Transcript Document

Проблеми застосування КПК України
2012 року в контексті практики ЄСПЛ
24 квітня 2014 року
Сліпченко Володимир Іванович
Завгородня Каріна Володимирівна
Відомості про рішення, прийняті Європейським судом з прав
людини (ЄСПЛ) щодо України, протягом 2013 року
У 2013 році Європейським судом з прав людини було розглянуто 151 справу проти України.
За результатами розгляду справ ЄСПЛ постановив:
80
70
69
60
50
42
40
30
24
20
10
0
рішення щодо суті скарг
рішення щодо суті скарг, у яких було
встановлено відсутність ознак
стверджуваного заявниками порушень
та/або визнано відповідні скарги
частково неприйнятними
рішення щодо дружнього
врегулювання справ у 31 заяві
Порушення Україною окремих статей Конвенції про захист прав
людини і основоположних свобод (ЄКПЛ), констатованих
Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ) протягом 2013 року
в 69 справах проти України
(згідно з офіційними статистичними даними ЄСПЛ)
Стаття 1 Протоколу до
ЄКПЛ. Захист права
власності
на
20
Інші статті ЄКПЛ
7
Стаття 13. Право
ефективний засіб
правового захисту
Стаття 2. Право на
життя 12
Стаття 3. Заборона
катувань 36
20
Стаття 11. Право на
свободу зібрань та
об'єднань
2
Стаття 8. Право
на повагу до
приватного та
сімейного життя
7
Стаття 5. Право на
свободу та особисту
недоторканість
Стаття 6. Право на
справедливий суд
28
45
числове значення вказує на кількість порушень відповідної статті ЄКПЛ, констатованих ЄСПЛ в 2013 році
Кількість скарг, поданих до ЄСПЛ проти держав-учасниць ЄКПЛ,
станом на 31.03.2014 року
Грузія
2400
2,5 %
Словенія
1800
Болгарія
1,9 %
1750
1,8 %
Інші 37 держав
17000
14,6 %
Російська Федерація
14000
14,6 %
Італія
14750
15,4 %
Польша
1750
1,8 %
Румунія
6100
6,4 %
Україна
15500
Туреччина
10550
11,0 %
Сербія
10450
10,9 %
16,1 %
Загальна кількість поданих заяв: 96 050
14.04.2014 року було презентовано
російськомовну версію бази даних ЄСПЛ
www.echr.coe.int
зареєструватися на розсилку можливо на сайті
www.echr.coe.int/rss
www.echr.coe.int
зареєструватися на розсилку можливо на сайті
www.echr.coe.int/rss
На даний момент ресурси ЄСПЛ – налічують
11 000 перекладів на 30 мов світу
на російську мову перекладено
приблизно 1 000 рішень
Останнє рішення проти України було прийнято
ЄСПЛ 17 квітня 2014 року
Справа АНАТОЛІЯ РУДЕНКА проти України
(Скарга №. 50264/08 ) - 17 квітня 2014
Справа ДЖУЛАЙ проти України
(Скарга №. 24439/06 ) - 03 квітня 2014
Справа ЗІНЧЕНКО проти України
(Скарга №. 63763/11 ) - 13 березня 2014
Справа ВАЛЕРІЙ ФУКЛЕВ проти України
(Скарга №. 6318/03 ) - 16 січня 2014
В чому полягає проблема об’єктивності оцінки
ризиків функціонування нового КПК України в
контексті практики ЄСПЛ?
В чому полягає проблема об’єктивності оцінки
ризиків функціонування нового КПК України в
контексті практики ЄСПЛ?
Всі останні рішення прийняті
підставі розгляду скарг поданих у
2002-2007 рр.
на
В чому полягає проблема об’єктивності оцінки
ризиків функціонування нового КПК України в
контексті практики ЄСПЛ?
Всі останні рішення прийняті
підставі розгляду скарг поданих у
2002-2007 рр.
на
Такими темпами порушення
Конвенції у 2013 році будуть
розглянуті ЄСПЛ лише у 2020-2024рр.
ГРУЗІЯ – що оскаржується до ЄСПЛ?
