Slide 1

“Робота психолога з
агресивними дітьми”

Мета: допомогти учасникам навчальновиховного
процесу у роботі з
агресивними дітьми

Завдання:
-

-

-

розкрити суть поняття “агресія” та
охарактеризувати її види;
ознайомити з діагностиками по виявленню
агресивності;
сформувати поради вчителям та батькам, які
допомагатимуть у відносинах з агресивними
дітьми.

Цільова група:
учні, схильні до агресії
Очікувані результати:
- вироблення навичок розпізнавання
та контролю негативних емоцій;
- зниження рівня агресії;
- формування конструктивних
навичок спілкування;
- формування здатності до емпатії.

Поняття “агресія”
Агресія

–

це індивідуальна або колективна
поведінка чи дія, спрямована на причинення фізичної
чи психічної шкоди або навіть на знищення значення
іншої людини чи групи.
Слово “агресія” (aggression) походить від слова
adgradi (ad – на, gradus –
крок), що буквально
означає “рухатися на”,
“наступати”.

Фізична
Аутоагресія

Цільова

Реактивна

Непряма

Види
агресії
Спонтанна

Пряма

Гетероагресія

Інструментальна
Вербальна

Особливості агресії дітей та
підлітків
1)

2)

3)

жертвами агресії стають близькі люди –
рідні, друзі тощо. Це своєрідний феномен
“самозаперечення” оскільки такі дії
спрямовані на розрив кровних зв'язків –
життєвої основи існування людини.
далеко не всі агресивні діти виховуються в
неблагополучних сім'ях, чимало з них,
навпаки, мають заможних та турботливих
батьків.
агресія часто виникає без реального
приводу.

Вікові особливості прояву дитячої
агресивності
1. Агресія дітей молодшого (дошкільного) віку:
прагнення стати популярним серед однолітків;
появі підвищеної агресивності сприяють деякі батьківські
приклади та засоби виховання;
молодші діти погано усвідомлюють свою агресивну поведінку;
дуже легко переходять від вербальної до фізичної;
агресія проявляється у вигляді окремих спалахів гніву, має
інструментальний характер.
2. Агресія молодших школярів:
ініціаторами агресії є угруповання дітей;
агресивна поведінка стає більш організованою;
ворожнеча починає переважати над інструментальною агресією;
проблеми вирішуються в колі дітей, не застосовується допомога
дорослих.

3. Підліткова агресивність:

необхідність подолати свою залежність від
батьків, сформувати свої погляди та почати
здійснювати власні вчинки.
Сучасний підліток може реалізувати свою агресивність двома
способами:
- проявляти відкрито, отримуючи “щиглі” та життєвий досвід, цей шлях веде до того, що підліток добивається авторитету й
самореалізації, або до того, що він “ламається”, починає пити,
вживати наркотики тощо;
- ховати та стримувати, ставати слухняним хлопчиком
(дівчинкою), при цьому втрачати частину енергії, нічого
особливого в житті не досягати, пригнічена енергія в цьому
випадку буде “вириватися” назовні у вигляді неврозу чи
психосоматичного захворювання.
-

Основними причинами прояву
дитячої агресивності є:
-

-

прагнення привернути до себе увагу;
прагнення отримати бажаний результат;
прагнення бути головним;
захист та помста;
бажання принизити гідність іншого з
метою підкреслення своєї переваги.

Як виявити агресивну дитину?
(діагностики)

Відкрита, явна агресивність легко діагностується
спостереженням за станом і поведінкою учня.
Якщо реакції неадекватні, то з великою часткою
ймовірності можна стверджувати, що агресивний
стан має місце. Для того, щоб переконатися в
агресивному стані дитини, її намірі, прихованому
спонуканні, агресивній фантазії, можна
використовувати спеціальні тести,
твори на задану тему, анкети, проводити
бесіди з учнями.

Корекційна робота з агресивними
дітьми
Психологічна
корекція
–
це
метод
комплексного
психологічного впливу на дитину (підлітка) з метою зміни її
життєвих настанов, поглядів, навичок поведінки, а також розвитку
таких психічних функцій, як пам’ять, увага, мислення.
Психологічну корекцію агресивних форм поведінки проводять
за такими напрямками:
гра (діти молодшого віку) – рухливі та пальчикові ігри;
вилучення із звичного оточення та залучення до коригуючого
середовища чи групи;
- творче самовираження (малювання, конструювання,
заняття музикою);
- сублімування агресії у соціально схвалювану
діяльність (праця, громадська робота);
- сублімування агресії у спорт (підлітків доцільно
заохочувати до групових видів спорту).

Рекомендації-поради вчителям
та батькам агресивної дитини
1. Пам'ятайте – підвищення голосу, суворе покарання після
агресивного вчинку – найбільш неефективні методи подолання
агресивності.
2. Найбільш адекватна поведінка дорослих – це осуд агресії дитини,
але без суворих покарань у випадку проступку.
3. Намагайтеся передусім з'ясувати причини агресії та по можливості
спокійно, тактовно їх позбутися.
4. Надайте дитині можливість зняти агресію, виплеснути емоції за
допомогою ігор та релаксаційного тренінгу.
5. Не допускайте в присутності дитини спалахів гніву
або негативних висловлювань про друзів з метою
помсти.
6. Старайтеся зайвий раз приголубити дитину,
показати, що ви її любите, що вона вам потрібна.
7. Навчайте дитину правил самоконтролю.
8. Проявляйте тактовність і терпіння під час
спілкування з дитиною.

Список використаної
літератури
1. Агресивна дитина: як їй допомогти / Упоряд.
О.А.Атемасова. – Х.: Вид-во “Ранок”, 2010. – 176с.
2. Занюк С.С. Психологія мотивації та емоцій: Навч. посібник
для студентів гуманіт. факультетів ВНЗ. – Луцьк: Ред.-вид.
відд. Волин, держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 1997. – 180 с.
3. Іванова В.В. Причини та форми агресивної поведінки
підлітків / Практична психологія та соціальна робота. – № 5.
– 2000. – С. 14-16.
4. Семиченко В.А. Психологические состояния. – К.: Либідь,
1998. – 197 с.
5. http://www.liveinternet.ru/click

Дякуємо
за увагу !


Slide 2

“Робота психолога з
агресивними дітьми”

Мета: допомогти учасникам навчальновиховного
процесу у роботі з
агресивними дітьми

Завдання:
-

-

-

розкрити суть поняття “агресія” та
охарактеризувати її види;
ознайомити з діагностиками по виявленню
агресивності;
сформувати поради вчителям та батькам, які
допомагатимуть у відносинах з агресивними
дітьми.

Цільова група:
учні, схильні до агресії
Очікувані результати:
- вироблення навичок розпізнавання
та контролю негативних емоцій;
- зниження рівня агресії;
- формування конструктивних
навичок спілкування;
- формування здатності до емпатії.

Поняття “агресія”
Агресія

–

це індивідуальна або колективна
поведінка чи дія, спрямована на причинення фізичної
чи психічної шкоди або навіть на знищення значення
іншої людини чи групи.
Слово “агресія” (aggression) походить від слова
adgradi (ad – на, gradus –
крок), що буквально
означає “рухатися на”,
“наступати”.

Фізична
Аутоагресія

Цільова

Реактивна

Непряма

Види
агресії
Спонтанна

Пряма

Гетероагресія

Інструментальна
Вербальна

Особливості агресії дітей та
підлітків
1)

2)

3)

жертвами агресії стають близькі люди –
рідні, друзі тощо. Це своєрідний феномен
“самозаперечення” оскільки такі дії
спрямовані на розрив кровних зв'язків –
життєвої основи існування людини.
далеко не всі агресивні діти виховуються в
неблагополучних сім'ях, чимало з них,
навпаки, мають заможних та турботливих
батьків.
агресія часто виникає без реального
приводу.

Вікові особливості прояву дитячої
агресивності
1. Агресія дітей молодшого (дошкільного) віку:
прагнення стати популярним серед однолітків;
появі підвищеної агресивності сприяють деякі батьківські
приклади та засоби виховання;
молодші діти погано усвідомлюють свою агресивну поведінку;
дуже легко переходять від вербальної до фізичної;
агресія проявляється у вигляді окремих спалахів гніву, має
інструментальний характер.
2. Агресія молодших школярів:
ініціаторами агресії є угруповання дітей;
агресивна поведінка стає більш організованою;
ворожнеча починає переважати над інструментальною агресією;
проблеми вирішуються в колі дітей, не застосовується допомога
дорослих.

3. Підліткова агресивність:

необхідність подолати свою залежність від
батьків, сформувати свої погляди та почати
здійснювати власні вчинки.
Сучасний підліток може реалізувати свою агресивність двома
способами:
- проявляти відкрито, отримуючи “щиглі” та життєвий досвід, цей шлях веде до того, що підліток добивається авторитету й
самореалізації, або до того, що він “ламається”, починає пити,
вживати наркотики тощо;
- ховати та стримувати, ставати слухняним хлопчиком
(дівчинкою), при цьому втрачати частину енергії, нічого
особливого в житті не досягати, пригнічена енергія в цьому
випадку буде “вириватися” назовні у вигляді неврозу чи
психосоматичного захворювання.
-

Основними причинами прояву
дитячої агресивності є:
-

-

прагнення привернути до себе увагу;
прагнення отримати бажаний результат;
прагнення бути головним;
захист та помста;
бажання принизити гідність іншого з
метою підкреслення своєї переваги.

Як виявити агресивну дитину?
(діагностики)

Відкрита, явна агресивність легко діагностується
спостереженням за станом і поведінкою учня.
Якщо реакції неадекватні, то з великою часткою
ймовірності можна стверджувати, що агресивний
стан має місце. Для того, щоб переконатися в
агресивному стані дитини, її намірі, прихованому
спонуканні, агресивній фантазії, можна
використовувати спеціальні тести,
твори на задану тему, анкети, проводити
бесіди з учнями.

Корекційна робота з агресивними
дітьми
Психологічна
корекція
–
це
метод
комплексного
психологічного впливу на дитину (підлітка) з метою зміни її
життєвих настанов, поглядів, навичок поведінки, а також розвитку
таких психічних функцій, як пам’ять, увага, мислення.
Психологічну корекцію агресивних форм поведінки проводять
за такими напрямками:
гра (діти молодшого віку) – рухливі та пальчикові ігри;
вилучення із звичного оточення та залучення до коригуючого
середовища чи групи;
- творче самовираження (малювання, конструювання,
заняття музикою);
- сублімування агресії у соціально схвалювану
діяльність (праця, громадська робота);
- сублімування агресії у спорт (підлітків доцільно
заохочувати до групових видів спорту).

