Transcript Презентація

Мета
напрямкироботи
діяльності
роботи
Мета іінапрямки
бібліотеки
з
психологічними
службами центра.
ДНВЦ
№2 з психологічними
службами
Створення позитивного
психологі
психологічного клі
клімату
у педагогі
педагогічному
колективі
колективі та
учнівському середовищі
Практична робота:
-формування культури
поведінки;
-взаємовідносини у
колективі;
-створення
позитивного
середовища.
Очікувані
результати:
Дослідно – методична
робота:
-анкетування;
- тестування;
- діагностика;
- надання
рекомендацій;
- робота з батьками;
- проведення
кінолекторіїв.
• самореалізація учнів;
• самоусвідомлення;
Корекційна робота:
- індивідуальна;
- колективна;
- тренінги;
- попередження
негативних явищ.
• розкриття скритих
можливостей;
• становлення особистості.
1 Учні сироти
121
2 Учні інваліди фізичного
розвитку
3 Інваліди з вадами розвитку
7
2
25
9
3
31
388
4 Учні - напівсироти
5 Учні з багатодітних сімей
6 Учні, що постраждали під час
аварії на ЧАЕС
7 Учні з девіантною поведінкою
44
8 Учні з малозабезпечених сімей
9 Учні
Загальний контингент учнів ДНВЦ №2 - 630 осіб
Мета. Навчити учнів самостійно вибирати книги.
Обладнання. Книжкова виставка «Книга – чудовий витвір
людського генія».
До цього заняття бібліотекар готується заздалегідь треба перевірити розміщення книг у
відкритому фонді, приготувати закладки для книг.
Урок можна почати із запитань: як ви відшукаєте книги в бібліотеці? Чи вибираєте ви їх
самостійно? (вислухавши відповіді дітей, розказати, як бібліотекар допомагає читачеві у виборі книг).
Бібліотекар садовить дітей так, щоб добре було видно полиці з книгами. Треба пояснити
учням, як знайти книги на поличках, нехай діти самостійно знайдуть будь-яке видання. Знайомлячи
дітей із розміщенням книг, слід сказати, як важко було б знайти ту чи іншу книжку, якщо б не було
певного порядку їхнього розміщення. Демонструю на конкретних прикладах, як в алфавітному порядку
розміщенні книги. Твори найбільш відомих письменників виділені окремими роздільниками, наприклад,
Леся Українка, Тарас Шевченко, Григорій Тютюнник та інші. Розказую про призначення роздільників, а
потім кільком учням пропоную знайти самостійно літературу із названого бібліотекарем розділу, а інші –
нехай розкладуть її по місцях. При цьому вони використовують закладки, щоб навчитися не порушувати
прийнятий порядок розташування книг.
Далі можна розповісти про те, що на полицях за кожним роздільником знаходяться багато
книг. А як же вибрати найцікавіше? На допомогу прийде сама книга. Її можна проглянути і біля полички.
Беремо ж полиці одну, другу, поки що вони нічим не приваблюють. Але ось у руки потрапляє книга
В.Сухомлинського «Казки школи під голубим небом» - красива, в ній багато малюнків. А ось і зміст.
Бачимо, що в книжці багато творів і згруповані вони за темами: «Моя мама пахне хлібом», «Коли
засинають зорі» і так далі. Може, декотрі з них вас уже знайомі. Хочеться й інші починати.
Але всі книги зараз прочитати неможливо, тому слід записати назву автора книги у
спеціальний зошит, щоб пізніше взяти в бібліотеці книгу, яка зацікавила. Звертаю увагу на книжкову
виставку «Книга – чудовий витвір людського генія», розказую, як книга прийшла до людей, чому книгу
називають джерелом знань і також знайомлю читачів із бібліотечними плакатами «ЯК ВИБИРАТИ
Книгу» та «Як правильно працювати з текстом книг». В кінці уроку пропоную учням самостійно вибрати
книгу для читання.
Кардинальні зміни наприкінці XX ст. які відбулися в суспільстві, демократизація та
глобальна інформатизація різних сторін життя, обумовили процеси адаптування,
модифікування та трансформації бібліотеки, як культурного центру.
