Transcript Шевченко як філософ

Презентація на тему:
“Шевченко як філософ.
Його місце в історії
нашого краю”

Виконали учениці 10 –Д класу
НВК “ Олександрійський колегіумспеціалізована школа”
Тараніч Вікторія і Смик Тетяна

Вчитель Дудка І.В.


Мета: розкрити основу філософських поглядів
Т.Шевченка, дослідити зв’язок письменника з нашим
краєм, вшанувати пам’ять
Великого Кобзаря
«Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос — більш нічого.
А серце б'ється — ожива,
як їх почує!..
Знать, од Бога
і голос той, і ті слова
ідуть меж люди!»
Т.Г.Шевченко
Саме з любові до України виникає шевченківська філософія пробудження
людської гідності, сили протесту й бунтарства. Улюблений герой
Шевченкових поезій і картин — лицар, народний повстанець-гайдамака,
козак-запорожець, що виступає оборонцем рідного краю, носієм народної
правди і честі.
Філософський подвиг Т.Шевченка, уся вибухова сила його творчості
полягає в тому, що він зумів серед мертвої тиші, ненависті, підозри,
загальної заціпенілості посіяти надію, яка починається з оспівування
свободи.
Вінець Шевченкової творчості — уславлення свободи, першої й
неодмінної передумови людського поступу, добробуту й щастя. До
найволелюбніших книг належить "Кобзар".
Його творам були притаманні такі ідеї:
- глибинна спорідненість людини з природою;
- народ як єдиний хранитель своєї історії і життєвої долі;
- віра в справедливого Бога ;
-через усю творчість Шевченка проходить своєрідний культ жінки- матері :
для поета вона є уособленням і сили життя , і його чарівної краси.
Філософські погляди поета дуже складні. В центрі його уваги перебуває
насамперед людина, її багатий духовний світ, її свобода, щастя і доля.
Елементи матеріалізму переплітаються з ідеалізмом, звернення до Бога — з
критикою релігії. Шевченко відіграв величезну роль у розвитку української
літератури і мистецтва, в поширенні революційно-демократичної ідеології в
Україні
«Кругом його – степ, як море
Широке, синіє
За могилою могила,
А там – тілько мріє…»
Т.Г.Шевченко
З нашим краєм пов’язане й ім’я великого Кобзаря. 1824 року через
Златопіль, Новомиргород, Грузьке до Єлисаветграда разом із батьком
чумацькою валкою приїздив малий Тарас, про що напише в повісті
«Наймичка». Є гіпотеза про відвідини Кобзаря Олександрії.
Перебування Тараса Григоровича Шевченка в нашому краї ми, перш за все,
пов'язуємо з відомим фактом, що хлопцем Тарас Григорович чумакував із
батьком десь у 1823 -1824 роках.
Розглянемо російськомовне видання твору «Наймичка».
Сам великий Кобзар пише:
«Во время самой нежной моей юности (мне
тогда было 13 лет) я чумаковал тогда с
покойником отцом.
Выезжали мы из Гуляйполя, я сидел на возе
и смотрел на Новомиргород, лежащий в
долине, и на степь…
…Смотрю – опять степь, степь широкая,
беспредельная, только чуть мреет вдали
что-то похожее на лесок.
Бував Тарас Григорович Шевченко і в місті, колишньому Єлисаветграді.
Про це в «Наймичці» далі читаємо:
-А вот и Елисавет! – сказал отец.
-Где? – спросил я.
-Вон на горе цыганские шатры
белеют.
К половине дня мы приехали в
Грузовку, а на другой день поутру
уже в самый Елисавет»
Цей уривок старанно аналізують наші кіровоградські дослідники.
Заперечують правильність біографічних даних Шевченка (те, що відбувалася
ця подорож, коли йому було саме 13 років) Володимир Кобзар та Юрій Матів.
Згодом, спираючись на фактичний матеріал повісті, про подорож Т.Шевченка
краєм писала у своєму відомому романі “Тарасові шляхи” Оксана Іваненко.
Оксана Дмитрівна Іваненко
Ім’я Тараса Шевченка відбилося й на карті нашого міста:
вулиця Шевченка, парк культури та відпочинку, гімназія імені
Т.Г.Шевченка
Постать Шевченка зростає в нашій свідомості і в очах культурного світу з року в рік.
Тараса Шевченка розуміємо настільки, наскільки розуміємо себе – свій час і Україну
в ньому. Він сам приходить у наш день. Але й ми повинні йти у його час, щоб зберегти
національний і духовний зв'язок між минулим і теперішнім.