Transcript Document

Безпека життєдіяльності
являє собою область наукових знань, що охоплюють
теорію і практику захисту людини від шкідливих,
небезпечних та уражаючих факторів в усіх сферах
людської діяльності
•
У побутовій сфері, що охоплює суму факторів, які впливають на
людину в побуті. Реакцію організму на побутові фактори вивчають
такі розділи науки, як комунальна гігієна, гігієна харчування,
гігієна дітей і підлітків.
•
На виробництві, де існує сукупність факторів, що оточують
працівника в процесі трудової діяльності. З ним студенти
знайомляться при вивченні курсу “Основи охорони праці”.
•
У природному середовищі – в процесі взаємодії організму
людини із складовими довкілля.
Дисципліна вирішує такі основні завдання:
• вивчає методи і способи ідентифікації (розпізнавання і
кількісну
оцінку)
негативних
впливів
середовища
існування;
• знайомить студентів із принципами попередження впливу
негативних факторів на людину та захисту її від небезпек;
• розкриває сутність ліквідації негативних наслідків впливу
шкідливих, небезпечних і уражаючих факторів;
• пропонує
шляхи
створення
нормального,
тобто
комфортного стану середовища життя і діяльності людини.
Розподіл часу
144
51 – заняття
під керівництвом
викладача
90 – самостійні заняття
3 – іспит
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
з дисципліни” Безпека життєдіяльності”
для студентів всіх спеціальностей й спеціалізацій
ВЕЧІРНЯ ФОРМА НАВЧАННЯ
Види самостійної
роботи
Планові терміни
виконання
Форми контролю та звітності
Максимальна оцінка,
бали
І. Обов’язкові
За систематичність і активність роботи на семінарських (практичних) заняттях
1.1. Підготовка до
практичних занять
В період сесії
Активна участь на практичних
заняттях, якість доповідей, участь у
дискусіях, представлення тез
доповідей, виступів, розрахунковографічних робіт, відповіді на
тестові запити
20
За виконання індивідуальних завдань, під керівництвом викладача
1.2. Підготовка
виконання
індивідуальних
завдань
та
1.3. Підготовка до
модульних
контрольних робіт
На протязі семестру під
час індивідуальних
занять, але не пізніше
ніж за тиждень до сесії
Перевірка якості виконання
індивідуальних завдань
На останньому
семінарському занятті
Перевірка якості виконання
модульних завдань
Разом балів за обов’язкові види СРС
10
(по 10 балів за кожне з
двох індивідуальних
завдань)
10
40
ІІ. Вибіркові
За виконання завдань для самостійного опрацювання
2.1. Написання
реферату (есе)
за темами 2.1 3.5
На протязі
семестру, але не
пізніше
передостаннього
заняття за
розкладом
Рецензування реферату
(есе) викладачем
10
2.2.
Аналітичний
(критичний)
огляд наукових
публікацій за
темами 2.1 - 3.5
На протязі
семестру, але не
пізніше
передостаннього
заняття за
розкладом
Обговорення результатів
проведеної роботи під час
планових занять або
захисту роботи
10
2.3. Формування
аналітичних
звітів за темами
3.1 - 3.5
На протязі
семестру, але не
пізніше
передостаннього
заняття за
розкладом
Обговорення результатів
проведеної роботи під час
планових занять або
захисту звіту
10
2.4. Проведення
оцінки
інженерної
обстановки на
об’єкті
господарювання
На протязі
семестру, але не
пізніше
передостаннього
заняття за
розкладом
Рецензування роботи
викладачем
10
Разом балі за вибіркові види СРС
10
Всього балів за СРС
50
Змістовий модуль 2: Безпека життєдіяльності.
Тема 2. Лекція 1. Негативні для людини фактори
природного, техногенного, соціально-політичного та
воєнного характеру.
МЕТА
ЗАНЯТТЯ
формування системи теоретичних і прикладних знань із
правових, економічних й організаційних питань захисту людини
від впливу негативних факторів середовища мешкання й праці.
ЛІТЕРАТУРА
1.
2.
3.
