Transcript Київська Русь
Slide 1
Виконала студентка
Храмцова І.П.
гр.1АІЗ ІІЄП.
Slide 2
1.
2.
3.
4.
5.
6.
Ви дізнаєтеся про життя східних слов’ян у V –
Х ст. н.е., їхні заняття, вірування, побут.
Велике переселення народів
Причини великого переселення народів
Прокопій Кесарійський про життя слов’ян і
антів у книзі “Війна з готами”
“Повість минулих літ” про вбивство Аскольда
“Повість минулих літ”: Договір між Візантією
та Руссю (907 р.)
Slide 3
Ви дізнаєтеся про життя східних слов’ян у V –
Х ст. н.е., їхні заняття, вірування, побут.
Ви зможете:
o Проаналізувати процес утворення держави,
якій сучасники дали назву “Русь”, а історики
пізніших часів назвали “Київська Русь”;
o Схарактеризувати діяльність перших
київських князів: Кия, Аскольда і Діра, Олега,
Ігоря, Ольги та Святослава;
o Застосовувати й пояснювати на прикладах
поняття та терміни “Велике переселення
слов’ян”, “східнослов’янські племінні союзи”,
“держава”, “князь”, “Русь”, “християнство”.
Зміст
Slide 4
Велике переселення народів (ІІІ –
VII ст. н.е.) – масові переміщення
германських, слов’янських та інших
племен і їх вторгнення на територію
Римської імперії.
Зміст
Slide 5
I 1. Зміни клімату, що
впливали на
врожайність, а це в
свою чергу
спричиняло кількісні
зміни населення.
2. Успіхи в
розвитку сільського
господарства після
впровадження
залізних знарядь
праці.
3.Збільшення числа
людей і перенаселення
окремих територій.
II 1. Боротьба за владу і
витіснення
переможених за межі
своїх земель.
2. Утворення
воєнної знаті, яка
прагне військової
здобичі та нових,
підвладних їй
територій.
Зміст
Slide 6
У першій половині ІІІ ст.
готи прийшли через землі
слов’ян у Північне Причорно мор’я. Готські племена осіли в
пониззі Дніпра. Їх називали
остготами (східними готами).
Частина оселилася між Дніпром та Дунаєм. Ці племена
називали вестготами (західними готами).
Близько 260 р. готи
захопили ряд античних міст:
Ольвію, Тіру та Боспорську
державу. Вони утворили на
північ від Чорного моря свою
державу.
Slide 7
Анти – слов’янські
племена, які
розселялися на
території між
річками Дністер і
Дніпро.
Остання згадка
про антів у
писемних джерелах
датується 602 р.
Slide 8
Східні слов’яни створили
об’єднання – Антський
союз, якому були влас тиві певні ознаки дер жави. Слов’яни-анти
вели осілий спосіб жит тя, основними їхніми
заняттями були земле робство, скотарство,
рибальство, мисливст во, бортництво. Вони
знали різні ремесла,
зокрема, виготовляли
вироби із заліза, були
добрими ювелірами й
гончарами; вели жваву
торгівлю, вирушаючи
задля цього в подорожі
до далеких країн.
Slide 9
У V ст. племена гунів досягли найвищої
могутності. Тривалий час вони на чолі з Аттилою
(434-453 р.р.) панували над усією Східною та
Центральною Європою. Римська імперія та Візантія
змушені були відкуплятися золотом від гунів. Після
смерті Аттили у 453 р. гунська держава почала
занепадати і згодом остаточно розвалилася. Гуни
розсіялися по різних територіях.
Slide 10
Ці племена, слов’яни та анти, не
підлягають одній людині, а з давніх – давен
живуть у демократії; тому про все, що для них
корисне чи шкідливе, вони міркують спільно. І
майже в усьому іншому обидва варварські
народи живуть однаково. Єдиного богагромовержця, вважають вони владикою світу і
в жертву йому приносять биків і чинять інші
священні обряди. Жодного впливу долі зовсім не
визнають.
Живуть вони в убогих хатинах,
далеко розміщених одна від одної, і часто
змінюють місце проживання. Вирушаючи на
війну, багато хто з них іде на ворога піший,
тримаючи в руках невеликий щит і дротики;
панцирів вони не одягають, дехто виходить на
битву… у дуже коротких штанах, що
закривають лише частину тіла.
Зміст
Slide 11
У результаті розсе лення сформувалися
племена східних, західних
та південних слов’ян, на
основі яких пізніше ви никли численні слов’ян ські народи.
Slide 12
Від Карпат до вер хів’їв Волги – форму ються східно -слов’ян ські племена та племінні об’єднання (союзи).
