Transcript внутрішньошкільний контроль в навчальному закладі

►ВНУТРІШНЬОШКІЛЬНИЙ
КОНТРОЛЬ
В НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
ВНУТРІШНЬОШКІЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ — ЦЕ:
► всестороннє
вивчення і аналіз навчальновиховного процесу в школі з метою
координування його відповідно до поставлених
завдань перед навчальним закладом;
► система
перевірок спрямована на встановлення
відповідності навчально-виховного процесу та
його результативності вимогам суспільства, які
відображені у відповідних директивних та
нормативних документах.
ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ВНУТРІШНЬОШКІЛЬНОГО
КОНТРОЛЮ
1. Цілеспрямованість і плановість, систематичність і
оперативність.
► 2. Принциповість і об'єктивність в оцінці діяльності
вчителя, класного керівника.
► 3. Диференційований підхід.
► 4. Наукова обгрунтованість, повнота і конкретність
висновків, рекомендацій і пропозицій.
► 5. Дійсність, ефективність (перевіряється якість
проведення навчально-виховної роботи і підвищення
рівня якості знань учнів).
► 6. Гласність.
► 7. Виховна значущість.
►
ОСНОВНІ МЕТОДИ КОНТРОЛЮ
►
►
►
►
►
►
►
►
►
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
Спостереження.
Перевірка документації.
Аналіз і самоаналіз уроку, проведеного заходу.
Бесіда.
Письмові перевірки.
Графічна перевірка.
Анкетування.
Тестування.
День опитування.
ЕТИЧНІ ПРАВИЛА КОНТРОЛЮ
► 1.
Контролюючому не варто
обговорювати невдалі моменти та
негативні наслідки роботи колеги під час
бесід з третіми особами. Помилки та
недоліки можуть мати тимчасовий
характер, а тому не слід створювати
негативний образ колеги в очах
оточуючих.
ЕТИЧНІ ПРАВИЛА КОНТРОЛЮ
► 2.
Повідомлення колективу про результати
контролю — це перший вихід інформації
про контроль, раніше відомої‘ лише
контролюючому та підконтрольному.
Необхідно наперед повідомити колегу,
якого контролювали, про зміст
повідомлення за результатами контролю.
Те, що в повідомленні викличе його
заперечення, не повинно виноситися на
загальне обговорення колективу.
ЕТИЧНІ ПРАВИЛА КОНТРОЛЮ
► 3.
Під час контролю перевіряючий
повинен досконало розібратися в
особливостях класів та реальних
навчальних можливостях дітей, перш ніж
винести на судження колективу свої
висновки про результати роботи колеги.
ЕТИЧНІ ПРАВИЛА КОНТРОЛЮ
► 4.
В основу контролю завжди мають бути
покладені співставлення результатів роботи
одного і того ж самого вчителя в тому ж самому
класі в різні періоди навчального року;
співставлення результатів роботи різних
учителів в однакових умовах контролю з
урахуванням відмінностей у навчальних
можливостях учнів, але аж ніяк не порівняння
результатів роботи того, кого контролюють, зі
своїм рівнем роботи, а також з роботою будьяких інших учителів, не задіяних у даній
ситуації контролю.
ЕТИЧНІ ПРАВИЛА КОНТРОЛЮ
► 5.
Контролюючому слід утримуватися при
аналізі уроку від висловлювань про своє
ставлення до фактів. Він повинен
аналізувати та оцінювати їх через призму
реальних взаємозв'язків та характеристик
ЕТИЧНІ ПРАВИЛА КОНТРОЛЮ
► 6.
Під час контролю ініціатива повністю
належить тому, кого контролюють. Він
повинен повністю показати свої знання та
вміння, тому не слід втручатися в його дії,
нав'язувати йому свій аналіз уроку,
вимагати від нього суворо фіксованої
послідовності обговорення, часто
перебивати його запитаннями, дозволяти
собі різкі висловлювання, передчасні
оцінки тощо.
ЕТИЧНІ ПРАВИЛА КОНТРОЛЮ
►
7. Висновки контролюючого повинні бути
досконало обгрунтованими та витікати з
реальних дій та фактів, які мали місце.
Повідомляти про свої висновки слід у
тактовній формі. Висновки про
результати контролю не повинні звучати
категорично.
ЕТИЧНІ ПРАВИЛА КОНТРОЛЮ
► 8.
Контролюючий повинен демонструвати
високу культуру та компетентність з
питань, що підлягають контролю.
