Німецька класична філософія Кандидат філософських наук, викладач Голуб Є.С. ПЛАН 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. Загальна характеристика Німецької класичної філософії. І.
Download ReportTranscript Німецька класична філософія Кандидат філософських наук, викладач Голуб Є.С. ПЛАН 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. Загальна характеристика Німецької класичної філософії. І.
Slide 1
Німецька класична філософія
Кандидат філософських наук, викладач
Голуб Є.С.
ПЛАН
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Загальна характеристика Німецької класичної
філософії.
І. Кант – творець німецької класичної філософії.
Основні ідеї.
Суб’єктивний ідеалізм І. Фіхте.
Об’єктивний ідеалізм Ф. Шелінга.
Система ідеалістичної діалектики Г. Гегеля як найвище
досягнення німецької класичної філософії.
Антропологічний принцип філософії Л. Фейербаха.
Філософія марксизму.
Загальна характеристика Німецької
класичної філософії
Німецька
класична
філософія
• це важливий етап історії світової
філософської думки, що існував приблизно
100 років. Цей етап пов’язаний з
видатними іменами І. Канта, Й. Фіхте,
Ф. Шеллінга, Г. Гегеля, Л. Фейєрбаха.
Основи
філософського
світобачення
• Місія філософії – бути критичною совістю
культури.
• Філософія розуміється як наука, як
системне знання. Розглядається як
складне багатопланове утворення.
• Філософія сконцентрована навколо
принципу свободи та інших гуманістичних
цінностей.
Іммануїл Кант (1724 – 1804)
Докритичний
період
“Загальна
природна
історія і
теорія неба”
Критичний
період
“Критика
чистого
розуму”
“Критика
практично
го розуму”
“Критика
здатності
судження”
Філософія І. Канта є
своєрідною системою “критик”, у яких досліджуються
головні здібності людини
як суб’єкта пізнавальної
діяльності. Його критична
філософія являє собою
всеосяжну систему, в межах
якої досліджуються головні
відношення людини до
дійсності: пізнавальне, або
теоретичне, практичне й
аксіологічне.
Історичне значення філософії І. Канта
З наукової точки зору обґрунтував виникнення
Сонячної системи.
Висунув ідею про межі пізнавальної здатності
розуму людини (“речі у собі”).
Вивів дванадцять філософських категорій.
Сформулював “категоричний імператив” –
моральний закон.
Висунув ідею демократії.
Засуджував війни.
Йоганн Готліб Фіхте (1762 – 1814)
Праці Й. Фіхте
“Про поняття
науковчення, або так
званої філософії”
“Основи загального
науковчення”
“Нарис особливостей
науковчення щодо
теоретичної здатності”
Свою філософію Й. Фіхте
назвав “науковченням”, надаючи великого значення цій
назві. Він посилив кантівську
ідею активності суб’єкта у
процесі пізнання. Увесь зміст
пізнання або ж зміст наших
уявлень можна вивести з
активності Я, яке є джерелом
будь-якої реальності. Тільки
завдяки посередництву Я і
разом із ним надається і
поняття реальності.
Основні ідеї філософії Й.Г. Фіхте
Існує абсолютний
суб’єкт – абсолютне
“Я”
Джерелом
розвитку є
суперечність
Абсолютне “Я” це
творча діяльнісна
сила – основа буття.
Накреслив
тріадичну схему
заперечення
(теза, антитеза,
синтез)
Абсолютне “Я” своєю
діяльністю створює
індивідуальне “Я” і
“не-Я”
“не-Я” впливає на
індивідуальне “Я”, на
свідомість людини
Свобода – це
добровільне
підпорядкування
загальній
необхідності
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
Основні праці Гегеля
“Феноменологія
духу” (1807)
“Наука логіки”
(1812 – 1816)
“Енциклопедія
філософських наук”
(1817)
“Філософія права”
(1821)
Головна
мета
філософської
творчості Гегеля – перетворення філософії
на науку. Його система
отримала назву “Енциклопедія філософських
наук”, загальним предметом якої є абсолютна ідея – субстанція і суб’єкт творення дійсності.
Основні ідеї філософії Гегеля
В основі світу лежить
ідеальне начало –
абсолютна ідея
Розробляє основні
закони діалектики
Абсолютна ідея
діяльнісна і
діалектична
Діалектичний метод
спрямований на
нескінченність
розвитку
Природа і суспільство
– форми розвитку
абсолютної ідеї
У своєму розвитку
абсолютна ідея
проходить три етапи:
саморозуміння,
реалізація в природі,
людське самопізнання
Розробив вчення про
свідомість. Свідомість
має три ступені
Об’єктом пізнання є
предмет, що
перебуває поза
свідомістю
(свідомість взагалі)
Об’єктом пізнання
стає суб’єкт
(самопізнання)
Вищим і
завершальним
етапом розвитку
абсолютної ідеї є
філософія
Розум
Фрідріх Шеллінг (1775 – 1854)
Основні праці
Ф. Шеллінга
“Ідеї до філософії
природи” (1797)
“Про світову душу”
(1798)
“Система
трансцендентального
ідеалізму” (1800)
Філософія Ф.Шеллінга відрізняється від попередніх
систем тим, що є всеохоплюючою;
вона включає
і
природу, і Бога, і людину.
Якщо Кант вивів знання про
Бога за межі філософії, то
Ф.Шеллінг, навпаки, ввів Бога
до філософії. Для теології Бог
–
особливий
предмет
вивчення,
для
філософії
Ф.Шеллінга – лише найвища
основа сущого.
Основні філософські ідеї Ф. Шеллінга
Спробував установити ступені
розвитку протилежностей у
природі
Створив оригінальну систему
філософії природи
(натурфілософії)
Природа сама по собі не
матерія і не дух, не об’єкт і не
суб’єкт, не буття і не
свідомість. Вона і те і інше
разом
“Система
трансцедентального
ідеалізму ” складається з 4-х
розділів
Теоретична філософія
Практична філософія
Філософія природних цілей
Філософія мистецтва
Людвіг Фейєрбах (1804 – 1872)
Основні праці
Л. Фейєрбаха
“До критики
філософії Гегеля”
(1839)
“Сутність
християнства”
(1841)
Л. Фейєрбах дійшов висновку:
конкретною істотою індивіда
робить лише любов. Чим більше
ти віддаєш самого себе, тим
істинніша твоя любов. Самовідданість, з якою пов’язується
любов, розкриває людину як
дійсну істоту. Це робить людину
образом “сутності всіх сутностей”,
тобто Бога.
Не Бог є творцем людини, а
людина – творець Бога. Редукція
(зведення) буття взагалі до
людського
буття
складає
підґрунтя
антропологічного
матеріалізму Л. Фейєрбаха.
Основні філософські ідеї Л. Фейєрбаха
Критика філософії
Гегеля
Оточуючий нас світ –
різні прояви матерії
Проголошення
атеїзму, повного
заперечення Бога
Заперечення ідеї
тотожності буття і
мислення,
абсолютної ідеї
Створення нової
форми матеріалізму –
антропологічного
матеріалізму
Бог – творіння
людини, це те, чим
хотіла б бачити себе
людина
Заперечення
гегелівської
діалектики
Людина – унікальна
біологічна істота,
наділена волею,
розумом, почуттями
Замість християнства
та інших релігій має
існувати релігія
любові людей один
до одного
Сутність людини
полягає в єдності з
іншими людьми
Філософія марксизму
Карл Маркс
(1818–1883) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
засновник марксизму
Твори К. Маркса:
“Тези про Фейєрбаха”,
“Капітал”, “Економічнофілософські рукописи”
Фрідріх Енгельс
(1820–1895) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
один із засновників марксизму
Твори Ф. Енгельса:
“Діалектика природи”,
“Анти-Дюринг”, “Роль праці
в перетворенні мавпи на
людину”, “Походження
сім’ї, приватної власності
та держави”
Твори К. Маркса і Ф. Енгельса:
“Святе сімейство”, “Німецька
ідеологія”, ”Маніфест
Комуністичної партії”
Основні ідеї марксистської філософії
Створено
діалектичний
матеріалізм
Матерія перебуває в
постійному русі,
вона вічна і
нескінченна
Розвиток
відбувається за
основними законами
діалектики
Людина – не тільки
природна істота,
вона людська
природна істота, рід
якої визначається
суспільним життям
Природа є частиною
людини (як її
неорганічне тіло)
Процесом
перетворення
природи є практика
Взаємне проникнення
природи і людини
сприяє світовій
гармонії і називається
комунізмом
Суспільне буття
людини визначає її
свідомість
Ступенями розвитку
суспільства є
суспільноекономічні формації
Проблемно-пошукові завдання і вправи
Назвіть вихідні принципи етики І. Канта. Розкрийте
гуманістичний потенціал категоричного імперативу Канта.
2. Чи існують схожі за змістом до кантівського категоричного
імперативу моральні закони, проголошені іншими
філософами?
3. Окресліть основні складові філософської системи Г. Гегеля.
4. У чому полягає антропологізм філософії Фейєрбаха?
5. Критикуючи абстрактний характер філософії Гегеля,
Фейєрбах і сам не зумів уникнути абстрактності. У чому
вона полягає і які її причини?
1.
Slide 2
Німецька класична філософія
Кандидат філософських наук, викладач
Голуб Є.С.
ПЛАН
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Загальна характеристика Німецької класичної
філософії.
І. Кант – творець німецької класичної філософії.
Основні ідеї.
Суб’єктивний ідеалізм І. Фіхте.
Об’єктивний ідеалізм Ф. Шелінга.
Система ідеалістичної діалектики Г. Гегеля як найвище
досягнення німецької класичної філософії.
Антропологічний принцип філософії Л. Фейербаха.
Філософія марксизму.
Загальна характеристика Німецької
класичної філософії
Німецька
класична
філософія
• це важливий етап історії світової
філософської думки, що існував приблизно
100 років. Цей етап пов’язаний з
видатними іменами І. Канта, Й. Фіхте,
Ф. Шеллінга, Г. Гегеля, Л. Фейєрбаха.
Основи
філософського
світобачення
• Місія філософії – бути критичною совістю
культури.
• Філософія розуміється як наука, як
системне знання. Розглядається як
складне багатопланове утворення.
• Філософія сконцентрована навколо
принципу свободи та інших гуманістичних
цінностей.
Іммануїл Кант (1724 – 1804)
Докритичний
період
“Загальна
природна
історія і
теорія неба”
Критичний
період
“Критика
чистого
розуму”
“Критика
практично
го розуму”
“Критика
здатності
судження”
Філософія І. Канта є
своєрідною системою “критик”, у яких досліджуються
головні здібності людини
як суб’єкта пізнавальної
діяльності. Його критична
філософія являє собою
всеосяжну систему, в межах
якої досліджуються головні
відношення людини до
дійсності: пізнавальне, або
теоретичне, практичне й
аксіологічне.
Історичне значення філософії І. Канта
З наукової точки зору обґрунтував виникнення
Сонячної системи.
Висунув ідею про межі пізнавальної здатності
розуму людини (“речі у собі”).
Вивів дванадцять філософських категорій.
Сформулював “категоричний імператив” –
моральний закон.
Висунув ідею демократії.
Засуджував війни.
Йоганн Готліб Фіхте (1762 – 1814)
Праці Й. Фіхте
“Про поняття
науковчення, або так
званої філософії”
“Основи загального
науковчення”
“Нарис особливостей
науковчення щодо
теоретичної здатності”
Свою філософію Й. Фіхте
назвав “науковченням”, надаючи великого значення цій
назві. Він посилив кантівську
ідею активності суб’єкта у
процесі пізнання. Увесь зміст
пізнання або ж зміст наших
уявлень можна вивести з
активності Я, яке є джерелом
будь-якої реальності. Тільки
завдяки посередництву Я і
разом із ним надається і
поняття реальності.
Основні ідеї філософії Й.Г. Фіхте
Існує абсолютний
суб’єкт – абсолютне
“Я”
Джерелом
розвитку є
суперечність
Абсолютне “Я” це
творча діяльнісна
сила – основа буття.
Накреслив
тріадичну схему
заперечення
(теза, антитеза,
синтез)
Абсолютне “Я” своєю
діяльністю створює
індивідуальне “Я” і
“не-Я”
“не-Я” впливає на
індивідуальне “Я”, на
свідомість людини
Свобода – це
добровільне
підпорядкування
загальній
необхідності
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
Основні праці Гегеля
“Феноменологія
духу” (1807)
“Наука логіки”
(1812 – 1816)
“Енциклопедія
філософських наук”
(1817)
“Філософія права”
(1821)
Головна
мета
філософської
творчості Гегеля – перетворення філософії
на науку. Його система
отримала назву “Енциклопедія філософських
наук”, загальним предметом якої є абсолютна ідея – субстанція і суб’єкт творення дійсності.
Основні ідеї філософії Гегеля
В основі світу лежить
ідеальне начало –
абсолютна ідея
Розробляє основні
закони діалектики
Абсолютна ідея
діяльнісна і
діалектична
Діалектичний метод
спрямований на
нескінченність
розвитку
Природа і суспільство
– форми розвитку
абсолютної ідеї
У своєму розвитку
абсолютна ідея
проходить три етапи:
саморозуміння,
реалізація в природі,
людське самопізнання
Розробив вчення про
свідомість. Свідомість
має три ступені
Об’єктом пізнання є
предмет, що
перебуває поза
свідомістю
(свідомість взагалі)
Об’єктом пізнання
стає суб’єкт
(самопізнання)
Вищим і
завершальним
етапом розвитку
абсолютної ідеї є
філософія
Розум
Фрідріх Шеллінг (1775 – 1854)
Основні праці
Ф. Шеллінга
“Ідеї до філософії
природи” (1797)
“Про світову душу”
(1798)
“Система
трансцендентального
ідеалізму” (1800)
Філософія Ф.Шеллінга відрізняється від попередніх
систем тим, що є всеохоплюючою;
вона включає
і
природу, і Бога, і людину.
Якщо Кант вивів знання про
Бога за межі філософії, то
Ф.Шеллінг, навпаки, ввів Бога
до філософії. Для теології Бог
–
особливий
предмет
вивчення,
для
філософії
Ф.Шеллінга – лише найвища
основа сущого.
Основні філософські ідеї Ф. Шеллінга
Спробував установити ступені
розвитку протилежностей у
природі
Створив оригінальну систему
філософії природи
(натурфілософії)
Природа сама по собі не
матерія і не дух, не об’єкт і не
суб’єкт, не буття і не
свідомість. Вона і те і інше
разом
“Система
трансцедентального
ідеалізму ” складається з 4-х
розділів
Теоретична філософія
Практична філософія
Філософія природних цілей
Філософія мистецтва
Людвіг Фейєрбах (1804 – 1872)
Основні праці
Л. Фейєрбаха
“До критики
філософії Гегеля”
(1839)
“Сутність
християнства”
(1841)
Л. Фейєрбах дійшов висновку:
конкретною істотою індивіда
робить лише любов. Чим більше
ти віддаєш самого себе, тим
істинніша твоя любов. Самовідданість, з якою пов’язується
любов, розкриває людину як
дійсну істоту. Це робить людину
образом “сутності всіх сутностей”,
тобто Бога.
Не Бог є творцем людини, а
людина – творець Бога. Редукція
(зведення) буття взагалі до
людського
буття
складає
підґрунтя
антропологічного
матеріалізму Л. Фейєрбаха.
Основні філософські ідеї Л. Фейєрбаха
Критика філософії
Гегеля
Оточуючий нас світ –
різні прояви матерії
Проголошення
атеїзму, повного
заперечення Бога
Заперечення ідеї
тотожності буття і
мислення,
абсолютної ідеї
Створення нової
форми матеріалізму –
антропологічного
матеріалізму
Бог – творіння
людини, це те, чим
хотіла б бачити себе
людина
Заперечення
гегелівської
діалектики
Людина – унікальна
біологічна істота,
наділена волею,
розумом, почуттями
Замість християнства
та інших релігій має
існувати релігія
любові людей один
до одного
Сутність людини
полягає в єдності з
іншими людьми
Філософія марксизму
Карл Маркс
(1818–1883) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
засновник марксизму
Твори К. Маркса:
“Тези про Фейєрбаха”,
“Капітал”, “Економічнофілософські рукописи”
Фрідріх Енгельс
(1820–1895) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
один із засновників марксизму
Твори Ф. Енгельса:
“Діалектика природи”,
“Анти-Дюринг”, “Роль праці
в перетворенні мавпи на
людину”, “Походження
сім’ї, приватної власності
та держави”
Твори К. Маркса і Ф. Енгельса:
“Святе сімейство”, “Німецька
ідеологія”, ”Маніфест
Комуністичної партії”
Основні ідеї марксистської філософії
Створено
діалектичний
матеріалізм
Матерія перебуває в
постійному русі,
вона вічна і
нескінченна
Розвиток
відбувається за
основними законами
діалектики
Людина – не тільки
природна істота,
вона людська
природна істота, рід
якої визначається
суспільним життям
Природа є частиною
людини (як її
неорганічне тіло)
Процесом
перетворення
природи є практика
Взаємне проникнення
природи і людини
сприяє світовій
гармонії і називається
комунізмом
Суспільне буття
людини визначає її
свідомість
Ступенями розвитку
суспільства є
суспільноекономічні формації
Проблемно-пошукові завдання і вправи
Назвіть вихідні принципи етики І. Канта. Розкрийте
гуманістичний потенціал категоричного імперативу Канта.
2. Чи існують схожі за змістом до кантівського категоричного
імперативу моральні закони, проголошені іншими
філософами?
3. Окресліть основні складові філософської системи Г. Гегеля.
4. У чому полягає антропологізм філософії Фейєрбаха?
5. Критикуючи абстрактний характер філософії Гегеля,
Фейєрбах і сам не зумів уникнути абстрактності. У чому
вона полягає і які її причини?
1.
Slide 3
Німецька класична філософія
Кандидат філософських наук, викладач
Голуб Є.С.
ПЛАН
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Загальна характеристика Німецької класичної
філософії.
І. Кант – творець німецької класичної філософії.
Основні ідеї.
Суб’єктивний ідеалізм І. Фіхте.
Об’єктивний ідеалізм Ф. Шелінга.
Система ідеалістичної діалектики Г. Гегеля як найвище
досягнення німецької класичної філософії.
Антропологічний принцип філософії Л. Фейербаха.
Філософія марксизму.
Загальна характеристика Німецької
класичної філософії
Німецька
класична
філософія
• це важливий етап історії світової
філософської думки, що існував приблизно
100 років. Цей етап пов’язаний з
видатними іменами І. Канта, Й. Фіхте,
Ф. Шеллінга, Г. Гегеля, Л. Фейєрбаха.
Основи
філософського
світобачення
• Місія філософії – бути критичною совістю
культури.
• Філософія розуміється як наука, як
системне знання. Розглядається як
складне багатопланове утворення.
• Філософія сконцентрована навколо
принципу свободи та інших гуманістичних
цінностей.
Іммануїл Кант (1724 – 1804)
Докритичний
період
“Загальна
природна
історія і
теорія неба”
Критичний
період
“Критика
чистого
розуму”
“Критика
практично
го розуму”
“Критика
здатності
судження”
Філософія І. Канта є
своєрідною системою “критик”, у яких досліджуються
головні здібності людини
як суб’єкта пізнавальної
діяльності. Його критична
філософія являє собою
всеосяжну систему, в межах
якої досліджуються головні
відношення людини до
дійсності: пізнавальне, або
теоретичне, практичне й
аксіологічне.
Історичне значення філософії І. Канта
З наукової точки зору обґрунтував виникнення
Сонячної системи.
Висунув ідею про межі пізнавальної здатності
розуму людини (“речі у собі”).
Вивів дванадцять філософських категорій.
Сформулював “категоричний імператив” –
моральний закон.
Висунув ідею демократії.
Засуджував війни.
Йоганн Готліб Фіхте (1762 – 1814)
Праці Й. Фіхте
“Про поняття
науковчення, або так
званої філософії”
“Основи загального
науковчення”
“Нарис особливостей
науковчення щодо
теоретичної здатності”
Свою філософію Й. Фіхте
назвав “науковченням”, надаючи великого значення цій
назві. Він посилив кантівську
ідею активності суб’єкта у
процесі пізнання. Увесь зміст
пізнання або ж зміст наших
уявлень можна вивести з
активності Я, яке є джерелом
будь-якої реальності. Тільки
завдяки посередництву Я і
разом із ним надається і
поняття реальності.
Основні ідеї філософії Й.Г. Фіхте
Існує абсолютний
суб’єкт – абсолютне
“Я”
Джерелом
розвитку є
суперечність
Абсолютне “Я” це
творча діяльнісна
сила – основа буття.
Накреслив
тріадичну схему
заперечення
(теза, антитеза,
синтез)
Абсолютне “Я” своєю
діяльністю створює
індивідуальне “Я” і
“не-Я”
“не-Я” впливає на
індивідуальне “Я”, на
свідомість людини
Свобода – це
добровільне
підпорядкування
загальній
необхідності
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
Основні праці Гегеля
“Феноменологія
духу” (1807)
“Наука логіки”
(1812 – 1816)
“Енциклопедія
філософських наук”
(1817)
“Філософія права”
(1821)
Головна
мета
філософської
творчості Гегеля – перетворення філософії
на науку. Його система
отримала назву “Енциклопедія філософських
наук”, загальним предметом якої є абсолютна ідея – субстанція і суб’єкт творення дійсності.
Основні ідеї філософії Гегеля
В основі світу лежить
ідеальне начало –
абсолютна ідея
Розробляє основні
закони діалектики
Абсолютна ідея
діяльнісна і
діалектична
Діалектичний метод
спрямований на
нескінченність
розвитку
Природа і суспільство
– форми розвитку
абсолютної ідеї
У своєму розвитку
абсолютна ідея
проходить три етапи:
саморозуміння,
реалізація в природі,
людське самопізнання
Розробив вчення про
свідомість. Свідомість
має три ступені
Об’єктом пізнання є
предмет, що
перебуває поза
свідомістю
(свідомість взагалі)
Об’єктом пізнання
стає суб’єкт
(самопізнання)
Вищим і
завершальним
етапом розвитку
абсолютної ідеї є
філософія
Розум
Фрідріх Шеллінг (1775 – 1854)
Основні праці
Ф. Шеллінга
“Ідеї до філософії
природи” (1797)
“Про світову душу”
(1798)
“Система
трансцендентального
ідеалізму” (1800)
Філософія Ф.Шеллінга відрізняється від попередніх
систем тим, що є всеохоплюючою;
вона включає
і
природу, і Бога, і людину.
Якщо Кант вивів знання про
Бога за межі філософії, то
Ф.Шеллінг, навпаки, ввів Бога
до філософії. Для теології Бог
–
особливий
предмет
вивчення,
для
філософії
Ф.Шеллінга – лише найвища
основа сущого.
Основні філософські ідеї Ф. Шеллінга
Спробував установити ступені
розвитку протилежностей у
природі
Створив оригінальну систему
філософії природи
(натурфілософії)
Природа сама по собі не
матерія і не дух, не об’єкт і не
суб’єкт, не буття і не
свідомість. Вона і те і інше
разом
“Система
трансцедентального
ідеалізму ” складається з 4-х
розділів
Теоретична філософія
Практична філософія
Філософія природних цілей
Філософія мистецтва
Людвіг Фейєрбах (1804 – 1872)
Основні праці
Л. Фейєрбаха
“До критики
філософії Гегеля”
(1839)
“Сутність
християнства”
(1841)
Л. Фейєрбах дійшов висновку:
конкретною істотою індивіда
робить лише любов. Чим більше
ти віддаєш самого себе, тим
істинніша твоя любов. Самовідданість, з якою пов’язується
любов, розкриває людину як
дійсну істоту. Це робить людину
образом “сутності всіх сутностей”,
тобто Бога.
Не Бог є творцем людини, а
людина – творець Бога. Редукція
(зведення) буття взагалі до
людського
буття
складає
підґрунтя
антропологічного
матеріалізму Л. Фейєрбаха.
Основні філософські ідеї Л. Фейєрбаха
Критика філософії
Гегеля
Оточуючий нас світ –
різні прояви матерії
Проголошення
атеїзму, повного
заперечення Бога
Заперечення ідеї
тотожності буття і
мислення,
абсолютної ідеї
Створення нової
форми матеріалізму –
антропологічного
матеріалізму
Бог – творіння
людини, це те, чим
хотіла б бачити себе
людина
Заперечення
гегелівської
діалектики
Людина – унікальна
біологічна істота,
наділена волею,
розумом, почуттями
Замість християнства
та інших релігій має
існувати релігія
любові людей один
до одного
Сутність людини
полягає в єдності з
іншими людьми
Філософія марксизму
Карл Маркс
(1818–1883) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
засновник марксизму
Твори К. Маркса:
“Тези про Фейєрбаха”,
“Капітал”, “Економічнофілософські рукописи”
Фрідріх Енгельс
(1820–1895) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
один із засновників марксизму
Твори Ф. Енгельса:
“Діалектика природи”,
“Анти-Дюринг”, “Роль праці
в перетворенні мавпи на
людину”, “Походження
сім’ї, приватної власності
та держави”
Твори К. Маркса і Ф. Енгельса:
“Святе сімейство”, “Німецька
ідеологія”, ”Маніфест
Комуністичної партії”
Основні ідеї марксистської філософії
Створено
діалектичний
матеріалізм
Матерія перебуває в
постійному русі,
вона вічна і
нескінченна
Розвиток
відбувається за
основними законами
діалектики
Людина – не тільки
природна істота,
вона людська
природна істота, рід
якої визначається
суспільним життям
Природа є частиною
людини (як її
неорганічне тіло)
Процесом
перетворення
природи є практика
Взаємне проникнення
природи і людини
сприяє світовій
гармонії і називається
комунізмом
Суспільне буття
людини визначає її
свідомість
Ступенями розвитку
суспільства є
суспільноекономічні формації
Проблемно-пошукові завдання і вправи
Назвіть вихідні принципи етики І. Канта. Розкрийте
гуманістичний потенціал категоричного імперативу Канта.
2. Чи існують схожі за змістом до кантівського категоричного
імперативу моральні закони, проголошені іншими
філософами?
3. Окресліть основні складові філософської системи Г. Гегеля.
4. У чому полягає антропологізм філософії Фейєрбаха?
5. Критикуючи абстрактний характер філософії Гегеля,
Фейєрбах і сам не зумів уникнути абстрактності. У чому
вона полягає і які її причини?
1.
Slide 4
Німецька класична філософія
Кандидат філософських наук, викладач
Голуб Є.С.
ПЛАН
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Загальна характеристика Німецької класичної
філософії.
І. Кант – творець німецької класичної філософії.
Основні ідеї.
Суб’єктивний ідеалізм І. Фіхте.
Об’єктивний ідеалізм Ф. Шелінга.
Система ідеалістичної діалектики Г. Гегеля як найвище
досягнення німецької класичної філософії.
Антропологічний принцип філософії Л. Фейербаха.
Філософія марксизму.
Загальна характеристика Німецької
класичної філософії
Німецька
класична
філософія
• це важливий етап історії світової
філософської думки, що існував приблизно
100 років. Цей етап пов’язаний з
видатними іменами І. Канта, Й. Фіхте,
Ф. Шеллінга, Г. Гегеля, Л. Фейєрбаха.
Основи
філософського
світобачення
• Місія філософії – бути критичною совістю
культури.
• Філософія розуміється як наука, як
системне знання. Розглядається як
складне багатопланове утворення.
• Філософія сконцентрована навколо
принципу свободи та інших гуманістичних
цінностей.
Іммануїл Кант (1724 – 1804)
Докритичний
період
“Загальна
природна
історія і
теорія неба”
Критичний
період
“Критика
чистого
розуму”
“Критика
практично
го розуму”
“Критика
здатності
судження”
Філософія І. Канта є
своєрідною системою “критик”, у яких досліджуються
головні здібності людини
як суб’єкта пізнавальної
діяльності. Його критична
філософія являє собою
всеосяжну систему, в межах
якої досліджуються головні
відношення людини до
дійсності: пізнавальне, або
теоретичне, практичне й
аксіологічне.
Історичне значення філософії І. Канта
З наукової точки зору обґрунтував виникнення
Сонячної системи.
Висунув ідею про межі пізнавальної здатності
розуму людини (“речі у собі”).
Вивів дванадцять філософських категорій.
Сформулював “категоричний імператив” –
моральний закон.
Висунув ідею демократії.
Засуджував війни.
Йоганн Готліб Фіхте (1762 – 1814)
Праці Й. Фіхте
“Про поняття
науковчення, або так
званої філософії”
“Основи загального
науковчення”
“Нарис особливостей
науковчення щодо
теоретичної здатності”
Свою філософію Й. Фіхте
назвав “науковченням”, надаючи великого значення цій
назві. Він посилив кантівську
ідею активності суб’єкта у
процесі пізнання. Увесь зміст
пізнання або ж зміст наших
уявлень можна вивести з
активності Я, яке є джерелом
будь-якої реальності. Тільки
завдяки посередництву Я і
разом із ним надається і
поняття реальності.
Основні ідеї філософії Й.Г. Фіхте
Існує абсолютний
суб’єкт – абсолютне
“Я”
Джерелом
розвитку є
суперечність
Абсолютне “Я” це
творча діяльнісна
сила – основа буття.
Накреслив
тріадичну схему
заперечення
(теза, антитеза,
синтез)
Абсолютне “Я” своєю
діяльністю створює
індивідуальне “Я” і
“не-Я”
“не-Я” впливає на
індивідуальне “Я”, на
свідомість людини
Свобода – це
добровільне
підпорядкування
загальній
необхідності
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
Основні праці Гегеля
“Феноменологія
духу” (1807)
“Наука логіки”
(1812 – 1816)
“Енциклопедія
філософських наук”
(1817)
“Філософія права”
(1821)
Головна
мета
філософської
творчості Гегеля – перетворення філософії
на науку. Його система
отримала назву “Енциклопедія філософських
наук”, загальним предметом якої є абсолютна ідея – субстанція і суб’єкт творення дійсності.
Основні ідеї філософії Гегеля
В основі світу лежить
ідеальне начало –
абсолютна ідея
Розробляє основні
закони діалектики
Абсолютна ідея
діяльнісна і
діалектична
Діалектичний метод
спрямований на
нескінченність
розвитку
Природа і суспільство
– форми розвитку
абсолютної ідеї
У своєму розвитку
абсолютна ідея
проходить три етапи:
саморозуміння,
реалізація в природі,
людське самопізнання
Розробив вчення про
свідомість. Свідомість
має три ступені
Об’єктом пізнання є
предмет, що
перебуває поза
свідомістю
(свідомість взагалі)
Об’єктом пізнання
стає суб’єкт
(самопізнання)
Вищим і
завершальним
етапом розвитку
абсолютної ідеї є
філософія
Розум
Фрідріх Шеллінг (1775 – 1854)
Основні праці
Ф. Шеллінга
“Ідеї до філософії
природи” (1797)
“Про світову душу”
(1798)
“Система
трансцендентального
ідеалізму” (1800)
Філософія Ф.Шеллінга відрізняється від попередніх
систем тим, що є всеохоплюючою;
вона включає
і
природу, і Бога, і людину.
Якщо Кант вивів знання про
Бога за межі філософії, то
Ф.Шеллінг, навпаки, ввів Бога
до філософії. Для теології Бог
–
особливий
предмет
вивчення,
для
філософії
Ф.Шеллінга – лише найвища
основа сущого.
Основні філософські ідеї Ф. Шеллінга
Спробував установити ступені
розвитку протилежностей у
природі
Створив оригінальну систему
філософії природи
(натурфілософії)
Природа сама по собі не
матерія і не дух, не об’єкт і не
суб’єкт, не буття і не
свідомість. Вона і те і інше
разом
“Система
трансцедентального
ідеалізму ” складається з 4-х
розділів
Теоретична філософія
Практична філософія
Філософія природних цілей
Філософія мистецтва
Людвіг Фейєрбах (1804 – 1872)
Основні праці
Л. Фейєрбаха
“До критики
філософії Гегеля”
(1839)
“Сутність
християнства”
(1841)
Л. Фейєрбах дійшов висновку:
конкретною істотою індивіда
робить лише любов. Чим більше
ти віддаєш самого себе, тим
істинніша твоя любов. Самовідданість, з якою пов’язується
любов, розкриває людину як
дійсну істоту. Це робить людину
образом “сутності всіх сутностей”,
тобто Бога.
Не Бог є творцем людини, а
людина – творець Бога. Редукція
(зведення) буття взагалі до
людського
буття
складає
підґрунтя
антропологічного
матеріалізму Л. Фейєрбаха.
Основні філософські ідеї Л. Фейєрбаха
Критика філософії
Гегеля
Оточуючий нас світ –
різні прояви матерії
Проголошення
атеїзму, повного
заперечення Бога
Заперечення ідеї
тотожності буття і
мислення,
абсолютної ідеї
Створення нової
форми матеріалізму –
антропологічного
матеріалізму
Бог – творіння
людини, це те, чим
хотіла б бачити себе
людина
Заперечення
гегелівської
діалектики
Людина – унікальна
біологічна істота,
наділена волею,
розумом, почуттями
Замість християнства
та інших релігій має
існувати релігія
любові людей один
до одного
Сутність людини
полягає в єдності з
іншими людьми
Філософія марксизму
Карл Маркс
(1818–1883) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
засновник марксизму
Твори К. Маркса:
“Тези про Фейєрбаха”,
“Капітал”, “Економічнофілософські рукописи”
Фрідріх Енгельс
(1820–1895) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
один із засновників марксизму
Твори Ф. Енгельса:
“Діалектика природи”,
“Анти-Дюринг”, “Роль праці
в перетворенні мавпи на
людину”, “Походження
сім’ї, приватної власності
та держави”
Твори К. Маркса і Ф. Енгельса:
“Святе сімейство”, “Німецька
ідеологія”, ”Маніфест
Комуністичної партії”
Основні ідеї марксистської філософії
Створено
діалектичний
матеріалізм
Матерія перебуває в
постійному русі,
вона вічна і
нескінченна
Розвиток
відбувається за
основними законами
діалектики
Людина – не тільки
природна істота,
вона людська
природна істота, рід
якої визначається
суспільним життям
Природа є частиною
людини (як її
неорганічне тіло)
Процесом
перетворення
природи є практика
Взаємне проникнення
природи і людини
сприяє світовій
гармонії і називається
комунізмом
Суспільне буття
людини визначає її
свідомість
Ступенями розвитку
суспільства є
суспільноекономічні формації
Проблемно-пошукові завдання і вправи
Назвіть вихідні принципи етики І. Канта. Розкрийте
гуманістичний потенціал категоричного імперативу Канта.
2. Чи існують схожі за змістом до кантівського категоричного
імперативу моральні закони, проголошені іншими
філософами?
