Transcript Скачати матеріали семінару

Моніторинг
навчально-виховного процесу у
Лівчицькій загальноосвітній
школі І-ІІ ст.
Моніторинг якості навчання – це сукупність
неперервних дій, що дозволяють
спостерігати та, якщо потрібно, коригувати
просування учня від незнання до знань.
Моніторингові дослідження в школі:
1. Моніторинг техніки читання учнів 2-4 класів на протязі 5 років.
2. Моніторинг наступності (якості знань учнів 4-х і 5-х класів на
протязі 4 років).
3. Моніторинг успішності учнів з математики та алгебри у 5-9 класах
протягом 1 року.
4. Моніторинг навченості учнів 9 класу з історії на протязі 5 років.
5. Моніторинг стартового рівня знань, умінь та практичних навичок з
української мови учнів 5-го класу.
6. Моніторинг експериментальної діяльності: “Нетрадиційні уроки в
початковій школі”.
7. Моніторинг дослідження суб’єктів виховного процесу (батьки,
діти) “Чи хороші ви батьки?”.
Етапи моніторингових досліджень
І – підготовчий
• Мета
• Клас
• Встановлення термінів
• Вивчення нормативних документів
• Визначення критеріїв та показників оцінювання.
ІІ – практичний
• Збір інформації:
‒ (спостереження;
‒ співбесіди;
‒ відвідування уроків;
‒ контрольні роботи).
ІІІ – підсумковий
• Узагальнення інформації:
‒ Висновки спрямовані на усунення проблеми;
‒ Підготовки рекомендацій щодо корекційної роботи;
‒ Прийняття управлінських рішень.
1. Визначити рівень і динаміку процесу
навчання шляхом порівняння даних.
2. Оцінити компетенцію засвоєння знань,
порівнюючи результати.
3. Оцінити рівень росту, спаду компетенцій
учнів.
4. Розробити схему дій щодо подолання
труднощів у навчанні.
1. Неперервне відстеження стану навчального
процесу.
2. Досягнення мети.
3. Передумови для вдосконалення роботи
вчителя.
4. Відповідність рівня складності навчального
матеріалу здібностям учня.
Вказівки щодо проведення моніторингу,
форми звітності
1. У календарно-тематичних планах навчального предмету слід
передбачити потребу у проведенні діагностичних робіт.
2. Моніторинг навченості учнів з базової дисципліни визначається
на основі трьох діагностичних замірів знань (нульовий,
контрольний, підсумковий) або за підсумковими роботами.
3. Діагностичні роботи проводяться за завданнями складеними
адміністрацією школи або разом з вчителями-предметниками.
4. Завдання повинні відповідати певному рівневі навченості.
5. Оцінювання проводиться за показником якості навченості
(високий рівень, достатній рівень, середній рівень і початковий
рівень).
6. Обробка результатів (таблиці, діаграми, графіки).
7. Написання протоколу проведення заміру знань.
І етап
Клас – 2; 3; 4.
Термін – 3 роки (2009-2010; 2010-2011; 2011-2012)
Мета моніторингу:
Отримати об’єктивну інформацію за нормативною швидкістю
та якістю читання учнів;
Спроектувати на основі цих досліджень рекомендації з
підвищення темпу читання учнів 2-4 класів.
Інструментарії:
- тексти з читання
- нормативи відповідно до програмових вимог
- співбесіда з учителями, учнями.
ІІ етап
Рік
Клас
Спосіб читання
Темп читання
Розуміння прочитаного
цілими
словами
словамискладами
склад.
вище норми
відпов.
норми
нижче
норми
розум.
частк.
розум.
не
розум.
2009
2010
2 (14 уч.)
3 (17 уч.)
4 (10 уч.)
5
8
3
5
6
4
4
3
3
6
5
2
5
9
5
3
3
3
9
14
6
3
2
2
2
1
2
2010
2011
2 (10 уч.)
3 (14 уч.)
4 (17 уч.)
4
9
10
3
4
5
3
1
2
4
10
9
4
2
6
2
2
2
8
11
14
2
2
3
1
-
2011
2012
2 (10 уч.)
3 (10 уч.)
4 (14 уч.)