Ці нові утворення
об’єднують уже пів тора десятка різних
племінних груп.
“Повість минулих
літ” згадує 15 племін них союзів.
Slide 13
Хозари – напвікочові
племена тюркського
походження.
У середині VI ст. у
Прикаспії та Приазов’ї
утворилася нова держава
– Хозарський каганат.
Столицею її спочатку
було місто Семендер, а із
середини VIII ст. – Ітіль у
пониззі Волги.
Панівну верхівку в
Хозарії складали
переважно хозари та
євреї. Сіверяни, в’ятичі,
радимичі до 60-х р.р. ІХ
ст. платили хозарам
данину.
Через Хозарію пролягав
важливий торговельний
Волзький шлях, який
з’єднував Європу з
країнами Передньої Азії.
Slide 14
Позбавлені
спадщини, молодші
сини родів збирались
у ватаги воїнів –
розбійників і на
легких
вітрильниках ішли
на південний захід –
до берегів Англії,
Франції, Португалії
або на південний
схід – до
слов’янських земель.
Військові грабунки і
захоплення полоне них, яких згодом
продавали в рабст во, були їхнім про мислом.
Slide 15
З ІХ ст. варяги
освоїли торговельний
шлях, що отримав
назву “Із варяг у гре ки”. З озера Ільмень
малими річками і
волоком їхні човни
діставалися до вер хів’я Дніпра, а Дніп ром – до Чорного моря
і візантійських воло дінь. Варяги – воїни і
купці – відіграли
певну роль в історії
давньоруської
держави.
Slide 16
Князь – вождь племені, з
появою держави – її пра витель.
Дружина – у Давній Русі
озброєні загони, постійна
військова сила князя.
Влада в племенах
належала князю, що
опирався на воїнівдружинників. Племена
об’єднувалися в союзи
племен.
Племінні княжіння
заклали фундамент східно слов’янської державності.
Наймогутнішим було
племінне княжіння полян,
яке стало ядром формування Київської держави.
Slide 17
У літописі “Повість ми нулих літ” подана легенда
про заснування Києва трьома братами: Києм, Щеком,
Хоривом і їхньою сестрою
Либіддю, що походили із
східнослов’янського племені
полян. Кий побував на службі і Візантії і там успішно
боровся проти аварів. Після
цього Кий заснував городок
Києвець на Нижньому Дунаї,
але там йому не вдалося
закріпитися. Він повернувся
в Подніпров’я і в другій половині VI ст. на київських
пагорбах заснував місто
Київ.
Slide 18
Київ був закладений у центрі розселення
східнослов’янських племен. Землі навколо
були родючими, багатими на ліси, що дало
можливість полянам будувати житла й
укріплення, розвивати землеробство,
скотарство, різні ремесла.
Slide 19
Одним з перших київських
володарів, згідно з літо писом, були Аскольд і Дір.
У деяких літописних
джерелах Аскольд згадує ться як найвпливовіший і
наймогутніший правитель
раннього середньовіччя. Він
прийняв титул кагана. Це
дало йому можливість піднести міжнародний авторитет Київського князівства та поставити його
на один щабель із Хозарією.
За це візантійські хроністи
називали його “прегордим
каганом”.
Slide 20
У 860 р. Аскольд здійснив
перший похід на столицю
Візантії – Константинополь
(у слов’янських літописах –
Царгород).
Як відомо, вхід до константи нопольської гавані закривався гігантським
залізним ланцюгом, тому вона була
неприступною для ворожих кораблів. А
саме місто охороняла від ворогів багатокілометрова укріплена стіна. Аскольд
вибрав вдалий момент, коли візантій ський імператор зі своїм військом пішов на
арабів, і рано-вранці руські кораблі
вторглися в затоку Золотий Ріг та
висадили десант. У літописах згадується,
що ланцюг чомусь не був натягнутий.
Візантійський імператор Михайло ІІІ
змушений був покинути своє військо,
пробратися в Константинополь й
організовувати там оборону. Сім днів
русичі тримали Константинополь в
облозі, а потім відійшли. Хоча перший
похід на Константинополь був невдалим,
він мав велике значення. Про Русь уперше
заговорили в Європі, а назва держави
потрапила до візантійських хронік.
Slide 21
Після смерті
новгородського володаря
Рюрика престол було
передано його малоліт ньому синові Ігорю, а
фактичним правителем
став родич Рюрика Олег.
Олег, прибув з Новгорода
до Києва разом з Ігорем,
підступно вбив Аскольда
і Діра й захопив владу.
Київ став столицею
об’єднаного князівства –
“матір’ю градам
руським”.
