Тема уроку: Окупаційний режим і розгортання Руху Опору в Україні. Мета: Обладнання: Структура уроку: І.
Download ReportTranscript Тема уроку: Окупаційний режим і розгортання Руху Опору в Україні. Мета: Обладнання: Структура уроку: І.
Slide 1
Тема уроку: Окупаційний режим і розгортання Руху
Опору в Україні.
Мета:
Обладнання:
Структура уроку:
І. Перевірка домашнього завдання:
II. Пояснення нового матеріалу.
План.
ІІI. Закріплення вивченого матеріалу:
ІV. Підсумки уроку.
V. Домашнє завдання
Slide 2
Розкрити суть «нового порядку», встановленого
окупантами. Показати злочини окупантів на українських
землях. Охарактеризувати рух Опору та його течії.
Розкрити внесок руху Опору в перемогу над фашизмом.
Закріплювати навички аналізу і зіставлення
історичного матеріалу, вміння розглядати історичні
явища в конкретно-історичних умовах. Виховати учнів
у дусі патріотизму, національної свідомості та
гідності.
Назад
Slide 3
Ф.Г. Турченко “Новітня історія України”10 кл.” В.В,
Найтов “Історія України”, атлас.
Назад
Slide 4
1. План «Ост» та окупація України.
2. Суть «нового порядку». Голокост.
3. Характеристика течій руху Опору.
4. Особливості діяльності націоналістичного руху (ОУН
– УПА).
Назад
Slide 5
1. Яким було співвідношення сил сторін напередодні
нападу німецьких військ на Україну?
2. Охарактеризуйте прикордонні бої німецьких і
радянських військ.
3. Які причини поразки радянських військ у танковій
битві в районі Луцьк—Броди—Рівне—Дубно?
4. Чому війська Південно-Західного фронту потрапили в
оточення?
5. Війська яких союзників Німеччини брали участь в
окупації України?
Назад
Slide 6
1. Що таке «новий порядок»?
2. На які територіально-адміністративні одиниці була
розчленована Україна?
3. У плані «Ост» зазначалося: «Україна — найродючіша область
Європи, її завдання — постачати продукти харчування та
сировину новій Європі». 4.Яким чином окупанти-здійснювали ці
плани?
5. Яку політику у сфері освіти здійснювали окупанти?
6. Охарактеризуйте відмінності окупаційної політики в різних
регіонах України.
7. Які течії руху Опору існували в Україні в роки війни?
8. Коли був проголошений Акт відновлення Української держави?
9. Коли було створено УПА?
10. Коли було створено український штаб партизанського руху,
хто його очолив?
11. Назвіть найвідоміших командирів радянських партизанських
з'єднань, що діяли в Україні.
12. Кого називають колабораціоністами?
Назад
Slide 7
План «Ост» та окупація України.
22 червня 1941 р. почалася Велика Вітчизняна війна. Територія України була повністю окупована
військами Німеччини та її союзниками протягом 1 року й 1 місяця (Зо 22 липня 1942 р.). За
розробленим ще в 1940 р. стратегічним «Генеральним планом "Ост"» щодо України
передбачалися такі заходи:
Онімечення населення українських земель.
Фізичне винищення слов'янських народів.
•Масові
16 липня
ЦР розробила
“Статут
вищого
управління Україною”, який відіграв
депортації
українців (65
%) до районів
Сибіру.
важливу роль
налагодженні
справ
управління.
Делегація на чолі з В.
Переселення
німціву на
українські землі
протягом
ЗО років.
Винниченко передала його Тимчасовому урядові. З таким самоуправством не
Після загарбання
України її територія
була На
розділена
на серпня
чотиризвідти
зони: у Київ була
могли змиритися
в Петрограді.
початку
1) рейхскомісаріат
направлена«Україна»;
т. зв. “Інструкція для Генерального Секретаріату Тимчасового
2) дистрикт
уряду«Галичина»;
на Україні”. В ній права автономії України значно урізувалися:
Генеральний Секретаріат на пропозицію ЦР призначався Тимчасовим урядом,
3) Трансністрія;
а отже зона.
це був орган не ЦР, а Тимчасового уряду; число Генеральних
4) прифронтова
секретарів
зменшувалося,
в компетенцію
ЦР не входили: військова
Новоутворені
адміністративні
одиниці
очолили генерал-губернатори.
