Slide 1

Тема уроку: Культура України в роки війни.
Мета:
Обладнання:
Структура уроку:
І. Перевірка домашнього завдання:
II. Пояснення нового матеріалу.
План.
ІІI. Закріплення вивченого матеріалу:
ІV. Підсумки уроку.
V. Домашнє завдання

Охарактеризувати розвиток української культури в
роки війни. Розкрити, яким був внесок української
творчої інтелігенції у перемогу над фашизмом.
Познайомити учнів з основними здобутками української
культури в роки Другої світової війни. Формувати
інтерес учнів до культурних надбань українського
народу. Виховувати високі моральні якості на кращих
зразках національної культури.

Назад

Ф.Г. Турченко “Новітня історія України”10 кл.” В.В,
Найтов “Історія України”, атлас.

Назад

1. Освіта і наука УРСР у роки війни.
2. Внесок українських діячів культури в перемогу над
ворогом.
3. Розвиток культури на окупованих територіях.
Нищення окупантами

Назад

1. Назвіть здобутки українських вчених у роки війни.
2. Як можна охарактеризувати внесок українських
митців у перемогу над ворогом?
3. Якими були наслідки гітлерівської окупації для
української культури?

Назад

1. Який внесок України в перемогу над нацистською
Німеччиною?
2. Назвіть причини депортації кримських татар,
вірмен, болгар у 1944р.
3. Чи можна боротьбу УПА проти сталінського
режиму вважати громадянською війною?

Назад

1. Освіта і наука УРСР у роки війни.
Війна стала великим випробуванням для української науки і культури. Вона руйнувала історичне
надбання українського народу, завдавала великої шкоди історичним пам'яткам, освіті, науці,
мистецтву тощо.
Обставини воєнного часу змусили евакуювати школи України у східні райони СРСР, де в місцях
компактного проживання українців відкривалися школи з українською мовою навчання. Близько
5,5 тис. українських педагогів працювали в Саратовській, Куйбишевській, Сталінградській,
• 16 липня ЦР
розробила
“Статут вищого
Україною”,
який відіграв
Новосибірській,
Пермській,
Свердловській,
Омськійуправління
областях РРФСР
та Середній
Азії. Тут
важливу
роль
у
налагодженні
справ
управління.
Делегація
на
чолі
з
В.
функціонували близько ста загальноосвітніх шкіл з українською мовою навчання.
Винниченко передала його Тимчасовому урядові. З таким самоуправством не
З початком
війни
припиниливсвою
діяльність
евакуйовані
глибинні
райони
СРСР вищі
могли
змиритися
Петрограді.
Наі були
початку
серпняузвідти
у Київ
була
навчальні
заклади.т.
Частково
відновити
роботу вдалося
тільки 1942 р.:
у Казахстані
направлена
зв. “Інструкція
дляїхГенерального
Секретаріату
Тимчасового
розпочав
роботу
об'єднаний
університет
складі Київського
та Харківського
уряду
на Україні”.
В нійукраїнський
права автономії
Україниу значно
урізувалися:
Генеральний
Секретаріат
на пропозицію
призначався
Тимчасовим
урядом,
університетів,
Одеський
університет
у Туркменії.ЦР
Наукові
установи
України також
було
а отже це
був орган
неСРСР.
ЦР, а Більшість
Тимчасового
уряду; число
Генеральних
перебазовано
в східні
райони
підрозділів
Академії
наук УРСР та її Президія
секретарів
зменшувалося,
в
компетенцію
ЦР
не
входили:
військова
справа,
знаходились в Уфі (з 1943 р. — у Москві). Поєднуючи свої зусилля з вченими
і науковцями
інших
транспорт, міжнародні зв'язки, продуктова справа, пошта, телеграф, тобто
республік,
представники
брали
активну участь
у розробці
видів
усі командні
висотиукраїнської
держави; науки
у складі
Секретаріату
за вимогою
Т. нових
У. мусило
озброєння.
роки
війни тематика
багатьох
була переведена
до
бути 4У не
українця;
повноваження
ЦР інститутів
розповсюджувалися
не на 9,відповідно
а на 5
потреб
воєнного
часу. Подільську, Волинську, Чернігівську, Полтавську). В сферу
губерній
(Київську,
влади
небув
входили
Таврія,
Харківщина, Херсонщина
з Миколаївщиною.
При президії
АНУЦР
УРСР
створений
Науково-технічний
комітет сприяння
обороні, який очолив
президент
• “Інструкція”
АН УРСР
Т. У.
О.викликала
Богомолець.
незадоволення УЦР.
На оборонні
програми
8 лабораторій
фізико-технічного
інституту АН
УРСР. Вони
• 9 серпня
1917працювали
р.— засідання
ЦР, на якому
визнано, що “Інструкція”
ліквідовує
угоду від
3 липня,
і томудля
необхідно
готувати іскликання
розробляли
військові
прилади
авіації, радіолокації
пеленгації.Українських
Інститут чорної металургії
Установчих
зборів.
випробував бойові якості артилерійських систем. Інститут будівельної механіки виконував
• Зміст
“Інструкції”ВПС.
означав,
що Т. електрозварювання
У. розпочав наступ АН
на український
завдання
командування
Інститут
УРСР на чолі з відомим
національно-визвольний
рух.
вченим Є. Патоном застосував метод автоматичного дугового зварювання під флюсом при
зборці корпусів танків, що покращило якість танків та швидкість їх виробництва. Завдяки
цьому радянська танкова промисловість випустила танків у два рази більше, ніж Німеччина
(102 тис. проти 48 тис.).

Далі

Назад

Академік О. Богомолець разом з колегами Інституту клінічної фізіології винайшов сироватку для
лікування ран. Тільки за 1943 р. її було виготовлено 3 млн. доз препарату. Інститут біохімії
АН УРСР (академік О. Палладій) створив препарат для згортання крові. У Новосибірську діяв
інститут-госпіталь з діагностики і терапії проникаючих поранень грудної клітки. Завдяки
розробленим новим методам лікування вдалося значно скоротити смертність серед
поранених. Група наукових працівників клінічної медицини під керівництвом академіка М.
Стражеско, досліджуючи інфекцію і сепсис ран, вдосконалили систему лікування, завдяки якій
вдалось врятувати сотні тисяч бійців. Хірург-офтальмолог академік В. Філатов очолив у
Ташкенті Український інститут хвороб ока, успішно здійснював операції на роговиці ока і тим
самим урятував зір багатьом пораненим бійцям.
Великим був внесок і вчених-суспільствознавців, головним завданням яких було зміцнення
морального духу народу та армії.
На визволених територіях відновлювали свою роботу школи, вищі навчальні заклади, підрозділи
АН УРСР. Мільйони дітей, а також дорослого населення сіли за парти, велика кількість
молоді заповнила студентські аудиторії вузів. У 1945 р. в Україні стали до ладу 30,5 тис.
шкіл, 154 вищі навчальні заклади, сотні середніх спеціальних навчальних закладів.
2. Внесок українських діячів культури в перемогу над ворогом.
Вагомий внесок в розгром фашистських загарбників належить і українській літературі та
мистецтву. На фронт добровільно відправилися А. Головко, І. Ле, С. Скляренко, Я. Качура, Л.
Первомайський, П. Усенко та інші. Загалом 109 з 200 членів Спілки письменників України були
на фронтах. Загинув кожен четвертий. За роки війни українські письменники написали понад
120 книжок, збірок, брошур. В основному українські письменники працювали військовими
кореспондентами, редакторами 50 фронтових видань (газет, фронтових листків).
31 липня 1941 р. вийшов перший номер газети «За радянську Україну!», призначеної для
партизан. До редколегії газети входили М. Бажан, В. Васильківська, А. Корнійчук.
Військовим кореспондентом газети «Красная Армия», потім — «Известия» був О. Довженко, що
добровільно прибув на Південно-Західний фронт. За воєнні заслуги він нагороджений орденом
Бойового Червоного Прапора.

Далі

Назад

У роки війни публіцистика стала головною зброєю майстрів слова. О. Довженко опублікував у цей
час глибоко реалістичні твори «Перед боєм», «Мати» (1943 р.). У трагічні дні гітлерівської
навали були створені незабутні кінострічки О. Довженка «Битва за нашу Радянську Україну»
(1943), «Перемога на Правобережній Україні» (1945). Улітку 1943 р. була завершена одна з
головних робіт великого митця — «Україна в огні», яка викликала гостру критику сталінського
керівництва.
Помилкою ЦР було й те, що в ній не була представлена Українська
Героїко-патріотичні теми знайшли своє віддзеркалення у творах М. Бажана «Клятва», «Данило
церква,
хоча «Йдемо
значнаначастина
українського
духовенства
прихильно
Галицький»,
П. Тичини
бій», «Перемагать
і жить!»,
М. Рильського «Слово
про рідну
до національно-визвольного
руху.
Звернувшись
матір»,ставилася
А. Малишка «Україно
моя», В. Сосюри, О. Корнійчука,
піднімали
бойовий духзбійців і
командирів,
надихали
на героїчні вчинки.
відозвою
доїхукраїнського
народу, УПЦ закликала підтримати ЦР.
З початку
тема
захисту
вітчизни стала
основою творчості
українських
художників.
Тимвійни
часом
ЦР
зігнорувала
це звернення,
втративши
підтримку
з Вони
працювали над створенням плакатів, листівок, карикатур.
боку десятків і сотень тисяч віруючих.
Понад 100 фронтових концертних бригад, складених із відомих акторів українського театру 3.
Україні ширилася
анархія
безладдя.Ю.
Становище
погіршилося,
Гайдай,На
І. Паторжинського,
П. Вірського,
Ю.і Тимошенка,
Березіна та інших,
було відряджено
коли
розвалилася
арміяколективи
в Галичині
(серпень
1917 р.).
на фронт.
З великою
віддачеюросійська
працювали творчі
майже
50 евакуйованих
з України
театрів.
Основнаяка
увага
приділялась
виступам утилом
військових
частинах, госпіталях, колгоспах,
на
Україну,
була
безпосереднім
Південно-Західного
й
заводахРумунського
і фабриках.
фронтів, заполонили мільйони розбещених озброєних
У ці роки патріотичні твори написали композитори Ю. Мейтус, К. Данькевич, художники М.
солдат. Вони, за висловом В. Винниченка, були «гіршими від
Дерегус, О. Шовкуненко, М. Глущенко. Сотні бойових кілометрів пройшов по німецьких тилах
орд», їхняфотокореспондент
присутність свідчила
про
безпорадність
разом зтатарських
українськими партизанами
Я. Давидзон.
Його
фотоархів залишив для
ЦР.героїчну галерею командирів і рядових бійців.
нащадків
ВеликуВ
роль
у мобілізації
бойового духу
населення на боротьбу
фашизмом
самій
Україніі піднятті
активізується
великоруська
реакція,зпро
що справляло
радіо. Воно
ставало
джереломобстріл
достовірної
на фронтах
громадян, що мешкали
яскраво
засвідчив
в інформації
Києві в кінці
липнядля
українського
полку на
окупованих територіях. У листопаді 1941 р. почали роботу українські радіостанції ім. Т.
ім. Б. Хмельницького під час відправки його на фронт.
Шевченка в Саратові та «Радянська Україна»! в Москві. У 1942 р. почала свою роботу
радіостанція «Партизанка», З 1943 р. у прифронтовій смузі стала працювати пересувна
радіостанція «Дніпро».

Далі

Назад

Не припинила своє існування преса. У тилу видавалися українські республіканські газети
«Комуніст» (з 1943 р. «Радянська Україна») та «Советская Украйна» (з 1944 р. — «Правда
України»), «Література і мистецтво» та журнали «Україна», «Українська література” та
інші.
У роки війни важливим ідеологічним засобом стало кіно. Документальна хроніка яскраво
доповнювала інформацію газет та радіо. У роки війни не припинялось і створення художніх
фільмів. Евакуйовані Київська та Одеська кіностудії створили такі фільми: «Олександр
Пархоменко», «Як гартувалася сталь», «Партизани в степах України» та інші. У 1943р.
режисер Марк Донской зняв фільм «Райдуга» за однойменною повістю Ванди Василевської.
Цей фільм став найкращим досягненням українського художнього кіно повоєнного часу.
Картина одержала «Оскара» — премію Академії кіномистецтва США, а в 1946 р. була
удостоєна Державної премії СРСР.
Українська культура в роки Другої світової війни виховувала почуття любові до України і
ненависті до загарбників, розкривала історичне значення боротьби з нацизмом.
Після звільнення України значна робота велась у справі відновлення театрів в обласних та
районних центрах і у пристосованих приміщеннях започатковували демонстрацію
кінофільмів. Відновлювався випуск обласних та районних газет, вступили в дію обласні та
районні бібліотеки, налагоджувалася робота видавництв тощо.
3. Розвиток культури на окупованих територіях. Нищення окупантами української
культури.
Нацистсько-німецька окупація призвела до глибокого занепаду української культури. Нова
влада дозволяла в Україні тільки початкову освіту для дітей віком від 9 до 12 років.
Українська молодь була позбавлена можливості одержати повноцінну вищу освіту.
Невимовне обурення серед українців Галичини викликала заборона на існування Наукового
товариства ім. Т. Шевченка.

Далі

Назад

Трагедією для України стало пограбування нацистами її культурних цінностей. Спеціальна
інструкція, яка надійшла з Берліна до окупованих областей, повідомляла: «Як тільки війська
займуть яке - не будь велике місто, негайно туди виїздять начальники спец команд, з
різними спеціалістами. Вони оглядають музеї, картинні галереї, виставки, культурні й
художні установи, з'ясовують, у якому вони (находяться стані, і конфіскують усе, що
становить цінність». За матеріалами Державної Надзвичайної Комісії по розслідуванню
злочинів нацистських загарбників було встановлено: в Україні окупанти зруйнували 151
музей, 9 тис. клубних приміщень, 660 кінотеатрів, 110 корпусів вузів, понад 8 тис. шкіл, 62
театральні приміщення, вивезли до Німеччини 330 тис. найцінніших музейних експонатів
та понад 50 млн книг. Зруйновано і пошкоджено велику кількість пам'ятників архітектури.
Жертвами нацистського «нового порядку» стали відомі представники української
інтелігенції: І. Рогач, О. Теліга, О. Кандиба (Ольжич) та багато інших.

Назад

Ані тяжкі роки війни, ані величезні втрати, ані
фашистський «новий порядок» не припинили
культурний розвиток України. Інтелектуальна потуга
українського народу, його література і мистецтво не
схилилися перед наступом фашизму. Культура народу в
умовах війни надійно служила його самозбереженню,
утвердженню гуманістичних ідеалів.
Мобілізаційний потенціал засобів культури і
патріотизм митців у використаний сталінським
режимом для перемоги над ворогом. Як тільки
скінчилась війна, українська культура зазнала від
сталінського режиму нових руйнувань і репресій

Назад


Slide 2

Тема уроку: Культура України в роки війни.
Мета:
Обладнання:
Структура уроку:
І. Перевірка домашнього завдання:
II. Пояснення нового матеріалу.
План.
ІІI. Закріплення вивченого матеріалу:
ІV. Підсумки уроку.
V. Домашнє завдання

Охарактеризувати розвиток української культури в
роки війни. Розкрити, яким був внесок української
творчої інтелігенції у перемогу над фашизмом.
Познайомити учнів з основними здобутками української
культури в роки Другої світової війни. Формувати
інтерес учнів до культурних надбань українського
народу. Виховувати високі моральні якості на кращих
зразках національної культури.

Назад

Ф.Г. Турченко “Новітня історія України”10 кл.” В.В,
Найтов “Історія України”, атлас.

Назад

1. Освіта і наука УРСР у роки війни.
2. Внесок українських діячів культури в перемогу над
ворогом.
3. Розвиток культури на окупованих територіях.
Нищення окупантами

Назад

1. Назвіть здобутки українських вчених у роки війни.
2. Як можна охарактеризувати внесок українських
митців у перемогу над ворогом?
3. Якими були наслідки гітлерівської окупації для
української культури?

Назад

1. Який внесок України в перемогу над нацистською
Німеччиною?
2. Назвіть причини депортації кримських татар,
вірмен, болгар у 1944р.
3. Чи можна боротьбу УПА проти сталінського
режиму вважати громадянською війною?

Назад

1. Освіта і наука УРСР у роки війни.
Війна стала великим випробуванням для української науки і культури. Вона руйнувала історичне
надбання українського народу, завдавала великої шкоди історичним пам'яткам, освіті, науці,
мистецтву тощо.
Обставини воєнного часу змусили евакуювати школи України у східні райони СРСР, де в місцях
компактного проживання українців відкривалися школи з українською мовою навчання. Близько
5,5 тис. українських педагогів працювали в Саратовській, Куйбишевській, Сталінградській,
• 16 липня ЦР
розробила
“Статут вищого
Україною”,
який відіграв
Новосибірській,
Пермській,
Свердловській,
Омськійуправління
областях РРФСР
та Середній
Азії. Тут
важливу
роль
у
налагодженні
справ
управління.
Делегація
на
чолі
з
В.
функціонували близько ста загальноосвітніх шкіл з українською мовою навчання.
Винниченко передала його Тимчасовому урядові. З таким самоуправством не
З початком
війни
припиниливсвою
діяльність
евакуйовані
глибинні
райони
СРСР вищі
могли
змиритися
Петрограді.
Наі були
початку
серпняузвідти
у Київ
була
навчальні
заклади.т.
Частково
відновити
роботу вдалося
тільки 1942 р.:
у Казахстані
направлена
зв. “Інструкція
дляїхГенерального
Секретаріату
Тимчасового
розпочав
роботу
об'єднаний
університет
складі Київського
та Харківського
уряду
на Україні”.
В нійукраїнський
права автономії
Україниу значно
урізувалися:
Генеральний
Секретаріат
на пропозицію
призначався
Тимчасовим
урядом,
університетів,
Одеський
університет
у Туркменії.ЦР
Наукові
установи
України також
було
а отже це
був орган
неСРСР.
ЦР, а Більшість
Тимчасового
уряду; число
Генеральних
перебазовано
в східні
райони
підрозділів
Академії
наук УРСР та її Президія
секретарів
зменшувалося,
в
компетенцію
ЦР
не
входили:
військова
справа,
знаходились в Уфі (з 1943 р. — у Москві). Поєднуючи свої зусилля з вченими
і науковцями
інших
транспорт, міжнародні зв'язки, продуктова справа, пошта, телеграф, тобто
республік,
представники
брали
активну участь
у розробці
видів
усі командні
висотиукраїнської
держави; науки
у складі
Секретаріату
за вимогою
Т. нових
У. мусило
озброєння.
роки
війни тематика
багатьох
була переведена
до
бути 4У не
українця;
повноваження
ЦР інститутів
розповсюджувалися
не на 9,відповідно
а на 5
потреб
воєнного
часу. Подільську, Волинську, Чернігівську, Полтавську). В сферу
губерній
(Київську,
влади
небув
входили
Таврія,
Харківщина, Херсонщина
з Миколаївщиною.
При президії
АНУЦР
УРСР
створений
Науково-технічний
комітет сприяння
обороні, який очолив
президент
• “Інструкція”
АН УРСР
Т. У.
О.викликала
Богомолець.
незадоволення УЦР.
На оборонні
програми
8 лабораторій
фізико-технічного
інституту АН
УРСР. Вони
• 9 серпня
1917працювали
р.— засідання
ЦР, на якому
визнано, що “Інструкція”
ліквідовує
угоду від
3 липня,
і томудля
необхідно
готувати іскликання
розробляли
військові
прилади
авіації, радіолокації
пеленгації.Українських
Інститут чорної металургії
Установчих
зборів.
випробував бойові якості артилерійських систем. Інститут будівельної механіки виконував
• Зміст
“Інструкції”ВПС.
означав,
що Т. електрозварювання
У. розпочав наступ АН
на український
завдання
командування
Інститут
УРСР на чолі з відомим
національно-визвольний
рух.
вченим Є. Патоном застосував метод автоматичного дугового зварювання під флюсом при
зборці корпусів танків, що покращило якість танків та швидкість їх виробництва. Завдяки
цьому радянська танкова промисловість випустила танків у два рази більше, ніж Німеччина
(102 тис. проти 48 тис.).

Далі

Назад

Академік О. Богомолець разом з колегами Інституту клінічної фізіології винайшов сироватку для
лікування ран. Тільки за 1943 р. її було виготовлено 3 млн. доз препарату. Інститут біохімії
АН УРСР (академік О. Палладій) створив препарат для згортання крові. У Новосибірську діяв
інститут-госпіталь з діагностики і терапії проникаючих поранень грудної клітки. Завдяки
розробленим новим методам лікування вдалося значно скоротити смертність серед
поранених. Група наукових працівників клінічної медицини під керівництвом академіка М.
Стражеско, досліджуючи інфекцію і сепсис ран, вдосконалили систему лікування, завдяки якій
вдалось врятувати сотні тисяч бійців. Хірург-офтальмолог академік В. Філатов очолив у
Ташкенті Український інститут хвороб ока, успішно здійснював операції на роговиці ока і тим
самим урятував зір багатьом пораненим бійцям.
Великим був внесок і вчених-суспільствознавців, головним завданням яких було зміцнення
морального духу народу та армії.
На визволених територіях відновлювали свою роботу школи, вищі навчальні заклади, підрозділи
АН УРСР. Мільйони дітей, а також дорослого населення сіли за парти, велика кількість
молоді заповнила студентські аудиторії вузів. У 1945 р. в Україні стали до ладу 30,5 тис.
шкіл, 154 вищі навчальні заклади, сотні середніх спеціальних навчальних закладів.
2. Внесок українських діячів культури в перемогу над ворогом.
Вагомий внесок в розгром фашистських загарбників належить і українській літературі та
мистецтву. На фронт добровільно відправилися А. Головко, І. Ле, С. Скляренко, Я. Качура, Л.
Первомайський, П. Усенко та інші. Загалом 109 з 200 членів Спілки письменників України були
на фронтах. Загинув кожен четвертий. За роки війни українські письменники написали понад
120 книжок, збірок, брошур. В основному українські письменники працювали військовими
кореспондентами, редакторами 50 фронтових видань (газет, фронтових листків).
31 липня 1941 р. вийшов перший номер газети «За радянську Україну!», призначеної для
партизан. До редколегії газети входили М. Бажан, В. Васильківська, А. Корнійчук.
Військовим кореспондентом газети «Красная Армия», потім — «Известия» був О. Довженко, що
добровільно прибув на Південно-Західний фронт. За воєнні заслуги він нагороджений орденом
Бойового Червоного Прапора.