Slide 22
“Повість минулих
літ” про вбивство
Аскольда
У рік 6390 (882). Вирушив Олег (у похід), узявши своїх
воїв-варягів, чудь, словен, мерю, весь, кривичів… І прибули до
гір Київських, і довідався Олег, що (тут) Аскольд і Дір удвох
княжать. І сховав він воїв у човнах, а інших позаду
зоставив, і сам прийшов (на берег Дніпра), несучи Ігоря
малого. А підступивши під Угорське (і) сховавши воїв своїх,
він послав до до Аскольда і Діра сказати, мовляв: “Ми –
купці єсьмо, ідемо в Греки од Олега і од Ігоря-княжича.
Прийдіть-но оба до рідні своєї, до нас.”
Аскольд же й Дір прийшли. І вискочили всі інші (вої) з
човнів, і мовив Олег Аскольдові й Дірові: “Ви оба не є ні князі,
ні роду княжого. А я єсмь роду княжого. – І (тут) винесли
Ігоря. – А се – син Рюриків.”
І вбили вони Аскольда й Діра, і віднесли на гору, Зміст
і погребли
(Аскольда) на горі, яка нині зветься Угорське.”
Slide 23
Князь Олег, прозваний
літописьцями Віщим, став
одним з найулюбленіших
героїв давньоруських фольклорних творів: дружинних
чи військових пісень, легенд,
переказів і билин. Наука
багато чого не знає про
Олега: ні років народження
і смерті, ні імен його бать ків. Упевнено можна сказати лише про дві дати його
біографії – 907 р. (грандіозний похід на Царгород) і
911-й – підписання руськовізантійської угоди.
Slide 24
Найбільший військовий похід на
Візантію був здійснений Олегом у
907 р. Нестор розповідає, що
“пішов Олег на греків на конях і в
кораблях, і було кораблів числом
дві тисячі. І прийшов до
Царгорода, греки ж замкнули
морську бухту, а місто зачинили.
І звелів Олег своїм воїнам зробити
колеса і поставити на них
кораблі. І з попутним вітром
напнули вони вітрила і пішли з
боку моря до міста”.
Візантійський імператор
змушений був укласти з Олегом
вигідний для Русі мирний договір.
Візантійці заплатили велику
данину та надали особливі пільги
руським купцям і послам.
Зокрема, греки зобов’язувались
протягом шести місяців
постачати купців харчами і
забезпечувати їх вітрилами та
іншим корабельним
спорядженням.
Slide 25
Коли приходять руси, нехай посольське
беруть, скільки (посли) хотять, а якщо
прийдуть купці, хай беруть місячину
(продукти харчування на місяць) на шість
місяців: і хліб, і вино, і м’яса, і риби, і овочів…
А коли йтимуть руси додому, нехай беруть у
цесаря нашого на дорогу їжу, і якорі, і
канати, і паруси, скільки треба…
Нехай ходять вони (руси) в город одними
воротами, без оружжя, по п’ятдесят чоловік,
і хай торгують, як ото їм треба, не платячи
мита ні від чого…
Зміст
Slide 26
Щоб забезпечити вигідну торгівлю з Константино полем, наступний київський князь – Ігор - здійснив два
військові походи проти Візантії. Однак вони не були
такими успішними, як попередні.
Slide 27
Після смерті
Олега київським
князем став Ігор
(912 – 945).
Київський князь
тримав у покорі
слов’янські пле мена і поширив
свою владу на
східний Крим і
Тмутараканське
князівство.
Slide 28
Військові походи приносили
славу й багатство князеві й
дружинній верхівці. Для забез печення війська продовольст вом, зброєю, транспортними
засобами було вирішено збіль шити данину. Данина зби ралася з населення шляхом
так званого полюддя. У творі
сучасника князя Ігоря – візантійського імператора Конс тянтина Багрянородного –
знаходимо опис полюддя.
Восени, у листопаді, руські
князі вирушали в послідовний
об’їзд своїх підданих по колу.
Займалися таким “кормлін ням” князі зі своїми дружин никами всю зиму. Коли ж нас тавав квітень і розтавав лід
на Дніпрі, вони поверталися до
Києва.
Slide 29
У 945 р., під час
збору данини у
древлянській землі,
піддані князя Ігоря,
обурені великим
розміром данини,
повстали й убили
його. За переказом
древляни розбили
Ігореве військо, а
князя прив’язали за
ноги до двох нахи лених дерев і від пустили їх.
Slide 30
Після смерті від рук древлян князя
Ігоря залишилась його дружина Ольга і
син Святослав. Оскільки Святослав був
тоді ще хлопчиком, на князівський
престол сіла вдова Ігоря – Ольга (945964). Вона зображується вродливою,
сміливою, хитрою і передусім мудрою
правителькою.
