Slide 1

Фінансова стабільність та інстументи
запобігання фінансовим кризам: міжнародний
досвід, рекомендації для України

Домрачев В.М. (Європейський Університет)
Київ – 2011


Slide 2

14 лютого 2011 р. відбулось засідання
Міністрів Фінансів і Голів Центральних
Банків G20. Результатом була заява
стосовно
розробки
міжнародних
принципів макропруденційної політики
стосовно
забезпечення
фінансової
стабільності


Slide 3

Актуальність розгляду інструментів
посилення фінансової стабільності


зумовлена необхідністю забезпечення стабільного
функціонування фінансової системи та фінансового
сектору України. Вирішення цього завдання вимагає
розробки нових механізмів і методів розвитку всіх
сегментів і секторів фінансового ринку на основі
системи узгоджених дій Міністерства фінансів і
Національного банку України. Одним із ключових
елементів такого механізму є розробка системи заходів
щодо координації грошово-кредитної та бюджетноподаткової політики з використанням наявних у
кожній інституції методів та інструментів.


Slide 4

Визначення поняття
фінансової стабільності
 Категорія

“фінансова стабільність” є
відносно новою для економічної науки.
Це пов'язано з тим, що у минулому
ринкові системи різних країн не мали
того ступеню волатильності і зв'язаності,
які в сукупності ведуть до загрози їх
загальної дестабілізації і істотно
ускладнює проведення ефективної
фінансової і макро-економічної політики.


Slide 5

На теперішній час єдиної концепції фінансової
стабільності немає ні у вітчизняній, ні в зарубіжній
науці. Причини полягають у наступному:
 1. Функції фінансів суттєво відрізняються від інших
економічних функцій, таких, як обмін,
виробництво і розподіл ресурсів.
 2. Фінанси сприяють економічному зростанню,
підвищенню ефективності економіки і, кінець
кінцем, соціальному процвітанню.
 3. Фінансова стабільність виконує соціальну
функцію – забезпечує суспільне благо, тому
монетарна і фінансова стабільність тісно зв'язані.


Slide 6

Фінансова стабільність є складним
поняттям, стабільна фінансова система
характеризується наступними рисами :
- стійке функціонування її складових елементів;
- здатність збереження її властивостей при
несприятливих зовнішніх діях;
- має ефективно функціонуючу систему нагляду,
моніторингу і управління ризиками;
- включає розумну монетарну політику, що не провокує
зростання цін;
- відсутність істотних відхилень цін на фінансові активи
від своїх фундаментальних рівнів
- здатна адсорбувати несподівані події і шоки реальної
економіки.


Slide 7

Кількісне вимірювання фінансової стабільності тісно
пов’язане з вимірюванням ступені ризику в економіці.
Для вимірювання фінансової стабільності різні
фінансові інституції та центральні банки
використовують методики, які пов’язані з
національними особливостіми структури фінансової
системи країни. Серед інших аналізуються наступні
види ризиків:
- політичні ризики;
- економічні ризики;
- фінансові ризики;
- сумарний ризик;
прогноз за кожним видом ризику.


Slide 8

Політичні ризики
Фактори, за якими робляться оцінки :
 Стабільність Уряду.
 Інвестиційна привабливість.
 Конфлікти: внутрішні та зовнішні.
 Рівень корупції.
 Мілітаризація країни (віїни).
 Релігійні тиски.
 Проблеми законодавства.
 Етнічні проблеми.
 Рівень бюрократії.
 Рівень демократії.
 Рівень соціальної нерівності.


Slide 9

Економічні ризики
Фактори, за якими робляться оцінки :
 ВВП на душу населення.
 Зростання реального ВВП.
 Рівень інфляції.
 Дефіцит бюджету у відсотках до ВВП.
 Поточний рахунок у відсотках до ВВП.


Slide 10

Фінансові ризики
Фактори, за якими робляться оцінки (характеризують
розвиток фінансово – банківської системи):
 Зовнішній борг у відсотках ВВП.
 Обслуговування зовнішнього боргу на протязі року у
відсотках до річного експорту товарів та послуг.
 Поточний рахунок за останні 12 місяців у відсотках до
річного експорту товарів та послуг.
 Чиста міжнародна ліквідність (міжнародні резерви) у
місяцях імпорту.
 Стабільність курсу національної валюти (% зміни на
протязі року).
 Стабільність фондового ринку.


Slide 11

Сучасні виклики:
 Землетрус

у Японії
 Ситуація у Північній Африці
 Боргова криза у Європі
 Нестійке зростання у Китаї
 Проблеми відновлення економіки США
 Зростання цін на нафту та продукти
 Зростання волатильності світових фінансових
ринків
 Відновлення зростання дисбалансів у світовій
економіці


Slide 12

Індекс волатильності фондового ринку США (VIX)
50

20.05.2010;
45,79

45
40
35
30

18.03.11;
24,44

31.12.2009;
21,68

25

12.04.2010;
15,58

20
Джерело: СВОЕ

01.11
02.11
03.11

11.10
12.10

09.10
10.10

08.10

06.10
07.10

04.10
05.10

02.10
03.10

01.10

11.09
12.09

09.09
10.09

08.09

07.09

15


Slide 13

800

млрд.дол.США

600

Джерело: МВФ

Росія

400

Японія

200

Велика Британія
Україна

0

Єврозона

-200

Китай

-400

США

-600
-800
-1000
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010

Рис.1. Структура поточного рахунку окремих країн Світу


Slide 14

Динаміка індексів світових цін на продовольство, 20022004=100
450

Джерело: FAO

400

Продукти
М'ясні
Молочні
Хлібо-булочні
Масло
Цукор

350
300
250
200
150
100

1/2011

1/2010

1/2009

1/2008

1/2007

1/2006

1/2005

50


Slide 15

06.01.2011

12.11.2010

18.09.2010

25.07.2010

Греція
Іспанія
Бельгія

06.04.2010
31.05.2010

10.02.2010

17.12.2009

23.10.2009

29.08.2009

Аргентина
Україна
Ірландія

11.05.2009
05.07.2009

17.03.2009

21.01.2009

27.11.2008

03.10.2008

11.02.2011

5000

15.06.2008
09.08.2008

6000

21.04.2008

26.02.2008

17.01.2011

Греція
Іспанія
Болгарія

02.01.2008

23.12.2010

28.11.2010

Аргентина
Україна
Ірландія

03.11.2010

09.10.2010

14.09.2010

20.08.2010

26.07.2010

01.07.2010

1300
1200
1100
1000
900
800
700
600
500
400
300
200
100
0
Динаміка CDS окремих країн

Угорщина
Португалія

Динаміка CDS окремих країн

Угорщина
Португалія

4000

3000

2000

1000

0


Slide 16

125
115

Динаміка ціни нафти та індексу цін сировинних
ресурсів
Нафта (сорт Brent, лів а шкала, дол. США/бар.)
Індекс тов арних ринків Reuters/CRB 25.03.11;
359,57

105

80 дол./бар.

75
65

360
340
320

95
85

380

03.05.10;
88,23

300
25.03.11;
115,61

280
260

25.05.10;
248,79
25.05.10;
66,93

220
200

06.09
06.09
07.09
08.09
09.09
10.09
11.09
12.09
01.10
02.10
03.10
04.10
05.10
06.10
07.10
08.10
09.10
10.10
11.10
12.10
01.11
02.11
03.11

55

240


Slide 17

4

Динаміка індексів фондового ринку нових
ринкових економік, 31.12.2008=1
27.04.2010;
3,418

3,5
3
2,5

MSCI нов і ринков і економіки
MSCI Східна Єв ропа
РТС (Росія)
ПФТС (Україна)

25.03.11;
3,737

2
1,5

0,5

09.03.2009;
0,661

01.09
02.09
03.09
04.09
05.09
06.09
07.09
08.09
09.09
10.09
11.09
12.09
01.10
02.10
03.10
04.10
05.10
06.10
07.10
08.10
09.10
10.10
11.10
12.10
01.11
02.11
03.11

1

25.05.10;
2,034
Джерело: Reuters EcoWin


Slide 18

Д и н а м ік а ск л а до в и х зо в н ішн ьо го б о ргу У к ра їн и , м л рд. $

140
Д е р ж а ва

120

З о вн іш н ій б о р г
Ба н ки

100

М іж н а р о дн і р е зе р ви
Ін ш і с е кто р и е ко н о м іки

80

Л и н е й н ы й (З о вн іш н ій б о р г)

60
40

2 0 1 0 :0 4

2 0 1 0 :0 2

2 0 0 9 :0 4

2 0 0 9 :0 2

2 0 0 8 :0 4

2 0 0 8 :0 2

2 0 0 7 :0 4

2 0 0 7 :0 2

2 0 0 6 :0 4

2 0 0 6 :0 2

2 0 0 5 :0 4

2 0 0 5 :0 2

2 0 0 4 :0 4

2 0 0 4 :0 2

0

2 0 0 3 :0 4

20


Slide 19

Процес управління загрозами
 Передбачення

загроз
 Визначення природи загрози, ризиків і
розміру (можливих) втрат
 Планування впливу на загрози (ціль, метод)
 Безпосереднє здійснення впливу на загрози
(інструменти, заходи)
 Моніторинг результатів впливу на загрози
 Удосконалення методів впливу на загрози
(корегування, розробка нових методів)


Slide 20

Інструменти забезпечення
фінстабільності:
 Інституційні

- Запровадження нових наглядових установ
(зокрема, Банк міжнародних розрахунків та
Базельскій комітет у 1999 році з метою
забезпечення фінансової стабільності
організували Financial Stability Institute (FSI)).
 Фінансові

- розробка стабілізаційних програм,
- посилення нагляду: Базель ІІІ


Slide 21

Інституційні: Міжнародна практика забезпечення фінансової
стабільності та запобігання кризових явищ у фінансовому
секторі
Більшість країн розробили свої стабілізаційні програми. Вважається,
що кращей та найбільш обоснованою є програма Уряду США.
В її основу покладено наступні ключові елементи:
1. Посилення довіри з метою фінансової стабілізації шляхом:
- проведення ретельного стрес-тестування провідних банків;
- забезпечення прозорості балансів та належного рівня
інформування;
- надання фінансової допомоги.
2. Створення державно-приватного інвестиційного фонду.
3. Стимулювання споживчого попиту і бізнесу.
4. Посилення прозорості і платоспроможності, обмеження розміру
дивідендів.
5. Підтримка домогосподарств і запобігання втратам закладеного
майна.
6. Сприяння розвитку малого бізнесу, надання позик.