3
5
10
5
3
3
2
2
1
5
5
10
3
3
1
2
2
3
5
5
13
3
5
-
2
1
Порівняльний аналіз
Словами-складами
21%
33%
36%
35%
32%
49%
Цілими словами
30%
20%
2 клас
3 клас
4 клас
32%
32%
25%
36% 27%
31%
47%
Складами
42%
39%
33%
12%
29%
2 клас
3 клас
4 клас
37%
53%
53%
40%
35%
18% 23%
2 клас
3 клас
4 клас
Темп читання
Нижче
норми
Відпов. до
програм.
вимог
Вище норми
0%
20%
40%
60%
80%
4 клас 20112012 н.р.
4 клас 20102011 н.р.
4 клас 20092010 н.р.
3 клас 20112012 н.р.
3 клас 20102011 н.р.
3 клас 20092010 н.р.
2 клас 20112012 н.р.
2 клас 20102011 н.р.
2 клас 20092010 н.р.
Розуміння прочитаного
90%
80%
70%
60%
50%
40%
30%
20%
10%
0%
Розуміє
2 клас
3 клас
4 клас
Частково
розум.
Не
розум.
Порівняльний аналіз результатів моніторингово дослідження дає змогу зробити загальні
висновки про стан техніки читання учнів за три роки.
Моніторинг показав, що у багатьох учнів 2, 3, 4 класів сформовані навички плавного читання
цілими словами. Найбільший відсоток учнів, які читають цілими словами у 2 класі – у 2010-2011
н. р. (40%), у 3 класі – 2010-2011 н. р. (64%), а у 4 класі – 2011- 2012 н. р. (71%). Однак частина
учнів читає складами. І ці відсотки ми бачимо на діаграмі. Такі учні є кожного року у кожному
класі.
Більша частина учнів читає вище програмованих вимог. Найвищий рівень навченості
продемонстрували учні 2 кл. у 20011-2012 н. р. (50%); учні 3 класу у 2010-2011 н. р. (71%) і учні 4
класу у 2011-2012 н. р. (71%). Але є певний відсоток учнів, які читають нижче програмових
вимог, у яких не сформовані навички читання. Цей відсоток учнів майже однаковий у кожному
класі. Це від 14% до 30% учнів.
Якщо звернути увагу на узагальнені дані про розуміння прочитаного, то ми бачимо, що більший
Відсоток учнів у класах розуміє те, про що читає.
Пропозиції:
Із метою заохочення учнів до читання створити у класах полички художньої літератури для
індивідуального читання.
Вчителям на уроках читання впроваджувати спеціальні вправи для розвитку техніки читання
учнів.
2008 – 2009 н. р.
2009 – 2010 н. р.
2009 – 2010 н. р.
2010 – 2011 н. р.
2010 – 2011 н. р.
2011 – 2012 н. р.
2012 – 2013 н. р.
2013 – 2014 н. р.
В
Д
С
П
В
Д
С
П
В
Д
С
П
В
Д
С
П
Якість знань
учнів 4 кл.
2/
15%
9/
70%
2/
15%
-
3/
23%
7/
54%
1 / 8%
2/
15%
2/
17%
8/
67%
1/
8%
1/
8%
3/
17%
9/
53%
5/
30%
-
Якість знань
учнів 5 кл.
-
8/
61%
5/
39%
-
2/
15%
7/
54%
2/
13%
2/
15%
2/
17%
6/
50%
3/
25%
1/
8%
Відсоток
погіршення
якості знань
15%
9%
24%
-
8%
-
7%
-
-
7%
7%
-
70%
60%
50%
40%
4 клас
5 клас
30%
20%
2008-2009 н. р.
2009-2010 н. р.
10%
0%
Високий
рівень
Середній
рівень
60%
50%
40%
4 клас
5 клас
30%
20%
10%
0%
В. р.
Д. р.
2009-2010 н. р.
2010-2011 н. р.
С. р.
П. р.
70%
60%
50%
40%
4 клас
5 клас
30%
20%
10%
0%
В. р.
Д. р.
2010-2011 н. р.
2011-2012 н. р.
С. р.
П. р.
Мета моніторингу:
▪
визначити стартовий рівень знань, умінь та практичних навичок з
української мови учнів 5-х класів;
▪ розробити на підставі одержаної інформації рекомендації щодо
поліпшення освітнього рівня п’ятикласників.
