Transcript Підтримка банківської системи
Slide 1
Фінансова стабільність та інстументи
запобігання фінансовим кризам: міжнародний
досвід, рекомендації для України
Домрачев В.М. (Європейський Університет)
Київ – 2011
Slide 2
14 лютого 2011 р. відбулось засідання
Міністрів Фінансів і Голів Центральних
Банків G20. Результатом була заява
стосовно
розробки
міжнародних
принципів макропруденційної політики
стосовно
забезпечення
фінансової
стабільності
Slide 3
Актуальність розгляду інструментів
посилення фінансової стабільності
зумовлена необхідністю забезпечення стабільного
функціонування фінансової системи та фінансового
сектору України. Вирішення цього завдання вимагає
розробки нових механізмів і методів розвитку всіх
сегментів і секторів фінансового ринку на основі
системи узгоджених дій Міністерства фінансів і
Національного банку України. Одним із ключових
елементів такого механізму є розробка системи заходів
щодо координації грошово-кредитної та бюджетноподаткової політики з використанням наявних у
кожній інституції методів та інструментів.
Slide 4
Визначення поняття
фінансової стабільності
Категорія
“фінансова стабільність” є
відносно новою для економічної науки.
Це пов'язано з тим, що у минулому
ринкові системи різних країн не мали
того ступеню волатильності і зв'язаності,
які в сукупності ведуть до загрози їх
загальної дестабілізації і істотно
ускладнює проведення ефективної
фінансової і макро-економічної політики.
Slide 5
На теперішній час єдиної концепції фінансової
стабільності немає ні у вітчизняній, ні в зарубіжній
науці. Причини полягають у наступному:
1. Функції фінансів суттєво відрізняються від інших
економічних функцій, таких, як обмін,
виробництво і розподіл ресурсів.
2. Фінанси сприяють економічному зростанню,
підвищенню ефективності економіки і, кінець
кінцем, соціальному процвітанню.
3. Фінансова стабільність виконує соціальну
функцію – забезпечує суспільне благо, тому
монетарна і фінансова стабільність тісно зв'язані.
Slide 6
Фінансова стабільність є складним
поняттям, стабільна фінансова система
характеризується наступними рисами :
- стійке функціонування її складових елементів;
- здатність збереження її властивостей при
несприятливих зовнішніх діях;
- має ефективно функціонуючу систему нагляду,
моніторингу і управління ризиками;
- включає розумну монетарну політику, що не провокує
зростання цін;
- відсутність істотних відхилень цін на фінансові активи
від своїх фундаментальних рівнів
- здатна адсорбувати несподівані події і шоки реальної
економіки.
Slide 7
Кількісне вимірювання фінансової стабільності тісно
пов’язане з вимірюванням ступені ризику в економіці.
Для вимірювання фінансової стабільності різні
фінансові інституції та центральні банки
використовують методики, які пов’язані з
національними особливостіми структури фінансової
системи країни. Серед інших аналізуються наступні
види ризиків:
- політичні ризики;
- економічні ризики;
- фінансові ризики;
- сумарний ризик;
прогноз за кожним видом ризику.
Slide 8
Політичні ризики
Фактори, за якими робляться оцінки :
Стабільність Уряду.
Інвестиційна привабливість.
Конфлікти: внутрішні та зовнішні.
Рівень корупції.
Мілітаризація країни (віїни).
Релігійні тиски.
Проблеми законодавства.
Етнічні проблеми.
Рівень бюрократії.
Рівень демократії.
Рівень соціальної нерівності.
Slide 9
Економічні ризики
Фактори, за якими робляться оцінки :
ВВП на душу населення.
Зростання реального ВВП.
Рівень інфляції.
Дефіцит бюджету у відсотках до ВВП.
Поточний рахунок у відсотках до ВВП.
Slide 10
Фінансові ризики
Фактори, за якими робляться оцінки (характеризують
розвиток фінансово – банківської системи):
Зовнішній борг у відсотках ВВП.
Обслуговування зовнішнього боргу на протязі року у
відсотках до річного експорту товарів та послуг.
Поточний рахунок за останні 12 місяців у відсотках до
річного експорту товарів та послуг.
Чиста міжнародна ліквідність (міжнародні резерви) у
місяцях імпорту.
Стабільність курсу національної валюти (% зміни на
протязі року).
Стабільність фондового ринку.
Slide 11
Сучасні виклики:
Землетрус
у Японії
Ситуація у Північній Африці
Боргова криза у Європі
Нестійке зростання у Китаї
Проблеми відновлення економіки США
Зростання цін на нафту та продукти
Зростання волатильності світових фінансових
ринків
Відновлення зростання дисбалансів у світовій
економіці
Slide 12
Індекс волатильності фондового ринку США (VIX)
50
20.05.2010;
45,79
45
40
35
30
18.03.11;
24,44
31.12.2009;
21,68
25
12.04.2010;
15,58
20
Джерело: СВОЕ
01.11
02.11
03.11
11.10
12.10
09.10
10.10
08.10
06.10
07.10
04.10
05.10
02.10
03.10
01.10
11.09
12.09
09.09
10.09
08.09
07.09
15
Slide 13
800
млрд.дол.США
600
Джерело: МВФ
Росія
400
Японія
200
Велика Британія
Україна
0
Єврозона
-200
Китай
-400
США
-600
-800
-1000
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
Рис.1. Структура поточного рахунку окремих країн Світу
Slide 14
Динаміка індексів світових цін на продовольство, 20022004=100
450
Джерело: FAO
400
Продукти
М'ясні
Молочні
Хлібо-булочні
Масло
Цукор
350
300
250
200
150
100
1/2011
1/2010
1/2009
1/2008
1/2007
1/2006
1/2005
50
Slide 15
06.01.2011
12.11.2010
18.09.2010
25.07.2010
Греція
Іспанія
Бельгія
06.04.2010
31.05.2010
10.02.2010
17.12.2009
23.10.2009
29.08.2009
Аргентина
Україна
Ірландія
11.05.2009
05.07.2009
17.03.2009
21.01.2009
27.11.2008
03.10.2008
11.02.2011
5000
15.06.2008
09.08.2008
6000
21.04.2008
26.02.2008
17.01.2011
Греція
Іспанія
Болгарія
02.01.2008
23.12.2010
28.11.2010
Аргентина
Україна
Ірландія
03.11.2010
09.10.2010
14.09.2010
20.08.2010
26.07.2010
01.07.2010
1300
1200
1100
1000
900
800
700
600
500
400
300
200
100
0
Динаміка CDS окремих країн
Угорщина
Португалія
Динаміка CDS окремих країн
Угорщина
Португалія
4000
3000
2000
1000
0
Slide 16
125
115
Динаміка ціни нафти та індексу цін сировинних
ресурсів
Нафта (сорт Brent, лів а шкала, дол. США/бар.)
Індекс тов арних ринків Reuters/CRB 25.03.11;
359,57
105
80 дол./бар.
75
65
360
340
320
95
85
380
03.05.10;
88,23
300
25.03.11;
115,61
280
260
25.05.10;
248,79
25.05.10;
66,93
220
200
06.09
06.09
07.09
08.09
09.09
10.09
11.09
12.09
01.10
02.10
03.10
04.10
05.10
06.10
07.10
08.10
09.10
10.10
11.10
12.10
01.11
02.11
03.11
55
240
Slide 17
4
Динаміка індексів фондового ринку нових
ринкових економік, 31.12.2008=1
27.04.2010;
3,418
3,5
3
2,5
MSCI нов і ринков і економіки
MSCI Східна Єв ропа
РТС (Росія)
ПФТС (Україна)
25.03.11;
3,737
2
1,5
0,5
09.03.2009;
0,661
01.09
02.09
03.09
04.09
05.09
06.09
07.09
08.09
09.09
10.09
11.09
12.09
01.10
02.10
03.10
04.10
05.10
06.10
07.10
08.10
09.10
10.10
11.10
12.10
01.11
02.11
03.11
1
25.05.10;
2,034
Джерело: Reuters EcoWin
Slide 18
Д и н а м ік а ск л а до в и х зо в н ішн ьо го б о ргу У к ра їн и , м л рд. $
140
Д е р ж а ва
120
З о вн іш н ій б о р г
Ба н ки
100
М іж н а р о дн і р е зе р ви
Ін ш і с е кто р и е ко н о м іки
80
Л и н е й н ы й (З о вн іш н ій б о р г)
60
40
2 0 1 0 :0 4
2 0 1 0 :0 2
2 0 0 9 :0 4
2 0 0 9 :0 2
2 0 0 8 :0 4
2 0 0 8 :0 2
2 0 0 7 :0 4
2 0 0 7 :0 2
2 0 0 6 :0 4
2 0 0 6 :0 2
2 0 0 5 :0 4
2 0 0 5 :0 2
2 0 0 4 :0 4
2 0 0 4 :0 2
0
2 0 0 3 :0 4
20
Slide 19
Процес управління загрозами
Передбачення
загроз
Визначення природи загрози, ризиків і
розміру (можливих) втрат
Планування впливу на загрози (ціль, метод)
Безпосереднє здійснення впливу на загрози
(інструменти, заходи)
Моніторинг результатів впливу на загрози
Удосконалення методів впливу на загрози
(корегування, розробка нових методів)
Slide 20
Інструменти забезпечення
фінстабільності:
Інституційні
- Запровадження нових наглядових установ
(зокрема, Банк міжнародних розрахунків та
Базельскій комітет у 1999 році з метою
забезпечення фінансової стабільності
організували Financial Stability Institute (FSI)).
Фінансові
- розробка стабілізаційних програм,
- посилення нагляду: Базель ІІІ
Slide 21
Інституційні: Міжнародна практика забезпечення фінансової
стабільності та запобігання кризових явищ у фінансовому
секторі
Більшість країн розробили свої стабілізаційні програми. Вважається,
що кращей та найбільш обоснованою є програма Уряду США.
В її основу покладено наступні ключові елементи:
1. Посилення довіри з метою фінансової стабілізації шляхом:
- проведення ретельного стрес-тестування провідних банків;
- забезпечення прозорості балансів та належного рівня
інформування;
- надання фінансової допомоги.
2. Створення державно-приватного інвестиційного фонду.
3. Стимулювання споживчого попиту і бізнесу.
4. Посилення прозорості і платоспроможності, обмеження розміру
дивідендів.
5. Підтримка домогосподарств і запобігання втратам закладеного
майна.
6. Сприяння розвитку малого бізнесу, надання позик.
Slide 22
Інституційні: Міжнародна практика забезпечення фінансової
стабільності та запобігання кризових явищ у фінансовому
секторі
ФРС взаємодіє з Казначейством США для стабілізації фінансового
ринку на основі прозорості та зрозумілості. При цьому про свої дії
ФРС інформує Конгрес США та суспільство. Ключовими
елементами плану фінансової стабілізації запровадженого
центральними банками є:
- Збільшення обсягів ліквідних коштів у банківській системі;
- Посилення політики відсоткових ставок у напрямі сприяння
стабілізації економіки;
- Посилення пруденційного регулювання у фінансовій сфері;
- Рекапіталізація банківської системи (також за участю держави);
- Викуп проблемних активів;
- Стимулювання кредитування (спеціальні програми спільно з
урядом);
- Збільшення гарантій щодо збереження вкладів.
Slide 23
Інституційні: Міжнародна практика забезпечення фінансової
стабільності та запобігання кризових явищ у фінансовому
секторі
Інший напрямок плану фінансової стабілізації має «Програма
антикризових заходів Уряду та Центрального банку Російської Федерації
на 2009 рік». Метою програми є: збереження і розвиток промислового і
технологічного потенціалу, посилення соціального захисту населення,
забезпечення гарантій соціальної і медичної допомоги, державна
підтримка сфери зайнятості, зниження адміністративного тиску на бізнес,
підвищення стійкості національної фінансової системи. Також
передбачено наступне:
- зниження норми обов’язкового резервування на 4% = 300 млрд. руб.;
- збільшення ліміту по бюджетним «залишкам» Мінфіна;
- розміщення залишків бюджету на 3 місяца через три держбанка - 1080
млрд. руб.;
- зниження експортних податків на нафту у 3 кварталі = $ 5.6 млрд.;
- збільшення капіталу АІЖК = 60 млрд. руб.;
- підтримка фондового ринку = 500 млрд. руб.;
- можливість отримати кредит у “ВЭБ” для погашення зовнішніх
зобов’язань = $ 50 млрд.;
- субординовані кредити банкам строком на 5 років = 950 млрд. руб.;
- введення обмежень на роботу біржи.
Slide 24
Досвід Великобританії.
Банк Англії: засновано - 1694 р., націоналізовано – 1946 р.,
незалежний – з 1997 р. У зв’язку з кризою у 2008 р. укладено
меморандум про взаєморозуміння між Банком Англії,
Міністерством фінансів та Комісією з регулювання фінансового
ринку. У меморандумі встановлено принципи кооперації між
Банком Англії, Міністерством фінансів та Комісією з
регулювання фінансового ринку по досягненні фінансової
стабільності.
У 2009 році прийнята нова редакція закону про банки, яка
розширює перелік інструментів Банку Англії у виключних (в
умовах кризи) ситуаціях.
Банку Англії дозволяється купувати боргові зобов’язання
приватного сектору у разі відповідності цих дій виконанню
банком головної мети – монетарної та фінансової стабільності. В
Україні у Законі про НБУ це заборонено.
Slide 25
Новітні тенденції щодо розбудови
системи регулювання фінансового
сектору в країнах ЄС
Регулювання ринку фінансових послуг в країнах ЄС
напередодні та під час кризи базувалося на
децентралізованій моделі нагляду, ефективність якої у
значній мірі залежала від взаємодії національних
регуляторів.
Як показала фінансова криза, недоліком такої системи
було те, що фінансові інституції і, передусім, банки
були «глобальними у житті, локальними у своєму
уході»
Оновлена система нагляду. Європейська комісія
реалізовує проект модернізації системи контролю за
фінансовим сектором Євросоюзу з метою
недопущення повторення кризи в майбутньому.
Slide 26
Перша група нагляду буде сформована з центробанків
країн - членів ЄС і регуляторів фінансових ринків.
Вони займатимуться загальним моніторингом стану
фінансової системи ЄС і попереджатимуть
Єврокомісію про будь-які, навіть незначні, ознаки, які
можуть свідчити про кризу, що насувається. Цей
наглядовий орган називатиметься Європейською
радою з системних ризиків.
Друга група нагляду, Європейська система фінансового
нагляду складається з:
- Об’єднаного комітету європейських наглядових
органів;
- Європейських наглядових органів у сфері цінних
паперів та ринків, банківської справи, страхування та
професійних пенсій (координуються вказаним вище
Об'єднаним комітетом).
Slide 27
Європейські наглядові органи
Європейська рада з системних ризиків. Метою діяльності
Європейської ради з системних ризиків є макропруденційний
нагляд за фінансовою системою з метою запобігання /
нейтралізації системного ризику для фінансової стабільності в
ЄС. Функції:
1. Збирати та аналізувати всю важливу інформацію для моніторингу
та оцінки потенційних загроз для фінансової стабільності, які є
результатом макроекономічного розвитку та розвитку фінансової
системи в цілому;
2. Ідентифікувати та визначати найбільш пріоритетні ризики;
3. Попереджувати про проблемні ризики, які є істотними;
4. За необхідності надавати рекомендації щодо заходів, які мають
бути вжиті в якості реакції на ідентифіковані ризики;
5. Продовжувати моніторинг реагування на певні попередження та
рекомендації;
6. Ефективно співпрацювати з Міжнародним Валютним Фондом,
Радою Фінансової Стабільності (Financial Stability Board) та
безпосередньо з країнами.
Slide 28
Європейські наглядові органи
Об’єднаний комітет європейських наглядових органів.
Завдання Об'єднаного комітету європейських наглядових
органів включають існуючі завдання комітетів щодо
регулювання ринку фінансових послуг ЄС, та додаткових
технічних завдань: а). Розробка пропозицій щодо
запровадження нових стандартів та правил нагляду в межах
ЄС; 2). Полегшення обміну інформацією і угодами між
національними наглядовими органами, надання необхідних
обґрунтувань і удосконалення нормативного законодавства;
3). Визначення комплексного показника
кредитоспроможності позичальника; 4). Координа-ція та
ухвалення рішень в критичних ситуаціях.
Slide 29
Європейські наглядові органи
Цілями
Європейського органу з питань
цінних паперів та ринків є: покращення
функціонування внутрішнього ринку, у т.ч.
через створення раціональної, ефективної та
послідовної системи регулювання та нагляду;
забезпечення цілісності, прозорості,
ефективності та впорядкованого
функціонування фінансових ринків; посилення
міжнародної координації у сфері нагляду.
Slide 30
14 лютого 2011 р. відбулось засідання Міністрів
Фінансів і Голів Центральних Банків G20.
- Під егідою G20 створюється Рада з фінансової стабільності (Financial Stability Board)
замість Форуму з фінансової стабільності, із розширеним мандатом. Її завданням буде
сприяння створенню конкурентного міжнародного фінансового середовища, вільного від
протекціонізму. Серед інших завдань органу стане розробка системи аналізу
макроекономічних та фінансових ризиків та рекомендації щодо їх подолання;
- Реалізувати принцип транскордонного управління кризами, для системно важливих
міжнародних корпорацій – розробити плани подолання ризиків та розв’язання проблемних
ситуацій (іншими словами, вирішити проблему міжнародних фінансових корпорацій, які є
«завеликими, щоб збанкротувати»); це включатиме, серед іншого, плани щодо можливого
поділу та ліквідації фінансових груп; передбачалося також створення міжнародних
наглядових органів для таких груп (завершення процесу передбачалося до червня ц.р.);
- Розвинені країни, МВФ, інші міжнародні організації повинні сприяти новим ринковим
економікам та країнам, що розвиваються, у формуванні та реалізації нових регулятивних
норм, які відповідатимуть новим міжнародним стандартам;
- Посилити стандарти пруденційного нагляду після завершення кризи; зокрема, це
включатиме на національному рівні запровадження більш високих та більш якісних вимог до
капіталу, створення проти циклічних капітальних «буферів» (фондів), вищі капітальні вимоги
для більш ризикових продуктів (послуг), жорсткіші вимоги щодо позабалансових операцій;
вважається, що такий підхід дозволить запобігти надмірно ризиковим операціям банків та
запобігатиме поширенню шоків на фінансову систему в цілому;
- Гармонізувати підхід до визначення капіталу, запровадити заходи із боротьби із
проциклічністю, у тому числі шляхом введення вимоги до банків щодо формування резервів
ресурсів для подолання кризових часів;
- Базельський комітет та національні органи повинні працювати над удосконаленням
управління ризиками у рамках процесу сек’юритизації, у тому числі щодо частки ризику, яку
несе емітент цінних паперів (який стимулював би більш стриману поведінку щодо ризиків)
Slide 31
Базель ІІІ
Укріплення
банківської системи
Вдосконалення інструментів з
забезпечення фінансової стабільності
Забезпечення довгострокової
стабільності
Мікро- та макропруденційний нагляд
Slide 32
Базельський Комітет (Базельський комітет із банківського нагляду
(BCBS) оприлюднив свої рекомендації:
- Базельський комітет та національні органи повинні опрацювати та запровадити нові міжнародні вимоги до
ліквідності фінансових організацій, у тому числі транснаціональних; це включатиме, зокрема, коефіцієнт
покриття ліквідності у кризових умовах та більш довготерміновий коефіцієнт структурної ліквідності;
- Імплементація Другої Базельської угоди до 2011 р. у країнах Великої двадцятки залишається актуальною
метою;
- Від Базельського комітету вимагається перегляд інструкцій щодо вимірювання концентрації ризиків;
регулятори повинні посилити вимоги щодо практики менеджменту ризиків у банках; банки повинні
переоцінити свої моделі оцінки ризику з метою врахування кризових умов та прозвітувати перед
регуляторами; крім того, від фінансових компаній вимагається розширити регулярне розкриття
інформації щодо та понесених втрат у відповідності до міжнародних стандартів;
- Особлива увага привертається до подолання розриву у рівні регулювання банків, страхових компаній та у
сфері цінних паперів;
- Вповноважені органи повинні відслідковувати значні зміни у цінах активів та їх потенційні наслідки для
макроекономіки та фінансової системи;
- Пропонується переглянути кодекси ділової поведінки на рівні країн та регіонів з метою підвищення рівня
захисту інвесторів та ринків;
- Регуляторна система повинна бути змінена з тим, щоб органи могли адекватно визначати та враховувати
макропруденційні ризики у різних секторах фінансової системи, у тому числі щодо банків, «тіньових
банків» (фінансові інституції, які не підпадають під формальне визначення банків, проте реально
виконують більшість функцій банків) та приватних капітальних фондів з метою обмеження накопичення
системного ризику;
- Усі компанії, чиє банкрутство загрожуватиме фінансовій стабільності повинні підлягати консолідованому,
регулярному нагляду відповідно до найвищих стандартів (конкретні пропозиції розглянуті вище);
- Хедж-фонди та їх менеджери повинні реєструватися і розкривати необхідну для оцінки системного ризику
(який вони становлять індивідуально чи спільно) інформацію наглядовим та регулюючим органам;
оцінюватися також буде наявність належного управління ризиками у цих фондах; при цьому будуть
розроблятися заходи із обміну інформацією між зацікавленими органами; ефективний менеджмент
ризиків вимагається також від компаній, які виступають партнерами хедж- фондів;
- Для ринку похідних цінних паперів (деривативів) рекомендуються стандартизація, а також підвищення
стійкості, у тому числі через створення централізованого клірингу, який буде підлягати регулюванню та
нагляду; стандартизація, зокрема, торкнеться ринку свопів на корпоративний дефолт (CDS);
Slide 33
Базель ІІІ
Посилення
вимог до капіталу банків
Банки повинні мати більше ліквідних
активів
Обмежити леверідж банків
Збільшити розмір резервів банківського
капіталу
Slide 34
Базель ІІІ
Ввести
граничний коефіцієнт леверіджа для банків
Зменшити проциклічність фінансового сектору
Контрциклічні резерви банків повинні бути
привязані до співвідношення Кредит-ВВП у країні
Необхідно запровадити заходи для прогнозування
галузевих бізнес – циклів у реальному часі
Необхідно запровадити стрес сценарії для
прогнозування стану ліквідності
Slide 35
Базель ІІІ
Основну
увагу слід приділяти Системним
фінансовим інституціям (SIFIs)
Розробити індикатори системного ризику
Надати визначення SIFIs
Розробити диференційовані правила
регулювання та нагляду за фінансовим
інституціям в залежності від системності (чи
окремі для SIFIs)
Розробити заходи зменшення імовірності
банкрутства SIFIs
Розробити заходи запобігання
розповсюдження ризиків
Slide 36
Особливості фінансової стабільності в
українській економіці.
