Transcript Презентація за матеріалами статті В.Власова

Механізми запровадження
компетентнісного підходу
в навчання історії в школі
Навчання як система
І. Лернер визначав, що в процесі
навчання беруть участь
 учитель,
 учень,
 зміст освіти,
 засоби і методи навчання, причому
зміст освіти виступає як мета
навчання
В. Онищук, В. Паламарчук у якості
складників системи навчання
розглядали
 мету,
 зміст,
 мотиви навчальної діяльності,
 форми, методи, прийоми і засоби
навчання,
 контроль і корекцію вчителя,
 самоконтроль і самокорекцію учнів,
 результат навчальної діяльності
Система навчання
 Це стійка сукупність (конструкція) суб'єкт-
суб'єктного, цільового, змістового й
організаційно-технологічного компонентів.

Це певним чином організована взаємодія
вчителя й учнів, спрямована на засвоєння
учнями змісту освіти для набуття ними
певних якостей особистості.
(Система навчання ніби відповідає на
запитання: Що? Як? Чому? Навіщо?... мають
робити вчитель і учень, щоб останній набув
певних якостей)
Суб'єкт (учитель)
Суб'єкт (учень)
Учіння
Викладання
Діяльність вчителя
 Компетентність
 мотивація
 стиль роботи та
відносини



Діяльність учня
потреби
мотивація
пізнавальні можливості
тощо
Навчання - процес послідовної взаємодії вчителя
і учнів, спрямований на засвоєння всіх
компонентів змісту освіти
Змістовий компонент
дидактичної системи
Система
• знань, умінь
 навичок, способів
діяльності
 досвіду творчої
діяльності
 цінностей, ставлення і
поведінки
(тобто те, що засвоюють
учні під час навчання)
Організаційнотехнологічний компонент

Методи: проблемні,
активні, інтерактивні

Прийоми навчання

Засоби навчання:
підручники, робочі зошити,
хрестоматії, Інтернет

Форми організації
навчання: групова, семінар,
дискусія

Моделі, технології
навчання:розвивального,
проблемного,
інтерактивного, групового
навчання
Запровадження компетентнісного
підходу до системи навчання історії


Чітке конкретне
формулювання очікуваних
результатів
Врахування структури
історичної компетентності

Оцінювання учнівської
компетентності за чіткими
критеріями та рівнями

Урахування індивідуального
зростання

Формування й підтримка
готовності учнів до
компетентнісноорієнтованого навчання

Формування готовності
вчителя до запровадження
компетентнісного підходу

Структурування змісту
відповідно до мети


Забезпечення створення
навчальної ситуації
застосування набутих
умінь, знань та досвіду
Забезпечення можливості
доля формування власного
погляду

Забезпечення активності та
самстійності

Оптимальний добір
методів, засобів, форм і
технологій навчання для
реалізації визначеної мети
Практичні заняття з історії




Спосіб вивчення
нового матеріалу на
основі опрацювання
історичних джерел
Засіб формування
предметних умінь і
навичок учнів
Присвячується
певній темі
Може бути у формі
екскурсії до музею,
архіву тощо



Передбачає
переважно
самостійну роботу
учня
Використання різних
джерел знань
Засіб формування
відповідального
ставлення до
минулого та різних
форм його
збереження
Вступ до історії (5 клас)
Пропедевтичний курс, що має на меті
 сформувати уявлення і початкові
знання про історію
 розвиток інтересу до предмету
 мотивацію до вивчення предмету
Структура практичного заняття
Тема
 Ключове запитання
 Перелік основних понять, ідей
 Навчальні матеріали (джерела),
об'єднані в окремі тематичні блоки
 Система запитань і завдань до кожного
тематичного блоку
 Довідки до джерел

Теми практичних занять
Про що можна дізнатися з сімейного
фотоальбому. Родинне дерево.
2. Які назви в моєму рідному місті
нагадують про минуле.
3. Про що і про кого розповідає історія
рідного краю.
4. Які історичні пам'ятки мого міста,
рідного краю розповідають про минуле.
5. Моя уявна подорож історичними
місцями України.
1.