Інструментарій:
▪
▪
▪
тестові завдання з української мови;
бесіда щодо проведення й оцінювання тестів;
інструкція для вчителя.
1. На виконання тесту відводиться один урок.
2. Роздайте кожному учневі бланк із запитаннями тесту.
Перевірте, чи всі учні вписали своє прізвище та ім’я на отриманому бланку.
3. Перед початком виконання завдань тесту проведіть інструктаж учнів з таких питань:
• тест складається із завдань; можливі відповіді на них позначаються літерами А, Б, В;
• серед можливих відповідей правильною є лише одна;
• обравши літеру, що відповідає правильній відповіді, учень обводить її олівцем, інші літери
залишаються необведеними і незакресленими;
• якщо жодна літера не обведена, завдання є невиконаним;
• за наявності будь-якого виправлення завдання вважати невиконаним.
4. Після закінчення уроку зберіть бланки відповідей.
5. Перевірте роботу кожного учня. На аркуші-бланку проти кожного завдання поставте,
наприклад, “+” там, де є правильна відповідь, і “-” там, де відповідь неправильна.
Підрахуйте кількість правильних відповідей і запишіть у правому верхньому куті бланку.
6. Складіть звітні відомості.
Результати виконання роботи учнів занесіть у таблицю “Звітність по класу”. Правильна
відповідь позначається знаком “+”, неправильна ‒ знаком “-” .
В останньому рядку таблиці вкажіть кількість правильних відповідей на кожне запитання.
7. Занесіть дані про те, яка кількість учнів правильно виконала: 1‒‒3 завдання; 4 ‒‒6
завдань;
7 ‒‒9 завдань; 10 ‒‒12 завдань; не виконала кожного.
Аналіз результатів моніторингу стартового рівня навчальних досягнень
з української мови учнів 5-х класів
Для визначення рівня навчальних досягнень було розроблено тестові завдання закритого типу, які
компонувалися так, щоб охопити найважливіші теми курсу української мови за 4-й клас.
Тест складається із 12 завдань, які були спрямовані на визначення теоретичних знань, практичних умінь і
навичок п’ятикласників із таких розділів програми:
1. Речення.
3. Будова слова.
2. Слово.Значення слова.
4. Частини мови.
Тестові завдання поділялися за рівнями складності (початковий, середній, достатній, високий). Успішність
учнівської роботи визначалась кількістю правильно виконаних завдань з кожного розділу програми.
Аналіз доступності завдань тесту
Номер завдання
1
Кількість учнів (у %)
81
2
3
4
5
6
7
8
9
10 11 12
79 90 77 84 80 71 71 80 83 79 80
Узагальнені результати виконання тесту
Кількість завдань
0
1‒‒3
4 ‒‒6
7 ‒‒9
10 ‒‒12
Кількість учнів (у %)
0
11
34,5
40
14,5
Результати сформованості знань, умінь та практичних навичок учнів
Розділи програми
Завдання тесту
Кількість учнів, які правильно
виконали завдання (у%)
Речення
1‒‒3
83,3
Слово. Значення слова
4 ‒‒6
80,3
Будова слова
7 ‒‒9
74
Частини мови
10 ‒‒12
80,6
Моніторинг стартового рівня
знань, умінь та практичних
навичок з української мови учнів
5-го класу
15%
11%
35%
39%
Початковий
Середній
Достатній
Високий
1.
2.
Порівняльний аналіз результатів моніторингового дослідження дає змогу
зробити загальні висновки про стартовий рівень сформованості знань,
умінь і навичок з української мови учнів 5-го класу.
Найбільші труднощі в п’ятикласників виникли під час виконання завдань із
розділу “Будова слова”. У середньому 74% учасників дослідження
оволоділи знаннями й уміннями, передбаченими програмою. На цей факт
варто звернути увагу учителю, оскільки це один із тих розділів курсу
української мови, вивчаючи який учні засвоюють найважливіші правила
грамотного письма.
14,5% учнів 5-го класу, які взяли участь у моніторинговому дослідженні,
успішно впоралися з усіма завданнями, 74,5% правильно виконали більшу
частину тесту. Серед них 40% учнів якісно засвоїли знання, оскільки
правильно виконали 75% тестових завдань.