3. Окресліть основні складові філософської системи Г. Гегеля.
4. У чому полягає антропологізм філософії Фейєрбаха?
5. Критикуючи абстрактний характер філософії Гегеля,
Фейєрбах і сам не зумів уникнути абстрактності. У чому
вона полягає і які її причини?
1.
Slide 5
Німецька класична філософія
Кандидат філософських наук, викладач
Голуб Є.С.
ПЛАН
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Загальна характеристика Німецької класичної
філософії.
І. Кант – творець німецької класичної філософії.
Основні ідеї.
Суб’єктивний ідеалізм І. Фіхте.
Об’єктивний ідеалізм Ф. Шелінга.
Система ідеалістичної діалектики Г. Гегеля як найвище
досягнення німецької класичної філософії.
Антропологічний принцип філософії Л. Фейербаха.
Філософія марксизму.
Загальна характеристика Німецької
класичної філософії
Німецька
класична
філософія
• це важливий етап історії світової
філософської думки, що існував приблизно
100 років. Цей етап пов’язаний з
видатними іменами І. Канта, Й. Фіхте,
Ф. Шеллінга, Г. Гегеля, Л. Фейєрбаха.
Основи
філософського
світобачення
• Місія філософії – бути критичною совістю
культури.
• Філософія розуміється як наука, як
системне знання. Розглядається як
складне багатопланове утворення.
• Філософія сконцентрована навколо
принципу свободи та інших гуманістичних
цінностей.
Іммануїл Кант (1724 – 1804)
Докритичний
період
“Загальна
природна
історія і
теорія неба”
Критичний
період
“Критика
чистого
розуму”
“Критика
практично
го розуму”
“Критика
здатності
судження”
Філософія І. Канта є
своєрідною системою “критик”, у яких досліджуються
головні здібності людини
як суб’єкта пізнавальної
діяльності. Його критична
філософія являє собою
всеосяжну систему, в межах
якої досліджуються головні
відношення людини до
дійсності: пізнавальне, або
теоретичне, практичне й
аксіологічне.
Історичне значення філософії І. Канта
З наукової точки зору обґрунтував виникнення
Сонячної системи.
Висунув ідею про межі пізнавальної здатності
розуму людини (“речі у собі”).
Вивів дванадцять філософських категорій.
Сформулював “категоричний імператив” –
моральний закон.
Висунув ідею демократії.
Засуджував війни.
Йоганн Готліб Фіхте (1762 – 1814)
Праці Й. Фіхте
“Про поняття
науковчення, або так
званої філософії”
“Основи загального
науковчення”
“Нарис особливостей
науковчення щодо
теоретичної здатності”
Свою філософію Й. Фіхте
назвав “науковченням”, надаючи великого значення цій
назві. Він посилив кантівську
ідею активності суб’єкта у
процесі пізнання. Увесь зміст
пізнання або ж зміст наших
уявлень можна вивести з
активності Я, яке є джерелом
будь-якої реальності. Тільки
завдяки посередництву Я і
разом із ним надається і
поняття реальності.
Основні ідеї філософії Й.Г. Фіхте
Існує абсолютний
суб’єкт – абсолютне
“Я”
Джерелом
розвитку є
суперечність
Абсолютне “Я” це
творча діяльнісна
сила – основа буття.
Накреслив
тріадичну схему
заперечення
(теза, антитеза,
синтез)
Абсолютне “Я” своєю
діяльністю створює
індивідуальне “Я” і
“не-Я”
“не-Я” впливає на
індивідуальне “Я”, на
свідомість людини
Свобода – це
добровільне
підпорядкування
загальній
необхідності
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
Основні праці Гегеля
“Феноменологія
духу” (1807)
“Наука логіки”
(1812 – 1816)
“Енциклопедія
філософських наук”
(1817)
“Філософія права”
(1821)
Головна
мета
філософської
творчості Гегеля – перетворення філософії
на науку. Його система
отримала назву “Енциклопедія філософських
наук”, загальним предметом якої є абсолютна ідея – субстанція і суб’єкт творення дійсності.
Основні ідеї філософії Гегеля
В основі світу лежить
ідеальне начало –
абсолютна ідея
Розробляє основні
закони діалектики
Абсолютна ідея
діяльнісна і
діалектична
Діалектичний метод
спрямований на
нескінченність
розвитку
Природа і суспільство
– форми розвитку
абсолютної ідеї
У своєму розвитку
абсолютна ідея
проходить три етапи:
саморозуміння,
реалізація в природі,
людське самопізнання
Розробив вчення про
свідомість. Свідомість
має три ступені
Об’єктом пізнання є
предмет, що
перебуває поза
свідомістю
(свідомість взагалі)
Об’єктом пізнання
стає суб’єкт
(самопізнання)
Вищим і
завершальним
етапом розвитку
абсолютної ідеї є
філософія
Розум
Фрідріх Шеллінг (1775 – 1854)
Основні праці
Ф. Шеллінга
“Ідеї до філософії
природи” (1797)
“Про світову душу”
(1798)
“Система
трансцендентального
ідеалізму” (1800)
Філософія Ф.Шеллінга відрізняється від попередніх
систем тим, що є всеохоплюючою;
вона включає
і
природу, і Бога, і людину.
Якщо Кант вивів знання про
Бога за межі філософії, то
Ф.Шеллінг, навпаки, ввів Бога
до філософії. Для теології Бог
–
особливий
предмет
вивчення,
для
філософії
Ф.Шеллінга – лише найвища
основа сущого.
Основні філософські ідеї Ф. Шеллінга
Спробував установити ступені
розвитку протилежностей у
природі
Створив оригінальну систему
філософії природи
(натурфілософії)
Природа сама по собі не
матерія і не дух, не об’єкт і не
суб’єкт, не буття і не
свідомість. Вона і те і інше
разом
“Система
трансцедентального
ідеалізму ” складається з 4-х
розділів
Теоретична філософія
Практична філософія
Філософія природних цілей
Філософія мистецтва
Людвіг Фейєрбах (1804 – 1872)
Основні праці
Л. Фейєрбаха
“До критики
філософії Гегеля”
(1839)
“Сутність
християнства”
(1841)
Л. Фейєрбах дійшов висновку:
конкретною істотою індивіда
робить лише любов. Чим більше
ти віддаєш самого себе, тим
істинніша твоя любов. Самовідданість, з якою пов’язується
любов, розкриває людину як
дійсну істоту. Це робить людину
образом “сутності всіх сутностей”,
тобто Бога.
Не Бог є творцем людини, а
людина – творець Бога. Редукція
(зведення) буття взагалі до
людського
буття
складає
підґрунтя
антропологічного
матеріалізму Л. Фейєрбаха.
Основні філософські ідеї Л. Фейєрбаха
Критика філософії
Гегеля
Оточуючий нас світ –
різні прояви матерії
Проголошення
атеїзму, повного
заперечення Бога
Заперечення ідеї
тотожності буття і
мислення,
абсолютної ідеї
Створення нової
форми матеріалізму –
антропологічного
матеріалізму
Бог – творіння
людини, це те, чим
хотіла б бачити себе
людина
Заперечення
гегелівської
діалектики
Людина – унікальна
біологічна істота,
наділена волею,
розумом, почуттями
Замість християнства
та інших релігій має
існувати релігія
любові людей один
до одного
Сутність людини
полягає в єдності з
іншими людьми
Філософія марксизму
Карл Маркс
(1818–1883) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
засновник марксизму
Твори К. Маркса:
“Тези про Фейєрбаха”,
“Капітал”, “Економічнофілософські рукописи”
Фрідріх Енгельс
(1820–1895) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
один із засновників марксизму
Твори Ф. Енгельса:
“Діалектика природи”,
“Анти-Дюринг”, “Роль праці
в перетворенні мавпи на
людину”, “Походження
сім’ї, приватної власності
та держави”
Твори К. Маркса і Ф. Енгельса:
“Святе сімейство”, “Німецька
ідеологія”, ”Маніфест
Комуністичної партії”
Основні ідеї марксистської філософії
Створено
діалектичний
матеріалізм
Матерія перебуває в
постійному русі,
вона вічна і
нескінченна
Розвиток
відбувається за
основними законами
діалектики
Людина – не тільки
природна істота,
вона людська
природна істота, рід
якої визначається
суспільним життям
Природа є частиною
людини (як її
неорганічне тіло)
Процесом
перетворення
природи є практика
Взаємне проникнення
природи і людини
сприяє світовій
гармонії і називається
комунізмом
Суспільне буття
людини визначає її
свідомість
Ступенями розвитку
суспільства є
суспільноекономічні формації
Проблемно-пошукові завдання і вправи
Назвіть вихідні принципи етики І. Канта. Розкрийте
гуманістичний потенціал категоричного імперативу Канта.
2. Чи існують схожі за змістом до кантівського категоричного
імперативу моральні закони, проголошені іншими
філософами?
3. Окресліть основні складові філософської системи Г. Гегеля.
4. У чому полягає антропологізм філософії Фейєрбаха?
5. Критикуючи абстрактний характер філософії Гегеля,
Фейєрбах і сам не зумів уникнути абстрактності. У чому
вона полягає і які її причини?
1.
Slide 6
Німецька класична філософія
Кандидат філософських наук, викладач
Голуб Є.С.
ПЛАН
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Загальна характеристика Німецької класичної
філософії.
І. Кант – творець німецької класичної філософії.
Основні ідеї.
Суб’єктивний ідеалізм І. Фіхте.
Об’єктивний ідеалізм Ф. Шелінга.
Система ідеалістичної діалектики Г. Гегеля як найвище
досягнення німецької класичної філософії.
Антропологічний принцип філософії Л. Фейербаха.
Філософія марксизму.
Загальна характеристика Німецької
класичної філософії
Німецька
класична
філософія
• це важливий етап історії світової
філософської думки, що існував приблизно
100 років. Цей етап пов’язаний з
видатними іменами І. Канта, Й. Фіхте,
Ф. Шеллінга, Г. Гегеля, Л. Фейєрбаха.
Основи
філософського
світобачення
• Місія філософії – бути критичною совістю
культури.
• Філософія розуміється як наука, як
системне знання. Розглядається як
складне багатопланове утворення.
• Філософія сконцентрована навколо
принципу свободи та інших гуманістичних
цінностей.
Іммануїл Кант (1724 – 1804)
Докритичний
період
“Загальна
природна
історія і
теорія неба”
Критичний
період
“Критика
чистого
розуму”
“Критика
практично
го розуму”
“Критика
здатності
судження”
Філософія І. Канта є
своєрідною системою “критик”, у яких досліджуються
головні здібності людини
як суб’єкта пізнавальної
діяльності. Його критична
філософія являє собою
всеосяжну систему, в межах
якої досліджуються головні
відношення людини до
дійсності: пізнавальне, або
теоретичне, практичне й
аксіологічне.
Історичне значення філософії І. Канта
З наукової точки зору обґрунтував виникнення
Сонячної системи.
Висунув ідею про межі пізнавальної здатності
розуму людини (“речі у собі”).
Вивів дванадцять філософських категорій.
Сформулював “категоричний імператив” –
моральний закон.
Висунув ідею демократії.
Засуджував війни.
Йоганн Готліб Фіхте (1762 – 1814)
Праці Й. Фіхте
“Про поняття
науковчення, або так
званої філософії”
“Основи загального
науковчення”
“Нарис особливостей
науковчення щодо
теоретичної здатності”
Свою філософію Й. Фіхте
назвав “науковченням”, надаючи великого значення цій
назві. Він посилив кантівську
ідею активності суб’єкта у
процесі пізнання. Увесь зміст
пізнання або ж зміст наших
уявлень можна вивести з
активності Я, яке є джерелом
будь-якої реальності. Тільки
завдяки посередництву Я і
разом із ним надається і
поняття реальності.
Основні ідеї філософії Й.Г. Фіхте
Існує абсолютний
суб’єкт – абсолютне
“Я”
Джерелом
розвитку є
суперечність
Абсолютне “Я” це
творча діяльнісна
сила – основа буття.
Накреслив
тріадичну схему
заперечення
(теза, антитеза,
синтез)
Абсолютне “Я” своєю
діяльністю створює
індивідуальне “Я” і
“не-Я”
“не-Я” впливає на
індивідуальне “Я”, на
свідомість людини
Свобода – це
добровільне
підпорядкування
загальній
необхідності
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
Основні праці Гегеля
“Феноменологія
духу” (1807)
“Наука логіки”
(1812 – 1816)
“Енциклопедія
філософських наук”
(1817)
“Філософія права”
(1821)
Головна
мета
філософської
творчості Гегеля – перетворення філософії
на науку. Його система
отримала назву “Енциклопедія філософських
наук”, загальним предметом якої є абсолютна ідея – субстанція і суб’єкт творення дійсності.
Основні ідеї філософії Гегеля
В основі світу лежить
ідеальне начало –
абсолютна ідея
Розробляє основні
закони діалектики
Абсолютна ідея
діяльнісна і
діалектична
Діалектичний метод
спрямований на
нескінченність
розвитку
Природа і суспільство
– форми розвитку
абсолютної ідеї
У своєму розвитку
абсолютна ідея
проходить три етапи:
саморозуміння,
реалізація в природі,
людське самопізнання
Розробив вчення про
свідомість. Свідомість
має три ступені
Об’єктом пізнання є
предмет, що
перебуває поза
свідомістю
(свідомість взагалі)
Об’єктом пізнання
стає суб’єкт
(самопізнання)
Вищим і
завершальним
етапом розвитку
абсолютної ідеї є
філософія
Розум
Фрідріх Шеллінг (1775 – 1854)
Основні праці
Ф. Шеллінга
“Ідеї до філософії
природи” (1797)
“Про світову душу”
(1798)
“Система
трансцендентального
ідеалізму” (1800)
Філософія Ф.Шеллінга відрізняється від попередніх
систем тим, що є всеохоплюючою;
вона включає
і
природу, і Бога, і людину.
Якщо Кант вивів знання про
Бога за межі філософії, то
Ф.Шеллінг, навпаки, ввів Бога
до філософії. Для теології Бог
–
особливий
предмет
вивчення,
для
філософії
Ф.Шеллінга – лише найвища
основа сущого.
Основні філософські ідеї Ф. Шеллінга
Спробував установити ступені
розвитку протилежностей у
природі
Створив оригінальну систему
філософії природи
(натурфілософії)
Природа сама по собі не
матерія і не дух, не об’єкт і не
суб’єкт, не буття і не
свідомість. Вона і те і інше
разом
“Система
трансцедентального
ідеалізму ” складається з 4-х
розділів
Теоретична філософія
Практична філософія
Філософія природних цілей
Філософія мистецтва
Людвіг Фейєрбах (1804 – 1872)
Основні праці
Л. Фейєрбаха
“До критики
філософії Гегеля”
(1839)
“Сутність
християнства”
(1841)
Л. Фейєрбах дійшов висновку:
конкретною істотою індивіда
робить лише любов. Чим більше
ти віддаєш самого себе, тим
істинніша твоя любов. Самовідданість, з якою пов’язується
любов, розкриває людину як
дійсну істоту. Це робить людину
образом “сутності всіх сутностей”,
тобто Бога.
Не Бог є творцем людини, а
людина – творець Бога. Редукція
(зведення) буття взагалі до
людського
буття
складає
підґрунтя
антропологічного
матеріалізму Л. Фейєрбаха.
Основні філософські ідеї Л. Фейєрбаха
Критика філософії
Гегеля
Оточуючий нас світ –
різні прояви матерії
Проголошення
атеїзму, повного
заперечення Бога
Заперечення ідеї
тотожності буття і
мислення,
абсолютної ідеї
Створення нової
форми матеріалізму –
антропологічного
матеріалізму
Бог – творіння
людини, це те, чим
хотіла б бачити себе
людина
Заперечення
гегелівської
діалектики
Людина – унікальна
біологічна істота,
наділена волею,
розумом, почуттями
Замість християнства
та інших релігій має
існувати релігія
любові людей один
до одного
Сутність людини
полягає в єдності з
іншими людьми
Філософія марксизму
Карл Маркс
(1818–1883) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
засновник марксизму
Твори К. Маркса:
“Тези про Фейєрбаха”,
“Капітал”, “Економічнофілософські рукописи”
Фрідріх Енгельс
(1820–1895) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
один із засновників марксизму
Твори Ф. Енгельса:
“Діалектика природи”,
“Анти-Дюринг”, “Роль праці
в перетворенні мавпи на
людину”, “Походження
сім’ї, приватної власності
та держави”
Твори К. Маркса і Ф. Енгельса:
“Святе сімейство”, “Німецька
ідеологія”, ”Маніфест
Комуністичної партії”
Основні ідеї марксистської філософії
Створено
діалектичний
матеріалізм
Матерія перебуває в
постійному русі,
вона вічна і
нескінченна
Розвиток
відбувається за
основними законами
діалектики
Людина – не тільки
природна істота,
вона людська
природна істота, рід
якої визначається
суспільним життям
Природа є частиною
людини (як її
неорганічне тіло)
Процесом
перетворення
природи є практика
Взаємне проникнення
природи і людини
сприяє світовій
гармонії і називається
комунізмом
Суспільне буття
людини визначає її
свідомість
Ступенями розвитку
суспільства є
суспільноекономічні формації
Проблемно-пошукові завдання і вправи
Назвіть вихідні принципи етики І. Канта. Розкрийте
гуманістичний потенціал категоричного імперативу Канта.
2. Чи існують схожі за змістом до кантівського категоричного
імперативу моральні закони, проголошені іншими
філософами?
3. Окресліть основні складові філософської системи Г. Гегеля.
4. У чому полягає антропологізм філософії Фейєрбаха?
5. Критикуючи абстрактний характер філософії Гегеля,
Фейєрбах і сам не зумів уникнути абстрактності. У чому
вона полягає і які її причини?
1.
Slide 7
Німецька класична філософія
Кандидат філософських наук, викладач
Голуб Є.С.
ПЛАН
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Загальна характеристика Німецької класичної
філософії.
І. Кант – творець німецької класичної філософії.
Основні ідеї.
Суб’єктивний ідеалізм І. Фіхте.
Об’єктивний ідеалізм Ф. Шелінга.
Система ідеалістичної діалектики Г. Гегеля як найвище
досягнення німецької класичної філософії.
Антропологічний принцип філософії Л. Фейербаха.
Філософія марксизму.
Загальна характеристика Німецької
класичної філософії
Німецька
класична
філософія
• це важливий етап історії світової
філософської думки, що існував приблизно
100 років. Цей етап пов’язаний з
видатними іменами І. Канта, Й. Фіхте,
Ф. Шеллінга, Г. Гегеля, Л. Фейєрбаха.
Основи
філософського
світобачення
• Місія філософії – бути критичною совістю
культури.
• Філософія розуміється як наука, як
системне знання. Розглядається як
складне багатопланове утворення.
• Філософія сконцентрована навколо
принципу свободи та інших гуманістичних
цінностей.
Іммануїл Кант (1724 – 1804)
Докритичний
період
“Загальна
природна
історія і
теорія неба”
Критичний
період
“Критика
чистого
розуму”
“Критика
практично
го розуму”
“Критика
здатності
судження”
Філософія І. Канта є
своєрідною системою “критик”, у яких досліджуються
головні здібності людини
як суб’єкта пізнавальної
діяльності. Його критична
філософія являє собою
всеосяжну систему, в межах
якої досліджуються головні
відношення людини до
дійсності: пізнавальне, або
теоретичне, практичне й
аксіологічне.
Історичне значення філософії І. Канта
З наукової точки зору обґрунтував виникнення
Сонячної системи.
Висунув ідею про межі пізнавальної здатності
розуму людини (“речі у собі”).
Вивів дванадцять філософських категорій.
Сформулював “категоричний імператив” –
моральний закон.
Висунув ідею демократії.
Засуджував війни.
Йоганн Готліб Фіхте (1762 – 1814)
Праці Й. Фіхте
“Про поняття
науковчення, або так
званої філософії”
“Основи загального
науковчення”
“Нарис особливостей
науковчення щодо
теоретичної здатності”
Свою філософію Й. Фіхте
назвав “науковченням”, надаючи великого значення цій
назві. Він посилив кантівську
ідею активності суб’єкта у
процесі пізнання. Увесь зміст
пізнання або ж зміст наших
уявлень можна вивести з
активності Я, яке є джерелом
будь-якої реальності. Тільки
завдяки посередництву Я і
разом із ним надається і
поняття реальності.
Основні ідеї філософії Й.Г. Фіхте
Існує абсолютний
суб’єкт – абсолютне
“Я”
Джерелом
розвитку є
суперечність
Абсолютне “Я” це
творча діяльнісна
сила – основа буття.
Накреслив
тріадичну схему
заперечення
(теза, антитеза,
синтез)
Абсолютне “Я” своєю
діяльністю створює
індивідуальне “Я” і
“не-Я”
“не-Я” впливає на
індивідуальне “Я”, на
свідомість людини
Свобода – це
добровільне
підпорядкування
загальній
необхідності
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
Основні праці Гегеля
“Феноменологія
духу” (1807)
“Наука логіки”
(1812 – 1816)
“Енциклопедія
філософських наук”
(1817)
“Філософія права”
(1821)
Головна
мета
філософської
творчості Гегеля – перетворення філософії
на науку. Його система
отримала назву “Енциклопедія філософських
наук”, загальним предметом якої є абсолютна ідея – субстанція і суб’єкт творення дійсності.
Основні ідеї філософії Гегеля
В основі світу лежить
ідеальне начало –
абсолютна ідея
Розробляє основні
закони діалектики
Абсолютна ідея
діяльнісна і
діалектична
Діалектичний метод
спрямований на
нескінченність
розвитку
Природа і суспільство
– форми розвитку
абсолютної ідеї
У своєму розвитку
абсолютна ідея
проходить три етапи:
саморозуміння,
реалізація в природі,
людське самопізнання
Розробив вчення про
свідомість. Свідомість
має три ступені
Об’єктом пізнання є
предмет, що
перебуває поза
свідомістю
(свідомість взагалі)
Об’єктом пізнання
стає суб’єкт
(самопізнання)
Вищим і
завершальним
етапом розвитку
абсолютної ідеї є
філософія
Розум
Фрідріх Шеллінг (1775 – 1854)
Основні праці
Ф. Шеллінга
“Ідеї до філософії
природи” (1797)
“Про світову душу”
(1798)
“Система
трансцендентального
ідеалізму” (1800)
Філософія Ф.Шеллінга відрізняється від попередніх
систем тим, що є всеохоплюючою;
вона включає
і
природу, і Бога, і людину.
Якщо Кант вивів знання про
Бога за межі філософії, то
Ф.Шеллінг, навпаки, ввів Бога
до філософії. Для теології Бог
–
особливий
предмет
вивчення,
для
філософії
Ф.Шеллінга – лише найвища
основа сущого.
Основні філософські ідеї Ф. Шеллінга
Спробував установити ступені
розвитку протилежностей у
природі
Створив оригінальну систему
філософії природи
(натурфілософії)
Природа сама по собі не
матерія і не дух, не об’єкт і не
суб’єкт, не буття і не
свідомість. Вона і те і інше
разом
“Система
трансцедентального
ідеалізму ” складається з 4-х
розділів
Теоретична філософія
Практична філософія
Філософія природних цілей
Філософія мистецтва
Людвіг Фейєрбах (1804 – 1872)
Основні праці
Л. Фейєрбаха
“До критики
філософії Гегеля”
(1839)
“Сутність
християнства”
(1841)
Л. Фейєрбах дійшов висновку:
конкретною істотою індивіда
робить лише любов. Чим більше
ти віддаєш самого себе, тим
істинніша твоя любов. Самовідданість, з якою пов’язується
любов, розкриває людину як
дійсну істоту. Це робить людину
образом “сутності всіх сутностей”,
тобто Бога.
Не Бог є творцем людини, а
людина – творець Бога. Редукція
(зведення) буття взагалі до
людського
буття
складає
підґрунтя
антропологічного
матеріалізму Л. Фейєрбаха.
Основні філософські ідеї Л. Фейєрбаха
Критика філософії
Гегеля
Оточуючий нас світ –
різні прояви матерії
Проголошення
атеїзму, повного
заперечення Бога
Заперечення ідеї
тотожності буття і
мислення,
абсолютної ідеї
Створення нової
форми матеріалізму –
антропологічного
матеріалізму
Бог – творіння
людини, це те, чим
хотіла б бачити себе
людина
Заперечення
гегелівської
діалектики
Людина – унікальна
біологічна істота,
наділена волею,
розумом, почуттями
Замість християнства
та інших релігій має
існувати релігія
любові людей один
до одного
Сутність людини
полягає в єдності з
іншими людьми
Філософія марксизму
Карл Маркс
(1818–1883) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
засновник марксизму
Твори К. Маркса:
“Тези про Фейєрбаха”,
“Капітал”, “Економічнофілософські рукописи”
Фрідріх Енгельс
(1820–1895) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
один із засновників марксизму
Твори Ф. Енгельса:
“Діалектика природи”,
“Анти-Дюринг”, “Роль праці
в перетворенні мавпи на
людину”, “Походження
сім’ї, приватної власності
та держави”
Твори К. Маркса і Ф. Енгельса:
“Святе сімейство”, “Німецька
ідеологія”, ”Маніфест
Комуністичної партії”
Основні ідеї марксистської філософії
Створено
діалектичний
матеріалізм
Матерія перебуває в
постійному русі,
вона вічна і
нескінченна
Розвиток
відбувається за
основними законами
діалектики
Людина – не тільки
природна істота,
вона людська
природна істота, рід
якої визначається
суспільним життям
Природа є частиною
людини (як її
неорганічне тіло)
Процесом
перетворення
природи є практика
Взаємне проникнення
природи і людини
сприяє світовій
гармонії і називається
комунізмом
Суспільне буття
людини визначає її
свідомість
Ступенями розвитку
суспільства є
суспільноекономічні формації
Проблемно-пошукові завдання і вправи
Назвіть вихідні принципи етики І. Канта. Розкрийте
гуманістичний потенціал категоричного імперативу Канта.
2. Чи існують схожі за змістом до кантівського категоричного
імперативу моральні закони, проголошені іншими
філософами?
3. Окресліть основні складові філософської системи Г. Гегеля.
4. У чому полягає антропологізм філософії Фейєрбаха?
5. Критикуючи абстрактний характер філософії Гегеля,
Фейєрбах і сам не зумів уникнути абстрактності. У чому
вона полягає і які її причини?
1.
Slide 8
Німецька класична філософія
Кандидат філософських наук, викладач
Голуб Є.С.
ПЛАН
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Загальна характеристика Німецької класичної
філософії.
І. Кант – творець німецької класичної філософії.
Основні ідеї.
Суб’єктивний ідеалізм І. Фіхте.
Об’єктивний ідеалізм Ф. Шелінга.
Система ідеалістичної діалектики Г. Гегеля як найвище
досягнення німецької класичної філософії.
Антропологічний принцип філософії Л. Фейербаха.
Філософія марксизму.
Загальна характеристика Німецької
класичної філософії
Німецька
класична
філософія
• це важливий етап історії світової
філософської думки, що існував приблизно
100 років. Цей етап пов’язаний з
видатними іменами І. Канта, Й. Фіхте,
Ф. Шеллінга, Г. Гегеля, Л. Фейєрбаха.
Основи
філософського
світобачення
• Місія філософії – бути критичною совістю
культури.
• Філософія розуміється як наука, як
системне знання. Розглядається як
складне багатопланове утворення.
• Філософія сконцентрована навколо
принципу свободи та інших гуманістичних
цінностей.
Іммануїл Кант (1724 – 1804)
Докритичний
період
“Загальна
природна
історія і
теорія неба”
Критичний
період
“Критика
чистого
розуму”
“Критика
практично
го розуму”
“Критика
здатності
судження”
Філософія І. Канта є
своєрідною системою “критик”, у яких досліджуються
головні здібності людини
як суб’єкта пізнавальної
діяльності. Його критична
філософія являє собою
всеосяжну систему, в межах
якої досліджуються головні
відношення людини до
дійсності: пізнавальне, або
теоретичне, практичне й
аксіологічне.
Історичне значення філософії І. Канта
З наукової точки зору обґрунтував виникнення
Сонячної системи.
Висунув ідею про межі пізнавальної здатності
розуму людини (“речі у собі”).
Вивів дванадцять філософських категорій.
Сформулював “категоричний імператив” –
моральний закон.
Висунув ідею демократії.
Засуджував війни.
Йоганн Готліб Фіхте (1762 – 1814)
Праці Й. Фіхте
“Про поняття
науковчення, або так
званої філософії”
“Основи загального
науковчення”
“Нарис особливостей
науковчення щодо
теоретичної здатності”
Свою філософію Й. Фіхте
назвав “науковченням”, надаючи великого значення цій
назві. Він посилив кантівську
ідею активності суб’єкта у
процесі пізнання. Увесь зміст
пізнання або ж зміст наших
уявлень можна вивести з
активності Я, яке є джерелом
будь-якої реальності. Тільки
завдяки посередництву Я і
разом із ним надається і
поняття реальності.
Основні ідеї філософії Й.Г. Фіхте
Існує абсолютний
суб’єкт – абсолютне
“Я”
Джерелом
розвитку є
суперечність
Абсолютне “Я” це
творча діяльнісна
сила – основа буття.
Накреслив
тріадичну схему
заперечення
(теза, антитеза,
синтез)
Абсолютне “Я” своєю
діяльністю створює
індивідуальне “Я” і
“не-Я”
“не-Я” впливає на
індивідуальне “Я”, на
свідомість людини
Свобода – це
добровільне
підпорядкування
загальній
необхідності
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
Основні праці Гегеля
“Феноменологія
духу” (1807)
“Наука логіки”
(1812 – 1816)
“Енциклопедія
філософських наук”
(1817)
“Філософія права”
(1821)
Головна
мета
філософської
творчості Гегеля – перетворення філософії
на науку. Його система
отримала назву “Енциклопедія філософських
наук”, загальним предметом якої є абсолютна ідея – субстанція і суб’єкт творення дійсності.
Основні ідеї філософії Гегеля
В основі світу лежить
ідеальне начало –
абсолютна ідея
Розробляє основні
закони діалектики
Абсолютна ідея
діяльнісна і
діалектична
Діалектичний метод
спрямований на
нескінченність
розвитку
Природа і суспільство
– форми розвитку
абсолютної ідеї
У своєму розвитку
абсолютна ідея
проходить три етапи:
саморозуміння,
реалізація в природі,
людське самопізнання
Розробив вчення про
свідомість. Свідомість
має три ступені
Об’єктом пізнання є
предмет, що
перебуває поза
свідомістю
(свідомість взагалі)
Об’єктом пізнання
стає суб’єкт
(самопізнання)
Вищим і
завершальним
етапом розвитку
абсолютної ідеї є
філософія
Розум
Фрідріх Шеллінг (1775 – 1854)
Основні праці
Ф. Шеллінга
“Ідеї до філософії
природи” (1797)
“Про світову душу”
(1798)
“Система
трансцендентального
ідеалізму” (1800)
Філософія Ф.Шеллінга відрізняється від попередніх
систем тим, що є всеохоплюючою;
вона включає
і
природу, і Бога, і людину.
Якщо Кант вивів знання про
Бога за межі філософії, то
Ф.Шеллінг, навпаки, ввів Бога
до філософії. Для теології Бог
–
особливий
предмет
вивчення,
для
філософії
Ф.Шеллінга – лише найвища
основа сущого.
Основні філософські ідеї Ф. Шеллінга
Спробував установити ступені
розвитку протилежностей у
природі
Створив оригінальну систему
філософії природи
(натурфілософії)
Природа сама по собі не
матерія і не дух, не об’єкт і не
суб’єкт, не буття і не
свідомість. Вона і те і інше
разом
“Система
трансцедентального
ідеалізму ” складається з 4-х
розділів
Теоретична філософія
Практична філософія
Філософія природних цілей
Філософія мистецтва
Людвіг Фейєрбах (1804 – 1872)
Основні праці
Л. Фейєрбаха
“До критики
філософії Гегеля”
(1839)
“Сутність
християнства”
(1841)
Л. Фейєрбах дійшов висновку:
конкретною істотою індивіда
робить лише любов. Чим більше
ти віддаєш самого себе, тим
істинніша твоя любов. Самовідданість, з якою пов’язується
любов, розкриває людину як
дійсну істоту. Це робить людину
образом “сутності всіх сутностей”,
тобто Бога.
Не Бог є творцем людини, а
людина – творець Бога. Редукція
(зведення) буття взагалі до
людського
буття
складає
підґрунтя
антропологічного
матеріалізму Л. Фейєрбаха.
Основні філософські ідеї Л. Фейєрбаха
Критика філософії
Гегеля
Оточуючий нас світ –
різні прояви матерії
Проголошення
атеїзму, повного
заперечення Бога
Заперечення ідеї
тотожності буття і
мислення,
абсолютної ідеї
Створення нової
форми матеріалізму –
антропологічного
матеріалізму
Бог – творіння
людини, це те, чим
хотіла б бачити себе
людина
Заперечення
гегелівської
діалектики
Людина – унікальна
біологічна істота,
наділена волею,
розумом, почуттями
Замість християнства
та інших релігій має
існувати релігія
любові людей один
до одного
Сутність людини
полягає в єдності з
іншими людьми
Філософія марксизму
Карл Маркс
(1818–1883) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
засновник марксизму
Твори К. Маркса:
“Тези про Фейєрбаха”,
“Капітал”, “Економічнофілософські рукописи”
Фрідріх Енгельс
(1820–1895) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
один із засновників марксизму
Твори Ф. Енгельса:
“Діалектика природи”,
“Анти-Дюринг”, “Роль праці
в перетворенні мавпи на
людину”, “Походження
сім’ї, приватної власності
та держави”
Твори К. Маркса і Ф. Енгельса:
“Святе сімейство”, “Німецька
ідеологія”, ”Маніфест
Комуністичної партії”
Основні ідеї марксистської філософії
Створено
діалектичний
матеріалізм
Матерія перебуває в
постійному русі,
вона вічна і
нескінченна
Розвиток
відбувається за
основними законами
діалектики
Людина – не тільки
природна істота,
вона людська
природна істота, рід
якої визначається
суспільним життям
Природа є частиною
людини (як її
неорганічне тіло)
Процесом
перетворення
природи є практика
Взаємне проникнення
природи і людини
сприяє світовій
гармонії і називається
комунізмом
Суспільне буття
людини визначає її
свідомість
Ступенями розвитку
суспільства є
суспільноекономічні формації
Проблемно-пошукові завдання і вправи
Назвіть вихідні принципи етики І. Канта. Розкрийте
гуманістичний потенціал категоричного імперативу Канта.
2. Чи існують схожі за змістом до кантівського категоричного
імперативу моральні закони, проголошені іншими
філософами?
3. Окресліть основні складові філософської системи Г. Гегеля.