Далі

Назад

У роки війни публіцистика стала головною зброєю майстрів слова. О. Довженко опублікував у цей
час глибоко реалістичні твори «Перед боєм», «Мати» (1943 р.). У трагічні дні гітлерівської
навали були створені незабутні кінострічки О. Довженка «Битва за нашу Радянську Україну»
(1943), «Перемога на Правобережній Україні» (1945). Улітку 1943 р. була завершена одна з
головних робіт великого митця — «Україна в огні», яка викликала гостру критику сталінського
керівництва.
Помилкою ЦР було й те, що в ній не була представлена Українська
Героїко-патріотичні теми знайшли своє віддзеркалення у творах М. Бажана «Клятва», «Данило
церква,
хоча «Йдемо
значнаначастина
українського
духовенства
прихильно
Галицький»,
П. Тичини
бій», «Перемагать
і жить!»,
М. Рильського «Слово
про рідну
до національно-визвольного
руху.
Звернувшись
матір»,ставилася
А. Малишка «Україно
моя», В. Сосюри, О. Корнійчука,
піднімали
бойовий духзбійців і
командирів,
надихали
на героїчні вчинки.
відозвою
доїхукраїнського
народу, УПЦ закликала підтримати ЦР.
З початку
тема
захисту
вітчизни стала
основою творчості
українських
художників.
Тимвійни
часом
ЦР
зігнорувала
це звернення,
втративши
підтримку
з Вони
працювали над створенням плакатів, листівок, карикатур.
боку десятків і сотень тисяч віруючих.
Понад 100 фронтових концертних бригад, складених із відомих акторів українського театру 3.
Україні ширилася
анархія
безладдя.Ю.
Становище
погіршилося,
Гайдай,На
І. Паторжинського,
П. Вірського,
Ю.і Тимошенка,
Березіна та інших,
було відряджено
коли
розвалилася
арміяколективи
в Галичині
(серпень
1917 р.).
на фронт.
З великою
віддачеюросійська
працювали творчі
майже
50 евакуйованих
з України
театрів.
Основнаяка
увага
приділялась
виступам утилом
військових
частинах, госпіталях, колгоспах,
на
Україну,
була
безпосереднім
Південно-Західного
й
заводахРумунського
і фабриках.
фронтів, заполонили мільйони розбещених озброєних
У ці роки патріотичні твори написали композитори Ю. Мейтус, К. Данькевич, художники М.
солдат. Вони, за висловом В. Винниченка, були «гіршими від
Дерегус, О. Шовкуненко, М. Глущенко. Сотні бойових кілометрів пройшов по німецьких тилах
орд», їхняфотокореспондент
присутність свідчила
про
безпорадність
разом зтатарських
українськими партизанами
Я. Давидзон.
Його
фотоархів залишив для
ЦР.героїчну галерею командирів і рядових бійців.
нащадків
ВеликуВ
роль
у мобілізації
бойового духу
населення на боротьбу
фашизмом
самій
Україніі піднятті
активізується
великоруська
реакція,зпро
що справляло
радіо. Воно
ставало
джереломобстріл
достовірної
на фронтах
громадян, що мешкали
яскраво
засвідчив
в інформації
Києві в кінці
липнядля
українського
полку на
окупованих територіях. У листопаді 1941 р. почали роботу українські радіостанції ім. Т.
ім. Б. Хмельницького під час відправки його на фронт.
Шевченка в Саратові та «Радянська Україна»! в Москві. У 1942 р. почала свою роботу
радіостанція «Партизанка», З 1943 р. у прифронтовій смузі стала працювати пересувна
радіостанція «Дніпро».

Далі

Назад

Не припинила своє існування преса. У тилу видавалися українські республіканські газети
«Комуніст» (з 1943 р. «Радянська Україна») та «Советская Украйна» (з 1944 р. — «Правда
України»), «Література і мистецтво» та журнали «Україна», «Українська література” та
інші.
У роки війни важливим ідеологічним засобом стало кіно. Документальна хроніка яскраво
доповнювала інформацію газет та радіо. У роки війни не припинялось і створення художніх
фільмів. Евакуйовані Київська та Одеська кіностудії створили такі фільми: «Олександр
Пархоменко», «Як гартувалася сталь», «Партизани в степах України» та інші. У 1943р.
режисер Марк Донской зняв фільм «Райдуга» за однойменною повістю Ванди Василевської.
Цей фільм став найкращим досягненням українського художнього кіно повоєнного часу.
Картина одержала «Оскара» — премію Академії кіномистецтва США, а в 1946 р. була
удостоєна Державної премії СРСР.
Українська культура в роки Другої світової війни виховувала почуття любові до України і
ненависті до загарбників, розкривала історичне значення боротьби з нацизмом.
Після звільнення України значна робота велась у справі відновлення театрів в обласних та
районних центрах і у пристосованих приміщеннях започатковували демонстрацію
кінофільмів. Відновлювався випуск обласних та районних газет, вступили в дію обласні та
районні бібліотеки, налагоджувалася робота видавництв тощо.
3. Розвиток культури на окупованих територіях. Нищення окупантами української
культури.
Нацистсько-німецька окупація призвела до глибокого занепаду української культури. Нова
влада дозволяла в Україні тільки початкову освіту для дітей віком від 9 до 12 років.
Українська молодь була позбавлена можливості одержати повноцінну вищу освіту.
Невимовне обурення серед українців Галичини викликала заборона на існування Наукового
товариства ім. Т. Шевченка.

Далі

Назад

Трагедією для України стало пограбування нацистами її культурних цінностей. Спеціальна
інструкція, яка надійшла з Берліна до окупованих областей, повідомляла: «Як тільки війська
займуть яке - не будь велике місто, негайно туди виїздять начальники спец команд, з
різними спеціалістами. Вони оглядають музеї, картинні галереї, виставки, культурні й
художні установи, з'ясовують, у якому вони (находяться стані, і конфіскують усе, що
становить цінність». За матеріалами Державної Надзвичайної Комісії по розслідуванню
злочинів нацистських загарбників було встановлено: в Україні окупанти зруйнували 151
музей, 9 тис. клубних приміщень, 660 кінотеатрів, 110 корпусів вузів, понад 8 тис. шкіл, 62
театральні приміщення, вивезли до Німеччини 330 тис. найцінніших музейних експонатів
та понад 50 млн книг. Зруйновано і пошкоджено велику кількість пам'ятників архітектури.
Жертвами нацистського «нового порядку» стали відомі представники української
інтелігенції: І. Рогач, О. Теліга, О. Кандиба (Ольжич) та багато інших.

Назад

Ані тяжкі роки війни, ані величезні втрати, ані
фашистський «новий порядок» не припинили
культурний розвиток України. Інтелектуальна потуга
українського народу, його література і мистецтво не
схилилися перед наступом фашизму. Культура народу в
умовах війни надійно служила його самозбереженню,
утвердженню гуманістичних ідеалів.
Мобілізаційний потенціал засобів культури і
патріотизм митців у використаний сталінським
режимом для перемоги над ворогом. Як тільки
скінчилась війна, українська культура зазнала від
сталінського режиму нових руйнувань і репресій

Назад


Slide 3

Тема уроку: Культура України в роки війни.
Мета:
Обладнання:
Структура уроку:
І. Перевірка домашнього завдання:
II. Пояснення нового матеріалу.
План.
ІІI. Закріплення вивченого матеріалу:
ІV. Підсумки уроку.
V. Домашнє завдання

Охарактеризувати розвиток української культури в
роки війни. Розкрити, яким був внесок української
творчої інтелігенції у перемогу над фашизмом.
Познайомити учнів з основними здобутками української
культури в роки Другої світової війни. Формувати
інтерес учнів до культурних надбань українського
народу. Виховувати високі моральні якості на кращих
зразках національної культури.

Назад

Ф.Г. Турченко “Новітня історія України”10 кл.” В.В,
Найтов “Історія України”, атлас.

Назад

1. Освіта і наука УРСР у роки війни.
2. Внесок українських діячів культури в перемогу над
ворогом.
3. Розвиток культури на окупованих територіях.
Нищення окупантами

Назад

1. Назвіть здобутки українських вчених у роки війни.
2. Як можна охарактеризувати внесок українських
митців у перемогу над ворогом?
3. Якими були наслідки гітлерівської окупації для
української культури?

Назад

1. Який внесок України в перемогу над нацистською
Німеччиною?
2. Назвіть причини депортації кримських татар,
вірмен, болгар у 1944р.
3. Чи можна боротьбу УПА проти сталінського
режиму вважати громадянською війною?

Назад

1. Освіта і наука УРСР у роки війни.
Війна стала великим випробуванням для української науки і культури. Вона руйнувала історичне
надбання українського народу, завдавала великої шкоди історичним пам'яткам, освіті, науці,
мистецтву тощо.
Обставини воєнного часу змусили евакуювати школи України у східні райони СРСР, де в місцях
компактного проживання українців відкривалися школи з українською мовою навчання. Близько
5,5 тис. українських педагогів працювали в Саратовській, Куйбишевській, Сталінградській,
• 16 липня ЦР
розробила
“Статут вищого
Україною”,
який відіграв
Новосибірській,
Пермській,
Свердловській,
Омськійуправління
областях РРФСР
та Середній
Азії. Тут
важливу
роль
у
налагодженні
справ
управління.
Делегація
на
чолі
з
В.
функціонували близько ста загальноосвітніх шкіл з українською мовою навчання.
Винниченко передала його Тимчасовому урядові. З таким самоуправством не
З початком
війни
припиниливсвою
діяльність
евакуйовані
глибинні
райони
СРСР вищі
могли
змиритися
Петрограді.
Наі були
початку
серпняузвідти
у Київ
була
навчальні
заклади.т.
Частково
відновити
роботу вдалося
тільки 1942 р.:
у Казахстані
направлена
зв. “Інструкція
дляїхГенерального
Секретаріату
Тимчасового
розпочав
роботу
об'єднаний
університет
складі Київського
та Харківського
уряду
на Україні”.
В нійукраїнський
права автономії
Україниу значно
урізувалися:
Генеральний
Секретаріат
на пропозицію
призначався
Тимчасовим
урядом,
університетів,
Одеський
університет
у Туркменії.ЦР
Наукові
установи
України також
було
а отже це
був орган
неСРСР.
ЦР, а Більшість
Тимчасового
уряду; число
Генеральних
перебазовано
в східні
райони
підрозділів
Академії
наук УРСР та її Президія
секретарів
зменшувалося,
в
компетенцію
ЦР
не
входили:
військова
справа,
знаходились в Уфі (з 1943 р. — у Москві). Поєднуючи свої зусилля з вченими
і науковцями
інших
транспорт, міжнародні зв'язки, продуктова справа, пошта, телеграф, тобто
республік,
представники
брали
активну участь
у розробці
видів
усі командні
висотиукраїнської
держави; науки
у складі
Секретаріату
за вимогою
Т. нових
У. мусило
озброєння.
роки
війни тематика
багатьох
була переведена
до
бути 4У не
українця;
повноваження
ЦР інститутів
розповсюджувалися
не на 9,відповідно
а на 5
потреб
воєнного
часу. Подільську, Волинську, Чернігівську, Полтавську). В сферу
губерній
(Київську,
влади
небув
входили
Таврія,
Харківщина, Херсонщина
з Миколаївщиною.
При президії
АНУЦР
УРСР
створений
Науково-технічний
комітет сприяння
обороні, який очолив
президент
• “Інструкція”
АН УРСР
Т. У.
О.викликала
Богомолець.
незадоволення УЦР.
На оборонні
програми
8 лабораторій
фізико-технічного
інституту АН
УРСР. Вони
• 9 серпня
1917працювали
р.— засідання
ЦР, на якому
визнано, що “Інструкція”
ліквідовує
угоду від
3 липня,
і томудля
необхідно
готувати іскликання
розробляли
військові
прилади
авіації, радіолокації
пеленгації.Українських
Інститут чорної металургії
Установчих
зборів.
випробував бойові якості артилерійських систем. Інститут будівельної механіки виконував
• Зміст
“Інструкції”ВПС.
означав,
що Т. електрозварювання
У. розпочав наступ АН
на український
завдання
командування
Інститут
УРСР на чолі з відомим
національно-визвольний
рух.
вченим Є. Патоном застосував метод автоматичного дугового зварювання під флюсом при
зборці корпусів танків, що покращило якість танків та швидкість їх виробництва. Завдяки
цьому радянська танкова промисловість випустила танків у два рази більше, ніж Німеччина
(102 тис. проти 48 тис.).

Далі

Назад

Академік О. Богомолець разом з колегами Інституту клінічної фізіології винайшов сироватку для
лікування ран. Тільки за 1943 р. її було виготовлено 3 млн. доз препарату. Інститут біохімії
АН УРСР (академік О. Палладій) створив препарат для згортання крові. У Новосибірську діяв
інститут-госпіталь з діагностики і терапії проникаючих поранень грудної клітки. Завдяки
розробленим новим методам лікування вдалося значно скоротити смертність серед
поранених. Група наукових працівників клінічної медицини під керівництвом академіка М.
Стражеско, досліджуючи інфекцію і сепсис ран, вдосконалили систему лікування, завдяки якій
вдалось врятувати сотні тисяч бійців. Хірург-офтальмолог академік В. Філатов очолив у
Ташкенті Український інститут хвороб ока, успішно здійснював операції на роговиці ока і тим
самим урятував зір багатьом пораненим бійцям.
Великим був внесок і вчених-суспільствознавців, головним завданням яких було зміцнення
морального духу народу та армії.
На визволених територіях відновлювали свою роботу школи, вищі навчальні заклади, підрозділи
АН УРСР. Мільйони дітей, а також дорослого населення сіли за парти, велика кількість
молоді заповнила студентські аудиторії вузів. У 1945 р. в Україні стали до ладу 30,5 тис.
шкіл, 154 вищі навчальні заклади, сотні середніх спеціальних навчальних закладів.
2. Внесок українських діячів культури в перемогу над ворогом.
Вагомий внесок в розгром фашистських загарбників належить і українській літературі та
мистецтву. На фронт добровільно відправилися А. Головко, І. Ле, С. Скляренко, Я. Качура, Л.
Первомайський, П. Усенко та інші. Загалом 109 з 200 членів Спілки письменників України були
на фронтах. Загинув кожен четвертий. За роки війни українські письменники написали понад
120 книжок, збірок, брошур. В основному українські письменники працювали військовими
кореспондентами, редакторами 50 фронтових видань (газет, фронтових листків).
31 липня 1941 р. вийшов перший номер газети «За радянську Україну!», призначеної для
партизан. До редколегії газети входили М. Бажан, В. Васильківська, А. Корнійчук.
Військовим кореспондентом газети «Красная Армия», потім — «Известия» був О. Довженко, що
добровільно прибув на Південно-Західний фронт. За воєнні заслуги він нагороджений орденом
Бойового Червоного Прапора.

Далі

Назад

У роки війни публіцистика стала головною зброєю майстрів слова. О. Довженко опублікував у цей
час глибоко реалістичні твори «Перед боєм», «Мати» (1943 р.). У трагічні дні гітлерівської
навали були створені незабутні кінострічки О. Довженка «Битва за нашу Радянську Україну»
(1943), «Перемога на Правобережній Україні» (1945). Улітку 1943 р. була завершена одна з
головних робіт великого митця — «Україна в огні», яка викликала гостру критику сталінського
керівництва.
Помилкою ЦР було й те, що в ній не була представлена Українська
Героїко-патріотичні теми знайшли своє віддзеркалення у творах М. Бажана «Клятва», «Данило
церква,
хоча «Йдемо
значнаначастина
українського
духовенства
прихильно
Галицький»,
П. Тичини
бій», «Перемагать
і жить!»,
М. Рильського «Слово
про рідну
до національно-визвольного
руху.
Звернувшись
матір»,ставилася
А. Малишка «Україно
моя», В. Сосюри, О. Корнійчука,
піднімали
бойовий духзбійців і
командирів,
надихали
на героїчні вчинки.
відозвою
доїхукраїнського
народу, УПЦ закликала підтримати ЦР.
З початку
тема
захисту
вітчизни стала
основою творчості
українських
художників.
Тимвійни
часом
ЦР
зігнорувала
це звернення,
втративши
підтримку
з Вони
працювали над створенням плакатів, листівок, карикатур.
боку десятків і сотень тисяч віруючих.
Понад 100 фронтових концертних бригад, складених із відомих акторів українського театру 3.
Україні ширилася
анархія
безладдя.Ю.
Становище
погіршилося,
Гайдай,На
І. Паторжинського,
П. Вірського,
Ю.і Тимошенка,
Березіна та інших,
було відряджено
коли
розвалилася
арміяколективи
в Галичині
(серпень
1917 р.).
на фронт.
З великою
віддачеюросійська
працювали творчі
майже
50 евакуйованих
з України
театрів.
Основнаяка
увага
приділялась
виступам утилом
військових
частинах, госпіталях, колгоспах,
на
Україну,
була
безпосереднім
Південно-Західного
й
заводахРумунського
і фабриках.
фронтів, заполонили мільйони розбещених озброєних
У ці роки патріотичні твори написали композитори Ю. Мейтус, К. Данькевич, художники М.
солдат. Вони, за висловом В. Винниченка, були «гіршими від
Дерегус, О. Шовкуненко, М. Глущенко. Сотні бойових кілометрів пройшов по німецьких тилах
орд», їхняфотокореспондент
присутність свідчила
про
безпорадність
разом зтатарських
українськими партизанами
Я. Давидзон.
Його
фотоархів залишив для
ЦР.героїчну галерею командирів і рядових бійців.
нащадків
ВеликуВ
роль
у мобілізації
бойового духу
населення на боротьбу
фашизмом
самій
Україніі піднятті
активізується
великоруська
реакція,зпро
що справляло
радіо. Воно
ставало
джереломобстріл
достовірної
на фронтах
громадян, що мешкали
яскраво
засвідчив
в інформації
Києві в кінці
липнядля
українського
полку на
окупованих територіях. У листопаді 1941 р. почали роботу українські радіостанції ім. Т.
ім. Б. Хмельницького під час відправки його на фронт.
Шевченка в Саратові та «Радянська Україна»! в Москві. У 1942 р. почала свою роботу
радіостанція «Партизанка», З 1943 р. у прифронтовій смузі стала працювати пересувна
радіостанція «Дніпро».

Далі

Назад

Не припинила своє існування преса. У тилу видавалися українські республіканські газети
«Комуніст» (з 1943 р. «Радянська Україна») та «Советская Украйна» (з 1944 р. — «Правда
України»), «Література і мистецтво» та журнали «Україна», «Українська література” та
інші.
У роки війни важливим ідеологічним засобом стало кіно. Документальна хроніка яскраво
доповнювала інформацію газет та радіо. У роки війни не припинялось і створення художніх
фільмів. Евакуйовані Київська та Одеська кіностудії створили такі фільми: «Олександр
Пархоменко», «Як гартувалася сталь», «Партизани в степах України» та інші. У 1943р.
режисер Марк Донской зняв фільм «Райдуга» за однойменною повістю Ванди Василевської.
Цей фільм став найкращим досягненням українського художнього кіно повоєнного часу.
Картина одержала «Оскара» — премію Академії кіномистецтва США, а в 1946 р. була
удостоєна Державної премії СРСР.
Українська культура в роки Другої світової війни виховувала почуття любові до України і
ненависті до загарбників, розкривала історичне значення боротьби з нацизмом.
Після звільнення України значна робота велась у справі відновлення театрів в обласних та
районних центрах і у пристосованих приміщеннях започатковували демонстрацію
кінофільмів. Відновлювався випуск обласних та районних газет, вступили в дію обласні та
районні бібліотеки, налагоджувалася робота видавництв тощо.
3. Розвиток культури на окупованих територіях. Нищення окупантами української
культури.
Нацистсько-німецька окупація призвела до глибокого занепаду української культури. Нова
влада дозволяла в Україні тільки початкову освіту для дітей віком від 9 до 12 років.
Українська молодь була позбавлена можливості одержати повноцінну вищу освіту.
Невимовне обурення серед українців Галичини викликала заборона на існування Наукового
товариства ім. Т. Шевченка.

Далі

Назад

Трагедією для України стало пограбування нацистами її культурних цінностей. Спеціальна
інструкція, яка надійшла з Берліна до окупованих областей, повідомляла: «Як тільки війська
займуть яке - не будь велике місто, негайно туди виїздять начальники спец команд, з
різними спеціалістами. Вони оглядають музеї, картинні галереї, виставки, культурні й
художні установи, з'ясовують, у якому вони (находяться стані, і конфіскують усе, що
становить цінність». За матеріалами Державної Надзвичайної Комісії по розслідуванню
злочинів нацистських загарбників було встановлено: в Україні окупанти зруйнували 151
музей, 9 тис. клубних приміщень, 660 кінотеатрів, 110 корпусів вузів, понад 8 тис. шкіл, 62
театральні приміщення, вивезли до Німеччини 330 тис. найцінніших музейних експонатів
та понад 50 млн книг. Зруйновано і пошкоджено велику кількість пам'ятників архітектури.
Жертвами нацистського «нового порядку» стали відомі представники української
інтелігенції: І. Рогач, О. Теліга, О. Кандиба (Ольжич) та багато інших.