Мета моніторингу:
• отримати об’єктивну інформацію про стан викладання та рівень знань, умінь і практичних
навичок учнів з історії;
• спроектувати на основі цих досліджень заходи з підвищення якості вивчення історії;
• надати необхідну організаційно-методичну допомогу вчителю історії задля поліпшення
стану викладання історії;
• вивчити рівень самоосвітньої компетентності учнів і вчителя;
• вивчити досвід роботи вчителя історії.
Методичний інструментарій вивчення стану викладання предмета:
• тестові та різнорівневі завдання з історії України для учнів;
• співбесіда з учителем та учнями;
• анкета для вчителя;
• анкети для учнів.
Структурні компоненти моніторингу:
• навчальний план та навчальні програми, їх реалізація;
• забезпеченість і умови викладання історії України: кадрове забезпечення, інформаційна
забезпеченість учителів;
• відвідування уроків, спостереження за характером навчального процесу, нормами
організації навчальної діяльності учнів на уроці, вивчення методики і методів роботи
вчителів, спрямованих на розвиток особистості учня, системи оцінювання, управління;
• контроль за веденням і перевіркою учнівських зошитів;
• контроль за здійсненням позакласної роботи з предметів.
60
50
40
Початковий
Середній
Достатній
Високий
30
20
10
0
20062007
20072008
20092010
20102011
2008-2009 н. р. – 9 класу
не було
20112012
Порівняльний аналіз результатів моніторингового дослідження дає змогу зробити
загальні висновки про рівень сформованості знань, умінь та практичних навичок
учнів з історії України.
Найвищий рівень навченості продемонстрували учні 2010-2011 н. р.,
а найменший – учні 2007-2008 н.р..
Мета: вивчення стану викладання та рівня знань учнів для визначення рівня
ефективності, й результативності організації навчального процесу з
математики та алгебри. Надати необхідну організаційно-методичну
допомогу вчителю задля покращення стану викладання предмету.
Методичні інструментарії:
‒ різнорівневі завдання з предмету для учнів 5-9 класів на три заміри
навчальних досягнень школярів: нульовий, контрольний, підсумковий.
‒ співбесіда з учителем та учнями.
‒ написання протоколів.
Узагальнені результати виконання першої
діагностичної роботи
Мета, яку становили при проведенні заміру: визначити
рівень знань учнів за минулий навчальний рік та
готовність класу до даного етапу навчання.
Аналіз результатів моніторингу учнів 5 класу
Перша діагностична робота – нульовий замір знань з математики
Мета, яку ставили при проведенні заміру:
Визначити рівень знань учнів за минулий навчальний рік та готовність класу до даного етапу навчання.
Результати:
на високому рівні – 1 учень;
на достатньому рівні – 8 учнів;
на середньому рівні – 7 учнів;
на початковому рівні – учнів.
Діаграма розподілу к-ті учнів, які отримали
6
відповідні бали
Діаграма розподілу середнього К-засвоєння
за завдання на рівні (%)
5
К-ть учнів
4
Високий
3
Достатній
Середній
2
Початковий
1
0
12 11 10
9
8
7
6
Бали
5
4
3
2
1
50%
45%
40%
35%
30%
25%
20%
15%
10%
5%
0%
Високий
Достатній
Середній
Початковий
Узагальнені результати виконання другої
діагностичної роботи – контрольний замір знань
Мета, яку становили при проведенні заміру: рівень
успішності змін у знаннях учнів при вивченні математики
та алгебри за І семестр.
Аналіз результатів моніторингу учнів 5 класу
Друга діагностична робота – контрольний замір знань з математики
Мета, яку ставили при проведенні заміру:
Рівень успішності змін у знаннях учнів при вивченні математики та підведення попередніх підсумків навчання.
Результати:
на високому рівні – 7 учень;
на достатньому рівні – 5 учнів;
на середньому рівні – 5 учнів;
на початковому рівні – учнів.
