Transcript пишаюся

Партизанськими
стежками
Малого Старосілля
Карпенко Наталія Андріївна
вчитель історії
спеціаліст І категорії
Малостаросільської
загальноосвітньої школи
І-ІІ ступенів
Мета:
•
розповісти учням про героїчний шлях партизанського
загону ім. Пожарського, його внесок у боротьбу з німецько фашистськими загарбниками;
•
розвивати в учнів вміння працювати з додатковою
інформацією, самостійно її знаходити та застосовувати на
уроках;
•
виховувати у школярів почуття патріотизму та поваги
до історичної долі свого народу.
Головною
метою
Вітчизняної війни
партизанського
руху
під
час
Великої
було перешкоджання закріпленню німецької
армії на завойованих територіях СРСР, руйнування всіма засобами
тилу противника.
Для керівництва партизанським рухом 30 травня 1942 р. був
створений Центральний штаб партизанського руху на чолі з
П.К.Пономаренком.
На Україні в червні 1942 р. був створений Український штаб
партизанського
Т. А. Строкач.
руху,
начальником
якого
був
призначений
розвідка
агітаційна робота
серед місцевого
населення
тактика
«спаленої війни»
Основні бойові дії
радянських партизан
Запобігання
вивезенню
радянських громадян
у Германію
терор проти
окупаційних
військ
диверсії
Черкащина була партизанським краєм.
В лісах Холодного краю діяв партизанський загін
ім. Сталіна
Зліва направо: командир партизанського загону
ім..Сталіна П.А.Дубовий, начальник штабу
загону Г.М.Броник, комісар загону І.І.Лисов
В ніч
з 15 на 16 серпня
1943 року
в ліси
біля села
Мале Старосілля на
базу
партизанського загону
ім.Дубового
висаджена
група десантників,
яка стала ядром
партизанського загону
імені Пожарського
Зліва направо (нижній ряд) комісар Ф. Похилько, командир
загону Л. Беренштейн, замісник командира М. Данильченко,
замісник по диверсіям В. Павленко, радистка А. Лунєва, радист
А. Гузанов; верхній ряд: командир розвідроти М. Імас, лікар
Л. Ревенко, начальник штабу загону І. І. Кабаченко, командир
роти І. Царенко, замісник командира по розвідці А. Кучеров
Карта розташування партизанського загону
ім. Пожарського
В кінці серпня 1943 року партизанський загін імені
Пожарського налічував 400 чоловік, у вересні сорок
третього в загоні вже було 900 чоловік. Було створено
три бойові роти, групи розвідки та роту охорони.
Налагодженням розвідки,
охорони
бойовим навчанням,
плануванням бойових
операцій,
займався начальник штабу
загону
.
-
Почесний громадянин семи
зарубіжних міст : Сміли на
Україні, Санок, Кросно,
Бещади і Перемишля - в
Польщі, Гуменне, Кошарице - в
Словаччині.
Президент України
В.А.Ющенко
нагороджує
Леоніда Беренштейна,
ветерана Другої світової
війни, орденом «за
мужність» I ступеня.
наскоки
засідки
Тактика
партизанської
боротьби загону
ім. Пожарського
обстріли
«бий – втікай»
диверсії
Партизани не намагалися повністю
знищити армію супротивника, але підривними
діями ослаблювали його міць, що створювало
сприятливі умови для його знищення. Для
застосування подібної тактики партизани
мали дотримуватися прихованості, рухливості,
раптовості.
Партизани займалися активною розвідкою.
Детально вивчали прилеглу до бази місцевість,
наявність ворожих військ на даній території, їх
чисельність, технічну оснащеність.
.
радистка,
постійно приймала
повідомлення
Радінформбюро
та її чоловік
,
командир
роти розвідників,
партизанського загону
імені Пожарського
1 вересня 1943 року
в районі сіл
Березняки та Райгород
партизанами Лавриненком,
Пахомовим та іншими,
пущено під укіс
військовий ешелон ворога
з живою силою.
Внаслідок знищено паровоз і 4 вагони,
пошкоджено 12 вагонів,
вбито 54 фашистських солдат та офіцерів.
Рух поїздів на цій ділянці затримано на 6 годин.
10 вересня 1943 року партизани з групи
під командуванням Лазебного
замінували залізницю на відрізку
Сміла – Черкаси.
Вибухом зруйновано залізничний міст, 2
паровози і близько 40 вагонів з заводським
устаткуванням
18 вересня 1943
року партизанами під
керівництвом
Беренштейна на
станції імені Тараса
Шевченка міною
підірвано цистерну з
паливним мастилом та
4 вагони з продуктами.
Рух на залізниці
затримано на 4 години.
Група підривників Сергія Бекташова пускає під укіс
ешелон із зерном, Іван Кабаченко підірвав склад, а
трійка мінерів: Литвин, Пахомов, Пономарьов, на
перегоні Шевченко-Райгород підірвали три ешелони з
технікою й озброєнням.
9 жовтня 1943 року
біля хутора Баси групою
партизан під
командуванням товариша
Кучерова знищено 6
автомашин, вбито 50 і
поранено 20 німецьких
солдатів і офіцерів.
2 жовтня 1943 року
група партизан зробила
наліт на Мале
Старосілля, де
розстріляла німецького
коменданта. У Балаклеї
було вбито 3 фашистів,
одного поліцая і
начальника поліції.
На околицях села Сунки партизанський
загін ім.Пожарського перебив приблизно 100
німців, врятувалося лише кілька людей, і
начальник Смілянської поліції. Але його
партизани вислідкували і вбили.
Теклінський міст мав
важливе стратегічне
значення, хоча був
дерев’яним та довжиною
60 м.
Загін ім. Пожарського
отримав наказ –
зруйнувати Теклінський
міст. Наказ виконано !
За період з 16 серпня до 4 грудня 1943 року
партизанами проведено 50 основних бойових
операцій, внаслідок яких знищено: 14 військових
ешелонів ворога, 467 німецьких солдатів і
офіцерів, поранено 240 фашистів, убито 42 поліцаї,
17 шпигунів. Було знищено: 11 паровозів, 109
вагонів, 25 цистерн, 40 платформ з машинами.
Захоплено у ворога 16 кулеметів, 67 автомашин та
іншу зброю.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:
1. Вєтров О. Партизанський і підпільний рух. // Місто на скелястих
берегах Тясмину. – Черкаси, 2000.
2. Гайван С.Є. Сміла: Путівник. – Сміла, 1992. – 128 с.
3. Гончар Г.М. Заграви над Тясмином. – К.: Політвидав України,
1978. – 216 с.
4. Кондратенко В.А., Беренштейн Л.Е. Через черную топь: Повесть о
партизанских буднях. – К.: Политиздат Украины, 1979. – 303 с.
5. Котькало О.Б. Невмирущий подвиг Смілян. – Сміла,1995. –128с.
6. www.archives.gov.ua
7. www.uk.wikipedia.org
8. www.rostbanner.io.ua
9. www.region.in.ua
10. www.otvoyna.ru
11. www.monrtnii.ru
12. www.iremember.ru