Transcript Тема. Звертання непоширені і поширені. Розділові знаки при

Мета. Поглибити знання учнів про звертання, удосконалювати вміння визначати
звертання у реченнях, правильно інтонувати речення із звертаннями, вживати
розділові знаки в реченнях із звертаннями. Озброїти учнів знаннями і
практичними рекомендаціями про основи спілкування. Розвивати мовленнєву
компетентність, уміння спостерігати за власним мовленням, свідомо аналізувати
своє мовлення і мовлення співрозмовників відповідно до літературних норм.
Формувати культуру поведінки і спілкування, знання мовного етикету. Виховувати
пошану до співрозмовників; членів родини, старших за віком людей, однолітків,
цікавість і любов до рідної мови.
Далі
1 м. - м.
Змістовно - Пошуковий.

Діти, два уроки ми засвоювали смислові, граматичні та інтонаційні особливості звертань. Пропоную вам
за допомогою опорної схеми «Звертання» дати відповіді на питання.
«Мозковий штурм»







Що називається звертанням?
Яка синтаксична роль звертань в реченні?
З якою інтонацією вони вимовляються?
Назвіть види звертань за будовою.
Якими частинами мови виражаються звертання?
Чи можуть вживатися в ролі звертань займенники ТИ, ВИ?
Які розділові знаки вживаються в реченні із звертанням?
Важливо пам’ятати про форми звертань у кличному відмінку.
Завдання № 1.
Прошу вас вказати на відмінність у творенні звертань в українській та російській мовах.
Що вам відомо про риторичні звертання? За яких умов вони вживаються?
Завдання № 2.
Спільна перевірка виконаного завдання.
Далі
Основний вид роботи на уроці—це групова навчальна діяльність, Але завдання
в групі розподілені за кількістю учасників, кожен ознайомиться з ними, а коли
виконає свою частину роботи і пояснить спосіб її виконання іншим, ми
заслухаємо групу, дамо оцінку її роботи. Прошу приступити до виконання
творчого завдання.
Завдання для 1 групи: “Простежити вияв ставлення до співбесідника через
використання звертань різних народів світу”.
Орієнтовна відповідь.
Завдання для 2 групи: ” Дослідити які форми звертань і з якою метою використовують у
поезіях Т. Г. Шевченко, І. Я. Франко, Леся Українка”.
Орієнтовна відповідь.
Доповіді учнів
Далі





Поняття «спілкування» в психології уживається найчастіше стосовно міжособових контактів.
Спілкування—це взаємодія двох чи кількох осіб в обміні інформацією чи в практичній діяльності.
Спілкування з іншими людьми розглядається як «обробка людей людьми», виходячи з цього, суть
спілкування із самим собою можна визначити як «обробку людиною самої себе».
Мистецтво спілкування—одна з найбільших здібностей людини, вона піднімає її над усім живим і робить
людиною!
Слово – найбільш змістовний, об’ємний, виразний засіб людського спілкування. Уміння говорити,
слухати—важливі умови взаєморозуміння. Немає у світі зброї, сильнішої за слова.
Про вміння користуватися словом писали ще в давню давнину. У “Повчанні синам” Володимира
Мономаха говориться: “При старих мовчати, мудрих слухати, старшим коритися, з рівними собі і
молодшими… без лукавого наміру розмовляти і більше вдумуватися, не шаленіти словом, не осуджувати
мовою”.
Ще з “Одіссеї” великого Гомера беруть витоки такі приказки: “Про одне слід говорити, а про інше
мовчати”, “Про одне хоч сім кін, про інше за ціп”. Вислови давньогрецького драматурга Софокла:
“Мовчи, глуха, - менш гріха”, “Хто мовчить, той двох навчить” - теж стали приказками.
Робота з прислів’ями та приказками.
Ситуативні задачі.
Гра чарівні слова”: “Привітання”, “Побажання”, “Звертання”
Творча робота
Створити за групами привітання зі святом, листівку з побажаннями, рекламу.
Підведення підсумків роботи

Спілкування не може обмежуватись тільки тим, про що сьогодні йшла мова. Ми спілкуємось в
транспорті, за столом, в театрі, у сім’ї, у колі друзів. Тому ваша задача вдома створити корисні поради: 1й варіант — ”До чого треба прагнути під час спілкування”, 2-й варіант — ”Чого треба уникати під час
спілкування”.
край, Харків, Київ, гривня, Ігор, Олег, Олександр,
Олександра, Сергій Володимирович,
Володимир.
Назад

Риторичне звертання — звертання до відсутньої
людини, до себе, до читача, до персонажа
літературного твору, до предметів і явищ з
метою привернути до них увагу, виявити до них
своє ставлення тощо.
Назад
Не є членом
речення
Клична
інтонація
Пауза
Будова :
Непоширені – одне слово
Поширені – сполучення слів
Назад
Завдання №2.
Скласти й записати висловлювання на тему
“Моя країна - Україна”.
Вжити 3—4 риторичних запитання.
Назад





