Бюджет та бюджетна система
Download
Report
Transcript Бюджет та бюджетна система
Національний університет
біоресурсів і природокористування України
Бюджет та
бюджетна система
України
Виконала: студентка 3-го курсу
1-ї групи Економічного ф-ту
Левченко Вікторія Вікторівна
1. Сутність Державного бюджету
України, його структура та функції
Бюджет, як провідна ланка фінансової системи, найважливіша
економічна
категорія,
що
відображає грошові відносини між державою та
учасниками суспільного виробництва в процесі
розподілу та перерозподілу новоствореної вартості
в суспільстві.
Бюджет - це невід'ємний атрибут кожної країни
та важливий інструмент реалізації економічної та
соціальної політики.
Закон “Про Державний бюджет” - це закон, який
затверджує повноваження органів державної
влади
здійснювати
виконання
Державного
бюджету України протягом бюджетного періоду.
Бюджетний кодекс говорить:
Бюджет - це план формування та використання
фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій,
які здійснюються органами державної влади, органами
влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого
самоврядування протягом бюджетного періоду".
Сьогодні, в умовах трансформації економіки України,
Державний бюджет зберігає свою важливу роль: саме
через нього відбувається централізація коштів і
перерозподіляється близько 30% валового внутрішнього
продукту (ВВП) та відбивається економічна й соціальна
політика країни.
Державний бюджет можна
розглядати в декілька аспектах
За економічною суттю Державний бюджет
характеризується
певними грошовими відносинами, що виникають між державою, з одного
боку, і юридичними та фізичними особами - з іншого, із приводу
утворення фонду фінансових ресурсів держави та його використання на
соціально-економічний розвиток відповідно до державних функцій.
За матеріальним змістом бюджет - це централізований фонд
грошових ресурсів держави, що знаходяться в постійному русі, і
складаються з вхідних та вихідних бюджетних потоків. Через
Державний бюджет здійснюється централізація коштів відповідно до
чинного законодавства, що дає змогу втілювати в життя намічені
державою заходи та проводити єдину економічну та соціальну
політику на всій території країни.
За своєю формою бюджет - це основний фінансовий план, баланс
доходів та видатків держави. За характером - це документ, що
затверджується щорічно і має силу закону, за допомогою якого
досягається взаємоузгодження системи всіх фінансових балансів
країни, та формування зведеного фінансового балансу держави.
За організаційною структурою бюджет - це центральна ланка
фінансової системи держави, що тісно пов'язана з усіма іншими
ланками. Через бюджет здійснюється розподіл та перерозподіл
грошових ресурсів:
- між секторами економіки;
- між регіонами;
- між виробничою та соціальною сферами;
- між окремими верствами населення.
Фінансовий план Державний бюджет має
дві структурні складові частини, а саме:
доходи та видатки
Доходи бюджету формуються за рахунок джерел і в обсязі,
передбаченими в Законі України "Про Державний бюджет" на поточний
рік. Відповідно до статті 95 Конституції України: "Виключно законом про
Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на
загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків".
Сутність бюджету реалізується
через його функції
Через розподільчу функцію здійснюється процес акумуляції коштів держави та
подальший їх розподіл для задоволення потреб суспільства. Державний бюджет
використовується і як інструмент регулювання та стимулювання економіки з боку
держави. Особливо важлива роль цієї функції в умовах нестабільної економіки, коли
держава вимушена втручатися в виробничі та соціальні процеси. Важливе значення,
особливо в країнах з ринковою економікою, належіть соціальній функції бюджету. В
останні роки в Україні спостерігається зміцнення бюджету не тільки як основного
важеля ефективного розвитку економіки, але прагнення до вирішення в першу чергу
соціальних проблем суспільства за рахунок коштів бюджету. Сутність контрольної
функції полягає в сприянні своєчасному та повному надходженню коштів до бюджету, їх
оптимальному розподілу, перерозподілу та ефективному використанню
2. Бюджетна система та бюджетний
устрій
Бюджетний устрій України - це визначена
правовими нормами система бюджетів України,
розмежування доходів і видатків між ними,
повноваження органів законодавчої та виконавчої
влади у сфері бюджету.
