Transcript М. Булгаков (презентація)

Роман М. Булгакова "Майстер і Маргарита" настільки незвичний за формою, що навіть
про жанр було чимало суперечок. Але очевидно одне: письменнику вдалося органічно
передати існування трьох світів - реальності, міфу й фантасмагорії. Принаймні так
вважають критики. Але придивімось до того, що називають міфом. Це ж знайомий
євангельський текст, хай і переосмислений по-своєму. Роман у романі про Єшуа та
Понтія Пілата зовсім не сприймається як міф. Це священна історія людства, яка
покликана нагадати про вічність моральних засад людського суспільства. Через образ
Єшуа Га-Ноцрі Булгаков висловлює думку про те, що всяка влада є насильством над
людиною і настане час, коли її не буде.
За допомогою цих глав автор нагадує людям, що бути добрим - це не заслуга, а норма.
Якщо ж людина недобра, то вона нещасна, її слід пожаліти, бо вона наче хвора. Саме за
допомогою зображення біблійного світу Булгаков нагадує, що моральні цінності
змінюватися не можуть. І боягузтво й через "12 тисяч лун" так само найтяжчий гріх, як
і зрада. Не претендуючи на створення нової релігії, Булгаков, як колись Данте, Гете та
інші великі митці, намагається розв'язати філософські та моральні питання й
використовує для цього елементи фантасмагорії.
Так простіше зрозуміти думку автора, який через парадокс намагається звільнити
мислення читача від штампів мислення. Це насамперед видно у тій частині роману, що
відображає побут Москви часів Булгакова й дії Воланда та його "банди". Тут
фантасмагорія і реальність настільки переплетені, що важко позбавитися думки про
реальність навіть того, що реальним не назвеш. Ось до трамвая лізе Бегемот. Кіт чи
котоподібний громадянин? Все тут перетворюється або ввижається, як дивний
громадянин у береті, насунутому на одне вухо, що наче виткався з марева на алеї.
Але для чого потрібна була така фантасмагорія? Серед сірих буднів, придавлений
владою, що диктувала безвір'я, письменник через фантастику намагається переконати
читача по-іншому поглянути на світ. А може влада земна не така вже беззаперечна? А
якщо уявити, що є дещо таке, що їй непідвладне. То який же закон насправді керує світом?
Булгаков іронічно зображує Берліоза та до нього подібних, що намагаються переконати
всіх, що нічого, крім них та їхніх законів, немає. Так само іронічно він зображує численних
бюрократів, брехунів, хабарників, п'яниць, які вже давно потоваришували з нечистою
силою, бо жили не по правді. Саме вони зазнають кари від фантасмагоричних персонажів,
які просто воздають їм - "кожному за вірою його".
Таким чином використання фантасмагорії та міфу виправдане ідейним змістом і
задумом автора роману "Майстер і Маргарита".
Протягом 1928-1940 років Булкагов працював над романом
«Майстер і Маргарита», у якому розповів про те, що не
можна було висловити вголос, – про волю, християнські
заповіді, незалежність творчості, силі людського духу. В
1931-1932 роках до письменника прийшло нове натхнення,
пов’язане з його любов’ю до Олени Шиловской. Їхні відносини
були складними й неоднозначними: вона мала свою сім’ю,
Булкагов залишився без роботи. Але любов виявилася
сильніше обставин
Олена Сергіївна стала прообразом Маргарити в романі. Але
жити письменникові залишалося зовсім недовго. В 1939 р. він
закінчив п’єсу «Батум» про початок революційної діяльності
Сталіна. На перший погляд, цілком безневинна, вона містила
багато символів і натяків на жорстокий характер і
бездушність Сталіна, його прагнення за всяку ціну одержати
владу. Зрозуміло, що всі ці натяки були розгадані, що привело
до нищівної критики п’єси. Все це не могло не відбитися на
стані здоров’я письменника. 10 травня 1940 р. його не стало.
Він умер, так і не зробивши остаточного виправлення
роману «Майстер і Маргарита» – своєї духівниці. Відомо
шість редакцій роману
Спершу Булкагов хотів написати «роман про диявола» – сатиричну фантасмагорію із
вставною новелою про Христю й Пілата. Варіанти назв роману були такі: «Чорний маг»,
«Копито інженера», «Жонглер з копитом», «Син В(…)», «Гастроль (Воланда)», «Інженер з
копитом» і т.п.. В 1931 – 1932 роках у роман увійшли образи Майстра й Маргарити, а в
1937-1938 роках з’явилася остаточна назва – «Майстер і Маргарита».
У добутку піднімаються найважливіші моральні й філософські проблеми: воля й
насильство, художник і влада, зміст буття людини, духовна сутність миру, любов,
призначення особистості й вибір її позиції. Показано духовну деградацію суспільства в
культурно-історичному контексті, трагедія людини й усього мира
Цій головній темі підпорядковані інші: історія загибелі Иєшуа Га-Ноцри, трагічна доля
Майстра і його роману, життя Івана Бездомного, пригоди Воланда з його звитої й ін.