Під час фінансової кризи зросли ризики дефолту України. Хоча на
поточний час ризики для України значно зменшились у
порівнянні з зростаючими ризиками країн Єврозони, дослідження
факторів, які формують значення ризику залишається
актуальним. При цьому варто зазначити, що, принаймні наразі,
зарубіжні інвестори сприймають загрозу дефолту у ряді країн
Єврозони як більш ймовірну, ніж в Україні. Про це свідчать
котирування свопів на суверенний дефолт, які можна розглядати
як один з індикаторів оцінки ринком спроможності держави
вчасно й у повному обсязі розрахуватися за своїми
зобов’язаннями. За цим показником премія за ризик, пов’язана із
суверенними цінними паперами таких держав, як Угорщина,
Ірландія, і особливо – Греція, помітно перевищують українські.
Slide 37
Своп на суверенний дефолт (Credit Default Swap, CDS) – кредитний похідний цінний
папір, який дозволяє покупцю отримати компенсацію в разі виникнення визначеної
кредитної події для відповідних активів чи окремого кредиту. В обмін на компенсацію
покупець CDS сплачує емітенту цього цінного паперу періодичну премію, розмір якої
визначений в базових пунктах (відсоток вартості референційних активів).
Д ин а м і к а C D S о к ре м их кр а ї н
6000
А р г ентина
У к р аїна
Ір л андія
5000
Г р еція
Іспанія
Б ель гія
У го р щ ина
П ор ту г алія
4000
3000
2000
1000
0 6 .0 1 .2 0 1 1
1 2 .1 1 .2 0 1 0
1 8 .0 9 .2 0 1 0
2 5 .0 7 .2 0 1 0
3 1 .0 5 .2 0 1 0
0 6 .0 4 .2 0 1 0
1 0 .0 2 .2 0 1 0
1 7 .1 2 .2 0 0 9
2 3 .1 0 .2 0 0 9
2 9 .0 8 .2 0 0 9
0 5 .0 7 .2 0 0 9
1 1 .0 5 .2 0 0 9
1 7 .0 3 .2 0 0 9
2 1 .0 1 .2 0 0 9
2 7 .1 1 .2 0 0 8
0 3 .1 0 .2 0 0 8
0 9 .0 8 .2 0 0 8
1 5 .0 6 .2 0 0 8
2 1 .0 4 .2 0 0 8
2 6 .0 2 .2 0 0 8
0 2 .0 1 .2 0 0 8
0
Slide 38
є очевидним факт
необхідності різкого
збільшення вимог до
капіталізації банків в
Україні
Частка
155 кишенькових
банків
25%
наступні 10 банків з
20 найбільших
19%
УКРЕКСІМБАНК та
ОЩАДБАНК
13%
інші 8 банків з 10
найбільших
43%
Частка наданих кредитів банками України (01.01.2011)
наданих кредитів банками України
(01.01.2011):
2-a державними банками – 13%; 10
найбільшими банками – 56%; 20 найбільшими
банками - 75%. На решту 155 ”кишенькових”
банків припадає 25 % кредитів.
Slide 39
Зовнішньоекономічні ризики для економіки України
можна вділити такі ризики та групи ризиків зовнішнього економічного середовища,
які можуть загрожувати розвитку української економіки:
зниження економічної активності (більш повільним проти прогнозованого
розвитком) країн-основних економічних партнерів України, що знизить зовнішній
попит. Таки розвиток подій може бути пов'язаний, серед іншого, із згортанням
кризи суверенних боргів у Єврозоні, або з різким та передчасним переходом
провідних центральних банків до жорсткої монетарної політики;
погіршення зовнішньоекономічної кон’юнктури, викликане або відсутністю
зростання (чи анемічним зростанням) цін на критичні предмети експорту України,
або випереджаючими темпами зростання цін імпортованих ресурсів (зокрема,
енергоносіїв)
прискорення інфляції під впливом зовнішніх чинників (пов’язано із ризиком
зростання світових цін). Цей фактор може мати також негативний соціальний
ефект, здійснюючи особливий тиск на домогосподарства із низьким рівнем
доходу;
погіршення умов фінансування, що може бути пов’язане, серед іншого із
борговою кризою у «периферійних» країнах Єврозони (Греції, Іспанії, Португалії,
Ірландії) або у одній із сусідніх нових ринкових економік (наприклад, в
Угорщині). Кожна з цих подій матиме негативний ланцюговий ефект для економік
усього регіону. Іншим фактором може стати підвищення вартості кредитних
ресурсів внаслідок дій провідних центральних банків;
тиск на курс гривні та ціни українських активів внаслідок припливу капіталу через
розрив у рівнях відсоткових ставок між новими ринковими та розвиненими
економіками, особливо у випадку переходу ряду центральних банків провідних
нових ринкових економік до більш жорсткої монетарної політики під тиском
високих рівнів інфляції (у такому разі з’являться передумови для спекуляцій, і,
можна припустити, що розрив у рівнях ставок не буде реально відображати
співвідношення існуючих ризиків).
Slide 40
Теорії криз
Slide 41
Фінансові кризи – характерна риса
сучасної економіки (часто пов’язані з
політичними кризами):
Банківські кризи
Валютні кризи
Бульбашки
Обширні (twin, системні) кризи
Slide 42
Головне питання – роль центрального
банку у подаланні (протидії) фінансової
кризи
Чи спроможен центральний банк
використовуючи свої інструменти без
шкоди для економіки взагалі протидіяти
фінансовій кризі
Яка стратегія при цьому повинна
використовуватись
Які інструменти можуть бути
використані, зокрема в Україні
Slide 43
Моделі фінансових криз:
Теорія раціональної поведінки інвесторів
(Leland M. A Revolution in Arrears: The
development Crisis in Latin America, N.Y.,
Preager Publ., 1988, -212 p.)
Теорія ірраціональної поведінки
інвесторів (Shiller Robert J., Irrational
Exuberance, Princeton Univ.Press, 2005, 344 p.)
Slide 44
Теорія раціональної поведінки
інвесторів (Leland 1987)
Теорія
поганих новин
Теорія страху розвалу ринку
Теорія надлишкового хеджування
Slide 45
Теорія раціональної поведінки
інвесторів
Інформаційно-інформовані
Не
інформовані інвестори
інвестори
Slide 46
Хогарт: Бульбашка Південного моря (1720 р.)
Slide 47
Теорія ірраціональної
поведінки інвесторів
Бульбашка .com технологій у США, 2000 р.
6000
United States, Standard &
Poors, 500 Composite,
Index, Price Return,
Close, USD
5000
United States, Nasdaq,
Composite Index, Close,
USD
4000
3000
2000
07.08
01.08
07.07
01.07
07.06
01.06
07.05
01.05
07.04
01.04
07.03
01.03
07.02
01.02
07.01
01.01
07.00
01.00
07.99
01.99
07.98
01.98
07.97
0
01.97
1000
Slide 48
Кризи класичні та кейнсіанські
Кейнсіанський
підхід: акцент робиться
на попиті споживачів.
Кейнсіанська криза: підприємства не в
змозі використати виробничі потужності
із-за недостатності попиту на вітчизняну
продукцію, збільшується імпорт,
погіршується зовнішній баланс.
Slide 49
Кризи класичні та кейнсіанські
Класичний
підхід: акцент робиться на
виробництві та на рентабельності
підприємств.
Класична криза: підприємства не можуть
збільшити випуск продукції із-за
недостатньої рентабельності і для
збільшення прибутків підвищують ціну.
Продукція стає неконкурентоздатною.
Необхідно проводити курсову корекцію.
Slide 50
Кризи класичні та кейнсіанські
Сучасна
криза має признаки криз обох
типів: Збільшення іздержек
виробництва, зниження рентабельності
підприємств, зростання інфляції,
збільшення зовнішньої заборгованості,
зменшення попиту, збільшення
безробіття.
Slide 51
Ціна фінансових криз велика
2001
падіння
реального
ВВП (%)
-10,9
1991
-6,2
1997
-13,1
1997
-2
1997
-6,9
1997
-7,4
1994
-6,2
1997
-0,6
1998
-5,3
1997
-10,5
2000
-5,7
1998
-1,9
рік
Аргентина
Фінляндія
Індонезія
Японія
Корея
Малазія
Мексика
Філіпіни
Росія
Таїланд
Туреччина
Україна
Джерело: МВФ, Systemic banking crises: A new Database
Slide 52
Бульбашки
Slide 53
Бульбашка може бути визначена як шокове
(різьке) зростання ціни активу, яке спочатку було
ініційовано очікуванням майбутнього зростання
ціни, але це зростання в подальшому зацікавило
трейдерів - спекулянтів які цікавляться
прибутком від подальшого продажу активу, а не
його використанням.
The New Palgrave
Slide 54
Бульбашки
Легко визначити теоретично
Але, практично неможливо встановити час
лопання
Стратегія попередження вибуху:
відслідковувати поведінку та фактори, які
впливають на стан бульбашки
Необхідно регулювати (обмежувати)
Бульбашки виникають при раціональній
поведінці інвесторів
Slide 55
Не всяка бульбашка призводить до кризи
Криза виникає коли високоприбуткові, але і
високоризиковані активи, стають менш
прибутковими за безризиковані
Коли спред стає від’ємним (embi).
Slide 56
Багато факторів, які спричиняють кризи пов’язані між собою. Так валютні
кризи пов’язані з банківськими кризами.
• По-перше, уряди утримують фіксований режим обмінного курсу або режим
плавання у вузькому коридорі, які уразливі до спекулятивних нападів.
• По-друге, місцеві банки мають невідповідність між іноземними
зобов'язаннями і місцевими активами і тому піддані ризикам обмінного курсу.
Це приводить до двох ефектів, які приводять до парної кризи:
• По-перше, відтік валюти, який приводить до знецінення обмінного курсу,
скорочує
значення інвестицій банків.
• По-друге, коли іноземні кредитори, які керують місцевими банками, і
витягують їх гроші з економіки, вони побічно скорочують кількість іноземних
резервів, що тримає уряд. Уряду необхідно захищати валюту
і він залишає виправлений режим обмінного курсу. Це збільшує стимул для
спекулянтів, щоб напасти на валюту, оскільки вони знають, що напад є
ймовірно, більш успішним.
В результаті цих двох ефектів, збільшення вірогідності одного виду кризи
генерує
збільшення вірогідності іншого типу. Це приводить порочний цикл між обома
види кризи.
Центральний банк, як кредитор останнього рівня в країні, втрачає більші
резерви, і зростає вірогідність валютної кризи. Потім, криза валюти збільшує
вірогідність банківської кризи, результатом якої може стати втрата кредитором
останнього рівня валютних резервів. Залишається звертатися до
Slide 57
Фактори
Фактори, які свідчать про загрозу кризи:
i ) зовнішні:
( E ) = динаміка реального обмінного курсу валюти;
(CA/GDP) = відношення поточного рахунку до ВВП;
( M 2 / R ) = відношення обсягу грошової маси до міжнародних резервів;
( S T F D / R ) = відношення короткострокового боргу до розміру
міжнародних резервів;
i i ) банківський сектор:
( L * / G D P ) = відношення іноземних запозичень банків до ВВП;
( C / G D P ) = відношення кредитів у приватний сектор до ВВП;
( L / G D P ) = зобов’язання банків до ВВП;
( J l / J d) = відношення ставки за кредитами до ставки за депозитами;
(NPL/TBA) = відношення суми недоходних активів до загальної суми
активів;
i i i ) реальний сектор: ( Y ) = зростання ВВП.
Slide 58
Передумови сучасної кризи
Slide 59
Зростання Світової економіки на протязі 2003-08 було
рекордним = 33%
Зростання 90-х – початку 2000-х відбувалось при низких
процентних ставках та інфляції - у кінці зростання почала
зростати інфляція
Зростання цін на енергію було обумовлено низкими темпами
інвестування при незвичайно високому економічному
зростанні
Збільшувались дисбаланси в економіці США (5-6% ВВП). На
протязі останніх років економіка США характеризувалась
«потрійним дефіцитом»: бюджетним, торговельним та рахунку
поточних операцій
Непропорційно зростали активи та прибутки у фінансовому
секторі – ризиковані активи та піраміда фінансових
інструментів
Системний провал при аналізі системних ризиків у
фінансовому секторі
Швидкі темпи економічного зростання у 2000-і роки ->
зростання попиту на основні сировинні товари -> зростання
споживчої інфляції
Slide 60
Іпотечна
криза у США дала поштовх кредитній кризі –
системна помилка в США
Система
до 2007 г. не помічала проблеми «поганих»
іпотечних облігацій
У
вересні 2008 внутрішня стабільність розвалилась
Деривативна
надбудова виявилась тяжкою для системи
Регулятори
та системи моніторингу виявилися не
адекватними системним ризикам
Рік
розгортання кредитної кризи виявився втраченим для
боротьби з системною кризою
Нова
загроза для реального сектора
Slide 61
Історія виникнення
Slide 62
Дата
Об’єкт поглинання
Покупець
Тип
22 лютого, 2008
30 травня, 2008
1 липня, 2008
Northern Rock (Англія)
Bear Stearns
Countrywide Financial
Уряд
JPMorgan Chase
Bank of America
Комерційний банк
Інвестиційний банк
Іпотечна компанія
7 вересня, 2008
Fannie Mae
Федеральний Уряд
Іпотечна компанія
7 вересня, 2008
14 вересня, 2008
Fraddie Mac
Merrill Lynch
Федеральний Уряд
Bank of America
Іпотечна компанія
Інвестиційний банк
16 вересня 2008
American International Group
Федеральний Уряд
18 вересня, 2008
HBOS Великобританія
Lloyds TSB
Страхова компанія
Диверсифіковані
фінансові послуги
26 вересня, 2008
Lehman Brohers
Продан по часткам
26 вересня, 2008
JPMorgan Chase
28 вересня 2008
Washington Mutual
Bradford&Bingley
(Великобританія)
28 вересня 2008
29 вересня 2008
Fortis (Бельгія)
Wachovia
Уряд
Citigroup
29 сентября 2008
Glitnir,
Landasbanki (Исландия)
Уряд
29 сентября 2008
Hypo Real
Estate (Германия)
Банки
Banco Santander SA
27 жовтня 08 банк KBE (Бельгія) – 3,5 млрд.євро
Ціна, млрд.
$
н.д
2.2
4.0
Державні
гарантії
Державні
гарантії
44.0
85.0
21.8
Інвестиційний банк
Диверсифіковані
фінансові послуги
Диверсифіковані
фінансові послуги
Диверсифіковані
фінансові послуги
Комерційний банк
Банкрут
Коммерческий банк
Диверсифіковані
фінансові послуги
0.86
50.0
(гарантії)
1.9
42.2
16.3
2.2
Slide 63
Наслідки сучасної кризи
Slide 64
Реакція на кризу: США, ЄС, Росія, Україна
1 – іпотечна криза в США та вторинні цінні папери
2 – криза ліквідності у інвестиційних банків
3 - параліч кредитування
4 - криза довіри
5 - націоналізація ключевих банків
6 - економічни націоналізм, загроза протекціонізму
7 - загроза паніки в ощадній системі
8 – обмеження доступу до кредиту для реального
сектору
9 - встановлення довіри до ринків
10 - реформа моніорингу та регулювання міжнародної
фінансової системи
Slide 65
Обсяг світового ринку CDS (по сумі
застрахованих зобов’язань) досяг 60 трлн. $ =
більше світового ВВП у 2007 році!
70000
60000
млрд. $
50000
40000
30000
20000
10000
0
Dec.2004
Jun.2005
Dec.2005
Jun.2006
Dec.2006
Jun.2007
Dec.2007
Slide 66
1996Q1
1996Q2
1996Q3
1996Q4
1997Q1
1997Q2
1997Q3
1997Q4
1998Q1
1998Q2
1998Q3
1998Q4
1999Q1
1999Q2
1999Q3
1999Q4
2000Q1
2000Q2
2000Q3
2000Q4
2001Q1
2001Q2
2001Q3
2001Q4
2002Q1
2002Q2
2002Q3
2002Q4
2003Q1
2003Q2
2003Q3
2003Q4
2004Q1
2004Q2
2004Q3
2004Q4
2005Q1
2005Q2
2005Q3
2005Q4
2006Q1
2006Q2
2006Q3
2006Q4
2007Q1
2007Q2
2007Q3
2007Q4
2008Q1
2008Q2
%
Рівень простроченої заборгованості у
США швидко зростає
4.5
4.0
3.5
Всі кредити
3.0
2.5
На житло
2.0
1.5
1.0
На комерційну
нерухомість
0.5
Source: Federal Reserve
Slide 67
Антикризові заходи у США
Введення
державних гарантій для фондів
грошового ринку (money market funds) = $ 50 млрд.
Введення
державних гарантій по іпотечним
облігаціям Fannie Mae и Fraddy Mac, та $85 - AIG
Запровадження
Term auction facility – нового
інструменту ФРС – до $300 млрд.
План
Полсона – викуп «проблемних активів» у
фінансових організацій = $700 млрд.
Запровадження
спеціального фонду ФРС для
купівлі короткострокових векселів (6 жовтня 2008
року).
Slide 68
Антикризові заходи у Росії
Зниження
норми обов’язкового резервування на 4% = 300 млрд.
руб.
Збільшення
ліміту по бюджетним «залишкам» Мінфіна
Розміщення
залишків бюджету на 3 місяца через три держбанка 1080 млрд. руб.
Зниження
експортних податків на нафту у 3 кварталі = $ 5.6 млрд.
Збільшення
Підтримка
капіталу АІЖК = 60 млрд. руб.
фондового ринку = 500 млрд. руб.
Вожливість
отримати кредит у “ВЭБ” для погашення зовнішніх
зобов’язань = $ 50 млрд.
Субординовані
кредити банкам строком на 5 років = 950 млрд.
руб.
Введення
обмежень на роботу біржи
Slide 69
Ф інансуванн я заходів протидії ф ін ансової к ризи у Росії
С истем на підтр им ка
С ума, м лрд.рос.рублів К ом у
Д жерело фін ан суванн я
Ф орм а підтри м ки
Ро зміщ ення на короткострокових депозитах
15 00
комерційним банкам
тим часо во вільні кош ти бю дж ету
70 0
комерційним банкам
Ц ентральний банк Р Ф
50 0
комерційним банкам
Ц ентральний банк Р Ф
45 0
комерційним банкам
Ф онд національного добробуту
13 00
держ авний «ВЭ Б» банк
за рахунок м іж наро дних р езервів
14 3
комерційним банкам
13 5
комерційним банкам
Д ер ж корпорація Ж К Г
75
держ авний «ВЭ Б» банк
за рахунок Ф едерального бю дж ету Збільш ено статутний капітал
60
20 0
А генція іпо течного ж итлового
кредитування
А генція страх ування вкладів
Ф онд спр ияння р еформ ування
Ж КГ
Н адання короткостроко вих кредитів без
застави
Н адання субордино ваних довгостроко вих
кредитів
Н адання субордино ваних довгостроко вих
кредитів
Ство рення деп озиту для реф інансування
зовніш ньо го боргу кам паній
Ро зміщ ення на депо зитах
Ро зміщ ення на депо зитах
за рахунок Ф едерального бю дж ету Збільш ено статутний капітал
за рахунок Ф едерального бю дж ету Збільш ено статутний капітал
Slide 70
Фінансування заходів протидії
фінансової кризи у Росії
Опосередкована підтримка
Сума, млрд.