4.
Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та
природного характеру: Закон України. - К.: 2000.
Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних
ситуаціях, Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2005. - 286 с.
Стеблюк М.І. Цивільна оборона. - Київ.: “Знання-прес”, 2003, - 570 с.
Шоботов В.М. Цивільна оборона. - Київ.: “Знання-прес”, 2004, - 430 с.
Вступ
1 навчальне
питання
1. Навколишнє
середовище життя і
діяльності людини.
2 навчальне питання
Джерела небезпеки
життєдіяльності
людини та їх
класифікація.
3 навчальне питання
Шкідливі, небезпечні та
уражаючі фактори природного,
техногенного, соціально політичного та воєнного характеру,
їх класифікація за механізмом
уражаючої дії на людину.
Завершальна частина
Біосфера (від грец. "bios" – життя, "spharia" – куля,
сфера) – оболонка нашої планети, в якій
розвивається життя різноманітних організмів
Гідросфера
Тропосфера
(25...30 км)
Літосфера
(3...5 км )
Озоновий шар
Склад атмосфери
Вміст в нижніх шарах атмосфери, %
Елементи
по обсягу
Азот
Кисень
Аргон
Неон
Гелій
Криптон
Водень
Вуглекислий газ
Водяна пара:
у полярних широтах
у екватора
Озон:
у тропосфері
у стратосфері
Ксенон
Метан
Окcид азоту
Окcид вуглецю
78,084
20,946
0,934
0,0018
0,000524
0,000114
0,00005
0,034
0,2
2,6
0,000001
0,001…0,0001
0,0000087
0,00016
0,000001
0,000008
по масі
75,5
23,14
1,28
0,0012
0,00007
0,0003
0,000005
0,0466
0,00009
0,0000003
0,0000078
Загальна маса живої речовини оцінюється величиною
(2,4…3,6)*1012 т. Жива речовина має специфічний хімічний склад.
В ній перебільшує:
Сірки - 0,1 - 1%
Хлору - 0,1 - 1%
Кисню – 60 – 70%
Калію - 0,1 - 1%
Кальцію - 1-10%
Вуглецю - 1-10%
Інших елементів -
до 10%
Водню - 10%
БІОГЕОЦЕНОЗ
БІОЦЕНОЗ (біотична частина)
ЕКОТОП (абіотична частина)
Аутотрофи
Хімічні сполуки довкілля
абіотична речовина, сонячна
енергія
Організми,
співтовариства
Детритоядні
Організми,
співтовариства
Органічна речовина
Гетеротрофи
Організми, співтовариства
Біоакумуляція
0,1
10 000…100 000
1000
1
100
За ступенем й характером дії на організм усі
негативно впливаючи фактори умовно поділяють
на шкідливі, небезпечні та уражаючі
• Шкідливими - є фактори, що стають причиною захворювань
або зниження працездатності. Симптоми ураження, як
правило, зникають після відпочинку чи перерви в їх дії.
• Небезпечними називають такі фактори, які сприяють, у
визначених умовах, травматичним ушкодженням або
раптовому і різкому збудженню організму.
• Під уражаючими факторами розуміють такі, що обов'язково
викликають важкі порушення життєдіяльності організму аж
до летального наслідку.
Фактори довкілля
Шкідливі
Фізичні
Уражаючі
Небезпечні
Хімічні
Біологічні
Соціально – політичні
Джерела
Природа:
Побут:
Виробництво:
Транспорт:
Суспільство:
--
--
--
--
--
Надзвичайні ситуації
Природа:
Побут:
Виробництво:
Транспорт:
Параметри за
межами
допустимих
значень
Параметри за
межами
допустимих
значень
- аварії,
- аварії,
- катастрофи
- катастрофи
Суспільство:
- збуджене,
- спокійне
Вересень - жовтень
Магнітні бурі
Березень - квітень
1
1 Р
- випромінювання
Повені
Серцево – судинні системи
Вітри
Спека
Смерчі
Нервово – психічні системи
Смертність збільшується у 3 – 5 разів, ДТП на 30 %, …
Фізично діючі шкідливі, небезпечні та уражаючі
фактори
Рухомі машини і механізми
Гострі і падаючи предмети
Підвищений рівень шуму, інфразвуку, ультразвуку, вібрації
Іонізуюче випромінювання
Електромережа
Електромагнітні хвилі, ...