Перший крок, який зробила Ольга, вирушила війною на древлян.
Розправившись із послами, що приїжд
жали до неї двічі, вона зібрала рать і по вела її в похід на головне місто древлян ської землі – Іскоростень. Тривалий час
Ольжине військо облягало місто, та все
було марно. Тоді княгиня вдалася до хит рощів й оволоділа містом. “А як взяла вона
город, то спалила його. І старійшин же
города спалила, а ін ших людей – тих
побила, а других оддала в рабство мужам
своїм, а решту їх зоставила платити
данину”.
Slide 31
Другий крок Ольги – проведення
реформ. Княгиня зрозуміла: щоб запо бігти новим повстанням, потрібно
встановити чіткі розміри данини –
“уроки”. Систему полюддя Ольга замінила
новим порядком стягнення данини. Вона
започаткувала спеціальні укріплені місця
– “погости”, куди відряджали представ ників князівської адміністрації, що й
приймали від населення данину.
Іншою реформою запроваджує цент ральну владу на місцях. Із цією метою
влаштовує спеціальні опорні пункти в
усіх підвладних Києву землях, де зосеред жується адміністративна і судова влада
княгині.
Успішною була і зовнішньополітична
діяльність Ольги.
У 946 р. вона здійснила поїздку до
Константинополя (понад 100 осіб), яке
урочисто прийняв візантійський імпера тор Константин Багрянородний.
Відбулись мирні переговори. Важається, що тут княгиня Ольга прийняла
християнство.
Slide 32
За словами візантій ського хроніста Лева Диякона,
Святослав (964-972 р.р.) був
“середній на зріст і досить
стрункий, широкогрудий, з
пласким носом, блакитними
очима й довгими коструба тими вусами. Волосся на його
голові було вистрежене, за
вийнятком одного пасма
(ознака шляхетного поход ження); в одному вусі носив
золоту сергу, прикрашену
рубіном і двома перлинами.
Князь зазвичай був похмурим і
суворим на вигляд. Білий одяг
його був як у інших русів і
відрізнявся лише чистотою”.
Slide 33
Святослав утягнувся в затяжну війну між Візантією та Болгарією. Похід 968 р. закінчився успішно. Князь розгромив болгар і роз ташувався з військом у Переяс лавці на Дунаї. Печеніги, дізнав шись, що Київ залишився без князя,
пішли на стольний град і взяли йо го в облогу. Повернувшись зі своїм
військом, Святослав прогнав пече нігів.
Занепокоєний зростанням сили війська Святос лава та їхніми бойовими
успіхами, візантійський
імператор напав на Свя тослава. Головна битва
відбулася під Доросто лом. Візантійці взяли міс то в облогу, але Святос лав не бажав сидіти і чекати своєї долі. Він часто
здійснював вилазки. Проте сили обложених та нули, у Доростолі почався
голод. У липні 971 р. Свя тослав дав генеральну
битву. На початку битви
русичі перемагали візан тійців але важка кіннота
змусила їх повернутися до
міста.
Slide 34
У тому ж році знесилені сторони розпочали мирні
переговори. Було укладено почесний для Русі мир, незважаючи
на те, що війну вона програла.
Святослав змушений був відмовитися від завойованих
земель у Подунав’ї і ведення воєнних дій на цих землях та у
Криму. Він здав Доростол візантійському імператорові й
зобов ’язався надавати йому допомогу проти арабів. Імпера тор випустив руське військо з Доростола зі зброєю і надав
йому все необхідне на зворотній шлях.
Slide 35
Коли Святослав з бага тою здобиччю повертався
додому, біля дніпровських
порогів на нього напали, по переджені візан тійцями,
печеніги. У нерівному бою
Святослав загинув. До на ших часів дійшла легенда,
яка розповідає, що пече нізький князь Куря наказав
зробити з князевого черепа
святковий кубок, який оп равив золотом, і частував із
нього найшанованіших гос тей. На тому кубку було
написано: “Чужого шука -
ючи – своє загубив”.
Slide 36
Не можна сказати, що Святослав узагалі не
дбав про внутрішній лад у своїй державі. Так,
вирушаючи в далекі походи, він доручав правління
своїй матері Ользі. Після її смерті провів
адміністративну реформу: поставив намісників
замість племінних князів у землях, які
намагалися відокремитися від Києва. Саме
Святославом був закладений принцип
монархічного правління, коли в різних землях
Київської держави правлять не племінні князі, а
представники єдиної династії Рюриковичів.
Slide 37
Викорастані джерела
1.
Автор Кобзар Михайло Іванович
(вчитель історії, контактна інформація:
[email protected]
Slide 38
Виконала студентка
Храмцова І.П.