Назад

Ані тяжкі роки війни, ані величезні втрати, ані
фашистський «новий порядок» не припинили
культурний розвиток України. Інтелектуальна потуга
українського народу, його література і мистецтво не
схилилися перед наступом фашизму. Культура народу в
умовах війни надійно служила його самозбереженню,
утвердженню гуманістичних ідеалів.
Мобілізаційний потенціал засобів культури і
патріотизм митців у використаний сталінським
режимом для перемоги над ворогом. Як тільки
скінчилась війна, українська культура зазнала від
сталінського режиму нових руйнувань і репресій

Назад


Slide 4

Тема уроку: Культура України в роки війни.
Мета:
Обладнання:
Структура уроку:
І. Перевірка домашнього завдання:
II. Пояснення нового матеріалу.
План.
ІІI. Закріплення вивченого матеріалу:
ІV. Підсумки уроку.
V. Домашнє завдання

Охарактеризувати розвиток української культури в
роки війни. Розкрити, яким був внесок української
творчої інтелігенції у перемогу над фашизмом.
Познайомити учнів з основними здобутками української
культури в роки Другої світової війни. Формувати
інтерес учнів до культурних надбань українського
народу. Виховувати високі моральні якості на кращих
зразках національної культури.

Назад

Ф.Г. Турченко “Новітня історія України”10 кл.” В.В,
Найтов “Історія України”, атлас.

Назад

1. Освіта і наука УРСР у роки війни.
2. Внесок українських діячів культури в перемогу над
ворогом.
3. Розвиток культури на окупованих територіях.
Нищення окупантами

Назад

1. Назвіть здобутки українських вчених у роки війни.
2. Як можна охарактеризувати внесок українських
митців у перемогу над ворогом?
3. Якими були наслідки гітлерівської окупації для
української культури?

Назад

1. Який внесок України в перемогу над нацистською
Німеччиною?
2. Назвіть причини депортації кримських татар,
вірмен, болгар у 1944р.
3. Чи можна боротьбу УПА проти сталінського
режиму вважати громадянською війною?

Назад

1. Освіта і наука УРСР у роки війни.
Війна стала великим випробуванням для української науки і культури. Вона руйнувала історичне
надбання українського народу, завдавала великої шкоди історичним пам'яткам, освіті, науці,
мистецтву тощо.
Обставини воєнного часу змусили евакуювати школи України у східні райони СРСР, де в місцях
компактного проживання українців відкривалися школи з українською мовою навчання. Близько
5,5 тис. українських педагогів працювали в Саратовській, Куйбишевській, Сталінградській,
• 16 липня ЦР
розробила
“Статут вищого
Україною”,
який відіграв
Новосибірській,
Пермській,
Свердловській,
Омськійуправління
областях РРФСР
та Середній
Азії. Тут
важливу
роль
у
налагодженні
справ
управління.
Делегація
на
чолі
з
В.
функціонували близько ста загальноосвітніх шкіл з українською мовою навчання.
Винниченко передала його Тимчасовому урядові. З таким самоуправством не
З початком
війни
припиниливсвою
діяльність
евакуйовані
глибинні
райони
СРСР вищі
могли
змиритися
Петрограді.
Наі були
початку
серпняузвідти
у Київ
була
навчальні
заклади.т.
Частково
відновити
роботу вдалося
тільки 1942 р.:
у Казахстані
направлена
зв. “Інструкція
дляїхГенерального
Секретаріату
Тимчасового
розпочав
роботу
об'єднаний
університет
складі Київського
та Харківського
уряду
на Україні”.
В нійукраїнський
права автономії
Україниу значно
урізувалися:
Генеральний
Секретаріат
на пропозицію
призначався
Тимчасовим
урядом,
університетів,
Одеський
університет
у Туркменії.ЦР
Наукові
установи
України також
було
а отже це
був орган
неСРСР.
ЦР, а Більшість
Тимчасового
уряду; число
Генеральних
перебазовано
в східні
райони
підрозділів
Академії
наук УРСР та її Президія
секретарів
зменшувалося,
в
компетенцію
ЦР
не
входили:
військова
справа,
знаходились в Уфі (з 1943 р. — у Москві). Поєднуючи свої зусилля з вченими
і науковцями
інших
транспорт, міжнародні зв'язки, продуктова справа, пошта, телеграф, тобто
республік,
представники
брали
активну участь
у розробці
видів
усі командні
висотиукраїнської
держави; науки
у складі
Секретаріату
за вимогою
Т. нових
У. мусило
озброєння.
роки
війни тематика
багатьох
була переведена
до
бути 4У не
українця;
повноваження
ЦР інститутів
розповсюджувалися
не на 9,відповідно
а на 5
потреб
воєнного
часу. Подільську, Волинську, Чернігівську, Полтавську). В сферу
губерній
(Київську,
влади
небув
входили
Таврія,
Харківщина, Херсонщина
з Миколаївщиною.
При президії
АНУЦР
УРСР
створений
Науково-технічний
комітет сприяння
обороні, який очолив
президент
• “Інструкція”
АН УРСР
Т. У.
О.викликала
Богомолець.
незадоволення УЦР.
На оборонні
програми
8 лабораторій
фізико-технічного
інституту АН
УРСР. Вони
• 9 серпня
1917працювали
р.— засідання
ЦР, на якому
визнано, що “Інструкція”
ліквідовує
угоду від
3 липня,
і томудля
необхідно
готувати іскликання
розробляли
військові
прилади
авіації, радіолокації
пеленгації.Українських
Інститут чорної металургії
Установчих
зборів.
випробував бойові якості артилерійських систем. Інститут будівельної механіки виконував
• Зміст
“Інструкції”ВПС.
означав,
що Т. електрозварювання
У. розпочав наступ АН
на український
завдання
командування
Інститут
УРСР на чолі з відомим
національно-визвольний
рух.
вченим Є. Патоном застосував метод автоматичного дугового зварювання під флюсом при
зборці корпусів танків, що покращило якість танків та швидкість їх виробництва. Завдяки
цьому радянська танкова промисловість випустила танків у два рази більше, ніж Німеччина
(102 тис. проти 48 тис.).

Далі

Назад

Академік О. Богомолець разом з колегами Інституту клінічної фізіології винайшов сироватку для
лікування ран. Тільки за 1943 р. її було виготовлено 3 млн. доз препарату. Інститут біохімії
АН УРСР (академік О. Палладій) створив препарат для згортання крові. У Новосибірську діяв
інститут-госпіталь з діагностики і терапії проникаючих поранень грудної клітки. Завдяки
розробленим новим методам лікування вдалося значно скоротити смертність серед
поранених. Група наукових працівників клінічної медицини під керівництвом академіка М.
Стражеско, досліджуючи інфекцію і сепсис ран, вдосконалили систему лікування, завдяки якій
вдалось врятувати сотні тисяч бійців. Хірург-офтальмолог академік В. Філатов очолив у
Ташкенті Український інститут хвороб ока, успішно здійснював операції на роговиці ока і тим
самим урятував зір багатьом пораненим бійцям.
Великим був внесок і вчених-суспільствознавців, головним завданням яких було зміцнення
морального духу народу та армії.
На визволених територіях відновлювали свою роботу школи, вищі навчальні заклади, підрозділи
АН УРСР. Мільйони дітей, а також дорослого населення сіли за парти, велика кількість
молоді заповнила студентські аудиторії вузів. У 1945 р. в Україні стали до ладу 30,5 тис.
шкіл, 154 вищі навчальні заклади, сотні середніх спеціальних навчальних закладів.
2. Внесок українських діячів культури в перемогу над ворогом.
Вагомий внесок в розгром фашистських загарбників належить і українській літературі та
мистецтву. На фронт добровільно відправилися А. Головко, І. Ле, С. Скляренко, Я. Качура, Л.
Первомайський, П. Усенко та інші. Загалом 109 з 200 членів Спілки письменників України були
на фронтах. Загинув кожен четвертий. За роки війни українські письменники написали понад
120 книжок, збірок, брошур. В основному українські письменники працювали військовими
кореспондентами, редакторами 50 фронтових видань (газет, фронтових листків).
31 липня 1941 р. вийшов перший номер газети «За радянську Україну!», призначеної для
партизан. До редколегії газети входили М. Бажан, В. Васильківська, А. Корнійчук.
Військовим кореспондентом газети «Красная Армия», потім — «Известия» був О. Довженко, що
добровільно прибув на Південно-Західний фронт. За воєнні заслуги він нагороджений орденом
Бойового Червоного Прапора.

Далі

Назад

У роки війни публіцистика стала головною зброєю майстрів слова. О. Довженко опублікував у цей
час глибоко реалістичні твори «Перед боєм», «Мати» (1943 р.). У трагічні дні гітлерівської
навали були створені незабутні кінострічки О. Довженка «Битва за нашу Радянську Україну»
(1943), «Перемога на Правобережній Україні» (1945). Улітку 1943 р. була завершена одна з
головних робіт великого митця — «Україна в огні», яка викликала гостру критику сталінського
керівництва.
Помилкою ЦР було й те, що в ній не була представлена Українська
Героїко-патріотичні теми знайшли своє віддзеркалення у творах М. Бажана «Клятва», «Данило
церква,
хоча «Йдемо
значнаначастина
українського
духовенства
прихильно
Галицький»,
П. Тичини
бій», «Перемагать
і жить!»,
М. Рильського «Слово
про рідну
до національно-визвольного
руху.
Звернувшись
матір»,ставилася
А. Малишка «Україно
моя», В. Сосюри, О. Корнійчука,
піднімали
бойовий духзбійців і
командирів,
надихали
на героїчні вчинки.
відозвою
доїхукраїнського
народу, УПЦ закликала підтримати ЦР.
З початку
тема
захисту
вітчизни стала
основою творчості
українських
художників.
Тимвійни
часом
ЦР
зігнорувала
це звернення,
втративши
підтримку
з Вони
працювали над створенням плакатів, листівок, карикатур.
боку десятків і сотень тисяч віруючих.
Понад 100 фронтових концертних бригад, складених із відомих акторів українського театру 3.
Україні ширилася
анархія
безладдя.Ю.
Становище
погіршилося,
Гайдай,На
І. Паторжинського,
П. Вірського,
Ю.і Тимошенка,
Березіна та інших,
було відряджено
коли
розвалилася
арміяколективи
в Галичині
(серпень
1917 р.).
на фронт.
З великою
віддачеюросійська
працювали творчі
майже
50 евакуйованих
з України
театрів.
Основнаяка
увага
приділялась
виступам утилом
військових
частинах, госпіталях, колгоспах,
на
Україну,
була
безпосереднім
Південно-Західного
й
заводахРумунського
і фабриках.
фронтів, заполонили мільйони розбещених озброєних
У ці роки патріотичні твори написали композитори Ю. Мейтус, К. Данькевич, художники М.
солдат. Вони, за висловом В. Винниченка, були «гіршими від
Дерегус, О. Шовкуненко, М. Глущенко. Сотні бойових кілометрів пройшов по німецьких тилах
орд», їхняфотокореспондент
присутність свідчила
про
безпорадність
разом зтатарських
українськими партизанами
Я. Давидзон.
Його
фотоархів залишив для
ЦР.героїчну галерею командирів і рядових бійців.
нащадків
ВеликуВ
роль
у мобілізації
бойового духу
населення на боротьбу
фашизмом
самій
Україніі піднятті
активізується
великоруська
реакція,зпро
що справляло
радіо. Воно
ставало
джереломобстріл
достовірної
на фронтах
громадян, що мешкали
яскраво
засвідчив
в інформації
Києві в кінці
липнядля
українського
полку на
окупованих територіях. У листопаді 1941 р. почали роботу українські радіостанції ім. Т.
ім. Б. Хмельницького під час відправки його на фронт.
Шевченка в Саратові та «Радянська Україна»! в Москві. У 1942 р. почала свою роботу
радіостанція «Партизанка», З 1943 р. у прифронтовій смузі стала працювати пересувна
радіостанція «Дніпро».

Далі

Назад

Не припинила своє існування преса. У тилу видавалися українські республіканські газети
«Комуніст» (з 1943 р. «Радянська Україна») та «Советская Украйна» (з 1944 р. — «Правда
України»), «Література і мистецтво» та журнали «Україна», «Українська література” та
інші.
У роки війни важливим ідеологічним засобом стало кіно. Документальна хроніка яскраво
доповнювала інформацію газет та радіо. У роки війни не припинялось і створення художніх
фільмів. Евакуйовані Київська та Одеська кіностудії створили такі фільми: «Олександр
Пархоменко», «Як гартувалася сталь», «Партизани в степах України» та інші. У 1943р.
режисер Марк Донской зняв фільм «Райдуга» за однойменною повістю Ванди Василевської.
Цей фільм став найкращим досягненням українського художнього кіно повоєнного часу.
Картина одержала «Оскара» — премію Академії кіномистецтва США, а в 1946 р. була
удостоєна Державної премії СРСР.
Українська культура в роки Другої світової війни виховувала почуття любові до України і
ненависті до загарбників, розкривала історичне значення боротьби з нацизмом.
Після звільнення України значна робота велась у справі відновлення театрів в обласних та
районних центрах і у пристосованих приміщеннях започатковували демонстрацію
кінофільмів. Відновлювався випуск обласних та районних газет, вступили в дію обласні та
районні бібліотеки, налагоджувалася робота видавництв тощо.
3. Розвиток культури на окупованих територіях. Нищення окупантами української
культури.
Нацистсько-німецька окупація призвела до глибокого занепаду української культури. Нова
влада дозволяла в Україні тільки початкову освіту для дітей віком від 9 до 12 років.
Українська молодь була позбавлена можливості одержати повноцінну вищу освіту.
Невимовне обурення серед українців Галичини викликала заборона на існування Наукового
товариства ім. Т. Шевченка.

Далі

Назад

Трагедією для України стало пограбування нацистами її культурних цінностей. Спеціальна
інструкція, яка надійшла з Берліна до окупованих областей, повідомляла: «Як тільки війська
займуть яке - не будь велике місто, негайно туди виїздять начальники спец команд, з
різними спеціалістами. Вони оглядають музеї, картинні галереї, виставки, культурні й
художні установи, з'ясовують, у якому вони (находяться стані, і конфіскують усе, що
становить цінність». За матеріалами Державної Надзвичайної Комісії по розслідуванню
злочинів нацистських загарбників було встановлено: в Україні окупанти зруйнували 151
музей, 9 тис. клубних приміщень, 660 кінотеатрів, 110 корпусів вузів, понад 8 тис. шкіл, 62
театральні приміщення, вивезли до Німеччини 330 тис. найцінніших музейних експонатів
та понад 50 млн книг. Зруйновано і пошкоджено велику кількість пам'ятників архітектури.
Жертвами нацистського «нового порядку» стали відомі представники української
інтелігенції: І. Рогач, О. Теліга, О. Кандиба (Ольжич) та багато інших.

Назад

Ані тяжкі роки війни, ані величезні втрати, ані
фашистський «новий порядок» не припинили
культурний розвиток України. Інтелектуальна потуга
українського народу, його література і мистецтво не
схилилися перед наступом фашизму. Культура народу в
умовах війни надійно служила його самозбереженню,
утвердженню гуманістичних ідеалів.
Мобілізаційний потенціал засобів культури і
патріотизм митців у використаний сталінським
режимом для перемоги над ворогом. Як тільки
скінчилась війна, українська культура зазнала від
сталінського режиму нових руйнувань і репресій

Назад


Slide 5

Тема уроку: Культура України в роки війни.
Мета:
Обладнання:
Структура уроку:
І. Перевірка домашнього завдання:
II. Пояснення нового матеріалу.
План.
ІІI. Закріплення вивченого матеріалу:
ІV. Підсумки уроку.
V. Домашнє завдання

Охарактеризувати розвиток української культури в
роки війни. Розкрити, яким був внесок української
творчої інтелігенції у перемогу над фашизмом.
Познайомити учнів з основними здобутками української
культури в роки Другої світової війни. Формувати
інтерес учнів до культурних надбань українського
народу. Виховувати високі моральні якості на кращих
зразках національної культури.

Назад

Ф.Г. Турченко “Новітня історія України”10 кл.” В.В,
Найтов “Історія України”, атлас.

Назад

1. Освіта і наука УРСР у роки війни.
2. Внесок українських діячів культури в перемогу над
ворогом.
3. Розвиток культури на окупованих територіях.
Нищення окупантами

Назад

1. Назвіть здобутки українських вчених у роки війни.
2. Як можна охарактеризувати внесок українських
митців у перемогу над ворогом?
3. Якими були наслідки гітлерівської окупації для
української культури?

Назад

1. Який внесок України в перемогу над нацистською
Німеччиною?
2. Назвіть причини депортації кримських татар,
вірмен, болгар у 1944р.
3. Чи можна боротьбу УПА проти сталінського
режиму вважати громадянською війною?

Назад

1. Освіта і наука УРСР у роки війни.
Війна стала великим випробуванням для української науки і культури. Вона руйнувала історичне
надбання українського народу, завдавала великої шкоди історичним пам'яткам, освіті, науці,
мистецтву тощо.
Обставини воєнного часу змусили евакуювати школи України у східні райони СРСР, де в місцях
компактного проживання українців відкривалися школи з українською мовою навчання. Близько
5,5 тис. українських педагогів працювали в Саратовській, Куйбишевській, Сталінградській,
• 16 липня ЦР
розробила
“Статут вищого
Україною”,
який відіграв
Новосибірській,
Пермській,
Свердловській,
Омськійуправління
областях РРФСР
та Середній
Азії. Тут
важливу
роль
у
налагодженні
справ
управління.
Делегація
на
чолі
з
В.
функціонували близько ста загальноосвітніх шкіл з українською мовою навчання.
Винниченко передала його Тимчасовому урядові. З таким самоуправством не
З початком
війни
припиниливсвою
діяльність
евакуйовані
глибинні
райони
СРСР вищі
могли
змиритися
Петрограді.
Наі були
початку
серпняузвідти
у Київ
була
навчальні
заклади.т.
Частково
відновити
роботу вдалося
тільки 1942 р.:
у Казахстані
направлена
зв. “Інструкція
дляїхГенерального
Секретаріату
Тимчасового
розпочав
роботу
об'єднаний
університет
складі Київського
та Харківського
уряду
на Україні”.
В нійукраїнський
права автономії
Україниу значно
урізувалися:
Генеральний
Секретаріат
на пропозицію
призначався
Тимчасовим
урядом,
університетів,
Одеський
університет
у Туркменії.ЦР
Наукові
установи
України також
було
а отже це
був орган
неСРСР.
ЦР, а Більшість
Тимчасового
уряду; число
Генеральних
перебазовано
в східні
райони
підрозділів
Академії
наук УРСР та її Президія
секретарів
зменшувалося,
в
компетенцію
ЦР
не
входили:
військова
справа,
знаходились в Уфі (з 1943 р. — у Москві). Поєднуючи свої зусилля з вченими
і науковцями
інших
транспорт, міжнародні зв'язки, продуктова справа, пошта, телеграф, тобто
республік,
представники
брали
активну участь
у розробці
видів
усі командні
висотиукраїнської
держави; науки
у складі
Секретаріату
за вимогою
Т. нових
У. мусило
озброєння.
роки
війни тематика
багатьох
була переведена
до
бути 4У не
українця;
повноваження
ЦР інститутів
розповсюджувалися
не на 9,відповідно
а на 5
потреб
воєнного
часу. Подільську, Волинську, Чернігівську, Полтавську). В сферу
губерній
(Київську,
влади
небув
входили
Таврія,
Харківщина, Херсонщина
з Миколаївщиною.
При президії
АНУЦР
УРСР
створений
Науково-технічний
комітет сприяння
обороні, який очолив
президент
• “Інструкція”
АН УРСР
Т. У.
О.викликала
Богомолець.
незадоволення УЦР.
На оборонні
програми
8 лабораторій
фізико-технічного
інституту АН
УРСР. Вони
• 9 серпня
1917працювали
р.— засідання
ЦР, на якому
визнано, що “Інструкція”
ліквідовує
угоду від
3 липня,
і томудля
необхідно
готувати іскликання
розробляли
військові
прилади
авіації, радіолокації
пеленгації.Українських
Інститут чорної металургії
Установчих
зборів.
випробував бойові якості артилерійських систем. Інститут будівельної механіки виконував
• Зміст
“Інструкції”ВПС.
означав,
що Т. електрозварювання
У. розпочав наступ АН
на український
завдання
командування
Інститут
УРСР на чолі з відомим
національно-визвольний
рух.
вченим Є. Патоном застосував метод автоматичного дугового зварювання під флюсом при
зборці корпусів танків, що покращило якість танків та швидкість їх виробництва. Завдяки
цьому радянська танкова промисловість випустила танків у два рази більше, ніж Німеччина
(102 тис. проти 48 тис.).

Далі

Назад

Академік О. Богомолець разом з колегами Інституту клінічної фізіології винайшов сироватку для
лікування ран. Тільки за 1943 р. її було виготовлено 3 млн. доз препарату. Інститут біохімії
АН УРСР (академік О. Палладій) створив препарат для згортання крові. У Новосибірську діяв
інститут-госпіталь з діагностики і терапії проникаючих поранень грудної клітки. Завдяки
розробленим новим методам лікування вдалося значно скоротити смертність серед
поранених. Група наукових працівників клінічної медицини під керівництвом академіка М.
Стражеско, досліджуючи інфекцію і сепсис ран, вдосконалили систему лікування, завдяки якій
вдалось врятувати сотні тисяч бійців. Хірург-офтальмолог академік В. Філатов очолив у
Ташкенті Український інститут хвороб ока, успішно здійснював операції на роговиці ока і тим
самим урятував зір багатьом пораненим бійцям.
Великим був внесок і вчених-суспільствознавців, головним завданням яких було зміцнення
морального духу народу та армії.
На визволених територіях відновлювали свою роботу школи, вищі навчальні заклади, підрозділи
АН УРСР. Мільйони дітей, а також дорослого населення сіли за парти, велика кількість
молоді заповнила студентські аудиторії вузів. У 1945 р. в Україні стали до ладу 30,5 тис.
шкіл, 154 вищі навчальні заклади, сотні середніх спеціальних навчальних закладів.
2. Внесок українських діячів культури в перемогу над ворогом.
Вагомий внесок в розгром фашистських загарбників належить і українській літературі та
мистецтву. На фронт добровільно відправилися А. Головко, І. Ле, С. Скляренко, Я. Качура, Л.
Первомайський, П. Усенко та інші. Загалом 109 з 200 членів Спілки письменників України були
на фронтах. Загинув кожен четвертий. За роки війни українські письменники написали понад
120 книжок, збірок, брошур. В основному українські письменники працювали військовими
кореспондентами, редакторами 50 фронтових видань (газет, фронтових листків).
31 липня 1941 р. вийшов перший номер газети «За радянську Україну!», призначеної для
партизан. До редколегії газети входили М. Бажан, В. Васильківська, А. Корнійчук.
Військовим кореспондентом газети «Красная Армия», потім — «Известия» був О. Довженко, що
добровільно прибув на Південно-Західний фронт. За воєнні заслуги він нагороджений орденом
Бойового Червоного Прапора.

