zavdannya dlya samostiinoyi roboti studentiv z kursu istoriya ukrayinskoyi kulturi ta metodichni rekomendaciyi schodo yih vikonannya
Download ReportTranscript zavdannya dlya samostiinoyi roboti studentiv z kursu istoriya ukrayinskoyi kulturi ta metodichni rekomendaciyi schodo yih vikonannya
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНІЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ "КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ" Н. Г. ВЕСЕЛКА Завдання для самостійної роботи студентів з курсу "Історія української культури" та методичні рекомендації щодо їх виконання (для технічних напрямів підготовки) КИЇВ – 2014 НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНІЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ "КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ" Н. Г. ВЕСЕЛКА Завдання для самостійної роботи студентів з курсу "Історія української культури" та методичні рекомендації щодо їх виконання (для технічних напрямів підготовки) Затверджено на засіданні кафедри української мови, літератури та культури Протокол № 5 від 17.12. 2014 р. КИЇВ – 2014 2 ЗМІСТ 1. Передмова________________________________________________4 2. Програма курсу "Історія української культури" для студентів технічних напрямів підготовки_______________6 3. Плани семінарських занять__________________________11 4. Основні терміни та поняття дисципліни_______________24 5. Підготовка до написання реферату та повідомлення_____25 6. Тематика рефератів та повідомлень___________________26 7. Запитання для експрес-контролів_____________________31 8. Тестові завдання___________________________________36 9. Питання для підготовки до складання екзамену_________52 10. Зразки відповідей на питання екзаменаційних білетів____55 11. Система рейтингових балів__________________________59 12. Список рекомендованої літератури___________________ 61 3 1. ПЕРЕДМОВА У концепції національної освіти України одним з головних завдань є розвиток національної суспільної свідомості на основі залучення молоді до духовних культурних надбань свого народу, розуміння місця й ролі його цінностей у світовій культурі. Метою освітян є виховання нового типу національної свідомості, спрямованої на збереження й подальший розвиток своєї національної культури, мови, самобутності, відтворення історичної пам'яті, виховання почуття гідності, національної гордості й самоповаги, етнічної само ідентифікації. Саме тому курс "Історія української культури" внесено до переліку навчальних дисциплін гуманітарно-соціального циклу, що є обов'язковими для вивчення студентами всіх напрямів підготовки вищих навчальних закладів України. Основною метою курсу є розкриття загальнолюдського смислу та суспільного призначення історії української культури як інтегруючої системи знань про досвід існування українського народу в системі загальнолюдських цінностей і досягнень. Завданням курсу є формування у студентів цілісного уявлення про процеси культурного розвитку в Україні. Студенти мають усвідомити місце національної культури в світовому культурному процесі, отримати уявлення про безперервність культурного розвитку, як людства в цілому, так і окремого народу. Студенти повинні зрозуміти загальні закономірності розвитку культури та їх вплив на формування цивілізованого суспільства і людської особистості. Важливим моментом цього курсу є розкриття суперечливих питань української історії та розвитку національної культури, які довгий час заборонялись, замовчувались або висвітлювались тенденційно. Наприклад: «Проблеми та перешкоди розвитку української мови», «Висвітлення культурологічних процесів в Україні представниками української діаспори», «Тенденційність та соціалістичне спрямування літератури і мистецтва за часів радянської влади», «Визначні діячі української культури» (особливо менш відомі імена). Згідно вище зазначеної мети автор пропонує завдання, що дають можливість детально ознайомитися з теорією та історією розвитку національної культури українців як невід'ємної частини світових культурних процесів. Ряд завдань дають змогу студентам переконатися в поліетнічності та полікультурності населення сучасної України, в рівних можливостях розвивати свої самобутні національні ознаки та зберігати традиції батьків. У методичних рекомендаціях вміщено завдання, що спонукають студентів ширше ознайомитися з формуванням українських діаспор за кордоном та культурно-просвітньою діяльністю за межами України. Пропонована розробка відповідає навчальній програмі дисципліни та може використовуватися студентами різних напрямів підготовки. Згідно програми половина часу відводиться на самостійну роботу студента. Саме 4 тому автор пропонує різні види та форми робіт, що дають змогу розширити й поглибити знання студентів, зосередитися на окремих питаннях детальніше, збагатити загальний рівень інтелектуального розвитку, виробити навички самостійного пошуку та оцінювання вагомості матеріалу. Найвища якість самостійної роботи студента досягається тоді, коли його власна думка випереджає сторонню допомогу в процесі вивчення нового матеріалу. Це особливо важливо при вивченні історії культури, де активно використовується логічний підхід, принцип історичності з позицій теорії цивілізацій. Закономірність навчання така: чим більш ефективна й систематична самостійна робота студента, тим глибші й міцніші його знання. І, навпаки, оволодіння матеріалом лише напередодні екзамену веде до поверхових, розрізнених знань окремих розділів і такого ж швидкого їх «вивітрювання» з голови після атестаційного контролю. Важливою формою СРС є підготовка матеріалу для написання реферату. Тематика рефератів дає змогу значно поглибити знання студента з кожного розділу програми. Велика кількість тем присвячена життю й діяльності видатних українців, які працювали в різні часи в різних галузях знань, збагатили світову літературу й мистецтво. Як правило, студентам потрібно підготувати матеріал про 3 – 4 діячів з певної сфери діяльності. Іншою формою СРС є підготовка повідомлення про життя й діяльність видатної особистості, що зробила значний внесок у розвиток української культури (виконується, якщо програмою не передбачено написання реферату). Наприкінці кожного лекційного заняття викладач пропонує студентам експрес-контроль з метою перевірки та закріплення щойно почутого матеріалу. У переліку подано багато коротких конкретних питань з яких викладач формує кілька варіантів завдань, оскільки на потоках присутні водночас студенти паралельних груп. Кожна група отримує окремий варіант завдань, що дає змогу охопити весь лекційний матеріал та заохочує студентів до більш уважної й активної роботи (наприклад, детального конспектування). Частина питань експрес-контролів спрямована на перевірку виконання завдань СРС вдома. До кожної теми викладач пропонує студентам перелік основних термінів й понять, частина з яких детально пояснюється впродовж лекції. Інші – студент самостійно вписує до короткого термінологічного словника, який двічі за семестр (перед атестаціями) перевіряє викладач. З метою кращої підготовки студентів до рубіжних контролів та екзамену пропонуються завдання для тестової перевірки знань та перелік запитань до екзамену. Автор пропонує студентам декілька зразків відповідей на запитання екзаменаційних білетів. Завершується методична розробка переліком основної та додаткової літератури з курсу "Історія української культури". 5 2. Програма курсу Тема 1.1. Українська культурологічна думка як розвиток європейської духовнотеоретичної традиції. Лекція №1. Предмет і завдання курсу «Історія української культури». Абрис української культури у культуро творчому процесі європейської цивілізації. Культура як світогляд етнонаціонального буття. Полісемантична природа поняття «культура», її структурні складові. Багатоаспектність спроб визначення культури. Культура та природа: екосфера самозбереження нації. Культура та історія: аксіосфера української духовності. Функції культури. Культурологія як наука про культуру. Завдання на СРС У робочих зошитах укласти короткий термінологічний словник: аксіосфера, архетип, артефакт, генезис, геокультура, екосфера, знак, концепція, монізм культурологічний, парадигма, семіотика, семантика, символ, соціум. Письмово розкрити сутність функцій культури. Тема 2.1. Первісна культура – археологічні пам’ятки культурних шарів в українському просторі. Лекція №2. Концепція походження української культури. Проблема історичної періодизації – основні етапи розвитку української культури. Формування українського етносу, націостановлення українців, неоднорідність сучасного українського етносу. Первісна культура – археологічні пам’ятки культурних шарів в українському просторі. Палеолітичні і мезолітичні форми соціальної організації. Палеолітичні пам’ятки на території сучасної України. Протонеоліт України. «Неолітична революція» як доба системної соціальної трансформації та формування аграрної цивілізації (перехід від привласнюючого до відтворюючого способу виробництва), демографічний вибух, поява патріархальної сім’ї, інтенсифікація мовного розвитку – поява мов європейського типу, союз племен як перші політичні організації. Завдання на СРС У робочих зошитах укласти короткий термінологічний словник: антропосоціогенез, антропоморфізм, архантропи, егалітарне суспільство, етногенез, ініціація, мегаліти, солярні культи, требище, язичництво. Записати основні етапи історичної періодизації української культури. Тема 3.1. Міф як обряд і ритуал відтворення буття і самосвідомості прадавнього суспільства. Антропологізм, фантазування, традиціоналізм – основні ознаки міфологічного світогляду. Лекція №3. Міф як обряд і ритуал відтворення буття і самосвідомості прадавнього суспільства. Антропологізм, фантазування, традиціоналізм – основні ознаки міфологічного світогляду. Архетипи міфологічної свідомості. 6 Ідея триєдиної світобудови та триєдиної світо творчої сили в міфологічній свідомості (українська традиція). Концепція Світового Дерева як універсальної моделі організованого всесвіту. Вертикальна (триярусна) та горизонтальна площини Світового Дерева. Числові характеристики Світового Дерева. Поняття «мікрокосмосу» та «макрокосмосу», їх поєднання в моделі Світового Дерева в народній творчості. Трійця та Світове дерево: семантичні паралелі. Завдання на СРС У робочих зошитах укласти короткий термінологічний словник: витинанка, зооморфізм, колядка, міфологія, міфологічна свідомість, синкретизм, фольклор, щедрівка. Тема 3.2. Трипільська культура як найвизначніша культура неолітичної доби на землях України. Епоха бронзи як рубіж кардинальних змін у культурі. Лекція №4. Трипільська культура як найвизначніша культура неолітичної доби на землях України. Організація поселень трипільців за законом світового ладу (колово-радіальний принцип забудови). Міфологічно-кодова інформація трипільської кераміки: ідея «священного шлюбу» Тельця-Зевса та Європи, космічна символіка форми та орнаменту посуду, символіка орнаменту як прояв культу загальної родючості тощо. Нові риси в культурі епохи бронзи: поховальний обряд як свідчення утвердження сталої державності, обожнення персони вождя (царя) або жерця, відображення космологічних уявлень у структурі курганів. Кургани як семантичні аналоги єгипетських пірамід. Особливості соціокультурного процесу в ранньому залізному віці. Скіфи, їх культура та світогляд. Завдання на СРС Орнамент у мистецтві пізнього палеоліту та на трипільському посуді: порівняльна характеристика. Семантика антропоморфних трипільських статуеток. Тема 4.1. Специфіка засвоєння Київською Руссю візантійської спадщини – творення нового образу для християнської культури на слов’янському ґрунті. Лекція №5. Своєрідність світоглядної парадигми доби Київської Русі: протиборство й конгруентність світоглядних засад язичництва та християнства. Всесвітньо історичне значення Київської Русі як зв’язуючої ланки між західноєвропейськими (романо-германським) та східним, зокрема арабським, світом і Візантією. Духовний світ слов'ян-язичників. Запровадження християнства та значення цієї події для еволюції культури. Найвищий злет культури Київської Русі за княжіння Володимира Великого (980-1015 рр.) і Ярослава Мудрого (1019-1054 рр.). Характерні ознаки та особливості феномену культури Київської Русі. Проблема вибору віри. Виникнення писемності. Дві азбуки слов’янства: кирилиця і глаголиця. Слов’янські просвітителі Кирило і Мефодій. Особливості 7 літературного процесу доби Київської Русі. Житійна література. Літописи. Героїчні пісні. Скомороство як феномен древньоруської культури. Народні танці. Обрядова народна пісенність. Архітектура та мистецтво. Завдання на СРС У робочих зошитах укласти короткий термінологічний словник: агіографія, апокриф, візантійський художній канон, графіті, мозаїка, Оранта, плінфа, сакральність, патристика, теоцентризм, фреска. Тема 5.1. Формування національної самосвідомості в контексті ренесансних та реформаційних процесів загальноєвропейського змісту. Українське (козацьке) бароко. Лекція №6. Формування національної самосвідомості в контексті ренесансних та реформаційних процесів загальноєвропейського змісту. Ренесансногуманістичний світогляд в Україні, перші українські гуманісти. Статус України як східноєвропейського центру барокової культури. Національна самобутність культурної картини світу доби бароко. Братський рух кінця ХVІ – початку ХVІІ століть та його релігійна і національно-політична роль в історії української культури. Києво-Могилянська колегія (академія), її роль в українській гуманітарній думці. Козацтво як культуро творча сила української ідентифікації. Функціонування культури в умовах української козацької державності. Самоствердження української національної самобутності в європейському культурному просторі: козацьке (старшинське) і мазепинське (гетьманське) бароко. Оригінальність форм та сполучення барокових мотивів з народною рослинною орнаментикою. Українська національна архітектурна школа (С. Ковнір, Ф. Старченко, І Григорович-Барський та ін.). Визначні архітектурні споруди того часу, архітектурні пам’ятники української культури ХVІІІ ст. Києва, Чернігівщини, Слобожанщини, Придніпров’я. Просвітництво, його загальноєвропейський контекст. Вплив освіченого абсолютизму на різні форми культурного життя українського простору. Творчість Григорія Сковороди – українського просвітителя й філософа, ментальні засади ідей Сковороди, їх наукове і культурне значення. Завдання на СРС У робочих зошитах укласти короткий термінологічний словник: автентичність, антропоцентризм, бурса, гомілетика, гуманізм, дидаскал, ігумен, інтерлюдія, інтермедія, катехізис, колегіум, література полемічна, літургія, містерія, право ставропігії, префект, Просвітництво, Ренесанс, риторика, рококо, Синод, спудей, шкільна драма. Архітектура Й.