4. У чому полягає антропологізм філософії Фейєрбаха?
5. Критикуючи абстрактний характер філософії Гегеля,
Фейєрбах і сам не зумів уникнути абстрактності. У чому
вона полягає і які її причини?
1.
Slide 9
Німецька класична філософія
Кандидат філософських наук, викладач
Голуб Є.С.
ПЛАН
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Загальна характеристика Німецької класичної
філософії.
І. Кант – творець німецької класичної філософії.
Основні ідеї.
Суб’єктивний ідеалізм І. Фіхте.
Об’єктивний ідеалізм Ф. Шелінга.
Система ідеалістичної діалектики Г. Гегеля як найвище
досягнення німецької класичної філософії.
Антропологічний принцип філософії Л. Фейербаха.
Філософія марксизму.
Загальна характеристика Німецької
класичної філософії
Німецька
класична
філософія
• це важливий етап історії світової
філософської думки, що існував приблизно
100 років. Цей етап пов’язаний з
видатними іменами І. Канта, Й. Фіхте,
Ф. Шеллінга, Г. Гегеля, Л. Фейєрбаха.
Основи
філософського
світобачення
• Місія філософії – бути критичною совістю
культури.
• Філософія розуміється як наука, як
системне знання. Розглядається як
складне багатопланове утворення.
• Філософія сконцентрована навколо
принципу свободи та інших гуманістичних
цінностей.
Іммануїл Кант (1724 – 1804)
Докритичний
період
“Загальна
природна
історія і
теорія неба”
Критичний
період
“Критика
чистого
розуму”
“Критика
практично
го розуму”
“Критика
здатності
судження”
Філософія І. Канта є
своєрідною системою “критик”, у яких досліджуються
головні здібності людини
як суб’єкта пізнавальної
діяльності. Його критична
філософія являє собою
всеосяжну систему, в межах
якої досліджуються головні
відношення людини до
дійсності: пізнавальне, або
теоретичне, практичне й
аксіологічне.
Історичне значення філософії І. Канта
З наукової точки зору обґрунтував виникнення
Сонячної системи.
Висунув ідею про межі пізнавальної здатності
розуму людини (“речі у собі”).
Вивів дванадцять філософських категорій.
Сформулював “категоричний імператив” –
моральний закон.
Висунув ідею демократії.
Засуджував війни.
Йоганн Готліб Фіхте (1762 – 1814)
Праці Й. Фіхте
“Про поняття
науковчення, або так
званої філософії”
“Основи загального
науковчення”
“Нарис особливостей
науковчення щодо
теоретичної здатності”
Свою філософію Й. Фіхте
назвав “науковченням”, надаючи великого значення цій
назві. Він посилив кантівську
ідею активності суб’єкта у
процесі пізнання. Увесь зміст
пізнання або ж зміст наших
уявлень можна вивести з
активності Я, яке є джерелом
будь-якої реальності. Тільки
завдяки посередництву Я і
разом із ним надається і
поняття реальності.
Основні ідеї філософії Й.Г. Фіхте
Існує абсолютний
суб’єкт – абсолютне
“Я”
Джерелом
розвитку є
суперечність
Абсолютне “Я” це
творча діяльнісна
сила – основа буття.
Накреслив
тріадичну схему
заперечення
(теза, антитеза,
синтез)
Абсолютне “Я” своєю
діяльністю створює
індивідуальне “Я” і
“не-Я”
“не-Я” впливає на
індивідуальне “Я”, на
свідомість людини
Свобода – це
добровільне
підпорядкування
загальній
необхідності
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
Основні праці Гегеля
“Феноменологія
духу” (1807)
“Наука логіки”
(1812 – 1816)
“Енциклопедія
філософських наук”
(1817)
“Філософія права”
(1821)
Головна
мета
філософської
творчості Гегеля – перетворення філософії
на науку. Його система
отримала назву “Енциклопедія філософських
наук”, загальним предметом якої є абсолютна ідея – субстанція і суб’єкт творення дійсності.
Основні ідеї філософії Гегеля
В основі світу лежить
ідеальне начало –
абсолютна ідея
Розробляє основні
закони діалектики
Абсолютна ідея
діяльнісна і
діалектична
Діалектичний метод
спрямований на
нескінченність
розвитку
Природа і суспільство
– форми розвитку
абсолютної ідеї
У своєму розвитку
абсолютна ідея
проходить три етапи:
саморозуміння,
реалізація в природі,
людське самопізнання
Розробив вчення про
свідомість. Свідомість
має три ступені
Об’єктом пізнання є
предмет, що
перебуває поза
свідомістю
(свідомість взагалі)
Об’єктом пізнання
стає суб’єкт
(самопізнання)
Вищим і
завершальним
етапом розвитку
абсолютної ідеї є
філософія
Розум
Фрідріх Шеллінг (1775 – 1854)
Основні праці
Ф. Шеллінга
“Ідеї до філософії
природи” (1797)
“Про світову душу”
(1798)
“Система
трансцендентального
ідеалізму” (1800)
Філософія Ф.Шеллінга відрізняється від попередніх
систем тим, що є всеохоплюючою;
вона включає
і
природу, і Бога, і людину.
Якщо Кант вивів знання про
Бога за межі філософії, то
Ф.Шеллінг, навпаки, ввів Бога
до філософії. Для теології Бог
–
особливий
предмет
вивчення,
для
філософії
Ф.Шеллінга – лише найвища
основа сущого.
Основні філософські ідеї Ф. Шеллінга
Спробував установити ступені
розвитку протилежностей у
природі
Створив оригінальну систему
філософії природи
(натурфілософії)
Природа сама по собі не
матерія і не дух, не об’єкт і не
суб’єкт, не буття і не
свідомість. Вона і те і інше
разом
“Система
трансцедентального
ідеалізму ” складається з 4-х
розділів
Теоретична філософія
Практична філософія
Філософія природних цілей
Філософія мистецтва
Людвіг Фейєрбах (1804 – 1872)
Основні праці
Л. Фейєрбаха
“До критики
філософії Гегеля”
(1839)
“Сутність
християнства”
(1841)
Л. Фейєрбах дійшов висновку:
конкретною істотою індивіда
робить лише любов. Чим більше
ти віддаєш самого себе, тим
істинніша твоя любов. Самовідданість, з якою пов’язується
любов, розкриває людину як
дійсну істоту. Це робить людину
образом “сутності всіх сутностей”,
тобто Бога.
Не Бог є творцем людини, а
людина – творець Бога. Редукція
(зведення) буття взагалі до
людського
буття
складає
підґрунтя
антропологічного
матеріалізму Л. Фейєрбаха.
Основні філософські ідеї Л. Фейєрбаха
Критика філософії
Гегеля
Оточуючий нас світ –
різні прояви матерії
Проголошення
атеїзму, повного
заперечення Бога
Заперечення ідеї
тотожності буття і
мислення,
абсолютної ідеї
Створення нової
форми матеріалізму –
антропологічного
матеріалізму
Бог – творіння
людини, це те, чим
хотіла б бачити себе
людина
Заперечення
гегелівської
діалектики
Людина – унікальна
біологічна істота,
наділена волею,
розумом, почуттями
Замість християнства
та інших релігій має
існувати релігія
любові людей один
до одного
Сутність людини
полягає в єдності з
іншими людьми
Філософія марксизму
Карл Маркс
(1818–1883) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
засновник марксизму
Твори К. Маркса:
“Тези про Фейєрбаха”,
“Капітал”, “Економічнофілософські рукописи”
Фрідріх Енгельс
(1820–1895) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
один із засновників марксизму
Твори Ф. Енгельса:
“Діалектика природи”,
“Анти-Дюринг”, “Роль праці
в перетворенні мавпи на
людину”, “Походження
сім’ї, приватної власності
та держави”
Твори К. Маркса і Ф. Енгельса:
“Святе сімейство”, “Німецька
ідеологія”, ”Маніфест
Комуністичної партії”
Основні ідеї марксистської філософії
Створено
діалектичний
матеріалізм
Матерія перебуває в
постійному русі,
вона вічна і
нескінченна
Розвиток
відбувається за
основними законами
діалектики
Людина – не тільки
природна істота,
вона людська
природна істота, рід
якої визначається
суспільним життям
Природа є частиною
людини (як її
неорганічне тіло)
Процесом
перетворення
природи є практика
Взаємне проникнення
природи і людини
сприяє світовій
гармонії і називається
комунізмом
Суспільне буття
людини визначає її
свідомість
Ступенями розвитку
суспільства є
суспільноекономічні формації
Проблемно-пошукові завдання і вправи
Назвіть вихідні принципи етики І. Канта. Розкрийте
гуманістичний потенціал категоричного імперативу Канта.
2. Чи існують схожі за змістом до кантівського категоричного
імперативу моральні закони, проголошені іншими
філософами?
3. Окресліть основні складові філософської системи Г. Гегеля.
4. У чому полягає антропологізм філософії Фейєрбаха?
5. Критикуючи абстрактний характер філософії Гегеля,
Фейєрбах і сам не зумів уникнути абстрактності. У чому
вона полягає і які її причини?
1.
Slide 10
Німецька класична філософія
Кандидат філософських наук, викладач
Голуб Є.С.
ПЛАН
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Загальна характеристика Німецької класичної
філософії.
І. Кант – творець німецької класичної філософії.
Основні ідеї.
Суб’єктивний ідеалізм І. Фіхте.
Об’єктивний ідеалізм Ф. Шелінга.
Система ідеалістичної діалектики Г. Гегеля як найвище
досягнення німецької класичної філософії.
Антропологічний принцип філософії Л. Фейербаха.
Філософія марксизму.
Загальна характеристика Німецької
класичної філософії
Німецька
класична
філософія
• це важливий етап історії світової
філософської думки, що існував приблизно
100 років. Цей етап пов’язаний з
видатними іменами І. Канта, Й. Фіхте,
Ф. Шеллінга, Г. Гегеля, Л. Фейєрбаха.
Основи
філософського
світобачення
• Місія філософії – бути критичною совістю
культури.
• Філософія розуміється як наука, як
системне знання. Розглядається як
складне багатопланове утворення.
• Філософія сконцентрована навколо
принципу свободи та інших гуманістичних
цінностей.
Іммануїл Кант (1724 – 1804)
Докритичний
період
“Загальна
природна
історія і
теорія неба”
Критичний
період
“Критика
чистого
розуму”
“Критика
практично
го розуму”
“Критика
здатності
судження”
Філософія І. Канта є
своєрідною системою “критик”, у яких досліджуються
головні здібності людини
як суб’єкта пізнавальної
діяльності. Його критична
філософія являє собою
всеосяжну систему, в межах
якої досліджуються головні
відношення людини до
дійсності: пізнавальне, або
теоретичне, практичне й
аксіологічне.
Історичне значення філософії І. Канта
З наукової точки зору обґрунтував виникнення
Сонячної системи.
Висунув ідею про межі пізнавальної здатності
розуму людини (“речі у собі”).
Вивів дванадцять філософських категорій.
Сформулював “категоричний імператив” –
моральний закон.
Висунув ідею демократії.
Засуджував війни.
Йоганн Готліб Фіхте (1762 – 1814)
Праці Й. Фіхте
“Про поняття
науковчення, або так
званої філософії”
“Основи загального
науковчення”
“Нарис особливостей
науковчення щодо
теоретичної здатності”
Свою філософію Й. Фіхте
назвав “науковченням”, надаючи великого значення цій
назві. Він посилив кантівську
ідею активності суб’єкта у
процесі пізнання. Увесь зміст
пізнання або ж зміст наших
уявлень можна вивести з
активності Я, яке є джерелом
будь-якої реальності. Тільки
завдяки посередництву Я і
разом із ним надається і
поняття реальності.
Основні ідеї філософії Й.Г. Фіхте
Існує абсолютний
суб’єкт – абсолютне
“Я”
Джерелом
розвитку є
суперечність
Абсолютне “Я” це
творча діяльнісна
сила – основа буття.
Накреслив
тріадичну схему
заперечення
(теза, антитеза,
синтез)
Абсолютне “Я” своєю
діяльністю створює
індивідуальне “Я” і
“не-Я”
“не-Я” впливає на
індивідуальне “Я”, на
свідомість людини
Свобода – це
добровільне
підпорядкування
загальній
необхідності
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
Основні праці Гегеля
“Феноменологія
духу” (1807)
“Наука логіки”
(1812 – 1816)
“Енциклопедія
філософських наук”
(1817)
“Філософія права”
(1821)
Головна
мета
філософської
творчості Гегеля – перетворення філософії
на науку. Його система
отримала назву “Енциклопедія філософських
наук”, загальним предметом якої є абсолютна ідея – субстанція і суб’єкт творення дійсності.
Основні ідеї філософії Гегеля
В основі світу лежить
ідеальне начало –
абсолютна ідея
Розробляє основні
закони діалектики
Абсолютна ідея
діяльнісна і
діалектична
Діалектичний метод
спрямований на
нескінченність
розвитку
Природа і суспільство
– форми розвитку
абсолютної ідеї
У своєму розвитку
абсолютна ідея
проходить три етапи:
саморозуміння,
реалізація в природі,
людське самопізнання
Розробив вчення про
свідомість. Свідомість
має три ступені
Об’єктом пізнання є
предмет, що
перебуває поза
свідомістю
(свідомість взагалі)
Об’єктом пізнання
стає суб’єкт
(самопізнання)
Вищим і
завершальним
етапом розвитку
абсолютної ідеї є
філософія
Розум
Фрідріх Шеллінг (1775 – 1854)
Основні праці
Ф. Шеллінга
“Ідеї до філософії
природи” (1797)
“Про світову душу”
(1798)
“Система
трансцендентального
ідеалізму” (1800)
Філософія Ф.Шеллінга відрізняється від попередніх
систем тим, що є всеохоплюючою;
вона включає
і
природу, і Бога, і людину.
Якщо Кант вивів знання про
Бога за межі філософії, то
Ф.Шеллінг, навпаки, ввів Бога
до філософії. Для теології Бог
–
особливий
предмет
вивчення,
для
філософії
Ф.Шеллінга – лише найвища
основа сущого.
Основні філософські ідеї Ф. Шеллінга
Спробував установити ступені
розвитку протилежностей у
природі
Створив оригінальну систему
філософії природи
(натурфілософії)
Природа сама по собі не
матерія і не дух, не об’єкт і не
суб’єкт, не буття і не
свідомість. Вона і те і інше
разом
“Система
трансцедентального
ідеалізму ” складається з 4-х
розділів
Теоретична філософія
Практична філософія
Філософія природних цілей
Філософія мистецтва
Людвіг Фейєрбах (1804 – 1872)
Основні праці
Л. Фейєрбаха
“До критики
філософії Гегеля”
(1839)
“Сутність
християнства”
(1841)
Л. Фейєрбах дійшов висновку:
конкретною істотою індивіда
робить лише любов. Чим більше
ти віддаєш самого себе, тим
істинніша твоя любов. Самовідданість, з якою пов’язується
любов, розкриває людину як
дійсну істоту. Це робить людину
образом “сутності всіх сутностей”,
тобто Бога.
Не Бог є творцем людини, а
людина – творець Бога. Редукція
(зведення) буття взагалі до
людського
буття
складає
підґрунтя
антропологічного
матеріалізму Л. Фейєрбаха.
Основні філософські ідеї Л. Фейєрбаха
Критика філософії
Гегеля
Оточуючий нас світ –
різні прояви матерії
Проголошення
атеїзму, повного
заперечення Бога
Заперечення ідеї
тотожності буття і
мислення,
абсолютної ідеї
Створення нової
форми матеріалізму –
антропологічного
матеріалізму
Бог – творіння
людини, це те, чим
хотіла б бачити себе
людина
Заперечення
гегелівської
діалектики
Людина – унікальна
біологічна істота,
наділена волею,
розумом, почуттями
Замість християнства
та інших релігій має
існувати релігія
любові людей один
до одного
Сутність людини
полягає в єдності з
іншими людьми
Філософія марксизму
Карл Маркс
(1818–1883) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
засновник марксизму
Твори К. Маркса:
“Тези про Фейєрбаха”,
“Капітал”, “Економічнофілософські рукописи”
Фрідріх Енгельс
(1820–1895) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
один із засновників марксизму
Твори Ф. Енгельса:
“Діалектика природи”,
“Анти-Дюринг”, “Роль праці
в перетворенні мавпи на
людину”, “Походження
сім’ї, приватної власності
та держави”
Твори К. Маркса і Ф. Енгельса:
“Святе сімейство”, “Німецька
ідеологія”, ”Маніфест
Комуністичної партії”
Основні ідеї марксистської філософії
Створено
діалектичний
матеріалізм
Матерія перебуває в
постійному русі,
вона вічна і
нескінченна
Розвиток
відбувається за
основними законами
діалектики
Людина – не тільки
природна істота,
вона людська
природна істота, рід
якої визначається
суспільним життям
Природа є частиною
людини (як її
неорганічне тіло)
Процесом
перетворення
природи є практика
Взаємне проникнення
природи і людини
сприяє світовій
гармонії і називається
комунізмом
Суспільне буття
людини визначає її
свідомість
Ступенями розвитку
суспільства є
суспільноекономічні формації
Проблемно-пошукові завдання і вправи
Назвіть вихідні принципи етики І. Канта. Розкрийте
гуманістичний потенціал категоричного імперативу Канта.
2. Чи існують схожі за змістом до кантівського категоричного
імперативу моральні закони, проголошені іншими
філософами?
3. Окресліть основні складові філософської системи Г. Гегеля.
4. У чому полягає антропологізм філософії Фейєрбаха?
5. Критикуючи абстрактний характер філософії Гегеля,
Фейєрбах і сам не зумів уникнути абстрактності. У чому
вона полягає і які її причини?
1.
Slide 11
Німецька класична філософія
Кандидат філософських наук, викладач
Голуб Є.С.
ПЛАН
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Загальна характеристика Німецької класичної
філософії.
І. Кант – творець німецької класичної філософії.
Основні ідеї.
Суб’єктивний ідеалізм І. Фіхте.
Об’єктивний ідеалізм Ф. Шелінга.
Система ідеалістичної діалектики Г. Гегеля як найвище
досягнення німецької класичної філософії.
Антропологічний принцип філософії Л. Фейербаха.
Філософія марксизму.
Загальна характеристика Німецької
класичної філософії
Німецька
класична
філософія
• це важливий етап історії світової
філософської думки, що існував приблизно
100 років. Цей етап пов’язаний з
видатними іменами І. Канта, Й. Фіхте,
Ф. Шеллінга, Г. Гегеля, Л. Фейєрбаха.
Основи
філософського
світобачення
• Місія філософії – бути критичною совістю
культури.
• Філософія розуміється як наука, як
системне знання. Розглядається як
складне багатопланове утворення.
• Філософія сконцентрована навколо
принципу свободи та інших гуманістичних
цінностей.
Іммануїл Кант (1724 – 1804)
Докритичний
період
“Загальна
природна
історія і
теорія неба”
Критичний
період
“Критика
чистого
розуму”
“Критика
практично
го розуму”
“Критика
здатності
судження”
Філософія І. Канта є
своєрідною системою “критик”, у яких досліджуються
головні здібності людини
як суб’єкта пізнавальної
діяльності. Його критична
філософія являє собою
всеосяжну систему, в межах
якої досліджуються головні
відношення людини до
дійсності: пізнавальне, або
теоретичне, практичне й
аксіологічне.
Історичне значення філософії І. Канта
З наукової точки зору обґрунтував виникнення
Сонячної системи.
Висунув ідею про межі пізнавальної здатності
розуму людини (“речі у собі”).
Вивів дванадцять філософських категорій.
Сформулював “категоричний імператив” –
моральний закон.
Висунув ідею демократії.
Засуджував війни.
Йоганн Готліб Фіхте (1762 – 1814)
Праці Й. Фіхте
“Про поняття
науковчення, або так
званої філософії”
“Основи загального
науковчення”
“Нарис особливостей
науковчення щодо
теоретичної здатності”
Свою філософію Й. Фіхте
назвав “науковченням”, надаючи великого значення цій
назві. Він посилив кантівську
ідею активності суб’єкта у
процесі пізнання. Увесь зміст
пізнання або ж зміст наших
уявлень можна вивести з
активності Я, яке є джерелом
будь-якої реальності. Тільки
завдяки посередництву Я і
разом із ним надається і
поняття реальності.
Основні ідеї філософії Й.Г. Фіхте
Існує абсолютний
суб’єкт – абсолютне
“Я”
Джерелом
розвитку є
суперечність
Абсолютне “Я” це
творча діяльнісна
сила – основа буття.
Накреслив
тріадичну схему
заперечення
(теза, антитеза,
синтез)
Абсолютне “Я” своєю
діяльністю створює
індивідуальне “Я” і
“не-Я”
“не-Я” впливає на
індивідуальне “Я”, на
свідомість людини
Свобода – це
добровільне
підпорядкування
загальній
необхідності
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
Основні праці Гегеля
“Феноменологія
духу” (1807)
“Наука логіки”
(1812 – 1816)
“Енциклопедія
філософських наук”
(1817)
“Філософія права”
(1821)
Головна
мета
філософської
творчості Гегеля – перетворення філософії
на науку. Його система
отримала назву “Енциклопедія філософських
наук”, загальним предметом якої є абсолютна ідея – субстанція і суб’єкт творення дійсності.
Основні ідеї філософії Гегеля
В основі світу лежить
ідеальне начало –
абсолютна ідея
Розробляє основні
закони діалектики
Абсолютна ідея
діяльнісна і
діалектична
Діалектичний метод
спрямований на
нескінченність
розвитку
Природа і суспільство
– форми розвитку
абсолютної ідеї
У своєму розвитку
абсолютна ідея
проходить три етапи:
саморозуміння,
реалізація в природі,
людське самопізнання
Розробив вчення про
свідомість. Свідомість
має три ступені
Об’єктом пізнання є
предмет, що
перебуває поза
свідомістю
(свідомість взагалі)
Об’єктом пізнання
стає суб’єкт
(самопізнання)
Вищим і
завершальним
етапом розвитку
абсолютної ідеї є
філософія
Розум
Фрідріх Шеллінг (1775 – 1854)
Основні праці
Ф. Шеллінга
“Ідеї до філософії
природи” (1797)
“Про світову душу”
(1798)
“Система
трансцендентального
ідеалізму” (1800)
Філософія Ф.Шеллінга відрізняється від попередніх
систем тим, що є всеохоплюючою;
вона включає
і
природу, і Бога, і людину.
Якщо Кант вивів знання про
Бога за межі філософії, то
Ф.Шеллінг, навпаки, ввів Бога
до філософії. Для теології Бог
–
особливий
предмет
вивчення,
для
філософії
Ф.Шеллінга – лише найвища
основа сущого.
Основні філософські ідеї Ф. Шеллінга
Спробував установити ступені
розвитку протилежностей у
природі
Створив оригінальну систему
філософії природи
(натурфілософії)
Природа сама по собі не
матерія і не дух, не об’єкт і не
суб’єкт, не буття і не
свідомість. Вона і те і інше
разом
“Система
трансцедентального
ідеалізму ” складається з 4-х
розділів
Теоретична філософія
Практична філософія
Філософія природних цілей
Філософія мистецтва
Людвіг Фейєрбах (1804 – 1872)
Основні праці
Л. Фейєрбаха
“До критики
філософії Гегеля”
(1839)
“Сутність
християнства”
(1841)
Л. Фейєрбах дійшов висновку:
конкретною істотою індивіда
робить лише любов. Чим більше
ти віддаєш самого себе, тим
істинніша твоя любов. Самовідданість, з якою пов’язується
любов, розкриває людину як
дійсну істоту. Це робить людину
образом “сутності всіх сутностей”,
тобто Бога.
Не Бог є творцем людини, а
людина – творець Бога. Редукція
(зведення) буття взагалі до
людського
буття
складає
підґрунтя
антропологічного
матеріалізму Л. Фейєрбаха.
Основні філософські ідеї Л. Фейєрбаха
Критика філософії
Гегеля
Оточуючий нас світ –
різні прояви матерії
Проголошення
атеїзму, повного
заперечення Бога
Заперечення ідеї
тотожності буття і
мислення,
абсолютної ідеї
Створення нової
форми матеріалізму –
антропологічного
матеріалізму
Бог – творіння
людини, це те, чим
хотіла б бачити себе
людина
Заперечення
гегелівської
діалектики
Людина – унікальна
біологічна істота,
наділена волею,
розумом, почуттями
Замість християнства
та інших релігій має
існувати релігія
любові людей один
до одного
Сутність людини
полягає в єдності з
іншими людьми
Філософія марксизму
Карл Маркс
(1818–1883) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
засновник марксизму
Твори К. Маркса:
“Тези про Фейєрбаха”,
“Капітал”, “Економічнофілософські рукописи”
Фрідріх Енгельс
(1820–1895) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
один із засновників марксизму
Твори Ф. Енгельса:
“Діалектика природи”,
“Анти-Дюринг”, “Роль праці
в перетворенні мавпи на
людину”, “Походження
сім’ї, приватної власності
та держави”
Твори К. Маркса і Ф. Енгельса:
“Святе сімейство”, “Німецька
ідеологія”, ”Маніфест
Комуністичної партії”
Основні ідеї марксистської філософії
Створено
діалектичний
матеріалізм
Матерія перебуває в
постійному русі,
вона вічна і
нескінченна
Розвиток
відбувається за
основними законами
діалектики
Людина – не тільки
природна істота,
вона людська
природна істота, рід
якої визначається
суспільним життям
Природа є частиною
людини (як її
неорганічне тіло)
Процесом
перетворення
природи є практика
Взаємне проникнення
природи і людини
сприяє світовій
гармонії і називається
комунізмом
Суспільне буття
людини визначає її
свідомість
Ступенями розвитку
суспільства є
суспільноекономічні формації
Проблемно-пошукові завдання і вправи
Назвіть вихідні принципи етики І. Канта. Розкрийте
гуманістичний потенціал категоричного імперативу Канта.
2. Чи існують схожі за змістом до кантівського категоричного
імперативу моральні закони, проголошені іншими
філософами?
3. Окресліть основні складові філософської системи Г. Гегеля.
4. У чому полягає антропологізм філософії Фейєрбаха?
5. Критикуючи абстрактний характер філософії Гегеля,
Фейєрбах і сам не зумів уникнути абстрактності. У чому
вона полягає і які її причини?
1.
Slide 12
Німецька класична філософія
Кандидат філософських наук, викладач
Голуб Є.С.
ПЛАН
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Загальна характеристика Німецької класичної
філософії.
І. Кант – творець німецької класичної філософії.
Основні ідеї.
Суб’єктивний ідеалізм І. Фіхте.
Об’єктивний ідеалізм Ф. Шелінга.
Система ідеалістичної діалектики Г. Гегеля як найвище
досягнення німецької класичної філософії.
Антропологічний принцип філософії Л. Фейербаха.
Філософія марксизму.
Загальна характеристика Німецької
класичної філософії
Німецька
класична
філософія
• це важливий етап історії світової
філософської думки, що існував приблизно
100 років. Цей етап пов’язаний з
видатними іменами І. Канта, Й. Фіхте,
Ф. Шеллінга, Г. Гегеля, Л. Фейєрбаха.
Основи
філософського
світобачення
• Місія філософії – бути критичною совістю
культури.
• Філософія розуміється як наука, як
системне знання. Розглядається як
складне багатопланове утворення.
• Філософія сконцентрована навколо
принципу свободи та інших гуманістичних
цінностей.
Іммануїл Кант (1724 – 1804)
Докритичний
період
“Загальна
природна
історія і
теорія неба”
Критичний
період
“Критика
чистого
розуму”
“Критика
практично
го розуму”
“Критика
здатності
судження”
Філософія І. Канта є
своєрідною системою “критик”, у яких досліджуються
головні здібності людини
як суб’єкта пізнавальної
діяльності. Його критична
філософія являє собою
всеосяжну систему, в межах
якої досліджуються головні
відношення людини до
дійсності: пізнавальне, або
теоретичне, практичне й
аксіологічне.
Історичне значення філософії І. Канта
З наукової точки зору обґрунтував виникнення
Сонячної системи.
Висунув ідею про межі пізнавальної здатності
розуму людини (“речі у собі”).
Вивів дванадцять філософських категорій.
Сформулював “категоричний імператив” –
моральний закон.
Висунув ідею демократії.
Засуджував війни.
Йоганн Готліб Фіхте (1762 – 1814)
Праці Й. Фіхте
“Про поняття
науковчення, або так
званої філософії”
“Основи загального
науковчення”
“Нарис особливостей
науковчення щодо
теоретичної здатності”
Свою філософію Й. Фіхте
назвав “науковченням”, надаючи великого значення цій
назві. Він посилив кантівську
ідею активності суб’єкта у
процесі пізнання. Увесь зміст
пізнання або ж зміст наших
уявлень можна вивести з
активності Я, яке є джерелом
будь-якої реальності. Тільки
завдяки посередництву Я і
разом із ним надається і
поняття реальності.
Основні ідеї філософії Й.Г. Фіхте
Існує абсолютний
суб’єкт – абсолютне
“Я”
Джерелом
розвитку є
суперечність
Абсолютне “Я” це
творча діяльнісна
сила – основа буття.
Накреслив
тріадичну схему
заперечення
(теза, антитеза,
синтез)
Абсолютне “Я” своєю
діяльністю створює
індивідуальне “Я” і
“не-Я”
“не-Я” впливає на
індивідуальне “Я”, на
свідомість людини
Свобода – це
добровільне
підпорядкування
загальній
необхідності
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
Основні праці Гегеля
“Феноменологія
духу” (1807)
“Наука логіки”
(1812 – 1816)
“Енциклопедія
філософських наук”
(1817)
“Філософія права”
(1821)
Головна
мета
філософської
творчості Гегеля – перетворення філософії
на науку. Його система
отримала назву “Енциклопедія філософських
наук”, загальним предметом якої є абсолютна ідея – субстанція і суб’єкт творення дійсності.
Основні ідеї філософії Гегеля
В основі світу лежить
ідеальне начало –
абсолютна ідея
Розробляє основні
закони діалектики
Абсолютна ідея
діяльнісна і
діалектична
Діалектичний метод
спрямований на
нескінченність
розвитку
Природа і суспільство
– форми розвитку
абсолютної ідеї
У своєму розвитку
абсолютна ідея
проходить три етапи:
саморозуміння,
реалізація в природі,
людське самопізнання
Розробив вчення про
свідомість. Свідомість
має три ступені
Об’єктом пізнання є
предмет, що
перебуває поза
свідомістю
(свідомість взагалі)
Об’єктом пізнання
стає суб’єкт
(самопізнання)
Вищим і
завершальним
етапом розвитку
абсолютної ідеї є
філософія
Розум
Фрідріх Шеллінг (1775 – 1854)
Основні праці
Ф. Шеллінга
“Ідеї до філософії
природи” (1797)
“Про світову душу”
(1798)
“Система
трансцендентального
ідеалізму” (1800)
Філософія Ф.Шеллінга відрізняється від попередніх
систем тим, що є всеохоплюючою;
вона включає
і
природу, і Бога, і людину.
Якщо Кант вивів знання про
Бога за межі філософії, то
Ф.Шеллінг, навпаки, ввів Бога
до філософії. Для теології Бог
–
особливий
предмет
вивчення,
для
філософії
Ф.Шеллінга – лише найвища
основа сущого.
Основні філософські ідеї Ф. Шеллінга
Спробував установити ступені
розвитку протилежностей у
природі
Створив оригінальну систему
філософії природи
(натурфілософії)
Природа сама по собі не
матерія і не дух, не об’єкт і не
суб’єкт, не буття і не
свідомість. Вона і те і інше
разом
“Система
трансцедентального
ідеалізму ” складається з 4-х
розділів
Теоретична філософія
Практична філософія
Філософія природних цілей
Філософія мистецтва
Людвіг Фейєрбах (1804 – 1872)
Основні праці
Л. Фейєрбаха
“До критики
філософії Гегеля”
(1839)
“Сутність
християнства”
(1841)
Л. Фейєрбах дійшов висновку:
конкретною істотою індивіда
робить лише любов. Чим більше
ти віддаєш самого себе, тим
істинніша твоя любов. Самовідданість, з якою пов’язується
любов, розкриває людину як
дійсну істоту. Це робить людину
образом “сутності всіх сутностей”,
тобто Бога.
Не Бог є творцем людини, а
людина – творець Бога. Редукція
(зведення) буття взагалі до
людського
буття
складає
підґрунтя
антропологічного
матеріалізму Л. Фейєрбаха.
Основні філософські ідеї Л. Фейєрбаха
Критика філософії
Гегеля
Оточуючий нас світ –
різні прояви матерії
Проголошення
атеїзму, повного
заперечення Бога
Заперечення ідеї
тотожності буття і
мислення,
абсолютної ідеї
Створення нової
форми матеріалізму –
антропологічного
матеріалізму
Бог – творіння
людини, це те, чим
хотіла б бачити себе
людина
Заперечення
гегелівської
діалектики
Людина – унікальна
біологічна істота,
наділена волею,
розумом, почуттями
Замість християнства
та інших релігій має
існувати релігія
любові людей один
до одного
Сутність людини
полягає в єдності з
іншими людьми
Філософія марксизму
Карл Маркс
(1818–1883) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
засновник марксизму
Твори К. Маркса:
“Тези про Фейєрбаха”,
“Капітал”, “Економічнофілософські рукописи”
Фрідріх Енгельс
(1820–1895) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
один із засновників марксизму
Твори Ф. Енгельса:
“Діалектика природи”,
“Анти-Дюринг”, “Роль праці
в перетворенні мавпи на
людину”, “Походження
сім’ї, приватної власності
та держави”
Твори К. Маркса і Ф. Енгельса:
“Святе сімейство”, “Німецька
ідеологія”, ”Маніфест
Комуністичної партії”
Основні ідеї марксистської філософії
Створено
діалектичний
матеріалізм
Матерія перебуває в
постійному русі,
вона вічна і
нескінченна
Розвиток
відбувається за
основними законами
діалектики
Людина – не тільки
природна істота,
вона людська
природна істота, рід
якої визначається
суспільним життям
Природа є частиною
людини (як її
неорганічне тіло)
Процесом
перетворення
природи є практика
Взаємне проникнення
природи і людини
сприяє світовій
гармонії і називається
комунізмом
Суспільне буття
людини визначає її
свідомість
Ступенями розвитку
суспільства є
суспільноекономічні формації
Проблемно-пошукові завдання і вправи
Назвіть вихідні принципи етики І. Канта. Розкрийте
гуманістичний потенціал категоричного імперативу Канта.
2. Чи існують схожі за змістом до кантівського категоричного
імперативу моральні закони, проголошені іншими
філософами?
3. Окресліть основні складові філософської системи Г. Гегеля.
4. У чому полягає антропологізм філософії Фейєрбаха?