Рекомендації-поради вчителям
та батькам агресивної дитини
1. Пам'ятайте – підвищення голосу, суворе покарання після
агресивного вчинку – найбільш неефективні методи подолання
агресивності.
2. Найбільш адекватна поведінка дорослих – це осуд агресії дитини,
але без суворих покарань у випадку проступку.
3. Намагайтеся передусім з'ясувати причини агресії та по можливості
спокійно, тактовно їх позбутися.
4. Надайте дитині можливість зняти агресію, виплеснути емоції за
допомогою ігор та релаксаційного тренінгу.
5. Не допускайте в присутності дитини спалахів гніву
або негативних висловлювань про друзів з метою
помсти.
6. Старайтеся зайвий раз приголубити дитину,
показати, що ви її любите, що вона вам потрібна.
7. Навчайте дитину правил самоконтролю.
8. Проявляйте тактовність і терпіння під час
спілкування з дитиною.

Список використаної
літератури
1. Агресивна дитина: як їй допомогти / Упоряд.
О.А.Атемасова. – Х.: Вид-во “Ранок”, 2010. – 176с.
2. Занюк С.С. Психологія мотивації та емоцій: Навч. посібник
для студентів гуманіт. факультетів ВНЗ. – Луцьк: Ред.-вид.
відд. Волин, держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 1997. – 180 с.
3. Іванова В.В. Причини та форми агресивної поведінки
підлітків / Практична психологія та соціальна робота. – № 5.
– 2000. – С. 14-16.
4. Семиченко В.А. Психологические состояния. – К.: Либідь,
1998. – 197 с.
5. http://www.liveinternet.ru/click

Дякуємо
за увагу !


Slide 3

“Робота психолога з
агресивними дітьми”

Мета: допомогти учасникам навчальновиховного
процесу у роботі з
агресивними дітьми

Завдання:
-

-

-

розкрити суть поняття “агресія” та
охарактеризувати її види;
ознайомити з діагностиками по виявленню
агресивності;
сформувати поради вчителям та батькам, які
допомагатимуть у відносинах з агресивними
дітьми.

Цільова група:
учні, схильні до агресії
Очікувані результати:
- вироблення навичок розпізнавання
та контролю негативних емоцій;
- зниження рівня агресії;
- формування конструктивних
навичок спілкування;
- формування здатності до емпатії.

Поняття “агресія”
Агресія

–

це індивідуальна або колективна
поведінка чи дія, спрямована на причинення фізичної
чи психічної шкоди або навіть на знищення значення
іншої людини чи групи.
Слово “агресія” (aggression) походить від слова
adgradi (ad – на, gradus –
крок), що буквально
означає “рухатися на”,
“наступати”.

Фізична
Аутоагресія

Цільова

Реактивна

Непряма

Види
агресії
Спонтанна

Пряма

Гетероагресія

Інструментальна
Вербальна

Особливості агресії дітей та
підлітків
1)

2)

3)

жертвами агресії стають близькі люди –
рідні, друзі тощо. Це своєрідний феномен
“самозаперечення” оскільки такі дії
спрямовані на розрив кровних зв'язків –
життєвої основи існування людини.
далеко не всі агресивні діти виховуються в
неблагополучних сім'ях, чимало з них,
навпаки, мають заможних та турботливих
батьків.
агресія часто виникає без реального
приводу.

Вікові особливості прояву дитячої
агресивності
1. Агресія дітей молодшого (дошкільного) віку:
прагнення стати популярним серед однолітків;
появі підвищеної агресивності сприяють деякі батьківські
приклади та засоби виховання;
молодші діти погано усвідомлюють свою агресивну поведінку;
дуже легко переходять від вербальної до фізичної;
агресія проявляється у вигляді окремих спалахів гніву, має
інструментальний характер.
2. Агресія молодших школярів:
ініціаторами агресії є угруповання дітей;
агресивна поведінка стає більш організованою;
ворожнеча починає переважати над інструментальною агресією;
проблеми вирішуються в колі дітей, не застосовується допомога
дорослих.

3. Підліткова агресивність:

необхідність подолати свою залежність від
батьків, сформувати свої погляди та почати
здійснювати власні вчинки.
Сучасний підліток може реалізувати свою агресивність двома
способами:
- проявляти відкрито, отримуючи “щиглі” та життєвий досвід, цей шлях веде до того, що підліток добивається авторитету й
самореалізації, або до того, що він “ламається”, починає пити,
вживати наркотики тощо;
- ховати та стримувати, ставати слухняним хлопчиком
(дівчинкою), при цьому втрачати частину енергії, нічого
особливого в житті не досягати, пригнічена енергія в цьому
випадку буде “вириватися” назовні у вигляді неврозу чи
психосоматичного захворювання.
-

Основними причинами прояву
дитячої агресивності є:
-

-

прагнення привернути до себе увагу;
прагнення отримати бажаний результат;
прагнення бути головним;
захист та помста;
бажання принизити гідність іншого з
метою підкреслення своєї переваги.

Як виявити агресивну дитину?
(діагностики)

Відкрита, явна агресивність легко діагностується
спостереженням за станом і поведінкою учня.
Якщо реакції неадекватні, то з великою часткою
ймовірності можна стверджувати, що агресивний
стан має місце. Для того, щоб переконатися в
агресивному стані дитини, її намірі, прихованому
спонуканні, агресивній фантазії, можна
використовувати спеціальні тести,
твори на задану тему, анкети, проводити
бесіди з учнями.

Корекційна робота з агресивними
дітьми
Психологічна
корекція
–
це
метод
комплексного
психологічного впливу на дитину (підлітка) з метою зміни її
життєвих настанов, поглядів, навичок поведінки, а також розвитку
таких психічних функцій, як пам’ять, увага, мислення.
Психологічну корекцію агресивних форм поведінки проводять
за такими напрямками:
гра (діти молодшого віку) – рухливі та пальчикові ігри;
вилучення із звичного оточення та залучення до коригуючого
середовища чи групи;
- творче самовираження (малювання, конструювання,
заняття музикою);
- сублімування агресії у соціально схвалювану
діяльність (праця, громадська робота);
- сублімування агресії у спорт (підлітків доцільно
заохочувати до групових видів спорту).

Рекомендації-поради вчителям
та батькам агресивної дитини
1. Пам'ятайте – підвищення голосу, суворе покарання після
агресивного вчинку – найбільш неефективні методи подолання
агресивності.
2. Найбільш адекватна поведінка дорослих – це осуд агресії дитини,
але без суворих покарань у випадку проступку.
3. Намагайтеся передусім з'ясувати причини агресії та по можливості
спокійно, тактовно їх позбутися.
4. Надайте дитині можливість зняти агресію, виплеснути емоції за
допомогою ігор та релаксаційного тренінгу.
5. Не допускайте в присутності дитини спалахів гніву
або негативних висловлювань про друзів з метою
помсти.
6. Старайтеся зайвий раз приголубити дитину,
показати, що ви її любите, що вона вам потрібна.
7. Навчайте дитину правил самоконтролю.
8. Проявляйте тактовність і терпіння під час
спілкування з дитиною.

Список використаної
літератури
1. Агресивна дитина: як їй допомогти / Упоряд.
О.А.Атемасова. – Х.: Вид-во “Ранок”, 2010. – 176с.
2. Занюк С.С. Психологія мотивації та емоцій: Навч. посібник
для студентів гуманіт. факультетів ВНЗ. – Луцьк: Ред.-вид.
відд. Волин, держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 1997. – 180 с.
3. Іванова В.В. Причини та форми агресивної поведінки
підлітків / Практична психологія та соціальна робота. – № 5.
– 2000. – С. 14-16.
4. Семиченко В.А. Психологические состояния. – К.: Либідь,
1998. – 197 с.
5. http://www.liveinternet.ru/click

Дякуємо
за увагу !


Slide 4

“Робота психолога з
агресивними дітьми”

Мета: допомогти учасникам навчальновиховного
процесу у роботі з
агресивними дітьми

Завдання:
-

-

-

розкрити суть поняття “агресія” та
охарактеризувати її види;
ознайомити з діагностиками по виявленню
агресивності;
сформувати поради вчителям та батькам, які
допомагатимуть у відносинах з агресивними
дітьми.

Цільова група:
учні, схильні до агресії
Очікувані результати:
- вироблення навичок розпізнавання
та контролю негативних емоцій;
- зниження рівня агресії;
- формування конструктивних
навичок спілкування;
- формування здатності до емпатії.

Поняття “агресія”
Агресія

–

це індивідуальна або колективна
поведінка чи дія, спрямована на причинення фізичної
чи психічної шкоди або навіть на знищення значення
іншої людини чи групи.
Слово “агресія” (aggression) походить від слова
adgradi (ad – на, gradus –
крок), що буквально
означає “рухатися на”,
“наступати”.

Фізична
Аутоагресія

Цільова

Реактивна

Непряма

Види
агресії
Спонтанна

Пряма

Гетероагресія

Інструментальна
Вербальна

Особливості агресії дітей та
підлітків
1)

2)

3)

жертвами агресії стають близькі люди –
рідні, друзі тощо. Це своєрідний феномен
“самозаперечення” оскільки такі дії
спрямовані на розрив кровних зв'язків –
життєвої основи існування людини.
далеко не всі агресивні діти виховуються в
неблагополучних сім'ях, чимало з них,
навпаки, мають заможних та турботливих
батьків.
агресія часто виникає без реального
приводу.

Вікові особливості прояву дитячої
агресивності
1. Агресія дітей молодшого (дошкільного) віку:
прагнення стати популярним серед однолітків;
появі підвищеної агресивності сприяють деякі батьківські
приклади та засоби виховання;
молодші діти погано усвідомлюють свою агресивну поведінку;
дуже легко переходять від вербальної до фізичної;
агресія проявляється у вигляді окремих спалахів гніву, має
інструментальний характер.
2. Агресія молодших школярів:
ініціаторами агресії є угруповання дітей;
агресивна поведінка стає більш організованою;
ворожнеча починає переважати над інструментальною агресією;
проблеми вирішуються в колі дітей, не застосовується допомога
дорослих.

3. Підліткова агресивність:

необхідність подолати свою залежність від
батьків, сформувати свої погляди та почати
здійснювати власні вчинки.
Сучасний підліток може реалізувати свою агресивність двома
способами:
- проявляти відкрито, отримуючи “щиглі” та життєвий досвід, цей шлях веде до того, що підліток добивається авторитету й
самореалізації, або до того, що він “ламається”, починає пити,
вживати наркотики тощо;
- ховати та стримувати, ставати слухняним хлопчиком
(дівчинкою), при цьому втрачати частину енергії, нічого
особливого в житті не досягати, пригнічена енергія в цьому
випадку буде “вириватися” назовні у вигляді неврозу чи
психосоматичного захворювання.
-

Основними причинами прояву
дитячої агресивності є:
-

-

прагнення привернути до себе увагу;
прагнення отримати бажаний результат;
прагнення бути головним;
захист та помста;
бажання принизити гідність іншого з
метою підкреслення своєї переваги.