Г. Шеделя, Б. Маретина, В. Растреллі в Україні. Тема 6.1. Культуротворчі, соціально-економічні та геополітичні основи національного самовизначення української культури. 8 Лекція №7. Культуротворчі, соціально-економічні та геополітичні основи національного самовизначення української культури. Феодально-кріпосницька, антиукраїнська асиміляційна політика Російської і Австрійської імперій на українській етнічній території. Рух декабристів (південне товариство 1821 року) та Кирило-Мефодіївське братство щодо необхідності формування української державності. Національно-визвольна тенденційність українського народу. Іван Котляревський – засновник класичної традиції в українській літературі. Світоглядне і культуротворче значення доробку Т.Г. Шевченка у генеруванні національної ідеї українського суспільства. ХІХ століття – культурні напрямки форм і стилів. Соціальна динаміка в пошуку шляхів ствердження національної самосвідомості. Течії романтизму, реалізму, класицизму, еклектики. Становий характер української освіти. Меценатська діяльність як ментальний вимір української моральної культури. Завдання на СРС У робочих зошитах укласти короткий термінологічний словник: "Громади" в Україні, еклектика, москвофіли, народники, "Просвіти" в Україні, романтизм український національний, слов'янофільство, хлопомани, хуторянство, університет. Тема 7.1. Характеристика історично-культурного процесу в Україні початку ХХ ст. Політика радянської влади щодо української культури. Лекція №8. Характеристика історично-культурного процесу в Україні першої половини ХХ ст. Вплив історичних подій та соціальних трансформацій на динаміку розвитку української культури. Проголошення Української Народної Республіки (1918 р.) як досвід формування незалежної національної держави. Соціокультурні чинники формування українського модернізму. Основні напрямки модернізму в українській художній культурі першої половини ХХ ст. Роль українського модернізму у розвитку світових тенденцій авангардного мистецтва. Формування концептуальних засад «новітньої» національної художньої культури у творчій діяльності художників, письменників, драматургів. Специфіка культуро творчих процесів у період існування радянської України. Нав’язування художнього псевдо соцреалізму, ідеологічні інтенції українсько-радянської культури. Національно-культурна специфіка українського реалістичного мистецтва. Розвиток української освіти і науки. Наукові і науково-технічні досягнення українських вчених: наукова діяльність В. Вернадського, Д. Чижевського, І. Сікорського, С. Корольова та ін. Завдання на СРС У робочих зошитах укласти короткий термінологічний словник: декадентство, дисидентство, експресіонізм, "ждановщина", імпресіонізм, "коренізація", космополітизм, кубізм, кубофутуризм, неоромантизм, 9 Пролеткульт, "Розстріляне відродження", сецесія, символізм, стагнація культурна , супрематизм, "шістдесятники". Наукова та громадсько-політична діяльність М. Грушевського у контексті обґрунтування демократичних принципів української державності. Творчі здобутки О.Довженка та Леся Курбаса. Тема 8.1. Зміна культурної парадигми в умовах формування незалежної української держави. Лекція № 9. Зміна культурної парадигми в умовах формування незалежної української держави. Культурна само ідентичність України у контексті процесів глобалізації. Постмодернізм як явище культури постіндустріального суспільства другої половини ХХ ст. Постмодерністські тенденції в українській художній культурі. Сучасне українське мистецтво як форма соціальної комунікації. Особливості впливу масової культури, її художньо-стериотипних форм на процеси ідентифікації сучасної людини. Медіакультура як ознака становлення інформаційного суспільства. Глобальний комунікативний простір як «криза ідентичності». Феномен віртуальної реальності та проблема адаптації до умов інформаційного суспільства. Характеристика культури мережевого спілкування. Перспективи збереження і розвитку національної української культури в контексті інформаційного суспільства. Завдання на СРС У робочих зошитах укласти короткий термінологічний словник: "Бу-ба- бу", "вестернізація", інформаційне суспільство, конформізм, медіа культура, мультикультурність, плюралізм, постмодернізм, соборність, феномен віртуальної реальності. 10 3. Плани семінарських занять Метою семінарських занять є самостійна підготовка до більш детального вивчення й закріплення матеріалу, вироблення умінь працювати з літературою, відбирати і систематизувати конкретні дані з історії вітчизняної культури, розміщені на сайтах в Інтернеті. Студенти повинні вміти аналізувати основні культурні періоди України від найдавніших часів до сьогодення, визначати місце української культури в світовій культурній системі, розуміти особливості культуро творчих процесів на українських теренах. Семінарські заняття відбуваються раз на два тижні, тому студенти мають достатньо часу підібрати відповідний до запитань плану матеріал, проаналізувати його та засвоїти. Розділ 1. Історія української культури як навчальна дисципліна Тема 1.1. Українська культурологічна думка як розвиток європейської духовно-теоретичної традиції. Семінар № 1 1. Феномен української ментальності. Полісемантична природа поняття «українська культура». Культура та природа: екосфера самозбереження нації. 2. Функції культури. Коди культури. Культурологія як наука про культуру. 3. Концепції походження української культури. СРС Екзистенціально-антропологічні начала осягнення культури у «філософії серця» Г.Сковороди. Національна концепція культурно-історичного розвитку (М. Костомаров, В. Бєлозерський, П. Куліш). Погляди українських романтиків. Тарас Шевченко – визначальна постать української культури. Розвиток історико-культурологічного напрямку (М.Драгоманов, В.Липинський, М.Грушевський, Д.Яворницький). Культурологічна палітра творчості І.Франка. Концепція українського націоналізму Д.Донцова. Концепції української культури вчених-емігрантів (І. Крип’якевича, І. Огієнка, Д. Антоновича). Рекомендована література: Основна: 1. Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії: Підручник. – К.: Либідь, 2001. – 480с. 2. Греченко А., Чорний І., Режко В., Історія світової та української культури. – К.: 2000. 3. Закович М.М. Українська та зарубіжна культура: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2000. – С 334-438. 4. Історія української та зарубіжної культури: Навч. посіб. / Б.І. Білик, Ю.А. Горбань, Я.С. Калакура / За ред.. С.М. Клапчука, В.Ф. Остафійчука. – К.: 1999. 11 Додаткова література: 1. Забужко О. Дві культури. – К.:1999 2. Історія української культури / За ред. І. Крип'якевича. - К.: 1994. 3. Клапчук С.М. Історія української та зарубіжної культури: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2001. – С 90-104. 4. Попович М.В. Нарис історії культури України. – К.: Артек, 1998. – С.120 – 207. 5. Семчишин М. Тисяча років української культури. – К.: 1993. Розділ 2. Ґенеза української культури – процес етногенезу на теренах України. Тема 2.1. Первісна культура – археологічні пам’ятки культурних шарів в українському просторі. 1. 2. 3. 4. Семінар № 2 Палеолітичні і мезолітичні форми соціальної організації. Палеолітичні пам’ятки на території сучасної України. Кам'яна Могила – одне з найдавніших сакральних місць Європи. Семантика первісного мистецтва як джерело інформації про світоглядні уявлення протоукраїнців. Фігурні, знакові й орнаментальні (меандр та «ялинка») типи зображень. Ранні форми релігії (тотемізм, фетишизм, магія, хтонічний демонізм, анімізм). Ідея синкретичного (нерозчленованого) Всесвіту. Протонеоліт України. «Неолітична революція» як доба системної соціальної трансформації та формування аграрної цивілізації (перехід від привласнюючого до відтворюючого способу виробництва, демографічний вибух, поява патріархальної сім’ї, інтенсифікація мовного розвитку – поява мов європейського типу, союз племен як перші політичні організації). СРС Концепції походження української культури. Проблема історичної періодизації – основні етапи розвитку української культури. Загальна схема етногенезу українців. Місце України в етногенетичних дослідженнях. Приналежність України до гіпотетичного культурно-історичного центру Землі (циркумпонтійської зони). Рекомендована література: Основна: 1. Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В., Історія світової та української культури. – К.: 2000. 2. Грушевський М.С. Історія України-Руси. – Л.: Відень, 1937. – К.: 1998. – Т. 1-10. 3. Закович М.М. Українська та зарубіжна культура: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2000. – С 334-438. 4. Історія української культури / За ред. І. Крип'якевича. – К.: 1994. 12 Додаткова: 1. Клапчук С.М. Історія української та зарубіжної культури: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2001. - С 90-104. 2. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура: Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – С 278-288. 3. Культура України. Лекції за редакцією Дмитра Антоновича. – К.: Либідь, 1993.- – С 45-56, 92-103, 201-209, 245-248, 283-287, 317-324. 4. Семчишин М. Тисяча років української культури. – К.: 1993. 5. Українська та зарубіжна культура / За ред. М. Заковича. – К.: 2000. 6. Чмихов М.О. Найдавніша історія України (лекція) // Культурологічні студії: Зб. наук. праць. – К.: 1996. – Вип. І. Розділ 3-4. Становлення архетипів української свідомості. Міфологічний світ слов'ян-язичників. Тема 3.1. Міф як обряд і ритуал відтворення буття і самосвідомості прадавнього суспільства. Антропологізм, фантазування, традиціоналізм – основні ознаки міфологічного світогляду. 1. 2. 3. 4. Семінар № 3 Структура і функції міфу, уявлення про сакральність простору і часу. Логіка міфологічного мислення: принцип антропоморфізму та закон «містичної співпричетності» (Леві-Брюль). Розвиток уявлень про міфічний хаос та про світове яйце як символ порядку, світо устрою. Початкова символіка чисел. Культи найголовніших божеств язичницького пантеону. Концепція Світового Дерева як універсальної моделі організованого Всесвіту. Вертикальна (триярусна) та горизонтальна площини Світового Дерева. Числові характеристики Світового Дерева. Поняття «мікрокосмосу» та «макрокосмосу», їх поєднання в моделі Світового Дерева. Образ Світового Дерева в народній творчості. Трійця та Світове Дерево: семантичні паралелі. СРС Міф як обряд і ритуал відтворення буття і самосвідомості прадавнього суспільства. Реконструкція міфу про світове яйце. Комплекс уявлень про потойбічний світ, про мандрування до «іншого світу». Два світи померлих. Антропоморфізм, фантазування, традиціоналізм – основні ознаки міфологічного світогляду. Космологічний зміст прадавніх українських колядок, щедрівок та витинанок. Рекомендована література: Основна: 1. Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії: Підручник. – К.: Либідь, 2001. – 480с. 13 2. Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури. – К.: 2000. 3. Закович М.М. Українська та зарубіжна культура: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2000. – С 334-438. 4. Історія України: Курс лекцій: У 2 кн. – К.: 1991. – Кн. 1. 5. Історія української та зарубіжної культури: Навч. посіб. / Б.І. Білик, Ю.А. Горбань, Я.С. Калакура та ін. / За ред. С.М. Клапчука, В.Ф. Остафійчука. – К.: 1999. 6. Чмихов М.Д. Давня культура. – К.: 1994. Додаткова література: 1. Войтович В. Генеалогія богів давньої України. – Рівне: 2007. 2. Знойко О.П. Міфи Київської землі та події стародавні. – К.: 1989. 3. Клапчук С.М. Історія української та зарубіжної культури: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2001. - С 90-104. 4. Крип’якевич І.П. Історія української культури. – К.: Либідь, 1994. – С 186236, 426-465 Тема 3.2. Трипільська культура як найвизначніша культура неолітичної доби на землях України. Семінар № 4 1. Організація поселень трипільців за законом світового ладу (коловорадіальний принцип забудови). 2. Нові риси в культурі епохи бронзи: поховальний обряд як свідчення утвердження сталої державності, обожнення персони вождя (царя) або жерця, відображення космологічних уявлень у структурі курганів. Кургани як семантичні аналоги єгипетських пірамід. 3. Особливості соціокультурного процесу в ранньому залізному віці. Скіфи, їх культура та світогляд. Греко-скіфська пектораль з кургану Товста Могила як космологічна модель світо впорядкування й семантичний еквівалент концепції Світового Дерева. 4. Слов'янська культурна доба (ранні слов'яни, формування українського етносу: роль солярійного культу, формування архетипів «сонця», «дороги» тощо). 5. Пантеон слов’ян-язичників. Космологічний зміст та символіка Збруцького ідола. 6. Ідейний пафос «Велесової книги» в контексті проблем «осьового часу». СРС Трипільська цивілізація – «золотий вік» прадавньої української культури. Міфологічно-кодова інформація трипільської кераміки: ідея «священного шлюбу» Тельця-Зевса та Європи, космічна символіка форми та орнаменту посуду, символіка орнаменту як прояв культур загальної родючості. Орнамент 14 у мистецтві пізнього палеоліту та на трипільському посуді: порівняльна характеристика. Семантика антропоморфних трипільських статуеток. Арійські традиції у слов’янській культурі. Рекомендована література: Основна: 1. Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії: Підручник. – К.: Либідь, 2001. – 480с. 2. Закович М.М. Українська та зарубіжна культура: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2000. – С 334-438. 3. Історія української культури / За ред. І. Крип'якевича. – К.: 1994. 4. Шевнюк О. Українська та зарубіжна культура. – К.: 2002. Додаткова література: 1. Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури. – К.: 2000 2. Історія української та зарубіжної культури: Навч. посіб. / Б.І. Білик, Ю.А. Горбань, Я.С. Калакура та ін. / За ред. С.М. Клапчука, В.Ф. Остафійчука. – К.: 1999. 3. Клапчук С.М. Історія української та зарубіжної культури: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2001. – С 90-104. 4. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура: Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – С 278-288. 5. Лобас В.Х., Легенький Ю.