Transcript Презентація Національної доповіді «Сталий людський розвиток

СТАЛИЙ ЛЮДСЬКИЙ РОЗВИТОК:
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПРАВЕДЛИВОСТІ
Лібанова Елла Марленівна,
д.е.н., проф., академік НАН України,
директор Інституту демографії та
соціальних досліджень імені М.В.Птухи
Національної академії наук України
1
Що є сутністю
• економічної ефективності
• соціальної справедливості
• особистої свободи
Що в своїй єдності вони забезпечують? Сталий людський розвиток
Що з цього є первинним, а що вторинним?
Чи завжди економічний розвиток спричиняє покращання життя?
Екологія, економіка та суспільне буття мають бути скріплені
таким управлінням, яке здатне забезпечити справедливість
відповідних відносин в кожній із зазначених складових
Як кожна з цих складових пов'язана із
• сталим розвитком
• цивілізаційним прогресом
• сучасною кризою
“Політична проблема людства полягає в об'єднанні трьох речей:
економічної ефективності, соціальної справедливості
та особистої свободи”. Джон Мейнард Кейнс
Новий погляд на навколишнє середовище
 В контексті людського розвитку екологічна система
трактується не як сукупність природних ресурсів та
середовище споживання, а як компонент соціального та
економічного вибору
 Цінності та інтереси екологічного розвитку перетворюються
на нові види та блага економічної діяльності, а також нові
імперативи людського мислення та соціальної диференціації
 Екологічна система трактується як середовище та ресурси
розвитку
 Чутливість нових технологій та сучасної людини створюють
можливість урахування навіть мінімальних нюансів
середовища і перетворювати його на новий актив соціальної
взаємодії
Трактування економіки в контексті сталого людського розвитку





Економічне зростання утворює необхідний для покращання якості життя базис;
воно є необхідною передумовою прогресу
Проте воно саме пособі не забезпечує соціальної справедливості
Зв'язок між зростанням і людським розвитком не є автоматичним - його потрібно
формувати соціальною політикою, формуючи систему ліфтів для бідних і
одночасно інвестуючи кошти в охорону здоров'я і освіту, збільшуючи кількість
гідних робочих місць , запобігаючи виснаженню природних ресурсів і їх
надмірною, часто хижацькій експлуатації, забезпечують справедливий розподіл
не тільки доходів, а й усіх результатів економічного зростання.
Безперечно, це не означає нехтування економічним зростанням і його цінністю
Україна вочевидь потребує підвищення доходів – і населення, і бюджетів усіх
рівнів. Однак навіть доволі швидке зростання не гарантує адекватного
підвищення добробуту і якості життя населення; стрімкі темпи економічного
зростання в першій половині 2000-х років не супроводжувались адекватним
зростанням попиту на робочу силу, покращанням соціальної інфраструктури,
передусім доступності якісної медичної допомоги, врешті-решт не відбулося
зниження бідності, нерівності і зростання тривалості життя при народженні.
 Імперативом розбудови сучасного
суспільства є забезпечення справедливості
та формування суб'єктивної впевненості у
цьому.
 На практиці антитезою справедливості є
нерівність
 Нерівність як розмаїття, як обґрунтована диференціація
доходів сприймається
 Нерівність, породжена походженням, соціальним статусом,
недотриманням законів не сприймається
 Відповідно в суспільстві є 2 принципово різні види нерівності:
• корисна для кланової системи управління, об’єктивно не
обґрунтована і соціально несправедлива
• породжена об'єктивно існуючими відмінностями в
здібностях, набутих знаннях тощо
 Форми нерівності:
• за доходами
• за доступом до ресурсів, включаючи екологічні,
економічні, інформаційні
• за доступом до базових соціальних послуг
 Прояви нерівності
• за віком
• за соціальним статусом
• за місцем проживання
В Україні є проблеми в кожній із складових
сталого людського розвитку
В результаті проблеми екології, економіки,
соціальної організації, а також управління
їх взаємодією безпосередньо і
концентровано втілюються у формуванні
багаторівневої та багатоаспектної
соціальної нерівності
Соціальна нерівність
Політична нерівність
Майнова
За статусом
проживання
За віком
За місцем
проживання
За гендерною
ознакою
За економічним
статусом
За доступом до
інформації
За доходом
Культурно-духовна нерівність
Нерівність соціальної мобільності
 Фрагментарність соціальної структури породжує в Україні
безліч форм та проявів несправедливості, які стосуються
майже усіх сфер життєдіяльності людини та суспільства,
соціальних страт та прошарків населення, територіальних
одиниць та географічних осередків
 Мінливість форм та різновидів нерівності часто приховує те,
що певні її види закріплюються за соціальними групами, що
спричиняє стійку поляризацію і навіть маргіналізацію
суспільства
 Ступінь соціальної нерівності суспільства безпосередньо
відбивається у свідомості українців, а відповідно у їх
поведінці – це стосується як пересічних громадян, так і
бізнесменів та політиків
 Більшість населення України розуміє нерівність як
нерівномірний розподіл обмежених ресурсів суспільства –
грошей, влади, майна, освіти, престижу, реальних
можливостей жити за власною волею
 Як несправедливість сприймається те, що розмір та
доступність ресурсів не залежить від особистих заслуг
індивіда, а є синекурою соціального прошарку, до якого
належить особа
Посилення нерівності внаслідок трансформацій
– групи, що виграли, на думку населення
Нерівність за доходами
Домогосподарства, які не мають доходів від зайнятості, розподілені за децильними
групами майже рівномірно, з незначним зсувом у бік середніх груп (з 4-ї до 7-ї).
