Slide 1


Slide 2

Мета
1. Познайомитися з
історією відкриття
«Слова о полку
Ігоревім» .
2. Визначити:
•
історичну основу
твору;
•
особливості будови
поеми;
•
роль «Слова» у
світовому мистецтві.


Slide 3

Місце знахідки

Ярославль
Спаський
монастир
Акварель
І. Білоногова
1848р.

 Початок 90х р.р. XVIII ст.
 Збірник «Спасо - Ярославський хронограф»


Slide 4

Першовідкривач «Слова»
 Оригінал твору відкрив граф
Олексій Мусін-Пушкін,
відкупивши його в
архімандрита СпасоЯрославського монастиря
Йоіля 1791 р., і видав друком
у Петербурзі 1800 р., при
співпраці знавців палеографії
М.Малиновського і М.
Бантиша-Каменського.
 3 роки перекладали і
розшифровували текст
 Рукописний варіант тексту був О.І.Мусін –Пушкін
представлений Катерині
Великій
(1744 -1817)


Slide 5

Перше видання
 1800 год О.І МусінПушкін разом з істориком
Н.М.Карамзіним видали
«Слово о полку Ігоревім»
Н.М.Карамзін  «Слово» зразу ж
привернуло до себе
увагу.
 Рукопис «Слова» був
утрачений під час
пожежі в Москві в
1812 р.


Slide 6

«Слово о полку Ігоревім»

Гравюра
В.Фаворського

 «Слово» написане
невідомим автором у
1187р.
 Основа сюжету –
невдалий похід Ігоря,
князя НовгородСіверського, проти
половців.
 Русичі отримали
поразку, Ігор потрапив
у полон


Slide 7



Історичною основою

(не темою) «Слова…» є

невдалий похід

новгород-сіверського

князя Ігоря Святославича

на половців навесні 1185 р.,

а вже у 1187 році об'єднані

дружини князів здійснили

успішний похід.
 Військовий похід князя Ігоря автор відтворив в
епічно-ліричному плані, піднісши як найвищий
принцип долю Руської землі і засуджуючи князів
за їх незгоди, за те що ставили особисте над
загальним.
 До історичної оповіді автор додав мотиви снів,
плачів, реакцій природи на долю героїв, монологи
князів тощо.


Slide 8

Похід руських князів на
половців


Slide 9

Автор “Слова…”
 Існує певна переконаність, що
«Слово…» написав учасник чи свідок
походу. Хоча хто він, на сьогодні
вважають невідомим
 Не викликає сумнівів те, що автор
«Слова…» — людина
високоталановита, освічена, чудово
знає історію, легко орієнтується в
політичних перипетіях як свого часу,
так і часу минулого, цінує світову
літературу й духовну спадщину
власного народу, докладно називає
всі подробиці військового побуту,
обізнана з тактикою ведення бою,
зброєю. Одне слово, фахівець
військової справи.


Slide 10

Мова,
якою написано
«Слово…»
 Вже ранні дослідники
 відкрили зв'язок «Слова…» з українською
народною поезією (М. О. Максимо́вич).
 В основі - давньоруська мова.
 Поему зараховують до своєї літератури українці,
білоруси й росіяни.
 Проте ніхто з поважних учених не заперечує,
що поема постала в Україні і що багато її мовних
і поетичних засобів мають яскраво український
характер.


Slide 11

 Мова, якою написано «Слово о полку Ігоревім», це
тогочасна літературна мова русинів, подібна до мови
літописів, але з помітно більшими впливами народної.
 Особливо багаті епітети «Слова…», порівняння й
метафори, метонімії й гіперболи.
 Автор персоніфікує природу, робить її живою істотою,
яка або співчуває, або шкодить людині.
 Досконалість поетичних образів доводить, що, побіч
літописів, мусила існувати й багата народна і дружинна
поезія зі складною та високорозвиненою поетикою.
 П. Житецький підкреслив речитативний характер
«Слова…», за яким кожний вірш-речення, незалежно
від кількості складів, творить цілість зі своїми власними
ударами.
 Ф. Колесса зв'язав ритм «Слова…» з голосіннями, що
стояли й в основі дум.