Як виявити агресивну дитину?
(діагностики)

Відкрита, явна агресивність легко діагностується
спостереженням за станом і поведінкою учня.
Якщо реакції неадекватні, то з великою часткою
ймовірності можна стверджувати, що агресивний
стан має місце. Для того, щоб переконатися в
агресивному стані дитини, її намірі, прихованому
спонуканні, агресивній фантазії, можна
використовувати спеціальні тести,
твори на задану тему, анкети, проводити
бесіди з учнями.

Корекційна робота з агресивними
дітьми
Психологічна
корекція
–
це
метод
комплексного
психологічного впливу на дитину (підлітка) з метою зміни її
життєвих настанов, поглядів, навичок поведінки, а також розвитку
таких психічних функцій, як пам’ять, увага, мислення.
Психологічну корекцію агресивних форм поведінки проводять
за такими напрямками:
гра (діти молодшого віку) – рухливі та пальчикові ігри;
вилучення із звичного оточення та залучення до коригуючого
середовища чи групи;
- творче самовираження (малювання, конструювання,
заняття музикою);
- сублімування агресії у соціально схвалювану
діяльність (праця, громадська робота);
- сублімування агресії у спорт (підлітків доцільно
заохочувати до групових видів спорту).

Рекомендації-поради вчителям
та батькам агресивної дитини
1. Пам'ятайте – підвищення голосу, суворе покарання після
агресивного вчинку – найбільш неефективні методи подолання
агресивності.
2. Найбільш адекватна поведінка дорослих – це осуд агресії дитини,
але без суворих покарань у випадку проступку.
3. Намагайтеся передусім з'ясувати причини агресії та по можливості
спокійно, тактовно їх позбутися.
4. Надайте дитині можливість зняти агресію, виплеснути емоції за
допомогою ігор та релаксаційного тренінгу.
5. Не допускайте в присутності дитини спалахів гніву
або негативних висловлювань про друзів з метою
помсти.
6. Старайтеся зайвий раз приголубити дитину,
показати, що ви її любите, що вона вам потрібна.
7. Навчайте дитину правил самоконтролю.
8. Проявляйте тактовність і терпіння під час
спілкування з дитиною.

Список використаної
літератури
1. Агресивна дитина: як їй допомогти / Упоряд.
О.А.Атемасова. – Х.: Вид-во “Ранок”, 2010. – 176с.
2. Занюк С.С. Психологія мотивації та емоцій: Навч. посібник
для студентів гуманіт. факультетів ВНЗ. – Луцьк: Ред.-вид.
відд. Волин, держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 1997. – 180 с.
3. Іванова В.В. Причини та форми агресивної поведінки
підлітків / Практична психологія та соціальна робота. – № 5.
– 2000. – С. 14-16.
4. Семиченко В.А. Психологические состояния. – К.: Либідь,
1998. – 197 с.
5. http://www.liveinternet.ru/click

Дякуємо
за увагу !


Slide 5

“Робота психолога з
агресивними дітьми”

Мета: допомогти учасникам навчальновиховного
процесу у роботі з
агресивними дітьми

Завдання:
-

-

-

розкрити суть поняття “агресія” та
охарактеризувати її види;
ознайомити з діагностиками по виявленню
агресивності;
сформувати поради вчителям та батькам, які
допомагатимуть у відносинах з агресивними
дітьми.

Цільова група:
учні, схильні до агресії
Очікувані результати:
- вироблення навичок розпізнавання
та контролю негативних емоцій;
- зниження рівня агресії;
- формування конструктивних
навичок спілкування;
- формування здатності до емпатії.

Поняття “агресія”
Агресія

–

це індивідуальна або колективна
поведінка чи дія, спрямована на причинення фізичної
чи психічної шкоди або навіть на знищення значення
іншої людини чи групи.
Слово “агресія” (aggression) походить від слова
adgradi (ad – на, gradus –
крок), що буквально
означає “рухатися на”,
“наступати”.

Фізична
Аутоагресія

Цільова

Реактивна

Непряма

Види
агресії
Спонтанна

Пряма

Гетероагресія

Інструментальна
Вербальна

Особливості агресії дітей та
підлітків
1)

2)

3)

жертвами агресії стають близькі люди –
рідні, друзі тощо. Це своєрідний феномен
“самозаперечення” оскільки такі дії
спрямовані на розрив кровних зв'язків –
життєвої основи існування людини.
далеко не всі агресивні діти виховуються в
неблагополучних сім'ях, чимало з них,
навпаки, мають заможних та турботливих
батьків.
агресія часто виникає без реального
приводу.

Вікові особливості прояву дитячої
агресивності
1. Агресія дітей молодшого (дошкільного) віку:
прагнення стати популярним серед однолітків;
появі підвищеної агресивності сприяють деякі батьківські
приклади та засоби виховання;
молодші діти погано усвідомлюють свою агресивну поведінку;
дуже легко переходять від вербальної до фізичної;
агресія проявляється у вигляді окремих спалахів гніву, має
інструментальний характер.
2. Агресія молодших школярів:
ініціаторами агресії є угруповання дітей;
агресивна поведінка стає більш організованою;
ворожнеча починає переважати над інструментальною агресією;
проблеми вирішуються в колі дітей, не застосовується допомога
дорослих.

3. Підліткова агресивність:

необхідність подолати свою залежність від
батьків, сформувати свої погляди та почати
здійснювати власні вчинки.
Сучасний підліток може реалізувати свою агресивність двома
способами:
- проявляти відкрито, отримуючи “щиглі” та життєвий досвід, цей шлях веде до того, що підліток добивається авторитету й
самореалізації, або до того, що він “ламається”, починає пити,
вживати наркотики тощо;
- ховати та стримувати, ставати слухняним хлопчиком
(дівчинкою), при цьому втрачати частину енергії, нічого
особливого в житті не досягати, пригнічена енергія в цьому
випадку буде “вириватися” назовні у вигляді неврозу чи
психосоматичного захворювання.
-

Основними причинами прояву
дитячої агресивності є:
-

-

прагнення привернути до себе увагу;
прагнення отримати бажаний результат;
прагнення бути головним;
захист та помста;
бажання принизити гідність іншого з
метою підкреслення своєї переваги.

Як виявити агресивну дитину?
(діагностики)

Відкрита, явна агресивність легко діагностується
спостереженням за станом і поведінкою учня.
Якщо реакції неадекватні, то з великою часткою
ймовірності можна стверджувати, що агресивний
стан має місце. Для того, щоб переконатися в
агресивному стані дитини, її намірі, прихованому
спонуканні, агресивній фантазії, можна
використовувати спеціальні тести,
твори на задану тему, анкети, проводити
бесіди з учнями.

Корекційна робота з агресивними
дітьми
Психологічна
корекція
–
це
метод
комплексного
психологічного впливу на дитину (підлітка) з метою зміни її
життєвих настанов, поглядів, навичок поведінки, а також розвитку
таких психічних функцій, як пам’ять, увага, мислення.
Психологічну корекцію агресивних форм поведінки проводять
за такими напрямками:
гра (діти молодшого віку) – рухливі та пальчикові ігри;
вилучення із звичного оточення та залучення до коригуючого
середовища чи групи;
- творче самовираження (малювання, конструювання,
заняття музикою);
- сублімування агресії у соціально схвалювану
діяльність (праця, громадська робота);
- сублімування агресії у спорт (підлітків доцільно
заохочувати до групових видів спорту).

Рекомендації-поради вчителям
та батькам агресивної дитини
1. Пам'ятайте – підвищення голосу, суворе покарання після
агресивного вчинку – найбільш неефективні методи подолання
агресивності.
2. Найбільш адекватна поведінка дорослих – це осуд агресії дитини,
але без суворих покарань у випадку проступку.
3. Намагайтеся передусім з'ясувати причини агресії та по можливості
спокійно, тактовно їх позбутися.
4. Надайте дитині можливість зняти агресію, виплеснути емоції за
допомогою ігор та релаксаційного тренінгу.
5. Не допускайте в присутності дитини спалахів гніву
або негативних висловлювань про друзів з метою
помсти.
6. Старайтеся зайвий раз приголубити дитину,
показати, що ви її любите, що вона вам потрібна.
7. Навчайте дитину правил самоконтролю.
8. Проявляйте тактовність і терпіння під час
спілкування з дитиною.

Список використаної
літератури
1. Агресивна дитина: як їй допомогти / Упоряд.
О.А.Атемасова. – Х.: Вид-во “Ранок”, 2010. – 176с.
2. Занюк С.С. Психологія мотивації та емоцій: Навч. посібник
для студентів гуманіт. факультетів ВНЗ. – Луцьк: Ред.-вид.
відд. Волин, держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 1997. – 180 с.
3. Іванова В.В. Причини та форми агресивної поведінки
підлітків / Практична психологія та соціальна робота. – № 5.
– 2000. – С. 14-16.
4. Семиченко В.А. Психологические состояния. – К.: Либідь,
1998. – 197 с.
5. http://www.liveinternet.ru/click

Дякуємо
за увагу !


Slide 6

“Робота психолога з
агресивними дітьми”

Мета: допомогти учасникам навчальновиховного
процесу у роботі з
агресивними дітьми

Завдання:
-

-

-

розкрити суть поняття “агресія” та
охарактеризувати її види;
ознайомити з діагностиками по виявленню
агресивності;
сформувати поради вчителям та батькам, які
допомагатимуть у відносинах з агресивними
дітьми.

Цільова група:
учні, схильні до агресії
Очікувані результати:
- вироблення навичок розпізнавання
та контролю негативних емоцій;
- зниження рівня агресії;
- формування конструктивних
навичок спілкування;
- формування здатності до емпатії.

Поняття “агресія”
Агресія

–

це індивідуальна або колективна
поведінка чи дія, спрямована на причинення фізичної
чи психічної шкоди або навіть на знищення значення
іншої людини чи групи.
Слово “агресія” (aggression) походить від слова
adgradi (ad – на, gradus –
крок), що буквально
означає “рухатися на”,
“наступати”.

Фізична
Аутоагресія

Цільова

Реактивна

Непряма

Види
агресії
Спонтанна

Пряма

Гетероагресія

Інструментальна
Вербальна

Особливості агресії дітей та
підлітків
1)

2)

3)

жертвами агресії стають близькі люди –
рідні, друзі тощо. Це своєрідний феномен
“самозаперечення” оскільки такі дії
спрямовані на розрив кровних зв'язків –
життєвої основи існування людини.
далеко не всі агресивні діти виховуються в
неблагополучних сім'ях, чимало з них,
навпаки, мають заможних та турботливих
батьків.
агресія часто виникає без реального
приводу.

