Інноваційна модель комплексного превентивного виховання учнівської молоді професійно-технічних навчальних закладів засобами позашкільної освіти Жилевич Ольга Костянтинівна, заступник директора з навчальнометодичної роботи Львівського державного Палацу естетичного виховання учнівської.

Download Report

Transcript Інноваційна модель комплексного превентивного виховання учнівської молоді професійно-технічних навчальних закладів засобами позашкільної освіти Жилевич Ольга Костянтинівна, заступник директора з навчальнометодичної роботи Львівського державного Палацу естетичного виховання учнівської.

Інноваційна модель комплексного превентивного
виховання учнівської молоді професійно-технічних
навчальних закладів
засобами позашкільної освіти
Жилевич Ольга Костянтинівна,
заступник директора з навчальнометодичної роботи Львівського
державного Палацу естетичного
виховання учнівської молоді
На підставі аналізу існуючої системи позашкільної освіти у
професійно-технічних навчальних закладах запропоновано
шляхи вдосконалення системи зайнятості учнів після уроків,
зокрема, через орієнтацію гурткової роботи, програм на
життєзнавчу компетентність та різноспрямованість задля
майбутньої швидкої "соціалізації" учня.
“Сучасна демократія вимагає від особи…
усвідомлення нею власної ролі
і значення в життєдіяльності суспільства,
а також дій
відповідно до власних переконань і цінностей”
В. О. Огнев'юк
"Превентивний" – в перекладі з латинської (prаventivus) означає
запобіжний або попереджувальний. Багато джерел
термін
"превентивний" вживають як аналог чи додаток до терміну
"правовий", що значно звужує саме поняття превентивної виховної
системи. Але превентивне виховання – це по великому рахунку
"попереджувальне" прививання учневі навичок соціалізації.
Щоб мати можливість знайти своє місце в житті в умовах
нової держави європейського типу, випускник загальноосвітнього чи
спеціального навчального закладу повинен володіти певними
психологічними якостями:
 гнучко адаптуватися у мінливих життєвих, виробничих та
ринкових ситуаціях;
 самостійно, критично та професійно мислити;
•
уміти бачити та формувати проблему, знаходити шляхи
раціонального її вирішення;
 усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути
використані в оточуючій дійсності та професійній діяльності;
 бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити;
 бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах,
уміти працювати в колективі, запобігати та уміти виходити з
конфліктних ситуацій.
Аспекти превентивного виховання
Педагогічний аспект – формування особистісної культури цінностей,
самоактуалізації, свідомого вибору моделей соціальної поведінки
Соціальний аспект - об’єднання зусиль суб’єктів превентивної
діяльності, спрямованих на узгоджену реалізацію попереджувальних заходів
Психологічний аспект передбачає диференційований індивідуальнопсихологічний підхід ,розробку науково-обгрунтованих програм
соціалізації.
Правовий аспект полягає у формуванні правової культури.
Превентивні заходи
Первинні - збереження і розвиток умов, що сприяють збереженню
здоров’я та життя дітей, попередженню несприятливого впливу на учня
Вторинні – виявлення негативних змін у поведінці дитини з метою
попередження їх подальшого розвитку
Третинні - заходи, спрямовані на попередження подальшого розвитку
відхилень у поведінці учня
Психологічні якості випускника навчального закладу
(готового до повноцінного життя в соціумі):
 гнучко адаптуватися у мінливих життєвих, виробничих та
ринкових ситуаціях;
 самостійно, критично та професійно мислити;
 уміти бачити та формувати проблему, знаходити шляхи
раціонального її вирішення;
 усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути
використані в оточуючій дійсності та професійній діяльності;
 бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити;
 бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах,
уміти працювати в колективі, запобігати та уміти виходити з
конфліктних ситуацій
Виявлення та поширення передового
педагогічного досвіду
Постійний моніторинг процесу
превентивної освіти
Співпраця з батьками, сім'ями,
(допомога)
Об'єднання зусиль державних,
громадських організацій, установпартнерів
Підвищення кваліфікації кадрів
Використання інформ.-методичних,
орг.-управлінських, кадрових ресурсів
Визначення пріоритетних напрямів
роботи з учнями (превентивної освіти)
Комплексна модель
превентивного виховання
учнівської молоді
Культурологічний підхід
Синергетичний підхід
Середовищний підхід
Компетентнісний підхід
Системний підхід
Особистісно орієнтований підхд
Методологія формування
превентивного виховного середовища
Головна мета позашкільної освіти забезпечення потреб у творчій самореалізації,
здобуття додаткових знань, умінь та навичок
за інтересами та вибором. Але, щоб цей вибір
зробити, треба сформувати пізнавальний
інтерес, спонукати учня спробувати різні види
творчої діяльності, в яких і виявляться
здібності у повному обсязі.
Здібність до творчості – універсальна риса
особистості.
Якщо її сформувати у якомусь виді діяльності
(інтелектуальній, ігровій, художній), вона
обов’язково знайде своє продовження і розвиток
в інших видах творчості.
Обов’язкові компоненти формування пізнавального інтересу

Позитивна
емоція у
стосунку до
діяльності

Присутність
пізнавальної
складової
емоції

Мотивація
діяльності
Пізнавальний
інтерес
Можливості використання
дистанційної (очно-дистанційної) освіти у позашкіллі щодо:
осіб з особливими потребами;
обдарованих дітей та молоді, які спроможні самостійно або
прискорено опанувати навчальні програми;
осіб, які проживають у географічно віддалених і
важкодоступних до позашкільного навчального закладу населених
пунктах;
- учнів, які перебувають за умовами виробничої практики за
кордоном чи за межами населеного пункту, де розташований
основний чи позашкільний навчальний заклад;
- під час карантину; під час хвороби; участі у дистанційних
конкурсах; отриманні консультацій тощо.
В умовах трансформації українського суспільства, коли
відбувається зміна ціннісних координат і відбуваються складні
колізії у внутрішньому світі особистості, зростає роль
педагогіки життєтворчості, спрямованої на плекання людини як
творця свого життя.
Педагогіка життєтворчості повинна визначати стратегію
розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті, щоб, за словами Софії
Русової “Дати широкий, вільний розвиток усім духовним силам і
здібностям дитини, який піднімає її особисту вартість і дасть
майбутній людині змогу бути корисною для малого чи великого
кола громадянства”.