Кому
рос. рублів
Форма
підтримки
300
Комерційним
банкам
Зниження нормативів
обовязкового
резервування (двічі)
Нафтокомпанії
Зниження експортних
податків на нафту та
нафтопродукти
70
140
Slide 71
Фінансування заходів протидії
фінансової кризи у Росії
Адресна підтримка
Сума, млрд.
Кому
дол. США
2,5
"ВЭБ" банку під
Libor+1%
Джерело
фінансування
Підтримка Зв'язок-банку
ЦБ
Підтримка банку
Глобекс
2
0,5
Форма підтримки
Газенергобанку
ЦБ
Підтримка Собінбанку
Slide 72
Криза в Україні
Slide 73
Україна на початку кризи
Кредитів на душу населення у 2007 р. (дол. США)
Політична
нестабільність у
країні
100000
Джерело: МВФ
Україна
Туреччина
Фінляндія
Румунія
Греція
Данія
Швеція
Естонія
Литва
Чехія
Франція
Угорщина
Польща
Німеччина
Словаччина
На
Нідерланди
кінець 2007 р. активи
банків – 88,1% ВВП (61% в
Росії) та капітал – 9,9% ВВП
(8,1% в Росії)
0
Італія
цін на енергоносії
20000
Іспанія
Зростання
40000
Ірландія
Забагато іноземного контролю
над компаніями (інвестори)
60000
Сполучене Королівство
іноземного капіталу в
банках України
Бельгія
~40%
80000
Австрія
кредитних ресурсів
Латвія
Нестача
120000
Slide 74
Інфекціонування українського ринку
130
Динаміка зміни значення фондового індексу, значення
попереднього місяця = 100
РТС
120
ПФТС
110
Nasdaq
DAX
100
90
80
2008:09
2008:07
2008:05
2008:03
2008:01
2007:11
2007:09
2007:07
2007:05
2007:03
2007:01
70
Slide 75
Відтік іноземного
капіталу у зв’язку з
кризою на Заході.
Банки та інвестори
втрачають кошти у
зв’язку з падінням
фондового ринку.
1.Зростання попиту на іноземну
валюту.
2.Падіння фондового ринку.
1.Знецінення цінних
паперів.
2.Зменшення ліквідності
усередині системи.
75
Slide 76
Динаміка індексів фондового ринку окремих
країн, 01.01.2006 = 100
360
United States, Standard
& Poors, 500 Index
340
320
United States, Nasdaq
Index
300
Найбільша
бульбашка
Germany, Deutsche
Boerse, DAX 30, Index
280
260
Russia, RTS, Index
(RTSI)
240
PFTS_ind
220
200
180
160
140
120
100
Tuesday, 14 October, 2008.
PFTS Index (last close and recent performance)
Last close
Prev.
Da ily chg (%)
Weekly chg (%) Monthly chg (%)
296.24
293.80
0.83
-7.33
Source: PFTS, ICU.
-31.90
YTD chg (%)
-74.77
11-сен-08
11-июл-08
11-май-08
11-мар-08
11-янв-08
11-ноя-07
11-сен-07
11-июл-07
11-май-07
11-мар-07
11-янв-07
11-ноя-06
11-сен-06
11-июл-06
11-май-06
11-мар-06
11-янв-06
80
Slide 77
Динаміка курсів валют окремих країн з новими
ринковими економіками до долара США (01.2005=1)
1,1
1,05
укріплення
1
0,95
китайський юань
чеська крона
польський злотий
ру му нський лей
російський ру бль
грив ня
0,9
0,85
0,8
0,75
0,7
Д жерело: національні банки, Reuters EcoWin
07.08
09.08
07.07
09.07
11.07
01.08
03.08
05.08
05.06
07.06
09.06
11.06
01.07
03.07
05.07
05.05
07.05
09.05
11.05
01.06
03.06
01.05
03.05
0,65
Slide 78
Кореляція зміни фондових індексів
Both determinants are positive. This means that both matrices are Positive
Semi-Definite and are internally consistent
Nasdaq
ПФТС
РТС
DAX 30
S&P500
Determinant
Nasdaq
ПФТС
РТС
DAX 30
S&P500
Determinant
Nasdaq
1,75E-04
1,15E-05
6,64E-05
7,92E-05
1,46E-04
Коваріаційна матриця
ПФТС
РТС
1,15E-05
6,64E-05
4,12E-04
1,70E-04
1,70E-04
4,43E-04
6,08E-05
1,31E-04
1,09E-05
6,30E-05
DAX 30
7,92E-05
6,08E-05
1,31E-04
1,42E-04
7,11E-05
S&P500
1,46E-04
1,09E-05
6,30E-05
7,11E-05
1,37E-04
Кореляційна матриця
ПФТС
РТС
0,0429
0,2387
1,0000
0,3971
0,3971
1,0000
0,2516
0,5222
0,0458
0,2561
DAX 30
0,5037
0,2516
0,5222
1,0000
0,5115
S&P500
0,9444
0,0458
0,2561
0,5115
1,0000
2,95E-20
Nasdaq
1,0000
0,0429
0,2387
0,5037
0,9444
0,0479
Slide 79
VaR портфеля фондових індексів
Nasdaq
ПФТС
РТС
DAX 30
S&P500
Unconditional Covariance
Nasdaq
ПФТС
РТС
1,75E-04
1,15E-05
6,64E-05
1,15E-05
4,12E-04
1,70E-04
6,64E-05
1,70E-04
4,43E-04
7,92E-05
6,08E-05
1,31E-04
1,46E-04
1,09E-05
6,30E-05
Nasdaq
20,00%
Number of days
Confidence Level
1
99,00%
VaR Nasdaq
VaR ПФТС
VaR РТС
VaR DAX 30
VaR S&P500
VaR Sum
0,61%
0,94%
0,98%
0,55%
0,54%
3,64%
VaR Portfolio
2,52%
ПФТС
20,00%
DAX 30
7,92E-05
6,08E-05
1,31E-04
1,42E-04
7,11E-05
Portfolio weights
РТС
DAX 30
20,00%
20,00%
S&P500
1,46E-04
1,09E-05
6,30E-05
7,11E-05
1,37E-04
S&P500
20,00%
У разі диверсифікації VaR портфеля
менша за суму VaR кожного з активів.
VaR ПФТС менша за VaR РТС.
Slide 80
Динаміка волатильності курсу долара США та
фондового індексу Єврозони
100
Волатильність
фондового індексу
Єврозони
80
Волатильність курсу
дол.США
60
40
02.10.2008
02.09.2008
02.08.2008
02.07.2008
02.06.2008
02.05.2008
02.04.2008
02.03.2008
02.02.2008
0
02.01.2008
20
Slide 81
В Україні є проблема з зростанням зовнішнього
боргу, від’ємного значення поточного рахунку та
торговельного балансу, які тиснуть на гривню
Slide 82
6,4
5,8
5,5
31.10.08
02.11.08
04.11.08
06.11.08
08.11.08
10.11.08
12.11.08
14.11.08
16.11.08
18.11.08
20.11.08
22.11.08
24.11.08
26.11.08
28.11.08
30.11.08
02.12.08
04.12.08
06.12.08
08.12.08
10.12.08
12.12.08
14.12.08
16.12.08
18.12.08
20.12.08
22.12.08
24.12.08
26.12.08
28.12.08
30.12.08
01.01.09
03.01.09
05.01.09
07.01.09
09.01.09
11.01.09
13.01.09
15.01.09
17.01.09
19.01.09
21.01.09
23.01.09
25.01.09
27.01.09
29.01.09
31.01.09
02.02.09
04.02.09
06.02.09
08.02.09
10.02.09
12.02.09
14.02.09
16.02.09
18.02.09
20.02.09
22.02.09
24.02.09
26.02.09
28.02.09
02.03.09
04.03.09
06.03.09
08.03.09
10.03.09
12.03.09
10,3
Курс гривні до долара США за форвардними контрактами*
(гривень за 1 дол.), за станом на 13.03.2009
10
9,7
9,4
на 1 міс.
на 3 міс.
на 6 міс.
9,1
8,8
7,6
7
6,7
5,9798
6,1
5,814 5,871
9,96
9,5071
9,226
9,019
8,5
7,9
7,727
9,6112
9,5461
9,3735
9,161
8,924
8,5171
8,171
8,0173
8,2
7,934
7,3
7,55995
Forward Rates Outright – звичайна форвардна угода (на строк) на
міжбанківському ринку щодо конвертації однієї валюти в іншу на
певну дату у майбутньому.
При цьому курс обміну встановлюється при укладенні угоди.
* - ціна пропозиції
Джерело: Reuters EcoWin
Slide 83
Банки запозичили за кордоном коштів більше
ніж міжнародні резерви НБУ
Д и н а м ік а ск л а до в и х зо в н ішн ьо го б о ргу У к ра їн и , м л рд. $
140
Д е р ж а ва
120
З о вн іш н ій б о р г
Ба н ки
100
М іж н а р о дн і р е зе р ви
Ін ш і с е кто р и е ко н о м іки
80
Л и н е й н ы й (З о вн іш н ій б о р г)
60
40
2 0 1 0 :0 4
2 0 1 0 :0 2
2 0 0 9 :0 4
2 0 0 9 :0 2
2 0 0 8 :0 4
2 0 0 8 :0 2
2 0 0 7 :0 4
2 0 0 7 :0 2
2 0 0 6 :0 4
2 0 0 6 :0 2
2 0 0 5 :0 4
2 0 0 5 :0 2
2 0 0 4 :0 4
2 0 0 4 :0 2
0
2 0 0 3 :0 4
20
Slide 84
Зовнішній борг зростає (у разі неотримання нових позик), коли проценти
по існуючим позикам перевищують зведений зовнішній баланс (баланс
по фінансовому та поточному рахункам). Даних по умовах позик ми не
маємо, але оцінки можна зробити: коли зовнішній борг 106
млрд.дол.США під 10% річних, то в середньому за рік ми повинні
сплатити близько 11 млрд. дол.
Тиск на гривню послабшає у разі стабілізації боргу, чи збільшенні
міжнародних резервів.
Для стабілізації боргу необхідно щоб зведений зовнішній баланс
був більше 11 млрд. дол.США за рік, а це малоймовірно за умови
сучасної фінансової кризи (не вистачить Укртелекому та Припортового
заводу). Залишається збільшення резервів під низькі проценти.
Аналіз переліку банків, які є найбільшими позичальниками коштів
нерезидентів і концентрують основну частку зовнішньої заборгованості
України (за станом на грудень 2008) свідчить, що перша 10 банків
утримує 72% зовнішнього боргу банків України, а 13 банків утримують
79% зовнішнього боргу. Це банки: ПРИВАТБАНК, УКРСИББАНК,
АЛЬФА-БАНК, РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ, УКРСОЦБАНК,
УКРЕКСІМБАНК, ОТП БАНК, ВТБ БАНК, IHГ БАНК Україна, КАЛІОН
БАНК Україна, УНIКРЕДИТ БАНК, ТАС-КОМЕРЦБАНК, "ФОРУМ".
Як ми бачимо серед них тільки два банки українські, інші майже зі 100%
іноземним капіталом. Ці ж банки є головними, які кредитували іпотеку в
Україні у іноземній валюті.
Slide 85
Банки запозичили за кордоном коштів більше
ніж міжнародні резерви НБУ
Чи повинен НБУ витрачати свої міжнародні резерви для
задоволення потреб комбанків?
Все одно банки будуть скуповувати іноземну валюту підвищуючи
попит на неї та обвалюючи курс гривні.
Чи слід Державі (НБУ) брати позику МВФ для задовільнення
потреби бізнесу?
Slide 86
Аналіз даних банківської статистики свідчить про невідповідність термінів
наданих валютних кредитів під іпотеку термінам ресурсної бази цих кредитів.
Так споживчі кредити, кредити на придбання, будівництво та реконструкцію
нерухомості, зокрема іпотечні кредити на суму 121,8 млрд.грн., з яких 115,8
млрд. у дол.США (за станом на грудень 2008), які в основному були надані
банками мають термін погашення 5 і більше років (Кредити, Таблиця 3.3.5.2).
Тоді, як депозити резидентів у іноземній валюті на строк більше 2 років
складають 14,9 млрд.грн.(Депозити, Таблиця 3.2.1.2). Інші валютні депозити
мають більш короткий термін дії. З настанням фінансової кризи вкладники
почали знімати вклади і збільшили попит на іноземну валюту.
З боку контролюючих органів (банківського нагляду) було великою помилкою
дозволяти надавати кредити на іпотеку (суто національний бізнес) у іноземній
валюті. У разі скоординованого добровільного обміну іноземної валюти
іпотечних кредитів на гривні у НБУ з’явиться можливість управління
ліквідністю банків за рахунок рефінансувння.
Рекомендація: норматив валютної позиції (з переліку економічних
нормативів, які регулюють діяльність банків) розділити на декілька нормативів
в залежності від часу – миттєвий, короткостроковий, загальний. Тоді банки
самі через певний час врегулюють питання конвертації.
5 банків концентрують 61% іпотечних кредитів у іноземній валюті. 10
банків (ОТП БАНК, УКРСИББАНК, УКРСОЦБАНК, НАДРА,
РАЙФФАЙЗЕH БАHК АВАЛЬ, ПРИВАТБАНК, СВЕДБАHК, Ерсте Банк,
УНIВЕРСАЛ БАHК, УКРЕКСIМБАНК ) концентрують 73,4% іпотечних
кредитів у іноземній валюті.
Slide 87
Свопи на суверенний дефолт України, б.п.
1400
01.08.08
04.08.08
07.08.08
10.08.08
13.08.08
16.08.08
19.08.08
22.08.08
25.08.08
28.08.08
31.08.08
03.09.08
06.09.08
09.09.08
12.09.08
15.09.08
18.09.08
21.09.08
24.09.08
27.09.08
30.09.08
03.10.08
06.10.08
09.10.08
12.10.08
15.10.08
18.10.08
21.10.08
24.10.08
27.10.08
Hungary
Korea, Rep.
Poland
800
Russia
600
Turkey
Ukraine
Venezuela
19
.1
0.
20
07
30
.1
1.
20
07
11
.0
1.
20
08
22
.0
2.
20
08
03
.0
4.
20
08
13
.0
5.
20
08
23
.0
6.
20
08
01
.0
8.
20
08
11
.0
9.
20
08
10.08
07.08
04.08
01.08
10.07
07.07
04.07
Brazil
01.07
245
1000
0
388
251
Mexico
200
740
470
Джерело: Reuters EcoWin
1200
400
2765
740
10.06
1600
2765
на 10 років
07.06
1800
27.10.08
на 5 років
04.06
2000
2800
2700
2600
2500
2400
2300
2200
2100
2000
1900
1800
1700
1600
1500
1400
1300
1200
1100
1000
900
800
700
600
500
400
300
01.06
Динаміка CDS окремих країн
2800
2700
2600
2500
2400
2300
2200
2100
2000
1900
1800
1700
1600
1500
1400
1300
1200
1100
1000
900
800
700
600
500
400
300
200
100
Slide 88
Індекси ЕМВІ+спред, ЕМВІ+спред Україна та їх різниця, за станом на 12.03.2009
3600
200
100
0
-100
-200
-300
-400
-500
-600
-700
-800
-900
-1000
-1100
-1200
-1300
-1400
-1500
-1600
-1700
-1800
-1900
-2000
-2100
-2200
-2300
-2400
-2500
-2600
-2700
-2800
-2900
3400
3200
3000
Періоди, коли прибутковість облігацій українських
емітентів є вищою за середній рівень для нових
ринкових економік
3575
3500
3100
2700
2300
1900
1500
1100
700
300
04.03.2009
21.02.2009
10.02.2009
670
30.01.2009
19.01.2009
08.01.2009
28.12.2008
Різниця (права шкала)
1400
17.12.2008
1600
06.12.2008
01.10.2008
1800
25.11.2008
2000
14.11.2008
2200
30.12.08
2738
05.11.08
24.10.08
1698
865
03.11.2008
2400
28.10.08
2479
23.10.2008
2600
12.10.2008
2800
Індекс EMBI+ - спреди між прибутковістю за облігаціями емітентів з нових
ринкових економік та Держказначейства США
Індекс EMBI+ по Україні - аналогічно попередньому для України
1200
1000
800
11.03.09
різниця -2905
600
400
200
Джерело: Cbonds за даними JP Morgan
03.09
02.09
01.09
12.08
11.08
10.08
09.08
08.08
07.08
06.08
05.08
04.08
03.08
02.08
01.08
12.07
11.07
10.07
09.07
08.07
07.07
06.07
05.07
04.07
03.07
02.07
01.07
0
Slide 89
Стан банківської системи напередодні кризи
характеризувався стабільною динамікою
Зобов`язання банків України (тис.грн.)
Кошти
юридичних осіб
Кошти банків
Ощадні
(депозитні)
сертифікати,
емітовані
банком
Кошти
фізичних осіб
Боргові цінні Нараховані
Відстрочені
папери,
витрати, що
податкові
емітовані
мають бути
зобов'я-зання
банком
сплачені
Інші
зобов`язання
Усього
зобов`язань
01.01.2008
168 624 018
154 907 255
163481908
1 314 201
18 029 264
5805546
2 508 801
15 146 834
529 817 828
01.07.2008
174 840 037
185 846 479
194021591
1 448 050
18 012 082
7839843
2 713 625
30 278 742
615 000 450
01.09.2008
186 408 168
198 542 502
200040598
1 620 813
17 084 460
8656101
2 966 087
33 233 320
648 552 049
01.10.2008
194 209 383
202 227 712
202092714
1 409 744
14 708 569
8748401
2 999 241
37 050 765
663 446 528
Зміна на 01.10.2008, %
Зміна до 01.01,
%
15
31
24
7
-18
51
20
145
25
Зміна до 01.07,
%
11
9
4
-3
-18
12
11
22
8
Зміна до 01.09,
%
4
2
1
-13
-14
1
1
11
2
Slide 90
Активи (тис.грн.)
Дата
Резерви під
Цінні папери
знеці-нення
Кошти в НБУ та Цінні папери, що
Резерви під
Резерви у
Цінні папери в
Кошти в інших
у торговому
цінних паперів
готівкові кошти рефінан-суються
заборго-ваність відсот-ках до
портфелі банку
банках
портфелі
у портфелі
банку
НБУ
інших банків
активу
на продаж
банку
банку на
продаж
Резерви у
відсот-ках до
активу
01.01.2008
37 101 997
9 720 545
81 611 826
635 705
0.78
7 028 755
9 914 865
265 815
2.68
01.07.2008
35 772 738
7 628 635
87 794 741
698 018
0.80
7 779 595
11 012 848
247 002
2.24
01.09.2008
41 736 529
8 400 736
90 541 335
706 732
0.78
8 519 890
11 744 763
245 201
2.09
01.10.2008
43 199 817
10 701 576
83 538 077
698 204
0.84
8 582 200
11 985 093
264 058
2.20
Зміна на 01.10.2008, %
Зміна до 01.01,
%
16
10
2
10
22
21
-1
76
Зміна до 01.07,
%
21
40
-5
0
10
9
7
-3
Зміна до 01.09,
%
4
27
-8
-1
1
2
8
11
Дата
Кредити, що
надані
Інвестиції в
асоційо-вані й
дочірні
компанії
у тому числі:
Юридичним
особам
Довго-строкові
Нарахо-вані
активи, признадоходи до
Усього активів
чені для
отри-мання
продажу
Основні
засоби
Кредити
прострочені та
сумнівні
Фізичним
особам
01.01.2008
430 052 037
276 419 378
153 632 659
1 237 362
27 646 303
5 832 730
69 363
599 396 103
6 241 993
01.07.2008
522 026 653
332 025 199
190 001 454
1 452 827
30 398 257
8 020 019
126 851
698 685 146
8 576 162
01.09.2008
552 223 306
352 517 879
199 705 427
1 510 374
32 292 542
8 779 850
145 231
739 857 489
9 680 901
01.10.2008
570 394 934
365 693 375
204 701 559
1 503 385
32 933 624
9 060 397
175 265
755 602 316
10 378 175
Зміна на 01.10.2008, %
Зміна до 01.01,
%
33
32
33
21
19
55
153
26
66
Зміна до 01.07,
%
9
10
8
3
8
13
38
8
21
Зміна до 01.09,
%
3
4
3
0
2
3
21
2
7
Slide 91
Банківська криза в Україні
була спровокована панікою
населення після рейдерської
атаки на Промінвестбанк
Slide 92
Інформація S&P
“Большие
потребности Украины во
внешнем финансировании сохранятся,
поскольку платежи по счету текущих
операций и погашение краткосрочного
внешнего долга составят до 147%
золотовалютных резервов на протяжении
следующих 12 месяцев”
Slide 93
2009 рік
Slide 94
CША
Slide 95
Фіскальні послаблення у окремих країнах, % ВВП
2,5
2,0
1,9
2,0
1,7
1,5
1,4
1,5
1,5
1,4
1,4
1,1
1,0
0,7
0,5
0,5
0,3
0,2
0,0
Світ
США
Великобританія
Туреччина
Іспанія
Росія
Корея
Японія
Італія
Індія
Німеччина
Франція
Китай
Бразилія
0,0
Slide 96
Відтік депозитів
Динаміка депозитів у банківських системах окремих країн
Депозити / Період
Німеччина
Великобританія
Румунія
Польща
Щвейцарія
Білорусь
Росія
Україна
Темп зростання (у Темп зростання (у
національній
перерахунку у
валюті), %
дол.США), %
домашніх господарств,
06.2008 - 09.2008
роздрібні депозити,
10.2008 - 02.2009
домашніх господарств,
10.2008 - 01.2009
у тому числі строкові,
10.2008 - 02.2009
домашніх господарств,
10.2008 - 02.2009
строкові, 10.2008 02.2009
строкові, 10.2008 02.2009, з них:
строкові, фізичних осіб
строкові, суб.госп.діяль.
