Transcript • Проведення сезонного обслуговування транспортних засобів • Інструктаж водіїв при зміні погодних умов та температурних режимів ПРОВЕДЕННЯ СЕЗОННОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ : • Сезонний огляд проводять двічі на.

• Проведення
сезонного обслуговування
транспортних засобів
• Інструктаж водіїв при зміні
погодних умов та
температурних режимів
ПРОВЕДЕННЯ СЕЗОННОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ
:
• Сезонний огляд проводять двічі на рік - під час переходу до
осінньо-зимового та весняно-літнього сезонів експлуатації.
Під час технічного сезонного огляду автобусів перевіряють їх
технічний стан, оцінюють гарантування ними безпечного
виконання робочих операцій і переміщень та забезпечення
праці водія. Технічному сезонному огляду передує сезонне
технічне обслуговування, що виконується, як правило, при
черговому технічному обслуговуванні (бажано при ТО-2 або
наступному ТО).
• Технічний огляд передбачає заходи щодо перевірки
виконання необхідного обсягу робіт, відповідності сезону
експлуатації палива, олив, мастил, робочої рідини та ін. Під
час огляду особливу увагу приділяють надійності дії
гальмівних систем, систем освітлення та сигналізації, а також
наявності обмежувальних пристроїв, запобіжних написів,
наявності та працездатності приладів контролю й безпеки,
ефективності заземлення, виконанню вказівок контролюючих
органів, забезпеченню відповідного зовнішнього вигляду,
записів у формулярах (паспортах) та ін.
ПРОВЕДЕННЯ СЕЗОННОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ
:
• Терміни проведення сезонних
оглядів, які встановлюються
наказом керівника організації, повинні випереджати державні
технічні огляди. Дата проведення уточнюється за три дні до
терміну проведення, передбаченого графіком. Загальна
тривалість проведення огляду всього парку машин не
повинна перевищувати десяти днів. Машини, що не пройшли
огляду, до експлуатації не допускаються.
• Технічний сезонний огляд автобусів виконує комісія,
призначена наказом керівника організації (підприємства), на
балансі чи в оренді якої автобус перебуває. До складу комісії
входять головний механік, начальник ремонтної майстерні,
начальник служби планово-попереджувального ремонту,
начальник експлуатаційної дільниці, лінійні механіки,
бригадири-ремонтники, водії.
• Сезонному технічному обслуговуванню підлягають усі
автобуси, в комплексі технічного обслуговування яких
нормативно-технічна
документація
заводів-виробників
передбачає сезонне технічне обслуговування.
ПРОВЕДЕННЯ СЕЗОННОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ
:
• Сезонне технічне обслуговування
передбачає операції щодо
заміни сезонних сортів олив, мастил та інших експлуатаційних
матеріалів з промиванням відповідних систем, встановлення
(знімання) утеплювачів і приладів передпускового підігрівання
двигунів тощо.
• Склад та обсяг робіт сезонного обслуговування визначаються
видом технічного обслуговування та додатковими роботами,
пов'язаними з наступним сезоном експлуатації (веснянолітнім чи осінньо-зимовим).
• На весняно-літній режим експлуатації машини переводять із
підвищенням температури повітря до 5 °С.
ПРОВЕДЕННЯ СЕЗОННОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ
:
• З переходом на весняно-літній
сезон експлуатації виконують
усі роботи періодичного технічного обслуговування (частіше
ТО-2) або поточного ремонту і, крім того:
 - промивають систему змащування двигуна, паливний
фільтр, паливний бак, трубопроводи, відстійник, а також
систему змащування редукторів, механізмів машин,
гальмівні та гідравлічні системи;
 - заповнюють механізми сезонними оливами (літніми),
паливом, робочою рідиною;
 -
регулюють паливну, гідравлічну та гальмову системи;
 - заміняють фільтри, сальники, манжети і, якщо потрібно,
пластичне мастило у
тертьових з'єднаннях;
 - з системи охолодження видаляють накип, а металеві
частини очищають і фарбують.
ПРОВЕДЕННЯ СЕЗОННОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ
:
• Перехід на осінньо-зимовий режим експлуатації здійснюється
зі зниженням температури повітря нижче 5 °С та настанням
періоду можливих приморозків (зазвичай це початок жовтня).
• В умовах низьких температур експлуатація машин різко
ускладнюється.