Вікові особливості прояву дитячої
агресивності
1. Агресія дітей молодшого (дошкільного) віку:
прагнення стати популярним серед однолітків;
появі підвищеної агресивності сприяють деякі батьківські
приклади та засоби виховання;
молодші діти погано усвідомлюють свою агресивну поведінку;
дуже легко переходять від вербальної до фізичної;
агресія проявляється у вигляді окремих спалахів гніву, має
інструментальний характер.
2. Агресія молодших школярів:
ініціаторами агресії є угруповання дітей;
агресивна поведінка стає більш організованою;
ворожнеча починає переважати над інструментальною агресією;
проблеми вирішуються в колі дітей, не застосовується допомога
дорослих.

3. Підліткова агресивність:

необхідність подолати свою залежність від
батьків, сформувати свої погляди та почати
здійснювати власні вчинки.
Сучасний підліток може реалізувати свою агресивність двома
способами:
- проявляти відкрито, отримуючи “щиглі” та життєвий досвід, цей шлях веде до того, що підліток добивається авторитету й
самореалізації, або до того, що він “ламається”, починає пити,
вживати наркотики тощо;
- ховати та стримувати, ставати слухняним хлопчиком
(дівчинкою), при цьому втрачати частину енергії, нічого
особливого в житті не досягати, пригнічена енергія в цьому
випадку буде “вириватися” назовні у вигляді неврозу чи
психосоматичного захворювання.
-

Основними причинами прояву
дитячої агресивності є:
-

-

прагнення привернути до себе увагу;
прагнення отримати бажаний результат;
прагнення бути головним;
захист та помста;
бажання принизити гідність іншого з
метою підкреслення своєї переваги.

Як виявити агресивну дитину?
(діагностики)

Відкрита, явна агресивність легко діагностується
спостереженням за станом і поведінкою учня.
Якщо реакції неадекватні, то з великою часткою
ймовірності можна стверджувати, що агресивний
стан має місце. Для того, щоб переконатися в
агресивному стані дитини, її намірі, прихованому
спонуканні, агресивній фантазії, можна
використовувати спеціальні тести,
твори на задану тему, анкети, проводити
бесіди з учнями.

Корекційна робота з агресивними
дітьми
Психологічна
корекція
–
це
метод
комплексного
психологічного впливу на дитину (підлітка) з метою зміни її
життєвих настанов, поглядів, навичок поведінки, а також розвитку
таких психічних функцій, як пам’ять, увага, мислення.
Психологічну корекцію агресивних форм поведінки проводять
за такими напрямками:
гра (діти молодшого віку) – рухливі та пальчикові ігри;
вилучення із звичного оточення та залучення до коригуючого
середовища чи групи;
- творче самовираження (малювання, конструювання,
заняття музикою);
- сублімування агресії у соціально схвалювану
діяльність (праця, громадська робота);
- сублімування агресії у спорт (підлітків доцільно
заохочувати до групових видів спорту).

Рекомендації-поради вчителям
та батькам агресивної дитини
1. Пам'ятайте – підвищення голосу, суворе покарання після
агресивного вчинку – найбільш неефективні методи подолання
агресивності.
2. Найбільш адекватна поведінка дорослих – це осуд агресії дитини,
але без суворих покарань у випадку проступку.
3. Намагайтеся передусім з'ясувати причини агресії та по можливості
спокійно, тактовно їх позбутися.
4. Надайте дитині можливість зняти агресію, виплеснути емоції за
допомогою ігор та релаксаційного тренінгу.
5. Не допускайте в присутності дитини спалахів гніву
або негативних висловлювань про друзів з метою
помсти.
6. Старайтеся зайвий раз приголубити дитину,
показати, що ви її любите, що вона вам потрібна.
7. Навчайте дитину правил самоконтролю.
8. Проявляйте тактовність і терпіння під час
спілкування з дитиною.

Список використаної
літератури
1. Агресивна дитина: як їй допомогти / Упоряд.
О.А.Атемасова. – Х.: Вид-во “Ранок”, 2010. – 176с.
2. Занюк С.С. Психологія мотивації та емоцій: Навч. посібник
для студентів гуманіт. факультетів ВНЗ. – Луцьк: Ред.-вид.
відд. Волин, держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 1997. – 180 с.
3. Іванова В.В. Причини та форми агресивної поведінки
підлітків / Практична психологія та соціальна робота. – № 5.
– 2000. – С. 14-16.
4. Семиченко В.А. Психологические состояния. – К.: Либідь,
1998. – 197 с.
5. http://www.liveinternet.ru/click

Дякуємо
за увагу !


Slide 7

“Робота психолога з
агресивними дітьми”

Мета: допомогти учасникам навчальновиховного
процесу у роботі з
агресивними дітьми

Завдання:
-

-

-

розкрити суть поняття “агресія” та
охарактеризувати її види;
ознайомити з діагностиками по виявленню
агресивності;
сформувати поради вчителям та батькам, які
допомагатимуть у відносинах з агресивними
дітьми.

Цільова група:
учні, схильні до агресії
Очікувані результати:
- вироблення навичок розпізнавання
та контролю негативних емоцій;
- зниження рівня агресії;
- формування конструктивних
навичок спілкування;
- формування здатності до емпатії.

Поняття “агресія”
Агресія

–

це індивідуальна або колективна
поведінка чи дія, спрямована на причинення фізичної
чи психічної шкоди або навіть на знищення значення
іншої людини чи групи.
Слово “агресія” (aggression) походить від слова
adgradi (ad – на, gradus –
крок), що буквально
означає “рухатися на”,
“наступати”.

Фізична
Аутоагресія

Цільова

Реактивна

Непряма

Види
агресії
Спонтанна

Пряма

Гетероагресія

Інструментальна
Вербальна

Особливості агресії дітей та
підлітків
1)

2)

3)

жертвами агресії стають близькі люди –
рідні, друзі тощо. Це своєрідний феномен
“самозаперечення” оскільки такі дії
спрямовані на розрив кровних зв'язків –
життєвої основи існування людини.
далеко не всі агресивні діти виховуються в
неблагополучних сім'ях, чимало з них,
навпаки, мають заможних та турботливих
батьків.
агресія часто виникає без реального
приводу.

Вікові особливості прояву дитячої
агресивності
1. Агресія дітей молодшого (дошкільного) віку:
прагнення стати популярним серед однолітків;
появі підвищеної агресивності сприяють деякі батьківські
приклади та засоби виховання;
молодші діти погано усвідомлюють свою агресивну поведінку;
дуже легко переходять від вербальної до фізичної;
агресія проявляється у вигляді окремих спалахів гніву, має
інструментальний характер.
2. Агресія молодших школярів:
ініціаторами агресії є угруповання дітей;
агресивна поведінка стає більш організованою;
ворожнеча починає переважати над інструментальною агресією;
проблеми вирішуються в колі дітей, не застосовується допомога
дорослих.

3. Підліткова агресивність:

необхідність подолати свою залежність від
батьків, сформувати свої погляди та почати
здійснювати власні вчинки.
Сучасний підліток може реалізувати свою агресивність двома
способами:
- проявляти відкрито, отримуючи “щиглі” та життєвий досвід, цей шлях веде до того, що підліток добивається авторитету й
самореалізації, або до того, що він “ламається”, починає пити,
вживати наркотики тощо;
- ховати та стримувати, ставати слухняним хлопчиком
(дівчинкою), при цьому втрачати частину енергії, нічого
особливого в житті не досягати, пригнічена енергія в цьому
випадку буде “вириватися” назовні у вигляді неврозу чи
психосоматичного захворювання.
-

Основними причинами прояву
дитячої агресивності є:
-

-

прагнення привернути до себе увагу;
прагнення отримати бажаний результат;
прагнення бути головним;
захист та помста;
бажання принизити гідність іншого з
метою підкреслення своєї переваги.

Як виявити агресивну дитину?
(діагностики)

Відкрита, явна агресивність легко діагностується
спостереженням за станом і поведінкою учня.
Якщо реакції неадекватні, то з великою часткою
ймовірності можна стверджувати, що агресивний
стан має місце. Для того, щоб переконатися в
агресивному стані дитини, її намірі, прихованому
спонуканні, агресивній фантазії, можна
використовувати спеціальні тести,
твори на задану тему, анкети, проводити
бесіди з учнями.

Корекційна робота з агресивними
дітьми
Психологічна
корекція
–
це
метод
комплексного
психологічного впливу на дитину (підлітка) з метою зміни її
життєвих настанов, поглядів, навичок поведінки, а також розвитку
таких психічних функцій, як пам’ять, увага, мислення.
Психологічну корекцію агресивних форм поведінки проводять
за такими напрямками:
гра (діти молодшого віку) – рухливі та пальчикові ігри;
вилучення із звичного оточення та залучення до коригуючого
середовища чи групи;
- творче самовираження (малювання, конструювання,
заняття музикою);
- сублімування агресії у соціально схвалювану
діяльність (праця, громадська робота);
- сублімування агресії у спорт (підлітків доцільно
заохочувати до групових видів спорту).

Рекомендації-поради вчителям
та батькам агресивної дитини
1. Пам'ятайте – підвищення голосу, суворе покарання після
агресивного вчинку – найбільш неефективні методи подолання
агресивності.
2. Найбільш адекватна поведінка дорослих – це осуд агресії дитини,
але без суворих покарань у випадку проступку.
3. Намагайтеся передусім з'ясувати причини агресії та по можливості
спокійно, тактовно їх позбутися.
4. Надайте дитині можливість зняти агресію, виплеснути емоції за
допомогою ігор та релаксаційного тренінгу.
5. Не допускайте в присутності дитини спалахів гніву
або негативних висловлювань про друзів з метою
помсти.
6. Старайтеся зайвий раз приголубити дитину,
показати, що ви її любите, що вона вам потрібна.
7. Навчайте дитину правил самоконтролю.
8. Проявляйте тактовність і терпіння під час
спілкування з дитиною.

Список використаної
літератури
1. Агресивна дитина: як їй допомогти / Упоряд.
О.А.Атемасова. – Х.: Вид-во “Ранок”, 2010. – 176с.
2. Занюк С.С. Психологія мотивації та емоцій: Навч. посібник
для студентів гуманіт. факультетів ВНЗ. – Луцьк: Ред.-вид.
відд. Волин, держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 1997. – 180 с.
3. Іванова В.В. Причини та форми агресивної поведінки
підлітків / Практична психологія та соціальна робота. – № 5.
– 2000. – С. 14-16.
4. Семиченко В.А. Психологические состояния. – К.: Либідь,
1998. – 197 с.
5. http://www.liveinternet.ru/click

Дякуємо
за увагу !