гр.1АІЗ ІІЄП.
Slide 2
1.
2.
3.
4.
5.
6.
Ви дізнаєтеся про життя східних слов’ян у V –
Х ст. н.е., їхні заняття, вірування, побут.
Велике переселення народів
Причини великого переселення народів
Прокопій Кесарійський про життя слов’ян і
антів у книзі “Війна з готами”
“Повість минулих літ” про вбивство Аскольда
“Повість минулих літ”: Договір між Візантією
та Руссю (907 р.)
Slide 3
Ви дізнаєтеся про життя східних слов’ян у V –
Х ст. н.е., їхні заняття, вірування, побут.
Ви зможете:
o Проаналізувати процес утворення держави,
якій сучасники дали назву “Русь”, а історики
пізніших часів назвали “Київська Русь”;
o Схарактеризувати діяльність перших
київських князів: Кия, Аскольда і Діра, Олега,
Ігоря, Ольги та Святослава;
o Застосовувати й пояснювати на прикладах
поняття та терміни “Велике переселення
слов’ян”, “східнослов’янські племінні союзи”,
“держава”, “князь”, “Русь”, “християнство”.
Зміст
Slide 4
Велике переселення народів (ІІІ –
VII ст. н.е.) – масові переміщення
германських, слов’янських та інших
племен і їх вторгнення на територію
Римської імперії.
Зміст
Slide 5
I 1. Зміни клімату, що
впливали на
врожайність, а це в
свою чергу
спричиняло кількісні
зміни населення.
2. Успіхи в
розвитку сільського
господарства після
впровадження
залізних знарядь
праці.
3.Збільшення числа
людей і перенаселення
окремих територій.
II 1. Боротьба за владу і
витіснення
переможених за межі
своїх земель.
2. Утворення
воєнної знаті, яка
прагне військової
здобичі та нових,
підвладних їй
територій.
Зміст
Slide 6
У першій половині ІІІ ст.
готи прийшли через землі
слов’ян у Північне Причорно мор’я. Готські племена осіли в
пониззі Дніпра. Їх називали
остготами (східними готами).
Частина оселилася між Дніпром та Дунаєм. Ці племена
називали вестготами (західними готами).
Близько 260 р. готи
захопили ряд античних міст:
Ольвію, Тіру та Боспорську
державу. Вони утворили на
північ від Чорного моря свою
державу.
Slide 7
Анти – слов’янські
племена, які
розселялися на
території між
річками Дністер і
Дніпро.
Остання згадка
про антів у
писемних джерелах
датується 602 р.
Slide 8
Східні слов’яни створили
об’єднання – Антський
союз, якому були влас тиві певні ознаки дер жави. Слов’яни-анти
вели осілий спосіб жит тя, основними їхніми
заняттями були земле робство, скотарство,
рибальство, мисливст во, бортництво. Вони
знали різні ремесла,
зокрема, виготовляли
вироби із заліза, були
добрими ювелірами й
гончарами; вели жваву
торгівлю, вирушаючи
задля цього в подорожі
до далеких країн.
Slide 9
У V ст. племена гунів досягли найвищої
могутності. Тривалий час вони на чолі з Аттилою
(434-453 р.р.) панували над усією Східною та
Центральною Європою. Римська імперія та Візантія
змушені були відкуплятися золотом від гунів. Після
смерті Аттили у 453 р. гунська держава почала
занепадати і згодом остаточно розвалилася. Гуни
розсіялися по різних територіях.
Slide 10
Ці племена, слов’яни та анти, не
підлягають одній людині, а з давніх – давен
живуть у демократії; тому про все, що для них
корисне чи шкідливе, вони міркують спільно. І
майже в усьому іншому обидва варварські
народи живуть однаково. Єдиного богагромовержця, вважають вони владикою світу і
в жертву йому приносять биків і чинять інші
священні обряди. Жодного впливу долі зовсім не
визнають.
Живуть вони в убогих хатинах,
далеко розміщених одна від одної, і часто
змінюють місце проживання. Вирушаючи на
війну, багато хто з них іде на ворога піший,
тримаючи в руках невеликий щит і дротики;
панцирів вони не одягають, дехто виходить на
битву… у дуже коротких штанах, що
закривають лише частину тіла.
Зміст
Slide 11
У результаті розсе лення сформувалися
племена східних, західних
та південних слов’ян, на
основі яких пізніше ви никли численні слов’ян ські народи.
Slide 12
Від Карпат до вер хів’їв Волги – форму ються східно -слов’ян ські племена та племінні об’єднання (союзи).
Ці нові утворення
об’єднують уже пів тора десятка різних
племінних груп.
