Transcript Контрольно-аналітична діяльність в навчально

Контрольно-аналітична
діяльність
в навчально-виховному
комплексі
Заступник директора з НВР
Козаченко І. В.
“Уміння передбачати –
це насамперед уміння озирнутися на
пройдений шлях, оглянути його, побачити
в ньому джерела сьогоднішніх успіхів і
недоліків"
«Треба вміти зробити аналіз можливостей колективу й
окремих учителів, тверезо оцінити ці можливості й
надихнути колектив прагненням до поліпшення роботи»
В. О. Сухомлинський
Аналітико-дослідницька
діяльність - це
► Аналіз
– різновид
наукової роботи, збір
та аналіз інформації,
її узагальнення,
обробка й генерація
ідей, проектів,
рішень, оптимальних
шляхів і конкретних
дій.
► Синтез
–
систематизація й
аналітична обробка
інформації, отриманої
різними каналами,
формування
висновків і розробка
методичних
рекомендацій.
Основні завдання аналітичної
діяльності
Вивчення й аналіз
-
-
-
рівня освітньо-кваліфікаційного забезпечення
навчально-виховного процесу кадрами з відповідною
базовою освітою;
стану викладання предметів і курсів базового
навчального плану;
стану організації і ефективності навчально-виховного
процесу в закладі;
рівня знань, умінь і навичок учнів відповідно до
державних стандартів;
ефективності науково-методичної роботи з
педкадрами;
умов забезпечення психічного здоров’я вихованців;
впровадження здоров’язберігаючих технологій.
Об'єкти педагогічного аналізу:
► Заняття
в різноманітних формах методроботи
(лекції, семінари, практикуми, круглі столи);
► Відкриті уроки, позакласні заходи в системі
методичної роботи;
► Уроки й позакласні заходи педагогів у процесі
вивчення стану викладання навчальних
предметів;
► Документація вчителя;
► Зошити, щоденники учнів
Цикли навчально-виховного процесу:
► Семестр,
навчальний рік;
► Міжатестаційний період педагога;
► Період роботи вихователя дошкільного
підрозділу;
► Усі роки роботи вчителя з початковими
класами;
► Період роботи викладача-предметника;
► Період виховної роботи класного керівника;
► Період навчання і виховання від 1 до 11 класу.
Професійні знання і вміння
аналітичного характеру ЗДНВР
► Уміння
поставити мету аналізу і розробити
програму його проведення;
► Уміння виділити складові заняття (дидактичні
етапи, їх співвідношення, зв’язок з дидактичною
метою);
► Уміння визначити структуру заняття;
► Уміння вести спостереження за ходом заняття
(користуватись кодом, табличним способом
тощо);
► Уміння узагальнювати матеріали спостережень.
Піднесення ефективності
аналітичної роботи обумовлено
рівнем оволодіння сучасними
технологіями моніторингу:
Професійної підготовленості вчителя;
► Рівня знань, умінь, навичок учнів;
► Результативності виховного процесу
та інше
►
Основні блоки контрольно-аналітичної
діяльності в закладі
Стан початкового навчання та викладання навчальних
предметів в основній і старшій школі;
► Рівень знань, умінь, навичок вихованців;
► Здоров’я дітей;
► Управління неперервною освітою педагогічних кадрів;
► Забезпечення рівного доступу до якісної освіти;
► Психологічний супровід науково-методичною роботою;
► Виконання мовного законодавства;
► Атестація педагогічних кадрів;
► Організація виховної роботи та рівень вихованості;
► Організація роботи з обдарованими дітьми;
► Впровадження інформаційних технологій в діяльність
педагога;
► Усунення недоліків за результатами комплексних і
тематичних вивчень тощо.
►
При плануванні слід
конкретизувати вид аналізу:
► За
об'єктом (методичні формування, клас,
учитель);
► За суб'єктом (самоаналіз, взаємоаналіз,
адміністративний аналіз);
► За змістом (комплексний, тематичний,
параметричний, оперативний, підсумковий);
► За метою (оцінка, підсумки, регулювання,
виявлення резервів, узагальнення досвіду);
► За періодичністю (періодичний, одноразовий,
постійний).
Принципи педагогічного аналізу
►
Державної національної спрямованості (реалізація
►
Науковості (оперування термінами, використання досягнень
►
Конструктивності (визначення мети, завдань, проектування
►
Ретроспективності (глибокий аналіз попередніх даних з
►
Перспективності (передбачення ближньої та віддаленої
►
Об'єктивності (відповідність результатів аналізу й фактичного
державної політики в галузі освіти);
науки, інновацій);
конкретних справ щодо прогнозованих результатів);
метою визначення динаміки досягнутих результатів);
перспективи розвитку досліджуваного об'єкта);
стану справ);
► Єдності кількісного і якісного (достатня кількість
показників для висновків).