Г. Українська і зарубіжна культура. – К.: 1997. Розділ 5. Київська Русь: християнський вимір української культури; феномен двовір'я. Тема 5.1. Специфіка засвоєння Київською Руссю візантійської спадщини – творення нового образу для християнської культури на слов'янському ґрунті. Семінар № 5 1. Київська Русь – поєднання народної культури східних слов’ян та культури нової формації: середньовічне феодальне суспільство, яке формувалось відповідно до політичних, релігійних, художніх і правових поглядів і потреб соціальної верхівки. 2. Культура Київської Русі. Причини високого злету культури Київської Русі (розвиток феодальних відносин, становлення давньоруської державності, відокремлення ремесла від сільського господарства, виникнення міст, пожвавлення торгівлі, активізація міжнародних контактів, запровадження християнства тощо). 3. Характерні ознаки та особливості феномену культури Київської Русі: запозичення та творче переосмислення візантійських традицій і канонів; 15 створення місцевої самобутньої культури за умов існування на Русі дохристиянського культурного середовища й наявності домінуючого впливу християнської релігії на розвиток культури. Проблеми вибору віри. 4. Поява нових культурних явищ: виникнення писемності. Дві азбуки слов’янства: кирилиця і глаголиця. Слов'янські просвітителі Кирило і Мефодій. Писане кодифіковане право. 5. Структура і символіка православних храмів Київської Русі. Поширення монументальної культової архітектури й формування вітчизняних архітектурних шкіл. 6. Заснування місцевих традицій іконо писання й формування самобутніх іконописних шкіл. СРС Становлення та розвиток оригінальної літератури Київської Русі. Перекладна література. Оригінальна література. Житійна література. Літописи. Усна народна творчість. Казки, легенди, героїчний епос (билини, перекази). Музична культура. Героїчні пісні. Скомороство як феномен давньоруської культури. Народні танці. Обрядова народна пісенність. Рекомендована література: Основна: 1. Брайчевський В.Г. Утвердження християнства на Русі. – К.: 1988. 2. Брайчевський М.Ю. Походження Русі. –К.: 1968. 3. Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури. – К.: 2000. 4. Закович М.М. Українська та зарубіжна культура: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2000. – С 334-438. 5. Лихачев Д. Человек в литературе древней Руси. – М.: 1970. Додаткова література : 1. Асєєв Ю.С. Архітектура Київської Русі. – К.: 1969. 2. Історія української культури / За ред. І. Крип'якевича. – К.: 1994. 3. Історія української та зарубіжної культури: Навч. посіб. / Б.І. Білик, Ю.А. Горбань, Я.С. Калакура та ін. / За ред. С.М. Клапчука, В.Ф. Остафійчука. – К.: 1999. 4. Клапчук С.М. Історія української та зарубіжної культури: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2001. - С 90-104. 5. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура: Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – С 278-288. Розділ 6. Барокова картина світу в українській культурі ХVІ – ХVІІІ століть. Тема 6.1. Формування національної свідомості в контексті ренесансних та реформаційних процесів загальноєвропейського змісту. 16 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. Семінар № 6 Ренесансно-гуманістичний світогляд в Україні: розвиток мови, поширення книгодрукування, набуття мистецьких та наукових зв’язків з провідними діячами європейських культур, виникнення культурно-освітніх центрів, закладання традиції меценатства в українській культурі. Трансцендентно-містична світоглядна парадигма бароко. Бароко як загальноєвропейська культурна доба, стиль та напрям мистецтва й основа формування новоєвропейської ментальності. Український бароковий розпис та іконографія. Стиль бароко – самоствердження української національної самобутності в європейському культурному просторі: козацьке (старшинське) і мазепинське (гетьманське) бароко. Оригінальність форм та сполучення барокових мотивів з народною рослинною орнаментикою. Статус України як східноєвропейського центру барокової культури. Національна самобутність культурної картини світу доби бароко. Братський рух кінця ХVІ – початку ХVІІ століть та його релігійна і національно-політична роль в історії української культури. КиєвоМогилянська колегія і її роль в українській гуманітарній думці. Формування та розвиток національно-самобутніх типів архітектурної забудови і жанрів мистецтва: кам'яниця; ансамблева та оборонна архітектура; релігійна та шкільна драма, партесний спів і народні ікони. Козацтво як культуро творча сила української ідентифікації. Наукові і освітні центри на Правобережній та Лівобережній Україні. Меценатська діяльність Івана Мазепи у сприянні розвитку барокової архітектури і мистецтва: будови у Києві (Братський і Миколаївський монастирі, Церква Всіх Святих над брамою Києво-Печерської Лаври); реставровані храми (Собор Святої Софії, Михайлівський Золотоверхий собор, СвятоУспенський собор і Троїцька церква над святою брамою в Лаврі); будівництво церков у Переяславі, Чернігові, Глухові, Батурині, Межигір'ї, тощо. Українська національна архітектурна школа (С.Ковнір, Ф.Старченко, І.Григорович-Барський та ін.). Архітектура Й.Г.Шеделя, Б. Маретина, Б.Растреллі. Архітектурні пам’ятки української культури ХVІІІ ст. Києва, Чернігівщини, Слобожанщини, Придніпров'я. Просвітництво, його загальноєвропейський контекст. Вплив освіченого абсолютизму на різні сфери культурного життя українського простору. Творчість Григорія Сковороди – українського просвітителя, ментальні засади ідей Сковороди, їх наукове і культуротворче значення. СРС Ідентифікація української культури в умовах новоєвропейської ментальності. Реформаторська діяльність київського митрополита Петра Могили. Видатні діячі української культури Іоаникій Галятовський, Інокентій Гізель, Стефан Яворський. Функціонування культури в умовах української козацької державності. Роль загальноєвропейських соціокультурних змін в появі нової 17 української аристократії. Українська інтелігенція як замовник і творець художніх цінностей. Визначні архітектурні споруди: будинки, друкарня і головна церква Києво-Печерської Лаври (1722-1729), брама Заборовського, митрополичий дім тощо. Доба пізнього бароко (рококо) в Україні. Архітектура Г.Шеделя, Б.Маретина, В. Растреллі. Дзвіниці Михайлівського монастиря, собору Св. Софії, Покровська церква на Подолі (1722), дзвіниця КиєвоПечерської Лаври (1731-45) архітектора Г.Шеделя. Львівське рококо Б.Маретина періоду 1720-80 рр.: Домініканський костьол (1749-64), Собор Св. Юра (1744-64) у Львові, ратуша в Бучачи (1730), головна церква в Почаєві (1791). Андріївська церква (1747-53), Марийський палац (1752-55) за проектами Б.Растреллі. Рекомендована література: Основна: 1. Горбенко С.В. Києво-Могилянська Академія. – К.: Видавничий дім «КМ Академія», 1995. 2. Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури. – К.: 2000. 3. Закович М.М. Українська та зарубіжна культура: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2000. – С 334-438. 4. Історія української культури / За ред. І. Крип'якевича. – К.: 1994. Додаткова література: 1. Історія української та зарубіжної культури: Навч. посіб. / Б.І. Білик, Ю.А. Горбань, Я.С. Калакура та ін. / За ред. С.М. Клапчука, В.Ф. Остафійчука. – К.: 1999. 2. Клапчук С.М. Історія української та зарубіжної культури: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2001. - С 90-104. Розділ 7. Національне самовизначення як тенденція української культури ХІХ століття Тема 7.1. Культуротворчі, соціально-економічні та геополітичні основи національного самовизначення української культури. Семінар № 7 1. ХІХ століття: культурні напрямки форм і стилів. Соціокультурна динаміка в пошуку шляхів ствердження національної самосвідомості. Світоглядне і культуротворче значення доробку Т.Г.Шевченка у генеруванні національної ідеї українського суспільства. 2. Національна модель романтизму в українській культурі як ідейнофілософський і художньо-естетичний феномен. Феномен творчості Миколи Гоголя. 3. Імпресіонізм та символізм як інноваційні тенденції української культури ХІХ століття: символізм поетичної і драматичної творчості Лесі Українки, 18 4. 5. 6. 7. імпресіоністичне бачення світу М.Коцюбинського. Б.Лепкий, П. Карманський, В.Пачовський – представники «Молодої України» («Молода Муза»). М. Лисенко – засновник української класичної музики. Ф.Холодний (Гриценко) – видатний кобзар долі українського народу. Вокальна природа і європейський рівень розвитку української музичної культури. Західноєвропейська стилістика міської культури «бідермайстер» і творчість композитора М.Вербицького. Видатні представники професійного музичного мистецтва України С. Леонтович, С. Людкевич та ін. Мистецька діяльність мандрівних театральних труп М. Кропивницького, П. Саксаганського, І.Карпенко-Карого. Заснування українського стаціонарного театру М.Садовського. Видатні українські актори: В. Юрчак, А. Нижанківський, К. Ручак. Творчість І.Я. Франка як особливий «косм життя людини». Історикокультурна роль соціально-психологічної драми «Украдене щастя». Мистецький і науковий внесок І. Франка у розвиток української культури. Всесвітньо-художнє, культуро творче значення доробку І. Франка. Жіноча тема в українському образотворчому та театральному мистецтві: М. Заньковецька. Меценатська діяльність як ментальний вимір української моральної культури. Духовна і матеріальна підтримка меценатів освітніх та мистецьких процесів в українському культурному просторі. Роль М.А. Терещенка в заснуванні одного з фундаментальних технічних закладів України – Київського Політехнічного Інституту. СРС Феодально-кріпосницька, антиукраїнська асиміляційна політика Російської і Австрійської імперій на українській етнічній території. Рух декабристів (південне товариство 1821 року П.І.Пестель, А.П.Юшневський, Н.М. Муравйов, М.П.Бестужев-Рюмін, С.І.Муравйов-Апостол) та Кирило-Мефодіївське братство (ідеї діячів Київського і Харківського університетів: Н.І.Костомарова, П.А.Куліша, А.Навроцького, В.Бєлозерського, Н.І.Гулака та ін., щодо необхідності формування української державності). Іван Котляревський – засновник класичної традиції в українській літературі. Творчість та доля Тараса Шевченка як інтегральний зміст самоусвідомлення національно самобутнього контексту і світової ролі українства у вимірах ХІХ століття. ХІХ століття – строката палітра культурних напрямів, форм і стилів. Соціокультурна динаміка в пошуку шляхів ствердження національної самосвідомості. Діячі науки і мистецтва, їх персональний внесок у розвиток української культури: П.П.Чубинський, М.П.Драгоманов, Марко Вовчок, Л.Глібов, С.Руданський, Ю.Федькович, П.Мирний, І.Нечуй-Левицький. Кваліфікована культура як умова життєдіяльності нації. Розвиток рідної мови – Х.Алчевська, Б.Грінченко, С.Васильченко. Г.Нарбут – створення української абетки. 19 Національна модель романтизму в українській культурі як ідейно-філософський і художньо-естетичний феномен. Культурно-мистецьке наповнення європейського романтизму. Утвердження реалістичної художньої системи: українська традиція. Феномен творчості Миколи Гоголя як приклад містичного реалізму. Антропологічні наративи української культури в образах художнього світу Гоголя. Фундаментально-концептуальні праці «Історія запорізьких козаків» Д.Яворницького, «Історія України-Русі» М.Грушевського в осмисленні української культури. Львів – західноукраїнський центр розвитку культури: 1892 рік – заснування наукового товариства ім. Тараса Шевченка. Рекомендована література: Основна: 1. Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури. – К.: 2000. 2. Грицай Я.Й. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ – ХХ століття. – К.: Ґенеза, 1996. – 360с. 3. Закович М.М. Українська та зарубіжна культура: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2000. – С 334-438. 4. Історія української культури / За ред. І. Крип'якевича. – К.: 1994. 5. Історія української та зарубіжної культури: Навч. посіб. / Б.І. Білик, Ю.А. Горбань, Я.С. Калакура та ін. / За ред. С.М. Клапчука, В.Ф. Остафійчука. – К.: 1999. Додаткова література: 1. Клапчук С.М. Історія української та зарубіжної культури: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2001. - С 90-104. 2. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура: Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – С 278-288. 3. Крип’якевич І.П. Історія української культури. – К.: Либідь, 1994. – С 186236, 426-465. 4. Лобас В.Х., Легенький Ю.Г. Українська і зарубіжна культура. – К., 1997. 5. Попович М.В. Нарис історії культури України. – К.: Артек, 1998. – С.120207. Розділ 8. Динаміка розвитку української культури в першій половині – 80-х роках ХХ ст. Тема 8.1. Характеристика історико-культурного процесу в Україні першої половини ХХ ст. Семінар № 8 1. Соціокультурні чинники формування українського модернізму. Основні напрями модернізму в українській художній культурі першої половини ХХ ст. 20 2. Художні інновації українського футуризму: творчість М.Семенка, Д.Бурлюка, концепція кубофутуризму О.Богомазова, О.Екстер. Вплив традицій національної народної творчості на художньо-естетичні особливості українського футуризму й кубізму, супрематизму К.Малевича, скульптурної творчості О. Архипенка. 3. Роль українського модернізму у розвитку світових тенденцій авангардного мистецтва. Формування концептуальних засад «новітньої» національної художньої культури у творчій діяльності художників Г. Нарбута, М. Бойчука, В. Кричевського, в літературі В. Винниченка, М. Хвильового, М. Рильського, у театральному мистецтві Л. Курбаса, у музиці М. Леонтовича, Л. Ревуцького та ін. 4. Специфіка культуро творчих процесів у період існування радянської України. Реалізм як провідний художній метод, що пов'язує культурні традиції та ідеологічні інтенції українсько-радянської культури. 5. Національно-культурна специфіка українського реалістичного мистецтва. Значення кіномистецтва О.Довженка, С.Параджанова у розвитку української культури. Поетична творчість В.Стуса як репрезентація національної самосвідомості. СРС Вплив історичних подій та соціальних трансформацій на динаміку розвитку української культури. Проголошення Української Народної Республіки (1918 р.) як досвід формування незалежної національної держави. Наукова та громадсько-політична діяльність М. Грушевського у контексті обґрунтування демократичних принципів української державності. Розвиток української науки і освіти. Наукові і науково-технічні досягнення українських вчених: наукова діяльність В.Вернадського, Д. Чижевського, І. Сікорського, С. Корольова та ін. Рекомендована література: Основна: 1. Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури. – К.: 2000. 2. Закович М.М. Українська та зарубіжна культура: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2000. – С 334-438. 3. Історія української культури / За ред. І. Крип'якевича. - К.: 1994. 