Slide 22

Інституційні: Міжнародна практика забезпечення фінансової
стабільності та запобігання кризових явищ у фінансовому
секторі
ФРС взаємодіє з Казначейством США для стабілізації фінансового
ринку на основі прозорості та зрозумілості. При цьому про свої дії
ФРС інформує Конгрес США та суспільство. Ключовими
елементами плану фінансової стабілізації запровадженого
центральними банками є:
- Збільшення обсягів ліквідних коштів у банківській системі;
- Посилення політики відсоткових ставок у напрямі сприяння
стабілізації економіки;
- Посилення пруденційного регулювання у фінансовій сфері;
- Рекапіталізація банківської системи (також за участю держави);
- Викуп проблемних активів;
- Стимулювання кредитування (спеціальні програми спільно з
урядом);
- Збільшення гарантій щодо збереження вкладів.


Slide 23

Інституційні: Міжнародна практика забезпечення фінансової
стабільності та запобігання кризових явищ у фінансовому
секторі












Інший напрямок плану фінансової стабілізації має «Програма
антикризових заходів Уряду та Центрального банку Російської Федерації
на 2009 рік». Метою програми є: збереження і розвиток промислового і
технологічного потенціалу, посилення соціального захисту населення,
забезпечення гарантій соціальної і медичної допомоги, державна
підтримка сфери зайнятості, зниження адміністративного тиску на бізнес,
підвищення стійкості національної фінансової системи. Також
передбачено наступне:
- зниження норми обов’язкового резервування на 4% = 300 млрд. руб.;
- збільшення ліміту по бюджетним «залишкам» Мінфіна;
- розміщення залишків бюджету на 3 місяца через три держбанка - 1080
млрд. руб.;
- зниження експортних податків на нафту у 3 кварталі = $ 5.6 млрд.;
- збільшення капіталу АІЖК = 60 млрд. руб.;
- підтримка фондового ринку = 500 млрд. руб.;
- можливість отримати кредит у “ВЭБ” для погашення зовнішніх
зобов’язань = $ 50 млрд.;
- субординовані кредити банкам строком на 5 років = 950 млрд. руб.;
- введення обмежень на роботу біржи.


Slide 24

Досвід Великобританії.






Банк Англії: засновано - 1694 р., націоналізовано – 1946 р.,
незалежний – з 1997 р. У зв’язку з кризою у 2008 р. укладено
меморандум про взаєморозуміння між Банком Англії,
Міністерством фінансів та Комісією з регулювання фінансового
ринку. У меморандумі встановлено принципи кооперації між
Банком Англії, Міністерством фінансів та Комісією з
регулювання фінансового ринку по досягненні фінансової
стабільності.
У 2009 році прийнята нова редакція закону про банки, яка
розширює перелік інструментів Банку Англії у виключних (в
умовах кризи) ситуаціях.
Банку Англії дозволяється купувати боргові зобов’язання
приватного сектору у разі відповідності цих дій виконанню
банком головної мети – монетарної та фінансової стабільності. В
Україні у Законі про НБУ це заборонено.


Slide 25

Новітні тенденції щодо розбудови
системи регулювання фінансового
сектору в країнах ЄС






Регулювання ринку фінансових послуг в країнах ЄС
напередодні та під час кризи базувалося на
децентралізованій моделі нагляду, ефективність якої у
значній мірі залежала від взаємодії національних
регуляторів.
Як показала фінансова криза, недоліком такої системи
було те, що фінансові інституції і, передусім, банки
були «глобальними у житті, локальними у своєму
уході»
Оновлена система нагляду. Європейська комісія
реалізовує проект модернізації системи контролю за
фінансовим сектором Євросоюзу з метою
недопущення повторення кризи в майбутньому.


Slide 26





Перша група нагляду буде сформована з центробанків
країн - членів ЄС і регуляторів фінансових ринків.
Вони займатимуться загальним моніторингом стану
фінансової системи ЄС і попереджатимуть
Єврокомісію про будь-які, навіть незначні, ознаки, які
можуть свідчити про кризу, що насувається. Цей
наглядовий орган називатиметься Європейською
радою з системних ризиків.
Друга група нагляду, Європейська система фінансового
нагляду складається з:
- Об’єднаного комітету європейських наглядових
органів;
- Європейських наглядових органів у сфері цінних
паперів та ринків, банківської справи, страхування та
професійних пенсій (координуються вказаним вище
Об'єднаним комітетом).


Slide 27

Європейські наглядові органи
Європейська рада з системних ризиків. Метою діяльності
Європейської ради з системних ризиків є макропруденційний
нагляд за фінансовою системою з метою запобігання /
нейтралізації системного ризику для фінансової стабільності в
ЄС. Функції:
1. Збирати та аналізувати всю важливу інформацію для моніторингу
та оцінки потенційних загроз для фінансової стабільності, які є
результатом макроекономічного розвитку та розвитку фінансової
системи в цілому;
2. Ідентифікувати та визначати найбільш пріоритетні ризики;
3. Попереджувати про проблемні ризики, які є істотними;
4. За необхідності надавати рекомендації щодо заходів, які мають
бути вжиті в якості реакції на ідентифіковані ризики;
5. Продовжувати моніторинг реагування на певні попередження та
рекомендації;
6. Ефективно співпрацювати з Міжнародним Валютним Фондом,
Радою Фінансової Стабільності (Financial Stability Board) та
безпосередньо з країнами.


Slide 28

Європейські наглядові органи


Об’єднаний комітет європейських наглядових органів.
Завдання Об'єднаного комітету європейських наглядових
органів включають існуючі завдання комітетів щодо
регулювання ринку фінансових послуг ЄС, та додаткових
технічних завдань: а). Розробка пропозицій щодо
запровадження нових стандартів та правил нагляду в межах
ЄС; 2). Полегшення обміну інформацією і угодами між
національними наглядовими органами, надання необхідних
обґрунтувань і удосконалення нормативного законодавства;
3). Визначення комплексного показника
кредитоспроможності позичальника; 4). Координа-ція та
ухвалення рішень в критичних ситуаціях.


Slide 29

Європейські наглядові органи
 Цілями

Європейського органу з питань
цінних паперів та ринків є: покращення
функціонування внутрішнього ринку, у т.ч.
через створення раціональної, ефективної та
послідовної системи регулювання та нагляду;
забезпечення цілісності, прозорості,
ефективності та впорядкованого
функціонування фінансових ринків; посилення
міжнародної координації у сфері нагляду.


Slide 30

14 лютого 2011 р. відбулось засідання Міністрів
Фінансів і Голів Центральних Банків G20.












- Під егідою G20 створюється Рада з фінансової стабільності (Financial Stability Board)
замість Форуму з фінансової стабільності, із розширеним мандатом. Її завданням буде
сприяння створенню конкурентного міжнародного фінансового середовища, вільного від
протекціонізму. Серед інших завдань органу стане розробка системи аналізу
макроекономічних та фінансових ризиків та рекомендації щодо їх подолання;
- Реалізувати принцип транскордонного управління кризами, для системно важливих
міжнародних корпорацій – розробити плани подолання ризиків та розв’язання проблемних
ситуацій (іншими словами, вирішити проблему міжнародних фінансових корпорацій, які є
«завеликими, щоб збанкротувати»); це включатиме, серед іншого, плани щодо можливого
поділу та ліквідації фінансових груп; передбачалося також створення міжнародних
наглядових органів для таких груп (завершення процесу передбачалося до червня ц.р.);
- Розвинені країни, МВФ, інші міжнародні організації повинні сприяти новим ринковим
економікам та країнам, що розвиваються, у формуванні та реалізації нових регулятивних
норм, які відповідатимуть новим міжнародним стандартам;
- Посилити стандарти пруденційного нагляду після завершення кризи; зокрема, це
включатиме на національному рівні запровадження більш високих та більш якісних вимог до
капіталу, створення проти циклічних капітальних «буферів» (фондів), вищі капітальні вимоги
для більш ризикових продуктів (послуг), жорсткіші вимоги щодо позабалансових операцій;
вважається, що такий підхід дозволить запобігти надмірно ризиковим операціям банків та
запобігатиме поширенню шоків на фінансову систему в цілому;
- Гармонізувати підхід до визначення капіталу, запровадити заходи із боротьби із
проциклічністю, у тому числі шляхом введення вимоги до банків щодо формування резервів
ресурсів для подолання кризових часів;
- Базельський комітет та національні органи повинні працювати над удосконаленням
управління ризиками у рамках процесу сек’юритизації, у тому числі щодо частки ризику, яку
несе емітент цінних паперів (який стимулював би більш стриману поведінку щодо ризиків)


Slide 31

Базель ІІІ
 Укріплення

банківської системи
 Вдосконалення інструментів з
забезпечення фінансової стабільності
 Забезпечення довгострокової
стабільності
 Мікро- та макропруденційний нагляд


Slide 32

Базельський Комітет (Базельський комітет із банківського нагляду
(BCBS) оприлюднив свої рекомендації:
- Базельський комітет та національні органи повинні опрацювати та запровадити нові міжнародні вимоги до
ліквідності фінансових організацій, у тому числі транснаціональних; це включатиме, зокрема, коефіцієнт
покриття ліквідності у кризових умовах та більш довготерміновий коефіцієнт структурної ліквідності;
- Імплементація Другої Базельської угоди до 2011 р. у країнах Великої двадцятки залишається актуальною
метою;
- Від Базельського комітету вимагається перегляд інструкцій щодо вимірювання концентрації ризиків;
регулятори повинні посилити вимоги щодо практики менеджменту ризиків у банках; банки повинні
переоцінити свої моделі оцінки ризику з метою врахування кризових умов та прозвітувати перед
регуляторами; крім того, від фінансових компаній вимагається розширити регулярне розкриття
інформації щодо та понесених втрат у відповідності до міжнародних стандартів;
- Особлива увага привертається до подолання розриву у рівні регулювання банків, страхових компаній та у
сфері цінних паперів;
- Вповноважені органи повинні відслідковувати значні зміни у цінах активів та їх потенційні наслідки для
макроекономіки та фінансової системи;
- Пропонується переглянути кодекси ділової поведінки на рівні країн та регіонів з метою підвищення рівня
захисту інвесторів та ринків;
- Регуляторна система повинна бути змінена з тим, щоб органи могли адекватно визначати та враховувати
макропруденційні ризики у різних секторах фінансової системи, у тому числі щодо банків, «тіньових
банків» (фінансові інституції, які не підпадають під формальне визначення банків, проте реально
виконують більшість функцій банків) та приватних капітальних фондів з метою обмеження накопичення
системного ризику;
- Усі компанії, чиє банкрутство загрожуватиме фінансовій стабільності повинні підлягати консолідованому,
регулярному нагляду відповідно до найвищих стандартів (конкретні пропозиції розглянуті вище);
- Хедж-фонди та їх менеджери повинні реєструватися і розкривати необхідну для оцінки системного ризику
(який вони становлять індивідуально чи спільно) інформацію наглядовим та регулюючим органам;
оцінюватися також буде наявність належного управління ризиками у цих фондах; при цьому будуть
розроблятися заходи із обміну інформацією між зацікавленими органами; ефективний менеджмент
ризиків вимагається також від компаній, які виступають партнерами хедж- фондів;
- Для ринку похідних цінних паперів (деривативів) рекомендуються стандартизація, а також підвищення
стійкості, у тому числі через створення централізованого клірингу, який буде підлягати регулюванню та
нагляду; стандартизація, зокрема, торкнеться ринку свопів на корпоративний дефолт (CDS);