Система заходів для проведення
діагностики:
► Підбір
тестів, анкет, питань до співбесід,
протоколів, фіксування результатів
спостережень;
► Проведення діагностування вихованців,
педагогів, методичних формувань;
► Обробка й аналіз результатів діагностики;
► Узагальнення підсумків діагностування;
► Розробка методичних рекомендацій щодо
подальшого удосконалення організації
навчально-методичної роботи.
Види і форми контролю:
► За
змістом (комплексний, тематичний,
параметричний (відповідність встановленим нормам));
► За метою (попереджувальний,
поточний, підсумковий);
► За об'єктом (персональний,
узагальнюючий);
► За періодичністю (систематичний,
періодичний, одноразовий);
► За суб'єктом (адміністративний,
громадський, взаємоконтроль,
самоконтроль)
Алгоритм контролю:
► Визначення
питань для вивчення;
► Визначення об'єкта контролю;
► Визначення термінів проведення;
► Визначення форми контролю;
► Збір інформації;
► Аналіз;
► Рекомендації;
► Визначення терміну перевірки
рекомендацій.
Підготовка до контролю:
► Вивчення
нормативних документів
► Складання плану перевірки та основних
питань змісту: методи роботи, терміни
проведення, форми узагальнення, види і
форми надання методичної допомоги
► Розподіл функцій
► Повідомлення про перевірку
Результати перевірки:
► Довідка;
► Наказ.
Типові недоліки в процесі
педагогічного аналізу:
► Відсутність мети відвідування й аналізу занять;
► Поверховість аналізу, його фрагментарність;
► Некритичне ставлення до інновацій;
► Пасивне оцінювання;
► Невміння проводити порівняльний аналіз;
► Формулювання висновків, що не відповідають
аналізу з точки зору досягнутого результату;
► Поверховість або відсутність конкретних
пропозицій, рекомендацій;
► Не здійснюється контроль за результатами
попереднього аналізу.
Здійснюючи контрольно-аналітичну
діяльність, пам'ятай про:
►
Створення під час контролю стимулів до активної творчої
діяльності;
►
Створення умов для постійного самовдосконалення;
►
Об'єктивне оцінювання під час контролю;
►
Спільне визначення програми подальшого удосконалення;
►
Контроль проводиться постійно та планово - тоді він
сприймається як норма;
►
При тотальному контролі працівники знімають із себе
відповідальність за якість роботи;
►
Не можна контролювати те, на що раніше не зверталась
увага;
►
Не зосереджувати увагу контролю на “улюбленому” об'єкті
- інші члени колективу випадають з поля зору;
►
Низька компетентність та страх зіпсувати стосунки з
підлеглими - погані супутники керівника;
►
Систематичне навчання правильного виконання
функціональних обов'язків знімає надмірну опіку та
виводить підлеглих на самоконтроль;
►
Співпраця адміністратора й працівника;
►
Якщо відпрацьовану схему не контролювати - це може
привести до хаосу.
Тематичний контроль передбачає вивчення окремого питання в
класі або в закладі в цілому, що дає змогу
глибоко проаналізувати зміст, методи і
прийоми роботи з дітьми
Термін проведення – протягом тижня
Орієнтовні питання для контролю:
► Виконання
вимог нормативних документів
► Виконання завдань певного розділу програми
► Усунення недоліків в освітній діяльності, що
були виявлені під час попередньої перевірки
► Використання рекомендацій МОНУ,
перспективного досвіду
Підготовка до
проведення тематичного
контролю
Етапи:
► Визначення
мети, об'єктів та суб'єктів
контролю, параметрів оцінки, методів і форм
контролю, підбиття підсумків та терміну
проведення
► Складання плану проведення тематичного
контролю
► Підготовка керівника до проведення контролю
► Розподіл обов'язків та визначення термінів
проведення
Перший етап
► Визначення
мети
► Визначення завдань
► Визначення об'єкту
► Очікуваний результат
Результати
► Удосконалення
освітнього процесу
► Зростання професійної майстерності
педагогів
Другий етап
(складання плану перевірки)
►
►
►
►
►
►
Вивчення стану створеного предметно-розвивального
середовища, умов для організації педагогічного процесу за
відповідною темою;
Оцінювання змістовності, системності, послідовності
перспективного та календарного планування, його
відповідність віковим особливостям дітей та завданням
програми;
Визначення педагогічної майстерності вихователів,
ефективності методів та прийомів, які він використовує у
роботі з дітьми, доцільності форм організації дитячого
колективу
Аналіз розвитку дітей, сформованості певної життєвої
компетентності
Оцінювання рівня організації роботи методичного кабінету –
наявність методичних розробок, рекомендацій
Вивчення взаємодії з батьками, оцінка батьками роботи
вихователя
Третій етап
(підготовка до тематичного контролю)
► Перегляд
інструкції, наказів МОНУ органів
управління освітою з відповідних питань;
► Опрацювання психолого-педагогічної,
методичної літератури;
► Підбір діагностичних методик, анкет,
тестів, протоколів;
► Аналіз результатів
Четвертий етап
(розподіл обов'язків)
► Суб'єкти
контролю : психолог,
музичний керівник , учитель -логопед,
досвідчені вихователі, медична сестра.