“Повість минулих
літ” згадує 15 племін них союзів.
Slide 13
Хозари – напвікочові
племена тюркського
походження.
У середині VI ст. у
Прикаспії та Приазов’ї
утворилася нова держава
– Хозарський каганат.
Столицею її спочатку
було місто Семендер, а із
середини VIII ст. – Ітіль у
пониззі Волги.
Панівну верхівку в
Хозарії складали
переважно хозари та
євреї. Сіверяни, в’ятичі,
радимичі до 60-х р.р. ІХ
ст. платили хозарам
данину.
Через Хозарію пролягав
важливий торговельний
Волзький шлях, який
з’єднував Європу з
країнами Передньої Азії.
Slide 14
Позбавлені
спадщини, молодші
сини родів збирались
у ватаги воїнів –
розбійників і на
легких
вітрильниках ішли
на південний захід –
до берегів Англії,
Франції, Португалії
або на південний
схід – до
слов’янських земель.
Військові грабунки і
захоплення полоне них, яких згодом
продавали в рабст во, були їхнім про мислом.
Slide 15
З ІХ ст. варяги
освоїли торговельний
шлях, що отримав
назву “Із варяг у гре ки”. З озера Ільмень
малими річками і
волоком їхні човни
діставалися до вер хів’я Дніпра, а Дніп ром – до Чорного моря
і візантійських воло дінь. Варяги – воїни і
купці – відіграли
певну роль в історії
давньоруської
держави.
Slide 16
Князь – вождь племені, з
появою держави – її пра витель.
Дружина – у Давній Русі
озброєні загони, постійна
військова сила князя.
Влада в племенах
належала князю, що
опирався на воїнівдружинників. Племена
об’єднувалися в союзи
племен.
Племінні княжіння
заклали фундамент східно слов’янської державності.
Наймогутнішим було
племінне княжіння полян,
яке стало ядром формування Київської держави.
Slide 17
У літописі “Повість ми нулих літ” подана легенда
про заснування Києва трьома братами: Києм, Щеком,
Хоривом і їхньою сестрою
Либіддю, що походили із
східнослов’янського племені
полян. Кий побував на службі і Візантії і там успішно
боровся проти аварів. Після
цього Кий заснував городок
Києвець на Нижньому Дунаї,
але там йому не вдалося
закріпитися. Він повернувся
в Подніпров’я і в другій половині VI ст. на київських
пагорбах заснував місто
Київ.
Slide 18
Київ був закладений у центрі розселення
східнослов’янських племен. Землі навколо
були родючими, багатими на ліси, що дало
можливість полянам будувати житла й
укріплення, розвивати землеробство,
скотарство, різні ремесла.
Slide 19
Одним з перших київських
володарів, згідно з літо писом, були Аскольд і Дір.
У деяких літописних
джерелах Аскольд згадує ться як найвпливовіший і
наймогутніший правитель
раннього середньовіччя. Він
прийняв титул кагана. Це
дало йому можливість піднести міжнародний авторитет Київського князівства та поставити його
на один щабель із Хозарією.
За це візантійські хроністи
називали його “прегордим
каганом”.
Slide 20
У 860 р. Аскольд здійснив
перший похід на столицю
Візантії – Константинополь
(у слов’янських літописах –
Царгород).
Як відомо, вхід до константи нопольської гавані закривався гігантським
залізним ланцюгом, тому вона була
неприступною для ворожих кораблів. А
саме місто охороняла від ворогів багатокілометрова укріплена стіна. Аскольд
вибрав вдалий момент, коли візантій ський імператор зі своїм військом пішов на
арабів, і рано-вранці руські кораблі
вторглися в затоку Золотий Ріг та
висадили десант. У літописах згадується,
що ланцюг чомусь не був натягнутий.
Візантійський імператор Михайло ІІІ
змушений був покинути своє військо,
пробратися в Константинополь й
організовувати там оборону. Сім днів
русичі тримали Константинополь в
облозі, а потім відійшли. Хоча перший
похід на Константинополь був невдалим,
він мав велике значення. Про Русь уперше
заговорили в Європі, а назва держави
потрапила до візантійських хронік.
Slide 21
Після смерті
новгородського володаря
Рюрика престол було
передано його малоліт ньому синові Ігорю, а
фактичним правителем
став родич Рюрика Олег.
Олег, прибув з Новгорода
до Києва разом з Ігорем,
підступно вбив Аскольда
і Діра й захопив владу.
Київ став столицею
об’єднаного князівства –
“матір’ю градам
руським”.