Slide 33

Базель ІІІ
 Посилення

вимог до капіталу банків
 Банки повинні мати більше ліквідних
активів
 Обмежити леверідж банків
 Збільшити розмір резервів банківського
капіталу


Slide 34

Базель ІІІ
 Ввести

граничний коефіцієнт леверіджа для банків
 Зменшити проциклічність фінансового сектору
 Контрциклічні резерви банків повинні бути
привязані до співвідношення Кредит-ВВП у країні
 Необхідно запровадити заходи для прогнозування
галузевих бізнес – циклів у реальному часі
 Необхідно запровадити стрес сценарії для
прогнозування стану ліквідності


Slide 35

Базель ІІІ
 Основну

увагу слід приділяти Системним
фінансовим інституціям (SIFIs)
 Розробити індикатори системного ризику
 Надати визначення SIFIs
 Розробити диференційовані правила
регулювання та нагляду за фінансовим
інституціям в залежності від системності (чи
окремі для SIFIs)
 Розробити заходи зменшення імовірності
банкрутства SIFIs
 Розробити заходи запобігання
розповсюдження ризиків


Slide 36

Особливості фінансової стабільності в
українській економіці.


Під час фінансової кризи зросли ризики дефолту України. Хоча на
поточний час ризики для України значно зменшились у
порівнянні з зростаючими ризиками країн Єврозони, дослідження
факторів, які формують значення ризику залишається
актуальним. При цьому варто зазначити, що, принаймні наразі,
зарубіжні інвестори сприймають загрозу дефолту у ряді країн
Єврозони як більш ймовірну, ніж в Україні. Про це свідчать
котирування свопів на суверенний дефолт, які можна розглядати
як один з індикаторів оцінки ринком спроможності держави
вчасно й у повному обсязі розрахуватися за своїми
зобов’язаннями. За цим показником премія за ризик, пов’язана із
суверенними цінними паперами таких держав, як Угорщина,
Ірландія, і особливо – Греція, помітно перевищують українські.


Slide 37

Своп на суверенний дефолт (Credit Default Swap, CDS) – кредитний похідний цінний
папір, який дозволяє покупцю отримати компенсацію в разі виникнення визначеної
кредитної події для відповідних активів чи окремого кредиту. В обмін на компенсацію
покупець CDS сплачує емітенту цього цінного паперу періодичну премію, розмір якої
визначений в базових пунктах (відсоток вартості референційних активів).

Д ин а м і к а C D S о к ре м их кр а ї н

6000

А р г ентина
У к р аїна
Ір л андія

5000

Г р еція
Іспанія
Б ель гія

У го р щ ина
П ор ту г алія

4000
3000
2000
1000

0 6 .0 1 .2 0 1 1

1 2 .1 1 .2 0 1 0

1 8 .0 9 .2 0 1 0

2 5 .0 7 .2 0 1 0

3 1 .0 5 .2 0 1 0

0 6 .0 4 .2 0 1 0

1 0 .0 2 .2 0 1 0

1 7 .1 2 .2 0 0 9

2 3 .1 0 .2 0 0 9

2 9 .0 8 .2 0 0 9

0 5 .0 7 .2 0 0 9

1 1 .0 5 .2 0 0 9

1 7 .0 3 .2 0 0 9

2 1 .0 1 .2 0 0 9

2 7 .1 1 .2 0 0 8

0 3 .1 0 .2 0 0 8

0 9 .0 8 .2 0 0 8

1 5 .0 6 .2 0 0 8

2 1 .0 4 .2 0 0 8

2 6 .0 2 .2 0 0 8

0 2 .0 1 .2 0 0 8

0


Slide 38

є очевидним факт
необхідності різкого
збільшення вимог до
капіталізації банків в
Україні
 Частка

155 кишенькових
банків
25%

наступні 10 банків з
20 найбільших
19%

УКРЕКСІМБАНК та
ОЩАДБАНК
13%

інші 8 банків з 10
найбільших
43%

Частка наданих кредитів банками України (01.01.2011)

наданих кредитів банками України
(01.01.2011):
2-a державними банками – 13%; 10
найбільшими банками – 56%; 20 найбільшими
банками - 75%. На решту 155 ”кишенькових”
банків припадає 25 % кредитів.


Slide 39

Зовнішньоекономічні ризики для економіки України
можна вділити такі ризики та групи ризиків зовнішнього економічного середовища,
які можуть загрожувати розвитку української економіки:
 зниження економічної активності (більш повільним проти прогнозованого
розвитком) країн-основних економічних партнерів України, що знизить зовнішній
попит. Таки розвиток подій може бути пов'язаний, серед іншого, із згортанням
кризи суверенних боргів у Єврозоні, або з різким та передчасним переходом
провідних центральних банків до жорсткої монетарної політики;
 погіршення зовнішньоекономічної кон’юнктури, викликане або відсутністю
зростання (чи анемічним зростанням) цін на критичні предмети експорту України,
або випереджаючими темпами зростання цін імпортованих ресурсів (зокрема,
енергоносіїв)
 прискорення інфляції під впливом зовнішніх чинників (пов’язано із ризиком
зростання світових цін). Цей фактор може мати також негативний соціальний
ефект, здійснюючи особливий тиск на домогосподарства із низьким рівнем
доходу;
 погіршення умов фінансування, що може бути пов’язане, серед іншого із
борговою кризою у «периферійних» країнах Єврозони (Греції, Іспанії, Португалії,
Ірландії) або у одній із сусідніх нових ринкових економік (наприклад, в
Угорщині). Кожна з цих подій матиме негативний ланцюговий ефект для економік
усього регіону. Іншим фактором може стати підвищення вартості кредитних
ресурсів внаслідок дій провідних центральних банків;
 тиск на курс гривні та ціни українських активів внаслідок припливу капіталу через
розрив у рівнях відсоткових ставок між новими ринковими та розвиненими
економіками, особливо у випадку переходу ряду центральних банків провідних
нових ринкових економік до більш жорсткої монетарної політики під тиском
високих рівнів інфляції (у такому разі з’являться передумови для спекуляцій, і,
можна припустити, що розрив у рівнях ставок не буде реально відображати
співвідношення існуючих ризиків).


Slide 40

Теорії криз


Slide 41

Фінансові кризи – характерна риса
сучасної економіки (часто пов’язані з
політичними кризами):

Банківські кризи
 Валютні кризи
 Бульбашки
 Обширні (twin, системні) кризи



Slide 42

Головне питання – роль центрального
банку у подаланні (протидії) фінансової
кризи

Чи спроможен центральний банк
використовуючи свої інструменти без
шкоди для економіки взагалі протидіяти
фінансовій кризі
 Яка стратегія при цьому повинна
використовуватись
 Які інструменти можуть бути
використані, зокрема в Україні



Slide 43

Моделі фінансових криз:

Теорія раціональної поведінки інвесторів
(Leland M. A Revolution in Arrears: The
development Crisis in Latin America, N.Y.,
Preager Publ., 1988, -212 p.)
 Теорія ірраціональної поведінки
інвесторів (Shiller Robert J., Irrational
Exuberance, Princeton Univ.Press, 2005, 344 p.)



Slide 44

Теорія раціональної поведінки
інвесторів (Leland 1987)
 Теорія

поганих новин
 Теорія страху розвалу ринку
 Теорія надлишкового хеджування


Slide 45

Теорія раціональної поведінки
інвесторів
 Інформаційно-інформовані
 Не

інформовані інвестори

інвестори


Slide 46

Хогарт: Бульбашка Південного моря (1720 р.)


Slide 47

Теорія ірраціональної
поведінки інвесторів
Бульбашка .com технологій у США, 2000 р.
6000
United States, Standard &
Poors, 500 Composite,
Index, Price Return,
Close, USD

5000

United States, Nasdaq,
Composite Index, Close,
USD

4000
3000
2000

07.08

01.08

07.07

01.07

07.06

01.06

07.05

01.05

07.04

01.04

07.03

01.03

07.02

01.02

07.01

01.01

07.00

01.00

07.99

01.99

07.98

01.98

07.97

0

01.97

1000


Slide 48

Кризи класичні та кейнсіанські
 Кейнсіанський

підхід: акцент робиться
на попиті споживачів.
 Кейнсіанська криза: підприємства не в
змозі використати виробничі потужності
із-за недостатності попиту на вітчизняну
продукцію, збільшується імпорт,
погіршується зовнішній баланс.


Slide 49

Кризи класичні та кейнсіанські
 Класичний

підхід: акцент робиться на
виробництві та на рентабельності
підприємств.
 Класична криза: підприємства не можуть
збільшити випуск продукції із-за
недостатньої рентабельності і для
збільшення прибутків підвищують ціну.
Продукція стає неконкурентоздатною.
Необхідно проводити курсову корекцію.


Slide 50

Кризи класичні та кейнсіанські
 Сучасна

криза має признаки криз обох
типів: Збільшення іздержек
виробництва, зниження рентабельності
підприємств, зростання інфляції,
збільшення зовнішньої заборгованості,
зменшення попиту, збільшення
безробіття.


