Тема: «

ЕПОХИ СТВОРЮЮТЬ ЛЮДЕЙ, ЛЮДИ СТВОРЮЮТЬ ЕПОХИ»

дослідження життя і діяльності Роксолани в контексті її епохи (ХVІ століття), а також осмислення її особистості з погляду людини ХХІ століття

Робота студентки 4 курсу групи В Стасько Анни

У другій половині 15 століття турки підкорили Крим. Татари, які там жили, за підтримки турецького султана здійснювали спустошливі напади на українські, польські і російські землі. В Азії турки завоювали Месопотамію, Вірменію, Сирію й Аравію, в Африці – Єгипет. Султан мав великий флот і проник углиб Центральної Європи. В результаті в 16 ст. виникла Османська імперія. Володіння турок-османів розташовувалися в трьох частинах світу: Азії, Африці, Європі.

Султан був головним власником землі і головнокомандувачем усіх мусульманських військ, управляв державою через найвищу раду – Диван. Роботою Дивану керував великий візир, який вважався другою особою в державі. Духовним життям імперії опікувався шейх-уль-іслам. Турецький уряд і палац, де він розташовувався, називався Висока порта. Тому й за Османською імперією згодом закріпилася назва Блискуча, або Висока порта. Збройні сили імперії складалися з кінноти, піхоти і флоту.

А.Дюрер. Турецький вершник, 1509 р.

Яничар

Найвищої могутності Османська імперія досягла за правління Сулеймана І Законодавця 1520 – 1566. В цей час усі закони було об’єднано в єдиний звід – Канон. Закони Сулеймана І були настільки справедливими, що його наступники видавали лише «Укази справедливості».

Закони Османської імперії були суворі, а люди – хитрі і безжалісні. Навіть на бенкетах можна було очікувати підступності. І веселощі могли закінчитися черговою стратою.

У той період Галичина входила до складу Великого королівства Литовського. Через міжусобні чвари, ослаблені міста ставали привабливою здобиччю для татарських загонів. В цей час Запорізьке козацтво ще не було сформоване. Торгівля бранцями зі слов’янських земель була основним заняттям татар-набіжчиків. Вони вщент випалювали села, а людей пішки гнали до Криму, до Кафи, де були найбільші невільничі ринки.

Пересувалися степовики з ясиром, який здебільшого складався з дітей і дівчат.

Живий товар везли в Кафу з усіх кінців землі (турецька мініатюра, 16 століття).

Історичні умови 16 ст. склалися сприятливо для Туреччини. Работоргівля позитивно впливала на процес розвитку Османської імперії. Тисячі бранців потрапляли в нелюдські умови рабства. І надії вирватися з неволі не було.

Людина ставала перед вибором: або безслідно згинути, або вижити за будь-яку ціну.

Яскравим прикладом незламності людського духу є історична постать Роксолани.

«З усіх наймудріша – Султанова жінка!» Але ж та султанка була українка!

Земля України дала Насті вроду, А мудрість і розум – то дар її роду.

Тому у найважчу для себе годину В думках поверталась завжди в Україну.

Уривок із поеми «Роксоляна» Лесі Пилип’юк

Народилася майбутня султанша приблизно у 1505 році, в сім`ї священника Гаврила Лісовського з Рогатина. Під час одного з традиційних набігів татар, приблизно у 1520 році, була захоплена в полон і переправлена, ймовірно, спочатку до кримського міста Кафа (тепер — Феодосія), а потім — у Стамбул, де дівчину примітив візир Рустем-паша, який пізніше й подарував її Сулейману.

Спочатку — наложниця, Роксолана стала великим коханням султана. Їхнє весілля відбулося в 1530 році. Султан надав коханій ранг башкадуни — головної (а фактично — єдиної) дружини.

Сулейман Пишний – чоловік Роксолани. Був твердого характеру, відважний, працьовитий, раз даного слова завжди додержував. Любив молитву (сам укладав побожні псалми), не підкорявся нікому опріч своєї дружини Роксолани. Сулейман помер у глибокій старості, переживши всіх своїх ворогів і улюблену жінку, котру любив аж до смерті.

