Transcript Тема уроку: Громадсько-політичне життя. Мета: Обладнання: Структура уроку: І. Організаційний момент. II. Пояснення нового матеріалу. План. ІІI.

Тема уроку: Громадсько-політичне життя.
Мета:
Обладнання:
Структура уроку:
І. Організаційний момент.
II. Пояснення нового матеріалу.
План.
ІІI. Закріплення вивченого матеріалу:
ІV. Підсумки уроку.
V. Домашнє завдання
Розкрити процес утвердження диктаторської влади
Сталіна шляхом партійних чисток, масових репресій та
прийняття нової Конституції СРСР, яка фактично
закріпила всевладність партійного апарату на чолі з
генеральним секретарем; закріпити навички аналізу і
зіставлення історичного матеріалу, уміння розглядати
історичні явища в конкретно-історичних умовах;
виховувати учнів в дусі патріотизму, національної
свідомості та гідності.
Назад
Ф.Г. Турченко “Новітня історія України”10 кл.” В.В,
Найтов “Історія України”, атлас.
Назад
1. Загальна характеристика політичної ситуації в
Україні в 1930-ті рр.
2. Політичні процеси 1930-х рр.
3. Жертви репресій у 1930-ті рр. в Україні.
Назад
1. Чому Й. Сталін розгорнув в 1937 –2938 рр масові репресії
проти відповідальних партійних, радянських і
господарських керівників?
2. Коли було прийнято Конституцію СРСР?
3. Коли репресії набули масового характеру?
4. Як ви розумієте термін “індустріалізація”?
5. Що означає вислів “сталінська індустріалізація”?
6. Як позначилась сталінська індустріалізація на
становище селян?
7. Поясніть, чому саме в кінці 1920-х років Сталін
відмовився від Непу?
Вкажіть причини суцільної колективізації.
8. Чому сталінське керівництво здійснювало
колективізацію в декілька етапів?
9. Вкажіть причини голоду 1932 –1933 рр.
10. Чи можна події 1932 –1933 рр. Вважати голокостом?
Назад
До середини 1930-х рр. ціною неймовірних зусиль народу були досягнуті успіхи в розвитку
народного господарства. Водночас у політичному житті суспільства ставав більш помітним
відхід від демократичних принципів. Проголошена Й. Сталіним теорія «загострення класової
боротьби» у ході подальших перемог соціалістичного будівництва призвела до поширення
репресій. Прийняті в цих умовах Конституція СРСР (1936) і Конституція УРСР (1937) не
забезпечували фактичного втілення в життя своїх демократичних положень (скасування
обмежень прав деяких категорій населення, недоторканність особи і житла, таємниця
• 16 липня
“Статут
вищого управління
Україною”,як
який
відіграв
листування
тощо).ЦР
Нарозробила
початку 1930-х
рр. українізація
стала розглядатися
прояв
націоналізму;
важливу
роль
у
налагодженні
справ
управління.
Делегація
на
чолі
з
В.
активізувався процес русифікації; відбувалося встановлення жорсткого контролю
Винниченко передала його Тимчасовому урядові. З таким самоуправством не
тоталітарного
режиму над вгромадсько-політичним
життям.
могли змиритися
Петрограді. На початку
серпня звідти у Київ була
Необґрунтовані
репресії
на
рубежі
1920—1930-х
рр.
були
початком
тотального
знищення народу
направлена т. зв. “Інструкція для Генерального
Секретаріату
Тимчасового
в 1935—1937
стали
всі прошарки
партійні й державні діячі,
урядурр.
наЖертвами
Україні”. Врепресій
ній права
автономії
Українинаселення:
значно урізувалися:
Генеральний
Секретаріат
на пропозицію
ЦР призначався
Тимчасовим урядом,
революціонери,
вчені, військові,
діячі мистецтва,
вчителі,
лікарі, інженерно-технічні
працівники,
а отже
це був орган
не ЦР,радянської
а Тимчасового
уряду;
число Генеральних
дореволюційна
інтелігенція
і фахівці
генерації,
робітники,
селяни.
секретарів
зменшувалося,
в
компетенцію
ЦР
не
входили:
військова справа,
Першим кроком до масового терору стала кампанія по боротьбі з «саботажниками»
і
транспорт, міжнародні зв'язки, продуктова справа, пошта, телеграф, тобто
«шкідниками».