Slide 51

Ціна фінансових криз велика

2001

падіння
реального
ВВП (%)
-10,9

1991

-6,2

1997

-13,1

1997

-2

1997

-6,9

1997

-7,4

1994

-6,2

1997

-0,6

1998

-5,3

1997

-10,5

2000

-5,7

1998

-1,9

рік

Аргентина
Фінляндія
Індонезія
Японія
Корея
Малазія
Мексика
Філіпіни
Росія
Таїланд
Туреччина
Україна

Джерело: МВФ, Systemic banking crises: A new Database


Slide 52

Бульбашки


Slide 53

Бульбашка може бути визначена як шокове
(різьке) зростання ціни активу, яке спочатку було
ініційовано очікуванням майбутнього зростання
ціни, але це зростання в подальшому зацікавило
трейдерів - спекулянтів які цікавляться
прибутком від подальшого продажу активу, а не
його використанням.
The New Palgrave


Slide 54

Бульбашки







Легко визначити теоретично
Але, практично неможливо встановити час
лопання
Стратегія попередження вибуху:
відслідковувати поведінку та фактори, які
впливають на стан бульбашки
Необхідно регулювати (обмежувати)
Бульбашки виникають при раціональній
поведінці інвесторів


Slide 55

Не всяка бульбашка призводить до кризи




Криза виникає коли високоприбуткові, але і
високоризиковані активи, стають менш
прибутковими за безризиковані
Коли спред стає від’ємним (embi).


Slide 56

Багато факторів, які спричиняють кризи пов’язані між собою. Так валютні
кризи пов’язані з банківськими кризами.
• По-перше, уряди утримують фіксований режим обмінного курсу або режим
плавання у вузькому коридорі, які уразливі до спекулятивних нападів.
• По-друге, місцеві банки мають невідповідність між іноземними
зобов'язаннями і місцевими активами і тому піддані ризикам обмінного курсу.
Це приводить до двох ефектів, які приводять до парної кризи:
• По-перше, відтік валюти, який приводить до знецінення обмінного курсу,
скорочує
значення інвестицій банків.
• По-друге, коли іноземні кредитори, які керують місцевими банками, і
витягують їх гроші з економіки, вони побічно скорочують кількість іноземних
резервів, що тримає уряд. Уряду необхідно захищати валюту
і він залишає виправлений режим обмінного курсу. Це збільшує стимул для
спекулянтів, щоб напасти на валюту, оскільки вони знають, що напад є
ймовірно, більш успішним.
В результаті цих двох ефектів, збільшення вірогідності одного виду кризи
генерує
збільшення вірогідності іншого типу. Це приводить порочний цикл між обома
види кризи.
Центральний банк, як кредитор останнього рівня в країні, втрачає більші
резерви, і зростає вірогідність валютної кризи. Потім, криза валюти збільшує
вірогідність банківської кризи, результатом якої може стати втрата кредитором
останнього рівня валютних резервів. Залишається звертатися до


Slide 57

Фактори
Фактори, які свідчать про загрозу кризи:
i ) зовнішні:
( E ) = динаміка реального обмінного курсу валюти;
(CA/GDP) = відношення поточного рахунку до ВВП;
( M 2 / R ) = відношення обсягу грошової маси до міжнародних резервів;
( S T F D / R ) = відношення короткострокового боргу до розміру
міжнародних резервів;
i i ) банківський сектор:
( L * / G D P ) = відношення іноземних запозичень банків до ВВП;
( C / G D P ) = відношення кредитів у приватний сектор до ВВП;
( L / G D P ) = зобов’язання банків до ВВП;
( J l / J d) = відношення ставки за кредитами до ставки за депозитами;
(NPL/TBA) = відношення суми недоходних активів до загальної суми
активів;
i i i ) реальний сектор: ( Y ) = зростання ВВП.


Slide 58

Передумови сучасної кризи


Slide 59













Зростання Світової економіки на протязі 2003-08 було
рекордним = 33%
Зростання 90-х – початку 2000-х відбувалось при низких
процентних ставках та інфляції - у кінці зростання почала
зростати інфляція
Зростання цін на енергію було обумовлено низкими темпами
інвестування при незвичайно високому економічному
зростанні
Збільшувались дисбаланси в економіці США (5-6% ВВП). На
протязі останніх років економіка США характеризувалась
«потрійним дефіцитом»: бюджетним, торговельним та рахунку
поточних операцій
Непропорційно зростали активи та прибутки у фінансовому
секторі – ризиковані активи та піраміда фінансових
інструментів
Системний провал при аналізі системних ризиків у
фінансовому секторі
Швидкі темпи економічного зростання у 2000-і роки ->
зростання попиту на основні сировинні товари -> зростання
споживчої інфляції


Slide 60

Іпотечна

криза у США дала поштовх кредитній кризі –
системна помилка в США
Система

до 2007 г. не помічала проблеми «поганих»
іпотечних облігацій
У

вересні 2008 внутрішня стабільність розвалилась

Деривативна

надбудова виявилась тяжкою для системи

Регулятори

та системи моніторингу виявилися не
адекватними системним ризикам
Рік

розгортання кредитної кризи виявився втраченим для
боротьби з системною кризою
Нова

загроза для реального сектора


Slide 61

Історія виникнення


Slide 62

Дата

Об’єкт поглинання

Покупець

Тип

22 лютого, 2008
30 травня, 2008
1 липня, 2008

Northern Rock (Англія)
Bear Stearns
Countrywide Financial

Уряд
JPMorgan Chase
Bank of America

Комерційний банк
Інвестиційний банк
Іпотечна компанія

7 вересня, 2008

Fannie Mae

Федеральний Уряд

Іпотечна компанія

7 вересня, 2008
14 вересня, 2008

Fraddie Mac
Merrill Lynch

Федеральний Уряд
Bank of America

Іпотечна компанія
Інвестиційний банк

16 вересня 2008

American International Group

Федеральний Уряд

18 вересня, 2008

HBOS Великобританія

Lloyds TSB

Страхова компанія
Диверсифіковані
фінансові послуги

26 вересня, 2008

Lehman Brohers

Продан по часткам

26 вересня, 2008

JPMorgan Chase

28 вересня 2008

Washington Mutual
Bradford&Bingley
(Великобританія)

28 вересня 2008
29 вересня 2008

Fortis (Бельгія)
Wachovia

Уряд
Citigroup

29 сентября 2008

Glitnir,
Landasbanki (Исландия)

Уряд

29 сентября 2008

Hypo Real
Estate (Германия)

Банки

Banco Santander SA

27 жовтня 08 банк KBE (Бельгія) – 3,5 млрд.євро

Ціна, млрд.
$

н.д
2.2
4.0
Державні
гарантії
Державні
гарантії
44.0
85.0
21.8

Інвестиційний банк
Диверсифіковані
фінансові послуги
Диверсифіковані
фінансові послуги
Диверсифіковані
фінансові послуги
Комерційний банк

Банкрут

Коммерческий банк
Диверсифіковані
фінансові послуги

0.86
50.0
(гарантії)

1.9
42.2
16.3
2.2


Slide 63

Наслідки сучасної кризи


Slide 64

Реакція на кризу: США, ЄС, Росія, Україна














1 – іпотечна криза в США та вторинні цінні папери
2 – криза ліквідності у інвестиційних банків
3 - параліч кредитування
4 - криза довіри
5 - націоналізація ключевих банків
6 - економічни націоналізм, загроза протекціонізму
7 - загроза паніки в ощадній системі
8 – обмеження доступу до кредиту для реального
сектору
9 - встановлення довіри до ринків
10 - реформа моніорингу та регулювання міжнародної
фінансової системи


Slide 65

Обсяг світового ринку CDS (по сумі
застрахованих зобов’язань) досяг 60 трлн. $ =
більше світового ВВП у 2007 році!
70000

60000

млрд. $

50000

40000

30000

20000

10000

0
Dec.2004

Jun.2005

Dec.2005

Jun.2006

Dec.2006

Jun.2007

Dec.2007


Slide 66

1996Q1
1996Q2
1996Q3
1996Q4
1997Q1
1997Q2
1997Q3
1997Q4
1998Q1
1998Q2
1998Q3
1998Q4
1999Q1
1999Q2
1999Q3
1999Q4
2000Q1
2000Q2
2000Q3
2000Q4
2001Q1
2001Q2
2001Q3
2001Q4
2002Q1
2002Q2
2002Q3
2002Q4
2003Q1
2003Q2
2003Q3
2003Q4
2004Q1
2004Q2
2004Q3
2004Q4
2005Q1
2005Q2
2005Q3
2005Q4
2006Q1
2006Q2
2006Q3
2006Q4
2007Q1
2007Q2
2007Q3
2007Q4
2008Q1
2008Q2

%

Рівень простроченої заборгованості у
США швидко зростає

4.5

4.0

3.5

Всі кредити

3.0

2.5

На житло

2.0

1.5

1.0

На комерційну
нерухомість

0.5

Source: Federal Reserve


Slide 67

Антикризові заходи у США
Введення

державних гарантій для фондів
грошового ринку (money market funds) = $ 50 млрд.
Введення

державних гарантій по іпотечним
облігаціям Fannie Mae и Fraddy Mac, та $85 - AIG
Запровадження

Term auction facility – нового
інструменту ФРС – до $300 млрд.
План

Полсона – викуп «проблемних активів» у
фінансових організацій = $700 млрд.
Запровадження

спеціального фонду ФРС для
купівлі короткострокових векселів (6 жовтня 2008
року).


Slide 68

Антикризові заходи у Росії
Зниження

норми обов’язкового резервування на 4% = 300 млрд.

руб.
Збільшення

ліміту по бюджетним «залишкам» Мінфіна

Розміщення

залишків бюджету на 3 місяца через три держбанка 1080 млрд. руб.
Зниження

експортних податків на нафту у 3 кварталі = $ 5.6 млрд.

Збільшення
Підтримка

капіталу АІЖК = 60 млрд. руб.

фондового ринку = 500 млрд. руб.

Вожливість

отримати кредит у “ВЭБ” для погашення зовнішніх
зобов’язань = $ 50 млрд.
Субординовані

кредити банкам строком на 5 років = 950 млрд.

