Фастівський ліцей-інтернат

Допрофільна та профільна підготовка учнів

Котляр Н.П., практичний психолог

Допрофільна підготовка – це… Профільна підготовка – це …

система педагогічної, психолого педагогічної, інформаційної та організаційної діяльності , яка допомагає визначенню учнів основної школи у вибранні ними профільних напрямів майбутнього навчання та широкої сфери наступної професійної діяльності.

вид диференційованого навчання , який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів, здібностей учнів і створення умов для навчання відповідно до їхнього професійного самовизначення.

Допрофільна підготовка Профільна підготовка Мета

: адаптація до навчання в ліцеї, виявлення інтересів, перевірка можливостей учнів, ознайомлення з профілями.

Мета:

задоволення потреб і розвиток здібностей особистості в певній галузі пізнавальної діяльності.

Завдання: Завдання:

-створення умов для виявлення нахилів і здібностей ліцеїстів; - формування практичного досвіду та інтересів у різних сферах трудової діяльності; - орієнтація на вибір профілю.

- розвиток творчої самостійності; - створення умов для подальшої професійної підготовки, вибору професії або сфери діяльності; - формування системи уявлень, ціннісних орієнтацій, дослідницьких умінь і навичок.

Напрямки допрофільної підготовки:

Напрям роботи Інформаційний Особистісний Діяльнісний Завдання напряму

Розширення уявлень учнів про навчальний предмет, освітні програми з цього предмета, вимоги до учнів профільних класів Розширення уявлень про себе, свої здібності та можливості, розвиток уміння співвідносити свої здібності з вимогами до певної професії Залучення учнів до активної творчої, дослідницької і соціально значущої діяльності. Створення технології вибору і зміни освітньої траєкторії

Зміст роботи

Створення системи курсів за вибором. Ознайомлення учнів з вимогами освітніх програм з навчального предмета, технологією створення особистого портфоліо навчальних досягнень Тестування задля визначення здібностей, схильностей, інтересів. Курси за вибором.

Інтелектуальні ігри. Проектна діяльність. Участь у виставках творчих робіт, предметних олімпіадах і турнірах, МАН. Інформування про можливості й умови вибору індивідуальної освітньої траєкторії. Аналіз життєвих планів учнів. Аналіз навчальних і творчих досягнень учнів з предмета. Курси за вибором.

Основні принципи допрофільної підготовки:

      особистісно-орієнтована спрямованість усіх складових підготовки; варіативність і свобода вибору учнями курсів за вибором; поглиблення і розширення змісту освіти; забезпечення умов для самореалізації і усвідомлення підлітками своєї індивідуальності; індивідуалізація навчально-виховного процесу; активність школярів;

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

Форми реалізації допрофільної підготовки учнів:

Базові (нормативні) загальноосвітні курси; Профільні курси; Елективні курси (курси за вибором): • загальноорієнтовані; • предметно-орієнтовані; • міжпредметні.

Факультативні курси; Інтерактивні уроки (екскурсії, ігри, діалоги, дискусії); Практикуми, лабораторні роботи, творчі проекти; Предметні тижні, гуртки, олімпіади; Виставки, конкурси, наукові товариства, конференції, турніри; Мала академія наук.

• • •

Профільне навчання охоплює таку сукупність предметів:

Базові предмети,

які є обов’язковими для всіх профілів. Ці предмети реалізують цілі й завдання загальної середньої освіти за Держстандартом.

Профільні предмети

Профільні предмети – це цикл предметів, які реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Вони обов’язкові для учнів, котрі обрали даний профіль.

вивчаються поглиблено.

забезпечують прикладну спрямованість навчання за рахунок інтеграції знань, методів пізнання та застосування їх у різних сферах діяльності, в т.ч. і професійній, яка визначається специфікою профілю навчання.

Вони

Курси за вибором (елективні)

– це навчальні курси, які входять до складу профілю навчання, вони поглиблюють і розширюють зміст профільних предметів.

ВИМОГИ З БОКУ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ ДО ОСОБИСТОСТІ СТАРШОКЛАСНИКА

1.

Збільшення навантаження на нервову систему учня через активізація навчальної діяльності.

2. Збільшення інтелектуального напруження.

3.

Підвищення рівня самоорганізації, саморегуляції, самостійності у виконанні завдань навчальної діяльності і життєдіяльності.