5. Критикуючи абстрактний характер філософії Гегеля,
Фейєрбах і сам не зумів уникнути абстрактності. У чому
вона полягає і які її причини?
1.
Slide 13
Німецька класична філософія
Кандидат філософських наук, викладач
Голуб Є.С.
ПЛАН
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Загальна характеристика Німецької класичної
філософії.
І. Кант – творець німецької класичної філософії.
Основні ідеї.
Суб’єктивний ідеалізм І. Фіхте.
Об’єктивний ідеалізм Ф. Шелінга.
Система ідеалістичної діалектики Г. Гегеля як найвище
досягнення німецької класичної філософії.
Антропологічний принцип філософії Л. Фейербаха.
Філософія марксизму.
Загальна характеристика Німецької
класичної філософії
Німецька
класична
філософія
• це важливий етап історії світової
філософської думки, що існував приблизно
100 років. Цей етап пов’язаний з
видатними іменами І. Канта, Й. Фіхте,
Ф. Шеллінга, Г. Гегеля, Л. Фейєрбаха.
Основи
філософського
світобачення
• Місія філософії – бути критичною совістю
культури.
• Філософія розуміється як наука, як
системне знання. Розглядається як
складне багатопланове утворення.
• Філософія сконцентрована навколо
принципу свободи та інших гуманістичних
цінностей.
Іммануїл Кант (1724 – 1804)
Докритичний
період
“Загальна
природна
історія і
теорія неба”
Критичний
період
“Критика
чистого
розуму”
“Критика
практично
го розуму”
“Критика
здатності
судження”
Філософія І. Канта є
своєрідною системою “критик”, у яких досліджуються
головні здібності людини
як суб’єкта пізнавальної
діяльності. Його критична
філософія являє собою
всеосяжну систему, в межах
якої досліджуються головні
відношення людини до
дійсності: пізнавальне, або
теоретичне, практичне й
аксіологічне.
Історичне значення філософії І. Канта
З наукової точки зору обґрунтував виникнення
Сонячної системи.
Висунув ідею про межі пізнавальної здатності
розуму людини (“речі у собі”).
Вивів дванадцять філософських категорій.
Сформулював “категоричний імператив” –
моральний закон.
Висунув ідею демократії.
Засуджував війни.
Йоганн Готліб Фіхте (1762 – 1814)
Праці Й. Фіхте
“Про поняття
науковчення, або так
званої філософії”
“Основи загального
науковчення”
“Нарис особливостей
науковчення щодо
теоретичної здатності”
Свою філософію Й. Фіхте
назвав “науковченням”, надаючи великого значення цій
назві. Він посилив кантівську
ідею активності суб’єкта у
процесі пізнання. Увесь зміст
пізнання або ж зміст наших
уявлень можна вивести з
активності Я, яке є джерелом
будь-якої реальності. Тільки
завдяки посередництву Я і
разом із ним надається і
поняття реальності.
Основні ідеї філософії Й.Г. Фіхте
Існує абсолютний
суб’єкт – абсолютне
“Я”
Джерелом
розвитку є
суперечність
Абсолютне “Я” це
творча діяльнісна
сила – основа буття.
Накреслив
тріадичну схему
заперечення
(теза, антитеза,
синтез)
Абсолютне “Я” своєю
діяльністю створює
індивідуальне “Я” і
“не-Я”
“не-Я” впливає на
індивідуальне “Я”, на
свідомість людини
Свобода – це
добровільне
підпорядкування
загальній
необхідності
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
Основні праці Гегеля
“Феноменологія
духу” (1807)
“Наука логіки”
(1812 – 1816)
“Енциклопедія
філософських наук”
(1817)
“Філософія права”
(1821)
Головна
мета
філософської
творчості Гегеля – перетворення філософії
на науку. Його система
отримала назву “Енциклопедія філософських
наук”, загальним предметом якої є абсолютна ідея – субстанція і суб’єкт творення дійсності.
Основні ідеї філософії Гегеля
В основі світу лежить
ідеальне начало –
абсолютна ідея
Розробляє основні
закони діалектики
Абсолютна ідея
діяльнісна і
діалектична
Діалектичний метод
спрямований на
нескінченність
розвитку
Природа і суспільство
– форми розвитку
абсолютної ідеї
У своєму розвитку
абсолютна ідея
проходить три етапи:
саморозуміння,
реалізація в природі,
людське самопізнання
Розробив вчення про
свідомість. Свідомість
має три ступені
Об’єктом пізнання є
предмет, що
перебуває поза
свідомістю
(свідомість взагалі)
Об’єктом пізнання
стає суб’єкт
(самопізнання)
Вищим і
завершальним
етапом розвитку
абсолютної ідеї є
філософія
Розум
Фрідріх Шеллінг (1775 – 1854)
Основні праці
Ф. Шеллінга
“Ідеї до філософії
природи” (1797)
“Про світову душу”
(1798)
“Система
трансцендентального
ідеалізму” (1800)
Філософія Ф.Шеллінга відрізняється від попередніх
систем тим, що є всеохоплюючою;
вона включає
і
природу, і Бога, і людину.
Якщо Кант вивів знання про
Бога за межі філософії, то
Ф.Шеллінг, навпаки, ввів Бога
до філософії. Для теології Бог
–
особливий
предмет
вивчення,
для
філософії
Ф.Шеллінга – лише найвища
основа сущого.
Основні філософські ідеї Ф. Шеллінга
Спробував установити ступені
розвитку протилежностей у
природі
Створив оригінальну систему
філософії природи
(натурфілософії)
Природа сама по собі не
матерія і не дух, не об’єкт і не
суб’єкт, не буття і не
свідомість. Вона і те і інше
разом
“Система
трансцедентального
ідеалізму ” складається з 4-х
розділів
Теоретична філософія
Практична філософія
Філософія природних цілей
Філософія мистецтва
Людвіг Фейєрбах (1804 – 1872)
Основні праці
Л. Фейєрбаха
“До критики
філософії Гегеля”
(1839)
“Сутність
християнства”
(1841)
Л. Фейєрбах дійшов висновку:
конкретною істотою індивіда
робить лише любов. Чим більше
ти віддаєш самого себе, тим
істинніша твоя любов. Самовідданість, з якою пов’язується
любов, розкриває людину як
дійсну істоту. Це робить людину
образом “сутності всіх сутностей”,
тобто Бога.
Не Бог є творцем людини, а
людина – творець Бога. Редукція
(зведення) буття взагалі до
людського
буття
складає
підґрунтя
антропологічного
матеріалізму Л. Фейєрбаха.
Основні філософські ідеї Л. Фейєрбаха
Критика філософії
Гегеля
Оточуючий нас світ –
різні прояви матерії
Проголошення
атеїзму, повного
заперечення Бога
Заперечення ідеї
тотожності буття і
мислення,
абсолютної ідеї
Створення нової
форми матеріалізму –
антропологічного
матеріалізму
Бог – творіння
людини, це те, чим
хотіла б бачити себе
людина
Заперечення
гегелівської
діалектики
Людина – унікальна
біологічна істота,
наділена волею,
розумом, почуттями
Замість християнства
та інших релігій має
існувати релігія
любові людей один
до одного
Сутність людини
полягає в єдності з
іншими людьми
Філософія марксизму
Карл Маркс
(1818–1883) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
засновник марксизму
Твори К. Маркса:
“Тези про Фейєрбаха”,
“Капітал”, “Економічнофілософські рукописи”
Фрідріх Енгельс
(1820–1895) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
один із засновників марксизму
Твори Ф. Енгельса:
“Діалектика природи”,
“Анти-Дюринг”, “Роль праці
в перетворенні мавпи на
людину”, “Походження
сім’ї, приватної власності
та держави”
Твори К. Маркса і Ф. Енгельса:
“Святе сімейство”, “Німецька
ідеологія”, ”Маніфест
Комуністичної партії”
Основні ідеї марксистської філософії
Створено
діалектичний
матеріалізм
Матерія перебуває в
постійному русі,
вона вічна і
нескінченна
Розвиток
відбувається за
основними законами
діалектики
Людина – не тільки
природна істота,
вона людська
природна істота, рід
якої визначається
суспільним життям
Природа є частиною
людини (як її
неорганічне тіло)
Процесом
перетворення
природи є практика
Взаємне проникнення
природи і людини
сприяє світовій
гармонії і називається
комунізмом
Суспільне буття
людини визначає її
свідомість
Ступенями розвитку
суспільства є
суспільноекономічні формації
Проблемно-пошукові завдання і вправи
Назвіть вихідні принципи етики І. Канта. Розкрийте
гуманістичний потенціал категоричного імперативу Канта.
2. Чи існують схожі за змістом до кантівського категоричного
імперативу моральні закони, проголошені іншими
філософами?
3. Окресліть основні складові філософської системи Г. Гегеля.
4. У чому полягає антропологізм філософії Фейєрбаха?
5. Критикуючи абстрактний характер філософії Гегеля,
Фейєрбах і сам не зумів уникнути абстрактності. У чому
вона полягає і які її причини?
1.
Slide 14
Німецька класична філософія
Кандидат філософських наук, викладач
Голуб Є.С.
ПЛАН
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Загальна характеристика Німецької класичної
філософії.
І. Кант – творець німецької класичної філософії.
Основні ідеї.
Суб’єктивний ідеалізм І. Фіхте.
Об’єктивний ідеалізм Ф. Шелінга.
Система ідеалістичної діалектики Г. Гегеля як найвище
досягнення німецької класичної філософії.
Антропологічний принцип філософії Л. Фейербаха.
Філософія марксизму.
Загальна характеристика Німецької
класичної філософії
Німецька
класична
філософія
• це важливий етап історії світової
філософської думки, що існував приблизно
100 років. Цей етап пов’язаний з
видатними іменами І. Канта, Й. Фіхте,
Ф. Шеллінга, Г. Гегеля, Л. Фейєрбаха.
Основи
філософського
світобачення
• Місія філософії – бути критичною совістю
культури.
• Філософія розуміється як наука, як
системне знання. Розглядається як
складне багатопланове утворення.
• Філософія сконцентрована навколо
принципу свободи та інших гуманістичних
цінностей.
Іммануїл Кант (1724 – 1804)
Докритичний
період
“Загальна
природна
історія і
теорія неба”
Критичний
період
“Критика
чистого
розуму”
“Критика
практично
го розуму”
“Критика
здатності
судження”
Філософія І. Канта є
своєрідною системою “критик”, у яких досліджуються
головні здібності людини
як суб’єкта пізнавальної
діяльності. Його критична
філософія являє собою
всеосяжну систему, в межах
якої досліджуються головні
відношення людини до
дійсності: пізнавальне, або
теоретичне, практичне й
аксіологічне.
Історичне значення філософії І. Канта
З наукової точки зору обґрунтував виникнення
Сонячної системи.
Висунув ідею про межі пізнавальної здатності
розуму людини (“речі у собі”).
Вивів дванадцять філософських категорій.
Сформулював “категоричний імператив” –
моральний закон.
Висунув ідею демократії.
Засуджував війни.
Йоганн Готліб Фіхте (1762 – 1814)
Праці Й. Фіхте
“Про поняття
науковчення, або так
званої філософії”
“Основи загального
науковчення”
“Нарис особливостей
науковчення щодо
теоретичної здатності”
Свою філософію Й. Фіхте
назвав “науковченням”, надаючи великого значення цій
назві. Він посилив кантівську
ідею активності суб’єкта у
процесі пізнання. Увесь зміст
пізнання або ж зміст наших
уявлень можна вивести з
активності Я, яке є джерелом
будь-якої реальності. Тільки
завдяки посередництву Я і
разом із ним надається і
поняття реальності.
Основні ідеї філософії Й.Г. Фіхте
Існує абсолютний
суб’єкт – абсолютне
“Я”
Джерелом
розвитку є
суперечність
Абсолютне “Я” це
творча діяльнісна
сила – основа буття.
Накреслив
тріадичну схему
заперечення
(теза, антитеза,
синтез)
Абсолютне “Я” своєю
діяльністю створює
індивідуальне “Я” і
“не-Я”
“не-Я” впливає на
індивідуальне “Я”, на
свідомість людини
Свобода – це
добровільне
підпорядкування
загальній
необхідності
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
Основні праці Гегеля
“Феноменологія
духу” (1807)
“Наука логіки”
(1812 – 1816)
“Енциклопедія
філософських наук”
(1817)
“Філософія права”
(1821)
Головна
мета
філософської
творчості Гегеля – перетворення філософії
на науку. Його система
отримала назву “Енциклопедія філософських
наук”, загальним предметом якої є абсолютна ідея – субстанція і суб’єкт творення дійсності.
Основні ідеї філософії Гегеля
В основі світу лежить
ідеальне начало –
абсолютна ідея
Розробляє основні
закони діалектики
Абсолютна ідея
діяльнісна і
діалектична
Діалектичний метод
спрямований на
нескінченність
розвитку
Природа і суспільство
– форми розвитку
абсолютної ідеї
У своєму розвитку
абсолютна ідея
проходить три етапи:
саморозуміння,
реалізація в природі,
людське самопізнання
Розробив вчення про
свідомість. Свідомість
має три ступені
Об’єктом пізнання є
предмет, що
перебуває поза
свідомістю
(свідомість взагалі)
Об’єктом пізнання
стає суб’єкт
(самопізнання)
Вищим і
завершальним
етапом розвитку
абсолютної ідеї є
філософія
Розум
Фрідріх Шеллінг (1775 – 1854)
Основні праці
Ф. Шеллінга
“Ідеї до філософії
природи” (1797)
“Про світову душу”
(1798)
“Система
трансцендентального
ідеалізму” (1800)
Філософія Ф.Шеллінга відрізняється від попередніх
систем тим, що є всеохоплюючою;
вона включає
і
природу, і Бога, і людину.
Якщо Кант вивів знання про
Бога за межі філософії, то
Ф.Шеллінг, навпаки, ввів Бога
до філософії. Для теології Бог
–
особливий
предмет
вивчення,
для
філософії
Ф.Шеллінга – лише найвища
основа сущого.
Основні філософські ідеї Ф. Шеллінга
Спробував установити ступені
розвитку протилежностей у
природі
Створив оригінальну систему
філософії природи
(натурфілософії)
Природа сама по собі не
матерія і не дух, не об’єкт і не
суб’єкт, не буття і не
свідомість. Вона і те і інше
разом
“Система
трансцедентального
ідеалізму ” складається з 4-х
розділів
Теоретична філософія
Практична філософія
Філософія природних цілей
Філософія мистецтва
Людвіг Фейєрбах (1804 – 1872)
Основні праці
Л. Фейєрбаха
“До критики
філософії Гегеля”
(1839)
“Сутність
християнства”
(1841)
Л. Фейєрбах дійшов висновку:
конкретною істотою індивіда
робить лише любов. Чим більше
ти віддаєш самого себе, тим
істинніша твоя любов. Самовідданість, з якою пов’язується
любов, розкриває людину як
дійсну істоту. Це робить людину
образом “сутності всіх сутностей”,
тобто Бога.
Не Бог є творцем людини, а
людина – творець Бога. Редукція
(зведення) буття взагалі до
людського
буття
складає
підґрунтя
антропологічного
матеріалізму Л. Фейєрбаха.
Основні філософські ідеї Л. Фейєрбаха
Критика філософії
Гегеля
Оточуючий нас світ –
різні прояви матерії
Проголошення
атеїзму, повного
заперечення Бога
Заперечення ідеї
тотожності буття і
мислення,
абсолютної ідеї
Створення нової
форми матеріалізму –
антропологічного
матеріалізму
Бог – творіння
людини, це те, чим
хотіла б бачити себе
людина
Заперечення
гегелівської
діалектики
Людина – унікальна
біологічна істота,
наділена волею,
розумом, почуттями
Замість християнства
та інших релігій має
існувати релігія
любові людей один
до одного
Сутність людини
полягає в єдності з
іншими людьми
Філософія марксизму
Карл Маркс
(1818–1883) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
засновник марксизму
Твори К. Маркса:
“Тези про Фейєрбаха”,
“Капітал”, “Економічнофілософські рукописи”
Фрідріх Енгельс
(1820–1895) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
один із засновників марксизму
Твори Ф. Енгельса:
“Діалектика природи”,
“Анти-Дюринг”, “Роль праці
в перетворенні мавпи на
людину”, “Походження
сім’ї, приватної власності
та держави”
Твори К. Маркса і Ф. Енгельса:
“Святе сімейство”, “Німецька
ідеологія”, ”Маніфест
Комуністичної партії”
Основні ідеї марксистської філософії
Створено
діалектичний
матеріалізм
Матерія перебуває в
постійному русі,
вона вічна і
нескінченна
Розвиток
відбувається за
основними законами
діалектики
Людина – не тільки
природна істота,
вона людська
природна істота, рід
якої визначається
суспільним життям
Природа є частиною
людини (як її
неорганічне тіло)
Процесом
перетворення
природи є практика
Взаємне проникнення
природи і людини
сприяє світовій
гармонії і називається
комунізмом
Суспільне буття
людини визначає її
свідомість
Ступенями розвитку
суспільства є
суспільноекономічні формації
Проблемно-пошукові завдання і вправи
Назвіть вихідні принципи етики І. Канта. Розкрийте
гуманістичний потенціал категоричного імперативу Канта.
2. Чи існують схожі за змістом до кантівського категоричного
імперативу моральні закони, проголошені іншими
філософами?
3. Окресліть основні складові філософської системи Г. Гегеля.
4. У чому полягає антропологізм філософії Фейєрбаха?
5. Критикуючи абстрактний характер філософії Гегеля,
Фейєрбах і сам не зумів уникнути абстрактності. У чому
вона полягає і які її причини?
1.
Slide 15
Німецька класична філософія
Кандидат філософських наук, викладач
Голуб Є.С.
ПЛАН
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Загальна характеристика Німецької класичної
філософії.
І. Кант – творець німецької класичної філософії.
Основні ідеї.
Суб’єктивний ідеалізм І. Фіхте.
Об’єктивний ідеалізм Ф. Шелінга.
Система ідеалістичної діалектики Г. Гегеля як найвище
досягнення німецької класичної філософії.
Антропологічний принцип філософії Л. Фейербаха.
Філософія марксизму.
Загальна характеристика Німецької
класичної філософії
Німецька
класична
філософія
• це важливий етап історії світової
філософської думки, що існував приблизно
100 років. Цей етап пов’язаний з
видатними іменами І. Канта, Й. Фіхте,
Ф. Шеллінга, Г. Гегеля, Л. Фейєрбаха.
Основи
філософського
світобачення
• Місія філософії – бути критичною совістю
культури.
• Філософія розуміється як наука, як
системне знання. Розглядається як
складне багатопланове утворення.
• Філософія сконцентрована навколо
принципу свободи та інших гуманістичних
цінностей.
Іммануїл Кант (1724 – 1804)
Докритичний
період
“Загальна
природна
історія і
теорія неба”
Критичний
період
“Критика
чистого
розуму”
“Критика
практично
го розуму”
“Критика
здатності
судження”
Філософія І. Канта є
своєрідною системою “критик”, у яких досліджуються
головні здібності людини
як суб’єкта пізнавальної
діяльності. Його критична
філософія являє собою
всеосяжну систему, в межах
якої досліджуються головні
відношення людини до
дійсності: пізнавальне, або
теоретичне, практичне й
аксіологічне.
Історичне значення філософії І. Канта
З наукової точки зору обґрунтував виникнення
Сонячної системи.
Висунув ідею про межі пізнавальної здатності
розуму людини (“речі у собі”).
Вивів дванадцять філософських категорій.
Сформулював “категоричний імператив” –
моральний закон.
Висунув ідею демократії.
Засуджував війни.
Йоганн Готліб Фіхте (1762 – 1814)
Праці Й. Фіхте
“Про поняття
науковчення, або так
званої філософії”
“Основи загального
науковчення”
“Нарис особливостей
науковчення щодо
теоретичної здатності”
Свою філософію Й. Фіхте
назвав “науковченням”, надаючи великого значення цій
назві. Він посилив кантівську
ідею активності суб’єкта у
процесі пізнання. Увесь зміст
пізнання або ж зміст наших
уявлень можна вивести з
активності Я, яке є джерелом
будь-якої реальності. Тільки
завдяки посередництву Я і
разом із ним надається і
поняття реальності.
Основні ідеї філософії Й.Г. Фіхте
Існує абсолютний
суб’єкт – абсолютне
“Я”
Джерелом
розвитку є
суперечність
Абсолютне “Я” це
творча діяльнісна
сила – основа буття.
Накреслив
тріадичну схему
заперечення
(теза, антитеза,
синтез)
Абсолютне “Я” своєю
діяльністю створює
індивідуальне “Я” і
“не-Я”
“не-Я” впливає на
індивідуальне “Я”, на
свідомість людини
Свобода – це
добровільне
підпорядкування
загальній
необхідності
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
Основні праці Гегеля
“Феноменологія
духу” (1807)
“Наука логіки”
(1812 – 1816)
“Енциклопедія
філософських наук”
(1817)
“Філософія права”
(1821)
Головна
мета
філософської
творчості Гегеля – перетворення філософії
на науку. Його система
отримала назву “Енциклопедія філософських
наук”, загальним предметом якої є абсолютна ідея – субстанція і суб’єкт творення дійсності.
Основні ідеї філософії Гегеля
В основі світу лежить
ідеальне начало –
абсолютна ідея
Розробляє основні
закони діалектики
Абсолютна ідея
діяльнісна і
діалектична
Діалектичний метод
спрямований на
нескінченність
розвитку
Природа і суспільство
– форми розвитку
абсолютної ідеї
У своєму розвитку
абсолютна ідея
проходить три етапи:
саморозуміння,
реалізація в природі,
людське самопізнання
Розробив вчення про
свідомість. Свідомість
має три ступені
Об’єктом пізнання є
предмет, що
перебуває поза
свідомістю
(свідомість взагалі)
Об’єктом пізнання
стає суб’єкт
(самопізнання)
Вищим і
завершальним
етапом розвитку
абсолютної ідеї є
філософія
Розум
Фрідріх Шеллінг (1775 – 1854)
Основні праці
Ф. Шеллінга
“Ідеї до філософії
природи” (1797)
“Про світову душу”
(1798)
“Система
трансцендентального
ідеалізму” (1800)
Філософія Ф.Шеллінга відрізняється від попередніх
систем тим, що є всеохоплюючою;
вона включає
і
природу, і Бога, і людину.
Якщо Кант вивів знання про
Бога за межі філософії, то
Ф.Шеллінг, навпаки, ввів Бога
до філософії. Для теології Бог
–
особливий
предмет
вивчення,
для
філософії
Ф.Шеллінга – лише найвища
основа сущого.
Основні філософські ідеї Ф. Шеллінга
Спробував установити ступені
розвитку протилежностей у
природі
Створив оригінальну систему
філософії природи
(натурфілософії)
Природа сама по собі не
матерія і не дух, не об’єкт і не
суб’єкт, не буття і не
свідомість. Вона і те і інше
разом
“Система
трансцедентального
ідеалізму ” складається з 4-х
розділів
Теоретична філософія
Практична філософія
Філософія природних цілей
Філософія мистецтва
Людвіг Фейєрбах (1804 – 1872)
Основні праці
Л. Фейєрбаха
“До критики
філософії Гегеля”
(1839)
“Сутність
християнства”
(1841)
Л. Фейєрбах дійшов висновку:
конкретною істотою індивіда
робить лише любов. Чим більше
ти віддаєш самого себе, тим
істинніша твоя любов. Самовідданість, з якою пов’язується
любов, розкриває людину як
дійсну істоту. Це робить людину
образом “сутності всіх сутностей”,
тобто Бога.
Не Бог є творцем людини, а
людина – творець Бога. Редукція
(зведення) буття взагалі до
людського
буття
складає
підґрунтя
антропологічного
матеріалізму Л. Фейєрбаха.
Основні філософські ідеї Л. Фейєрбаха
Критика філософії
Гегеля
Оточуючий нас світ –
різні прояви матерії
Проголошення
атеїзму, повного
заперечення Бога
Заперечення ідеї
тотожності буття і
мислення,
абсолютної ідеї
Створення нової
форми матеріалізму –
антропологічного
матеріалізму
Бог – творіння
людини, це те, чим
хотіла б бачити себе
людина
Заперечення
гегелівської
діалектики
Людина – унікальна
біологічна істота,
наділена волею,
розумом, почуттями
Замість християнства
та інших релігій має
існувати релігія
любові людей один
до одного
Сутність людини
полягає в єдності з
іншими людьми
Філософія марксизму
Карл Маркс
(1818–1883) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
засновник марксизму
Твори К. Маркса:
“Тези про Фейєрбаха”,
“Капітал”, “Економічнофілософські рукописи”
Фрідріх Енгельс
(1820–1895) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
один із засновників марксизму
Твори Ф. Енгельса:
“Діалектика природи”,
“Анти-Дюринг”, “Роль праці
в перетворенні мавпи на
людину”, “Походження
сім’ї, приватної власності
та держави”
Твори К. Маркса і Ф. Енгельса:
“Святе сімейство”, “Німецька
ідеологія”, ”Маніфест
Комуністичної партії”
Основні ідеї марксистської філософії
Створено
діалектичний
матеріалізм
Матерія перебуває в
постійному русі,
вона вічна і
нескінченна
Розвиток
відбувається за
основними законами
діалектики
Людина – не тільки
природна істота,
вона людська
природна істота, рід
якої визначається
суспільним життям
Природа є частиною
людини (як її
неорганічне тіло)
Процесом
перетворення
природи є практика
Взаємне проникнення
природи і людини
сприяє світовій
гармонії і називається
комунізмом
Суспільне буття
людини визначає її
свідомість
Ступенями розвитку
суспільства є
суспільноекономічні формації
Проблемно-пошукові завдання і вправи
Назвіть вихідні принципи етики І. Канта. Розкрийте
гуманістичний потенціал категоричного імперативу Канта.
2. Чи існують схожі за змістом до кантівського категоричного
імперативу моральні закони, проголошені іншими
філософами?
3. Окресліть основні складові філософської системи Г. Гегеля.
4. У чому полягає антропологізм філософії Фейєрбаха?
5. Критикуючи абстрактний характер філософії Гегеля,
Фейєрбах і сам не зумів уникнути абстрактності. У чому
вона полягає і які її причини?
1.
Slide 16
Німецька класична філософія
Кандидат філософських наук, викладач
Голуб Є.С.
ПЛАН
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Загальна характеристика Німецької класичної
філософії.
І. Кант – творець німецької класичної філософії.
Основні ідеї.
Суб’єктивний ідеалізм І. Фіхте.
Об’єктивний ідеалізм Ф. Шелінга.
Система ідеалістичної діалектики Г. Гегеля як найвище
досягнення німецької класичної філософії.
Антропологічний принцип філософії Л. Фейербаха.
Філософія марксизму.
Загальна характеристика Німецької
класичної філософії
Німецька
класична
філософія
• це важливий етап історії світової
філософської думки, що існував приблизно
100 років. Цей етап пов’язаний з
видатними іменами І. Канта, Й. Фіхте,
Ф. Шеллінга, Г. Гегеля, Л. Фейєрбаха.
Основи
філософського
світобачення
• Місія філософії – бути критичною совістю
культури.
• Філософія розуміється як наука, як
системне знання. Розглядається як
складне багатопланове утворення.
• Філософія сконцентрована навколо
принципу свободи та інших гуманістичних
цінностей.
Іммануїл Кант (1724 – 1804)
Докритичний
період
“Загальна
природна
історія і
теорія неба”
Критичний
період
“Критика
чистого
розуму”
“Критика
практично
го розуму”
“Критика
здатності
судження”
Філософія І. Канта є
своєрідною системою “критик”, у яких досліджуються
головні здібності людини
як суб’єкта пізнавальної
діяльності. Його критична
філософія являє собою
всеосяжну систему, в межах
якої досліджуються головні
відношення людини до
дійсності: пізнавальне, або
теоретичне, практичне й
аксіологічне.
Історичне значення філософії І. Канта
З наукової точки зору обґрунтував виникнення
Сонячної системи.
Висунув ідею про межі пізнавальної здатності
розуму людини (“речі у собі”).
Вивів дванадцять філософських категорій.
Сформулював “категоричний імператив” –
моральний закон.
Висунув ідею демократії.
Засуджував війни.
Йоганн Готліб Фіхте (1762 – 1814)
Праці Й. Фіхте
“Про поняття
науковчення, або так
званої філософії”
“Основи загального
науковчення”
“Нарис особливостей
науковчення щодо
теоретичної здатності”
Свою філософію Й. Фіхте
назвав “науковченням”, надаючи великого значення цій
назві. Він посилив кантівську
ідею активності суб’єкта у
процесі пізнання. Увесь зміст
пізнання або ж зміст наших
уявлень можна вивести з
активності Я, яке є джерелом
будь-якої реальності. Тільки
завдяки посередництву Я і
разом із ним надається і
поняття реальності.
Основні ідеї філософії Й.Г. Фіхте
Існує абсолютний
суб’єкт – абсолютне
“Я”
Джерелом
розвитку є
суперечність
Абсолютне “Я” це
творча діяльнісна
сила – основа буття.
Накреслив
тріадичну схему
заперечення
(теза, антитеза,
синтез)
Абсолютне “Я” своєю
діяльністю створює
індивідуальне “Я” і
“не-Я”
“не-Я” впливає на
індивідуальне “Я”, на
свідомість людини
Свобода – це
добровільне
підпорядкування
загальній
необхідності
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
Основні праці Гегеля
“Феноменологія
духу” (1807)
“Наука логіки”
(1812 – 1816)
“Енциклопедія
філософських наук”
(1817)
“Філософія права”
(1821)
Головна
мета
філософської
творчості Гегеля – перетворення філософії
на науку. Його система
отримала назву “Енциклопедія філософських
наук”, загальним предметом якої є абсолютна ідея – субстанція і суб’єкт творення дійсності.
Основні ідеї філософії Гегеля
В основі світу лежить
ідеальне начало –
абсолютна ідея
Розробляє основні
закони діалектики
Абсолютна ідея
діяльнісна і
діалектична
Діалектичний метод
спрямований на
нескінченність
розвитку
Природа і суспільство
– форми розвитку
абсолютної ідеї
У своєму розвитку
абсолютна ідея
проходить три етапи:
саморозуміння,
реалізація в природі,
людське самопізнання
Розробив вчення про
свідомість. Свідомість
має три ступені
Об’єктом пізнання є
предмет, що
перебуває поза
свідомістю
(свідомість взагалі)
Об’єктом пізнання
стає суб’єкт
(самопізнання)
Вищим і
завершальним
етапом розвитку
абсолютної ідеї є
філософія
Розум
Фрідріх Шеллінг (1775 – 1854)
Основні праці
Ф. Шеллінга
“Ідеї до філософії
природи” (1797)
“Про світову душу”
(1798)
“Система
трансцендентального
ідеалізму” (1800)
Філософія Ф.Шеллінга відрізняється від попередніх
систем тим, що є всеохоплюючою;
вона включає
і
природу, і Бога, і людину.
Якщо Кант вивів знання про
Бога за межі філософії, то
Ф.Шеллінг, навпаки, ввів Бога
до філософії. Для теології Бог
–
особливий
предмет
вивчення,
для
філософії
Ф.Шеллінга – лише найвища
основа сущого.
Основні філософські ідеї Ф. Шеллінга
Спробував установити ступені
розвитку протилежностей у
природі
Створив оригінальну систему
філософії природи
(натурфілософії)
Природа сама по собі не
матерія і не дух, не об’єкт і не
суб’єкт, не буття і не
свідомість. Вона і те і інше
разом
“Система
трансцедентального
ідеалізму ” складається з 4-х
розділів
Теоретична філософія
Практична філософія
Філософія природних цілей
Філософія мистецтва
Людвіг Фейєрбах (1804 – 1872)
Основні праці
Л. Фейєрбаха
“До критики
філософії Гегеля”
(1839)
“Сутність
християнства”
(1841)
Л. Фейєрбах дійшов висновку:
конкретною істотою індивіда
робить лише любов. Чим більше
ти віддаєш самого себе, тим
істинніша твоя любов. Самовідданість, з якою пов’язується
любов, розкриває людину як
дійсну істоту. Це робить людину
образом “сутності всіх сутностей”,
тобто Бога.
Не Бог є творцем людини, а
людина – творець Бога. Редукція
(зведення) буття взагалі до
людського
буття
складає
підґрунтя
антропологічного
матеріалізму Л. Фейєрбаха.
Основні філософські ідеї Л. Фейєрбаха
Критика філософії
Гегеля
Оточуючий нас світ –
різні прояви матерії
Проголошення
атеїзму, повного
заперечення Бога
Заперечення ідеї
тотожності буття і
мислення,
абсолютної ідеї
Створення нової
форми матеріалізму –
антропологічного
матеріалізму
Бог – творіння
людини, це те, чим
хотіла б бачити себе
людина
Заперечення
гегелівської
діалектики
Людина – унікальна
біологічна істота,
наділена волею,
розумом, почуттями
Замість християнства
та інших релігій має
існувати релігія
любові людей один
до одного
Сутність людини
полягає в єдності з
іншими людьми
Філософія марксизму
Карл Маркс
(1818–1883) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
засновник марксизму
Твори К. Маркса:
“Тези про Фейєрбаха”,
“Капітал”, “Економічнофілософські рукописи”
Фрідріх Енгельс
(1820–1895) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
один із засновників марксизму
Твори Ф. Енгельса:
“Діалектика природи”,
“Анти-Дюринг”, “Роль праці
в перетворенні мавпи на
людину”, “Походження
сім’ї, приватної власності
та держави”
Твори К. Маркса і Ф. Енгельса:
“Святе сімейство”, “Німецька
ідеологія”, ”Маніфест
Комуністичної партії”
Основні ідеї марксистської філософії
Створено
діалектичний
матеріалізм
Матерія перебуває в
постійному русі,
вона вічна і
нескінченна
Розвиток
відбувається за
основними законами
діалектики
Людина – не тільки
природна істота,
вона людська
природна істота, рід
якої визначається
суспільним життям
Природа є частиною
людини (як її
неорганічне тіло)
Процесом
перетворення
природи є практика
Взаємне проникнення
природи і людини
сприяє світовій
гармонії і називається
комунізмом
Суспільне буття
людини визначає її
свідомість
Ступенями розвитку
суспільства є
суспільноекономічні формації
Проблемно-пошукові завдання і вправи
Назвіть вихідні принципи етики І. Канта. Розкрийте
гуманістичний потенціал категоричного імперативу Канта.
2. Чи існують схожі за змістом до кантівського категоричного
імперативу моральні закони, проголошені іншими
філософами?
3. Окресліть основні складові філософської системи Г. Гегеля.
4. У чому полягає антропологізм філософії Фейєрбаха?
