Slide 1

О.Я. Савченко,
академік НАПН України
1

Цілі і цінності шкільної освіти
“Світ вступає в століття людини. Більше,
ніж будь-коли, ми зобов’язані думати про
те, що ми вкладаємо в душу людини”
В.О. Сухомлинський

2

Головна мета української освіти:
• створити умови для особистісного розвитку
і творчої самореалізації кожного
громадянина України
• створювати і розвивати цінності
громадянського суспільства
• формувати покоління, здатні навчатися
впродовж життя
• сприяти консолідації української нації,
інтеграції України в європейський і
світовий простір як конкурентоспроможної
і процвітаючої держави
3

Цінності шкільної освіти:
• гуманізація суспільного життя і гуманізація
освіти
• освоєння цінностей культури
• цінності громадянського виховання
• працелюбність і відповідальність як цінність
шкільної освіти
• цінність екологічного світогляду
• здатність навчатися впродовж життя
• мовна культура учнів як особистісна і суспільно
значуща цінність
• інформаційна культура
• толерантність
• здоров’я як цінність
4

Загальні цінності жителів Землі XXI ст.
•
•
•
•
•
•

Свобода
Рівність
Солідарність
Терпимість
Повага до природи
Загальний обов’язок
5

Ознаки якісної ЗСО
 від уніфікованої, позанаціональної школи до національної і








водночас полікультурної
від школоцентризму – до дитиноцентризму, від адаптивноавторитарної – до особистісно орієнтованої школи
від монополії єдиної програми і підручника, універсальної
методики – до варіативних підручників, методик,
особистісно-діяльнісного підходу
від облаштування окремого класу - до створення в школі
системи навчально-виховних і розвивальних середовищ
від існуючого по суті державного управління – до реального
партнерства і відповідальності держави, школи, сім’ї,
громади, учнів в управлінні навчальним закладом й
оцінюванні якості його роботи
від діагностики відбору і селекції учнів у комплектуванні
класів і шкіл – до педагогічної діагностики, яка сприяє
вихованню і розвитку кожної дитини
6

Узагальнення педагогічної теорії і практики
дає можливість вважати особистісно
орієнтований підхід основою створення
ефективної гуманної системи виховання і
навчання учнів
Ключові поняття підходу:
індивідуальність, особистість, суб'єктність,
самовираження, вибір, педагогічна підтримка

7

Для організації особистісно орієнтованого навчальновиховного процесу визначено такі вимоги:
• діагностична основа навчання
• зосередження на потребах учнів, гуманізація
•
•
•

•

навчального спілкування
співпраця, співтворчість між учнем і вчителем
переважання діалогу, турбота про фізичне та емоційне
благополуччя учнів
пристосування засобів впливу до дитини
стимулювання розвитку, саморозвитку і самовиховання
учнів
8

Щоб педагогічний вплив на молодших школярів був
ефективним, маємо подбати про такі умови
навчально-виховної взаємодії:
 гуманність навчально-виховної взаємодії

 цілісність і системність навчально-виховного

процесу
 особистісну спрямованість навчання і виховання
 наступність з основною школою
 дієву співпрацю вчителів, які працюють у
конкретному класі
 взаємоузгодженість вимог школи і родини до
виховання і розвитку дітей
9

Засоби духовно-морального виховання:
 виховання позитивного ставлення до себе: привчання дітей до оцінної і











самооцінної діяльності (морально-естетичної); стимулювання до
самовдосконалення (культивування прагнення бути кращим)
використання виховної сили слова вчителя і виховної сили мистецтва
(художніх творів, картин, музики, витворів народного мистецтва)
колективне обговорення і розв'язування проблемних завдань і виховних
ситуацій морально-етичного змісту
застосування інсценізацій, рольових ігор, насичених моральним змістом
конструювання вчителем ситуацій вибору учнями навчальних завдань із
моральним підтекстом
створення ситуацій, які стимулюють моральні вчинки дітей, або
моделювання вчинків з допомогою вчителя, їх аналіз
творчі роботи учнів духовно-морального змісту (уявні подорожі до країни
“Етика”, метод незакінчених речень і незакінчених творів, прогнозування
наслідків вчинку, розвитку подій; складання “Етичного словничка”,
“Азбуки ввічливих”, “Абетки моральності”)
10
створення в школі психологічно комфортного середовища

Метою громадянського виховання у
початковій школі є набування знань і
уявлень про українське суспільство,
рідний край, розкриття на доступному
рівні особливостей взаємодії членів
родини, людей в колективі, суспільстві,
виховання в них позитивного
особистісного ставлення до цінностей і
символів Української держави; виховання
гуманної, соціально активної,
відповідальної особистості
11

Відповідно до вікових і пізнавальних можливостей
молодших школярів цілі громадянського виховання
реалізуються на засадах системного підходу різними
способами, з поміж яких найпоширеніші такі:
 демократичні, гуманні методи і форми організації

співпраці дітей і дорослих в урочній і позаурочній
діяльності
 взаємодія виховного потенціалу різних предметів
(найбільшою мірою це міжпредметні зв'язки змісту і
методик української мови, уроків читання з курсами “Я і
Україна”, “Образотворче мистецтво”, “Музика”)
 розширення зв'язків дітей з соціумом, залучення до участі
в дитячих організаціях, у проектах, що сприяє набуттю
позитивного індивідуального досвіду взаємодії в
колективі
 досягнення єдності вимог школи і родини в
громадянському вихованні дітей
12

У початковій школі формується не
просто учень, який уміє читати і
писати, а виховується мовна
особистість із відповідальними
ціннісними орієнтирами,
розвиненими комунікативними
можливостями, мотивацією до
самостійного читання
13

Щоб зберегти природу, необхідно формувати у
людей екологічну свідомість екоцентричного типу








Її найважливішими ознаками є розуміння сутності різних
зв'язків (природа – людина), а саме:
у природі все взаємопов'язане, і ці зв'язки не можна
руйнувати
відновлюваність обмежених природних ресурсів
забезпечується дбайливим до них ставленням,
використанням ресурсозберігаючих технологій і
ощадливістю потреб людини
людина може мати привілей не завдяки розуму, а через
необхідність виконання додаткових обов'язків
необхідність виконання екологічного імперативу – робити
лише те, що не руйнує екологічну рівновагу
розвиток людини і природи – процес гармонійний і
коеволюційний (людина не дар природи, а лише її частина)

14

У початковій школі необхідно сповна задіяти всі
передумови для системного екологічного
виховання молодших школярів:
 через зміст природознавчих навчальних предметі в і







курсів
збагачення всіх предметів екологічно спрямованим
змістом і міжпредметними зв'язками
проведення позаурочної діяльності з вчителем
довкілля і заохочення дітей до практичних справ щодо
його збереження
залучення школярів до дослідницької роботи в
індивідуальних і групових проектах
проведення екологічно спрямованих ігор, вікторин,
конкурсів малюнків
екологічне просвітництво батьків
15

 Як і інші якості людини, здібності розвиваються

завдяки природній основі, умовам життя і
виховання, власній активності. Вони можуть
виявлятися у різних сферах діяльності:
інтелектуальній, художній (мистецькій,
образотворчій, літературній, театральній),
технічній, спортивній, соціальній, трудовій,
комунікативній.
 Усі вияви обдарованості є значущими і потрібними
для повноти життя як особистості, так і
суспільства. У початковій школі розвиток
здібностей дітей, їх творче ставлення до виконання
різних завдань визначено як передумову
всебічного розвитку і виховання, творчого
самовираження дитячої особистості
16


Slide 2

О.Я. Савченко,
академік НАПН України
1

Цілі і цінності шкільної освіти
“Світ вступає в століття людини. Більше,
ніж будь-коли, ми зобов’язані думати про
те, що ми вкладаємо в душу людини”
В.О. Сухомлинський

2

Головна мета української освіти:
• створити умови для особистісного розвитку
і творчої самореалізації кожного
громадянина України
• створювати і розвивати цінності
громадянського суспільства
• формувати покоління, здатні навчатися
впродовж життя
• сприяти консолідації української нації,
інтеграції України в європейський і
світовий простір як конкурентоспроможної
і процвітаючої держави
3

Цінності шкільної освіти:
• гуманізація суспільного життя і гуманізація
освіти
• освоєння цінностей культури
• цінності громадянського виховання
• працелюбність і відповідальність як цінність
шкільної освіти
• цінність екологічного світогляду
• здатність навчатися впродовж життя
• мовна культура учнів як особистісна і суспільно
значуща цінність
• інформаційна культура
• толерантність
• здоров’я як цінність
4

Загальні цінності жителів Землі XXI ст.
•
•
•
•
•
•

Свобода
Рівність
Солідарність
Терпимість
Повага до природи
Загальний обов’язок
5

Ознаки якісної ЗСО
 від уніфікованої, позанаціональної школи до національної і








водночас полікультурної
від школоцентризму – до дитиноцентризму, від адаптивноавторитарної – до особистісно орієнтованої школи
від монополії єдиної програми і підручника, універсальної
методики – до варіативних підручників, методик,
особистісно-діяльнісного підходу
від облаштування окремого класу - до створення в школі
системи навчально-виховних і розвивальних середовищ
від існуючого по суті державного управління – до реального
партнерства і відповідальності держави, школи, сім’ї,
громади, учнів в управлінні навчальним закладом й
оцінюванні якості його роботи
від діагностики відбору і селекції учнів у комплектуванні
класів і шкіл – до педагогічної діагностики, яка сприяє
вихованню і розвитку кожної дитини
6

Узагальнення педагогічної теорії і практики
дає можливість вважати особистісно
орієнтований підхід основою створення
ефективної гуманної системи виховання і
навчання учнів
Ключові поняття підходу:
індивідуальність, особистість, суб'єктність,
самовираження, вибір, педагогічна підтримка

7

Для організації особистісно орієнтованого навчальновиховного процесу визначено такі вимоги:
• діагностична основа навчання
• зосередження на потребах учнів, гуманізація
•
•
•

•

навчального спілкування
співпраця, співтворчість між учнем і вчителем
переважання діалогу, турбота про фізичне та емоційне
благополуччя учнів
пристосування засобів впливу до дитини
стимулювання розвитку, саморозвитку і самовиховання
учнів
8

Щоб педагогічний вплив на молодших школярів був
ефективним, маємо подбати про такі умови
навчально-виховної взаємодії:
 гуманність навчально-виховної взаємодії

 цілісність і системність навчально-виховного

процесу
 особистісну спрямованість навчання і виховання
 наступність з основною школою
 дієву співпрацю вчителів, які працюють у
конкретному класі
 взаємоузгодженість вимог школи і родини до
виховання і розвитку дітей
9

Засоби духовно-морального виховання:
 виховання позитивного ставлення до себе: привчання дітей до оцінної і











самооцінної діяльності (морально-естетичної); стимулювання до
самовдосконалення (культивування прагнення бути кращим)
використання виховної сили слова вчителя і виховної сили мистецтва
(художніх творів, картин, музики, витворів народного мистецтва)
колективне обговорення і розв'язування проблемних завдань і виховних
ситуацій морально-етичного змісту
застосування інсценізацій, рольових ігор, насичених моральним змістом
конструювання вчителем ситуацій вибору учнями навчальних завдань із
моральним підтекстом
створення ситуацій, які стимулюють моральні вчинки дітей, або
моделювання вчинків з допомогою вчителя, їх аналіз
творчі роботи учнів духовно-морального змісту (уявні подорожі до країни
“Етика”, метод незакінчених речень і незакінчених творів, прогнозування
наслідків вчинку, розвитку подій; складання “Етичного словничка”,
“Азбуки ввічливих”, “Абетки моральності”)
10
створення в школі психологічно комфортного середовища

Метою громадянського виховання у
початковій школі є набування знань і
уявлень про українське суспільство,
рідний край, розкриття на доступному
рівні особливостей взаємодії членів
родини, людей в колективі, суспільстві,
виховання в них позитивного
особистісного ставлення до цінностей і
символів Української держави; виховання
гуманної, соціально активної,
відповідальної особистості
11

Відповідно до вікових і пізнавальних можливостей
молодших школярів цілі громадянського виховання
реалізуються на засадах системного підходу різними
способами, з поміж яких найпоширеніші такі:
 демократичні, гуманні методи і форми організації

співпраці дітей і дорослих в урочній і позаурочній
діяльності
 взаємодія виховного потенціалу різних предметів
(найбільшою мірою це міжпредметні зв'язки змісту і
методик української мови, уроків читання з курсами “Я і
Україна”, “Образотворче мистецтво”, “Музика”)
 розширення зв'язків дітей з соціумом, залучення до участі
в дитячих організаціях, у проектах, що сприяє набуттю
позитивного індивідуального досвіду взаємодії в
колективі
 досягнення єдності вимог школи і родини в
громадянському вихованні дітей
12

У початковій школі формується не
просто учень, який уміє читати і
писати, а виховується мовна
особистість із відповідальними
ціннісними орієнтирами,
розвиненими комунікативними
можливостями, мотивацією до
самостійного читання
13

Щоб зберегти природу, необхідно формувати у
людей екологічну свідомість екоцентричного типу








Її найважливішими ознаками є розуміння сутності різних
зв'язків (природа – людина), а саме:
у природі все взаємопов'язане, і ці зв'язки не можна
руйнувати
відновлюваність обмежених природних ресурсів
забезпечується дбайливим до них ставленням,
використанням ресурсозберігаючих технологій і
ощадливістю потреб людини
людина може мати привілей не завдяки розуму, а через
необхідність виконання додаткових обов'язків
необхідність виконання екологічного імперативу – робити
лише те, що не руйнує екологічну рівновагу
розвиток людини і природи – процес гармонійний і
коеволюційний (людина не дар природи, а лише її частина)

14

У початковій школі необхідно сповна задіяти всі
передумови для системного екологічного
виховання молодших школярів:
 через зміст природознавчих навчальних предметі в і







курсів
збагачення всіх предметів екологічно спрямованим
змістом і міжпредметними зв'язками
проведення позаурочної діяльності з вчителем
довкілля і заохочення дітей до практичних справ щодо
його збереження
залучення школярів до дослідницької роботи в
індивідуальних і групових проектах
проведення екологічно спрямованих ігор, вікторин,
конкурсів малюнків
екологічне просвітництво батьків
15

 Як і інші якості людини, здібності розвиваються

завдяки природній основі, умовам життя і
виховання, власній активності. Вони можуть
виявлятися у різних сферах діяльності:
інтелектуальній, художній (мистецькій,
образотворчій, літературній, театральній),
технічній, спортивній, соціальній, трудовій,
комунікативній.
 Усі вияви обдарованості є значущими і потрібними
для повноти життя як особистості, так і
суспільства. У початковій школі розвиток
здібностей дітей, їх творче ставлення до виконання
різних завдань визначено як передумову
всебічного розвитку і виховання, творчого
самовираження дитячої особистості
16


