Transcript І.В.Маматказін. Психолого-педагогічне управління навчальною

Психолого-педагогічне управління
навчальною діяльністю
соціально занедбаних учнів
та учнів з легкою затримкою психічного
розвитку в умовах середньої
загальноосвітньої школи
Директор ЗНЗ №231 Маматказін І.В.
Усе почалося з першого
експериментального проекту
“Освіта і здоров’я
крокують разом”
у 2005 році
Проблема: скарги батьків на розвиток
захворюваності у дітей під час навчання:
Сколіози
Погіршення зору
Деформація грудної клітини
Ожиріння
Захворювання органів травлення
Порушення нервової системи
Порушення постави
А народження
інноваційної
освітньої ідеї
відбулося ще
в 2004 р.
Низький рівень
успішності серед учнів
1-4-х класів,
Скарги батьків на
погіршення здоров’я
учнів
Стан здоров’я учнів
Недостатня увага вчителів до питань
збереження психічного і фізичного
здоров’я учнів під час НВ процесу
Використання
здоров’язберігаючих
технологій у
навчальному процесі
Практичні
семінари для
педагогічних
працівників
Навчання
“в русі”
Консультативні
зустрічі
з медичними
працівниками
Оздоровча
робота
Корегуюча
гімнастика,
ЛФК
Ароматерапія
Методичні
зустрічі
з керівником
експерименту
Організація
дозвілля та
літнього
оздоровлення
Лекторій
для батьків
Робота
з батьками
Робота
гуртків і
спортивних
секцій
Виховні
заходи
Узагальнювальний етап (2009-2010 н.р.)
Учні краще засвоювали матеріал, підвищили свій фізичний рівень.
Підвищився рівень навчальних досягнень.
Підвищився рівень самооцінки учнів.
Частина учнів, які мали проблеми порушення постави, покращили стан
здоров’я.
Експеримент довів, що за умови активної роботи вчителя і батьків, а також
виконання рекомендацій спеціалістів, можна досягти навіть покращання
здоров’я учня.
Більшість учнів, які мали проблеми зі здоров’ям, за роки експерименту не
погіршили свій стан
Збільшилася кількість учнів, які займаються в танцювальних гуртках,
спортивних секціях.
Зменшилася кількість пропущених через хворобу уроків.
Вчителі, працюючи за такою методикою, звикли до постійного пошуку,
використання оздоровчих форм роботи, що дало поштовх до участі вчителів
у проектній діяльності.
Збільшилася зацікавленість батьків у використанні оздоровчих технологій.
Фізичний розвиток учнів
мав позитивну динаміку.
Результати, досягнуті під час
реалізації експерименту,
втішні, але…
Майже в кожній паралелі класів
маємо 1-4 учнів, які фактично
не навчаються.
Складається враження,
що їх навчити не можна.
Ми з’ясували, що
основною причиною
відставання учнів є
затримка психічного
розвитку та соціальна
занедбаність.
Це стало основою для наступного
експериментального проекту
Мета дослідження:
теоретичне обґрунтування, розроблення та
апробація засобів і методів управління
навчальною діяльністю соціально занедбаних
учнів та учнів із легкою затримкою психічного
розвитку в середній загальноосвітній школі.
Завдання експерименту:
1. Здійснити теоретичний аналіз управління навчальною
діяльністю учнів означеної категорії та дослідити практику
його застосування в середніх загальноосвітніх та у
спеціальних школах.
2. Здійснити психолого-педагогічний аналіз засобів і методів
навчання у спеціальних та середніх загальноосвітніх школах.
3. Розробити систему управління навчанням дітей означеної
категорії за принципами інклюзивної освіти.
4. Експериментально перевірити ефективність розробленої
системи управління навчальною діяльністю учнів означеної
категорії в середній загальноосвітній школі.
Етапи реалізації програми:
1. Підготовчий (2008-2009).
2. Практичний етап (2009-2014).
3. Узагальнювальний етап ( 2014-2015).