Slide 8

“Робота психолога з
агресивними дітьми”

Мета: допомогти учасникам навчальновиховного
процесу у роботі з
агресивними дітьми

Завдання:
-

-

-

розкрити суть поняття “агресія” та
охарактеризувати її види;
ознайомити з діагностиками по виявленню
агресивності;
сформувати поради вчителям та батькам, які
допомагатимуть у відносинах з агресивними
дітьми.

Цільова група:
учні, схильні до агресії
Очікувані результати:
- вироблення навичок розпізнавання
та контролю негативних емоцій;
- зниження рівня агресії;
- формування конструктивних
навичок спілкування;
- формування здатності до емпатії.

Поняття “агресія”
Агресія

–

це індивідуальна або колективна
поведінка чи дія, спрямована на причинення фізичної
чи психічної шкоди або навіть на знищення значення
іншої людини чи групи.
Слово “агресія” (aggression) походить від слова
adgradi (ad – на, gradus –
крок), що буквально
означає “рухатися на”,
“наступати”.

Фізична
Аутоагресія

Цільова

Реактивна

Непряма

Види
агресії
Спонтанна

Пряма

Гетероагресія

Інструментальна
Вербальна

Особливості агресії дітей та
підлітків
1)

2)

3)

жертвами агресії стають близькі люди –
рідні, друзі тощо. Це своєрідний феномен
“самозаперечення” оскільки такі дії
спрямовані на розрив кровних зв'язків –
життєвої основи існування людини.
далеко не всі агресивні діти виховуються в
неблагополучних сім'ях, чимало з них,
навпаки, мають заможних та турботливих
батьків.
агресія часто виникає без реального
приводу.

Вікові особливості прояву дитячої
агресивності
1. Агресія дітей молодшого (дошкільного) віку:
прагнення стати популярним серед однолітків;
появі підвищеної агресивності сприяють деякі батьківські
приклади та засоби виховання;
молодші діти погано усвідомлюють свою агресивну поведінку;
дуже легко переходять від вербальної до фізичної;
агресія проявляється у вигляді окремих спалахів гніву, має
інструментальний характер.
2. Агресія молодших школярів:
ініціаторами агресії є угруповання дітей;
агресивна поведінка стає більш організованою;
ворожнеча починає переважати над інструментальною агресією;
проблеми вирішуються в колі дітей, не застосовується допомога
дорослих.

3. Підліткова агресивність:

необхідність подолати свою залежність від
батьків, сформувати свої погляди та почати
здійснювати власні вчинки.
Сучасний підліток може реалізувати свою агресивність двома
способами:
- проявляти відкрито, отримуючи “щиглі” та життєвий досвід, цей шлях веде до того, що підліток добивається авторитету й
самореалізації, або до того, що він “ламається”, починає пити,
вживати наркотики тощо;
- ховати та стримувати, ставати слухняним хлопчиком
(дівчинкою), при цьому втрачати частину енергії, нічого
особливого в житті не досягати, пригнічена енергія в цьому
випадку буде “вириватися” назовні у вигляді неврозу чи
психосоматичного захворювання.
-

Основними причинами прояву
дитячої агресивності є:
-

-

прагнення привернути до себе увагу;
прагнення отримати бажаний результат;
прагнення бути головним;
захист та помста;
бажання принизити гідність іншого з
метою підкреслення своєї переваги.

Як виявити агресивну дитину?
(діагностики)

Відкрита, явна агресивність легко діагностується
спостереженням за станом і поведінкою учня.
Якщо реакції неадекватні, то з великою часткою
ймовірності можна стверджувати, що агресивний
стан має місце. Для того, щоб переконатися в
агресивному стані дитини, її намірі, прихованому
спонуканні, агресивній фантазії, можна
використовувати спеціальні тести,
твори на задану тему, анкети, проводити
бесіди з учнями.

Корекційна робота з агресивними
дітьми
Психологічна
корекція
–
це
метод
комплексного
психологічного впливу на дитину (підлітка) з метою зміни її
життєвих настанов, поглядів, навичок поведінки, а також розвитку
таких психічних функцій, як пам’ять, увага, мислення.
Психологічну корекцію агресивних форм поведінки проводять
за такими напрямками:
гра (діти молодшого віку) – рухливі та пальчикові ігри;
вилучення із звичного оточення та залучення до коригуючого
середовища чи групи;
- творче самовираження (малювання, конструювання,
заняття музикою);
- сублімування агресії у соціально схвалювану
діяльність (праця, громадська робота);
- сублімування агресії у спорт (підлітків доцільно
заохочувати до групових видів спорту).

Рекомендації-поради вчителям
та батькам агресивної дитини
1. Пам'ятайте – підвищення голосу, суворе покарання після
агресивного вчинку – найбільш неефективні методи подолання
агресивності.
2. Найбільш адекватна поведінка дорослих – це осуд агресії дитини,
але без суворих покарань у випадку проступку.
3. Намагайтеся передусім з'ясувати причини агресії та по можливості
спокійно, тактовно їх позбутися.
4. Надайте дитині можливість зняти агресію, виплеснути емоції за
допомогою ігор та релаксаційного тренінгу.
5. Не допускайте в присутності дитини спалахів гніву
або негативних висловлювань про друзів з метою
помсти.
6. Старайтеся зайвий раз приголубити дитину,
показати, що ви її любите, що вона вам потрібна.
7. Навчайте дитину правил самоконтролю.
8. Проявляйте тактовність і терпіння під час
спілкування з дитиною.

Список використаної
літератури
1. Агресивна дитина: як їй допомогти / Упоряд.
О.А.Атемасова. – Х.: Вид-во “Ранок”, 2010. – 176с.
2. Занюк С.С. Психологія мотивації та емоцій: Навч. посібник
для студентів гуманіт. факультетів ВНЗ. – Луцьк: Ред.-вид.
відд. Волин, держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 1997. – 180 с.
3. Іванова В.В. Причини та форми агресивної поведінки
підлітків / Практична психологія та соціальна робота. – № 5.
– 2000. – С. 14-16.
4. Семиченко В.А. Психологические состояния. – К.: Либідь,
1998. – 197 с.
5. http://www.liveinternet.ru/click

Дякуємо
за увагу !


Slide 9

“Робота психолога з
агресивними дітьми”

Мета: допомогти учасникам навчальновиховного
процесу у роботі з
агресивними дітьми

Завдання:
-

-

-

розкрити суть поняття “агресія” та
охарактеризувати її види;
ознайомити з діагностиками по виявленню
агресивності;
сформувати поради вчителям та батькам, які
допомагатимуть у відносинах з агресивними
дітьми.

Цільова група:
учні, схильні до агресії
Очікувані результати:
- вироблення навичок розпізнавання
та контролю негативних емоцій;
- зниження рівня агресії;
- формування конструктивних
навичок спілкування;
- формування здатності до емпатії.

Поняття “агресія”
Агресія

–

це індивідуальна або колективна
поведінка чи дія, спрямована на причинення фізичної
чи психічної шкоди або навіть на знищення значення
іншої людини чи групи.
Слово “агресія” (aggression) походить від слова
adgradi (ad – на, gradus –
крок), що буквально
означає “рухатися на”,
“наступати”.

Фізична
Аутоагресія

Цільова

Реактивна

Непряма

Види
агресії
Спонтанна

Пряма

Гетероагресія

Інструментальна
Вербальна

Особливості агресії дітей та
підлітків
1)

2)

3)

жертвами агресії стають близькі люди –
рідні, друзі тощо. Це своєрідний феномен
“самозаперечення” оскільки такі дії
спрямовані на розрив кровних зв'язків –
життєвої основи існування людини.
далеко не всі агресивні діти виховуються в
неблагополучних сім'ях, чимало з них,
навпаки, мають заможних та турботливих
батьків.
агресія часто виникає без реального
приводу.

Вікові особливості прояву дитячої
агресивності
1. Агресія дітей молодшого (дошкільного) віку:
прагнення стати популярним серед однолітків;
появі підвищеної агресивності сприяють деякі батьківські
приклади та засоби виховання;
молодші діти погано усвідомлюють свою агресивну поведінку;
дуже легко переходять від вербальної до фізичної;
агресія проявляється у вигляді окремих спалахів гніву, має
інструментальний характер.
2. Агресія молодших школярів:
ініціаторами агресії є угруповання дітей;
агресивна поведінка стає більш організованою;
ворожнеча починає переважати над інструментальною агресією;
проблеми вирішуються в колі дітей, не застосовується допомога
дорослих.

3. Підліткова агресивність:

необхідність подолати свою залежність від
батьків, сформувати свої погляди та почати
здійснювати власні вчинки.
Сучасний підліток може реалізувати свою агресивність двома
способами:
- проявляти відкрито, отримуючи “щиглі” та життєвий досвід, цей шлях веде до того, що підліток добивається авторитету й
самореалізації, або до того, що він “ламається”, починає пити,
вживати наркотики тощо;
- ховати та стримувати, ставати слухняним хлопчиком
(дівчинкою), при цьому втрачати частину енергії, нічого
особливого в житті не досягати, пригнічена енергія в цьому
випадку буде “вириватися” назовні у вигляді неврозу чи
психосоматичного захворювання.
-

Основними причинами прояву
дитячої агресивності є:
-

-

прагнення привернути до себе увагу;
прагнення отримати бажаний результат;
прагнення бути головним;
захист та помста;
бажання принизити гідність іншого з
метою підкреслення своєї переваги.

Як виявити агресивну дитину?
(діагностики)

Відкрита, явна агресивність легко діагностується
спостереженням за станом і поведінкою учня.
Якщо реакції неадекватні, то з великою часткою
ймовірності можна стверджувати, що агресивний
стан має місце. Для того, щоб переконатися в
агресивному стані дитини, її намірі, прихованому
спонуканні, агресивній фантазії, можна
використовувати спеціальні тести,
твори на задану тему, анкети, проводити
бесіди з учнями.

Корекційна робота з агресивними
дітьми
Психологічна
корекція
–
це
метод
комплексного
психологічного впливу на дитину (підлітка) з метою зміни її
життєвих настанов, поглядів, навичок поведінки, а також розвитку
таких психічних функцій, як пам’ять, увага, мислення.
Психологічну корекцію агресивних форм поведінки проводять
за такими напрямками:
гра (діти молодшого віку) – рухливі та пальчикові ігри;
вилучення із звичного оточення та залучення до коригуючого
середовища чи групи;
- творче самовираження (малювання, конструювання,
заняття музикою);
- сублімування агресії у соціально схвалювану
діяльність (праця, громадська робота);
- сублімування агресії у спорт (підлітків доцільно
заохочувати до групових видів спорту).