Діаграма розподілу к-ті учнів, які отримали
відповідні бали
6
Діаграма розподілу середнього К-засвоєння
за завдання на рівні (%)
45%
5
40%
35%
К-ть учнів
4
3
Високий
30%
Достатній
25%
Середній
Початковий
2
20%
15%
1
10%
5%
0
12 11 10
9
8
7
6
Бали
5
4
3
2
1
0%
Високий
Достатній
Середній
Початковий
Підсумковий замір
10
9
8
7
6
5
4
3
2
1
0
Нульовий замір
К-ть учнів
Порівняльна діаграма за діагностичними роботами
з математики та алгебри
В. р. В. р. В. р. Д. р. Д. р. Д. р. С. р. С. р. С. р. П. р. П. р. П. р.
5 клас
6 клас
7 клас
8 клас
9 клас
Схема
Протокол проведення діагностування навченості учнів 5 класу
(нульовий замір знань)
Школа
Предмет
Дата проведення
Клас
Учитель
У класі за списком
Писали роботу
Відсутніх
Лівчицька загальноосвітня школа І-ІІ ст.
Математика
04. 09.2012
5
Цебрій Марта Василівна
17 учнів
16 учнів
1 учень
Характеристика процесу виконання роботи:
Учні виконували роботу самостійно. При виконанні завдань дотримувалися тиші. На
виконання завдання учні затратили час відведений вчителем.
Завершення роботи:
Виконали завдання раніше встановленого часу ‒ учнів.
Не справились із завданням у відведений час 1 учень.
Директор школи:
Заступник директора:
Вчитель:
І.Д.Цюмрак
М.С.Фендорак
М.В.Цебрій
Класи
Вис. р.
Дост. р.
Сер. р.
Поч. р.
5 кл
(10 уч.)
20%
30%
30%
20%
6 кл
(13 уч.)
15%
38%
38%
9%
7 кл
(13 уч.)
7%
38%
46%
9%
8 кл (13
уч.)
15%
38%
46%
-
9 кл
(10 уч.)
10%
П. р.
С. р.
Д. р.
В. р.
70%
20%
-
0%
20%
40%
5 клас 6 клас 7 клас
8 клас 9 клас
60%
80%
5 клас
20%
6 клас
20%
9%
Високий рівень
Достатній рівень
Середній рівень
Початковий рівень
30%
15%
38%
30%
38%
7 клас
9%
7%
9 клас
8 клас
0%
38%
15%
20%
0% 10%
46%
47%
38%
Рейтинг успішності: І місце – 8 клас, ІІ місце – 9 клас, ІІІ місце – 6 клас,
ІV місце – 7 клас, V місце – 5 клас.
70%
Таблиця рейтингу предметів:
Укр.
літ.
Укр.
мова
Світ.
літер.
Англ.
мова
Істор.
Укр.
Всесв.
істор.
алгебра
Геометр
біологія
хімія
фізика
Географ
.
В. р.
41,6%
16,6%
25%
25%
25%
33,3%
25%
25%
58,3%
33,3%
25%
8,4%
-
41,6%
50%
50%
58,3%
66,7%
58,3%
33,3%
41,7%
33,3%
58,3%
58,3%
41,7%
С. р.
16,8%
33,4%
25%
16,7%
8,3%
8,4%
33,4%
25%
8,4%
8,4%
16,7%
41,9%
П. р.
-
-
-
-
-
-
8,3%
8,3%
-
-
-
-
укр. літ. - 41,6%
укр. м. - 16,6%
світ. л. - 25%
англ. м. - 25%
іст. Укр. - 25%
Всесв. іст. - 33,3%
алгебра - 25%
геометр. - 25%
біологія - 58%
хімія - 33,3%
фізика - 25%
географія - 8,4%
Етапи
Пропедевтичний
Основне завдання з’ясувати освітні запити учнів і батьків та основні мотиви виробу нетрадиційних
форм навчання.
Основний етап
Завдання
Організація психолого-педагогічної діагностики щодо використання нетрадиційних методів і форм
роботи.
Виявлення проблем у виборі вчителем структури уроків і методи проведення.
Завершальний
Виявлення відповідності між можливостями учня і вимогами нетрадиційних уроків.
Рівень задоволення учнів нетрадиційними формами організації навчання.
Експеримент із запровадження нетрадиційних форм організації і проведення навчання у 2-4
класах запроваджувався з 1 вересня по листопад місяць. Проводилось анкетування учнів через
місяць після початку навчання та наступне анкетування було здійснено через 2 місяці після
початку навчання.
