Transcript Розділ XIV
Злочини проти основ національної безпеки України Стаття 109. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади Об'єктом злочину є встановлений Конституцією і законами України порядок створення і діяльності вищих органів державної влади, порушення якого створює загрозу безпеці держави у політичній сфері. Державна влада — це система сформованих у порядку, передбаченому Конституцією та законами України, органів, які уособлюють собою владу глави держави, законодавчу, виконавчу і судову владу. Конституційний лад включає встановлені Конституцією України основні засади життєдіяльності суспільства, держави і людини в Україні. Об’єктивна сторона – 1) дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади; 2) змова про вчинення таких дій; 3) публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади; 4) розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій. Змова передбачає угоду, досягнуту між двома чи більше особами, про вчинення спільних дій з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, яка містить певні істотні умови, що стосуються способу вказаних дій, сил і засобів тощо. Публічні заклики передбачають хоча б одне відкрите звернення до невизначеного, але значного кола осіб, в якому висловлюються ідеї, погляди чи вимоги, спрямовані на те, щоб шляхом поширення їх серед населення чи його окремих категорій схилити певну кількість осіб до певних дій. Розповсюдженая матеріалів — це дії, метою яких є доведення змісту відповідних матеріалів до відома багатьох людей. Суб’єкт злочину загальний. Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у вигляді прямого умислу. Частина 3 ст. 109 КК передбачає кваліфікуючі ознаки діянь: 1) вчинення цих дій особою, яка є представником влади; 2) повторно; 3) організованою групою; 4) з використанням засобів масової інформації. Представником влади є особа, яка перебуває на службі в органах державної влади та наділена владними повноваженнями, виконує владні функції (наприклад, депутат місцевої влади, голова суду, працівник міліції тощо. Під засобами масової інформації треба розуміти друковані засоби масової інформації, періодичні друковані видання (пресу), газети, журнали, бюлетені, відомості, інформаційні листки тощо і разові видання з визначеним тиражем, а також аудіовізуальні засоби масової інформації: радіо, телебачення, кіно, аудіо, відео тощо, їх використання для вчинення вказаних вище дій означає виступи у них зі статтями, доповідями, інтерв’ю тощо. Стаття 110. Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України Безпосереднім об'єктом цього злочину є відносини щодо забезпечення територіальної цілісності і недоторканності України в межах встановлених кордонів. Дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордо ну, на порушення порядку, встановленого Конституцією України; Публічні заклики до вчинення цих дій; Об'єктивна сторона злочину Розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій. Кваліфікуючі ознаки: Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел. Обов'язковою ознакою є мета — змінити межі території або державного кордону України. Суб'єкт — особа, яка досягла 16-ти років. Вчинення вказаних у ч. 1 ст. 110 КК дій особою, яка є представником влади; Повторність; За попередньою змовою групою осіб; Дії, поєднані з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі. Дії, пов'язані з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі,мають місце в тих випадках, коли суб'єкт діє з метою викликати вороже ставлення до осіб іншої національності або расової належності. Частина 3 ст. 110 КК передбачає особливо кваліфікуючу ознаку — вчинення дій, передбачених частинами 1 і 2 ст. 110 КК, якщо вони призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків (наприклад, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, знищення важливих об'єктів, пошкодження життєзабезпечуючих комунікацій тощо). Стаття 111. Державна зрада Об'єкт злочину -державна безпека України у будь-якій її сфері. Державна безпека — це відсутність загрози, стан захищеності життєво важливих інтересів держави від внутрішніх і зовнішніх загроз в усіх вказаних вище сферах життєдіяльності держави. Суверенна держава означає верховенство державної влади, її самостійність усередині країни та незалежність у міжнародних відносинах, яка може бути обмежена лише необхідністю виконувати договори і зобов’язання в галузі міжнародних відносин. Територіальна цілісність держави передбачає, що всі складові території держави (адміністративно-територіальні одиниці) перебувають в нерозривному взаємозв’язку, характеризуються єдністю і не мають власного суверенітету. Територіальна недоторканність — це захищеність території країни в існуючих кордонах від будь-яких посягань, що можуть стосуватися незаконної зміни території України, визначеної рішеннями Верховної Ради України і міжнародними договорами України. Об'єктивна сторона Перехід на бік ворога полягає в наданні безпосередньої допомоги державі, з якою Україна перебуває в умовах воєнного стану або збройного конфлікту. Форми такого переходу можуть бути різними: перехід до ворога через лінію фронту; вступ до армії ворожої держави; участь за її завданням у бойових діях проти України; надання різної допомоги агентам такої держави та ін. Шпигунство — друга форма державної зради — це передача або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю. Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України полягає в будь-якій допомозі у проведенні підривної діяльності проти інтересів України. При цій формі не має значення, як діяла особа — за завданням іноземної держави чи з власної ініціативи. Суб'єкт злочину спеціальний — ним може бути тільки громадянин України, який досяг до вчинення злочину шістнадцяти років. Співучасниками (співвиконавцями, організаторами, підбурювачами, пособниками) можуть бути й інші особи. . З суб'єктивної сторони державна зрада характеризується прямим умислом. Конкретні мотиви і мета не є обов'язковими ознаками державної зради і можуть бути різними. Частина 2 ст. 111 КК визначає спеціальну підставу звільнення від кримінальної відповідальності, яке може мати місце за наявності трьох умов в їх сукупності: 1) суб’єктом звільнення є лише такий громадянин України, який вступив у зв’язок з іноземною державою, іноземною організацією або їх представниками й отримав їх злочинне завдання; 2) цей громадянин не вчинив жодних дій на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників; 3) він добровільно заявив органам влади України про свій зв’язок з іноземною державою, іноземною організацією або їх представниками та про отримане завдання. Стаття 112. Посягання на життя державного чи громадського діяча • Безпосереднім основним об'єктом цього злочину є відносини, що забезпечують нормальну діяльність усіх гілок державної влади (законодавчої, виконавчої, судової), а також політичних партій. Обов'язковим додатковим об'єктом є життя людини — державного чи громадського діяча. Об'єктивна сторона цього злочину законодавцем визначається як по сягання на життя державного діяча чи керівника політичної партії. Під посяганням розуміється вбивство або замах на вбивство. Тому цей злочин вважається закінченим не тільки при настанні смерті зазначених осіб, але й при наявності замаху на злочин, який кваліфікується безпосередньо за ст. 112 КК, без посилання на ст. 15 КК. Перелік осіб, на життя яких вчинюється посягання є вичерпним і поширюватися не може. При цьому потрібно встановити, що посягання вчинене у зв'язку з державною або громадською діяльністю потерпілих. Суб'єкт — особа, яка досягла 14-ти років. Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом, при якому суб'єкт усвідомлює, що потерпілим є державний діяч або керівник політичної партії і що посягання здійснюється у зв'язку з його державною чи громадською діяльністю, для того, щоб перешкодити цій діяльності або помститися за її виконання. Вбивство перелічених осіб на ґрунті особистих взаємовідносин кваліфікується за статтями про злочини проти життя. Державна діяльність — це діяльність відповідної службової особи у масштабах держави. Громадською діяльністю у складі злочину, передбаченого ст. 112, визнається діяльність громадянина, обумовлена його належністю до політичної партії і спрямована на реалізацію функцій і виконання завдань, які стоять перед нею. Стаття 113. Диверсія Основним безпосереднім об'єктом диверсії є внутрішня безпека України, її економічна основа . Додатковими об'єктами можуть бути: життя, здоров'я людей, екологічна безпека. Предметом диверсії є підприємства, установи, шляхи сполучення, нафто і газопроводи, тварини, рослини тощо. Об’єктивна сторона диверсії проявляється в семи формах, кожна із яких передбачає вчинення суспільне небезпечних дій (зокрема, вибухів і підпалів), спрямованих на: 1) масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їх здоров’ю; 2) зруйнування або пошкодження об’єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення; 3) радіоактивне забруднення; 4) масове отруєння; 5) поширення епідемій; 6) поширення епізоотій; 7) поширення епіфітотій. Суб’єктом злочину є осудна особа, якій виповнилось 14 років. Суб’єктивна сторона диверсії характеризується виною у виді прямого умислу і спеціальною метою. Характерною ознакою диверсії є те, що вчинення зазначених вище дій не є самоціллю, а використовується винним як засіб досягнення його головної мети — ослаблення держави. Саме за ознакою спеціальної мети (не враховуючи деяких інших ознак) диверсію треба відмежовувати від таких суміжних умисних злочинів, як, наприклад, умисне вбивство двох чи більше осіб або способом, небезпечним для життя багатьох осіб, терористичний акт, пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів, умисне знищення або пошкодження майна, забруднення моря, випуск або реалізація недоброякісної продукції, зараження венеричною хворобою, екоцид тощо. Склад злочину побудований як формальний, а тому на перший план виступає не фактичний результат (ослаблення держави чи принаймні реальна загроза такого ослаблення), а саме вороже ставлення особи до держави. Стаття 114. Шпигунство Безпосереднім об'єктом злочину є державна безпека України в інформаційній, а також політичній, економічній, воєнній і науково-технологічній сферах. Предметом шпигунства є відомості, що становлять державну таємницю, які матеріалізовані у відповідному документі чи виробі. З об'єктивної сторони шпигунство полягає у таких діях; 1) передача іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю; 2) збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю. Суб'єкт злочину спеціальний передбачений ст. 114, тільки іноземець або особа без громадянства. Шпигунство, вчинене громадянином України, кваліфікується за ст. 111. Суб'єктивна сторона шпигунство вчиняється з прямим умислом. Особа усвідомлює, що вона збирає з метою передачі або передає іноземній державі, іноземній організації або їх представникам за своєю або їх ініціативою відомості. Що становлять державну таємницю, і бажає цього. Ч. 2 ст. 114 передбачає спеціальну підставу звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вже передала чи зібрала для передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомості, що становлять державну таємницю. Такою підставою є сукупність трьох умов, із яких тільки дві повністю залежать від волі вказаної особи: а) особа припинила раніше розпочату шпигунську діяльність; б) вона добровільно повідомила органи державної влади України про вчинене нею на шкоду інтересам України; в) внаслідок виконання особою перших двох умов і вжитих органами державної влади України (можливо, за участю цієї ж особи) заходів було відвернено шкоду інтересам України.