Transcript Document

Поетичними стежинками
Європи
Райнер Марія Рільке і Гійом
Аполлінер
Портфоліо поета
При народженні:Рене Карл Вільгельм Йоган Йозеф Марія Рільке
Дата народження:4 грудня 1875
Місце народження:Прага, Чехія
Дата смерті:29 грудня 1926
Місце смерті:Валь-Монт, Швейцарія
Національність:австрієць
Мова творів:німецька, французька, російська
Рід діяльності:поет
Роки активності:1894 - 1923
Напрямок:символізм
Жанр:вірш, сонетMagnum opus:«Дуїнянські елегії», «Сонети до
Орфея».
Рене Карл Вільгельм Йоган Йозеф
Марія Рільке
Дитинство і юність
1884 рік – розлучення батьків, дитяча драма.
Навчання у кадетському воєнному училищі.
Слабке здоров’я.
Життя і творчість
1897р. - Замешкування до початку жовтня:
Мюнхен. Січень: Прага. Кінець березня та
початок квітня - перша подорож в Італію
(Арко, Венеція, Меран). Червень-серпень:
Вольфратшаузен. У жовтні: переїзд у Берлін.
Знайомство з Лу Андреас - Саломе. Вихід
поетичної збірки "Увінчаний мріями", у
Празі інсценовано п'єсу "Заморозки".
Збірки поезій
«Книга образів» (Buch der Bilder, 1902),
«Часослов» (Stundenbuch, 1905),
«Нові вірші» (Neue Gedichte I—II, 1907—
1908),
«Дуїнянські елегії» (Duineser Elegien)
«Сонети до Орфея» (Die Sonette an
Orpheus, 1923)
Рільке і Україна
Великий вплив на модерну поезію різних
народів, у тому числі й на українську.
«Книга про чернече життя»,
Збірка «Часослов»,
«Про Господа Бога та інше» (1900)
«Як старий Тимофій умирав співаючи»
«Пісня про правду»
Перекладачі українською мовою
Микола Зеров, Микола Лукаш, Майк
Йогансен, О. Луцький, Юрій Клен, Леонід
Мосендз, Михайло Орест, Р. Курінна, О.
Зуєвський, Микола Бажан, Дмитро
Павличко, Василь Стус, Мойсей Фішбейн,
Б.-І. Антонич.
Ґійом Аполлінер
При народженні:Вільгельм-АльбертВолодимир-Олександр-Аполлінарій ВонжКостровицький
Дата народження:1880
Місце народження:Рим
Дата смерті:9 листопада 1918 рік
Місце смерті:Париж
Національність:поляк
Мова творів:французька
Рід діяльності:поезія
Напрямок:кубізм і футуризм
Жанр:верлібр
Друзі Гійома Аполлінера
Марлен Андре Дерен
Рауль Дюфі
Пабло Пікассо
письменники Макс Жакоб і Альфред Жаррі
Тема нещасливої любові
Це тема багатьох його творів
Травень 1909 – публікує поему «Пісні
нещасливого в любові» (La Chanson du malaime), у грудні поетичну прозу «Гниючий
чарівник» 1910 – виходить збірник
розповідей «Єресіарх і компанія»
(L'еrеsіаrquе et Companie).
Любов і місто
1901 – публікує вірш «Місто і серце», у якому
сполучається любовна лірика з
урбаністичними мотивами, що буде
характерно для усієї творчості Аполлінера.
Новітні тенденції у ліриці
1908 – у лекції, під заголовком «Нова
поетична фаланга», Аполлінер висуває
програму нового гуманістичного ліризму.
Лютий 1912 – друкує найліричніший зі своїх
віршів «Міст Мірабо» (Le Pont Mirabeau), а в
грудні – поему «Зона» (Zone), що висуває
його на перше місце серед сучасних поетів.
Творчий пошук поета
Червень 1913 – слідами лютневої виставки
італійських футуристів пише статті
«Футуристична антитрадиція»
(L'аntіtrаdіtіоn futuriste). У травні 1913
випускає книгу «Художники-кубісти:
Міркування про мистецтво» (Les Peintres
cubistes: Meditations esthetiques), де
доводить право кожного художника на
творчий пошук.
Творчий пошук поета
“Оп’яняюча” естетика кубізму
Збірка “Алкоголі”
Поезія може п'янити
Творчий пошук поета
Сюрреалізм:
1914 – публікує кілька експериментальних
віршів, набраних у формі малюнків
(калліграмм).
Початок театру абсурду.
Неприйняття законів синтаксису.
Образ поета
1916 – випускає збірник розповідей
«Убивство поета» (Poete assasine); в одному
з них змоделював універсальний образ долі
поета, відданого на розтерзання юрбі.
Поет і війна
Квітень 1918 – видає віршований збірник
«Калліграми» (Calligrammes). Для збірника
"Калліграми" характерно трагічне сприйняття війни,
коли ілюзії розвіяні, а придбаний на війні досвід
суперечить офіційній пропаганді. "Калліграми"
важливі з погляду зміни форми вірша, Аполлінер
використовує колаж, включає в поетичний текст
обривки почутих фраз, газетні заголовки,
оголошення. Усе це починається поетом для того,
щоб довести, що будь-який прояв життя може бути
предметом естетичного осмислення, тому що в
реальності не існує розподілу на високе і низьке.
Поетичні вчителі Аполлінера
Генріх Гейне, Артюр Рембо, Шарль Бодлер,
Франсуа Війон, Стефан Малларме.
Ознаки поезії Аполлінера
Верлібр
Зв’язок з кубізмом і футуризмом
Відсутність розділових знаків
Синтез мистецтв: музики, живопису і поезії.
Відомі поезії
Рейнська осінь» (1901), «Дзвони» (1902),
«Лорелея» (1904), «Циганка» (1907), «Міст
Мірабо» (1912), «Марія» (1912), «Отелі»
(1913), «Якби моя влада» (1916), цикл
«Життя присвятити коханню» (1917)
написані зовсім по-іншому, ніж «Зона» чи
«Кортеж».
Смерть поета
Під час першої світової війни Аполлінер іде
добровольцем на фронт, у березні 1916
року він був важко поранений у голову,
після поранення поет так і не зміг
оправитися. 9 листопада 1918 – Аполлінер
помер у Парижі, заразившись іспанкою, у
віці 38 років. Похований 13 листопада на
цвинтарі Пер-Лашез.