Презентація

Download Report

Transcript Презентація

Основні поняття комп’ютерних мереж
Сервер – це комп’ютер, що надає свої ресурси іншим
абонентам мережі, але не використовує їх ресурси.
Клієнтом називають абонента мережі, який лише
використовує мережні ресурси, але свої ресурси в
мережу не віддає. Комп’ютер-клієнт часто називають
робочою станцією.
Типи мереж
Локальна
Глобальна
Локальна комп’ютерна мережа – система
взаємопов’язаних комп’ютерів, що працюють у
межах однієї будівлі або організації.
Глобальні мережі не обмежують кількість
абонентів, тому вони можуть об’єднати
комп’ютери, розміщені по всьому світу.
Схема основних ознак локальних мереж
Висока
швидкість
передавання
інформації
Низький рівень помилок
передавання даних
Ознаки
локальних
мереж
Обмежена
кількість
комп’ютерів у
мережі
Ефективний
механізм
керування
обміном у
мережі
Велика
пропускна
спроможність
Робочі групи та домени
Робочі групи – це формальні групи, що мають певну назву, до складу
яких входять кілька клієнтів однорангової локальної мережі, що
об’єдналися для виконання певного комплексу завдань.
Мережний адміністратор – людина, яка відповідає за роботу мережі,
забезпечує та контролює фізичний зв’язок між комп’ютерами, налаштовує
мережне обладнання, визначає можливості користувачів використовувати
ресурси мережі та застосунків.
Домен – це логічна група будь-яких комп’ютерів мережі, що мають
спільне ім’я, спільну єдину базу користувачів, єдині параметри безпеки
та інші однакові параметри.
Інтернет. Принципи функціонування Інтернету.
Інтернет (Interconnected Networks) - це міжнародне об’єднання
комп’ютерних мереж.
Маршрутизація – процес визначання шляху в мережі, яким блок
даних (пакет) можна передати адресату (утримувачу).
ІР-адреса – унікальна фізична адреса комп’ютера, під’єднаного до
Всесвітньої мережі. Вона містить всю інформацію про ваш комп’ютер.
адреса
комп’ютера
192.168.22.112
адреса
регіональної
мережі
адреса
локальної
мережі
Доменне ім’я – це символьна адреса комп’ютера,
підключеного до всесвітньої мережі.
Доменну адресу читають і обробляють в зворотному порядку.
У крайньому справа полі записують скорочення з двох літер
(індекс), що відповідає певній країні. Наприклад, Україна – ua,
Росія – ru, Германія – de, Сполучені Штати Америки – us.
Крім назв країн, є поділ за тематичними ознаками. Наприклад, індекс
edu позначає навчальні заклади, gov – державні, com – комерційні
установи.
Уміст інших полів визначає країна-володарка регіональної мережі.
Наприклад, kiev – Київ, spb – Санкт-Петербург. Після цього
вказують скорочену назву організації, що має локальну мережу.
Наприклад, mon – Міністерство освіти і науки, ictv – телеканал
ICTV.
доменне ім’я
www.museum-ks.kiev.ua
країна
місто
організація
Фактично днем народження Інтернету як глобальної
мережі є 1 січня 1983 р., коли був прийнятий єдиний
протокол обміну даними – ТСР/ІР, що визначає
правила, які мають використовувати різні комп’ютери
для обміну даними у глобальній мережі.
Провайдер – організація, що надає користувачам доступ
до Інтернету.
Всесвітня павутина. Призначення браузера.
Всесвітня павутина – www (World Wide Web) – один із
сервісів Всесвітньої мережі, гіпертекстова інформаційнопошукова система Всесвітньої мережі (розподілена по всьому
світу загальна база даних).
Веб-сторінка – окремий документ, що є мінімально адресовною
частиною сервісу www.
Об’єднання кількох розміщених разом веб-сторінок, що містять
пов’язану між собою інформацію, називають веб-сайтом.
Браузер – спеціальна програма, що полегшує процеси
переміщення між веб-сайтами Всесвітньої мережі, пошуку,
збирання та збереження інформації.
Найпопулярніші браузери – Internet Explorer, FireFox,
Opera.
Адресу обраного сайту записують в адресному рядку браузера у форматі
URL.
URL (Uniform Resource Locator)- універсальний вказівник ресурсів,
адреса, що вказує шлях до конкретного документа, розміщеного у
Всесвітній мережі.
Ця адреса складається з таких частин
• назва протоколу передавання гіпертексту (http://)
•тип використовуваного ресурсу (www)
•доменне ім’я
Тип ресурсу
http://www.getman-museum.kiev.ua
Назва
протоколу
Доменне ім’я
Гіпертекст – багатокомпонентний текст, поданий у формі
змістовно пов’язаних між собою окремих блоків (текстових
фрагментів або графічних зображень).
Гіперпосилання – спеціальним чином виділений фрагмент
гіпертексту (текстовий фрагмент або графічний об’єкт), що
містить сховане від користувача посилання на інший документ,
графічний файл чи файл, що містить звук або відео або адресу
іншого сайту.
Найпоширеніші служби Інтернету
1. Електронна пошта – один з найдавніших сервісів
Інтернету, створений 1971р. Так назвали один зі способів
передавання інформації у комп’ютерних мережах.
Переваги: адресат отримує інформацію майже миттєво;
повідомлення можна ожночасно відправляти за кількома
адресами.
2. Телеконференція (форум)– метод проведення дискусій на
визначену тему між віддаленими групами користувачів, що може
відбуватися як у режимі реального часу, так і шляхом переглядання
повідомлень.
Більшість конференцій регулюються спеціальною людиною –
модератором, який переглядає повідомлення та приймає рішення
про їх публікацію.
3. Файловий сервіс (FTP) призначений керувати
передаванням файлів у комп’ютерних мережах.
4. Віддалене керування комп’ютером (Telnet) дає змогу
перетворити ваш комп’ютер на віддалений термінал іншого
комп’ютера. Інформація, яку ви за допомогою пристроїв уведення
вводите у власний комп’ютер, передається для обробляння іншому
комп’ютеру, а результати буде виведено для вас за допомогою ваших
пристроїв виведення (наприклад, ваш монітор).
5. Інтерактивне спілкування.
До інтерактивних сервісів належать
•Чат – розмови за допомогою Інтернету, створив в
1988 році фінський студент Ярко Ойкарінен;
•Миттєві повідомлення (ICQ) дає змогу
обмінюватись повідомленнями в реальному часі.
6. ІР-телефонія.
Інтернет можна використовувати для голосового зв’язку між абонентами
аналогічно до того, як використовують звичайний телефон.
7. Електронна платіжна система
Це сукупність процедур та пов’язаних із ними
комп’ютерних мереж, що їх використовують для
проведення фінансових операцій.
Питання теоретичної роботи
1. Сервер (197)
2. Клієнт (197)
3. Типи мереж. Визначення кожного (197, 198, 200)
4. Схема основних ознак локальних мереж (198)
5. Робоча група (206)
6. Мережевий адміністратор (206)
7. Домен (207)
8. Інтернет (220)
9. Маршрутизація (221)
10. ІР-адреса (221)
11. Доменна адреса. Правила записування доменних адрес. (222)
12. Протокол обміну даними (222)
13. Провайдер (223)
14. Перелічити послуги Інтернету (мін 8). (224)Давати визначення будь-ким двом (239)
15. Всесвітня павутина (www) (225)
16. Браузер. Приклади браузерів. (225)
17. Веб-сторінка (225)
18. Веб-сайт (225)
19. URL –адреса . З яких частин складається?(226)
20. Гіпертекст (227)
21. Гіперпосилання (227)