Бюджетна система є дворівневою і складається з
Державного бюджету України та місцевих
бюджетів.
Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу
бюджетної системи України, є зведеним
бюджетом України (складається з 28 бюджетів і
затверджується ВРУ).
Місцеві бюджети та бюджети
місцевого самоврядування
Місцевими
бюджетами
визнаються
бюджет Автономної Республіки Крим,
обласні,
районні бюджети,
бюджети
районів у містах та бюджети місцевого
самоврядування.
Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх
об'єднань.
Структура бюджетної
системи України
Бюджетний кодекс визначає зведений бюджет як
сукупність показників бюджетів, що використовуються для аналізу і прогнозування економічного і
соціального розвитку держави
3. Доходи та видатки Державного
бюджету
Доходи Державного бюджету - це частина
грошових ресурсів, що централізується державою до
загальнодержавного фонду для виконання та
реалізації своїх функцій.
Формування доходів здійснюється за рахунок:
1) внутрішніх джерел - виробленого в країні
національного
доходу;
2)
зовнішніх
джерел
надходжень
від
міжнародного перерозподілу фінансових ресурсів.
Бюджетна класифікація
Бюджетна класифікація має такі
складові:
1. Класифікація доходів бюджету.
2. Класифікація видатків бюджету.
3. Класифікація фінансування бюджету.
4. Класифікація боргу.
Класифікація доходів бюджету
1. Класифікація доходів бюджету:
1) податкові надходження
(загальнодержавні і місцеві
податки, збори та інші обов'язкові
платежі);
2) неподаткові надходження (доходи від власності та
підприємницької діяльності; адміністративні збори та платежі,
доходи від некомерційного та побічного продажу;
надходження від штрафів та фінансових санкцій);
3) доходи від операцій з капіталом;
4) трансферти (кошти, одержані від інших органів
державної влади, органів влади АРК, органів місцевого
самоврядування, інших держав або міжнародних організацій
на безоплатній та безповоротні основі).
Класифікація видатків бюджету
2. Види класифікації
видатків бюджету
функціональна;
розділи (Освіта 0900)
підрозділи (вища освіта 0940)
економічна:
групи (заклади I та II рівня
акредитації 0941)
поточні;
капітальні;
кредитування;
відомча (щодо розпорядників);
програмна (за програмами).
Склад доходів та видатків бюджетів
Бюджетний кодекс передбачає дві складові
бюджету - загальний та спеціальний
фонди.
Кошти загального фонду формують
централізований фонд держави, за рахунок
якого уряд фінансує державні потреби.
До спеціального фонду бюджету
включаються: певні видатки за рахунок
конкретно визначених джерел
надходжень; гранти та дарунки, одержані
на конкретну мету (Фонд соціального
страхування, Фонд зайнятості).
Доходи бюджету
За юридичною формою доходи бюджетної системи
поділяються на податкові та неподаткові.
Податкові платежі більшою мірою
відповідають ринковій економіці, формування
доходної частини бюджетів в основному
зорієнтовано на податкові доходи.
Закон про Державний бюджет встановлював
таке процентне співвідношення податкових і
неподаткових доходів:
у 2003 р. - 55 % до 28,7%;
у 2006 р. - 56,4% до 34,5%;
у 2009 р. - 66,6% до 27,1 %.
Види доходів бюджету
Власні доходи бюджетів формуються за
рахунок надходжень від власних джерел та
засновані на комунальній власності
територіальних громад (місцеві податки і
збори, відчуження комунального майна та
інші).
Закріплені доходи довготривало віднесені у
фіксованому розмірі (Київ та Севастополь
100% прибуткового податку з громадян, плата
за ліцензії та сертифікати).
Регулюючі доходи визначаються ВРУ або
представницьким орган місцевої влади.