4. Історія української та зарубіжної культури: Навч. посіб. / Б.І. Білик, Ю.А. Горбань, Я.С. Калакура та ін. / За ред. С.М. Клапчука, В.Ф. Остафійчука. – К.: 1999. 5. Клапчук С.М. Історія української та зарубіжної культури: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2001. - С 90-104. Додаткова література: 1. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура: Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – С 278-288. 2. Лобас В.Х., Легенький Ю.Г. Українська і зарубіжна культура. – К., 1997. 21 3. Поліщук Є.П. Історія культури: короткий довідник. – К.: Український Центр духовної культури, 2000. – 196 с. 4. Попович М. Нарис історії України. – К.: 1998. Розділ 9. Специфіка трансформацій української культури кінця ХХ – поч. ХХІ ст. Тема 9.1. Зміна культурної парадигми в умовах формування незалежної української держави. 1. 2. 3. 4. 5. Семінар № 9 Постмодернізм як явище культури постіндустріального суспільства другої половини ХХ ст. Постмодерністські тенденції в українській художній культурі. Поліжанровість українського мистецтва. Перформативність (ігрова специфіка) постмодерністської культури. Особливості впливу масової культури, її художньо-стереотипних форм на процеси ідентифікації сучасної людини. Медіакультура як ознака становлення інформаційного суспільства. Глобальний комунікативний простір як «криза ідентичності». Роль медіа середовища, інформаційних технологій у формуванні картини світу особистості. Інтерактивна специфіка технологій мультимедіа. Феномен віртуальної реальності та проблема адаптації до умов інформаційного суспільства. Характеристика культури мережевого спілкування. Перспективи збереження і розвитку національної української культури у контексті інформаційного суспільства. СРС Культурна само ідентичність України у контексті процесів глобалізації. Феномен мультикультурності українського суспільства та проблема національної ідентичності. Вплив тенденцій європеїзації (вестернізації) на процеси розвитку сучасного вітчизняного культурно-ціннісного простору. Постмодерністські тенденції в сучасній українській художній культурі. Специфіка становлення і розвитку медіа культури інформаційного суспільства. Рекомендована література: Основна: 1. Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури. – К.: 2000. 2. Закович М.М. Українська та зарубіжна культура: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2000. – С 334-438. 3. Історія української культури / За ред. І. Крип'якевича. - К.: 1994. 4. Історія української та зарубіжної культури: Навч. посіб. / Б.І. Білик, Ю.А. Горбань, Я.С. Калакура та ін. / За ред. С.М. Клапчука, В.Ф. Остафійчука. – К.: 1999. 22 5. Клапчук С.М. Історія української та зарубіжної культури: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2001. - С 90-104. Додаткова література: 1. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура: Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – С 278-288. 2. Крип’якевич І.П. Історія української культури. – К.: Либідь, 1994. – С 186236, 426-465. 3. Лобас В.Х., Легенький Ю.Г. Українська і зарубіжна культура. – К.: 1997. 4. Попович М.В. Нарис історії культури України. – К.: Артек, 1998. – С.120207. 5. Семчишин М. Тисяча років української культури. – К.: 1993. 23 4. Основні терміни та поняття дисципліни 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. Аксіосфера, антикультура, архетип, артефакт, генезис, геокультура, екосфера, знак, контркультура, концепція, монізм культурологічний, парадигма, полісемантичність, семіотика, семантика, символ, соціум, субкультура, феномен. Антропонім, асиміляція, діаспора, етнографія, етнос, етногенез, етнологія, етнонім, культура етнічна, культура національна, менталітет (ментальність), нація, раса, субетнос, фольклор. Автохтон, абориген, анімізм, антропосоціогенез, антропоморфізм, архантропи, витинанка, егалітарне суспільство, зооморфізм, ініціація, канелюр, колядка, магія, міфологічна свідомість, меандр, мегаліти, неоантропи, політеїзм, синкретизм, солярійні культи, суспільний поділ праці, табу, тотемізм, требище, фетишизм, чуринги Кам'яної Могили, шаманізм, щедрівка, язичництво. Агіографія, апокриф, апсида, візантійський стиль мистецтва, глаголиця, графіті, кирилиця, лавра, літопис, мозаїка, неф, Оранта, патристика, пілястри, плінфа, православно-язичницький синкретизм, притвор, сакральне (сакральність), фреска. Автентичність, антропоцентризм, братства православних міщан, вертеп (театр), гомілетика, гуманізм, дидаскал, діалектика (як навчальна дисципліна), ігумен, інтерлюдія, інтермедія, конфесії християнської церкви, література полемічна, Магдебурзьке право, містерія, право ставропігії, Ренесанс, риторика. Баня (архітектура), бароко, бароко українське (козацьке), бурса, катехізис, класицизм, колегіум, літургія, мораліте, партесний спів, префект, Просвітництво, рококо, Синод, спудей, шкільна драма. "Громади" в Україні, декадентство, еклектика, імпресіонізм, модернізм, москвофіли, народники, неоромантизм, примітивізм, "Просвіти" в Україні, романтизм, романтизм український національний, сецесія, слов'янофільство, хлопомани, хуторянство, університет. Дисидентство, "ждановщина", експресіонізм, "коренізація", космополітизм, кубізм, кубофутуризм, метод соціалістичного реалізму, Пролеткульт, "Розстріляне відродження", символізм, стагнація культурна, супрематизм, толерантність, "український авангард", українське поетичне кіно, футуризм, «шістдесятники». "Бу-ба-бу", "Вестернізація", інформаційне суспільство, конформізм, медіакультура, мас-медіа, мультикультурність, плюралізм, постмодернізм, постіндустріальне суспільство, соборність, феномен віртуальної реальності. 24 5. Підготовка до написання реферату та повідомлення Автор пропонує різні види та форми індивідуальних завдань, що дають змогу розширити й поглибити знання студентів, збагатити загальний рівень інтелектуального розвитку, виробити навички самостійного пошуку та оцінювання вагомості матеріалу. Найвища якість самостійної роботи студента досягається тоді, коли його власна думка випереджає сторонню допомогу в процесі вивчення нового матеріалу. Це особливо важливо при вивченні історії культури, де активно використовується логічний підхід, принцип історичності з позицій теорії цивілізацій. Закономірність навчання така: чим більш систематично студент виконує завдання з самостійної роботи, тим глибші й міцніші його знання. І, навпаки, оволодіння матеріалом лише напередодні екзамену веде до поверхневих, розрізнених знань окремих розділів і такого ж швидкого їх «вивітрювання» з голови після атестаційного контролю. Важливою формою СРС є підготовка матеріалу для написання реферату. Тематика рефератів дає змогу значно поглибити знання студента з кожного розділу програми. Нижче подані теми охоплюють різноманітні аспекти теоретичної проблематики курсу та поглиблене вивчення окремих питань, історичних періодів формування вітчизняної культури та стилістичної особливості літератури й усіх видів мистецтва в різні культурні епохи. Вимоги щодо оформлення реферату, його структури та розкриття теми є загальними як для такого виду самостійної роботи студента. На титульному листку вгорі має бути вказано назву міністерства, навчального закладу та кафедри, яка викладає дану дисципліну (це кафедра української мови, літератури та культури). Посередині сторінки більшим шрифтом вказується назва дисципліни та конкретна тема реферату, її також можна виділити жирним шрифтом або курсивом. Отже, центральна частина титульної сторінки має бути такою – Реферат з історії української культури на тему: "_____________" Нижче на сторінці з правого боку подаються дані автора роботи й викладача, що її перевіряє: Роботу виконав: студент групи ______ ПІБ. Роботу перевірив: ст. викладач Веселка Н.Г. На останньому рядку сторінки вказується назва міста та рік виконання роботи (Київ – 2014). На другій сторінці реферату подається розгорнутий план роботи, що складається зі вступу, основної частини, де вказуються розділи, висновків та списку джерел інформації. Основні вимоги до правильного оформлення списку використаної літератури: друковані джерела інформації подаються в певній послідовності (законодавчі акти, документи; монографії, підручники, посібники; енциклопедичні видання, словники, довідники; періодичні видання; точна адреса сайтів Інтернету). Обов'язковою вимогою є подання прізвищ авторів книг (набирається курсивом) в алфавітній послідовності та повний перелік реквізитів. Наприклад: Бичко А.К. та ін. Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Курс лекцій. – К.: Либідь,1993. – 392 с. Бойко О.Д. Історія України. – К.: Академія, 2001. – 628 с. 25 Приблизний обсяг основної частини реферату складає 18 – 22 сторінки тексту, набраного 14 шрифтом. Головним завданням студента є логічне розкриття теми реферату та виявлення власного ставлення до проблематики роботи, а не "сліпе скачування" з книги чи Інтернету інформації приблизної за тематикою. Весь текст роботи повинен бути правильно відформатованим. Якщо підготовка реферату не передбачена навчальною програмою, виконання такої роботи може бути запропоноване студентам, які бажають поглибити свої знання. Також реферат допоможе краще підготуватися до семестрового контролю студентам, які з поважної причини пропускали заняття. Основною метою повідомлення є ознайомлення студента з життям та діяльністю видатної людини, що зробила значний внесок у розвиток української культури. Перелік видатних особистостей охоплює різні історичні періоди та найрізноманітніші сфери діяльності. Повний перелік прізвищ та короткі біографічні відомості вміщено в Довіднику "Видатні діячі української культури", який автор підготував як додаток до цих методичних рекомендацій. Студент повинен подати основні біографічні відомості, описати цікаві моменти життя й охарактеризувати світогляд людини та її внесок у розвиток української культури. Обсяг повідомлення складає 5 – 8 сторінок. Вимоги щодо оформлення роботи ті ж самі, що й до рефератів (план повідомлення не є обов'язковим). 6. Тематика рефератів Культура як предмет дослідження культурології. Архетипи, прасимволи та прафеномени культури. Культура й цивілізація, культурно-історичні типи цивілізації. Особливості масової культури сучасної України. Елітарна (класична) культура сучасної України. Етнос і нація. Особливості української національної культури. Концепції розвитку української культури. Етапи формування української діаспори. Культурно-просвітницька робота в діаспорі. 9. Україна – поліетнічна та полікультурна держава. 10. Ритуал та його функції в доісторичному суспільстві, обряд як "начало" культури. 11. Період великого переселення народів та формування населення території України. 12. Кам'яна Могила: семантика, символіка та функції наскельних зображень. 13. Орнамент у мистецтві пізнього палеоліту та на трипільському посуді: порівняльна характеристика. 14. Трипільська цивілізація як "золотий вік" прадавньої культури українців. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 26 15. Велесова книга. 16. Скіфи. 17. Кургани на території України: символіка та призначення. 18. Міфопоетичний образ Світового Дерева та його символіка в українській культурі. 19. Епоха бронзи як рубіж кардинальних змін у природі та культурі України. 20. Теорії походження слов'янського етносу. 21. Слов`янські просвітителі Кирило і Мефодій. 22. Виникнення й поширення писемності у давніх русичів: різні точки зору на проблему. 23. Східнослов`янське літописання. 24. Особливості давньоруського світогляду: система двовір'я. 25. Міфологічний світ слов'ян-язичників. 26. Етимологія термінів «Русь», «Мала Русь», «Біла Русь», «Червона Русь», «Чорна Русь», «Зелена Русь», «Україна», «Малоросія». 27. Витоки та етапи становлення української мови. Перші словники та граматики української мови. 28. Перешкоди на шляху вільного розвитку української мови впродовж XVIII – XX ст. 29. Загадки бібліотеки Ярослава Мудрого. 30. Мозаїки та фрески київських храмів. 31. Вплив візантійського стилю мистецтва на культуру східних слов'ян. 32. Місце усної народної творчості в культурі України. 33. Києво-Печерський патерик – унікальна пам`ятка писемної літератури. 34. «Біблія» та її місце в історії української літератури. 35. "Пересопницьке Євангеліє" – видатна пам'ятка українського письменства. 36. Традиції збирання книжок в Україні, перші книгозбірні. 37. Швайпольд Фіоль, Франциск Скорина, Іван Федоров – перші східнослов`янські друкарі. 38. Видавнича діяльність перших університетів України (Львів, Харків, Київ). 39. Найбільші сучасні бібліотеки України. 40. Козацько-народний архетип культури. 41.Освіта і освіченість в середньовічній Україні. 42. Освітня діяльність різних християнських конфесій в Україні XV – XVIII століть. 43. Місто Острог як найбільшій науково-освітній осередок середньовічної України. 44. Українці в європейських університетах (XV – XVIII ст.). 45. Києво-Могилянска академія: історія та сучасність. 46. Особливості розвитку освіти в Україні протягом ХІХ ст. 47. Розвиток вищої освіти в сучасній Україні. 48. Найбільший технічний університет Європи (КПІ). 27 49. Розвиток вітчизняної науки: філософія (етапи становлення, видатні діячі). 50. Розвиток вітчизняної історії та етнографії (етапи становлення, відомі науковці). 51. Розвиток природничих наук в Україні. 52. Становлення і розвиток військових навчальних закладів Києва. 53. Внесок родини Патонів у розвиток вітчизняної науки і техніки. 54. Внесок родини Кричевських у розвиток українського мистецтва. 55. Мозаїки та фрески давньоруських храмів. 56. Український живопис XVI – XVIII ст. 57. Історія українського іконопису. 58. Видатні українські художники ХІХ ст. (або ХХ ст.). Персоналії за вибором студента. 59. Народне декоративно-ужиткове мистецтво. 60. Видатні майстри народного мистецтва України (за власним вибором студента про 3 – 4 діячів). 61. Українська вишивка, гравюра, скульптура, писанкарство. Один з напрямів за власним вибором студента. 62. Зачинателі українського модернізму в мистецтві. 63. Феномен українського художнього авангарду. 64. Давні архітектурні пам`ятки українських міст (про комплекси видатних споруд будь-якого міста України). 65. Втрачені пам`ятки архітектури і мистецтва України. 66. Регіональні особливості української дерев'яної архітектури. 67. Класицизм в архітектурі та мистецтві України. 68. Вони залишили нам шедеври архітектури. За вибором студента про трьох майстрів: І.Григорович-Барський, С.Ковнір, В.Ніколаєв, В.Городецький, П.Альошин, Й.Шедель, Б.Растреллі, В. і О.