Результати анкетування учнів 2-4 класах
Мета: вивчити ставлення учнів початкових класів до нової форми
організації навчання через місяць після запровадження.
Рівень задоволення учнів формами організації та проведення
нетрадиційних уроків
17,4%
Дуже подобається - 28
учнів
Не визначилися - 4 учні
4,7%
Не подобається - 2 учні
9,9%
68,0%
Задоволені,
подобається - 7 учнів
Результати анкетування учнів початкових
класів
Мета: вивчити ставлення учнів до нової форми організації та
проведення уроків через 2 місяці.
Рівень задоволення учнів
12,2%
0,0%
4,9%
82,9%
Дуже
подобається 34 учні
Не
визначилися 2 учні
Задоволені,
подобається 5 учнів
Не
подобається -
Позитивні аспекти навчання
( з точки зору вчителів )
- Вхід від шаблонів.
- Учні діють творчо й
самостійно.
- Враховують індивідуальні
особливості учнів.
- Дає змогу виявити
нетрадиційне
мислення і здатність до
нетрадиційних рішень.
Для успішної реалізації процесу
в школі створено творчу групу
з реалізації експерименту до
складу якої входять:
Заступник директора з
навчально-виховної роботи.
Психолог школи.
Вчителі початкових класів.
90%
82,90%
80%
70%
68%
60%
50%
40%
30%
17,40%
20%
12,20%
10%
0%
9,90%
4,90%
4,70%
0%
Дуже
подобається
Задоволені,
подобається
Не визначилися Не подобається
Упродовж двох місяців вчителі початкових класів проводили нетрадиційні уроки, які
мали на меті визначати освітні запити учнів та їхнє ставлення до нових форм організації
навчання.
Для цього використовувались такі методи: діагностика учнів за допомогою тестів і
анкет. Результати тестів та анкет було проаналізовано і занесено до діаграми.
Анкетування проводилось у 2 етапи: через місяць після початку навчання та наступне
через 2 місяці.
Аналізуючи дані бачимо, що основній більшості учнів дуже подобаються такі уроки.
Вони мають певний вплив на дитину. Адже такі уроки виховують позитивне ставлення
до себе та інших людей. Учні діють творчо й ставлення до себе та інших людей. Учні
діють творчо й самостійно. Такі уроки дають змогу виявити нетрадиційне мислення.
Слід також пам’ятати, що кожна дитина – це індивідуальність, тому вчитель і на таких
уроках повинен використовувати особистісно зорієнтований підхід.
Завдання моніторингу експерименту:
• виявити відносини між батьками і дітьми;
• виявлення помилок, які підривають авторитет батьків перед дитиною;
• чи відчувають батьки всю важливість своїх обов’язків перед дитиною;
• чи досконалі батьки вихователі.
Методи:
▪ метод спостереження;
▪ метод бесіди;
▪ метод анкетування;
▪ метод обробки статистичних даних.
Анкети складаються з двох частин:
• анкети закритого типу;
• анкети відкритого типу.
Ви ідеальні батьки.
Ви дуже любите дитину, відчуваєте всю важливість своїх обов’язків перед нею.
Взагалі ви непогані батьки, хоча часом і припускаєтесь помилок, які “підривають”
Ваш авторитет перед дитиною.
На жаль, у багатьох ситуаціях ви не є досконалі вихователі, й діти, мабуть, не
почуваються з вами добре і просто.
Ви зовсім непослідовні у вчинках, надто часто робите те, чого не варто робити
ніколи. Діти не знають, коли і в чому вони можуть на вас покластися.
Ми співчуваємо вашій дитині.
1 клас
2 клас
4 клас
10%
9 клас
15%
35%
67%
9%
44%
44%
54%
25%
22%
55%
8%
12%
Аналіз діагностування суб’єктів виховного процесу
(батьки, діти)
Упродовж І семестру заступником директора здійснювались дослідження, які
мали на меті визначити відносини батьків і дітей. Для цього
використовувались такі методи: діагностика учнів за допомогою тестів,
анкет; бесіди з учнями та батьками; спостереження за дітьми та батьками.
