Transcript Споконвіку було Слово

Споконвіку було Слово
З прадавніх джерел
Сушинський Б.І.
Велесова книга предків. Роздуми над сторінками вічності. Велесова книга у
перекладі та літературній інтерпретації Б. Сушинського. – Київ; Одеса : ЯВФ,
2004 . – 255с. (Тисячоліття України) .
Велесова книга» — один із найзагадковіших літописів, творений на дерев’яних
дощечках і випадково виявлений на початку ХХ ст. Оригіналу його не збереглося,
а вчені й досі полемізують, що це геніальна пам’ятка давнини, чи підробка
містифікаторів?
Упродовж багатьох років займається вивченням цієї пам’ятки і відомий письменник
та науковець, академік Богдан Сушинський, знаний в Україні та за її межами.
У даній книзі розглядаються основні проблеми пізнання «Велесової книги» і
подаються версії та зауваження щодо її авторства і тлумачення. А головне — перед
вами перший прозовий переклад «Велесової книги», з літературною обробкою та
інтерпретацією цього літопису. Тільки тепер, в інтерпретації Б.Сушинського,
«Велесова книга» стає сприйнятною для учня і студента, шкільного вчителя і
викладача ВУЗу, науковця і, просто, шанувальника національної історії та
словесності, а отже стає доступною для пізнання і вивчення її.
Карпенко М.
Велесова книга.- К.: Укр. центр духовн. культури, 1998 . – 180 с.
Ве́лесова Кни́га— збірник молитов і легенд, оповідань про давню словянську
історію.
Український поет М. Карпенко здійснив віршований переспів пам’ятки 5-9 ст. –
“Велесової книги”, в якій викладена міфісторія слов’ян-укрів, чий родовід повів Кий
син Орія ...
Повість минулих літ : літопис/Переказ В.С. Близнець ; худ. Г.В.
Якутович. - 2-е вид. зі змінами. - К. : Веселка, 1989. - 227 с. : іл..
Повість минулих літ – один із найдавніших літописів у якому
розповідається про далеке минуле нашого народу. Створений на межі
ХІ-ХІІ століть, він є не лише цінним джерелом історії Київської Русі, а й
видатним літературним твором.
Слово о полку Ігоревім: давньоруський текст і
рітмичний переклад / Яупор. О. Мишанича. – К.: Рад.
Школа, 1989. – 310 с.
Слово о полку Ігоревім – найвизначніша пам’ятка давньої
української міфопоетики, писемності, мови. Цей славетний
твір має безліч перекладів та переспівів різними мовами
світу.
Ткач М. М.
Слово о полку Ігоревім: графічна реконструкція, переклад,
словник-довідник. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2008. — 224 с; іл.
«Слово о полку Ігоревім» — найвизначніша пам'ятка давньої української
міфопоетики, писемності, мови. Цей славетний твір має безліч перекладів та
пepecпiвів різними мовами світу.
Пропоноване видання подає: віршований варіант оригінального тексту пам'ятки
українською абеткою за науковою реконструкцією відомого дослідника пам'ятки,
поета, етнолога кандидата історичних наук Миколи Ткача; його переклад тексту
пам'ятки сучасною літературною українською мовою та укладений ним перший в
Україні i світі «Словник-довідник «Слова о полку Ігоревім» у контексті українських
писемних джерел, зразків фольклору та говірок". Словник дає можливість читачеві
по-новому осмислити кожне слово, вжите автором пам'ятки.
У книзі подається також копія видання твору 1800 року. Завдяки відтворенню
ритмічної структури та вимови слів давній славетний твip читається i сприймається
легко й зрозуміло — в природному звучанні. Для науковців, викладачів, студентів,
уcix, кого цікавить українська література, міфопоетика та мова.
Коваль А. П.
Спочатку було Слово: Крилаті вислови біблійного походження в українській
мові. - К.: Либідь, 2001. – 312 с.
Біблія – найпоширеніша у світі книжка, з якої наш народ протягом століть
поповнював фразеологічний запас української мови , збагачуючи її. Крилаті
вислови у цьому виданні подаються не в алфавітному порядку, а в такій
послідовності, в якій вони вжиті у Біблії, так що читач матиме змогу уявити,як
побудовано Біблію, яким є зміст і стиль викладу кожної частини. У висловах
фіксуються зміни у змісті й формі, які відбулися за час їх існування в українській
мові; усі наявні вислови ілюструються цитатами з творів українських
письменників. Для широкого кола читачів, не байдужих до мовного багатства.
