Презентація досвіду роботи вчителя

Download Report

Transcript Презентація досвіду роботи вчителя

Презентація досвіду
вчителя-логопеда
ДНЗ № 15
Коваленко О.В.
ТЕМА: ФОРМУВАННЯ
МОВЛЕННЄВОЇ АКТИВНОСТІ
ЗА ДОПОМОГОЮ НАОЧНОСТІ
( символів, схем, знаків).

ПРОБЛЕМА: Проблема розвитку мовленнєвої
активності дітей із мовною патологією – одна з
найактуальніших у психології та логопедії, оскільки
активність є неодмінною передумовою формування
розумових якостей особистості, її самостійності та
компетентності.

МЕТА: учити дітей описувати та порівнювати предмети
за допомогою символів, вправляти дітей у складанні
речень за схемами, розуміти значення символів і за їх
допомогою розгадувати загадки, учити колективно
складати казки та запам’ятовувати римований текст,
збагатити словник.




Базовий компонент дошкільної освіти визначає кінцевою метою мовленнєвого
розвитку випускника дошкільного закладу сформованість у нього комунікативної
компетенції.
Мовленнєвий розвиток дитини є головним інструментом, за допомогою якого вона
встановлює контакт із довкіллям і завдяки якому відбувається соціалізація дитини.
Водночас, як засвідчує практика, поширення комп’ютеризації, телебачення та
інших технічних засобів, які стали доступними й дітям дошкільного віку як у сім'ї,
так і в дошкільних закладах, обмежує безпосереднє спілкування дітей з іншими
мовцями, внаслідок чого збагачується їхня пізнавальна сфера і водночас
гальмується мовленнєва.
Зазначимо, що мовленнєва компетенція є однією з провідних базисних
характеристик особистості, що формується на етапі дошкільного дитинства
(А.М.Богуш, М.С.Вашуленко, Н.В.Гавриш, О.Л.Кононко, К.Л.Крутій та ін.). Саме
тому вчені приділяють значну увагу розвитку мовлення дітей дошкільного віку.
Своєчасний і якісний розвиток зв’язного мовлення (діамонологічної компетенції) –
важлива умова повноцінного мовленнєвого розвитку випускника дошкільного
навчального закладу.
Тому корекційні зусилля я направляю не тільки на виправлення дефектів мовлення,
а й на розвиток психічних функцій, пізнавальної та мовленнєвої діяльності,
емоційно – вольової сфери, особистості дитини в цілому.
Напрями роботи з формування
мовленнєво – пізнавальної активності дітей
Складання
речень та
казок
Порівняння
та описання
предметів
Формування
мовленнєвої
активності за
допомогою
символічної
синектики
Заучування
віршів
Відгадуванн
я загадок
Артикуляційн
е
моделювання
Дидактичні
ігри
Вивчення віршів за допомогою
предметних картинок
Капусту, моркву, огірки
цибулю, помідори
часник, картоплю, буряки
все звозим до комори
Дидактичні ігри з використанням
наочності
Гра:
“Поле, сад, ліс, город”
Порівняння предметів та складання
описових розповідей з використанням
схем
В своїй роботі я також використовую схеми для складання описових
розповідей, які ми доповнюємо відповідно до рівня наших дітей.
Використання даних схем допомагає дітям засвоїти порівняння
предметів не в загальній формі – чим подібні або чим відрізняються
предмети – а диференціювати, порівнюючи предмети за формою,
величиною, кольором, призначенням, тощо.