Далі

Назад

У роки війни публіцистика стала головною зброєю майстрів слова. О. Довженко опублікував у цей
час глибоко реалістичні твори «Перед боєм», «Мати» (1943 р.). У трагічні дні гітлерівської
навали були створені незабутні кінострічки О. Довженка «Битва за нашу Радянську Україну»
(1943), «Перемога на Правобережній Україні» (1945). Улітку 1943 р. була завершена одна з
головних робіт великого митця — «Україна в огні», яка викликала гостру критику сталінського
керівництва.
Помилкою ЦР було й те, що в ній не була представлена Українська
Героїко-патріотичні теми знайшли своє віддзеркалення у творах М. Бажана «Клятва», «Данило
церква,
хоча «Йдемо
значнаначастина
українського
духовенства
прихильно
Галицький»,
П. Тичини
бій», «Перемагать
і жить!»,
М. Рильського «Слово
про рідну
до національно-визвольного
руху.
Звернувшись
матір»,ставилася
А. Малишка «Україно
моя», В. Сосюри, О. Корнійчука,
піднімали
бойовий духзбійців і
командирів,
надихали
на героїчні вчинки.
відозвою
доїхукраїнського
народу, УПЦ закликала підтримати ЦР.
З початку
тема
захисту
вітчизни стала
основою творчості
українських
художників.
Тимвійни
часом
ЦР
зігнорувала
це звернення,
втративши
підтримку
з Вони
працювали над створенням плакатів, листівок, карикатур.
боку десятків і сотень тисяч віруючих.
Понад 100 фронтових концертних бригад, складених із відомих акторів українського театру 3.
Україні ширилася
анархія
безладдя.Ю.
Становище
погіршилося,
Гайдай,На
І. Паторжинського,
П. Вірського,
Ю.і Тимошенка,
Березіна та інших,
було відряджено
коли
розвалилася
арміяколективи
в Галичині
(серпень
1917 р.).
на фронт.
З великою
віддачеюросійська
працювали творчі
майже
50 евакуйованих
з України
театрів.
Основнаяка
увага
приділялась
виступам утилом
військових
частинах, госпіталях, колгоспах,
на
Україну,
була
безпосереднім
Південно-Західного
й
заводахРумунського
і фабриках.
фронтів, заполонили мільйони розбещених озброєних
У ці роки патріотичні твори написали композитори Ю. Мейтус, К. Данькевич, художники М.
солдат. Вони, за висловом В. Винниченка, були «гіршими від
Дерегус, О. Шовкуненко, М. Глущенко. Сотні бойових кілометрів пройшов по німецьких тилах
орд», їхняфотокореспондент
присутність свідчила
про
безпорадність
разом зтатарських
українськими партизанами
Я. Давидзон.
Його
фотоархів залишив для
ЦР.героїчну галерею командирів і рядових бійців.
нащадків
ВеликуВ
роль
у мобілізації
бойового духу
населення на боротьбу
фашизмом
самій
Україніі піднятті
активізується
великоруська
реакція,зпро
що справляло
радіо. Воно
ставало
джереломобстріл
достовірної
на фронтах
громадян, що мешкали
яскраво
засвідчив
в інформації
Києві в кінці
липнядля
українського
полку на
окупованих територіях. У листопаді 1941 р. почали роботу українські радіостанції ім. Т.
ім. Б. Хмельницького під час відправки його на фронт.
Шевченка в Саратові та «Радянська Україна»! в Москві. У 1942 р. почала свою роботу
радіостанція «Партизанка», З 1943 р. у прифронтовій смузі стала працювати пересувна
радіостанція «Дніпро».

Далі

Назад

Не припинила своє існування преса. У тилу видавалися українські республіканські газети
«Комуніст» (з 1943 р. «Радянська Україна») та «Советская Украйна» (з 1944 р. — «Правда
України»), «Література і мистецтво» та журнали «Україна», «Українська література” та
інші.
У роки війни важливим ідеологічним засобом стало кіно. Документальна хроніка яскраво
доповнювала інформацію газет та радіо. У роки війни не припинялось і створення художніх
фільмів. Евакуйовані Київська та Одеська кіностудії створили такі фільми: «Олександр
Пархоменко», «Як гартувалася сталь», «Партизани в степах України» та інші. У 1943р.
режисер Марк Донской зняв фільм «Райдуга» за однойменною повістю Ванди Василевської.
Цей фільм став найкращим досягненням українського художнього кіно повоєнного часу.
Картина одержала «Оскара» — премію Академії кіномистецтва США, а в 1946 р. була
удостоєна Державної премії СРСР.
Українська культура в роки Другої світової війни виховувала почуття любові до України і
ненависті до загарбників, розкривала історичне значення боротьби з нацизмом.
Після звільнення України значна робота велась у справі відновлення театрів в обласних та
районних центрах і у пристосованих приміщеннях започатковували демонстрацію
кінофільмів. Відновлювався випуск обласних та районних газет, вступили в дію обласні та
районні бібліотеки, налагоджувалася робота видавництв тощо.
3. Розвиток культури на окупованих територіях. Нищення окупантами української
культури.
Нацистсько-німецька окупація призвела до глибокого занепаду української культури. Нова
влада дозволяла в Україні тільки початкову освіту для дітей віком від 9 до 12 років.
Українська молодь була позбавлена можливості одержати повноцінну вищу освіту.
Невимовне обурення серед українців Галичини викликала заборона на існування Наукового
товариства ім. Т. Шевченка.

Далі

Назад

Трагедією для України стало пограбування нацистами її культурних цінностей. Спеціальна
інструкція, яка надійшла з Берліна до окупованих областей, повідомляла: «Як тільки війська
займуть яке - не будь велике місто, негайно туди виїздять начальники спец команд, з
різними спеціалістами. Вони оглядають музеї, картинні галереї, виставки, культурні й
художні установи, з'ясовують, у якому вони (находяться стані, і конфіскують усе, що
становить цінність». За матеріалами Державної Надзвичайної Комісії по розслідуванню
злочинів нацистських загарбників було встановлено: в Україні окупанти зруйнували 151
музей, 9 тис. клубних приміщень, 660 кінотеатрів, 110 корпусів вузів, понад 8 тис. шкіл, 62
театральні приміщення, вивезли до Німеччини 330 тис. найцінніших музейних експонатів
та понад 50 млн книг. Зруйновано і пошкоджено велику кількість пам'ятників архітектури.
Жертвами нацистського «нового порядку» стали відомі представники української
інтелігенції: І. Рогач, О. Теліга, О. Кандиба (Ольжич) та багато інших.

Назад

Ані тяжкі роки війни, ані величезні втрати, ані
фашистський «новий порядок» не припинили
культурний розвиток України. Інтелектуальна потуга
українського народу, його література і мистецтво не
схилилися перед наступом фашизму. Культура народу в
умовах війни надійно служила його самозбереженню,
утвердженню гуманістичних ідеалів.
Мобілізаційний потенціал засобів культури і
патріотизм митців у використаний сталінським
режимом для перемоги над ворогом. Як тільки
скінчилась війна, українська культура зазнала від
сталінського режиму нових руйнувань і репресій

Назад


Slide 6

Тема уроку: Культура України в роки війни.
Мета:
Обладнання:
Структура уроку:
І. Перевірка домашнього завдання:
II. Пояснення нового матеріалу.
План.
ІІI. Закріплення вивченого матеріалу:
ІV. Підсумки уроку.
V. Домашнє завдання

Охарактеризувати розвиток української культури в
роки війни. Розкрити, яким був внесок української
творчої інтелігенції у перемогу над фашизмом.
Познайомити учнів з основними здобутками української
культури в роки Другої світової війни. Формувати
інтерес учнів до культурних надбань українського
народу. Виховувати високі моральні якості на кращих
зразках національної культури.

Назад

Ф.Г. Турченко “Новітня історія України”10 кл.” В.В,
Найтов “Історія України”, атлас.

Назад

1. Освіта і наука УРСР у роки війни.
2. Внесок українських діячів культури в перемогу над
ворогом.
3. Розвиток культури на окупованих територіях.
Нищення окупантами

Назад

1. Назвіть здобутки українських вчених у роки війни.
2. Як можна охарактеризувати внесок українських
митців у перемогу над ворогом?
3. Якими були наслідки гітлерівської окупації для
української культури?

Назад

1. Який внесок України в перемогу над нацистською
Німеччиною?
2. Назвіть причини депортації кримських татар,
вірмен, болгар у 1944р.
3. Чи можна боротьбу УПА проти сталінського
режиму вважати громадянською війною?

Назад

1. Освіта і наука УРСР у роки війни.
Війна стала великим випробуванням для української науки і культури. Вона руйнувала історичне
надбання українського народу, завдавала великої шкоди історичним пам'яткам, освіті, науці,
мистецтву тощо.
Обставини воєнного часу змусили евакуювати школи України у східні райони СРСР, де в місцях
компактного проживання українців відкривалися школи з українською мовою навчання. Близько
5,5 тис. українських педагогів працювали в Саратовській, Куйбишевській, Сталінградській,
• 16 липня ЦР
розробила
“Статут вищого
Україною”,
який відіграв
Новосибірській,
Пермській,
Свердловській,
Омськійуправління
областях РРФСР
та Середній
Азії. Тут
важливу
роль
у
налагодженні
справ
управління.
Делегація
на
чолі
з
В.
функціонували близько ста загальноосвітніх шкіл з українською мовою навчання.
Винниченко передала його Тимчасовому урядові. З таким самоуправством не
З початком
війни
припиниливсвою
діяльність
евакуйовані
глибинні
райони
СРСР вищі
могли
змиритися
Петрограді.
Наі були
початку
серпняузвідти
у Київ
була
навчальні
заклади.т.
Частково
відновити
роботу вдалося
тільки 1942 р.:
у Казахстані
направлена
зв. “Інструкція
дляїхГенерального
Секретаріату
Тимчасового
розпочав
роботу
об'єднаний
університет
складі Київського
та Харківського
уряду
на Україні”.
В нійукраїнський
права автономії
Україниу значно
урізувалися:
Генеральний
Секретаріат
на пропозицію
призначався
Тимчасовим
урядом,
університетів,
Одеський
університет
у Туркменії.ЦР
Наукові
установи
України також
було
а отже це
був орган
неСРСР.
ЦР, а Більшість
Тимчасового
уряду; число
Генеральних
перебазовано
в східні
райони
підрозділів
Академії
наук УРСР та її Президія
секретарів
зменшувалося,
в
компетенцію
ЦР
не
входили:
військова
справа,
знаходились в Уфі (з 1943 р. — у Москві). Поєднуючи свої зусилля з вченими
і науковцями
інших
транспорт, міжнародні зв'язки, продуктова справа, пошта, телеграф, тобто
республік,
представники
брали
активну участь
у розробці
видів
усі командні
висотиукраїнської
держави; науки
у складі
Секретаріату
за вимогою
Т. нових
У. мусило
озброєння.
роки
війни тематика
багатьох
була переведена
до
бути 4У не
українця;
повноваження
ЦР інститутів
розповсюджувалися
не на 9,відповідно
а на 5
потреб
воєнного
часу. Подільську, Волинську, Чернігівську, Полтавську). В сферу
губерній
(Київську,
влади
небув
входили
Таврія,
Харківщина, Херсонщина
з Миколаївщиною.
При президії
АНУЦР
УРСР
створений
Науково-технічний
комітет сприяння
обороні, який очолив
президент
• “Інструкція”
АН УРСР
Т. У.
О.викликала
Богомолець.
незадоволення УЦР.
На оборонні
програми
8 лабораторій
фізико-технічного
інституту АН
УРСР. Вони
• 9 серпня
1917працювали
р.— засідання
ЦР, на якому
визнано, що “Інструкція”
ліквідовує
угоду від
3 липня,
і томудля
необхідно
готувати іскликання
розробляли
військові
прилади
авіації, радіолокації
пеленгації.Українських
Інститут чорної металургії
Установчих
зборів.
випробував бойові якості артилерійських систем. Інститут будівельної механіки виконував
• Зміст
“Інструкції”ВПС.
означав,
що Т. електрозварювання
У. розпочав наступ АН
на український
завдання
командування
Інститут
УРСР на чолі з відомим
національно-визвольний
рух.
вченим Є. Патоном застосував метод автоматичного дугового зварювання під флюсом при
зборці корпусів танків, що покращило якість танків та швидкість їх виробництва. Завдяки
цьому радянська танкова промисловість випустила танків у два рази більше, ніж Німеччина
(102 тис. проти 48 тис.).

Далі

Назад

Академік О. Богомолець разом з колегами Інституту клінічної фізіології винайшов сироватку для
лікування ран. Тільки за 1943 р. її було виготовлено 3 млн. доз препарату. Інститут біохімії
АН УРСР (академік О. Палладій) створив препарат для згортання крові. У Новосибірську діяв
інститут-госпіталь з діагностики і терапії проникаючих поранень грудної клітки. Завдяки
розробленим новим методам лікування вдалося значно скоротити смертність серед
поранених. Група наукових працівників клінічної медицини під керівництвом академіка М.
Стражеско, досліджуючи інфекцію і сепсис ран, вдосконалили систему лікування, завдяки якій
вдалось врятувати сотні тисяч бійців. Хірург-офтальмолог академік В. Філатов очолив у
Ташкенті Український інститут хвороб ока, успішно здійснював операції на роговиці ока і тим
самим урятував зір багатьом пораненим бійцям.
Великим був внесок і вчених-суспільствознавців, головним завданням яких було зміцнення
морального духу народу та армії.
На визволених територіях відновлювали свою роботу школи, вищі навчальні заклади, підрозділи
АН УРСР. Мільйони дітей, а також дорослого населення сіли за парти, велика кількість
молоді заповнила студентські аудиторії вузів. У 1945 р. в Україні стали до ладу 30,5 тис.
шкіл, 154 вищі навчальні заклади, сотні середніх спеціальних навчальних закладів.
2. Внесок українських діячів культури в перемогу над ворогом.
Вагомий внесок в розгром фашистських загарбників належить і українській літературі та
мистецтву. На фронт добровільно відправилися А. Головко, І. Ле, С. Скляренко, Я. Качура, Л.
Первомайський, П. Усенко та інші. Загалом 109 з 200 членів Спілки письменників України були
на фронтах. Загинув кожен четвертий. За роки війни українські письменники написали понад
120 книжок, збірок, брошур. В основному українські письменники працювали військовими
кореспондентами, редакторами 50 фронтових видань (газет, фронтових листків).
31 липня 1941 р. вийшов перший номер газети «За радянську Україну!», призначеної для
партизан. До редколегії газети входили М. Бажан, В. Васильківська, А. Корнійчук.
Військовим кореспондентом газети «Красная Армия», потім — «Известия» був О. Довженко, що
добровільно прибув на Південно-Західний фронт. За воєнні заслуги він нагороджений орденом
Бойового Червоного Прапора.

Далі

Назад

У роки війни публіцистика стала головною зброєю майстрів слова. О. Довженко опублікував у цей
час глибоко реалістичні твори «Перед боєм», «Мати» (1943 р.). У трагічні дні гітлерівської
навали були створені незабутні кінострічки О. Довженка «Битва за нашу Радянську Україну»
(1943), «Перемога на Правобережній Україні» (1945). Улітку 1943 р. була завершена одна з
головних робіт великого митця — «Україна в огні», яка викликала гостру критику сталінського
керівництва.
Помилкою ЦР було й те, що в ній не була представлена Українська
Героїко-патріотичні теми знайшли своє віддзеркалення у творах М. Бажана «Клятва», «Данило
церква,
хоча «Йдемо
значнаначастина
українського
духовенства
прихильно
Галицький»,
П. Тичини
бій», «Перемагать
і жить!»,
М. Рильського «Слово
про рідну
до національно-визвольного
руху.
Звернувшись
матір»,ставилася
А. Малишка «Україно
моя», В. Сосюри, О. Корнійчука,
піднімали
бойовий духзбійців і
командирів,
надихали
на героїчні вчинки.
відозвою
доїхукраїнського
народу, УПЦ закликала підтримати ЦР.
З початку
тема
захисту
вітчизни стала
основою творчості
українських
художників.
Тимвійни
часом
ЦР
зігнорувала
це звернення,
втративши
підтримку
з Вони
працювали над створенням плакатів, листівок, карикатур.
боку десятків і сотень тисяч віруючих.
Понад 100 фронтових концертних бригад, складених із відомих акторів українського театру 3.
Україні ширилася
анархія
безладдя.Ю.
Становище
погіршилося,
Гайдай,На
І. Паторжинського,
П. Вірського,
Ю.і Тимошенка,
Березіна та інших,
було відряджено
коли
розвалилася
арміяколективи
в Галичині
(серпень
1917 р.).
на фронт.
З великою
віддачеюросійська
працювали творчі
майже
50 евакуйованих
з України
театрів.
Основнаяка
увага
приділялась
виступам утилом
військових
частинах, госпіталях, колгоспах,
на
Україну,
була
безпосереднім
Південно-Західного
й
заводахРумунського
і фабриках.
фронтів, заполонили мільйони розбещених озброєних
У ці роки патріотичні твори написали композитори Ю. Мейтус, К. Данькевич, художники М.
солдат. Вони, за висловом В. Винниченка, були «гіршими від
Дерегус, О. Шовкуненко, М. Глущенко. Сотні бойових кілометрів пройшов по німецьких тилах
орд», їхняфотокореспондент
присутність свідчила
про
безпорадність
разом зтатарських
українськими партизанами
Я. Давидзон.
Його
фотоархів залишив для
ЦР.героїчну галерею командирів і рядових бійців.
нащадків
ВеликуВ
роль
у мобілізації
бойового духу
населення на боротьбу
фашизмом
самій
Україніі піднятті
активізується
великоруська
реакція,зпро
що справляло
радіо. Воно
ставало
джереломобстріл
достовірної
на фронтах
громадян, що мешкали
яскраво
засвідчив
в інформації
Києві в кінці
липнядля
українського
полку на
окупованих територіях. У листопаді 1941 р. почали роботу українські радіостанції ім. Т.
ім. Б. Хмельницького під час відправки його на фронт.
Шевченка в Саратові та «Радянська Україна»! в Москві. У 1942 р. почала свою роботу
радіостанція «Партизанка», З 1943 р. у прифронтовій смузі стала працювати пересувна
радіостанція «Дніпро».

Далі

Назад

Не припинила своє існування преса. У тилу видавалися українські республіканські газети
«Комуніст» (з 1943 р. «Радянська Україна») та «Советская Украйна» (з 1944 р. — «Правда
України»), «Література і мистецтво» та журнали «Україна», «Українська література” та
інші.
У роки війни важливим ідеологічним засобом стало кіно. Документальна хроніка яскраво
доповнювала інформацію газет та радіо. У роки війни не припинялось і створення художніх
фільмів. Евакуйовані Київська та Одеська кіностудії створили такі фільми: «Олександр
Пархоменко», «Як гартувалася сталь», «Партизани в степах України» та інші. У 1943р.
режисер Марк Донской зняв фільм «Райдуга» за однойменною повістю Ванди Василевської.
Цей фільм став найкращим досягненням українського художнього кіно повоєнного часу.
Картина одержала «Оскара» — премію Академії кіномистецтва США, а в 1946 р. була
удостоєна Державної премії СРСР.
Українська культура в роки Другої світової війни виховувала почуття любові до України і
ненависті до загарбників, розкривала історичне значення боротьби з нацизмом.
Після звільнення України значна робота велась у справі відновлення театрів в обласних та
районних центрах і у пристосованих приміщеннях започатковували демонстрацію
кінофільмів. Відновлювався випуск обласних та районних газет, вступили в дію обласні та
районні бібліотеки, налагоджувалася робота видавництв тощо.
3. Розвиток культури на окупованих територіях. Нищення окупантами української
культури.
Нацистсько-німецька окупація призвела до глибокого занепаду української культури. Нова
влада дозволяла в Україні тільки початкову освіту для дітей віком від 9 до 12 років.
Українська молодь була позбавлена можливості одержати повноцінну вищу освіту.
Невимовне обурення серед українців Галичини викликала заборона на існування Наукового
товариства ім. Т. Шевченка.

Далі

Назад

Трагедією для України стало пограбування нацистами її культурних цінностей. Спеціальна
інструкція, яка надійшла з Берліна до окупованих областей, повідомляла: «Як тільки війська
займуть яке - не будь велике місто, негайно туди виїздять начальники спец команд, з
різними спеціалістами. Вони оглядають музеї, картинні галереї, виставки, культурні й
художні установи, з'ясовують, у якому вони (находяться стані, і конфіскують усе, що
становить цінність». За матеріалами Державної Надзвичайної Комісії по розслідуванню
злочинів нацистських загарбників було встановлено: в Україні окупанти зруйнували 151
музей, 9 тис. клубних приміщень, 660 кінотеатрів, 110 корпусів вузів, понад 8 тис. шкіл, 62
театральні приміщення, вивезли до Німеччини 330 тис. найцінніших музейних експонатів
та понад 50 млн книг. Зруйновано і пошкоджено велику кількість пам'ятників архітектури.
Жертвами нацистського «нового порядку» стали відомі представники української
інтелігенції: І. Рогач, О. Теліга, О. Кандиба (Ольжич) та багато інших.