Беретті та інші. 69. Формування української національної архітектурної школи в добу бароко. 70.Українська духовна музика. 71. Кобзарське мистецтво в Україні. 72. Українська народна музика та народні музичні інструменти. 73. Творчі портрети українських композиторів (за вибором студента про трьох діячів: М.Березовський, Д.Бортнянський, А.Ведель, С.Воробкевич, М.Вербицький, М.Лисенко, О.Кошиць, Л.Ревуцький). 74. Сучасна українська музика. 75. Видатні українські співаки. Про трьох виконавців за власним вибором студента. 76. Український аматорський театр і його значення для формування професійного театру. 77. Корифеї українського театру. 28 78. Видатні українські актори ХХ ст. (Б.Брондуков, М.Заньковецька, І.Миколайчук, А.Роговцева, О.Сердюк, К.Степанков, Б.Ступка, Н.Ужвій, Г.Юра, М.Яковченко та інші). За власним вибором про 3 – 4. 79. Початки українського кіномистецтва. 80. Українське поетичне кіно. 81. Чи є в сучасній Україні українське кіно? 82. Провідні творчі колективи України (театри, хорові капели, ансамблі танцю, аматорські колективи). За власним вибором студента про 2 - 4 колективи . 83. Світ українського бароко. 84. Період романтизму в літературі та мистецтві України. 85. Період реалізму в літературі та мистецтві України. 86. Український імпресіонізм. 87. Модернізм та постмодернізм в Україні. 88. Найбільші природні заповідники та парки України. 89. Молодіжні субкультури в Україні. 90. Метод соціалістичного реалізму та його вплив на формування української культури. 91. Розбудова незалежної держави та проблеми духовності. 92. Культура інформаційного суспільства – сучасні аспекти розвитку української культури. 93. Характерні риси сучасного культурного життя в Україні. 94. Місце української національної культури в системі світової культури. 95. Культура українська та культура України (національні культури на теренах сучасної України). 96. Українські культурні осередки за межами України. Дні української культури в різних державах світу. 97. Проблеми сучасних християнських церков в Україні. 98. Менталітет українців: минуле і сучасність. 99. Видатні досягнення українського спорту. 100. Видатні українські спортсмени. Про трьох за власним вибором. 101. Українці – олімпійські чемпіони. 102. Провідні діячі літератури та мистецтва сучасної України. За власним вибором студента про трьох діячів. 103. "Великий льох" Т.Шевченка та "Велесова книга": семантичні та ідеологічні паралелі. 104. Філософія української ідеї у творчості І.Франка. 105. Філософія української історії у творчості Лесі Українки. 106. Вплив ідей "шістдесятників" та українських дисидентів на соціокультурні процеси в Україні. 107. Меценатська діяльність як ментальний вимір української моральної культури. 108. Громадська та меценатська діяльність родини Терещенків. 109. Родом з України: Серж Лифар, Ігор Стравінський, Ілля Рєпін, Володимир Горовіц, Петро Тодоровський, Сергій Бондарчук. 29 6. Тематика повідомлень І.Айвазовський, П.Альошин, М.Амосов, Ю Андрухович, О.Антонов, Володимир та Дмитро Антоновичі, М.Аркас, О.Архипенко, Д.Багалій, В.Бакуль, Л.Баранович, І.Баренбойм, М.Березовський, В. та О.Беретті, П.Беринда, Л.Биков, О.Білецький, І.Білодід, К.Білокур, О.Богомазов, О.Богомолець, М.Бойчук, О.Борисов, Д.Бортнянський, М.Брайчевський, Б.Брондуков, Д.Бурлюк, І.Вагилевич, С.Васильківський, А.Ведель, М.Вербицький, В.Винниченко, В.Вернадський, І.Вишенський, Ф.К.Вовк, Х.Вовк, С.Воробкевич, І.Гаврилюк, І.Галятовський, І.Гізель, Л.Глібов, М.Гоголь, В.Глушков, Б.Гмиря, В.Гнатюк, Д.Гнатюк, Я.Головацький, В.Городецький, А.Горська, Б.Грінченко, І.Григорович-Барський, П.Григоренко, Є.Гребінка, М.М.Гришко, М.С.Гришко, М.Грушевський, П.Гулак-Артемовський, С.Гулак-Артемовський, Ю.Гуляєв, І Дзюба, О.Довженко, Д.Дорошенко (не гетьман), М.Драгоманов, І.Драч, О.Екстер, С.Єфремов, Д.Заболотний, М.Заньковецька, В.Івасюк, Ю.Іллєнко, І.Кавалерідзе, Г.Квітка-Основ'яненко, В.Кирпичов, Н.Кобринська, С.Ковнір, І.Козловський, Ф.Колесса, Ю.Кондратюк, М.Костомаров, Г.Кониський, С.Корольов, Л.Костенко, Г.О.Костюк, Г.М.Костюк, Ю.Котермак (Дрогобич), І.Котляревський, М.Коцюбинський, О.Кошиць, М.Кравчук, А.Кримський, І.Крип`якевич, М.Кропивницький, С.Крушельницька, П.Куліш, Лесь Курбас, С.Лебедєв, Г.К.Левицький, Д.Г.Левицький, Т.Левчук, М.Леонтович, Леся Українка, Ю.Липа, В.Липинський, М.Лисенко, Л.Лук'яненко, С.Людкевич, О.Ляпунов, Б.Лятошинський, Г.Майборода, М.Максимович, Є.Маланюк, Н.Матвієнко, М.Мащенко, І.Мечников, А.Метлинський, І.Миколайчук, Є.Мірошниченко, П.Могила, І.Могильницький, Микола та Олександр Мурашко, Г.Нарбут, І.Нечуй-Левицький, В.Ніколаєв, І.Огієнко, О.Ольжич, Л.Осика, М.Остроградський, М.Павлик, С.Параджанов, М.Пимоненко, М.Попович, О.Потебня, М.Приймаченко, Ф.Прокопович, Б.Растреллі, Л.Ревуцький, І.Рєпін, А.Роговцева, Тадей і Максим Рильські, І.Савченко, М.Самокиш, У.Самчук, І.І.Сікорський, І.О.Сікорський, О.Сердюк, Г.Сковорода, Ф.Скорина, Й.Сліпий, Герасим і Мелетій Смотрицькі, А.Солов’яненко, І.Срезневський, М.Старицький, К.Степанков, К.Стеценко, Б.Ступка, В.Стус, М.Сумцов, П.Тичина, П.Толочко, І.Труш, Н.Ужвій, М.Устиянович, Ш.Фіоль, І.Федоров, О.Фомін, І.Франко, М.Хвильовий, В.Хвойка, Д.Чижевський, В.Чорновол, П.Чубинський, О.Шалімов, М.Шашкевич, Т.Шевченко, Й.Шедель, А.Шептицький, Г.Юра, П.Юркевич, Д.Яворницький, С.Яворський, М.Яковченко, М.Янгель. Акторські династії: Ступки, Сумські, Задніпровські. Династія Патонів, Кричевських. Брати Тобілевичі. 7. Завдання для експрес-контролів Експрес-контролі одна з дієвих форм перевірки уважного прослуховування, конспектування й засвоєння нового матеріалу студентами на лекціях. Ця форма контролю спонукає студентів не пропускати заняття, уважно слухати лектора, сумлінно вести конспект. Експрес-контролі проводяться протягом останніх 15 хвилин заняття, охоплюють питання щойно почутого матеріалу (або раніше заданого на само опрацювання матеріалу). Викладач вимагає від студентів чіткої, конкретної, стислої відповіді. Правильна й повна відповідь на кожне запитання оцінюється 2 балами. Також ці питання пропонуються в якості запитань для самоконтролю та перевірки розуміння й засвоєння матеріалу занять згідно з програмою курсу. Найбільш сумлінні студенти можуть поступово готуватися до семестрового контролю, перевіряючи свій рівень знань після викладення матеріалу чергової теми. Тема 1 Визначити предмет, об'єкт та суб'єкт культурології. Назвати структурні складові культурології. Визначити поняття "культура". Довести полісемантичність поняття "культура". Назвати функції культури. Чи тотожні поняття "культура" та "цивілізація". Відповідь обґрунтуйте. Що таке мистецтво, назвіть його види. Що таке стиль мистецтва. Назвати європейські стилі мистецтва. Перерахувати модерністські стилі в різних видах мистецтва та літератури. За якими критеріями відбувається поділ культури. Назвати складники культури. Дати характеристику елітарній культурі. Охарактеризувати народну (етнографічну) культуру. Визначити поняття "субкультура" та "контркультура"; порівняти їх. Що таке антикультура. Що таке масова культура; де, коли та як вона формувалася. Визначити цілі та характерні ознаки масової культури. Коли почалося формування наукового українознавства? З іменами яких діячів воно пов'язане. Перерахувати парадигми культурології, назвати їх представників. Охарактеризувати концепцію українського національного романтизму. Символічна концепція та її послідовники. 31 Дати характеристику революційно-демократичної концепції. Цілісна концепція української культури. Перерахувати концепції української культури, назвати представників. їх Тема 2 Чи тотожні поняття "етнос" і "нація". Відповідь обґрунтувати. Що таке етногенез? Початки етногенезу українців. Дати визначення поняттям "етнічна культура" та "національна культура". Чи тотожні вони? Визначити ознаки національної культури та способи оволодіння нею. Історичне коріння української національної культури. Джерела української національної культури. Український етнос типологічно неоднорідний. Назвати його частини. Що таке діаспора? Назвати найбільші українські діаспори. Що таке субетнос? Назвати субетнічні групи українців. Назвати найбільші етнографічні райони України. Перерахувати фактори, що впливали на формування української національної культури. Довести що Україна поліетнічна держава. Тема 3 Пояснити поняття "антропосоціогенез". Людина є продуктом двох типів еволюції … (пояснити їх сутність). Визначити основні досягнення первісної людини часів палеоліту й мезоліту в Україні. Пояснити сутність неолітичної революції. Перерахувати найбільші досягнення Трипільської культури. Назвати кочові культури на українських теренах. Охарактеризувати первісне мистецтво. У чому полягає синкретичний характер ранніх форм культури. Пояснити сутність міфологічної свідомості. Коротко охарактеризувати види язичницьких вірувань. В чому полягає значення Збруцького ідола для розуміння світобачення наших предків. Назвати богів пантеону східних слов'ян. Довести політеїстичність вірувань східних слов'ян. Коли, як та на яких територіях відбувалося формування давньослов'янської людності. 32 Тема 4 Пояснити терміни: агіографія, апокриф, патристика. Назвати хронологічні межі існування Київської Русі. Коротко схарактеризувати сутність релігійних реформ князя Володимира. Перерахувати нові явища в культурі Русі, що пов'язані з хрещенням. Назвати азбуки східних слов'ян. Яка між ними різниця. Дати коротку характеристику літописанню східних слов'ян. Назвати найдавніші книги, що збереглися з часів Київської Русі. В чому полягає різниця між мозаїчним та фресковим живописом. Назвати культові споруди, які збереглися з часів Київської Русі. В чому полягає виключне значення Софії київської у розвитку культури. Визначити місце Печерського монастиря в розвитку культури Русі. Що ви знаєте про іконо писання на Русі. Які з давніх ікон збереглися до наших днів. Охарактеризувати розвиток наукових знань східних слов'ян. Що таке православно-язичницький синкретизм. Тема 5 Пояснити терміни: "гуманізм", "Ренесанс", "автентичність". Назвати українських гуманістів доби Відродження. Що таке братства православних міщан. Де й коли вони діяли в Україні? Охарактеризувати діяльність культурно-освітнього осередку в Острозі. Коротко охарактеризувати розвиток мистецтва України XV – XVII ст. Визначити особливості архітектури та будівництва в Україні впродовж XV – XVII ст. Назвати найвідоміші рукописні книги XV – XVII ст., що збереглися до нашого часу. Де й коли виникло кириличне україномовне друкарство, хто був друкарем цих перших книг? Назвати імена українських полемістів. Які міста України мали Магдебурзьке право; в чому полягає його сутність? Назвати імена східнослов'янських першодрукарів. Які наслідки для розвитку культури мало прийняття Берестейської унії (1596)? 33 Якою була роль князя Костянтина Острозького, Петра Могили, гетьмана Петра Конашевича Сагайдачного в розвитку української культури? Тема 6 Яким чином українська державність впливала на розвиток культури? Коротко охарактеризувати бароко як стиль мистецтва. У чому полягають особливості українського (козацького) бароко? Довести що Києво-Могилянська академія була колискою національної науки та професійного мистецтва. Які заслуги гетьмана І.Мазепи перед українською культурою? Хто з українських гетьманів навчався в Києво-Могилянській академії? В чому полягає вплив української культури XVII – XVIII ст. на розвиток російської культури? Якими фактами підтверджується формування школи українських зодчих у добу бароко. Коротко охарактеризувати сутність епохи Просвітництва. Назвати українських діячів доби Просвітництва. В яких містах України існували колегіуми в XVIII ст.? Перша спеціальна музична школа в Україні існувала в місті …. Другою золотою добою українського мистецтва називають період …. Тема 7 Коротко охарактеризувати український національний романтизм. Перерахувати університети в Україні ХІХ ст. Їх імена пов'язані з першими десятиліттями роботи Харківського університету. Коли й чому почалося українське культурне відродження? Коротко охарактеризувати діяльність Кирило-Мефодіївського братства. Розказати про діяльність "Руської трійці". Доведіть, що впродовж ХІХ ст. мали місце репресії царського уряду щодо української культури. Пояснити сутність поняття "реалізм" в культурі України. Дати визначення стилям мистецтва класицизм і еклектика. Перерахувати імена видатних українських діячів ХІХ ст. за напрямами діяльності: література, театральне мистецтво, живопис, музика, історія та етнографія, точні науки та механіка, природничі науки, філософія. 34 Які заслуги І.П.Котляревського перед українською культурою? Визначте роль Т.Г.Шевченка в становленні української національної свідомості. Якою є роль І.Я.Франка в становленні української культури? Розкажіть про розвиток української літературної мови з кінця XVIII століття. Дати визначення поняття "модернізм", назвати його основні ознаки. Перерахувати нові течії в архітектурі й мистецтві України з кінця ХІХ ст. Назвати модерністські стилі мистецтва та імена їх представників. Якою була культурна політика Центральної ради? Охарактеризувати культурну політику П.Скоропадського. Тема 8 Дати визначення поняттям "коренізація" та "українізація". Назвати імена видатних діячів української культури першої половини ХХ ст. та вказати сфери їх діяльності. Які зміни сталися в галузі освіти України з 20 – х років ХХ ст.? Коли було створено Академію наук України, хто став першими академіками? Назвати літературні організації в Україні першої половини ХХ ст. Яким був внесок Л.Курбаса та О.Довженка в розвиток українського мистецтва. Що це за творчий метод "соціалістичний реалізм"? Якою була релігійна ситуація в Україні в роки радянської влади? Дати визначення поняттям "ждановщина", "космополітизм", "Розстріляне відродження". Як розвивались культура та духовне життя в Україні часів хрущовської "відлиги"? Що нового принесли в літературу та мистецтво "шестидесятники"? Охарактеризувати культурну стагнацію в Україні другої половини ХХ століття. Пояснити сутність дисидентського руху в Україні, назвати активних діячів. Тема 9 Що таке постмодернізм? Розкажіть про культурні досягнення української діаспори. 35 Назвати видатних діячів української культури другої половини ХХ ст. в галузі літератури, образотворчого мистецтва, музики, кінематографії. Назвати видатних діячів української науки різних галузей знань. Визначити основні проблеми, що постали перед українською культурою в роки розбудови незалежної держави. Імена яких діячів культури поверненні народу? Пояснити поняття плюралізм та толерантність. Визначити вплив мас-медіа на формування світогляду. В чому полягає сутність "вестернізації" (європеїзації) сучасної української культури. Пояснити терміни "інформаційне суспільство", "мультикультурність". 