ILDANI v. GEORGIA (2013)
JASHI v. GEORGIA (2013)
DVALISHVILI v. GEORGIA (2012)
BAISUEV AND ANZOROV v. GEORGIA (2012)
- незаконність затримання;
- неналежне поводження з затриманими;
- ненадання необхідної медичної
знаходження особи в «СИЗО»;
допомоги
- застосування катування (або погроза
насильства) з метою отримання доказів;
- порушення права на захист…
Скарги подані ще у 2006-2007 рр.
під
час
застосування
Молдова – предмет скарг до ЄСПЛ
TRIPĂDUŞ v. THE REPUBLIC OF MOLDOVA (2014)
GAVRILIŢĂ v. THE REPUBLIC OF MOLDOVA (2014)
RADU v. THE REPUBLIC OF MOLDOVA (2014)
- відсутність обґрунтованості тримання під вартою;
- не дотримання строків подання клопотання на
продовження
застосування
заходів
забезпечення
кримінального провадження;
- розголошення під час досудового розслідування
відомостей, що становлять таємницю яка охороняється
законом
ЄСПЛ розглянуто лише скарги подані до 2007р.
Кодекс новий, а проблеми старі!
ВИСНОВОК - норми будь-якого закону не можуть призвести до
обмеження прав та свобод,
до цього призводить лише практика його застосування
З'ясуємо системні порушення, що допускаються і за нового КПК
1. Не внесення відомостей до ЄРДР – відмова в початку
кримінального провадження
- протягом 2013 року було зареєстровано – 1
вчинення кримінальних правопорушень
510 021 заяв та повідомлень про
- у 2013 року було обліковано - 539 218 кримінальних правопорушень (без
урахування закритих по ст. 284 КПК України)
- повідомлено про підозру – 169 446 осіб
- направлено до суду з обвинувальним актом –
правопорушень
213 961
кримінальних
«Мироненко проти України» (2010): розслідування було проведено
із значними затримками через винесення чисельних постанов про відмову в
порушенні кримінальної справи за фактом вбивства сина заявниці.
«Хайло проти України» (2010): кримінальну справу було порушено
лише через три роки після смерті родича заявників, хоча заявники на початку
розслідування назвали конкретних осіб, які могли бути причетними до злочину.
Нажаль під час узагальнення статистики декларуються лише
виявлені факти порушень 24-годинного терміну
внесення відомостей до ЄРДР
(протягом 12 місяців 2013 року)
- мова взагалі не йде про факти невнесення та їх припинення
Протягом 12 місяців 2013 року з порушенням 24-годинного терміну
слідчими до ЄРДР внесено відомості про 335 кримінальних правопорушень.
Найбільша їх кількість в наступних регіонах:
Миколаївська обл.
45
АР Крим
22
м. Київ
23
Київська обл.
24
Луганська обл.
43
Дніпропетровська обл.
26
числове значення вказує на кількість порушень у відповідному регіоні
Порівняння кількості зареєстрованих заяв та повідомлень про злочини (кримінальні
правопорушення), що вчинені або готуються
(за 12 місяців 2010-2013 років)
Кількість зареєстрованих заяв та повідомлень про злочини
(кримінальні правопорушення)
4000000
3500000
3 346 539
3,163,810
3 139 173
3000000
2500000
2000000
1 510 021
1500000
1000000
500000
0
12 місяців 2010 року
12 місяців 2011 року
12 місяців 2012 року
12 місяців 2013
2. Допуск захисника
-
неповідомлення центрів про факт затримання особи (але
КПК чітко встановлює, що всі докази, отримані за
відсутності захисника, повинні визнаватися судом
недопустимими - ч. 1 і п. 3 ч. 2 ст. 87);
- неповідомлення центрів про необхідність залучення
захисника.
«Тодоров проти України» (2012) – заявнику не було
надано захисника до першого допиту, не зважаючи на його фізичні
вади (проблеми із зором).
«Яременко проти України» (2008) – заявнику не було
надано захисника до першого допиту: примусили відмовитись від
захисника з метою отримання доказів.
«Боротюк проти України» (2012) – допит
порушенням статусу: заявник мав статус свідка, а не підозрюваного.
