Transcript Формування життєвої компетентності

Життєва компетентність учнів
як один з принципів
особистісно-орієнтованого
навчання
З досвіду роботи вчителя Паньків Г.С.
(Зборівська гімназія)
Сучасне суспільство перебуває у етапі великих змін,
основною тенденцією яких є кардинальне оновлення всіх
соціальних структур та інституцій.
У зв’язку з цим якісно змінюються й умови
індивідуального буття особистості.
Освіта набуває
великої значущості не лише для розвитку особистості та
соціальної
мобільності
людини.
Вона
стає
найважливішим чинником формування особистості, її
життєстійкості та життєздатності у складних умовах
глобального інформаційного суспільства, яке висуває до
людини додаткові вимоги, створює нові екологічні,
економічні, суспільно – політичні, інформаційні ризики.
На цій підставі має формуватися нова педагогіка –
педагогіка компетентної, відповідальної людини.
Компетентісний підхід покликаний подолати прірву
між освітою й потребами життя, яке потребує нового
мислення, нової культури, діяльності, а звідси – якісно
іншого рівня освіченості, здатності до постійного
оновлення знань, тобто здатності до навчання упродовж
усього життя, як зазначається в концепції 12 – річної
середньої загальноосвітньої школи.
Компетентісний
підхід
допомагає
досягнути
розумного балансу між академічними знаннями і
прагматичними вміннями. Знання як самоціль має
поступатися місцем знанню як інструментові життя, що
забезпечує молодій людині можливість жити в гармонії зі
своєю природою та довкіллям, суспільством, окремими
людьми, можливість оволодівати новими технологіями.
“Компетенція” тлумачиться у сучасних словниках
як добра обізнаність із чим-небудь. Слово походить від
лат. “competіа” (відповідність, узгодженість) – це знання і
досвід у певній сфері, що забезпечують оволодіння
інтелектуальним і фізичним інструментарієм певної
діяльності .
Компетентність – це здатність приймати рішення й
нести відповідальність за їх реалізацію у різних галузях
людської діяльності. Поняття компетентності передбачає
сукупність фізичних та інтелектуальних якостей людини
і властивостей, необхідних людині для самостійного й
ефективного виходу з різних життєвих ситуацій, щоб
створити кращі умови для себе в конструктивній
взаємодії з іншими.
Елементи життєвої компетентності (знання,
уміння і навички, життєвий досвід, фізичний потенціал,
задатки та здібності, риси характеру, креативність та
інтелект, духовність особистості) поєднуються у різних
конфігураціях для вирішення людиною конкретних
завдань та розв'язання проблем, які ставить перед нею
життя.
Виконуючи
дві
найважливіші
функції
–
життєздатність та життєстійкість, життєва компетенція
дає шлях особистості до розвитку та творчого
відтворення себе, своїх сутнісних характеристик,
якостей, спроможність «не втратити себе», протидіяти
різноманітним зовнішнім негативним впливам, зберігати
свою цілісність та неповторність.
“Дати людині діяльність, яка б
заповнила
її
душу
і
могла
б
заповнювати її вічно, ось істинна мета
виховання, мета жива, тому, що ця мета
– саме життя”
(К.Ушинський)
Сутність освітнього процесу - створення
умов для освіти особистості — формування
«образу-себе-в-бутті»,
розкриття
і
максимальний розвиток всіх сутнісних сил
особистості, її здібностей та інтересів,
створення умов для саморозвитку особистості
в умовах певного соціуму і певної культури.
Мета особистісно орієнтованої освіти створення оптимальних умов для розвитку і
становлення
особистості
як
суб'єкта
діяльності і суспільних відносин.
А2
Позитивний зворотній зв’язок
Збагачене освітнє середовище як
сукупність умов, що забезпечують
вільний вибір учнями змісту і
форм діяльності відповідно до
потреб їхнього розвитку
ПЕДАГОГ -----УЧЕНЬ
(спільна освітня діяльність)
Негативний зворотній зв’язок
А1
коридор
Ціннісний
Педагог
Ціннісний
коридор
Межі норм
діяльності
технологія завданнєвого підходу
(представлення елементів змісту освіти у вигляді
різнорівневих особистісно зорієнтованих завдань)
технологія навчального діалогу
(засвоєння змісту в умовах діалогу як особливого
дидактико-комунікативного середовища, що забезпечує
суб'єктно-змістовне спілкування, рефлексію,
самореалізацію особистості)
технологія імітаційних ігор
(імітація соціально-рольових та просторово-часових умов, що
забезпечують реалізацію особистісних функцій у ситуаціях
внутрішньої конфліктності, колізійності, змагання)
проте гра може тільки доповнювати навчальну діяльність, організовану
за принципом «хочу, можу й буду знати та вміти, аби...»
Методика особистісно орієнтованого навчання
(скарбничка вчителя)