4. Підвищеної уваги до тих рис характеру, які сприяють успішній напруженій продуктивній діяльності (чесність, працелюбство, акуратність, відповідальність, відданість профілю тощо) чи, навпаки, заважають (лінощі, неорганізованість, неакуратність, неточність, байдужість тощо).

5.

Профільне навчання вимагає від учня значної відповідності його потреб, мотивів, інтересів, схильностей, потягів, мотивів емоцій специфіці профілю і професій.

6. Профільне навчання, викликає необхідність спеціалізації учня, саме тому у спілкуванні старшокласник, стає більш поглибленим, певною мірою вибірковим.

Головне завдання вчителів у профільній школі – допомогти учням визначитися зі своїми здібностями і можливостями, створити умови для самореалізації в період навчання.

Вимоги до вчителя, який працює в профільних класах:

   вміти проектувати індивідуальні освітні траєкторії учнів; формувати компетенції, необхідні для продовження освіти у відповідній сфері майбутньої професійної діяльності; мати здібність і готовність вносити в освітній процес інтерактивні, діяльнісні компоненти, включати проектно дослідницькі, комунікативні, креатині підходи у життєвій діяльності.

Ключові компетенції, які необхідні вчителю профільних класів:

          уміння створювати дидактичні матеріали для різнопрофільного навчання; засвоєння методів, що забезпечують варіативність освітнього простору; здатність поєднувати методологію, технологію і методику викладання навчального предмета; готовність ставити і обговорювати проблеми, що вимагають виходу в різні сфери життєдіяльності; бажання розвивати пізнавальні здібності учнів різної профільної спрямованості в контексті формування творчих підходів; здатність розвивати мислення в учнів профільних класів; володіння технологіями, що сприяють розвитку певних типів пізнання дійсності в учнів профільних класів; володіння прийомами, що попереджають перевантаження учнів; освоєння методів, що забезпечують професійних напрямів старшокласників; формування освітньо оволодіння проектно-дослідницькими і комунікативними уміннями і навичками.

11-А кл (17 уч.) 11-Б кл (13 уч.) Медицина-6 уч.-35% Менеджер-3 уч.-17,5% Філолог-1 уч.-6% Економіст-1 уч.

Психолог-1 уч.

Програміст-1 уч.

Юрист-1 уч.

Енергетик-1 уч.

Радіолектронщик-1 уч.

IP-технолог-1 уч.

Медицина-8 уч.-61,5% Фотограф-1 уч-7,5% Податковий інспектор-1 уч.

Біотехнолог-1 уч.

Політолог-1 уч.

Туризм-1 уч.

10-А кл (16 уч.) Економіст-5уч.-31% Програміст-3 уч.-18,5% Медицина-2 уч.-12,5% Логіст-1 уч.-6% Банківська справа-1 уч.

Вчитель-1 уч.

Інженер-1 уч.

Дизайнер-1 уч.

Перекладач-1 уч.

10-Б кл (19 уч.) Медичний-5 уч-26% Програміст-3 уч-15,5% Журналіст-3 уч.

Перекладач-3 уч.

Банківська справа-2 уч.-10,5% Вчитель-1уч.-5% Біолог-1 уч.

Біотехнолог-1 уч.

9-А кл (15 уч.) Не знаю-6 уч.-40% Інженер-3 уч.-20% Юрист-2 уч.-13% Медицина-1 уч.-6,5% Журналіст-1 уч.

Перекладач-1 уч.

Архітектор-1 уч.

9-Б кл (21 уч.) Не знаю-4 уч.-19% Медицина-4 уч.

Перекладач-3 уч.-14% Юрист-2 уч.-9,5% Дизайнер-2 уч.

Маляр-2 уч.

Вчитель-1 уч.-4,5% Економіст-1 уч.

Кондитер-2 уч.

Фотограф-1 уч.

Підуть вчитися до 10-11 кл 12 уч.-70% 16 уч.-76% 3 уч.-14% вступають до ПТУ

8 клас (36 уч.)

