Оновлення освітнього простору навчального закладу – шляхи, підходи, технології Пасіченко О.А. Державний стандарт спрямований на формування соціально адаптованої педагогічної моделі випускника загальноосвітнього навчального закладу, яка відображає кінцеву мету загальної.
Download
Report
Transcript Оновлення освітнього простору навчального закладу – шляхи, підходи, технології Пасіченко О.А. Державний стандарт спрямований на формування соціально адаптованої педагогічної моделі випускника загальноосвітнього навчального закладу, яка відображає кінцеву мету загальної.
Оновлення освітнього
простору навчального
закладу – шляхи,
підходи, технології
Пасіченко О.А.
Державний стандарт спрямований на
формування соціально адаптованої
педагогічної моделі випускника
загальноосвітнього навчального закладу, яка
відображає кінцеву мету загальної середньої
освіти – громадянина України, підготовленого
до життя в сучасному суспільстві, здатного
навчатися упродовж життя, оперувати та
управляти інформацією, приймати виважені
рішення, ефективно взаємодіяти з людьми,
усвідомлювати свою роль у державі та світі,
адекватно реагувати на проблеми і виклики
часу та нести відповідальність за власні
вчинки, досягти творчої самореалізації,
підтримувати на належному рівні своє
здоров’я.
Із проекту Державного стандарту
базової і середньої освіти
Пасіченко О.А.
Компетентнісний підхід
Компетентнісний підхід зіграв
важливу роль на шляху до
модернізації вітчизняної освіти, він
поставив під сумнів ефективність
«знаннівського» формату освіти.
Перехід до зорієнтованої на
компетенції освіти ( competence –
based education – CВE) – 70-ті роки
ХХ століття, США. Н. Хомський
застосував поняття « компетенція»
у 1965 році.
Пасіченко О.А.
Компетентнісний підхід
Визначення мети і завдань
шкільної освіти;
Формування змісту освіти;
Вибору педагогічних
технологій;
Визначення форм організації
освітнього процесу;
Оцінювання результатів
навчання.
Пасіченко О.А.
Особистісно –
зорієнтований підхід
Увага
Співпраця
Співтворчість
Розуміння унікальності кожної дитини
Спільний вибір індивідуальної програми розвитку
Пасіченко О.А.
Діяльнісний підхід
Учителі
Батьки
Учні
Особистісна
значимість
навчання
Участь
у громадському
житті
Форми
позаурочного
навчання
і розвитку
Пасіченко О.А.
Культурологічний підхід
Культурологічний підхід дозволяє
здійснювати взаємодію, результатом якої
є поява особистості, яка:
Здатна не тільки ефективно діяти в
межах існуючої культурної реальності,
але й створювати культурні програми
майбутнього;
Має автономну рефлективну свідомість,
здатність до самоорганізації;
Визнає домінуючими цінностями свободу
і вибір;
Сприймає культурну конвергенцію та
діалог культур.
Пасіченко О.А.
Гуманістичний підхід
Індивідуалізація на основі
активізації творчого
саморозвитку кожного учня,
розвиток емоційного інтелекту.
Пасіченко О.А.
Рух за індивідуальними
освітніми траєкторіями
Індивідуальна
освітня модель
учителя
Індивідуальна
освітня модель
учня
Ядро освіти –
навчальний
заклад
Трьохядерна модель
сучасної освіти
Пасіченко О.А.
МЕТАПІДХОДИ
Останній етап розв’язання
методичної проблеми області
Проектування педагогічного
простору для стимулювання
внутрішньої і зовнішньої
мобільності учасників
навчально-виховного процесу
якраз і є компетентною відповіддю
на те, як в інформаційну епоху
змінюються уявлення про освіту.
Пасіченко О.А.
Синергетична здатність
предмету у створенні картини
світу
Синергетика (англ. Synergetics, від
грецького. син — «спільне» і ергос —
«дія») — міждисциплінарна наука, що
займається вивченням процесів
самоорганізації і виникнення,
підтримки стійкості і розпаду структур
(систем) різної природи на основі
методів математичної фізики
(«формальних технологій»).
Синергетичний підхід також
застосовується при вивченні такої
складної і неструктурованої системи,
як мережевий інформаційний простір.
Пасіченко О.А.
Універсалізм синергетичних
прийомів
висновок про те, що, не дивлячись
на різні предметні матеріали,
учень робить одне і теж саме - він
працює з однією і тією ж
організованістю – організованістю
знання.
навчання учнів загальним
прийомам, правилам, технікам,
схемам, зразкам мисленнєвої
діяльності, які лежать над
предметами
Пасіченко О.А.
Джеймс Джойс, «Джакомо
Джойс» Робота з поняттями,
що систематизують
можливості (тобто,
можливості
працювати з
системами знань),
здатність ідеалізації
(ідеалізація –
ідеальний конструкт,
який лежить в основі
поняття)
Використанні
поняття «алюзія»,
«ремінісценція»,
«посилання»,
«гіперпосилання»,
«гіпертекст» стають
найважливішими
поняттями цієї
організованості.
