20 серпня 1857 року в Палаці правосуддя в Парижі відбувся суд над французьким поетом Шарлем Бодлером і його збіркою “Квіти зла” шарль бодлер Часом сумніваєшся у психічному стані йпана Бодлера…. Його вірші –

Download Report

Transcript 20 серпня 1857 року в Палаці правосуддя в Парижі відбувся суд над французьким поетом Шарлем Бодлером і його збіркою “Квіти зла” шарль бодлер Часом сумніваєшся у психічному стані йпана Бодлера…. Його вірші –

20 серпня 1857 року
в Палаці правосуддя в Парижі відбувся суд
над французьким поетом
Шарлем Бодлером
і його збіркою “Квіти зла”
шарль бодлер
Часом
сумніваєшся
у психічному
стані йпана
Бодлера….
Його
вірші
– це здебільшого
монотонне
зумисне
повторення
Мерзенність тут межує з паскудністю, огидне змішане
одних і тих самих думок
зі смородом
Він обливає брудом
все наше суспільство
“Цей негідник поетизує зло”…
Чи треба вам говорити, що в цю жорстоку книгу
я вклав усе своє серце, всю свою ніжність,
свою релігію
(вивернуту),
всю свою
ненависть
Жодна всю
із сучасних
книг не
сповнена такого
жаху
перед Злом, як моя
“Про книгу треба судити в її цілісності і тоді з неї випливе жорстокий моральний урок”, - казав автор…
Вирок:
300 франків штрафу автору,
100 - видавцеві
“Я кричу “БРАВО!”
З усіх моїх сил БРАВО вашому могутньому таланту.
Ви одержали одну з тих виняткових нагород,
котрі здатний дати існуючий режим…
Те, що він називає правосуддям,
винесло вирок усім в ім’я того,
що він зве своєю мораллю.
Ви отримали ще один вінок.
Тисну вашу руку, поете!
В. Гюго
“Ще зовсім дитиною я відчув у своєму серці два протилежних почуття:
жах життя і захоплення життям”
Ш. Бодлер
Любов до матері
Рішення присвятити життя
літературі
Морська подорож як
джерело натхнення
“Сп’яніння революцією”,
мрії про соціальні зміни
Сильна жага до життя і
насолод
Надія на щастя у коханні
Зрада матері, сімейний
деспотизм
Небажання батьків зрозуміти
сина
Морська подорож як покарання
Недосконалість світу,
соціальна несправедливість
Бунт проти аморального світу:
наркотиків, вина, пристрасті
Почуття вічно самотньої долі
Гіркота від неможливості
душевного зцілення
коханням
“Поет, подібно до Данте, проходить крізь “лімби”
(перші, верхні кола Пекла)
І, проникаючи в сутність зла,
намагається протиставити йому ідеал,
прекрасне, яке можливе лише в тому випадку,
якщо будуть знищені всі гріхи світу і все його зло”
Ліричний герой – митець, який подорожує у світі людей,
у нетрях власного “Я”, які сприймає як кола пекла
Ця подорож – важкий шлях
блукань, злетів, віри, розчарувань, прозрінь, відчаю, поневірянь
Це шлях пошуків
вічного ідеалу краси, істини, Бога і віддалення від заповітної мрії
- Чому людство будує собі шлях до Пекла?
- Які алегорії, наслідуючи Данте, використовує автор
для зображення гріховного внутрішнього “Я” людини?
Пантери, шакали, вовки, потвори, які плазують і кричать
- Яке “страховидло” в “звіринці людських вад” найнебезпечніше
для людини?
Сплін – хворобливий душевний стан, породжений
дійсністю: зло, нудьга, байдужість, зневіра, відсутність
цілі земного існування, духовна ницість.
-
А де, на вашу думку, знаходиться сам митець?
Він щодня будує разом з іншими до пекла путь…
Низькі тваринні порівняння:
“З’їдені, як жебраки кліщами”
“Рухливі, ніби гробаки”
“жалять нас на смерть, немов холодна гладь”
Відразливі епітети:
“просмерділа тьма й вогні несамовиті”
“потвора жахна”