Султан Сулейман був не тільки грізним, розумним, а ще й гарним, високоосвіченим – крім східних мов, знав ще й слов’янські. Мав нахил до поезії, він перший із султанів почав виплачувати стипендію з державної казни поетам, акторам, ученим. Писав поезії під псевдонімом Мухиббі. До своєї коханої звертався:

Повторював я безліч разів: Пошийте моїй коханій плаття.

Зробіть із сонця верх, Підкладкою поставте місяць,... Пришийте ґудзики з зірок, А з мене петельки зробіте!

Роксолана теж була високоосвіченою жінкою: знала 5 мов, захоплювалася арабською поезією, писала вірші, грала на багатьох музичних інструментах.

Мехмед (тур. Mehmed) (1521 — 1543) Мирма (тур. Mihrimah) (1522 — 1578) Селім (тур. Selim) (1524 — 12 грудня 1574) Баязид (тур. Bajezid) (1525 — 28 листопада 1562) Джангір (1533 — 1553) Селім II Мест — 11-й султан Османської імперії.

Син Сулеймана І і Роксолани

Сучасники Роксолани описували її «скоріше як милу, ніж красиву». Венеціанець Наваджеро писав, нібито: «Султан так сильно кохав Роксолану, що в османській династії ще не було жінки, яку б поважали так само».

На його думку, в неї був дуже милий вигляд і вона добре знала примхи Сулеймана.

Венеційський посол Домініко Тревізано казав, що Роксолана «молода, але не красива» (іт. «giovane, ma non bella» ), а стамбульський люд вважав її за відьму.

В 1554 році Домініко Тревізано писав про Роксолану: «Для його величності султана це така кохана дружина, що, — переказують, — відколи він її спізнав, відтоді вже не захотів знати якоїсь іншої жінки; такого не робив ще ніхто з його попередників, бо в турків є звичай міняти жінок».

Проект: “ Психологічна характеристика Роксолани ”

Жіноче серце! Чи ти лід студений, Чи запашний, чудовий цвіт весни?

Чи світло місяця? Огонь страшенний, Що нищить все? Чи ти, як тихі сни Невинності?..

… Чи б’єшся ти? Чим живеш? Чого бажаєш?

В чім змінне ти, а в чім постійне? Мов!

Про моральний і фізичний тип Роксолани ми можемо судити тільки зі скупих свідчень турецьких істориків Швидше всього краса її була більше душевною ніж зовнішньою, тому Сулейман побачив у ній якості, характерні для подруги володаря половини світу.

Роксолана поважала звичаї народу, долю якого приречена була розділити, щиро вшановувала свого чоловіка.

Щоб забезпечити своїм дітям право спадку, прийняла іслам.

Змушена була змиритися з другорядною роллю жінки, навіть вінценосної в мусульманському суспільстві.

Постійні інтриги при дворі Сулеймана розвинули в Роксолані здібності психолога. Вона вивчала людей, їх поведінку і, як наслідок, завжди знала, кому що потрібно сказати і як діяти.

C тала радником та ідеологічним натхненником свого чоловіка-падишаха.

Образ Роксолани в сучасній Україні – легендарний. В уяві українців сформований тип надзвичайно розумної, хитрої, гарної та сильної жінки. Вона може навіть керувати великою державою під час влади наймогутнішого падишаха. Вірогідно краса її була більше душевною, ніж зовнішньою. Саме це зіграло важливу роль у виборі падишаха між першою дружиною і Хуррем.

№ п/ п 1 КОЛІР Блакитний 2 Зелений 3 Світло-сірий 4 Білий 5 Темно-сірий 6 7 8 9 10 Фіолетовий Жовтий Синій Чорний Червоний СИМВОЛІКА Чистота, цнотливість, вірність Спокій, надія, безпека Відчуття легкості, невагомості Примара, втрата надії Відчай, драматизм, великий сум Холод, смиренність Світле життя, щастя Влада, жорстокість, підступність Туга і смерть Жага вижити ЖИТТЄВІ ПЕРЕЖИВАННЯ ГЕРОЇНІ Рогатин, дівування Любов до нареченого, впевненість у безпеці Весела вдача Продана вдруге на Аверет-Базарі, в гаремі Полон, дорога до Кафи Усвідомлення трагізму своєї долі Кохання до Сулеймана, діти Радниця султана, інтриги при дворі, боротьба за владу синів Туга за рідним краєм, самотність, смерть Сутність життя героїні

Отже, Анастасія Лісовська є історичною постаттю. Вона мала всі риси, якості, характерні для подруги володаря половини світу.