Тому
потрібно
провести
сезонне
обслуговування та підготувати машини до наступного сезону
експлуатації. При цьому слід виконати чергове технічне
обслуговування (доцільніше ТО-2) і, крім того:
 -виконати поглиблене діагностування, усунути виявлені
недоліки;
 -провести необхідні регулювальні роботи;
 -промити систему охолодження та залити в неї антифриз;
 -промити паливні баки, трубопроводи та фільтри, після чого
заправити систему зимовою оливою;
 -промити гідравлічну систему і заправити її, якщо це потрібно,
зимовою гідравлічною рідиною;
ПРОВЕДЕННЯ СЕЗОННОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ
: акумулятори (густина електроліту
 -перезарядити й утеплити
має відповідати майбутнім умовам експлуатації);
 -старанно перевірити й відрегулювати систему запалювання
та освітлення;
 -всі частини трансмісії промити дизельним паливом і залити в
них зимову оливу;
 -перевірити й відрегулювати сходження та розвал коліс,
знизити тиск у шинах та дещо послабити гусеничні стрічки й
привідні ланцюги;
 -утеплити систему живлення дизельних двигунів та
гідросистему;
 -відремонтувати тепловий захист кабіни, засоби її обігрівання
та склоочисники;
 -металеві конструкції машин очистити від бруду та іржі й
надійно захистити від корозії.
ПРОВЕДЕННЯ СЕЗОННОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ
:
• До зимового режиму експлуатування
перевізник готує також
наявні засоби технічного забезпечення пуску двигунів (засоби
теплової підготовки двигунів, автономної підготовки двигунів,
зберігання охолодної рідини у гарячому стані, інфрачервоного
розігрівання двигунів тощо), що забезпечує заощадження
енергії та мінімальне екологічне забруднення довкілля. Після
закінчення зимового сезону забезпечують поточний ремонт і
належне зберігання таких засобів.
• Сезонне технічне обслуговування автобусів виконується на
базах або на тимчасових стоянках у закритих приміщеннях, а
решти машин - на об'єктах їх перебування, але на спеціально
обладнаних для цього майданчиках, захищених від вітру, пилу
й атмосферних опадів.
• Сезонні кліматичні чинники в нормальних умовах експлуатації
колісного транспортного засобу (далі - КТЗ) потребують
заходів сезонного убезпечення КТЗ, оскільки істотно
впливають на безпечність його конструкції.
ІНСТРУКТАЖ ВОДІЇВ
ПРИ ЗМІНІ ПОГОДНИХ УМОВ ТА ТЕМПЕРАТУРНИХ РЕЖИМІВ
• Саме зимою керманичам авто додають проблем негода, тумани, сніги
та ожеледиця, які ускладнюють дорожній рух. У цей період керування
автомобілем вимагає більшої зосередженості, вміння діяти у
непередбачених ситуаціях. Навіть досвідчений водій не завжди в змозі
правильно повести себе в складних погодних умовах на дорозі.
• Снігопад та ожеледиця роблять дорогу дуже небезпечною. Не
забувайте про наслідки невиконання елементарних правил безпеки на
дорозі. Не нехтуйте власною безпекою та безпекою пасажирів.
Обов’язково пам’ятайте, що крім
підготовки автобуса до зими
необхідно володіти навичками керування транспортним засобом в цей
період.
ІНСТРУКТАЖ ВОДІЇВ
ПРИ ЗМІНІ ПОГОДНИХ УМОВ ТА ТЕМПЕРАТУРНИХ РЕЖИМІВ
• На зимових дорогах всім водіям, необхідно бути більш обережними, ні в
якому разі не порушувати правила обгону, не перевищувати швидкісні
режими. Потрібно бути особливо уважними відносно пішоходів. Будьте
завжди готові, що необачний пішохід може раптово з’явитися на
проїжджій частині, намагаючись встигнути перейти дорогу. В цю пору
року треба враховувати дорожнє покриття (сніг, ожеледиця) та розуміти,
що різке гальмування може призвести до непередбачуваних
наслідків».
• В зимовий період на дорозі підстерігають певні неприємності. І навіть,
незначні порушення ПДР, можуть призвести до трагедії. Адже ні для
кого не секрет, що під час ожеледі збільшується гальмівний шлях й різке
гальмування призводить до заносів транспортних засобів. У таких
випадках найчастіше стаються ДТП з тяжкими наслідками, оскільки
водієві важко впоратися з керуванням.
Шановні водії! Дотримуючись елементарних Правил дорожнього руху ви
забезпечуєте безпеку собі та іншим учасникам дорожнього
руху. Пам’ятайте: «береженого і Бог береже».