Зміна курсу нац.
Валюти до
дол.США, %
-0,1
-7,7
-8,5
15,8
6,3
-12,3
11,7
-4,0
-16,3
33,5
15,1
-17,7
13,7
-13,6
-31,7
-49,0
-38,1
-1,1
-13,4
-36
-35,3
-30,9
39,5
-48,9
3,1
-35,3
-35,3
фізичних осіб, 10.2008 12.2008, руб., у нац. вал.
-6,0
-16,7
-12,7
фізичних осіб, 10.2008 12.2008, руб., у іноз. вал.
70,5
51,2
-12,7
домашніх господарств,
10.2008 - 02.2009
-0,1
-34,6
-52,7
домашніх господарств,
10.2008 - 02.2009, грн., у
нац. вал.
-12,8
-42,9
-52,7
домашніх господарств,
10.2008 - 02.2009, грн., у
іноз. вал.
18,0
-22,7
-52,7
Джерело: центральні банки, за останніми наявними даними
Slide 97
МВФ -2009
Slide 98
МВФ рекомендує переглянути
методи управління системними
ризиками
“Найважливішим
недоліком під час буму
була неспроможність побачити загрозу
зростаючої бульбашки цін на активи”
“Програма реформ є масштабною, і люди
іноді сприймають її по різному, але ми
бачимо зусилля знайти спільне рішення”
Реза Могадам, МВФ
Slide 99
Причини кризи
Органи
фінансового регулювання були
неспроможні до виявлення підвищеної
концентрації ризику.
Розробники макроекономічної політики
не приймали до уваги зростаючі
дисбаланси.
Центральні банки концентрували увагу
на стримуванні інфляції, а не на ризиках,
пов’язанних з високими цінами активів
та завеликій долі залучених коштів.
Slide 100
Заходи (рекомендації
МВФ)
Slide 101
Органи фінансового регулювання були неспроможні
до виявлення підвищеної концентрації ризику
Необхідно розширити діапазон регулювання таким
чином, щоб враховувати всі види діяльності, які
підпадають під будь-які ризики.
Регулювання повинне бути гнучким і орієнтуватися на
види діяльності, а не на організації.
Необхідно укріпити ринкову дисциплину (агенцій
кредитного рейтингу).
Існують доводи для вдосконалення правил
бухгалтерського обліку.
Особу увагу слід приділяти поза ринковим операціям
та позабалансовим позиціям.
Центральним банкам слід переглянути умови надання
системної ліквідності.
Slide 102
Відсутність контролю системних ризиків у
макроекономічній політиці
Грошово-кредитна
політика повинна бути
розширена інструментами підтримки
макрофінансової стабільності (а не тільки
стабільності цін).
Посилити податково-бюджетну політику.
Керівні органи повинні використати
інструменти макроекономічної політики для
зміни структури збереження та інвестування
(зменшити дисбаланси).
Slide 103
Недостатнє міжнародне співробітництво по контролю за
ризиками
Розробити
заходи нової системи раннього
попередження та розповсюдження наслідків
кризи на різні країни.
Необхідно розробити правила трансграничної
санації підприємств фінансової галузі.
Необхідна надійна система підтримки
глобальної ліквідності.
Slide 104
Наш Коментар - Майбутнє
Посилення
прямого контролю за
використанням коштів рефінансування.
Зниження долі пенсійних та
інвестиційних фондів.
Відхід від глобалізації на користь
національних інтересів.
Зростання протекціонізму.
Зростання бідності та зменшення довіри
до влади у країнах, що розвиваються.
Slide 105
Росія - 2009
Slide 106
Програма антикризових
заходів Уряду та
Центрального банку
Російської Федерації на 2009
рік
Slide 107
Програма антикризових заходів Уряду та
Центрального банку Російської Федерації на 2009 рік
Уряд і Центральний Банк реалізовуватимуть відповідальну
макроекономічну політику, направлену як на підтримку макроекономічної
стабільності, так і на створення необхідних умов, стимулів для зростання
заощаджень населення, підвищення інвестиційної привабливості
економіки, на формування якісно іншій моделі економічного розвитку. Це
припускає зважену бюджетну політику, підтримку рівноважного обмінного
курсу рубля.
Грошова політика буде направлена на боротьбу з кризою ліквідності у
фінансовій сфері при одночасному зниженні інфляції. Заходи, що
вживаються, повинні привести до підвищення довір'я до національної
валюти, збільшенню рівня монетизації економіки, зниження інфляції,
забезпечуючи тим самим необхідні умови для відновлення стійкого
економічного зростання.
Мета програми:
Збереження і розвиток промислового і технологічного потенціалу
Посилення соціального захисту населення, забезпечення гарантій
соціальної і медичної допомоги, державна підтримка сфери зайнятості
Зниження адміністративного тиску на бізнес
Підвищення стійкості національної фінансової системи
Slide 108
Підтримка банківської системи
Для того, щоб підтримати банківську систему, не допустити
втрати заощаджень громадян Уряд і ЦБ реалізували наступні
заходи:
- Знижені нормативи обов'язкового резервування (вивільнено
близько 380 млрд. рублів).
- Пом'якшені умови кредитування з використанням окремих видів
застави (в рамках вказаних заходів ЦБ зможе розмістити в банках до
1,5 трлн. рублів; фактично розміщено - близько 350 млрд. рублів).
- Надаються кредити без застави (потенційний ліміт - до 3,5 трлн.
рублів, фактично надано - понад 1,7 трлн. рублів). Термін
кредитування збільшений до 1 року. Право на кредити мають 143
банки, скористалися ним 124 кредитні організації.
- ЦБ одержав право частково компенсувати збитки комерційних
банків від операцій на ринку міжбанківського кредитування, якщо
вони виникли внаслідок відкликання ліцензії у банку-контрагенту
(необхідно для відновлення ринку МБК).
- На поповнення капіталів банків виділено 950 млрд. рублів
субординованих кредитів, зокрема Ощадбанку - 500 млрд. рублів,
ВТБ - 200 млрд. рублів, “Россельхозбанку” - 25 млрд. рублів, іншим
банкам - 225 млрд. рублів за умови залучення еквівалентного
співфінансування їх акціонерами (фактично схвалено кредитів на
суму 17 млрд. рублів для 3 банків).
Slide 109
Підтримка банківської системи
.
- На депозити в комерційних банках і в цінні папери розміщені
засоби держкорпорації "Фонд сприяння реформі ЖКХ" (200 млрд.
рублів), держкорпорації "Роснано" (130 млрд. рублів), а також
федерального бюджету. Всього на депозити в банках розміщені
засоби держкорпорацій на суму 430 млрд. рублів.
- До 700 тис. рублів (раніше - 400 тисяч рублів) підвищена страхова
сума по банківських внесках громадян. В результаті захищені 98,5%
внесків.
- Агентством по страхуванню внесків почата санація банківської
системи (перехід банків під управління АСВ, пошук інвесторів). На
оздоровлення таких банків виділено 200 млрд. рублів (фактично
витрачено 60 млрд.). Крім того, на додаткову ліквідність таким
банкам за рахунок ЦБ виділено понад 60 млрд. рублів. Вже 15 банків
перейшли під управління АСВ, зокрема для 11 знайдені нові
акціонери, які завершать санацію.
- Ряд банків проходять процедуру оздоровлення за рахунок коштів
«Внєшекономбанку», (банки "Глобекс" і "Зв'язок-банк" - обсяг
витрат 5,7 млрд. доларів) і ВТБ.
Slide 110
ІНСТРУМЕНТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ
ФІНАНСОВОЇ І БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ
Розширення ресурсної бази і підвищення ліквідності
банківської системи
Збільшення максимального розміру відшкодування по
внесках фізичних осіб в банках. (Збільшений з 400 тис.
рублів до 700 тис. рублів)
Розміщення тимчасове вільних засобів федерального
бюджету на депозитах в комерційних банках.
Розміщення на депозитах в «Внешекономбанку»
засобів Фонду національного добробуту (450 млрд.
рублів)
Відміна дисконту по операціях прямого РЕПО з
облігаціями федеральних позик і облігаціями Банку
Росії
Slide 111
ІНСТРУМЕНТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ
ФІНАНСОВОЇ І БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ
Надання Банку Росії права надавати кредити до 1 року
без забезпечення російським кредитним організаціям,
що відповідають визначених умовам.
Зниження нормативів обов'язкових резервів (Понижені
по кожній категорії з діючих влітку 8,5% до рівня
0,5%. В цілому дана міра забезпечила банкам більше
350 млрд. рублів вільних засобів)
Надання можливості позасудового обігу стягнення на
закладене майно і його подальшої реалізації, дозволяє
заставодержателю підтримувати необхідну ліквідність
своїх активів (Вдосконалення порядку обігу стягнення
на закладене майно)
Slide 112
ІНСТРУМЕНТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ
ФІНАНСОВОЇ І БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ
Санація банківської системи
Забезпечення санації кредитних організацій через Агентство по
страхуванню внесків і «Внєшекономбанк», .
Надання Банку Росії права укладати з банками угоди, відповідно до
яких Банк Росії компенсує банкам частину збитків по кредитах,
виданим організаціям, у яких відкликана банківська ліцензія
Надання Банку Росії права брати участь в торгах на фондовому
ринку
Підвищення процентних ставок по операціях "валютний своп"
строком на один день і по депозитних операціях Банку Росії
Вдосконалення процедур реорганізації комерційних організацій,
зокрема кредитних організацій, за допомогою виключення
безумовного права кредиторів на дострокове погашення боргу у разі
реорганізації
Slide 113
Висновки
Програма антикризових заходів Уряду та Центрального банку
Російської Федерації на 2009 рік це, швидше, програма
допомоги банкам:
Загальна ціна заходів на 2009 рік (а треба сказати, що
фінансується програма не тільки за рахунок федерального
бюджету, але і з інших державних коштів, наприклад Банком
Росії) – майже три трильйони – 2,897 трильйони рублів.
З них найбільша стаття «Виділення субординованих кредитів
комерційним банкам, банкам з державною участю і
«Внєшекономбанку» - всього 555 мільярдів рублів. Тут же
розшифровка: «Зокрема - 200 млрд. рублів ВТБ, 130 млрд. рублів
«Внєшекономбанку», 225 млрд. рублів комерційним банкам».
Плюс виділення кредитів комерційним банкам від Банку Росії –
500 мільярдів рублів.
Отже, більш третини грошей які асигнуються на боротьбу з
кризою йдуть банкам!
Тому слід вважати, що у Програмі антикризових заходів
Російської Федерації мова іде о поєднанні латання дірок та
підтримці окремих верств населення та галузей, а не загальній
програмі реформування економіки.
Slide 114
Рекомендації для України
Концепція «Програми антикризових заходів
Уряду та Центрального банку Російської
Федерації на 2009 рік» та більшість
інструментів, які в ній запропоновані
можуть бути запроваджені для
застосування в Україні. Але для України
необхідно розрахувати (оцінити) відповідні
обсяги коштів, які можуть бути наданими
НБУ, коштів бюджету, які з одного боку
призведуть до подолання наслідків кризи, а
з іншого дозволять утримати інфляцію та
курс гривні у дозволених граничних межах.
Slide 115
Банк Англії
Засновано - 1694 р., Націоналізовано – 1946 р., Незалежний – 1997 р.
У зв’язку з кризою у 2008 р. укладено меморандум про взаєморозуміння між
Банком Англії, Міністерством фінансів та Комісією з регулювання
фінансового ринку. У меморандумі встановлено принципи кооперації між
Банком Англії, Міністерством фінансів та Комісією з регулювання
фінансового ринку по досягненні фінансової стабільності.
У 2009 році прийнята нова редакція закону про банки, яка розширює перелік
інструментів Банку Англії у виключних (в умовах кризи) ситуаціях.
Банку Англії дозволяється купувати боргові зобов’язання приватного сектору
у разі відповідності цих дій виконанню банком головної мети –
монетарної та фінансової стабільності. В Україні у Законі про НБУ це
заборонено.
Slide 116
Процедура та умови купівлі банком зобов’язань приватного сектору
встановлено у спільній з урядом записці (6 лютого 2009).
На засіданні Комітету з монетарної політики 5 березня 2009 було прийнято
рішення знизити ставку Банку Англії до 0,5% та заявлено про виділення
75 млрд. фунтів на програму купівлі активів за рахунок резервів банку.
Банком Англії було заявлено, що можливість виділити цю суму
обумовлено різким падінням рівня ІСЦ (інфляції) з 5,2% за рік у вересні
2008 до 3,0% у січні 2009 (за прогнозом Consensus Forecasts у 2009 році
ІСЦ Великобританії буде дорівнювати 1,0% за рік, що значно менше
встановленої середньострокової цільової межі у 2%).
Slide 117
Україна
Slide 118
Дії НБУ по подоланню фінансовоекономічної кризи
Підтримка ліквідності банківської системи
(програми фінансового оздоровлення і підтримка ліквідності банків в
оперативному порядку)
Стабілізація ситуації на валютному ринку
(обмеження кредитування в інвалюті контрагентів, які не мають
валютної виручки; проведення валютних інтервенцій; проведення
валютних аукціонів; обмеження на готівковому валютному ринку)
Інші заходи (введення тимчасового мораторію на дострокове
зняття депозитів; введення в ряд банків тимчасової адміністрації та їх
фінансове оздоровлення; збільшення суми гарантування вкладів; зміна
порядку розподілу прибутку НБУ)
Slide 119
Подальші дії НБУ
Відновлення довіри до банківської системи України (спільна заява
Стабілізація ситуації на валютному ринку через проголошення чітких
курсових орієнтирів та підтримку РЕОК на рівноважному рівні;
Поліпшення механізму функціонування валютного ринку
(продовження проведення валютних аукціонів на умовах загальної
Уряду та НБУ; внесення змін до Держбюджету і до Основних засад
грошово-кредитної політики відповідно до реалістичного макропрогнозу;
розмежування повноважень та відповідальності між НБУ та Урядом);
конкуренції та доступу всіх його учасників; заборона кредитування всіх
позичальників-нерезидентів та кредитування в іноземній валюті всіх
позичальників-резидентів);
Скасування збору до Пенсійного фонду з операцій купівлі-продажу
іноземної валюти;
Здійснення контролю за зростанням грошової бази відповідно до
цільових показників програми, визначених Меморандумом про
економічну та фінансову політику.
Slide 120
Для стабілізації курсу гривні НБУ звужує грошову масу, що
призводить до падіння виробництва
Річ на зм ін а грошов ої м аси М 2 окре м их країн св іт у, %
60
50
Єв розона
40
Нім еч ч ина
Поль щ а
30
Р ос ія
20
США
Угорщ ина
10
Ук раїна
0
В еликобританія
2009:01
2008:11
2008:09
2008:07
Р ічн а зм ін а ін д е к с у п ро м и с ло во г о ви ро б н и ц т ва о к ре м и х
к раїн , %
20
10
Ве ли ко б р и тан ія
0
Н ім е ч ч ин а
-10
У го р щ и н а
П о льщ а
-20
Ро с ія
У кр а їн а
-30
2009:02
2009:01
2008:12
2008:11
2008:10
2008:09
2008:08
2008:07
2008:06
2008:05
2008:04
2008:03
2008:02
-40
2008:01
2008:05
2008:03
2008:01
2007:11
2007:09
2007:07
2007:05
2007:03
2007:01
-10
Slide 121
Маємо залежність (проаналізовані дані за останні два роки):
Δ(індекс промислового виробництва України) = -68 + 1,49 * ΔМ2
Δ(індекс промислового виробництва Росії) = -13,4 + 0,58 * ΔМ2
Δ(індекс промислового виробництва Угорщини) = -33,9 + 2,78 * ΔМ2
Δ(індекс промислового виробництва Німеччини) = -43,85 + 3,96 * ΔМ2
Тож бачимо явну залежність темпа зростання грошової маси з
зростанням виробництва
Slide 122
МВД не нашло нарушений во время рефинансирования НБУ банков
Министр внутренних дел Юрий Луценко заявил, что МВД не нашло нарушений уголовного кодекса руководством
Нацбанка во время осуществления рефинансирования коммерческих банков. Об этом он сказал в эфире
украинского телеканала в понедельник вечером.
«Проверка продолжается. Решение о возможном возбуждении уголовного дела может принять исключительно
Генпрокуратура. Относительно компетенции МВД - там есть несколько не выясненных вопросов, но могу сказать,
что, скорее за все, уголовный кодекс части подследственности МВД руководством Нацбанка не нарушался», заявил он.
«Как у политика, у меня есть вопросы, почему большинство средств получили несколько избранных банков», отметил министр, которого цитирует «Интерфакс-Украина».
«У нас средства на рефинансирование коммерческих банков бесконтрольно идут нескольким избранным банкам,
их превращают в валюту и выводят заграницу и на этом обогащаются единицы», - сказал Луценко.
«Потом эти клопы, которые насосались народной крови, бросают банки государству и говорят национализируйте, а мы пойдем горевать на Багамские острова. Но законодательство, к сожалению, не
предусматривает уголовной ответственности за такие действия», - подчеркнул министр.
Slide 123
Ефективність антикризових заходів залишає бажати кращого
Антикризові заходи урядів України і Росії найменше
результативні. До такого висновку прийшли експерти
аудиторської компанії ФБК, що розрахували Індекс
антикризової ефективності для восьми країн. Самими
успішними
в
боротьбі
з
кризою
визнані
Великобританія і Німеччина. Висновки ФБК також
підтверджують дослідження ефективності фіскальних
заходів урядів різних країн, проведене ОЕСР.
Slide 124
Програма Уряду
Може
призвети до
різкього зростання
рівня інфляції та
падiння курсу гривні
Slide 125
Рекомендації НБУ:
Підтримання ліквідності банківської системи одночасно з
посиленням контролю за заростанням грошової бази;
Посилення пруденційного регулювання у банківській сфері;
Оскільки ставки кредитування в Україні вищі за рівень
рентабельності більшості підприємств необхідно розробити
спільну програму НБУ та Кабінету міністрів по сприянню
кредитування виробничої галузі;
Розробити заходи нової системи раннього попередження та
розповсюдження наслідків кризи;
Необхідно розробити правила трансграничної санації
підприємств фінансової галузі;
Грошово-кредитна політика повинна бути розширена
інструментами підтримки макрофінансової стабілізації (і у
більш шировому розумінні цього поняття, а не тільки
стабільності цін).
Slide 126
Висновки
Першочергова мета – зупинити кредитний параліч в економіці
– чем довше, тим сложніше.
Падіння курсу гривні може викликати нову (як у 1998 р.) втечу
населення від гривні до євро та дол. США та знецінити вклади
у банках.
Банкрутства банків призведуть до втрати коштів підприємств.
Падіння гривні додатково ускладнить можливості бизнесу
повертати валютні борги у 2009-2012 рр.
Центральний банк володіє обмеженим переліком інструментів
монетарної політики і самотужки подолати кризу не завжди
спроможен (націоналізація іпотечних фондів у США).