руб.
Введення

обмежень на роботу біржи


Slide 69

Ф інансуванн я заходів протидії ф ін ансової к ризи у Росії
С истем на підтр им ка
С ума, м лрд.рос.рублів К ом у

Д жерело фін ан суванн я

Ф орм а підтри м ки
Ро зміщ ення на короткострокових депозитах

15 00

комерційним банкам

тим часо во вільні кош ти бю дж ету

70 0

комерційним банкам

Ц ентральний банк Р Ф

50 0

комерційним банкам

Ц ентральний банк Р Ф

45 0

комерційним банкам

Ф онд національного добробуту

13 00

держ авний «ВЭ Б» банк

за рахунок м іж наро дних р езервів

14 3

комерційним банкам

13 5

комерційним банкам

Д ер ж корпорація Ж К Г

75

держ авний «ВЭ Б» банк

за рахунок Ф едерального бю дж ету Збільш ено статутний капітал

60
20 0

А генція іпо течного ж итлового
кредитування
А генція страх ування вкладів

Ф онд спр ияння р еформ ування
Ж КГ

Н адання короткостроко вих кредитів без
застави
Н адання субордино ваних довгостроко вих
кредитів
Н адання субордино ваних довгостроко вих
кредитів
Ство рення деп озиту для реф інансування
зовніш ньо го боргу кам паній
Ро зміщ ення на депо зитах
Ро зміщ ення на депо зитах

за рахунок Ф едерального бю дж ету Збільш ено статутний капітал
за рахунок Ф едерального бю дж ету Збільш ено статутний капітал


Slide 70

Фінансування заходів протидії
фінансової кризи у Росії
Опосередкована підтримка
Сума, млрд.
Кому
рос. рублів

Форма
підтримки

300

Комерційним
банкам

Зниження нормативів
обовязкового
резервування (двічі)

Нафтокомпанії

Зниження експортних
податків на нафту та
нафтопродукти

70

140


Slide 71

Фінансування заходів протидії
фінансової кризи у Росії
Адресна підтримка
Сума, млрд.
Кому
дол. США

2,5

"ВЭБ" банку під
Libor+1%

Джерело
фінансування

Підтримка Зв'язок-банку
ЦБ
Підтримка банку
Глобекс

2
0,5

Форма підтримки

Газенергобанку

ЦБ

Підтримка Собінбанку


Slide 72

Криза в Україні


Slide 73

Україна на початку кризи
Кредитів на душу населення у 2007 р. (дол. США)

Політична

нестабільність у

країні

100000

Джерело: МВФ

Україна

Туреччина

Фінляндія

Румунія

Греція

Данія

Швеція

Естонія

Литва

Чехія

Франція

Угорщина

Польща

Німеччина

Словаччина

На

Нідерланди

кінець 2007 р. активи
банків – 88,1% ВВП (61% в
Росії) та капітал – 9,9% ВВП
(8,1% в Росії)

0

Італія

цін на енергоносії

20000
Іспанія

Зростання

40000

Ірландія

Забагато іноземного контролю
над компаніями (інвестори)

60000

Сполучене Королівство

іноземного капіталу в
банках України

Бельгія

~40%

80000

Австрія

кредитних ресурсів

Латвія

Нестача

120000


Slide 74

Інфекціонування українського ринку

130

Динаміка зміни значення фондового індексу, значення
попереднього місяця = 100
РТС

120

ПФТС

110

Nasdaq

DAX

100
90
80

2008:09

2008:07

2008:05

2008:03

2008:01

2007:11

2007:09

2007:07

2007:05

2007:03

2007:01

70


Slide 75

Відтік іноземного
капіталу у зв’язку з
кризою на Заході.
Банки та інвестори
втрачають кошти у
зв’язку з падінням
фондового ринку.

1.Зростання попиту на іноземну
валюту.
2.Падіння фондового ринку.
1.Знецінення цінних
паперів.
2.Зменшення ліквідності
усередині системи.

75


Slide 76

Динаміка індексів фондового ринку окремих
країн, 01.01.2006 = 100
360
United States, Standard
& Poors, 500 Index

340
320

United States, Nasdaq
Index

300

Найбільша
бульбашка

Germany, Deutsche
Boerse, DAX 30, Index

280
260

Russia, RTS, Index
(RTSI)

240
PFTS_ind
220
200
180
160
140
120
100

Tuesday, 14 October, 2008.
PFTS Index (last close and recent performance)
Last close

Prev.

Da ily chg (%)

Weekly chg (%) Monthly chg (%)

296.24

293.80

0.83

-7.33

Source: PFTS, ICU.

-31.90

YTD chg (%)
-74.77

11-сен-08

11-июл-08

11-май-08

11-мар-08

11-янв-08

11-ноя-07

11-сен-07

11-июл-07

11-май-07

11-мар-07

11-янв-07

11-ноя-06

11-сен-06

11-июл-06

11-май-06

11-мар-06

11-янв-06

80


Slide 77

Динаміка курсів валют окремих країн з новими
ринковими економіками до долара США (01.2005=1)
1,1
1,05

укріплення

1
0,95

китайський юань
чеська крона
польський злотий
ру му нський лей
російський ру бль
грив ня

0,9
0,85
0,8
0,75
0,7

Д жерело: національні банки, Reuters EcoWin

07.08
09.08

07.07
09.07
11.07
01.08
03.08
05.08

05.06
07.06
09.06
11.06
01.07
03.07
05.07

05.05
07.05
09.05
11.05
01.06
03.06

01.05
03.05

0,65


Slide 78

Кореляція зміни фондових індексів

Both determinants are positive. This means that both matrices are Positive
Semi-Definite and are internally consistent

Nasdaq
ПФТС
РТС
DAX 30
S&P500
Determinant

Nasdaq
ПФТС
РТС
DAX 30
S&P500
Determinant

Nasdaq
1,75E-04
1,15E-05
6,64E-05
7,92E-05
1,46E-04

Коваріаційна матриця
ПФТС
РТС
1,15E-05
6,64E-05
4,12E-04
1,70E-04
1,70E-04
4,43E-04
6,08E-05
1,31E-04
1,09E-05
6,30E-05

DAX 30
7,92E-05
6,08E-05
1,31E-04
1,42E-04
7,11E-05

S&P500
1,46E-04
1,09E-05
6,30E-05
7,11E-05
1,37E-04

Кореляційна матриця
ПФТС
РТС
0,0429
0,2387
1,0000
0,3971
0,3971
1,0000
0,2516
0,5222
0,0458
0,2561

DAX 30
0,5037
0,2516
0,5222
1,0000
0,5115

S&P500
0,9444
0,0458
0,2561
0,5115
1,0000

2,95E-20

Nasdaq
1,0000
0,0429
0,2387
0,5037
0,9444
0,0479


Slide 79

VaR портфеля фондових індексів

Nasdaq
ПФТС
РТС
DAX 30
S&P500

Unconditional Covariance
Nasdaq
ПФТС
РТС
1,75E-04
1,15E-05
6,64E-05
1,15E-05
4,12E-04
1,70E-04
6,64E-05
1,70E-04
4,43E-04
7,92E-05
6,08E-05
1,31E-04
1,46E-04
1,09E-05
6,30E-05

Nasdaq
20,00%

Number of days
Confidence Level

1
99,00%

VaR Nasdaq
VaR ПФТС
VaR РТС
VaR DAX 30
VaR S&P500
VaR Sum

0,61%
0,94%
0,98%
0,55%
0,54%
3,64%

VaR Portfolio

2,52%

ПФТС
20,00%

DAX 30
7,92E-05
6,08E-05
1,31E-04
1,42E-04
7,11E-05

Portfolio weights
РТС
DAX 30
20,00%
20,00%

S&P500
1,46E-04
1,09E-05
6,30E-05
7,11E-05
1,37E-04

S&P500
20,00%

У разі диверсифікації VaR портфеля
менша за суму VaR кожного з активів.
VaR ПФТС менша за VaR РТС.


Slide 80

Динаміка волатильності курсу долара США та
фондового індексу Єврозони

100

Волатильність
фондового індексу
Єврозони

80

Волатильність курсу
дол.США

60
40

02.10.2008

02.09.2008

02.08.2008

02.07.2008

02.06.2008

02.05.2008

02.04.2008

02.03.2008

02.02.2008

0

02.01.2008

20


Slide 81

В Україні є проблема з зростанням зовнішнього
боргу, від’ємного значення поточного рахунку та
торговельного балансу, які тиснуть на гривню


Slide 82

6,4

5,8

5,5
31.10.08
02.11.08
04.11.08
06.11.08
08.11.08
10.11.08
12.11.08
14.11.08
16.11.08
18.11.08
20.11.08
22.11.08
24.11.08
26.11.08
28.11.08
30.11.08
02.12.08
04.12.08
06.12.08
08.12.08
10.12.08
12.12.08
14.12.08
16.12.08
18.12.08
20.12.08
22.12.08
24.12.08
26.12.08
28.12.08
30.12.08
01.01.09
03.01.09
05.01.09
07.01.09
09.01.09
11.01.09
13.01.09
15.01.09
17.01.09
19.01.09
21.01.09
23.01.09
25.01.09
27.01.09
29.01.09
31.01.09
02.02.09
04.02.09
06.02.09
08.02.09
10.02.09
12.02.09
14.02.09
16.02.09
18.02.09
20.02.09
22.02.09
24.02.09
26.02.09
28.02.09
02.03.09
04.03.09
06.03.09
08.03.09
10.03.09
12.03.09

10,3

Курс гривні до долара США за форвардними контрактами*
(гривень за 1 дол.), за станом на 13.03.2009

10

9,7

9,4

на 1 міс.
на 3 міс.
на 6 міс.

9,1

8,8

7,6

7

6,7

5,9798

6,1

5,814 5,871
9,96

9,5071

9,226

9,019

8,5

7,9

7,727

9,6112

9,5461

9,3735

9,161
8,924
8,5171
8,171

8,0173

8,2

7,934

7,3

7,55995

Forward Rates Outright – звичайна форвардна угода (на строк) на
міжбанківському ринку щодо конвертації однієї валюти в іншу на
певну дату у майбутньому.
При цьому курс обміну встановлюється при укладенні угоди.
* - ціна пропозиції
Джерело: Reuters EcoWin


Slide 83

Банки запозичили за кордоном коштів більше
ніж міжнародні резерви НБУ
Д и н а м ік а ск л а до в и х зо в н ішн ьо го б о ргу У к ра їн и , м л рд. $

140
Д е р ж а ва

120

З о вн іш н ій б о р г
Ба н ки

100

М іж н а р о дн і р е зе р ви
Ін ш і с е кто р и е ко н о м іки

80

Л и н е й н ы й (З о вн іш н ій б о р г)

60
40

2 0 1 0 :0 4

2 0 1 0 :0 2

2 0 0 9 :0 4

2 0 0 9 :0 2

2 0 0 8 :0 4

2 0 0 8 :0 2

2 0 0 7 :0 4

2 0 0 7 :0 2

2 0 0 6 :0 4

2 0 0 6 :0 2

2 0 0 5 :0 4

2 0 0 5 :0 2

2 0 0 4 :0 4

2 0 0 4 :0 2

0

2 0 0 3 :0 4

20


Slide 84








Зовнішній борг зростає (у разі неотримання нових позик), коли проценти
по існуючим позикам перевищують зведений зовнішній баланс (баланс
по фінансовому та поточному рахункам). Даних по умовах позик ми не
маємо, але оцінки можна зробити: коли зовнішній борг 106
млрд.дол.США під 10% річних, то в середньому за рік ми повинні
сплатити близько 11 млрд. дол.
Тиск на гривню послабшає у разі стабілізації боргу, чи збільшенні
міжнародних резервів.
Для стабілізації боргу необхідно щоб зведений зовнішній баланс
був більше 11 млрд. дол.США за рік, а це малоймовірно за умови
сучасної фінансової кризи (не вистачить Укртелекому та Припортового
заводу). Залишається збільшення резервів під низькі проценти.
Аналіз переліку банків, які є найбільшими позичальниками коштів
нерезидентів і концентрують основну частку зовнішньої заборгованості
України (за станом на грудень 2008) свідчить, що перша 10 банків
утримує 72% зовнішнього боргу банків України, а 13 банків утримують
79% зовнішнього боргу. Це банки: ПРИВАТБАНК, УКРСИББАНК,
АЛЬФА-БАНК, РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ, УКРСОЦБАНК,
УКРЕКСІМБАНК, ОТП БАНК, ВТБ БАНК, IHГ БАНК Україна, КАЛІОН
БАНК Україна, УНIКРЕДИТ БАНК, ТАС-КОМЕРЦБАНК, "ФОРУМ".
Як ми бачимо серед них тільки два банки українські, інші майже зі 100%
іноземним капіталом. Ці ж банки є головними, які кредитували іпотеку в
Україні у іноземній валюті.