Недоліки при відвідуванні уроків
►
►
►
►
►
►
►
►
►
►
►
Відвідування має нерегулярний, епізодичний характер.
Не проводиться якісна всебічна підготовка до відвідування уроку.
Часто не визначається мета відвідування.
Не завжди проводиться аналіз уроку.
Висновки не завжди чи не повністю відповідають меті відвідування.
Висновки неконкретні, скупі.
За висновками не простежується основного — результативності
уроку.
Для аналізу уроків використовується єдина (часто й неадаптована)
схема.
Рекомендації загальні, часом суперечливі, випадкові, неадресні.
Висновки не можуть бути використані для подальшого планування
організації методичної роботи з педагогами, вдосконалення всієї
системи навчально-виховної роботи.
Не простежується робота щодо виконання рекомендацій, даних на
попередніх уроках.
Пам'ятка
з вивчення стану викладання навчальних
предметів
1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.
Відповідність обладнання кабінету до типових вимог,
забезпечення наочними посібниками,
роздатковим матеріалом, матеріалами для проведення
тематичних оцінювань. Стан виготовлення саморобних
навчально-наочних посібників.
► Забезпечення технічними засобами навчання та
наявність умов для їх комплексного використання.
► Систематизація обладнання, наочних посібників та
роздаткового матеріалу.
► Стан зберігання обладнання, навчально-наочних
посібників, технічних засобів навчання.
► Забезпечення учнів підручниками.
►
2. Підготовка вчителя до уроку.
► Знання
та розуміння вчителем вимог навчальної
програми, інших нормативних документів,
методичних рекомендацій з питань викладання
предметів та їх реалізація у практичній діяльності.
► Ознайомленість учителя з інноваційними
педагогічними технологіями, передовим
педагогічним досвідом.
► Стан календарного планування (відповідність
планування вимогам навчальної програми; доцільність розбивки тем за тематичними
оцінюваннями).
► Стан поурочного планування.
► Забезпеченість учителя фаховою та методичною
літературою, фаховими періодичними виданнями.
► Самоосвітня робота вчителя.
3. Навчально-виховна робота на уроці
Ступінь перебудови навчально-виховного процесу з
утвердженнями педагогіки особистості.
► Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних,
виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування
навчальної діяльності на кінцевий результат.
► Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки
уроку незалежно від форми його проведення.
► Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і
засобів навчальної роботи учнів і вчителя, поєднання
традиційних і нетрадиційних методів роботи.
► Планування та організація самостійної роботи школярів на
уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок
самостійного здобування знань.
► Рівень з'ясування причин неуспішності та стан роботи щодо
її подолання.
►
►
►
►
►
►
►
►
►
►
4. Навчально-виховна робота на уроці
Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності
школярів на різних етапах уроку.
Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу
найголовнішого та його безпосереднє засвоєння на уроці.
Науковість викладання, доступність сприймання учнями
програмового матеріалу.
Використання наочності, технічних засобів навчання.
Систематизація знань, умінь і навичок школярів.
Використання міжпредметних та внутрішньопредметних
зв'язків. Система роботи з повторення виучуваного
матеріалу.
Організація домашніх завдань. Диференціація та
індивідуалізація їх.
Рівень та результативність роботи вчителя з батьками учнів.
Робота вчителя зі зміцнення здоров'я учнів. Попередження
перевантаження на уроках, фізкультхвилинки, контроль за
правильністю посадки учнів за партами чи столами.
5. Навчально-виховна робота на уроці
►
►
►
►
►
►
►
►
►
►
►
►
Методика контролю та оцінки рівня навчальних досягнень
школярів.
Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.
Ефективність застосування методів, форм, прийомів та засобів
контролю рівня навчальних досягнень школярів.
Об'єктивність оцінювання рівня навчальних досягнень школярів.
Впровадження інноваційних технологій.
Впровадження перспективного та прогресивного ПД.
Стан самоосвітньої діяльності (педагогічного всеобучу).
Рівень інтересу учнів до предмета. Наявність системи роботи
вчителя з виховання у школярів інтересу до предмета.
Організація індивідуальної роботи з обдарованими та
слабовстигаючими дітьми
Стан ведення учнівської документації.
Стан ведення класних журналів, журналів гурткової роботи.
Робота із зміцнення навчально-матеріальної бази з предмета.
Позакласна робота з предмета
►
4.Позакласна робота з предмета, наприклад, з
української мови.