Завдяки своїй українській вдачі, силі волі і характеру, які взагалі має українське жіноцтво, вона зуміла не тільки прихилити до себе душу свого пана-чоловіка. Вона взяла над ним певну силу і мала опосередкований вплив на прийняття важливих політичних рішень.

Вже тих подій і слід на світі стерся, Той шовк забув тепло твоїх долонь.

І лиш ім'я – невидима фортеця Душі , що не здалася у полон.

Л.Забашта “ Роксолана (дівчина з Рогатина) ”

Ф р а н ц і я Франсуа Белен А. Паріс Габріель Бунен Ж.-Ж. Буассар Жан Мере Італія Росія Англія Ля Тюїльрі Просперо Бонареллі делла Ровере Гордлевський Роджер Бойл, граф Оррері Д. Дефо Драма «Мустафа І Зеангір», 1705р.

«Останній сон Сулеймана» Трагедія «Султанша», 1561р Книжка «Життя й портрети турецьких султанів, перських князів та інших славних героїв і героїнь, від Османа до Мухаммеда ІІ», 1596р.

П`єса «Великий і Останній Сулейман, або Смерть Мустафи», 1639р.

Трагедія «Сулейман», 1680р.

Трагедія «Сулейман», 1619р

.

Історичний нарис «Про історію Туреччини» Віршована трагедія «Мустафа», 1665р.

Авантюрний роман «Щаслива куртизанка, або Роксана», 1724р.

США Ірландія Англія Франція Польща Німеччина Джіна Б. Нагая Алін Кравні Н. Лі Ферфакс Дауні Самуель Твардовський Маурици Гославський Йоханнес Тралов Твір «Роксана, або Стрибок Ангела», 2000р.

Роман «Наречена Сулеймана» Трагедія «Королева суперниця», 1677р.

Книжка «Сулейман, султан Туреччини», 1930р.

Поема «Посольство Кристофера Збаразького», 1633р.

Поема «Поділля», 1827р.

Роман «Роксолана», 1942р.

Західноєвропейські автори показують, що Роксолана – феномен, незвичайна постать великого межами.

масштабу, яка сама зуміла утвердитися в історії. Вона в одному ряду з Клеопатрою, Жанною д`Арк. Але вони діють за чиїмось планом, або їх веде Провидіння.

А Настя Лісовська зуміла подолати фатум за нелюдських несприятливих умов. Саме тому її образ знову і знову привертає до себе увагу не тільки в рідній країні, а й за її

У к р а н ї а Історик Агатангел Кримський Осип Назарук Сергій Плачинда і Юрій Колісниченко Микола Лазорський І. Книш Павло Загребельний Любов Забашта Омелян Левицький Д. Січинський Історична розвідка «Історія Туреччини», 1924р.

Повість «Роксоляна», 1930р.

Повість «Неопалима купина», 1968р.

Роман «Степова квітка», 1965р.

Студія «Імператорська кар`єра Анастасії Лісовської», 1972р.

Роман «Роксолана», 1978-1979р.р.

Драматична поема «Роксоляна. Дівчина з Рогатина», 1971р.

Серіал «Роксолана», 1997р. (за одн. романом О. Назарука) Музична опера «Бранка Роксоляна», 1908-1909р.р.

Українські письменники зображують Роксолану як символ українського патріотизму, підкреслюють її силу волі, рішучість. Це жінка, яка зробила вибір на користь своєї сім`ї, але ніколи не забувала про свою батьківщину.

“Роксоляна” – єдиний широко відомий нині Назаруків твір.

«Присвячую українським дівчатам всю працю про велику Україну, що блистіла умом і веселістю, безоглядністю й милосердям, кров`ю і перлами. Присвячую на те, щоб вони навіть у найтяжчі хвилі свого народу не тратили бодрості Духа і були підпорою своїх мужів».

О.Назарук

АНОТАЦІЯ ДО ІСТОРИЧНОГО РОМАНУ ОСИПА НАЗАРУКА «РОКСОЛЯНА»

У творі автор достовірно зобразив історичні події 16 століття; відтворив поетичний образ Роксолани, її тяжкі переживання, викликані спогадами про страждання України, рідний Рогатин, навалу татар. У творі уславлюється освіченість, талановитість, мудрість героїні, її моральна вищість над султанським оточенням; прагнення конкретними діями полегшити долю рідного краю. Це історія боротьби нікому не знаної дівчини й жінки за свою особистість, за те, щоб уціліти, зберегти і вберегти себе, а тоді вознестися над оточенням.

