Transcript pps

Педрада

Формування різносторонньої і повноцінної особистості як основна складова навчання і виховання

Створення

умов для різнобічного розвитку і саморозвитку особистості,індивідуалізації і диференціації навчання,переходу на особистісно орієнтовані технології навчання Раєнко В.І.

Перехід на особистісно орієнтовані технології навчання охоплює процес:    взаємодії індивідів, спрямований на розвиток, перетворення об´єкта, на переведення його в якісно новий стан; системну діяльність щодо створення, освоєння та застосування нових засобів; особливий вид творчої діяльності, що об´єднує різноманітні операції і дії, спрямовані на одержання нових знань, технологій, систем.

Мета особистісно орієнтованого навчання і виховання

розвиток інноваційної особистості, здатної до життєтворчості та самореалізації у нових соціальних умовах незалежної України.

Випускник середньої школи повинен бути

готовим до нових суспільних відносин,

соціально захищеним і загартованим,

готовим до зустрічі з труднощами в умовах конкурентної діяльності,

здатним до саморозвитку і самовдосконалення.

Основні риси особистості-учня

         відкритість новому досвіду, внутрішня свобода, емоційна стійкість, емоційний інтелект, рефлексивність, спонтанність (швидкий відрив від ситуації), здатність прийняти рішення, вміння об’єктивно оцінювати себе, позитивне мислення.

Оволодіння ключовими компетентностями допоможе учневі

 критично мислити,  здобувати й аналізувати інформацію, розв’язувати конфлікти,  дозволить вирішити різні проблеми в професійному, соціальному, повсякденному житті

              Ключові компетентності випускника школи, який навчається у системі особистісно орієнтованого навчання · ·

Пізнавальна компетентність:

навчальні досягнення; інтелектуальні знання; · · · уміння навчатися та оперувати знаннями.

Особистісна компетентність:

· розвиток індивідуальних здібностей і талантів; · обізнаність у власних сильних і слабких сторонах; здатність до рефлексії; динамічні знання.

Самоосвітня компетентність:

· здатність до самонавчання, розробка власних прийомів самоосвіти; · відповідальність за рівень власної самоосвітньої діяльності; · змін; гнучкість застосування знань, умінь, навичок в умовах швидких · постійний самоаналіз, самоконтроль за власною діяльністю.

            

Соціальна компетентність:

· вміння співпрацювати, робота в команді, комунікативні навички; · здатність приймати свої рішення і прагнення до розуміння власних потреб; · соціальне єднання, вміння визначити особисті ролі в суспільстві; · · · · · ціннісні орієнтації; · розвиток особистісних якостей, саморегуляція; · культура міжособистісних відносин.

·

Здоров’я особистості:

соматичне здоров’я; клінічне здоров’я; фізичне здоров’я; психічне здоров’я; рівень валеологічних знань

Алгоритм визначення та координації вчителем рівня розвитку школяра        1.

Збір інформації про рівень розвитку компетентності учнів (виділення складових компетентності та критеріїв їх оцінювання, підбір відповідних тестів, тестування).

2.

Систематизація зібраної інформації (розбиття учнів на міні-групи орієнтовно з однаковим рівнем розвитку відповідної компетентності, визначення можливостей розвитку визначених складових компетентності в кожній групі і кожного учня окремо).

3.

Планування (скласти план розвитку відповідної компетентності для кожного учня індивідуально, розробити завдання з предметів, спланувати уроки з необхідною кількістю творчих завдань).

4.

Мотивація (позитивний емоційний простір уроків, заохочування до багатоваріантності вирішення проблеми, „табу” на критику ідей учнів, заохочувати „фантастичні” ідеї).

5.

Координація (корекція завдань за обліком результатів їх застосування, поєднання індивідуальних, групових і колективних форм роботи, перерозподіл ролей у міні-групі).

6.

Розпорядження – прагнення досягти ефективності виконання творчих завдань (консультації, заохочення, вирішення організаційних питань).