►
Організація факультативних занять гуртка знавців,
клубів, товариств юних любителів рідної мови тощо
(охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні
інтересу учнів до предмета, підвищення рівня
навчальних досягнень школярів).
Проведення науково-практичних конференцій,
тематичних вечорів, зустрічей, тижнів української
мови, організація лекторіїв тощо.
Результативність участі учнів у олімпіадах, конкурсах
знавців рідної мови імені П. Яцика, роботі МАН.
Профорієнтаційна робота на базі кабінету української
мови і літератури.
►
►
►
Результативність навчально-виховної
роботи вчителя
►
►
►
Рівень сформованості в учнів умінь
самостійно застосовувати знання на
практиці
Стан виконання навчальної програми.
Відповідність рівня навчальних досягнень
школярів державним вимогам до рівня
загальноосвітньої підготовки, вимогам
програм з предметів.
ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ВИСНОВКІВ ДО УРОКІВ
►
1. Продумувати у комплексі та конкретизувати у плані уроку завдання
навчання, розвитку та виховного впливу.
►
2. Ретельніше продумувати не тільки навчальну мету, але й розвивальну та
виховну. У зв'язку з цим опрацювати добірку матеріалів у методичному кабінеті
«Рекомендації вчителю» — вимоги до визначення мети та завдань уроку.
►
3. Конкретизувати мету та завдання уроку, пов'язуючи їх зі змістом навчального
матеріалу.
►
4. Поглиблювати практичні вміння та навички у використанні інноваційних форм
і методів роботи.
►
5. Застосовувати наочність, яка привернула б увагу учнів до матеріалу, що
вивчається та продумати її місце у структурі уроку.
►
6. Використовувати у системі методів навчання елементи проблемності через
систему відповідних прийомів.
►
7. Продумувати і правильно використовувати контрольно-корекційну функцію
уроку як стимулюючу роль навчальної роботи.
►
8. Ретельно продумувати методи та прийоми роботи над навчальним матеріалом
відповідно до структурної організації уроку.
►
10.Продумувати систему вправ, належну практичну спрямованість уроку.
►
11. Продумувати систему запитань, які спонукали б до висновків, зіставлень,
аналізу.
►
12. Приділити увагу добору дидактичного матеріалу (елементи новизни, факти
для порівняння, зіставлення, висновків), подбати про його виховне значення
(матеріали методичного кабінету школи «На допомогу вчителю»).
►
13. Практикувати випереджувальні завдання, продумувати їх систему, значення.
►
14. Продумувати систему роботи з підручником, передбачати самостійну роботу
(відбір матеріалу для ілюстрації, виписування з підручника орфограм, правил,
законів тощо).
►
15. Передбачити систему тренувальних вправ, що містять не тільки аналіз явищ,
законів, а й творчі вправи.
►
16. Звернути увагу на розвиваюче навчання — розвиток розумових здібностей
учнів (мислення, мови, уяви, пам'яті тощо) шляхом добору відповідних методів
та форм роботи.
►
17. Покращити використання підручника як первинного джерела знань, як
засобу організації самостійної роботи учнів.
►
19.Поліпшити етап уроку «домашнє завдання», а етап уроку
«перевірка домашнього завдання» використовувати для актуалізації
матеріалу, необхідного для засвоєння нової теми.
►
20. Зосереджуватись над правильними прийомами праці з учнями
(опрацювати матеріал «Типи, структура, методика уроку в школі»
(за ред. В. П. Онищука).
►
21. Звернути увагу на оволодіння прийомами педагогічної технології.
►
22. Продумувати систему домашніх завдань для циклу уроків,
спираючись на індивідуальний підхід та диференційоване навчання.
►
23. Розробити цикл можливих інтегрованих тем.
►
24. Звернути увагу на використання гри як методу організації
навчально-виховного процесу.
►
25. Звернути увагу на методику організації колективної, групової,
індивідуальної творчої діяльності.
►
26. Систематично працювати над запобіганням неуспішності учнів.