Віки творилась українська
мова
Мова - душа кожної національності, її
святощі, її найцінніший скарб...
У мові наша стара й нова культура, ознака
нашого національного визнання...
І поки живе мова - житиме й народ як
національність.
Не стане мови - не стане й національності:
вона геть розпорошиться поміж дужчим
народом..
Іван Огієнко
Історія української мови. Хрестоматія / Упорядники С.Я. Єрмоленко,
А.К. Мойсієнко. - К.: Либідь, 1996. – 288 с.
Історія української мови, що впродовж тривалого періоду не знаходила
належного наукового висвітлення і неодноразово фальсифікувалась,
нарешті стає предметом неупередженої уваги не лише фахівців, а й
широкого читацького загалу.
Пропонована хрестоматія - перша спроба представити широкий спектр
поглядів видатних учених на проблеми походження та розвитку нашої
мови. Перевагу надано працям 20-30-х років, які фактично донедавна
були забороненими.
Для студентів філологічних факультетів вищих навчальних закладів.
Хрестоматія вміщує статті А. Кримського, Є. Тимченка, С. Смаль-Стоцького,
І.Свєнціцького, І. Огієнка, Л. Булаховського, К. Німчинова, Ю. Шевельова, О.
Горбача, П. Коваліва, В.Русанівського, В. Німчука, Г. Півторака, О.
Тараненка.
Історична граматика української мови/ М. А. Жовтобрюх, О. Т. Волох,
С. П. Самійленко, І. І. Слинько. - К. : Вища школа, 1980. - 320 с.
У посібнику відповідно до вимог програми висвітлено основні питання
методології та методики курсу історичної граматики української мови,
показано місце української мови серед інших слов'янських мов,
проаналізовано процес розвитку історичної фонетики, морфології та
синтаксису від праслав’янської доби до сучасного стану української мови.
Історія українського правопису XVI-XX століття: Хрестоматія /
Упоряд. В.В. Німчук, Н.В. Пуряєва. – К.:Наукова думка, 2004. – 582 с.
У хрестоматії представлені наукові та публіцистичні статті, а також граматичні
праці, що відображають основні етапи становлення української орфографії та
специфічних рис українського алфавіту; особливо детально висвітлено перебіг
навколоправописних дискусій XIX—XX ст. Хрестоматія містить також короткі
відомості про осіб, які так чи інакше свого часу вплинули на цей процес. Видання
є надзвичайно актуальним в умовах сучасної правописної полеміки, що точиться
в Україні, оскільки воно відображає традицію формування української прописної
системи на наукових засадах із урахуванням неповторних особливостей
української літературної мови; подає прецеденти розв'язання багатьох
конфліктних правописних питань, пошуку й віднайдення розумних компромісів
між різними українськими правописними традиціями з метою створення єдиного
для цілої України орфографічного кодексу та багато в чому пояснює засади й
причини запропонованих сьогодні змін в українському правописі.
Хрестоматія призначена для філологів (науковців, викладачів, студентів), а
також для всіх, хто не байдужий до проблем сучасного українського правопису,
цікавиться історією його формування й прагне осмислити його сучасний стан.
Бевзенко С. П.
Історія українського мовознавства. Історія вивчення української мови:
Навчальний посібник. Київ: Вища школа, 1991. – 232с.
У навчальному посібнику висвітлено питання історіографії мовознавчої
україністики, що охоплює процес становлення і розвитку науки про
українську мову від давніх часів до сучасності. Основну частину присвячено
історії макрогалузей україністики, сучасній літературній мові, історії
Для студентів філологічних факультетів спеціальності „Українська мова та
література”. Може бути корисна викладачам.
Огієнко І . Історія української літературної мови . - К.: Либідь,
1995.- 294 с.
Фундаментальна праця визначного діяча українського відродження цінна тим,
що в стислій, доступній формі оглядає тисячолітній період української
літературної мови, «тернисту й круту дорогу» її розвитку.
Основні етапи розвитку мови — від княжої доби” до наших днів . Автор
розглядає крізь призму різноманітних історичних факторів, ролі окремих
письменників (від І . Котляревського, М. Максимовича, Т. Шевченка, П. Куліша до
А Кримського, Є. Тимченка, М. Рильського) в удосконаленні літературної мови,
докладно з'ясовує, яких негативних наслідків завдали процесові творення
літературної мови репресії цензурних відомств царської Росії та політика
партійно-більшовицького терору проти українського відродження в 20-30 роках
XX ст. Книга виконує роль своєрідного підручника з історі української
літературної мови.