Slide 3

О.Я. Савченко,
академік НАПН України
1

Цілі і цінності шкільної освіти
“Світ вступає в століття людини. Більше,
ніж будь-коли, ми зобов’язані думати про
те, що ми вкладаємо в душу людини”
В.О. Сухомлинський

2

Головна мета української освіти:
• створити умови для особистісного розвитку
і творчої самореалізації кожного
громадянина України
• створювати і розвивати цінності
громадянського суспільства
• формувати покоління, здатні навчатися
впродовж життя
• сприяти консолідації української нації,
інтеграції України в європейський і
світовий простір як конкурентоспроможної
і процвітаючої держави
3

Цінності шкільної освіти:
• гуманізація суспільного життя і гуманізація
освіти
• освоєння цінностей культури
• цінності громадянського виховання
• працелюбність і відповідальність як цінність
шкільної освіти
• цінність екологічного світогляду
• здатність навчатися впродовж життя
• мовна культура учнів як особистісна і суспільно
значуща цінність
• інформаційна культура
• толерантність
• здоров’я як цінність
4

Загальні цінності жителів Землі XXI ст.
•
•
•
•
•
•

Свобода
Рівність
Солідарність
Терпимість
Повага до природи
Загальний обов’язок
5

Ознаки якісної ЗСО
 від уніфікованої, позанаціональної школи до національної і








водночас полікультурної
від школоцентризму – до дитиноцентризму, від адаптивноавторитарної – до особистісно орієнтованої школи
від монополії єдиної програми і підручника, універсальної
методики – до варіативних підручників, методик,
особистісно-діяльнісного підходу
від облаштування окремого класу - до створення в школі
системи навчально-виховних і розвивальних середовищ
від існуючого по суті державного управління – до реального
партнерства і відповідальності держави, школи, сім’ї,
громади, учнів в управлінні навчальним закладом й
оцінюванні якості його роботи
від діагностики відбору і селекції учнів у комплектуванні
класів і шкіл – до педагогічної діагностики, яка сприяє
вихованню і розвитку кожної дитини
6

Узагальнення педагогічної теорії і практики
дає можливість вважати особистісно
орієнтований підхід основою створення
ефективної гуманної системи виховання і
навчання учнів
Ключові поняття підходу:
індивідуальність, особистість, суб'єктність,
самовираження, вибір, педагогічна підтримка

7

Для організації особистісно орієнтованого навчальновиховного процесу визначено такі вимоги:
• діагностична основа навчання
• зосередження на потребах учнів, гуманізація
•
•
•

•

навчального спілкування
співпраця, співтворчість між учнем і вчителем
переважання діалогу, турбота про фізичне та емоційне
благополуччя учнів
пристосування засобів впливу до дитини
стимулювання розвитку, саморозвитку і самовиховання
учнів
8

Щоб педагогічний вплив на молодших школярів був
ефективним, маємо подбати про такі умови
навчально-виховної взаємодії:
 гуманність навчально-виховної взаємодії

 цілісність і системність навчально-виховного

процесу
 особистісну спрямованість навчання і виховання
 наступність з основною школою
 дієву співпрацю вчителів, які працюють у
конкретному класі
 взаємоузгодженість вимог школи і родини до
виховання і розвитку дітей
9

Засоби духовно-морального виховання:
 виховання позитивного ставлення до себе: привчання дітей до оцінної і











самооцінної діяльності (морально-естетичної); стимулювання до
самовдосконалення (культивування прагнення бути кращим)
використання виховної сили слова вчителя і виховної сили мистецтва
(художніх творів, картин, музики, витворів народного мистецтва)
колективне обговорення і розв'язування проблемних завдань і виховних
ситуацій морально-етичного змісту
застосування інсценізацій, рольових ігор, насичених моральним змістом
конструювання вчителем ситуацій вибору учнями навчальних завдань із
моральним підтекстом
створення ситуацій, які стимулюють моральні вчинки дітей, або
моделювання вчинків з допомогою вчителя, їх аналіз
творчі роботи учнів духовно-морального змісту (уявні подорожі до країни
“Етика”, метод незакінчених речень і незакінчених творів, прогнозування
наслідків вчинку, розвитку подій; складання “Етичного словничка”,
“Азбуки ввічливих”, “Абетки моральності”)
10
створення в школі психологічно комфортного середовища

Метою громадянського виховання у
початковій школі є набування знань і
уявлень про українське суспільство,
рідний край, розкриття на доступному
рівні особливостей взаємодії членів
родини, людей в колективі, суспільстві,
виховання в них позитивного
особистісного ставлення до цінностей і
символів Української держави; виховання
гуманної, соціально активної,
відповідальної особистості
11

Відповідно до вікових і пізнавальних можливостей
молодших школярів цілі громадянського виховання
реалізуються на засадах системного підходу різними
способами, з поміж яких найпоширеніші такі:
 демократичні, гуманні методи і форми організації

співпраці дітей і дорослих в урочній і позаурочній
діяльності
 взаємодія виховного потенціалу різних предметів
(найбільшою мірою це міжпредметні зв'язки змісту і
методик української мови, уроків читання з курсами “Я і
Україна”, “Образотворче мистецтво”, “Музика”)
 розширення зв'язків дітей з соціумом, залучення до участі
в дитячих організаціях, у проектах, що сприяє набуттю
позитивного індивідуального досвіду взаємодії в
колективі
 досягнення єдності вимог школи і родини в
громадянському вихованні дітей
12

У початковій школі формується не
просто учень, який уміє читати і
писати, а виховується мовна
особистість із відповідальними
ціннісними орієнтирами,
розвиненими комунікативними
можливостями, мотивацією до
самостійного читання
13

Щоб зберегти природу, необхідно формувати у
людей екологічну свідомість екоцентричного типу








Її найважливішими ознаками є розуміння сутності різних
зв'язків (природа – людина), а саме:
у природі все взаємопов'язане, і ці зв'язки не можна
руйнувати
відновлюваність обмежених природних ресурсів
забезпечується дбайливим до них ставленням,
використанням ресурсозберігаючих технологій і
ощадливістю потреб людини
людина може мати привілей не завдяки розуму, а через
необхідність виконання додаткових обов'язків
необхідність виконання екологічного імперативу – робити
лише те, що не руйнує екологічну рівновагу
розвиток людини і природи – процес гармонійний і
коеволюційний (людина не дар природи, а лише її частина)

14

У початковій школі необхідно сповна задіяти всі
передумови для системного екологічного
виховання молодших школярів:
 через зміст природознавчих навчальних предметі в і







курсів
збагачення всіх предметів екологічно спрямованим
змістом і міжпредметними зв'язками
проведення позаурочної діяльності з вчителем
довкілля і заохочення дітей до практичних справ щодо
його збереження
залучення школярів до дослідницької роботи в
індивідуальних і групових проектах
проведення екологічно спрямованих ігор, вікторин,
конкурсів малюнків
екологічне просвітництво батьків
15

 Як і інші якості людини, здібності розвиваються

завдяки природній основі, умовам життя і
виховання, власній активності. Вони можуть
виявлятися у різних сферах діяльності:
інтелектуальній, художній (мистецькій,
образотворчій, літературній, театральній),
технічній, спортивній, соціальній, трудовій,
комунікативній.
 Усі вияви обдарованості є значущими і потрібними
для повноти життя як особистості, так і
суспільства. У початковій школі розвиток
здібностей дітей, їх творче ставлення до виконання
різних завдань визначено як передумову
всебічного розвитку і виховання, творчого
самовираження дитячої особистості
16


Slide 4

О.Я. Савченко,
академік НАПН України
1

Цілі і цінності шкільної освіти
“Світ вступає в століття людини. Більше,
ніж будь-коли, ми зобов’язані думати про
те, що ми вкладаємо в душу людини”
В.О. Сухомлинський

2

Головна мета української освіти:
• створити умови для особистісного розвитку
і творчої самореалізації кожного
громадянина України
• створювати і розвивати цінності
громадянського суспільства
• формувати покоління, здатні навчатися
впродовж життя
• сприяти консолідації української нації,
інтеграції України в європейський і
світовий простір як конкурентоспроможної
і процвітаючої держави
3

Цінності шкільної освіти:
• гуманізація суспільного життя і гуманізація
освіти
• освоєння цінностей культури
• цінності громадянського виховання
• працелюбність і відповідальність як цінність
шкільної освіти
• цінність екологічного світогляду
• здатність навчатися впродовж життя
• мовна культура учнів як особистісна і суспільно
значуща цінність
• інформаційна культура
• толерантність
• здоров’я як цінність
4

Загальні цінності жителів Землі XXI ст.
•
•
•
•
•
•

Свобода
Рівність
Солідарність
Терпимість
Повага до природи
Загальний обов’язок
5

Ознаки якісної ЗСО
 від уніфікованої, позанаціональної школи до національної і








водночас полікультурної
від школоцентризму – до дитиноцентризму, від адаптивноавторитарної – до особистісно орієнтованої школи
від монополії єдиної програми і підручника, універсальної
методики – до варіативних підручників, методик,
особистісно-діяльнісного підходу
від облаштування окремого класу - до створення в школі
системи навчально-виховних і розвивальних середовищ
від існуючого по суті державного управління – до реального
партнерства і відповідальності держави, школи, сім’ї,
громади, учнів в управлінні навчальним закладом й
оцінюванні якості його роботи
від діагностики відбору і селекції учнів у комплектуванні
класів і шкіл – до педагогічної діагностики, яка сприяє
вихованню і розвитку кожної дитини
6

Узагальнення педагогічної теорії і практики
дає можливість вважати особистісно
орієнтований підхід основою створення
ефективної гуманної системи виховання і
навчання учнів
Ключові поняття підходу:
індивідуальність, особистість, суб'єктність,
самовираження, вибір, педагогічна підтримка

7

Для організації особистісно орієнтованого навчальновиховного процесу визначено такі вимоги:
• діагностична основа навчання
• зосередження на потребах учнів, гуманізація
•
•
•

•

навчального спілкування
співпраця, співтворчість між учнем і вчителем
переважання діалогу, турбота про фізичне та емоційне
благополуччя учнів
пристосування засобів впливу до дитини
стимулювання розвитку, саморозвитку і самовиховання
учнів
8

Щоб педагогічний вплив на молодших школярів був
ефективним, маємо подбати про такі умови
навчально-виховної взаємодії:
 гуманність навчально-виховної взаємодії

 цілісність і системність навчально-виховного

процесу
 особистісну спрямованість навчання і виховання
 наступність з основною школою
 дієву співпрацю вчителів, які працюють у
конкретному класі
 взаємоузгодженість вимог школи і родини до
виховання і розвитку дітей
9

Засоби духовно-морального виховання:
 виховання позитивного ставлення до себе: привчання дітей до оцінної і











самооцінної діяльності (морально-естетичної); стимулювання до
самовдосконалення (культивування прагнення бути кращим)
використання виховної сили слова вчителя і виховної сили мистецтва
(художніх творів, картин, музики, витворів народного мистецтва)
колективне обговорення і розв'язування проблемних завдань і виховних
ситуацій морально-етичного змісту
застосування інсценізацій, рольових ігор, насичених моральним змістом
конструювання вчителем ситуацій вибору учнями навчальних завдань із
моральним підтекстом
створення ситуацій, які стимулюють моральні вчинки дітей, або
моделювання вчинків з допомогою вчителя, їх аналіз
творчі роботи учнів духовно-морального змісту (уявні подорожі до країни
“Етика”, метод незакінчених речень і незакінчених творів, прогнозування
наслідків вчинку, розвитку подій; складання “Етичного словничка”,
“Азбуки ввічливих”, “Абетки моральності”)
10
створення в школі психологічно комфортного середовища

Метою громадянського виховання у
початковій школі є набування знань і
уявлень про українське суспільство,
рідний край, розкриття на доступному
рівні особливостей взаємодії членів
родини, людей в колективі, суспільстві,
виховання в них позитивного
особистісного ставлення до цінностей і
символів Української держави; виховання
гуманної, соціально активної,
відповідальної особистості
11

Відповідно до вікових і пізнавальних можливостей
молодших школярів цілі громадянського виховання
реалізуються на засадах системного підходу різними
способами, з поміж яких найпоширеніші такі:
 демократичні, гуманні методи і форми організації

співпраці дітей і дорослих в урочній і позаурочній
діяльності
 взаємодія виховного потенціалу різних предметів
(найбільшою мірою це міжпредметні зв'язки змісту і
методик української мови, уроків читання з курсами “Я і
Україна”, “Образотворче мистецтво”, “Музика”)
 розширення зв'язків дітей з соціумом, залучення до участі
в дитячих організаціях, у проектах, що сприяє набуттю
позитивного індивідуального досвіду взаємодії в
колективі
 досягнення єдності вимог школи і родини в
громадянському вихованні дітей
12

У початковій школі формується не
просто учень, який уміє читати і
писати, а виховується мовна
особистість із відповідальними
ціннісними орієнтирами,
розвиненими комунікативними
можливостями, мотивацією до
самостійного читання
13

Щоб зберегти природу, необхідно формувати у
людей екологічну свідомість екоцентричного типу








Її найважливішими ознаками є розуміння сутності різних
зв'язків (природа – людина), а саме:
у природі все взаємопов'язане, і ці зв'язки не можна
руйнувати
відновлюваність обмежених природних ресурсів
забезпечується дбайливим до них ставленням,
використанням ресурсозберігаючих технологій і
ощадливістю потреб людини
людина може мати привілей не завдяки розуму, а через
необхідність виконання додаткових обов'язків
необхідність виконання екологічного імперативу – робити
лише те, що не руйнує екологічну рівновагу
розвиток людини і природи – процес гармонійний і
коеволюційний (людина не дар природи, а лише її частина)

14

У початковій школі необхідно сповна задіяти всі
передумови для системного екологічного
виховання молодших школярів:
 через зміст природознавчих навчальних предметі в і







курсів
збагачення всіх предметів екологічно спрямованим
змістом і міжпредметними зв'язками
проведення позаурочної діяльності з вчителем
довкілля і заохочення дітей до практичних справ щодо
його збереження
залучення школярів до дослідницької роботи в
індивідуальних і групових проектах
проведення екологічно спрямованих ігор, вікторин,
конкурсів малюнків
екологічне просвітництво батьків
15

 Як і інші якості людини, здібності розвиваються

завдяки природній основі, умовам життя і
виховання, власній активності. Вони можуть
виявлятися у різних сферах діяльності:
інтелектуальній, художній (мистецькій,
образотворчій, літературній, театральній),
технічній, спортивній, соціальній, трудовій,
комунікативній.
 Усі вияви обдарованості є значущими і потрібними
для повноти життя як особистості, так і
суспільства. У початковій школі розвиток
здібностей дітей, їх творче ставлення до виконання
різних завдань визначено як передумову
всебічного розвитку і виховання, творчого
самовираження дитячої особистості
16