Slide 22
“Повість минулих
літ” про вбивство
Аскольда
У рік 6390 (882). Вирушив Олег (у похід), узявши своїх
воїв-варягів, чудь, словен, мерю, весь, кривичів… І прибули до
гір Київських, і довідався Олег, що (тут) Аскольд і Дір удвох
княжать. І сховав він воїв у човнах, а інших позаду
зоставив, і сам прийшов (на берег Дніпра), несучи Ігоря
малого. А підступивши під Угорське (і) сховавши воїв своїх,
він послав до до Аскольда і Діра сказати, мовляв: “Ми –
купці єсьмо, ідемо в Греки од Олега і од Ігоря-княжича.
Прийдіть-но оба до рідні своєї, до нас.”
Аскольд же й Дір прийшли. І вискочили всі інші (вої) з
човнів, і мовив Олег Аскольдові й Дірові: “Ви оба не є ні князі,
ні роду княжого. А я єсмь роду княжого. – І (тут) винесли
Ігоря. – А се – син Рюриків.”
І вбили вони Аскольда й Діра, і віднесли на гору, Зміст
і погребли
(Аскольда) на горі, яка нині зветься Угорське.”
Slide 23
Князь Олег, прозваний
літописьцями Віщим, став
одним з найулюбленіших
героїв давньоруських фольклорних творів: дружинних
чи військових пісень, легенд,
переказів і билин. Наука
багато чого не знає про
Олега: ні років народження
і смерті, ні імен його бать ків. Упевнено можна сказати лише про дві дати його
біографії – 907 р. (грандіозний похід на Царгород) і
911-й – підписання руськовізантійської угоди.
Slide 24
Найбільший військовий похід на
Візантію був здійснений Олегом у
907 р. Нестор розповідає, що
“пішов Олег на греків на конях і в
кораблях, і було кораблів числом
дві тисячі. І прийшов до
Царгорода, греки ж замкнули
морську бухту, а місто зачинили.
І звелів Олег своїм воїнам зробити
колеса і поставити на них
кораблі. І з попутним вітром
напнули вони вітрила і пішли з
боку моря до міста”.
Візантійський імператор
змушений був укласти з Олегом
вигідний для Русі мирний договір.
Візантійці заплатили велику
данину та надали особливі пільги
руським купцям і послам.
Зокрема, греки зобов’язувались
протягом шести місяців
постачати купців харчами і
забезпечувати їх вітрилами та
іншим корабельним
спорядженням.
Slide 25
Коли приходять руси, нехай посольське
беруть, скільки (посли) хотять, а якщо
прийдуть купці, хай беруть місячину
(продукти харчування на місяць) на шість
місяців: і хліб, і вино, і м’яса, і риби, і овочів…
А коли йтимуть руси додому, нехай беруть у
цесаря нашого на дорогу їжу, і якорі, і
канати, і паруси, скільки треба…
Нехай ходять вони (руси) в город одними
воротами, без оружжя, по п’ятдесят чоловік,
і хай торгують, як ото їм треба, не платячи
мита ні від чого…
Зміст
Slide 26
Щоб забезпечити вигідну торгівлю з Константино полем, наступний київський князь – Ігор - здійснив два
військові походи проти Візантії. Однак вони не були
такими успішними, як попередні.
Slide 27
Після смерті
Олега київським
князем став Ігор
(912 – 945).
Київський князь
тримав у покорі
слов’янські пле мена і поширив
свою владу на
східний Крим і
Тмутараканське
князівство.
Slide 28
Військові походи приносили
славу й багатство князеві й
дружинній верхівці. Для забез печення війська продовольст вом, зброєю, транспортними
засобами було вирішено збіль шити данину. Данина зби ралася з населення шляхом
так званого полюддя. У творі
сучасника князя Ігоря – візантійського імператора Конс тянтина Багрянородного –
знаходимо опис полюддя.
Восени, у листопаді, руські
князі вирушали в послідовний
об’їзд своїх підданих по колу.
Займалися таким “кормлін ням” князі зі своїми дружин никами всю зиму. Коли ж нас тавав квітень і розтавав лід
на Дніпрі, вони поверталися до
Києва.
Slide 29
У 945 р., під час
збору данини у
древлянській землі,
піддані князя Ігоря,
обурені великим
розміром данини,
повстали й убили
його. За переказом
древляни розбили
Ігореве військо, а
князя прив’язали за
ноги до двох нахи лених дерев і від пустили їх.
Slide 30
Після смерті від рук древлян князя
Ігоря залишилась його дружина Ольга і
син Святослав. Оскільки Святослав був
тоді ще хлопчиком, на князівський
престол сіла вдова Ігоря – Ольга (945964). Вона зображується вродливою,
сміливою, хитрою і передусім мудрою
правителькою.