Навеснівисоти
1928 р. держави;
розпочавсяу сфабрикований
процес за
із так
званоїТ.
«шахтинської
усі командні
складі Секретаріату
вимогою
У. мусило
справи». бути
На лаві
підсудних
опинилися
представники
технічної
інтелігенції,
а
також
4 не українця; повноваження ЦР розповсюджувалися не на 9, а на керівники
5
промисловості,
що(Київську,
нібито створили
«Харківський
центр»
для проведення
різних «шкідницьких»
губерній
Подільську,
Волинську,
Чернігівську,
Полтавську).
В сферу
влади УЦР
не входили
Таврія,
Харківщина,
Херсонщина
з Миколаївщиною.
акцій на шахтах,
заводах,
фабриках.
Почалася
відкрита
боротьба проти
національної української
інтелігенції.
• “Інструкція” Т. У. викликала незадоволення УЦР.
Далі було
над українською
(так
звана
справа «Спілки
визволення
• 9сфальсифіковано
серпня 1917 р.—процес
засідання
ЦР, на якомуелітою
визнано,
що
“Інструкція”
ліквідовує
від 3 липня,
і тому45необхідно
готувати скликання
Українських
україни»).угоду
Репресіям
було піддано
учених, письменників
та інших відомих
діячів України: С.
Установчих
зборів.
Єфремова, В. Чехівського, О. Ніковського, Г. Голоскевича та інших.
• Змістрежиму
“Інструкції”
означав,
Т. У.підкорити
розпочавсобі
наступ
на український
Сталінському
необхідно
було що
цілком
українську
інтелігенцію.
національно-визвольний
рух.
У республіці «розкрили» безліч «контрреволюційних» організацій (Український національний
центр, Українська військова організація, Білогвардійський терористичний центр), а також різні
«шпигунсько-троцькістські» організації. Були репресовані видатні представники українського
національного відродження — М. Войчук, М. Зеров, М. Хвильовий, Лесь Курбас.
Далі
Назад
За абсурдним звинуваченням у 1933 р. був репресований Остап Вишня. Наступного року
розстріляли Г. Косинку, О. Близька. У цілому жертвами сталінських репресій стали
близько 500 письменників, що мешкали і працювали в Україні. Подібних репр'есій зазнали
також діячі театрального мистецтва, музики, кіно, живопису, графіки, скульптури
тощо. Були репресовані й розстріляні академіки АН УРСР М. Свитальський, М.
Яворський. Переслідуванням піддавалися Л. Ландау, М. Грушевський, М. Слабченко та
інші.
Був нанесений катастрофічний за своїми наслідками удар по армії. За півтора року в
Київському і Харківському округах було репресовано близько 45 командирів стрілецьких
з'єднань, у тому числі 17 комдивів, 18 комбригів. У 1937—1938 рр. були знищені
коменданти всіх Укріплених районів (особливі з'єднання на території України). Були
репресовані й розстріляні маршал Іона Якір, воєначальник Б. Думенко. Таким чином,
перед початком Другої світової війни армія лишилася без провідних воєначальників.
Компартія України, керівні діячі республіки також були піддані репресіям (X. Раковський, С.
Косіор, В. Затонський, В. Чубар та інші). У 1933— 1938 рр. внаслідок партійних
«чисток» кількісний склад КП(б)У зменшився більш ніж на 260 тис. осіб. У 1937 р. з 11
членів Політбюро ЦК КП(б)У було знищено 10 осіб.
Атмосфера в суспільстві була гнітючою. За виразом відомого історика Р. Конквеста
«республіка стала вотчиною НКВС».
Норми моралі поступилися місцем боротьбі за виживання. Тоталітарна система
заохочувала доноси і наклепи.
Пік репресій припав на лютий—березень 1937 р. Для швидкого розгляду політичних справ і
позасудового розгляду створювалися особливі трійки, що виносили вироки без участі
обвинувачуваного.
Назад
Сталінський терор позбавив волі та життя сотні
тисяч людей. Гинула віра людей у добро, руйнувалися
авторитети та світлі ідеали. І навпаки, заохочувалися
низькі вчинки — доноси, наклепи. У країні сформувався
тоталітарний режим, що підкорив собі усі сфери
життя суспільства.
Назад