Slide 85

Банки запозичили за кордоном коштів більше
ніж міжнародні резерви НБУ




Чи повинен НБУ витрачати свої міжнародні резерви для
задоволення потреб комбанків?
Все одно банки будуть скуповувати іноземну валюту підвищуючи
попит на неї та обвалюючи курс гривні.
Чи слід Державі (НБУ) брати позику МВФ для задовільнення
потреби бізнесу?


Slide 86









Аналіз даних банківської статистики свідчить про невідповідність термінів
наданих валютних кредитів під іпотеку термінам ресурсної бази цих кредитів.
Так споживчі кредити, кредити на придбання, будівництво та реконструкцію
нерухомості, зокрема іпотечні кредити на суму 121,8 млрд.грн., з яких 115,8
млрд. у дол.США (за станом на грудень 2008), які в основному були надані
банками мають термін погашення 5 і більше років (Кредити, Таблиця 3.3.5.2).
Тоді, як депозити резидентів у іноземній валюті на строк більше 2 років
складають 14,9 млрд.грн.(Депозити, Таблиця 3.2.1.2). Інші валютні депозити
мають більш короткий термін дії. З настанням фінансової кризи вкладники
почали знімати вклади і збільшили попит на іноземну валюту.
З боку контролюючих органів (банківського нагляду) було великою помилкою
дозволяти надавати кредити на іпотеку (суто національний бізнес) у іноземній
валюті. У разі скоординованого добровільного обміну іноземної валюти
іпотечних кредитів на гривні у НБУ з’явиться можливість управління
ліквідністю банків за рахунок рефінансувння.
Рекомендація: норматив валютної позиції (з переліку економічних
нормативів, які регулюють діяльність банків) розділити на декілька нормативів
в залежності від часу – миттєвий, короткостроковий, загальний. Тоді банки
самі через певний час врегулюють питання конвертації.
5 банків концентрують 61% іпотечних кредитів у іноземній валюті. 10
банків (ОТП БАНК, УКРСИББАНК, УКРСОЦБАНК, НАДРА,
РАЙФФАЙЗЕH БАHК АВАЛЬ, ПРИВАТБАНК, СВЕДБАHК, Ерсте Банк,
УНIВЕРСАЛ БАHК, УКРЕКСIМБАНК ) концентрують 73,4% іпотечних
кредитів у іноземній валюті.


Slide 87

Свопи на суверенний дефолт України, б.п.

1400

01.08.08
04.08.08
07.08.08
10.08.08
13.08.08
16.08.08
19.08.08
22.08.08
25.08.08
28.08.08
31.08.08
03.09.08
06.09.08
09.09.08
12.09.08
15.09.08
18.09.08
21.09.08
24.09.08
27.09.08
30.09.08
03.10.08
06.10.08
09.10.08
12.10.08
15.10.08
18.10.08
21.10.08
24.10.08
27.10.08

Hungary
Korea, Rep.
Poland

800

Russia

600

Turkey
Ukraine
Venezuela

19
.1
0.
20
07
30
.1
1.
20
07
11
.0
1.
20
08
22
.0
2.
20
08
03
.0
4.
20
08
13
.0
5.
20
08
23
.0
6.
20
08
01
.0
8.
20
08
11
.0
9.
20
08

10.08

07.08

04.08

01.08

10.07

07.07

04.07

Brazil

01.07

245

1000

0

388

251

Mexico

200

740

470

Джерело: Reuters EcoWin

1200

400

2765

740

10.06

1600

2765

на 10 років

07.06

1800

27.10.08

на 5 років

04.06

2000

2800
2700
2600
2500
2400
2300
2200
2100
2000
1900
1800
1700
1600
1500
1400
1300
1200
1100
1000
900
800
700
600
500
400
300

01.06

Динаміка CDS окремих країн

2800
2700
2600
2500
2400
2300
2200
2100
2000
1900
1800
1700
1600
1500
1400
1300
1200
1100
1000
900
800
700
600
500
400
300
200
100


Slide 88

Індекси ЕМВІ+спред, ЕМВІ+спред Україна та їх різниця, за станом на 12.03.2009
3600

200
100
0
-100
-200
-300
-400
-500
-600
-700
-800
-900
-1000
-1100
-1200
-1300
-1400
-1500
-1600
-1700
-1800
-1900
-2000
-2100
-2200
-2300
-2400
-2500
-2600
-2700
-2800
-2900

3400
3200
3000
Періоди, коли прибутковість облігацій українських
емітентів є вищою за середній рівень для нових
ринкових економік

3575

3500
3100
2700
2300
1900
1500
1100
700
300

04.03.2009

21.02.2009

10.02.2009

670

30.01.2009

19.01.2009

08.01.2009

28.12.2008

Різниця (права шкала)

1400

17.12.2008

1600

06.12.2008

01.10.2008

1800

25.11.2008

2000

14.11.2008

2200

30.12.08
2738
05.11.08
24.10.08
1698
865
03.11.2008

2400

28.10.08
2479

23.10.2008

2600

12.10.2008

2800

Індекс EMBI+ - спреди між прибутковістю за облігаціями емітентів з нових
ринкових економік та Держказначейства США
Індекс EMBI+ по Україні - аналогічно попередньому для України

1200
1000
800

11.03.09
різниця -2905

600
400
200

Джерело: Cbonds за даними JP Morgan

03.09

02.09

01.09

12.08

11.08

10.08

09.08

08.08

07.08

06.08

05.08

04.08

03.08

02.08

01.08

12.07

11.07

10.07

09.07

08.07

07.07

06.07

05.07

04.07

03.07

02.07

01.07

0


Slide 89

Стан банківської системи напередодні кризи
характеризувався стабільною динамікою
Зобов`язання банків України (тис.грн.)

Кошти
юридичних осіб

Кошти банків

Ощадні
(депозитні)
сертифікати,
емітовані
банком

Кошти
фізичних осіб

Боргові цінні Нараховані
Відстрочені
папери,
витрати, що
податкові
емітовані
мають бути
зобов'я-зання
банком
сплачені

Інші
зобов`язання

Усього
зобов`язань

01.01.2008

168 624 018

154 907 255

163481908

1 314 201

18 029 264

5805546

2 508 801

15 146 834

529 817 828

01.07.2008

174 840 037

185 846 479

194021591

1 448 050

18 012 082

7839843

2 713 625

30 278 742

615 000 450

01.09.2008

186 408 168

198 542 502

200040598

1 620 813

17 084 460

8656101

2 966 087

33 233 320

648 552 049

01.10.2008

194 209 383

202 227 712

202092714

1 409 744

14 708 569

8748401

2 999 241

37 050 765

663 446 528

Зміна на 01.10.2008, %
Зміна до 01.01,
%

15

31

24

7

-18

51

20

145

25

Зміна до 01.07,
%

11

9

4

-3

-18

12

11

22

8

Зміна до 01.09,
%

4

2

1

-13

-14

1

1

11

2


Slide 90

Активи (тис.грн.)

Дата

Резерви під
Цінні папери
знеці-нення
Кошти в НБУ та Цінні папери, що
Резерви під
Резерви у
Цінні папери в
Кошти в інших
у торговому
цінних паперів
готівкові кошти рефінан-суються
заборго-ваність відсот-ках до
портфелі банку
банках
портфелі
у портфелі
банку
НБУ
інших банків
активу
на продаж
банку
банку на
продаж

Резерви у
відсот-ках до
активу

01.01.2008

37 101 997

9 720 545

81 611 826

635 705

0.78

7 028 755

9 914 865

265 815

2.68

01.07.2008

35 772 738

7 628 635

87 794 741

698 018

0.80

7 779 595

11 012 848

247 002

2.24

01.09.2008

41 736 529

8 400 736

90 541 335

706 732

0.78

8 519 890

11 744 763

245 201

2.09

01.10.2008

43 199 817

10 701 576

83 538 077

698 204

0.84

8 582 200

11 985 093

264 058

2.20

Зміна на 01.10.2008, %
Зміна до 01.01,
%

16

10

2

10

22

21

-1

76

Зміна до 01.07,
%

21

40

-5

0

10

9

7

-3

Зміна до 01.09,
%

4

27

-8

-1

1

2

8

11

Дата

Кредити, що
надані

Інвестиції в
асоційо-вані й
дочірні
компанії

у тому числі:

Юридичним
особам

Довго-строкові
Нарахо-вані
активи, признадоходи до
Усього активів
чені для
отри-мання
продажу

Основні
засоби

Кредити
прострочені та
сумнівні

Фізичним
особам

01.01.2008

430 052 037

276 419 378

153 632 659

1 237 362

27 646 303

5 832 730

69 363

599 396 103

6 241 993

01.07.2008

522 026 653

332 025 199

190 001 454

1 452 827

30 398 257

8 020 019

126 851

698 685 146

8 576 162

01.09.2008

552 223 306

352 517 879

199 705 427

1 510 374

32 292 542

8 779 850

145 231

739 857 489

9 680 901

01.10.2008

570 394 934

365 693 375

204 701 559

1 503 385

32 933 624

9 060 397

175 265

755 602 316

10 378 175

Зміна на 01.10.2008, %
Зміна до 01.01,
%

33

32

33

21

19

55

153

26

66

Зміна до 01.07,
%

9

10

8

3

8

13

38

8

21

Зміна до 01.09,
%

3

4

3

0

2

3

21

2

7


Slide 91

Банківська криза в Україні
була спровокована панікою
населення після рейдерської
атаки на Промінвестбанк


