Transcript muzy_genia
Музи генія. Інтимна лірика Тараса Шевченка "Я розгортаю томик Кобзаря, і мені здається, то я кладу руки на трепетне гаряче серце, що так багато пережило". М. Бажай Далека і гірка була Тарасова любов, Одвічні протилежності в житті, Кружила заметіль навколо доль, Заплуталось кохання в крижаній імлі, Але серед снігів, снігів, снігів йшла у мрії ти, зоря весни. Оксана Коваленко -світлий ангел дитинства “Ми вкупочці колись росли, Маленькими собі любились, А матері на нас дивились, Та говорили, що колись Одружимо їх. Не вгадали. Старі зарані повмирали А ми малими розійшлись, Та вже й не сходились ніколи. Мене по волі і неволі Носило всюди.” Т. Шевченко 1849. Кос-Арал Ядвіга Гусиковська – юнацьке кохання Шевченка 1829-1931р.р., Польща, м. Вільно “…Во сне видел церковь св. Анны в Вильне, и в этой церкви молящуюся милую Дуню, чернобровую Гусиковскую”. Т. Шевченко “Щоденник” Амалія Клоберг – захоплення молодого художника “…це миле, безневинне створіння!... Справжня дитина!.. Просто живе срібло.” Т. Шевченко “Художник” Ганна Закревська утаємничене кохання Якби зострілися ми знову, Чи ти злякалася -б, чи ні? Якеє тихеє ти слово Тоді -б промовила мені? Ніякого! І не пізнала -б, А може -б, потім нагадала, Сказавши: снилося дурній… А я зрадів -би, моє диво! Моя ти доле чорнобрива! Якби побачив, нагадав Веселеє та молодеє Колишнє лишенько лихеє, Я заридав -би, заридав! І помоливсь, що не правдивим, А сном лукавим розійшлось, Слізьми-водою розлилось Колишнєє святеє диво!” Т. Шевченко 1848 р. “Кос-Арал” “” "Молюсь і плачу пред тобою...“ (Варвара Репніна) “ Для вас я радостно сложил Свои житейские оковы, Священнодействовал я снова И слезы в звуки перелил. Ваш добрый ангел осенил Меня бессмертными крылами И тихостройными речами Мечты о рае пробудил”. Т. Шевченко “Тризна” Агата Ускова – платонічне кохання поета “Я полюбил ее возвышенно, чисто, всем сердцем и всей благодарною моей душой. Не допускай, друже мой, и тени чего-либо порочного в непорочной любви моей”. З листа до Б.Залеського (10 лютого 1855) Кохання без взаємності (Катерина Піунова) 13 октября 1857г.: «Пиунова, была естественна и грациозна. Легкая, игривая роль ей к лицу и по летам». (Шевченко сватался к Пиуновой 30 января 1858 г. ) Марія Максимович – “мій любий, мій єдиний друже…” “Какое милое, прекрасное созданье! Но что в ней очаровательнее всего, это чистый, нетронутый тип моей землячки”. Т. Шевченко “Щоденник” “Оженіть, будь ласка, а то як ви не ожените, то й сам бог не оженить. Так і пропаду бурлакою на чужині… Зробіть же так, моє серце єдинеє ”. З листа Т. Шевченка до М. Максимович Ликера Полусмакова – трагедія самотнього чуття “ Моя ти любо! Мій ти друже! Не ймуть нам віри без хреста, Не ймуть нам віри без попа…” Т. Шевченко “Ликері” “…травня 1905 р. приїхала твоя Ликера, твоя люба, мій друже. Подивись, подивись на мене, як я каюсь…” З книги відгуків на могилі Т. Шевчнка “Якби з ким сісти хліба з'їсти, Промовить слово, то воно б Хоч і як-небудь на сім світі, А все б таки якось жилось. Та ба! Нема з ким. Світ широкий, Людей чимало на землі... А доведеться одиноким В холодній хаті кривобокій Або під тином простягтись. Або… Ні, треба одружитись, Хоча б на чортовій сестрі! Бо доведеться одуріть В самотині…” Т. Шевченко 1860 р. 4.ХІ. С.-Петербург.