Натомість, альтернативна група домогосподарств, де всі працюють і немає
утриманців, зосереджена переважно у зоні високих доходів – з 8-ї до 10-ї децильних
груп
Уявлення населення про напрями успішної модернізації
(2 варіанти відповідей), %
44
викорінення корупції
покращання
управління
підготовка
необхідних кадрів
урахування думки
населення
інновації
34
30
27
24
18
розвиток демократії
2
інше
Відсутність довгострокової стратегії розвитку держави
супроводжується тим же серед населення – 60% або живе
виключно сьогоденням, або планує своє майбутнє на дуже
короткий строк
Освіта, яку населення вважає найбільш перспективною, %
Юридична
52,8
Економічна
51,7
Медична
33,6
Мовна (іноземні мови)
27,5
Інженерно-технічна
19,7
Журналістська
11,0
Політологічна
9,6
Воєнна
7,5
Педагогічна
Фундаментальні науки (фізика, хімія, біологія, математика тощо)
7,0
6,4
Гуманітарні науки (історія, психологія, літературознавство тощо)
6,0
Екологічна
4,6
Інше
2,4
Важко відповісти
9,2
Депозитна та кредитна активність населення
Дві вади сучасної соціальної політики:
•підтримка необґрунтованої нерівності
•провокування утриманських настроїв
В Україні заможні верстви населення платять значно меншу частку
податків, а бідні – відповідно значно більшу, ніж у США, % загальної
суми податків
97,8%
70,5%
63,7%
36,7%
36,3%
20,2%
4,4%
2,3%
США (2009)
Нижня медіанна група (перші 50%)
Верхня децильна група (топ 10%)
Україна (2010)
Верхня медіанна група (топ 50%)
Верхня процентильна група (топ 1%)
Законодавчо-нормативна підтримка утриманства
 Відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з
дітьми», право на допомогу на дітей одиноким матерям мають
одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі
усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або
іншому відповідному документі відсутній запис про батька
(матір). Тоді як: «жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не
перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою
вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей,
права на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким
матерям, не має».
 Це означає, що право на допомогу визначається не реальною
нужденністю, а відсутністю формальних ознак, запису про батька.
З другого боку у зворотній ситуації, коли жінка має офіційний
шлюб, але фактично проживає і виховує дитину одна, отримати
допомогу неможливо. В результаті гонитва за формальними
ознаками, попри реальний стан, призводить до числених
зловживань (після прийняття закону відбулося стрімке зростання
кількості одиноких матерів – за період з 2003 по 2012 рр. їх
кількість зросла більш ніж у 60 разів).
Значно більшу частину пільг отримують відносно
заможні верстви, 2011 р., %
Недостатня ефективність соціальних державних пільг
 На надання різного роду соціальних пільг держава витрачає
щороку доволі значні суми: вартість програми пільг більш ніж у
п’ять з половиною разів перевищує вартість адресних програм
допомоги.
 Якщо врахувати, що серед користувачів пільг менше чверті
становлять бідні, то очевидно, що ця програма не сприяє
зниженню бідності і зменшенню розшарування у суспільстві, а
навпаки, посилює його.
 Якби кошти, що витрачаються на надання пільг, спрямувати на
надання допомоги бідним верствам населення, то показник
бідності можна було б знизити на чверть, а злиденності – більш,
ніж наполовину.
Низький рівень довіри населення до влади не дає
змоги проводити довготривалі реформи
Без активної участі населення в прийнятті та реалізації
рішень, без розвиненого громадянського суспільства
сталий людський розвиток неможливий
 Головне призначення громадянського суспільства –
підтримувати баланс між владою, стихією ринкового
середовища та інтересами окремих груп населення шляхом
активізації та організації солідарних дій громадян, вмотивованих
некомерційними та невладними інтересами
 Громадянське суспільство дає можливість гармонізувати
потреби розвитку особистості та вимог сталості функціонування
соціальної системи
 Реалізація завдань громадянського суспільства відбувається як
у середовищі стихійно сформованих соціальних мереж, так і
організованого й професійно керованого громадянського
суспільства, котре являє собою різноманіття громадських
об’єднань (організацій)
Екологозбалансованості сталого
людського розвитку
Соціально-економічна
Демографічна
Доходів
Зайнятості
Охорони
здоров’я
Освітня
Міграційна
Гендерна
Подолання нерівномірності доступу
до інфраструктури спільного
використання
25
Подолання нерівномірності розвитку регіонів України та типів