Transcript Види локальних мереж

План
1. Види компютерних мереж.
2. Апаратні та програмні засоби
мереж.
3. Технологія клієнт-серевер.
4. Види локальних мереж
КОМП'ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ
— комп'ютери,
з'єднані
між собою
лініями зв'язку
Види комп'ютерних мереж
Локальні
Регіональні
Глобальні
Міжнародні та
міжконтинентальні
У локальні мережі об'єднують комп'ютери, розміщені в одному будинку чи
одній організації, наприклад, у школі, університеті, універмазі, на заводі тощо.
Короткі лінії зв'язку дають змогу використати для пересилання інформації
дорогі коаксиальні (на зразок телевізійних) кабелі чи оптичні світло-води з
великою швидкістю — 20 Мбітів/с і більше.
Декілька з'єднаних між собою локальних мереж утворюють глобальну
мережу. Глобальні мережі зв'язують абонентів у межах країни чи планети.
Глобальними є мережі для замовлення авіаквитків; мережі, що об'єднують
наукові осередки країни; банківські мережі тощо. Інформація в них
пересилається зазвичай телефонними лініями зв'язку чи через супутники.
Регіональні мережі з'єднують комп'ютери у межах міста, області, кількох
підприємств чи організацій, інститутів чи заводів. Інформація в них
пересилається телефонними лініями зв'язку зі швидкістю до 100 Кбітів/с.
Міжнародні та міжконтинентальні мережі (Bitnet, Relcom тощо) об'єднують
абонентів з різних країн. Міжконтинентальними є спеціалізовані мережі
міжнародних авіакомпаній, банківські мережі тощо.
Апаратні та
програмні
засоби мереж
Найпростішим прикладом локальної мережі є два з'єднані між собою
комп'ютери. З'єднання здійснюється спеціальним кабелем через гніздапорти, що є на задній стінці системного блоку. У Windows 9х є всі необхідні
програмні засоби для підтримки функціонування такої системи, що
називається «прямим з'єднанням».
Якщо у мережу з'єднують більше двох комп'ютерів, то для цього
потрібна мережева плата, яка вставляється у материнську. Для ІВМ сумісних ПК мережеві плати мають бути типу Ethernet, але найкраще,
якщо на ній написано «Розроблено для Windows XP». Для функціонування
такої мережі потрібне спеціальне програмне телекомунікаційне
забезпечення, куди входять програми для роботи з електронною поштою,
для обміну даними між комп'ютерами та налаштування їх взаємодії.
Функціонування мереж підтримують спеціальні комп’ютери, які
використовують для адміністративних потреб. Вони перевіряють
працездатність комп'ютерів мережі, розширюють або звужують мережу,
ведуть облік, надають користувачам інформацію щодо ресурсів мережі.
Оскільки в локальну мережу інформація може надходити від інших
локальних мереж, то для підтримки зв'язку використовують спеціальні
комп'ютери і програми, які називаються шлюзами для мереж з різними
протоколами і мостами для мереж з однаковими протоколами. Для
захисту своєї інформації чи для відсікання потоків непотрібних даних
використовують комп'ютер, що виконує захисні функції та називається
брандмауером.
Основним технічним засобом під'єднання ПК до глобальної мережі
через телефонну лінію є модем. Сучасний модем характеризується
швидкістю передавання даних 28 чи 56 Кбітів/с, що є межею пропускної
здатності традиційних телефонних ліній.
Технологія клієнт-сервер
Група осіб, які користуються локальною мережею, називаються робочою групою,
а окремо взятий комп'ютер — робочою станцією. Якщо всі комп'ютери в мережі
рівноправні, то така локальна мережа називається одноранговою. Якщо в мережі
є комп'ютер, з якого черпають інформацію робочі станції, то такий комп'ютер
називається сервером, робочі станції — клієнтами, а з'єднання — мережею типу
клієнт-сервер. Прикладами програм-клієнтів можуть слугувати програмиброузери Internet Explorer, Ореrа, програми електронної пошти The Bat!, Outlook
Express тощо. Робочі станції можуть розміщуватися на значній відстані від
сервера, наприклад, вдома. Якщо вони з'єднуються із сервером телефонною
лінією, то такий принцип з'єднання наливається віддаленим доступом до сервера.
Апаратна підтримка з'єднання здійснюється через модем. Якщо телефонна лінія
використовується лише для роботи мережі, то таке зєднання називається
виділеною лінією. Комп'ютер з віддаленим звязком до сервера інакше називають
абонентським пунктом.
Види локальних мереж
(за схемами (способами) зєднання комп'ютерів)
Зіркоподібний спосіб
КІЛЬЦЕВА МЕРЕЖА
ОДНОКАНАЛЬНА МЕРЕЖА
За схемами (способами) зєднання комп'ютерів локальні мережі поділяють на
зіркоподібні (вузлові), кільцеві та одноканальні. Такі схеми називають
топологіями мереж.
Зіркоподібний спосіб об'єднання комп'ютерів використовують, наприклад, у
банківських мережах. Усі абоненти такої мережі з'єднані з центральним
комп'ютером: (сервером) або з концентратором. Об'єднані між собою центральні
комп'ютери мереж утворюють багатозіркову мережу.
У кільцевих мережах абоненти з'єднані безпосередньо між собою, а не з
центральним комп'ютером. Обладнання та експлуатація кільцевих мереж коштує
дешевше. Такий спосіб, який ще має назву Talking Ring, використовують, наприклад,
в однорангових мережах в навчальних закладах тощо. Він є менш надійний від
попереднього, оскільки пошкодження чи від'єднання кабелю веде до зупинки
функціонування мережі.
Одноканальний (магістральний) спосіб об'єднання абонентів використовують
з метою економії витрат на дорогі лінії зв'язку. Тут усі абоненти приєднані через
комутатори до одного каналу зв'язку, який називається каналом (магістраллю,
шиною).
Роботу в локальних мережах забезпечують операційні системи Novel NetWare,
Windows NT/98/XP, Unix і Linux.