Особливу справа,
ненависть до
транспорт, міжнародні зв'язки, продуктова справа, пошта, телеграф, тобто
українців
виявляв рейхскомісар
Еріх Кох,
якогоСекретаріату
називали «коричневим
царем
усі командні
висоти держави;
у складі
за вимогою
Т. України».
У. мусило
В Україні бути
діяли 4
каральні
підрозділи
нацистів:
СС,
СД,
гестапо,
що
проводили
масовий
не українця; повноваження ЦР розповсюджувалися не на 9, а на 5 терор
проти
мирного(Київську,
населення.
губерній
Подільську, Волинську, Чернігівську, Полтавську). В сферу
влади УЦР
не входили
Таврія, Харківщина, Херсонщина з Миколаївщиною.
Суть «нового
порядку».
Голокост.
На окупованих
• “Інструкція”
землях Т.
України
У. викликала
був встановлений
незадоволення
нацистський
УЦР. «новий порядок», який означав
фізичний
і моральний
терор
проти ЦР,
расово-неповноцінних
слов'ян, євреїв,
циган, а
• 9 серпня
1917 р.—
засідання
на якому визнано,народів:
що “Інструкція”
ліквідовує
угоду
від 3 липня,
і тому необхідно
готувати скликання Українських
також
представників
радянської
влади і комуністів.
Установчих
зборів. був прийнятий план фізичного знищення євреїв на окупованих
Гітлерівським
командуванням
• Зміст “Інструкції”
означав,
що Т. У. розпочав
наступ
на український
територіях.
Масове знищення
єврейського
населення
нацистами
та їх прибічниками
національно-визвольний
рух.
одержало назву Голокост (від грец. — спалені повністю). Нацисти застосовували жахливі
засоби страти: отруєння у газових камерах, спалення у крематоріях, голодомор, цькування
собаками. На підвладних територіях створювалися концентраційні табори і гетто для
євреїв. Масові знищення євреїв відбулися в Києві (Бабин Яр), Харкові (Дробицький Яр), а також
у Львові, Бердичеві, Одесі та інших містах.
Далі
Назад
Slide 8
Голокост забрав життя 6 млн. європейських євреїв. Четверта частина цих жертв припадає на Україну.
Ця трагедія примусила людство усвідомити необхідність створення єврейської держави та
визнати у Загальній декларації прав людини (1948) людське життя як найбільшу цінність.
Терор фізичний супроводжувався моральним терором. На магазинах, ресторанах, перукарнях висіли
написи: “Тільки для німців”, «Українцям вхід заборонено». Мирному населенню міст заборонялося
користуватися залізницею, міським транспортом, поштою, телеграфом, аптеками. Були зачинені
школи й вищі навчальні заклади. На вулицях міст і сіл влаштовувалися публічні страти комуністів,
комсомольців, представників радянської влади.
Окупаційна політика мала відверто колоніальний характер. Вводилася примусова трудова повинність,
людей силоміць вивозили на роботи до Німеччини.
З України вивозилися продовольство, сировина, цінності. Нацистами були розграбовані сотні музеїв,
бібліотек, будинків творчості.
Окупаційна влада шукала опори в «благонадійних особах», з-поміж яких призначалися бургомістри в
містах, старости в селах, поліцаї та ін. Так з'явилися помічники нацистів — колабораціоністи.
Колабораціонізм — співробітництво громадян окупованої держави з окупаційною
адміністрацією.
Такі особи викликали презирство народу.
Висновок. Злочинний, анти людський «новий порядок», що встановили нацисти на території,
окупованої України, спричинив масовий рух Опору. Мільйони людських життів, величезні матеріальні
ресурси були принесені в жертву, аби звільнити Україну від нацистських окупантів. 28 жовтня 1944
р. вся етнічна територія України була звільнена.
3. Характеристика течій руху Опору.
З перших днів окупації на території України розгорнулася антифашистська боротьба. Існували дві
основні течії руху Опору: комуністична (партизанські загони й радянське підпілля) і
націоналістична (ОУН—УПА). У радянському партизанському русі можна виділити кілька етапів
розвитку.
На початку війни основним завданням була організація руху, збирання сил і розробка методів ведення
бойових дій. До середини 1943 р. партизанський рух набув стабілізації, а згодом — мав стійкий
наступальний характер.
Такий розвиток був обумовлений об'єктивними чинниками.