5. Критикуючи абстрактний характер філософії Гегеля,
Фейєрбах і сам не зумів уникнути абстрактності. У чому
вона полягає і які її причини?
1.
Німецька класична філософія
Кандидат філософських наук, викладач
Голуб Є.С.
ПЛАН
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Загальна характеристика Німецької класичної
філософії.
І. Кант – творець німецької класичної філософії.
Основні ідеї.
Суб’єктивний ідеалізм І. Фіхте.
Об’єктивний ідеалізм Ф. Шелінга.
Система ідеалістичної діалектики Г. Гегеля як найвище
досягнення німецької класичної філософії.
Антропологічний принцип філософії Л. Фейербаха.
Філософія марксизму.
Загальна характеристика Німецької
класичної філософії
Німецька
класична
філософія
• це важливий етап історії світової
філософської думки, що існував приблизно
100 років. Цей етап пов’язаний з
видатними іменами І. Канта, Й. Фіхте,
Ф. Шеллінга, Г. Гегеля, Л. Фейєрбаха.
Основи
філософського
світобачення
• Місія філософії – бути критичною совістю
культури.
• Філософія розуміється як наука, як
системне знання. Розглядається як
складне багатопланове утворення.
• Філософія сконцентрована навколо
принципу свободи та інших гуманістичних
цінностей.
Іммануїл Кант (1724 – 1804)
Докритичний
період
“Загальна
природна
історія і
теорія неба”
Критичний
період
“Критика
чистого
розуму”
“Критика
практично
го розуму”
“Критика
здатності
судження”
Філософія І. Канта є
своєрідною системою “критик”, у яких досліджуються
головні здібності людини
як суб’єкта пізнавальної
діяльності. Його критична
філософія являє собою
всеосяжну систему, в межах
якої досліджуються головні
відношення людини до
дійсності: пізнавальне, або
теоретичне, практичне й
аксіологічне.
Історичне значення філософії І. Канта
З наукової точки зору обґрунтував виникнення
Сонячної системи.
Висунув ідею про межі пізнавальної здатності
розуму людини (“речі у собі”).
Вивів дванадцять філософських категорій.
Сформулював “категоричний імператив” –
моральний закон.
Висунув ідею демократії.
Засуджував війни.
Йоганн Готліб Фіхте (1762 – 1814)
Праці Й. Фіхте
“Про поняття
науковчення, або так
званої філософії”
“Основи загального
науковчення”
“Нарис особливостей
науковчення щодо
теоретичної здатності”
Свою філософію Й. Фіхте
назвав “науковченням”, надаючи великого значення цій
назві. Він посилив кантівську
ідею активності суб’єкта у
процесі пізнання. Увесь зміст
пізнання або ж зміст наших
уявлень можна вивести з
активності Я, яке є джерелом
будь-якої реальності. Тільки
завдяки посередництву Я і
разом із ним надається і
поняття реальності.
Основні ідеї філософії Й.Г. Фіхте
Існує абсолютний
суб’єкт – абсолютне
“Я”
Джерелом
розвитку є
суперечність
Абсолютне “Я” це
творча діяльнісна
сила – основа буття.
Накреслив
тріадичну схему
заперечення
(теза, антитеза,
синтез)
Абсолютне “Я” своєю
діяльністю створює
індивідуальне “Я” і
“не-Я”
“не-Я” впливає на
індивідуальне “Я”, на
свідомість людини
Свобода – це
добровільне
підпорядкування
загальній
необхідності
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
Основні праці Гегеля
“Феноменологія
духу” (1807)
“Наука логіки”
(1812 – 1816)
“Енциклопедія
філософських наук”
(1817)
“Філософія права”
(1821)
Головна
мета
філософської
творчості Гегеля – перетворення філософії
на науку. Його система
отримала назву “Енциклопедія філософських
наук”, загальним предметом якої є абсолютна ідея – субстанція і суб’єкт творення дійсності.
Основні ідеї філософії Гегеля
В основі світу лежить
ідеальне начало –
абсолютна ідея
Розробляє основні
закони діалектики
Абсолютна ідея
діяльнісна і
діалектична
Діалектичний метод
спрямований на
нескінченність
розвитку
Природа і суспільство
– форми розвитку
абсолютної ідеї
У своєму розвитку
абсолютна ідея
проходить три етапи:
саморозуміння,
реалізація в природі,
людське самопізнання
Розробив вчення про
свідомість. Свідомість
має три ступені
Об’єктом пізнання є
предмет, що
перебуває поза
свідомістю
(свідомість взагалі)
Об’єктом пізнання
стає суб’єкт
(самопізнання)
Вищим і
завершальним
етапом розвитку
абсолютної ідеї є
філософія
Розум
Фрідріх Шеллінг (1775 – 1854)
Основні праці
Ф. Шеллінга
“Ідеї до філософії
природи” (1797)
“Про світову душу”
(1798)
“Система
трансцендентального
ідеалізму” (1800)
Філософія Ф.Шеллінга відрізняється від попередніх
систем тим, що є всеохоплюючою;
вона включає
і
природу, і Бога, і людину.
Якщо Кант вивів знання про
Бога за межі філософії, то
Ф.Шеллінг, навпаки, ввів Бога
до філософії. Для теології Бог
–
особливий
предмет
вивчення,
для
філософії
Ф.Шеллінга – лише найвища
основа сущого.
Основні філософські ідеї Ф. Шеллінга
Спробував установити ступені
розвитку протилежностей у
природі
Створив оригінальну систему
філософії природи
(натурфілософії)
Природа сама по собі не
матерія і не дух, не об’єкт і не
суб’єкт, не буття і не
свідомість. Вона і те і інше
разом
“Система
трансцедентального
ідеалізму ” складається з 4-х
розділів
Теоретична філософія
Практична філософія
Філософія природних цілей
Філософія мистецтва
Людвіг Фейєрбах (1804 – 1872)
Основні праці
Л. Фейєрбаха
“До критики
філософії Гегеля”
(1839)
“Сутність
християнства”
(1841)
Л. Фейєрбах дійшов висновку:
конкретною істотою індивіда
робить лише любов. Чим більше
ти віддаєш самого себе, тим
істинніша твоя любов. Самовідданість, з якою пов’язується
любов, розкриває людину як
дійсну істоту. Це робить людину
образом “сутності всіх сутностей”,
тобто Бога.
Не Бог є творцем людини, а
людина – творець Бога. Редукція
(зведення) буття взагалі до
людського
буття
складає
підґрунтя
антропологічного
матеріалізму Л. Фейєрбаха.
Основні філософські ідеї Л. Фейєрбаха
Критика філософії
Гегеля
Оточуючий нас світ –
різні прояви матерії
Проголошення
атеїзму, повного
заперечення Бога
Заперечення ідеї
тотожності буття і
мислення,
абсолютної ідеї
Створення нової
форми матеріалізму –
антропологічного
матеріалізму
Бог – творіння
людини, це те, чим
хотіла б бачити себе
людина
Заперечення
гегелівської
діалектики
Людина – унікальна
біологічна істота,
наділена волею,
розумом, почуттями
Замість християнства
та інших релігій має
існувати релігія
любові людей один
до одного
Сутність людини
полягає в єдності з
іншими людьми
Філософія марксизму
Карл Маркс
(1818–1883) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
засновник марксизму
Твори К. Маркса:
“Тези про Фейєрбаха”,
“Капітал”, “Економічнофілософські рукописи”
Фрідріх Енгельс
(1820–1895) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
один із засновників марксизму
Твори Ф. Енгельса:
“Діалектика природи”,
“Анти-Дюринг”, “Роль праці
в перетворенні мавпи на
людину”, “Походження
сім’ї, приватної власності
та держави”
Твори К. Маркса і Ф. Енгельса:
“Святе сімейство”, “Німецька
ідеологія”, ”Маніфест
Комуністичної партії”
Основні ідеї марксистської філософії
Створено
діалектичний
матеріалізм
Матерія перебуває в
постійному русі,
вона вічна і
нескінченна
Розвиток
відбувається за
основними законами
діалектики
Людина – не тільки
природна істота,
вона людська
природна істота, рід
якої визначається
суспільним життям
Природа є частиною
людини (як її
неорганічне тіло)
Процесом
перетворення
природи є практика
Взаємне проникнення
природи і людини
сприяє світовій
гармонії і називається
комунізмом
Суспільне буття
людини визначає її
свідомість
Ступенями розвитку
суспільства є
суспільноекономічні формації
Проблемно-пошукові завдання і вправи
Назвіть вихідні принципи етики І. Канта. Розкрийте
гуманістичний потенціал категоричного імперативу Канта.
2. Чи існують схожі за змістом до кантівського категоричного
імперативу моральні закони, проголошені іншими
філософами?
3. Окресліть основні складові філософської системи Г. Гегеля.
4. У чому полягає антропологізм філософії Фейєрбаха?
5. Критикуючи абстрактний характер філософії Гегеля,
Фейєрбах і сам не зумів уникнути абстрактності. У чому
вона полягає і які її причини?
1.
Slide 2
Німецька класична філософія
Кандидат філософських наук, викладач
Голуб Є.С.
ПЛАН
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Загальна характеристика Німецької класичної
філософії.
І. Кант – творець німецької класичної філософії.
Основні ідеї.
Суб’єктивний ідеалізм І. Фіхте.
Об’єктивний ідеалізм Ф. Шелінга.
Система ідеалістичної діалектики Г. Гегеля як найвище
досягнення німецької класичної філософії.
Антропологічний принцип філософії Л. Фейербаха.
Філософія марксизму.
Загальна характеристика Німецької
класичної філософії
Німецька
класична
філософія
• це важливий етап історії світової
філософської думки, що існував приблизно
100 років. Цей етап пов’язаний з
видатними іменами І. Канта, Й. Фіхте,
Ф. Шеллінга, Г. Гегеля, Л. Фейєрбаха.
Основи
філософського
світобачення
• Місія філософії – бути критичною совістю
культури.
• Філософія розуміється як наука, як
системне знання. Розглядається як
складне багатопланове утворення.
• Філософія сконцентрована навколо
принципу свободи та інших гуманістичних
цінностей.
Іммануїл Кант (1724 – 1804)
Докритичний
період
“Загальна
природна
історія і
теорія неба”
Критичний
період
“Критика
чистого
розуму”
“Критика
практично
го розуму”
“Критика
здатності
судження”
Філософія І. Канта є
своєрідною системою “критик”, у яких досліджуються
головні здібності людини
як суб’єкта пізнавальної
діяльності. Його критична
філософія являє собою
всеосяжну систему, в межах
якої досліджуються головні
відношення людини до
дійсності: пізнавальне, або
теоретичне, практичне й
аксіологічне.
Історичне значення філософії І. Канта
З наукової точки зору обґрунтував виникнення
Сонячної системи.
Висунув ідею про межі пізнавальної здатності
розуму людини (“речі у собі”).
Вивів дванадцять філософських категорій.
Сформулював “категоричний імператив” –
моральний закон.
Висунув ідею демократії.
Засуджував війни.
Йоганн Готліб Фіхте (1762 – 1814)
Праці Й. Фіхте
“Про поняття
науковчення, або так
званої філософії”
“Основи загального
науковчення”
“Нарис особливостей
науковчення щодо
теоретичної здатності”
Свою філософію Й. Фіхте
назвав “науковченням”, надаючи великого значення цій
назві. Він посилив кантівську
ідею активності суб’єкта у
процесі пізнання. Увесь зміст
пізнання або ж зміст наших
уявлень можна вивести з
активності Я, яке є джерелом
будь-якої реальності. Тільки
завдяки посередництву Я і
разом із ним надається і
поняття реальності.
Основні ідеї філософії Й.Г. Фіхте
Існує абсолютний
суб’єкт – абсолютне
“Я”
Джерелом
розвитку є
суперечність
Абсолютне “Я” це
творча діяльнісна
сила – основа буття.
Накреслив
тріадичну схему
заперечення
(теза, антитеза,
синтез)
Абсолютне “Я” своєю
діяльністю створює
індивідуальне “Я” і
“не-Я”
“не-Я” впливає на
індивідуальне “Я”, на
свідомість людини
Свобода – це
добровільне
підпорядкування
загальній
необхідності
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
Основні праці Гегеля
“Феноменологія
духу” (1807)
“Наука логіки”
(1812 – 1816)
“Енциклопедія
філософських наук”
(1817)
“Філософія права”
(1821)
Головна
мета
філософської
творчості Гегеля – перетворення філософії
на науку. Його система
отримала назву “Енциклопедія філософських
наук”, загальним предметом якої є абсолютна ідея – субстанція і суб’єкт творення дійсності.
Основні ідеї філософії Гегеля
В основі світу лежить
ідеальне начало –
абсолютна ідея
Розробляє основні
закони діалектики
Абсолютна ідея
діяльнісна і
діалектична
Діалектичний метод
спрямований на
нескінченність
розвитку
Природа і суспільство
– форми розвитку
абсолютної ідеї
У своєму розвитку
абсолютна ідея
проходить три етапи:
саморозуміння,
реалізація в природі,
людське самопізнання
Розробив вчення про
свідомість. Свідомість
має три ступені
Об’єктом пізнання є
предмет, що
перебуває поза
свідомістю
(свідомість взагалі)
Об’єктом пізнання
стає суб’єкт
(самопізнання)
Вищим і
завершальним
етапом розвитку
абсолютної ідеї є
філософія
Розум
Фрідріх Шеллінг (1775 – 1854)
Основні праці
Ф. Шеллінга
“Ідеї до філософії
природи” (1797)
“Про світову душу”
(1798)
“Система
трансцендентального
ідеалізму” (1800)
Філософія Ф.Шеллінга відрізняється від попередніх
систем тим, що є всеохоплюючою;
вона включає
і
природу, і Бога, і людину.
Якщо Кант вивів знання про
Бога за межі філософії, то
Ф.Шеллінг, навпаки, ввів Бога
до філософії. Для теології Бог
–
особливий
предмет
вивчення,
для
філософії
Ф.Шеллінга – лише найвища
основа сущого.
Основні філософські ідеї Ф. Шеллінга
Спробував установити ступені
розвитку протилежностей у
природі
Створив оригінальну систему
філософії природи
(натурфілософії)
Природа сама по собі не
матерія і не дух, не об’єкт і не
суб’єкт, не буття і не
свідомість. Вона і те і інше
разом
“Система
трансцедентального
ідеалізму ” складається з 4-х
розділів
Теоретична філософія
Практична філософія
Філософія природних цілей
Філософія мистецтва
Людвіг Фейєрбах (1804 – 1872)
Основні праці
Л. Фейєрбаха
“До критики
філософії Гегеля”
(1839)
“Сутність
християнства”
(1841)
Л. Фейєрбах дійшов висновку:
конкретною істотою індивіда
робить лише любов. Чим більше
ти віддаєш самого себе, тим
істинніша твоя любов. Самовідданість, з якою пов’язується
любов, розкриває людину як
дійсну істоту. Це робить людину
образом “сутності всіх сутностей”,
тобто Бога.
Не Бог є творцем людини, а
людина – творець Бога. Редукція
(зведення) буття взагалі до
людського
буття
складає
підґрунтя
антропологічного
матеріалізму Л. Фейєрбаха.
Основні філософські ідеї Л. Фейєрбаха
Критика філософії
Гегеля
Оточуючий нас світ –
різні прояви матерії
Проголошення
атеїзму, повного
заперечення Бога
Заперечення ідеї
тотожності буття і
мислення,
абсолютної ідеї
Створення нової
форми матеріалізму –
антропологічного
матеріалізму
Бог – творіння
людини, це те, чим
хотіла б бачити себе
людина
Заперечення
гегелівської
діалектики
Людина – унікальна
біологічна істота,
наділена волею,
розумом, почуттями
Замість християнства
та інших релігій має
існувати релігія
любові людей один
до одного
Сутність людини
полягає в єдності з
іншими людьми
Філософія марксизму
Карл Маркс
(1818–1883) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
засновник марксизму
Твори К. Маркса:
“Тези про Фейєрбаха”,
“Капітал”, “Економічнофілософські рукописи”
Фрідріх Енгельс
(1820–1895) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
один із засновників марксизму
Твори Ф. Енгельса:
“Діалектика природи”,
“Анти-Дюринг”, “Роль праці
в перетворенні мавпи на
людину”, “Походження
сім’ї, приватної власності
та держави”
Твори К. Маркса і Ф. Енгельса:
“Святе сімейство”, “Німецька
ідеологія”, ”Маніфест
Комуністичної партії”
Основні ідеї марксистської філософії
Створено
діалектичний
матеріалізм
Матерія перебуває в
постійному русі,
вона вічна і
нескінченна
Розвиток
відбувається за
основними законами
діалектики
Людина – не тільки
природна істота,
вона людська
природна істота, рід
якої визначається
суспільним життям
Природа є частиною
людини (як її
неорганічне тіло)
Процесом
перетворення
природи є практика
Взаємне проникнення
природи і людини
сприяє світовій
гармонії і називається
комунізмом
Суспільне буття
людини визначає її
свідомість
Ступенями розвитку
суспільства є
суспільноекономічні формації
Проблемно-пошукові завдання і вправи
Назвіть вихідні принципи етики І. Канта. Розкрийте
гуманістичний потенціал категоричного імперативу Канта.
2. Чи існують схожі за змістом до кантівського категоричного
імперативу моральні закони, проголошені іншими
філософами?
3. Окресліть основні складові філософської системи Г. Гегеля.
4. У чому полягає антропологізм філософії Фейєрбаха?
5. Критикуючи абстрактний характер філософії Гегеля,
Фейєрбах і сам не зумів уникнути абстрактності. У чому
вона полягає і які її причини?
1.
Slide 3
Німецька класична філософія
Кандидат філософських наук, викладач
Голуб Є.С.
ПЛАН
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Загальна характеристика Німецької класичної
філософії.
І. Кант – творець німецької класичної філософії.
Основні ідеї.
Суб’єктивний ідеалізм І. Фіхте.
Об’єктивний ідеалізм Ф. Шелінга.
Система ідеалістичної діалектики Г. Гегеля як найвище
досягнення німецької класичної філософії.
Антропологічний принцип філософії Л. Фейербаха.
Філософія марксизму.
Загальна характеристика Німецької
класичної філософії
Німецька
класична
філософія
• це важливий етап історії світової
філософської думки, що існував приблизно
100 років. Цей етап пов’язаний з
видатними іменами І. Канта, Й. Фіхте,
Ф. Шеллінга, Г. Гегеля, Л. Фейєрбаха.
Основи
філософського
світобачення
• Місія філософії – бути критичною совістю
культури.
• Філософія розуміється як наука, як
системне знання. Розглядається як
складне багатопланове утворення.
• Філософія сконцентрована навколо
принципу свободи та інших гуманістичних
цінностей.
Іммануїл Кант (1724 – 1804)
Докритичний
період
“Загальна
природна
історія і
теорія неба”
Критичний
період
“Критика
чистого
розуму”
“Критика
практично
го розуму”
“Критика
здатності
судження”
Філософія І. Канта є
своєрідною системою “критик”, у яких досліджуються
головні здібності людини
як суб’єкта пізнавальної
діяльності. Його критична
філософія являє собою
всеосяжну систему, в межах
якої досліджуються головні
відношення людини до
дійсності: пізнавальне, або
теоретичне, практичне й
аксіологічне.
Історичне значення філософії І. Канта
З наукової точки зору обґрунтував виникнення
Сонячної системи.
Висунув ідею про межі пізнавальної здатності
розуму людини (“речі у собі”).
Вивів дванадцять філософських категорій.
Сформулював “категоричний імператив” –
моральний закон.
Висунув ідею демократії.
Засуджував війни.
Йоганн Готліб Фіхте (1762 – 1814)
Праці Й. Фіхте
“Про поняття
науковчення, або так
званої філософії”
“Основи загального
науковчення”
“Нарис особливостей
науковчення щодо
теоретичної здатності”
Свою філософію Й. Фіхте
назвав “науковченням”, надаючи великого значення цій
назві. Він посилив кантівську
ідею активності суб’єкта у
процесі пізнання. Увесь зміст
пізнання або ж зміст наших
уявлень можна вивести з
активності Я, яке є джерелом
будь-якої реальності. Тільки
завдяки посередництву Я і
разом із ним надається і
поняття реальності.
Основні ідеї філософії Й.Г. Фіхте
Існує абсолютний
суб’єкт – абсолютне
“Я”
Джерелом
розвитку є
суперечність
Абсолютне “Я” це
творча діяльнісна
сила – основа буття.
Накреслив
тріадичну схему
заперечення
(теза, антитеза,
синтез)
Абсолютне “Я” своєю
діяльністю створює
індивідуальне “Я” і
“не-Я”
“не-Я” впливає на
індивідуальне “Я”, на
свідомість людини
Свобода – це
добровільне
підпорядкування
загальній
необхідності
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
Основні праці Гегеля
“Феноменологія
духу” (1807)
“Наука логіки”
(1812 – 1816)
“Енциклопедія
філософських наук”
(1817)
“Філософія права”
(1821)
Головна
мета
філософської
творчості Гегеля – перетворення філософії
на науку. Його система
отримала назву “Енциклопедія філософських
наук”, загальним предметом якої є абсолютна ідея – субстанція і суб’єкт творення дійсності.
Основні ідеї філософії Гегеля
В основі світу лежить
ідеальне начало –
абсолютна ідея
Розробляє основні
закони діалектики
Абсолютна ідея
діяльнісна і
діалектична
Діалектичний метод
спрямований на
нескінченність
розвитку
Природа і суспільство
– форми розвитку
абсолютної ідеї
У своєму розвитку
абсолютна ідея
проходить три етапи:
саморозуміння,
реалізація в природі,
людське самопізнання
Розробив вчення про
свідомість. Свідомість
має три ступені
Об’єктом пізнання є
предмет, що
перебуває поза
свідомістю
(свідомість взагалі)
Об’єктом пізнання
стає суб’єкт
(самопізнання)
Вищим і
завершальним
етапом розвитку
абсолютної ідеї є
філософія
Розум
Фрідріх Шеллінг (1775 – 1854)
Основні праці
Ф. Шеллінга
“Ідеї до філософії
природи” (1797)
“Про світову душу”
(1798)
“Система
трансцендентального
ідеалізму” (1800)
Філософія Ф.Шеллінга відрізняється від попередніх
систем тим, що є всеохоплюючою;
вона включає
і
природу, і Бога, і людину.
Якщо Кант вивів знання про
Бога за межі філософії, то
Ф.Шеллінг, навпаки, ввів Бога
до філософії. Для теології Бог
–
особливий
предмет
вивчення,
для
філософії
Ф.Шеллінга – лише найвища
основа сущого.
Основні філософські ідеї Ф. Шеллінга
Спробував установити ступені
розвитку протилежностей у
природі
Створив оригінальну систему
філософії природи
(натурфілософії)
Природа сама по собі не
матерія і не дух, не об’єкт і не
суб’єкт, не буття і не
свідомість. Вона і те і інше
разом
“Система
трансцедентального
ідеалізму ” складається з 4-х
розділів
Теоретична філософія
Практична філософія
Філософія природних цілей
Філософія мистецтва
Людвіг Фейєрбах (1804 – 1872)
Основні праці
Л. Фейєрбаха
“До критики
філософії Гегеля”
(1839)
“Сутність
християнства”
(1841)
Л. Фейєрбах дійшов висновку:
конкретною істотою індивіда
робить лише любов. Чим більше
ти віддаєш самого себе, тим
істинніша твоя любов. Самовідданість, з якою пов’язується
любов, розкриває людину як
дійсну істоту. Це робить людину
образом “сутності всіх сутностей”,
тобто Бога.
Не Бог є творцем людини, а
людина – творець Бога. Редукція
(зведення) буття взагалі до
людського
буття
складає
підґрунтя
антропологічного
матеріалізму Л. Фейєрбаха.
Основні філософські ідеї Л. Фейєрбаха
Критика філософії
Гегеля
Оточуючий нас світ –
різні прояви матерії
Проголошення
атеїзму, повного
заперечення Бога
Заперечення ідеї
тотожності буття і
мислення,
абсолютної ідеї
Створення нової
форми матеріалізму –
антропологічного
матеріалізму
Бог – творіння
людини, це те, чим
хотіла б бачити себе
людина
Заперечення
гегелівської
діалектики
Людина – унікальна
біологічна істота,
наділена волею,
розумом, почуттями
Замість християнства
та інших релігій має
існувати релігія
любові людей один
до одного
Сутність людини
полягає в єдності з
іншими людьми
Філософія марксизму
Карл Маркс
(1818–1883) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
засновник марксизму
Твори К. Маркса:
“Тези про Фейєрбаха”,
“Капітал”, “Економічнофілософські рукописи”
Фрідріх Енгельс
(1820–1895) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
один із засновників марксизму
Твори Ф. Енгельса:
“Діалектика природи”,
“Анти-Дюринг”, “Роль праці
в перетворенні мавпи на
людину”, “Походження
сім’ї, приватної власності
та держави”
Твори К. Маркса і Ф. Енгельса:
“Святе сімейство”, “Німецька
ідеологія”, ”Маніфест
Комуністичної партії”
Основні ідеї марксистської філософії
Створено
діалектичний
матеріалізм
Матерія перебуває в
постійному русі,
вона вічна і
нескінченна
Розвиток
відбувається за
основними законами
діалектики
Людина – не тільки
природна істота,
вона людська
природна істота, рід
якої визначається
суспільним життям
Природа є частиною
людини (як її
неорганічне тіло)
Процесом
перетворення
природи є практика
Взаємне проникнення
природи і людини
сприяє світовій
гармонії і називається
комунізмом
Суспільне буття
людини визначає її
свідомість
Ступенями розвитку
суспільства є
суспільноекономічні формації
Проблемно-пошукові завдання і вправи
Назвіть вихідні принципи етики І. Канта. Розкрийте
гуманістичний потенціал категоричного імперативу Канта.
2. Чи існують схожі за змістом до кантівського категоричного
імперативу моральні закони, проголошені іншими
філософами?
3. Окресліть основні складові філософської системи Г. Гегеля.
4. У чому полягає антропологізм філософії Фейєрбаха?
5. Критикуючи абстрактний характер філософії Гегеля,
Фейєрбах і сам не зумів уникнути абстрактності. У чому
вона полягає і які її причини?
1.
Slide 4
Німецька класична філософія
Кандидат філософських наук, викладач
Голуб Є.С.
ПЛАН
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Загальна характеристика Німецької класичної
філософії.
І. Кант – творець німецької класичної філософії.
Основні ідеї.
Суб’єктивний ідеалізм І. Фіхте.
Об’єктивний ідеалізм Ф. Шелінга.
Система ідеалістичної діалектики Г. Гегеля як найвище
досягнення німецької класичної філософії.
Антропологічний принцип філософії Л. Фейербаха.
Філософія марксизму.
Загальна характеристика Німецької
класичної філософії
Німецька
класична
філософія
• це важливий етап історії світової
філософської думки, що існував приблизно
100 років. Цей етап пов’язаний з
видатними іменами І. Канта, Й. Фіхте,
Ф. Шеллінга, Г. Гегеля, Л. Фейєрбаха.
Основи
філософського
світобачення
• Місія філософії – бути критичною совістю
культури.
• Філософія розуміється як наука, як
системне знання. Розглядається як
складне багатопланове утворення.
• Філософія сконцентрована навколо
принципу свободи та інших гуманістичних
цінностей.
Іммануїл Кант (1724 – 1804)
Докритичний
період
“Загальна
природна
історія і
теорія неба”
Критичний
період
“Критика
чистого
розуму”
“Критика
практично
го розуму”
“Критика
здатності
судження”
Філософія І. Канта є
своєрідною системою “критик”, у яких досліджуються
головні здібності людини
як суб’єкта пізнавальної
діяльності. Його критична
філософія являє собою
всеосяжну систему, в межах
якої досліджуються головні
відношення людини до
дійсності: пізнавальне, або
теоретичне, практичне й
аксіологічне.
Історичне значення філософії І. Канта
З наукової точки зору обґрунтував виникнення
Сонячної системи.
Висунув ідею про межі пізнавальної здатності
розуму людини (“речі у собі”).
Вивів дванадцять філософських категорій.
Сформулював “категоричний імператив” –
моральний закон.
Висунув ідею демократії.
Засуджував війни.
Йоганн Готліб Фіхте (1762 – 1814)
Праці Й. Фіхте
“Про поняття
науковчення, або так
званої філософії”
“Основи загального
науковчення”
“Нарис особливостей
науковчення щодо
теоретичної здатності”
Свою філософію Й. Фіхте
назвав “науковченням”, надаючи великого значення цій
назві. Він посилив кантівську
ідею активності суб’єкта у
процесі пізнання. Увесь зміст
пізнання або ж зміст наших
уявлень можна вивести з
активності Я, яке є джерелом
будь-якої реальності. Тільки
завдяки посередництву Я і
разом із ним надається і
поняття реальності.
Основні ідеї філософії Й.Г. Фіхте
Існує абсолютний
суб’єкт – абсолютне
“Я”
Джерелом
розвитку є
суперечність
Абсолютне “Я” це
творча діяльнісна
сила – основа буття.
Накреслив
тріадичну схему
заперечення
(теза, антитеза,
синтез)
Абсолютне “Я” своєю
діяльністю створює
індивідуальне “Я” і
“не-Я”
“не-Я” впливає на
індивідуальне “Я”, на
свідомість людини
Свобода – це
добровільне
підпорядкування
загальній
необхідності
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
Основні праці Гегеля
“Феноменологія
духу” (1807)
“Наука логіки”
(1812 – 1816)
“Енциклопедія
філософських наук”
(1817)
“Філософія права”
(1821)
Головна
мета
філософської
творчості Гегеля – перетворення філософії
на науку. Його система
отримала назву “Енциклопедія філософських
наук”, загальним предметом якої є абсолютна ідея – субстанція і суб’єкт творення дійсності.
Основні ідеї філософії Гегеля
В основі світу лежить
ідеальне начало –
абсолютна ідея
Розробляє основні
закони діалектики
Абсолютна ідея
діяльнісна і
діалектична
Діалектичний метод
спрямований на
нескінченність
розвитку
Природа і суспільство
– форми розвитку
абсолютної ідеї
У своєму розвитку
абсолютна ідея
проходить три етапи:
саморозуміння,
реалізація в природі,
людське самопізнання
Розробив вчення про
свідомість. Свідомість
має три ступені
Об’єктом пізнання є
предмет, що
перебуває поза
свідомістю
(свідомість взагалі)
Об’єктом пізнання
стає суб’єкт
(самопізнання)
Вищим і
завершальним
етапом розвитку
абсолютної ідеї є
філософія
Розум
Фрідріх Шеллінг (1775 – 1854)
Основні праці
Ф. Шеллінга
“Ідеї до філософії
природи” (1797)
“Про світову душу”
(1798)
“Система
трансцендентального
ідеалізму” (1800)
Філософія Ф.Шеллінга відрізняється від попередніх
систем тим, що є всеохоплюючою;
вона включає
і
природу, і Бога, і людину.
Якщо Кант вивів знання про
Бога за межі філософії, то
Ф.Шеллінг, навпаки, ввів Бога
до філософії. Для теології Бог
–
особливий
предмет
вивчення,
для
філософії
Ф.Шеллінга – лише найвища
основа сущого.
Основні філософські ідеї Ф. Шеллінга
Спробував установити ступені
розвитку протилежностей у
природі
Створив оригінальну систему
філософії природи
(натурфілософії)
Природа сама по собі не
матерія і не дух, не об’єкт і не
суб’єкт, не буття і не
свідомість. Вона і те і інше
разом
“Система
трансцедентального
ідеалізму ” складається з 4-х
розділів
Теоретична філософія
Практична філософія
Філософія природних цілей
Філософія мистецтва
Людвіг Фейєрбах (1804 – 1872)
Основні праці
Л. Фейєрбаха
“До критики
філософії Гегеля”
(1839)
“Сутність
християнства”
(1841)
Л. Фейєрбах дійшов висновку:
конкретною істотою індивіда
робить лише любов. Чим більше
ти віддаєш самого себе, тим
істинніша твоя любов. Самовідданість, з якою пов’язується
любов, розкриває людину як
дійсну істоту. Це робить людину
образом “сутності всіх сутностей”,
тобто Бога.
Не Бог є творцем людини, а
людина – творець Бога. Редукція
(зведення) буття взагалі до
людського
буття
складає
підґрунтя
антропологічного
матеріалізму Л. Фейєрбаха.
Основні філософські ідеї Л. Фейєрбаха
Критика філософії
Гегеля
Оточуючий нас світ –
різні прояви матерії
Проголошення
атеїзму, повного
заперечення Бога
Заперечення ідеї
тотожності буття і
мислення,
абсолютної ідеї
Створення нової
форми матеріалізму –
антропологічного
матеріалізму
Бог – творіння
людини, це те, чим
хотіла б бачити себе
людина
Заперечення
гегелівської
діалектики
Людина – унікальна
біологічна істота,
наділена волею,
розумом, почуттями
Замість християнства
та інших релігій має
існувати релігія
любові людей один
до одного
Сутність людини
полягає в єдності з
іншими людьми
Філософія марксизму
Карл Маркс
(1818–1883) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
засновник марксизму
Твори К. Маркса:
“Тези про Фейєрбаха”,
“Капітал”, “Економічнофілософські рукописи”
Фрідріх Енгельс
(1820–1895) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
один із засновників марксизму
Твори Ф. Енгельса:
“Діалектика природи”,
“Анти-Дюринг”, “Роль праці
в перетворенні мавпи на
людину”, “Походження
сім’ї, приватної власності
та держави”
Твори К. Маркса і Ф. Енгельса:
“Святе сімейство”, “Німецька
ідеологія”, ”Маніфест
Комуністичної партії”
Основні ідеї марксистської філософії
Створено
діалектичний
матеріалізм
Матерія перебуває в
постійному русі,
вона вічна і
нескінченна
Розвиток
відбувається за
основними законами
діалектики
Людина – не тільки
природна істота,
вона людська
природна істота, рід
якої визначається
суспільним життям
Природа є частиною
людини (як її
неорганічне тіло)
Процесом
перетворення
природи є практика
Взаємне проникнення
природи і людини
сприяє світовій
гармонії і називається
комунізмом
Суспільне буття
людини визначає її
свідомість
Ступенями розвитку
суспільства є
суспільноекономічні формації
Проблемно-пошукові завдання і вправи
Назвіть вихідні принципи етики І. Канта. Розкрийте
гуманістичний потенціал категоричного імперативу Канта.
2. Чи існують схожі за змістом до кантівського категоричного
імперативу моральні закони, проголошені іншими
філософами?
3. Окресліть основні складові філософської системи Г. Гегеля.
4. У чому полягає антропологізм філософії Фейєрбаха?