Недоліки уроку
►
►
►
►
►
►
►
►
►
►
►
►
►
►
нехтування вчителем підготовкою плану проведення уроку;
не приділяється належна увага мотивації і інтересу учнів до уроку;
тема уроку не записується на дошці;
мета уроку не узгоджується в процесі обговорення з учнями, а задається
самим учителем;
не проводиться оперативна перевірка якості виконання учнями письмових
завдань, підготовки до уроків;
час активної роботи учнів на уроці набагато менший за час активного
пояснення вчителя;
мовчання більшості учнів на уроці;
відсутня диференціація навчання на різних етапах уроку;
учні на уроці пасивні;
робота з обмеженим колом школярів;
відповіді учнів на запитання вчителя в основному носять репродуктивний,
відтворюючий характер. Характер навчальних завдань репродуктивний за
алгоритмом:
учитель виступає репродуктором навчання;
неналежна увага приділяється виділенню основного, найбільш суттєвого із
змісту виучуваного матеріалу та його багаторазовому повторенню;
не приділяється достатньої уваги підготовці учнів до тематичного
оцінювання;
Недоліки уроку
►
►
►
►
►
►
►
►
►
►
►
►
►
►
►
панує напруженість, страх;
нераціонально використовується час уроку;
домашнє завдання не записано на дошці, задане після дзвінка,
недиференційоване, значно перевищує об'єм роботи, виконаної на
уроці;
невчасно завершується урок;
невміння якісно побудувати урок;
зосередження уваги лише на учневі, який відповідає;
неувага до відповіді учня, втручання у відповідь;
гостра реакція на будь-які відхилення у поведінці учнів на уроці;
«загравання» з учнями, намагання сподобатись, невміння знайти
правильний тон;
невміння спрямувати навчання і виховання на колектив учнів;
погрози, грубі зауваження як основні засоби впливу на учнів;
невиразність мови;
невміння поставити акцент на найголовніше;
монотонність голосу;
нерухомість фігури;
Недоліки уроку
► невиразність
мови;
► невміння поставити акцент на найголовніше;
► монотонність голосу;
► нерухомість фігури;
► неврахування інтересу, захоплень учнів або
повної їх відсутності;
► механічне запозичення передового
педагогічного досвіду;
► намагання скопіювати побачене.
ПАМ'ЯТКА
ДЛЯ САМОАНАЛІЗУ ВЧИТЕЛЕМ УРОКУ
► Здійснюючи
самоаналіз уроку, доцільно
відповісти на такі запитання:
► 1. Наскільки під час планування й проведення
уроку враховано реальні навчальні можливості
учнів?
► 2. Яке місце даного уроку в темі, розділі? Як він
пов'язаний із попереднім і наступним уроками?
В чому специфіка цього уроку? Його тип.
► 3. Мета уроку (загальноосвітня, виховна,
розвивальна). Чи був між ними взаємозв'язок?
Які завдання були головними? Які особливості
класу, окремих груп школярів були враховані в
завданнях?
ПАМ'ЯТКА
ДЛЯ САМОАНАЛІЗУ ВЧИТЕЛЕМ УРОКУ
►
►
►
►
►
4. Чому вибрана структура уроку була раціональною
для розв'язання цієї мети? Чи правильно визначили на
уроці час для опитування, вивчення нового матеріалу,
закріплення, домашнього завдання? Чи раціонально
розподілено час, відведений на всі етапи уроку?
5. На яких ідеях, положеннях, фактах зробили головний
акцент на уроці й чому?
6. Яке поєднання методів навчання для розкриття
нового матеріалу? Наскільки був обґрунтованим вибір
методів навчання?
7. Яке поєднання форм навчання обрали для розкриття
нового матеріалу й чому? Чи необхідно було
застосовувати диференційований підхід до учнів?
8. Як було організовано контроль засвоєння знань,
умінь і навичок? У яких формах і якими методами цей
контроль здійснювався?
ПАМ'ЯТКА
ДЛЯ САМОАНАЛІЗУ ВЧИТЕЛЕМ УРОКУ
► 9.
Що допомогло забезпечити високу
працездатність учнів протягом усього уроку?
► 10. Завдяки чому вдалося раціонально
використати час, запобігти перевантаженню
учнів?
► 11. Завдяки чому на уроці зберігалася добра
психологічна атмосфера спілкування з учнями?
► 12. Як було продумано запасні методичні
заходи в разі непередбачених ситуацій?
► 13. Чи вдалося вчителеві повною мірою
реалізувати всі поставлені завдання? Якщо не
вдалося, то чому? Коли вчитель планує їх
доробити?
ПЛАН РОБОТИ
ШКІЛЬНОГО МЕТОДИЧНОГО ОБ'ЄДНАННЯ
ВЧИТЕЛІВ
ОЦІНКА ЯКОСТІ РОБОТИ
ШКІЛЬНОГО МЕТОДИЧНОГО ОБ'ЄДНАННЯ
1.Нормативне забезпечення роботи ШМО:
- Наявність положення про ШМО.