Моделі артикуляції звуків у логопедичній
практиці
Для формування процесу аналізу та синтезу слів я використовую символи голосних та
приголосних звуків.
Використання моделей артикуляції звуків в якості основи для написання схеми, дає
можливість дітям грати зі звуком, тобто відноситись до звуку як до звукової матерії.
В старшій групі схеми замінюю літерами. Моделі запам’ятовується швидше, читати по ним
цікавіше. Важливо і те, що легше, веселіше відносяться букви та їх моделі, тобто в кінці кінців і
літери запам’ятовуються швидше.
Введення моделей артикуляції звуків в процес навчання та виховання дітей дошкільного
віку піднімає наочність на якісно високий рівень – рівень операцій мислення.
Використання логічних схем та
«розумових карт» на заняттях.
Ключове поняття повiдомляю на початку заняття. У нашому випадку це будуть «Пори року».
Пропоную дiтям помiркувати, знайоме їм це поняття чи ні, як вони розумiють, з якими словами
воно «дружить». На аркушi кольорове коло розділене на чотири частини ( зима, весна, осінь, літо),
вiд якого проводимо лiнii стежки в рiзнi сторони. Кожна стежинка закінчується картинкою iлюстрацiю чи смисловим образом, логiчно пов'язаним iз ключовим . До кожної картинки дiти
добирають слова. Відтак схема стає живою, наочною, надає ходу заняття а процесу спiлкування
дiалогiчного характеру.
Складання та обігравання казок
Кожну лексичну тему ми закінчуємо драматизацією казок або театральними іграми
дітей
Отже, використання символічної синектики:
- Допомагає дітям зберегти в пам’яті набагато більше інформації;
- Стимулювати розвиток фантазії;
- Активізувати зв'язне мовлення.
Під час роботи з картками малюк вже не є пасивним спостерігачем або
слухачем, він є центром творчої діяльності, долає сором’язливість та
невпевненість.
Діти навчаються відстоювати власну точку зору, самостійно приймати
рішення.
А це, погодьтеся, надзвичайно важлива й корисна якість для подальшої
діяльності дитини у будь – якій сфері життя.
Поради батькам
Сучасна дитина, вступаючи в життя, починає активно пізнавати предметне та соціальне довкілля саме в родині. Найближчі й значущі
для неї дорослі спеціально організовують предметно – ігрове розвивальне середовище. Соціальне середовище залишається для малюка
більш стабільним і незмінним : мама і тато; бабусі і дідусі; брати і сестри.
Перебуваючи в соціально – предметному довкіллі, дитина долучається до світу умовностей, слів, знаків, символів і міфів, доходить до
розуміння, що вони позначають реальні предмети та явища.
Із самого малечку дитина слухає казки, які їй розповідають мама, тато, бабуся.
Скоромовки – чудовий витвір народної логопедії, спрямований як на вдосконалення звуковимови, так і на розвиток діалогічного
мовлення. Вони побудовані на поєднанні звуків, які удосконалюють швидку вимову слів. Скоромовки можна використовувати для
формування навичок чіткої вимови звуків, ознайомлення із словом, реченням; навчання звукового аналізу слів, визначення кількості
звуків у слові, їх місця і порядку розташування; визначенні кількості слів у реченні.
Чистомовки – ритмічний мовний матеріал, який містить нескладне поєднання звуків, складів, слів складних для мови. Особливо до
вподоби дітям чистомовки – жарти з використанням іграшок, картинок. Діти із задоволенням повторюють їх за членами родини, ніби
граючись, і не помічаючи, що вони навчаються.
Підростаючи, дитина знайомиться із символами добра, сили, справедливості, мудрості. В іграх вона залюбки використовує предмети –
замінники. У малюванні дитина оволодіває мовою графічного зображення, використовуючи колір, форму, величину. Зазначені види
діяльності активно побутують в умовах сім’ї, але, зазвичай, без участі батьків.
Я ж переконана, що участь близьких дорослих у різних видах дитячої діяльності робить її більш різноманітною, яскравою,
продуктивною. Тому слова « піди сама пограйся» мають звучати лише зрідка.
А ще участь мами чи тата допомагає вивести гру на інший рівень, змінити її вид, отримати емоційне задоволення від незвичного
спілкування з рідними.
Психологи підкреслюють важливість дитячого експериментування – досліди з водою, перетворення її у пару і лід, процес кругообігу
води у природі і т. д. все це можна проводити в домашніх умовах, разом, всією родиною.
Не зайве спробувати навчити дитину складати прості схеми і плани – своєї кімнати, будинку, дороги до дит. садку. Мандрувати разом в
різні країни за допомогою карт.
Варто порадити батькам послуговуватись ось такою програмою організації пізнавально - мовленнєвої діяльності дитини:
- ознайомлення із символами в казках.
- ознайомлення зі схематизацією на основі конкретного предметного матеріалу – іграшок, предметів – замінників, порядку дій.
- навчання класифікації та узагальнення – предметів, іграшок, інших матеріалів. введення знаків.
- навчити створювати моделі, схеми, плани, орієнтуватися в них.
Усвідомлене використання дітьми медіаторів формує у них уміння обстежувати предмети, тренує дрібну моторику рук; розвиває уміння
передавати словами сенсорний досвід; впливає на становлення пізнавальних процесів, мотивації та саморегуляції.