Булкагов болісно переживав, що мир втратив свою духовну сутність, люди забули про
вічні цінності, а це неминуче приводить до трагедії. На його думку, протиставити будьякому насильству можна лише одне – силу духу людини, його творчість, внутрішню
волю
Тому в романі затверджується ідея високих людських цінностей – добра, справедливості,
любові, волі. Иешуа, Майстер і Маргарита втілюють ідею непереможності особистості,
що усвідомила силу своєї творчості й внутрішньої волі. Душі улюблених героїв Булкагова
непідвласні ні дияволові, ні земної влади. І це повинне стати гарантією майбутнього
духовного відродження миру. «Майстер і Маргарита» – це «роман у романі».
Глави про життя Москви 30-х років граничать із оповіданнями на біблійні теми (роман,
що пише майстер, інтерпретує відому історію зіткнення Ісуса й Понтія Пілата, а також
історію жертовної загибелі Христа). Це дає можливість письменникові розглядати
сучасність із позиції вічності й через призму християнських цінностей. Композиція
роману побудована за принципом контрапункту, тобто об’єднання різних, щодо
незалежних сюжетних ліній, які розвиваються з різною швидкістю. Це визначає певну
поліфонію добутку, його узагальнюючий характер
У побудові роману помітний вплив Григорія Сковороди, у трактаті якого «Потоп зміїний»
викладена концепція про існування трьох мирів: земного, космічного й біблійного. Кожний
з них має дві сторони – зовнішню (ту, що всі бачать) і внутрішню (невидиму). У Булкагова
земний мир персоніфікують персонажі з московського життя 30-х років (Берліоз,
Римський, Варенуха, Ласточкин і ін.). До космічного належать Воланд і його звита
(Азазелло, Коровьев-Фагот, кіт Бегемот, Абадонна, Гелла). Біблійний мир виникає в
історіях про Иешуа Га-Ноцри, Понтію Пілаті, Левии Матвію, Іуді й ін. Така художня
структура добутку – не простий добуток фантазії художника
Композиція твору оригінальна та багатопланова. У межах єдиного
тексту складно взаємодіють два романи – оповідь про життєву долю
Майстра та створений ним роман про Понтія Пілата. Розділи вставного
роману про один день римського прокуратора розпорошені в основі
оповіді про московське життя головного героя і пов'язаних з ним
персонажів.
Обидві лінії єдиного твору – сучасна та міфологічна – відверто і
приховано перегукуються одна з одною, поєднуючись на різних рівнях
оповіді тексту.
Письменник невипадково звернувся до жанру роману-міфу.
Міф – це така художня структура, яка відтворює у житті людства те, що
систематично повторюється, несе у собі широке узагальнення,
відволікає від строкатої буденності. Водночас міф не є абстрактним
логічним узагальненням, а живою, переконливою у своїй конкретності
картиною. З цього погляду не кожна епоха, але і не кожна людина
опиняється у використаному Булгаковим міфі у “ екстремальній ситуації
” кінця світу, чекання Страшного Суду і отримує чи має отримати “ за
справами своїми ”.
Найбільш міцно скріплені два різних шари булгаковського роману загальною для них проблематикою:
темою долі та особистої відповідальності кожної людини, протидії творчої особистості та натовпу.
Доля у романі – ланцюг взаємопов'язаних обставин. Людина смертна. І тому не має перебільшувати
своїх можливостей планувати життя. Водночас у кожному випадку сюжет вибудовується таким чином,
що від самого персонажа хоча б частково залежить, за якими законами йому розвивати його життя.
Більше того, герої наче отримують можливість повернути своє особисте життя у сприятливий, з
погляду буденного, бік: потрібно лише відмовитися від того чи іншого морального принципу.
Варто Ієшуа лише покривити душею, що йому майже прямим текстом натякає Пілат, - і життя його
буде врятовано. Варто Майстру розпочати писати так само, як і всі, тобто пристосувавшись до владної
норми, - і він опиниться у МАССОЛІТі. Тричі зазнає випробувань Маргарита: коли Воланд запитує, чи
немає у неї “ якогось суму, що отруює душу ”; коли вона відмовляється від вбивства навіть дуже
ненависного їй критика Латунського і коли нарешті просить за Фріду, замість того щоб попросити за
себе і Майстра.
Підручник. Світова література. 11 клас. Рівень стандарту О. О.
Ісаєва., Ж. В. Клименко., А. О. Мельник.
http://www.parta.com.ua/composition/view/193/
http://www.ukrlib.com.ua/referats-zl/printout.php?id=51
http://commons.wikimedia.org/wiki/File:Михаил_Булгаков_1937.jpg?
uselang=ru
http://www.kinopoisk.ru/film/79429/stills/