7.

Системний контроль і облік результатів діяльності учня.

Головні стратегії розвитку компетентності учнів,які навчаються в умовах особистісно орієнтованого навчання    

прискорення

( курси навчання за диференційованими програмами, спецкурси, факультативи);

поглиблення

(поглиблене вивчення предметів);

збагачення

(якісно новий зміст навчання з виходом за рамки програми, міжпредметні зв’язки, навчання різноманітних засобів і прийомів роботи, залучення до участі у дослідницьких проектах, використання інтелектуальних тренінгів);

проблематизація

(оригінальні пояснення, пошук нового змісту та альтернативних інтерпретацій, наявність самостійних навчальних, тренінгових програм).

Технологія

індивідуалізація і диференціація навчання передбачає      різні рівні подачі нового матеріалу; регулювання швидкості подачі нового матеріалу, завдань; використання чотирирівневих завдань за ступенем складності та самостійного вибору учнем свого рівня; комп’ютерне тестування індивідуальних можливостей дітей; подача навчального матеріалу і завдань у двох видах: з використанням опорних схем і з урахуванням провідного типу мислення учнів.

Психологічний фон занять

 створення умов для вільного вираження емоційних станів учнів,  навчання засобам групової взаємодії,  створення умов для вільного вибору засобів навчальної діяльності і рівня навчальних завдань,  розвиток навичок використання наявних знань в нових умовах.

Для реалізації особистісно орієнтованого навчання учителю потрібно:       захоплюватись кожною ідеєю дитини; позитивно оцінювати всі її ідеї та відповіді; використовувати помилку як можливість нового несподіваного погляду на щось звичне; максимально адаптуватись до усіх висловлювань і дій учнів; створити атмосферу взаємної довіри; забезпечити незалежність у виборі та прийнятті рішень із можливістю самостійно контролювати власні досягнення.

Ви є учитель, який працює в системі особистісно орієнтованого навчання

 Ви - професійно компетентний педагог, який використовує пошукову діяльність, на основі бази знань, умінь, навичок та усвідомленого розуміння своєї ролі в суспільстві, безперервного самовдосконалення й саморозвитку особистості забезпечує оптимальний варіант особистісно орієнтованого навчання з метою створення комфортного розвитку учня.

Принципи педагогічної майстерності

    Щоб навчати інших, треба навчатися самому , щоб виховувати інших, треба починати з себе, Щоб розвивати інших , треба самому постійно розвиватися. Щоб досягти висот , треба скласти образ майбутнього, треба знайти свій ідеал і чим недосягніше для тебе ідеал, тим більше потенціал розвитку у прагненні до нього.

Щоб бути успішним учителем, необхідно зрозуміти природу учня, як можно краще уявити шлях його розвитку.

Навчити учитися, значить пробудити інтерес, а це можливо тільки тоді, коли ти сам зацікавлений.

      Не буває у виховання швидких результатів, треба навчитися терпінню і тоді ти зможешь побачити результати.

Спілкуватися треба, видкидаючи соціальні ролі, тоді педагог людина і учень-людина будуть спілкуватися по-людськи.

Дитина ніколи не робить нічого спеціально «назло», навіть коли його проступки можно назвати «злими», завжди є тому внутрішня причина або внутрішній конфлікт.

Про все можна домовитися. І його продовження: про все можна передомовитися.

Немає безталанних дітей, кожна дитина здібна і обдарована у чомусь. Педагогом потрібно бути 24 години на добу., адже педагог образ життя.

