Transcript ***** 1
Вихователь-методист — координатор процесу адаптації Наталія САВІНОВА головний редактор журналу «Вихователь-методист дошкільного закладу» У період адаптації дитина стикається з багатьма незнайомими дорослими. Це, зокрема, завідувач дошкільного закладу, вихователь-методист, медична сестра, вихователі, нянясанітарка та ін. Це ускладнює перебіг адаптації. Тож важливо координувати та узгоджувати дії дорослих так, щоб дитина почувалася захищеною та бажаною. І тут неабияку роль відіграє вихователь-методист дошкільного закладу. Просвітницькі функції вихователя-методиста безпосередньо з вихователями вихователь-методист проводить роботу, спрямовану на підвищення їхнього фахового рівня, поглиблення професійного досвіду. Допомагає глибоко зрозуміти сутність процесу адаптації дитини до умов суспільного виховання для батьків — організовує й проводить освітні заходи, метою яких є підвищення й розширення їхньої психологопедагогічної культури та грамотності надає кваліфіковану методичну допомогу вихователям щодо роботи з батьками новачків, особливо у складних випадках Адміністративні функції вихователя-методиста разом із завідувачем дошкільного закладу здійснює прийом дітей, планує кількість новоприбулих до кожної групи на тиждень чи місяць, регулюючи та контролюючи тим самим емоційно-психологічне навантаження на новачків, інших дітей групи та вихователя забезпечує гнучкість режиму для кожної новенької дитини в групі, орієнтуючись на її поведінку та самопочуття Забезпечення психоло-педагогічного супроводу адаптації кожної дитини Якщо в дошкільному закладі немає вихователь-методист повинен самостійно: практичного психолога, вивчити особливості перебігу адаптації дітей виявити причини, що стають на заваді легкому входженню в нові умови життя кожної дитини дібрати найдоцільніші засоби полегшення адаптації для кожної дитини скоординувати взаємодію вихователів та батьків у цьому напрямі Планування процесу комплектування груп Протягом тижня варто приймати не більше 1-2 новачків. Якщо знехтувати цією вимогою — процес уведення їх у групу стає некерованим. Адже емоційний стан малюка дуже нестабільний. Дитина, яка плаче, легко викликає сльози і в інших. Крім того, діти чутливо реагують і на стан дорослих, які їх оточують. Та й чи зможе вихователь зберігати спокійний, рівний, доброзичливий настрій за ситуації, коли ридають одночасно кілька малят, а то й уся група? Створити умови для бадьорого, життєрадісного настрою в дітей — одне з найважливіших завдань, які стоять перед дорослими. Координування графіка роботи вихователів з графіком приходу в групу новеньких дітей Краще призначати перший прихід новачків у групу в другу половину дня, коли дитина бачить, як батьки забирають дітей і усвідомлює, що ніхто в дитячому садку не залишається. Надалі короткочасні відвідування розподіляти на обидві половини дня, пом’якшуючи тим самим емоційний та шумовий вплив на інших малюків. Оскільки дітей зараховують до дошкільного закладу, як правило, влітку, то варто так спланувати відпустки працівників і скласти їх графік роботи, щоб дітей приймав той вихователь, який працюватиме з ними й надалі в приміщені своєї групи. Слід забезпечити гнучкий режим дня в групі новачків, орієнтуючись на поведінку кожного малюка, сприяти задоволенню його фізіологічних і психологічних потреб Денний сон — якщо дитина не звикла засинати в час, визначений режимом дошкільного закладу, слід забезпечити їй поступовий перехід і налаштування «біологічного годинника» на режим ДНЗ: погратися поряд з вихователем, полежати в ліжечку з улюбленою іграшкою, полежати із закритими очками тощо. Організація годування — часто дитина, навіть зголоднівши, не хоче в дошкільному закладі їсти їжу, до якої не звикла. Тож у перші дні можна дозволити батькам приносити звичну для дитини їжу з собою. А вдома батькам слід готувати ті страви, які містить меню дошкільного закладу. Адаптація2 Ще одним чинником, який може значно ускладнити період адаптації малюків, є ситуація, коли професійна адаптація педагога-початківця збігається у часі з періодом адаптації малюків до умов дошкільного закладу. Адже професійна адаптація педагога-початківця, особливо у перший рік роботи, характеризується високою емоційною напругою. Тож дуже важливо, щоб молодий спеціаліст з перших днів роботи відчув доброзичливе, привітне. ставлення до себе і підтримку, насамперед, з боку вихователя-методиста. Лише гарний настрій, урівноваженість та самовладання дасть змогу педагогу-початківцю адекватно реагувати на будь-яку ситуацію в групі, уникаючи емоційних спалахів. А доброзичлива усмішка вихователя-методиста, так само як і гарний жарт, радісне світосприйняття, створюють сприятливу атмосферу для спілкування, надають початківцю впевненості у власних силах, знімають емоційну напругу.