36 8. Тестові завдання Пропоновані тестові завдання охоплюють всі теми програми курсу "Історія української культури". З цими завданнями студенти зустрінуться на екзамені в якості третього питання у білеті. Автор пропонує студентам заздалегідь ознайомитися з тестами, оскільки відповідь на деякі з них потребує спеціальної підготовки (пригадати відповідність дат до подій, з'ясувати в яких галузях працювали видатні українські діячі). У пропонованих тестах правильною є одна відповідь – виняток становлять завдання на відповідність подій і дат, назв творів та прізвищ їх авторів. В кожному екзаменаційному білеті буде вміщено по 5 тестових завдань. 1. Культурологія досліджує: a) b) c) d) e) морфологічний аспект культури; загальні закономірності розвитку культури: історичний аспект культури; цінносно-смисловий аспект культури; комунікативний аспект культури. 2. Термін "культурологія" першим впровадив у науковий обіг: a) b) c) d) e) Джамбаттіста Віко; Макс Вебер; Леслі Уайт; Георг Гегель; Герберт Спенсер. 3. Слово "культура" спочатку тлумачилось як: a) b) c) d) e) правила поведінки в суспільстві; матеріальні досягнення людства; штучне середовище існування людини; способи обробки ґрунту; інтелектуальні досягнення людства. 4. Субкультура це: a) сукупність негативно інтерпретованих норм культури; b) сукупність норм культури, що суперечать її фундаментальним засадам; c) сукупність специфічних рис всередині культури; d) сукупність норм культури, що орієнтують на формування споживацького світогляду. 37 5. Масова культура це: процес розповсюдження інформації на масову аудиторію; процес формування споживацького світогляду людей; процес індустріалізації суспільства; процес інформатизації суспільства; процес адаптації цінностей високої культури. a) b) c) d) e) 6. Сучасна культура класифікується за великим групами її споживачів на: Рабовласницьку, феодальну, капіталістичну Матріархальну, патріархальну Масову, елітарну, народну Міфологічну, релігійну, наукову Прогресивну, стагнаційну, регресивну. a) b) c) d) e) 7. Для успішного розвитку будь-якої національної культури потрібні: замкнутість та ізоляція; толерантне ставлення до інших; взаємодія з максимальною кількістю інших культур; відкритість; відрубність. a) b) c) d) e) 8. Семантика вивчає: a) b) c) d) процеси комунікації; знакові системи; взаємодію знаків; смисли знакових систем. 9. Український культурний менталітет: a) b) c) d) e) антиперсоналістичний; патріархальний; державницький; колективістський; персоналістичний. 10. Геокультура України включила її в орбіту впливу культури: a) b) c) d) e) давньоримської; давньосхідної; далекосхідної; давньогрецької; американської. 38 11. Автономний сімейний господарчий тип лежить в основі культури: a) b) c) d) e) східної; західної; української; російської; західної та української. 12. У системі цінностей української культурної традиції домінує: a) b) c) d) розум; серце; воля; дія. 13. Хто з перерахованих українських діячів є сучасним культурологом: a) b) c) d) е) М.Костомаров; Ф.Вовк; І.Огієнко; М.Попович; В.Гнатюк. 14. Процес виникнення людини це: a) b) c) d) e) f) антропоморфізм; антропологія; антропоцентризм; генезис; антропогенез; антропософія. 15. Культурогенез пов'язаний, насамперед, з: a) b) c) d) e) трудовою діяльністю; кооперативною діяльністю; знаковою діяльністю; аналітичною діяльністю; художньою діяльністю. 16. Для палеоліту характерним житлом є: a) b) c) d) пальова будова; печера; глинобитна споруда; цегляна споруда. 39 17. Культ надприродної сили неживих предметів у віруваннях первісної людини: a) b) c) d) тотемізм; фетишизм; анімізм; політеїзм. 18. Вид релігійних вірувань, пов'язаний з вірою в зв'язок групи людей з твариною: a) b) c) d) e) 19. a) b) c) d) e) політеїзм; магія; тотемізм; фетишизм; анімізм. Найдавнішою сферою господарської діяльності людини є: землеробство; збиральництво; мисливство; гончарство; скотарство. 20. Землеробство та скотарство розповсюдились у добу: a) b) c) d) e) палеоліту; мезоліту; бронзи; енеоліту; неоліту. 21. Початки релігійних вірувань людини припадають на період: a) b) c) d) e) неоліту; палеоліту; енеоліту; мезоліту; бронзи. 22. До якого історичного періоду належить Трипільська археологічна культура: a) епоха бронзи; 40 b) c) d) e) палеоліт; мезоліт; неоліт та енеоліт; енеоліт. 23. На території яких сучасних областей України побутували племена Трипільської цивілізації: a) b) c) d) e) Донецька, Полтавська, Закарпатська; Київська, Тернопільська, Черкаська; Вінницька, Київська, Харківська; Львівська, Дніпропетровська, Луганська; Кримська, Хмельницька, Сумська. 24. Для мислення первісної людини характерна: a) b) c) d) e) релігійність; філософічність; естетичність; утилітарність; міфологічність. 24. Архітектурі та будівництву архаїчної доби не належить: a) b) c) d) e) мегаліт; неоліт; кромлех; дольмен; менгір. 26. Формування ранніх цивілізацій ґрунтується на: a) b) c) d) e) автономному сімейному типі господарської культури; кочівницькому типі господарської культури; колективному типі господарської культури; мисливському типі господарської культури; збиральницькому типі господарської культури. 27. Грецький історик, який писав про населення території України в стародавні часи: a) b) c) d) Пліній Старший; Геродот; Прокопій Кесарійський; Птоломей. 41 28. На місці стародавнього Херсонеса стоїть сучасне місто: a) b) c) d) e) Миколаїв; Керч; Севастополь; Ялта; Феодосія. 29. На місці давнього Пантікапея знаходиться сучасне місто: a) b) c) d) e) Севастополь; Херсон; Феодосія; Керч; Сімферополь. 30. Головний бог у східних слов'ян язичників періоду формування держави: a) b) c) d) e) Даждьбог; Ярило; Перун; Симаргл; Велес. 31. Яке з перерахованих східнослов'янських божеств відповідало за яку сферу діяльності: a) Перун b) Мокоша c) Велес хворобами d) Симаргл e) Дажбог f) Мара (Марена) 1. податель буття, добробуту, врожаю 2. покровитель скотарства, ремесел, мистецтва 3. ототожнюється з пітьмою, лихими сновидіннями, 4. опікується водою, родючістю, лікуванням 5. громовержець, захисник воїнів 6. в образі крилатого пса виконує функції охоронця 32. Ким було здійснено першу спробу хрещення Русі: a) b) c) d) e) Святославом; Ярославом Мудрим; Володимиром Великим; Аскольдом; княгинею Ольгою. 33. Князь, за правління якого культура Київської Русі досягла найвищого розквіту: 42 a) b) c) d) Володимир Великий; Данило Галицький; Ярослав Мудрий; Володимир Мономах. 34. До якого архітектурного стилю належить традиційний український православний храм: a) b) c) d) e) класицизм; готичний; візантійський; еклектика; бароко. 35. Українська середньовічна модель світобачення: a) b) c) d) космоцентрична; теоцентрична; антропоцентрична; антропокосмічна. 36. Домінантою східнослов'янського середньовічного міста є: a) b) c) d) хаотична забудова; собор (або церква); собор і ратуша; житлова споруда. 37. Тип Богородиці в українській іконописній традиції: a) b) c) d) Одигітрія; замилування; Оранта; знамення. 38. Встановіть відповідність: a) b) c) d) е) Берестейська унія "Острозька Біблія" "Пересопницьке Євангеліє" "Прогностична оцінка поточного" Юрія Дрогобича" словник української мови "Лексикон" П.Беринда 43 1581 р.; 1483 р.; 1627 р.; 1596 р.; 1556 – 1561 рр. 39. Перша україномовна друкована кирилицею книга побачила світ: a) b) c) d) 1450 р., місто Майнц; 1615 р., місто Київ; 1491 р., місто Краків; 1573 р., місто Львів. 40. Хто і коли надрукував "Острозьку Біблію": a) b) c) d) 1525 р., Франциск Скорина; 1563 р., Василь Тяпинський; 1581 р., Іван Федоров; 1616 р., Памво Беринда. 41. Антропоцентричне сприйняття світу характерне для епохи: a) b) c) d) e) бароко Відродження класицизму Просвітництва Середньовіччя 42. Перша спеціалізована музична школа в Україні працювала в: a) b) c) d) e) Батурині; Києві; Глухові; Чернігові; Переяславі. 43. Український бароковий портрет втілює: a) b) c) d) гармонію людини й оточення; розчинення людини в світі; внутрішній особистісний конфлікт; вилучення людини зі світу. 44. Класицизм XVIII ст. воскресив дух епохи : a) b) c) d) e) архаїки; Ренесансу; цивілізацій Давнього Сходу; античності; Середньовіччя. 44 45. a) b) c) d) e) 46. a) b) c) d) До якого стилю мистецтва належить Андріївська церква в Києві: візантійський; бароко; бароко українське; готичний; класицизм. Першою науковою установою України вважається: Києво-Могилянська академія Львівська братська школа Переяславський колегіум Харківський університет 47. У Києво-Могилянській академії здобули освіту шість гетьманів України. Віднайдіть їх імена: a) b) c) d) e) f) g) h) i) j) k) l) Дмитро Вишневецький (Байда); Павло Полуботок; Дмитро Дорошенко; Іван Виговський; Іван Скоропадський; Іван Мазепа; Кирило Розумовський; Юрій Хмельницький; Богдан Хмельницький; Пилип Орлик; Данило Апостол; Іван Самойлович. 48. Києво-Могилянська колегія (академія) працювала в таких роках: a) b) c) d) e) 1701 – 1876; 1632 – 1738; 1659 – 1795; 1632 – 1817; 1615 – 1830. 49. Друга золота доба українського мистецтва припадає на: a) b) c) d) e) часи князювання Ярослава Мудрого ккінець XVIII – початок XIX ст. часи гетьмана Івана Мазепи перша третина ХХ ст. часи гетьмана Богдана Хмельницького. 45 50. Трагічний конфлікт особистості та суспільства є концепцією стилю: a) b) c) d) e) Бароко Рококо Готика Романтизм Реалізм. 51. Київський Політехнічний інститут було відкрито в: a) b) c) d) e) 1900 р., 1895 р., 1901 р., 1897 р., 1898 р. 52. Хто з перерахованих художників працював в Україні протягом ХІХ ст. : a) b) c) d) e) Аліпій, Андрій Рубльов, Федуско; І.Айвазовський, Т.Шевченко, М.Ге, С.Васильківський; А.Лосенко, І.Саблучок, Т.Шевченко, П.Дрожжин; О.Мурашко, В.Кричевський, М.Бойчук, К.Малевич; І.Кондзелевич, Г.Левицький, О.Антропов. 53. Коли почалася діяльність першого українського професійного театру (театр корифеїв): a) b) c) d) 1875 р. 1900 р. 1882 р. 1886 р. 54. Хто з перерахованих літераторів не належав до течії романтиків: a) b) c) d) e) Олександр Пушкін; Джордж Байрон; Тарас Шевченко; М.Стельмах; Микола Гоголь. 55. Передові українські кола вважали його "консулом України в Європі", центром політичної еміграції XIX ст.: І.Франко, М.Грушевський, М.Драгоманов, М.Павлик, П.Куліш. 46 56. В якому році царський уряд заборонив друкування книжок для дітей українською мовою: 1895; 1901; 1889; 1893; 1898. 57. Український театр корифеїв почав свою діяльність: 1900 р. – Київ, 1879 р. – Львів, 1885 р. – Полтава, 1882 р. – Єлисаветград. 58. Правильно розташуйте приналежність драматичних творів їх авторам: a) b) c) d) e) f) g) І.Котляревський Ф.Прокопович Т.Шевченко Г.Квітка-Основ'яненко Леся Українка І.Франко І.Карпенко-Карий 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. "Украдене щастя"; "Назар Стодоля"; "Лісова пісня"; "Хазяїн"; "Наталка Полтавка"; "Володимир"; "Шельменко Денщик". 59. Якою сферою діяльності можуть бути об'єднані такі українці, як П.Могила, К.Острозький, Ф.Симиренко, В.Тарновський, М.Терещенко, Б.Ханенко, Г.Ґалаґан: a) b) c) d) е) літературна творчість; промислове виробництво; мистецька діяльність; меценатство; політична діяльність. 60. Знайдіть відповідність між подіями та датами: a) початок діяльності Наукового товариства ім. Т.Шевченка у Львові, b) Циркуляр міністра внутрішніх справ Росії П.Валуєва щодо української мови, c) заснування Кирило-Мефодіївського товариства d) відкриття Новоросійського університету в Одесі e) заснування у Львові товариства "Просвіта" f) надання Київському колегіуму статусу Києво – Могилянської академії 1868 р. 1701 р. 1892 р. 1863 р. 1846 р. 1865 р. 61. Знайдіть відповідність між назвою закладу та датою його відкриття: a) b) Гірничий інститут в Катеринославі Технологічний інститут в Харкові 47 1874 р. 1834 р. c) d) e) Новоросійський університет в Одесі Вчительський інститут в Глухові Університет св. Володимира в Києві 1912 р. 1865 р. 1885 р. 62. До якого стилю мистецтва належить відомий будинок з химерами в Києві: a) b) c) d) e) бароко; візантійський; романський; еклектика періоду модернізму; класицизм. 63. Утвердження суб'єктивності світобачення притаманне періоду панування стилю мистецтва: a) b) c) d) бароко; імпресіонізму; класицизму; готики. 64. Персоналізм притаманний культурній ментальності: a) b) c) d) e) 65. a) b) c) d) російській; японській; українській; арабській; англійській. Доба Новітнього часу позначена домінуванням таких видів мистецтва: просторових візуальних синтетичних часових 66. Першим ректором Української Академії мистецтв (1917 р.) був: a) b) c) d) e) Г.Нарбут; М.Бойчук; С.Васильківський; Ф.Кричевський; О.Мурашко. 48 67. Монтаж як художній засіб використовується в: a) b) c) d) e) літературі; скульптурі; театрі; кіномистецтві; живописі. 68. Який з кінофільмів О.П.Довженка включено до почесного списку кращих фільмів світу всіх часів і народів: a) b) c) d) e) "Арсенал"; "Звенигора"; "Україна в огні"; "Земля"; "Поема про море". 69. Українська культура ХХ ст. утверджує перемогу: a) b) c) d) антропоцентризму; антропокосмізму; космоцентризму; антропоморфізму. 70. Заповніть таблицю "Відомі діячі української науки та мистецтва" Галузі Образотворче мистецтво Кібернетика Музика Економічні науки Історія Медицина Археологія Мостобудування зварювання Літературознавство Психологія Прізвища та М.Амосов, М.Березовський, О.Білаш, О.Білецький, М.Бойчук, М.Брайчевський, С.Васильківський, В.Глушков, А.Горська, О.Єфименко, Г.Костюк, С.Лебедєв, О.Ліберман, Ю.Мейтус, Є.Патон, П.Толочко, В.Хвойка, О.Шалімов. 49 71. В яких галузях працювали ці видатні науковці: М.Амосов, І.Баренбойм, О.Богомолець, В.Вернадський, В Глушков, М.Гришко, Д.Заболотний, С.Корольов, М.Кравчук, О.Ляпунов, М.Остроградський, Є.Патон, М.Фомін, П.Холодний, М.Янгель. Математика, мостобудування, кібернетика, ракетобудування, ботаніка, медицина, геохімія. 72. Визначте хто з перерахованих діячів працював у якій галузі. Живопис, музика, полемічна література, філософія, історія, література, математика й кібернетика. Д.Багалій, О.Богомазов, М.Бойчук, І.Вишенський, М.Грушевський, В.Глушков, О.Екстер, Н.Кобринська, З.Копистенський, О.Корнійчук, М.Костомаров, О.Кошиць, М.Кравчук, П.Лодій, О.Ляпунов, Б.Лятошинський, У.Самчук, Г.Сковорода, Г.Смотрицький, К.Стеценко, П.Тичина, І.Труш, П.Юркевич. 73. На яких з перерахованих книг складає присягу президент України: a) b) c) d) Конституція та Євангеліє; Біблія та Конституція; Остромирове Євангеліє та Конституція; Конституція та Пересопницьке Євангеліє. 