Рекомендації-поради вчителям
та батькам агресивної дитини
1. Пам'ятайте – підвищення голосу, суворе покарання після
агресивного вчинку – найбільш неефективні методи подолання
агресивності.
2. Найбільш адекватна поведінка дорослих – це осуд агресії дитини,
але без суворих покарань у випадку проступку.
3. Намагайтеся передусім з'ясувати причини агресії та по можливості
спокійно, тактовно їх позбутися.
4. Надайте дитині можливість зняти агресію, виплеснути емоції за
допомогою ігор та релаксаційного тренінгу.
5. Не допускайте в присутності дитини спалахів гніву
або негативних висловлювань про друзів з метою
помсти.
6. Старайтеся зайвий раз приголубити дитину,
показати, що ви її любите, що вона вам потрібна.
7. Навчайте дитину правил самоконтролю.
8. Проявляйте тактовність і терпіння під час
спілкування з дитиною.

Список використаної
літератури
1. Агресивна дитина: як їй допомогти / Упоряд.
О.А.Атемасова. – Х.: Вид-во “Ранок”, 2010. – 176с.
2. Занюк С.С. Психологія мотивації та емоцій: Навч. посібник
для студентів гуманіт. факультетів ВНЗ. – Луцьк: Ред.-вид.
відд. Волин, держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 1997. – 180 с.
3. Іванова В.В. Причини та форми агресивної поведінки
підлітків / Практична психологія та соціальна робота. – № 5.
– 2000. – С. 14-16.
4. Семиченко В.А. Психологические состояния. – К.: Либідь,
1998. – 197 с.
5. http://www.liveinternet.ru/click

Дякуємо
за увагу !


Slide 10

“Робота психолога з
агресивними дітьми”

Мета: допомогти учасникам навчальновиховного
процесу у роботі з
агресивними дітьми

Завдання:
-

-

-

розкрити суть поняття “агресія” та
охарактеризувати її види;
ознайомити з діагностиками по виявленню
агресивності;
сформувати поради вчителям та батькам, які
допомагатимуть у відносинах з агресивними
дітьми.

Цільова група:
учні, схильні до агресії
Очікувані результати:
- вироблення навичок розпізнавання
та контролю негативних емоцій;
- зниження рівня агресії;
- формування конструктивних
навичок спілкування;
- формування здатності до емпатії.

Поняття “агресія”
Агресія

–

це індивідуальна або колективна
поведінка чи дія, спрямована на причинення фізичної
чи психічної шкоди або навіть на знищення значення
іншої людини чи групи.
Слово “агресія” (aggression) походить від слова
adgradi (ad – на, gradus –
крок), що буквально
означає “рухатися на”,
“наступати”.

Фізична
Аутоагресія

Цільова

Реактивна

Непряма

Види
агресії
Спонтанна

Пряма

Гетероагресія

Інструментальна
Вербальна

Особливості агресії дітей та
підлітків
1)

2)

3)

жертвами агресії стають близькі люди –
рідні, друзі тощо. Це своєрідний феномен
“самозаперечення” оскільки такі дії
спрямовані на розрив кровних зв'язків –
життєвої основи існування людини.
далеко не всі агресивні діти виховуються в
неблагополучних сім'ях, чимало з них,
навпаки, мають заможних та турботливих
батьків.
агресія часто виникає без реального
приводу.

Вікові особливості прояву дитячої
агресивності
1. Агресія дітей молодшого (дошкільного) віку:
прагнення стати популярним серед однолітків;
появі підвищеної агресивності сприяють деякі батьківські
приклади та засоби виховання;
молодші діти погано усвідомлюють свою агресивну поведінку;
дуже легко переходять від вербальної до фізичної;
агресія проявляється у вигляді окремих спалахів гніву, має
інструментальний характер.
2. Агресія молодших школярів:
ініціаторами агресії є угруповання дітей;
агресивна поведінка стає більш організованою;
ворожнеча починає переважати над інструментальною агресією;
проблеми вирішуються в колі дітей, не застосовується допомога
дорослих.

3. Підліткова агресивність:

необхідність подолати свою залежність від
батьків, сформувати свої погляди та почати
здійснювати власні вчинки.
Сучасний підліток може реалізувати свою агресивність двома
способами:
- проявляти відкрито, отримуючи “щиглі” та життєвий досвід, цей шлях веде до того, що підліток добивається авторитету й
самореалізації, або до того, що він “ламається”, починає пити,
вживати наркотики тощо;
- ховати та стримувати, ставати слухняним хлопчиком
(дівчинкою), при цьому втрачати частину енергії, нічого
особливого в житті не досягати, пригнічена енергія в цьому
випадку буде “вириватися” назовні у вигляді неврозу чи
психосоматичного захворювання.
-

Основними причинами прояву
дитячої агресивності є:
-

-

прагнення привернути до себе увагу;
прагнення отримати бажаний результат;
прагнення бути головним;
захист та помста;
бажання принизити гідність іншого з
метою підкреслення своєї переваги.

Як виявити агресивну дитину?
(діагностики)

Відкрита, явна агресивність легко діагностується
спостереженням за станом і поведінкою учня.
Якщо реакції неадекватні, то з великою часткою
ймовірності можна стверджувати, що агресивний
стан має місце. Для того, щоб переконатися в
агресивному стані дитини, її намірі, прихованому
спонуканні, агресивній фантазії, можна
використовувати спеціальні тести,
твори на задану тему, анкети, проводити
бесіди з учнями.

Корекційна робота з агресивними
дітьми
Психологічна
корекція
–
це
метод
комплексного
психологічного впливу на дитину (підлітка) з метою зміни її
життєвих настанов, поглядів, навичок поведінки, а також розвитку
таких психічних функцій, як пам’ять, увага, мислення.
Психологічну корекцію агресивних форм поведінки проводять
за такими напрямками:
гра (діти молодшого віку) – рухливі та пальчикові ігри;
вилучення із звичного оточення та залучення до коригуючого
середовища чи групи;
- творче самовираження (малювання, конструювання,
заняття музикою);
- сублімування агресії у соціально схвалювану
діяльність (праця, громадська робота);
- сублімування агресії у спорт (підлітків доцільно
заохочувати до групових видів спорту).

Рекомендації-поради вчителям
та батькам агресивної дитини
1. Пам'ятайте – підвищення голосу, суворе покарання після
агресивного вчинку – найбільш неефективні методи подолання
агресивності.
2. Найбільш адекватна поведінка дорослих – це осуд агресії дитини,
але без суворих покарань у випадку проступку.
3. Намагайтеся передусім з'ясувати причини агресії та по можливості
спокійно, тактовно їх позбутися.
4. Надайте дитині можливість зняти агресію, виплеснути емоції за
допомогою ігор та релаксаційного тренінгу.
5. Не допускайте в присутності дитини спалахів гніву
або негативних висловлювань про друзів з метою
помсти.
6. Старайтеся зайвий раз приголубити дитину,
показати, що ви її любите, що вона вам потрібна.
7. Навчайте дитину правил самоконтролю.
8. Проявляйте тактовність і терпіння під час
спілкування з дитиною.

Список використаної
літератури
1. Агресивна дитина: як їй допомогти / Упоряд.
О.А.Атемасова. – Х.: Вид-во “Ранок”, 2010. – 176с.
2. Занюк С.С. Психологія мотивації та емоцій: Навч. посібник
для студентів гуманіт. факультетів ВНЗ. – Луцьк: Ред.-вид.
відд. Волин, держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 1997. – 180 с.
3. Іванова В.В. Причини та форми агресивної поведінки
підлітків / Практична психологія та соціальна робота. – № 5.
– 2000. – С. 14-16.
4. Семиченко В.А. Психологические состояния. – К.: Либідь,
1998. – 197 с.
5. http://www.liveinternet.ru/click

Дякуємо
за увагу !


Slide 11

“Робота психолога з
агресивними дітьми”

Мета: допомогти учасникам навчальновиховного
процесу у роботі з
агресивними дітьми

Завдання:
-

-

-

розкрити суть поняття “агресія” та
охарактеризувати її види;
ознайомити з діагностиками по виявленню
агресивності;
сформувати поради вчителям та батькам, які
допомагатимуть у відносинах з агресивними
дітьми.

Цільова група:
учні, схильні до агресії
Очікувані результати:
- вироблення навичок розпізнавання
та контролю негативних емоцій;
- зниження рівня агресії;
- формування конструктивних
навичок спілкування;
- формування здатності до емпатії.

Поняття “агресія”
Агресія

–

це індивідуальна або колективна
поведінка чи дія, спрямована на причинення фізичної
чи психічної шкоди або навіть на знищення значення
іншої людини чи групи.
Слово “агресія” (aggression) походить від слова
adgradi (ad – на, gradus –
крок), що буквально
означає “рухатися на”,
“наступати”.

Фізична
Аутоагресія

Цільова

Реактивна

Непряма

Види
агресії
Спонтанна

Пряма

Гетероагресія

Інструментальна
Вербальна

Особливості агресії дітей та
підлітків
1)

2)

3)

жертвами агресії стають близькі люди –
рідні, друзі тощо. Це своєрідний феномен
“самозаперечення” оскільки такі дії
спрямовані на розрив кровних зв'язків –
життєвої основи існування людини.
далеко не всі агресивні діти виховуються в
неблагополучних сім'ях, чимало з них,
навпаки, мають заможних та турботливих
батьків.
агресія часто виникає без реального
приводу.

Вікові особливості прояву дитячої
агресивності
1. Агресія дітей молодшого (дошкільного) віку:
прагнення стати популярним серед однолітків;
появі підвищеної агресивності сприяють деякі батьківські
приклади та засоби виховання;
молодші діти погано усвідомлюють свою агресивну поведінку;
дуже легко переходять від вербальної до фізичної;
агресія проявляється у вигляді окремих спалахів гніву, має
інструментальний характер.
2. Агресія молодших школярів:
ініціаторами агресії є угруповання дітей;
агресивна поведінка стає більш організованою;
ворожнеча починає переважати над інструментальною агресією;
проблеми вирішуються в колі дітей, не застосовується допомога
дорослих.

3. Підліткова агресивність:

необхідність подолати свою залежність від
батьків, сформувати свої погляди та почати
здійснювати власні вчинки.
Сучасний підліток може реалізувати свою агресивність двома
способами:
- проявляти відкрито, отримуючи “щиглі” та життєвий досвід, цей шлях веде до того, що підліток добивається авторитету й
самореалізації, або до того, що він “ламається”, починає пити,
вживати наркотики тощо;
- ховати та стримувати, ставати слухняним хлопчиком
(дівчинкою), при цьому втрачати частину енергії, нічого
особливого в житті не досягати, пригнічена енергія в цьому
випадку буде “вириватися” назовні у вигляді неврозу чи
психосоматичного захворювання.
-

Основними причинами прояву
дитячої агресивності є:
-

-

прагнення привернути до себе увагу;
прагнення отримати бажаний результат;
прагнення бути головним;
захист та помста;
бажання принизити гідність іншого з
метою підкреслення своєї переваги.