► Завдання керівника : поставити перед
кожним учасником конкретну мету,
надати допоміжні матеріали анкети ,
схеми)
Підсумки тематичного контролю
► Аналітична
довідка(заслуховують на
педраді, зберігають в методичному
кабінеті)
► наказ
Узагальнення та систематизація
матеріалів:
► План
тематичної перевірки
► Матеріали вивчення (анкети, протоколи,
діагностики)
► Аналітична довідка з пропозиціями
► Витяг з протоколу педради
Фронтальний та підсумковий
контроль –
передбачає вивчення стану
життєдіяльності дітей за всіма
сферами та лініями розвитку ,
системи освітньо-виховної роботи
педагогів у окремому дитячому
колективі
Питання для фронтального
контролю
► Чи
має освітній процес особистісну
спрямованість?
► Чи забезпечується повноцінний
розвиток дітей?
► Чи стимулюють їхню пізнавальну
активність?
► Чи налагоджено зв’язок морального,
розумового, фізичного естетичного та
трудового виховання дітей?
Фронтальний контроль
здійснюється:
►В
процесі спостережень
► Під час аналізу календарних планів
► Під час бесід з вихователями
► В процесі експертизи рівня розвитку,
вихованості та знань дітей.
Періодичність контролю – не більше
1-2 рази на рік
У кожній віковій групі – 1 раз на 5 років
Тривалість – від 3 днів до тижня
Узагальнюється - довідкою
Результат – обговорюють під час засідання
педради, виробничої наради, видають наказ
Підсумковий контроль –
дає змогу визначити
результативність роботи за різні
періоди
Наприклад :
► підсумки роботи за півріччя, навчальний
рік;
► підсумки літнього оздоровлення;
► підготовка закладу до нового
навчального року
Періодичність
–
упродовж 5 днів
Мета:
► підбиття підсумків роботи за рік;
► виявлення готовності вихованців випускних
груп до навчання в школі;
► визначення компетентності вихователів;
► аналіз експериментальної роботи;
► отримання висновків щодо ефективності
упровадження нової технології , методики;
► аналіз роботи певного педагога;
► комплексна оцінка ДНЗ напередодні атестації
Результат контролю: довідка
Вимоги до довідки:
► лаконічність
► чіткість
► аналітико-оцінювальний характер
► позитивні аспекти
► негативі аспекти
► висновки-пропозиції (конкретність,
зазначення термінів)
Оперативний контроль –
передбачає вивчення процесу :порівняння,
узагальнення, аналіз , пошук причин, які
викликали ту чи іншу проблему.
Має випереджальне значення
Оперативний контроль
спрямований на :
► Виявлення
стану роботи педагогічного
колективу та окремих вихователів на
певному етапі;
► Вивчення щоденної інформації про хід та
результати педагогічного процесу,
виявлення причин, що порушують його;
► Перевірку виконання попередніх
пропозицій, окремих рішень тощо.
Вимоги до оперативного
контролю:
► Плановість
► Розподіл
за часом
► Фіксація у діловій документації
Результати обговорюють під час
засідання педради, виробничої наради,
видають наказ
Періодичність: 6-7 питань на місяць
Зміст контролю передбачає:
► Оцінку
роботи за день, тиждень
(щонайбільше -місяць)
► Виявлення тих чи інших відхилень у ході
освітнього процесу
► Встановлення причин відхилення фактичного
рівня компетентності дітей
► Педагогічні умови, створені в групі для
роботи з дітьми конкретного віку(дидактичні
посібники, ігри)
► Санітарний стан приміщень
► Виконання розпорядку дня
Вимоги до записів у діловому
щоденнику:
► Аналіз
► Висновки
► Рекомендації(ґрунтовність,
конструктивність, доцільність)
Види оперативного контролю:
► Попереджувальний
► порівняльний
Завдання попереджувального
контролю:
► Запобігання
виникненню того чи іншого
недоліку
► Профілактика можливих недоробок
► Відбір раціональних методів роботи
Методи:
► Бесіда
► Практична
допомога у плануванні,
складанні конспектів занять
► Перевірка плану на наступний день
Мета порівняльного
контролю:
► Співставлення
результатів роботи
вихователів за певними розділами
програми
► Допомога у виробленні єдиних вимог до
дітей
Дякую за увагу!