74. Знайдіть відповідність між авторами та їх творами: a) b) c) d) e) f) С.Параджанов О.Довженко О.Гончар В.Городецький М.Стельмах В.Івасюк 1. 2. 3. 4. 5. 6. "Червона рута" "Правда і кривда" будинок з химерами "Поема про море" "Тіні забутих предків" (фільм) "Собор". 75. Знайдіть відповідність між датами та подіями: a) Створення театру "Березіль" Л.Курбасом b) Побачив світ кінофільм О.Довженка "Земля" c) Вихід з друку "Кобзаря" Т.Г.Шевченка d) Створення літературної організації "ВАПЛІТЕ" e) Відкриття Українського університету в Кам'янці-Подільському 50 1. 2. 3. 4. 1840 р. 1918 р. 1853 р. 1922 р. 5. 1925 р. f) Відкриття пам'ятника князю Володимиру в Києві 6. 1930 р. 76. Кого з перерахованих художників вважають українськими модерністами : a) b) c) d) e) І.Айвазовський, Т.Шевченко, М.Ге, С.Васильківський; Аліпій, Андрій Рубльов, Федуско; А.Лосенко, І.Саблучок, Т.Шевченко, П.Дрожжин; Д.Бурлюк, В.Кричевський, М.Бойчук, К.Малевич; І.Кондзелевич, Г.Левицький, О.Антропов. 77. Хто з перерахованих вчених найдовше очолював Академію Наук України: а) О.Богомолець; b) В.Вернадський; c) Б.Патон; d) Д.Заболотний 78. Вид релігійних вірувань, пов'язаний з вірою в одухотвореність всіх предметів: a) b) c) d) e) політеїзм; магія; тотемізм; фетишизм; анімізм. 79. В якому стилі мистецтва збудовані споруди: Софія Київська, будинок з химерами у Києві, палац К.Розумовського в Батурині, Михайлівський Золотоверхий храм у Києві, будинок Полтавського земства, собор Св. Юра у Львові, червоний корпус університету ім. Т.Г.Шевченка в Києві. Стилі мистецтва: бароко, візантійський, готичний, класицизм, модернізм, ренесанс. 80. a) b) c) d) e) Якою була ідеальна особистість доби Середньовіччя: мислитель; герой; раб; страстотерпець; універсал. 81. В яких напрямах українського мистецтва працювали такі діячі: Биков Л.Ф., Богомазов О.К., Бойчук М.Л., Васильківський С.І., Гмиря Б.Р., Гринько М.Г., Гришко М.С., Касіян В.І., Крушельницька С.А., Лесь Курбас, Мащенко М.П., Миколайчук І.В., Мірошниченко Є.С., Муратова К.Ю., Мурашко О.О., Осика Л.М., Параджанов С.Й., Петрусенко О.А., Роговцева 51 А.М., Степанков К.П., Солов’яненко А.Б., Ужвій Н.М., Юра Г.П., Шевченко Т.Г. Актори, співаки, режисери, художники. 82. В яких видах спорту прославилися ці представники України: О.Блохін, В.Борзов, С.Бубка, О.Волков, І.Дерюгіна, А.Жаботинський, В.Кличко, Я.Клочкова, Л.Латиніна, О.Лисогор, О.Підгрушна, В.Семеренко, К.Серебрянська, З.Турчина, О.Усик, О.Харлан, А.Шевченко. Баскетбол, біатлон, бокс, важка атлетика, гандбол, гімнастика, легка атлетика, плавання, фехтування, футбол, художня гімнастика. 83. Ідеальною особистістю доби Відродження була людина: a) b) c) d) e) мислитель; герой; раб; страстотерпець; універсал. 84. В якому навчальному закладі викладав Г.С.Сковорода: a) b) c) d) e) Харківський університет; Замойська академія; Переяславський колегіум; Києво-Могилянська академія; Острозька академія. 85. Встановіть відповідність між автором і його твором: О.Довженко І.Котляревський П.Гулак-Артемовський Г.Сковорода Г.Смотрицький І.Франко "Сад божественних пісень" "Зачарована Десна" "Ключ царства небесного" "Наталка полтавка" "Мойсей" "Пан та Собака" 86. Хто з українських літераторів належить до течії імпресіонізму. а) b) c) d) e) М.Стельмах, О.Гончар, Ю.Яновський; М.Коцюбинський, М.Вороний, Леся Українка; П.Грабовський, Т.Шевченко, І.Франко; П.Тичина, М.Бажан, М.Рильський Ю.Андрухович, Д.Павличко, Ліна Костенко. 87. У творчості яких українських авторів простежуються риси символізму: 52 І.Багряний, М.Вороний, В.Еллан, Д.Загул, М.Зеров, В.Кобилянський, Н.Кобринська, Леся Українка, М.Рильський, О.Слісаренко, П.Тичина, І.Франко. 88. Яка з давньогрецьких колоній у Північному Причорномор'ї була заснована першою й називалася "щасливою": Тіра, Ольвія, Пантікапей, Феодосія, Херсонес. 89. Встановіть хто з українських науковців працював у якому напрямі філософії. П.Величківський, В.Вернадський, М.Закович, В.Липинський, П.Лодій, М.Попович, О.Потебня, Г.Сковорода, П.Юркевич, О.Шевнюк. Загальна філософія, філософія історії, філософія і культурологія, філософія мови, філософія природи. 90. Хто з перерахованих діячів українського мистецтва працював у царині скульптури: a) b) c) d) e) Б.Лятошинський, Ю.Мейтус, М.Лисенко,М.Вербицький; А.Куїнджі, І.Рєпін, М.Ярошенко, М.Пимоненко; О.Архипенко, І.Пінзель, І.Мартос, М.Микешин; А.Лосенко, І.Саблучок, Т.Шевченко, П.Дрожжин; О.Кошиць, Г.Верьовка, М.Аркас, М.Дилецький. 91. Встановіть відповідність між кількістю куполів православного храму та їх присвяті: a) b) c) d) e) Головним церковним таїнствам Святій Трійці Ісусу та його учням-апостолам Чинам янголів Ісусу та євангелістам 5 7 9 3 13 92. До якої історичної епохи належать давні культури на території України? Білогрудівська, Буго-Дністровська, Гребениківська, Гумельниця, зрубна, кіммерійська, кулястих амфор, лінійно-стрічкової кераміки, скіфська, Трипільська, Чорноліська, шнурової кераміки, ямна. Епоха бронзи, доба заліза, енеоліт, неоліт. 93. Культура – це галузь знань, що вивчає стан духовності людини. ТАК чи НІ? 94. Автор проекту Андріївської церкви в Києві Б.Растреллі. ТАК чи НІ? 53 95.Давньогрецька колонія ТІРА була побудована в Криму. ТАК чи НІ. 96. Автор пам'ятника Богдану Хмельницькому в Києві М.Микешин. ТАК чи НІ? 54 9. Питання для підготовки до складання екзамену 1. Наука про культуру. Визначте предмет і основні категорії культурології. 2. Дайте визначення культури, доведіть її полісемантичність, назвіть основні структурні елементи. 3. Розкрийте сутність основних функцій культури. 4. Висвітліть сутність поняття "національна культура", вкажіть її ознаки та способи оволодіння нею. 5. Поясніть особливості основних культурологічних концепцій українських вчених. 6. Охарактеризуйте основні форми культури. 7. Визначте джерела та історичне коріння української національної культури. 8. Доведіть, що сучасний український етнос типологічно неоднорідний, охарактеризуйте його частини. 9. Визначте особливості ранніх форм культури на українських теренах (період палеоліту та мезоліту). 10. Охарактеризуйте головні досягнення Трипільської цивілізації. Визначте символічний зміст форми та орнаментації трипільського посуду. 11. Дайте визначення видам язичницьких вірувань. Доведіть, що раннім формам культури притаманний синкретичний характер. 12. Визначте логіку міфологічного мислення. 13. Доведіть, що епоху бронзи справедливо вважають рубежем кардинальних змін у культурі. 14. Визначте особливості кочових культур, що побутували на території України в прадавні часи. 15. Доведіть, що вірування давніх східних слов'ян були політеїстичними. Розкрийте символічне значення Збруцького ідола. 16. Розкрийте сутність феномену двовір'я за часів Київської Русі. 17. Визначте значення запровадження християнства для еволюції культури східних слов'ян. 18. Розкрийте, якими є культурні новації доби Київської Русі. 19. Схарактеризуйте розвиток архітектури та мистецтва Київської Русі. Якою є структура православного храму. 20. Розкажіть про перекладну, оригінальну, житійну літературу та літописання Київської Русі. 21. Визначте особливості розвитку писемності та освіти Київської Русі. 22. Формування ренесансно-гуманістичного світогляду в Україні. Видатні українські гуманісти. 23. Розкрийте роль Братського руху в історії української культури. 24. Визначте особливості функціонування культури в умовах козацької державності. 25. Охарактеризуйте діяльність Острозького культурного осередку. 26. Доведіть, що Києво-Могилянська академія була колискою національної науки та професійного мистецтва. 27. Визначте в чому полягають особливості українського (козацького) бароко. 55 28. Розкажіть про формування української національної архітектурної школи та розвиток будівництва в добу бароко. 29. Розкажіть про розвиток української літератури протягом XVI – XVIII ст. 30. Охарактеризуйте сутність епохи Просвітництва та її особливості в Україні. 31. Визначте засади ідей Г.С.Сковороди, їх наукове та культурологічне значення. 32. Розкажіть про антиукраїнську асиміляційну політику Російської й Австрійської імперій та перешкоди на шляху розвитку української культури. 33. Визначте основи ідейного спрямування діяльності Руської трійці, КирилоМефодіївського братства, діячів Харківського та Київського гуртків. 34. Світоглядне і культуротворче значення доробку Т.Г.Шевченка у генеруванні національної ідеї українського суспільства. 35. Охарактеризуйте національну модель романтизму в українській культурі. 36. Розкажіть про особливості розвитку освіти в Україні в ХІХ ст. У чому полягає її становий характер. 37. Охарактеризуйте класичну українську літературу. 38. Визначте роль П.Чубинського, М.Драгоманова, П.Куліша, М.Грушевського в історії української культури. 39. Охарактеризуйте Львів як центр розвитку культури ХІХ ст. 40. Визначте значення поглядів і творчості І.Я.Франка для формування української культури. 41. Розкажіть про особливості розвитку українського театру в XVIII – XIX ст. 42. Охарактеризуйте імпресіонізм та символізм як інноваційні тенденції української культури. 43. Розкрийте зміст концепції "неовізантизму" М.Бойчука у контексті художніх пошуків українського живопису ХХ ст. 44. Поясніть роль українського модернізму в розвитку світових тенденцій авангардного мистецтва. 45. Розкажіть про політику в сфері культури в першій чверті ХХ ст. 46. Поясніть специфіку культуро творчих процесів у період існування радянської України. Розкрийте сутність методу соціалістичного реалізму. 47. Поясніть фразу: "від політики "коренізаціі" до Розстріляного відродження". 48. Розкажіть про внесок Л.Курбаса та О.Довженка в розвиток українського мистецтва ХХ ст. 49. Визначте провідні тенденції української літератури ХХ ст. 50. Охарактеризуйте постмодерністські тенденції в українській художній культурі. 52. Розкрийте феномен мультикультурності сучасного українського суспільства та проблему національної ідентичності. 53. Визначте роль медіа середовища та інформаційних технологій у формуванні картини світу особистості. 54. Дайте характеристику культури мережевого спілкування. 55. Визначте основні проблеми, що постали перед українською культурою в роки розбудови незалежної держави. 56 56. Визначте роль меценатської діяльності у формуванні української національної культури. 57. У чому полягає виключне значення Києво-Печерської лаври в історії української культури. 58. У чому полягає виключне значення Софії Київської в історії української культури. 59. Розкрийте значення діяльності "шістдесятників" та дисидентів у формуванні суспільної думки в Україні. 60. Охарактеризуйте розвиток українського друкарства протягом XV – XVIII століть. 57 10. Зразки відповідей на питання екзаменаційних білетів Навчальна дисципліна Історія української культури ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 6 1. Розкажіть про формування ренесансно-гуманістичного світогляду в Україні. Охарактеризуйте діяльність видатних українських гуманістів. 2. Розкажіть про особливості розвитку освіти в Україні ХІХ ст. У чому полягає її становий характер. 3. Тестові завдання (додається). Відповіді на питання (розширений варіант). 1. В європейській культурі розрізняють ранній та пізній гуманізм епохи Ренесансу. Ранній гуманізм пов'язаний з Італією XIV – середини XV ст. й ознаменований інтересом до античної епохи: моральної філософії, класичних мов, історії, риторики, граматики, поезії, скульптури та живопису. В його середовищі формувалися ідеї громадянського гуманізму – патріотизм, свобода особистості, гідність людини, громадянське служіння, спільне благо. В останній третині XV ст. в Італії та південній Франції спостерігається зміщення гуманістичних інтересів до природничих наук, натурфілософії, теології – це період пізнього гуманізму. Гуманізм – світсько-раціоналістичний за своєю головною спрямованістю світогляд, який лише частково відбивав інтереси та настрої соціальної верхівки. Він є демократичним світоглядом, антифеодальним, тому й звільняв свідомість людини від класових, корпоративних, церковносхоластичних кайданів, сприяв виробленню активної життєвої позиції. У межах цього світогляду відбувалася поступова переорієнтація від теоцентризму Середньовіччя до антропоцентризму доби Відродження, становлення ідеї єдності небесного й земного, духовного й тілесного начал. У центрі гуманістичного світогляду стояла ідея людини, її самоцінності – тому ідеалом доби Відродження стала людина-універсал. Гуманісти доводили, що людина в своїх почуттях, думках, віруваннях не підлягає ніякій опіці, над нею не повинно бути сили, що заважає їй вільно мислити й відчувати. В українській культурі раннім гуманізмом зазвичай називають період XV – XVI ст., ознаменований діяльністю провідних учених і літераторів – вихідців з українських земель: Юрій Дрогобич (Котермак), Павло Русин (Процелер), Лукаш з Нового Міста, Григорій Чуй-Русин, Станіслав Оріховський-Роксолян, Йосип Верещинський, Іван Туробінський-Рутенець, Шимон Шимонович (Симон Симоніл), провідний діяч XVII ст. Петро Могила. Вони здобували вищу освіту в університетах Європи, мали змогу долучитися не тільки до фахових знань, а й до нових прогресивних поглядів та мистецьких течій. Тодішні передові уми були захоплені ідеями Ренесансу та вченням гуманізму, який став основою ренесансної культури. Своїми творами, де 58 відчутне нове розуміння людини-особистості, гордість за працю, свій рід і батьківщину, вони збагатили ренесансну культуру. Ученим європейського масштабу, провідником гуманістичних ідей і нових наукових підходів був Юрій Котермак (~ 1450 – 1494), відомий як Юрій Дрогобич ( або Георгій Дрогобич де Русія). Він навчався у Краківському та Болонському університетах, де вивчав філософію, математику, астрономію, медицину, теорію мистецтва, здобув ступінь доктора наук. Викладацьку діяльність поєднував з науковою та практикував як лікар й патологоанатом. Він є автором першої друкованої наукової книги, виданої українцем за кордоном – це латино мовна "Прогностична оцінка року Божого 1483" (Рим). У ній подано наукові відомості з географії, астрономії, філософії, зокрема вперше визначено точні географічні координати міст – Дрогобича, Львова, Феодосії, Вільно, Москви. Його наукові трактати присвячено сонячним затемненням, він першим довів залежність погоди від географічної широти й можливість передбачення погодних катаклізмів. Серед його студентів на лекціях у Краківському університеті були майбутній німецький поет-гуманіст Конрад Цельтіс та польський астроном Миколай Коперник. 