Transcript Для більш досконалого засвоєння інформації з даного питання

ДІАЛЕКТИКА
Кандидат філософських наук,
викладач Голуб Є. С.
План
Загальні поняття діалектики
2. Основні (універсальні) закони діалектики
3. Співвідносні категорії діалектики
4. Альтернативи позитивної діалектики
1.
1. Загальні поняття діалектики
1
Вміння
палемізувати,
аргументувати,
переконувати
2
Вчення про
загальний
зв’язок та
розвиток
3
Універсальний
метод пізнання
Діалектика – (з грецької. – "мистецтво
вести бесіду", "сперечатис"я) – вчення
про об’єктивну суперечливість буття,
методологія оновлення духовного
життя і суспільної практики.
Історичні форми діалектики
Антична діалектика (Лукрецій Кар,
Геракліт, Зенон Елейський, Піфагор,
Сократ, Платон, Арістотель)
Діалектика середньовіччя (Плотін,
Фома Аквінський, Ансельм
Кентерберійський, Спіноза, Лейбніц)
Діалектика класичної німецької
філософії (Кант, Фіхте, Шеллінг,
Гегель)
Марксистська діалектика (Маркс.
Енгельс, Плеханов, Ленін, російські
та українські революціонери)
Сучасні ірраціоналітичні концепції
діалектики (екзистенційна
діалектика, Бердяєв, Сартр, Ясперс )
За своїм
змістом
діалектика
За
призначенням
діалектика
• загальний метод і
методологія наукового
пізнання, а також творчої
діяльності людей
• предметом діалектики є
всеохоплююче сприйняття
світу в усій його
різноманітності, всебічних
зв’язках та взаємодіях, у
постійних змінах і розвитку
Структурні елементи діалектики
Принципи
Закони
Категорії
Розвиток
Гармонія
Тотожність
мислення і
буття
Принципи
діалектики
Діяльність
Цілісності
буття
Зв’язок
Суперечність
Принцип розвитку
Розвиток – незворотна, спрямована, закономірна
зміна складних системних об’єктів.
Розвиток різноманітний за своїми
формами
Розвиток, на відміну від руху, – передусім
якісні зміни
Розвиток – зміна складних системних
об’єктів
Розвиток має свою спрямованість.
Основними спрямуваннями розвитку є
прогрес і регрес.
Принцип цілісності буття
Об’єкт, що пізнається
Одночасно
Ціле
Частина
Принцип зв’язку
Часткові
закони
Особливі
закони
Універсальні
закони
Внутрішні, необхідні, загальні,
такі, що повторюються, зв’язки,
відображені в мисленні людини,
мають назву ЗАКОНУ.
2. Основні (універсальні) закони
діалектики
Закон переходу кількісних і
якісних змін
Закон єдності й боротьби
протилежностей
Закон заперечення заперечення
Закон переходу кількісних і якісних змін
Визначення
• Це такий взаємозв’язок і взаємодія кількісних і
якісних сторін предмета, внаслідок яких дрібні,
непомітні кількісні зміни, поступово нагромаджуючись, рано чи пізно порушують міру предмета і спричиняють докорінні якісні зміни, що
відбуваються у вигляді стрибків і здійснюються
в різноманітних формах.
• Цей закон пояснює, яким чином відбувається
розвиток.
Категорії закону
Якість
• це внутрішня, стійка визначеність об’єкта,
цілісна єдність суттєвих властивостей, які
відрізняють його від інших об’єктів.
Кількість
• вираження однорідності речей, схожості їх.
Кількість втілюється у величині, числі,
об’ємі, у темпах перебігу процесів тощо.
Міра
• єдність кількісних і якісних визначеностей
речей, явищ, подій. Це певна межа, в якій
кількісні зміни не зачіпають якості речей, а
за нею проводять до нової якості.
Діалектичний
стрибок
• форма переходу об’єкта в нову якість.
Закон єдності й боротьби
протилежностей
Визначення
• Це такий взаємозв’язок, унаслідок якого всім
речам і процесам властиві внутрішні
суперечності, протилежні сторони і тенденції.
Боротьба протилежностей призводить до
зростання суперечностей, які розв’язуються на
певному етапі шляхом зникнення старого і
виникнення нового.
• Цей закон вказує на рушійні сили і джерело змін
та розвитку.
Категорії закону
Протилежності
• визначеності, які виключають,
проте й обумовлюють,
доповнюють одна одну (буття і
небуття, форма і зміст,
сутність і явище тощо).