На підставах сюжету роману О. Назарука “Роксолана” режисером Набієрідзе був створений сценарій фільму, який і досі залишається єдиним україномовним телевізійним серіалом. Головні ролі зіграли актори театру і кіно Ольга Сумська й Анатолій Хостікоєв.

Співавтор книги історичних повістей «Неопалима купина» (1968р.) В ній уміщена повість «Роксолана».

“ Ця повість є прикладом орнаментальної літератури ” М. Слабошпицький

АНОТАЦІЯ ДО ПОВІСТІ СЕРГІЯ ПЛАЧИНДИ «РОКСОЛАНА» У своїй історичній повісті С. Плачинда змалював героїню сильною, розумною особистістю. В складних умовах вона зуміла вижити, вийти заміж за султана. Мала на нього великий вплив, стала його радником у багатьох державних питаннях, приймала польських, угорських, італійських послів. Перед весіллям взяла із Сулеймана клятву не знати жодної жінки, крім неї. А ще Сулейман поклявся не нападати на українські землі і дотримав слова. Перемогла у боротьбі з візиром, визволила тисячі українців із неволі. Мстила Сулейману за знівечену свою долю, навіть хотіла отруїти його. Але він їй усе пробачив. До кінця своїх днів мріяла повернутися на Україну. Померла з думкою про рідну хату і матір свою.

Один із визначних письменників українського зарубіжжя.

Автор роману «Степова квітка», що вийшов друком 1965р. у Мюнхені

М. Лазорський подав свою, цілком оригінальну художню інтерпретацію образу Роксолани, ввівши його у вир українського козацького життя середини 16 ст. Роксолана М. Лазорського - це не традиційна попівна Настя Лісовська з-під Рогатина, а козачка із Санджар на Полтавщині, дочка сотника Дороша Висовського.

Прийнявши мусульманську віру, вона не забуває про Україну, намагається відвернути караючу руку могутнього султана від українського козацтва, чинить різні благодійні справи. Письменник не ідеалізує Роксолану, показує весь трагізм її долі. Героїня помирає від самотності й туги.

Дух твору — не радянський. Інше життя, світосприйняття. Незвичний кут зору.

Павло Загребельний

(1924-2009р.р.)

Його історичний роман «Роксолана»

(1979р.)

став українським бестселером.

«Для мене головне – реставрувати психологію, душу історичних героїв. Я не історик, а письменник. Я проти того, щоб робити ікони з наших історичних діячів» П.Загребельний

АНОТАЦІЯ ДО РОМАНУ П. ЗАГРЕБЕЛЬНОГО «РОКСОЛАНА»

В ньому змальовуються події 16 ст., розповідається про дивовижну долю дівчини з Прикарпаття, яка пройшла через невольничу Кафу. На великому стамбульському базарі її продали вдруге.

Завдяки сильній волі, незвичайному розумові і молодості полонянка – українка з безправної рабині стає дружиною наймогутнішого султана Османської імперії, швидко осягає вершини тодішньої східної і європейської культури.

У романі є і тріумф, і трагедія жінки-полонянка, яка все життя перебувала в постійному напруженні, завжди готова до небезпек. Навіть народжуючи дітей на чужині, вона тужила за рідною землею.

ЖАНРОВІ ОСОБЛИВОСТІ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ

«Степова квітка» Миколи Лазорського –

історичний роман

; «Роксоляна» Осипа Назарука –

історичний роман

;

«Роксолана» Павла Загребельного –

історичний роман

;

«Неопалима купина» Серія Плачинди –

історична повість

.

ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ

Історична повість – розповідно–описовий твір, у якому йдеться про одну або кілька подій у житті одного або кількох дійових осіб на тлі історичних подій. Найчастіше це історія одного людського життя, яка так чи інакше торкається доль інших людей ,розказана від імені автора чи самого героя.

Історичний роман – побудований на історичному сюжеті твір,який відтворює у художній формі певну епоху, період історії. В історичному романі історична правда поєднується з правдою художньою,історичний факт – з художнім вимислом,справжні особи – з особами вигаданими,вимисел уміщений у межі зображуваної епохи.