- Наявність положення (посадової інструкції) про керівника
ШМО.
- Наявність нормативно-правових документів, які
регламентують діяльність ШМО (накази про створення
ШМО, призначення керівника).
Документальне забезпечення ШМО:
►
►
►
►
►
►
►
►
►
►
►
►
►
►
►
►
Планування роботи ШМО.
Паспорти навчальних кабінетів.
Банк даних на членів ШМО.
Графік проведення методичних заходів.
Плани атестації членів ШМО.
Плани курсової підготовки та підвищення кваліфікації членів ШМО.
Графіки моніторингу якості знань учнів з предмету.
Графік контролю за станом викладання предмету, тематичних
перевірок.
Графік проведення відкритих уроків та позаурочних заходів з
учнями.
Банк педагогічного досвіду.
Матеріали педагогічної діагностики.
Навчальні програми, Держстандарт, інші нормативні документи з
викладання предмету.
План роботи з молодими вчителями, плани адаптації, стажування,
наставництва тощо.
Протоколи засідань ШМО.
Методичні рекомендації з викладання предмету.
Друковані роботи членів ШМО.
Організація роботи ШМО:
► Якість проведення засідань ШМО.
► Самоосвітня діяльність членів ШМО.
► Якість проведення методичних заходів.
► Вивчення, узагальнення, розповсюдження педагогічного
досвіду, упровадження інноваційних технологій, науководослідницька та дослідно-експериментальна робота
членів ШМО.
► Результативність курсової підготовки.
► Робота з учителями, які атестуються.
► Методичне та дидактичне забезпечення викладання
предмету.
► Рівень оформлення та обладнання навчальних кабінетів.
► Позаурочна робота з предмету, робота з обдарованими
учнями.
► Співпраця з методичним об'єднанням району.
Результативність роботи ШМО:
►
►
►
►
Підвищення професійної компетентності педагогів.
Дотримання нормативних вимог до методичної роботи
(атестація, підвищення кваліфікації, обладнання навчальних
кабінетів).
Вплив діяльності ШМО на розвиток творчих здібностей
учнів, якість освіти (за результатами моніторингу якості
знань, конкурсів, олімпіад тощо).
Рівень узагальнення досвіду членів ШМО (семінари,
друковані праці, наукові дослідження, експериментальна
діяльність)
Якість роботи керівника ШМО:
Професійна компетентність керівника ШМО.
► Оптимальність розподілу обов'язків серед членів ШМО.
► Рівень ведення управлінської документації.
► Рівень організації методичних заходів.
► Рівень надання методичної допомоги, консультативна
діяльність.
► Забезпечення участі ШМО у методичній роботі закладу,
району.
► Рівень контролю за виконанням обов'язків і доручень
членами ШМО.
►
Пам'ятка
з вивчення рівня самоосвітньої роботи
педагога
►
►
►
►
►
►
►
1. Чи планується самоосвітня робота вчителем?
2. Стан роботи з ознайомлення з нормативноправовими документами про освіту.
З. Яка робота проводиться з удосконалення
професійного і методичного рівнів?
4. Рівень ознайомлення з новою методичною
літературою та поповнення власного навчальнометодичного комплексу.
5. Робота над підвищенням власного теоретичного
рівня з питань педагогіки та психології.
6. Актуальність обраної теми для творчої роботи, її
зв'язок з проблемними питаннями навчального закладу
та результативність роботи над темою.
7. Індивідуальна робота з вдосконалення вмінь робити
самоаналіз уроків, позакласних та виховних заходів.
Пам'ятка
з вивчення рівня самоосвітньої роботи
педагога
►
►
►
►
8. Участь педагога у методичній роботі на рівні школи,
району, області.
9. Робота з вивчення та впровадження педагогічного
досвіду, інноваційних технологій.
10. Наявність методичних розробок уроків, виховних та
позакласних заходів, публікацій.
11. Рівень впливу самоосвітньої роботи педагога на
результативність роботи (рівень навчальних досягнень
та вихованості учнів, рівень психологічного комфорту
педагога в колективі; характер взаємин між учасниками
навчально-виховного процесу, рейтинг педагога).
Пам'ятка
АНАЛІЗУ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ
►
►
►
►
►
►
►
►
Пам'ятка 1
1. Загальні відомості про захід: назва, форма, мета, завдання, час і
місце проведення, обладнання.
2. Чим викликана необхідність проведення даного заходу?