Відсутність оперативної інформації позначається на моральному рівні кожної
особи. Бібліотека, як об’єкт культури – трой організм, який розвивається за певних
історичних умов. І весь цінний і багатий матеріал, який накопичений у фондах,
допоможе забезпечити необхідну кількість інформації різнопланового напрямку.
Характеризуючи перехідний період, можна відмітити покоління вихованої не
тільки освіченими читачами, але й сприймаючих культуру та освіту.
Серед сучасних бібліотечних технологій, які можуть реально допомогти в
навчально-виховному процесі, можна назвати такі, бібліотечний маркетинг,
формування іміджу бібліотеки, сегментація ринку послуг, бібліотечна реклама та
рейтинг ефективності роботи.
Бібліотечний маркетинг – дослідження ринку інформаційних послуг із метою
задоволення запитів користувачів. Виділяють два рівня показників, характерних для
інформаційного ринку.
Формуючий – імідж бібліотеки, необхідно намагатися поважати право людини
на вільний доступ до інформації, сповіщання про всі зміни в діяльності бібліотеки,
показуючи, що вони неправильні на підвищення якості та комфортності
обслуговування.
Сучасні бібліотеки зведено до трьох варіантів:
• традиційні (бібліотека, як складений інститут, завдяки інформації);
• модернізовані (інформаційні центри);
• віртуальні (нові завдання, ресурси, можливості).
Сучасні бібліотеки використовують усі переваги сучасного етапу
інформатизації. Якість функціонування залежить від
загальноекономічного стану суспільства, культурно-цивілізованого рівня
населення, професіоналізму бібліотекарів.
Навчити читати, допомогти вибрати дорогу в житті кожній людині,
кожному новому поколінню – загальні завдання освіти, культури, школи,
бібліотеки. Реалізація цих планів – ось весь зміст бібліотечної діяльності.
Важливо навчитися по-новому дивитися на бібліотеку з точки зору її
призначення: бібліотека це архів, бібліотека – інформаційний центр,
бібліотека – це варіант клубу, з врахуванням індивідуальних та групових
інтересів, бібліотека – центр позаурочного виховання.
В наш час бібліотека – це інститут демократичного суспільства
форми міжекономічних зв’язків.
Бібліотечна реклама – інформація про бібліотеку, види її послуг,
популяризація нових бібліотечно-інформаційних послуг із метою
інформування реальних та потенціальних користувачів, щоб
стимулювати запит на ці послуги.
Функції бібліотечної реклами:
Формування запиту на послуги;
Популяризація нових інформаційних послуг;
Реклама повинна дати повні відомості про види своїх послуг,
призначення, умови тримання, використання.
Мета реклами – підвищення популяризація бібліотеки та попит на її
ресурси та послуги.
Вимоги до реклами:
•Щирість обсягу.
•Відповідність запитам.
•Оновлення змісту.
•Лаконічність запам’ятовування.
•Оперативність та чіткість.
•Відповідність попиту.
Головна мета сегментації не тільки в тому, щоб виділити окремі групи користувачів
конкретними послугами бібліотеки, але й знайти потенціальних користувачів, готових
виявитися при певних обставинах.
Якщо говорити про бібліотеку як про конкретний культурний, духовний та
цивілізований феномен, для неї безперечними залишається гуманістичні основи:
- Ставлення до читача, як до центральної фігури у бібліотеці;
- Відношення до технічних засобів, як до можливості оновлення, розширення та
удосконалення бібліотечного обслуговування;
Кваліфіковане виконання можливостей інформатизації. Необхідно також підкреслити
особливості сучасної системи освіти, яка передбачає безпосереднє включення бібліотеки в
навчальний процес. Освіта в сучасних умовах стає фактором становлення особистості,
процесу її саморозкриття, джерелом культури кожної людини. Основа бібліотеки – це гарна
книга для дитини, яка була б зрозумілою, відповідала рівню розвитку учня. Дитина повинна
бути не тільки доброю, але й відчувати потребу допомагати іншим. Не можна уявити
бібліотеку навчального закладу без педагогічної книги. Читач повинен бути у центрі уваги
бібліотекаря, який вивчає його, веде спостереження за ним, досліджує ступінь впливу
бібліотеки на читача в процесі застосування бібліотечно-педагогічних методів виховання.