Хімічно діючі шкідливі, небезпечні та уражаючі фактори
Небезпечні хімічні речовини та сполуки
Абіотичного походження
Важки метали, отруйні вулканічні гази …
Утворені
Людиною
Рослинами
Токсичні речовини
Тваринами
Мікроорганізмами
Отрути
Токсини
Біологічно діючі шкідливі, небезпечні та уражаючі
фактори
Патогенні мікроорганізми
Бактерії; ріккетсії; гриби; віруси
Хворі організми
Люди, худоба, птахи, риба
…
Продукти життєдіяльності організмів
Шляхи інкорпорації речовин
Ограни травленная
Органи дихання
Шкіра
Заключення
Біосфера
Умови:
Біогеоценоз:
Абіотична
- ΔР;
- Абіотична речовина;
- Δt0C;
- Аутотрофи;
- широта;
- Гетеротрофи;
Біотична
- продукти
харчування
Адаптивні типи людей:
- Гірський;
- Тропічний;
- Помірного поясу;
- Арктичний
Фізично
Хімічно
- Детритоядні
Фактори
Шкідливі
Біологічно
Небезпечні
Уражаючі
Соціально – політично
Тема 2.4. Запобігання та захист від впливу на людину
радіоактивних, небезпечних хімічних речовин та біологічних
засобів.
ЛІТЕРАТУРА
1.
2.
3.
4.
Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та
природного характеру: Закон України.-К.,2000.
Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях,
Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005.-286 с.
Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-570 с.
Шоботов В.М. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2004,-430 с.
1 навчальне питання
Сучасні уявлення механізму
уражаючої дії характерних
для виробництва та побуту
радіоактивних, небезпечних
хімічних
речовин
та
біологічних засобів.
2 навчальне
питання
Запобігання впливу на
людину радіоактивних,
шкідливих
хімічних
речовин,
біологічних
засобів та принципи
захисту від їх негативної
дії.
3 навчальне питання
Принципи, способи та засоби
надання до лікарняної допомоги
людині, при наявності у неї
симптомів ураження
радіоактивними, небезпечними
хімічними речовинами та
біологічними засобами.
Реактивність - здатність організму реагувати на
впливи факторів навколишнього середовища
Забезпечується
захисно-компенсаторними системами і механізмами
вирішальна роль належить
Нервовій системі
Її найважливіші функції:
1) здійснює взаємодію організму з навколишнім середовищем;
2) поєднує органи і системи організму у єдине ціле та погоджує їхню
діяльність;
3) на вищому етапі розвитку нервова система здійснює психічну діяльність
на основі фізіологічних процесів відчуття, сприйняття і мислення.
Основними властивостями нервових волокон є:
Рецептор
Роздратування
Збудливість
Біострум
Нерв
Провідність
Ускладнюється і зникає при:
- розриві;
- здавлюванні;
-припиненні
кровопостачання;
- сильному охолодженні;
- отруєнні...
Рефлекторна дуга
Ентеро- інтеро- рецептори:
фото-, фоно-, термо-, баро-, хемо-,
...
Чуттєвий нерв
Рецептор
Руховий нерв
Ефектор
Рецептори шкіри
20
Холоду
5
Тепла
25
200
Болю
Дотику
В 1 см2
Чутливість дотику
Кінчиків пальців – 3 мг/мм2
Долоня – 12 мг/мм2
П’ЯТКА – 25 мг/мм2
Нейрон
L
Аксон
Синаптична бляшка
A - L = 150см,
V = 150 м/с
B - L = 35см,
V = 20…30 м/с
C - L = 0,5 …5,0см, V = 2…5 м/с
Дендріти
Синапс
Синаптична бляшка
Електричний імпульс
Везикули з
медіатором
Пресинаптична
мембрана
Медіатор - АХ
Синаптична
щелина
Електричний імпульс
АХЕ
ХР
ХР
Постсинаптична мембрана
Електричний імпульс
Везикула
Стимулятори
(амінопірідіни)
АХ
Блокатори АХ
(ботулотоксин)
Емейоцетоз
Імітатори АХ
(нікотін, мускалін)
Рецепція
Блокатори ХР
(атропін, кураріни)
Дерецепція
АХ
АХЕ+АХ
ХР
Na+
Пробки К, Nа нас.