Протиставлення і контрасти:
Зло – добро, світло – тіні, Пекло – Рай,
Бог – Сатана, прірва – небо, Сплін - ідеал
- Хто ці сліпці?
Уособлення людських пороків, це все духовно незряче людство
- Звідки вони йдуть?
З міста, з цивілізованого світу
- Чому вони втратили іскру божу в очах?
Серед розваг: утіх, співів, проклять (спліну) - люди
втратили свій шлях
- Чи є у них надія “прозріти”, знайти шлях?
Надія на прозріння не втрачена, тому що “ніхто не похилив
униз своє чоло”, “погляд очей незрячих” обернений у небеса,
до Бога
- Де знаходиться сам поет?
“ здурілий, сам бреду, сновидам тим до пари”
Смутні й заблукані думки
- Яке враження справляє міський краєвид на ліричного героя
і його кохану?
Почуття відрази, неприйняття, бажання втекти від бруду
засмічених вулиць, де “сльози потоком нечистим течуть”
- А який бодлерівський ідеал? Де він знаходиться?
Ідеал – це щось туманне. Ідеал – це людина, піднята до рівня
справжнього життя
- Які кольори використані для опису ідеалу?
Жовтогарячий, червоний, зелений, голубий
- Який загальний настрій вірша?
Ліричний, задушевний, піднесений
- Чи можна сказати, що корабель з веселим гуртом прямує
на пошук ідеалу?
- Що спільного між “сліпцями” і “матросами”?
Сліпці – уособлення людських пороків. Матроси –
духовно скалічене суспільство, не здатне відчувати
прекрасне, співчувати, любити, мріяти. Вони суспільство,
в якому панує сплін
- Є просто людська доля і доля поета. Чи має митець
можливість знайти свій ідеал?
- Поет – альбатрос. Як він описаний?
Поет – “крилата людина”, яка почуває себе всевладною
в небі і безпорадною, трагічно самотньою на землі –
в грубій дійсності, де панує сплін
“Моє оголене серце”
“ У кожній людині є два одночасні прагнення:
одне спрямоване до Бога, друге – до Сатани.
Поклик Бога, або духовність,це прагнення внутрішньо піднестися;
поклик Сатани, або тваринність, це насолода від власного падіння
- Різке протиставлення ідеалу і дійсності;
- Увага до внутрішнього світу особистості;
- Неприйняття буржуазного світу;
- Конкретність, романтична символіка;
- Поетизація страждання і скорботи,
схильність до песимізму;
- Потяг до Краси, світу високих ідеалів.
У його віршах на повну силу заговорило те,
що згодом назвуть декадансом
Потворне Падло
Смерть
Вона також перетвориться у цю нечисть,
але в пам’яті він збереже
“Божественну форму і суть”
Лише мистецтво здатне увіковічнити красу,
яка приречена на матеріальне знищення
Завдання поета – берегти красу
Красиве Кохана
Життя
Якою б не була природа краси,
вона надихає поета,
є для нього владаркою, натхненною,
і найголовніше –
робить життя легшим,
а світ – менш гидким…
Програмні принципи символізму
Природа – “живий храм”,
у якому все говорить,
перегукується між собою,
розмовляє мовою символів
Звук, запах, форма,
колір створюють єдність,
і між ними існує відповідність,
яку митець має
відчувати інтуїтивно
Спосіб написання віршів,
коли колірні асоціації,
звуки і запахи виражають
одне через одне,
називають синестезією
Завдання поета –
уважно вслухатись
в голос світобачення,
фіксувати нечіткі
швидкоплинні враження,
вдивлятися у красу, яка
підкаже потрібні образи-символи,
що допоможуть відчути
приховані реальності
Поезія перетворюється
на” чародійство” і “сугестивну магію”
Сугестивне навіювання –
вплив на підсвідомість,
навіювання певного настрою
Карлос Швабе
Карлос Швабе
Кладовище у Парижі
Пам'ятник Бодлеру