Тема 6. Договори у сфері інтелектуальної діяльності

1.

2.

3.

4.

5.

Класифікація ліцензійних договорів, економічна та правова сутність ліцензійних договорів. Структура та зміст ліцензійного договору. Види ліцензійних платежів. Підходи до оцінки інтелектуальної власності. Принципи та методика розрахунку ціни ліцензії.

1. Класифікація ліцензійних договорів, економічна та правова сутність ліцензійних договорів Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності:

 ліцензійний договір;  договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності;  договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності;  інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

Види ліцензій

   

Виключна ліцензія

видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

Одинична ліцензія

видається лише одному ліцензіату і виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання ліцензіаром цього об'єкта у зазначеній сфері.

Невиключна ліцензія

у зазначеній сфері.

не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта За згодою ліцензіара, наданою у письмовій формі, ліцензіат може видати письмове повноваження на використання об'єкта права інтелектуальної власності іншій особі (субліцензію).

Класифікація ліцензійних договорів залежно від виду об'єкту інтелектуальної власності:



договір про передачу права на використання винаходу;



договір про передачу права на використання корисної моделі;



договір про передачу права на використання промислового зразка;



договір про передачу права на використання знаку для товарів і послуг;



договір про передачу права на використання «ноу-хау» і ін.

Залежно від способу охорони предметів ліцензійних договорів вони діляться на

 патентні;  безпатентні (рішення, по яких правова охорона вже не діє; ноу-хау; винахід, на який ще не виданий патент, а тільки подана заявка);  комплексні

.

2. Структура та зміст ліцензійного договору

    У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

Предметом ліцензійного договору не можуть бути права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, які на момент укладення договору не були чинними. Права на використання об'єкта права інтелектуальної власності та способи його використання, які не визначені у ліцензійному договорі, вважаються такими, що не надані ліцензіату.

Структура типового ліцензійного договору: Преамбула 1. Визначення термінів 2. Предмет договору 3. Технічна документація 4. Технічні удосконалення і нові патенти 5. Зобов'язання і відповідальність 6. Технічна допомога 7. Платежі 8. Інформація і звітність 9. Конфіденційність інформації і документації 10. Захист прав, що передаються 11. Реклама 12. Форс-мажорні обставини 13. Вирішення спорів 14. Термін дії, умови розірвання договору 15. Інші умови Додатки

3. Види ліцензійних платежів



роялті



паушальний платіж



комбіновані платежі

4. Підходи до оцінки прав на об'єкти інтелектуальної власності



Витратний підхід

заснований на припущенні, що вартість об'єкта інтелектуальної власності дорівнює вартості витрат на його створення, доведення до робочого стану й амортизацію. 

Порівняльний (ринковий) підхід

полягає в порівнянні об'єкта, що оцінюється, з аналогічними по призначенню, якості і корисності об'єктами, які були продані на цей час на аналогічному ринку. 

Дохідний підхід

полягає в тім, що вартість прав на об'єкт інтелектуальної власності (ОІВ) визначають як функцію доходу, що може принести використання даного ОІВ у майбутньому.

5. Принципи та методика розрахунку ціни ліцензії



Верхньою межею ціни ліцензіара

служить найменша з його оцінок: приросту прибутку покупця в результаті застосування технології;  вартості закупівлі покупцем аналогічної технології в іншого продавця;   витрат самостійної розробки технології ліцензіатом.

Для ліцензіата "верхньою межею" ціни

здобувається, є найменша з його оцінок тих же показників, але розрахованих у зворотній послідовності: власних витрат на розробку аналогічної технології або обхід патентів ліцензіара; на технологію, що   витрат на придбання такої ж технології в іншого постачальника; приросту прибутку або економії за рахунок придбання технології в ліцензіара або витрат порушення патентних прав ліцензіара;  наслідків від відмовлення від придбання даної технології.

Нижня межа ціни ліцензіара

– його оцінка витрат передачі технології плюс «упущеної» вигоди (приріст додаткового прибутку, яку б міг одержати власник технології на ринках, що він віддає покупцеві).

Нижня межа ціни для ліцензіата

– оцінка витрат ліцензіара по передачі технології.

Реальна ціна буде знаходитися між нижньою межею ціни ліцензіара і «стельовим» значенням ціни ліцензіата.

Визначення ціни ліцензії на основі оцінки розміру прибутку ліцензіата

C



V



T



P r



S h

Метод розрахунку ціни ліцензії на базі роялті

C r



t t

 

T

 1

V t



Z t



R t

де: C r V t році t; – розрахункова ціна ліцензії; – обсяг очікуваного випуску продукції по ліцензії в Z t – продажна ціна виготовленої по ліцензії продукції в році t; R Т – термін дії ліцензійного договору;  t – розмір роялті в році t; – сума цін ліцензії за роки дії ліцензійної угоди.

Розрахунок ціни ліцензії при паушальній формі платежу

C p

 

T t t

  1

V t



Z t



R t



K t

де: C r V t – розрахункова ціна ліцензії; – обсяг очікуваного випуску продукції по ліцензії в році t; Z t R  t – продажна ціна виготовленої по ліцензії продукції в році t; – розмір роялті в році t; Т – термін дії ліцензійного договору; – сума цін ліцензії за роки дії ліцензійної угоди.

Кt – коефіцієнт дисконтування, що розраховується по формулі

K t

  1 1

a

100

t

,

де: а – відсоток по кредитних операціях, стягнутий ведучим комерційним банком країни ліцензіара (дисконт); t – період з дати підписання договору до дати одержання ліцензіаром роялті у відповідному році .

«Витратний» метод

C р

 Kc

T T

  

t k t н З t



k t



k tі

К с – коефіцієнт морального старіння,

K c

 1

Тф Тн

Т ф Т н З K t t – фактичний термін дії патенту на дату оцінки, – юридичний термін дії патенту (для винаходу у фармації – 25 років), – річні сумарні витрати на об’єкт інтелектуальної власності в році t, – коефіцієнт дисконтування Ktі – коефіцієнт індексації, який враховує зміну середнього індексу цін в t - році, t – прогнозований період часу.