Потрібен також аналіз книговидачі за галузями знань і дуже шкода, коли не можна
задовольнити запит читача через відсутність у фонді необхідної інформації. Тільки при
дуже гарному викладанні, що викликає зацікавлення у дітей, може виникнути бажання
отримати більше інформації з тієї чи іншої теми. Дуже важливе значення має також
безперервна освіта вчителя, процес навчання, який будується на отриманих знання.
- хто з вас не любить книжок? Книжок, у яких так багато цікавого матеріалу.
А давно-давно на землі не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити. «Сторінками»
найдавніших книжок були камені, стіни печер, сокири, вояцькі щити. Писали на всьому. Бо ж не було
тоді ані паперу, ані пер чи олівців. Далі люди додумалися писати на глині, яку потім сушили й
випалювали у вогні. Та хіба на глиняних сторінках-цеглиних багато напишеш? Книжки були важкі та
незручні. Пройшов час і люди навчилися робити зручні й легкі книжки – з тонкої козячої або
телячої шкіри. Першу таку книжку зробили у стародавньому місті Пергама – через те папір із шкіри
й називали пергаментом. Ці книжки були дорогі. На виготовлення лише однієї потрібної були шкури
з цілої череди телят. Отож люди шукали, із чого робити книги, щоб вони були дешевші і простіші.
У далекій Африці, на берегах повноводних річок, простяглися нескінченні зарослі
болотяної рослини – папірусу. Той папірус люди використовували на будівництві. Якось один чоловік
лагодив хату. Розіслав стеблину папірусу, витяг волокнисту серцевину, поклав на світлому місці.
Через деякий час він побачив, що волокна перетворилися на сухі вузенькі стрічки. Ще більше
здивувався чоловік, побачивши, що по стрічках добре зберігається сліди від фарби. Значить на
папірусі можна писати!
Відтоді з’явилися книжки, краще сказати, сувої з папірусу. Писати на сухих стеблах
папірусу було зручно, але через кілька років такі «книги» ламалися й розсипалися. Справжній папір,
що на ньому пишуть зараз, люди навчалися робити дві тисячі років тому. Тоді й почали у багатьох
країнах писати книги на папері, саме писати, бо книги ж тоді були рукописні. А це було довг7о і дуже
важко, - одну книжку переписували іноді кілька років. Минули ще багато часу, поки з’явилися
друковані книжки. Тепер книжка – всюди поруч з нами. Вона наш друг і порадник. Шануйте її, друзі,
любіть і бережіть, у неї вкладено велику працю багатьох людей.
А чи знаєте ви, як берегти книгу? Як поводитися з книгами, щоб вони якнайдовше служили людям?
Не можна брати кригу брудними руками. Коли сідаєте читати,
погляньте на свої руки, чи чисті вони? Подивіться на стіл – чистий він,
сухий?
Дехто перед тим, як перегорнути сторінку, обов’язково лизне
палець. Робити так не слід, бо від цього псуються сторінки, забруднюються
аркуші. Брати в руки книгу неприємно і небезпечно. А як бути, коли книга
не дочитана до кінця? Чи можна загнути кінчик? Звичайно, ні. Класти в
книгу олівець чи ручку таж не треба. Від цього псується обкладинка.
Краще користуватися закладкою із кольорового паперу. Носити книги
бажано в папці. Дехто з вас читає книгу під час їди. Оце вже зовсім
неприпустимо. Обов’язково залишите пляму, зіпсуєте книгу.
Якщо книжка потрапила у воду.
Швидше поставте мокру книжку (розкривши віялом) у сухому,
теплому приміщенні, що добре провітрюється.
Склеєні аркуші, перш ніж розгорнути їх, обережно перегинайте то
в один, то в другий бік. Якщо вони не розклеюються, потримайте над
парою. Вологі аркуші перекладіть фільтрувальним або цигарковим
папером і наступного дня праскою доведіть їх до повного висихання.
Бібліотека нашого училища здійснює бібліотечно-інформаційне та культурно-просвітницьке
забезпечення навчально-виховного процесу як в урочний, так і в позаурочний час, розвиває
здібності кожного учня, сприяє підвищенню методичної та педагогічної майстерності викладачів
і майстрів виробничого навчання. Масова робота є головною умовою успішної роботи
бібліотеки.