Далі
Назад
Slide 9
Початок війни був відзначений швидким просуванням фашистських військ Україною, тому в тилу ворога
залишилися цілі підрозділи радянських військ. Саме вони стали базою радянського партизанського руху.
Особливістю партизанського й підпільного руху в Україні було те, що в перший рік війни дії партизан і
підпільників мали неорганізований характер, бракувало підготовлених командних кадрів і фахівців. У
1941 р. партизани мали на озброєнні тільки гвинтівки, карабіни, револьвери, пляшки із запалювальною
сумішшю. Вибухівки й мін було мало. Більшість партизанів захоплювали зброю у ворога. У з'єднанні С.
ЦРскладала
було й80
те,
що возброєння.
ній не була представлена Українська
КовпакаПомилкою
трофейна зброя
% усього
Додаткова
інформація
церква,
хоча значна частина українського духовенства прихильно
Із наказу фельдмаршали Вільгельма Кейтеля «Про придушення комуністичного повстанського руху»
ставилася до національно-визвольного руху. Звернувшись з
(1941 р.): «Слід ужити найсуворіших заходів для запобігання подальшому розширенню руху. Слід
відозвою
до українського
УПЦ закликала
підтримати
ЦР.
ураховувати,
що на зазначених
територіяхнароду,
людське життя
нічого не варте.
Спокутою за життя
одного Тим
німецького
солдата
має вважатися це
страта
50 -100 комуністів».
часом
ЦР зігнорувала
звернення,
втративши підтримку з
Значну боку
роль в десятків
організації руху
Опору відіграли
радянські
військово-організаційні центри: Центральний
і сотень
тисяч
віруючих.
штаб партизанського руху (ЦШПР) і Український штаб партизанського руху (УШПР, створений у червні
Україні
ширилася
анархія
безладдя.
Становище
погіршилося,
1942 р.,На
на чолі
з Т. Строкачем).Роботою
цих іцентрів
радянське
керівництво вирішило
піднести
коли розвалилася
російська
армія
в на
Галичині
(серпень
1917партизанські
р.).
партизанський
рух на вищий рівень
і перетворити
його
всенародний.
В Україні діяли
з'єднання
під командуванням
Ковпака (зробив рейд
від Путивля
до Карпат), О. Федорова
Україну,
яка булаС.безпосереднім
тилом
Південно-Західного
й
(Чернігівщина), О. Сабурова (Сумська обл., Правобережна Україна), М. Наумова (Сумська обл.). У містах
Румунського фронтів, заполонили мільйони розбещених озброєних
України діяло комуністичне й комсомольське підпілля.
солдат.
Вони,
за висловом
В. Винниченка,
були
«гіршими
від
У вирішальному
1943
р. партизанський
рух значно
активізувався. Дії
партизанів
координувалися
з діями
Червоної
армії. Під час Курської
здійснили
операцію «Рейкова
війна» — підриви
татарських
орд»,битви
їхняпартизани
присутність
свідчила
про безпорадність
ешелонів,
ЦР.залізничних і шосейних мостів. Восени 1943 р. було проведено операцію «концерт»: підірвано
комунікації ворога і виведено з ладу залізниці. Партизани вели самовіддану героїчну боротьбу,
В самій
Україні
активізується
великоруська
реакція,Підпільники
про що й партизани
організовували
диверсії,
знищували
окупантів, вели
агітацію серед населення.
засвідчив
обстріл
в Києвів Україні:
в кінціпомічника
липня Коха
українського
полку
від іменіяскраво
народу знищували
фашистських
поплічників
— Функа, його
радників —
Вінтера
і Шнайдера,
віце-губернатора
Галичини
Бауера. У Харкові
ім.
Б. Хмельницького
під
час відправки
йогорадіокерована
на фронт.міна висадила в
повітря будинок, у якому розміщувалось гестапо. Героями Радянського Союзу стали відомі партизанські
командири: С. Ковпак, О. Федоров, О. Сабуров, М. Наумов. Однак ефективності партизанських дій
заважала позиція Й. Сталіна, який недооцінював значення партизанського руху. ЦШПР кілька разів
розформовували, а в січні 1944 р. було повністю ліквідовано.
Далі
Назад
Slide 10
Найбільше піднесення партизанського руху припадає на початок 1944 р. Звільнення Правобережної і
Західної України супроводжувалося активізацією партизанської боротьби з нацистськими окупантами.