5. Критикуючи абстрактний характер філософії Гегеля,
Фейєрбах і сам не зумів уникнути абстрактності. У чому
вона полягає і які її причини?
1.
Slide 5
Німецька класична філософія
Кандидат філософських наук, викладач
Голуб Є.С.
ПЛАН
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Загальна характеристика Німецької класичної
філософії.
І. Кант – творець німецької класичної філософії.
Основні ідеї.
Суб’єктивний ідеалізм І. Фіхте.
Об’єктивний ідеалізм Ф. Шелінга.
Система ідеалістичної діалектики Г. Гегеля як найвище
досягнення німецької класичної філософії.
Антропологічний принцип філософії Л. Фейербаха.
Філософія марксизму.
Загальна характеристика Німецької
класичної філософії
Німецька
класична
філософія
• це важливий етап історії світової
філософської думки, що існував приблизно
100 років. Цей етап пов’язаний з
видатними іменами І. Канта, Й. Фіхте,
Ф. Шеллінга, Г. Гегеля, Л. Фейєрбаха.
Основи
філософського
світобачення
• Місія філософії – бути критичною совістю
культури.
• Філософія розуміється як наука, як
системне знання. Розглядається як
складне багатопланове утворення.
• Філософія сконцентрована навколо
принципу свободи та інших гуманістичних
цінностей.
Іммануїл Кант (1724 – 1804)
Докритичний
період
“Загальна
природна
історія і
теорія неба”
Критичний
період
“Критика
чистого
розуму”
“Критика
практично
го розуму”
“Критика
здатності
судження”
Філософія І. Канта є
своєрідною системою “критик”, у яких досліджуються
головні здібності людини
як суб’єкта пізнавальної
діяльності. Його критична
філософія являє собою
всеосяжну систему, в межах
якої досліджуються головні
відношення людини до
дійсності: пізнавальне, або
теоретичне, практичне й
аксіологічне.
Історичне значення філософії І. Канта
З наукової точки зору обґрунтував виникнення
Сонячної системи.
Висунув ідею про межі пізнавальної здатності
розуму людини (“речі у собі”).
Вивів дванадцять філософських категорій.
Сформулював “категоричний імператив” –
моральний закон.
Висунув ідею демократії.
Засуджував війни.
Йоганн Готліб Фіхте (1762 – 1814)
Праці Й. Фіхте
“Про поняття
науковчення, або так
званої філософії”
“Основи загального
науковчення”
“Нарис особливостей
науковчення щодо
теоретичної здатності”
Свою філософію Й. Фіхте
назвав “науковченням”, надаючи великого значення цій
назві. Він посилив кантівську
ідею активності суб’єкта у
процесі пізнання. Увесь зміст
пізнання або ж зміст наших
уявлень можна вивести з
активності Я, яке є джерелом
будь-якої реальності. Тільки
завдяки посередництву Я і
разом із ним надається і
поняття реальності.
Основні ідеї філософії Й.Г. Фіхте
Існує абсолютний
суб’єкт – абсолютне
“Я”
Джерелом
розвитку є
суперечність
Абсолютне “Я” це
творча діяльнісна
сила – основа буття.
Накреслив
тріадичну схему
заперечення
(теза, антитеза,
синтез)
Абсолютне “Я” своєю
діяльністю створює
індивідуальне “Я” і
“не-Я”
“не-Я” впливає на
індивідуальне “Я”, на
свідомість людини
Свобода – це
добровільне
підпорядкування
загальній
необхідності
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
Основні праці Гегеля
“Феноменологія
духу” (1807)
“Наука логіки”
(1812 – 1816)
“Енциклопедія
філософських наук”
(1817)
“Філософія права”
(1821)
Головна
мета
філософської
творчості Гегеля – перетворення філософії
на науку. Його система
отримала назву “Енциклопедія філософських
наук”, загальним предметом якої є абсолютна ідея – субстанція і суб’єкт творення дійсності.
Основні ідеї філософії Гегеля
В основі світу лежить
ідеальне начало –
абсолютна ідея
Розробляє основні
закони діалектики
Абсолютна ідея
діяльнісна і
діалектична
Діалектичний метод
спрямований на
нескінченність
розвитку
Природа і суспільство
– форми розвитку
абсолютної ідеї
У своєму розвитку
абсолютна ідея
проходить три етапи:
саморозуміння,
реалізація в природі,
людське самопізнання
Розробив вчення про
свідомість. Свідомість
має три ступені
Об’єктом пізнання є
предмет, що
перебуває поза
свідомістю
(свідомість взагалі)
Об’єктом пізнання
стає суб’єкт
(самопізнання)
Вищим і
завершальним
етапом розвитку
абсолютної ідеї є
філософія
Розум
Фрідріх Шеллінг (1775 – 1854)
Основні праці
Ф. Шеллінга
“Ідеї до філософії
природи” (1797)
“Про світову душу”
(1798)
“Система
трансцендентального
ідеалізму” (1800)
Філософія Ф.Шеллінга відрізняється від попередніх
систем тим, що є всеохоплюючою;
вона включає
і
природу, і Бога, і людину.
Якщо Кант вивів знання про
Бога за межі філософії, то
Ф.Шеллінг, навпаки, ввів Бога
до філософії. Для теології Бог
–
особливий
предмет
вивчення,
для
філософії
Ф.Шеллінга – лише найвища
основа сущого.
Основні філософські ідеї Ф. Шеллінга
Спробував установити ступені
розвитку протилежностей у
природі
Створив оригінальну систему
філософії природи
(натурфілософії)
Природа сама по собі не
матерія і не дух, не об’єкт і не
суб’єкт, не буття і не
свідомість. Вона і те і інше
разом
“Система
трансцедентального
ідеалізму ” складається з 4-х
розділів
Теоретична філософія
Практична філософія
Філософія природних цілей
Філософія мистецтва
Людвіг Фейєрбах (1804 – 1872)
Основні праці
Л. Фейєрбаха
“До критики
філософії Гегеля”
(1839)
“Сутність
християнства”
(1841)
Л. Фейєрбах дійшов висновку:
конкретною істотою індивіда
робить лише любов. Чим більше
ти віддаєш самого себе, тим
істинніша твоя любов. Самовідданість, з якою пов’язується
любов, розкриває людину як
дійсну істоту. Це робить людину
образом “сутності всіх сутностей”,
тобто Бога.
Не Бог є творцем людини, а
людина – творець Бога. Редукція
(зведення) буття взагалі до
людського
буття
складає
підґрунтя
антропологічного
матеріалізму Л. Фейєрбаха.
Основні філософські ідеї Л. Фейєрбаха
Критика філософії
Гегеля
Оточуючий нас світ –
різні прояви матерії
Проголошення
атеїзму, повного
заперечення Бога
Заперечення ідеї
тотожності буття і
мислення,
абсолютної ідеї
Створення нової
форми матеріалізму –
антропологічного
матеріалізму
Бог – творіння
людини, це те, чим
хотіла б бачити себе
людина
Заперечення
гегелівської
діалектики
Людина – унікальна
біологічна істота,
наділена волею,
розумом, почуттями
Замість християнства
та інших релігій має
існувати релігія
любові людей один
до одного
Сутність людини
полягає в єдності з
іншими людьми
Філософія марксизму
Карл Маркс
(1818–1883) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
засновник марксизму
Твори К. Маркса:
“Тези про Фейєрбаха”,
“Капітал”, “Економічнофілософські рукописи”
Фрідріх Енгельс
(1820–1895) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
один із засновників марксизму
Твори Ф. Енгельса:
“Діалектика природи”,
“Анти-Дюринг”, “Роль праці
в перетворенні мавпи на
людину”, “Походження
сім’ї, приватної власності
та держави”
Твори К. Маркса і Ф. Енгельса:
“Святе сімейство”, “Німецька
ідеологія”, ”Маніфест
Комуністичної партії”
Основні ідеї марксистської філософії
Створено
діалектичний
матеріалізм
Матерія перебуває в
постійному русі,
вона вічна і
нескінченна
Розвиток
відбувається за
основними законами
діалектики
Людина – не тільки
природна істота,
вона людська
природна істота, рід
якої визначається
суспільним життям
Природа є частиною
людини (як її
неорганічне тіло)
Процесом
перетворення
природи є практика
Взаємне проникнення
природи і людини
сприяє світовій
гармонії і називається
комунізмом
Суспільне буття
людини визначає її
свідомість
Ступенями розвитку
суспільства є
суспільноекономічні формації
Проблемно-пошукові завдання і вправи
Назвіть вихідні принципи етики І. Канта. Розкрийте
гуманістичний потенціал категоричного імперативу Канта.
2. Чи існують схожі за змістом до кантівського категоричного
імперативу моральні закони, проголошені іншими
філософами?
3. Окресліть основні складові філософської системи Г. Гегеля.
4. У чому полягає антропологізм філософії Фейєрбаха?
5. Критикуючи абстрактний характер філософії Гегеля,
Фейєрбах і сам не зумів уникнути абстрактності. У чому
вона полягає і які її причини?
1.
Slide 6
Німецька класична філософія
Кандидат філософських наук, викладач
Голуб Є.С.
ПЛАН
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Загальна характеристика Німецької класичної
філософії.
І. Кант – творець німецької класичної філософії.
Основні ідеї.
Суб’єктивний ідеалізм І. Фіхте.
Об’єктивний ідеалізм Ф. Шелінга.
Система ідеалістичної діалектики Г. Гегеля як найвище
досягнення німецької класичної філософії.
Антропологічний принцип філософії Л. Фейербаха.
Філософія марксизму.
Загальна характеристика Німецької
класичної філософії
Німецька
класична
філософія
• це важливий етап історії світової
філософської думки, що існував приблизно
100 років. Цей етап пов’язаний з
видатними іменами І. Канта, Й. Фіхте,
Ф. Шеллінга, Г. Гегеля, Л. Фейєрбаха.
Основи
філософського
світобачення
• Місія філософії – бути критичною совістю
культури.
• Філософія розуміється як наука, як
системне знання. Розглядається як
складне багатопланове утворення.
• Філософія сконцентрована навколо
принципу свободи та інших гуманістичних
цінностей.
Іммануїл Кант (1724 – 1804)
Докритичний
період
“Загальна
природна
історія і
теорія неба”
Критичний
період
“Критика
чистого
розуму”
“Критика
практично
го розуму”
“Критика
здатності
судження”
Філософія І. Канта є
своєрідною системою “критик”, у яких досліджуються
головні здібності людини
як суб’єкта пізнавальної
діяльності. Його критична
філософія являє собою
всеосяжну систему, в межах
якої досліджуються головні
відношення людини до
дійсності: пізнавальне, або
теоретичне, практичне й
аксіологічне.
Історичне значення філософії І. Канта
З наукової точки зору обґрунтував виникнення
Сонячної системи.
Висунув ідею про межі пізнавальної здатності
розуму людини (“речі у собі”).
Вивів дванадцять філософських категорій.
Сформулював “категоричний імператив” –
моральний закон.
Висунув ідею демократії.
Засуджував війни.
Йоганн Готліб Фіхте (1762 – 1814)
Праці Й. Фіхте
“Про поняття
науковчення, або так
званої філософії”
“Основи загального
науковчення”
“Нарис особливостей
науковчення щодо
теоретичної здатності”
Свою філософію Й. Фіхте
назвав “науковченням”, надаючи великого значення цій
назві. Він посилив кантівську
ідею активності суб’єкта у
процесі пізнання. Увесь зміст
пізнання або ж зміст наших
уявлень можна вивести з
активності Я, яке є джерелом
будь-якої реальності. Тільки
завдяки посередництву Я і
разом із ним надається і
поняття реальності.
Основні ідеї філософії Й.Г. Фіхте
Існує абсолютний
суб’єкт – абсолютне
“Я”
Джерелом
розвитку є
суперечність
Абсолютне “Я” це
творча діяльнісна
сила – основа буття.
Накреслив
тріадичну схему
заперечення
(теза, антитеза,
синтез)
Абсолютне “Я” своєю
діяльністю створює
індивідуальне “Я” і
“не-Я”
“не-Я” впливає на
індивідуальне “Я”, на
свідомість людини
Свобода – це
добровільне
підпорядкування
загальній
необхідності
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
Основні праці Гегеля
“Феноменологія
духу” (1807)
“Наука логіки”
(1812 – 1816)
“Енциклопедія
філософських наук”
(1817)
“Філософія права”
(1821)
Головна
мета
філософської
творчості Гегеля – перетворення філософії
на науку. Його система
отримала назву “Енциклопедія філософських
наук”, загальним предметом якої є абсолютна ідея – субстанція і суб’єкт творення дійсності.
Основні ідеї філософії Гегеля
В основі світу лежить
ідеальне начало –
абсолютна ідея
Розробляє основні
закони діалектики
Абсолютна ідея
діяльнісна і
діалектична
Діалектичний метод
спрямований на
нескінченність
розвитку
Природа і суспільство
– форми розвитку
абсолютної ідеї
У своєму розвитку
абсолютна ідея
проходить три етапи:
саморозуміння,
реалізація в природі,
людське самопізнання
Розробив вчення про
свідомість. Свідомість
має три ступені
Об’єктом пізнання є
предмет, що
перебуває поза
свідомістю
(свідомість взагалі)
Об’єктом пізнання
стає суб’єкт
(самопізнання)
Вищим і
завершальним
етапом розвитку
абсолютної ідеї є
філософія
Розум
Фрідріх Шеллінг (1775 – 1854)
Основні праці
Ф. Шеллінга
“Ідеї до філософії
природи” (1797)
“Про світову душу”
(1798)
“Система
трансцендентального
ідеалізму” (1800)
Філософія Ф.Шеллінга відрізняється від попередніх
систем тим, що є всеохоплюючою;
вона включає
і
природу, і Бога, і людину.
Якщо Кант вивів знання про
Бога за межі філософії, то
Ф.Шеллінг, навпаки, ввів Бога
до філософії. Для теології Бог
–
особливий
предмет
вивчення,
для
філософії
Ф.Шеллінга – лише найвища
основа сущого.
Основні філософські ідеї Ф. Шеллінга
Спробував установити ступені
розвитку протилежностей у
природі
Створив оригінальну систему
філософії природи
(натурфілософії)
Природа сама по собі не
матерія і не дух, не об’єкт і не
суб’єкт, не буття і не
свідомість. Вона і те і інше
разом
“Система
трансцедентального
ідеалізму ” складається з 4-х
розділів
Теоретична філософія
Практична філософія
Філософія природних цілей
Філософія мистецтва
Людвіг Фейєрбах (1804 – 1872)
Основні праці
Л. Фейєрбаха
“До критики
філософії Гегеля”
(1839)
“Сутність
християнства”
(1841)
Л. Фейєрбах дійшов висновку:
конкретною істотою індивіда
робить лише любов. Чим більше
ти віддаєш самого себе, тим
істинніша твоя любов. Самовідданість, з якою пов’язується
любов, розкриває людину як
дійсну істоту. Це робить людину
образом “сутності всіх сутностей”,
тобто Бога.
Не Бог є творцем людини, а
людина – творець Бога. Редукція
(зведення) буття взагалі до
людського
буття
складає
підґрунтя
антропологічного
матеріалізму Л. Фейєрбаха.
Основні філософські ідеї Л. Фейєрбаха
Критика філософії
Гегеля
Оточуючий нас світ –
різні прояви матерії
Проголошення
атеїзму, повного
заперечення Бога
Заперечення ідеї
тотожності буття і
мислення,
абсолютної ідеї
Створення нової
форми матеріалізму –
антропологічного
матеріалізму
Бог – творіння
людини, це те, чим
хотіла б бачити себе
людина
Заперечення
гегелівської
діалектики
Людина – унікальна
біологічна істота,
наділена волею,
розумом, почуттями
Замість християнства
та інших релігій має
існувати релігія
любові людей один
до одного
Сутність людини
полягає в єдності з
іншими людьми
Філософія марксизму
Карл Маркс
(1818–1883) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
засновник марксизму
Твори К. Маркса:
“Тези про Фейєрбаха”,
“Капітал”, “Економічнофілософські рукописи”
Фрідріх Енгельс
(1820–1895) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
один із засновників марксизму
Твори Ф. Енгельса:
“Діалектика природи”,
“Анти-Дюринг”, “Роль праці
в перетворенні мавпи на
людину”, “Походження
сім’ї, приватної власності
та держави”
Твори К. Маркса і Ф. Енгельса:
“Святе сімейство”, “Німецька
ідеологія”, ”Маніфест
Комуністичної партії”
Основні ідеї марксистської філософії
Створено
діалектичний
матеріалізм
Матерія перебуває в
постійному русі,
вона вічна і
нескінченна
Розвиток
відбувається за
основними законами
діалектики
Людина – не тільки
природна істота,
вона людська
природна істота, рід
якої визначається
суспільним життям
Природа є частиною
людини (як її
неорганічне тіло)
Процесом
перетворення
природи є практика
Взаємне проникнення
природи і людини
сприяє світовій
гармонії і називається
комунізмом
Суспільне буття
людини визначає її
свідомість
Ступенями розвитку
суспільства є
суспільноекономічні формації
Проблемно-пошукові завдання і вправи
Назвіть вихідні принципи етики І. Канта. Розкрийте
гуманістичний потенціал категоричного імперативу Канта.
2. Чи існують схожі за змістом до кантівського категоричного
імперативу моральні закони, проголошені іншими
філософами?
3. Окресліть основні складові філософської системи Г. Гегеля.
4. У чому полягає антропологізм філософії Фейєрбаха?
5. Критикуючи абстрактний характер філософії Гегеля,
Фейєрбах і сам не зумів уникнути абстрактності. У чому
вона полягає і які її причини?
1.
Slide 7
Німецька класична філософія
Кандидат філософських наук, викладач
Голуб Є.С.
ПЛАН
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Загальна характеристика Німецької класичної
філософії.
І. Кант – творець німецької класичної філософії.
Основні ідеї.
Суб’єктивний ідеалізм І. Фіхте.
Об’єктивний ідеалізм Ф. Шелінга.
Система ідеалістичної діалектики Г. Гегеля як найвище
досягнення німецької класичної філософії.
Антропологічний принцип філософії Л. Фейербаха.
Філософія марксизму.
Загальна характеристика Німецької
класичної філософії
Німецька
класична
філософія
• це важливий етап історії світової
філософської думки, що існував приблизно
100 років. Цей етап пов’язаний з
видатними іменами І. Канта, Й. Фіхте,
Ф. Шеллінга, Г. Гегеля, Л. Фейєрбаха.
Основи
філософського
світобачення
• Місія філософії – бути критичною совістю
культури.
• Філософія розуміється як наука, як
системне знання. Розглядається як
складне багатопланове утворення.
• Філософія сконцентрована навколо
принципу свободи та інших гуманістичних
цінностей.
Іммануїл Кант (1724 – 1804)
Докритичний
період
“Загальна
природна
історія і
теорія неба”
Критичний
період
“Критика
чистого
розуму”
“Критика
практично
го розуму”
“Критика
здатності
судження”
Філософія І. Канта є
своєрідною системою “критик”, у яких досліджуються
головні здібності людини
як суб’єкта пізнавальної
діяльності. Його критична
філософія являє собою
всеосяжну систему, в межах
якої досліджуються головні
відношення людини до
дійсності: пізнавальне, або
теоретичне, практичне й
аксіологічне.
Історичне значення філософії І. Канта
З наукової точки зору обґрунтував виникнення
Сонячної системи.
Висунув ідею про межі пізнавальної здатності
розуму людини (“речі у собі”).
Вивів дванадцять філософських категорій.
Сформулював “категоричний імператив” –
моральний закон.
Висунув ідею демократії.
Засуджував війни.
Йоганн Готліб Фіхте (1762 – 1814)
Праці Й. Фіхте
“Про поняття
науковчення, або так
званої філософії”
“Основи загального
науковчення”
“Нарис особливостей
науковчення щодо
теоретичної здатності”
Свою філософію Й. Фіхте
назвав “науковченням”, надаючи великого значення цій
назві. Він посилив кантівську
ідею активності суб’єкта у
процесі пізнання. Увесь зміст
пізнання або ж зміст наших
уявлень можна вивести з
активності Я, яке є джерелом
будь-якої реальності. Тільки
завдяки посередництву Я і
разом із ним надається і
поняття реальності.
Основні ідеї філософії Й.Г. Фіхте
Існує абсолютний
суб’єкт – абсолютне
“Я”
Джерелом
розвитку є
суперечність
Абсолютне “Я” це
творча діяльнісна
сила – основа буття.
Накреслив
тріадичну схему
заперечення
(теза, антитеза,
синтез)
Абсолютне “Я” своєю
діяльністю створює
індивідуальне “Я” і
“не-Я”
“не-Я” впливає на
індивідуальне “Я”, на
свідомість людини
Свобода – це
добровільне
підпорядкування
загальній
необхідності
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
Основні праці Гегеля
“Феноменологія
духу” (1807)
“Наука логіки”
(1812 – 1816)
“Енциклопедія
філософських наук”
(1817)
“Філософія права”
(1821)
Головна
мета
філософської
творчості Гегеля – перетворення філософії
на науку. Його система
отримала назву “Енциклопедія філософських
наук”, загальним предметом якої є абсолютна ідея – субстанція і суб’єкт творення дійсності.
Основні ідеї філософії Гегеля
В основі світу лежить
ідеальне начало –
абсолютна ідея
Розробляє основні
закони діалектики
Абсолютна ідея
діяльнісна і
діалектична
Діалектичний метод
спрямований на
нескінченність
розвитку
Природа і суспільство
– форми розвитку
абсолютної ідеї
У своєму розвитку
абсолютна ідея
проходить три етапи:
саморозуміння,
реалізація в природі,
людське самопізнання
Розробив вчення про
свідомість. Свідомість
має три ступені
Об’єктом пізнання є
предмет, що
перебуває поза
свідомістю
(свідомість взагалі)
Об’єктом пізнання
стає суб’єкт
(самопізнання)
Вищим і
завершальним
етапом розвитку
абсолютної ідеї є
філософія
Розум
Фрідріх Шеллінг (1775 – 1854)
Основні праці
Ф. Шеллінга
“Ідеї до філософії
природи” (1797)
“Про світову душу”
(1798)
“Система
трансцендентального
ідеалізму” (1800)
Філософія Ф.Шеллінга відрізняється від попередніх
систем тим, що є всеохоплюючою;
вона включає
і
природу, і Бога, і людину.
Якщо Кант вивів знання про
Бога за межі філософії, то
Ф.Шеллінг, навпаки, ввів Бога
до філософії. Для теології Бог
–
особливий
предмет
вивчення,
для
філософії
Ф.Шеллінга – лише найвища
основа сущого.
Основні філософські ідеї Ф. Шеллінга
Спробував установити ступені
розвитку протилежностей у
природі
Створив оригінальну систему
філософії природи
(натурфілософії)
Природа сама по собі не
матерія і не дух, не об’єкт і не
суб’єкт, не буття і не
свідомість. Вона і те і інше
разом
“Система
трансцедентального
ідеалізму ” складається з 4-х
розділів
Теоретична філософія
Практична філософія
Філософія природних цілей
Філософія мистецтва
Людвіг Фейєрбах (1804 – 1872)
Основні праці
Л. Фейєрбаха
“До критики
філософії Гегеля”
(1839)
“Сутність
християнства”
(1841)
Л. Фейєрбах дійшов висновку:
конкретною істотою індивіда
робить лише любов. Чим більше
ти віддаєш самого себе, тим
істинніша твоя любов. Самовідданість, з якою пов’язується
любов, розкриває людину як
дійсну істоту. Це робить людину
образом “сутності всіх сутностей”,
тобто Бога.
Не Бог є творцем людини, а
людина – творець Бога. Редукція
(зведення) буття взагалі до
людського
буття
складає
підґрунтя
антропологічного
матеріалізму Л. Фейєрбаха.
Основні філософські ідеї Л. Фейєрбаха
Критика філософії
Гегеля
Оточуючий нас світ –
різні прояви матерії
Проголошення
атеїзму, повного
заперечення Бога
Заперечення ідеї
тотожності буття і
мислення,
абсолютної ідеї
Створення нової
форми матеріалізму –
антропологічного
матеріалізму
Бог – творіння
людини, це те, чим
хотіла б бачити себе
людина
Заперечення
гегелівської
діалектики
Людина – унікальна
біологічна істота,
наділена волею,
розумом, почуттями
Замість християнства
та інших релігій має
існувати релігія
любові людей один
до одного
Сутність людини
полягає в єдності з
іншими людьми
Філософія марксизму
Карл Маркс
(1818–1883) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
засновник марксизму
Твори К. Маркса:
“Тези про Фейєрбаха”,
“Капітал”, “Економічнофілософські рукописи”
Фрідріх Енгельс
(1820–1895) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
один із засновників марксизму
Твори Ф. Енгельса:
“Діалектика природи”,
“Анти-Дюринг”, “Роль праці
в перетворенні мавпи на
людину”, “Походження
сім’ї, приватної власності
та держави”
Твори К. Маркса і Ф. Енгельса:
“Святе сімейство”, “Німецька
ідеологія”, ”Маніфест
Комуністичної партії”
Основні ідеї марксистської філософії
Створено
діалектичний
матеріалізм
Матерія перебуває в
постійному русі,
вона вічна і
нескінченна
Розвиток
відбувається за
основними законами
діалектики
Людина – не тільки
природна істота,
вона людська
природна істота, рід
якої визначається
суспільним життям
Природа є частиною
людини (як її
неорганічне тіло)
Процесом
перетворення
природи є практика
Взаємне проникнення
природи і людини
сприяє світовій
гармонії і називається
комунізмом
Суспільне буття
людини визначає її
свідомість
Ступенями розвитку
суспільства є
суспільноекономічні формації
Проблемно-пошукові завдання і вправи
Назвіть вихідні принципи етики І. Канта. Розкрийте
гуманістичний потенціал категоричного імперативу Канта.
2. Чи існують схожі за змістом до кантівського категоричного
імперативу моральні закони, проголошені іншими
філософами?
3. Окресліть основні складові філософської системи Г. Гегеля.
4. У чому полягає антропологізм філософії Фейєрбаха?
5. Критикуючи абстрактний характер філософії Гегеля,
Фейєрбах і сам не зумів уникнути абстрактності. У чому
вона полягає і які її причини?
1.
Slide 8
Німецька класична філософія
Кандидат філософських наук, викладач
Голуб Є.С.
ПЛАН
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Загальна характеристика Німецької класичної
філософії.
І. Кант – творець німецької класичної філософії.
Основні ідеї.
Суб’єктивний ідеалізм І. Фіхте.
Об’єктивний ідеалізм Ф. Шелінга.
Система ідеалістичної діалектики Г. Гегеля як найвище
досягнення німецької класичної філософії.
Антропологічний принцип філософії Л. Фейербаха.
Філософія марксизму.
Загальна характеристика Німецької
класичної філософії
Німецька
класична
філософія
• це важливий етап історії світової
філософської думки, що існував приблизно
100 років. Цей етап пов’язаний з
видатними іменами І. Канта, Й. Фіхте,
Ф. Шеллінга, Г. Гегеля, Л. Фейєрбаха.
Основи
філософського
світобачення
• Місія філософії – бути критичною совістю
культури.
• Філософія розуміється як наука, як
системне знання. Розглядається як
складне багатопланове утворення.
• Філософія сконцентрована навколо
принципу свободи та інших гуманістичних
цінностей.
Іммануїл Кант (1724 – 1804)
Докритичний
період
“Загальна
природна
історія і
теорія неба”
Критичний
період
“Критика
чистого
розуму”
“Критика
практично
го розуму”
“Критика
здатності
судження”
Філософія І. Канта є
своєрідною системою “критик”, у яких досліджуються
головні здібності людини
як суб’єкта пізнавальної
діяльності. Його критична
філософія являє собою
всеосяжну систему, в межах
якої досліджуються головні
відношення людини до
дійсності: пізнавальне, або
теоретичне, практичне й
аксіологічне.
Історичне значення філософії І. Канта
З наукової точки зору обґрунтував виникнення
Сонячної системи.
Висунув ідею про межі пізнавальної здатності
розуму людини (“речі у собі”).
Вивів дванадцять філософських категорій.
Сформулював “категоричний імператив” –
моральний закон.
Висунув ідею демократії.
Засуджував війни.
Йоганн Готліб Фіхте (1762 – 1814)
Праці Й. Фіхте
“Про поняття
науковчення, або так
званої філософії”
“Основи загального
науковчення”
“Нарис особливостей
науковчення щодо
теоретичної здатності”
Свою філософію Й. Фіхте
назвав “науковченням”, надаючи великого значення цій
назві. Він посилив кантівську
ідею активності суб’єкта у
процесі пізнання. Увесь зміст
пізнання або ж зміст наших
уявлень можна вивести з
активності Я, яке є джерелом
будь-якої реальності. Тільки
завдяки посередництву Я і
разом із ним надається і
поняття реальності.
Основні ідеї філософії Й.Г. Фіхте
Існує абсолютний
суб’єкт – абсолютне
“Я”
Джерелом
розвитку є
суперечність
Абсолютне “Я” це
творча діяльнісна
сила – основа буття.
Накреслив
тріадичну схему
заперечення
(теза, антитеза,
синтез)
Абсолютне “Я” своєю
діяльністю створює
індивідуальне “Я” і
“не-Я”
“не-Я” впливає на
індивідуальне “Я”, на
свідомість людини
Свобода – це
добровільне
підпорядкування
загальній
необхідності
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
Основні праці Гегеля
“Феноменологія
духу” (1807)
“Наука логіки”
(1812 – 1816)
“Енциклопедія
філософських наук”
(1817)
“Філософія права”
(1821)
Головна
мета
філософської
творчості Гегеля – перетворення філософії
на науку. Його система
отримала назву “Енциклопедія філософських
наук”, загальним предметом якої є абсолютна ідея – субстанція і суб’єкт творення дійсності.
Основні ідеї філософії Гегеля
В основі світу лежить
ідеальне начало –
абсолютна ідея
Розробляє основні
закони діалектики
Абсолютна ідея
діяльнісна і
діалектична
Діалектичний метод
спрямований на
нескінченність
розвитку
Природа і суспільство
– форми розвитку
абсолютної ідеї
У своєму розвитку
абсолютна ідея
проходить три етапи:
саморозуміння,
реалізація в природі,
людське самопізнання
Розробив вчення про
свідомість. Свідомість
має три ступені
Об’єктом пізнання є
предмет, що
перебуває поза
свідомістю
(свідомість взагалі)
Об’єктом пізнання
стає суб’єкт
(самопізнання)
Вищим і
завершальним
етапом розвитку
абсолютної ідеї є
філософія
Розум
Фрідріх Шеллінг (1775 – 1854)
Основні праці
Ф. Шеллінга
“Ідеї до філософії
природи” (1797)
“Про світову душу”
(1798)
“Система
трансцендентального
ідеалізму” (1800)
Філософія Ф.Шеллінга відрізняється від попередніх
систем тим, що є всеохоплюючою;
вона включає
і
природу, і Бога, і людину.
Якщо Кант вивів знання про
Бога за межі філософії, то
Ф.Шеллінг, навпаки, ввів Бога
до філософії. Для теології Бог
–
особливий
предмет
вивчення,
для
філософії
Ф.Шеллінга – лише найвища
основа сущого.
Основні філософські ідеї Ф. Шеллінга
Спробував установити ступені
розвитку протилежностей у
природі
Створив оригінальну систему
філософії природи
(натурфілософії)
Природа сама по собі не
матерія і не дух, не об’єкт і не
суб’єкт, не буття і не
свідомість. Вона і те і інше
разом
“Система
трансцедентального
ідеалізму ” складається з 4-х
розділів
Теоретична філософія
Практична філософія
Філософія природних цілей
Філософія мистецтва
Людвіг Фейєрбах (1804 – 1872)
Основні праці
Л. Фейєрбаха
“До критики
філософії Гегеля”
(1839)
“Сутність
християнства”
(1841)
Л. Фейєрбах дійшов висновку:
конкретною істотою індивіда
робить лише любов. Чим більше
ти віддаєш самого себе, тим
істинніша твоя любов. Самовідданість, з якою пов’язується
любов, розкриває людину як
дійсну істоту. Це робить людину
образом “сутності всіх сутностей”,
тобто Бога.
Не Бог є творцем людини, а
людина – творець Бога. Редукція
(зведення) буття взагалі до
людського
буття
складає
підґрунтя
антропологічного
матеріалізму Л. Фейєрбаха.
Основні філософські ідеї Л. Фейєрбаха
Критика філософії
Гегеля
Оточуючий нас світ –
різні прояви матерії
Проголошення
атеїзму, повного
заперечення Бога
Заперечення ідеї
тотожності буття і
мислення,
абсолютної ідеї
Створення нової
форми матеріалізму –
антропологічного
матеріалізму
Бог – творіння
людини, це те, чим
хотіла б бачити себе
людина
Заперечення
гегелівської
діалектики
Людина – унікальна
біологічна істота,
наділена волею,
розумом, почуттями
Замість християнства
та інших релігій має
існувати релігія
любові людей один
до одного
Сутність людини
полягає в єдності з
іншими людьми
Філософія марксизму
Карл Маркс
(1818–1883) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
засновник марксизму
Твори К. Маркса:
“Тези про Фейєрбаха”,
“Капітал”, “Економічнофілософські рукописи”
Фрідріх Енгельс
(1820–1895) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
один із засновників марксизму
Твори Ф. Енгельса:
“Діалектика природи”,
“Анти-Дюринг”, “Роль праці
в перетворенні мавпи на
людину”, “Походження
сім’ї, приватної власності
та держави”
Твори К. Маркса і Ф. Енгельса:
“Святе сімейство”, “Німецька
ідеологія”, ”Маніфест
Комуністичної партії”
Основні ідеї марксистської філософії
Створено
діалектичний
матеріалізм
Матерія перебуває в
постійному русі,
вона вічна і
нескінченна
Розвиток
відбувається за
основними законами
діалектики
Людина – не тільки
природна істота,
вона людська
природна істота, рід
якої визначається
суспільним життям
Природа є частиною
людини (як її
неорганічне тіло)
Процесом
перетворення
природи є практика
Взаємне проникнення
природи і людини
сприяє світовій
гармонії і називається
комунізмом
Суспільне буття
людини визначає її
свідомість
Ступенями розвитку
суспільства є
суспільноекономічні формації
Проблемно-пошукові завдання і вправи
Назвіть вихідні принципи етики І. Канта. Розкрийте
гуманістичний потенціал категоричного імперативу Канта.
2. Чи існують схожі за змістом до кантівського категоричного
імперативу моральні закони, проголошені іншими
філософами?
3. Окресліть основні складові філософської системи Г. Гегеля.
4. У чому полягає антропологізм філософії Фейєрбаха?
5. Критикуючи абстрактний характер філософії Гегеля,
Фейєрбах і сам не зумів уникнути абстрактності. У чому
вона полягає і які її причини?