Класифікація видатків бюджету
Видатки бюджету - кошти, що спрямовуються на здійснення
програм та заходів, передбачених бюджетами, діляться на 10
статей:
1) загальнодержавні функції;
2) оборона;
3) громадський порядок, безпека та судова влада;
4) економічна діяльність;
5) охорона навколишнього природного середовища;
6) житлово-комунальне господарство;
7) охорона здоров'я;
8) духовний та фізичний розвиток;
9) освіта;
10) соціальний захист та соціальне забезпечення.
Бюджетні повноваження
Бюджетні повноваження - це права та
обов'язки органів державної влади та
місцевого самоврядування у галузі
бюджетної діяльності, що визначаються
Бюджетним кодексом України, щорічними
законами
“Про Державний бюджет”, Законом України
“Про місцеве самоврядування в Україні”,
іншими законами, рішеннями місцевих рад та
локальними актами.
Поділяються на матеріальні і
процесуальні.
Реалізація бюджетних повноважень
Верховна Рада України:
встановлює види, порядок, повноваження та принципи
об'єднання бюджетів;
визначає види видатків та склад доходних джерел;
встановлює порядок і принципи розподілу доходів і
видатків між окремими ланками бюджетної системи;
затверджує бюджетну класифікацію, що забезпечує
єдність бюджетної системи.
Органи місцевого самоврядування забезпечують
надходження податків і зборів та частину цих
надходжень залишають у своїх бюджетах.
Принципи розподілу доходів і видатків
Механізм перерозподілу
бюджетних коштів є об'єктом
централізованого державного
регулювання і багато в чому
визначається системою
оподаткування, монетарною
політикою, макроекономічними
факторами.
Питома вага місцевих бюджетів
34-36%.
Доходи загального фонду
державного бюджету
До доходів загального фонду державного бюджету
належать:
1) податок на прибуток підприємств (крім податку на прибуток
підприємств комунальної власності);
2) збір за спеціальне використання водних ресурсів
загальнодержавного значення та збір за користування водами для
потреб гідроенергетики і водного транспорту;
3) збір за спеціальне використання лісових ресурсів
державного значення;
4) платежі за користування надрами загальнодержавного
значення;
5) акцизний збір з вироблених в Україні товарів;
6) акцизний збір з ввезених на територію України товарів (крім
70% акцизного збору з ввезених на територію України
нафтопродуктів і транспортних засобів);
7) плата за ліцензії на певні види господарської діяльності;
Доходи загального фонду
державного бюджету
8) кошти, отримані за вчинення консульських дій на території України, та 90%
коштів, отриманих за вчинення консульських дій за межами України, у встановленому
Кабінетом Міністрів України порядку;
9) ввізне мито (крім 70% ввізного мита з нафтопродуктів і транспортних засобів та
шин до них);
10) рентна плата за нафту та природний газ, що видобуваються в Україні;
11) надходження від розміщення в установах банків тимчасово вільних бюджетних
коштів, які обліковуються на рахунках Державного казначейства України;
12) державне мито у частині, що відповідно до закону зараховується до
державного бюджету;
13) надходження від санкцій (штрафів, пені тощо), що застосовуються за
рішеннями уповноважених посадових осіб Антимонопольного комітету України, інших
органів виконавчої влади (крім адміністративних штрафів, що накладаються
виконавчими органами відповідних рад та утвореними ними у встановленому порядку
адміністративними комісіями), а також за рішеннями судів, прийнятими за
зверненнями Державної автомобільної інспекції України;
14) кошти від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду, скарбів, майна,
одержаного державою в порядку спадкоємства чи дарування, безхазяйного майна,
валютних цінностей, що пересилаються в міжнародних поштових відправленнях із
порушенням норм актів Всесвітнього поштового союзу, невручених міжнародних та
внутрішніх поштових відправлень, майна з обмеженим терміном зберігання;
Доходи загального фонду
державного бюджету
15) дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських
товариств, які є у державній власності;
16) 80% коштів, отриманих бюджетними установами та організаціями за здані