Назад

Ані тяжкі роки війни, ані величезні втрати, ані
фашистський «новий порядок» не припинили
культурний розвиток України. Інтелектуальна потуга
українського народу, його література і мистецтво не
схилилися перед наступом фашизму. Культура народу в
умовах війни надійно служила його самозбереженню,
утвердженню гуманістичних ідеалів.
Мобілізаційний потенціал засобів культури і
патріотизм митців у використаний сталінським
режимом для перемоги над ворогом. Як тільки
скінчилась війна, українська культура зазнала від
сталінського режиму нових руйнувань і репресій

Назад


Slide 7

Тема уроку: Культура України в роки війни.
Мета:
Обладнання:
Структура уроку:
І. Перевірка домашнього завдання:
II. Пояснення нового матеріалу.
План.
ІІI. Закріплення вивченого матеріалу:
ІV. Підсумки уроку.
V. Домашнє завдання

Охарактеризувати розвиток української культури в
роки війни. Розкрити, яким був внесок української
творчої інтелігенції у перемогу над фашизмом.
Познайомити учнів з основними здобутками української
культури в роки Другої світової війни. Формувати
інтерес учнів до культурних надбань українського
народу. Виховувати високі моральні якості на кращих
зразках національної культури.

Назад

Ф.Г. Турченко “Новітня історія України”10 кл.” В.В,
Найтов “Історія України”, атлас.

Назад

1. Освіта і наука УРСР у роки війни.
2. Внесок українських діячів культури в перемогу над
ворогом.
3. Розвиток культури на окупованих територіях.
Нищення окупантами

Назад

1. Назвіть здобутки українських вчених у роки війни.
2. Як можна охарактеризувати внесок українських
митців у перемогу над ворогом?
3. Якими були наслідки гітлерівської окупації для
української культури?

Назад

1. Який внесок України в перемогу над нацистською
Німеччиною?
2. Назвіть причини депортації кримських татар,
вірмен, болгар у 1944р.
3. Чи можна боротьбу УПА проти сталінського
режиму вважати громадянською війною?

Назад

1. Освіта і наука УРСР у роки війни.
Війна стала великим випробуванням для української науки і культури. Вона руйнувала історичне
надбання українського народу, завдавала великої шкоди історичним пам'яткам, освіті, науці,
мистецтву тощо.
Обставини воєнного часу змусили евакуювати школи України у східні райони СРСР, де в місцях
компактного проживання українців відкривалися школи з українською мовою навчання. Близько
5,5 тис. українських педагогів працювали в Саратовській, Куйбишевській, Сталінградській,
• 16 липня ЦР
розробила
“Статут вищого
Україною”,
який відіграв
Новосибірській,
Пермській,
Свердловській,
Омськійуправління
областях РРФСР
та Середній
Азії. Тут
важливу
роль
у
налагодженні
справ
управління.
Делегація
на
чолі
з
В.
функціонували близько ста загальноосвітніх шкіл з українською мовою навчання.
Винниченко передала його Тимчасовому урядові. З таким самоуправством не
З початком
війни
припиниливсвою
діяльність
евакуйовані
глибинні
райони
СРСР вищі
могли
змиритися
Петрограді.
Наі були
початку
серпняузвідти
у Київ
була
навчальні
заклади.т.
Частково
відновити
роботу вдалося
тільки 1942 р.:
у Казахстані
направлена
зв. “Інструкція
дляїхГенерального
Секретаріату
Тимчасового
розпочав
роботу
об'єднаний
університет
складі Київського
та Харківського
уряду
на Україні”.
В нійукраїнський
права автономії
Україниу значно
урізувалися:
Генеральний
Секретаріат
на пропозицію
призначався
Тимчасовим
урядом,
університетів,
Одеський
університет
у Туркменії.ЦР
Наукові
установи
України також
було
а отже це
був орган
неСРСР.
ЦР, а Більшість
Тимчасового
уряду; число
Генеральних
перебазовано
в східні
райони
підрозділів
Академії
наук УРСР та її Президія
секретарів
зменшувалося,
в
компетенцію
ЦР
не
входили:
військова
справа,
знаходились в Уфі (з 1943 р. — у Москві). Поєднуючи свої зусилля з вченими
і науковцями
інших
транспорт, міжнародні зв'язки, продуктова справа, пошта, телеграф, тобто
республік,
представники
брали
активну участь
у розробці
видів
усі командні
висотиукраїнської
держави; науки
у складі
Секретаріату
за вимогою
Т. нових
У. мусило
озброєння.
роки
війни тематика
багатьох
була переведена
до
бути 4У не
українця;
повноваження
ЦР інститутів
розповсюджувалися
не на 9,відповідно
а на 5
потреб
воєнного
часу. Подільську, Волинську, Чернігівську, Полтавську). В сферу
губерній
(Київську,
влади
небув
входили
Таврія,
Харківщина, Херсонщина
з Миколаївщиною.
При президії
АНУЦР
УРСР
створений
Науково-технічний
комітет сприяння
обороні, який очолив
президент
• “Інструкція”
АН УРСР
Т. У.
О.викликала
Богомолець.
незадоволення УЦР.
На оборонні
програми
8 лабораторій
фізико-технічного
інституту АН
УРСР. Вони
• 9 серпня
1917працювали
р.— засідання
ЦР, на якому
визнано, що “Інструкція”
ліквідовує
угоду від
3 липня,
і томудля
необхідно
готувати іскликання
розробляли
військові
прилади
авіації, радіолокації
пеленгації.Українських
Інститут чорної металургії
Установчих
зборів.
випробував бойові якості артилерійських систем. Інститут будівельної механіки виконував
• Зміст
“Інструкції”ВПС.
означав,
що Т. електрозварювання
У. розпочав наступ АН
на український
завдання
командування
Інститут
УРСР на чолі з відомим
національно-визвольний
рух.
вченим Є. Патоном застосував метод автоматичного дугового зварювання під флюсом при
зборці корпусів танків, що покращило якість танків та швидкість їх виробництва. Завдяки
цьому радянська танкова промисловість випустила танків у два рази більше, ніж Німеччина
(102 тис. проти 48 тис.).

Далі

Назад

Академік О. Богомолець разом з колегами Інституту клінічної фізіології винайшов сироватку для
лікування ран. Тільки за 1943 р. її було виготовлено 3 млн. доз препарату. Інститут біохімії
АН УРСР (академік О. Палладій) створив препарат для згортання крові. У Новосибірську діяв
інститут-госпіталь з діагностики і терапії проникаючих поранень грудної клітки. Завдяки
розробленим новим методам лікування вдалося значно скоротити смертність серед
поранених. Група наукових працівників клінічної медицини під керівництвом академіка М.
Стражеско, досліджуючи інфекцію і сепсис ран, вдосконалили систему лікування, завдяки якій
вдалось врятувати сотні тисяч бійців. Хірург-офтальмолог академік В. Філатов очолив у
Ташкенті Український інститут хвороб ока, успішно здійснював операції на роговиці ока і тим
самим урятував зір багатьом пораненим бійцям.
Великим був внесок і вчених-суспільствознавців, головним завданням яких було зміцнення
морального духу народу та армії.
На визволених територіях відновлювали свою роботу школи, вищі навчальні заклади, підрозділи
АН УРСР. Мільйони дітей, а також дорослого населення сіли за парти, велика кількість
молоді заповнила студентські аудиторії вузів. У 1945 р. в Україні стали до ладу 30,5 тис.
шкіл, 154 вищі навчальні заклади, сотні середніх спеціальних навчальних закладів.
2. Внесок українських діячів культури в перемогу над ворогом.
Вагомий внесок в розгром фашистських загарбників належить і українській літературі та
мистецтву. На фронт добровільно відправилися А. Головко, І. Ле, С. Скляренко, Я. Качура, Л.
Первомайський, П. Усенко та інші. Загалом 109 з 200 членів Спілки письменників України були
на фронтах. Загинув кожен четвертий. За роки війни українські письменники написали понад
120 книжок, збірок, брошур. В основному українські письменники працювали військовими
кореспондентами, редакторами 50 фронтових видань (газет, фронтових листків).
31 липня 1941 р. вийшов перший номер газети «За радянську Україну!», призначеної для
партизан. До редколегії газети входили М. Бажан, В. Васильківська, А. Корнійчук.
Військовим кореспондентом газети «Красная Армия», потім — «Известия» був О. Довженко, що
добровільно прибув на Південно-Західний фронт. За воєнні заслуги він нагороджений орденом
Бойового Червоного Прапора.

Далі

Назад

У роки війни публіцистика стала головною зброєю майстрів слова. О. Довженко опублікував у цей
час глибоко реалістичні твори «Перед боєм», «Мати» (1943 р.). У трагічні дні гітлерівської
навали були створені незабутні кінострічки О. Довженка «Битва за нашу Радянську Україну»
(1943), «Перемога на Правобережній Україні» (1945). Улітку 1943 р. була завершена одна з
головних робіт великого митця — «Україна в огні», яка викликала гостру критику сталінського
керівництва.
Помилкою ЦР було й те, що в ній не була представлена Українська
Героїко-патріотичні теми знайшли своє віддзеркалення у творах М. Бажана «Клятва», «Данило
церква,
хоча «Йдемо
значнаначастина
українського
духовенства
прихильно
Галицький»,
П. Тичини
бій», «Перемагать
і жить!»,
М. Рильського «Слово
про рідну
до національно-визвольного
руху.
Звернувшись
матір»,ставилася
А. Малишка «Україно
моя», В. Сосюри, О. Корнійчука,
піднімали
бойовий духзбійців і
командирів,
надихали
на героїчні вчинки.
відозвою
доїхукраїнського
народу, УПЦ закликала підтримати ЦР.
З початку
тема
захисту
вітчизни стала
основою творчості
українських
художників.
Тимвійни
часом
ЦР
зігнорувала
це звернення,
втративши
підтримку
з Вони
працювали над створенням плакатів, листівок, карикатур.
боку десятків і сотень тисяч віруючих.
Понад 100 фронтових концертних бригад, складених із відомих акторів українського театру 3.
Україні ширилася
анархія
безладдя.Ю.
Становище
погіршилося,
Гайдай,На
І. Паторжинського,
П. Вірського,
Ю.і Тимошенка,
Березіна та інших,
було відряджено
коли
розвалилася
арміяколективи
в Галичині
(серпень
1917 р.).
на фронт.
З великою
віддачеюросійська
працювали творчі
майже
50 евакуйованих
з України
театрів.
Основнаяка
увага
приділялась
виступам утилом
військових
частинах, госпіталях, колгоспах,
на
Україну,
була
безпосереднім
Південно-Західного
й
заводахРумунського
і фабриках.
фронтів, заполонили мільйони розбещених озброєних
У ці роки патріотичні твори написали композитори Ю. Мейтус, К. Данькевич, художники М.
солдат. Вони, за висловом В. Винниченка, були «гіршими від
Дерегус, О. Шовкуненко, М. Глущенко. Сотні бойових кілометрів пройшов по німецьких тилах
орд», їхняфотокореспондент
присутність свідчила
про
безпорадність
разом зтатарських
українськими партизанами
Я. Давидзон.
Його
фотоархів залишив для
ЦР.героїчну галерею командирів і рядових бійців.
нащадків
ВеликуВ
роль
у мобілізації
бойового духу
населення на боротьбу
фашизмом
самій
Україніі піднятті
активізується
великоруська
реакція,зпро
що справляло
радіо. Воно
ставало
джереломобстріл
достовірної
на фронтах
громадян, що мешкали
яскраво
засвідчив
в інформації
Києві в кінці
липнядля
українського
полку на
окупованих територіях. У листопаді 1941 р. почали роботу українські радіостанції ім. Т.
ім. Б. Хмельницького під час відправки його на фронт.
Шевченка в Саратові та «Радянська Україна»! в Москві. У 1942 р. почала свою роботу
радіостанція «Партизанка», З 1943 р. у прифронтовій смузі стала працювати пересувна
радіостанція «Дніпро».

Далі

Назад

Не припинила своє існування преса. У тилу видавалися українські республіканські газети
«Комуніст» (з 1943 р. «Радянська Україна») та «Советская Украйна» (з 1944 р. — «Правда
України»), «Література і мистецтво» та журнали «Україна», «Українська література” та
інші.
У роки війни важливим ідеологічним засобом стало кіно. Документальна хроніка яскраво
доповнювала інформацію газет та радіо. У роки війни не припинялось і створення художніх
фільмів. Евакуйовані Київська та Одеська кіностудії створили такі фільми: «Олександр
Пархоменко», «Як гартувалася сталь», «Партизани в степах України» та інші. У 1943р.
режисер Марк Донской зняв фільм «Райдуга» за однойменною повістю Ванди Василевської.
Цей фільм став найкращим досягненням українського художнього кіно повоєнного часу.
Картина одержала «Оскара» — премію Академії кіномистецтва США, а в 1946 р. була
удостоєна Державної премії СРСР.
Українська культура в роки Другої світової війни виховувала почуття любові до України і
ненависті до загарбників, розкривала історичне значення боротьби з нацизмом.
Після звільнення України значна робота велась у справі відновлення театрів в обласних та
районних центрах і у пристосованих приміщеннях започатковували демонстрацію
кінофільмів. Відновлювався випуск обласних та районних газет, вступили в дію обласні та
районні бібліотеки, налагоджувалася робота видавництв тощо.
3. Розвиток культури на окупованих територіях. Нищення окупантами української
культури.
Нацистсько-німецька окупація призвела до глибокого занепаду української культури. Нова
влада дозволяла в Україні тільки початкову освіту для дітей віком від 9 до 12 років.
Українська молодь була позбавлена можливості одержати повноцінну вищу освіту.
Невимовне обурення серед українців Галичини викликала заборона на існування Наукового
товариства ім. Т. Шевченка.

Далі

Назад

Трагедією для України стало пограбування нацистами її культурних цінностей. Спеціальна
інструкція, яка надійшла з Берліна до окупованих областей, повідомляла: «Як тільки війська
займуть яке - не будь велике місто, негайно туди виїздять начальники спец команд, з
різними спеціалістами. Вони оглядають музеї, картинні галереї, виставки, культурні й
художні установи, з'ясовують, у якому вони (находяться стані, і конфіскують усе, що
становить цінність». За матеріалами Державної Надзвичайної Комісії по розслідуванню
злочинів нацистських загарбників було встановлено: в Україні окупанти зруйнували 151
музей, 9 тис. клубних приміщень, 660 кінотеатрів, 110 корпусів вузів, понад 8 тис. шкіл, 62
театральні приміщення, вивезли до Німеччини 330 тис. найцінніших музейних експонатів
та понад 50 млн книг. Зруйновано і пошкоджено велику кількість пам'ятників архітектури.
Жертвами нацистського «нового порядку» стали відомі представники української
інтелігенції: І. Рогач, О. Теліга, О. Кандиба (Ольжич) та багато інших.

Назад

Ані тяжкі роки війни, ані величезні втрати, ані
фашистський «новий порядок» не припинили
культурний розвиток України. Інтелектуальна потуга
українського народу, його література і мистецтво не
схилилися перед наступом фашизму. Культура народу в
умовах війни надійно служила його самозбереженню,
утвердженню гуманістичних ідеалів.
Мобілізаційний потенціал засобів культури і
патріотизм митців у використаний сталінським
режимом для перемоги над ворогом. Як тільки
скінчилась війна, українська культура зазнала від
сталінського режиму нових руйнувань і репресій

Назад


Slide 8

Тема уроку: Культура України в роки війни.
Мета:
Обладнання:
Структура уроку:
І. Перевірка домашнього завдання:
II. Пояснення нового матеріалу.
План.
ІІI. Закріплення вивченого матеріалу:
ІV. Підсумки уроку.
V. Домашнє завдання

Охарактеризувати розвиток української культури в
роки війни. Розкрити, яким був внесок української
творчої інтелігенції у перемогу над фашизмом.
Познайомити учнів з основними здобутками української
культури в роки Другої світової війни. Формувати
інтерес учнів до культурних надбань українського
народу. Виховувати високі моральні якості на кращих
зразках національної культури.

Назад

Ф.Г. Турченко “Новітня історія України”10 кл.” В.В,
Найтов “Історія України”, атлас.

Назад

1. Освіта і наука УРСР у роки війни.
2. Внесок українських діячів культури в перемогу над
ворогом.
3. Розвиток культури на окупованих територіях.
Нищення окупантами

Назад

1. Назвіть здобутки українських вчених у роки війни.
2. Як можна охарактеризувати внесок українських
митців у перемогу над ворогом?
3. Якими були наслідки гітлерівської окупації для
української культури?

Назад

1. Який внесок України в перемогу над нацистською
Німеччиною?
2. Назвіть причини депортації кримських татар,
вірмен, болгар у 1944р.
3. Чи можна боротьбу УПА проти сталінського
режиму вважати громадянською війною?

Назад

1. Освіта і наука УРСР у роки війни.
Війна стала великим випробуванням для української науки і культури. Вона руйнувала історичне
надбання українського народу, завдавала великої шкоди історичним пам'яткам, освіті, науці,
мистецтву тощо.
Обставини воєнного часу змусили евакуювати школи України у східні райони СРСР, де в місцях
компактного проживання українців відкривалися школи з українською мовою навчання. Близько
5,5 тис. українських педагогів працювали в Саратовській, Куйбишевській, Сталінградській,
• 16 липня ЦР
розробила
“Статут вищого
Україною”,
який відіграв
Новосибірській,
Пермській,
Свердловській,
Омськійуправління
областях РРФСР
та Середній
Азії. Тут
важливу
роль
у
налагодженні
справ
управління.
Делегація
на
чолі
з
В.
функціонували близько ста загальноосвітніх шкіл з українською мовою навчання.
Винниченко передала його Тимчасовому урядові. З таким самоуправством не
З початком
війни
припиниливсвою
діяльність
евакуйовані
глибинні
райони
СРСР вищі
могли
змиритися
Петрограді.
Наі були
початку
серпняузвідти
у Київ
була
навчальні
заклади.т.
Частково
відновити
роботу вдалося
тільки 1942 р.:
у Казахстані
направлена
зв. “Інструкція
дляїхГенерального
Секретаріату
Тимчасового
розпочав
роботу
об'єднаний
університет
складі Київського
та Харківського
уряду
на Україні”.
В нійукраїнський
права автономії
Україниу значно
урізувалися:
Генеральний
Секретаріат
на пропозицію
призначався
Тимчасовим
урядом,
університетів,
Одеський
університет
у Туркменії.ЦР
Наукові
установи
України також
було
а отже це
був орган
неСРСР.
ЦР, а Більшість
Тимчасового
уряду; число
Генеральних
перебазовано
в східні
райони
підрозділів
Академії
наук УРСР та її Президія
секретарів
зменшувалося,
в
компетенцію
ЦР
не
входили:
військова
справа,
знаходились в Уфі (з 1943 р. — у Москві). Поєднуючи свої зусилля з вченими
і науковцями
інших
транспорт, міжнародні зв'язки, продуктова справа, пошта, телеграф, тобто
республік,
представники
брали
активну участь
у розробці
видів
усі командні
висотиукраїнської
держави; науки
у складі
Секретаріату
за вимогою
Т. нових
У. мусило
озброєння.
роки
війни тематика
багатьох
була переведена
до
бути 4У не
українця;
повноваження
ЦР інститутів
розповсюджувалися
не на 9,відповідно
а на 5
потреб
воєнного
часу. Подільську, Волинську, Чернігівську, Полтавську). В сферу
губерній
(Київську,
влади
небув
входили
Таврія,
Харківщина, Херсонщина
з Миколаївщиною.
При президії
АНУЦР
УРСР
створений
Науково-технічний
комітет сприяння
обороні, який очолив
президент
• “Інструкція”
АН УРСР
Т. У.
О.викликала
Богомолець.
незадоволення УЦР.
На оборонні
програми
8 лабораторій
фізико-технічного
інституту АН
УРСР. Вони
• 9 серпня
1917працювали
р.— засідання
ЦР, на якому
визнано, що “Інструкція”
ліквідовує
угоду від
3 липня,
і томудля
необхідно
готувати іскликання
розробляли
військові
прилади
авіації, радіолокації
пеленгації.Українських
Інститут чорної металургії
Установчих
зборів.
випробував бойові якості артилерійських систем. Інститут будівельної механіки виконував
• Зміст
“Інструкції”ВПС.
означав,
що Т. електрозварювання
У. розпочав наступ АН
на український
завдання
командування
Інститут
УРСР на чолі з відомим
національно-визвольний
рух.
вченим Є. Патоном застосував метод автоматичного дугового зварювання під флюсом при
зборці корпусів танків, що покращило якість танків та швидкість їх виробництва. Завдяки
цьому радянська танкова промисловість випустила танків у два рази більше, ніж Німеччина
(102 тис. проти 48 тис.).

Далі

Назад

Академік О. Богомолець разом з колегами Інституту клінічної фізіології винайшов сироватку для
лікування ран. Тільки за 1943 р. її було виготовлено 3 млн. доз препарату. Інститут біохімії
АН УРСР (академік О. Палладій) створив препарат для згортання крові. У Новосибірську діяв
інститут-госпіталь з діагностики і терапії проникаючих поранень грудної клітки. Завдяки
розробленим новим методам лікування вдалося значно скоротити смертність серед
поранених. Група наукових працівників клінічної медицини під керівництвом академіка М.
Стражеско, досліджуючи інфекцію і сепсис ран, вдосконалили систему лікування, завдяки якій
вдалось врятувати сотні тисяч бійців. Хірург-офтальмолог академік В. Філатов очолив у
Ташкенті Український інститут хвороб ока, успішно здійснював операції на роговиці ока і тим
самим урятував зір багатьом пораненим бійцям.
Великим був внесок і вчених-суспільствознавців, головним завданням яких було зміцнення
морального духу народу та армії.
На визволених територіях відновлювали свою роботу школи, вищі навчальні заклади, підрозділи
АН УРСР. Мільйони дітей, а також дорослого населення сіли за парти, велика кількість
молоді заповнила студентські аудиторії вузів. У 1945 р. в Україні стали до ладу 30,5 тис.
шкіл, 154 вищі навчальні заклади, сотні середніх спеціальних навчальних закладів.
2. Внесок українських діячів культури в перемогу над ворогом.
Вагомий внесок в розгром фашистських загарбників належить і українській літературі та
мистецтву. На фронт добровільно відправилися А. Головко, І. Ле, С. Скляренко, Я. Качура, Л.
Первомайський, П. Усенко та інші. Загалом 109 з 200 членів Спілки письменників України були
на фронтах. Загинув кожен четвертий. За роки війни українські письменники написали понад
120 книжок, збірок, брошур. В основному українські письменники працювали військовими
кореспондентами, редакторами 50 фронтових видань (газет, фронтових листків).
31 липня 1941 р. вийшов перший номер газети «За радянську Україну!», призначеної для
партизан. До редколегії газети входили М. Бажан, В. Васильківська, А. Корнійчук.
Військовим кореспондентом газети «Красная Армия», потім — «Известия» був О. Довженко, що
добровільно прибув на Південно-Західний фронт. За воєнні заслуги він нагороджений орденом
Бойового Червоного Прапора.