1.
Slide 9
Німецька класична філософія
Кандидат філософських наук, викладач
Голуб Є.С.
ПЛАН
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Загальна характеристика Німецької класичної
філософії.
І. Кант – творець німецької класичної філософії.
Основні ідеї.
Суб’єктивний ідеалізм І. Фіхте.
Об’єктивний ідеалізм Ф. Шелінга.
Система ідеалістичної діалектики Г. Гегеля як найвище
досягнення німецької класичної філософії.
Антропологічний принцип філософії Л. Фейербаха.
Філософія марксизму.
Загальна характеристика Німецької
класичної філософії
Німецька
класична
філософія
• це важливий етап історії світової
філософської думки, що існував приблизно
100 років. Цей етап пов’язаний з
видатними іменами І. Канта, Й. Фіхте,
Ф. Шеллінга, Г. Гегеля, Л. Фейєрбаха.
Основи
філософського
світобачення
• Місія філософії – бути критичною совістю
культури.
• Філософія розуміється як наука, як
системне знання. Розглядається як
складне багатопланове утворення.
• Філософія сконцентрована навколо
принципу свободи та інших гуманістичних
цінностей.
Іммануїл Кант (1724 – 1804)
Докритичний
період
“Загальна
природна
історія і
теорія неба”
Критичний
період
“Критика
чистого
розуму”
“Критика
практично
го розуму”
“Критика
здатності
судження”
Філософія І. Канта є
своєрідною системою “критик”, у яких досліджуються
головні здібності людини
як суб’єкта пізнавальної
діяльності. Його критична
філософія являє собою
всеосяжну систему, в межах
якої досліджуються головні
відношення людини до
дійсності: пізнавальне, або
теоретичне, практичне й
аксіологічне.
Історичне значення філософії І. Канта
З наукової точки зору обґрунтував виникнення
Сонячної системи.
Висунув ідею про межі пізнавальної здатності
розуму людини (“речі у собі”).
Вивів дванадцять філософських категорій.
Сформулював “категоричний імператив” –
моральний закон.
Висунув ідею демократії.
Засуджував війни.
Йоганн Готліб Фіхте (1762 – 1814)
Праці Й. Фіхте
“Про поняття
науковчення, або так
званої філософії”
“Основи загального
науковчення”
“Нарис особливостей
науковчення щодо
теоретичної здатності”
Свою філософію Й. Фіхте
назвав “науковченням”, надаючи великого значення цій
назві. Він посилив кантівську
ідею активності суб’єкта у
процесі пізнання. Увесь зміст
пізнання або ж зміст наших
уявлень можна вивести з
активності Я, яке є джерелом
будь-якої реальності. Тільки
завдяки посередництву Я і
разом із ним надається і
поняття реальності.
Основні ідеї філософії Й.Г. Фіхте
Існує абсолютний
суб’єкт – абсолютне
“Я”
Джерелом
розвитку є
суперечність
Абсолютне “Я” це
творча діяльнісна
сила – основа буття.
Накреслив
тріадичну схему
заперечення
(теза, антитеза,
синтез)
Абсолютне “Я” своєю
діяльністю створює
індивідуальне “Я” і
“не-Я”
“не-Я” впливає на
індивідуальне “Я”, на
свідомість людини
Свобода – це
добровільне
підпорядкування
загальній
необхідності
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
Основні праці Гегеля
“Феноменологія
духу” (1807)
“Наука логіки”
(1812 – 1816)
“Енциклопедія
філософських наук”
(1817)
“Філософія права”
(1821)
Головна
мета
філософської
творчості Гегеля – перетворення філософії
на науку. Його система
отримала назву “Енциклопедія філософських
наук”, загальним предметом якої є абсолютна ідея – субстанція і суб’єкт творення дійсності.
Основні ідеї філософії Гегеля
В основі світу лежить
ідеальне начало –
абсолютна ідея
Розробляє основні
закони діалектики
Абсолютна ідея
діяльнісна і
діалектична
Діалектичний метод
спрямований на
нескінченність
розвитку
Природа і суспільство
– форми розвитку
абсолютної ідеї
У своєму розвитку
абсолютна ідея
проходить три етапи:
саморозуміння,
реалізація в природі,
людське самопізнання
Розробив вчення про
свідомість. Свідомість
має три ступені
Об’єктом пізнання є
предмет, що
перебуває поза
свідомістю
(свідомість взагалі)
Об’єктом пізнання
стає суб’єкт
(самопізнання)
Вищим і
завершальним
етапом розвитку
абсолютної ідеї є
філософія
Розум
Фрідріх Шеллінг (1775 – 1854)
Основні праці
Ф. Шеллінга
“Ідеї до філософії
природи” (1797)
“Про світову душу”
(1798)
“Система
трансцендентального
ідеалізму” (1800)
Філософія Ф.Шеллінга відрізняється від попередніх
систем тим, що є всеохоплюючою;
вона включає
і
природу, і Бога, і людину.
Якщо Кант вивів знання про
Бога за межі філософії, то
Ф.Шеллінг, навпаки, ввів Бога
до філософії. Для теології Бог
–
особливий
предмет
вивчення,
для
філософії
Ф.Шеллінга – лише найвища
основа сущого.
Основні філософські ідеї Ф. Шеллінга
Спробував установити ступені
розвитку протилежностей у
природі
Створив оригінальну систему
філософії природи
(натурфілософії)
Природа сама по собі не
матерія і не дух, не об’єкт і не
суб’єкт, не буття і не
свідомість. Вона і те і інше
разом
“Система
трансцедентального
ідеалізму ” складається з 4-х
розділів
Теоретична філософія
Практична філософія
Філософія природних цілей
Філософія мистецтва
Людвіг Фейєрбах (1804 – 1872)
Основні праці
Л. Фейєрбаха
“До критики
філософії Гегеля”
(1839)
“Сутність
християнства”
(1841)
Л. Фейєрбах дійшов висновку:
конкретною істотою індивіда
робить лише любов. Чим більше
ти віддаєш самого себе, тим
істинніша твоя любов. Самовідданість, з якою пов’язується
любов, розкриває людину як
дійсну істоту. Це робить людину
образом “сутності всіх сутностей”,
тобто Бога.
Не Бог є творцем людини, а
людина – творець Бога. Редукція
(зведення) буття взагалі до
людського
буття
складає
підґрунтя
антропологічного
матеріалізму Л. Фейєрбаха.
Основні філософські ідеї Л. Фейєрбаха
Критика філософії
Гегеля
Оточуючий нас світ –
різні прояви матерії
Проголошення
атеїзму, повного
заперечення Бога
Заперечення ідеї
тотожності буття і
мислення,
абсолютної ідеї
Створення нової
форми матеріалізму –
антропологічного
матеріалізму
Бог – творіння
людини, це те, чим
хотіла б бачити себе
людина
Заперечення
гегелівської
діалектики
Людина – унікальна
біологічна істота,
наділена волею,
розумом, почуттями
Замість християнства
та інших релігій має
існувати релігія
любові людей один
до одного
Сутність людини
полягає в єдності з
іншими людьми
Філософія марксизму
Карл Маркс
(1818–1883) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
засновник марксизму
Твори К. Маркса:
“Тези про Фейєрбаха”,
“Капітал”, “Економічнофілософські рукописи”
Фрідріх Енгельс
(1820–1895) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
один із засновників марксизму
Твори Ф. Енгельса:
“Діалектика природи”,
“Анти-Дюринг”, “Роль праці
в перетворенні мавпи на
людину”, “Походження
сім’ї, приватної власності
та держави”
Твори К. Маркса і Ф. Енгельса:
“Святе сімейство”, “Німецька
ідеологія”, ”Маніфест
Комуністичної партії”
Основні ідеї марксистської філософії
Створено
діалектичний
матеріалізм
Матерія перебуває в
постійному русі,
вона вічна і
нескінченна
Розвиток
відбувається за
основними законами
діалектики
Людина – не тільки
природна істота,
вона людська
природна істота, рід
якої визначається
суспільним життям
Природа є частиною
людини (як її
неорганічне тіло)
Процесом
перетворення
природи є практика
Взаємне проникнення
природи і людини
сприяє світовій
гармонії і називається
комунізмом
Суспільне буття
людини визначає її
свідомість
Ступенями розвитку
суспільства є
суспільноекономічні формації
Проблемно-пошукові завдання і вправи
Назвіть вихідні принципи етики І. Канта. Розкрийте
гуманістичний потенціал категоричного імперативу Канта.
2. Чи існують схожі за змістом до кантівського категоричного
імперативу моральні закони, проголошені іншими
філософами?
3. Окресліть основні складові філософської системи Г. Гегеля.
4. У чому полягає антропологізм філософії Фейєрбаха?
5. Критикуючи абстрактний характер філософії Гегеля,
Фейєрбах і сам не зумів уникнути абстрактності. У чому
вона полягає і які її причини?
1.
Slide 10
Німецька класична філософія
Кандидат філософських наук, викладач
Голуб Є.С.
ПЛАН
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Загальна характеристика Німецької класичної
філософії.
І. Кант – творець німецької класичної філософії.
Основні ідеї.
Суб’єктивний ідеалізм І. Фіхте.
Об’єктивний ідеалізм Ф. Шелінга.
Система ідеалістичної діалектики Г. Гегеля як найвище
досягнення німецької класичної філософії.
Антропологічний принцип філософії Л. Фейербаха.
Філософія марксизму.
Загальна характеристика Німецької
класичної філософії
Німецька
класична
філософія
• це важливий етап історії світової
філософської думки, що існував приблизно
100 років. Цей етап пов’язаний з
видатними іменами І. Канта, Й. Фіхте,
Ф. Шеллінга, Г. Гегеля, Л. Фейєрбаха.
Основи
філософського
світобачення
• Місія філософії – бути критичною совістю
культури.
• Філософія розуміється як наука, як
системне знання. Розглядається як
складне багатопланове утворення.
• Філософія сконцентрована навколо
принципу свободи та інших гуманістичних
цінностей.
Іммануїл Кант (1724 – 1804)
Докритичний
період
“Загальна
природна
історія і
теорія неба”
Критичний
період
“Критика
чистого
розуму”
“Критика
практично
го розуму”
“Критика
здатності
судження”
Філософія І. Канта є
своєрідною системою “критик”, у яких досліджуються
головні здібності людини
як суб’єкта пізнавальної
діяльності. Його критична
філософія являє собою
всеосяжну систему, в межах
якої досліджуються головні
відношення людини до
дійсності: пізнавальне, або
теоретичне, практичне й
аксіологічне.
Історичне значення філософії І. Канта
З наукової точки зору обґрунтував виникнення
Сонячної системи.
Висунув ідею про межі пізнавальної здатності
розуму людини (“речі у собі”).
Вивів дванадцять філософських категорій.
Сформулював “категоричний імператив” –
моральний закон.
Висунув ідею демократії.
Засуджував війни.
Йоганн Готліб Фіхте (1762 – 1814)
Праці Й. Фіхте
“Про поняття
науковчення, або так
званої філософії”
“Основи загального
науковчення”
“Нарис особливостей
науковчення щодо
теоретичної здатності”
Свою філософію Й. Фіхте
назвав “науковченням”, надаючи великого значення цій
назві. Він посилив кантівську
ідею активності суб’єкта у
процесі пізнання. Увесь зміст
пізнання або ж зміст наших
уявлень можна вивести з
активності Я, яке є джерелом
будь-якої реальності. Тільки
завдяки посередництву Я і
разом із ним надається і
поняття реальності.
Основні ідеї філософії Й.Г. Фіхте
Існує абсолютний
суб’єкт – абсолютне
“Я”
Джерелом
розвитку є
суперечність
Абсолютне “Я” це
творча діяльнісна
сила – основа буття.
Накреслив
тріадичну схему
заперечення
(теза, антитеза,
синтез)
Абсолютне “Я” своєю
діяльністю створює
індивідуальне “Я” і
“не-Я”
“не-Я” впливає на
індивідуальне “Я”, на
свідомість людини
Свобода – це
добровільне
підпорядкування
загальній
необхідності
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
Основні праці Гегеля
“Феноменологія
духу” (1807)
“Наука логіки”
(1812 – 1816)
“Енциклопедія
філософських наук”
(1817)
“Філософія права”
(1821)
Головна
мета
філософської
творчості Гегеля – перетворення філософії
на науку. Його система
отримала назву “Енциклопедія філософських
наук”, загальним предметом якої є абсолютна ідея – субстанція і суб’єкт творення дійсності.
Основні ідеї філософії Гегеля
В основі світу лежить
ідеальне начало –
абсолютна ідея
Розробляє основні
закони діалектики
Абсолютна ідея
діяльнісна і
діалектична
Діалектичний метод
спрямований на
нескінченність
розвитку
Природа і суспільство
– форми розвитку
абсолютної ідеї
У своєму розвитку
абсолютна ідея
проходить три етапи:
саморозуміння,
реалізація в природі,
людське самопізнання
Розробив вчення про
свідомість. Свідомість
має три ступені
Об’єктом пізнання є
предмет, що
перебуває поза
свідомістю
(свідомість взагалі)
Об’єктом пізнання
стає суб’єкт
(самопізнання)
Вищим і
завершальним
етапом розвитку
абсолютної ідеї є
філософія
Розум
Фрідріх Шеллінг (1775 – 1854)
Основні праці
Ф. Шеллінга
“Ідеї до філософії
природи” (1797)
“Про світову душу”
(1798)
“Система
трансцендентального
ідеалізму” (1800)
Філософія Ф.Шеллінга відрізняється від попередніх
систем тим, що є всеохоплюючою;
вона включає
і
природу, і Бога, і людину.
Якщо Кант вивів знання про
Бога за межі філософії, то
Ф.Шеллінг, навпаки, ввів Бога
до філософії. Для теології Бог
–
особливий
предмет
вивчення,
для
філософії
Ф.Шеллінга – лише найвища
основа сущого.
Основні філософські ідеї Ф. Шеллінга
Спробував установити ступені
розвитку протилежностей у
природі
Створив оригінальну систему
філософії природи
(натурфілософії)
Природа сама по собі не
матерія і не дух, не об’єкт і не
суб’єкт, не буття і не
свідомість. Вона і те і інше
разом
“Система
трансцедентального
ідеалізму ” складається з 4-х
розділів
Теоретична філософія
Практична філософія
Філософія природних цілей
Філософія мистецтва
Людвіг Фейєрбах (1804 – 1872)
Основні праці
Л. Фейєрбаха
“До критики
філософії Гегеля”
(1839)
“Сутність
християнства”
(1841)
Л. Фейєрбах дійшов висновку:
конкретною істотою індивіда
робить лише любов. Чим більше
ти віддаєш самого себе, тим
істинніша твоя любов. Самовідданість, з якою пов’язується
любов, розкриває людину як
дійсну істоту. Це робить людину
образом “сутності всіх сутностей”,
тобто Бога.
Не Бог є творцем людини, а
людина – творець Бога. Редукція
(зведення) буття взагалі до
людського
буття
складає
підґрунтя
антропологічного
матеріалізму Л. Фейєрбаха.
Основні філософські ідеї Л. Фейєрбаха
Критика філософії
Гегеля
Оточуючий нас світ –
різні прояви матерії
Проголошення
атеїзму, повного
заперечення Бога
Заперечення ідеї
тотожності буття і
мислення,
абсолютної ідеї
Створення нової
форми матеріалізму –
антропологічного
матеріалізму
Бог – творіння
людини, це те, чим
хотіла б бачити себе
людина
Заперечення
гегелівської
діалектики
Людина – унікальна
біологічна істота,
наділена волею,
розумом, почуттями
Замість християнства
та інших релігій має
існувати релігія
любові людей один
до одного
Сутність людини
полягає в єдності з
іншими людьми
Філософія марксизму
Карл Маркс
(1818–1883) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
засновник марксизму
Твори К. Маркса:
“Тези про Фейєрбаха”,
“Капітал”, “Економічнофілософські рукописи”
Фрідріх Енгельс
(1820–1895) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
один із засновників марксизму
Твори Ф. Енгельса:
“Діалектика природи”,
“Анти-Дюринг”, “Роль праці
в перетворенні мавпи на
людину”, “Походження
сім’ї, приватної власності
та держави”
Твори К. Маркса і Ф. Енгельса:
“Святе сімейство”, “Німецька
ідеологія”, ”Маніфест
Комуністичної партії”
Основні ідеї марксистської філософії
Створено
діалектичний
матеріалізм
Матерія перебуває в
постійному русі,
вона вічна і
нескінченна
Розвиток
відбувається за
основними законами
діалектики
Людина – не тільки
природна істота,
вона людська
природна істота, рід
якої визначається
суспільним життям
Природа є частиною
людини (як її
неорганічне тіло)
Процесом
перетворення
природи є практика
Взаємне проникнення
природи і людини
сприяє світовій
гармонії і називається
комунізмом
Суспільне буття
людини визначає її
свідомість
Ступенями розвитку
суспільства є
суспільноекономічні формації
Проблемно-пошукові завдання і вправи
Назвіть вихідні принципи етики І. Канта. Розкрийте
гуманістичний потенціал категоричного імперативу Канта.
2. Чи існують схожі за змістом до кантівського категоричного
імперативу моральні закони, проголошені іншими
філософами?
3. Окресліть основні складові філософської системи Г. Гегеля.
4. У чому полягає антропологізм філософії Фейєрбаха?
5. Критикуючи абстрактний характер філософії Гегеля,
Фейєрбах і сам не зумів уникнути абстрактності. У чому
вона полягає і які її причини?
1.
Slide 11
Німецька класична філософія
Кандидат філософських наук, викладач
Голуб Є.С.
ПЛАН
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Загальна характеристика Німецької класичної
філософії.
І. Кант – творець німецької класичної філософії.
Основні ідеї.
Суб’єктивний ідеалізм І. Фіхте.
Об’єктивний ідеалізм Ф. Шелінга.
Система ідеалістичної діалектики Г. Гегеля як найвище
досягнення німецької класичної філософії.
Антропологічний принцип філософії Л. Фейербаха.
Філософія марксизму.
Загальна характеристика Німецької
класичної філософії
Німецька
класична
філософія
• це важливий етап історії світової
філософської думки, що існував приблизно
100 років. Цей етап пов’язаний з
видатними іменами І. Канта, Й. Фіхте,
Ф. Шеллінга, Г. Гегеля, Л. Фейєрбаха.
Основи
філософського
світобачення
• Місія філософії – бути критичною совістю
культури.
• Філософія розуміється як наука, як
системне знання. Розглядається як
складне багатопланове утворення.
• Філософія сконцентрована навколо
принципу свободи та інших гуманістичних
цінностей.
Іммануїл Кант (1724 – 1804)
Докритичний
період
“Загальна
природна
історія і
теорія неба”
Критичний
період
“Критика
чистого
розуму”
“Критика
практично
го розуму”
“Критика
здатності
судження”
Філософія І. Канта є
своєрідною системою “критик”, у яких досліджуються
головні здібності людини
як суб’єкта пізнавальної
діяльності. Його критична
філософія являє собою
всеосяжну систему, в межах
якої досліджуються головні
відношення людини до
дійсності: пізнавальне, або
теоретичне, практичне й
аксіологічне.
Історичне значення філософії І. Канта
З наукової точки зору обґрунтував виникнення
Сонячної системи.
Висунув ідею про межі пізнавальної здатності
розуму людини (“речі у собі”).
Вивів дванадцять філософських категорій.
Сформулював “категоричний імператив” –
моральний закон.
Висунув ідею демократії.
Засуджував війни.
Йоганн Готліб Фіхте (1762 – 1814)
Праці Й. Фіхте
“Про поняття
науковчення, або так
званої філософії”
“Основи загального
науковчення”
“Нарис особливостей
науковчення щодо
теоретичної здатності”
Свою філософію Й. Фіхте
назвав “науковченням”, надаючи великого значення цій
назві. Він посилив кантівську
ідею активності суб’єкта у
процесі пізнання. Увесь зміст
пізнання або ж зміст наших
уявлень можна вивести з
активності Я, яке є джерелом
будь-якої реальності. Тільки
завдяки посередництву Я і
разом із ним надається і
поняття реальності.
Основні ідеї філософії Й.Г. Фіхте
Існує абсолютний
суб’єкт – абсолютне
“Я”
Джерелом
розвитку є
суперечність
Абсолютне “Я” це
творча діяльнісна
сила – основа буття.
Накреслив
тріадичну схему
заперечення
(теза, антитеза,
синтез)
Абсолютне “Я” своєю
діяльністю створює
індивідуальне “Я” і
“не-Я”
“не-Я” впливає на
індивідуальне “Я”, на
свідомість людини
Свобода – це
добровільне
підпорядкування
загальній
необхідності
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
Основні праці Гегеля
“Феноменологія
духу” (1807)
“Наука логіки”
(1812 – 1816)
“Енциклопедія
філософських наук”
(1817)
“Філософія права”
(1821)
Головна
мета
філософської
творчості Гегеля – перетворення філософії
на науку. Його система
отримала назву “Енциклопедія філософських
наук”, загальним предметом якої є абсолютна ідея – субстанція і суб’єкт творення дійсності.
Основні ідеї філософії Гегеля
В основі світу лежить
ідеальне начало –
абсолютна ідея
Розробляє основні
закони діалектики
Абсолютна ідея
діяльнісна і
діалектична
Діалектичний метод
спрямований на
нескінченність
розвитку
Природа і суспільство
– форми розвитку
абсолютної ідеї
У своєму розвитку
абсолютна ідея
проходить три етапи:
саморозуміння,
реалізація в природі,
людське самопізнання
Розробив вчення про
свідомість. Свідомість
має три ступені
Об’єктом пізнання є
предмет, що
перебуває поза
свідомістю
(свідомість взагалі)
Об’єктом пізнання
стає суб’єкт
(самопізнання)
Вищим і
завершальним
етапом розвитку
абсолютної ідеї є
філософія
Розум
Фрідріх Шеллінг (1775 – 1854)
Основні праці
Ф. Шеллінга
“Ідеї до філософії
природи” (1797)
“Про світову душу”
(1798)
“Система
трансцендентального
ідеалізму” (1800)
Філософія Ф.Шеллінга відрізняється від попередніх
систем тим, що є всеохоплюючою;
вона включає
і
природу, і Бога, і людину.
Якщо Кант вивів знання про
Бога за межі філософії, то
Ф.Шеллінг, навпаки, ввів Бога
до філософії. Для теології Бог
–
особливий
предмет
вивчення,
для
філософії
Ф.Шеллінга – лише найвища
основа сущого.
Основні філософські ідеї Ф. Шеллінга
Спробував установити ступені
розвитку протилежностей у
природі
Створив оригінальну систему
філософії природи
(натурфілософії)
Природа сама по собі не
матерія і не дух, не об’єкт і не
суб’єкт, не буття і не
свідомість. Вона і те і інше
разом
“Система
трансцедентального
ідеалізму ” складається з 4-х
розділів
Теоретична філософія
Практична філософія
Філософія природних цілей
Філософія мистецтва
Людвіг Фейєрбах (1804 – 1872)
Основні праці
Л. Фейєрбаха
“До критики
філософії Гегеля”
(1839)
“Сутність
християнства”
(1841)
Л. Фейєрбах дійшов висновку:
конкретною істотою індивіда
робить лише любов. Чим більше
ти віддаєш самого себе, тим
істинніша твоя любов. Самовідданість, з якою пов’язується
любов, розкриває людину як
дійсну істоту. Це робить людину
образом “сутності всіх сутностей”,
тобто Бога.
Не Бог є творцем людини, а
людина – творець Бога. Редукція
(зведення) буття взагалі до
людського
буття
складає
підґрунтя
антропологічного
матеріалізму Л. Фейєрбаха.
Основні філософські ідеї Л. Фейєрбаха
Критика філософії
Гегеля
Оточуючий нас світ –
різні прояви матерії
Проголошення
атеїзму, повного
заперечення Бога
Заперечення ідеї
тотожності буття і
мислення,
абсолютної ідеї
Створення нової
форми матеріалізму –
антропологічного
матеріалізму
Бог – творіння
людини, це те, чим
хотіла б бачити себе
людина
Заперечення
гегелівської
діалектики
Людина – унікальна
біологічна істота,
наділена волею,
розумом, почуттями
Замість християнства
та інших релігій має
існувати релігія
любові людей один
до одного
Сутність людини
полягає в єдності з
іншими людьми
Філософія марксизму
Карл Маркс
(1818–1883) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
засновник марксизму
Твори К. Маркса:
“Тези про Фейєрбаха”,
“Капітал”, “Економічнофілософські рукописи”
Фрідріх Енгельс
(1820–1895) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
один із засновників марксизму
Твори Ф. Енгельса:
“Діалектика природи”,
“Анти-Дюринг”, “Роль праці
в перетворенні мавпи на
людину”, “Походження
сім’ї, приватної власності
та держави”
Твори К. Маркса і Ф. Енгельса:
“Святе сімейство”, “Німецька
ідеологія”, ”Маніфест
Комуністичної партії”
Основні ідеї марксистської філософії
Створено
діалектичний
матеріалізм
Матерія перебуває в
постійному русі,
вона вічна і
нескінченна
Розвиток
відбувається за
основними законами
діалектики
Людина – не тільки
природна істота,
вона людська
природна істота, рід
якої визначається
суспільним життям
Природа є частиною
людини (як її
неорганічне тіло)
Процесом
перетворення
природи є практика
Взаємне проникнення
природи і людини
сприяє світовій
гармонії і називається
комунізмом
Суспільне буття
людини визначає її
свідомість
Ступенями розвитку
суспільства є
суспільноекономічні формації
Проблемно-пошукові завдання і вправи
Назвіть вихідні принципи етики І. Канта. Розкрийте
гуманістичний потенціал категоричного імперативу Канта.
2. Чи існують схожі за змістом до кантівського категоричного
імперативу моральні закони, проголошені іншими
філософами?
3. Окресліть основні складові філософської системи Г. Гегеля.
4. У чому полягає антропологізм філософії Фейєрбаха?
5. Критикуючи абстрактний характер філософії Гегеля,
Фейєрбах і сам не зумів уникнути абстрактності. У чому
вона полягає і які її причини?
1.
Slide 12
Німецька класична філософія
Кандидат філософських наук, викладач
Голуб Є.С.
ПЛАН
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Загальна характеристика Німецької класичної
філософії.
І. Кант – творець німецької класичної філософії.
Основні ідеї.
Суб’єктивний ідеалізм І. Фіхте.
Об’єктивний ідеалізм Ф. Шелінга.
Система ідеалістичної діалектики Г. Гегеля як найвище
досягнення німецької класичної філософії.
Антропологічний принцип філософії Л. Фейербаха.
Філософія марксизму.
Загальна характеристика Німецької
класичної філософії
Німецька
класична
філософія
• це важливий етап історії світової
філософської думки, що існував приблизно
100 років. Цей етап пов’язаний з
видатними іменами І. Канта, Й. Фіхте,
Ф. Шеллінга, Г. Гегеля, Л. Фейєрбаха.
Основи
філософського
світобачення
• Місія філософії – бути критичною совістю
культури.
• Філософія розуміється як наука, як
системне знання. Розглядається як
складне багатопланове утворення.
• Філософія сконцентрована навколо
принципу свободи та інших гуманістичних
цінностей.
Іммануїл Кант (1724 – 1804)
Докритичний
період
“Загальна
природна
історія і
теорія неба”
Критичний
період
“Критика
чистого
розуму”
“Критика
практично
го розуму”
“Критика
здатності
судження”
Філософія І. Канта є
своєрідною системою “критик”, у яких досліджуються
головні здібності людини
як суб’єкта пізнавальної
діяльності. Його критична
філософія являє собою
всеосяжну систему, в межах
якої досліджуються головні
відношення людини до
дійсності: пізнавальне, або
теоретичне, практичне й
аксіологічне.
Історичне значення філософії І. Канта
З наукової точки зору обґрунтував виникнення
Сонячної системи.
Висунув ідею про межі пізнавальної здатності
розуму людини (“речі у собі”).
Вивів дванадцять філософських категорій.
Сформулював “категоричний імператив” –
моральний закон.
Висунув ідею демократії.
Засуджував війни.
Йоганн Готліб Фіхте (1762 – 1814)
Праці Й. Фіхте
“Про поняття
науковчення, або так
званої філософії”
“Основи загального
науковчення”
“Нарис особливостей
науковчення щодо
теоретичної здатності”
Свою філософію Й. Фіхте
назвав “науковченням”, надаючи великого значення цій
назві. Він посилив кантівську
ідею активності суб’єкта у
процесі пізнання. Увесь зміст
пізнання або ж зміст наших
уявлень можна вивести з
активності Я, яке є джерелом
будь-якої реальності. Тільки
завдяки посередництву Я і
разом із ним надається і
поняття реальності.
Основні ідеї філософії Й.Г. Фіхте
Існує абсолютний
суб’єкт – абсолютне
“Я”
Джерелом
розвитку є
суперечність
Абсолютне “Я” це
творча діяльнісна
сила – основа буття.
Накреслив
тріадичну схему
заперечення
(теза, антитеза,
синтез)
Абсолютне “Я” своєю
діяльністю створює
індивідуальне “Я” і
“не-Я”
“не-Я” впливає на
індивідуальне “Я”, на
свідомість людини
Свобода – це
добровільне
підпорядкування
загальній
необхідності
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
Основні праці Гегеля
“Феноменологія
духу” (1807)
“Наука логіки”
(1812 – 1816)
“Енциклопедія
філософських наук”
(1817)
“Філософія права”
(1821)
Головна
мета
філософської
творчості Гегеля – перетворення філософії
на науку. Його система
отримала назву “Енциклопедія філософських
наук”, загальним предметом якої є абсолютна ідея – субстанція і суб’єкт творення дійсності.
Основні ідеї філософії Гегеля
В основі світу лежить
ідеальне начало –
абсолютна ідея
Розробляє основні
закони діалектики
Абсолютна ідея
діяльнісна і
діалектична
Діалектичний метод
спрямований на
нескінченність
розвитку
Природа і суспільство
– форми розвитку
абсолютної ідеї
У своєму розвитку
абсолютна ідея
проходить три етапи:
саморозуміння,
реалізація в природі,
людське самопізнання
Розробив вчення про
свідомість. Свідомість
має три ступені
Об’єктом пізнання є
предмет, що
перебуває поза
свідомістю
(свідомість взагалі)
Об’єктом пізнання
стає суб’єкт
(самопізнання)
Вищим і
завершальним
етапом розвитку
абсолютної ідеї є
філософія
Розум
Фрідріх Шеллінг (1775 – 1854)
Основні праці
Ф. Шеллінга
“Ідеї до філософії
природи” (1797)
“Про світову душу”
(1798)
“Система
трансцендентального
ідеалізму” (1800)
Філософія Ф.Шеллінга відрізняється від попередніх
систем тим, що є всеохоплюючою;
вона включає
і
природу, і Бога, і людину.
Якщо Кант вивів знання про
Бога за межі філософії, то
Ф.Шеллінг, навпаки, ввів Бога
до філософії. Для теології Бог
–
особливий
предмет
вивчення,
для
філософії
Ф.Шеллінга – лише найвища
основа сущого.
Основні філософські ідеї Ф. Шеллінга
Спробував установити ступені
розвитку протилежностей у
природі
Створив оригінальну систему
філософії природи
(натурфілософії)
Природа сама по собі не
матерія і не дух, не об’єкт і не
суб’єкт, не буття і не
свідомість. Вона і те і інше
разом
“Система
трансцедентального
ідеалізму ” складається з 4-х
розділів
Теоретична філософія
Практична філософія
Філософія природних цілей
Філософія мистецтва
Людвіг Фейєрбах (1804 – 1872)
Основні праці
Л. Фейєрбаха
“До критики
філософії Гегеля”
(1839)
“Сутність
християнства”
(1841)
Л. Фейєрбах дійшов висновку:
конкретною істотою індивіда
робить лише любов. Чим більше
ти віддаєш самого себе, тим
істинніша твоя любов. Самовідданість, з якою пов’язується
любов, розкриває людину як
дійсну істоту. Це робить людину
образом “сутності всіх сутностей”,
тобто Бога.
Не Бог є творцем людини, а
людина – творець Бога. Редукція
(зведення) буття взагалі до
людського
буття
складає
підґрунтя
антропологічного
матеріалізму Л. Фейєрбаха.
Основні філософські ідеї Л. Фейєрбаха
Критика філософії
Гегеля
Оточуючий нас світ –
різні прояви матерії
Проголошення
атеїзму, повного
заперечення Бога
Заперечення ідеї
тотожності буття і
мислення,
абсолютної ідеї
Створення нової
форми матеріалізму –
антропологічного
матеріалізму
Бог – творіння
людини, це те, чим
хотіла б бачити себе
людина
Заперечення
гегелівської
діалектики
Людина – унікальна
біологічна істота,
наділена волею,
розумом, почуттями
Замість християнства
та інших релігій має
існувати релігія
любові людей один
до одного
Сутність людини
полягає в єдності з
іншими людьми
Філософія марксизму
Карл Маркс
(1818–1883) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
засновник марксизму
Твори К. Маркса:
“Тези про Фейєрбаха”,
“Капітал”, “Економічнофілософські рукописи”
Фрідріх Енгельс
(1820–1895) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
один із засновників марксизму
Твори Ф. Енгельса:
“Діалектика природи”,
“Анти-Дюринг”, “Роль праці
в перетворенні мавпи на
людину”, “Походження
сім’ї, приватної власності
та держави”
Твори К. Маркса і Ф. Енгельса:
“Святе сімейство”, “Німецька
ідеологія”, ”Маніфест
Комуністичної партії”
Основні ідеї марксистської філософії
Створено
діалектичний
матеріалізм
Матерія перебуває в
постійному русі,
вона вічна і
нескінченна
Розвиток
відбувається за
основними законами
діалектики
Людина – не тільки
природна істота,
вона людська
природна істота, рід
якої визначається
суспільним життям
Природа є частиною
людини (як її
неорганічне тіло)
Процесом
перетворення
природи є практика
Взаємне проникнення
природи і людини
сприяє світовій
гармонії і називається
комунізмом
Суспільне буття
людини визначає її
свідомість
Ступенями розвитку
суспільства є
суспільноекономічні формації
Проблемно-пошукові завдання і вправи
Назвіть вихідні принципи етики І. Канта. Розкрийте
гуманістичний потенціал категоричного імперативу Канта.
2. Чи існують схожі за змістом до кантівського категоричного
імперативу моральні закони, проголошені іншими
філософами?
3. Окресліть основні складові філософської системи Г. Гегеля.
4. У чому полягає антропологізм філософії Фейєрбаха?
5. Критикуючи абстрактний характер філософії Гегеля,
Фейєрбах і сам не зумів уникнути абстрактності. У чому
вона полягає і які її причини?