Slide 127
Дякую за увагу!
Фінансова стабільність та інстументи
запобігання фінансовим кризам: міжнародний
досвід, рекомендації для України
Домрачев В.М. (Європейський Університет)
Київ – 2011
Slide 2
14 лютого 2011 р. відбулось засідання
Міністрів Фінансів і Голів Центральних
Банків G20. Результатом була заява
стосовно
розробки
міжнародних
принципів макропруденційної політики
стосовно
забезпечення
фінансової
стабільності
Slide 3
Актуальність розгляду інструментів
посилення фінансової стабільності
зумовлена необхідністю забезпечення стабільного
функціонування фінансової системи та фінансового
сектору України. Вирішення цього завдання вимагає
розробки нових механізмів і методів розвитку всіх
сегментів і секторів фінансового ринку на основі
системи узгоджених дій Міністерства фінансів і
Національного банку України. Одним із ключових
елементів такого механізму є розробка системи заходів
щодо координації грошово-кредитної та бюджетноподаткової політики з використанням наявних у
кожній інституції методів та інструментів.
Slide 4
Визначення поняття
фінансової стабільності
Категорія
“фінансова стабільність” є
відносно новою для економічної науки.
Це пов'язано з тим, що у минулому
ринкові системи різних країн не мали
того ступеню волатильності і зв'язаності,
які в сукупності ведуть до загрози їх
загальної дестабілізації і істотно
ускладнює проведення ефективної
фінансової і макро-економічної політики.
Slide 5
На теперішній час єдиної концепції фінансової
стабільності немає ні у вітчизняній, ні в зарубіжній
науці. Причини полягають у наступному:
1. Функції фінансів суттєво відрізняються від інших
економічних функцій, таких, як обмін,
виробництво і розподіл ресурсів.
2. Фінанси сприяють економічному зростанню,
підвищенню ефективності економіки і, кінець
кінцем, соціальному процвітанню.
3. Фінансова стабільність виконує соціальну
функцію – забезпечує суспільне благо, тому
монетарна і фінансова стабільність тісно зв'язані.
Slide 6
Фінансова стабільність є складним
поняттям, стабільна фінансова система
характеризується наступними рисами :
- стійке функціонування її складових елементів;
- здатність збереження її властивостей при
несприятливих зовнішніх діях;
- має ефективно функціонуючу систему нагляду,
моніторингу і управління ризиками;
- включає розумну монетарну політику, що не провокує
зростання цін;
- відсутність істотних відхилень цін на фінансові активи
від своїх фундаментальних рівнів
- здатна адсорбувати несподівані події і шоки реальної
економіки.
Slide 7
Кількісне вимірювання фінансової стабільності тісно
пов’язане з вимірюванням ступені ризику в економіці.
Для вимірювання фінансової стабільності різні
фінансові інституції та центральні банки
використовують методики, які пов’язані з
національними особливостіми структури фінансової
системи країни. Серед інших аналізуються наступні
види ризиків:
- політичні ризики;
- економічні ризики;
- фінансові ризики;
- сумарний ризик;
прогноз за кожним видом ризику.
Slide 8
Політичні ризики
Фактори, за якими робляться оцінки :
Стабільність Уряду.
Інвестиційна привабливість.
Конфлікти: внутрішні та зовнішні.
Рівень корупції.
Мілітаризація країни (віїни).
Релігійні тиски.
Проблеми законодавства.
Етнічні проблеми.
Рівень бюрократії.
Рівень демократії.
Рівень соціальної нерівності.
Slide 9
Економічні ризики
Фактори, за якими робляться оцінки :
ВВП на душу населення.
Зростання реального ВВП.
Рівень інфляції.
Дефіцит бюджету у відсотках до ВВП.
Поточний рахунок у відсотках до ВВП.
Slide 10
Фінансові ризики
Фактори, за якими робляться оцінки (характеризують
розвиток фінансово – банківської системи):
Зовнішній борг у відсотках ВВП.
Обслуговування зовнішнього боргу на протязі року у
відсотках до річного експорту товарів та послуг.
Поточний рахунок за останні 12 місяців у відсотках до
річного експорту товарів та послуг.
Чиста міжнародна ліквідність (міжнародні резерви) у
місяцях імпорту.
Стабільність курсу національної валюти (% зміни на
протязі року).
Стабільність фондового ринку.
Slide 11
Сучасні виклики:
Землетрус
у Японії
Ситуація у Північній Африці
Боргова криза у Європі
Нестійке зростання у Китаї
Проблеми відновлення економіки США
Зростання цін на нафту та продукти
Зростання волатильності світових фінансових
ринків
Відновлення зростання дисбалансів у світовій
економіці
Slide 12
Індекс волатильності фондового ринку США (VIX)
50
20.05.2010;
45,79
45
40
35
30
18.03.11;
24,44
31.12.2009;
21,68
25
12.04.2010;
15,58
20
Джерело: СВОЕ
01.11
02.11
03.11
11.10
12.10
09.10
10.10
08.10
06.10
07.10
04.10
05.10
02.10
03.10
01.10
11.09
12.09
09.09
10.09
08.09
07.09
15
Slide 13
800
млрд.дол.США
600
Джерело: МВФ
Росія
400
Японія
200
Велика Британія
Україна
0
Єврозона
-200
Китай
-400
США
-600
-800
-1000
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
Рис.1. Структура поточного рахунку окремих країн Світу
Slide 14
Динаміка індексів світових цін на продовольство, 20022004=100
450
Джерело: FAO
400
Продукти
М'ясні
Молочні
Хлібо-булочні
Масло
Цукор
350
300
250
200
150
100
1/2011
1/2010
1/2009
1/2008
1/2007
1/2006
1/2005
50
Slide 15
06.01.2011
12.11.2010
18.09.2010
25.07.2010
Греція
Іспанія
Бельгія
06.04.2010
31.05.2010
10.02.2010
17.12.2009
23.10.2009
29.08.2009
Аргентина
Україна
Ірландія
11.05.2009
05.07.2009
17.03.2009
21.01.2009
27.11.2008
03.10.2008
11.02.2011
5000
15.06.2008
09.08.2008
6000
21.04.2008
26.02.2008
17.01.2011
Греція
Іспанія
Болгарія
02.01.2008
23.12.2010
28.11.2010
Аргентина
Україна
Ірландія
03.11.2010
09.10.2010
14.09.2010
20.08.2010
26.07.2010
01.07.2010
1300
1200
1100
1000
900
800
700
600
500
400
300
200
100
0
Динаміка CDS окремих країн
Угорщина
Португалія
Динаміка CDS окремих країн
Угорщина
Португалія
4000
3000
2000
1000
0
Slide 16
125
115
Динаміка ціни нафти та індексу цін сировинних
ресурсів
Нафта (сорт Brent, лів а шкала, дол. США/бар.)
Індекс тов арних ринків Reuters/CRB 25.03.11;
359,57
105
80 дол./бар.
75
65
360
340
320
95
85
380
03.05.10;
88,23
300
25.03.11;
115,61
280
260
25.05.10;
248,79
25.05.10;
66,93
220
200
06.09
06.09
07.09
08.09
09.09
10.09
11.09
12.09
01.10
02.10
03.10
04.10
05.10
06.10
07.10
08.10
09.10
10.10
11.10
12.10
01.11
02.11
03.11
55
240
Slide 17
4
Динаміка індексів фондового ринку нових
ринкових економік, 31.12.2008=1
27.04.2010;
3,418
3,5
3
2,5
MSCI нов і ринков і економіки
MSCI Східна Єв ропа
РТС (Росія)
ПФТС (Україна)
25.03.11;
3,737
2
1,5
0,5
09.03.2009;
0,661
01.09
02.09
03.09
04.09
05.09
06.09
07.09
08.09
09.09
10.09
11.09
12.09
01.10
02.10
03.10
04.10
05.10
06.10
07.10
08.10
09.10
10.10
11.10
12.10
01.11
02.11
03.11
1
25.05.10;
2,034
Джерело: Reuters EcoWin
Slide 18
Д и н а м ік а ск л а до в и х зо в н ішн ьо го б о ргу У к ра їн и , м л рд. $
140
Д е р ж а ва
120
З о вн іш н ій б о р г
Ба н ки
100
М іж н а р о дн і р е зе р ви
Ін ш і с е кто р и е ко н о м іки
80
Л и н е й н ы й (З о вн іш н ій б о р г)
60
40
2 0 1 0 :0 4
2 0 1 0 :0 2
2 0 0 9 :0 4
2 0 0 9 :0 2
2 0 0 8 :0 4
2 0 0 8 :0 2
2 0 0 7 :0 4
2 0 0 7 :0 2
2 0 0 6 :0 4
2 0 0 6 :0 2
2 0 0 5 :0 4
2 0 0 5 :0 2
2 0 0 4 :0 4
2 0 0 4 :0 2
0
2 0 0 3 :0 4
20
Slide 19
Процес управління загрозами
Передбачення
загроз
Визначення природи загрози, ризиків і
розміру (можливих) втрат
Планування впливу на загрози (ціль, метод)
Безпосереднє здійснення впливу на загрози
(інструменти, заходи)
Моніторинг результатів впливу на загрози
Удосконалення методів впливу на загрози
(корегування, розробка нових методів)
Slide 20
Інструменти забезпечення
фінстабільності:
Інституційні
- Запровадження нових наглядових установ
(зокрема, Банк міжнародних розрахунків та
Базельскій комітет у 1999 році з метою
забезпечення фінансової стабільності
організували Financial Stability Institute (FSI)).
Фінансові
- розробка стабілізаційних програм,
- посилення нагляду: Базель ІІІ
Slide 21
Інституційні: Міжнародна практика забезпечення фінансової
стабільності та запобігання кризових явищ у фінансовому
секторі
Більшість країн розробили свої стабілізаційні програми. Вважається,
що кращей та найбільш обоснованою є програма Уряду США.
В її основу покладено наступні ключові елементи:
1. Посилення довіри з метою фінансової стабілізації шляхом:
- проведення ретельного стрес-тестування провідних банків;
- забезпечення прозорості балансів та належного рівня
інформування;
- надання фінансової допомоги.
2. Створення державно-приватного інвестиційного фонду.
3. Стимулювання споживчого попиту і бізнесу.
4. Посилення прозорості і платоспроможності, обмеження розміру
дивідендів.
5. Підтримка домогосподарств і запобігання втратам закладеного
майна.
6. Сприяння розвитку малого бізнесу, надання позик.
Slide 22
Інституційні: Міжнародна практика забезпечення фінансової
стабільності та запобігання кризових явищ у фінансовому
секторі
ФРС взаємодіє з Казначейством США для стабілізації фінансового
ринку на основі прозорості та зрозумілості. При цьому про свої дії
ФРС інформує Конгрес США та суспільство. Ключовими
елементами плану фінансової стабілізації запровадженого
центральними банками є:
- Збільшення обсягів ліквідних коштів у банківській системі;
- Посилення політики відсоткових ставок у напрямі сприяння
стабілізації економіки;
- Посилення пруденційного регулювання у фінансовій сфері;
- Рекапіталізація банківської системи (також за участю держави);
- Викуп проблемних активів;
- Стимулювання кредитування (спеціальні програми спільно з
урядом);
- Збільшення гарантій щодо збереження вкладів.
Slide 23
Інституційні: Міжнародна практика забезпечення фінансової
стабільності та запобігання кризових явищ у фінансовому
секторі
Інший напрямок плану фінансової стабілізації має «Програма
антикризових заходів Уряду та Центрального банку Російської Федерації
на 2009 рік». Метою програми є: збереження і розвиток промислового і
технологічного потенціалу, посилення соціального захисту населення,
забезпечення гарантій соціальної і медичної допомоги, державна
підтримка сфери зайнятості, зниження адміністративного тиску на бізнес,
підвищення стійкості національної фінансової системи. Також
передбачено наступне:
- зниження норми обов’язкового резервування на 4% = 300 млрд. руб.;
- збільшення ліміту по бюджетним «залишкам» Мінфіна;
- розміщення залишків бюджету на 3 місяца через три держбанка - 1080
млрд. руб.;
- зниження експортних податків на нафту у 3 кварталі = $ 5.6 млрд.;
- збільшення капіталу АІЖК = 60 млрд. руб.;
- підтримка фондового ринку = 500 млрд. руб.;
- можливість отримати кредит у “ВЭБ” для погашення зовнішніх
зобов’язань = $ 50 млрд.;
- субординовані кредити банкам строком на 5 років = 950 млрд. руб.;
- введення обмежень на роботу біржи.
Slide 24
Досвід Великобританії.
Банк Англії: засновано - 1694 р., націоналізовано – 1946 р.,
незалежний – з 1997 р. У зв’язку з кризою у 2008 р. укладено
меморандум про взаєморозуміння між Банком Англії,
Міністерством фінансів та Комісією з регулювання фінансового
ринку. У меморандумі встановлено принципи кооперації між
Банком Англії, Міністерством фінансів та Комісією з
регулювання фінансового ринку по досягненні фінансової
стабільності.
У 2009 році прийнята нова редакція закону про банки, яка
розширює перелік інструментів Банку Англії у виключних (в
умовах кризи) ситуаціях.
Банку Англії дозволяється купувати боргові зобов’язання
приватного сектору у разі відповідності цих дій виконанню
банком головної мети – монетарної та фінансової стабільності. В
Україні у Законі про НБУ це заборонено.
Slide 25
Новітні тенденції щодо розбудови
системи регулювання фінансового
сектору в країнах ЄС
Регулювання ринку фінансових послуг в країнах ЄС
напередодні та під час кризи базувалося на
децентралізованій моделі нагляду, ефективність якої у
значній мірі залежала від взаємодії національних
регуляторів.
Як показала фінансова криза, недоліком такої системи
було те, що фінансові інституції і, передусім, банки
були «глобальними у житті, локальними у своєму
уході»
Оновлена система нагляду. Європейська комісія
реалізовує проект модернізації системи контролю за
фінансовим сектором Євросоюзу з метою
недопущення повторення кризи в майбутньому.
Slide 26
Перша група нагляду буде сформована з центробанків
країн - членів ЄС і регуляторів фінансових ринків.
Вони займатимуться загальним моніторингом стану
фінансової системи ЄС і попереджатимуть
Єврокомісію про будь-які, навіть незначні, ознаки, які
можуть свідчити про кризу, що насувається. Цей
наглядовий орган називатиметься Європейською
радою з системних ризиків.
Друга група нагляду, Європейська система фінансового
нагляду складається з:
- Об’єднаного комітету європейських наглядових
органів;
- Європейських наглядових органів у сфері цінних
паперів та ринків, банківської справи, страхування та
професійних пенсій (координуються вказаним вище
Об'єднаним комітетом).
Slide 27
Європейські наглядові органи
Європейська рада з системних ризиків. Метою діяльності
Європейської ради з системних ризиків є макропруденційний
нагляд за фінансовою системою з метою запобігання /
нейтралізації системного ризику для фінансової стабільності в
ЄС. Функції:
1. Збирати та аналізувати всю важливу інформацію для моніторингу
та оцінки потенційних загроз для фінансової стабільності, які є
результатом макроекономічного розвитку та розвитку фінансової
системи в цілому;
2. Ідентифікувати та визначати найбільш пріоритетні ризики;
3. Попереджувати про проблемні ризики, які є істотними;
4. За необхідності надавати рекомендації щодо заходів, які мають
бути вжиті в якості реакції на ідентифіковані ризики;
5. Продовжувати моніторинг реагування на певні попередження та
рекомендації;
6. Ефективно співпрацювати з Міжнародним Валютним Фондом,
Радою Фінансової Стабільності (Financial Stability Board) та
безпосередньо з країнами.
Slide 28
Європейські наглядові органи
Об’єднаний комітет європейських наглядових органів.
Завдання Об'єднаного комітету європейських наглядових
органів включають існуючі завдання комітетів щодо
регулювання ринку фінансових послуг ЄС, та додаткових
технічних завдань: а). Розробка пропозицій щодо
запровадження нових стандартів та правил нагляду в межах
ЄС; 2). Полегшення обміну інформацією і угодами між
національними наглядовими органами, надання необхідних
обґрунтувань і удосконалення нормативного законодавства;
3). Визначення комплексного показника
кредитоспроможності позичальника; 4). Координа-ція та
ухвалення рішень в критичних ситуаціях.
Slide 29
Європейські наглядові органи
Цілями
Європейського органу з питань
цінних паперів та ринків є: покращення
функціонування внутрішнього ринку, у т.ч.
через створення раціональної, ефективної та
послідовної системи регулювання та нагляду;
забезпечення цілісності, прозорості,
ефективності та впорядкованого
функціонування фінансових ринків; посилення
міжнародної координації у сфері нагляду.
Slide 30
14 лютого 2011 р. відбулось засідання Міністрів
Фінансів і Голів Центральних Банків G20.
- Під егідою G20 створюється Рада з фінансової стабільності (Financial Stability Board)
замість Форуму з фінансової стабільності, із розширеним мандатом. Її завданням буде
сприяння створенню конкурентного міжнародного фінансового середовища, вільного від
протекціонізму. Серед інших завдань органу стане розробка системи аналізу
макроекономічних та фінансових ризиків та рекомендації щодо їх подолання;
- Реалізувати принцип транскордонного управління кризами, для системно важливих
міжнародних корпорацій – розробити плани подолання ризиків та розв’язання проблемних
ситуацій (іншими словами, вирішити проблему міжнародних фінансових корпорацій, які є
«завеликими, щоб збанкротувати»); це включатиме, серед іншого, плани щодо можливого
поділу та ліквідації фінансових груп; передбачалося також створення міжнародних
наглядових органів для таких груп (завершення процесу передбачалося до червня ц.р.);
- Розвинені країни, МВФ, інші міжнародні організації повинні сприяти новим ринковим
економікам та країнам, що розвиваються, у формуванні та реалізації нових регулятивних
норм, які відповідатимуть новим міжнародним стандартам;
- Посилити стандарти пруденційного нагляду після завершення кризи; зокрема, це
включатиме на національному рівні запровадження більш високих та більш якісних вимог до
капіталу, створення проти циклічних капітальних «буферів» (фондів), вищі капітальні вимоги
для більш ризикових продуктів (послуг), жорсткіші вимоги щодо позабалансових операцій;
вважається, що такий підхід дозволить запобігти надмірно ризиковим операціям банків та
запобігатиме поширенню шоків на фінансову систему в цілому;
- Гармонізувати підхід до визначення капіталу, запровадити заходи із боротьби із
проциклічністю, у тому числі шляхом введення вимоги до банків щодо формування резервів
ресурсів для подолання кризових часів;
- Базельський комітет та національні органи повинні працювати над удосконаленням
управління ризиками у рамках процесу сек’юритизації, у тому числі щодо частки ризику, яку
несе емітент цінних паперів (який стимулював би більш стриману поведінку щодо ризиків)
Slide 31
Базель ІІІ
Укріплення
банківської системи
Вдосконалення інструментів з
забезпечення фінансової стабільності
Забезпечення довгострокової
стабільності
Мікро- та макропруденційний нагляд
Slide 32
Базельський Комітет (Базельський комітет із банківського нагляду
(BCBS) оприлюднив свої рекомендації:
- Базельський комітет та національні органи повинні опрацювати та запровадити нові міжнародні вимоги до
ліквідності фінансових організацій, у тому числі транснаціональних; це включатиме, зокрема, коефіцієнт
покриття ліквідності у кризових умовах та більш довготерміновий коефіцієнт структурної ліквідності;
- Імплементація Другої Базельської угоди до 2011 р. у країнах Великої двадцятки залишається актуальною
метою;
- Від Базельського комітету вимагається перегляд інструкцій щодо вимірювання концентрації ризиків;
регулятори повинні посилити вимоги щодо практики менеджменту ризиків у банках; банки повинні
переоцінити свої моделі оцінки ризику з метою врахування кризових умов та прозвітувати перед
регуляторами; крім того, від фінансових компаній вимагається розширити регулярне розкриття
інформації щодо та понесених втрат у відповідності до міжнародних стандартів;
- Особлива увага привертається до подолання розриву у рівні регулювання банків, страхових компаній та у
сфері цінних паперів;
- Вповноважені органи повинні відслідковувати значні зміни у цінах активів та їх потенційні наслідки для
макроекономіки та фінансової системи;
- Пропонується переглянути кодекси ділової поведінки на рівні країн та регіонів з метою підвищення рівня
захисту інвесторів та ринків;
- Регуляторна система повинна бути змінена з тим, щоб органи могли адекватно визначати та враховувати
макропруденційні ризики у різних секторах фінансової системи, у тому числі щодо банків, «тіньових
банків» (фінансові інституції, які не підпадають під формальне визначення банків, проте реально
виконують більшість функцій банків) та приватних капітальних фондів з метою обмеження накопичення
системного ризику;
- Усі компанії, чиє банкрутство загрожуватиме фінансовій стабільності повинні підлягати консолідованому,
регулярному нагляду відповідно до найвищих стандартів (конкретні пропозиції розглянуті вище);
- Хедж-фонди та їх менеджери повинні реєструватися і розкривати необхідну для оцінки системного ризику
(який вони становлять індивідуально чи спільно) інформацію наглядовим та регулюючим органам;
оцінюватися також буде наявність належного управління ризиками у цих фондах; при цьому будуть
розроблятися заходи із обміну інформацією між зацікавленими органами; ефективний менеджмент
ризиків вимагається також від компаній, які виступають партнерами хедж- фондів;
- Для ринку похідних цінних паперів (деривативів) рекомендуються стандартизація, а також підвищення
стійкості, у тому числі через створення централізованого клірингу, який буде підлягати регулюванню та
нагляду; стандартизація, зокрема, торкнеться ринку свопів на корпоративний дефолт (CDS);
Slide 33
Базель ІІІ
Посилення
вимог до капіталу банків
Банки повинні мати більше ліквідних
активів
Обмежити леверідж банків
Збільшити розмір резервів банківського
капіталу
Slide 34
Базель ІІІ
Ввести
граничний коефіцієнт леверіджа для банків
Зменшити проциклічність фінансового сектору
Контрциклічні резерви банків повинні бути
привязані до співвідношення Кредит-ВВП у країні
Необхідно запровадити заходи для прогнозування
галузевих бізнес – циклів у реальному часі
Необхідно запровадити стрес сценарії для
прогнозування стану ліквідності
Slide 35
Базель ІІІ
Основну
увагу слід приділяти Системним
фінансовим інституціям (SIFIs)
Розробити індикатори системного ризику
Надати визначення SIFIs
Розробити диференційовані правила
регулювання та нагляду за фінансовим
інституціям в залежності від системності (чи
окремі для SIFIs)
Розробити заходи зменшення імовірності
банкрутства SIFIs
Розробити заходи запобігання
розповсюдження ризиків
Slide 36
Особливості фінансової стабільності в
українській економіці.