ІНСТРУКТАЖ ВОДІЇВ
ПРИ ЗМІНІ ПОГОДНИХ УМОВ ТА ТЕМПЕРАТУРНИХ РЕЖИМІВ
• Умови водіння авто в темний час різко відрізняються від умов водіння в
денний час. З настанням темряви погіршується видимість доріг, оточуючих
об'єктів,
порушується
уявлення
про
простір,
притупляється
спостережливість, зір стомлюється значно швидше, ніж удень. Крім того,
незважаючи на значне зниження інтенсивності руху, вночі небезпека руху
зростає.
• Швидкість руху в нічний час майже у всіх випадках повинна бути менша
швидкості руху в денний час. Варто пам'ятати, що видимість залежить не
тільки від величини освітленості, але також від яскравості світла,
контрастності предметів. При русі по дорогах промені фар створюють
світлову смугу, поза якою видимість практично відсутня. Отже, автомобілі
і пішоходи, що перебувають на узбіччі, (особливо, якщо на ділянці дороги
є повороти), можуть не потрапити в смугу освітлення і, таким чином,
можуть бути абсолютно невидимі. Вчасно виявити й оцінити небезпеку
буває дуже важко. Положення ускладнюється ще й тим, що колір
автомобіля і одяг пішоходів можуть мати темні кольори і погано
контрастувати з навколишньою обстановкою. На видимість впливає також
і колір дорожнього покриття. Світла поверхня забезпечує кращу, а темна гіршу видимість.
ІНСТРУКТАЖ ВОДІЇВ
ПРИ ЗМІНІ ПОГОДНИХ УМОВ ТА ТЕМПЕРАТУРНИХ РЕЖИМІВ
• Особливо серйозну небезпеку представляє осліплення водія світлом фар
зустрічного автомобіля: видимість різко погіршується, а найчастіше і
зовсім пропадає. У цей проміжок часу водій, продовжуючи рух, піддає
себе і пасажирів надзвичайної небезпеки. Раніше вказувалося, що процес
адаптації, тобто відновлення зорових функцій після осліплення, може
коливатися в значних межах і досягати десяти секунд і більше. За цей час
автомобіль навіть при малій швидкості (30-40 км/год) може пройти сто
метрів і більше. Практично в цих умовах водій не має можливості не
тільки побачити небезпеку або перешкоду, але й витримати траєкторію
руху автомобіля по полотну дороги. Необхідно твердо пам'ятати, що в цей
час видимість у період зустрічного роз'їзду не перевищує 25 м. У зв'язку із
цим кожний зустрічний роз'їзд становить велику небезпеку, тому необхідно
значно знизити швидкість. Максимальна швидкість у такій обстановці не
повинна перевищувати 30-35 км/год. Уникнути осліплення світлом фар
зустрічного автомобіля насамперед можна своєчасним і необхідним
перемиканням з дальнього світла на ближнє. Таке перемикання доцільно
здійснювати за 250 - 300 м до зустрічного автомобіля, але ніколи не менш
ніж за 150 м, як того вимагають ПДР.
ІНСТРУКТАЖ ВОДІЇВ
ПРИ ЗМІНІ ПОГОДНИХ УМОВ ТА ТЕМПЕРАТУРНИХ РЕЖИМІВ
• Якщо ж наступить осліплення, то необхідно знизити швидкість до
мінімуму, взяти вправо і у крайньому випадку зупинитися, щоб пропустити
зустрічний автомобіль. При русі на неосвітлених дорогах велику небезпеку
представляє транспортний засіб, зупинений або поставлений на стоянку
на проїзній частині або поблизу неї.
• Уночі не слід дивитися в одну точку перед автомобілем, потрібно
переводити погляд ближче і далі по всій ширині дороги в межах
освітлюваної ділянки. Таке спостереження затримує настання стомлення і
забезпечує більшу гостроту зору. Повороти вночі також виглядають
інакше, ніж удень. Важко визначити їхній радіус кривизни, а отже, і
безпечну швидкість при проїзді повороту. Часто повороти оцінюються як
значно більш небезпечні, тому недосвідчені водії знижують середню
швидкість руху. На поворотах світло фар не повертається в напрямку
кривизни, а залишається спрямованим прямо і тому краще висвітлює
зовнішню сторону дуги повороту. До цього необхідно звикати і відповідно
підвищувати увагу. При проїзді повороту малої кривизни варто
користуватися фарами ближнього світла. У випадку, якщо автомобіль
обладнаний протитуманними або широкозахватними фарами з дуже
широким пучком, варто включати ці фари разом із ближнім світлом фар.