Для студентів вищих навчальних закладів, викладачів, учителів, учнів загальноосвітніх шкіл, усіх, хто цікавиться вітчизняною культурою, джерелами духовності
українського народу.
Жайворонок В.
Українська етнолінгвістика: нариси: Навч. посіб. – К.: Довіра, 2007. – 261 с.
Книжка присвячена вивченню мови з огляду на її творця - український етнос, що
породив мовний феномен як ключовий елемент національної культури. Так
званий антропоцентричний підхід до вивчення мовних одиниць збуджує
зацікавленість до місця мови як суспільного явища в системі духовних цінностей
етносу, до взаємовідносин народу -творця мови та власне мови як значною
мірою творця її носія. Адже не лише людина впливає на мову, а й мова формує
особистість. Продуктивність такого вивчення мовного феномена, що є
предметом етнолінгвістичних студій, важко переоцінити.
Розрахована на науковців, викладачів вищих навчальних закладів і вчителів
середньої школи, студентів та учнів, на широке коло допитливих, що цікавляться
проблемами розвитку української мови як ключової ознаки національної культури.
Словники України, версія 3.0 [Електронний ресурс]:
словозміна, транскрипція, фразеологія, синонімія, антонімія/
В.А.Широков, О.Г.Рабулець, І.В.Шевченко та ін.; НАН України.
Український мовно-інформаційний фонд .- [К.]: Український
мовно-інформаційний фонд: Довіра, 2006.- 1 електрон. опт.
диск (CD-ROM)- (абв...)
Електронне видання "Словники України" 3.0 призначене для
надання користувачам лексикографічної інформації про слова
української мови. Система складається з п'яти словникових
підсистем-модулів (функцій) - словозміни, транскрипції,
синонімії, фразеології та антонімії.
Зубков М. Українська мова: Універсальний довідник. - 3-тє вид.,
виправлене й доповнене. — Х.: Вид. дім "Школа", 2006. — 496 с.
Довідник є найновішим і найповнішим функціональним виданням такого
роду. Розгляд змін у правописі, що сталися, відбуваються або очікуються,
супроводжується науковим обгрунтуванням і коротким історичним
коментарем. У довіднику подано різні граматичні теми, лексичні узгодження,
уживання літери г як у загальних, так і у власних назвах; наведено
паралельні форми вживання фразеологізмів, сталих виразів з огляду на їх
російські аналоги. Доречними є додатки: нормативні скорочення, імена по
батькові, словнички типових мовних зворотів тощо. Довідник розраховано на
всіх, не байдужих до своєї грамотності.
Великий тлумачний словник сучасної української мови: 170000 слів /
Упоряд. В.Т. Бусел. - Київ, Ірпінь. - Перун, 2001. - 1440 с.
Великий тлумачний словник сучасної української мови є універсальним
довідником із сучасної української мови. В ньому об'єднано академічну
повноту мовної лексики з лаконічною формою однотомного видання.
Словник містить близько 170 тис. слів і словосполучень, у тому числі й ті, що
увійшли в українську літературну мову впродовж останнього десятиліття.
Окрім загальновживаних слів, у словнику наводяться основні терміни
сучасної науки і техніки, а також слова, що визначають явища і реалії
виробничого, культурного і побутового життя. Новим для тлумачних
словників є введення в деякі статті енциклопедичних довідок. Словник є
популярним, загальнодоступним виданням, розрахованим на широкий загал:
учнів старших класів середніх шкіл, гімназій, ліцеїв, студентів, аспірантів,
викладачів української мови та всіх, хто вивчає українську мову і
послуговується нею у повсякденному житті.
Великий зведений орфографічний словник сучасної української
лексики: 253000 слів / Уклад. і голов. Ред. Бусел В.Т. - Київ, Ірпінь. Перун, 2003. - 896 с.
"Великий зведений орфографічний словник сучасної української
лексики", укладений на основі "Українського правопису", враховує
лексичний матеріал, представлений у майже всіх орфографічних,
тлумачних, енциклопедичних, термінологічних, фахових, галузевих
словниках та енциклопедіях, виданих в Україні у другій половині ХХ - у
перші роки ХХІ століть.
Фразеологічний словник української мови / За ред. Л.С. Паламарчука.
- Київ: Наукова думка, 1993. - 984 с.