Понад 350 підпільних організацій діяли у Вінницькій, Житомирській, Кам'янець-Подільській,
Кіровоградській, Тернопільській і Чернівецькій областях.
Партизани узгоджували свої дії з підрозділами Червоної армії. Вони допомагали в звільненні обласних
центрів, сіл, міст.
4.Особливості діяльності націоналістичного руху (ОУН – УПА).
Рух Опору був представлений також націоналістичною течією. Представники українського
національного руху створили на території Західної України (на Поліссі та Волині) воєнні загони —
Поліську Січ. їх сформував М. Боровець (Бульба), який вів партизанські дії проти фашистських окупантів
і радянських партизанів.
Представники націоналістичного руху намагалися відновити незалежність України, воюючи проти
фашистів і проти радянських військ. Політичним центром націоналістичного руху була Організація
українських націоналістів (ОУН). Спочатку ОУН намагалась боротися проти радянських військ за
допомогою нацистів, але ті виступили проти ОУН через національні ідеї організації та її прагнення
створити незалежну Україну. 14 жовтня 1942 р. ОУН створила Українську повстанську армію (УПА) на
чолі з Р. Шухевичем (Тарас Чупринка). УПА була найбільш організованим військовим об'єднанням
українського націоналістичного руху.
Додаткова інформація
З листівки «За що бореться Українська повстанська армія?»: «УПА бореться за Українську Самостійну
Соборну Державу і за те, щоб кожна нація жила вільним життям у своїй власній, самостійній державі.
УПА бореться проти імперіалістів та імперій, тому що в них один панівний народ поневолює культурно
і політичне й експлуатує економічно інші народи. Тому УПА бореться проти СРСР і проти німецької
«Нової Європи». У рядах УПА воюють українські селяни, робітники й інтелігенти... за національне й
соціальне визволення».
Далі
Назад
Slide 11
У 1943 р. відбулася політична еволюція поглядів діячів ОУН—УПА. У серпні 1943 р. було
вирішено вести боротьбу за незалежну державу разом з іншими поневоленими народами.
Розглядалося навіть питання щодо альянсу із радянськими партизанами для боротьби з
окупантами. Однак в основному ОУН—УПА і радянські партизани залишилися ворожі один
одному. У 1944 р., з наближенням Червоної армії до Галичини, УПА пішла на переговори з
німцями, що завершилися компромісом. Німецька армія повинна була допомогти зброєю
ОУН—УПА для боротьби з Червоною армією.
Таким чином, у роки Другої світової війни формування ОУН—УПА вели боротьбу за
відновлення української державності, відіграючи роль «третьої сили», яка захищає
інтереси українського народу між двох ворогуючих боків — радянського і нацистського.
Після звільнення Західної України від нацистських окупантів почалася радянізація. ОУН—
УПА активно боролася за права українського населення. У 1950 р. ОУН—УПА була
розгромлена.
Висновок. В Україні рух Опору в роки Другої світової війни був представлений двома
течіями: комуністичною і націоналістичною. Розкол у русі Опору в Україні перешкоджав
швидкому звільненню України від німецько-фашистських окупантів. І радянські партизани,
і ОУН—УПА намагалися максимально зібрати і сконцентрувати реальні українські сили в
боротьбі проти завойовників. Рух Опору став справжнім другим фронтом Великої
Вітчизняної війни.
Назад
Slide 12
Суть окупаційного режиму — як у місті, так і в селі — полягала в
тому, щоб жорстокістю і терором залякати людей, зламати їхній
опір і перетворити на покірних рабів. Військово-поліцейський
апарат проводив організоване пограбування населення, створював
нестерпні умови, прирікав на голодне вимирання.
Риси «нового порядку»:
ліквідація суверенітету або державності завойованих країн
(територій);
економічне пограбування і використання всіх ресурсів в інтересах
III рейху;
расова дискримінація, геноцид, антисемітизм;
терор, репресії, масові вбивства невинних людей. Нацистський
«новий порядок» в Україні викликав загальне обурення народу,
сприяючи масовому зростанню руху Опору.
Рух Опору в Україні в роки Другої світової війни і поєднував у собі
боротьбу як проти нацистської окупації, так і за; відновлення
української держави. Радянський і націоналістичний партизанський
та підпільні рухи наближали час перемоги. Однак вони залишалися
на різних політичних позиціях, тому радянські війська і партизани
та УПА перебували в стані відкритої війни, що , послаблювало рух
Опору.