ІНСТРУКТАЖ ВОДІЇВ
ПРИ ЗМІНІ ПОГОДНИХ УМОВ ТА ТЕМПЕРАТУРНИХ РЕЖИМІВ
• Якщо роз'їзд із іншим автомобілем відбувається на повороті вліво,
виникає небезпека осліплення водія фарами зустрічного автомобіля
(навіть ближнім світлом фар), частина пучка світла якого буде спрямована
йому прямо в очі. Тому на повороті ліворуч треба підготуватися до
можливості осліплення і вже заздалегідь направляти погляд на правий
край дороги, намагаючись не дивитися на фари зустрічного автомобіля,
що під'їжджає до повороту. Взагалі при русі ніколи не слід дивитися на
фари зустрічного автомобіля. Необхідно направити погляд якомога
правіше і тим самим зберегти найкращу в цих умовах видимість. Це ж
допоможе швидше помітити перешкоду, що може виявитися в цьому
випадку тільки із правої сторони. Необхідно навчитися визначати за
кількістю фар зустрічний транспортний засіб. Якщо одночасно видно дві
фари - це автомобіль, якщо видно тільки одну фару, можна думати, що це
мотоцикл без коляски, але не виключена можливість, що назустріч
рухається автомобіль із несправною фарою. Коли світить одна ліва фара,
то це не так страшно, тому що видно контур автомобіля, коли ж справна
тільки одна права фара, - небезпека цілком реальна: ліва сторона
автомобіля непомітна, і можна на неї наїхати.
ІНСТРУКТАЖ ВОДІЇВ
ПРИ ЗМІНІ ПОГОДНИХ УМОВ ТА ТЕМПЕРАТУРНИХ РЕЖИМІВ
• Особливу увагу варто звернути на правильне регулювання фар, тому що
від цього залежить не тільки дальність освітлення, але і величина
осліплення фарами водія зустрічного автомобіля. Треба пам'ятати, що із
часом і збільшенням пробігу змінюється прогин ресор і інших пружних,
елементів підвіски і автомобіль осідає, що спричиняє зміну висоти пучків
світла. Це ж відноситься і до їзди зі змінним навантаженням автомобіля.
При під'їзді до автомобіля, що обганяється, водій зобов'язаний на відстані
150 - 200 м від нього перемінити дальнє світло на ближнє, щоб не
засліпити водія через дзеркало заднього виду. Водій автомобіля, що
обганяється, помітивши, що автомобіль, що обганяє, виявився поблизу
нього, повинен прийняти вправо і звільнити дорогу для обгону. В момент
обгону варто трохи зменшити швидкість, щоб скоротити час виконання
небезпечного маневру. Коли автомобіль, що обганяє, проїде трохи вперед,
водій якого обганяли повинен перемикнути дальнє світло на ближнє і їхати
з таким світлом доти, поки не перестане чітко бачити дорогу у світлі фар
автомобіля, що їде спереду, тобто поки автомобіль, що обганяє, не проїде
на відстань 200 - 250 м.
ІНСТРУКТАЖ ВОДІЇВ
ПРИ ЗМІНІ ПОГОДНИХ УМОВ ТА ТЕМПЕРАТУРНИХ РЕЖИМІВ
• Рух при тумані небезпечно тим, що видимість дороги різко погіршується.
Якщо туман щільний, то краще за нього перечекати, з'їхавши з проїжджої
частини дороги. Об'єкти в тумані завжди здаються віддаленішими, ніж
насправді. При русі в тумані в темний час доби необхідно включити
ближнє світло фар, протитуманні фари, а вдень підфарники.
Орієнтиром під час руху служать дерева, стовпи і інші предмети в краю
дороги. Далеке світло включати не слід, оскільки він розсіюється і лише
засліплює зустрічних водіїв. Туман завжди знаходиться на деякій відстані
від поверхні дороги, тому світло протитуманних фар ефективніше.
Туман значно погіршує видимість, закриває орієнтири, змінює фарбування
променів усіх кольорів, крім червоного. Так, жовтий колір у тумані стає
червонуватим, а зелений - жовтуватим. Тому, наближаючись до
світлофора при тумані, треба сповільнити хід автомобіля, уважно
придивитися до сигналів світлофора і виїжджати на перехрестя тільки
впевневшись у правильності сигналу. Крім того, швидкість руху під час
туману необхідно встановлювати з урахуванням дальності видимості
шляху. Завіса туману може бути настільки густою, що навіть із
включеними фарами буквально за кілька метрів нічого не можна
розрізнити навколо.