Slide 5

О.Я. Савченко,
академік НАПН України
1

Цілі і цінності шкільної освіти
“Світ вступає в століття людини. Більше,
ніж будь-коли, ми зобов’язані думати про
те, що ми вкладаємо в душу людини”
В.О. Сухомлинський

2

Головна мета української освіти:
• створити умови для особистісного розвитку
і творчої самореалізації кожного
громадянина України
• створювати і розвивати цінності
громадянського суспільства
• формувати покоління, здатні навчатися
впродовж життя
• сприяти консолідації української нації,
інтеграції України в європейський і
світовий простір як конкурентоспроможної
і процвітаючої держави
3

Цінності шкільної освіти:
• гуманізація суспільного життя і гуманізація
освіти
• освоєння цінностей культури
• цінності громадянського виховання
• працелюбність і відповідальність як цінність
шкільної освіти
• цінність екологічного світогляду
• здатність навчатися впродовж життя
• мовна культура учнів як особистісна і суспільно
значуща цінність
• інформаційна культура
• толерантність
• здоров’я як цінність
4

Загальні цінності жителів Землі XXI ст.
•
•
•
•
•
•

Свобода
Рівність
Солідарність
Терпимість
Повага до природи
Загальний обов’язок
5

Ознаки якісної ЗСО
 від уніфікованої, позанаціональної школи до національної і








водночас полікультурної
від школоцентризму – до дитиноцентризму, від адаптивноавторитарної – до особистісно орієнтованої школи
від монополії єдиної програми і підручника, універсальної
методики – до варіативних підручників, методик,
особистісно-діяльнісного підходу
від облаштування окремого класу - до створення в школі
системи навчально-виховних і розвивальних середовищ
від існуючого по суті державного управління – до реального
партнерства і відповідальності держави, школи, сім’ї,
громади, учнів в управлінні навчальним закладом й
оцінюванні якості його роботи
від діагностики відбору і селекції учнів у комплектуванні
класів і шкіл – до педагогічної діагностики, яка сприяє
вихованню і розвитку кожної дитини
6

Узагальнення педагогічної теорії і практики
дає можливість вважати особистісно
орієнтований підхід основою створення
ефективної гуманної системи виховання і
навчання учнів
Ключові поняття підходу:
індивідуальність, особистість, суб'єктність,
самовираження, вибір, педагогічна підтримка

7

Для організації особистісно орієнтованого навчальновиховного процесу визначено такі вимоги:
• діагностична основа навчання
• зосередження на потребах учнів, гуманізація
•
•
•

•

навчального спілкування
співпраця, співтворчість між учнем і вчителем
переважання діалогу, турбота про фізичне та емоційне
благополуччя учнів
пристосування засобів впливу до дитини
стимулювання розвитку, саморозвитку і самовиховання
учнів
8

Щоб педагогічний вплив на молодших школярів був
ефективним, маємо подбати про такі умови
навчально-виховної взаємодії:
 гуманність навчально-виховної взаємодії

 цілісність і системність навчально-виховного

процесу
 особистісну спрямованість навчання і виховання
 наступність з основною школою
 дієву співпрацю вчителів, які працюють у
конкретному класі
 взаємоузгодженість вимог школи і родини до
виховання і розвитку дітей
9

Засоби духовно-морального виховання:
 виховання позитивного ставлення до себе: привчання дітей до оцінної і











самооцінної діяльності (морально-естетичної); стимулювання до
самовдосконалення (культивування прагнення бути кращим)
використання виховної сили слова вчителя і виховної сили мистецтва
(художніх творів, картин, музики, витворів народного мистецтва)
колективне обговорення і розв'язування проблемних завдань і виховних
ситуацій морально-етичного змісту
застосування інсценізацій, рольових ігор, насичених моральним змістом
конструювання вчителем ситуацій вибору учнями навчальних завдань із
моральним підтекстом
створення ситуацій, які стимулюють моральні вчинки дітей, або
моделювання вчинків з допомогою вчителя, їх аналіз
творчі роботи учнів духовно-морального змісту (уявні подорожі до країни
“Етика”, метод незакінчених речень і незакінчених творів, прогнозування
наслідків вчинку, розвитку подій; складання “Етичного словничка”,
“Азбуки ввічливих”, “Абетки моральності”)
10
створення в школі психологічно комфортного середовища

Метою громадянського виховання у
початковій школі є набування знань і
уявлень про українське суспільство,
рідний край, розкриття на доступному
рівні особливостей взаємодії членів
родини, людей в колективі, суспільстві,
виховання в них позитивного
особистісного ставлення до цінностей і
символів Української держави; виховання
гуманної, соціально активної,
відповідальної особистості
11

Відповідно до вікових і пізнавальних можливостей
молодших школярів цілі громадянського виховання
реалізуються на засадах системного підходу різними
способами, з поміж яких найпоширеніші такі:
 демократичні, гуманні методи і форми організації

співпраці дітей і дорослих в урочній і позаурочній
діяльності
 взаємодія виховного потенціалу різних предметів
(найбільшою мірою це міжпредметні зв'язки змісту і
методик української мови, уроків читання з курсами “Я і
Україна”, “Образотворче мистецтво”, “Музика”)
 розширення зв'язків дітей з соціумом, залучення до участі
в дитячих організаціях, у проектах, що сприяє набуттю
позитивного індивідуального досвіду взаємодії в
колективі
 досягнення єдності вимог школи і родини в
громадянському вихованні дітей
12

У початковій школі формується не
просто учень, який уміє читати і
писати, а виховується мовна
особистість із відповідальними
ціннісними орієнтирами,
розвиненими комунікативними
можливостями, мотивацією до
самостійного читання
13

Щоб зберегти природу, необхідно формувати у
людей екологічну свідомість екоцентричного типу








Її найважливішими ознаками є розуміння сутності різних
зв'язків (природа – людина), а саме:
у природі все взаємопов'язане, і ці зв'язки не можна
руйнувати
відновлюваність обмежених природних ресурсів
забезпечується дбайливим до них ставленням,
використанням ресурсозберігаючих технологій і
ощадливістю потреб людини
людина може мати привілей не завдяки розуму, а через
необхідність виконання додаткових обов'язків
необхідність виконання екологічного імперативу – робити
лише те, що не руйнує екологічну рівновагу
розвиток людини і природи – процес гармонійний і
коеволюційний (людина не дар природи, а лише її частина)

14

У початковій школі необхідно сповна задіяти всі
передумови для системного екологічного
виховання молодших школярів:
 через зміст природознавчих навчальних предметі в і







курсів
збагачення всіх предметів екологічно спрямованим
змістом і міжпредметними зв'язками
проведення позаурочної діяльності з вчителем
довкілля і заохочення дітей до практичних справ щодо
його збереження
залучення школярів до дослідницької роботи в
індивідуальних і групових проектах
проведення екологічно спрямованих ігор, вікторин,
конкурсів малюнків
екологічне просвітництво батьків
15

 Як і інші якості людини, здібності розвиваються

завдяки природній основі, умовам життя і
виховання, власній активності. Вони можуть
виявлятися у різних сферах діяльності:
інтелектуальній, художній (мистецькій,
образотворчій, літературній, театральній),
технічній, спортивній, соціальній, трудовій,
комунікативній.
 Усі вияви обдарованості є значущими і потрібними
для повноти життя як особистості, так і
суспільства. У початковій школі розвиток
здібностей дітей, їх творче ставлення до виконання
різних завдань визначено як передумову
всебічного розвитку і виховання, творчого
самовираження дитячої особистості
16


Slide 6

О.Я. Савченко,
академік НАПН України
1

Цілі і цінності шкільної освіти
“Світ вступає в століття людини. Більше,
ніж будь-коли, ми зобов’язані думати про
те, що ми вкладаємо в душу людини”
В.О. Сухомлинський

2

Головна мета української освіти:
• створити умови для особистісного розвитку
і творчої самореалізації кожного
громадянина України
• створювати і розвивати цінності
громадянського суспільства
• формувати покоління, здатні навчатися
впродовж життя
• сприяти консолідації української нації,
інтеграції України в європейський і
світовий простір як конкурентоспроможної
і процвітаючої держави
3

Цінності шкільної освіти:
• гуманізація суспільного життя і гуманізація
освіти
• освоєння цінностей культури
• цінності громадянського виховання
• працелюбність і відповідальність як цінність
шкільної освіти
• цінність екологічного світогляду
• здатність навчатися впродовж життя
• мовна культура учнів як особистісна і суспільно
значуща цінність
• інформаційна культура
• толерантність
• здоров’я як цінність
4

Загальні цінності жителів Землі XXI ст.
•
•
•
•
•
•

Свобода
Рівність
Солідарність
Терпимість
Повага до природи
Загальний обов’язок
5

Ознаки якісної ЗСО
 від уніфікованої, позанаціональної школи до національної і








водночас полікультурної
від школоцентризму – до дитиноцентризму, від адаптивноавторитарної – до особистісно орієнтованої школи
від монополії єдиної програми і підручника, універсальної
методики – до варіативних підручників, методик,
особистісно-діяльнісного підходу
від облаштування окремого класу - до створення в школі
системи навчально-виховних і розвивальних середовищ
від існуючого по суті державного управління – до реального
партнерства і відповідальності держави, школи, сім’ї,
громади, учнів в управлінні навчальним закладом й
оцінюванні якості його роботи
від діагностики відбору і селекції учнів у комплектуванні
класів і шкіл – до педагогічної діагностики, яка сприяє
вихованню і розвитку кожної дитини
6

Узагальнення педагогічної теорії і практики
дає можливість вважати особистісно
орієнтований підхід основою створення
ефективної гуманної системи виховання і
навчання учнів
Ключові поняття підходу:
індивідуальність, особистість, суб'єктність,
самовираження, вибір, педагогічна підтримка

7

Для організації особистісно орієнтованого навчальновиховного процесу визначено такі вимоги:
• діагностична основа навчання
• зосередження на потребах учнів, гуманізація
•
•
•

•

навчального спілкування
співпраця, співтворчість між учнем і вчителем
переважання діалогу, турбота про фізичне та емоційне
благополуччя учнів
пристосування засобів впливу до дитини
стимулювання розвитку, саморозвитку і самовиховання
учнів
8

Щоб педагогічний вплив на молодших школярів був
ефективним, маємо подбати про такі умови
навчально-виховної взаємодії:
 гуманність навчально-виховної взаємодії

 цілісність і системність навчально-виховного

процесу
 особистісну спрямованість навчання і виховання
 наступність з основною школою
 дієву співпрацю вчителів, які працюють у
конкретному класі
 взаємоузгодженість вимог школи і родини до
виховання і розвитку дітей
9

Засоби духовно-морального виховання:
 виховання позитивного ставлення до себе: привчання дітей до оцінної і











самооцінної діяльності (морально-естетичної); стимулювання до
самовдосконалення (культивування прагнення бути кращим)
використання виховної сили слова вчителя і виховної сили мистецтва
(художніх творів, картин, музики, витворів народного мистецтва)
колективне обговорення і розв'язування проблемних завдань і виховних
ситуацій морально-етичного змісту
застосування інсценізацій, рольових ігор, насичених моральним змістом
конструювання вчителем ситуацій вибору учнями навчальних завдань із
моральним підтекстом
створення ситуацій, які стимулюють моральні вчинки дітей, або
моделювання вчинків з допомогою вчителя, їх аналіз
творчі роботи учнів духовно-морального змісту (уявні подорожі до країни
“Етика”, метод незакінчених речень і незакінчених творів, прогнозування
наслідків вчинку, розвитку подій; складання “Етичного словничка”,
“Азбуки ввічливих”, “Абетки моральності”)
10
створення в школі психологічно комфортного середовища

Метою громадянського виховання у
початковій школі є набування знань і
уявлень про українське суспільство,
рідний край, розкриття на доступному
рівні особливостей взаємодії членів
родини, людей в колективі, суспільстві,
виховання в них позитивного
особистісного ставлення до цінностей і
символів Української держави; виховання
гуманної, соціально активної,
відповідальної особистості
11

Відповідно до вікових і пізнавальних можливостей
молодших школярів цілі громадянського виховання
реалізуються на засадах системного підходу різними
способами, з поміж яких найпоширеніші такі:
 демократичні, гуманні методи і форми організації

співпраці дітей і дорослих в урочній і позаурочній
діяльності
 взаємодія виховного потенціалу різних предметів
(найбільшою мірою це міжпредметні зв'язки змісту і
методик української мови, уроків читання з курсами “Я і
Україна”, “Образотворче мистецтво”, “Музика”)
 розширення зв'язків дітей з соціумом, залучення до участі
в дитячих організаціях, у проектах, що сприяє набуттю
позитивного індивідуального досвіду взаємодії в
колективі
 досягнення єдності вимог школи і родини в
громадянському вихованні дітей
12

У початковій школі формується не
просто учень, який уміє читати і
писати, а виховується мовна
особистість із відповідальними
ціннісними орієнтирами,
розвиненими комунікативними
можливостями, мотивацією до
самостійного читання
13

Щоб зберегти природу, необхідно формувати у
людей екологічну свідомість екоцентричного типу








Її найважливішими ознаками є розуміння сутності різних
зв'язків (природа – людина), а саме:
у природі все взаємопов'язане, і ці зв'язки не можна
руйнувати
відновлюваність обмежених природних ресурсів
забезпечується дбайливим до них ставленням,
використанням ресурсозберігаючих технологій і
ощадливістю потреб людини
людина може мати привілей не завдяки розуму, а через
необхідність виконання додаткових обов'язків
необхідність виконання екологічного імперативу – робити
лише те, що не руйнує екологічну рівновагу
розвиток людини і природи – процес гармонійний і
коеволюційний (людина не дар природи, а лише її частина)

14

У початковій школі необхідно сповна задіяти всі
передумови для системного екологічного
виховання молодших школярів:
 через зміст природознавчих навчальних предметі в і







курсів
збагачення всіх предметів екологічно спрямованим
змістом і міжпредметними зв'язками
проведення позаурочної діяльності з вчителем
довкілля і заохочення дітей до практичних справ щодо
його збереження
залучення школярів до дослідницької роботи в
індивідуальних і групових проектах
проведення екологічно спрямованих ігор, вікторин,
конкурсів малюнків
екологічне просвітництво батьків
15

 Як і інші якості людини, здібності розвиваються

завдяки природній основі, умовам життя і
виховання, власній активності. Вони можуть
виявлятися у різних сферах діяльності:
інтелектуальній, художній (мистецькій,
образотворчій, літературній, театральній),
технічній, спортивній, соціальній, трудовій,
комунікативній.
 Усі вияви обдарованості є значущими і потрібними
для повноти життя як особистості, так і
суспільства. У початковій школі розвиток
здібностей дітей, їх творче ставлення до виконання
різних завдань визначено як передумову
всебічного розвитку і виховання, творчого
самовираження дитячої особистості
16