Суперечність
• взаємовиключення
протилежностей, у світі
людини – боротьба їх носіїв
(класів, страт, груп, осіб тощо).
Закон заперечення заперечення
Визначення
• Це такий взаємозв’язок, унаслідок якого
розвиток природи, суспільства і мислення
здійснюється завдяки запереченню старого
новим. Нове зберігає і розвиває позитивні риси
старого.
Розвиток
набуває
поступового
спіралеподібного характеру з повторенням у
вищих стадіях окремих сторін нижчих.
• Цей закон розкриває спрямування розвитку.
Категорії закону
Діалектичне
заперечення
• це такий перехід від старої
якості до нової, за якого певні
сторони, елементи змісту
старої якості входять у зміст
нової якості.
Зняття
• термін філософії Гегеля, що має
подвійний зміст: заперечення і
збереження. Так, принцип
попередніх філософських вчень
не відкидається, а зберігається
в більш розвиненій системі як
сторона чи момент більш
розвинутого цілого.
3. Співвідносні категорії діалектики
Визначення
• Категорії діалектики – всезагальні філософські
поняття, за допомогою яких розкривається
суперечливий характер буття, його єдність і
різноманітність, змінюваність і самозбереження.
Категорії обумовленості буття
Одиничне
• філософська категорія, що
відображає індивідуальні,
неповторні ознаки предметів і
явищ.
Загальне
• філософська категорія, що
відображає спільність
властивостей і відношень.
Особливе
• філософська категорія, що
вбирає в себе риси як
одиничного, так і загального.
Сутність
Явище
(існування)
• категорія діалектики на
позначення внутрішнього
буття, сукупність істотних
властивостей предмета, без
яких він існувати не може.
• категорія діалектики для
познечання наявного буття
предмета, котре, на відміну від
його сутності, осягається
чуттями.
Категорії формоутворення,
структури буття
Ціле
• відносна завершеність
окремого предмета чи явища.
Частина
• категорія для позначення
предмета чи явища, які
входять в інший предмет чи
явище.
Система
• це впорядкована єдність
зв’язків і залежностей
складного цілого.
Елемент
• відносно неподільний при
даному аспекті розглядання
компонент складного цілого.
Зміст
• сукупність елементів, зв’язків,
відношень, з яких складається
даний предмет, явище, процес.
Форма
• організація змісту, спосіб
зв’язку частин, елементів, з
яких складається даний
предмет або явище, а також
спосіб їх існування.
Категорії детермінації буття
Причина
• один із моментів
універсального зв’язку
предметів і явищ світу, який
полягає в утворенні або
породженні одними
предметами і явищами інших –
наслідків.
Наслідок
• це результат дії причини.
Необхідність
• внутрішній стійкий зв’язок
явищ та процесів, що
визначає їх закономірну
зміну. Це те, що неминуче
відбувається.
Випадковість
• це такий зв’язок процесів і
явищ, який обумовлений
зовнішніми, побічними
причинами.
Можливість
Дійсність
• сукупність умов та причин
виникнення матеріальних
та духовних об’єктів. Це
потенційне буття.
• реалізована можливість,
реальність буття.
4. Альтернативи позитивної діалектики
Позитивною діалектикою вважається вчення про
об’єктивну суперечливість буття, пов’язане з
іменами Геракліта, Сократа, Платона, Бруно,
Кузанського, Фіхте, Шеллінга, Гегеля та ін.
Негативна діалектика – різновид діалектики, в якій
перебільшується заперечення, несумісність
протилежностей, мінливості понять і явищ
Метафізика
Альтернативи
діалектики
Синергетика
Еклектика
Софістика
Догматизм
МЕТАФІЗИКА
СИНЕРГЕТИКА
ДОГМАТИЗМ
ЕКЛЕКТИКА
СОФІСТИКА
• як наука про загальне,
• як філософський метод пізнання, мислення і
дії, який протистоїть методу діалектичному.
• міждисциплінарна наука, що займається
вивченням процесів самоорганізації і
виникнення, підтримки стійкості і розпаду
структур (систем) різної природи на основі
методів математичної фізики.
• абстрактний розгляд проблеми без урахування
місця, часу і конкретної ситуації
• уявлення про речі і явища, яке ґрунтується на
мішанині різноманітних, часом полярно
відмінних, знань, висновків, підходів.
• виявляється у формі аргументації, яка
базується на суб'єктивістському тлумаченні
фактів, подій заради збереження і
утвердження існуючих теоретичних положень
чи виправдання існуючого порядку речей.