Transcript семінарів
Семінар – як форма організації навчального процесу Це живий, творчий процес, який не може бути запрограмований в усіх деталях. Навчання – не механічна передача знань, а розвиток мислення учнів під керівництвом вчителя на основі тих знань, якими потрібно оволодіти. Завдання вчителя – докласти максимум зусиль, щоб сформувати в учнів культуру мислення – вміння правильно, чітко будувати свою відповідь, висловлювати свої думки логічними змістовними реченнями, виділяти суттєве, самостійно приходити до нових узагальнень. Семінар (лат. - seminarium) "розсадник" у початковому значенні пов'язано з функціями "посівання" знань, які передавав учитель учням і які "визрівали" та "проростали" у їх свідомості. Семінари проводилися у стародавніх грецьких та римських школах як поєднання диспутів, повідомлень учнів, коментарів та висновків викладачів. Семінар разом з лекцією - основні форми організації навчального процесу. Функції: - навчальна (поглиблення, конкретизацію, систематизацію знань, засвоєних під час лекційних занять та у процесі самостійної підготовки до семінару); - розвивальна (розвиток логічного мислення студентів, набуття ними умінь працювати з різними літературними джерелами, формування умінь і навичок аналізу фактів, явищ, проблем тощо); - виховна (патріотичне виховання, виховання економічної, екологічної культури і мислення, прищеплення інтересу до вивчення конкретної дисципліни та до фаху, формування потреби здорового способу життя тощо); - діагностично-корекційна (контроль за якістю засвоєння студентами навчального матеріалу, виявлення прогалин у його засвоєнні та їх подолання) та ін. Основні завдання семінарського заняття: - розвивати пізнавальну активність і самодіяльність, уміння творчо застосовувати матеріал лекцій; - поглиблювати і закріплювати знання, отримані в процесі вивчення предмету; - сприяти розвитку творчого мислення, вміння логічно висловлювати і аргументувати свої думки, слухати один одного, продуктивно критикувати. розвивати і закріплювати навички самостійної роботи та сприяти вихованню ініціативи, активності, самостійності в роботі Відмінною особливістю семінару як форми навчальних занять є: - активна участь самих студентів у з'ясуванні сутності проблем, питань, що були винесені на розгляд; - викладач надає студентам можливість вільно висловлюватися під час розгляду питань, що винесені на обговорення, допомагає їм вірно будувати свої міркування; - якщо студенти непідготовлені до заняття, то семінарське заняття перетворюється у фронтальну бесіду (викладач задає питання, студенти відповідають на них). Форми семінарських занять - фронтальне - передбачає роботу всіх його учасників над темою та питаннями; - семінарське заняття з підготовленими доповідями (головна увага - підготовка самої доповіді та співдоповіді, інші учасники семінарського заняття вивчають основні джерела за обраною проблемою); - комбіноване – частина питань розробляється всіма учасниками, решта підготовка доповідей та повідомлень. Форми семінарських занять фронтальне – передбачає роботу всіх його учасників над темою та питаннями семінарське заняття з підготовденими доповідями комбіноване Випереджальні семінарські заняття проводяться перед вивченням невеликої за обсягом та нескладної за змістом теми. Їх мета – формувати вміння орієнтуватися у змісті навчального матеріалу, виділяти головне, істотне у змісті теми. Підготовка до семінару такого типу вимагає обов’язкового інструктажу, розробки групових та індивідуальних завдань, контролю за процесом підготовки учнів до семінару. Навчальний семінар проводиться у процесі вивчення теми та ставить за мету: поглибити знання, сформувати уміння та навички застосування теоретичних знань учнів у практичній діяльності, усунути прогалини у навчальних досягненнях учнів з теми. Викладач розробляє систему навчальних завдань для самостійної роботи. Основі методи та прийоми роботи вчителя – обговорення, дискусія, аналіз, висновки і пропозиції. Узагальнюючий (підсумковий) семінар проводиться після вивчення великої за обсягом та складної за змістом теми програми. Його мета – формувати уміння та навички учнів самостійно систематизувати та поглиблювати знання, використовувати їх у практичній діяльності. За методикою проведення розрізняють: вступні семінари (базуються на досвіді та знаннях студентів, які збирають інформацію по новій темі та класифікують її); пошукові семінари (передбачають дослідницьку діяльність студентів); оглядові семінари (самостійний огляд студентами всієї теми за допомогою літератури); семінар – ―круглий стіл‖ (запрошуються фахівці, це обмін інформацією, відповіді на питання, колективний пошук нових шляхів вирішення проблеми. Методи проведення семінарських занять Алгоритм підготовчої роботи викладача до семінару 1. Ретельно зважити зміст теми семінарського заняття, її місце в загальній системі занять; 2. Опрацювати літературу (як рекомендовану для студентів, так і додаткову); 3. Розробити план проведення заняття з викладенням в тезисній формі основних положень теми; 4. Скласти перелік основних і додаткових питань; 5. Підготувати ілюстративні приклади для зв'язку предмета з практикою, з життям; 6. Особливо спрогнозувати все те, що може викликати певні труднощі у студентів; 8. Розподілити всі етапи заняття за часом. Етапи підготовки І. Підготовчий етап: 1. Вибір теми семінару, формулювання його мети, завдань, основних і додаткових питань. 