1.
Slide 13
Німецька класична філософія
Кандидат філософських наук, викладач
Голуб Є.С.
ПЛАН
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Загальна характеристика Німецької класичної
філософії.
І. Кант – творець німецької класичної філософії.
Основні ідеї.
Суб’єктивний ідеалізм І. Фіхте.
Об’єктивний ідеалізм Ф. Шелінга.
Система ідеалістичної діалектики Г. Гегеля як найвище
досягнення німецької класичної філософії.
Антропологічний принцип філософії Л. Фейербаха.
Філософія марксизму.
Загальна характеристика Німецької
класичної філософії
Німецька
класична
філософія
• це важливий етап історії світової
філософської думки, що існував приблизно
100 років. Цей етап пов’язаний з
видатними іменами І. Канта, Й. Фіхте,
Ф. Шеллінга, Г. Гегеля, Л. Фейєрбаха.
Основи
філософського
світобачення
• Місія філософії – бути критичною совістю
культури.
• Філософія розуміється як наука, як
системне знання. Розглядається як
складне багатопланове утворення.
• Філософія сконцентрована навколо
принципу свободи та інших гуманістичних
цінностей.
Іммануїл Кант (1724 – 1804)
Докритичний
період
“Загальна
природна
історія і
теорія неба”
Критичний
період
“Критика
чистого
розуму”
“Критика
практично
го розуму”
“Критика
здатності
судження”
Філософія І. Канта є
своєрідною системою “критик”, у яких досліджуються
головні здібності людини
як суб’єкта пізнавальної
діяльності. Його критична
філософія являє собою
всеосяжну систему, в межах
якої досліджуються головні
відношення людини до
дійсності: пізнавальне, або
теоретичне, практичне й
аксіологічне.
Історичне значення філософії І. Канта
З наукової точки зору обґрунтував виникнення
Сонячної системи.
Висунув ідею про межі пізнавальної здатності
розуму людини (“речі у собі”).
Вивів дванадцять філософських категорій.
Сформулював “категоричний імператив” –
моральний закон.
Висунув ідею демократії.
Засуджував війни.
Йоганн Готліб Фіхте (1762 – 1814)
Праці Й. Фіхте
“Про поняття
науковчення, або так
званої філософії”
“Основи загального
науковчення”
“Нарис особливостей
науковчення щодо
теоретичної здатності”
Свою філософію Й. Фіхте
назвав “науковченням”, надаючи великого значення цій
назві. Він посилив кантівську
ідею активності суб’єкта у
процесі пізнання. Увесь зміст
пізнання або ж зміст наших
уявлень можна вивести з
активності Я, яке є джерелом
будь-якої реальності. Тільки
завдяки посередництву Я і
разом із ним надається і
поняття реальності.
Основні ідеї філософії Й.Г. Фіхте
Існує абсолютний
суб’єкт – абсолютне
“Я”
Джерелом
розвитку є
суперечність
Абсолютне “Я” це
творча діяльнісна
сила – основа буття.
Накреслив
тріадичну схему
заперечення
(теза, антитеза,
синтез)
Абсолютне “Я” своєю
діяльністю створює
індивідуальне “Я” і
“не-Я”
“не-Я” впливає на
індивідуальне “Я”, на
свідомість людини
Свобода – це
добровільне
підпорядкування
загальній
необхідності
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
Основні праці Гегеля
“Феноменологія
духу” (1807)
“Наука логіки”
(1812 – 1816)
“Енциклопедія
філософських наук”
(1817)
“Філософія права”
(1821)
Головна
мета
філософської
творчості Гегеля – перетворення філософії
на науку. Його система
отримала назву “Енциклопедія філософських
наук”, загальним предметом якої є абсолютна ідея – субстанція і суб’єкт творення дійсності.
Основні ідеї філософії Гегеля
В основі світу лежить
ідеальне начало –
абсолютна ідея
Розробляє основні
закони діалектики
Абсолютна ідея
діяльнісна і
діалектична
Діалектичний метод
спрямований на
нескінченність
розвитку
Природа і суспільство
– форми розвитку
абсолютної ідеї
У своєму розвитку
абсолютна ідея
проходить три етапи:
саморозуміння,
реалізація в природі,
людське самопізнання
Розробив вчення про
свідомість. Свідомість
має три ступені
Об’єктом пізнання є
предмет, що
перебуває поза
свідомістю
(свідомість взагалі)
Об’єктом пізнання
стає суб’єкт
(самопізнання)
Вищим і
завершальним
етапом розвитку
абсолютної ідеї є
філософія
Розум
Фрідріх Шеллінг (1775 – 1854)
Основні праці
Ф. Шеллінга
“Ідеї до філософії
природи” (1797)
“Про світову душу”
(1798)
“Система
трансцендентального
ідеалізму” (1800)
Філософія Ф.Шеллінга відрізняється від попередніх
систем тим, що є всеохоплюючою;
вона включає
і
природу, і Бога, і людину.
Якщо Кант вивів знання про
Бога за межі філософії, то
Ф.Шеллінг, навпаки, ввів Бога
до філософії. Для теології Бог
–
особливий
предмет
вивчення,
для
філософії
Ф.Шеллінга – лише найвища
основа сущого.
Основні філософські ідеї Ф. Шеллінга
Спробував установити ступені
розвитку протилежностей у
природі
Створив оригінальну систему
філософії природи
(натурфілософії)
Природа сама по собі не
матерія і не дух, не об’єкт і не
суб’єкт, не буття і не
свідомість. Вона і те і інше
разом
“Система
трансцедентального
ідеалізму ” складається з 4-х
розділів
Теоретична філософія
Практична філософія
Філософія природних цілей
Філософія мистецтва
Людвіг Фейєрбах (1804 – 1872)
Основні праці
Л. Фейєрбаха
“До критики
філософії Гегеля”
(1839)
“Сутність
християнства”
(1841)
Л. Фейєрбах дійшов висновку:
конкретною істотою індивіда
робить лише любов. Чим більше
ти віддаєш самого себе, тим
істинніша твоя любов. Самовідданість, з якою пов’язується
любов, розкриває людину як
дійсну істоту. Це робить людину
образом “сутності всіх сутностей”,
тобто Бога.
Не Бог є творцем людини, а
людина – творець Бога. Редукція
(зведення) буття взагалі до
людського
буття
складає
підґрунтя
антропологічного
матеріалізму Л. Фейєрбаха.
Основні філософські ідеї Л. Фейєрбаха
Критика філософії
Гегеля
Оточуючий нас світ –
різні прояви матерії
Проголошення
атеїзму, повного
заперечення Бога
Заперечення ідеї
тотожності буття і
мислення,
абсолютної ідеї
Створення нової
форми матеріалізму –
антропологічного
матеріалізму
Бог – творіння
людини, це те, чим
хотіла б бачити себе
людина
Заперечення
гегелівської
діалектики
Людина – унікальна
біологічна істота,
наділена волею,
розумом, почуттями
Замість християнства
та інших релігій має
існувати релігія
любові людей один
до одного
Сутність людини
полягає в єдності з
іншими людьми
Філософія марксизму
Карл Маркс
(1818–1883) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
засновник марксизму
Твори К. Маркса:
“Тези про Фейєрбаха”,
“Капітал”, “Економічнофілософські рукописи”
Фрідріх Енгельс
(1820–1895) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
один із засновників марксизму
Твори Ф. Енгельса:
“Діалектика природи”,
“Анти-Дюринг”, “Роль праці
в перетворенні мавпи на
людину”, “Походження
сім’ї, приватної власності
та держави”
Твори К. Маркса і Ф. Енгельса:
“Святе сімейство”, “Німецька
ідеологія”, ”Маніфест
Комуністичної партії”
Основні ідеї марксистської філософії
Створено
діалектичний
матеріалізм
Матерія перебуває в
постійному русі,
вона вічна і
нескінченна
Розвиток
відбувається за
основними законами
діалектики
Людина – не тільки
природна істота,
вона людська
природна істота, рід
якої визначається
суспільним життям
Природа є частиною
людини (як її
неорганічне тіло)
Процесом
перетворення
природи є практика
Взаємне проникнення
природи і людини
сприяє світовій
гармонії і називається
комунізмом
Суспільне буття
людини визначає її
свідомість
Ступенями розвитку
суспільства є
суспільноекономічні формації
Проблемно-пошукові завдання і вправи
Назвіть вихідні принципи етики І. Канта. Розкрийте
гуманістичний потенціал категоричного імперативу Канта.
2. Чи існують схожі за змістом до кантівського категоричного
імперативу моральні закони, проголошені іншими
філософами?
3. Окресліть основні складові філософської системи Г. Гегеля.
4. У чому полягає антропологізм філософії Фейєрбаха?
5. Критикуючи абстрактний характер філософії Гегеля,
Фейєрбах і сам не зумів уникнути абстрактності. У чому
вона полягає і які її причини?
1.
Slide 14
Німецька класична філософія
Кандидат філософських наук, викладач
Голуб Є.С.
ПЛАН
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Загальна характеристика Німецької класичної
філософії.
І. Кант – творець німецької класичної філософії.
Основні ідеї.
Суб’єктивний ідеалізм І. Фіхте.
Об’єктивний ідеалізм Ф. Шелінга.
Система ідеалістичної діалектики Г. Гегеля як найвище
досягнення німецької класичної філософії.
Антропологічний принцип філософії Л. Фейербаха.
Філософія марксизму.
Загальна характеристика Німецької
класичної філософії
Німецька
класична
філософія
• це важливий етап історії світової
філософської думки, що існував приблизно
100 років. Цей етап пов’язаний з
видатними іменами І. Канта, Й. Фіхте,
Ф. Шеллінга, Г. Гегеля, Л. Фейєрбаха.
Основи
філософського
світобачення
• Місія філософії – бути критичною совістю
культури.
• Філософія розуміється як наука, як
системне знання. Розглядається як
складне багатопланове утворення.
• Філософія сконцентрована навколо
принципу свободи та інших гуманістичних
цінностей.
Іммануїл Кант (1724 – 1804)
Докритичний
період
“Загальна
природна
історія і
теорія неба”
Критичний
період
“Критика
чистого
розуму”
“Критика
практично
го розуму”
“Критика
здатності
судження”
Філософія І. Канта є
своєрідною системою “критик”, у яких досліджуються
головні здібності людини
як суб’єкта пізнавальної
діяльності. Його критична
філософія являє собою
всеосяжну систему, в межах
якої досліджуються головні
відношення людини до
дійсності: пізнавальне, або
теоретичне, практичне й
аксіологічне.
Історичне значення філософії І. Канта
З наукової точки зору обґрунтував виникнення
Сонячної системи.
Висунув ідею про межі пізнавальної здатності
розуму людини (“речі у собі”).
Вивів дванадцять філософських категорій.
Сформулював “категоричний імператив” –
моральний закон.
Висунув ідею демократії.
Засуджував війни.
Йоганн Готліб Фіхте (1762 – 1814)
Праці Й. Фіхте
“Про поняття
науковчення, або так
званої філософії”
“Основи загального
науковчення”
“Нарис особливостей
науковчення щодо
теоретичної здатності”
Свою філософію Й. Фіхте
назвав “науковченням”, надаючи великого значення цій
назві. Він посилив кантівську
ідею активності суб’єкта у
процесі пізнання. Увесь зміст
пізнання або ж зміст наших
уявлень можна вивести з
активності Я, яке є джерелом
будь-якої реальності. Тільки
завдяки посередництву Я і
разом із ним надається і
поняття реальності.
Основні ідеї філософії Й.Г. Фіхте
Існує абсолютний
суб’єкт – абсолютне
“Я”
Джерелом
розвитку є
суперечність
Абсолютне “Я” це
творча діяльнісна
сила – основа буття.
Накреслив
тріадичну схему
заперечення
(теза, антитеза,
синтез)
Абсолютне “Я” своєю
діяльністю створює
індивідуальне “Я” і
“не-Я”
“не-Я” впливає на
індивідуальне “Я”, на
свідомість людини
Свобода – це
добровільне
підпорядкування
загальній
необхідності
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
Основні праці Гегеля
“Феноменологія
духу” (1807)
“Наука логіки”
(1812 – 1816)
“Енциклопедія
філософських наук”
(1817)
“Філософія права”
(1821)
Головна
мета
філософської
творчості Гегеля – перетворення філософії
на науку. Його система
отримала назву “Енциклопедія філософських
наук”, загальним предметом якої є абсолютна ідея – субстанція і суб’єкт творення дійсності.
Основні ідеї філософії Гегеля
В основі світу лежить
ідеальне начало –
абсолютна ідея
Розробляє основні
закони діалектики
Абсолютна ідея
діяльнісна і
діалектична
Діалектичний метод
спрямований на
нескінченність
розвитку
Природа і суспільство
– форми розвитку
абсолютної ідеї
У своєму розвитку
абсолютна ідея
проходить три етапи:
саморозуміння,
реалізація в природі,
людське самопізнання
Розробив вчення про
свідомість. Свідомість
має три ступені
Об’єктом пізнання є
предмет, що
перебуває поза
свідомістю
(свідомість взагалі)
Об’єктом пізнання
стає суб’єкт
(самопізнання)
Вищим і
завершальним
етапом розвитку
абсолютної ідеї є
філософія
Розум
Фрідріх Шеллінг (1775 – 1854)
Основні праці
Ф. Шеллінга
“Ідеї до філософії
природи” (1797)
“Про світову душу”
(1798)
“Система
трансцендентального
ідеалізму” (1800)
Філософія Ф.Шеллінга відрізняється від попередніх
систем тим, що є всеохоплюючою;
вона включає
і
природу, і Бога, і людину.
Якщо Кант вивів знання про
Бога за межі філософії, то
Ф.Шеллінг, навпаки, ввів Бога
до філософії. Для теології Бог
–
особливий
предмет
вивчення,
для
філософії
Ф.Шеллінга – лише найвища
основа сущого.
Основні філософські ідеї Ф. Шеллінга
Спробував установити ступені
розвитку протилежностей у
природі
Створив оригінальну систему
філософії природи
(натурфілософії)
Природа сама по собі не
матерія і не дух, не об’єкт і не
суб’єкт, не буття і не
свідомість. Вона і те і інше
разом
“Система
трансцедентального
ідеалізму ” складається з 4-х
розділів
Теоретична філософія
Практична філософія
Філософія природних цілей
Філософія мистецтва
Людвіг Фейєрбах (1804 – 1872)
Основні праці
Л. Фейєрбаха
“До критики
філософії Гегеля”
(1839)
“Сутність
християнства”
(1841)
Л. Фейєрбах дійшов висновку:
конкретною істотою індивіда
робить лише любов. Чим більше
ти віддаєш самого себе, тим
істинніша твоя любов. Самовідданість, з якою пов’язується
любов, розкриває людину як
дійсну істоту. Це робить людину
образом “сутності всіх сутностей”,
тобто Бога.
Не Бог є творцем людини, а
людина – творець Бога. Редукція
(зведення) буття взагалі до
людського
буття
складає
підґрунтя
антропологічного
матеріалізму Л. Фейєрбаха.
Основні філософські ідеї Л. Фейєрбаха
Критика філософії
Гегеля
Оточуючий нас світ –
різні прояви матерії
Проголошення
атеїзму, повного
заперечення Бога
Заперечення ідеї
тотожності буття і
мислення,
абсолютної ідеї
Створення нової
форми матеріалізму –
антропологічного
матеріалізму
Бог – творіння
людини, це те, чим
хотіла б бачити себе
людина
Заперечення
гегелівської
діалектики
Людина – унікальна
біологічна істота,
наділена волею,
розумом, почуттями
Замість християнства
та інших релігій має
існувати релігія
любові людей один
до одного
Сутність людини
полягає в єдності з
іншими людьми
Філософія марксизму
Карл Маркс
(1818–1883) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
засновник марксизму
Твори К. Маркса:
“Тези про Фейєрбаха”,
“Капітал”, “Економічнофілософські рукописи”
Фрідріх Енгельс
(1820–1895) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
один із засновників марксизму
Твори Ф. Енгельса:
“Діалектика природи”,
“Анти-Дюринг”, “Роль праці
в перетворенні мавпи на
людину”, “Походження
сім’ї, приватної власності
та держави”
Твори К. Маркса і Ф. Енгельса:
“Святе сімейство”, “Німецька
ідеологія”, ”Маніфест
Комуністичної партії”
Основні ідеї марксистської філософії
Створено
діалектичний
матеріалізм
Матерія перебуває в
постійному русі,
вона вічна і
нескінченна
Розвиток
відбувається за
основними законами
діалектики
Людина – не тільки
природна істота,
вона людська
природна істота, рід
якої визначається
суспільним життям
Природа є частиною
людини (як її
неорганічне тіло)
Процесом
перетворення
природи є практика
Взаємне проникнення
природи і людини
сприяє світовій
гармонії і називається
комунізмом
Суспільне буття
людини визначає її
свідомість
Ступенями розвитку
суспільства є
суспільноекономічні формації
Проблемно-пошукові завдання і вправи
Назвіть вихідні принципи етики І. Канта. Розкрийте
гуманістичний потенціал категоричного імперативу Канта.
2. Чи існують схожі за змістом до кантівського категоричного
імперативу моральні закони, проголошені іншими
філософами?
3. Окресліть основні складові філософської системи Г. Гегеля.
4. У чому полягає антропологізм філософії Фейєрбаха?
5. Критикуючи абстрактний характер філософії Гегеля,
Фейєрбах і сам не зумів уникнути абстрактності. У чому
вона полягає і які її причини?
1.
Slide 15
Німецька класична філософія
Кандидат філософських наук, викладач
Голуб Є.С.
ПЛАН
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Загальна характеристика Німецької класичної
філософії.
І. Кант – творець німецької класичної філософії.
Основні ідеї.
Суб’єктивний ідеалізм І. Фіхте.
Об’єктивний ідеалізм Ф. Шелінга.
Система ідеалістичної діалектики Г. Гегеля як найвище
досягнення німецької класичної філософії.
Антропологічний принцип філософії Л. Фейербаха.
Філософія марксизму.
Загальна характеристика Німецької
класичної філософії
Німецька
класична
філософія
• це важливий етап історії світової
філософської думки, що існував приблизно
100 років. Цей етап пов’язаний з
видатними іменами І. Канта, Й. Фіхте,
Ф. Шеллінга, Г. Гегеля, Л. Фейєрбаха.
Основи
філософського
світобачення
• Місія філософії – бути критичною совістю
культури.
• Філософія розуміється як наука, як
системне знання. Розглядається як
складне багатопланове утворення.
• Філософія сконцентрована навколо
принципу свободи та інших гуманістичних
цінностей.
Іммануїл Кант (1724 – 1804)
Докритичний
період
“Загальна
природна
історія і
теорія неба”
Критичний
період
“Критика
чистого
розуму”
“Критика
практично
го розуму”
“Критика
здатності
судження”
Філософія І. Канта є
своєрідною системою “критик”, у яких досліджуються
головні здібності людини
як суб’єкта пізнавальної
діяльності. Його критична
філософія являє собою
всеосяжну систему, в межах
якої досліджуються головні
відношення людини до
дійсності: пізнавальне, або
теоретичне, практичне й
аксіологічне.
Історичне значення філософії І. Канта
З наукової точки зору обґрунтував виникнення
Сонячної системи.
Висунув ідею про межі пізнавальної здатності
розуму людини (“речі у собі”).
Вивів дванадцять філософських категорій.
Сформулював “категоричний імператив” –
моральний закон.
Висунув ідею демократії.
Засуджував війни.
Йоганн Готліб Фіхте (1762 – 1814)
Праці Й. Фіхте
“Про поняття
науковчення, або так
званої філософії”
“Основи загального
науковчення”
“Нарис особливостей
науковчення щодо
теоретичної здатності”
Свою філософію Й. Фіхте
назвав “науковченням”, надаючи великого значення цій
назві. Він посилив кантівську
ідею активності суб’єкта у
процесі пізнання. Увесь зміст
пізнання або ж зміст наших
уявлень можна вивести з
активності Я, яке є джерелом
будь-якої реальності. Тільки
завдяки посередництву Я і
разом із ним надається і
поняття реальності.
Основні ідеї філософії Й.Г. Фіхте
Існує абсолютний
суб’єкт – абсолютне
“Я”
Джерелом
розвитку є
суперечність
Абсолютне “Я” це
творча діяльнісна
сила – основа буття.
Накреслив
тріадичну схему
заперечення
(теза, антитеза,
синтез)
Абсолютне “Я” своєю
діяльністю створює
індивідуальне “Я” і
“не-Я”
“не-Я” впливає на
індивідуальне “Я”, на
свідомість людини
Свобода – це
добровільне
підпорядкування
загальній
необхідності
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
Основні праці Гегеля
“Феноменологія
духу” (1807)
“Наука логіки”
(1812 – 1816)
“Енциклопедія
філософських наук”
(1817)
“Філософія права”
(1821)
Головна
мета
філософської
творчості Гегеля – перетворення філософії
на науку. Його система
отримала назву “Енциклопедія філософських
наук”, загальним предметом якої є абсолютна ідея – субстанція і суб’єкт творення дійсності.
Основні ідеї філософії Гегеля
В основі світу лежить
ідеальне начало –
абсолютна ідея
Розробляє основні
закони діалектики
Абсолютна ідея
діяльнісна і
діалектична
Діалектичний метод
спрямований на
нескінченність
розвитку
Природа і суспільство
– форми розвитку
абсолютної ідеї
У своєму розвитку
абсолютна ідея
проходить три етапи:
саморозуміння,
реалізація в природі,
людське самопізнання
Розробив вчення про
свідомість. Свідомість
має три ступені
Об’єктом пізнання є
предмет, що
перебуває поза
свідомістю
(свідомість взагалі)
Об’єктом пізнання
стає суб’єкт
(самопізнання)
Вищим і
завершальним
етапом розвитку
абсолютної ідеї є
філософія
Розум
Фрідріх Шеллінг (1775 – 1854)
Основні праці
Ф. Шеллінга
“Ідеї до філософії
природи” (1797)
“Про світову душу”
(1798)
“Система
трансцендентального
ідеалізму” (1800)
Філософія Ф.Шеллінга відрізняється від попередніх
систем тим, що є всеохоплюючою;
вона включає
і
природу, і Бога, і людину.
Якщо Кант вивів знання про
Бога за межі філософії, то
Ф.Шеллінг, навпаки, ввів Бога
до філософії. Для теології Бог
–
особливий
предмет
вивчення,
для
філософії
Ф.Шеллінга – лише найвища
основа сущого.
Основні філософські ідеї Ф. Шеллінга
Спробував установити ступені
розвитку протилежностей у
природі
Створив оригінальну систему
філософії природи
(натурфілософії)
Природа сама по собі не
матерія і не дух, не об’єкт і не
суб’єкт, не буття і не
свідомість. Вона і те і інше
разом
“Система
трансцедентального
ідеалізму ” складається з 4-х
розділів
Теоретична філософія
Практична філософія
Філософія природних цілей
Філософія мистецтва
Людвіг Фейєрбах (1804 – 1872)
Основні праці
Л. Фейєрбаха
“До критики
філософії Гегеля”
(1839)
“Сутність
християнства”
(1841)
Л. Фейєрбах дійшов висновку:
конкретною істотою індивіда
робить лише любов. Чим більше
ти віддаєш самого себе, тим
істинніша твоя любов. Самовідданість, з якою пов’язується
любов, розкриває людину як
дійсну істоту. Це робить людину
образом “сутності всіх сутностей”,
тобто Бога.
Не Бог є творцем людини, а
людина – творець Бога. Редукція
(зведення) буття взагалі до
людського
буття
складає
підґрунтя
антропологічного
матеріалізму Л. Фейєрбаха.
Основні філософські ідеї Л. Фейєрбаха
Критика філософії
Гегеля
Оточуючий нас світ –
різні прояви матерії
Проголошення
атеїзму, повного
заперечення Бога
Заперечення ідеї
тотожності буття і
мислення,
абсолютної ідеї
Створення нової
форми матеріалізму –
антропологічного
матеріалізму
Бог – творіння
людини, це те, чим
хотіла б бачити себе
людина
Заперечення
гегелівської
діалектики
Людина – унікальна
біологічна істота,
наділена волею,
розумом, почуттями
Замість християнства
та інших релігій має
існувати релігія
любові людей один
до одного
Сутність людини
полягає в єдності з
іншими людьми
Філософія марксизму
Карл Маркс
(1818–1883) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
засновник марксизму
Твори К. Маркса:
“Тези про Фейєрбаха”,
“Капітал”, “Економічнофілософські рукописи”
Фрідріх Енгельс
(1820–1895) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
один із засновників марксизму
Твори Ф. Енгельса:
“Діалектика природи”,
“Анти-Дюринг”, “Роль праці
в перетворенні мавпи на
людину”, “Походження
сім’ї, приватної власності
та держави”
Твори К. Маркса і Ф. Енгельса:
“Святе сімейство”, “Німецька
ідеологія”, ”Маніфест
Комуністичної партії”
Основні ідеї марксистської філософії
Створено
діалектичний
матеріалізм
Матерія перебуває в
постійному русі,
вона вічна і
нескінченна
Розвиток
відбувається за
основними законами
діалектики
Людина – не тільки
природна істота,
вона людська
природна істота, рід
якої визначається
суспільним життям
Природа є частиною
людини (як її
неорганічне тіло)
Процесом
перетворення
природи є практика
Взаємне проникнення
природи і людини
сприяє світовій
гармонії і називається
комунізмом
Суспільне буття
людини визначає її
свідомість
Ступенями розвитку
суспільства є
суспільноекономічні формації
Проблемно-пошукові завдання і вправи
Назвіть вихідні принципи етики І. Канта. Розкрийте
гуманістичний потенціал категоричного імперативу Канта.
2. Чи існують схожі за змістом до кантівського категоричного
імперативу моральні закони, проголошені іншими
філософами?
3. Окресліть основні складові філософської системи Г. Гегеля.
4. У чому полягає антропологізм філософії Фейєрбаха?
5. Критикуючи абстрактний характер філософії Гегеля,
Фейєрбах і сам не зумів уникнути абстрактності. У чому
вона полягає і які її причини?
1.
Slide 16
Німецька класична філософія
Кандидат філософських наук, викладач
Голуб Є.С.
ПЛАН
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Загальна характеристика Німецької класичної
філософії.
І. Кант – творець німецької класичної філософії.
Основні ідеї.
Суб’єктивний ідеалізм І. Фіхте.
Об’єктивний ідеалізм Ф. Шелінга.
Система ідеалістичної діалектики Г. Гегеля як найвище
досягнення німецької класичної філософії.
Антропологічний принцип філософії Л. Фейербаха.
Філософія марксизму.
Загальна характеристика Німецької
класичної філософії
Німецька
класична
філософія
• це важливий етап історії світової
філософської думки, що існував приблизно
100 років. Цей етап пов’язаний з
видатними іменами І. Канта, Й. Фіхте,
Ф. Шеллінга, Г. Гегеля, Л. Фейєрбаха.
Основи
філософського
світобачення
• Місія філософії – бути критичною совістю
культури.
• Філософія розуміється як наука, як
системне знання. Розглядається як
складне багатопланове утворення.
• Філософія сконцентрована навколо
принципу свободи та інших гуманістичних
цінностей.
Іммануїл Кант (1724 – 1804)
Докритичний
період
“Загальна
природна
історія і
теорія неба”
Критичний
період
“Критика
чистого
розуму”
“Критика
практично
го розуму”
“Критика
здатності
судження”
Філософія І. Канта є
своєрідною системою “критик”, у яких досліджуються
головні здібності людини
як суб’єкта пізнавальної
діяльності. Його критична
філософія являє собою
всеосяжну систему, в межах
якої досліджуються головні
відношення людини до
дійсності: пізнавальне, або
теоретичне, практичне й
аксіологічне.
Історичне значення філософії І. Канта
З наукової точки зору обґрунтував виникнення
Сонячної системи.
Висунув ідею про межі пізнавальної здатності
розуму людини (“речі у собі”).
Вивів дванадцять філософських категорій.
Сформулював “категоричний імператив” –
моральний закон.
Висунув ідею демократії.
Засуджував війни.
Йоганн Готліб Фіхте (1762 – 1814)
Праці Й. Фіхте
“Про поняття
науковчення, або так
званої філософії”
“Основи загального
науковчення”
“Нарис особливостей
науковчення щодо
теоретичної здатності”
Свою філософію Й. Фіхте
назвав “науковченням”, надаючи великого значення цій
назві. Він посилив кантівську
ідею активності суб’єкта у
процесі пізнання. Увесь зміст
пізнання або ж зміст наших
уявлень можна вивести з
активності Я, яке є джерелом
будь-якої реальності. Тільки
завдяки посередництву Я і
разом із ним надається і
поняття реальності.
Основні ідеї філософії Й.Г. Фіхте
Існує абсолютний
суб’єкт – абсолютне
“Я”
Джерелом
розвитку є
суперечність
Абсолютне “Я” це
творча діяльнісна
сила – основа буття.
Накреслив
тріадичну схему
заперечення
(теза, антитеза,
синтез)
Абсолютне “Я” своєю
діяльністю створює
індивідуальне “Я” і
“не-Я”
“не-Я” впливає на
індивідуальне “Я”, на
свідомість людини
Свобода – це
добровільне
підпорядкування
загальній
необхідності
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
Основні праці Гегеля
“Феноменологія
духу” (1807)
“Наука логіки”
(1812 – 1816)
“Енциклопедія
філософських наук”
(1817)
“Філософія права”
(1821)
Головна
мета
філософської
творчості Гегеля – перетворення філософії
на науку. Його система
отримала назву “Енциклопедія філософських
наук”, загальним предметом якої є абсолютна ідея – субстанція і суб’єкт творення дійсності.
Основні ідеї філософії Гегеля
В основі світу лежить
ідеальне начало –
абсолютна ідея
Розробляє основні
закони діалектики
Абсолютна ідея
діяльнісна і
діалектична
Діалектичний метод
спрямований на
нескінченність
розвитку
Природа і суспільство
– форми розвитку
абсолютної ідеї
У своєму розвитку
абсолютна ідея
проходить три етапи:
саморозуміння,
реалізація в природі,
людське самопізнання
Розробив вчення про
свідомість. Свідомість
має три ступені
Об’єктом пізнання є
предмет, що
перебуває поза
свідомістю
(свідомість взагалі)
Об’єктом пізнання
стає суб’єкт
(самопізнання)
Вищим і
завершальним
етапом розвитку
абсолютної ідеї є
філософія
Розум
Фрідріх Шеллінг (1775 – 1854)
Основні праці
Ф. Шеллінга
“Ідеї до філософії
природи” (1797)
“Про світову душу”
(1798)
“Система
трансцендентального
ідеалізму” (1800)
Філософія Ф.Шеллінга відрізняється від попередніх
систем тим, що є всеохоплюючою;
вона включає
і
природу, і Бога, і людину.
Якщо Кант вивів знання про
Бога за межі філософії, то
Ф.Шеллінг, навпаки, ввів Бога
до філософії. Для теології Бог
–
особливий
предмет
вивчення,
для
філософії
Ф.Шеллінга – лише найвища
основа сущого.
Основні філософські ідеї Ф. Шеллінга
Спробував установити ступені
розвитку протилежностей у
природі
Створив оригінальну систему
філософії природи
(натурфілософії)
Природа сама по собі не
матерія і не дух, не об’єкт і не
суб’єкт, не буття і не
свідомість. Вона і те і інше
разом
“Система
трансцедентального
ідеалізму ” складається з 4-х
розділів
Теоретична філософія
Практична філософія
Філософія природних цілей
Філософія мистецтва
Людвіг Фейєрбах (1804 – 1872)
Основні праці
Л. Фейєрбаха
“До критики
філософії Гегеля”
(1839)
“Сутність
християнства”
(1841)
Л. Фейєрбах дійшов висновку:
конкретною істотою індивіда
робить лише любов. Чим більше
ти віддаєш самого себе, тим
істинніша твоя любов. Самовідданість, з якою пов’язується
любов, розкриває людину як
дійсну істоту. Це робить людину
образом “сутності всіх сутностей”,
тобто Бога.
Не Бог є творцем людини, а
людина – творець Бога. Редукція
(зведення) буття взагалі до
людського
буття
складає
підґрунтя
антропологічного
матеріалізму Л. Фейєрбаха.
Основні філософські ідеї Л. Фейєрбаха
Критика філософії
Гегеля
Оточуючий нас світ –
різні прояви матерії
Проголошення
атеїзму, повного
заперечення Бога
Заперечення ідеї
тотожності буття і
мислення,
абсолютної ідеї
Створення нової
форми матеріалізму –
антропологічного
матеріалізму
Бог – творіння
людини, це те, чим
хотіла б бачити себе
людина
Заперечення
гегелівської
діалектики
Людина – унікальна
біологічна істота,
наділена волею,
розумом, почуттями
Замість християнства
та інших релігій має
існувати релігія
любові людей один
до одного
Сутність людини
полягає в єдності з
іншими людьми
Філософія марксизму
Карл Маркс
(1818–1883) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
засновник марксизму
Твори К. Маркса:
“Тези про Фейєрбаха”,
“Капітал”, “Економічнофілософські рукописи”
Фрідріх Енгельс
(1820–1895) – німецький
мислитель, суспільний діяч,
один із засновників марксизму
Твори Ф. Енгельса:
“Діалектика природи”,
“Анти-Дюринг”, “Роль праці
в перетворенні мавпи на
людину”, “Походження
сім’ї, приватної власності
та держави”
Твори К. Маркса і Ф. Енгельса:
“Святе сімейство”, “Німецька
ідеологія”, ”Маніфест
Комуністичної партії”
Основні ідеї марксистської філософії
Створено
діалектичний
матеріалізм
Матерія перебуває в
постійному русі,
вона вічна і
нескінченна
Розвиток
відбувається за
основними законами
діалектики
Людина – не тільки
природна істота,
вона людська
природна істота, рід
якої визначається
суспільним життям
Природа є частиною
людини (як її
неорганічне тіло)
Процесом
перетворення
природи є практика
Взаємне проникнення
природи і людини
сприяє світовій
гармонії і називається
комунізмом
Суспільне буття
людини визначає її
свідомість
Ступенями розвитку
суспільства є
суспільноекономічні формації
Проблемно-пошукові завдання і вправи
Назвіть вихідні принципи етики І. Канта. Розкрийте
гуманістичний потенціал категоричного імперативу Канта.
2. Чи існують схожі за змістом до кантівського категоричного
імперативу моральні закони, проголошені іншими
філософами?
3. Окресліть основні складові філософської системи Г. Гегеля.
4. У чому полягає антропологізм філософії Фейєрбаха?
5. Критикуючи абстрактний характер філософії Гегеля,
Фейєрбах і сам не зумів уникнути абстрактності. У чому
вона полягає і які її причини?
1.