Slide 92

Інформація S&P
 “Большие

потребности Украины во
внешнем финансировании сохранятся,
поскольку платежи по счету текущих
операций и погашение краткосрочного
внешнего долга составят до 147%
золотовалютных резервов на протяжении
следующих 12 месяцев”


Slide 93

2009 рік


Slide 94

CША


Slide 95

Фіскальні послаблення у окремих країнах, % ВВП
2,5
2,0

1,9

2,0

1,7
1,5

1,4

1,5

1,5

1,4

1,4

1,1
1,0

0,7
0,5

0,5

0,3

0,2
0,0
Світ

США

Великобританія

Туреччина

Іспанія

Росія

Корея

Японія

Італія

Індія

Німеччина

Франція

Китай

Бразилія

0,0


Slide 96

Відтік депозитів
Динаміка депозитів у банківських системах окремих країн
Депозити / Період
Німеччина
Великобританія

Румунія

Польща
Щвейцарія
Білорусь

Росія

Україна

Темп зростання (у Темп зростання (у
національній
перерахунку у
валюті), %
дол.США), %

домашніх господарств,
06.2008 - 09.2008
роздрібні депозити,
10.2008 - 02.2009
домашніх господарств,
10.2008 - 01.2009
у тому числі строкові,
10.2008 - 02.2009
домашніх господарств,
10.2008 - 02.2009
строкові, 10.2008 02.2009
строкові, 10.2008 02.2009, з них:
строкові, фізичних осіб
строкові, суб.госп.діяль.

Зміна курсу нац.
Валюти до
дол.США, %

-0,1

-7,7

-8,5

15,8

6,3

-12,3

11,7

-4,0

-16,3

33,5

15,1

-17,7

13,7

-13,6

-31,7

-49,0

-38,1

-1,1

-13,4

-36

-35,3

-30,9
39,5

-48,9
3,1

-35,3
-35,3

фізичних осіб, 10.2008 12.2008, руб., у нац. вал.

-6,0

-16,7

-12,7

фізичних осіб, 10.2008 12.2008, руб., у іноз. вал.

70,5

51,2

-12,7

домашніх господарств,
10.2008 - 02.2009

-0,1

-34,6

-52,7

домашніх господарств,
10.2008 - 02.2009, грн., у
нац. вал.

-12,8

-42,9

-52,7

домашніх господарств,
10.2008 - 02.2009, грн., у
іноз. вал.

18,0

-22,7

-52,7

Джерело: центральні банки, за останніми наявними даними


Slide 97

МВФ -2009


Slide 98

МВФ рекомендує переглянути
методи управління системними
ризиками
 “Найважливішим

недоліком під час буму
була неспроможність побачити загрозу
зростаючої бульбашки цін на активи”
 “Програма реформ є масштабною, і люди
іноді сприймають її по різному, але ми
бачимо зусилля знайти спільне рішення”
 Реза Могадам, МВФ


Slide 99

Причини кризи
 Органи

фінансового регулювання були
неспроможні до виявлення підвищеної
концентрації ризику.
 Розробники макроекономічної політики
не приймали до уваги зростаючі
дисбаланси.
 Центральні банки концентрували увагу
на стримуванні інфляції, а не на ризиках,
пов’язанних з високими цінами активів
та завеликій долі залучених коштів.


Slide 100

Заходи (рекомендації
МВФ)


Slide 101

Органи фінансового регулювання були неспроможні
до виявлення підвищеної концентрації ризику
 Необхідно розширити діапазон регулювання таким
чином, щоб враховувати всі види діяльності, які
підпадають під будь-які ризики.
 Регулювання повинне бути гнучким і орієнтуватися на
види діяльності, а не на організації.
 Необхідно укріпити ринкову дисциплину (агенцій
кредитного рейтингу).
 Існують доводи для вдосконалення правил
бухгалтерського обліку.
 Особу увагу слід приділяти поза ринковим операціям
та позабалансовим позиціям.
 Центральним банкам слід переглянути умови надання
системної ліквідності.


Slide 102

Відсутність контролю системних ризиків у
макроекономічній політиці
 Грошово-кредитна

політика повинна бути
розширена інструментами підтримки
макрофінансової стабільності (а не тільки
стабільності цін).
 Посилити податково-бюджетну політику.
 Керівні органи повинні використати
інструменти макроекономічної політики для
зміни структури збереження та інвестування
(зменшити дисбаланси).


Slide 103

Недостатнє міжнародне співробітництво по контролю за
ризиками
 Розробити

заходи нової системи раннього
попередження та розповсюдження наслідків
кризи на різні країни.
 Необхідно розробити правила трансграничної
санації підприємств фінансової галузі.
 Необхідна надійна система підтримки
глобальної ліквідності.


Slide 104

Наш Коментар - Майбутнє
 Посилення

прямого контролю за
використанням коштів рефінансування.
 Зниження долі пенсійних та
інвестиційних фондів.
 Відхід від глобалізації на користь
національних інтересів.
 Зростання протекціонізму.
 Зростання бідності та зменшення довіри
до влади у країнах, що розвиваються.


Slide 105

Росія - 2009


Slide 106

Програма антикризових
заходів Уряду та
Центрального банку
Російської Федерації на 2009
рік


Slide 107

Програма антикризових заходів Уряду та
Центрального банку Російської Федерації на 2009 рік
Уряд і Центральний Банк реалізовуватимуть відповідальну
макроекономічну політику, направлену як на підтримку макроекономічної
стабільності, так і на створення необхідних умов, стимулів для зростання
заощаджень населення, підвищення інвестиційної привабливості
економіки, на формування якісно іншій моделі економічного розвитку. Це
припускає зважену бюджетну політику, підтримку рівноважного обмінного
курсу рубля.

Грошова політика буде направлена на боротьбу з кризою ліквідності у
фінансовій сфері при одночасному зниженні інфляції. Заходи, що
вживаються, повинні привести до підвищення довір'я до національної
валюти, збільшенню рівня монетизації економіки, зниження інфляції,
забезпечуючи тим самим необхідні умови для відновлення стійкого
економічного зростання.

Мета програми:






Збереження і розвиток промислового і технологічного потенціалу
Посилення соціального захисту населення, забезпечення гарантій
соціальної і медичної допомоги, державна підтримка сфери зайнятості
Зниження адміністративного тиску на бізнес
Підвищення стійкості національної фінансової системи


Slide 108

Підтримка банківської системи
Для того, щоб підтримати банківську систему, не допустити
втрати заощаджень громадян Уряд і ЦБ реалізували наступні
заходи:









- Знижені нормативи обов'язкового резервування (вивільнено
близько 380 млрд. рублів).
- Пом'якшені умови кредитування з використанням окремих видів
застави (в рамках вказаних заходів ЦБ зможе розмістити в банках до
1,5 трлн. рублів; фактично розміщено - близько 350 млрд. рублів).
- Надаються кредити без застави (потенційний ліміт - до 3,5 трлн.
рублів, фактично надано - понад 1,7 трлн. рублів). Термін
кредитування збільшений до 1 року. Право на кредити мають 143
банки, скористалися ним 124 кредитні організації.
- ЦБ одержав право частково компенсувати збитки комерційних
банків від операцій на ринку міжбанківського кредитування, якщо
вони виникли внаслідок відкликання ліцензії у банку-контрагенту
(необхідно для відновлення ринку МБК).
- На поповнення капіталів банків виділено 950 млрд. рублів
субординованих кредитів, зокрема Ощадбанку - 500 млрд. рублів,
ВТБ - 200 млрд. рублів, “Россельхозбанку” - 25 млрд. рублів, іншим
банкам - 225 млрд. рублів за умови залучення еквівалентного
співфінансування їх акціонерами (фактично схвалено кредитів на
суму 17 млрд. рублів для 3 банків).


Slide 109

Підтримка банківської системи








.

- На депозити в комерційних банках і в цінні папери розміщені
засоби держкорпорації "Фонд сприяння реформі ЖКХ" (200 млрд.
рублів), держкорпорації "Роснано" (130 млрд. рублів), а також
федерального бюджету. Всього на депозити в банках розміщені
засоби держкорпорацій на суму 430 млрд. рублів.
- До 700 тис. рублів (раніше - 400 тисяч рублів) підвищена страхова
сума по банківських внесках громадян. В результаті захищені 98,5%
внесків.
- Агентством по страхуванню внесків почата санація банківської
системи (перехід банків під управління АСВ, пошук інвесторів). На
оздоровлення таких банків виділено 200 млрд. рублів (фактично
витрачено 60 млрд.). Крім того, на додаткову ліквідність таким
банкам за рахунок ЦБ виділено понад 60 млрд. рублів. Вже 15 банків
перейшли під управління АСВ, зокрема для 11 знайдені нові
акціонери, які завершать санацію.
- Ряд банків проходять процедуру оздоровлення за рахунок коштів
«Внєшекономбанку», (банки "Глобекс" і "Зв'язок-банк" - обсяг
витрат 5,7 млрд. доларів) і ВТБ.