Slide 12

Композиція «Слова»

В.Назарук
«Песнь о походе Игоря»

 Зачин – вказівка на час і
місце дії.
 1 частина –збори в похід,
пересування степом,
затемнення сонця, два
бої.
 2 частина – віщий сон
Святослава.
 3 частина – плач
Ярославни, втеча Ігоря з
полону


Slide 13

 Автор згадує свого попередника —
співця Бояна, який в XI ст. прославляв
князів, і зв'язує Бояна, Велесового
внука, з давнім дохристиянським світом
божеств та обіцяє співати в його стилі,
щоб об'єднати славів (слави —
славяни).
 Після описів готування до походу,
триденного бою і поразки Ігоря, автор
«Слова…» з'ясовує причини, які довели
до недолі Руську землю.
 Закінчується поема, після опису втечі
Ігоря з полону, приходом князя до
церкви Святої Богородиці Пирогощої —
Державної Богоматері.
 Автор віддає належне походу князя
Ігоря.
 Твір завершується прославою спершу
«старим князям» — Ігореві та
Всеволодові, а потім «молодим», що їх
представником був Володимир Ігоревич


Slide 14


Slide 15

Образ Ярославни - одне з
найяскравіших поетичних
досягнень безіменного творця
«Слова».
Ним відкривається низка
численних образів російських
жінок у вітчизняній літературі і
мистецтві.
У Ярославівні втілився
жінки Древньої Русі.

ідеал

Ярославівна - носій ліричного,
жіночого початку. З нею пов'язані
світ, сімейні узи і любов.


Slide 16

путівль

 Ярославна - реальна історична особа, дружина
князя Ігоря Святославича Новгород-Сіверського,
дочка могутнього галицького князя Ярослава
Володимировича, названого в «Слові»
Осмомислом. Княгиня в тексті іменується по
батькові, як і дружина брата Ігоря, Буй-Тура
Всеволода - «червона Глібівна».
 З кінця XVIII ст. вважається, що ім'я
Ярославни - Єфросинія.
Новгород-Сіверський
Пам’ятник Ярославні


Slide 17

 В «Слові» торжествує народний початок.
Так, автор звернувся до особливого фольклорного
жанру - плачу.
 Плач Ярославни - найважливіший елемент пам'ятки.
Композиційно він передує розповіді про втечу Ігоря з
половецького полону.
 Ярославна, плаче на високій стіні Путивля (місто,
яким володів її син Володимир Ігорович, розташоване
ближче до половецької степу), просить сили природи.
У трикратному зверненні до вітру, Дніпра і сонця
звучить і докір і заклик про допомогу.
 Природні стихії, немов би відгукуючись на благання
Ярославни, починають допомагати Ігорю, який
пережив гіркоту поразки і каяття, в його прагненні
повернутися на Русь.
 Переможна сила любові втілена в плач Ярославни,
скарги які автор «Слова» уподібнює крику зозулі,
символізують сум жінки.


Slide 18

Плач Ярославни знайшов віддзеркалення і в
драматургії.
Його використовували в своїх трагедії Г.Р.Державин
(«Євпраксія», 1808) і М.Крюковский («Єлизавета дочка Ярослава», 1820), а також автор п'єси
«Мамаево побоїще» (1864) Д.В.Аверкієв.
Найвідоміше втілення образу Ярославни - в опері
А.Б.Бородіна «Князь Ігор» (1869-1887).
У числі інших музично-сценічних творів балет
Б.И.Тищенко «Ярославна» (1974).
Ярославівну відобразили у своїх роботах графіки,
живописці, ілюстратори (В.Г.Перов, І.Я.Билибін,
В.А.Фаворський, М.К.Реріх, И.Голіков, Д.С.Бісті,
І.С.Глазунов, К.Васильєв).