Під час фінансової кризи зросли ризики дефолту України. Хоча на
поточний час ризики для України значно зменшились у
порівнянні з зростаючими ризиками країн Єврозони, дослідження
факторів, які формують значення ризику залишається
актуальним. При цьому варто зазначити, що, принаймні наразі,
зарубіжні інвестори сприймають загрозу дефолту у ряді країн
Єврозони як більш ймовірну, ніж в Україні. Про це свідчать
котирування свопів на суверенний дефолт, які можна розглядати
як один з індикаторів оцінки ринком спроможності держави
вчасно й у повному обсязі розрахуватися за своїми
зобов’язаннями. За цим показником премія за ризик, пов’язана із
суверенними цінними паперами таких держав, як Угорщина,
Ірландія, і особливо – Греція, помітно перевищують українські.
Slide 37
Своп на суверенний дефолт (Credit Default Swap, CDS) – кредитний похідний цінний
папір, який дозволяє покупцю отримати компенсацію в разі виникнення визначеної
кредитної події для відповідних активів чи окремого кредиту. В обмін на компенсацію
покупець CDS сплачує емітенту цього цінного паперу періодичну премію, розмір якої
визначений в базових пунктах (відсоток вартості референційних активів).
Д ин а м і к а C D S о к ре м их кр а ї н
6000
А р г ентина
У к р аїна
Ір л андія
5000
Г р еція
Іспанія
Б ель гія
У го р щ ина
П ор ту г алія
4000
3000
2000
1000
0 6 .0 1 .2 0 1 1
1 2 .1 1 .2 0 1 0
1 8 .0 9 .2 0 1 0
2 5 .0 7 .2 0 1 0
3 1 .0 5 .2 0 1 0
0 6 .0 4 .2 0 1 0
1 0 .0 2 .2 0 1 0
1 7 .1 2 .2 0 0 9
2 3 .1 0 .2 0 0 9
2 9 .0 8 .2 0 0 9
0 5 .0 7 .2 0 0 9
1 1 .0 5 .2 0 0 9
1 7 .0 3 .2 0 0 9
2 1 .0 1 .2 0 0 9
2 7 .1 1 .2 0 0 8
0 3 .1 0 .2 0 0 8
0 9 .0 8 .2 0 0 8
1 5 .0 6 .2 0 0 8
2 1 .0 4 .2 0 0 8
2 6 .0 2 .2 0 0 8
0 2 .0 1 .2 0 0 8
0
Slide 38
є очевидним факт
необхідності різкого
збільшення вимог до
капіталізації банків в
Україні
Частка
155 кишенькових
банків
25%
наступні 10 банків з
20 найбільших
19%
УКРЕКСІМБАНК та
ОЩАДБАНК
13%
інші 8 банків з 10
найбільших
43%
Частка наданих кредитів банками України (01.01.2011)
наданих кредитів банками України
(01.01.2011):
2-a державними банками – 13%; 10
найбільшими банками – 56%; 20 найбільшими
банками - 75%. На решту 155 ”кишенькових”
банків припадає 25 % кредитів.
Slide 39
Зовнішньоекономічні ризики для економіки України
можна вділити такі ризики та групи ризиків зовнішнього економічного середовища,
які можуть загрожувати розвитку української економіки:
зниження економічної активності (більш повільним проти прогнозованого
розвитком) країн-основних економічних партнерів України, що знизить зовнішній
попит. Таки розвиток подій може бути пов'язаний, серед іншого, із згортанням
кризи суверенних боргів у Єврозоні, або з різким та передчасним переходом
провідних центральних банків до жорсткої монетарної політики;
погіршення зовнішньоекономічної кон’юнктури, викликане або відсутністю
зростання (чи анемічним зростанням) цін на критичні предмети експорту України,
або випереджаючими темпами зростання цін імпортованих ресурсів (зокрема,
енергоносіїв)
прискорення інфляції під впливом зовнішніх чинників (пов’язано із ризиком
зростання світових цін). Цей фактор може мати також негативний соціальний
ефект, здійснюючи особливий тиск на домогосподарства із низьким рівнем
доходу;
погіршення умов фінансування, що може бути пов’язане, серед іншого із
борговою кризою у «периферійних» країнах Єврозони (Греції, Іспанії, Португалії,
Ірландії) або у одній із сусідніх нових ринкових економік (наприклад, в
Угорщині). Кожна з цих подій матиме негативний ланцюговий ефект для економік
усього регіону. Іншим фактором може стати підвищення вартості кредитних
ресурсів внаслідок дій провідних центральних банків;
тиск на курс гривні та ціни українських активів внаслідок припливу капіталу через
розрив у рівнях відсоткових ставок між новими ринковими та розвиненими
економіками, особливо у випадку переходу ряду центральних банків провідних
нових ринкових економік до більш жорсткої монетарної політики під тиском
високих рівнів інфляції (у такому разі з’являться передумови для спекуляцій, і,
можна припустити, що розрив у рівнях ставок не буде реально відображати
співвідношення існуючих ризиків).
Slide 40
Теорії криз
Slide 41
Фінансові кризи – характерна риса
сучасної економіки (часто пов’язані з
політичними кризами):
Банківські кризи
Валютні кризи
Бульбашки
Обширні (twin, системні) кризи
Slide 42
Головне питання – роль центрального
банку у подаланні (протидії) фінансової
кризи
Чи спроможен центральний банк
використовуючи свої інструменти без
шкоди для економіки взагалі протидіяти
фінансовій кризі
Яка стратегія при цьому повинна
використовуватись
Які інструменти можуть бути
використані, зокрема в Україні
Slide 43
Моделі фінансових криз:
Теорія раціональної поведінки інвесторів
(Leland M. A Revolution in Arrears: The
development Crisis in Latin America, N.Y.,
Preager Publ., 1988, -212 p.)
Теорія ірраціональної поведінки
інвесторів (Shiller Robert J., Irrational
Exuberance, Princeton Univ.Press, 2005, 344 p.)
Slide 44
Теорія раціональної поведінки
інвесторів (Leland 1987)
Теорія
поганих новин
Теорія страху розвалу ринку
Теорія надлишкового хеджування
Slide 45
Теорія раціональної поведінки
інвесторів
Інформаційно-інформовані
Не
інформовані інвестори
інвестори
Slide 46
Хогарт: Бульбашка Південного моря (1720 р.)
Slide 47
Теорія ірраціональної
поведінки інвесторів
Бульбашка .com технологій у США, 2000 р.
6000
United States, Standard &
Poors, 500 Composite,
Index, Price Return,
Close, USD
5000
United States, Nasdaq,
Composite Index, Close,
USD
4000
3000
2000
07.08
01.08
07.07
01.07
07.06
01.06
07.05
01.05
07.04
01.04
07.03
01.03
07.02
01.02
07.01
01.01
07.00
01.00
07.99
01.99
07.98
01.98
07.97
0
01.97
1000
Slide 48
Кризи класичні та кейнсіанські
Кейнсіанський
підхід: акцент робиться
на попиті споживачів.
Кейнсіанська криза: підприємства не в
змозі використати виробничі потужності
із-за недостатності попиту на вітчизняну
продукцію, збільшується імпорт,
погіршується зовнішній баланс.
Slide 49
Кризи класичні та кейнсіанські
Класичний
підхід: акцент робиться на
виробництві та на рентабельності
підприємств.
Класична криза: підприємства не можуть
збільшити випуск продукції із-за
недостатньої рентабельності і для
збільшення прибутків підвищують ціну.
Продукція стає неконкурентоздатною.
Необхідно проводити курсову корекцію.
Slide 50
Кризи класичні та кейнсіанські
Сучасна
криза має признаки криз обох
типів: Збільшення іздержек
виробництва, зниження рентабельності
підприємств, зростання інфляції,
збільшення зовнішньої заборгованості,
зменшення попиту, збільшення
безробіття.
Slide 51
Ціна фінансових криз велика
2001
падіння
реального
ВВП (%)
-10,9
1991
-6,2
1997
-13,1
1997
-2
1997
-6,9
1997
-7,4
1994
-6,2
1997
-0,6
1998
-5,3
1997
-10,5
2000
-5,7
1998
-1,9
рік
Аргентина
Фінляндія
Індонезія
Японія
Корея
Малазія
Мексика
Філіпіни
Росія
Таїланд
Туреччина
Україна
Джерело: МВФ, Systemic banking crises: A new Database
Slide 52
Бульбашки
Slide 53
Бульбашка може бути визначена як шокове
(різьке) зростання ціни активу, яке спочатку було
ініційовано очікуванням майбутнього зростання
ціни, але це зростання в подальшому зацікавило
трейдерів - спекулянтів які цікавляться
прибутком від подальшого продажу активу, а не
його використанням.
The New Palgrave
Slide 54
Бульбашки
Легко визначити теоретично
Але, практично неможливо встановити час
лопання
Стратегія попередження вибуху:
відслідковувати поведінку та фактори, які
впливають на стан бульбашки
Необхідно регулювати (обмежувати)
Бульбашки виникають при раціональній
поведінці інвесторів
Slide 55
Не всяка бульбашка призводить до кризи
Криза виникає коли високоприбуткові, але і
високоризиковані активи, стають менш
прибутковими за безризиковані
Коли спред стає від’ємним (embi).
Slide 56
Багато факторів, які спричиняють кризи пов’язані між собою. Так валютні
кризи пов’язані з банківськими кризами.
• По-перше, уряди утримують фіксований режим обмінного курсу або режим
плавання у вузькому коридорі, які уразливі до спекулятивних нападів.
• По-друге, місцеві банки мають невідповідність між іноземними
зобов'язаннями і місцевими активами і тому піддані ризикам обмінного курсу.
Це приводить до двох ефектів, які приводять до парної кризи:
• По-перше, відтік валюти, який приводить до знецінення обмінного курсу,
скорочує
значення інвестицій банків.
• По-друге, коли іноземні кредитори, які керують місцевими банками, і
витягують їх гроші з економіки, вони побічно скорочують кількість іноземних
резервів, що тримає уряд. Уряду необхідно захищати валюту
і він залишає виправлений режим обмінного курсу. Це збільшує стимул для
спекулянтів, щоб напасти на валюту, оскільки вони знають, що напад є
ймовірно, більш успішним.
В результаті цих двох ефектів, збільшення вірогідності одного виду кризи
генерує
збільшення вірогідності іншого типу. Це приводить порочний цикл між обома
види кризи.
Центральний банк, як кредитор останнього рівня в країні, втрачає більші
резерви, і зростає вірогідність валютної кризи. Потім, криза валюти збільшує
вірогідність банківської кризи, результатом якої може стати втрата кредитором
останнього рівня валютних резервів. Залишається звертатися до
Slide 57
Фактори
Фактори, які свідчать про загрозу кризи:
i ) зовнішні:
( E ) = динаміка реального обмінного курсу валюти;
(CA/GDP) = відношення поточного рахунку до ВВП;
( M 2 / R ) = відношення обсягу грошової маси до міжнародних резервів;
( S T F D / R ) = відношення короткострокового боргу до розміру
міжнародних резервів;
i i ) банківський сектор:
( L * / G D P ) = відношення іноземних запозичень банків до ВВП;
( C / G D P ) = відношення кредитів у приватний сектор до ВВП;
( L / G D P ) = зобов’язання банків до ВВП;
( J l / J d) = відношення ставки за кредитами до ставки за депозитами;
(NPL/TBA) = відношення суми недоходних активів до загальної суми
активів;
i i i ) реальний сектор: ( Y ) = зростання ВВП.
Slide 58
Передумови сучасної кризи
Slide 59
Зростання Світової економіки на протязі 2003-08 було
рекордним = 33%
Зростання 90-х – початку 2000-х відбувалось при низких
процентних ставках та інфляції - у кінці зростання почала
зростати інфляція
Зростання цін на енергію було обумовлено низкими темпами
інвестування при незвичайно високому економічному
зростанні
Збільшувались дисбаланси в економіці США (5-6% ВВП). На
протязі останніх років економіка США характеризувалась
«потрійним дефіцитом»: бюджетним, торговельним та рахунку
поточних операцій
Непропорційно зростали активи та прибутки у фінансовому
секторі – ризиковані активи та піраміда фінансових
інструментів
Системний провал при аналізі системних ризиків у
фінансовому секторі
Швидкі темпи економічного зростання у 2000-і роки ->
зростання попиту на основні сировинні товари -> зростання
споживчої інфляції
Slide 60
Іпотечна
криза у США дала поштовх кредитній кризі –
системна помилка в США
Система
до 2007 г. не помічала проблеми «поганих»
іпотечних облігацій
У
вересні 2008 внутрішня стабільність розвалилась
Деривативна
надбудова виявилась тяжкою для системи
Регулятори
та системи моніторингу виявилися не
адекватними системним ризикам
Рік
розгортання кредитної кризи виявився втраченим для
боротьби з системною кризою
Нова
загроза для реального сектора
Slide 61
Історія виникнення
Slide 62
Дата
Об’єкт поглинання
Покупець
Тип
22 лютого, 2008
30 травня, 2008
1 липня, 2008
Northern Rock (Англія)
Bear Stearns
Countrywide Financial
Уряд
JPMorgan Chase
Bank of America
Комерційний банк
Інвестиційний банк
Іпотечна компанія
7 вересня, 2008
Fannie Mae
Федеральний Уряд
Іпотечна компанія
7 вересня, 2008
14 вересня, 2008
Fraddie Mac
Merrill Lynch
Федеральний Уряд
Bank of America
Іпотечна компанія
Інвестиційний банк
16 вересня 2008
American International Group
Федеральний Уряд
18 вересня, 2008
HBOS Великобританія
Lloyds TSB
Страхова компанія
Диверсифіковані
фінансові послуги
26 вересня, 2008
Lehman Brohers
Продан по часткам
26 вересня, 2008
JPMorgan Chase
28 вересня 2008
Washington Mutual
Bradford&Bingley
(Великобританія)
28 вересня 2008
29 вересня 2008
Fortis (Бельгія)
Wachovia
Уряд
Citigroup
29 сентября 2008
Glitnir,
Landasbanki (Исландия)
Уряд
29 сентября 2008
Hypo Real
Estate (Германия)
Банки
Banco Santander SA
27 жовтня 08 банк KBE (Бельгія) – 3,5 млрд.євро
Ціна, млрд.
$
н.д
2.2
4.0
Державні
гарантії
Державні
гарантії
44.0
85.0
21.8
Інвестиційний банк
Диверсифіковані
фінансові послуги
Диверсифіковані
фінансові послуги
Диверсифіковані
фінансові послуги
Комерційний банк
Банкрут
Коммерческий банк
Диверсифіковані
фінансові послуги
0.86
50.0
(гарантії)
1.9
42.2
16.3
2.2
Slide 63
Наслідки сучасної кризи
Slide 64
Реакція на кризу: США, ЄС, Росія, Україна
1 – іпотечна криза в США та вторинні цінні папери
2 – криза ліквідності у інвестиційних банків
3 - параліч кредитування
4 - криза довіри
5 - націоналізація ключевих банків
6 - економічни націоналізм, загроза протекціонізму
7 - загроза паніки в ощадній системі
8 – обмеження доступу до кредиту для реального
сектору
9 - встановлення довіри до ринків
10 - реформа моніорингу та регулювання міжнародної
фінансової системи
Slide 65
Обсяг світового ринку CDS (по сумі
застрахованих зобов’язань) досяг 60 трлн. $ =
більше світового ВВП у 2007 році!
70000
60000
млрд. $
50000
40000
30000
20000
10000
0
Dec.2004
Jun.2005
Dec.2005
Jun.2006
Dec.2006
Jun.2007
Dec.2007
Slide 66
1996Q1
1996Q2
1996Q3
1996Q4
1997Q1
1997Q2
1997Q3
1997Q4
1998Q1
1998Q2
1998Q3
1998Q4
1999Q1
1999Q2
1999Q3
1999Q4
2000Q1
2000Q2
2000Q3
2000Q4
2001Q1
2001Q2
2001Q3
2001Q4
2002Q1
2002Q2
2002Q3
2002Q4
2003Q1
2003Q2
2003Q3
2003Q4
2004Q1
2004Q2
2004Q3
2004Q4
2005Q1
2005Q2
2005Q3
2005Q4
2006Q1
2006Q2
2006Q3
2006Q4
2007Q1
2007Q2
2007Q3
2007Q4
2008Q1
2008Q2
%
Рівень простроченої заборгованості у
США швидко зростає
4.5
4.0
3.5
Всі кредити
3.0
2.5
На житло
2.0
1.5
1.0
На комерційну
нерухомість
0.5
Source: Federal Reserve
Slide 67
Антикризові заходи у США
Введення
державних гарантій для фондів
грошового ринку (money market funds) = $ 50 млрд.
Введення
державних гарантій по іпотечним
облігаціям Fannie Mae и Fraddy Mac, та $85 - AIG
Запровадження
Term auction facility – нового
інструменту ФРС – до $300 млрд.
План
Полсона – викуп «проблемних активів» у
фінансових організацій = $700 млрд.
Запровадження
спеціального фонду ФРС для
купівлі короткострокових векселів (6 жовтня 2008
року).
Slide 68
Антикризові заходи у Росії
Зниження
норми обов’язкового резервування на 4% = 300 млрд.
руб.
Збільшення
ліміту по бюджетним «залишкам» Мінфіна
Розміщення
залишків бюджету на 3 місяца через три держбанка 1080 млрд. руб.
Зниження
експортних податків на нафту у 3 кварталі = $ 5.6 млрд.
Збільшення
Підтримка
капіталу АІЖК = 60 млрд. руб.
фондового ринку = 500 млрд. руб.
Вожливість
отримати кредит у “ВЭБ” для погашення зовнішніх
зобов’язань = $ 50 млрд.
Субординовані
кредити банкам строком на 5 років = 950 млрд.
руб.
Введення
обмежень на роботу біржи
Slide 69
Ф інансуванн я заходів протидії ф ін ансової к ризи у Росії
С истем на підтр им ка
С ума, м лрд.рос.рублів К ом у
Д жерело фін ан суванн я
Ф орм а підтри м ки
Ро зміщ ення на короткострокових депозитах
15 00
комерційним банкам
тим часо во вільні кош ти бю дж ету
70 0
комерційним банкам
Ц ентральний банк Р Ф
50 0
комерційним банкам
Ц ентральний банк Р Ф
45 0
комерційним банкам
Ф онд національного добробуту
13 00
держ авний «ВЭ Б» банк
за рахунок м іж наро дних р езервів
14 3
комерційним банкам
13 5
комерційним банкам
Д ер ж корпорація Ж К Г
75
держ авний «ВЭ Б» банк
за рахунок Ф едерального бю дж ету Збільш ено статутний капітал
60
20 0
А генція іпо течного ж итлового
кредитування
А генція страх ування вкладів
Ф онд спр ияння р еформ ування
Ж КГ
Н адання короткостроко вих кредитів без
застави
Н адання субордино ваних довгостроко вих
кредитів
Н адання субордино ваних довгостроко вих
кредитів
Ство рення деп озиту для реф інансування
зовніш ньо го боргу кам паній
Ро зміщ ення на депо зитах
Ро зміщ ення на депо зитах
за рахунок Ф едерального бю дж ету Збільш ено статутний капітал
за рахунок Ф едерального бю дж ету Збільш ено статутний капітал
Slide 70
Фінансування заходів протидії
фінансової кризи у Росії
Опосередкована підтримка
Сума, млрд.