Формування власного блоку здібностей
Пасіченко О.А.
Діалог з іншими творами
світової культури,
Кто? Бледное лицо в ореоле пахучих мехов. Движения ее застенчивы
и нервны. Она смотрит в лорнет.
Да: вздох. Смех. Взлет ресниц.
Паутинный почерк, удлиненные и изящные буквы, надменные и
покорные: знатная молодая особа.
Я вздымаюсь на легкой волне ученой речи: Сведенборг [1 Эмануэль Сведенборг (1688—1772) – шведский ученый-натуралист,
мистик, теософ.], псевдо-Ареопагит [2 - Псевдо-Ареопагит – имеется в
виду первый афинский епископ Дионисий Ареопагит. Ему
приписывалось отвергнутое еще в период Возрождения авторство
ряда теологических сочинений (I в. н.э.).], Мигель де Молинос [3 Мигель де Молинос (1628—1696) – испанский мистик и аскет,
основоположник квиетизма, религиозно-этического учения,
проповедующего мистически созерцательное отношение к миру,
пассивность, полное подчинение божественной воле.], Иоахим Аббас
[4 - Иоахим Аббас (1145—1202) – итальянский теолог.]. Волна
откатила. Ее классная подруга, извиваясь змеиным телом, мурлычет
на бескостном венско-итальянском. Che coltura! [5 - Какая культура!
(итал.)] Длинные ресницы взлетают: жгучее острие иглы в бархате
глаз жалит и дрожит
Алюзії і ремінісценції відіграють роль
посилань до інших джерел світової
культури
Пасіченко О.А.
Твір Джойса – унікальний
художній сервер
Численні зноски
сприймаються як
посилання і
гіперпосилання в
художній і
інформаційний простір
творів, що зрештою
змушує зробити
висновок про те, що за
таким же принципом
структурується
інформація в мережі
Інтернет.
Есе «підключає» до
культурної і творчої
скарбниці людства, яка
не має меж.
Пасіченко О.А.
Техніка «знання про
незнання».
Учні навчаються
виділяти зону
незнання в тому,
що вони уже
знають.
Озброює вмінням
управляти
процесом
пізнання.
Сприяє розвитку
унікальних
здібностей –
розуміння, уява,
рефлексія.
Пасіченко О.А.
Подорож Одіссея
Базисне
завдання:
скласти карту
шляху, який
пройшов
Одіссей від Трої
до острову
Каліпсо.
Складання
маршруту пошуку:
що саме ми не
знаємо, і що
потрібно знайти в
тексті.
Розшифрувати
найважливіші сцени
і образи у Гомера
Пасіченко О.А.
Метазнання – знання про
ключові процеси у світі
Підготовка до самонавчання впродовж
усього життя – це наука планування
діяльності, вироблення умінь пошуку і
критичного використання джерел
інформації, навчання аналізу та синтезу
даних.
Пасіченко О.А.
Циклічність часу у романі
Маркеса “Сто років самотності”
Два типи часу в
романі – лінійний
та циклічний
«…история этой семьи
представляет собой
цепь неминуемых
повторений,
вращающееся колесо,
которое продолжало бы
крутиться до
бесконечности, если бы
е все увеличивающийся
и необратимый износ
оси»
Пасіченко О.А.
Поділ часу на міфологічні епохи,
які закінчуються катастрофами
Життя Макондо – це
зміна епох засухи,
дощу, володарювання
бананової компанії.
Космічний цикл
завершується, як і
ведеться в
міфології,катастрофою,
яка стирає Макондо с
лиця землі.
Ознаки магічного
реалізму – фантастичні
елементи можуть бути
нелогічними, але ніколи
не прояснюються,
наявність численних
деталей сенсорного
сприйняття;
порушується логіка
часу; колапс часу, його
зупинка.
Пасіченко О.А.
Маркес: властивість часу
прискорюватися і
сповільнюватися, простору згортатися
Пасіченко О.А.
Маркес: метазнання про
майбутнє
Майбутнє уже написане,
це просто констатував
Мелькіадес, в кімнаті
якого час зупинився –
там завжди березень і
завжди понеділок.
Пасіченко О.А.
Відносність явищ і часу
Що робити,
щоб час не
замкнувся?
Пасіченко О.А.
Причина і наслідок – зміна
порядку
Пасіченко О.А.
Загибель Макондо – кінець
самотності, початок нового
часового циклу
Пасіченко О.А.
Завдання сучасного педагога
Навчити дітей ще
існуючим знанням;
Допомогти учням
опанувати не
тільки предметні
знання, але і
метазнання –
знання про
отримання знань;
Забезпечити
можливість
свідомо
здійснювати вибір
змісту власної
освіти;
Створити систему
педагогічного
супроводу;
Розвивати
природний смак до
життя, емоційний
інтелект;
Плекати українця і
громадянина світу
Пасіченко О.А.