2. Розподіл завдань між учнями з урахуванням індивідуальних особливостей. 3. Підбір основних інформаційних матеріалів. 4. Проведення групових та індивідуальних консультацій, перевірка конспектів. ІІ. Основний етап: 1. Повідомлення теми, мети, завдань заняття. 2. Мотивація навчальної діяльності. 3. Ознайомлення з доповідями, що підготували учні. 4. Обговорення доповідей, рецензування відповідей. 5. Підведення підсумків. Евристична бесіда (від грец. heurisko – знаходжу) – метод навчання, який передбачає теоретичне дослідження наукового питання на підставі системи логічних прийомів і сприяє розвитку активного мислення. Головні цілі евристичної бесіди: ● підвести студентів до осмисленого і переконливого рішення проблемної ситуації, ● навчити їх „мислити голосно‖– надавати оцінку подіям, порівнювати різні факти, аргументовано, переконливо відстоювати власну точку зору, ● спростити засвоєння матеріалу, який осягається через мислення (основні поняття, закономірності тощо), ● розвинути здібність до самостійного мислення, ● викликати та зміцніти інтерес до предмету. Структура евристичної бесіди ■ формулювання проблемного питання (причому викладачеві доцільно робити це разом зі студентами); ■ правильне чи помилкове рішення проблеми, його обґрунтування та можливу дискусію між студентами; ■ виправлення помилок і пошук позитивного вирішення проблеми; ■ самостійне підведення студентами остаточних підсумків бесіди на підставі встановлених фактів. Дискусія обговорення спільного питання, проблеми з метою правильного вирішення. Дискусія виникає внаслідок спілкування вчителя і учнів один з одним у процесі вирішення проблемної ситуації. Її основне завдання – сформувати правильний погляд при розв’язанні будьякої проблеми. Дискусія якісна тоді, коли учні добре підготовлені, мають опорні знання. Предмет дискусії та її план вчитель продумує заздалегідь. Види дискусії Спонтанна дискусія, що виникає в ході спільного вирішення проблеми всіма учнями чи групою учнів. Це буває тоді, коли проблема учням дуже близька. Заздалегідь запланована дискусія. Для цього учні попередньо ознайомлюються з предметом суперечки, опрацьовують відповідну літературу. Учні мають достатньо знань для розв’язання проблеми. За кількістю учасників: дискусія-діалог групові дискусії масова дискусія Вимоги до дискусії Проблема повинна відповідати вікові і накопиченому досвідові. Учням необхідно володіти темою, яка спирається на досвід, знання, вміння. Дискусія повинна розвиватися з основних питань, нести в собі суть протиріччя. Дискусія – суперечка по суті, в ході якої учні отримують важливі цінності. Наукові семінари характеризуються високим рівнем узагальнення знань, умінь, навичок; Конференції - студенти виступають з доповідями, у яких висвітлюють результати виконаної ними науково-пошукової роботи, підготовки до студентських наукових конференцій тощо Прес-конференції (студент, який виконує роль прес-секретаря веде конференцію; студентижурналісти ставлять запитання експертам з проблем, що винесені на розгляд семінару) Рольові ігри - студенти виступають у ролі експертів з того чи іншого питання; їхні доповіді рецензуються і оцінюються групою рецензентів – до 3-х чоловік);студенти, які незгідні з деякими положеннями,виступають у ролі опонентів; веде конференцію студент-головуючий, який надає слово усім учасникам гри, підводить підсумки після кожної доповіді,організовує обговорення тощо); Міжпредметні семінари проводяться одним або різними викладачами; обговорюється навчальна інформація, яка є предметом вивчення декількох дисциплін Типовими помилками при проведенні семінарських занять є: 1. Намагання викладача перетворити семінар на лекцію, демонстрацію власних знань і професійної компетенції при низькій активності студентів. 2. Повне наслідування лекції, коли на семінарі відбувається буквально дослівний переказ сказаного лектором. 3. Перетворення виступу слухача на діалог "викладач - студент" на фоні інертності аудиторії. 4. Відхід від зазначеної теми семінару, обговорення інших проблем. 5. Недотримання розподілу часу, відсутність пропорції часу при розгляді питань.