у вигляді брухту і відходів золото, платину, метали платинової групи,
дорогоцінне каміння, та 50% коштів, отриманих бюджетними установами та
організаціями за здане у вигляді брухту і відходів срібло;
17) 20% надходжень до Державного спеціалізованого фонду фінансування
загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у
міжнародних авіаційних організаціях;
18) 10% портового (адміністративного) збору;
19) відрахування від сум перевищення розрахункової величини фонду оплати
праці на підприємствах-монополістах;
20) надходження від реалізації розброньованих матеріальних цінностей
мобілізаційного резерву в обсягах;
21) до розмежування земель державної та комунальної власності - 10%
надходжень від продажу земельних ділянок несільськогосподарського
призначення, що перебувають у державній власності;
22) рентна плата за транзитне транспортування природного газу;
23) рентна плата за транспортування нафти;
Доходи загального фонду
державного бюджету
24) рентна плата за транзитне транспортування аміаку;
25) виконавчий збір, стягнутий державною виконавчою службою;
26) надходження від Національної акціонерної компанії "Нафтогаз
України" в рахунок погашення заборгованості поточного року перед
Міністерством оборони України за Угодою між Кабінетом Міністрів України
та Урядом Російської Федерації про передачу з України до Російської
Федерації важких бомбардувальників ТУ-160 та ТУ-95 МС, крилатих ракет
повітряного базування великої дальності та обладнання;
27) 50% плати за оренду майна (крім військового майна і майна
Національної академії наук України), що належить бюджетним установам,
які утримуються за рахунок коштів державного бюджету;
28) кошти, що надійдуть від рекламодавців алкогольних напоїв і
тютюнових виробів;
29) надходження від зборів за підготовку до державної реєстрації
авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, та
коштів, одержаних від продажу контрольних марок;
30) інші доходи, що підлягають зарахуванню до Державного бюджету
України згідно зі ст. 29 Бюджетного кодексу України.
Доходи бюджетів місцевого
самоврядування
До доходів бюджетів місцевого самоврядування належать
1) прибутковий податок з громадян у частині, визначеній Бюджетним кодексом;
Згідно зі ст. 65 БК України :
- Київ та Севастополь - 100%;
- до доходів бюджетів міст республіканського та обласного значення - 75%;
- до доходів бюджетів міст районного значення, сіл, селищ чи їх об'єднань - 25%;
2) державне мито в частині, що належить відповідним бюджетам;
3) плата за ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності та
сертифікати, що їх видають виконавчі органи відповідних рад;
4) плата за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, що
справляється виконавчими органами відповідних рад;
5) плата за торговий патент на здійснення деяких видів підприємницької
діяльності (за винятком плати за придбання торгових патентів пунктами продажу
нафтопродуктів - автозаправними станціями, заправними пунктами), що справляється
виконавчими органами відповідних рад;
6) надходження адміністративних штрафів, що накладаються виконавчими
органами відповідних рад або утвореними ними у встановленому порядку
адміністративними комісіями;
7) єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва у частині, що належить
відповідним бюджетам.
Міжбюджетні відносини
Міжбюджетні відносини це відносини між державою,
АРК та місцевим
самоврядуванням щодо
забезпечення відповідних
бюджетів фінансовими
ресурсами, необхідними для
виконання функцій,
передбачених Конституцією та
законами України.
Сфера дії міжбюджетних
відносин в Україні
Міжбюджетні трансферти
Міжбюджетні трансферти - кошти, які
безоплатно і безповоротно передаються з
одного бюджету до іншого, поділяються
на:
дотацію вирівнювання;
субвенцію;
кошти, що передаються до Державного
бюджету України та місцевих бюджетів з
інших місцевих бюджетів.
Класифікація міжбюджетних
трансфертів
Дотації та субвенції
Дотація не має цільового призначення
і використовується у бюджеті нижчого
рівня для збалансування доходів і
видатків.