Як виявити агресивну дитину?
(діагностики)

Відкрита, явна агресивність легко діагностується
спостереженням за станом і поведінкою учня.
Якщо реакції неадекватні, то з великою часткою
ймовірності можна стверджувати, що агресивний
стан має місце. Для того, щоб переконатися в
агресивному стані дитини, її намірі, прихованому
спонуканні, агресивній фантазії, можна
використовувати спеціальні тести,
твори на задану тему, анкети, проводити
бесіди з учнями.

Корекційна робота з агресивними
дітьми
Психологічна
корекція
–
це
метод
комплексного
психологічного впливу на дитину (підлітка) з метою зміни її
життєвих настанов, поглядів, навичок поведінки, а також розвитку
таких психічних функцій, як пам’ять, увага, мислення.
Психологічну корекцію агресивних форм поведінки проводять
за такими напрямками:
гра (діти молодшого віку) – рухливі та пальчикові ігри;
вилучення із звичного оточення та залучення до коригуючого
середовища чи групи;
- творче самовираження (малювання, конструювання,
заняття музикою);
- сублімування агресії у соціально схвалювану
діяльність (праця, громадська робота);
- сублімування агресії у спорт (підлітків доцільно
заохочувати до групових видів спорту).

Рекомендації-поради вчителям
та батькам агресивної дитини
1. Пам'ятайте – підвищення голосу, суворе покарання після
агресивного вчинку – найбільш неефективні методи подолання
агресивності.
2. Найбільш адекватна поведінка дорослих – це осуд агресії дитини,
але без суворих покарань у випадку проступку.
3. Намагайтеся передусім з'ясувати причини агресії та по можливості
спокійно, тактовно їх позбутися.
4. Надайте дитині можливість зняти агресію, виплеснути емоції за
допомогою ігор та релаксаційного тренінгу.
5. Не допускайте в присутності дитини спалахів гніву
або негативних висловлювань про друзів з метою
помсти.
6. Старайтеся зайвий раз приголубити дитину,
показати, що ви її любите, що вона вам потрібна.
7. Навчайте дитину правил самоконтролю.
8. Проявляйте тактовність і терпіння під час
спілкування з дитиною.

Список використаної
літератури
1. Агресивна дитина: як їй допомогти / Упоряд.
О.А.Атемасова. – Х.: Вид-во “Ранок”, 2010. – 176с.
2. Занюк С.С. Психологія мотивації та емоцій: Навч. посібник
для студентів гуманіт. факультетів ВНЗ. – Луцьк: Ред.-вид.
відд. Волин, держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 1997. – 180 с.
3. Іванова В.В. Причини та форми агресивної поведінки
підлітків / Практична психологія та соціальна робота. – № 5.
– 2000. – С. 14-16.
4. Семиченко В.А. Психологические состояния. – К.: Либідь,
1998. – 197 с.
5. http://www.liveinternet.ru/click

Дякуємо
за увагу !


Slide 12

“Робота психолога з
агресивними дітьми”

Мета: допомогти учасникам навчальновиховного
процесу у роботі з
агресивними дітьми

Завдання:
-

-

-

розкрити суть поняття “агресія” та
охарактеризувати її види;
ознайомити з діагностиками по виявленню
агресивності;
сформувати поради вчителям та батькам, які
допомагатимуть у відносинах з агресивними
дітьми.

Цільова група:
учні, схильні до агресії
Очікувані результати:
- вироблення навичок розпізнавання
та контролю негативних емоцій;
- зниження рівня агресії;
- формування конструктивних
навичок спілкування;
- формування здатності до емпатії.

Поняття “агресія”
Агресія

–

це індивідуальна або колективна
поведінка чи дія, спрямована на причинення фізичної
чи психічної шкоди або навіть на знищення значення
іншої людини чи групи.
Слово “агресія” (aggression) походить від слова
adgradi (ad – на, gradus –
крок), що буквально
означає “рухатися на”,
“наступати”.

Фізична
Аутоагресія

Цільова

Реактивна

Непряма

Види
агресії
Спонтанна

Пряма

Гетероагресія

Інструментальна
Вербальна

Особливості агресії дітей та
підлітків
1)

2)

3)

жертвами агресії стають близькі люди –
рідні, друзі тощо. Це своєрідний феномен
“самозаперечення” оскільки такі дії
спрямовані на розрив кровних зв'язків –
життєвої основи існування людини.
далеко не всі агресивні діти виховуються в
неблагополучних сім'ях, чимало з них,
навпаки, мають заможних та турботливих
батьків.
агресія часто виникає без реального
приводу.

Вікові особливості прояву дитячої
агресивності
1. Агресія дітей молодшого (дошкільного) віку:
прагнення стати популярним серед однолітків;
появі підвищеної агресивності сприяють деякі батьківські
приклади та засоби виховання;
молодші діти погано усвідомлюють свою агресивну поведінку;
дуже легко переходять від вербальної до фізичної;
агресія проявляється у вигляді окремих спалахів гніву, має
інструментальний характер.
2. Агресія молодших школярів:
ініціаторами агресії є угруповання дітей;
агресивна поведінка стає більш організованою;
ворожнеча починає переважати над інструментальною агресією;
проблеми вирішуються в колі дітей, не застосовується допомога
дорослих.

3. Підліткова агресивність:

необхідність подолати свою залежність від
батьків, сформувати свої погляди та почати
здійснювати власні вчинки.
Сучасний підліток може реалізувати свою агресивність двома
способами:
- проявляти відкрито, отримуючи “щиглі” та життєвий досвід, цей шлях веде до того, що підліток добивається авторитету й
самореалізації, або до того, що він “ламається”, починає пити,
вживати наркотики тощо;
- ховати та стримувати, ставати слухняним хлопчиком
(дівчинкою), при цьому втрачати частину енергії, нічого
особливого в житті не досягати, пригнічена енергія в цьому
випадку буде “вириватися” назовні у вигляді неврозу чи
психосоматичного захворювання.
-

Основними причинами прояву
дитячої агресивності є:
-

-

прагнення привернути до себе увагу;
прагнення отримати бажаний результат;
прагнення бути головним;
захист та помста;
бажання принизити гідність іншого з
метою підкреслення своєї переваги.

Як виявити агресивну дитину?
(діагностики)

Відкрита, явна агресивність легко діагностується
спостереженням за станом і поведінкою учня.
Якщо реакції неадекватні, то з великою часткою
ймовірності можна стверджувати, що агресивний
стан має місце. Для того, щоб переконатися в
агресивному стані дитини, її намірі, прихованому
спонуканні, агресивній фантазії, можна
використовувати спеціальні тести,
твори на задану тему, анкети, проводити
бесіди з учнями.

Корекційна робота з агресивними
дітьми
Психологічна
корекція
–
це
метод
комплексного
психологічного впливу на дитину (підлітка) з метою зміни її
життєвих настанов, поглядів, навичок поведінки, а також розвитку
таких психічних функцій, як пам’ять, увага, мислення.
Психологічну корекцію агресивних форм поведінки проводять
за такими напрямками:
гра (діти молодшого віку) – рухливі та пальчикові ігри;
вилучення із звичного оточення та залучення до коригуючого
середовища чи групи;
- творче самовираження (малювання, конструювання,
заняття музикою);
- сублімування агресії у соціально схвалювану
діяльність (праця, громадська робота);
- сублімування агресії у спорт (підлітків доцільно
заохочувати до групових видів спорту).

Рекомендації-поради вчителям
та батькам агресивної дитини
1. Пам'ятайте – підвищення голосу, суворе покарання після
агресивного вчинку – найбільш неефективні методи подолання
агресивності.
2. Найбільш адекватна поведінка дорослих – це осуд агресії дитини,
але без суворих покарань у випадку проступку.
3. Намагайтеся передусім з'ясувати причини агресії та по можливості
спокійно, тактовно їх позбутися.
4. Надайте дитині можливість зняти агресію, виплеснути емоції за
допомогою ігор та релаксаційного тренінгу.
5. Не допускайте в присутності дитини спалахів гніву
або негативних висловлювань про друзів з метою
помсти.
6. Старайтеся зайвий раз приголубити дитину,
показати, що ви її любите, що вона вам потрібна.
7. Навчайте дитину правил самоконтролю.
8. Проявляйте тактовність і терпіння під час
спілкування з дитиною.

Список використаної
літератури
1. Агресивна дитина: як їй допомогти / Упоряд.
О.А.Атемасова. – Х.: Вид-во “Ранок”, 2010. – 176с.
2. Занюк С.С. Психологія мотивації та емоцій: Навч. посібник
для студентів гуманіт. факультетів ВНЗ. – Луцьк: Ред.-вид.
відд. Волин, держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 1997. – 180 с.
3. Іванова В.В. Причини та форми агресивної поведінки
підлітків / Практична психологія та соціальна робота. – № 5.
– 2000. – С. 14-16.
4. Семиченко В.А. Психологические состояния. – К.: Либідь,
1998. – 197 с.
5. http://www.liveinternet.ru/click

Дякуємо
за увагу !


Slide 13

“Робота психолога з
агресивними дітьми”

Мета: допомогти учасникам навчальновиховного
процесу у роботі з
агресивними дітьми

Завдання:
-

-

-

розкрити суть поняття “агресія” та
охарактеризувати її види;
ознайомити з діагностиками по виявленню
агресивності;
сформувати поради вчителям та батькам, які
допомагатимуть у відносинах з агресивними
дітьми.

Цільова група:
учні, схильні до агресії
Очікувані результати:
- вироблення навичок розпізнавання
та контролю негативних емоцій;
- зниження рівня агресії;
- формування конструктивних
навичок спілкування;
- формування здатності до емпатії.

Поняття “агресія”
Агресія

–

це індивідуальна або колективна
поведінка чи дія, спрямована на причинення фізичної
чи психічної шкоди або навіть на знищення значення
іншої людини чи групи.
Слово “агресія” (aggression) походить від слова
adgradi (ad – на, gradus –
крок), що буквально
означає “рухатися на”,
“наступати”.

Фізична
Аутоагресія

Цільова

Реактивна

Непряма

Види
агресії
Спонтанна

Пряма

Гетероагресія

Інструментальна
Вербальна

Особливості агресії дітей та
підлітків
1)

2)

3)

жертвами агресії стають близькі люди –
рідні, друзі тощо. Це своєрідний феномен
“самозаперечення” оскільки такі дії
спрямовані на розрив кровних зв'язків –
життєвої основи існування людини.
далеко не всі агресивні діти виховуються в
неблагополучних сім'ях, чимало з них,
навпаки, мають заможних та турботливих
батьків.
агресія часто виникає без реального
приводу.