2. Розвиток української освіти впродовж ХІХ ст. позначений недостатньою кількістю освітніх закладів усіх рівнів та дуже незначним відсотком грамотного населення. У різні роки на різних територіях України абсолютно не писемних було 75 – 85 %. Владні структури Російської та Австрійської імперій не піклувалися про нормальний розвиток української освіти. На українських теренах до 1917 року не було жодного закладу освіти з українською мовою викладання. Ще наприкінці XVIII ст. російський уряд фактично знищив національну систему освіти, що функціонувала в козацькій Україні (закриття початкових, полкових, братських шкіл, перепони на шляху розвитку КиєвоМогилянської академії, відмова у відкриті університету в Батурині, перетворення колегіумів на семінарії, скорочення кількості учнів). 1803 р. Міністерство освіти Росії затвердило чотири типи освітніх закладів: парафіяльні, повітові, губернські школи та університети. У початкових – парафіяльних школах вчили читати, писати, рахувати, головним завданням було навчання основам православної віри та виховання в дусі російського патріотизму й відданості царю. Для міщан працювали повітові училища 2-х або 4-х класні, в яких вивчали церковнослов'янську та російську мови, арифметику, історію, географію, закон Божий. Учнями таких шкіл були діти чиновників, купців, заможних ремісників, священиків. У губернських містах працювали школи для дітей заможних верств населення, в яких надавали ґрунтовну середню освіту. Такими школами були прогімназії (неповні 4-х класні гімназії), гімназії (7-річні), ліцеї, реальні училища (гімназії з поглибленим вивченням точних наук). Закінчення класичної гімназії давало право на вступ до університету без іспитів, а реальної – до вищих технічних навчальних закладів. Існували навчальні заклади лише для дітей дворян: кадетські корпуси для юнаків (Київ, Полтава, Єлисаветград) та інститути шляхетних дівчат (Київ, Полтава, Одеса, Харків). Працювали спеціальні заклади освіти для підготовки духовенства: училища, семінарії, 59 Духовна академія в Києві (1819). У першій половині ХІХ ст. діяло 1320 парафіяльних, повітових шкіл та училищ, 19 гімназій, у яких навчалося 4 тис учнів. Також були відкриті Одеська комерційна гімназія (1804), Волинський ліцей (1805), Рішельєвський ліцей в Одесі (1817), Кременецький ліцей (1819), колегія Ґалаґанів у Києві (1820 р., приватний ліцей), Ніжинський ліцей вищих наук (1828 р., з ініціативи й на кошти графа Безбородька), 1850 р. у Києві запрацювала Перша жіноча гімназія. Професійна освіта ще не була розгалуженою – працювали землеробська школа біля Харкова, медична школа в Єлисаветграді, фельдшерське училище в Києві, артилерійське і штурманське в Миколаєві, морська школа в Севастополі. Розподіл навчальних закладів за соціальною та становою приналежністю населення вказує на чітко означений становий характер освіти в Російській імперії. Реформа освіти 1864 р. не знищила її станового характеру, проте збільшила кількість початкових шкіл та ввела єдині навчальні програми. На 1900 рік діяло 8 високих шкіл, 50 гімназій, 20 реальних училищ, 10 духовних семінарій. Нагальні потреби часу (економічне зростання, поява капіталістичних відносин, брак власних освічених кадрів) змусили уряд Росії розширити мережу вищих навчальних закладів. На під російських землях України діяли три університети: Харківський (1805), Святого Володимира в Києві (1834), Новоросійський в Одесі (1865) та низка інститутів. Харків: 1873 – Ветеринарний, 1885 – Технологічний, 1907 – Вищі жіночі курси. Київ: 1878 – Вищі жіночі курси, 1898 – Політехнічний, 1908 – Комерційний, 1913 – Консерваторія. Глухів – Вчительський (1874), Ніжин – Історико-філологічний (1875), Одеса – Вищі жіночі курси (1910), Катеринослав – Вище гірниче училище в 1899 році (1912 – перейменоване в Гірничий інститут). Стан освіти на західноукраїнських землях значно відставав від інших територій Європи – давалася в знаки колонізаторська політика АвстроУгорської імперії. Викладання в Закарпатті велося угорською мовою, на Галичині – німецькою і польською, на Буковині – німецькою і румунською. 1869 було введено обов'язкове навчання всіх дітей віком від 6 до 14 років, проте це була чиста формальність, оскільки понад 75% українського населення було не писемними. Центром освіти був Львів: 1661 відкрито університет на базі єзуїтської колегії (1784 розширено й реорганізовано), 1783 – духовна семінарія для українців, 1784 – шестикласна академічна гімназія, 1817 – торгівельна академія, 1844 – технічна академія (у 90-х роках реорганізована на Політехнічний інститут), 1894 – медичний факультет університету, 1897 – ветеринарна академія. На Галичині працювало 8 гімназій, на Закарпатті – 9, на Буковині лише одна. Також у Чернівцях діяли ліцей (1826) та університет (1875). 60 3. Тестові завдання. 1. До якого історичного періоду належить Трипільська археологічна культура: a) b) c) d) e) епоха бронзи; палеоліт; мезоліт; неоліт та енеоліт; енеоліт. 2. Яка з давньогрецьких колоній у Північному Причорномор'ї була заснована першою й називалася "щасливою": Тіра, Ольвія, Пантікапей, Феодосія, Херсонес. 3. Ким було здійснено першу спробу хрещення Русі: a) b) c) d) e) Святославом; Ярославом Мудрим; Володимиром Великим; Аскольдом; княгинею Ольгою. 4. Хто з перерахованих вчених найдовше очолював Академію Наук України: а) О.Богомолець; b) В.Вернадський; c) Б.Патон; d) Д.Заболотний 5. Який з кінофільмів О.П.Довженка включено до почесного списку кращих фільмів світу всіх часів і народів: a) b) c) d) e) "Арсенал"; "Звенигора"; "Україна в огні"; "Земля"; "Поема про море". 61 11. Система рейтингових балів Експрес-контроль. Проводиться на лекційних заняттях після викладення матеріалу теми та виконання завдань СРС. 2 бали (за кожну) роботу – «відмінно», чітка, повна відповідь; 1 бал – «добре», відповідь з неточностями; 0 балів – «незадовільно», не розкрито зміст питання. Таким чином, максимально можна набрати 8 балів ( 4 х 2 ). Повідомлення про видатного діяча. «Відмінно» матеріалу; «добре» «задовільно» «незадовільно» – 10 балів, повністю розкрита тема, чітке, логічне висвітлення – 8 балів, розкриття теми з незначними неточностями; – 6 бали, неповне розкриття теми та незначні помилки; – 2 бали, матеріал не відповідає вимогам. Виконання СРС (написання термінологічного словника та окремих питань згідно з тематикою): «відмінно» «добре» «задовільно» «незадовільно» – – – – 8 балів, повністю й чітко виконане завдання; 6 балів, незначні неточності або 75% потрібної інформації; 4 бали, неповна відповідь (60%) та незначні помилки; 0 балів. Робота на семінарських заняттях. «Відмінно» – 5 балів, повністю розкрита тема, чітке, логічне висвітлення матеріалу; «добре» – 4 бали, розкриття теми з незначними неточностями; «задовільно» – 3 бали, неповне розкриття теми та незначні помилки; «незадовільно» – 0 балів, матеріал не відповідає вимогам. За доповнення до відповіді основного доповідача студент може додатково отримати ще 2 бали. Таким чином, максимальний бал складає 30 (5 х 6) балів за умови відповідей на всіх семінарах. Ведення конспекту: «задовільно» «незадовільно» – 4 бали; – 1 бал;. 62 Отже, підсумковий максимальний бал з кредитного модуля до отримання оцінки на екзамені складає R=60 балів (4 х 2 + 10 + 8 +5 х 6 + 4) Протягом семестру студенти можуть отримати додаткові бали за самостійну підготовку матеріалів та виступ на студентській науково-практичній конференції з історії української культури (10 – 20 балів). На екзамені студенти відповідають на питання в білетах, кожен з яких містить два теоретичних завдання і одне практичне у вигляді тестів, що охоплюють весь матеріал дисципліни. Система оцінювання відповідей на екзамені: 1) Кожна правильна відповідь на тестове завдання оцінюється в 2 бали, максимально можна отримати 10 балів (5 тестів по 2 бали). 2) Оцінювання теоретичних питань – «відмінно» 15 – 14 балів, повна відповідь, чітке, логічне висвітлення матеріалу; «добре» 13 – 11 балів, достатньо повна відповідь, розкриття теми з незначними неточностями; «задовільно» 10 – 8 балів, неповне розкриття питання та деякі помилки; «незадовільно» – 0 балів, незадовільна відповідь, не розкрита тема. Сума стартових балів і балів за екзамен переводиться до екзаменаційної оцінки згідно з таблицею: Бали Оцінка ECTS Екзаменаційна оцінка 100 – 95 А відмінно 94 – 85 84 – 75 74 – 65 64 – 60 Менше 60 В С D E Fх добре добре задовільно задовільно незадовільно Стартовий r менше 25 F не допущено 63 12. Список рекомендованої літератури Основна література Бичко А.К. та ін. Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Курс лекцій. – К.: Либідь, 1993. – 392 с. Бойко О.Д. Історія України. – К.: Академія, 2001. – 628 с. Гаврющенко О.А. та ін. Історія культури: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2004. – 763 с. Греченко В.А. та ін. Історія світової та української культури: Підручник для вищих навчальних закладів освіти. – К.: Літера, 2000, – 428 с. Дещинський Л.Є. Українська та зарубіжна культура. – Львів: БескидБіт, 2005. Дорошенко Д.І. Нарис історії України. – Львів: 1991. Єфремов С.П. Історія українського письменства. – К.: Феміна, 1995. – 692 с. Закович М.М. Українська та зарубіжна культура: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2000. – 622 с. Закович М.М. Українська та зарубіжна культура: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2004. – 638 с. Клапчук С.М. Історія української та зарубіжної культури: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2002, - 342 с. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура: Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 576 с. Кормич Л.І, Багацький В.В. Культурологія (історія і теорія світової культури ХХ століття): Навчальний посібник. – Харків.: Одіссей, 2003. – 304 с. Крип`якевич І.П. Історія української культури. – К.: Либідь, 1994. – 656 с. Мєднікова Г.С. Українська і зарубіжна культура ХХ століття: Навчальний посібник. К.: Товариство «Знання», КОО, 2003. – 214 с. Подольська Є.А. та ін. Кредитно-модульний курс культурології: навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 368 с. Попович М.В. Нарис історії культури України: Навчальний посібник. – К.: Артек, 1998. – 720 с. Русанівський В.М. та ін. Культура українського народу: Навчальний посібник. – К.: Либідь,1994.–272с. Українська культура. Лекції за редакцією Дмитра Антоновича. К.: Либідь, 1993. – 592 с. Хоменко В.Я. Українська та світова культура: Підручник. – К.: Україна, 2003. – 336с. Шевнюк О.Л. Культурологія: Начальний посібник. – К.: Знання-Прес, 2004. –353 с. Історія української культури у 5 томах. – К.: Наукова думка, 2001 – 2004. Енциклопедія українознавства: Загальна частина: У 3 т. /За ред. В.Кубійовича. – К.: 1995. Енциклопедія українознавства: Словникова частина: У 11 т. /За ред. В.Кубійовича. – Львів:, 1993 – 1997. 64 Зотов В.М. та ін. Українська та зарубіжна культура. Словник культурологічних термінів: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 264 с. Митці України. Енциклопедичний довідник. – К.: ІСБН, 1992. – 847 с. Корінний М.М. Короткий термінологічний словник з української та зарубіжної культури. – К.: Україна, 2000. – 184 с. Культурология. Краткий тематический словарь. – Ростов н/Д. – 2001. Словник-довідник з культурології. / Уклад.: Н.Г.Веселка, Л.М.Сидоренко, Н.В.Тільняк. – К,: ВІТІ НТУУ «КПІ», 2008. – 156 с. Термінологічний словник з культурології. /Уклад.: Н.Ю.Больша, Н.І.Єфімчук. – К.: – 2004. Українська література у портретах і довідках: Довідник –К.: Либідь, 2000. - 360 с. Додаткова література Баканурський А.Г. та ін. Культурологія: Курс лекцій. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 208 с. Бокань В. Культурологія: Навчальний посібник. – К.: МАУП, 2000. Грицай Я.Й. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ – ХХ століття. – К.: Ґенеза,1996. – 360 с. Ісаєвич Я.Д. Братства та їх роль в розвитку української культури XVI – XVIII ст. – К.: 1996. Історія української архітектури /Ред. Тимофієнко В.І. – К.: Техніка, 2003. – 472 с. Історія української культури: Збірник матеріалів і документів / Укл. Клапчук С.М. – К.: 2000. Комарова А.І. Культурне Відродження в Україні: історія і сучасність. – Тернопіль – Львів.: Астерикс, 1993. –223с. Культурологія: навчальний посібник / За аг. ред. В.М.Пічі. – Львів: Магнолія плюс, 2003. – 235 с. Культурологія: теорія та історія культури: Навчальний посібник / За ред. Тюрменко І.І., Горбула О.Д. – К: ЦУЛ, 2004. Лобас В.Х. та ін. Українська та зарубіжна культура: Курс лекцій. – К.: 1997. Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. – К.: 1992. Мицько Х. Острозька слов`яно-греко-латинська академія. – К.: 1990. Моця О., Ричка В. Київська Русь: від язичництва до християнства. – К.: 1996. Наулко В.І. Культура і побут населення України: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 1993. – 288 с. Нічик В.М. Петро Могила в Україні. – К.: 1997. Нічик В.М. та ін. Гуманістичні та реформаційні ідеї на Україні. – К.: 1991. Огієнко І.І. Історія українського друкарства. – К.: Либідь, 1994. – 448 с. Плотнікова І.В. Прогулянки старим Подолом. – К.: Кий, 2003, – 266 с. Плющ П.П. Історія української літературної мови. – К.: 1972. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2002. – 359 с. Полонська-Василенко Н.А. Історія України: у 2 т. – К.: Либідь, 1995. 65 Розстріляне Відродження: Антологія 1917 – 1933: поезія – проза – драма. /під ред. Наєнка М.К. – К.: Просвіта, 2001. – 794 с. Рыбаков Б.А. Язычество древних славян. – М.: 1981. Семчишин М. Тисяча років української культури. – К.: 1993. Толочко П.П. Київська Русь. – К.: Абрис, 1996. – 360 с. Українознавство: навчальний посібник. – К.: Зодіак, 1994. – 399 с. Українська художня культура: Навчальний посібник для студ. вузів. /За ред. І.Ф.Ляшенка. – К.: Либідь, 1996. – 415 с. Хижняк З.І. Києво-Могилянська академія. – К.: 1988. Шейко В.М. Історія української культури: монографія. –Харків, 2001. Інтернет-джерела 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. http://pidruchniki.com/13240509/kulturologiya/kultura_kiyivskoyi_rusi http://litopys.org.ua/popovych/narys.htm http://umsa.edu.ua/lecture/philosophy/kaf_philosofmetodkult2011veremey.pdf http://ru.osvita.ua/vnz/reports/culture/10304/ http://ru.osvita.ua/vnz/reports/culture/10306/ http://readbookz.com/book/210/7979.html http://pidruchniki.com/14940807/istoriya/rozvitok_ukrayinskoyi_kulturi_nauki _osviti_kozatskoyi_dobi 8. http://www.history.vn.ua/book/history3/19.html 9. http://subject.com.ua/textbook/art/10klas/16.html 10.http://ifteatr.org.ua/load/quot_kulturne_zhittja_za_direktoriji_unr_zdobutki_ta _vtrati_quot/2-1-0-351 11.http://www.culturalstudies.in.ua/knigi_16_8.php 66