І.Нечуй-Левицький - Життя і творчість

Download Report

Transcript І.Нечуй-Левицький - Життя і творчість

І. Нечуй-Левицький

1. Непересічність постаті

2. Риси характеру

3. Освіта

4. Життєва позиція

5. Твори

6. Погляди і переконання

7. Захоплення

8. Художній світ

9. Критика

10. Теорія літератури

11. Кросворд

12. Тест

(25 листопада 1838

р.

– 15 квітня 1918

р.

)

РЕАЛІСТ

Епіграф: Одне лиш знаю: біль за людей завжди тяжко мене палив.

Іван Нечуй-Левицький

Письменник, драматург, критик, публіцист, етнограф, історик, фольклорист, мовознавець, педагог, рецензент, новатор, гуморист, сатирик.

Дуже скромний, чутливий, закоханий у життя, письменник могутньої фантазії і багатьох життєвих спостережень, високе почуття людської гідності, непримиренність до всякого насильства, глибока моральна чистота.

1847-1852 рр. – Богуславське духовне училище; 1853-1859 рр. – Київська духовна семінарія; 1861-1865 рр. – Київська духовна академія.

1865-1866 рр. – Полтавська духовна семінарія, викладає російську словесність, історію, риторику;

1866-1867 рр. – гімназія Калоша, викладає російську мову і літературу, історію, географію;

1867-1872 рр. – викладає в Седлеці;

1873р. – перша чоловіча гімназія м. Кишинева, викладає російську та церковнослов’янську мови, логіку;

1885р. – виходить на пенсію, оселяється в Києві і до кінця життя займається виключно літературною працею.

Іван Франко вважав

письменника найвиразнішим представником реалістичної школи. Як реаліст, він орієнтувався на осмислення високих життєвих ідеалів і краси життя. Іван Семенович виступав проти натуралізму, вимагав не копіювати, а узагальнювати явища життя, надихати їх художньою правдою.

Це письменник-демократ, учитель-гуманіст.

«Дві московки» (1868), «Причепа» (1869), «Світогляд українського народу від давнини до сучасності» (1868-1871), «Хмари» (1874), «Маруся Богуславка» (1875), «Кожум’яка» (1875), «Микола Джеря» (1878), «Бурлачка» (1878), «Кайдашева сім’я» (1879), «Старосвітські батюшки і матушки» (1888), «Баба Параска та баба Палажка» (1890), «Афонський пройдисвіт» (1890), «Скривджені і не скривджені» (1892), «Сьогочасне літературне прямування», «Українство на літературних позовах з Московщиною» (1890-1892), «Життєпис Івана Левицького» (1890-1892), «Князь Єремія Вишневецький» (1896-1897).

Художня література, «Кобзар» Шевченка, фольклор (народні звичаї, пісні, казки, перекази, билиці), твори Пушкіна, Гоголя, Салтикова-Щедріна, захоплення творами прогресивних філософів того часу.

«Я люблю людей…»

«Українська усна народна поезія дуже виділяється своїми блискучими фарбами. Вона вся закидана букетами поезії, так що тямучий український писальник, не нагинаючись може сміливо загрібати цілі оберемки квіток і обсипати ними свої твори».

Шевченко «виявив у своїх творах національно-народне прямування в

таких рельєфних фарбах, яких ми не бачимо в великоруській літературі і навіть в європейських літературах».

Орел «глянув на той острів, де й сліду козацького не зосталось, де козацькі могили заросли бур’яном та огородиною, де на гетьманських могилах колоністи німці насадили картоплі».

«Я всім людям даю щастя, всім волі бажаю!»

«Дай права тим, що мруть од чуми й голоду! Стань за народ!»

«Народ висадив браму і проломив стіну!»

«Брязнуть ваші шаблі, щастя, людського розуму!»; поллється людська кров ріками.