Технологічне забезпечення особистісно орієнтованого навчання
Проектування особистісно розвивального навчального
середовища на уроках математики
Особистісно орієнтоване навчання. Пам'ятка вчителю
Технологія особистісно орієнтованого уроку
Створення творчого середовища у процесі навчання математики
Вплив індивідуальних особливостей учнів на засвоєння
навчального матеріалу з математики
Особистіснии підхід у вивченні математики
Особистісно орієнтована освіта як особливий вид діяльності
Критичне мислення (методика)
Як організувати навчальний діалог учнів
Інтерактивні методи навчання
Навчання математики в основній школі
спрямоване на досягнення таких цілей:



формування в учнів математичних знань як невід'ємної
складової загальної культури людини, необхідної умови її
повноцінного життя в сучасному суспільстві на основі
ознайомлення школярів з ідеями і методами математики як
універсальної мови науки і техніки, ефективного засобу
моделювання і дослідження процесів і явищ навколишньої
дійсності;
інтелектуальний розвиток учнів, розвиток їхнього логічного
мислення, пам'яті, уваги, інтуїції, умінь аналізувати,
класифікувати, узагальнювати, робити умовиводи за
аналогією, діставати наслідки з даних передумов шляхом
несуперечливих міркувань тощо;
опанування учнями системи математичних знань і вмінь, що є
базою для реалізації зазначених цілей, а також необхідні у
повсякденному житті й достатні для оволодіння іншими
шкільними предметами та продовження навчання.
З криниці мудрості

“Математику слід вивчати в школі ще й з
тією метою, щоб одержані знання були
достатні для звичайних потреб у житті” (М.
Лобачевський)

“… для того, щоб удосконалювати розум,
треба більше розмірковувати, ніж заучувати”
(Декарт)

“Математика цікава тоді, коли живить нашу
винахідливість і здатність міркувати”
(Д.Пойа)

Прикладне спрямування включає вміння учнів
засобами математики досліджувати реальні явища,
складати математичні моделі задач та співставляти
знайдені результати з реальними.

Практичне спрямування шкільного курсу математики
передбачає
формування
в
учнів
умінь
використовувати здобуті знання під час вивчення як
самої математики, так і інших дисциплін.

Політехнічне спрямування передбачає використання
математичних знань для пояснення виробничих
циклів, процесів обслуговування та керування,
полегшення вивчення інших предметів (фізики, хімії,
креслення, трудового навчання тощо)
ЖИТТЄВІ СФЕРИ
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА
СОЦІАЛЬНА
• Інформаційна
• Комунікативна
• Креативна
• Правова
ЗДОРОВ’Я
ПРОФЕСІЙНА
ОСОБИСТОГО ЖИТТЯ
Валеологічна
Професійно трудова
Сімейно - побутова
ЕТИЧНА
Естетикодуховні
• Економічна
• Екологічна
• Громадянська
• Політична
•Розвиток творчого
потенціалу
•Вміння здобувати і
аналізувати
інформацію та
застосовувати її для
індивідуального
розвитку
•Взаємини у соціумі
•Вміння поєднувати
свої права та
обов’язки
•Виробляти стратегію
особистого життя
•Громадянська
позиція
•Аналітичне і
критичне мислення
•Внутрішня екологічна
культура
•Здатність до
активної розумової
діяльності
•Політична культура
•Рівень національної
самосвідомості
•Установка на
здоровий спосіб
життя
•Бережливе
ставлення до
свого здоров‘я та
здоров‘я інших як
до найвищої
цінності
•Бути комунікативним
•Вміння працювати в
команді
•Відповідальність
за своє майбутнє,
своє щастя, любов
•Генерувати нові ідеї
•Сімейні стосунки
•Створення і
бачення краси і
гармонії
•Приймати
нестандартні рішення
•Продовження
роду
•Естетичне
становлення
•Творчо мислити
•Виховання дітей
•Художньо-творча
активність
•Презентувати себе на
ринку праці
•Уникати конфліктних
ситуацій
•Висока духовність
•Гуманістична
толерантність
Засобами підручників та активної роботи вчителя й учнів
йде формування організаційної компетентності – вміння
організувати роботу, чітко розмежувати окремі дії та вчинки,
будувати план своєї діяльності
Завдяки