Slide 110

ІНСТРУМЕНТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ
ФІНАНСОВОЇ І БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ








Розширення ресурсної бази і підвищення ліквідності
банківської системи
Збільшення максимального розміру відшкодування по
внесках фізичних осіб в банках. (Збільшений з 400 тис.
рублів до 700 тис. рублів)
Розміщення тимчасове вільних засобів федерального
бюджету на депозитах в комерційних банках.
Розміщення на депозитах в «Внешекономбанку»
засобів Фонду національного добробуту (450 млрд.
рублів)
Відміна дисконту по операціях прямого РЕПО з
облігаціями федеральних позик і облігаціями Банку
Росії


Slide 111

ІНСТРУМЕНТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ
ФІНАНСОВОЇ І БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ






Надання Банку Росії права надавати кредити до 1 року
без забезпечення російським кредитним організаціям,
що відповідають визначених умовам.
Зниження нормативів обов'язкових резервів (Понижені
по кожній категорії з діючих влітку 8,5% до рівня
0,5%. В цілому дана міра забезпечила банкам більше
350 млрд. рублів вільних засобів)
Надання можливості позасудового обігу стягнення на
закладене майно і його подальшої реалізації, дозволяє
заставодержателю підтримувати необхідну ліквідність
своїх активів (Вдосконалення порядку обігу стягнення
на закладене майно)


Slide 112

ІНСТРУМЕНТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ
ФІНАНСОВОЇ І БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ








Санація банківської системи
Забезпечення санації кредитних організацій через Агентство по
страхуванню внесків і «Внєшекономбанк», .
Надання Банку Росії права укладати з банками угоди, відповідно до
яких Банк Росії компенсує банкам частину збитків по кредитах,
виданим організаціям, у яких відкликана банківська ліцензія
Надання Банку Росії права брати участь в торгах на фондовому
ринку
Підвищення процентних ставок по операціях "валютний своп"
строком на один день і по депозитних операціях Банку Росії
Вдосконалення процедур реорганізації комерційних організацій,
зокрема кредитних організацій, за допомогою виключення
безумовного права кредиторів на дострокове погашення боргу у разі
реорганізації


Slide 113

Висновки

Програма антикризових заходів Уряду та Центрального банку
Російської Федерації на 2009 рік це, швидше, програма
допомоги банкам:
 Загальна ціна заходів на 2009 рік (а треба сказати, що
фінансується програма не тільки за рахунок федерального
бюджету, але і з інших державних коштів, наприклад Банком
Росії) – майже три трильйони – 2,897 трильйони рублів.
 З них найбільша стаття «Виділення субординованих кредитів
комерційним банкам, банкам з державною участю і
«Внєшекономбанку» - всього 555 мільярдів рублів. Тут же
розшифровка: «Зокрема - 200 млрд. рублів ВТБ, 130 млрд. рублів
«Внєшекономбанку», 225 млрд. рублів комерційним банкам».
 Плюс виділення кредитів комерційним банкам від Банку Росії –
500 мільярдів рублів.
 Отже, більш третини грошей які асигнуються на боротьбу з
кризою йдуть банкам!
 Тому слід вважати, що у Програмі антикризових заходів
Російської Федерації мова іде о поєднанні латання дірок та
підтримці окремих верств населення та галузей, а не загальній
програмі реформування економіки.


Slide 114

Рекомендації для України
Концепція «Програми антикризових заходів
Уряду та Центрального банку Російської
Федерації на 2009 рік» та більшість
інструментів, які в ній запропоновані
можуть бути запроваджені для
застосування в Україні. Але для України
необхідно розрахувати (оцінити) відповідні
обсяги коштів, які можуть бути наданими
НБУ, коштів бюджету, які з одного боку
призведуть до подолання наслідків кризи, а
з іншого дозволять утримати інфляцію та
курс гривні у дозволених граничних межах.


Slide 115

Банк Англії
Засновано - 1694 р., Націоналізовано – 1946 р., Незалежний – 1997 р.

У зв’язку з кризою у 2008 р. укладено меморандум про взаєморозуміння між
Банком Англії, Міністерством фінансів та Комісією з регулювання
фінансового ринку. У меморандумі встановлено принципи кооперації між
Банком Англії, Міністерством фінансів та Комісією з регулювання
фінансового ринку по досягненні фінансової стабільності.
У 2009 році прийнята нова редакція закону про банки, яка розширює перелік
інструментів Банку Англії у виключних (в умовах кризи) ситуаціях.
Банку Англії дозволяється купувати боргові зобов’язання приватного сектору
у разі відповідності цих дій виконанню банком головної мети –
монетарної та фінансової стабільності. В Україні у Законі про НБУ це
заборонено.


Slide 116

Процедура та умови купівлі банком зобов’язань приватного сектору
встановлено у спільній з урядом записці (6 лютого 2009).
На засіданні Комітету з монетарної політики 5 березня 2009 було прийнято
рішення знизити ставку Банку Англії до 0,5% та заявлено про виділення
75 млрд. фунтів на програму купівлі активів за рахунок резервів банку.
Банком Англії було заявлено, що можливість виділити цю суму
обумовлено різким падінням рівня ІСЦ (інфляції) з 5,2% за рік у вересні
2008 до 3,0% у січні 2009 (за прогнозом Consensus Forecasts у 2009 році
ІСЦ Великобританії буде дорівнювати 1,0% за рік, що значно менше
встановленої середньострокової цільової межі у 2%).


Slide 117

Україна


Slide 118

Дії НБУ по подоланню фінансовоекономічної кризи
 Підтримка ліквідності банківської системи
(програми фінансового оздоровлення і підтримка ліквідності банків в
оперативному порядку)
 Стабілізація ситуації на валютному ринку
(обмеження кредитування в інвалюті контрагентів, які не мають
валютної виручки; проведення валютних інтервенцій; проведення
валютних аукціонів; обмеження на готівковому валютному ринку)
 Інші заходи (введення тимчасового мораторію на дострокове
зняття депозитів; введення в ряд банків тимчасової адміністрації та їх
фінансове оздоровлення; збільшення суми гарантування вкладів; зміна
порядку розподілу прибутку НБУ)


Slide 119

Подальші дії НБУ


Відновлення довіри до банківської системи України (спільна заява



Стабілізація ситуації на валютному ринку через проголошення чітких
курсових орієнтирів та підтримку РЕОК на рівноважному рівні;



Поліпшення механізму функціонування валютного ринку
(продовження проведення валютних аукціонів на умовах загальної

Уряду та НБУ; внесення змін до Держбюджету і до Основних засад
грошово-кредитної політики відповідно до реалістичного макропрогнозу;
розмежування повноважень та відповідальності між НБУ та Урядом);

конкуренції та доступу всіх його учасників; заборона кредитування всіх
позичальників-нерезидентів та кредитування в іноземній валюті всіх
позичальників-резидентів);


Скасування збору до Пенсійного фонду з операцій купівлі-продажу
іноземної валюти;



Здійснення контролю за зростанням грошової бази відповідно до
цільових показників програми, визначених Меморандумом про
економічну та фінансову політику.


Slide 120

Для стабілізації курсу гривні НБУ звужує грошову масу, що
призводить до падіння виробництва
Річ на зм ін а грошов ої м аси М 2 окре м их країн св іт у, %
60
50
Єв розона
40

Нім еч ч ина
Поль щ а

30

Р ос ія
20

США
Угорщ ина

10

Ук раїна
0

В еликобританія

2009:01

2008:11

2008:09

2008:07

Р ічн а зм ін а ін д е к с у п ро м и с ло во г о ви ро б н и ц т ва о к ре м и х
к раїн , %

20
10
Ве ли ко б р и тан ія

0

Н ім е ч ч ин а

-10

У го р щ и н а
П о льщ а

-20

Ро с ія
У кр а їн а

-30

2009:02

2009:01

2008:12

2008:11

2008:10

2008:09

2008:08

2008:07

2008:06

2008:05

2008:04

2008:03

2008:02

-40

2008:01

2008:05

2008:03

2008:01

2007:11

2007:09

2007:07

2007:05

2007:03

2007:01

-10


Slide 121

Маємо залежність (проаналізовані дані за останні два роки):
Δ(індекс промислового виробництва України) = -68 + 1,49 * ΔМ2
Δ(індекс промислового виробництва Росії) = -13,4 + 0,58 * ΔМ2
Δ(індекс промислового виробництва Угорщини) = -33,9 + 2,78 * ΔМ2
Δ(індекс промислового виробництва Німеччини) = -43,85 + 3,96 * ΔМ2
Тож бачимо явну залежність темпа зростання грошової маси з
зростанням виробництва


Slide 122

МВД не нашло нарушений во время рефинансирования НБУ банков
Министр внутренних дел Юрий Луценко заявил, что МВД не нашло нарушений уголовного кодекса руководством
Нацбанка во время осуществления рефинансирования коммерческих банков. Об этом он сказал в эфире
украинского телеканала в понедельник вечером.
«Проверка продолжается. Решение о возможном возбуждении уголовного дела может принять исключительно
Генпрокуратура. Относительно компетенции МВД - там есть несколько не выясненных вопросов, но могу сказать,
что, скорее за все, уголовный кодекс части подследственности МВД руководством Нацбанка не нарушался», заявил он.
«Как у политика, у меня есть вопросы, почему большинство средств получили несколько избранных банков», отметил министр, которого цитирует «Интерфакс-Украина».
«У нас средства на рефинансирование коммерческих банков бесконтрольно идут нескольким избранным банкам,
их превращают в валюту и выводят заграницу и на этом обогащаются единицы», - сказал Луценко.
«Потом эти клопы, которые насосались народной крови, бросают банки государству и говорят национализируйте, а мы пойдем горевать на Багамские острова. Но законодательство, к сожалению, не
предусматривает уголовной ответственности за такие действия», - подчеркнул министр.


Slide 123

Ефективність антикризових заходів залишає бажати кращого


Антикризові заходи урядів України і Росії найменше
результативні. До такого висновку прийшли експерти
аудиторської компанії ФБК, що розрахували Індекс
антикризової ефективності для восьми країн. Самими
успішними
в
боротьбі
з
кризою
визнані
Великобританія і Німеччина. Висновки ФБК також
підтверджують дослідження ефективності фіскальних
заходів урядів різних країн, проведене ОЕСР.


Slide 124

Програма Уряду
 Може

призвети до
різкього зростання
рівня інфляції та
падiння курсу гривні


Slide 125

Рекомендації НБУ:









Підтримання ліквідності банківської системи одночасно з
посиленням контролю за заростанням грошової бази;
Посилення пруденційного регулювання у банківській сфері;
Оскільки ставки кредитування в Україні вищі за рівень
рентабельності більшості підприємств необхідно розробити
спільну програму НБУ та Кабінету міністрів по сприянню
кредитування виробничої галузі;
Розробити заходи нової системи раннього попередження та
розповсюдження наслідків кризи;
Необхідно розробити правила трансграничної санації
підприємств фінансової галузі;
Грошово-кредитна політика повинна бути розширена
інструментами підтримки макрофінансової стабілізації (і у
більш шировому розумінні цього поняття, а не тільки
стабільності цін).


Slide 126

Висновки







Першочергова мета – зупинити кредитний параліч в економіці
– чем довше, тим сложніше.
Падіння курсу гривні може викликати нову (як у 1998 р.) втечу
населення від гривні до євро та дол. США та знецінити вклади
у банках.
Банкрутства банків призведуть до втрати коштів підприємств.
Падіння гривні додатково ускладнить можливості бизнесу
повертати валютні борги у 2009-2012 рр.
Центральний банк володіє обмеженим переліком інструментів
монетарної політики і самотужки подолати кризу не завжди
спроможен (націоналізація іпотечних фондів у США).


Slide 127

Дякую за увагу!