Перший крок, який зробила Ольга, вирушила війною на древлян.
Розправившись із послами, що приїжд
жали до неї двічі, вона зібрала рать і по вела її в похід на головне місто древлян ської землі – Іскоростень. Тривалий час
Ольжине військо облягало місто, та все
було марно. Тоді княгиня вдалася до хит рощів й оволоділа містом. “А як взяла вона
город, то спалила його. І старійшин же
города спалила, а ін ших людей – тих
побила, а других оддала в рабство мужам
своїм, а решту їх зоставила платити
данину”.
Slide 31
Другий крок Ольги – проведення
реформ. Княгиня зрозуміла: щоб запо бігти новим повстанням, потрібно
встановити чіткі розміри данини –
“уроки”. Систему полюддя Ольга замінила
новим порядком стягнення данини. Вона
започаткувала спеціальні укріплені місця
– “погости”, куди відряджали представ ників князівської адміністрації, що й
приймали від населення данину.
Іншою реформою запроваджує цент ральну владу на місцях. Із цією метою
влаштовує спеціальні опорні пункти в
усіх підвладних Києву землях, де зосеред жується адміністративна і судова влада
княгині.
Успішною була і зовнішньополітична
діяльність Ольги.
У 946 р. вона здійснила поїздку до
Константинополя (понад 100 осіб), яке
урочисто прийняв візантійський імпера тор Константин Багрянородний.
Відбулись мирні переговори. Важається, що тут княгиня Ольга прийняла
християнство.
Slide 32
За словами візантій ського хроніста Лева Диякона,
Святослав (964-972 р.р.) був
“середній на зріст і досить
стрункий, широкогрудий, з
пласким носом, блакитними
очима й довгими коструба тими вусами. Волосся на його
голові було вистрежене, за
вийнятком одного пасма
(ознака шляхетного поход ження); в одному вусі носив
золоту сергу, прикрашену
рубіном і двома перлинами.
Князь зазвичай був похмурим і
суворим на вигляд. Білий одяг
його був як у інших русів і
відрізнявся лише чистотою”.
Slide 33
Святослав утягнувся в затяжну війну між Візантією та Болгарією. Похід 968 р. закінчився успішно. Князь розгромив болгар і роз ташувався з військом у Переяс лавці на Дунаї. Печеніги, дізнав шись, що Київ залишився без князя,
пішли на стольний град і взяли йо го в облогу. Повернувшись зі своїм
військом, Святослав прогнав пече нігів.
Занепокоєний зростанням сили війська Святос лава та їхніми бойовими
успіхами, візантійський
імператор напав на Свя тослава. Головна битва
відбулася під Доросто лом. Візантійці взяли міс то в облогу, але Святос лав не бажав сидіти і чекати своєї долі. Він часто
здійснював вилазки. Проте сили обложених та нули, у Доростолі почався
голод. У липні 971 р. Свя тослав дав генеральну
битву. На початку битви
русичі перемагали візан тійців але важка кіннота
змусила їх повернутися до
міста.
Slide 34
У тому ж році знесилені сторони розпочали мирні
переговори. Було укладено почесний для Русі мир, незважаючи
на те, що війну вона програла.
Святослав змушений був відмовитися від завойованих
земель у Подунав’ї і ведення воєнних дій на цих землях та у
Криму. Він здав Доростол візантійському імператорові й
зобов ’язався надавати йому допомогу проти арабів. Імпера тор випустив руське військо з Доростола зі зброєю і надав
йому все необхідне на зворотній шлях.
Slide 35
Коли Святослав з бага тою здобиччю повертався
додому, біля дніпровських
порогів на нього напали, по переджені візан тійцями,
печеніги. У нерівному бою
Святослав загинув. До на ших часів дійшла легенда,
яка розповідає, що пече нізький князь Куря наказав
зробити з князевого черепа
святковий кубок, який оп равив золотом, і частував із
нього найшанованіших гос тей. На тому кубку було
написано: “Чужого шука -
ючи – своє загубив”.
Slide 36
Не можна сказати, що Святослав узагалі не
дбав про внутрішній лад у своїй державі. Так,
вирушаючи в далекі походи, він доручав правління
своїй матері Ользі. Після її смерті провів
адміністративну реформу: поставив намісників
замість племінних князів у землях, які
намагалися відокремитися від Києва. Саме
Святославом був закладений принцип
монархічного правління, коли в різних землях
Київської держави правлять не племінні князі, а
представники єдиної династії Рюриковичів.
Slide 37
Викорастані джерела
1.
Автор Кобзар Михайло Іванович
(вчитель історії, контактна інформація:
[email protected]
Slide 38