Вікові особливості прояву дитячої
агресивності
1. Агресія дітей молодшого (дошкільного) віку:
прагнення стати популярним серед однолітків;
появі підвищеної агресивності сприяють деякі батьківські
приклади та засоби виховання;
молодші діти погано усвідомлюють свою агресивну поведінку;
дуже легко переходять від вербальної до фізичної;
агресія проявляється у вигляді окремих спалахів гніву, має
інструментальний характер.
2. Агресія молодших школярів:
ініціаторами агресії є угруповання дітей;
агресивна поведінка стає більш організованою;
ворожнеча починає переважати над інструментальною агресією;
проблеми вирішуються в колі дітей, не застосовується допомога
дорослих.

3. Підліткова агресивність:

необхідність подолати свою залежність від
батьків, сформувати свої погляди та почати
здійснювати власні вчинки.
Сучасний підліток може реалізувати свою агресивність двома
способами:
- проявляти відкрито, отримуючи “щиглі” та життєвий досвід, цей шлях веде до того, що підліток добивається авторитету й
самореалізації, або до того, що він “ламається”, починає пити,
вживати наркотики тощо;
- ховати та стримувати, ставати слухняним хлопчиком
(дівчинкою), при цьому втрачати частину енергії, нічого
особливого в житті не досягати, пригнічена енергія в цьому
випадку буде “вириватися” назовні у вигляді неврозу чи
психосоматичного захворювання.
-

Основними причинами прояву
дитячої агресивності є:
-

-

прагнення привернути до себе увагу;
прагнення отримати бажаний результат;
прагнення бути головним;
захист та помста;
бажання принизити гідність іншого з
метою підкреслення своєї переваги.

Як виявити агресивну дитину?
(діагностики)

Відкрита, явна агресивність легко діагностується
спостереженням за станом і поведінкою учня.
Якщо реакції неадекватні, то з великою часткою
ймовірності можна стверджувати, що агресивний
стан має місце. Для того, щоб переконатися в
агресивному стані дитини, її намірі, прихованому
спонуканні, агресивній фантазії, можна
використовувати спеціальні тести,
твори на задану тему, анкети, проводити
бесіди з учнями.

Корекційна робота з агресивними
дітьми
Психологічна
корекція
–
це
метод
комплексного
психологічного впливу на дитину (підлітка) з метою зміни її
життєвих настанов, поглядів, навичок поведінки, а також розвитку
таких психічних функцій, як пам’ять, увага, мислення.
Психологічну корекцію агресивних форм поведінки проводять
за такими напрямками:
гра (діти молодшого віку) – рухливі та пальчикові ігри;
вилучення із звичного оточення та залучення до коригуючого
середовища чи групи;
- творче самовираження (малювання, конструювання,
заняття музикою);
- сублімування агресії у соціально схвалювану
діяльність (праця, громадська робота);
- сублімування агресії у спорт (підлітків доцільно
заохочувати до групових видів спорту).

Рекомендації-поради вчителям
та батькам агресивної дитини
1. Пам'ятайте – підвищення голосу, суворе покарання після
агресивного вчинку – найбільш неефективні методи подолання
агресивності.
2. Найбільш адекватна поведінка дорослих – це осуд агресії дитини,
але без суворих покарань у випадку проступку.
3. Намагайтеся передусім з'ясувати причини агресії та по можливості
спокійно, тактовно їх позбутися.
4. Надайте дитині можливість зняти агресію, виплеснути емоції за
допомогою ігор та релаксаційного тренінгу.
5. Не допускайте в присутності дитини спалахів гніву
або негативних висловлювань про друзів з метою
помсти.
6. Старайтеся зайвий раз приголубити дитину,
показати, що ви її любите, що вона вам потрібна.
7. Навчайте дитину правил самоконтролю.
8. Проявляйте тактовність і терпіння під час
спілкування з дитиною.

Список використаної
літератури
1. Агресивна дитина: як їй допомогти / Упоряд.
О.А.Атемасова. – Х.: Вид-во “Ранок”, 2010. – 176с.
2. Занюк С.С. Психологія мотивації та емоцій: Навч. посібник
для студентів гуманіт. факультетів ВНЗ. – Луцьк: Ред.-вид.
відд. Волин, держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 1997. – 180 с.
3. Іванова В.В. Причини та форми агресивної поведінки
підлітків / Практична психологія та соціальна робота. – № 5.
– 2000. – С. 14-16.
4. Семиченко В.А. Психологические состояния. – К.: Либідь,
1998. – 197 с.
5. http://www.liveinternet.ru/click

Дякуємо
за увагу !


Slide 14

“Робота психолога з
агресивними дітьми”

Мета: допомогти учасникам навчальновиховного
процесу у роботі з
агресивними дітьми

Завдання:
-

-

-

розкрити суть поняття “агресія” та
охарактеризувати її види;
ознайомити з діагностиками по виявленню
агресивності;
сформувати поради вчителям та батькам, які
допомагатимуть у відносинах з агресивними
дітьми.

Цільова група:
учні, схильні до агресії
Очікувані результати:
- вироблення навичок розпізнавання
та контролю негативних емоцій;
- зниження рівня агресії;
- формування конструктивних
навичок спілкування;
- формування здатності до емпатії.

Поняття “агресія”
Агресія

–

це індивідуальна або колективна
поведінка чи дія, спрямована на причинення фізичної
чи психічної шкоди або навіть на знищення значення
іншої людини чи групи.
Слово “агресія” (aggression) походить від слова
adgradi (ad – на, gradus –
крок), що буквально
означає “рухатися на”,
“наступати”.

Фізична
Аутоагресія

Цільова

Реактивна

Непряма

Види
агресії
Спонтанна

Пряма

Гетероагресія

Інструментальна
Вербальна

Особливості агресії дітей та
підлітків
1)

2)

3)

жертвами агресії стають близькі люди –
рідні, друзі тощо. Це своєрідний феномен
“самозаперечення” оскільки такі дії
спрямовані на розрив кровних зв'язків –
життєвої основи існування людини.
далеко не всі агресивні діти виховуються в
неблагополучних сім'ях, чимало з них,
навпаки, мають заможних та турботливих
батьків.
агресія часто виникає без реального
приводу.

Вікові особливості прояву дитячої
агресивності
1. Агресія дітей молодшого (дошкільного) віку:
прагнення стати популярним серед однолітків;
появі підвищеної агресивності сприяють деякі батьківські
приклади та засоби виховання;
молодші діти погано усвідомлюють свою агресивну поведінку;
дуже легко переходять від вербальної до фізичної;
агресія проявляється у вигляді окремих спалахів гніву, має
інструментальний характер.
2. Агресія молодших школярів:
ініціаторами агресії є угруповання дітей;
агресивна поведінка стає більш організованою;
ворожнеча починає переважати над інструментальною агресією;
проблеми вирішуються в колі дітей, не застосовується допомога
дорослих.

3. Підліткова агресивність:

необхідність подолати свою залежність від
батьків, сформувати свої погляди та почати
здійснювати власні вчинки.
Сучасний підліток може реалізувати свою агресивність двома
способами:
- проявляти відкрито, отримуючи “щиглі” та життєвий досвід, цей шлях веде до того, що підліток добивається авторитету й
самореалізації, або до того, що він “ламається”, починає пити,
вживати наркотики тощо;
- ховати та стримувати, ставати слухняним хлопчиком
(дівчинкою), при цьому втрачати частину енергії, нічого
особливого в житті не досягати, пригнічена енергія в цьому
випадку буде “вириватися” назовні у вигляді неврозу чи
психосоматичного захворювання.
-

Основними причинами прояву
дитячої агресивності є:
-

-

прагнення привернути до себе увагу;
прагнення отримати бажаний результат;
прагнення бути головним;
захист та помста;
бажання принизити гідність іншого з
метою підкреслення своєї переваги.

Як виявити агресивну дитину?
(діагностики)

Відкрита, явна агресивність легко діагностується
спостереженням за станом і поведінкою учня.
Якщо реакції неадекватні, то з великою часткою
ймовірності можна стверджувати, що агресивний
стан має місце. Для того, щоб переконатися в
агресивному стані дитини, її намірі, прихованому
спонуканні, агресивній фантазії, можна
використовувати спеціальні тести,
твори на задану тему, анкети, проводити
бесіди з учнями.

Корекційна робота з агресивними
дітьми
Психологічна
корекція
–
це
метод
комплексного
психологічного впливу на дитину (підлітка) з метою зміни її
життєвих настанов, поглядів, навичок поведінки, а також розвитку
таких психічних функцій, як пам’ять, увага, мислення.
Психологічну корекцію агресивних форм поведінки проводять
за такими напрямками:
гра (діти молодшого віку) – рухливі та пальчикові ігри;
вилучення із звичного оточення та залучення до коригуючого
середовища чи групи;
- творче самовираження (малювання, конструювання,
заняття музикою);
- сублімування агресії у соціально схвалювану
діяльність (праця, громадська робота);
- сублімування агресії у спорт (підлітків доцільно
заохочувати до групових видів спорту).

Рекомендації-поради вчителям
та батькам агресивної дитини
1. Пам'ятайте – підвищення голосу, суворе покарання після
агресивного вчинку – найбільш неефективні методи подолання
агресивності.
2. Найбільш адекватна поведінка дорослих – це осуд агресії дитини,
але без суворих покарань у випадку проступку.
3. Намагайтеся передусім з'ясувати причини агресії та по можливості
спокійно, тактовно їх позбутися.
4. Надайте дитині можливість зняти агресію, виплеснути емоції за
допомогою ігор та релаксаційного тренінгу.
5. Не допускайте в присутності дитини спалахів гніву
або негативних висловлювань про друзів з метою
помсти.
6. Старайтеся зайвий раз приголубити дитину,
показати, що ви її любите, що вона вам потрібна.
7. Навчайте дитину правил самоконтролю.
8. Проявляйте тактовність і терпіння під час
спілкування з дитиною.

Список використаної
літератури
1. Агресивна дитина: як їй допомогти / Упоряд.
О.А.Атемасова. – Х.: Вид-во “Ранок”, 2010. – 176с.
2. Занюк С.С. Психологія мотивації та емоцій: Навч. посібник
для студентів гуманіт. факультетів ВНЗ. – Луцьк: Ред.-вид.
відд. Волин, держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 1997. – 180 с.
3. Іванова В.В. Причини та форми агресивної поведінки
підлітків / Практична психологія та соціальна робота. – № 5.
– 2000. – С. 14-16.
4. Семиченко В.А. Психологические состояния. – К.: Либідь,
1998. – 197 с.
5. http://www.liveinternet.ru/click

Дякуємо
за увагу !