Slide 19


Slide 20

Історична
довідка
 У Ігоря було п ’ ятеро синів і дочка.
 Старший син Володимир, який брав участь у
поході 1185 р., потрапив у полон разом з
батьком, дядьком і двоюрідним братом.
Одружився у половців на дочці хана Кончака
(на Русь повернувся в 1187 р. з дружиною і
«немовлям»).
 Ще три сина Ігоря загинули на початку XIII
ст. в боротьбі за володіння Галичем


Slide 21

«Слово»
в літературі
Одразу після виходу в світ "Слово"
зацікавило письменників, учених,
художників. З плином часу цей інтерес
ставав усе гострішим. Унікальну пам'ятку
взялися досліджувати історики, археологи,
мовознавці, філософи, природознавці,
астрономи, а найбільше — історики
літератури. Досі вивчається своєрідність
художніх образів і засобів, висвітлюються
"темні місця", які й донині незрозуміли. .
Твір цей знайшов відгук в останніх частинах
"Енеїди" Івана Котляревського.


Slide 22

 Теми, ідеї та образи "Слова"
розробляли у своїх творах
українські, російські,
білоруські письменники.
 Найранніший український
переклад твору здійснив
1833 р. Маркіян Шашкевич
(до нас дійшов лише
"Плач Ярославни").


Slide 23

 Українські віршовані і прозові переклади «Слова» дали:
 Іван Вагилевич (близько 1836, друкований 1884),
 Б. Дідицький (язичіем, 1849), М. Максимович (1857), С.
Руданський (1860, друкований 1896), Юрій Федькович
(1866, 1902), Іван Франко (1873, 1952), О. Огоновський
(1876), Панас Мирний (1883, 1896), О. Партицький
(1884), М. Чернявський (1894), Іван Стешенко (1899,
1967),
 К. Зіньківський (1907, 1967), Василь Щурат (1907,
1912), М. Грушевський (1923), П. Коструба (1928),
 М. Грунський (1931), Микола Матіїв-Мельник (1936), С.
Гординський (1936, друга ред. 1950), Наталя Забіла
(1938), Володимир Свідзінський (1938), Максим
Рильський (1939), Іван Огієнко (1949), М. Аркас (1951),
Леонід Махновець (1953), О. Коваленко (1954), М.
Кравчук (1968).


Slide 24

Переклади і переспіви
окремих фраґментів
«Слова…», зокрема
І.Огієнко
«Плачу Ярославни»,
дали М. Шашкевич(1833),
Тарас Шевченко (1860), В.
Мова (Лиманський, 1893),
М.Шашкевич Б. Лепкий (1915)
і багато інших українських
поетів
М.Грушевськи
й

Забіла Наталя

Іван Франко


Slide 25

«Слово» в живописі








"Слово" надихало
В.Васнецова, М.Реріха,
І.Нарбута, О.Кульчицьку,
І.Селіванова та інших
російських і українських
художників.
В образотворчому
мистецтві відомі твори на
теми «Слово…»
П. Холодного (старшого),
В. Фаворського,
П. Андрусова,
Я. Гніздовського й ін.;
у театрі — А. Петрицького,
у скульптурі — А.Павлося,
Б. Мухина,
у вітражі —
Л. Молодожанина.

В.М.Васнецов

•«После побоища»

Микола Реріх


Slide 26

Якутович Георгій (1930-2000)
сучасний український
художник графік

Слово про Ігорів похід.
1978 р. Офорт, 3 відбитки,


Slide 27

«Слово» в музиці»
 Опера «Князь Ігор»
 Опера писалася протягом 18
років, але в 1887р. композитор
помер, й опера залишилася
незакінченою. По записах
О. П. Бородіна роботу
завершили Олександр
Костянтинович Глазунов та
Микола Андрійович РимськийКорсаков
 Прем’єра відбулася в
Маріїнському театрі (СанктПетербург)
 Сюжети «Слово…» використані
в у композиції М. Лисенка
«Плач Ярославни».
 Для театральної інсценізації
«Слово…» опрацював Григор
Лужницький.