3. Як учитель урахував свої індивідуальні особливості в процесі
розробки сценарію заходу?
4. Чи відповідає мета даного виховного заходу віковим та
індивідуальним особливостям учнів, меті виховної роботи школи?
5. Правильність плану і ступінь підготовки вчителя до проведення
заходу.
6. Як забезпечено взаємовідповідальність завдань, змісту, форми
та методів виховання?
7. Скільки учнів брали участь у підготовці й проведенні заходу?
Характер участі (ініціатори і виконавці, помічники, слухачі. Роль
активу учнів.
Памя”тка
АНАЛІЗУ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ
►
►
►
8. Яку роль відіграв педагог у підготовці й проведенні заходу (був
ініціатором, організатором, методистом, виконавцем)?
Як він мотивував захід? Педагогічний такт, мова, зовнішній вигляд
учителя. Характер вимог, поставлених перед учнями.
9. Ефективність заходу. Його пізнавальна і виховна цінність, вплив
на формування почуттів, переконань, умінь і навичок. Чи сприяв
захід згуртуванню учнівського колективу, виробленню чи
зміцненню громадської думки? Як вплинув проведений захід на
окремих учнів? До яких видів діяльності він залучив учнів?
Поведінка учнів, їхнє ставлення до даного заходу.
10. Загальна оцінка заходу. Чи досягнуто мети? Причина успіхів та
невдач. Висновки і пропозиції.
ПАМЯТКА
ВЕДЕННЯ КЛАСНИХ ЖУРНАЛІВ
►
Дата перевірки, мета перевірки, клас, прізвище вчителя, класного
керівника.
►
1.Виконання програми.
►
Теоретична частина:
►
а) кількість годин за програмою (тематичним планом);
б) дано фактично; в) розбіжність у годинах.
►
Практична частина:
►
►
►
►
►
►
а) екскурсії за програмою (тематичним планом) проведено
фактично;
б) лабораторних і практичних робіт за програмою проведено
практично;
в) творчих робіт з розвитку мовлення (за програмою) проведено
фактично;
г) уроків позакласного читання за програмою проведено
фактично;
д) інші форми навчання (лекції, семінарські заняття, співбесіди,
практикуми, консультації тощо).
ПАМЯТКА
ВЕДЕННЯ КЛАСНИХ ЖУРНАЛІВ
►
►
►
►
►
►
►
►
►
1. З'ясувати доцільність виявлених відхилень.
2. Види письмових робіт: домашні, класні, практичні, лабораторні,
самостійні, роботи навчального, творчого і контролюючого
характеру.
3. Наявна система оцінювання, рівень оптимальності.
4. Поточне та підсумкове повторення.
5. Дозування домашніх завдань. Наявність диференційованих та
індивідуальних занять.
6. Відвідування (відмітка про запізнення, відсутність учня).
7. Своєчасність, правильність та повнота записів у журналах.
8. Акуратність, дотримання єдиних вимог до письмового мовлення.
9. Висновки і пропозиції учителю, класному керівнику, термін
повторної перевірки
Посадові обов”язки директора школи
► Визначає
організаційну структуру
методичної роботи.
► Формує провідні проблеми, над якими
працюватиме педагогічний колектив.
► Рекомендує голів методичних об'єднань.
► Затверджує плани роботи методоб'єднань.
► Створює сприятливі умови для
методичної роботи.
► Забезпечує участь працівників школи у
позашкільній системі підвищення кваліфікації
педпрацівників
Директор школи разом із заступником
► Ведуть
роботу з вивченняі впровадження в
практику досягнень педагогічної науки і
передового педагогічного досвіду.
► Здійснюють контроль за всіма
підрозділами методичної роботи.
► Рекомендують на розгляд педагогічної ради,
інших засідань окремі важливі питання
методичної роботи.
► Допомагають в організації самоосвітньої праці
вчителів, керують нею.
Заступник директора з НВР
Відповідає за планування методичної
роботи.
► Разом з творчою групою, в склад якої входять і голови
методичних об'єднань, розробляє заходи, які є
складовою річного плану роботи школи.
► 3.На серпневих засіданнях методичних об”єднань
погоджує плани роботи методичних об'єднань.
► Практично допомагає головам методичних об'єднань в
організації їхньої роботи.
► Організовує роботу всіх методичних ланок школи,
координує їх діяльність.
► Інструктує методичний актив школи.
► Організовує роботу шкільного методичного кабінету
►
► Дякую
за увагу, співпрацю.