(саксітоксин,
Тетродотоксин)
Шум – звукові коливання з частотою 16 ... 20 000 Гц
Характеристика шуму
Частота - Гц
Рівень L = 10* lg(I/I0), дБ
Голосність – Вт/м2
І0 = 10-12 Вт/м2
Необхідний шум для людини – 10 ... 20 дБ
Поріг болючості
– 140 дБ
Уражається ЦНС – перевантаження рецепторів,
виснаження клітин головного мозку:
симптоми: безсонниця, стомленість, зниження працездатності,
туговухість.
Інфразвук – коливання з частотою менше 16 Гц
Невидимі і нечутливі хвилі
Особливо небезпечні коливання з частотою 8 Гц за
рахунок виникнення резонансу з біострумами
Слабкий
Сильний
Уражає внутрішнє вухо.
Симптоми “морської хвороби”
Вібрація внутрішніх органів
110 ... 150 дБ
Розлад органів травлення і мозку:
• загальна слабкість;
• непритомність ...
Ультразвук – коливання з частотою понад 16 000 Гц
В організмі виникають такі процеси:
- коливання часток тканини - мікро масаж;
- утворення внутрішнього тепла;
- розширення кровоносних судин;
- посилення біохімічних реакцій;
- подразнення нервових закінчень
Уражаюча дія починається при інтенсивності – 120 дБ
Симптоми: пригніченість; непояснений страх;
“морська” хвороба; сліпота
Механізм взаємодії Х і γ - квантів з атомом
еЕ < 0,02 МеВ
(Фотоефект)
еЕ > 1,02 МеВ
(Ефект утворення пари)
е+
е-
Е ~ 0,8 МеВ
(Комптон ефект)
γ
Які величини характеризують спроможність
радіоактивних елементів до роспаду
• А – активність, [Бк], [Ku];
• 1 Бк = 1 росп. / с;
• 1 Ku = 3,7 *1010 Бк.
Які величини характеризують уражаючу дію
іонізуючого випромінювання ?
• Dекс - енергія, що викликає іонізацію середовища
[Кл/кг], [P]
• Dп - енергія будь-якого випромінювання, що
поглинається рецептором [Дж/кг], [Гр], [рад]
• Dекв = Dп Кя , [Зв], [бер]
Розподіл активності у ядерному реакторі
ВВЕР-1000
А = 1010Ku
0,1%
оболонка ТВЕЛів +
теплоносій 1-го контуту
(104 т Ra )
99,9%
у ядерному паливі
Зони радіоактивного забруднення
5 ; 0,014
50; 0,14
Г
1500; 4,2
В
Б
500; 1,4
А
5000, 14
М
де
(50; 0,14)
50 – Dn, рад
0,14 – Pn, рад/год
Опромінювання людини
• Початковий період
• Наступне опромінювання
90% дози - внутрішнє
опромінювання щитовидної
залозі інгалірованими 131I,133I;
1% дози - зовнішне
опромінювання;
9% дози - контактне
опромінювання.
70% дози - внутрішнє
опромінювання організму внаслідок
інгаляції, шкіряної резорбції,
перорального шляху проникнення
радіоактивних речовин.
Шляхи руху РР до організму людини
Атмосфера
РР
Наземна частина
рослинної їжі
Молоко
Джерела
питної води
Трава на пасовищах
М’ясо
Поверхня ґрунту під
рослинною їжею
Грунт
на пасовищах
Підповерхневий
шар ґрунту
Стічні води
Легені:
85Kr ;
238Pu,239 Pu;
222Rn; 233; 133Xe; 235 U.