Slide 7

О.Я. Савченко,
академік НАПН України
1

Цілі і цінності шкільної освіти
“Світ вступає в століття людини. Більше,
ніж будь-коли, ми зобов’язані думати про
те, що ми вкладаємо в душу людини”
В.О. Сухомлинський

2

Головна мета української освіти:
• створити умови для особистісного розвитку
і творчої самореалізації кожного
громадянина України
• створювати і розвивати цінності
громадянського суспільства
• формувати покоління, здатні навчатися
впродовж життя
• сприяти консолідації української нації,
інтеграції України в європейський і
світовий простір як конкурентоспроможної
і процвітаючої держави
3

Цінності шкільної освіти:
• гуманізація суспільного життя і гуманізація
освіти
• освоєння цінностей культури
• цінності громадянського виховання
• працелюбність і відповідальність як цінність
шкільної освіти
• цінність екологічного світогляду
• здатність навчатися впродовж життя
• мовна культура учнів як особистісна і суспільно
значуща цінність
• інформаційна культура
• толерантність
• здоров’я як цінність
4

Загальні цінності жителів Землі XXI ст.
•
•
•
•
•
•

Свобода
Рівність
Солідарність
Терпимість
Повага до природи
Загальний обов’язок
5

Ознаки якісної ЗСО
 від уніфікованої, позанаціональної школи до національної і








водночас полікультурної
від школоцентризму – до дитиноцентризму, від адаптивноавторитарної – до особистісно орієнтованої школи
від монополії єдиної програми і підручника, універсальної
методики – до варіативних підручників, методик,
особистісно-діяльнісного підходу
від облаштування окремого класу - до створення в школі
системи навчально-виховних і розвивальних середовищ
від існуючого по суті державного управління – до реального
партнерства і відповідальності держави, школи, сім’ї,
громади, учнів в управлінні навчальним закладом й
оцінюванні якості його роботи
від діагностики відбору і селекції учнів у комплектуванні
класів і шкіл – до педагогічної діагностики, яка сприяє
вихованню і розвитку кожної дитини
6

Узагальнення педагогічної теорії і практики
дає можливість вважати особистісно
орієнтований підхід основою створення
ефективної гуманної системи виховання і
навчання учнів
Ключові поняття підходу:
індивідуальність, особистість, суб'єктність,
самовираження, вибір, педагогічна підтримка

7

Для організації особистісно орієнтованого навчальновиховного процесу визначено такі вимоги:
• діагностична основа навчання
• зосередження на потребах учнів, гуманізація
•
•
•

•

навчального спілкування
співпраця, співтворчість між учнем і вчителем
переважання діалогу, турбота про фізичне та емоційне
благополуччя учнів
пристосування засобів впливу до дитини
стимулювання розвитку, саморозвитку і самовиховання
учнів
8

Щоб педагогічний вплив на молодших школярів був
ефективним, маємо подбати про такі умови
навчально-виховної взаємодії:
 гуманність навчально-виховної взаємодії

 цілісність і системність навчально-виховного

процесу
 особистісну спрямованість навчання і виховання
 наступність з основною школою
 дієву співпрацю вчителів, які працюють у
конкретному класі
 взаємоузгодженість вимог школи і родини до
виховання і розвитку дітей
9

Засоби духовно-морального виховання:
 виховання позитивного ставлення до себе: привчання дітей до оцінної і











самооцінної діяльності (морально-естетичної); стимулювання до
самовдосконалення (культивування прагнення бути кращим)
використання виховної сили слова вчителя і виховної сили мистецтва
(художніх творів, картин, музики, витворів народного мистецтва)
колективне обговорення і розв'язування проблемних завдань і виховних
ситуацій морально-етичного змісту
застосування інсценізацій, рольових ігор, насичених моральним змістом
конструювання вчителем ситуацій вибору учнями навчальних завдань із
моральним підтекстом
створення ситуацій, які стимулюють моральні вчинки дітей, або
моделювання вчинків з допомогою вчителя, їх аналіз
творчі роботи учнів духовно-морального змісту (уявні подорожі до країни
“Етика”, метод незакінчених речень і незакінчених творів, прогнозування
наслідків вчинку, розвитку подій; складання “Етичного словничка”,
“Азбуки ввічливих”, “Абетки моральності”)
10
створення в школі психологічно комфортного середовища

Метою громадянського виховання у
початковій школі є набування знань і
уявлень про українське суспільство,
рідний край, розкриття на доступному
рівні особливостей взаємодії членів
родини, людей в колективі, суспільстві,
виховання в них позитивного
особистісного ставлення до цінностей і
символів Української держави; виховання
гуманної, соціально активної,
відповідальної особистості
11

Відповідно до вікових і пізнавальних можливостей
молодших школярів цілі громадянського виховання
реалізуються на засадах системного підходу різними
способами, з поміж яких найпоширеніші такі:
 демократичні, гуманні методи і форми організації

співпраці дітей і дорослих в урочній і позаурочній
діяльності
 взаємодія виховного потенціалу різних предметів
(найбільшою мірою це міжпредметні зв'язки змісту і
методик української мови, уроків читання з курсами “Я і
Україна”, “Образотворче мистецтво”, “Музика”)
 розширення зв'язків дітей з соціумом, залучення до участі
в дитячих організаціях, у проектах, що сприяє набуттю
позитивного індивідуального досвіду взаємодії в
колективі
 досягнення єдності вимог школи і родини в
громадянському вихованні дітей
12

У початковій школі формується не
просто учень, який уміє читати і
писати, а виховується мовна
особистість із відповідальними
ціннісними орієнтирами,
розвиненими комунікативними
можливостями, мотивацією до
самостійного читання
13

Щоб зберегти природу, необхідно формувати у
людей екологічну свідомість екоцентричного типу








Її найважливішими ознаками є розуміння сутності різних
зв'язків (природа – людина), а саме:
у природі все взаємопов'язане, і ці зв'язки не можна
руйнувати
відновлюваність обмежених природних ресурсів
забезпечується дбайливим до них ставленням,
використанням ресурсозберігаючих технологій і
ощадливістю потреб людини
людина може мати привілей не завдяки розуму, а через
необхідність виконання додаткових обов'язків
необхідність виконання екологічного імперативу – робити
лише те, що не руйнує екологічну рівновагу
розвиток людини і природи – процес гармонійний і
коеволюційний (людина не дар природи, а лише її частина)

14

У початковій школі необхідно сповна задіяти всі
передумови для системного екологічного
виховання молодших школярів:
 через зміст природознавчих навчальних предметі в і







курсів
збагачення всіх предметів екологічно спрямованим
змістом і міжпредметними зв'язками
проведення позаурочної діяльності з вчителем
довкілля і заохочення дітей до практичних справ щодо
його збереження
залучення школярів до дослідницької роботи в
індивідуальних і групових проектах
проведення екологічно спрямованих ігор, вікторин,
конкурсів малюнків
екологічне просвітництво батьків
15

 Як і інші якості людини, здібності розвиваються

завдяки природній основі, умовам життя і
виховання, власній активності. Вони можуть
виявлятися у різних сферах діяльності:
інтелектуальній, художній (мистецькій,
образотворчій, літературній, театральній),
технічній, спортивній, соціальній, трудовій,
комунікативній.
 Усі вияви обдарованості є значущими і потрібними
для повноти життя як особистості, так і
суспільства. У початковій школі розвиток
здібностей дітей, їх творче ставлення до виконання
різних завдань визначено як передумову
всебічного розвитку і виховання, творчого
самовираження дитячої особистості
16


Slide 8

О.Я. Савченко,
академік НАПН України
1

Цілі і цінності шкільної освіти
“Світ вступає в століття людини. Більше,
ніж будь-коли, ми зобов’язані думати про
те, що ми вкладаємо в душу людини”
В.О. Сухомлинський

2

Головна мета української освіти:
• створити умови для особистісного розвитку
і творчої самореалізації кожного
громадянина України
• створювати і розвивати цінності
громадянського суспільства
• формувати покоління, здатні навчатися
впродовж життя
• сприяти консолідації української нації,
інтеграції України в європейський і
світовий простір як конкурентоспроможної
і процвітаючої держави
3

Цінності шкільної освіти:
• гуманізація суспільного життя і гуманізація
освіти
• освоєння цінностей культури
• цінності громадянського виховання
• працелюбність і відповідальність як цінність
шкільної освіти
• цінність екологічного світогляду
• здатність навчатися впродовж життя
• мовна культура учнів як особистісна і суспільно
значуща цінність
• інформаційна культура
• толерантність
• здоров’я як цінність
4

Загальні цінності жителів Землі XXI ст.
•
•
•
•
•
•

Свобода
Рівність
Солідарність
Терпимість
Повага до природи
Загальний обов’язок
5

Ознаки якісної ЗСО
 від уніфікованої, позанаціональної школи до національної і








водночас полікультурної
від школоцентризму – до дитиноцентризму, від адаптивноавторитарної – до особистісно орієнтованої школи
від монополії єдиної програми і підручника, універсальної
методики – до варіативних підручників, методик,
особистісно-діяльнісного підходу
від облаштування окремого класу - до створення в школі
системи навчально-виховних і розвивальних середовищ
від існуючого по суті державного управління – до реального
партнерства і відповідальності держави, школи, сім’ї,
громади, учнів в управлінні навчальним закладом й
оцінюванні якості його роботи
від діагностики відбору і селекції учнів у комплектуванні
класів і шкіл – до педагогічної діагностики, яка сприяє
вихованню і розвитку кожної дитини
6

Узагальнення педагогічної теорії і практики
дає можливість вважати особистісно
орієнтований підхід основою створення
ефективної гуманної системи виховання і
навчання учнів
Ключові поняття підходу:
індивідуальність, особистість, суб'єктність,
самовираження, вибір, педагогічна підтримка

7

Для організації особистісно орієнтованого навчальновиховного процесу визначено такі вимоги:
• діагностична основа навчання
• зосередження на потребах учнів, гуманізація
•
•
•

•

навчального спілкування
співпраця, співтворчість між учнем і вчителем
переважання діалогу, турбота про фізичне та емоційне
благополуччя учнів
пристосування засобів впливу до дитини
стимулювання розвитку, саморозвитку і самовиховання
учнів
8

Щоб педагогічний вплив на молодших школярів був
ефективним, маємо подбати про такі умови
навчально-виховної взаємодії:
 гуманність навчально-виховної взаємодії

 цілісність і системність навчально-виховного

процесу
 особистісну спрямованість навчання і виховання
 наступність з основною школою
 дієву співпрацю вчителів, які працюють у
конкретному класі
 взаємоузгодженість вимог школи і родини до
виховання і розвитку дітей
9

Засоби духовно-морального виховання:
 виховання позитивного ставлення до себе: привчання дітей до оцінної і











самооцінної діяльності (морально-естетичної); стимулювання до
самовдосконалення (культивування прагнення бути кращим)
використання виховної сили слова вчителя і виховної сили мистецтва
(художніх творів, картин, музики, витворів народного мистецтва)
колективне обговорення і розв'язування проблемних завдань і виховних
ситуацій морально-етичного змісту
застосування інсценізацій, рольових ігор, насичених моральним змістом
конструювання вчителем ситуацій вибору учнями навчальних завдань із
моральним підтекстом
створення ситуацій, які стимулюють моральні вчинки дітей, або
моделювання вчинків з допомогою вчителя, їх аналіз
творчі роботи учнів духовно-морального змісту (уявні подорожі до країни
“Етика”, метод незакінчених речень і незакінчених творів, прогнозування
наслідків вчинку, розвитку подій; складання “Етичного словничка”,
“Азбуки ввічливих”, “Абетки моральності”)
10
створення в школі психологічно комфортного середовища

Метою громадянського виховання у
початковій школі є набування знань і
уявлень про українське суспільство,
рідний край, розкриття на доступному
рівні особливостей взаємодії членів
родини, людей в колективі, суспільстві,
виховання в них позитивного
особистісного ставлення до цінностей і
символів Української держави; виховання
гуманної, соціально активної,
відповідальної особистості
11

Відповідно до вікових і пізнавальних можливостей
молодших школярів цілі громадянського виховання
реалізуються на засадах системного підходу різними
способами, з поміж яких найпоширеніші такі:
 демократичні, гуманні методи і форми організації

співпраці дітей і дорослих в урочній і позаурочній
діяльності
 взаємодія виховного потенціалу різних предметів
(найбільшою мірою це міжпредметні зв'язки змісту і
методик української мови, уроків читання з курсами “Я і
Україна”, “Образотворче мистецтво”, “Музика”)
 розширення зв'язків дітей з соціумом, залучення до участі
в дитячих організаціях, у проектах, що сприяє набуттю
позитивного індивідуального досвіду взаємодії в
колективі
 досягнення єдності вимог школи і родини в
громадянському вихованні дітей
12

У початковій школі формується не
просто учень, який уміє читати і
писати, а виховується мовна
особистість із відповідальними
ціннісними орієнтирами,
розвиненими комунікативними
можливостями, мотивацією до
самостійного читання
13

Щоб зберегти природу, необхідно формувати у
людей екологічну свідомість екоцентричного типу








Її найважливішими ознаками є розуміння сутності різних
зв'язків (природа – людина), а саме:
у природі все взаємопов'язане, і ці зв'язки не можна
руйнувати
відновлюваність обмежених природних ресурсів
забезпечується дбайливим до них ставленням,
використанням ресурсозберігаючих технологій і
ощадливістю потреб людини
людина може мати привілей не завдяки розуму, а через
необхідність виконання додаткових обов'язків
необхідність виконання екологічного імперативу – робити
лише те, що не руйнує екологічну рівновагу
розвиток людини і природи – процес гармонійний і
коеволюційний (людина не дар природи, а лише її частина)

14

У початковій школі необхідно сповна задіяти всі
передумови для системного екологічного
виховання молодших школярів:
 через зміст природознавчих навчальних предметі в і







курсів
збагачення всіх предметів екологічно спрямованим
змістом і міжпредметними зв'язками
проведення позаурочної діяльності з вчителем
довкілля і заохочення дітей до практичних справ щодо
його збереження
залучення школярів до дослідницької роботи в
індивідуальних і групових проектах
проведення екологічно спрямованих ігор, вікторин,
конкурсів малюнків
екологічне просвітництво батьків
15

 Як і інші якості людини, здібності розвиваються

завдяки природній основі, умовам життя і
виховання, власній активності. Вони можуть
виявлятися у різних сферах діяльності:
інтелектуальній, художній (мистецькій,
образотворчій, літературній, театральній),
технічній, спортивній, соціальній, трудовій,
комунікативній.
 Усі вияви обдарованості є значущими і потрібними
для повноти життя як особистості, так і
суспільства. У початковій школі розвиток
здібностей дітей, їх творче ставлення до виконання
різних завдань визначено як передумову
всебічного розвитку і виховання, творчого
самовираження дитячої особистості
16