Тест-гра “Пізнайко”

3 4 5 6 № з/ п 1 Основні критерії уроку 2 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 Готуючись до уроку, старанно продумую його основну мету: освітню розвивальну та виховну У своїй роботі застосовую різноманітні сучасні методики навчання (лекції, семінари, заліки, конференції) Можу зацікавити учнів, захопити їх, примусити співпереживати, радіти та сумувати Встановлюю і підтримую зворотній зв’язок Здійснюю зв’язок навчального матеріалу з практикою життя Розвиваю навички самоконтролю, вміння об’єктивно оцінювати свою відповідь, відповіді товаришів Використовую педагогічні інновації Маю власні педагогічні знахідки Раціонально використовую час уроку У мене є на уроці помічники Використовую на уроці ТНЗ Учні беруть участь у плануванні уроку, їхня думка враховується під час організації навчання Домашні завдання задаються і коментуються Пильную за санітарно-гігієнічними вимогами на уроці (чистота, готовність робочих місць) Об’єктивно оцінюю учнів Задоволений результатами своїх учнів Після кожного уроку заповнюю журнал, виставляю бали в учнівські щоденники Разом: Так Част ково Ні

Релаксація

Результати

  

15 16 поміток «так»

ви талановитий, сучасний, творчий учитель, уміло організовуєте навчально виховний процес, виховуєте інтерес до предмета, домагаєтеся міцних знань

10-14 поміток «так»

ви володієте програмовим матеріалом, успішно навчаєте учнів, але не завжди послідовні в дотриманні сучасних педагогічних вимог до уроку. Учні вас розуміють.

До 10 поміток

цікавлять досягнення сучасної педагогіки, учні вас терплять. Часто ви самі відчуваєте, що працюєте безініціативно, однак боїтеся зізнатися в цьому самому собі.

працюєте по-старому, вас не

Обговорення:  Роль мистецтва та літератури у вихованні дітей /Лаханська М.І., Лядник В.С., Кучеренко Л.М./   Класний керівник – автор і архітектор свого класу / Шрам А.В., Дзюндзя С.І/     Навчання і виховання обдарованих – нелегка справа / Шрам А.А., Дзюндзя Н.В./ Сучасні технології і виховний процес / Кордис А.О./ 

Проект рішення:

          створювати умови для випереджального розвитку здібних дітей; активізовувати пізнавальну самостійність, не подаючи нових знань у готовому вигляді; використовувати творчі, проблемні завдання; керувати самоосвітою учнів, навчати трансформувати особистий досвід і вивчений матеріал із літературних джерел, творчо обґрунтовувати результати діяльності, конструювати новий досвід; розвивати навички контролю та самоконтролю; створювати умови для максимального напруження інтелектуальних сил; урізноманітнювати форми творчого співробітництва учнів; через рефлексивне управління навчальною діяльністю формувати навички самоорганізації, саморозвитку, самовизначення особистості у творчій діяльності; допомагати учням у здобутті навичок психопрофілактики та психогігієни.

Висновки

    

Педагогічна культура – це засвоєний рівень мистецтва педагога (педагогічної діяльності) у відношенні до себе, інших, дітей, який проявляється повсякденно Який би слабкий клас нам не дістався, спробуймо не ставити дітям поганих оцінок, не скаржитися батькам на учнів, не робити зауважень на уроках.Спроби примушувати дітей вимотують педагога, підривають його віру у свої сили, у розумність усього того, що відбувається у школі. Педагогіка співпраці робить роботу вчителя хоч і напруженою, але радісно напруженою. Совість учителя звільняється від важкої необхідності постійно завищувати оцінки ефективний урок повинен бути зорієнтованим на створення ситуації успіху учасників уроку, тому що сучасний урок сьогодні - це активна самостійна діяльність, креативність, комунікабельність, коли учасники максимально розкривають свої здібності мета педагога — навчити дитину думати. Задля цього вчитель пропонує постійно експериментувати і вбачає майбутнє освіти в тому, щоб учень мав широкий доступ до якісних, цікавих уроків.

Новаторському досвіду властиві оригінальність, новизна.

Шквал компліментів

 Які ваші враження?

 Що вдалося найкраще?

 З якими проблемами зіткнулися?

 Що зможете використати у своїй роботі?

 Ваші поради і побажання колегам.