Вірування усіх давніх народів були тісно пов'язані з їх повсякденним життям, навколишнім світом, природою. Древні люди намагались пояснити зміни, явища і сили в природі і суспільстві (невидимий світ), використовуючи наявні.
Download ReportTranscript Вірування усіх давніх народів були тісно пов'язані з їх повсякденним життям, навколишнім світом, природою. Древні люди намагались пояснити зміни, явища і сили в природі і суспільстві (невидимий світ), використовуючи наявні.
Вірування усіх давніх народів були тісно пов'язані з їх повсякденним життям, навколишнім світом, природою. Древні люди намагались пояснити зміни, явища і сили в природі і суспільстві (невидимий світ), використовуючи наявні у них на той час поняття про стосунки між людьми (видимий світ). Таким чином сили природи уподібнювались людям, набували певних людських рис і в такому вигляді потрапляли у казки. Так з'явилися поняття богів, янголів, демонів, чортів, водяників, мавок, русалок тощо Слов'яни вірили у багатьох богів. Першоджерелами Всесвіту вважали вогонь та воду. Більшість язичницьких богів слов'ян відомі з народної творчості: пісень, колядок У давніх слов’ян часто душа уявлялася як вогонь (іскра, яку запалило Сонце). Життя людини можливе було до тих пір, поки горіло це внутрішнє полум’я. Недарма у нас до цього часу зберігся вираз: «Погасло життя». А хто ж править долею людини, відміряє їй строк для життя? Давні слов’яни вважали, що це Род — «батько» всього видимого і невидимого. У Роду є помічниці - дві діви: Доля і Недоля — щастя і нещастя. Вони пряли нитку життя кожної людини. Слов’яни дуже любили Сонце. Сонце сприймалось і як жива істота, і як істота божественна. Його ім’я стало синонімом щастя. Дажбог Дажбог їздить по небу на чудесній колісниці, у яку запряжена четвірка коней. Двічі на добу, вранці та ввечері, він перетинає Океан-Море на човні. Ярило Цьому богу підкорювалися дикі тварини, духи природи. Взимку Ярило перетворювався на Мороз. Стрибог Бог вітру. Міг викликати і припинити бурю. Західний,східний, південний вітри називали стрибожими дітьми і внуками. Перун Головний бог слов’янського пантеону, уособлення грому і блискавки, покровитель землеробів. Отже, наш світ — світ гармонії і контрастів, у якому є день і ніч, світло і темрява. Боги часто втручаються в життя людей, задовольняючи свої інтереси, амбіції, а то й просто розважаючись. Разом із тим їм хочеться поваги від людей, їх жертвоприношень. Тому у світі людей із самого початку з’явилося добро і зло (гріх); в боротьбі добра і зла людина живе і понині. 1. Українська міфологія. Легенди, перекази./ Укладач Л.П. Коврига – Х.: Белкар – книга, 2009. – 144 с. 2. Міфи України. / Укладач Г. Булашев – К.: довіра, 2006. – 383 с. 3. Слов’янська міфологія. М.Костомаров – К.: Либідь, 1994. – 350 с. 4. http://www.mirknig.com/knigi/kultura/1181400134-slavyanskayamifologiya.html 5. http://blogs.mail.ru/mail/alevtinaserova/397E947B6D08F197.html 6. http://cosmoforum.ucoz.ru/forum/38-118-1