з
Основні параметри системи захисту, гарантованого
державою
• бюджет у сумі понад 51 млн. грн. на 2013 рік (для порівняння:
2012 рік – менше 2 млн. грн.)
• 27 регіональних центрів з надання БВПД;
• 3016 адвокатів, відібраних для надання БВПД;
• 1735 адвокатів, з якими укладено контракти (договори);
• понад 500 адвокатів, які перебувають на чергуванні у кожен момент
реального часу на всій території держави і прибувають протягом 1 год.;
• 198 штатних працівників центрів з надання БВПД, з них 104 – чергові,
які працюють в режимі «доба через три»;
• робота в режимі «24/7/365»;
• понад 50940 доручень, виданих адвокатам за період з 01.01.2013
до 31.08.2013
3. Обшук та тимчасове вилучення майна
- невідповідність юридичної
проведення обшуку;
адреси
місця
- невідповідність назви юридичної особи;
- невідповідність
предмету
кримінального
правопорушення межам обшуку;
- неповернення тимчасово вилученого майна без
накладення на нього арешту.
«Головань проти України» (2012): були вилучені
документи, які містили адвокатську таємницю та не були
предметом злочину, а також документи, датовані періодом часу, який не
відносився по предмету доказування.
Приклади типового порушення:
- злочин вчинено в бюджетній сфері;
1) під час обшуку вилучено 15 000 доларів США;
2) вилучено документи за період роботи підприємства з 2011 по 2013
рік (хоча злочин вчинено в 1 кварталі 2013 року);
Питання: чи перевищено слідчим межі наданого
дозволу слідчого судді на проведення обшуку?
Перший випадок?
Другий випадок?
4. Відсутність чітких мотивів для обрання запобіжного заходу
-
-
відсутність обґрунтування ризиків;
вчинення тяжкого злочину не є обов’язковою підставою для обрання запобіжного
заходу;
вид запобіжного заходу не повинен розглядатися як засіб для отримання доказів.
«Луценко проти України» (2012):
серед мотивів, наведених в
рішенні про обрання заявнику запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, було
зазначено небезпеку того, що він може ухилитися від участі в розслідуванні або
продовжити злочинну діяльність, однак влада не змогла пояснити, яким чином заявник,
обвинувачений у зловживанні службовим становищем, міг би продовжувати цю
діяльність майже через рік після того, як він залишив посаду міністра внутрішніх справ.
«Харченко проти України» (2008) – пілотне рішення:
відсутність обґрунтування у рішеннях про обрання запобіжного заходу взяття під варту та
продовження тримання під вартою, а саме рішення національних судів щодо тримання
заявника під вартою містили стандартний набір підстав без розгляду їх ймовірності в
контексті конкретної життєвої ситуації.
«Клішин проти України» (2012):
небажання особи зізнатись у
скоєнні злочину стало підставою для обрання щодо неї запобіжного заходу у вигляді
тримання під вартою.
5. Відсутність чітких мотивів для продовження
строків запобіжного заходу
- посилання лише на наявність ризиків та тяжкість
кримінального правопорушення без обґрунтування їх змісту;
- існування лише обґрунтованої підозри (факту вчинення
злочину) недостатньо для продовження строків тримання
під вартою;
- збирання доказів пропорційно зменшує наявність ризиків,
зазначених в ст. 177 КПК України.
«Єлоєв проти України» (2008): рішення національних
судів не містили жодних підстав для продовження строку
тримання особи під вартою
6. Бездіяльність слідчого та порушення процесуальних строків
-
не проведення якісного розслідування (навантаження не є підставою);
-
порушення «розумних строків» (існування чітких критеріїв їх допустимості);
-
допущення обмеження права під час проведення конкретної процесуальної дії
без права на оскарження рішення (недосконалість процесуального закону,
наявність ст. 55 Конституції України);
-
не повернення тимчасово вилученого майна (протягом наступного робочого дня
після його вилучення, за умови ненакладення на нього арешту) та ін.
«Меріт проти України» (2004): існування невиправданих
затримок у розслідуванні через несвоєчасне виділення слідчим матеріалів
справи в окреме провадження (проведення розшуку співучасника злочину).
ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!