Ці дослідження було здійснено з учнями 1, 2, 4, 9 класів. Результати тестів та
анкет було проаналізовано. Як бачимо у деяких родинах сім’я втрачає свій
вплив на дитину. Це пов’язано з перехідним віком і в учнів 9 класу бажанням
стати дорослими та незалежними від батьків.
Я раджу класним керівникам якомога більше залучати батьків до шкільного
життя, проводити з ними бесіди стосовно складного віку та відносин з
батьками і давати їм рекомендації, як безболісно для обох сторін пережити
кризу віку своєї дитини.
Результати діагностування занесено до діаграми.
Малюнковий тест “Малюнок родини”
Мета: дослідити міжособистісні відносини у родині очима дитини; виявити
відносини у родині, які викликають тривогу дитини.
1.
2.
3.
Розфарбуй стілець, за який ти сядеш, червоним кольором.
Розсади своїх родичів.
Чи запросиш ти вчителя? Куди посадиш?
Тест “Чи хороші ви батьки?”
Перша цифра після кожного запитання відповідає ствердженню “так”, друга - запереченню “ні”, третя означає “іноді”.
1. Чи дає вам підстави для хвилювання стан здоров’я та фізичний розвиток вашої дитини? (0, 4,2)
2. Треба чи ні давати дітям гроші на “кишенькові витрати” залежно від їхніх потреб? (4, 0, 2)
3. Чи дозволяєте ви дитині допомагати вам по господарству, хай навіть ця допомога незначна? (4, 0, 3)
4. Чи вважаєте ви, що незначна брехня з боку дитини допустима? (0, 4, 2)
5. Чи має ваша дитина шанси переконати вас у суперечці? (5, 0, 3)
6. Чи можуть ваші діти мати від вас секрети? (3, 0, 2)
7. Чи засуджуєте ви суворість у вихованні дітей? (5, 0, 0)
8. Чи легко налагоджуєте ви контакти з приятелями вашої дитини? (4, 0, 2)
9. Чи просите ви пробачення ви в дитини, якщо несправедливо її покарали? (5, 0, 3)
10. Чи систематично ви цікавитесь навчанням дитини в школі? (4, 0, 1)
11. Чи дотримуєтеся ви у вихованні дітей традицій вашого роду і народу? (4, 0, 1)
12. Чи формуєте ви у своєї дитини почуття національної самосвідомості, честі й гідності? (5, 0, 0)
Підрахунок результатів
Знайдіть суму. Якщо вона становитиме 50 – ви ідеальні батьки, такі ідеальні, що можна замислитися; чи на
всі питання відповіли щиро.
35 – 45 – ви дуже любите дитину, відчуваєте всю важливість своїх обов’язків перед нею.
30 – 34 – взагалі ви непогані батьки, хоча часом і припускаєтесь помилок, які “підривають” ваш авторитет
перед дитиною.
25 – 29 – на жаль, у багатьох ситуаціях ви не є досконалі вихователі, й діти, мабуть, не почуваються з вами
досить добре і просто.
20 – 24 – ви зовсім непослідовні у вчинках, надто часто робите те, чого не варто робити ніколи. Діти не
знають, коли і в чому вони можуть на вас покластися.
19 та менше – маємо надію, що такої суми не набрав ніхто, бо в цьому разі можна лише поспівчувати вашій
дитині.
Тест
Методика “незакінчених речень”
Мета – отримати додаткові відомості про ставлення батьків до дітей та дітей до
батьків; виявити причини, які викликають тривожність у дітей.
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
Якщо у мене з’явиться можливість зробити сюрприз, я його зроблю для
____________________ .
У тебе є можливість поїхати відпочити. Але там, куди ти поїдеш, є тільки два
місця. Одне для тебе, а інше для ______________________ .
Ти загубив дуже коштовну річ. Першим, кому ти повідомиш, буде
___________________ .
У тебе болить зуб. Ти повинен піти до лікаря. Ти підеш з ____________ .
Понад усе я боюся _______________________________ .
Батьки потрібні для того щоб ________________________________ .
Мої батьки думають про мене, що я ___________________________ .
Моє найбільше нещастя _____________________________________ .
Тест “Чи можуть діти розраховувати на допомогу батьків?”