О.П.Бородин

О.К. Глазунов

М. Лисенко

М. А. Римский-Корсаков


Slide 28

 У XIX ст. над «Словом…» працювало багато
дослідників:
 з росіян М. Тихонов, П. Вяземський, В. Міллер,
О. Веселовський, Е. Барсов;
 з українців, крім М. Максимовича, О. Потебня,
О. Огоновський, П. Житецький.
 Широко поставлене дослідження «Слова…» у
XX ст.,
 існує понад 700 поважних праць про
«Слово…» різними мовами, у тому
числі праці українських дослідників
В. Перетца, М. Грунського,
на еміграції Д. Чижевського,
О. Пріцака та ін.
З другої половини 1930-их рр. наукове
вивчення «Слова…» в УРСР
припинено й обмежено тільки
російськомовними дослідженнями
в АН СРСР.


Slide 29

Література




Мишанич О. Довкола " Слова " : Нова ревізія автентичності видатної
пам’ятки : [ " Слово о полку Ігоревім” ] // Літературна Україна .- 2001 –
30серп.- C. 7.
Демчук О. Жанрова особливість " Слова о полку Ігоревім" // Українська
мова і література в школі - 2000. - № 4. - С. 36 – 37.
Корпанюк М. “Слово про Ігорів похід” в українському літературознавстві //
Слово і час.- 2000.- № 12.- С.19-27.
Крайнiкова Т. Образ руської землі у " Слові о полку Ігоревім " // Українська
мова та література . - 2002. - Ч. 17/19. - С. 24.
Лихачев Д.С. Об авторе “Слова”: К 800-летию “Слова о полку Игореве” //
Огонек.- 1986.- № 20.- С.16
Лихачев Д. Когда было написано “Слово о полку Игореве”? // Вопросы
литературы.- 1964.- № 8.- С.32-160.
Никитин А. “Слово о полку Игореве”: загадки и гипотезы // Октябрь.- 1977.№ 7.- С.133-163
Охрiменко П . Якому народові належить «Слово о полку Ігоревім» //
Березіль - 1996 -N 7 - 8 - С . 163 – 167. .
Яценко Б. "Слово о полку Ігоревім" та його доба: Комплексне дослідження.
- К.: Веселка, 2000. - 256 с. .
Кiчак I. "Слово о полку Ігоревім" і ми // Визвольний шлях . - 1994 . -N5. - С.
603-605.


Slide 30





Коновалова О. Про концепцію " Слово о полку Ігоревім " // Березіль
.- 1993.- N 7/8 .- С. 152 – 158.
Скибицька Ю. Образ-символ ріки в "Слові о полку Ігоревім" //
Українська література в загальноосвітній школі. - 2005. - №9. - С. 3538.
Скляренко В. „ Меча времени чрезъ облака” : [ Про „Слово о полку
Ігоревім” ] // Українська мова та література - 2001 . – Ч. 4 . - с . 5.
Скляренко В.Г. " Темні місця " в " Слові о полку Ігоревім " //
Мовознавство.- 1999. - N 1,2, 3.
Слiпушко О. Історичний прагматизм «Слова о полку Ігоревім»
(пам`ятка в дослідженнях Володимира Перетца ) // Українська мова
та література . - 2002. - № 33 . - с .7 – 10.
Рыбаков Б. Историческая канва «Слова о полку Игореве» // Наука и
жизнь.- 1986.- № 9.- С.36-43; № 10.- С.98-100..
Франчук В.Ю. Літописні оповіді про похід Ігоря // Мовознавство.1985.- № 3.- С.25-34..
Яценко Б. Деміфологізація чи дегероїзація ? : ( " Слово о полку
Ігоревім " в оцінці Ірини Калинець ) // Слово і час .- 2001 .- N 5 .-с. 6268.
Яценко Б. Похід Ігоря Сіверського 1185 - го року : політичні та
літературні аспекти : [ Про цікаву розвідку В.Звягельського щодо
маршруту Ігоревого війська в поході 1185 р. ] // Слово і час .- 2000.- N
6 .- с. 24-30.
Яценко Б. Ритміка „Слова о полку Ігоревім” // Українська література в
загальноосвітній школі . - 2000 . - N 5 . - с . 40 – 43.
Яценко Б. Руська земля у " Слові о полку Ігоревім " // Українська
культура.- 2004. - №8. - С. 26-2.