ІНСТРУКТАЖ ВОДІЇВ
ПРИ ЗМІНІ ПОГОДНИХ УМОВ ТА ТЕМПЕРАТУРНИХ РЕЖИМІВ
• Із практики відомо, що якщо видимість не перевищує 10 м, то швидкість
руху
повинна
бути
не
більша
ніж
5
км/год.
їзда в густому тумані дуже швидко вичерпує фізичні сили і створює
нервову напругу у водія. Фари зовсім не висвітлюють дорогу, і світло
врізається в туман яскравими, сліпучими пучками. Тому в тумані варто
їхати тільки при ближньому світлі фар, які ще якось висвітлюють дорогу.
Однак краще використовувати спеціальні протитуманні фари з низьким і
широким пучком світла, що краще проникає крізь туман (вірніше, під
туман)
і
цілком
задовільно
висвітлює
дорогу.
У тумані не дозволяється робити маневр обгону, виїжджати з ряду руху,
їздити по трамвайних коліях, а також буксирувати автомобілі. Якщо
необхідно повернути ліворуч або об'їхати нерухомий транспортний засіб,
водій повинен попередньо оглянути дорогу через відкриту дверку і
переконатися у відсутності транспорту, який рухається позаду або
назустріч. При русі в густому тумані можна орієнтуватися по краях
тротуарів, бордюра. Треба чітко дотримуватися правил руху, час від часу
подавати звукові сигнали і відповідати на сигнали інших водіїв. Як на
стоянці, так і під час руху варто включати освітлення.
ІНСТРУКТАЖ ВОДІЇВ
ПРИ ЗМІНІ ПОГОДНИХ УМОВ ТА ТЕМПЕРАТУРНИХ РЕЖИМІВ
• Рух під час дощу небезпечно тим, що поверхня дороги зволожується
разом з пилом, що є на ній, який робить дорогу слизькою. Під час дощу
різко погіршується видимість дороги, в цьому випадку необхідно понизити
швидкість
руху.
1) При роз'їзді із зустрічними транспортними засобами і обгоні вітрове
скло забризкується. Тому користування склоочисником, де відсутня рідина
для обмивання скла, погіршує видимість. Калюжі, що утворилися,
заповнюють вибоїни дороги, тому необхідно понизити швидкість, аби не
попасти до ями. У дощ намокають колодки гальм у зв'язку з чим значно
знижується ефективність гальмування. Необхідно частіше виробляти
сушку гальмівних колодок, для чого, на короткій дистанції пробігу
декількома різкими натисненнями на гальмівну педаль просушити гальма
ІНСТРУКТАЖ ВОДІЇВ
ПРИ ЗМІНІ ПОГОДНИХ УМОВ ТА ТЕМПЕРАТУРНИХ РЕЖИМІВ
• Починати рух на таких дорогах потрібно на другий чи третій передачі при
малій частоті обертання колінчастого вала. Включати зчеплення,
повертати рульове колесо, змінювати положення педалі «газу» треба
якомога плавніше. Гальмувати також плавно, не вимикаючи зчеплення.
Ділянки, покриті крижаною кіркою або сніжної, долають без зміни
швидкості. Обмерзлі підйоми і спуски долають на нижчих передачах.
• При русі на повороті не можна гальмувати і збільшувати частоту
обертання колінчастого вала двигуна.
• При повороті на слизькій дорозі не можна одночасно гальмувати и
виконувати поворот керованих коліс. Водій повинен уникати заносу але не
боятися його і у випадку появі заносу автомобіля вміти вирівняти
автомобіль.
ІНСТРУКТАЖ ВОДІЇВ
ПРИ ЗМІНІ ПОГОДНИХ УМОВ ТА ТЕМПЕРАТУРНИХ РЕЖИМІВ
• Дії водія при заносі задньоприводного автомобіля:
При появі заносу не слід гальмувати і вимикати зчеплення.
Необхідно зменшити подачу палива і повільно повернути рульове колесо
в сторону заносу неможна різко повертати рульове колесо так як такі дії
можуть визвати занос автомобіля в іншу сторону.
• Дії водія при заносі передньопривідного автомобіля:
При їзді на передньоприводних автомобілях по прямій занос практично
виключається, занос автомобіля може відбутися при зміні напрямку руху,
тому щоб уникнути заносу необхідно зменшити швидкість автомобіля до
повороту. При появі заносу в передньопрводном автомобілі необхідно
повернути рульове колесо в сторону заносу, але не зменшувати подачу
палива а навпаки додати газу
Дану презентацію розроблено службами безпеки руху та експлуатації ТзОВ «Успіх БМ»
під керівництвом заступника директора з експлуатації та безпеки руху
Батючка Олега Михайловича