Назад
Тема уроку: Окупаційний режим і розгортання Руху
Опору в Україні.
Мета:
Обладнання:
Структура уроку:
І. Перевірка домашнього завдання:
II. Пояснення нового матеріалу.
План.
ІІI. Закріплення вивченого матеріалу:
ІV. Підсумки уроку.
V. Домашнє завдання
Slide 2
Розкрити суть «нового порядку», встановленого
окупантами. Показати злочини окупантів на українських
землях. Охарактеризувати рух Опору та його течії.
Розкрити внесок руху Опору в перемогу над фашизмом.
Закріплювати навички аналізу і зіставлення
історичного матеріалу, вміння розглядати історичні
явища в конкретно-історичних умовах. Виховати учнів
у дусі патріотизму, національної свідомості та
гідності.
Назад
Slide 3
Ф.Г. Турченко “Новітня історія України”10 кл.” В.В,
Найтов “Історія України”, атлас.
Назад
Slide 4
1. План «Ост» та окупація України.
2. Суть «нового порядку». Голокост.
3. Характеристика течій руху Опору.
4. Особливості діяльності націоналістичного руху (ОУН
– УПА).
Назад
Slide 5
1. Яким було співвідношення сил сторін напередодні
нападу німецьких військ на Україну?
2. Охарактеризуйте прикордонні бої німецьких і
радянських військ.
3. Які причини поразки радянських військ у танковій
битві в районі Луцьк—Броди—Рівне—Дубно?
4. Чому війська Південно-Західного фронту потрапили в
оточення?
5. Війська яких союзників Німеччини брали участь в
окупації України?
Назад
Slide 6
1. Що таке «новий порядок»?
2. На які територіально-адміністративні одиниці була
розчленована Україна?
3. У плані «Ост» зазначалося: «Україна — найродючіша область
Європи, її завдання — постачати продукти харчування та
сировину новій Європі». 4.Яким чином окупанти-здійснювали ці
плани?
5. Яку політику у сфері освіти здійснювали окупанти?
6. Охарактеризуйте відмінності окупаційної політики в різних
регіонах України.
7. Які течії руху Опору існували в Україні в роки війни?
8. Коли був проголошений Акт відновлення Української держави?
9. Коли було створено УПА?
10. Коли було створено український штаб партизанського руху,
хто його очолив?
11. Назвіть найвідоміших командирів радянських партизанських
з'єднань, що діяли в Україні.
12. Кого називають колабораціоністами?
Назад
Slide 7
План «Ост» та окупація України.
22 червня 1941 р. почалася Велика Вітчизняна війна. Територія України була повністю окупована
військами Німеччини та її союзниками протягом 1 року й 1 місяця (Зо 22 липня 1942 р.). За
розробленим ще в 1940 р. стратегічним «Генеральним планом "Ост"» щодо України
передбачалися такі заходи:
Онімечення населення українських земель.
Фізичне винищення слов'янських народів.
•Масові
16 липня
ЦР розробила
“Статут
вищого
управління Україною”, який відіграв
депортації
українців (65
%) до районів
Сибіру.
важливу роль
налагодженні
справ
управління.
Делегація на чолі з В.
Переселення
німціву на
українські землі
протягом
ЗО років.
Винниченко передала його Тимчасовому урядові. З таким самоуправством не
Після загарбання
України її територія
була На
розділена
на серпня
чотиризвідти
зони: у Київ була
могли змиритися
в Петрограді.
початку
1) рейхскомісаріат
направлена«Україна»;
т. зв. “Інструкція для Генерального Секретаріату Тимчасового
2) дистрикт
уряду«Галичина»;
на Україні”. В ній права автономії України значно урізувалися:
Генеральний Секретаріат на пропозицію ЦР призначався Тимчасовим урядом,
3) Трансністрія;
а отже зона.
це був орган не ЦР, а Тимчасового уряду; число Генеральних
4) прифронтова
секретарів
зменшувалося,
в компетенцію
ЦР не входили: військова
Новоутворені
адміністративні
одиниці
очолили генерал-губернатори.
Особливу справа,
ненависть до
транспорт, міжнародні зв'язки, продуктова справа, пошта, телеграф, тобто
українців
виявляв рейхскомісар
Еріх Кох,
якогоСекретаріату
називали «коричневим
царем
усі командні
висоти держави;
у складі
за вимогою
Т. України».