Кожен із вище перелічених авторів по-своєму бачив і малював цей образ, спираючись лише на той історичний факт, що Роксолана була полонякою-українкою і дружиною Сулеймана.

Павло Загребельний Сергій Плачинда любові до вітчизни.

Микола Лазорський Книжка змалював жінку-полонянку, яка все життя перебувала в постійному напруженні і тужила за рідною землею.

оспівує героїню як національну гордість. Його Роксолана - символ патріотизму і змальовує героїню під незвичайним кутом зору. У нього своя цілком оригінальна художня інтерпретація образу.

Осипа Назарука дуже відрізняється від книжок інших авторів. Усі факти, наведені у творі, мають своє документальне підтвердження.

Анастасія Лісовська залишила на згадку про себе низку пам`яток на території Османської держави, а також в арабських країнах та Єрусалимі. Вона заснувала систему регулярних надходжень грошей для догляду святинь Єрусалиму. На ці гроші були збудовані водогони в Медині та Мецці.

На власні гроші побудувала мечеть Сулеймана, а також мошей на честь Ісуса Христа в Дамаску.

У Стамбулі сприяла побудові лікарні, божевільні, притулку для бездомних на місці Аверет-Базару,де колись була продана в рабство.

У Стамбулі велика міська дільниця носить ім.`я Хасекі (офіційне ім.`я султанші), тут знаходиться мечеть Сулеймана Пишного, у якій поруч із його восьмигранною гробницею, - теж кам`яна восьмигранна усипальниця Роксолани, єдиної султанші в тисячолітній історії Османської імперії, взагалі єдиної в історії жінки, яка удостоєна такої честі.

Мечеть Сулейманіє (гробниця Роксолани і Сулеймана Пишного)

РОКСОЛАНИН РОГАТИН

В Рогатині трохи подалі від центру міста, на пагорбі, ось уже 400 років стоїть православний дерев`яний храм – церква Святого Духа. Тут був священником батько Роксолани – Гавриїл Лісовський. Біля церкви зберігся старовинний цвинтар, де поховані видатні люди міста. У храмі зараз Музей галицького іконопису, скульптури і різьби. Церква отримала півмільйона гривнів на реставрацію, а ЮНЕСКО включила її до збережених пам`яток 17 століття.

Туристам розповідають історію про те, що в цій церкві вінчалася (або мала вінчатися) Роксолана.

ЦЕРКВА СВЯТОГО ДУХА

В кінці 90-х років ХХ століття, на 800-річчя міста в Рогатині на Івано Франківщині встановили пам’ятник Роксолані. Тут відбулося кілька наукових конференцій, на яких вчені визнали: це історична постать, не міф, не легенда.

Сивочолий Рогатин нарешті дочекався на свою найвидатнішу, найвідомішу доньку.

Пам’ятник Роксолані в Рогатині.

Скульптор Роман Романович

Роксолана повернулася на батьківщину в турецькому вбранні, знявши з голови свою султанську чалму. Скульптору вдалося надати кам`яній статуї вигляду, неначе вона ось-ось стане навколішки, поцілує рідну землю та заплаче.

Квіти в її руках символізують собою єднання далекої Туреччини й України.

Пам`ять про жінку-символ живе в серцях українців. Сьогодні її іменем називають різноманітні агенції, салони краси. Аналогічні вивіски красуються при входах до фешенебельних готелів, кінотеатрів, інших культурних закладів.

І все частіше й частіше молоді сім`ї називають своїх доньок Роксоланами.

Портрет Роксолани Melchior Lorichs, 1581

Роксолана – це історія боротьби дівчини і жінки за свою особистість, за те, щоб уціліти, зберегти себе, а тоді вознестися над оточенням, а може, і над цілим світом. Вона досягла мудрості і любові, та без Вітчизни і волі не могла жити. І помирає вона не від старості, а від туги за Україною.

Гордість примусила цю невільницю піднятися над своєю гіркою долею до вершини слави.

Про Роксолану, її діяльність знав увесь світ, вона залишилася в історії гордою українкою.

Суспільство змінюється, проте непорушними мають бути віковічні цінності: материнство, сім`я, любов, благородство, милосердя, вірність.