Далі

Назад

У роки війни публіцистика стала головною зброєю майстрів слова. О. Довженко опублікував у цей
час глибоко реалістичні твори «Перед боєм», «Мати» (1943 р.). У трагічні дні гітлерівської
навали були створені незабутні кінострічки О. Довженка «Битва за нашу Радянську Україну»
(1943), «Перемога на Правобережній Україні» (1945). Улітку 1943 р. була завершена одна з
головних робіт великого митця — «Україна в огні», яка викликала гостру критику сталінського
керівництва.
Помилкою ЦР було й те, що в ній не була представлена Українська
Героїко-патріотичні теми знайшли своє віддзеркалення у творах М. Бажана «Клятва», «Данило
церква,
хоча «Йдемо
значнаначастина
українського
духовенства
прихильно
Галицький»,
П. Тичини
бій», «Перемагать
і жить!»,
М. Рильського «Слово
про рідну
до національно-визвольного
руху.
Звернувшись
матір»,ставилася
А. Малишка «Україно
моя», В. Сосюри, О. Корнійчука,
піднімали
бойовий духзбійців і
командирів,
надихали
на героїчні вчинки.
відозвою
доїхукраїнського
народу, УПЦ закликала підтримати ЦР.
З початку
тема
захисту
вітчизни стала
основою творчості
українських
художників.
Тимвійни
часом
ЦР
зігнорувала
це звернення,
втративши
підтримку
з Вони
працювали над створенням плакатів, листівок, карикатур.
боку десятків і сотень тисяч віруючих.
Понад 100 фронтових концертних бригад, складених із відомих акторів українського театру 3.
Україні ширилася
анархія
безладдя.Ю.
Становище
погіршилося,
Гайдай,На
І. Паторжинського,
П. Вірського,
Ю.і Тимошенка,
Березіна та інших,
було відряджено
коли
розвалилася
арміяколективи
в Галичині
(серпень
1917 р.).
на фронт.
З великою
віддачеюросійська
працювали творчі
майже
50 евакуйованих
з України
театрів.
Основнаяка
увага
приділялась
виступам утилом
військових
частинах, госпіталях, колгоспах,
на
Україну,
була
безпосереднім
Південно-Західного
й
заводахРумунського
і фабриках.
фронтів, заполонили мільйони розбещених озброєних
У ці роки патріотичні твори написали композитори Ю. Мейтус, К. Данькевич, художники М.
солдат. Вони, за висловом В. Винниченка, були «гіршими від
Дерегус, О. Шовкуненко, М. Глущенко. Сотні бойових кілометрів пройшов по німецьких тилах
орд», їхняфотокореспондент
присутність свідчила
про
безпорадність
разом зтатарських
українськими партизанами
Я. Давидзон.
Його
фотоархів залишив для
ЦР.героїчну галерею командирів і рядових бійців.
нащадків
ВеликуВ
роль
у мобілізації
бойового духу
населення на боротьбу
фашизмом
самій
Україніі піднятті
активізується
великоруська
реакція,зпро
що справляло
радіо. Воно
ставало
джереломобстріл
достовірної
на фронтах
громадян, що мешкали
яскраво
засвідчив
в інформації
Києві в кінці
липнядля
українського
полку на
окупованих територіях. У листопаді 1941 р. почали роботу українські радіостанції ім. Т.
ім. Б. Хмельницького під час відправки його на фронт.
Шевченка в Саратові та «Радянська Україна»! в Москві. У 1942 р. почала свою роботу
радіостанція «Партизанка», З 1943 р. у прифронтовій смузі стала працювати пересувна
радіостанція «Дніпро».

Далі

Назад

Не припинила своє існування преса. У тилу видавалися українські республіканські газети
«Комуніст» (з 1943 р. «Радянська Україна») та «Советская Украйна» (з 1944 р. — «Правда
України»), «Література і мистецтво» та журнали «Україна», «Українська література” та
інші.
У роки війни важливим ідеологічним засобом стало кіно. Документальна хроніка яскраво
доповнювала інформацію газет та радіо. У роки війни не припинялось і створення художніх
фільмів. Евакуйовані Київська та Одеська кіностудії створили такі фільми: «Олександр
Пархоменко», «Як гартувалася сталь», «Партизани в степах України» та інші. У 1943р.
режисер Марк Донской зняв фільм «Райдуга» за однойменною повістю Ванди Василевської.
Цей фільм став найкращим досягненням українського художнього кіно повоєнного часу.
Картина одержала «Оскара» — премію Академії кіномистецтва США, а в 1946 р. була
удостоєна Державної премії СРСР.
Українська культура в роки Другої світової війни виховувала почуття любові до України і
ненависті до загарбників, розкривала історичне значення боротьби з нацизмом.
Після звільнення України значна робота велась у справі відновлення театрів в обласних та
районних центрах і у пристосованих приміщеннях започатковували демонстрацію
кінофільмів. Відновлювався випуск обласних та районних газет, вступили в дію обласні та
районні бібліотеки, налагоджувалася робота видавництв тощо.
3. Розвиток культури на окупованих територіях. Нищення окупантами української
культури.
Нацистсько-німецька окупація призвела до глибокого занепаду української культури. Нова
влада дозволяла в Україні тільки початкову освіту для дітей віком від 9 до 12 років.
Українська молодь була позбавлена можливості одержати повноцінну вищу освіту.
Невимовне обурення серед українців Галичини викликала заборона на існування Наукового
товариства ім. Т. Шевченка.

Далі

Назад

Трагедією для України стало пограбування нацистами її культурних цінностей. Спеціальна
інструкція, яка надійшла з Берліна до окупованих областей, повідомляла: «Як тільки війська
займуть яке - не будь велике місто, негайно туди виїздять начальники спец команд, з
різними спеціалістами. Вони оглядають музеї, картинні галереї, виставки, культурні й
художні установи, з'ясовують, у якому вони (находяться стані, і конфіскують усе, що
становить цінність». За матеріалами Державної Надзвичайної Комісії по розслідуванню
злочинів нацистських загарбників було встановлено: в Україні окупанти зруйнували 151
музей, 9 тис. клубних приміщень, 660 кінотеатрів, 110 корпусів вузів, понад 8 тис. шкіл, 62
театральні приміщення, вивезли до Німеччини 330 тис. найцінніших музейних експонатів
та понад 50 млн книг. Зруйновано і пошкоджено велику кількість пам'ятників архітектури.
Жертвами нацистського «нового порядку» стали відомі представники української
інтелігенції: І. Рогач, О. Теліга, О. Кандиба (Ольжич) та багато інших.

Назад

Ані тяжкі роки війни, ані величезні втрати, ані
фашистський «новий порядок» не припинили
культурний розвиток України. Інтелектуальна потуга
українського народу, його література і мистецтво не
схилилися перед наступом фашизму. Культура народу в
умовах війни надійно служила його самозбереженню,
утвердженню гуманістичних ідеалів.
Мобілізаційний потенціал засобів культури і
патріотизм митців у використаний сталінським
режимом для перемоги над ворогом. Як тільки
скінчилась війна, українська культура зазнала від
сталінського режиму нових руйнувань і репресій

Назад


Slide 9

Тема уроку: Культура України в роки війни.
Мета:
Обладнання:
Структура уроку:
І. Перевірка домашнього завдання:
II. Пояснення нового матеріалу.
План.
ІІI. Закріплення вивченого матеріалу:
ІV. Підсумки уроку.
V. Домашнє завдання

Охарактеризувати розвиток української культури в
роки війни. Розкрити, яким був внесок української
творчої інтелігенції у перемогу над фашизмом.
Познайомити учнів з основними здобутками української
культури в роки Другої світової війни. Формувати
інтерес учнів до культурних надбань українського
народу. Виховувати високі моральні якості на кращих
зразках національної культури.

Назад

Ф.Г. Турченко “Новітня історія України”10 кл.” В.В,
Найтов “Історія України”, атлас.

Назад

1. Освіта і наука УРСР у роки війни.
2. Внесок українських діячів культури в перемогу над
ворогом.
3. Розвиток культури на окупованих територіях.
Нищення окупантами

Назад

1. Назвіть здобутки українських вчених у роки війни.
2. Як можна охарактеризувати внесок українських
митців у перемогу над ворогом?
3. Якими були наслідки гітлерівської окупації для
української культури?

Назад

1. Який внесок України в перемогу над нацистською
Німеччиною?
2. Назвіть причини депортації кримських татар,
вірмен, болгар у 1944р.
3. Чи можна боротьбу УПА проти сталінського
режиму вважати громадянською війною?

Назад

1. Освіта і наука УРСР у роки війни.
Війна стала великим випробуванням для української науки і культури. Вона руйнувала історичне
надбання українського народу, завдавала великої шкоди історичним пам'яткам, освіті, науці,
мистецтву тощо.
Обставини воєнного часу змусили евакуювати школи України у східні райони СРСР, де в місцях
компактного проживання українців відкривалися школи з українською мовою навчання. Близько
5,5 тис. українських педагогів працювали в Саратовській, Куйбишевській, Сталінградській,
• 16 липня ЦР
розробила
“Статут вищого
Україною”,
який відіграв
Новосибірській,
Пермській,
Свердловській,
Омськійуправління
областях РРФСР
та Середній
Азії. Тут
важливу
роль
у
налагодженні
справ
управління.
Делегація
на
чолі
з
В.
функціонували близько ста загальноосвітніх шкіл з українською мовою навчання.
Винниченко передала його Тимчасовому урядові. З таким самоуправством не
З початком
війни
припиниливсвою
діяльність
евакуйовані
глибинні
райони
СРСР вищі
могли
змиритися
Петрограді.
Наі були
початку
серпняузвідти
у Київ
була
навчальні
заклади.т.
Частково
відновити
роботу вдалося
тільки 1942 р.:
у Казахстані
направлена
зв. “Інструкція
дляїхГенерального
Секретаріату
Тимчасового
розпочав
роботу
об'єднаний
університет
складі Київського
та Харківського
уряду
на Україні”.
В нійукраїнський
права автономії
Україниу значно
урізувалися:
Генеральний
Секретаріат
на пропозицію
призначався
Тимчасовим
урядом,
університетів,
Одеський
університет
у Туркменії.ЦР
Наукові
установи
України також
було
а отже це
був орган
неСРСР.
ЦР, а Більшість
Тимчасового
уряду; число
Генеральних
перебазовано
в східні
райони
підрозділів
Академії
наук УРСР та її Президія
секретарів
зменшувалося,
в
компетенцію
ЦР
не
входили:
військова
справа,
знаходились в Уфі (з 1943 р. — у Москві). Поєднуючи свої зусилля з вченими
і науковцями
інших
транспорт, міжнародні зв'язки, продуктова справа, пошта, телеграф, тобто
республік,
представники
брали
активну участь
у розробці
видів
усі командні
висотиукраїнської
держави; науки
у складі
Секретаріату
за вимогою
Т. нових
У. мусило
озброєння.
роки
війни тематика
багатьох
була переведена
до
бути 4У не
українця;
повноваження
ЦР інститутів
розповсюджувалися
не на 9,відповідно
а на 5
потреб
воєнного
часу. Подільську, Волинську, Чернігівську, Полтавську). В сферу
губерній
(Київську,
влади
небув
входили
Таврія,
Харківщина, Херсонщина
з Миколаївщиною.
При президії
АНУЦР
УРСР
створений
Науково-технічний
комітет сприяння
обороні, який очолив
президент
• “Інструкція”
АН УРСР
Т. У.
О.викликала
Богомолець.
незадоволення УЦР.
На оборонні
програми
8 лабораторій
фізико-технічного
інституту АН
УРСР. Вони
• 9 серпня
1917працювали
р.— засідання
ЦР, на якому
визнано, що “Інструкція”
ліквідовує
угоду від
3 липня,
і томудля
необхідно
готувати іскликання
розробляли
військові
прилади
авіації, радіолокації
пеленгації.Українських
Інститут чорної металургії
Установчих
зборів.
випробував бойові якості артилерійських систем. Інститут будівельної механіки виконував
• Зміст
“Інструкції”ВПС.
означав,
що Т. електрозварювання
У. розпочав наступ АН
на український
завдання
командування
Інститут
УРСР на чолі з відомим
національно-визвольний
рух.
вченим Є. Патоном застосував метод автоматичного дугового зварювання під флюсом при
зборці корпусів танків, що покращило якість танків та швидкість їх виробництва. Завдяки
цьому радянська танкова промисловість випустила танків у два рази більше, ніж Німеччина
(102 тис. проти 48 тис.).

Далі

Назад

Академік О. Богомолець разом з колегами Інституту клінічної фізіології винайшов сироватку для
лікування ран. Тільки за 1943 р. її було виготовлено 3 млн. доз препарату. Інститут біохімії
АН УРСР (академік О. Палладій) створив препарат для згортання крові. У Новосибірську діяв
інститут-госпіталь з діагностики і терапії проникаючих поранень грудної клітки. Завдяки
розробленим новим методам лікування вдалося значно скоротити смертність серед
поранених. Група наукових працівників клінічної медицини під керівництвом академіка М.
Стражеско, досліджуючи інфекцію і сепсис ран, вдосконалили систему лікування, завдяки якій
вдалось врятувати сотні тисяч бійців. Хірург-офтальмолог академік В. Філатов очолив у
Ташкенті Український інститут хвороб ока, успішно здійснював операції на роговиці ока і тим
самим урятував зір багатьом пораненим бійцям.
Великим був внесок і вчених-суспільствознавців, головним завданням яких було зміцнення
морального духу народу та армії.
На визволених територіях відновлювали свою роботу школи, вищі навчальні заклади, підрозділи
АН УРСР. Мільйони дітей, а також дорослого населення сіли за парти, велика кількість
молоді заповнила студентські аудиторії вузів. У 1945 р. в Україні стали до ладу 30,5 тис.
шкіл, 154 вищі навчальні заклади, сотні середніх спеціальних навчальних закладів.
2. Внесок українських діячів культури в перемогу над ворогом.
Вагомий внесок в розгром фашистських загарбників належить і українській літературі та
мистецтву. На фронт добровільно відправилися А. Головко, І. Ле, С. Скляренко, Я. Качура, Л.
Первомайський, П. Усенко та інші. Загалом 109 з 200 членів Спілки письменників України були
на фронтах. Загинув кожен четвертий. За роки війни українські письменники написали понад
120 книжок, збірок, брошур. В основному українські письменники працювали військовими
кореспондентами, редакторами 50 фронтових видань (газет, фронтових листків).
31 липня 1941 р. вийшов перший номер газети «За радянську Україну!», призначеної для
партизан. До редколегії газети входили М. Бажан, В. Васильківська, А. Корнійчук.
Військовим кореспондентом газети «Красная Армия», потім — «Известия» був О. Довженко, що
добровільно прибув на Південно-Західний фронт. За воєнні заслуги він нагороджений орденом
Бойового Червоного Прапора.

Далі

Назад

У роки війни публіцистика стала головною зброєю майстрів слова. О. Довженко опублікував у цей
час глибоко реалістичні твори «Перед боєм», «Мати» (1943 р.). У трагічні дні гітлерівської
навали були створені незабутні кінострічки О. Довженка «Битва за нашу Радянську Україну»
(1943), «Перемога на Правобережній Україні» (1945). Улітку 1943 р. була завершена одна з
головних робіт великого митця — «Україна в огні», яка викликала гостру критику сталінського
керівництва.
Помилкою ЦР було й те, що в ній не була представлена Українська
Героїко-патріотичні теми знайшли своє віддзеркалення у творах М. Бажана «Клятва», «Данило
церква,
хоча «Йдемо
значнаначастина
українського
духовенства
прихильно
Галицький»,
П. Тичини
бій», «Перемагать
і жить!»,
М. Рильського «Слово
про рідну
до національно-визвольного
руху.
Звернувшись
матір»,ставилася
А. Малишка «Україно
моя», В. Сосюри, О. Корнійчука,
піднімали
бойовий духзбійців і
командирів,
надихали
на героїчні вчинки.
відозвою
доїхукраїнського
народу, УПЦ закликала підтримати ЦР.
З початку
тема
захисту
вітчизни стала
основою творчості
українських
художників.
Тимвійни
часом
ЦР
зігнорувала
це звернення,
втративши
підтримку
з Вони
працювали над створенням плакатів, листівок, карикатур.
боку десятків і сотень тисяч віруючих.
Понад 100 фронтових концертних бригад, складених із відомих акторів українського театру 3.
Україні ширилася
анархія
безладдя.Ю.
Становище
погіршилося,
Гайдай,На
І. Паторжинського,
П. Вірського,
Ю.і Тимошенка,
Березіна та інших,
було відряджено
коли
розвалилася
арміяколективи
в Галичині
(серпень
1917 р.).
на фронт.
З великою
віддачеюросійська
працювали творчі
майже
50 евакуйованих
з України
театрів.
Основнаяка
увага
приділялась
виступам утилом
військових
частинах, госпіталях, колгоспах,
на
Україну,
була
безпосереднім
Південно-Західного
й
заводахРумунського
і фабриках.
фронтів, заполонили мільйони розбещених озброєних
У ці роки патріотичні твори написали композитори Ю. Мейтус, К. Данькевич, художники М.
солдат. Вони, за висловом В. Винниченка, були «гіршими від
Дерегус, О. Шовкуненко, М. Глущенко. Сотні бойових кілометрів пройшов по німецьких тилах
орд», їхняфотокореспондент
присутність свідчила
про
безпорадність
разом зтатарських
українськими партизанами
Я. Давидзон.
Його
фотоархів залишив для
ЦР.героїчну галерею командирів і рядових бійців.
нащадків
ВеликуВ
роль
у мобілізації
бойового духу
населення на боротьбу
фашизмом
самій
Україніі піднятті
активізується
великоруська
реакція,зпро
що справляло
радіо. Воно
ставало
джереломобстріл
достовірної
на фронтах
громадян, що мешкали
яскраво
засвідчив
в інформації
Києві в кінці
липнядля
українського
полку на
окупованих територіях. У листопаді 1941 р. почали роботу українські радіостанції ім. Т.
ім. Б. Хмельницького під час відправки його на фронт.
Шевченка в Саратові та «Радянська Україна»! в Москві. У 1942 р. почала свою роботу
радіостанція «Партизанка», З 1943 р. у прифронтовій смузі стала працювати пересувна
радіостанція «Дніпро».

Далі

Назад

Не припинила своє існування преса. У тилу видавалися українські республіканські газети
«Комуніст» (з 1943 р. «Радянська Україна») та «Советская Украйна» (з 1944 р. — «Правда
України»), «Література і мистецтво» та журнали «Україна», «Українська література” та
інші.
У роки війни важливим ідеологічним засобом стало кіно. Документальна хроніка яскраво
доповнювала інформацію газет та радіо. У роки війни не припинялось і створення художніх
фільмів. Евакуйовані Київська та Одеська кіностудії створили такі фільми: «Олександр
Пархоменко», «Як гартувалася сталь», «Партизани в степах України» та інші. У 1943р.
режисер Марк Донской зняв фільм «Райдуга» за однойменною повістю Ванди Василевської.
Цей фільм став найкращим досягненням українського художнього кіно повоєнного часу.
Картина одержала «Оскара» — премію Академії кіномистецтва США, а в 1946 р. була
удостоєна Державної премії СРСР.
Українська культура в роки Другої світової війни виховувала почуття любові до України і
ненависті до загарбників, розкривала історичне значення боротьби з нацизмом.
Після звільнення України значна робота велась у справі відновлення театрів в обласних та
районних центрах і у пристосованих приміщеннях започатковували демонстрацію
кінофільмів. Відновлювався випуск обласних та районних газет, вступили в дію обласні та
районні бібліотеки, налагоджувалася робота видавництв тощо.
3. Розвиток культури на окупованих територіях. Нищення окупантами української
культури.
Нацистсько-німецька окупація призвела до глибокого занепаду української культури. Нова
влада дозволяла в Україні тільки початкову освіту для дітей віком від 9 до 12 років.
Українська молодь була позбавлена можливості одержати повноцінну вищу освіту.
Невимовне обурення серед українців Галичини викликала заборона на існування Наукового
товариства ім. Т. Шевченка.

Далі

Назад

Трагедією для України стало пограбування нацистами її культурних цінностей. Спеціальна
інструкція, яка надійшла з Берліна до окупованих областей, повідомляла: «Як тільки війська
займуть яке - не будь велике місто, негайно туди виїздять начальники спец команд, з
різними спеціалістами. Вони оглядають музеї, картинні галереї, виставки, культурні й
художні установи, з'ясовують, у якому вони (находяться стані, і конфіскують усе, що
становить цінність». За матеріалами Державної Надзвичайної Комісії по розслідуванню
злочинів нацистських загарбників було встановлено: в Україні окупанти зруйнували 151
музей, 9 тис. клубних приміщень, 660 кінотеатрів, 110 корпусів вузів, понад 8 тис. шкіл, 62
театральні приміщення, вивезли до Німеччини 330 тис. найцінніших музейних експонатів
та понад 50 млн книг. Зруйновано і пошкоджено велику кількість пам'ятників архітектури.
Жертвами нацистського «нового порядку» стали відомі представники української
інтелігенції: І. Рогач, О. Теліга, О. Кандиба (Ольжич) та багато інших.