Кому
рос. рублів
Форма
підтримки
300
Комерційним
банкам
Зниження нормативів
обовязкового
резервування (двічі)
Нафтокомпанії
Зниження експортних
податків на нафту та
нафтопродукти
70
140
Slide 71
Фінансування заходів протидії
фінансової кризи у Росії
Адресна підтримка
Сума, млрд.
Кому
дол. США
2,5
"ВЭБ" банку під
Libor+1%
Джерело
фінансування
Підтримка Зв'язок-банку
ЦБ
Підтримка банку
Глобекс
2
0,5
Форма підтримки
Газенергобанку
ЦБ
Підтримка Собінбанку
Slide 72
Криза в Україні
Slide 73
Україна на початку кризи
Кредитів на душу населення у 2007 р. (дол. США)
Політична
нестабільність у
країні
100000
Джерело: МВФ
Україна
Туреччина
Фінляндія
Румунія
Греція
Данія
Швеція
Естонія
Литва
Чехія
Франція
Угорщина
Польща
Німеччина
Словаччина
На
Нідерланди
кінець 2007 р. активи
банків – 88,1% ВВП (61% в
Росії) та капітал – 9,9% ВВП
(8,1% в Росії)
0
Італія
цін на енергоносії
20000
Іспанія
Зростання
40000
Ірландія
Забагато іноземного контролю
над компаніями (інвестори)
60000
Сполучене Королівство
іноземного капіталу в
банках України
Бельгія
~40%
80000
Австрія
кредитних ресурсів
Латвія
Нестача
120000
Slide 74
Інфекціонування українського ринку
130
Динаміка зміни значення фондового індексу, значення
попереднього місяця = 100
РТС
120
ПФТС
110
Nasdaq
DAX
100
90
80
2008:09
2008:07
2008:05
2008:03
2008:01
2007:11
2007:09
2007:07
2007:05
2007:03
2007:01
70
Slide 75
Відтік іноземного
капіталу у зв’язку з
кризою на Заході.
Банки та інвестори
втрачають кошти у
зв’язку з падінням
фондового ринку.
1.Зростання попиту на іноземну
валюту.
2.Падіння фондового ринку.
1.Знецінення цінних
паперів.
2.Зменшення ліквідності
усередині системи.
75
Slide 76
Динаміка індексів фондового ринку окремих
країн, 01.01.2006 = 100
360
United States, Standard
& Poors, 500 Index
340
320
United States, Nasdaq
Index
300
Найбільша
бульбашка
Germany, Deutsche
Boerse, DAX 30, Index
280
260
Russia, RTS, Index
(RTSI)
240
PFTS_ind
220
200
180
160
140
120
100
Tuesday, 14 October, 2008.
PFTS Index (last close and recent performance)
Last close
Prev.
Da ily chg (%)
Weekly chg (%) Monthly chg (%)
296.24
293.80
0.83
-7.33
Source: PFTS, ICU.
-31.90
YTD chg (%)
-74.77
11-сен-08
11-июл-08
11-май-08
11-мар-08
11-янв-08
11-ноя-07
11-сен-07
11-июл-07
11-май-07
11-мар-07
11-янв-07
11-ноя-06
11-сен-06
11-июл-06
11-май-06
11-мар-06
11-янв-06
80
Slide 77
Динаміка курсів валют окремих країн з новими
ринковими економіками до долара США (01.2005=1)
1,1
1,05
укріплення
1
0,95
китайський юань
чеська крона
польський злотий
ру му нський лей
російський ру бль
грив ня
0,9
0,85
0,8
0,75
0,7
Д жерело: національні банки, Reuters EcoWin
07.08
09.08
07.07
09.07
11.07
01.08
03.08
05.08
05.06
07.06
09.06
11.06
01.07
03.07
05.07
05.05
07.05
09.05
11.05
01.06
03.06
01.05
03.05
0,65
Slide 78
Кореляція зміни фондових індексів
Both determinants are positive. This means that both matrices are Positive
Semi-Definite and are internally consistent
Nasdaq
ПФТС
РТС
DAX 30
S&P500
Determinant
Nasdaq
ПФТС
РТС
DAX 30
S&P500
Determinant
Nasdaq
1,75E-04
1,15E-05
6,64E-05
7,92E-05
1,46E-04
Коваріаційна матриця
ПФТС
РТС
1,15E-05
6,64E-05
4,12E-04
1,70E-04
1,70E-04
4,43E-04
6,08E-05
1,31E-04
1,09E-05
6,30E-05
DAX 30
7,92E-05
6,08E-05
1,31E-04
1,42E-04
7,11E-05
S&P500
1,46E-04
1,09E-05
6,30E-05
7,11E-05
1,37E-04
Кореляційна матриця
ПФТС
РТС
0,0429
0,2387
1,0000
0,3971
0,3971
1,0000
0,2516
0,5222
0,0458
0,2561
DAX 30
0,5037
0,2516
0,5222
1,0000
0,5115
S&P500
0,9444
0,0458
0,2561
0,5115
1,0000
2,95E-20
Nasdaq
1,0000
0,0429
0,2387
0,5037
0,9444
0,0479
Slide 79
VaR портфеля фондових індексів
Nasdaq
ПФТС
РТС
DAX 30
S&P500
Unconditional Covariance
Nasdaq
ПФТС
РТС
1,75E-04
1,15E-05
6,64E-05
1,15E-05
4,12E-04
1,70E-04
6,64E-05
1,70E-04
4,43E-04
7,92E-05
6,08E-05
1,31E-04
1,46E-04
1,09E-05
6,30E-05
Nasdaq
20,00%
Number of days
Confidence Level
1
99,00%
VaR Nasdaq
VaR ПФТС
VaR РТС
VaR DAX 30
VaR S&P500
VaR Sum
0,61%
0,94%
0,98%
0,55%
0,54%
3,64%
VaR Portfolio
2,52%
ПФТС
20,00%
DAX 30
7,92E-05
6,08E-05
1,31E-04
1,42E-04
7,11E-05
Portfolio weights
РТС
DAX 30
20,00%
20,00%
S&P500
1,46E-04
1,09E-05
6,30E-05
7,11E-05
1,37E-04
S&P500
20,00%
У разі диверсифікації VaR портфеля
менша за суму VaR кожного з активів.
VaR ПФТС менша за VaR РТС.
Slide 80
Динаміка волатильності курсу долара США та
фондового індексу Єврозони
100
Волатильність
фондового індексу
Єврозони
80
Волатильність курсу
дол.США
60
40
02.10.2008
02.09.2008
02.08.2008
02.07.2008
02.06.2008
02.05.2008
02.04.2008
02.03.2008
02.02.2008
0
02.01.2008
20
Slide 81
В Україні є проблема з зростанням зовнішнього
боргу, від’ємного значення поточного рахунку та
торговельного балансу, які тиснуть на гривню
Slide 82
6,4
5,8
5,5
31.10.08
02.11.08
04.11.08
06.11.08
08.11.08
10.11.08
12.11.08
14.11.08
16.11.08
18.11.08
20.11.08
22.11.08
24.11.08
26.11.08
28.11.08
30.11.08
02.12.08
04.12.08
06.12.08
08.12.08
10.12.08
12.12.08
14.12.08
16.12.08
18.12.08
20.12.08
22.12.08
24.12.08
26.12.08
28.12.08
30.12.08
01.01.09
03.01.09
05.01.09
07.01.09
09.01.09
11.01.09
13.01.09
15.01.09
17.01.09
19.01.09
21.01.09
23.01.09
25.01.09
27.01.09
29.01.09
31.01.09
02.02.09
04.02.09
06.02.09
08.02.09
10.02.09
12.02.09
14.02.09
16.02.09
18.02.09
20.02.09
22.02.09
24.02.09
26.02.09
28.02.09
02.03.09
04.03.09
06.03.09
08.03.09
10.03.09
12.03.09
10,3
Курс гривні до долара США за форвардними контрактами*
(гривень за 1 дол.), за станом на 13.03.2009
10
9,7
9,4
на 1 міс.
на 3 міс.
на 6 міс.
9,1
8,8
7,6
7
6,7
5,9798
6,1
5,814 5,871
9,96
9,5071
9,226
9,019
8,5
7,9
7,727
9,6112
9,5461
9,3735
9,161
8,924
8,5171
8,171
8,0173
8,2
7,934
7,3
7,55995
Forward Rates Outright – звичайна форвардна угода (на строк) на
міжбанківському ринку щодо конвертації однієї валюти в іншу на
певну дату у майбутньому.
При цьому курс обміну встановлюється при укладенні угоди.
* - ціна пропозиції
Джерело: Reuters EcoWin
Slide 83
Банки запозичили за кордоном коштів більше
ніж міжнародні резерви НБУ
Д и н а м ік а ск л а до в и х зо в н ішн ьо го б о ргу У к ра їн и , м л рд. $
140
Д е р ж а ва
120
З о вн іш н ій б о р г
Ба н ки
100
М іж н а р о дн і р е зе р ви
Ін ш і с е кто р и е ко н о м іки
80
Л и н е й н ы й (З о вн іш н ій б о р г)
60
40
2 0 1 0 :0 4
2 0 1 0 :0 2
2 0 0 9 :0 4
2 0 0 9 :0 2
2 0 0 8 :0 4
2 0 0 8 :0 2
2 0 0 7 :0 4
2 0 0 7 :0 2
2 0 0 6 :0 4
2 0 0 6 :0 2
2 0 0 5 :0 4
2 0 0 5 :0 2
2 0 0 4 :0 4
2 0 0 4 :0 2
0
2 0 0 3 :0 4
20
Slide 84
Зовнішній борг зростає (у разі неотримання нових позик), коли проценти
по існуючим позикам перевищують зведений зовнішній баланс (баланс
по фінансовому та поточному рахункам). Даних по умовах позик ми не
маємо, але оцінки можна зробити: коли зовнішній борг 106
млрд.дол.США під 10% річних, то в середньому за рік ми повинні
сплатити близько 11 млрд. дол.
Тиск на гривню послабшає у разі стабілізації боргу, чи збільшенні
міжнародних резервів.
Для стабілізації боргу необхідно щоб зведений зовнішній баланс
був більше 11 млрд. дол.США за рік, а це малоймовірно за умови
сучасної фінансової кризи (не вистачить Укртелекому та Припортового
заводу). Залишається збільшення резервів під низькі проценти.
Аналіз переліку банків, які є найбільшими позичальниками коштів
нерезидентів і концентрують основну частку зовнішньої заборгованості
України (за станом на грудень 2008) свідчить, що перша 10 банків
утримує 72% зовнішнього боргу банків України, а 13 банків утримують
79% зовнішнього боргу. Це банки: ПРИВАТБАНК, УКРСИББАНК,
АЛЬФА-БАНК, РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ, УКРСОЦБАНК,
УКРЕКСІМБАНК, ОТП БАНК, ВТБ БАНК, IHГ БАНК Україна, КАЛІОН
БАНК Україна, УНIКРЕДИТ БАНК, ТАС-КОМЕРЦБАНК, "ФОРУМ".
Як ми бачимо серед них тільки два банки українські, інші майже зі 100%
іноземним капіталом. Ці ж банки є головними, які кредитували іпотеку в
Україні у іноземній валюті.
Slide 85
Банки запозичили за кордоном коштів більше
ніж міжнародні резерви НБУ
Чи повинен НБУ витрачати свої міжнародні резерви для
задоволення потреб комбанків?
Все одно банки будуть скуповувати іноземну валюту підвищуючи
попит на неї та обвалюючи курс гривні.
Чи слід Державі (НБУ) брати позику МВФ для задовільнення
потреби бізнесу?
Slide 86
Аналіз даних банківської статистики свідчить про невідповідність термінів
наданих валютних кредитів під іпотеку термінам ресурсної бази цих кредитів.
Так споживчі кредити, кредити на придбання, будівництво та реконструкцію
нерухомості, зокрема іпотечні кредити на суму 121,8 млрд.грн., з яких 115,8
млрд. у дол.США (за станом на грудень 2008), які в основному були надані
банками мають термін погашення 5 і більше років (Кредити, Таблиця 3.3.5.2).
Тоді, як депозити резидентів у іноземній валюті на строк більше 2 років
складають 14,9 млрд.грн.(Депозити, Таблиця 3.2.1.2). Інші валютні депозити
мають більш короткий термін дії. З настанням фінансової кризи вкладники
почали знімати вклади і збільшили попит на іноземну валюту.
З боку контролюючих органів (банківського нагляду) було великою помилкою
дозволяти надавати кредити на іпотеку (суто національний бізнес) у іноземній
валюті. У разі скоординованого добровільного обміну іноземної валюти
іпотечних кредитів на гривні у НБУ з’явиться можливість управління
ліквідністю банків за рахунок рефінансувння.
Рекомендація: норматив валютної позиції (з переліку економічних
нормативів, які регулюють діяльність банків) розділити на декілька нормативів
в залежності від часу – миттєвий, короткостроковий, загальний. Тоді банки
самі через певний час врегулюють питання конвертації.
5 банків концентрують 61% іпотечних кредитів у іноземній валюті. 10
банків (ОТП БАНК, УКРСИББАНК, УКРСОЦБАНК, НАДРА,
РАЙФФАЙЗЕH БАHК АВАЛЬ, ПРИВАТБАНК, СВЕДБАHК, Ерсте Банк,
УНIВЕРСАЛ БАHК, УКРЕКСIМБАНК ) концентрують 73,4% іпотечних
кредитів у іноземній валюті.
Slide 87
Свопи на суверенний дефолт України, б.п.
1400
01.08.08
04.08.08
07.08.08
10.08.08
13.08.08
16.08.08
19.08.08
22.08.08
25.08.08
28.08.08
31.08.08
03.09.08
06.09.08
09.09.08
12.09.08
15.09.08
18.09.08
21.09.08
24.09.08
27.09.08
30.09.08
03.10.08
06.10.08
09.10.08
12.10.08
15.10.08
18.10.08
21.10.08
24.10.08
27.10.08
Hungary
Korea, Rep.
Poland
800
Russia
600
Turkey
Ukraine
Venezuela
19
.1
0.
20
07
30
.1
1.
20
07
11
.0
1.
20
08
22
.0
2.
20
08
03
.0
4.
20
08
13
.0
5.
20
08
23
.0
6.
20
08
01
.0
8.
20
08
11
.0
9.
20
08
10.08
07.08
04.08
01.08
10.07
07.07
04.07
Brazil
01.07
245
1000
0
388
251
Mexico
200
740
470
Джерело: Reuters EcoWin
1200
400
2765
740
10.06
1600
2765
на 10 років
07.06
1800
27.10.08
на 5 років
04.06
2000
2800
2700
2600
2500
2400
2300
2200
2100
2000
1900
1800
1700
1600
1500
1400
1300
1200
1100
1000
900
800
700
600
500
400
300
01.06
Динаміка CDS окремих країн
2800
2700
2600
2500
2400
2300
2200
2100
2000
1900
1800
1700
1600
1500
1400
1300
1200
1100
1000
900
800
700
600
500
400
300
200
100
Slide 88
Індекси ЕМВІ+спред, ЕМВІ+спред Україна та їх різниця, за станом на 12.03.2009
3600
200
100
0
-100
-200
-300
-400
-500
-600
-700
-800
-900
-1000
-1100
-1200
-1300
-1400
-1500
-1600
-1700
-1800
-1900
-2000
-2100
-2200
-2300
-2400
-2500
-2600
-2700
-2800
-2900
3400
3200
3000
Періоди, коли прибутковість облігацій українських
емітентів є вищою за середній рівень для нових
ринкових економік
3575
3500
3100
2700
2300
1900
1500
1100
700
300
04.03.2009
21.02.2009
10.02.2009
670
30.01.2009
19.01.2009
08.01.2009
28.12.2008
Різниця (права шкала)
1400
17.12.2008
1600
06.12.2008
01.10.2008
1800
25.11.2008
2000
14.11.2008
2200
30.12.08
2738
05.11.08
24.10.08
1698
865
03.11.2008
2400
28.10.08
2479
23.10.2008
2600
12.10.2008
2800
Індекс EMBI+ - спреди між прибутковістю за облігаціями емітентів з нових
ринкових економік та Держказначейства США
Індекс EMBI+ по Україні - аналогічно попередньому для України
1200
1000
800
11.03.09
різниця -2905
600
400
200
Джерело: Cbonds за даними JP Morgan
03.09
02.09
01.09
12.08
11.08
10.08
09.08
08.08
07.08
06.08
05.08
04.08
03.08
02.08
01.08
12.07
11.07
10.07
09.07
08.07
07.07
06.07
05.07
04.07
03.07
02.07
01.07
0
Slide 89
Стан банківської системи напередодні кризи
характеризувався стабільною динамікою
Зобов`язання банків України (тис.грн.)
Кошти
юридичних осіб
Кошти банків
Ощадні
(депозитні)
сертифікати,
емітовані
банком
Кошти
фізичних осіб
Боргові цінні Нараховані
Відстрочені
папери,
витрати, що
податкові
емітовані
мають бути
зобов'я-зання
банком
сплачені
Інші
зобов`язання
Усього
зобов`язань
01.01.2008
168 624 018
154 907 255
163481908
1 314 201
18 029 264
5805546
2 508 801
15 146 834
529 817 828
01.07.2008
174 840 037
185 846 479
194021591
1 448 050
18 012 082
7839843
2 713 625
30 278 742
615 000 450
01.09.2008
186 408 168
198 542 502
200040598
1 620 813
17 084 460
8656101
2 966 087
33 233 320
648 552 049
01.10.2008
194 209 383
202 227 712
202092714
1 409 744
14 708 569
8748401
2 999 241
37 050 765
663 446 528
Зміна на 01.10.2008, %
Зміна до 01.01,
%
15
31
24
7
-18
51
20
145
25
Зміна до 01.07,
%
11
9
4
-3
-18
12
11
22
8
Зміна до 01.09,
%
4
2
1
-13
-14
1
1
11
2
Slide 90
Активи (тис.грн.)
Дата
Резерви під
Цінні папери
знеці-нення
Кошти в НБУ та Цінні папери, що
Резерви під
Резерви у
Цінні папери в
Кошти в інших
у торговому
цінних паперів
готівкові кошти рефінан-суються
заборго-ваність відсот-ках до
портфелі банку
банках
портфелі
у портфелі
банку
НБУ
інших банків
активу
на продаж
банку
банку на
продаж
Резерви у
відсот-ках до
активу
01.01.2008
37 101 997
9 720 545
81 611 826
635 705
0.78
7 028 755
9 914 865
265 815
2.68
01.07.2008
35 772 738
7 628 635
87 794 741
698 018
0.80
7 779 595
11 012 848
247 002
2.24
01.09.2008
41 736 529
8 400 736
90 541 335
706 732
0.78
8 519 890
11 744 763
245 201
2.09
01.10.2008
43 199 817
10 701 576
83 538 077
698 204
0.84
8 582 200
11 985 093
264 058
2.20
Зміна на 01.10.2008, %
Зміна до 01.01,
%
16
10
2
10
22
21
-1
76
Зміна до 01.07,
%
21
40
-5
0
10
9
7
-3
Зміна до 01.09,
%
4
27
-8
-1
1
2
8
11
Дата
Кредити, що
надані
Інвестиції в
асоційо-вані й
дочірні
компанії
у тому числі:
Юридичним
особам
Довго-строкові
Нарахо-вані
активи, признадоходи до
Усього активів
чені для
отри-мання
продажу
Основні
засоби
Кредити
прострочені та
сумнівні
Фізичним
особам
01.01.2008
430 052 037
276 419 378
153 632 659
1 237 362
27 646 303
5 832 730
69 363
599 396 103
6 241 993
01.07.2008
522 026 653
332 025 199
190 001 454
1 452 827
30 398 257
8 020 019
126 851
698 685 146
8 576 162
01.09.2008
552 223 306
352 517 879
199 705 427
1 510 374
32 292 542
8 779 850
145 231
739 857 489
9 680 901
01.10.2008
570 394 934
365 693 375
204 701 559
1 503 385
32 933 624
9 060 397
175 265
755 602 316
10 378 175
Зміна на 01.10.2008, %
Зміна до 01.01,
%
33
32
33
21
19
55
153
26
66
Зміна до 01.07,
%
9
10
8
3
8
13
38
8
21
Зміна до 01.09,
%
3
4
3
0
2
3
21
2
7
Slide 91
Банківська криза в Україні
була спровокована панікою
населення після рейдерської
атаки на Промінвестбанк
Slide 92
Інформація S&P
“Большие
потребности Украины во
внешнем финансировании сохранятся,
поскольку платежи по счету текущих
операций и погашение краткосрочного
внешнего долга составят до 147%
золотовалютных резервов на протяжении
следующих 12 месяцев”
Slide 93
2009 рік
Slide 94
CША
Slide 95
Фіскальні послаблення у окремих країнах, % ВВП
2,5
2,0
1,9
2,0
1,7
1,5
1,4
1,5
1,5
1,4
1,4
1,1
1,0
0,7
0,5
0,5
0,3
0,2
0,0
Світ
США
Великобританія
Туреччина
Іспанія
Росія
Корея
Японія
Італія
Індія
Німеччина
Франція
Китай
Бразилія
0,0
Slide 96
Відтік депозитів
Динаміка депозитів у банківських системах окремих країн
Депозити / Період
Німеччина
Великобританія
Румунія
Польща
Щвейцарія
Білорусь
Росія
Україна
Темп зростання (у Темп зростання (у
національній
перерахунку у
валюті), %
дол.США), %
домашніх господарств,
06.2008 - 09.2008
роздрібні депозити,
10.2008 - 02.2009
домашніх господарств,
10.2008 - 01.2009
у тому числі строкові,
10.2008 - 02.2009
домашніх господарств,
10.2008 - 02.2009
строкові, 10.2008 02.2009
строкові, 10.2008 02.2009, з них:
строкові, фізичних осіб
строкові, суб.госп.діяль.