Наше міжлюдське спілкування постійно, раз по раз, передбачає насамперед відповідне звертання або
вказування на ту чи іншу особу. Без цього слова мова недостатня, непереконлива. Будьмо ж уважними до
вибору форми такого висловлювання — щоб виявити до когось і викликати до себе чиюсь довіру, щоб не
образити, не принизити як чиюсь, так і свою гідність.
Звертаннями користуються у всіх державах з сивої давнини. Наприклад, наше українське “пан” - дуже
старе, бо використовувалось ще за часів Київської Русі. Пан—це давньогрецький бог лісів і гаїв, взагалі
благодійник природи, захисник усього живого. Але “пан” - це звертання не до багатої людини, а до кожного:
“Добрий вечір, пане господарю, стережи, Боже, твого товару” - щедрували під вікнами найбіднішого
селянина. Останніми роками повертається до нас і такий ґречний засіб спілкування, як “добродій”.
Улюбленим зачином листів багатьох українських письменників було:” Вельмишановний добродію”,
“Великоповажна добродійко”
У різних державах користуються різними звертаннями: в Англії до нетитулованого чоловіка звертаються
зі словами “сер”, “містер”, а до одруженої нетитулованої жінки —” місіс”, хоча до жінки з аристократичних
кіл звертаються “леді” чи “міледі”, а до її чоловіка —” мілорд”. До дівчат в англомовних країнах
звертаються “міс”, у Скандинавії — ”фрекен”, в Німеччині — ”фрейлін”. А ось ввічливе згадування про
заміжню жінку у німців “фрау”, до чоловіків “гер”.
В Іспанії та Італії чоловік “дон”, жінка “донна” чи “донья”. У Стародавньому Римі до вільно народженої
жінки казали “матрона”, що в широкому розуміння означає мати сімейства. У середньовічних італійців
звертання до заміжньої жінки було “мадонна". У Франції жінкам кажуть “мадам”, чоловікам “мсьє”,
дівчатам ”мадемуазель”.
А у народів Сходу вживають такі звертання: до чоловіка — “ага”, до жінки — “ханум”. Причому, якщо
звертання вживається після імені, цим наголошується вияв особливої пошани. Цікаві й звертання до
чоловіків: “ходжа” - до знатної особи, “хаджі” - до особи, що здійснила паломництво до Мекки.
Назад




Ми спостерігали за багатством та різноманітністю звертань у творах
визначних українських поетів. Пропонуємо речення, в яких звертання
виражають радість, захоплення, повагу, докір, іронію, ненависть,
презирство.
“Зоре моя вечірняя, зійди над горою”. “І ти, моя єдиная, встаєш із-за моря,
з-за туману, слухняная рожевая зоре!”. “Ой Дніпре мій, Дніпре, широкий та
дужий! Багато ти, батьку, у море носив козацької крові”. (Т. Г. Шевченко)
“Земле моя, всеплодющая мати…”, “Зеленійся, рідне поле, українська
нива…”. “Весно, ох, довго ж на тебе чекати”. “Весно, голубко, чому ж ти не
йдеш?”. “Весно, що за чудо ти твориш в моїй груді?”. “Вітре теплий, брате
мій, чи твоя се мова?”. (І. Я. Франко)
“До тебе, Україно, наша бездольная мати, струна наша перша озветься”.
“Спи ж ти, малесенький, пізній-бо час”. “Фантазіє, богине легкокрила, ти
світ золотистих мрій для нас одкрила”. “Слово, моя ти єдиная зброє”. (Леся
Українка)
Назад














Погане слово краще проковтнути, ніж промовити.
Яка людина, така її мова.
Вмієш сказати—вмій і змовчати.
Ласкаві слова—весняний день.
Слово людини здатне обернутися злом.
Слово не стріла, а серце пробиває.
Гарне слово дорожче за гроші.
В легковажної людини язик довгий.
Говорить гарно, мов горіхи гризе.
Сухе дерево безплідне, пусте слово марне.
Холодне слово поки до серця дійде—льодом стане.
Птицю пізнають по пір’ю, а людину—по бесіді.
Язик багато може зробити: і настрій піднести, і справу зіпсувати.
На сухому дереві нема плодів, у порожньому слові — глузду.
Назад
1-а група
 Ви увійшли в автобус в останні двері й побачили, що
біля передніх дверей стоять ваші друзі. Чи треба
привітатися з ними? А якщо треба, то як це зробити?
2-а група
 З вами, мабуть, таке траплялося: ви часто зустрічаєте
людину, наприклад, у сквері, через який ходите до
школи, але ви не знайомі з нею. Чи треба в таких
випадках вітатися?
3-я група
 У шкільному коридорі розмовляють учителі. Серед них
Олег побачив свого класного керівника і, проходячи повз
них, ввічливо сказав: “Здрастуйте, Ігорю Семеновичу!”.
Яку допущено помилку? Можливо, все гаразд?
Назад
Слова ввічливості
Привітання
Вітаю вас!
Привіт! Салют!
З днем народження!
З новосіллям!
З Новим роком!
З приїздом вас!
Доброго ранку!
Доброго дня!
На добраніч!
Побажання
Доброї ночі!
Доброго здоров’я!
Успіхів вам!
Хорошого
відпочинку!
Всього доброго!
Бажаю вам здоров’я,
щастя!
Бажаю вам приємно
провести свята!
Наше щире вітання!
Назад
Звертання
Будь ласка, вибачте!
Боюсь, що я вас образила!
Не жалкуйте.
Дозвольте попросити
вибачення.
Я не можу не вибачитись.
Юнаки! Дівчата!
Я не хотіла вас образити.
Мої рідні!
Прийміть мої співчуття.
Я завдав вам стільки
клопоту.
Я рада за вас!