Субвенції мають цільове призначення
з наступною звітністю щодо
використання:
на компенсацію втрат доходів бюджетів
місцевого самоврядування внаслідок
надання загальнодержавних пільг;
на утримання об'єктів спільного
користування;
на виконання інвестиційних проектів.
Схема розрахунку дотації
вирівнювання
4. Бюджетний дефіцит
Важливим завданням фінансової політики кожної держави
з ринковим механізмом економіки є оптимізація складу й
структури доходів і видатків бюджету та їх збалансування.
Незбалансованість
або
недостатня
надійність
збалансування доходів та видатків бюджету ще на стадії
його планування призводить до негативних явищ в
економіці, а саме до його дефіциту. Значний рівень
дефіциту протягом декілька років призводить до
зростання боргових зобов'язань держави, і, як слідство, до зростання видатків на обслуговування боргу, що
загострює боргові проблеми і веде до розбалансування
всієї фінансової системи.
Основними причинами виникнення дефіциту
бюджету вважаються наступні:
- надзвичайні події: війни, стихійні лиха, що
потребують значних коштів;
- спад виробництва та кризові явища в економіці;
- неефективне функціонування та розлад
фінансово-кредитної системи;
- недосконалість фінансового законодавства;
- інфляційні процеси;
- політичні кризи;
- інші фактори, що впливають на економічну та
соціальну політику держави.
Бюджетний дефіцит можна
класифікувати за ознаками
Відкритий бюджетний дефіцит - це дефіцит, офіційно визнаний та
зафіксований в Законі про бюджет на поточний рік.
Прихований бюджетний дефіцит - це офіційно невизнаний дефіцит,
який виникає в результаті необгрунтованого завищення обсягів доходів
бюджету, або включення в їх состав джерел покриття дефіциту.
Бюджетний дефіцит можна
класифікувати за ознаками
Свідомий дефіцит бюджету виникає, коли уряд для стимулювання економіки в
період її спаду та активізації підприємницьких структур знижує ставки
оподаткування, втілює в життя політику "дешевих" грошей, збільшуючи одночасно
державні витрати.
Вимушений дефіцит бюджету є наслідком скорочення обсягів виробництва та
національного доходу, що призводить до зменшення податкових надходжень до
бюджету та збільшення з нього соціальних трансфертних виплат населенню.
Пасивний дефіцит бюджету - це дефіцит, коли кошти, залучені для його
покриття, спрямовуються на фінансування поточних потреб, таких як заробітна
плата працівникам бюджетної сфери, соціальні виплати та інші витрати.
Активний дефіцит бюджету характеризується спрямуванням коштів на
фінансування високоефективних проектів, капітальних вкладень, що сприяє
зростанню ВВП.
Стійкий дефіцит бюджету - дефіцит, який існує в довгостроковому періоді,
спричиняючи зростання державного боргу.
Тимчасовий дефіцит бюджету - дефіцит, який виникає внаслідок касового
розриву в процесі виконання бюджету.
Джерела покриття дефіцитного
бюджету
Внутрішніми джерелами покриття бюджетного дефіциту можуть бути:
- доходи від випущених в обіг цінних паперів;
- кредити центрального банку.
Зовнішні джерела покриття дефіциту бюджету:
- кредити іноземних держав та міжнародних фінансово-кредитних організацій;
- доходи від розміщення цінних паперів на зовнішньому ринку.
Фінансування бюджетного дефіциту за рахунок зовнішніх позик дає
можливість збільшити державні видатки без обмеження поточного
споживання.
Висновки:
З вищенаведеного видно, що Бюджетний кодекс
України передбачає поєднання принципів
єдності й самостійності. На думку деяких
вітчизняних фахівців у галузі фінансів це є
неприпустимим. Аргументується це тим, що
принцип єдності на практиці не реалізується,
оскільки єдиний зведений бюджет на жодному
рівні
не
складається.
Самостійність
же
проголошується суто декларативно, оскільки
реальної законодавчої бази для неї немає.