•На підготовчому етапі
(2008-2009 н.р.) :
- здійснено аналіз національних та зарубіжних науковопрактичних досліджень, досвіду педагогів, психологів,
медиків з даної проблеми;
- обрано методики для проведення діагностик стану
фізичного та психічного здоров’я школярів,
- визначено основні проблеми та труднощі, з якими
стикаються діти, вчителі та батьки;
- визначено шляхи роботи з цими дітьми в умовах
загальноосвітньої школи;
- визначено напрями роботи щодо підготовки педагогічного
колективу до нового педагогічного експерименту.
Практичний етап (2009-2014р.р.)
У 2009-2010 н. р. працювали перший та
другий класи.
У 2010-2011 н. р. було відкрито 3-й клас.
Усього в інклюзивних класах навчався
41 учень.
Улітку 2011 року набрано 1 клас (14 дітей),
п’ятеро з яких мають різні логопедичні
проблеми.
На практичному етапі кожного навчального року
ставляться уточнені завдання
( 2010-2011 н.р.)
А)
удосконалення організації навчально-виховного процесу в
інклюзивних класах;
Б)
розроблення та апробація індивідуальних навчальних планів
для учнів з ЗПР;
В)
відбір та апробація оптимальних форм і методів роботи в
інклюзивних класах:
- під час уроків та позакласної діяльності;
- для проведення корекційно-розвивальних занять;
для розвитку соціально-комунікативних навичок дітей та
корегування їх неадекватної поведінки;
- для проведення моніторингу і діагностування.
-
Робота з педагогічним
колективом
з реалізації
завдань програми
Форми методичної роботи
з учителями
Науковотеоретичні
семінари
“Круглі столи”
Психологопедагогічні
консиліуми
для педагогів
Творчі зустрічі з
представниками НПУ
імені М.П.Драгоманова
Творчі групи педагогів,
які працюють
в інклюзивних класах.
Робота з батьками
Практичні семінари,
організовані Фондом
“Крок за кроком”
Методичні та
організаційні
оперативки
Взаємовідвідування
уроків
Гуртки:
•
•
•
•
•
•
•
Умілі руки
Хореографічний
Музична терапія
Чарівний пензлик
Конструювання
Лікувальної фізкультури
Туристичний (з 3-го класу)
Рівень захворюваності учнів інклюзивних класів (1А, 2-А, 3-Б) грудень 2010 р.
Усього в цих класах навчається 41 учень.
•
•
•
•
•
•
•
•
Здорові – 8 учнів
Порушення мовлення – 26 учнів
Захворювання дихальної системи – 6
Порушення опорно-рухового апарату – 5
Порушення зору – 4
Захворювання шлунково-кишкового тракту – 4
Захворювання серцево-судинної системи – 2
Не обстежено - 7
За результатами обстеження логопедом
виявлено 26 (63%) учнів (за медичними
картками - 7) з порушенням усного та
писемного мовлення.
З них:
- з фонетичними вадами – 13 дітей;
- з фонетико-фонематичними – 2 дітей;
- з дисграфією – 11 учнів.
Хід експерименту відслідковувався за
такими показниками:
• Розвиток психічних процесів (пам’ять,
увага),
• Психологічна готовність до школи;
• Шкільна адаптація та мотивація;
• Рівень інтелекту;
• Зорово-моторне сприйняття.
• Моніторинг і діагностування проводяться
в кожному інклюзивному класі.
2-А клас. Дослідження шкільної мотивації та
адаптації
Високий
Кінець 2009-2010н.р. Початок 2010-2011 н.р. I семестр 2010-2011 н.р.
6
5
4
3
2
1
0
Вище
середнього
Середній
Зовнішня
мотивація
Низький
Ігрова
мотивація
Дезадаптація
2-А клас.
Результати дослідження інтелекту
Кінець 2009-2010 н.р. Початок 2010-2011 н.р. I семестр 2010-2011 н.р.
6
5
4
3
2
1
0
Високий
Вище
середнього
Середній
Нижче
середнього
Низький
Дуже низький
2- А клас. Дослідження психічних процесів
Результати дослідження уваги
Кінець 2009-2010н.р. Початок 2010-2011 н.р. I семестр 2010-2011 н.р.
5
4
3
2
1
0
Високий
Вище
середнього
Середній
Нижче
середнього
Низький
2- А клас.