У. мусило
В Україні бути
діяли 4
каральні
підрозділи
нацистів:
СС,
СД,
гестапо,
що
проводили
масовий
не українця; повноваження ЦР розповсюджувалися не на 9, а на 5 терор
проти
мирного(Київську,
населення.
губерній
Подільську, Волинську, Чернігівську, Полтавську). В сферу
влади УЦР
не входили
Таврія, Харківщина, Херсонщина з Миколаївщиною.
Суть «нового
порядку».
Голокост.
На окупованих
• “Інструкція”
землях Т.
України
У. викликала
був встановлений
незадоволення
нацистський
УЦР. «новий порядок», який означав
фізичний
і моральний
терор
проти ЦР,
расово-неповноцінних
слов'ян, євреїв,
циган, а
• 9 серпня
1917 р.—
засідання
на якому визнано,народів:
що “Інструкція”
ліквідовує
угоду
від 3 липня,
і тому необхідно
готувати скликання Українських
також
представників
радянської
влади і комуністів.
Установчих
зборів. був прийнятий план фізичного знищення євреїв на окупованих
Гітлерівським
командуванням
• Зміст “Інструкції”
означав,
що Т. У. розпочав
наступ
на український
територіях.
Масове знищення
єврейського
населення
нацистами
та їх прибічниками
національно-визвольний
рух.
одержало назву Голокост (від грец. — спалені повністю). Нацисти застосовували жахливі
засоби страти: отруєння у газових камерах, спалення у крематоріях, голодомор, цькування
собаками. На підвладних територіях створювалися концентраційні табори і гетто для
євреїв. Масові знищення євреїв відбулися в Києві (Бабин Яр), Харкові (Дробицький Яр), а також
у Львові, Бердичеві, Одесі та інших містах.
Далі
Назад
Slide 8
Голокост забрав життя 6 млн. європейських євреїв. Четверта частина цих жертв припадає на Україну.
Ця трагедія примусила людство усвідомити необхідність створення єврейської держави та
визнати у Загальній декларації прав людини (1948) людське життя як найбільшу цінність.
Терор фізичний супроводжувався моральним терором. На магазинах, ресторанах, перукарнях висіли
написи: “Тільки для німців”, «Українцям вхід заборонено». Мирному населенню міст заборонялося
користуватися залізницею, міським транспортом, поштою, телеграфом, аптеками. Були зачинені
школи й вищі навчальні заклади. На вулицях міст і сіл влаштовувалися публічні страти комуністів,
комсомольців, представників радянської влади.
Окупаційна політика мала відверто колоніальний характер. Вводилася примусова трудова повинність,
людей силоміць вивозили на роботи до Німеччини.
З України вивозилися продовольство, сировина, цінності. Нацистами були розграбовані сотні музеїв,
бібліотек, будинків творчості.
Окупаційна влада шукала опори в «благонадійних особах», з-поміж яких призначалися бургомістри в
містах, старости в селах, поліцаї та ін. Так з'явилися помічники нацистів — колабораціоністи.
Колабораціонізм — співробітництво громадян окупованої держави з окупаційною
адміністрацією.
Такі особи викликали презирство народу.
Висновок. Злочинний, анти людський «новий порядок», що встановили нацисти на території,
окупованої України, спричинив масовий рух Опору. Мільйони людських життів, величезні матеріальні
ресурси були принесені в жертву, аби звільнити Україну від нацистських окупантів. 28 жовтня 1944
р. вся етнічна територія України була звільнена.
3. Характеристика течій руху Опору.
З перших днів окупації на території України розгорнулася антифашистська боротьба. Існували дві
основні течії руху Опору: комуністична (партизанські загони й радянське підпілля) і
націоналістична (ОУН—УПА). У радянському партизанському русі можна виділити кілька етапів
розвитку.
На початку війни основним завданням була організація руху, збирання сил і розробка методів ведення
бойових дій. До середини 1943 р. партизанський рух набув стабілізації, а згодом — мав стійкий
наступальний характер.
Такий розвиток був обумовлений об'єктивними чинниками.
Далі
Назад
Slide 9
Початок війни був відзначений швидким просуванням фашистських військ Україною, тому в тилу ворога
залишилися цілі підрозділи радянських військ. Саме вони стали базою радянського партизанського руху.