У академічному словнику найповніше відображена загальновживана
фразеологія сучасної української мови. Значення фразеологічних одиниць
ілюструється цитатним матеріалом. В словнику подається всебічна
лексикографічна характеристика фразеологізмів.
Головащук С.І. Орфографічний словник складних слів української мови.
Понад 23000 слів / С.І. Головащук. – К.: Наукова думка, 2008. – 287 с.
У словникові вміщено слова української мови, складені з двох або кількох
компонентів, у написанні яких нерідко трапляються правописні помилки.
Розраховано на працівників редакцій і видавництв, кореспондентів, службовців
державних та інших установ, студентів і учнів, учителів, а також усіх, хто дбає про
чистоту й грамотність їхніх друкованих і писаних текстів.
Пілюга Л.М.
Словник українських синонімів і антонімів. К.: Довіра, 2007. – 576 с. –
(Словники України).
У Словнику до слів-домінантів синонімічних гнізд (рядків) комплексно
підібрані всі можливі синоніми з широкими семантичними розгалуженнями,
які супроводжуються тлумачними і стилістичними ремарками. У цьому ж
реєстрі за абеткою розміщені всі синоніми словника з відсиланням до
відповідних синонімічних рядів. Антоніми, якщо вони є в мові, наведені у
словникових статтях після аналізу членів синонімічного гнізда. У книжці
подано і словничок антонімів префіксальних та суфіксальних морфем.
Мовні кретерії національної
ментальності
Ткаченко О.Б.
Мова і національна ментальність: спроба сучасного синтезу. – К.: Грамота, 2006. –
238 с.
Працю "Мова і національна ментальність" присвячено дослідженню зв`язків між цими
явищами, установленню різних типів національної ментальності у зв`язку із своєрідністю
певної мови й ментальності, найяскравішим виявом якої є мова. Працю "Мова і
національна ментальність" присвячено дослідженню зв`язків між цими явищами,
установленню різних типів національної ментальності, у зв`язку із своєрідністю різних
типів мови й визначенню серед них місця української мови й ментальності. Про складні
проблеми автор розповідає просто й дохідливо, переконливо аргументуючи свою
позицію, залучаючи багатющий матеріал із галузі лінгвістики, історії, соціології,
народознавства тощо.
Ткаченко О.
Українська мова і мовне життя світу/ О.Ткаченко.- К.: ТОВ "Спалах",
2004.- 272 с.
Працю присвячено розвиткові й сучасному станові української мови в усіх
труднощах її становлення, що дістають всебічне висвітлення (географічне,
історичне, соціолінгвістичне, культурологічне тощо) в зіставленні з
відповідними ситуаціями інших мов світу. Написана в популярній формі
книга призначається всім шанувальникам української мови , насамперед
представникам суспільних наук.
Пономарів, О.
Культура слова : мовностилістичні поради : навч. посібник / О.
Пономарів. – К. : Либідь, 2002. – 240 с.
У посібнику даються поради щодо вибору слів, вимовних, наголосових та
морфологічних варіантів, синтаксичних конструкцій для найкращого
висловлення думки в різних стилях української літературної мови.
Рекомендації автора грунтуються на мовному досвіді українського народу,
відбитому в творах класичного та сучасного письменства.
Для студентів, викладачів, науковців, редакторів, лекторів, журналістів.
Культура мови - це проблема, що так чи інакше наявна в усякій
національній спільноті і буває предметом публічного обговорення та
пильної уваги мовознавців, письменників, узагалі людей, небайдужих до
виражальних можливостей слова або до престижу своєї мови.
Адже літературна мова в усіх народів відрізняється від розмовної,
«народної», і потребує постійного дбайливого догляду, культивування .
Мовна політика та мовна ситуація в Україні: Аналіз і рекомендації / За ред.
Юліана Бестерс-Дільгер. – К.: Вид. дім Києво-Могилянська академія, 2008.
– 363 с.
У книзі представлені результати проекту «Мовна політика в Україні:
антропологічні, лінгвістичні аспекти та подальші перспективи», виконання якої
фінансувала програма INTAS з серпня 2006 до липня 2008 року. У проекті
брали учать учені з Австрії, Англії й України, які досліджують різні аспекти
мовної політики і мовної ситуації в Україні. Дослідження базується на
результатах всеукраїнського опитування і фокус-групових дискусій, проведених
у п’ятьох містах: Києві, Донецьку, Луцьку, Львові та Одесі.
В кінці подано рекомендації для майбутньої мовної політики України.