У тісній співпраці з викладачами – предметниками, зокрема філологами, бібліотекар
бере активну участь у системі роботи з обдарованими дітьми, основними напрямками якої є:
- створення сприятливих умов для інтелектуального, морального і фізичного розвитку
здібних учнів;
- Надання істотної допомоги в підготовці учнів до олімпіад, конкурсів, турнірів як засіб
розвитку творчих здібностей молоді;
- виявлення художників, музичних, артистичних здібностей учнів, їхній розвиток і
вдосконалення.
Навчання обдарованих дітей – проблема, що потребує спільної роботи багатьох
фахівців. Інколи вважають, «що талант сам проб’є собі дорогу».
Майстри – які люблять і шанують своє ремесло, розпочинають роботу з добору
матеріалу, намагатися зробити все можливе, щоб у дітей виникло заохочення читати і слухати,
а також брати участь у вечорах. Працюючи з обдарованими учнями, намагаємось не забувати і
про вікову психологію.
З учнями училища щорічно проводяться предметні тижні, які дають змогу узагальнити і
систематизувати знання, отриманні на уроках. Під час декади рідної мови та літератури,
проводиться вікторина між групами училища. Разом з тим у приміщенні бібліотеки
оформляються тематичні виставки: «Рідна мово – ти мова солов’їна».
Велика увага приділяється відновленню звичаїв та традицій українського народу.
Відомо, що виховати молодь, відповідно сучасним вимогам, завдання непосильне
одному педагогічному працівнику, тому цьому завданню повинен сприяти весь педагогічний
колектив працівників.
Крім того, ми не повинні забувати, що навчальний процес не припиняється після
закінчення занять, продовжується далі.
Разом з класним керівником проводяться виховні заходи, основними напрямками
яких є: патріотичне, національне, екологічне, естетичне, правове виховання та робота з
пропаганди серед молодого здорового способу життя.
Щорічно ми відзначаємо:
день вшанування пам’яті тих безневинних людей, які загинули голодною смертю в далекому
1933 році;
трагічну дату Чорнобильської трагедії.
Тематичні книжкові виставки;
«Молоді про СНІД»;
Виховні години;
Бібліотека нашого центру впливає на інформативність учнів через інформативність
педколективу, виконує функції спрямовані на учнів та викладачів, майстрів в/н. Наприклад
виховна робота класного керівника гр.9 Жежерухи О.Г. - «Вчимося навчатися»
Щорічно наша бібліотека проводить підписку до 20 періодичних видань. Це вагомий
внесок для покращення роботи бібліотеки, педагогічних працівників. Періодичні видання дають
можливість поглибити знання викладачів та учнів з різних предметів теоретичного та
виробничого навчання.
•щирість;
•відкритість для діалогу;
•вміння працювати творчо.
Бібліотекар повинен забезпечувати не тільки
інформаційно-документальні функції, але й послуги
людини, відкритої для спілкування, яка викликає у читачів
бажання ще раз і ще раз прийти до бібліотеки.
Навчити читати, допомогти вибрати дорогу в житті
кожній людині, кожному новому поколінню – загальні
завдання освіти, культури, школи, бібліотеки – саме їх
виконує бібліотекар.
Читання як джерело духовного збагачення не зводиться до вміння читати з цього
вміння воно тільки починається.
Вміти читати – означає бути чутливим до змісту й краси, до його найтонших
відтінків.
Життя сучасної людини немислиме без того постійного духовного спілкування з
книжкою, яке надихається гордим людським прагненням звеличити самого себе.
Хай книжка захоплює так, як улюблена мелодія, як прекрасний танок.
Книжка повинна стати для кожного виховання другом, наставником і мудрим
учителем.
Щоб підготувати людину духовно до самостійного життя, треба ввести її в світ
книжки.
Справжній педагог – книголюб.
День без думки, без читання – марно прожитий день.
Умій не тільки читати але й перечитувати.
Виховання – насамперед слово, книжка і живі людські відносини.
Книжка, власна бібліотека – це повітря і для народного вчителя.
Без книжки, без пристрасті до читання немає учителя
Читання – це джерело думки і творчості педагога, це саме життя.