Особливістю партизанського й підпільного руху в Україні було те, що в перший рік війни дії партизан і
підпільників мали неорганізований характер, бракувало підготовлених командних кадрів і фахівців. У
1941 р. партизани мали на озброєнні тільки гвинтівки, карабіни, револьвери, пляшки із запалювальною
сумішшю. Вибухівки й мін було мало. Більшість партизанів захоплювали зброю у ворога. У з'єднанні С.
ЦРскладала
було й80
те,
що возброєння.
ній не була представлена Українська
КовпакаПомилкою
трофейна зброя
% усього
Додаткова
інформація
церква,
хоча значна частина українського духовенства прихильно
Із наказу фельдмаршали Вільгельма Кейтеля «Про придушення комуністичного повстанського руху»
ставилася до національно-визвольного руху. Звернувшись з
(1941 р.): «Слід ужити найсуворіших заходів для запобігання подальшому розширенню руху. Слід
відозвою
до українського
УПЦ закликала
підтримати
ЦР.
ураховувати,
що на зазначених
територіяхнароду,
людське життя
нічого не варте.
Спокутою за життя
одного Тим
німецького
солдата
має вважатися це
страта
50 -100 комуністів».
часом
ЦР зігнорувала
звернення,
втративши підтримку з
Значну боку
роль в десятків
організації руху
Опору відіграли
радянські
військово-організаційні центри: Центральний
і сотень
тисяч
віруючих.
штаб партизанського руху (ЦШПР) і Український штаб партизанського руху (УШПР, створений у червні
Україні
ширилася
анархія
безладдя.
Становище
погіршилося,
1942 р.,На
на чолі
з Т. Строкачем).Роботою
цих іцентрів
радянське
керівництво вирішило
піднести
коли розвалилася
російська
армія
в на
Галичині
(серпень
1917партизанські
р.).
партизанський
рух на вищий рівень
і перетворити
його
всенародний.
В Україні діяли
з'єднання
під командуванням
Ковпака (зробив рейд
від Путивля
до Карпат), О. Федорова
Україну,
яка булаС.безпосереднім
тилом
Південно-Західного
й
(Чернігівщина), О. Сабурова (Сумська обл., Правобережна Україна), М. Наумова (Сумська обл.). У містах
Румунського фронтів, заполонили мільйони розбещених озброєних
України діяло комуністичне й комсомольське підпілля.
солдат.
Вони,
за висловом
В. Винниченка,
були
«гіршими
від
У вирішальному
1943
р. партизанський
рух значно
активізувався. Дії
партизанів
координувалися
з діями
Червоної
армії. Під час Курської
здійснили
операцію «Рейкова
війна» — підриви
татарських
орд»,битви
їхняпартизани
присутність
свідчила
про безпорадність
ешелонів,
ЦР.залізничних і шосейних мостів. Восени 1943 р. було проведено операцію «концерт»: підірвано
комунікації ворога і виведено з ладу залізниці. Партизани вели самовіддану героїчну боротьбу,
В самій
Україні
активізується
великоруська
реакція,Підпільники
про що й партизани
організовували
диверсії,
знищували
окупантів, вели
агітацію серед населення.
засвідчив
обстріл
в Києвів Україні:
в кінціпомічника
липня Коха
українського
полку
від іменіяскраво
народу знищували
фашистських
поплічників
— Функа, його
радників —
Вінтера
і Шнайдера,
віце-губернатора
Галичини
Бауера. У Харкові
ім.
Б. Хмельницького
під
час відправки
йогорадіокерована
на фронт.міна висадила в
повітря будинок, у якому розміщувалось гестапо. Героями Радянського Союзу стали відомі партизанські
командири: С. Ковпак, О. Федоров, О. Сабуров, М. Наумов. Однак ефективності партизанських дій
заважала позиція Й. Сталіна, який недооцінював значення партизанського руху. ЦШПР кілька разів
розформовували, а в січні 1944 р. було повністю ліквідовано.
Далі
Назад
Slide 10
Найбільше піднесення партизанського руху припадає на початок 1944 р. Звільнення Правобережної і
Західної України супроводжувалося активізацією партизанської боротьби з нацистськими окупантами.
Понад 350 підпільних організацій діяли у Вінницькій, Житомирській, Кам'янець-Подільській,
Кіровоградській, Тернопільській і Чернівецькій областях.