Slide 9

О.Я. Савченко,
академік НАПН України
1

Цілі і цінності шкільної освіти
“Світ вступає в століття людини. Більше,
ніж будь-коли, ми зобов’язані думати про
те, що ми вкладаємо в душу людини”
В.О. Сухомлинський

2

Головна мета української освіти:
• створити умови для особистісного розвитку
і творчої самореалізації кожного
громадянина України
• створювати і розвивати цінності
громадянського суспільства
• формувати покоління, здатні навчатися
впродовж життя
• сприяти консолідації української нації,
інтеграції України в європейський і
світовий простір як конкурентоспроможної
і процвітаючої держави
3

Цінності шкільної освіти:
• гуманізація суспільного життя і гуманізація
освіти
• освоєння цінностей культури
• цінності громадянського виховання
• працелюбність і відповідальність як цінність
шкільної освіти
• цінність екологічного світогляду
• здатність навчатися впродовж життя
• мовна культура учнів як особистісна і суспільно
значуща цінність
• інформаційна культура
• толерантність
• здоров’я як цінність
4

Загальні цінності жителів Землі XXI ст.
•
•
•
•
•
•

Свобода
Рівність
Солідарність
Терпимість
Повага до природи
Загальний обов’язок
5

Ознаки якісної ЗСО
 від уніфікованої, позанаціональної школи до національної і








водночас полікультурної
від школоцентризму – до дитиноцентризму, від адаптивноавторитарної – до особистісно орієнтованої школи
від монополії єдиної програми і підручника, універсальної
методики – до варіативних підручників, методик,
особистісно-діяльнісного підходу
від облаштування окремого класу - до створення в школі
системи навчально-виховних і розвивальних середовищ
від існуючого по суті державного управління – до реального
партнерства і відповідальності держави, школи, сім’ї,
громади, учнів в управлінні навчальним закладом й
оцінюванні якості його роботи
від діагностики відбору і селекції учнів у комплектуванні
класів і шкіл – до педагогічної діагностики, яка сприяє
вихованню і розвитку кожної дитини
6

Узагальнення педагогічної теорії і практики
дає можливість вважати особистісно
орієнтований підхід основою створення
ефективної гуманної системи виховання і
навчання учнів
Ключові поняття підходу:
індивідуальність, особистість, суб'єктність,
самовираження, вибір, педагогічна підтримка

7

Для організації особистісно орієнтованого навчальновиховного процесу визначено такі вимоги:
• діагностична основа навчання
• зосередження на потребах учнів, гуманізація
•
•
•

•

навчального спілкування
співпраця, співтворчість між учнем і вчителем
переважання діалогу, турбота про фізичне та емоційне
благополуччя учнів
пристосування засобів впливу до дитини
стимулювання розвитку, саморозвитку і самовиховання
учнів
8

Щоб педагогічний вплив на молодших школярів був
ефективним, маємо подбати про такі умови
навчально-виховної взаємодії:
 гуманність навчально-виховної взаємодії

 цілісність і системність навчально-виховного

процесу
 особистісну спрямованість навчання і виховання
 наступність з основною школою
 дієву співпрацю вчителів, які працюють у
конкретному класі
 взаємоузгодженість вимог школи і родини до
виховання і розвитку дітей
9

Засоби духовно-морального виховання:
 виховання позитивного ставлення до себе: привчання дітей до оцінної і











самооцінної діяльності (морально-естетичної); стимулювання до
самовдосконалення (культивування прагнення бути кращим)
використання виховної сили слова вчителя і виховної сили мистецтва
(художніх творів, картин, музики, витворів народного мистецтва)
колективне обговорення і розв'язування проблемних завдань і виховних
ситуацій морально-етичного змісту
застосування інсценізацій, рольових ігор, насичених моральним змістом
конструювання вчителем ситуацій вибору учнями навчальних завдань із
моральним підтекстом
створення ситуацій, які стимулюють моральні вчинки дітей, або
моделювання вчинків з допомогою вчителя, їх аналіз
творчі роботи учнів духовно-морального змісту (уявні подорожі до країни
“Етика”, метод незакінчених речень і незакінчених творів, прогнозування
наслідків вчинку, розвитку подій; складання “Етичного словничка”,
“Азбуки ввічливих”, “Абетки моральності”)
10
створення в школі психологічно комфортного середовища

Метою громадянського виховання у
початковій школі є набування знань і
уявлень про українське суспільство,
рідний край, розкриття на доступному
рівні особливостей взаємодії членів
родини, людей в колективі, суспільстві,
виховання в них позитивного
особистісного ставлення до цінностей і
символів Української держави; виховання
гуманної, соціально активної,
відповідальної особистості
11

Відповідно до вікових і пізнавальних можливостей
молодших школярів цілі громадянського виховання
реалізуються на засадах системного підходу різними
способами, з поміж яких найпоширеніші такі:
 демократичні, гуманні методи і форми організації

співпраці дітей і дорослих в урочній і позаурочній
діяльності
 взаємодія виховного потенціалу різних предметів
(найбільшою мірою це міжпредметні зв'язки змісту і
методик української мови, уроків читання з курсами “Я і
Україна”, “Образотворче мистецтво”, “Музика”)
 розширення зв'язків дітей з соціумом, залучення до участі
в дитячих організаціях, у проектах, що сприяє набуттю
позитивного індивідуального досвіду взаємодії в
колективі
 досягнення єдності вимог школи і родини в
громадянському вихованні дітей
12

У початковій школі формується не
просто учень, який уміє читати і
писати, а виховується мовна
особистість із відповідальними
ціннісними орієнтирами,
розвиненими комунікативними
можливостями, мотивацією до
самостійного читання
13

Щоб зберегти природу, необхідно формувати у
людей екологічну свідомість екоцентричного типу








Її найважливішими ознаками є розуміння сутності різних
зв'язків (природа – людина), а саме:
у природі все взаємопов'язане, і ці зв'язки не можна
руйнувати
відновлюваність обмежених природних ресурсів
забезпечується дбайливим до них ставленням,
використанням ресурсозберігаючих технологій і
ощадливістю потреб людини
людина може мати привілей не завдяки розуму, а через
необхідність виконання додаткових обов'язків
необхідність виконання екологічного імперативу – робити
лише те, що не руйнує екологічну рівновагу
розвиток людини і природи – процес гармонійний і
коеволюційний (людина не дар природи, а лише її частина)

14

У початковій школі необхідно сповна задіяти всі
передумови для системного екологічного
виховання молодших школярів:
 через зміст природознавчих навчальних предметі в і







курсів
збагачення всіх предметів екологічно спрямованим
змістом і міжпредметними зв'язками
проведення позаурочної діяльності з вчителем
довкілля і заохочення дітей до практичних справ щодо
його збереження
залучення школярів до дослідницької роботи в
індивідуальних і групових проектах
проведення екологічно спрямованих ігор, вікторин,
конкурсів малюнків
екологічне просвітництво батьків
15

 Як і інші якості людини, здібності розвиваються

завдяки природній основі, умовам життя і
виховання, власній активності. Вони можуть
виявлятися у різних сферах діяльності:
інтелектуальній, художній (мистецькій,
образотворчій, літературній, театральній),
технічній, спортивній, соціальній, трудовій,
комунікативній.
 Усі вияви обдарованості є значущими і потрібними
для повноти життя як особистості, так і
суспільства. У початковій школі розвиток
здібностей дітей, їх творче ставлення до виконання
різних завдань визначено як передумову
всебічного розвитку і виховання, творчого
самовираження дитячої особистості
16


Slide 10

О.Я. Савченко,
академік НАПН України
1

Цілі і цінності шкільної освіти
“Світ вступає в століття людини. Більше,
ніж будь-коли, ми зобов’язані думати про
те, що ми вкладаємо в душу людини”
В.О. Сухомлинський

2

Головна мета української освіти:
• створити умови для особистісного розвитку
і творчої самореалізації кожного
громадянина України
• створювати і розвивати цінності
громадянського суспільства
• формувати покоління, здатні навчатися
впродовж життя
• сприяти консолідації української нації,
інтеграції України в європейський і
світовий простір як конкурентоспроможної
і процвітаючої держави
3

Цінності шкільної освіти:
• гуманізація суспільного життя і гуманізація
освіти
• освоєння цінностей культури
• цінності громадянського виховання
• працелюбність і відповідальність як цінність
шкільної освіти
• цінність екологічного світогляду
• здатність навчатися впродовж життя
• мовна культура учнів як особистісна і суспільно
значуща цінність
• інформаційна культура
• толерантність
• здоров’я як цінність
4

Загальні цінності жителів Землі XXI ст.
•
•
•
•
•
•

Свобода
Рівність
Солідарність
Терпимість
Повага до природи
Загальний обов’язок
5

Ознаки якісної ЗСО
 від уніфікованої, позанаціональної школи до національної і








водночас полікультурної
від школоцентризму – до дитиноцентризму, від адаптивноавторитарної – до особистісно орієнтованої школи
від монополії єдиної програми і підручника, універсальної
методики – до варіативних підручників, методик,
особистісно-діяльнісного підходу
від облаштування окремого класу - до створення в школі
системи навчально-виховних і розвивальних середовищ
від існуючого по суті державного управління – до реального
партнерства і відповідальності держави, школи, сім’ї,
громади, учнів в управлінні навчальним закладом й
оцінюванні якості його роботи
від діагностики відбору і селекції учнів у комплектуванні
класів і шкіл – до педагогічної діагностики, яка сприяє
вихованню і розвитку кожної дитини
6

Узагальнення педагогічної теорії і практики
дає можливість вважати особистісно
орієнтований підхід основою створення
ефективної гуманної системи виховання і
навчання учнів
Ключові поняття підходу:
індивідуальність, особистість, суб'єктність,
самовираження, вибір, педагогічна підтримка

7

Для організації особистісно орієнтованого навчальновиховного процесу визначено такі вимоги:
• діагностична основа навчання
• зосередження на потребах учнів, гуманізація
•
•
•

•

навчального спілкування
співпраця, співтворчість між учнем і вчителем
переважання діалогу, турбота про фізичне та емоційне
благополуччя учнів
пристосування засобів впливу до дитини
стимулювання розвитку, саморозвитку і самовиховання
учнів
8

Щоб педагогічний вплив на молодших школярів був
ефективним, маємо подбати про такі умови
навчально-виховної взаємодії:
 гуманність навчально-виховної взаємодії

 цілісність і системність навчально-виховного

процесу
 особистісну спрямованість навчання і виховання
 наступність з основною школою
 дієву співпрацю вчителів, які працюють у
конкретному класі
 взаємоузгодженість вимог школи і родини до
виховання і розвитку дітей
9

Засоби духовно-морального виховання:
 виховання позитивного ставлення до себе: привчання дітей до оцінної і











самооцінної діяльності (морально-естетичної); стимулювання до
самовдосконалення (культивування прагнення бути кращим)
використання виховної сили слова вчителя і виховної сили мистецтва
(художніх творів, картин, музики, витворів народного мистецтва)
колективне обговорення і розв'язування проблемних завдань і виховних
ситуацій морально-етичного змісту
застосування інсценізацій, рольових ігор, насичених моральним змістом
конструювання вчителем ситуацій вибору учнями навчальних завдань із
моральним підтекстом
створення ситуацій, які стимулюють моральні вчинки дітей, або
моделювання вчинків з допомогою вчителя, їх аналіз
творчі роботи учнів духовно-морального змісту (уявні подорожі до країни
“Етика”, метод незакінчених речень і незакінчених творів, прогнозування
наслідків вчинку, розвитку подій; складання “Етичного словничка”,
“Азбуки ввічливих”, “Абетки моральності”)
10
створення в школі психологічно комфортного середовища

Метою громадянського виховання у
початковій школі є набування знань і
уявлень про українське суспільство,
рідний край, розкриття на доступному
рівні особливостей взаємодії членів
родини, людей в колективі, суспільстві,
виховання в них позитивного
особистісного ставлення до цінностей і
символів Української держави; виховання
гуманної, соціально активної,
відповідальної особистості
11

Відповідно до вікових і пізнавальних можливостей
молодших школярів цілі громадянського виховання
реалізуються на засадах системного підходу різними
способами, з поміж яких найпоширеніші такі:
 демократичні, гуманні методи і форми організації

співпраці дітей і дорослих в урочній і позаурочній
діяльності
 взаємодія виховного потенціалу різних предметів
(найбільшою мірою це міжпредметні зв'язки змісту і
методик української мови, уроків читання з курсами “Я і
Україна”, “Образотворче мистецтво”, “Музика”)
 розширення зв'язків дітей з соціумом, залучення до участі
в дитячих організаціях, у проектах, що сприяє набуттю
позитивного індивідуального досвіду взаємодії в
колективі
 досягнення єдності вимог школи і родини в
громадянському вихованні дітей
12

У початковій школі формується не
просто учень, який уміє читати і
писати, а виховується мовна
особистість із відповідальними
ціннісними орієнтирами,
розвиненими комунікативними
можливостями, мотивацією до
самостійного читання
13

Щоб зберегти природу, необхідно формувати у
людей екологічну свідомість екоцентричного типу








Її найважливішими ознаками є розуміння сутності різних
зв'язків (природа – людина), а саме:
у природі все взаємопов'язане, і ці зв'язки не можна
руйнувати
відновлюваність обмежених природних ресурсів
забезпечується дбайливим до них ставленням,
використанням ресурсозберігаючих технологій і
ощадливістю потреб людини
людина може мати привілей не завдяки розуму, а через
необхідність виконання додаткових обов'язків
необхідність виконання екологічного імперативу – робити
лише те, що не руйнує екологічну рівновагу
розвиток людини і природи – процес гармонійний і
коеволюційний (людина не дар природи, а лише її частина)

14

У початковій школі необхідно сповна задіяти всі
передумови для системного екологічного
виховання молодших школярів:
 через зміст природознавчих навчальних предметі в і







курсів
збагачення всіх предметів екологічно спрямованим
змістом і міжпредметними зв'язками
проведення позаурочної діяльності з вчителем
довкілля і заохочення дітей до практичних справ щодо
його збереження
залучення школярів до дослідницької роботи в
індивідуальних і групових проектах
проведення екологічно спрямованих ігор, вікторин,
конкурсів малюнків
екологічне просвітництво батьків
15

 Як і інші якості людини, здібності розвиваються

завдяки природній основі, умовам життя і
виховання, власній активності. Вони можуть
виявлятися у різних сферах діяльності:
інтелектуальній, художній (мистецькій,
образотворчій, літературній, театральній),
технічній, спортивній, соціальній, трудовій,
комунікативній.
 Усі вияви обдарованості є значущими і потрібними
для повноти життя як особистості, так і
суспільства. У початковій школі розвиток
здібностей дітей, їх творче ставлення до виконання
різних завдань визначено як передумову
всебічного розвитку і виховання, творчого
самовираження дитячої особистості
16