Назад

Ані тяжкі роки війни, ані величезні втрати, ані
фашистський «новий порядок» не припинили
культурний розвиток України. Інтелектуальна потуга
українського народу, його література і мистецтво не
схилилися перед наступом фашизму. Культура народу в
умовах війни надійно служила його самозбереженню,
утвердженню гуманістичних ідеалів.
Мобілізаційний потенціал засобів культури і
патріотизм митців у використаний сталінським
режимом для перемоги над ворогом. Як тільки
скінчилась війна, українська культура зазнала від
сталінського режиму нових руйнувань і репресій

Назад


Slide 10

Тема уроку: Культура України в роки війни.
Мета:
Обладнання:
Структура уроку:
І. Перевірка домашнього завдання:
II. Пояснення нового матеріалу.
План.
ІІI. Закріплення вивченого матеріалу:
ІV. Підсумки уроку.
V. Домашнє завдання

Охарактеризувати розвиток української культури в
роки війни. Розкрити, яким був внесок української
творчої інтелігенції у перемогу над фашизмом.
Познайомити учнів з основними здобутками української
культури в роки Другої світової війни. Формувати
інтерес учнів до культурних надбань українського
народу. Виховувати високі моральні якості на кращих
зразках національної культури.

Назад

Ф.Г. Турченко “Новітня історія України”10 кл.” В.В,
Найтов “Історія України”, атлас.

Назад

1. Освіта і наука УРСР у роки війни.
2. Внесок українських діячів культури в перемогу над
ворогом.
3. Розвиток культури на окупованих територіях.
Нищення окупантами

Назад

1. Назвіть здобутки українських вчених у роки війни.
2. Як можна охарактеризувати внесок українських
митців у перемогу над ворогом?
3. Якими були наслідки гітлерівської окупації для
української культури?

Назад

1. Який внесок України в перемогу над нацистською
Німеччиною?
2. Назвіть причини депортації кримських татар,
вірмен, болгар у 1944р.
3. Чи можна боротьбу УПА проти сталінського
режиму вважати громадянською війною?

Назад

1. Освіта і наука УРСР у роки війни.
Війна стала великим випробуванням для української науки і культури. Вона руйнувала історичне
надбання українського народу, завдавала великої шкоди історичним пам'яткам, освіті, науці,
мистецтву тощо.
Обставини воєнного часу змусили евакуювати школи України у східні райони СРСР, де в місцях
компактного проживання українців відкривалися школи з українською мовою навчання. Близько
5,5 тис. українських педагогів працювали в Саратовській, Куйбишевській, Сталінградській,
• 16 липня ЦР
розробила
“Статут вищого
Україною”,
який відіграв
Новосибірській,
Пермській,
Свердловській,
Омськійуправління
областях РРФСР
та Середній
Азії. Тут
важливу
роль
у
налагодженні
справ
управління.
Делегація
на
чолі
з
В.
функціонували близько ста загальноосвітніх шкіл з українською мовою навчання.
Винниченко передала його Тимчасовому урядові. З таким самоуправством не
З початком
війни
припиниливсвою
діяльність
евакуйовані
глибинні
райони
СРСР вищі
могли
змиритися
Петрограді.
Наі були
початку
серпняузвідти
у Київ
була
навчальні
заклади.т.
Частково
відновити
роботу вдалося
тільки 1942 р.:
у Казахстані
направлена
зв. “Інструкція
дляїхГенерального
Секретаріату
Тимчасового
розпочав
роботу
об'єднаний
університет
складі Київського
та Харківського
уряду
на Україні”.
В нійукраїнський
права автономії
Україниу значно
урізувалися:
Генеральний
Секретаріат
на пропозицію
призначався
Тимчасовим
урядом,
університетів,
Одеський
університет
у Туркменії.ЦР
Наукові
установи
України також
було
а отже це
був орган
неСРСР.
ЦР, а Більшість
Тимчасового
уряду; число
Генеральних
перебазовано
в східні
райони
підрозділів
Академії
наук УРСР та її Президія
секретарів
зменшувалося,
в
компетенцію
ЦР
не
входили:
військова
справа,
знаходились в Уфі (з 1943 р. — у Москві). Поєднуючи свої зусилля з вченими
і науковцями
інших
транспорт, міжнародні зв'язки, продуктова справа, пошта, телеграф, тобто
республік,
представники
брали
активну участь
у розробці
видів
усі командні
висотиукраїнської
держави; науки
у складі
Секретаріату
за вимогою
Т. нових
У. мусило
озброєння.
роки
війни тематика
багатьох
була переведена
до
бути 4У не
українця;
повноваження
ЦР інститутів
розповсюджувалися
не на 9,відповідно
а на 5
потреб
воєнного
часу. Подільську, Волинську, Чернігівську, Полтавську). В сферу
губерній
(Київську,
влади
небув
входили
Таврія,
Харківщина, Херсонщина
з Миколаївщиною.
При президії
АНУЦР
УРСР
створений
Науково-технічний
комітет сприяння
обороні, який очолив
президент
• “Інструкція”
АН УРСР
Т. У.
О.викликала
Богомолець.
незадоволення УЦР.
На оборонні
програми
8 лабораторій
фізико-технічного
інституту АН
УРСР. Вони
• 9 серпня
1917працювали
р.— засідання
ЦР, на якому
визнано, що “Інструкція”
ліквідовує
угоду від
3 липня,
і томудля
необхідно
готувати іскликання
розробляли
військові
прилади
авіації, радіолокації
пеленгації.Українських
Інститут чорної металургії
Установчих
зборів.
випробував бойові якості артилерійських систем. Інститут будівельної механіки виконував
• Зміст
“Інструкції”ВПС.
означав,
що Т. електрозварювання
У. розпочав наступ АН
на український
завдання
командування
Інститут
УРСР на чолі з відомим
національно-визвольний
рух.
вченим Є. Патоном застосував метод автоматичного дугового зварювання під флюсом при
зборці корпусів танків, що покращило якість танків та швидкість їх виробництва. Завдяки
цьому радянська танкова промисловість випустила танків у два рази більше, ніж Німеччина
(102 тис. проти 48 тис.).

Далі

Назад

Академік О. Богомолець разом з колегами Інституту клінічної фізіології винайшов сироватку для
лікування ран. Тільки за 1943 р. її було виготовлено 3 млн. доз препарату. Інститут біохімії
АН УРСР (академік О. Палладій) створив препарат для згортання крові. У Новосибірську діяв
інститут-госпіталь з діагностики і терапії проникаючих поранень грудної клітки. Завдяки
розробленим новим методам лікування вдалося значно скоротити смертність серед
поранених. Група наукових працівників клінічної медицини під керівництвом академіка М.
Стражеско, досліджуючи інфекцію і сепсис ран, вдосконалили систему лікування, завдяки якій
вдалось врятувати сотні тисяч бійців. Хірург-офтальмолог академік В. Філатов очолив у
Ташкенті Український інститут хвороб ока, успішно здійснював операції на роговиці ока і тим
самим урятував зір багатьом пораненим бійцям.
Великим був внесок і вчених-суспільствознавців, головним завданням яких було зміцнення
морального духу народу та армії.
На визволених територіях відновлювали свою роботу школи, вищі навчальні заклади, підрозділи
АН УРСР. Мільйони дітей, а також дорослого населення сіли за парти, велика кількість
молоді заповнила студентські аудиторії вузів. У 1945 р. в Україні стали до ладу 30,5 тис.
шкіл, 154 вищі навчальні заклади, сотні середніх спеціальних навчальних закладів.
2. Внесок українських діячів культури в перемогу над ворогом.
Вагомий внесок в розгром фашистських загарбників належить і українській літературі та
мистецтву. На фронт добровільно відправилися А. Головко, І. Ле, С. Скляренко, Я. Качура, Л.
Первомайський, П. Усенко та інші. Загалом 109 з 200 членів Спілки письменників України були
на фронтах. Загинув кожен четвертий. За роки війни українські письменники написали понад
120 книжок, збірок, брошур. В основному українські письменники працювали військовими
кореспондентами, редакторами 50 фронтових видань (газет, фронтових листків).
31 липня 1941 р. вийшов перший номер газети «За радянську Україну!», призначеної для
партизан. До редколегії газети входили М. Бажан, В. Васильківська, А. Корнійчук.
Військовим кореспондентом газети «Красная Армия», потім — «Известия» був О. Довженко, що
добровільно прибув на Південно-Західний фронт. За воєнні заслуги він нагороджений орденом
Бойового Червоного Прапора.

Далі

Назад

У роки війни публіцистика стала головною зброєю майстрів слова. О. Довженко опублікував у цей
час глибоко реалістичні твори «Перед боєм», «Мати» (1943 р.). У трагічні дні гітлерівської
навали були створені незабутні кінострічки О. Довженка «Битва за нашу Радянську Україну»
(1943), «Перемога на Правобережній Україні» (1945). Улітку 1943 р. була завершена одна з
головних робіт великого митця — «Україна в огні», яка викликала гостру критику сталінського
керівництва.
Помилкою ЦР було й те, що в ній не була представлена Українська
Героїко-патріотичні теми знайшли своє віддзеркалення у творах М. Бажана «Клятва», «Данило
церква,
хоча «Йдемо
значнаначастина
українського
духовенства
прихильно
Галицький»,
П. Тичини
бій», «Перемагать
і жить!»,
М. Рильського «Слово
про рідну
до національно-визвольного
руху.
Звернувшись
матір»,ставилася
А. Малишка «Україно
моя», В. Сосюри, О. Корнійчука,
піднімали
бойовий духзбійців і
командирів,
надихали
на героїчні вчинки.
відозвою
доїхукраїнського
народу, УПЦ закликала підтримати ЦР.
З початку
тема
захисту
вітчизни стала
основою творчості
українських
художників.
Тимвійни
часом
ЦР
зігнорувала
це звернення,
втративши
підтримку
з Вони
працювали над створенням плакатів, листівок, карикатур.
боку десятків і сотень тисяч віруючих.
Понад 100 фронтових концертних бригад, складених із відомих акторів українського театру 3.
Україні ширилася
анархія
безладдя.Ю.
Становище
погіршилося,
Гайдай,На
І. Паторжинського,
П. Вірського,
Ю.і Тимошенка,
Березіна та інших,
було відряджено
коли
розвалилася
арміяколективи
в Галичині
(серпень
1917 р.).
на фронт.
З великою
віддачеюросійська
працювали творчі
майже
50 евакуйованих
з України
театрів.
Основнаяка
увага
приділялась
виступам утилом
військових
частинах, госпіталях, колгоспах,
на
Україну,
була
безпосереднім
Південно-Західного
й
заводахРумунського
і фабриках.
фронтів, заполонили мільйони розбещених озброєних
У ці роки патріотичні твори написали композитори Ю. Мейтус, К. Данькевич, художники М.
солдат. Вони, за висловом В. Винниченка, були «гіршими від
Дерегус, О. Шовкуненко, М. Глущенко. Сотні бойових кілометрів пройшов по німецьких тилах
орд», їхняфотокореспондент
присутність свідчила
про
безпорадність
разом зтатарських
українськими партизанами
Я. Давидзон.
Його
фотоархів залишив для
ЦР.героїчну галерею командирів і рядових бійців.
нащадків
ВеликуВ
роль
у мобілізації
бойового духу
населення на боротьбу
фашизмом
самій
Україніі піднятті
активізується
великоруська
реакція,зпро
що справляло
радіо. Воно
ставало
джереломобстріл
достовірної
на фронтах
громадян, що мешкали
яскраво
засвідчив
в інформації
Києві в кінці
липнядля
українського
полку на
окупованих територіях. У листопаді 1941 р. почали роботу українські радіостанції ім. Т.
ім. Б. Хмельницького під час відправки його на фронт.
Шевченка в Саратові та «Радянська Україна»! в Москві. У 1942 р. почала свою роботу
радіостанція «Партизанка», З 1943 р. у прифронтовій смузі стала працювати пересувна
радіостанція «Дніпро».

Далі

Назад

Не припинила своє існування преса. У тилу видавалися українські республіканські газети
«Комуніст» (з 1943 р. «Радянська Україна») та «Советская Украйна» (з 1944 р. — «Правда
України»), «Література і мистецтво» та журнали «Україна», «Українська література” та
інші.
У роки війни важливим ідеологічним засобом стало кіно. Документальна хроніка яскраво
доповнювала інформацію газет та радіо. У роки війни не припинялось і створення художніх
фільмів. Евакуйовані Київська та Одеська кіностудії створили такі фільми: «Олександр
Пархоменко», «Як гартувалася сталь», «Партизани в степах України» та інші. У 1943р.
режисер Марк Донской зняв фільм «Райдуга» за однойменною повістю Ванди Василевської.
Цей фільм став найкращим досягненням українського художнього кіно повоєнного часу.
Картина одержала «Оскара» — премію Академії кіномистецтва США, а в 1946 р. була
удостоєна Державної премії СРСР.
Українська культура в роки Другої світової війни виховувала почуття любові до України і
ненависті до загарбників, розкривала історичне значення боротьби з нацизмом.
Після звільнення України значна робота велась у справі відновлення театрів в обласних та
районних центрах і у пристосованих приміщеннях започатковували демонстрацію
кінофільмів. Відновлювався випуск обласних та районних газет, вступили в дію обласні та
районні бібліотеки, налагоджувалася робота видавництв тощо.
3. Розвиток культури на окупованих територіях. Нищення окупантами української
культури.
Нацистсько-німецька окупація призвела до глибокого занепаду української культури. Нова
влада дозволяла в Україні тільки початкову освіту для дітей віком від 9 до 12 років.
Українська молодь була позбавлена можливості одержати повноцінну вищу освіту.
Невимовне обурення серед українців Галичини викликала заборона на існування Наукового
товариства ім. Т. Шевченка.

Далі

Назад

Трагедією для України стало пограбування нацистами її культурних цінностей. Спеціальна
інструкція, яка надійшла з Берліна до окупованих областей, повідомляла: «Як тільки війська
займуть яке - не будь велике місто, негайно туди виїздять начальники спец команд, з
різними спеціалістами. Вони оглядають музеї, картинні галереї, виставки, культурні й
художні установи, з'ясовують, у якому вони (находяться стані, і конфіскують усе, що
становить цінність». За матеріалами Державної Надзвичайної Комісії по розслідуванню
злочинів нацистських загарбників було встановлено: в Україні окупанти зруйнували 151
музей, 9 тис. клубних приміщень, 660 кінотеатрів, 110 корпусів вузів, понад 8 тис. шкіл, 62
театральні приміщення, вивезли до Німеччини 330 тис. найцінніших музейних експонатів
та понад 50 млн книг. Зруйновано і пошкоджено велику кількість пам'ятників архітектури.
Жертвами нацистського «нового порядку» стали відомі представники української
інтелігенції: І. Рогач, О. Теліга, О. Кандиба (Ольжич) та багато інших.

Назад

Ані тяжкі роки війни, ані величезні втрати, ані
фашистський «новий порядок» не припинили
культурний розвиток України. Інтелектуальна потуга
українського народу, його література і мистецтво не
схилилися перед наступом фашизму. Культура народу в
умовах війни надійно служила його самозбереженню,
утвердженню гуманістичних ідеалів.
Мобілізаційний потенціал засобів культури і
патріотизм митців у використаний сталінським
режимом для перемоги над ворогом. Як тільки
скінчилась війна, українська культура зазнала від
сталінського режиму нових руйнувань і репресій

Назад


Slide 11

Тема уроку: Культура України в роки війни.
Мета:
Обладнання:
Структура уроку:
І. Перевірка домашнього завдання:
II. Пояснення нового матеріалу.
План.
ІІI. Закріплення вивченого матеріалу:
ІV. Підсумки уроку.
V. Домашнє завдання

Охарактеризувати розвиток української культури в
роки війни. Розкрити, яким був внесок української
творчої інтелігенції у перемогу над фашизмом.
Познайомити учнів з основними здобутками української
культури в роки Другої світової війни. Формувати
інтерес учнів до культурних надбань українського
народу. Виховувати високі моральні якості на кращих
зразках національної культури.

Назад

Ф.Г. Турченко “Новітня історія України”10 кл.” В.В,
Найтов “Історія України”, атлас.

Назад

1. Освіта і наука УРСР у роки війни.
2. Внесок українських діячів культури в перемогу над
ворогом.
3. Розвиток культури на окупованих територіях.
Нищення окупантами

Назад

1. Назвіть здобутки українських вчених у роки війни.
2. Як можна охарактеризувати внесок українських
митців у перемогу над ворогом?
3. Якими були наслідки гітлерівської окупації для
української культури?

Назад

1. Який внесок України в перемогу над нацистською
Німеччиною?
2. Назвіть причини депортації кримських татар,
вірмен, болгар у 1944р.
3. Чи можна боротьбу УПА проти сталінського
режиму вважати громадянською війною?

Назад

1. Освіта і наука УРСР у роки війни.
Війна стала великим випробуванням для української науки і культури. Вона руйнувала історичне
надбання українського народу, завдавала великої шкоди історичним пам'яткам, освіті, науці,
мистецтву тощо.
Обставини воєнного часу змусили евакуювати школи України у східні райони СРСР, де в місцях
компактного проживання українців відкривалися школи з українською мовою навчання. Близько
5,5 тис. українських педагогів працювали в Саратовській, Куйбишевській, Сталінградській,
• 16 липня ЦР
розробила
“Статут вищого
Україною”,
який відіграв
Новосибірській,
Пермській,
Свердловській,
Омськійуправління
областях РРФСР
та Середній
Азії. Тут
важливу
роль
у
налагодженні
справ
управління.
Делегація
на
чолі
з
В.
функціонували близько ста загальноосвітніх шкіл з українською мовою навчання.
Винниченко передала його Тимчасовому урядові. З таким самоуправством не
З початком
війни
припиниливсвою
діяльність
евакуйовані
глибинні
райони
СРСР вищі
могли
змиритися
Петрограді.
Наі були
початку
серпняузвідти
у Київ
була
навчальні
заклади.т.
Частково
відновити
роботу вдалося
тільки 1942 р.:
у Казахстані
направлена
зв. “Інструкція
дляїхГенерального
Секретаріату
Тимчасового
розпочав
роботу
об'єднаний
університет
складі Київського
та Харківського
уряду
на Україні”.
В нійукраїнський
права автономії
Україниу значно
урізувалися:
Генеральний
Секретаріат
на пропозицію
призначався
Тимчасовим
урядом,
університетів,
Одеський
університет
у Туркменії.ЦР
Наукові
установи
України також
було
а отже це
був орган
неСРСР.
ЦР, а Більшість
Тимчасового
уряду; число
Генеральних
перебазовано
в східні
райони
підрозділів
Академії
наук УРСР та її Президія
секретарів
зменшувалося,
в
компетенцію
ЦР
не
входили:
військова
справа,
знаходились в Уфі (з 1943 р. — у Москві). Поєднуючи свої зусилля з вченими
і науковцями
інших
транспорт, міжнародні зв'язки, продуктова справа, пошта, телеграф, тобто
республік,
представники
брали
активну участь
у розробці
видів
усі командні
висотиукраїнської
держави; науки
у складі
Секретаріату
за вимогою
Т. нових
У. мусило
озброєння.
роки
війни тематика
багатьох
була переведена
до
бути 4У не
українця;
повноваження
ЦР інститутів
розповсюджувалися
не на 9,відповідно
а на 5
потреб
воєнного
часу. Подільську, Волинську, Чернігівську, Полтавську). В сферу
губерній
(Київську,
влади
небув
входили
Таврія,
Харківщина, Херсонщина
з Миколаївщиною.
При президії
АНУЦР
УРСР
створений
Науково-технічний
комітет сприяння
обороні, який очолив
президент
• “Інструкція”
АН УРСР
Т. У.
О.викликала
Богомолець.
незадоволення УЦР.
На оборонні
програми
8 лабораторій
фізико-технічного
інституту АН
УРСР. Вони
• 9 серпня
1917працювали
р.— засідання
ЦР, на якому
визнано, що “Інструкція”
ліквідовує
угоду від
3 липня,
і томудля
необхідно
готувати іскликання
розробляли
військові
прилади
авіації, радіолокації
пеленгації.Українських
Інститут чорної металургії
Установчих
зборів.
випробував бойові якості артилерійських систем. Інститут будівельної механіки виконував
• Зміст
“Інструкції”ВПС.
означав,
що Т. електрозварювання
У. розпочав наступ АН
на український
завдання
командування
Інститут
УРСР на чолі з відомим
національно-визвольний
рух.
вченим Є. Патоном застосував метод автоматичного дугового зварювання під флюсом при
зборці корпусів танків, що покращило якість танків та швидкість їх виробництва. Завдяки
цьому радянська танкова промисловість випустила танків у два рази більше, ніж Німеччина
(102 тис. проти 48 тис.).

Далі

Назад

Академік О. Богомолець разом з колегами Інституту клінічної фізіології винайшов сироватку для
лікування ран. Тільки за 1943 р. її було виготовлено 3 млн. доз препарату. Інститут біохімії
АН УРСР (академік О. Палладій) створив препарат для згортання крові. У Новосибірську діяв
інститут-госпіталь з діагностики і терапії проникаючих поранень грудної клітки. Завдяки
розробленим новим методам лікування вдалося значно скоротити смертність серед
поранених. Група наукових працівників клінічної медицини під керівництвом академіка М.
Стражеско, досліджуючи інфекцію і сепсис ран, вдосконалили систему лікування, завдяки якій
вдалось врятувати сотні тисяч бійців. Хірург-офтальмолог академік В. Філатов очолив у
Ташкенті Український інститут хвороб ока, успішно здійснював операції на роговиці ока і тим
самим урятував зір багатьом пораненим бійцям.
Великим був внесок і вчених-суспільствознавців, головним завданням яких було зміцнення
морального духу народу та армії.
На визволених територіях відновлювали свою роботу школи, вищі навчальні заклади, підрозділи
АН УРСР. Мільйони дітей, а також дорослого населення сіли за парти, велика кількість
молоді заповнила студентські аудиторії вузів. У 1945 р. в Україні стали до ладу 30,5 тис.
шкіл, 154 вищі навчальні заклади, сотні середніх спеціальних навчальних закладів.
2. Внесок українських діячів культури в перемогу над ворогом.
Вагомий внесок в розгром фашистських загарбників належить і українській літературі та
мистецтву. На фронт добровільно відправилися А. Головко, І. Ле, С. Скляренко, Я. Качура, Л.
Первомайський, П. Усенко та інші. Загалом 109 з 200 членів Спілки письменників України були
на фронтах. Загинув кожен четвертий. За роки війни українські письменники написали понад
120 книжок, збірок, брошур. В основному українські письменники працювали військовими
кореспондентами, редакторами 50 фронтових видань (газет, фронтових листків).
31 липня 1941 р. вийшов перший номер газети «За радянську Україну!», призначеної для
партизан. До редколегії газети входили М. Бажан, В. Васильківська, А. Корнійчук.
Військовим кореспондентом газети «Красная Армия», потім — «Известия» був О. Довженко, що
добровільно прибув на Південно-Західний фронт. За воєнні заслуги він нагороджений орденом
Бойового Червоного Прапора.