Чітко побудованій системі підручника

Послідовній подачі навчального матеріалу
і зручній системі розподілу по рівню
складності та виділення домашніх завдань
Наведеним зразкам самостійних та
тестових завдань


Лаконічності та
плакатів, додатків
виваженості
схем,
Формується інформаційна та креативна компетенції, що
відповідають за аналітичне та критичне мислення шляхом
розвитку та вдосконалення :

навиків обчислювальних дій, практичних вимірювань,

умінь знаходити шляхи розв’язання стандартних та нестандартних задач,
що виникають практично на кожному кроці

створюється база основних навичок роботи з величинами ,
розширюється інформаційний запас учнів
Йде формування практичних навиків застосування знань,
умінь, способів діяльності в повсякденному житті, що так
необхідне в професійно-трудовій компетенції
Професійно-трудова компетенція потребує ще й вміння
творчо мислити, приймати нестандартні рішення, генерувати
нові ідеї. Ці якості формуються

при розв’язуванні задач практичного змісту

розгляду ситуації з незвичного ракурсу
Економічна та сімейно-побутова компетенції – це вміння
налагодити бюджет, жити в колективі. Їх набувають

при розв’язуванні задач економічного змісту

розгляду стандартної життєвої ситуації та пошуку шляхів її вирішення
Але не менш важливіша роль вчителя у формуванні особистості
учня та його життєвих вмінь та навичок.
Вчитель навчає не лише матеріалом, який подає на уроці.
Важливими є усі дії вчителя на уроці:




його вигляд та поведінка,
ставлення до учнів та свого предмета,
уміння організувати колектив класу, налаштувати його на роботу,
створити комфортну атмосферу на уроці, що дозволить розкритися кожному
учневі.
На уроці вчитель разом з учнівським колективом, залучаючи його до
активної діяльності, формує:







інформаційну компетентність учня, його аналітичне та критичне мислення
комунікативність учня (вміння спілкуватися)
правову культуру (ставлення до товаришів, предметів побуту)
економічну ( бережливе, економне ставлення до книг, зошитів, приладдя)
екологічну та валеологічну культуру (дозування праці і відпочинку, чистота і
провітрюваність приміщення, зручність меблів та одягу)
професійно-трудову з допомогою орієнтованості задач відповідно до
контингенту учнів та їх підготовки
естетико-духовний розвиток учнів з допомогою пошуку оригінального
“красивого” і водночас простого розв’язання задачі








Чогось особливого в моїй методиці немає. Ось основні засади моєї роботи:
При знайомстві з класом (5 клас) вивчаю індивідуальні особливості кожного
учня та класу в цілому(не лише рівень знань, а характер, стосунки з іншими
учнями), щоб знайти підхід до кожного і сформувати дієздатний,
дружелюбний, творчий колектив;
Визначаю методи і прийоми роботи з класом, виходячи з їх індивідуальних та
вікових особливостей;
Прагну працювати з усім класом, залучати до роботи всіх, використовуючи
діалог та дискусію, вислуховуючи думки та ідеї учнів;
Намагаюсь постійно контролювати рівень знань, умінь та навичок учнів,
застосовуючи для цього практичні та самостійні роботи, тести; при цьому
надаю перевагу навчальним самостійним роботам, коли учень має змогу
запитати, проконсультуватись, або вийти до дошки і продемонструвати свій
хід розв’язання;
Приділяю увагу логічним задачам та мініпроектам, коли учень задачею
демонструє або практичне застосування задачі, або демонструє кілька
рівноцінних розв’язків однієї задачі;
На самостійних та контрольних роботах практикую багатоваріантність та
різнорівневий підхід (можливість вибору);
Звертаю увагу на практичне використання матеріалу, що вивчається, на його
застосування при вивченні інших дисциплін;
Повсякчас цікавлюсь новинками методичної літератури, застосовую найбільш
цікаві матеріали в своїй роботі.