Slide 11

О.Я. Савченко,
академік НАПН України
1

Цілі і цінності шкільної освіти
“Світ вступає в століття людини. Більше,
ніж будь-коли, ми зобов’язані думати про
те, що ми вкладаємо в душу людини”
В.О. Сухомлинський

2

Головна мета української освіти:
• створити умови для особистісного розвитку
і творчої самореалізації кожного
громадянина України
• створювати і розвивати цінності
громадянського суспільства
• формувати покоління, здатні навчатися
впродовж життя
• сприяти консолідації української нації,
інтеграції України в європейський і
світовий простір як конкурентоспроможної
і процвітаючої держави
3

Цінності шкільної освіти:
• гуманізація суспільного життя і гуманізація
освіти
• освоєння цінностей культури
• цінності громадянського виховання
• працелюбність і відповідальність як цінність
шкільної освіти
• цінність екологічного світогляду
• здатність навчатися впродовж життя
• мовна культура учнів як особистісна і суспільно
значуща цінність
• інформаційна культура
• толерантність
• здоров’я як цінність
4

Загальні цінності жителів Землі XXI ст.
•
•
•
•
•
•

Свобода
Рівність
Солідарність
Терпимість
Повага до природи
Загальний обов’язок
5

Ознаки якісної ЗСО
 від уніфікованої, позанаціональної школи до національної і








водночас полікультурної
від школоцентризму – до дитиноцентризму, від адаптивноавторитарної – до особистісно орієнтованої школи
від монополії єдиної програми і підручника, універсальної
методики – до варіативних підручників, методик,
особистісно-діяльнісного підходу
від облаштування окремого класу - до створення в школі
системи навчально-виховних і розвивальних середовищ
від існуючого по суті державного управління – до реального
партнерства і відповідальності держави, школи, сім’ї,
громади, учнів в управлінні навчальним закладом й
оцінюванні якості його роботи
від діагностики відбору і селекції учнів у комплектуванні
класів і шкіл – до педагогічної діагностики, яка сприяє
вихованню і розвитку кожної дитини
6

Узагальнення педагогічної теорії і практики
дає можливість вважати особистісно
орієнтований підхід основою створення
ефективної гуманної системи виховання і
навчання учнів
Ключові поняття підходу:
індивідуальність, особистість, суб'єктність,
самовираження, вибір, педагогічна підтримка

7

Для організації особистісно орієнтованого навчальновиховного процесу визначено такі вимоги:
• діагностична основа навчання
• зосередження на потребах учнів, гуманізація
•
•
•

•

навчального спілкування
співпраця, співтворчість між учнем і вчителем
переважання діалогу, турбота про фізичне та емоційне
благополуччя учнів
пристосування засобів впливу до дитини
стимулювання розвитку, саморозвитку і самовиховання
учнів
8

Щоб педагогічний вплив на молодших школярів був
ефективним, маємо подбати про такі умови
навчально-виховної взаємодії:
 гуманність навчально-виховної взаємодії

 цілісність і системність навчально-виховного

процесу
 особистісну спрямованість навчання і виховання
 наступність з основною школою
 дієву співпрацю вчителів, які працюють у
конкретному класі
 взаємоузгодженість вимог школи і родини до
виховання і розвитку дітей
9

Засоби духовно-морального виховання:
 виховання позитивного ставлення до себе: привчання дітей до оцінної і











самооцінної діяльності (морально-естетичної); стимулювання до
самовдосконалення (культивування прагнення бути кращим)
використання виховної сили слова вчителя і виховної сили мистецтва
(художніх творів, картин, музики, витворів народного мистецтва)
колективне обговорення і розв'язування проблемних завдань і виховних
ситуацій морально-етичного змісту
застосування інсценізацій, рольових ігор, насичених моральним змістом
конструювання вчителем ситуацій вибору учнями навчальних завдань із
моральним підтекстом
створення ситуацій, які стимулюють моральні вчинки дітей, або
моделювання вчинків з допомогою вчителя, їх аналіз
творчі роботи учнів духовно-морального змісту (уявні подорожі до країни
“Етика”, метод незакінчених речень і незакінчених творів, прогнозування
наслідків вчинку, розвитку подій; складання “Етичного словничка”,
“Азбуки ввічливих”, “Абетки моральності”)
10
створення в школі психологічно комфортного середовища

Метою громадянського виховання у
початковій школі є набування знань і
уявлень про українське суспільство,
рідний край, розкриття на доступному
рівні особливостей взаємодії членів
родини, людей в колективі, суспільстві,
виховання в них позитивного
особистісного ставлення до цінностей і
символів Української держави; виховання
гуманної, соціально активної,
відповідальної особистості
11

Відповідно до вікових і пізнавальних можливостей
молодших школярів цілі громадянського виховання
реалізуються на засадах системного підходу різними
способами, з поміж яких найпоширеніші такі:
 демократичні, гуманні методи і форми організації

співпраці дітей і дорослих в урочній і позаурочній
діяльності
 взаємодія виховного потенціалу різних предметів
(найбільшою мірою це міжпредметні зв'язки змісту і
методик української мови, уроків читання з курсами “Я і
Україна”, “Образотворче мистецтво”, “Музика”)
 розширення зв'язків дітей з соціумом, залучення до участі
в дитячих організаціях, у проектах, що сприяє набуттю
позитивного індивідуального досвіду взаємодії в
колективі
 досягнення єдності вимог школи і родини в
громадянському вихованні дітей
12

У початковій школі формується не
просто учень, який уміє читати і
писати, а виховується мовна
особистість із відповідальними
ціннісними орієнтирами,
розвиненими комунікативними
можливостями, мотивацією до
самостійного читання
13

Щоб зберегти природу, необхідно формувати у
людей екологічну свідомість екоцентричного типу








Її найважливішими ознаками є розуміння сутності різних
зв'язків (природа – людина), а саме:
у природі все взаємопов'язане, і ці зв'язки не можна
руйнувати
відновлюваність обмежених природних ресурсів
забезпечується дбайливим до них ставленням,
використанням ресурсозберігаючих технологій і
ощадливістю потреб людини
людина може мати привілей не завдяки розуму, а через
необхідність виконання додаткових обов'язків
необхідність виконання екологічного імперативу – робити
лише те, що не руйнує екологічну рівновагу
розвиток людини і природи – процес гармонійний і
коеволюційний (людина не дар природи, а лише її частина)

14

У початковій школі необхідно сповна задіяти всі
передумови для системного екологічного
виховання молодших школярів:
 через зміст природознавчих навчальних предметі в і







курсів
збагачення всіх предметів екологічно спрямованим
змістом і міжпредметними зв'язками
проведення позаурочної діяльності з вчителем
довкілля і заохочення дітей до практичних справ щодо
його збереження
залучення школярів до дослідницької роботи в
індивідуальних і групових проектах
проведення екологічно спрямованих ігор, вікторин,
конкурсів малюнків
екологічне просвітництво батьків
15

 Як і інші якості людини, здібності розвиваються

завдяки природній основі, умовам життя і
виховання, власній активності. Вони можуть
виявлятися у різних сферах діяльності:
інтелектуальній, художній (мистецькій,
образотворчій, літературній, театральній),
технічній, спортивній, соціальній, трудовій,
комунікативній.
 Усі вияви обдарованості є значущими і потрібними
для повноти життя як особистості, так і
суспільства. У початковій школі розвиток
здібностей дітей, їх творче ставлення до виконання
різних завдань визначено як передумову
всебічного розвитку і виховання, творчого
самовираження дитячої особистості
16


Slide 12

О.Я. Савченко,
академік НАПН України
1

Цілі і цінності шкільної освіти
“Світ вступає в століття людини. Більше,
ніж будь-коли, ми зобов’язані думати про
те, що ми вкладаємо в душу людини”
В.О. Сухомлинський

2

Головна мета української освіти:
• створити умови для особистісного розвитку
і творчої самореалізації кожного
громадянина України
• створювати і розвивати цінності
громадянського суспільства
• формувати покоління, здатні навчатися
впродовж життя
• сприяти консолідації української нації,
інтеграції України в європейський і
світовий простір як конкурентоспроможної
і процвітаючої держави
3

Цінності шкільної освіти:
• гуманізація суспільного життя і гуманізація
освіти
• освоєння цінностей культури
• цінності громадянського виховання
• працелюбність і відповідальність як цінність
шкільної освіти
• цінність екологічного світогляду
• здатність навчатися впродовж життя
• мовна культура учнів як особистісна і суспільно
значуща цінність
• інформаційна культура
• толерантність
• здоров’я як цінність
4

Загальні цінності жителів Землі XXI ст.
•
•
•
•
•
•

Свобода
Рівність
Солідарність
Терпимість
Повага до природи
Загальний обов’язок
5

Ознаки якісної ЗСО
 від уніфікованої, позанаціональної школи до національної і








водночас полікультурної
від школоцентризму – до дитиноцентризму, від адаптивноавторитарної – до особистісно орієнтованої школи
від монополії єдиної програми і підручника, універсальної
методики – до варіативних підручників, методик,
особистісно-діяльнісного підходу
від облаштування окремого класу - до створення в школі
системи навчально-виховних і розвивальних середовищ
від існуючого по суті державного управління – до реального
партнерства і відповідальності держави, школи, сім’ї,
громади, учнів в управлінні навчальним закладом й
оцінюванні якості його роботи
від діагностики відбору і селекції учнів у комплектуванні
класів і шкіл – до педагогічної діагностики, яка сприяє
вихованню і розвитку кожної дитини
6

Узагальнення педагогічної теорії і практики
дає можливість вважати особистісно
орієнтований підхід основою створення
ефективної гуманної системи виховання і
навчання учнів
Ключові поняття підходу:
індивідуальність, особистість, суб'єктність,
самовираження, вибір, педагогічна підтримка

7

Для організації особистісно орієнтованого навчальновиховного процесу визначено такі вимоги:
• діагностична основа навчання
• зосередження на потребах учнів, гуманізація
•
•
•

•

навчального спілкування
співпраця, співтворчість між учнем і вчителем
переважання діалогу, турбота про фізичне та емоційне
благополуччя учнів
пристосування засобів впливу до дитини
стимулювання розвитку, саморозвитку і самовиховання
учнів
8

Щоб педагогічний вплив на молодших школярів був
ефективним, маємо подбати про такі умови
навчально-виховної взаємодії:
 гуманність навчально-виховної взаємодії

 цілісність і системність навчально-виховного

процесу
 особистісну спрямованість навчання і виховання
 наступність з основною школою
 дієву співпрацю вчителів, які працюють у
конкретному класі
 взаємоузгодженість вимог школи і родини до
виховання і розвитку дітей
9

Засоби духовно-морального виховання:
 виховання позитивного ставлення до себе: привчання дітей до оцінної і











самооцінної діяльності (морально-естетичної); стимулювання до
самовдосконалення (культивування прагнення бути кращим)
використання виховної сили слова вчителя і виховної сили мистецтва
(художніх творів, картин, музики, витворів народного мистецтва)
колективне обговорення і розв'язування проблемних завдань і виховних
ситуацій морально-етичного змісту
застосування інсценізацій, рольових ігор, насичених моральним змістом
конструювання вчителем ситуацій вибору учнями навчальних завдань із
моральним підтекстом
створення ситуацій, які стимулюють моральні вчинки дітей, або
моделювання вчинків з допомогою вчителя, їх аналіз
творчі роботи учнів духовно-морального змісту (уявні подорожі до країни
“Етика”, метод незакінчених речень і незакінчених творів, прогнозування
наслідків вчинку, розвитку подій; складання “Етичного словничка”,
“Азбуки ввічливих”, “Абетки моральності”)
10
створення в школі психологічно комфортного середовища

Метою громадянського виховання у
початковій школі є набування знань і
уявлень про українське суспільство,
рідний край, розкриття на доступному
рівні особливостей взаємодії членів
родини, людей в колективі, суспільстві,
виховання в них позитивного
особистісного ставлення до цінностей і
символів Української держави; виховання
гуманної, соціально активної,
відповідальної особистості
11

Відповідно до вікових і пізнавальних можливостей
молодших школярів цілі громадянського виховання
реалізуються на засадах системного підходу різними
способами, з поміж яких найпоширеніші такі:
 демократичні, гуманні методи і форми організації

співпраці дітей і дорослих в урочній і позаурочній
діяльності
 взаємодія виховного потенціалу різних предметів
(найбільшою мірою це міжпредметні зв'язки змісту і
методик української мови, уроків читання з курсами “Я і
Україна”, “Образотворче мистецтво”, “Музика”)
 розширення зв'язків дітей з соціумом, залучення до участі
в дитячих організаціях, у проектах, що сприяє набуттю
позитивного індивідуального досвіду взаємодії в
колективі
 досягнення єдності вимог школи і родини в
громадянському вихованні дітей
12

У початковій школі формується не
просто учень, який уміє читати і
писати, а виховується мовна
особистість із відповідальними
ціннісними орієнтирами,
розвиненими комунікативними
можливостями, мотивацією до
самостійного читання
13

Щоб зберегти природу, необхідно формувати у
людей екологічну свідомість екоцентричного типу








Її найважливішими ознаками є розуміння сутності різних
зв'язків (природа – людина), а саме:
у природі все взаємопов'язане, і ці зв'язки не можна
руйнувати
відновлюваність обмежених природних ресурсів
забезпечується дбайливим до них ставленням,
використанням ресурсозберігаючих технологій і
ощадливістю потреб людини
людина може мати привілей не завдяки розуму, а через
необхідність виконання додаткових обов'язків
необхідність виконання екологічного імперативу – робити
лише те, що не руйнує екологічну рівновагу
розвиток людини і природи – процес гармонійний і
коеволюційний (людина не дар природи, а лише її частина)

14

У початковій школі необхідно сповна задіяти всі
передумови для системного екологічного
виховання молодших школярів:
 через зміст природознавчих навчальних предметі в і







курсів
збагачення всіх предметів екологічно спрямованим
змістом і міжпредметними зв'язками
проведення позаурочної діяльності з вчителем
довкілля і заохочення дітей до практичних справ щодо
його збереження
залучення школярів до дослідницької роботи в
індивідуальних і групових проектах
проведення екологічно спрямованих ігор, вікторин,
конкурсів малюнків
екологічне просвітництво батьків
15

 Як і інші якості людини, здібності розвиваються

завдяки природній основі, умовам життя і
виховання, власній активності. Вони можуть
виявлятися у різних сферах діяльності:
інтелектуальній, художній (мистецькій,
образотворчій, літературній, театральній),
технічній, спортивній, соціальній, трудовій,
комунікативній.
 Усі вияви обдарованості є значущими і потрібними
для повноти життя як особистості, так і
суспільства. У початковій школі розвиток
здібностей дітей, їх творче ставлення до виконання
різних завдань визначено як передумову
всебічного розвитку і виховання, творчого
самовираження дитячої особистості
16