Результати дослідження пам`яті
Кінець 2009-2010н.р. Початок 2010-2011 н.р. I семестр 2010-2011 н.р.
7
6
5
4
3
2
1
0
Високий
Вище
середнього
Середній
Нижче
середнього
Низький
2-А клас.
Довільна регуляція діяльності
Кінець 2009-2010н.р. Початок 2010-2011 н.р. I семестр 2010-2011 н.р.
10
8
6
4
2
0
Високий
Вище
середнього
Середній
Низький
Дуже низький
• Висновки:
1. Розумовий розвиток дітей із ЗПР відбувається за тими ж
закономірностями, що і розвиток нормальних дітей, тільки повільніше.
2. При корекційному навчанні у таких дітей розвиваються :
спостережливість, запам'ятовування, довільна увага і пам'ять, складні форми
аналізу і синтезу, процеси порівняння та узагальнення.
3. Поява інтересу до навчання значною мірою підвищує міцність дитячих
знань, умінь та навичок.
4. Використання на заняттях ігрової діяльності впливає на формування
довільності психічних процесів. Гра сприяє створенню в учнів емоційного
настрою, позитивного ставлення до діяльності, покращує загальну
працездатність.
5. Цілеспрямовані заняття з корекції пам'яті, уваги, мислення, сприймання
активізують пізнавальну діяльність дітей із ЗПР.
6. Розроблена програма корекції пізнавальної діяльності виправдала себе.
Проведені заняття дійсно впливають на корекцію пізнавальної діяльності
школярів із ЗПР.
7. Отримані в ході цілеспрямованої роботи дані можуть бути використані в
подальшій роботі з дітьми із ЗПР.
Моніторинг результатів корекційної роботи з дітьми із
ЗПР з усунення мовленнєвих вад
на кінець 2010-2011 навчального року
№ Ім`я учня, клас
1. Олексій, 1-А
2. Севіль, 1-А
3. Володимир, 1-А
Станом на 01.09.2010 р.
Парасигматизм шиплячих,
параротацизм.
Станом на 24.05.2011р.
Параротацизм.(Автоматизація і
диференціація шиплячих
звуків).
Дизартрія (парасигматизм
Параротацизм; хітизм;
шиплячих звуків;
оглушення дзвінких
параламбдацизм; хітизм;
приголосних; пом’якшена
параротатизм; оглушення
вимова приголосних.
дзвінких приголосних;
(Автоматизація і диференціація
пом’якшена вимова приголосних). шиплячих звуків).
Міжзубний парасигматизм;
(Автоматизація і диференціація
параламбдацизм; параротатизм. шиплячих звуків).
4. Ігор, 2-А
Параламбдацизм. Дислексія.
5. Денис, 2-А
Дислексія. Дисграфія.
6. Ростислав, 3-Б
Дисграфія.
Відвідав всього 11
логопедичних занять (хворіє).
Покращення техніки читання і
письма.
Покращення техніки читання і
письма.
Методичні рекомендації, розроблені в
ході реалізації експерименту
Степанчук Н.К. – вихователь ГПД
• «Трудове навчання школярів з труднощами в поведінці».
• Усунення проявів гіперактивності та агресії шляхом
формування у дитини любові до фізичної праці.
Логопед Опанасенко Г.М.
• Рекомендації для дітей із порушеннями читання й письма.
Ігри та вправи для підвищення якості читання.
Творча група
• Розвиток здібностей учнів з ЗПР, формування умінь та
навичок. Рекомендації для вчителів.
• Психолог Клюка Л.О.
Рекомендації для вчителів інклюзивних класів щодо роботи
з дітьми ЗПР;
Вплив трудової діяльності на корекцію мислення дітей із ЗПР;
Практичні рекомендації для батьків учнів 1-х класів щодо
адаптації дітей.
Програма корекційно-розвивальних занять з розвитку:
• мовлення;
• мислення;
• уваги;
• емоційно-вольової сфери;
• профілактики дезадаптації;
• уяви;
• дрібної моторики.
Не дитина повинна бути
“готовою” до школи та життя
в суспільстві, а школа й
суспільство повинні бути
готовими прийняти дитину.
Дякуємо за увагу!