Загримлять гармати, стогоном застогне земля… Доки ви бряжчатимете шаблями? Доки той брязкіт лунатиме в світі смертю, кров’ю та сльозами? Ви вороги людського спокою,

«Од того грому одвологло і почистішало повітря: зараз перестав помір на людях. Од великого тучного дощу вродив хліб»;

«Коли пишу, їх обличчя (героїв) завжди стоять переді мною. Їх болі і зітхання, темність і горе крають мені серце… і всі мої «діти» – з життя»;

Україна «…гарна, як рай, чудова, як дівчина першої пори своєї краси, вся засаджена садками, виноградом і лісами, вся облита ріками й каналами, з багатими городами й селами. Україна вставала перед ним з своїм гордим, поетичним і добрим народом, багатим і просвіченим, з вольним народом, без усякого ярма на шиї, з своєю мовою в літературі, з своєю наукою й поезією»;

«Не загине Україна, не загине народ. Якась солодка радісна надія ворушиться в серці, оживає…».

Засуджував русифікації.

ворожу політику колонізації та

Роздуми про шляхи українського народу.

формування світогляду

Показував розгортання народницького руху в Україні в 60-ті роки ХІХ століття.

Зображував боротьбу українського козацтва проти поневолювачів.

Викривав огидність обивателів, їх духовне животіння.

Показував історію українського селянства панщини, незнищенність народного потягу до волі.

за

Осмислював сутність свого життя, людини і світу.

Зображував розорення села, роздуми про тих людей, які, повіривши в себе, можуть перемогти нездоланні перешкоди.

Відображав життя пореформеного села в усіх складностях і суперечностях.

Широко відтворював побут українського старосвітського духовенства, викривав його аморальність.

Зображував пореформене українське село.

Мріяв про активні методи боротьби й шляхи визволення уярмленого народу.

Осмислював шляхи розвитку української літератури, відкидав вплив російської літератури на розвиток української літератури.

ІВАН ФРАНКО:

“Микола Джеря” - «…історія всього українського селянства в тоту важку епоху, написану в однім широкім образі».

«Іван Левицький – се великий артист зору, се колосальне, всеобіймаюче око тої (Правобережної) України. Те око обхапує не маси, не загальні контури, а одиниці, за те обхапує їх із незрівняною бистротою і точністю, вміє підхопити відразу їх характерні риси і передати їх нам із тою випуклістю і свіжістю красок, у якій бачить їх само».

«Він був українцем і українським, виключно українським письменником тоді, коли многі його ровесники твердо вірили, що свобода і соціалізм знищать швидко всі національні різниці».

«…повість «Кайдашева сім’я» з погляду на високо артистичне змалювання селянського життя і добру композицію належить до найкращих оздоб українського письменства».

Н. Крутикова :

Сприйнявши «реалістичні й демократичні традиції своїх попередників, І. Нечуй Левицький збагатив українську літературу новими темами, новими суспільними типами, яскравими побутовими і пейзажними описами. Значно поширив письменник й естетичні обрії української прози…»

О. Білецький :

«Письменник, обдарований великою творчою уявою, він далеко не завжди управляв нестримним польотом своєї фантазії. Глибокий знавець народного побуту, він не завжди розумів, що в ньому є провідним і суттєвим. Прекрасний стиліст, він часто впадав в одноманітність, що приводила його до трафаретів або в прориви, що виражалися в упрощенні, в примітивізмі, в деякій «олеографічності» його портретів і пейзажів».

О. Білецький :

«Українська природа, в сліпучо-яскравих барвах показана Гоголем, здавна була предметом захопленого славослав’я мандрівників, але вперше в особі Нечуя-Левицького вона знайшла спостерігача-живописця, точності».

у якого захоплення не заважало топографічній

Краткая литературная энциклопедия :

«Нечую-Левицькому властиві прагнення до широкого охоплення дійсності, вміння надати зображуваним картинам соціально-побутової конкретності».

СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВА ПОВІСТЬ.

Художній твір, в якому картини родинного життя і побуту героїв зображені на фоні якихось соціальних подій чи зв`язані з певними суспільними обставинами і пояснюються ними.