Інтереси, щодо вивчення предметів Історія – 9 уч. - 25% Біологія – 7уч. - 19,5% Хімія – 6 уч. – 16% Географія – 5 уч. – 14% Фізика – 5 уч. – 14% Математика – 5 уч. – 14% Мова та літер. – 3 уч. – 8%

Рівень розумового розвитку учнів

8-А клас (19уч.) 8-Б клас (20 уч.) 8-В клас (16 уч.) високий р-нь добрий р-нь середній р-нь низький р-нь дуже низький р-нь -- 1 уч. - 5% -- 6 уч. – 30% -- 1 уч. - 6% 13 уч.–68,5% 5 уч. – 26% -- 7 уч. – 35% 7 уч. – 35% -- 8 уч. - 50% 5 уч. - 31% 2 уч. - 12,5%

Інтереси учнів щодо вивчення предметів:

7-А клас (18 уч.): хімія – 10 уч. – 55,5% біологія – 9 уч. – 50% географія – 4 уч. – 22% математика – 1 уч. – 5,5% 7-Б клас (20 уч.): хімія – 11 уч. – 55% біологія – 4 уч. – 20% історія – 3 уч. – 15% математика – 2 уч. – 10% географія – 2 уч. – 10% фізика – 2 уч. – 10%

Рівень розумового розвитку учнів

високий р-нь добрий р-нь середній р-нь низький р-нь 7-А клас (20уч.) -- 6 уч. – 30% 6 уч. – 30% 8 уч. – 40% 7-Б клас (24 уч.) 1 уч. – 4% 5 уч. – 21% 10 уч. – 41,5% 8 уч. – 33%

Рівень розумових здібностей учнів

високий р-нь добрий р-нь середній р-нь низький р-нь 7-А клас (20уч.) 5 уч. – 25% 5 уч. – 25% 6 уч. – 30% 4 уч. – 20% 7-Б клас (24 уч.) 5 уч. – 21% 10 уч. – 41,5% 8 уч. – 33% 1 уч. – 4%

Причини відсутності бажання вчитися:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

Лінь.

Відсутність мотиву вчитися.

Фізичне перенавантаження.

Інтелектуальне перенавантаження.

Емоційне перенавантаження, виснаження, знецінення.

Відсутність позитивного оцінювання дитини.

Завищені вимоги.

Обмежені можливості (розумові, інтелектуальні, фізичні).

Проблеми в спілкуванні з однолітками.

10. Проблеми у стосунках з вчителями чи вихователем. 11. Сімейні стосунки.

Причин спаду мотивації до навчальної діяльності:

• ставлення учня до вчителя; • ставлення вчителя до учня; • особиста значущість предмета; • розумовий розвиток учня; • продуктивність навчальної діяльності; • нерозуміння мети навчання; • страх перед школою.

Щоб заохотити дітей до навчання, у своїй педагогічній діяльності варто застосовувати висловлювання, які створюють ситуацію успіху: • Це дуже важливо, і в тебе неодмінно вийде...

• Саме ти можеш це гарно зробити...

• Я впевнена, що наступного разу ти це зробиш ще краще.

• Це зовсім не складно, навіть якщо не вийде нічого страшного.

• Частіше хвалити дитину за його успіхи, нехай і зовсім маленькі.

• Обмежити час перебування дитини за комп'ютером чи в Інтернеті.

• Можливо, дитині не підходить система навчання, яку використовують вчителя. Може бути, він мислить зовсім по-іншому, а його вважають бездарністю і слабким учнем.

• • • • • • • • • •

Щоб розвинути бажання вчитися потрібно:

Розвивати допитливість. Дитина має бути зацікавлений в отриманні нових знань..

Сприяйте зародженню нових ідей в учнів. Спонукати їх до участі у всіляких внутрішньошкільних та міських громадських заходах.

Хвалити за їх зусилля.

Налаштовувати батьків учнів на те, щоб вони сприяли зародженню у дитини позитивної мотивації до школи, Доводити актуальність матеріалу, що вивчається. Встановлюйте їх зв’язок з практичною діяльністю людини на конкретних прикладах.

Застосувати різноманітні засоби навчання. Віддавати перевагу сучасним технічним засобам оснащення пізнавального процесу, таким, як: комп’ютери, інтерактивні дошки, DVD-програвачі й т.д.

Використовувати різні організаційні форми навчального процесу. Нехай крім традиційного уроку, діти беруть участь в конкурсах, подорожі, інтелектуальних іграх тощо Додавати проблемний метод навчання до основного. Не прагніть піднести готові знання, хай школярі оволодівають способами їх самостійного отримання.

Залучати учнів до збору та оформлення наочного матеріалу для ваших уроків. Влаштовувати змагання між класами на те, в якому з них буде більше відмінників і хорошистів, хто краще виготовить наочний матеріал і т.п.