Партизани узгоджували свої дії з підрозділами Червоної армії. Вони допомагали в звільненні обласних
центрів, сіл, міст.
4.Особливості діяльності націоналістичного руху (ОУН – УПА).
Рух Опору був представлений також націоналістичною течією. Представники українського
національного руху створили на території Західної України (на Поліссі та Волині) воєнні загони —
Поліську Січ. їх сформував М. Боровець (Бульба), який вів партизанські дії проти фашистських окупантів
і радянських партизанів.
Представники націоналістичного руху намагалися відновити незалежність України, воюючи проти
фашистів і проти радянських військ. Політичним центром націоналістичного руху була Організація
українських націоналістів (ОУН). Спочатку ОУН намагалась боротися проти радянських військ за
допомогою нацистів, але ті виступили проти ОУН через національні ідеї організації та її прагнення
створити незалежну Україну. 14 жовтня 1942 р. ОУН створила Українську повстанську армію (УПА) на
чолі з Р. Шухевичем (Тарас Чупринка). УПА була найбільш організованим військовим об'єднанням
українського націоналістичного руху.
Додаткова інформація
З листівки «За що бореться Українська повстанська армія?»: «УПА бореться за Українську Самостійну
Соборну Державу і за те, щоб кожна нація жила вільним життям у своїй власній, самостійній державі.
УПА бореться проти імперіалістів та імперій, тому що в них один панівний народ поневолює культурно
і політичне й експлуатує економічно інші народи. Тому УПА бореться проти СРСР і проти німецької
«Нової Європи». У рядах УПА воюють українські селяни, робітники й інтелігенти... за національне й
соціальне визволення».
Далі
Назад
Slide 11
У 1943 р. відбулася політична еволюція поглядів діячів ОУН—УПА. У серпні 1943 р. було
вирішено вести боротьбу за незалежну державу разом з іншими поневоленими народами.
Розглядалося навіть питання щодо альянсу із радянськими партизанами для боротьби з
окупантами. Однак в основному ОУН—УПА і радянські партизани залишилися ворожі один
одному. У 1944 р., з наближенням Червоної армії до Галичини, УПА пішла на переговори з
німцями, що завершилися компромісом. Німецька армія повинна була допомогти зброєю
ОУН—УПА для боротьби з Червоною армією.
Таким чином, у роки Другої світової війни формування ОУН—УПА вели боротьбу за
відновлення української державності, відіграючи роль «третьої сили», яка захищає
інтереси українського народу між двох ворогуючих боків — радянського і нацистського.
Після звільнення Західної України від нацистських окупантів почалася радянізація. ОУН—
УПА активно боролася за права українського населення. У 1950 р. ОУН—УПА була
розгромлена.
Висновок. В Україні рух Опору в роки Другої світової війни був представлений двома
течіями: комуністичною і націоналістичною. Розкол у русі Опору в Україні перешкоджав
швидкому звільненню України від німецько-фашистських окупантів. І радянські партизани,
і ОУН—УПА намагалися максимально зібрати і сконцентрувати реальні українські сили в
боротьбі проти завойовників. Рух Опору став справжнім другим фронтом Великої
Вітчизняної війни.
Назад
Slide 12
Суть окупаційного режиму — як у місті, так і в селі — полягала в
тому, щоб жорстокістю і терором залякати людей, зламати їхній
опір і перетворити на покірних рабів. Військово-поліцейський
апарат проводив організоване пограбування населення, створював
нестерпні умови, прирікав на голодне вимирання.
Риси «нового порядку»:
ліквідація суверенітету або державності завойованих країн
(територій);
економічне пограбування і використання всіх ресурсів в інтересах
III рейху;
расова дискримінація, геноцид, антисемітизм;
терор, репресії, масові вбивства невинних людей. Нацистський
«новий порядок» в Україні викликав загальне обурення народу,
сприяючи масовому зростанню руху Опору.
Рух Опору в Україні в роки Другої світової війни і поєднував у собі
боротьбу як проти нацистської окупації, так і за; відновлення
української держави. Радянський і націоналістичний партизанський
та підпільні рухи наближали час перемоги. Однак вони залишалися
на різних політичних позиціях, тому радянські війська і партизани
та УПА перебували в стані відкритої війни, що , послаблювало рух
Опору.
Назад