Зміна курсу нац.
Валюти до
дол.США, %
-0,1
-7,7
-8,5
15,8
6,3
-12,3
11,7
-4,0
-16,3
33,5
15,1
-17,7
13,7
-13,6
-31,7
-49,0
-38,1
-1,1
-13,4
-36
-35,3
-30,9
39,5
-48,9
3,1
-35,3
-35,3
фізичних осіб, 10.2008 12.2008, руб., у нац. вал.
-6,0
-16,7
-12,7
фізичних осіб, 10.2008 12.2008, руб., у іноз. вал.
70,5
51,2
-12,7
домашніх господарств,
10.2008 - 02.2009
-0,1
-34,6
-52,7
домашніх господарств,
10.2008 - 02.2009, грн., у
нац. вал.
-12,8
-42,9
-52,7
домашніх господарств,
10.2008 - 02.2009, грн., у
іноз. вал.
18,0
-22,7
-52,7
Джерело: центральні банки, за останніми наявними даними
Slide 97
МВФ -2009
Slide 98
МВФ рекомендує переглянути
методи управління системними
ризиками
“Найважливішим
недоліком під час буму
була неспроможність побачити загрозу
зростаючої бульбашки цін на активи”
“Програма реформ є масштабною, і люди
іноді сприймають її по різному, але ми
бачимо зусилля знайти спільне рішення”
Реза Могадам, МВФ
Slide 99
Причини кризи
Органи
фінансового регулювання були
неспроможні до виявлення підвищеної
концентрації ризику.
Розробники макроекономічної політики
не приймали до уваги зростаючі
дисбаланси.
Центральні банки концентрували увагу
на стримуванні інфляції, а не на ризиках,
пов’язанних з високими цінами активів
та завеликій долі залучених коштів.
Slide 100
Заходи (рекомендації
МВФ)
Slide 101
Органи фінансового регулювання були неспроможні
до виявлення підвищеної концентрації ризику
Необхідно розширити діапазон регулювання таким
чином, щоб враховувати всі види діяльності, які
підпадають під будь-які ризики.
Регулювання повинне бути гнучким і орієнтуватися на
види діяльності, а не на організації.
Необхідно укріпити ринкову дисциплину (агенцій
кредитного рейтингу).
Існують доводи для вдосконалення правил
бухгалтерського обліку.
Особу увагу слід приділяти поза ринковим операціям
та позабалансовим позиціям.
Центральним банкам слід переглянути умови надання
системної ліквідності.
Slide 102
Відсутність контролю системних ризиків у
макроекономічній політиці
Грошово-кредитна
політика повинна бути
розширена інструментами підтримки
макрофінансової стабільності (а не тільки
стабільності цін).
Посилити податково-бюджетну політику.
Керівні органи повинні використати
інструменти макроекономічної політики для
зміни структури збереження та інвестування
(зменшити дисбаланси).
Slide 103
Недостатнє міжнародне співробітництво по контролю за
ризиками
Розробити
заходи нової системи раннього
попередження та розповсюдження наслідків
кризи на різні країни.
Необхідно розробити правила трансграничної
санації підприємств фінансової галузі.
Необхідна надійна система підтримки
глобальної ліквідності.
Slide 104
Наш Коментар - Майбутнє
Посилення
прямого контролю за
використанням коштів рефінансування.
Зниження долі пенсійних та
інвестиційних фондів.
Відхід від глобалізації на користь
національних інтересів.
Зростання протекціонізму.
Зростання бідності та зменшення довіри
до влади у країнах, що розвиваються.
Slide 105
Росія - 2009
Slide 106
Програма антикризових
заходів Уряду та
Центрального банку
Російської Федерації на 2009
рік
Slide 107
Програма антикризових заходів Уряду та
Центрального банку Російської Федерації на 2009 рік
Уряд і Центральний Банк реалізовуватимуть відповідальну
макроекономічну політику, направлену як на підтримку макроекономічної
стабільності, так і на створення необхідних умов, стимулів для зростання
заощаджень населення, підвищення інвестиційної привабливості
економіки, на формування якісно іншій моделі економічного розвитку. Це
припускає зважену бюджетну політику, підтримку рівноважного обмінного
курсу рубля.
Грошова політика буде направлена на боротьбу з кризою ліквідності у
фінансовій сфері при одночасному зниженні інфляції. Заходи, що
вживаються, повинні привести до підвищення довір'я до національної
валюти, збільшенню рівня монетизації економіки, зниження інфляції,
забезпечуючи тим самим необхідні умови для відновлення стійкого
економічного зростання.
Мета програми:
Збереження і розвиток промислового і технологічного потенціалу
Посилення соціального захисту населення, забезпечення гарантій
соціальної і медичної допомоги, державна підтримка сфери зайнятості
Зниження адміністративного тиску на бізнес
Підвищення стійкості національної фінансової системи
Slide 108
Підтримка банківської системи
Для того, щоб підтримати банківську систему, не допустити
втрати заощаджень громадян Уряд і ЦБ реалізували наступні
заходи:
- Знижені нормативи обов'язкового резервування (вивільнено
близько 380 млрд. рублів).
- Пом'якшені умови кредитування з використанням окремих видів
застави (в рамках вказаних заходів ЦБ зможе розмістити в банках до
1,5 трлн. рублів; фактично розміщено - близько 350 млрд. рублів).
- Надаються кредити без застави (потенційний ліміт - до 3,5 трлн.
рублів, фактично надано - понад 1,7 трлн. рублів). Термін
кредитування збільшений до 1 року. Право на кредити мають 143
банки, скористалися ним 124 кредитні організації.
- ЦБ одержав право частково компенсувати збитки комерційних
банків від операцій на ринку міжбанківського кредитування, якщо
вони виникли внаслідок відкликання ліцензії у банку-контрагенту
(необхідно для відновлення ринку МБК).
- На поповнення капіталів банків виділено 950 млрд. рублів
субординованих кредитів, зокрема Ощадбанку - 500 млрд. рублів,
ВТБ - 200 млрд. рублів, “Россельхозбанку” - 25 млрд. рублів, іншим
банкам - 225 млрд. рублів за умови залучення еквівалентного
співфінансування їх акціонерами (фактично схвалено кредитів на
суму 17 млрд. рублів для 3 банків).
Slide 109
Підтримка банківської системи
.
- На депозити в комерційних банках і в цінні папери розміщені
засоби держкорпорації "Фонд сприяння реформі ЖКХ" (200 млрд.
рублів), держкорпорації "Роснано" (130 млрд. рублів), а також
федерального бюджету. Всього на депозити в банках розміщені
засоби держкорпорацій на суму 430 млрд. рублів.
- До 700 тис. рублів (раніше - 400 тисяч рублів) підвищена страхова
сума по банківських внесках громадян. В результаті захищені 98,5%
внесків.
- Агентством по страхуванню внесків почата санація банківської
системи (перехід банків під управління АСВ, пошук інвесторів). На
оздоровлення таких банків виділено 200 млрд. рублів (фактично
витрачено 60 млрд.). Крім того, на додаткову ліквідність таким
банкам за рахунок ЦБ виділено понад 60 млрд. рублів. Вже 15 банків
перейшли під управління АСВ, зокрема для 11 знайдені нові
акціонери, які завершать санацію.
- Ряд банків проходять процедуру оздоровлення за рахунок коштів
«Внєшекономбанку», (банки "Глобекс" і "Зв'язок-банк" - обсяг
витрат 5,7 млрд. доларів) і ВТБ.
Slide 110
ІНСТРУМЕНТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ
ФІНАНСОВОЇ І БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ
Розширення ресурсної бази і підвищення ліквідності
банківської системи
Збільшення максимального розміру відшкодування по
внесках фізичних осіб в банках. (Збільшений з 400 тис.
рублів до 700 тис. рублів)
Розміщення тимчасове вільних засобів федерального
бюджету на депозитах в комерційних банках.
Розміщення на депозитах в «Внешекономбанку»
засобів Фонду національного добробуту (450 млрд.
рублів)
Відміна дисконту по операціях прямого РЕПО з
облігаціями федеральних позик і облігаціями Банку
Росії
Slide 111
ІНСТРУМЕНТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ
ФІНАНСОВОЇ І БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ
Надання Банку Росії права надавати кредити до 1 року
без забезпечення російським кредитним організаціям,
що відповідають визначених умовам.
Зниження нормативів обов'язкових резервів (Понижені
по кожній категорії з діючих влітку 8,5% до рівня
0,5%. В цілому дана міра забезпечила банкам більше
350 млрд. рублів вільних засобів)
Надання можливості позасудового обігу стягнення на
закладене майно і його подальшої реалізації, дозволяє
заставодержателю підтримувати необхідну ліквідність
своїх активів (Вдосконалення порядку обігу стягнення
на закладене майно)
Slide 112
ІНСТРУМЕНТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ
ФІНАНСОВОЇ І БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ
Санація банківської системи
Забезпечення санації кредитних організацій через Агентство по
страхуванню внесків і «Внєшекономбанк», .
Надання Банку Росії права укладати з банками угоди, відповідно до
яких Банк Росії компенсує банкам частину збитків по кредитах,
виданим організаціям, у яких відкликана банківська ліцензія
Надання Банку Росії права брати участь в торгах на фондовому
ринку
Підвищення процентних ставок по операціях "валютний своп"
строком на один день і по депозитних операціях Банку Росії
Вдосконалення процедур реорганізації комерційних організацій,
зокрема кредитних організацій, за допомогою виключення
безумовного права кредиторів на дострокове погашення боргу у разі
реорганізації
Slide 113
Висновки
Програма антикризових заходів Уряду та Центрального банку
Російської Федерації на 2009 рік це, швидше, програма
допомоги банкам:
Загальна ціна заходів на 2009 рік (а треба сказати, що
фінансується програма не тільки за рахунок федерального
бюджету, але і з інших державних коштів, наприклад Банком
Росії) – майже три трильйони – 2,897 трильйони рублів.
З них найбільша стаття «Виділення субординованих кредитів
комерційним банкам, банкам з державною участю і
«Внєшекономбанку» - всього 555 мільярдів рублів. Тут же
розшифровка: «Зокрема - 200 млрд. рублів ВТБ, 130 млрд. рублів
«Внєшекономбанку», 225 млрд. рублів комерційним банкам».
Плюс виділення кредитів комерційним банкам від Банку Росії –
500 мільярдів рублів.
Отже, більш третини грошей які асигнуються на боротьбу з
кризою йдуть банкам!
Тому слід вважати, що у Програмі антикризових заходів
Російської Федерації мова іде о поєднанні латання дірок та
підтримці окремих верств населення та галузей, а не загальній
програмі реформування економіки.
Slide 114
Рекомендації для України
Концепція «Програми антикризових заходів
Уряду та Центрального банку Російської
Федерації на 2009 рік» та більшість
інструментів, які в ній запропоновані
можуть бути запроваджені для
застосування в Україні. Але для України
необхідно розрахувати (оцінити) відповідні
обсяги коштів, які можуть бути наданими
НБУ, коштів бюджету, які з одного боку
призведуть до подолання наслідків кризи, а
з іншого дозволять утримати інфляцію та
курс гривні у дозволених граничних межах.
Slide 115
Банк Англії
Засновано - 1694 р., Націоналізовано – 1946 р., Незалежний – 1997 р.
У зв’язку з кризою у 2008 р. укладено меморандум про взаєморозуміння між
Банком Англії, Міністерством фінансів та Комісією з регулювання
фінансового ринку. У меморандумі встановлено принципи кооперації між
Банком Англії, Міністерством фінансів та Комісією з регулювання
фінансового ринку по досягненні фінансової стабільності.
У 2009 році прийнята нова редакція закону про банки, яка розширює перелік
інструментів Банку Англії у виключних (в умовах кризи) ситуаціях.
Банку Англії дозволяється купувати боргові зобов’язання приватного сектору
у разі відповідності цих дій виконанню банком головної мети –
монетарної та фінансової стабільності. В Україні у Законі про НБУ це
заборонено.
Slide 116
Процедура та умови купівлі банком зобов’язань приватного сектору
встановлено у спільній з урядом записці (6 лютого 2009).
На засіданні Комітету з монетарної політики 5 березня 2009 було прийнято
рішення знизити ставку Банку Англії до 0,5% та заявлено про виділення
75 млрд. фунтів на програму купівлі активів за рахунок резервів банку.
Банком Англії було заявлено, що можливість виділити цю суму
обумовлено різким падінням рівня ІСЦ (інфляції) з 5,2% за рік у вересні
2008 до 3,0% у січні 2009 (за прогнозом Consensus Forecasts у 2009 році
ІСЦ Великобританії буде дорівнювати 1,0% за рік, що значно менше
встановленої середньострокової цільової межі у 2%).
Slide 117
Україна
Slide 118
Дії НБУ по подоланню фінансовоекономічної кризи
Підтримка ліквідності банківської системи
(програми фінансового оздоровлення і підтримка ліквідності банків в
оперативному порядку)
Стабілізація ситуації на валютному ринку
(обмеження кредитування в інвалюті контрагентів, які не мають
валютної виручки; проведення валютних інтервенцій; проведення
валютних аукціонів; обмеження на готівковому валютному ринку)
Інші заходи (введення тимчасового мораторію на дострокове
зняття депозитів; введення в ряд банків тимчасової адміністрації та їх
фінансове оздоровлення; збільшення суми гарантування вкладів; зміна
порядку розподілу прибутку НБУ)
Slide 119
Подальші дії НБУ
Відновлення довіри до банківської системи України (спільна заява
Стабілізація ситуації на валютному ринку через проголошення чітких
курсових орієнтирів та підтримку РЕОК на рівноважному рівні;
Поліпшення механізму функціонування валютного ринку
(продовження проведення валютних аукціонів на умовах загальної
Уряду та НБУ; внесення змін до Держбюджету і до Основних засад
грошово-кредитної політики відповідно до реалістичного макропрогнозу;
розмежування повноважень та відповідальності між НБУ та Урядом);
конкуренції та доступу всіх його учасників; заборона кредитування всіх
позичальників-нерезидентів та кредитування в іноземній валюті всіх
позичальників-резидентів);
Скасування збору до Пенсійного фонду з операцій купівлі-продажу
іноземної валюти;
Здійснення контролю за зростанням грошової бази відповідно до
цільових показників програми, визначених Меморандумом про
економічну та фінансову політику.
Slide 120
Для стабілізації курсу гривні НБУ звужує грошову масу, що
призводить до падіння виробництва
Річ на зм ін а грошов ої м аси М 2 окре м их країн св іт у, %
60
50
Єв розона
40
Нім еч ч ина
Поль щ а
30
Р ос ія
20
США
Угорщ ина
10
Ук раїна
0
В еликобританія
2009:01
2008:11
2008:09
2008:07
Р ічн а зм ін а ін д е к с у п ро м и с ло во г о ви ро б н и ц т ва о к ре м и х
к раїн , %
20
10
Ве ли ко б р и тан ія
0
Н ім е ч ч ин а
-10
У го р щ и н а
П о льщ а
-20
Ро с ія
У кр а їн а
-30
2009:02
2009:01
2008:12
2008:11
2008:10
2008:09
2008:08
2008:07
2008:06
2008:05
2008:04
2008:03
2008:02
-40
2008:01
2008:05
2008:03
2008:01
2007:11
2007:09
2007:07
2007:05
2007:03
2007:01
-10
Slide 121
Маємо залежність (проаналізовані дані за останні два роки):
Δ(індекс промислового виробництва України) = -68 + 1,49 * ΔМ2
Δ(індекс промислового виробництва Росії) = -13,4 + 0,58 * ΔМ2
Δ(індекс промислового виробництва Угорщини) = -33,9 + 2,78 * ΔМ2
Δ(індекс промислового виробництва Німеччини) = -43,85 + 3,96 * ΔМ2
Тож бачимо явну залежність темпа зростання грошової маси з
зростанням виробництва
Slide 122
МВД не нашло нарушений во время рефинансирования НБУ банков
Министр внутренних дел Юрий Луценко заявил, что МВД не нашло нарушений уголовного кодекса руководством
Нацбанка во время осуществления рефинансирования коммерческих банков. Об этом он сказал в эфире
украинского телеканала в понедельник вечером.
«Проверка продолжается. Решение о возможном возбуждении уголовного дела может принять исключительно
Генпрокуратура. Относительно компетенции МВД - там есть несколько не выясненных вопросов, но могу сказать,
что, скорее за все, уголовный кодекс части подследственности МВД руководством Нацбанка не нарушался», заявил он.
«Как у политика, у меня есть вопросы, почему большинство средств получили несколько избранных банков», отметил министр, которого цитирует «Интерфакс-Украина».
«У нас средства на рефинансирование коммерческих банков бесконтрольно идут нескольким избранным банкам,
их превращают в валюту и выводят заграницу и на этом обогащаются единицы», - сказал Луценко.
«Потом эти клопы, которые насосались народной крови, бросают банки государству и говорят национализируйте, а мы пойдем горевать на Багамские острова. Но законодательство, к сожалению, не
предусматривает уголовной ответственности за такие действия», - подчеркнул министр.
Slide 123
Ефективність антикризових заходів залишає бажати кращого
Антикризові заходи урядів України і Росії найменше
результативні. До такого висновку прийшли експерти
аудиторської компанії ФБК, що розрахували Індекс
антикризової ефективності для восьми країн. Самими
успішними
в
боротьбі
з
кризою
визнані
Великобританія і Німеччина. Висновки ФБК також
підтверджують дослідження ефективності фіскальних
заходів урядів різних країн, проведене ОЕСР.
Slide 124
Програма Уряду
Може
призвети до
різкього зростання
рівня інфляції та
падiння курсу гривні
Slide 125
Рекомендації НБУ:
Підтримання ліквідності банківської системи одночасно з
посиленням контролю за заростанням грошової бази;
Посилення пруденційного регулювання у банківській сфері;
Оскільки ставки кредитування в Україні вищі за рівень
рентабельності більшості підприємств необхідно розробити
спільну програму НБУ та Кабінету міністрів по сприянню
кредитування виробничої галузі;
Розробити заходи нової системи раннього попередження та
розповсюдження наслідків кризи;
Необхідно розробити правила трансграничної санації
підприємств фінансової галузі;
Грошово-кредитна політика повинна бути розширена
інструментами підтримки макрофінансової стабілізації (і у
більш шировому розумінні цього поняття, а не тільки
стабільності цін).
Slide 126
Висновки
Першочергова мета – зупинити кредитний параліч в економіці
– чем довше, тим сложніше.
Падіння курсу гривні може викликати нову (як у 1998 р.) втечу
населення від гривні до євро та дол. США та знецінити вклади
у банках.
Банкрутства банків призведуть до втрати коштів підприємств.
Падіння гривні додатково ускладнить можливості бизнесу
повертати валютні борги у 2009-2012 рр.
Центральний банк володіє обмеженим переліком інструментів
монетарної політики і самотужки подолати кризу не завжди
спроможен (націоналізація іпотечних фондів у США).
Slide 127
Дякую за увагу!