Slide 13

О.Я. Савченко,
академік НАПН України
1

Цілі і цінності шкільної освіти
“Світ вступає в століття людини. Більше,
ніж будь-коли, ми зобов’язані думати про
те, що ми вкладаємо в душу людини”
В.О. Сухомлинський

2

Головна мета української освіти:
• створити умови для особистісного розвитку
і творчої самореалізації кожного
громадянина України
• створювати і розвивати цінності
громадянського суспільства
• формувати покоління, здатні навчатися
впродовж життя
• сприяти консолідації української нації,
інтеграції України в європейський і
світовий простір як конкурентоспроможної
і процвітаючої держави
3

Цінності шкільної освіти:
• гуманізація суспільного життя і гуманізація
освіти
• освоєння цінностей культури
• цінності громадянського виховання
• працелюбність і відповідальність як цінність
шкільної освіти
• цінність екологічного світогляду
• здатність навчатися впродовж життя
• мовна культура учнів як особистісна і суспільно
значуща цінність
• інформаційна культура
• толерантність
• здоров’я як цінність
4

Загальні цінності жителів Землі XXI ст.
•
•
•
•
•
•

Свобода
Рівність
Солідарність
Терпимість
Повага до природи
Загальний обов’язок
5

Ознаки якісної ЗСО
 від уніфікованої, позанаціональної школи до національної і








водночас полікультурної
від школоцентризму – до дитиноцентризму, від адаптивноавторитарної – до особистісно орієнтованої школи
від монополії єдиної програми і підручника, універсальної
методики – до варіативних підручників, методик,
особистісно-діяльнісного підходу
від облаштування окремого класу - до створення в школі
системи навчально-виховних і розвивальних середовищ
від існуючого по суті державного управління – до реального
партнерства і відповідальності держави, школи, сім’ї,
громади, учнів в управлінні навчальним закладом й
оцінюванні якості його роботи
від діагностики відбору і селекції учнів у комплектуванні
класів і шкіл – до педагогічної діагностики, яка сприяє
вихованню і розвитку кожної дитини
6

Узагальнення педагогічної теорії і практики
дає можливість вважати особистісно
орієнтований підхід основою створення
ефективної гуманної системи виховання і
навчання учнів
Ключові поняття підходу:
індивідуальність, особистість, суб'єктність,
самовираження, вибір, педагогічна підтримка

7

Для організації особистісно орієнтованого навчальновиховного процесу визначено такі вимоги:
• діагностична основа навчання
• зосередження на потребах учнів, гуманізація
•
•
•

•

навчального спілкування
співпраця, співтворчість між учнем і вчителем
переважання діалогу, турбота про фізичне та емоційне
благополуччя учнів
пристосування засобів впливу до дитини
стимулювання розвитку, саморозвитку і самовиховання
учнів
8

Щоб педагогічний вплив на молодших школярів був
ефективним, маємо подбати про такі умови
навчально-виховної взаємодії:
 гуманність навчально-виховної взаємодії

 цілісність і системність навчально-виховного

процесу
 особистісну спрямованість навчання і виховання
 наступність з основною школою
 дієву співпрацю вчителів, які працюють у
конкретному класі
 взаємоузгодженість вимог школи і родини до
виховання і розвитку дітей
9

Засоби духовно-морального виховання:
 виховання позитивного ставлення до себе: привчання дітей до оцінної і











самооцінної діяльності (морально-естетичної); стимулювання до
самовдосконалення (культивування прагнення бути кращим)
використання виховної сили слова вчителя і виховної сили мистецтва
(художніх творів, картин, музики, витворів народного мистецтва)
колективне обговорення і розв'язування проблемних завдань і виховних
ситуацій морально-етичного змісту
застосування інсценізацій, рольових ігор, насичених моральним змістом
конструювання вчителем ситуацій вибору учнями навчальних завдань із
моральним підтекстом
створення ситуацій, які стимулюють моральні вчинки дітей, або
моделювання вчинків з допомогою вчителя, їх аналіз
творчі роботи учнів духовно-морального змісту (уявні подорожі до країни
“Етика”, метод незакінчених речень і незакінчених творів, прогнозування
наслідків вчинку, розвитку подій; складання “Етичного словничка”,
“Азбуки ввічливих”, “Абетки моральності”)
10
створення в школі психологічно комфортного середовища

Метою громадянського виховання у
початковій школі є набування знань і
уявлень про українське суспільство,
рідний край, розкриття на доступному
рівні особливостей взаємодії членів
родини, людей в колективі, суспільстві,
виховання в них позитивного
особистісного ставлення до цінностей і
символів Української держави; виховання
гуманної, соціально активної,
відповідальної особистості
11

Відповідно до вікових і пізнавальних можливостей
молодших школярів цілі громадянського виховання
реалізуються на засадах системного підходу різними
способами, з поміж яких найпоширеніші такі:
 демократичні, гуманні методи і форми організації

співпраці дітей і дорослих в урочній і позаурочній
діяльності
 взаємодія виховного потенціалу різних предметів
(найбільшою мірою це міжпредметні зв'язки змісту і
методик української мови, уроків читання з курсами “Я і
Україна”, “Образотворче мистецтво”, “Музика”)
 розширення зв'язків дітей з соціумом, залучення до участі
в дитячих організаціях, у проектах, що сприяє набуттю
позитивного індивідуального досвіду взаємодії в
колективі
 досягнення єдності вимог школи і родини в
громадянському вихованні дітей
12

У початковій школі формується не
просто учень, який уміє читати і
писати, а виховується мовна
особистість із відповідальними
ціннісними орієнтирами,
розвиненими комунікативними
можливостями, мотивацією до
самостійного читання
13

Щоб зберегти природу, необхідно формувати у
людей екологічну свідомість екоцентричного типу








Її найважливішими ознаками є розуміння сутності різних
зв'язків (природа – людина), а саме:
у природі все взаємопов'язане, і ці зв'язки не можна
руйнувати
відновлюваність обмежених природних ресурсів
забезпечується дбайливим до них ставленням,
використанням ресурсозберігаючих технологій і
ощадливістю потреб людини
людина може мати привілей не завдяки розуму, а через
необхідність виконання додаткових обов'язків
необхідність виконання екологічного імперативу – робити
лише те, що не руйнує екологічну рівновагу
розвиток людини і природи – процес гармонійний і
коеволюційний (людина не дар природи, а лише її частина)

14

У початковій школі необхідно сповна задіяти всі
передумови для системного екологічного
виховання молодших школярів:
 через зміст природознавчих навчальних предметі в і







курсів
збагачення всіх предметів екологічно спрямованим
змістом і міжпредметними зв'язками
проведення позаурочної діяльності з вчителем
довкілля і заохочення дітей до практичних справ щодо
його збереження
залучення школярів до дослідницької роботи в
індивідуальних і групових проектах
проведення екологічно спрямованих ігор, вікторин,
конкурсів малюнків
екологічне просвітництво батьків
15

 Як і інші якості людини, здібності розвиваються

завдяки природній основі, умовам життя і
виховання, власній активності. Вони можуть
виявлятися у різних сферах діяльності:
інтелектуальній, художній (мистецькій,
образотворчій, літературній, театральній),
технічній, спортивній, соціальній, трудовій,
комунікативній.
 Усі вияви обдарованості є значущими і потрібними
для повноти життя як особистості, так і
суспільства. У початковій школі розвиток
здібностей дітей, їх творче ставлення до виконання
різних завдань визначено як передумову
всебічного розвитку і виховання, творчого
самовираження дитячої особистості
16


Slide 14

О.Я. Савченко,
академік НАПН України
1

Цілі і цінності шкільної освіти
“Світ вступає в століття людини. Більше,
ніж будь-коли, ми зобов’язані думати про
те, що ми вкладаємо в душу людини”
В.О. Сухомлинський

2

Головна мета української освіти:
• створити умови для особистісного розвитку
і творчої самореалізації кожного
громадянина України
• створювати і розвивати цінності
громадянського суспільства
• формувати покоління, здатні навчатися
впродовж життя
• сприяти консолідації української нації,
інтеграції України в європейський і
світовий простір як конкурентоспроможної
і процвітаючої держави
3

Цінності шкільної освіти:
• гуманізація суспільного життя і гуманізація
освіти
• освоєння цінностей культури
• цінності громадянського виховання
• працелюбність і відповідальність як цінність
шкільної освіти
• цінність екологічного світогляду
• здатність навчатися впродовж життя
• мовна культура учнів як особистісна і суспільно
значуща цінність
• інформаційна культура
• толерантність
• здоров’я як цінність
4

Загальні цінності жителів Землі XXI ст.
•
•
•
•
•
•

Свобода
Рівність
Солідарність
Терпимість
Повага до природи
Загальний обов’язок
5

Ознаки якісної ЗСО
 від уніфікованої, позанаціональної школи до національної і








водночас полікультурної
від школоцентризму – до дитиноцентризму, від адаптивноавторитарної – до особистісно орієнтованої школи
від монополії єдиної програми і підручника, універсальної
методики – до варіативних підручників, методик,
особистісно-діяльнісного підходу
від облаштування окремого класу - до створення в школі
системи навчально-виховних і розвивальних середовищ
від існуючого по суті державного управління – до реального
партнерства і відповідальності держави, школи, сім’ї,
громади, учнів в управлінні навчальним закладом й
оцінюванні якості його роботи
від діагностики відбору і селекції учнів у комплектуванні
класів і шкіл – до педагогічної діагностики, яка сприяє
вихованню і розвитку кожної дитини
6

Узагальнення педагогічної теорії і практики
дає можливість вважати особистісно
орієнтований підхід основою створення
ефективної гуманної системи виховання і
навчання учнів
Ключові поняття підходу:
індивідуальність, особистість, суб'єктність,
самовираження, вибір, педагогічна підтримка

7

Для організації особистісно орієнтованого навчальновиховного процесу визначено такі вимоги:
• діагностична основа навчання
• зосередження на потребах учнів, гуманізація
•
•
•

•

навчального спілкування
співпраця, співтворчість між учнем і вчителем
переважання діалогу, турбота про фізичне та емоційне
благополуччя учнів
пристосування засобів впливу до дитини
стимулювання розвитку, саморозвитку і самовиховання
учнів
8

Щоб педагогічний вплив на молодших школярів був
ефективним, маємо подбати про такі умови
навчально-виховної взаємодії:
 гуманність навчально-виховної взаємодії

 цілісність і системність навчально-виховного

процесу
 особистісну спрямованість навчання і виховання
 наступність з основною школою
 дієву співпрацю вчителів, які працюють у
конкретному класі
 взаємоузгодженість вимог школи і родини до
виховання і розвитку дітей
9

Засоби духовно-морального виховання:
 виховання позитивного ставлення до себе: привчання дітей до оцінної і











самооцінної діяльності (морально-естетичної); стимулювання до
самовдосконалення (культивування прагнення бути кращим)
використання виховної сили слова вчителя і виховної сили мистецтва
(художніх творів, картин, музики, витворів народного мистецтва)
колективне обговорення і розв'язування проблемних завдань і виховних
ситуацій морально-етичного змісту
застосування інсценізацій, рольових ігор, насичених моральним змістом
конструювання вчителем ситуацій вибору учнями навчальних завдань із
моральним підтекстом
створення ситуацій, які стимулюють моральні вчинки дітей, або
моделювання вчинків з допомогою вчителя, їх аналіз
творчі роботи учнів духовно-морального змісту (уявні подорожі до країни
“Етика”, метод незакінчених речень і незакінчених творів, прогнозування
наслідків вчинку, розвитку подій; складання “Етичного словничка”,
“Азбуки ввічливих”, “Абетки моральності”)
10
створення в школі психологічно комфортного середовища

Метою громадянського виховання у
початковій школі є набування знань і
уявлень про українське суспільство,
рідний край, розкриття на доступному
рівні особливостей взаємодії членів
родини, людей в колективі, суспільстві,
виховання в них позитивного
особистісного ставлення до цінностей і
символів Української держави; виховання
гуманної, соціально активної,
відповідальної особистості
11

Відповідно до вікових і пізнавальних можливостей
молодших школярів цілі громадянського виховання
реалізуються на засадах системного підходу різними
способами, з поміж яких найпоширеніші такі:
 демократичні, гуманні методи і форми організації

співпраці дітей і дорослих в урочній і позаурочній
діяльності
 взаємодія виховного потенціалу різних предметів
(найбільшою мірою це міжпредметні зв'язки змісту і
методик української мови, уроків читання з курсами “Я і
Україна”, “Образотворче мистецтво”, “Музика”)
 розширення зв'язків дітей з соціумом, залучення до участі
в дитячих організаціях, у проектах, що сприяє набуттю
позитивного індивідуального досвіду взаємодії в
колективі
 досягнення єдності вимог школи і родини в
громадянському вихованні дітей
12

У початковій школі формується не
просто учень, який уміє читати і
писати, а виховується мовна
особистість із відповідальними
ціннісними орієнтирами,
розвиненими комунікативними
можливостями, мотивацією до
самостійного читання
13

Щоб зберегти природу, необхідно формувати у
людей екологічну свідомість екоцентричного типу








Її найважливішими ознаками є розуміння сутності різних
зв'язків (природа – людина), а саме:
у природі все взаємопов'язане, і ці зв'язки не можна
руйнувати
відновлюваність обмежених природних ресурсів
забезпечується дбайливим до них ставленням,
використанням ресурсозберігаючих технологій і
ощадливістю потреб людини
людина може мати привілей не завдяки розуму, а через
необхідність виконання додаткових обов'язків
необхідність виконання екологічного імперативу – робити
лише те, що не руйнує екологічну рівновагу
розвиток людини і природи – процес гармонійний і
коеволюційний (людина не дар природи, а лише її частина)

14

У початковій школі необхідно сповна задіяти всі
передумови для системного екологічного
виховання молодших школярів:
 через зміст природознавчих навчальних предметі в і







курсів
збагачення всіх предметів екологічно спрямованим
змістом і міжпредметними зв'язками
проведення позаурочної діяльності з вчителем
довкілля і заохочення дітей до практичних справ щодо
його збереження
залучення школярів до дослідницької роботи в
індивідуальних і групових проектах
проведення екологічно спрямованих ігор, вікторин,
конкурсів малюнків
екологічне просвітництво батьків
15

 Як і інші якості людини, здібності розвиваються

завдяки природній основі, умовам життя і
виховання, власній активності. Вони можуть
виявлятися у різних сферах діяльності:
інтелектуальній, художній (мистецькій,
образотворчій, літературній, театральній),
технічній, спортивній, соціальній, трудовій,
комунікативній.
 Усі вияви обдарованості є значущими і потрібними
для повноти життя як особистості, так і
суспільства. У початковій школі розвиток
здібностей дітей, їх творче ставлення до виконання
різних завдань визначено як передумову
всебічного розвитку і виховання, творчого
самовираження дитячої особистості
16