ТИПІЗАЦІЯ ЯК ПРИНЦИП ХУДОЖНЬОГО УЗАГАЛЬНЕННЯ.

Відтворення у мистецтві й літературі певних життєвих явищ за допомогою яскравих картин і образів, у яких одиночне стає виразом загального.

ЗАСОБИ ЗМАЛЮВАННЯ КОМІЧНОГО В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ.

Гумор.

М`яка форма комічного; сміх, який не ставить за мету викриття явища; добродушне підсміювання.

Іронія.

Іносказання, яке виражає насмішку або лукавство; подвійний смисл, коли сказане набуває у контексті мови протилежного значення; висміювання, яке містить у собі критичну оцінку того, що висміюється. Іронічне ставлення передбачає насмішку, дещо сховану, але таку, що легко виявляється в інтонаціях автора-оповідача; іноді іронія маскується удаваною похвалою.

Сатира.

Вид комічного, який нещадно висміює людську недосконалість. Сатира виражає різко негативне ставлення автора до зображуваного, висміювання людини чи явища.

Сарказм.

Зла, уїдлива насмішка, вищий ступінь іронії.

ДІЙОВІ ОСОБИ ПОВІСТІ «МИКОЛА ДЖЕРЯ»

Хто сказав ці слова?

По горизонталі:

1. «Коли хочеш ставать на роботу в мене, то не тикай на мене! Ну, що це таке з цими мужиками! Я тут хазяїн. Хіба ти не знаєш, чи що?» 4. «Нащо то одному чоловікові так багато хліба? Господи! Чи вже ж він поїсть оце все?» 5. «А що ми робитимемо, як він оддасть тебе в москалі?» 6.

«Тікаймо, бра, тікаймо! Я йшов з міста коло корчми і бачив свого пана Бжозовського».

По вертикалі:

2. «Чому ви не йдете на лан, сякі-такі?». 3. «Бодай всі наші сльози впали на того, хто нас розлучає!».

( Запитання 1-6 по 0,5 б., 7-9 – по 1 б., 10-11 – по 1,5 б., 12 – 3 б.)

1. Роки життя Івана Нечуя-Левицького?

сім’я»?

а) 1838-1918; б) 1840-1920; в) 1856-1905; г) 1861-1932.

2. Визначте, який період життя українського селянства зображено у повісті «Кайдашева а) перша половина ХІХ ст.; б) друга половина ХІХ ст.; в) перша половина ХХ ст.; г) ХІХ століття.

3. Хто був головою сім’ї у Кайдашів?

а) Кайдаш; б) Кайдашиха; в) старший син; г) старша невістка.

4. Хто в сім’ї Кайдашів заробляв гроші?

а) мати; б) батько; в) Карпо; г) Лаврін.

5. Який засіб сміху використовує автор, показуючи, як саме Кайдашиха їде до Балашів?

а) іронію; б) гумор; в) сатиру; г) сарказм.

6.

За що високо М. Коцюбинський, цінили повість І.

Нечуя-Левицького І. Франко, М. Рильський?

«Кайдашева сім’я» ______________________________________________________________________________ ______________________________________________________________________________ ______________________________________________________________________________ 7. Назвіть соціальні процеси, які позначились на житті селянської родини в повісті «Кайдашева сім’я».

______________________________________________________________________________ ______________________________________________________________________________ ______________________________________________________________________________ 8. Які картини природи в повісті «Кайдашева сім’я» є контрастом до селянського дрібновласницького побуту?

______________________________________________________________________________ ______________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________ 9. Чому твір «Кайдашева сім’я» називаємо соціально-побутовою повістю?

______________________________________________________________________________ ______________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________

10. У чому своєрідність композиції повісті «Кайдашева сім’я»?

____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________ _________________________________________ __ 11. Як ви розумієте: соціальний конфлікт, моральний конфлікт, психологічний конфлікт?

____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ _________________________ _________________________________________ _____ 12. Напишіть твір-мініатюру на тему: “Кайдашеві звички” в сучасному житті”.

____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________