Далі

Назад

У роки війни публіцистика стала головною зброєю майстрів слова. О. Довженко опублікував у цей
час глибоко реалістичні твори «Перед боєм», «Мати» (1943 р.). У трагічні дні гітлерівської
навали були створені незабутні кінострічки О. Довженка «Битва за нашу Радянську Україну»
(1943), «Перемога на Правобережній Україні» (1945). Улітку 1943 р. була завершена одна з
головних робіт великого митця — «Україна в огні», яка викликала гостру критику сталінського
керівництва.
Помилкою ЦР було й те, що в ній не була представлена Українська
Героїко-патріотичні теми знайшли своє віддзеркалення у творах М. Бажана «Клятва», «Данило
церква,
хоча «Йдемо
значнаначастина
українського
духовенства
прихильно
Галицький»,
П. Тичини
бій», «Перемагать
і жить!»,
М. Рильського «Слово
про рідну
до національно-визвольного
руху.
Звернувшись
матір»,ставилася
А. Малишка «Україно
моя», В. Сосюри, О. Корнійчука,
піднімали
бойовий духзбійців і
командирів,
надихали
на героїчні вчинки.
відозвою
доїхукраїнського
народу, УПЦ закликала підтримати ЦР.
З початку
тема
захисту
вітчизни стала
основою творчості
українських
художників.
Тимвійни
часом
ЦР
зігнорувала
це звернення,
втративши
підтримку
з Вони
працювали над створенням плакатів, листівок, карикатур.
боку десятків і сотень тисяч віруючих.
Понад 100 фронтових концертних бригад, складених із відомих акторів українського театру 3.
Україні ширилася
анархія
безладдя.Ю.
Становище
погіршилося,
Гайдай,На
І. Паторжинського,
П. Вірського,
Ю.і Тимошенка,
Березіна та інших,
було відряджено
коли
розвалилася
арміяколективи
в Галичині
(серпень
1917 р.).
на фронт.
З великою
віддачеюросійська
працювали творчі
майже
50 евакуйованих
з України
театрів.
Основнаяка
увага
приділялась
виступам утилом
військових
частинах, госпіталях, колгоспах,
на
Україну,
була
безпосереднім
Південно-Західного
й
заводахРумунського
і фабриках.
фронтів, заполонили мільйони розбещених озброєних
У ці роки патріотичні твори написали композитори Ю. Мейтус, К. Данькевич, художники М.
солдат. Вони, за висловом В. Винниченка, були «гіршими від
Дерегус, О. Шовкуненко, М. Глущенко. Сотні бойових кілометрів пройшов по німецьких тилах
орд», їхняфотокореспондент
присутність свідчила
про
безпорадність
разом зтатарських
українськими партизанами
Я. Давидзон.
Його
фотоархів залишив для
ЦР.героїчну галерею командирів і рядових бійців.
нащадків
ВеликуВ
роль
у мобілізації
бойового духу
населення на боротьбу
фашизмом
самій
Україніі піднятті
активізується
великоруська
реакція,зпро
що справляло
радіо. Воно
ставало
джереломобстріл
достовірної
на фронтах
громадян, що мешкали
яскраво
засвідчив
в інформації
Києві в кінці
липнядля
українського
полку на
окупованих територіях. У листопаді 1941 р. почали роботу українські радіостанції ім. Т.
ім. Б. Хмельницького під час відправки його на фронт.
Шевченка в Саратові та «Радянська Україна»! в Москві. У 1942 р. почала свою роботу
радіостанція «Партизанка», З 1943 р. у прифронтовій смузі стала працювати пересувна
радіостанція «Дніпро».

Далі

Назад

Не припинила своє існування преса. У тилу видавалися українські республіканські газети
«Комуніст» (з 1943 р. «Радянська Україна») та «Советская Украйна» (з 1944 р. — «Правда
України»), «Література і мистецтво» та журнали «Україна», «Українська література” та
інші.
У роки війни важливим ідеологічним засобом стало кіно. Документальна хроніка яскраво
доповнювала інформацію газет та радіо. У роки війни не припинялось і створення художніх
фільмів. Евакуйовані Київська та Одеська кіностудії створили такі фільми: «Олександр
Пархоменко», «Як гартувалася сталь», «Партизани в степах України» та інші. У 1943р.
режисер Марк Донской зняв фільм «Райдуга» за однойменною повістю Ванди Василевської.
Цей фільм став найкращим досягненням українського художнього кіно повоєнного часу.
Картина одержала «Оскара» — премію Академії кіномистецтва США, а в 1946 р. була
удостоєна Державної премії СРСР.
Українська культура в роки Другої світової війни виховувала почуття любові до України і
ненависті до загарбників, розкривала історичне значення боротьби з нацизмом.
Після звільнення України значна робота велась у справі відновлення театрів в обласних та
районних центрах і у пристосованих приміщеннях започатковували демонстрацію
кінофільмів. Відновлювався випуск обласних та районних газет, вступили в дію обласні та
районні бібліотеки, налагоджувалася робота видавництв тощо.
3. Розвиток культури на окупованих територіях. Нищення окупантами української
культури.
Нацистсько-німецька окупація призвела до глибокого занепаду української культури. Нова
влада дозволяла в Україні тільки початкову освіту для дітей віком від 9 до 12 років.
Українська молодь була позбавлена можливості одержати повноцінну вищу освіту.
Невимовне обурення серед українців Галичини викликала заборона на існування Наукового
товариства ім. Т. Шевченка.

Далі

Назад

Трагедією для України стало пограбування нацистами її культурних цінностей. Спеціальна
інструкція, яка надійшла з Берліна до окупованих областей, повідомляла: «Як тільки війська
займуть яке - не будь велике місто, негайно туди виїздять начальники спец команд, з
різними спеціалістами. Вони оглядають музеї, картинні галереї, виставки, культурні й
художні установи, з'ясовують, у якому вони (находяться стані, і конфіскують усе, що
становить цінність». За матеріалами Державної Надзвичайної Комісії по розслідуванню
злочинів нацистських загарбників було встановлено: в Україні окупанти зруйнували 151
музей, 9 тис. клубних приміщень, 660 кінотеатрів, 110 корпусів вузів, понад 8 тис. шкіл, 62
театральні приміщення, вивезли до Німеччини 330 тис. найцінніших музейних експонатів
та понад 50 млн книг. Зруйновано і пошкоджено велику кількість пам'ятників архітектури.
Жертвами нацистського «нового порядку» стали відомі представники української
інтелігенції: І. Рогач, О. Теліга, О. Кандиба (Ольжич) та багато інших.

Назад

Ані тяжкі роки війни, ані величезні втрати, ані
фашистський «новий порядок» не припинили
культурний розвиток України. Інтелектуальна потуга
українського народу, його література і мистецтво не
схилилися перед наступом фашизму. Культура народу в
умовах війни надійно служила його самозбереженню,
утвердженню гуманістичних ідеалів.
Мобілізаційний потенціал засобів культури і
патріотизм митців у використаний сталінським
режимом для перемоги над ворогом. Як тільки
скінчилась війна, українська культура зазнала від
сталінського режиму нових руйнувань і репресій

Назад


Slide 12

Тема уроку: Культура України в роки війни.
Мета:
Обладнання:
Структура уроку:
І. Перевірка домашнього завдання:
II. Пояснення нового матеріалу.
План.
ІІI. Закріплення вивченого матеріалу:
ІV. Підсумки уроку.
V. Домашнє завдання

Охарактеризувати розвиток української культури в
роки війни. Розкрити, яким був внесок української
творчої інтелігенції у перемогу над фашизмом.
Познайомити учнів з основними здобутками української
культури в роки Другої світової війни. Формувати
інтерес учнів до культурних надбань українського
народу. Виховувати високі моральні якості на кращих
зразках національної культури.

Назад

Ф.Г. Турченко “Новітня історія України”10 кл.” В.В,
Найтов “Історія України”, атлас.

Назад

1. Освіта і наука УРСР у роки війни.
2. Внесок українських діячів культури в перемогу над
ворогом.
3. Розвиток культури на окупованих територіях.
Нищення окупантами

Назад

1. Назвіть здобутки українських вчених у роки війни.
2. Як можна охарактеризувати внесок українських
митців у перемогу над ворогом?
3. Якими були наслідки гітлерівської окупації для
української культури?

Назад

1. Який внесок України в перемогу над нацистською
Німеччиною?
2. Назвіть причини депортації кримських татар,
вірмен, болгар у 1944р.
3. Чи можна боротьбу УПА проти сталінського
режиму вважати громадянською війною?

Назад

1. Освіта і наука УРСР у роки війни.
Війна стала великим випробуванням для української науки і культури. Вона руйнувала історичне
надбання українського народу, завдавала великої шкоди історичним пам'яткам, освіті, науці,
мистецтву тощо.
Обставини воєнного часу змусили евакуювати школи України у східні райони СРСР, де в місцях
компактного проживання українців відкривалися школи з українською мовою навчання. Близько
5,5 тис. українських педагогів працювали в Саратовській, Куйбишевській, Сталінградській,
• 16 липня ЦР
розробила
“Статут вищого
Україною”,
який відіграв
Новосибірській,
Пермській,
Свердловській,
Омськійуправління
областях РРФСР
та Середній
Азії. Тут
важливу
роль
у
налагодженні
справ
управління.
Делегація
на
чолі
з
В.
функціонували близько ста загальноосвітніх шкіл з українською мовою навчання.
Винниченко передала його Тимчасовому урядові. З таким самоуправством не
З початком
війни
припиниливсвою
діяльність
евакуйовані
глибинні
райони
СРСР вищі
могли
змиритися
Петрограді.
Наі були
початку
серпняузвідти
у Київ
була
навчальні
заклади.т.
Частково
відновити
роботу вдалося
тільки 1942 р.:
у Казахстані
направлена
зв. “Інструкція
дляїхГенерального
Секретаріату
Тимчасового
розпочав
роботу
об'єднаний
університет
складі Київського
та Харківського
уряду
на Україні”.
В нійукраїнський
права автономії
Україниу значно
урізувалися:
Генеральний
Секретаріат
на пропозицію
призначався
Тимчасовим
урядом,
університетів,
Одеський
університет
у Туркменії.ЦР
Наукові
установи
України також
було
а отже це
був орган
неСРСР.
ЦР, а Більшість
Тимчасового
уряду; число
Генеральних
перебазовано
в східні
райони
підрозділів
Академії
наук УРСР та її Президія
секретарів
зменшувалося,
в
компетенцію
ЦР
не
входили:
військова
справа,
знаходились в Уфі (з 1943 р. — у Москві). Поєднуючи свої зусилля з вченими
і науковцями
інших
транспорт, міжнародні зв'язки, продуктова справа, пошта, телеграф, тобто
республік,
представники
брали
активну участь
у розробці
видів
усі командні
висотиукраїнської
держави; науки
у складі
Секретаріату
за вимогою
Т. нових
У. мусило
озброєння.
роки
війни тематика
багатьох
була переведена
до
бути 4У не
українця;
повноваження
ЦР інститутів
розповсюджувалися
не на 9,відповідно
а на 5
потреб
воєнного
часу. Подільську, Волинську, Чернігівську, Полтавську). В сферу
губерній
(Київську,
влади
небув
входили
Таврія,
Харківщина, Херсонщина
з Миколаївщиною.
При президії
АНУЦР
УРСР
створений
Науково-технічний
комітет сприяння
обороні, який очолив
президент
• “Інструкція”
АН УРСР
Т. У.
О.викликала
Богомолець.
незадоволення УЦР.
На оборонні
програми
8 лабораторій
фізико-технічного
інституту АН
УРСР. Вони
• 9 серпня
1917працювали
р.— засідання
ЦР, на якому
визнано, що “Інструкція”
ліквідовує
угоду від
3 липня,
і томудля
необхідно
готувати іскликання
розробляли
військові
прилади
авіації, радіолокації
пеленгації.Українських
Інститут чорної металургії
Установчих
зборів.
випробував бойові якості артилерійських систем. Інститут будівельної механіки виконував
• Зміст
“Інструкції”ВПС.
означав,
що Т. електрозварювання
У. розпочав наступ АН
на український
завдання
командування
Інститут
УРСР на чолі з відомим
національно-визвольний
рух.
вченим Є. Патоном застосував метод автоматичного дугового зварювання під флюсом при
зборці корпусів танків, що покращило якість танків та швидкість їх виробництва. Завдяки
цьому радянська танкова промисловість випустила танків у два рази більше, ніж Німеччина
(102 тис. проти 48 тис.).

Далі

Назад

Академік О. Богомолець разом з колегами Інституту клінічної фізіології винайшов сироватку для
лікування ран. Тільки за 1943 р. її було виготовлено 3 млн. доз препарату. Інститут біохімії
АН УРСР (академік О. Палладій) створив препарат для згортання крові. У Новосибірську діяв
інститут-госпіталь з діагностики і терапії проникаючих поранень грудної клітки. Завдяки
розробленим новим методам лікування вдалося значно скоротити смертність серед
поранених. Група наукових працівників клінічної медицини під керівництвом академіка М.
Стражеско, досліджуючи інфекцію і сепсис ран, вдосконалили систему лікування, завдяки якій
вдалось врятувати сотні тисяч бійців. Хірург-офтальмолог академік В. Філатов очолив у
Ташкенті Український інститут хвороб ока, успішно здійснював операції на роговиці ока і тим
самим урятував зір багатьом пораненим бійцям.
Великим був внесок і вчених-суспільствознавців, головним завданням яких було зміцнення
морального духу народу та армії.
На визволених територіях відновлювали свою роботу школи, вищі навчальні заклади, підрозділи
АН УРСР. Мільйони дітей, а також дорослого населення сіли за парти, велика кількість
молоді заповнила студентські аудиторії вузів. У 1945 р. в Україні стали до ладу 30,5 тис.
шкіл, 154 вищі навчальні заклади, сотні середніх спеціальних навчальних закладів.
2. Внесок українських діячів культури в перемогу над ворогом.
Вагомий внесок в розгром фашистських загарбників належить і українській літературі та
мистецтву. На фронт добровільно відправилися А. Головко, І. Ле, С. Скляренко, Я. Качура, Л.
Первомайський, П. Усенко та інші. Загалом 109 з 200 членів Спілки письменників України були
на фронтах. Загинув кожен четвертий. За роки війни українські письменники написали понад
120 книжок, збірок, брошур. В основному українські письменники працювали військовими
кореспондентами, редакторами 50 фронтових видань (газет, фронтових листків).
31 липня 1941 р. вийшов перший номер газети «За радянську Україну!», призначеної для
партизан. До редколегії газети входили М. Бажан, В. Васильківська, А. Корнійчук.
Військовим кореспондентом газети «Красная Армия», потім — «Известия» був О. Довженко, що
добровільно прибув на Південно-Західний фронт. За воєнні заслуги він нагороджений орденом
Бойового Червоного Прапора.

Далі

Назад

У роки війни публіцистика стала головною зброєю майстрів слова. О. Довженко опублікував у цей
час глибоко реалістичні твори «Перед боєм», «Мати» (1943 р.). У трагічні дні гітлерівської
навали були створені незабутні кінострічки О. Довженка «Битва за нашу Радянську Україну»
(1943), «Перемога на Правобережній Україні» (1945). Улітку 1943 р. була завершена одна з
головних робіт великого митця — «Україна в огні», яка викликала гостру критику сталінського
керівництва.
Помилкою ЦР було й те, що в ній не була представлена Українська
Героїко-патріотичні теми знайшли своє віддзеркалення у творах М. Бажана «Клятва», «Данило
церква,
хоча «Йдемо
значнаначастина
українського
духовенства
прихильно
Галицький»,
П. Тичини
бій», «Перемагать
і жить!»,
М. Рильського «Слово
про рідну
до національно-визвольного
руху.
Звернувшись
матір»,ставилася
А. Малишка «Україно
моя», В. Сосюри, О. Корнійчука,
піднімали
бойовий духзбійців і
командирів,
надихали
на героїчні вчинки.
відозвою
доїхукраїнського
народу, УПЦ закликала підтримати ЦР.
З початку
тема
захисту
вітчизни стала
основою творчості
українських
художників.
Тимвійни
часом
ЦР
зігнорувала
це звернення,
втративши
підтримку
з Вони
працювали над створенням плакатів, листівок, карикатур.
боку десятків і сотень тисяч віруючих.
Понад 100 фронтових концертних бригад, складених із відомих акторів українського театру 3.
Україні ширилася
анархія
безладдя.Ю.
Становище
погіршилося,
Гайдай,На
І. Паторжинського,
П. Вірського,
Ю.і Тимошенка,
Березіна та інших,
було відряджено
коли
розвалилася
арміяколективи
в Галичині
(серпень
1917 р.).
на фронт.
З великою
віддачеюросійська
працювали творчі
майже
50 евакуйованих
з України
театрів.
Основнаяка
увага
приділялась
виступам утилом
військових
частинах, госпіталях, колгоспах,
на
Україну,
була
безпосереднім
Південно-Західного
й
заводахРумунського
і фабриках.
фронтів, заполонили мільйони розбещених озброєних
У ці роки патріотичні твори написали композитори Ю. Мейтус, К. Данькевич, художники М.
солдат. Вони, за висловом В. Винниченка, були «гіршими від
Дерегус, О. Шовкуненко, М. Глущенко. Сотні бойових кілометрів пройшов по німецьких тилах
орд», їхняфотокореспондент
присутність свідчила
про
безпорадність
разом зтатарських
українськими партизанами
Я. Давидзон.
Його
фотоархів залишив для
ЦР.героїчну галерею командирів і рядових бійців.
нащадків
ВеликуВ
роль
у мобілізації
бойового духу
населення на боротьбу
фашизмом
самій
Україніі піднятті
активізується
великоруська
реакція,зпро
що справляло
радіо. Воно
ставало
джереломобстріл
достовірної
на фронтах
громадян, що мешкали
яскраво
засвідчив
в інформації
Києві в кінці
липнядля
українського
полку на
окупованих територіях. У листопаді 1941 р. почали роботу українські радіостанції ім. Т.
ім. Б. Хмельницького під час відправки його на фронт.
Шевченка в Саратові та «Радянська Україна»! в Москві. У 1942 р. почала свою роботу
радіостанція «Партизанка», З 1943 р. у прифронтовій смузі стала працювати пересувна
радіостанція «Дніпро».

Далі

Назад

Не припинила своє існування преса. У тилу видавалися українські республіканські газети
«Комуніст» (з 1943 р. «Радянська Україна») та «Советская Украйна» (з 1944 р. — «Правда
України»), «Література і мистецтво» та журнали «Україна», «Українська література” та
інші.
У роки війни важливим ідеологічним засобом стало кіно. Документальна хроніка яскраво
доповнювала інформацію газет та радіо. У роки війни не припинялось і створення художніх
фільмів. Евакуйовані Київська та Одеська кіностудії створили такі фільми: «Олександр
Пархоменко», «Як гартувалася сталь», «Партизани в степах України» та інші. У 1943р.
режисер Марк Донской зняв фільм «Райдуга» за однойменною повістю Ванди Василевської.
Цей фільм став найкращим досягненням українського художнього кіно повоєнного часу.
Картина одержала «Оскара» — премію Академії кіномистецтва США, а в 1946 р. була
удостоєна Державної премії СРСР.
Українська культура в роки Другої світової війни виховувала почуття любові до України і
ненависті до загарбників, розкривала історичне значення боротьби з нацизмом.
Після звільнення України значна робота велась у справі відновлення театрів в обласних та
районних центрах і у пристосованих приміщеннях започатковували демонстрацію
кінофільмів. Відновлювався випуск обласних та районних газет, вступили в дію обласні та
районні бібліотеки, налагоджувалася робота видавництв тощо.
3. Розвиток культури на окупованих територіях. Нищення окупантами української
культури.
Нацистсько-німецька окупація призвела до глибокого занепаду української культури. Нова
влада дозволяла в Україні тільки початкову освіту для дітей віком від 9 до 12 років.
Українська молодь була позбавлена можливості одержати повноцінну вищу освіту.
Невимовне обурення серед українців Галичини викликала заборона на існування Наукового
товариства ім. Т. Шевченка.

Далі

Назад

Трагедією для України стало пограбування нацистами її культурних цінностей. Спеціальна
інструкція, яка надійшла з Берліна до окупованих областей, повідомляла: «Як тільки війська
займуть яке - не будь велике місто, негайно туди виїздять начальники спец команд, з
різними спеціалістами. Вони оглядають музеї, картинні галереї, виставки, культурні й
художні установи, з'ясовують, у якому вони (находяться стані, і конфіскують усе, що
становить цінність». За матеріалами Державної Надзвичайної Комісії по розслідуванню
злочинів нацистських загарбників було встановлено: в Україні окупанти зруйнували 151
музей, 9 тис. клубних приміщень, 660 кінотеатрів, 110 корпусів вузів, понад 8 тис. шкіл, 62
театральні приміщення, вивезли до Німеччини 330 тис. найцінніших музейних експонатів
та понад 50 млн книг. Зруйновано і пошкоджено велику кількість пам'ятників архітектури.
Жертвами нацистського «нового порядку» стали відомі представники української
інтелігенції: І. Рогач, О. Теліга, О. Кандиба (Ольжич) та багато інших.

Назад

Ані тяжкі роки війни, ані величезні втрати, ані
фашистський «новий порядок» не припинили
культурний розвиток України. Інтелектуальна потуга
українського народу, його література і мистецтво не
схилилися перед наступом фашизму. Культура народу в
умовах війни надійно служила його самозбереженню,
утвердженню гуманістичних ідеалів.
Мобілізаційний потенціал засобів культури і
патріотизм митців у використаний сталінським
режимом для перемоги над ворогом. Як тільки
скінчилась війна, українська культура зазнала від
сталінського режиму нових руйнувань і репресій

Назад