Transcript Декларація читача Права читача від Даніеля Пеннака “Книга — це подорож до уяви, яка переходить від знаків до розуміння у той період, коли ми вчимося читати.

Декларація
читача
Права читача від Даніеля Пеннака
“Книга — це подорож до уяви,
яка переходить від знаків до
розуміння у той період, коли ми
вчимося читати. Книзі нічого не
загрожує. У ній закладена
велика сила. І я навіть думаю,
що відкриття такого слова, як
"мама" (коли зненацька букви
стають чимось особистим), має
великий вплив на все життя.”
Даніель Пеннак
Даніель Пеннак —
найпопулярніший сучасний
французький письменник,
шкільний учитель літератури.
Автор книг для дорослих і дітей.
Його твори перекладено на 30
мов світу, і вони є лауреатами
багатьох престижних
літературних премій.
Щоб виховати талановитого
читача, потрібно визнавати і
поважати його права – так
вважає письменник
Своєрідно, цікаво і жартома до проблеми
читання звернувся він у своїй книзі
«Як роман».
Автор пише про читання так захоплююче і
зрозуміло, ніби враховує точку зору
кожного з нас.
Відразу видно, що насправді він любить
книги та вміє зацікавити читачів.
На
його думку, книга - не насильство, не
спосіб покарання, не зобов’язання.
Книга - це насолода. І від цього, радить
Пеннак, необхідно відштовхуватися у
вихованні любові до читання.
До вашої уваги прості та зрозумілі
Жартівливі Права Читача від
Даніеля Пеннака .
Ознайомтеся з ними і, можливо, зміните
своє ставлення до читання
Права читача
від Даніеля Пеннака
1. Право не читати
Користуватися цим правом
може той, хто не тільки уміє
читати, а є начитаною
людиною, і право не читати –
це його свідомий вибір, тому
що читач дійсно знає від чого
відмовляється
2. Право пропускати сторінки.
(перескакувати)
Кожен користувач має право
щось у літературі не любити.
Відомо, що багато хто не любить
читати опис природи, слова
автора. Це залежить від віку
читача, рівня його розвитку,
інтересів та компетентності.
Кожен особисто повинен
вирішити, як читати
3. Право не дочитувати
Можна знайти тисячу причин не
дочитати художній твір: сюжет, який не
захоплює, стиль написання, що
викликає роздратування; неприйняття
ідей автора, або цілковита відсутність
авторського бачення, що відбиває
бажання читати далі та багато інших
причин, серед яких можна назвати
...зубний біль.
До конкретного віку деякі книги нам
незрозумілі, але книги не старіють, і
ми матимемо можливість
перечитати їх, коли відчуємо
потребу в цьому
4. Право перечитувати
Перечитувати те, що з першого разу не
змогли прочитати,
перечитувати, нічого не пропустивши,
перечитувати, перевіряючи свої
враження... Так, усе це є правом читача.
Заново зануритися у світ улюбленої
книги, згадати потрібну інформацію з
корисного джерела - чому б ні?
Перечитування може бути і приємним, і
корисним!
5. Право читати те, що хочеться
Щоб визначитися в улюбленому
жанрі читання, необхідно багато
прочитати. Тому на якомусь етапі
ми читаємо все підряд. Потім, в
один прекрасний момент,
перемагає те, що важливо саме
для конкретного читача.
Отже, вирішувати, чи гідна вашої
уваги книга, чи ні - особисте
право кожного. Комусь до душі
Олександр Довженко, хтось
обожнює Пауло Коельйо, а хтось
жити не може без коміксів.
Чому б і ні?
6. Переносити книжку в реальне життя,
порівнювати себе й персонажів,
співпереживати їм
Можливо, це найприємніше право
читача! Що може бути прекрасніше,
ніж повністю поринути у книгу,
загубитися в ній і жити нею?
Книга - це окремий світ, повний
неймовірних фарб, емоцій,
вражень. Читаючи, відчуваємо
себе частиною подій, що описані в
книзі, а її головні герої стають
нашими друзями. Найчастіше це
означає, що ми читаємо дійсно
гарну книгу
7. Право читати де завгодно
З цього правила виходить, що іноді необхідно
«закривати очі» на те, де ми читаємо.
На дивані, у кріслі, на кухні, на підлозі... У
метро, в автобусі, в машині...
Дійсно, яка різниця, де читати? Іноді книга
захоплює настільки, що абсолютно
втрачається відчуття реальності.
Дозволивши собі читати де завгодно, маємо
більше можливостей для самоосвіти, ніж не
читаючи зовсім
8. Право відкрити і почитати книгу
на випадковій сторінці
Це означає,
щолюбить
ми можемо
дозволити
Багато хто
заглядати
у
собі
взяти докниги,
рук будь-яку
книгу,
вже
прочитані
дитячі книжки
відкривши її на випадковій сторінці і
та гумористичні
опуси.
зосередити
на хвилинку
свою увагу
Завжди
можна
відкрити сонети
на те, що
там написано.
У деякі
книги
зручно
так зазирати,
Вільяма
Шекспіра,
лірикуособливо,
Ліни
коли вониа складаються
з окремих
Костенко,
якщо у вас немає
часу
коротких текстів, коли справа
на подорож,
наприклад,
до або
стосується
журнальних
статей
Львова,улюблених
для чого відмовляти
афоризмів.собі у
праві заглянути туди на п’ять
хвилин через довідник?
9. Право читати вголос
Виявляється, дивна справа в наш час
читання вголос, тому що ми
переважно читаємо про себе. Хоча
право посмакувати словами, перед
тим як вкласти їх собі в голову, у нас
ніхто не забирає. Розуміння
прочитаного - це зміст тексту, який
приходить до читача через звучання
слів. А звучання слів – це те, що
промовляється.
Людина, яка читає вголос і розуміє про
що читає, розкривається як
особистість, а якщо не розуміє –
слова залишаються мертвою буквою і
це відчувається. Ось яку силу має
читання вголос
10. Право не говорити про те,
що вразило у книжці
Читання складає нам компанію, яка не
може замінити ніяку іншу, воно не дає нам
вичерпну відповідь на всі питання, але
багато дечого пояснює. В основі читання
кожного твору, по Пеннаку, між читачем і
книгою існують завжди теплі, доброзичливі,
світлі відчуття довіри і говорити про них не
обов’язково, головне, щоб знання, емоції
від прочитаного залишили слід.
Книга іноді може бути дуже особистим
переживанням, про яке не хочеться кричати
направо і наліво, а хочеться
залишитися з нею
один на один в тиші
Ілюстрації Квентіна Блейка
Інтернет-ресурси
http://www.barabooka.com.ua/10-prav-chitacha-yaki-musit-znati-kozhen/
http://booknazy.blogspot.com/2013/12/blog-post_18.html
uk.wikipedia.org