Transcript pps
“Особистісноорієнтоване навчання” З досвіду роботи вчителя математики СЗШ І – ІІІ ступенів № 20 м. Сєвєродонецьк Шульц Алли Сергіївни У технології особистісноорієнтованого навчання особливе значення надається такому фактору розвитку, який в традиційній педагогіці майже не враховувався — суб'єктному досвіду життєдіяльності, набутому дитиною до школи в конкретних умовах сім'ї, соціокультурного оточення, в процесі сприймання та розуміння нею світу людей та речей. Робота в групах Тема: “Звичайні дроби” (узагальнюючий урок) Цілі й завдання особистісноорієнтованого навчання: Розвивати індивідуальні та пізнавальні здібності кожної дитини; Максимально виявляти, ініціювати, використовувати індивідуальний (суб’єктивний) досвід дитини; Допомогти особистості пізнати себе, самовизначитися і самореалізуватися, а не формувати заздалегідь задані якості. Особливості методики Технологія особистісного орієнтованого освітнього процесу припускає спеціальне конструювання навчального тексту, дидактичного матеріалу, методичних рекомендацій до його використання, типів навчального діалогу, форм контролю за особистим розвитком учня під час оволодіння знаннями. Тільки за наявності дидактичного забезпечення, що реалізовує принцип суб'єктної освіти, можна говорити про побудову особистісного орієнтованого процесу. Перегляд відеофрагменту уроку алгебри в 9 класі (використання дидактичного матеріалу ) Основні вимоги до розробки дидактичного забезпечення особистісного орієнтованого розвиваючого процесу: • • • • • • • • • навчальний матеріал (характер його поїння) повинен забезпечувати виявлення змісту суб'єктного досвіду учня, включаючи досвід його попереднього навчання; виклад знань у підручнику (вчителем) повинен бути направлений не лише на розширення їх обсягу, структуризацію, інтеграцію, узагальнення предметного змісту, але й па перетворення наявного досвіду кожного учня; під час навчання необхідно постійно узгоджувати досвід учня з науковим змістом знань, які пропонуються; активне стимулювання учня до самооцінної освітньої діяльності повинне забезпечувати йому можливість самоосвіти, саморозвитку, самовираження під час оволодіння знаннями; навчальний матеріал повинен бути організований так, щоб учень мав можливість вибору при виконанні завдань, розв'язанні задач; необхідно стимулювати учнів до самостійного вибору і використанню найбільш значущих для них способів опрацьовування навчального матеріалу; при введенні знань про прийоми виконання навчальних дій необхідно виділяти загальнологічні і специфічні предметні прийоми навчальної роботи з урахуванням їх функцій в особистісному розвитку; необхідно забезпечувати контроль і оцінку не тільки результату, але головним чином процесу навчання, тобто тих трансформацій, які здійснює учень, засвоюючи навчальний матеріал; освітній матеріал повинен забезпечувати побудову, реалізацію, рефлексію, оцінку навчання як суб'єктної діяльності. Позиція вчителя: Позиція учня: ініціювання суб’єктного досвіду навчання; вільний вибір елементів навчальновиховного процесу; розвиток індивідуальності кожної дитини; самопізнання, самовизначення, самореалізація. визнання індивідуальності, самобутності, самоцінності кожної людини. Технологічним потенціалом учителя є комплекс його особистих фахових досягнень, що включає: • • • • Інтелектуальний компонент: поінформованість у технологіях здійснення певного виду освітньої діяльності, розуміння із концептуальних та процесуальних особливостей. Дієво-практичний компонент: володіння набором дидактичних методів, прийомів та організаційних форм, які складають основу професійної майстерності;надбання власної педагогічної техніки, ті засоби і прийоми, що виробились в індивідуальній професійній діяльності і стали змістовими характеристиками особистого досвіду; навчально-методичний супровід викладання предмета, підготовлений власноруч, або авторські способи використання традиційного оснащення. Емоційно-особистісний компонент: способи пристосування своїх професійних можливостей до контингенту учнів, урахування їх індивідуальних запитів, особистий досвід спілкування з ними; характерні риси вдачі, що підсилюють дієвий вияв професійних умінь; Функціональне призначення технологічного потенціалу подвійне: застосовувати прийняті досвідом учителя структурні компоненти у нових педагогічних ситуаціях, шляхом їх доцільних модифікацій, актуальних на даний час; освоїти нові дидактичні складові,необхідні для реалізації ідей реформи, та ввести їх у особистий досвід учителя. Актуальні завдання вчителя математики співзвучні з вимогами реформи: • продумувати культуро -творчий вплив навчання • передбачувати умови для самопізнання і самореалізації особистості учня в навчальній діяльності • прогнозувати набуття учнем індивідуального досвіду пізнання. Під особистісно-орієнтованим навчанням розуміється навчання, що забезпечує розвиток і саморозвиток особистості учня, виходячи з його індивідуальних особливостей. Центральною ідеєю навчання математики в умовах особистісного орієнтованого навчання є моделювання вчителем та учнями такого середовища, в якому кожен учень має певну свободу вибору навчальних цілей та засобів їх досягнення. Перехід до особистісноорієнтованого навчання вимагає від учителя побудови особистісноорієнтовного уроку. Основні поняття особистісноорієнтованого навчання: Індивідуальність Суб'єкт навчального процесу Вибір Принципи особистісноорієнтованого навчання: Особистісне ціле покладання Вибір індивідуальної освітньої траєкторії Продуктивність навчання Первинність освітньої продукції учня Ситуативність навчання Методи особистісноорієнтованого навчання: Пасивний (розповідь, пояснення, бесіда, лекція) Активний (імітаційні, не імітаційні) Перегляд відеофрагменту (постановка завдання для роботи в групах) Особистісно-орієнтований урок Технологія проведення особистісно-орієнтованих уроків — одна з основних технологій особистісно-орієнтованого навчання, яка перетворює в життя гуманістичний напрям педагогічної науки і практики. В основі технології проведення особистісно-орієнтованих уроків алгебри і початків аналізу лежить ідея створення інноваційного середовища, в якому успішно відбувається особистісне становлення учнів. Концептуальні орієнтири дій і об'єктивізація особистісної цінності знань, умінь, обґрунтування навчання на концептуальних позиціях, а не лише на емпіричному навчальному матеріалі створює сприятливі умови для досягнення основних цілей особистісно-орієнтованого навчання з алгебри і початків аналізу.