Запитання
Так
Іноді
Ні
1. Чи уникаєте Ви відповіді на питання дитини словами типу “Я тобі це поясню, коли ти підростеш”?
2. Чи вважаєте Ви, що дитині на кишенькові витрати варто давати не визначену суму, а залежно від її
потреби?
3. Чи намагаєтеся Ви пояснити дитині, чому їй щось заборонено?
4. Чи дозволяєте Ви маленькій дитині допомагати по господарству, навіть якщо ця допомога нічого не дає?
5. Чи вважаєте Ви, що безневинна неправда дитини припустима?
6. Чи використовуєте Ви кожну можливість, щоб розвивати в дитині спостережливість?
7. Чи дозволяєте Ви саркастичні зауваження стосовно своєї дитини?
8. Чи дотримуєтесь Ви поглядів, що гарна бійка ніколи ще не шкодила дитині?
9. Чи вважаєте Ви, що раннє введення дитини в доросле життя шкідливе?
10. Чи читаєте Ви книги про виховання?
11. Чи погоджуєтеся Ви, що у дітей можуть бути власні секрети?
12. Чи сварите Ви дитину, якщо вона залишає їжу на тарілці?
13. Чи даєте Ви дитині можливість розвивати віру у власні сили і самостійність?
14. Чи радієте Ви успіхам своєї дитини, навіть якщо добре бачите її недоліки?
15. Чи охоче Ви проводите час зі свою дитиною, чи дозволяє Вам радість товариство дитини?
16. Чи засуджуєте Ви суворість у вихованні дітей, що приводить до скутості і неприродного поводження
дитини?
17. Чи здатні Ви зберігати абсолютний спокій, коли Ваша дитина роздратована?
18. Чи можете Ви наказати так рішуче, щоб цей наказ був виконаний негайно?
19. Чи легко Ви встановлюєте дружні стосунки з друзями своєї дитини?
20. Чи вважаєте Ви достатньою причиною для осуду своєї дитини ту обставину, що коли Ви були в її віці, то
цього не робили або не цікавилися тим?
21. Чи вирішуєте Ви за свою дитину життєво важливі питання на підставі того, що знаєте краще, що їй у житті
треба?
22. Чи вважаєте Ви, що ваші син або дочка не можуть мати таємниць від Вас і не вправі почувати себе
скривдженими, якщо Ви розкриєте їхнього листа, що вони одержали?
23. Чи можуть діти в суперечці переконати Вас? Чи трапляється так, що пом’якшуєте своє первинне рішення,
зрозумівши що воно занадто суворе?
24. Чи вибачаєтесь Ви перед дитиною, якщо її несправедливо покарано?
25. Чи забуваєте виконувати Ви свої обіцянки, особливо такі, що для дитини є нагородою за що-небудь?
26. Чи можете Ви відірватися від термінової роботи або цікавої телепередачі, якщо ваша дитина просить у Вас
поради або допомоги?
0
0
4
4
0
5
0
0
0
4
3
0
5
3
5
5
5
5
4
0
2
2
2
3
2
1
0
2
3
2
2
1
1
2
1
0
1
0
2
2
5
5
0
0
4
0
5
5
4
0
0
4
0
0
0
0
0
0
0
5
0
0
2
2
5
5
5
5
0
5
3
3
2
2
0
0
5
0
Тест “Чи можуть діти розраховувати на допомогу батьків?”
130 балів
Ви – ідеальний батько (настільки ідеальний, що ми сумніваємося, чи на всі питання
ви відповіли щиро).
100 – 120 балів
Ви – дуже гарний батько, що усвідомлює важливість своїх обов’язків.
80 – 99 балів
Загалом Ви – гарний батько, хоча часто припускаєтесь помилок, послаблюючи власний вплив
на процес виховання дітей.
60 – 79 балів
На жаль, у багатьох питаннях Ви є не кращим батьком. Очевидно, Ваші діти не почуваються з
Вами досить добре.
Менше 79 балів
Шкода…Ви непослідовні у своїх правах і вчинках, занадто часто робите “іноді” те, що потрібно
робити постійно, або робите постійно те, чого не повинні робити взагалі. Діти не знають, коли й
у чому вони можуть на Вас розраховувати.
Менше 30 балів
Ми співчуваємо Вашим дітям.