Slide 15

О.Я. Савченко,
академік НАПН України
1

Цілі і цінності шкільної освіти
“Світ вступає в століття людини. Більше,
ніж будь-коли, ми зобов’язані думати про
те, що ми вкладаємо в душу людини”
В.О. Сухомлинський

2

Головна мета української освіти:
• створити умови для особистісного розвитку
і творчої самореалізації кожного
громадянина України
• створювати і розвивати цінності
громадянського суспільства
• формувати покоління, здатні навчатися
впродовж життя
• сприяти консолідації української нації,
інтеграції України в європейський і
світовий простір як конкурентоспроможної
і процвітаючої держави
3

Цінності шкільної освіти:
• гуманізація суспільного життя і гуманізація
освіти
• освоєння цінностей культури
• цінності громадянського виховання
• працелюбність і відповідальність як цінність
шкільної освіти
• цінність екологічного світогляду
• здатність навчатися впродовж життя
• мовна культура учнів як особистісна і суспільно
значуща цінність
• інформаційна культура
• толерантність
• здоров’я як цінність
4

Загальні цінності жителів Землі XXI ст.
•
•
•
•
•
•

Свобода
Рівність
Солідарність
Терпимість
Повага до природи
Загальний обов’язок
5

Ознаки якісної ЗСО
 від уніфікованої, позанаціональної школи до національної і








водночас полікультурної
від школоцентризму – до дитиноцентризму, від адаптивноавторитарної – до особистісно орієнтованої школи
від монополії єдиної програми і підручника, універсальної
методики – до варіативних підручників, методик,
особистісно-діяльнісного підходу
від облаштування окремого класу - до створення в школі
системи навчально-виховних і розвивальних середовищ
від існуючого по суті державного управління – до реального
партнерства і відповідальності держави, школи, сім’ї,
громади, учнів в управлінні навчальним закладом й
оцінюванні якості його роботи
від діагностики відбору і селекції учнів у комплектуванні
класів і шкіл – до педагогічної діагностики, яка сприяє
вихованню і розвитку кожної дитини
6

Узагальнення педагогічної теорії і практики
дає можливість вважати особистісно
орієнтований підхід основою створення
ефективної гуманної системи виховання і
навчання учнів
Ключові поняття підходу:
індивідуальність, особистість, суб'єктність,
самовираження, вибір, педагогічна підтримка

7

Для організації особистісно орієнтованого навчальновиховного процесу визначено такі вимоги:
• діагностична основа навчання
• зосередження на потребах учнів, гуманізація
•
•
•

•

навчального спілкування
співпраця, співтворчість між учнем і вчителем
переважання діалогу, турбота про фізичне та емоційне
благополуччя учнів
пристосування засобів впливу до дитини
стимулювання розвитку, саморозвитку і самовиховання
учнів
8

Щоб педагогічний вплив на молодших школярів був
ефективним, маємо подбати про такі умови
навчально-виховної взаємодії:
 гуманність навчально-виховної взаємодії

 цілісність і системність навчально-виховного

процесу
 особистісну спрямованість навчання і виховання
 наступність з основною школою
 дієву співпрацю вчителів, які працюють у
конкретному класі
 взаємоузгодженість вимог школи і родини до
виховання і розвитку дітей
9

Засоби духовно-морального виховання:
 виховання позитивного ставлення до себе: привчання дітей до оцінної і











самооцінної діяльності (морально-естетичної); стимулювання до
самовдосконалення (культивування прагнення бути кращим)
використання виховної сили слова вчителя і виховної сили мистецтва
(художніх творів, картин, музики, витворів народного мистецтва)
колективне обговорення і розв'язування проблемних завдань і виховних
ситуацій морально-етичного змісту
застосування інсценізацій, рольових ігор, насичених моральним змістом
конструювання вчителем ситуацій вибору учнями навчальних завдань із
моральним підтекстом
створення ситуацій, які стимулюють моральні вчинки дітей, або
моделювання вчинків з допомогою вчителя, їх аналіз
творчі роботи учнів духовно-морального змісту (уявні подорожі до країни
“Етика”, метод незакінчених речень і незакінчених творів, прогнозування
наслідків вчинку, розвитку подій; складання “Етичного словничка”,
“Азбуки ввічливих”, “Абетки моральності”)
10
створення в школі психологічно комфортного середовища

Метою громадянського виховання у
початковій школі є набування знань і
уявлень про українське суспільство,
рідний край, розкриття на доступному
рівні особливостей взаємодії членів
родини, людей в колективі, суспільстві,
виховання в них позитивного
особистісного ставлення до цінностей і
символів Української держави; виховання
гуманної, соціально активної,
відповідальної особистості
11

Відповідно до вікових і пізнавальних можливостей
молодших школярів цілі громадянського виховання
реалізуються на засадах системного підходу різними
способами, з поміж яких найпоширеніші такі:
 демократичні, гуманні методи і форми організації

співпраці дітей і дорослих в урочній і позаурочній
діяльності
 взаємодія виховного потенціалу різних предметів
(найбільшою мірою це міжпредметні зв'язки змісту і
методик української мови, уроків читання з курсами “Я і
Україна”, “Образотворче мистецтво”, “Музика”)
 розширення зв'язків дітей з соціумом, залучення до участі
в дитячих організаціях, у проектах, що сприяє набуттю
позитивного індивідуального досвіду взаємодії в
колективі
 досягнення єдності вимог школи і родини в
громадянському вихованні дітей
12

У початковій школі формується не
просто учень, який уміє читати і
писати, а виховується мовна
особистість із відповідальними
ціннісними орієнтирами,
розвиненими комунікативними
можливостями, мотивацією до
самостійного читання
13

Щоб зберегти природу, необхідно формувати у
людей екологічну свідомість екоцентричного типу








Її найважливішими ознаками є розуміння сутності різних
зв'язків (природа – людина), а саме:
у природі все взаємопов'язане, і ці зв'язки не можна
руйнувати
відновлюваність обмежених природних ресурсів
забезпечується дбайливим до них ставленням,
використанням ресурсозберігаючих технологій і
ощадливістю потреб людини
людина може мати привілей не завдяки розуму, а через
необхідність виконання додаткових обов'язків
необхідність виконання екологічного імперативу – робити
лише те, що не руйнує екологічну рівновагу
розвиток людини і природи – процес гармонійний і
коеволюційний (людина не дар природи, а лише її частина)

14

У початковій школі необхідно сповна задіяти всі
передумови для системного екологічного
виховання молодших школярів:
 через зміст природознавчих навчальних предметі в і







курсів
збагачення всіх предметів екологічно спрямованим
змістом і міжпредметними зв'язками
проведення позаурочної діяльності з вчителем
довкілля і заохочення дітей до практичних справ щодо
його збереження
залучення школярів до дослідницької роботи в
індивідуальних і групових проектах
проведення екологічно спрямованих ігор, вікторин,
конкурсів малюнків
екологічне просвітництво батьків
15

 Як і інші якості людини, здібності розвиваються

завдяки природній основі, умовам життя і
виховання, власній активності. Вони можуть
виявлятися у різних сферах діяльності:
інтелектуальній, художній (мистецькій,
образотворчій, літературній, театральній),
технічній, спортивній, соціальній, трудовій,
комунікативній.
 Усі вияви обдарованості є значущими і потрібними
для повноти життя як особистості, так і
суспільства. У початковій школі розвиток
здібностей дітей, їх творче ставлення до виконання
різних завдань визначено як передумову
всебічного розвитку і виховання, творчого
самовираження дитячої особистості
16


Slide 16

О.Я. Савченко,
академік НАПН України
1

Цілі і цінності шкільної освіти
“Світ вступає в століття людини. Більше,
ніж будь-коли, ми зобов’язані думати про
те, що ми вкладаємо в душу людини”
В.О. Сухомлинський

2

Головна мета української освіти:
• створити умови для особистісного розвитку
і творчої самореалізації кожного
громадянина України
• створювати і розвивати цінності
громадянського суспільства
• формувати покоління, здатні навчатися
впродовж життя
• сприяти консолідації української нації,
інтеграції України в європейський і
світовий простір як конкурентоспроможної
і процвітаючої держави
3

Цінності шкільної освіти:
• гуманізація суспільного життя і гуманізація
освіти
• освоєння цінностей культури
• цінності громадянського виховання
• працелюбність і відповідальність як цінність
шкільної освіти
• цінність екологічного світогляду
• здатність навчатися впродовж життя
• мовна культура учнів як особистісна і суспільно
значуща цінність
• інформаційна культура
• толерантність
• здоров’я як цінність
4

Загальні цінності жителів Землі XXI ст.
•
•
•
•
•
•

Свобода
Рівність
Солідарність
Терпимість
Повага до природи
Загальний обов’язок
5

Ознаки якісної ЗСО
 від уніфікованої, позанаціональної школи до національної і








водночас полікультурної
від школоцентризму – до дитиноцентризму, від адаптивноавторитарної – до особистісно орієнтованої школи
від монополії єдиної програми і підручника, універсальної
методики – до варіативних підручників, методик,
особистісно-діяльнісного підходу
від облаштування окремого класу - до створення в школі
системи навчально-виховних і розвивальних середовищ
від існуючого по суті державного управління – до реального
партнерства і відповідальності держави, школи, сім’ї,
громади, учнів в управлінні навчальним закладом й
оцінюванні якості його роботи
від діагностики відбору і селекції учнів у комплектуванні
класів і шкіл – до педагогічної діагностики, яка сприяє
вихованню і розвитку кожної дитини
6

Узагальнення педагогічної теорії і практики
дає можливість вважати особистісно
орієнтований підхід основою створення
ефективної гуманної системи виховання і
навчання учнів
Ключові поняття підходу:
індивідуальність, особистість, суб'єктність,
самовираження, вибір, педагогічна підтримка

7

Для організації особистісно орієнтованого навчальновиховного процесу визначено такі вимоги:
• діагностична основа навчання
• зосередження на потребах учнів, гуманізація
•
•
•

•

навчального спілкування
співпраця, співтворчість між учнем і вчителем
переважання діалогу, турбота про фізичне та емоційне
благополуччя учнів
пристосування засобів впливу до дитини
стимулювання розвитку, саморозвитку і самовиховання
учнів
8

Щоб педагогічний вплив на молодших школярів був
ефективним, маємо подбати про такі умови
навчально-виховної взаємодії:
 гуманність навчально-виховної взаємодії

 цілісність і системність навчально-виховного

процесу
 особистісну спрямованість навчання і виховання
 наступність з основною школою
 дієву співпрацю вчителів, які працюють у
конкретному класі
 взаємоузгодженість вимог школи і родини до
виховання і розвитку дітей
9

Засоби духовно-морального виховання:
 виховання позитивного ставлення до себе: привчання дітей до оцінної і











самооцінної діяльності (морально-естетичної); стимулювання до
самовдосконалення (культивування прагнення бути кращим)
використання виховної сили слова вчителя і виховної сили мистецтва
(художніх творів, картин, музики, витворів народного мистецтва)
колективне обговорення і розв'язування проблемних завдань і виховних
ситуацій морально-етичного змісту
застосування інсценізацій, рольових ігор, насичених моральним змістом
конструювання вчителем ситуацій вибору учнями навчальних завдань із
моральним підтекстом
створення ситуацій, які стимулюють моральні вчинки дітей, або
моделювання вчинків з допомогою вчителя, їх аналіз
творчі роботи учнів духовно-морального змісту (уявні подорожі до країни
“Етика”, метод незакінчених речень і незакінчених творів, прогнозування
наслідків вчинку, розвитку подій; складання “Етичного словничка”,
“Азбуки ввічливих”, “Абетки моральності”)
10
створення в школі психологічно комфортного середовища

Метою громадянського виховання у
початковій школі є набування знань і
уявлень про українське суспільство,
рідний край, розкриття на доступному
рівні особливостей взаємодії членів
родини, людей в колективі, суспільстві,
виховання в них позитивного
особистісного ставлення до цінностей і
символів Української держави; виховання
гуманної, соціально активної,
відповідальної особистості
11

Відповідно до вікових і пізнавальних можливостей
молодших школярів цілі громадянського виховання
реалізуються на засадах системного підходу різними
способами, з поміж яких найпоширеніші такі:
 демократичні, гуманні методи і форми організації

співпраці дітей і дорослих в урочній і позаурочній
діяльності
 взаємодія виховного потенціалу різних предметів
(найбільшою мірою це міжпредметні зв'язки змісту і
методик української мови, уроків читання з курсами “Я і
Україна”, “Образотворче мистецтво”, “Музика”)
 розширення зв'язків дітей з соціумом, залучення до участі
в дитячих організаціях, у проектах, що сприяє набуттю
позитивного індивідуального досвіду взаємодії в
колективі
 досягнення єдності вимог школи і родини в
громадянському вихованні дітей
12

У початковій школі формується не
просто учень, який уміє читати і
писати, а виховується мовна
особистість із відповідальними
ціннісними орієнтирами,
розвиненими комунікативними
можливостями, мотивацією до
самостійного читання
13

Щоб зберегти природу, необхідно формувати у
людей екологічну свідомість екоцентричного типу








Її найважливішими ознаками є розуміння сутності різних
зв'язків (природа – людина), а саме:
у природі все взаємопов'язане, і ці зв'язки не можна
руйнувати
відновлюваність обмежених природних ресурсів
забезпечується дбайливим до них ставленням,
використанням ресурсозберігаючих технологій і
ощадливістю потреб людини
людина може мати привілей не завдяки розуму, а через
необхідність виконання додаткових обов'язків
необхідність виконання екологічного імперативу – робити
лише те, що не руйнує екологічну рівновагу
розвиток людини і природи – процес гармонійний і
коеволюційний (людина не дар природи, а лише її частина)

14

У початковій школі необхідно сповна задіяти всі
передумови для системного екологічного
виховання молодших школярів:
 через зміст природознавчих навчальних предметі в і







курсів
збагачення всіх предметів екологічно спрямованим
змістом і міжпредметними зв'язками
проведення позаурочної діяльності з вчителем
довкілля і заохочення дітей до практичних справ щодо
його збереження
залучення школярів до дослідницької роботи в
індивідуальних і групових проектах
проведення екологічно спрямованих ігор, вікторин,
конкурсів малюнків
екологічне просвітництво батьків
15

 Як і інші якості людини, здібності розвиваються

завдяки природній основі, умовам життя і
виховання, власній активності. Вони можуть
виявлятися у різних сферах діяльності:
інтелектуальній, художній (мистецькій,
образотворчій, літературній, театральній),
технічній, спортивній, соціальній, трудовій,
комунікативній.
 Усі вияви обдарованості є значущими і потрібними
для повноти життя як особистості, так і
суспільства. У початковій школі розвиток
здібностей дітей, їх творче ставлення до виконання
різних завдань визначено як передумову
всебічного розвитку і виховання, творчого
самовираження дитячої особистості
16