Печінка:
137Cs;
58Co; 60Co;
239Np;
238Pu; 239Pu; 241Pu.
Кістки:
140Ba;
14C;
154Eu; 155Eu;
32P;
238Pu; 239Pu; 241Pu;
226Ra;
89Sr,90Sr;
233U,235U.
Щитовидна залозь:
129I; 131I;
99Tc.
Шкіра:
35S.
Селезінка:
210Po.
Нирки:
134Cs; 137Cs;
106Ru.
яічники:
140Ba;
134Cs; 137Cs;
58Co; 60Co;
131I;
85Kr;
239Pu.
М’язи:
134Cs; 137Cs;
154Eu; 155Eu;
40K; 42K.
Ураження людини радіоактивними речовинами
Опромінювання
РР
РР
Внутришнє
Зовнішнє
α β
Шкіра
γ
РР
Аерозолі
Тканини
Пара
Легені:
Органи
Органи травлення:
інгаляція
Ступінь ураження = f (Di, P, t, % тіла)
перорально
Через шкіру:
мікстово
Гостре
Хронічне
Кров
Тема 3.1. Класифікація надзвичайних ситуації природного,
техногенного, соціально-політичного та воєнного
характеру.
ЛІТЕРАТУРА
Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та
природного характеру: Закон України.-К.,2000.
1.
Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях,
Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005.-286 с.
2.
Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-570 с.
3.
Шоботов В.М. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2004,-430 с.
1.
2.
3.
4.
Причини виникнення надзвичайних ситуацій, їх ознаки та класифікація.
Зони зараження та осередки ураження, що виникають при аваріях та
катастрофах з викидами небезпечних хімічних речовин у навколишнє
середовище, їхня характеристика.
Радіоактивне зараження як можливий наслідок аварії на радіоактивно
небезпечному об’єкті.
Стисла характеристика зон та осередків ураження, що виникають при
застосуванні сучасної зброї.
Причини виникнення надзвичайних ситуацій
Природні явища:
Діяльність людини:
Стихійні лиха
Аварії
Катаклізми
Катастрофи техногенного
походження
Явища макросвіту
Війни
Явища мікросвіту
…
Революції
…
Телуричні та тектонічні
Пожежі
Виверження
вулканів
Землетруси
Цунамі
Специфічні
Епідемії
Війни
Голодомор
Збройні
конфлікти
Космічні
Метеорити
Сонячна
активність
Гравітаційні
бурі
Інші
космічні
катастрофи
Топологічні
Повені
Селі
Зсуви
Лавини
Транспортні
Транспортні,
космічні
катастрофи
Катастрофи
на річковому
та на морському
транспорті
Автодорожні
катастрофи
Катастрофи
на
залізничному
транспорті
Промислові
Механічні
Хімічні
Радіоактивні
Бактеріологічні
Термічні
Соціальні
Тероризм
Громадські
безпорядки
Алкоголізм
Наркоманія
Зони хімічного зараження
Небезпечний хімічний об'єкт
Зона поширення
первинної хмари
Г2
Зона поширення
вторинної хмари
Зона розливу НХР
Г1
Ознаки стійкості атмосфери у приземному шарі
Інверсія
Конвекція
Ізотермія
Осередок землетрусу
1
Парамет
р
Магне
туда,
бали
Щільність
енергії,
бали
Ступінь
руйнуван
ня
будинків,
споруд
2
3
4
Ступінь
руйнуван
ня
гідротехн
ічних
споруд
Пожежі
Енерговодопост
ачання
Ураження
людей в
будівлях
Суцільна
Окремі
Відсутнє
100 %
Висока
Суціль
ні
Відсутнє
До 90%
Висока
Можливе
утворення
прорану
Суціль
ні
До 50 %
До 40%
Низька
Окремі
До 80%
Окремі
випадки
Імовірність
епідемій
Суцільна
І - Зона
8–9
9 - 12
Висока
ІІ - Зона
7-8
8-9
Середня
ІІІ - Зона
6-7
7-8
Утворення
прорану
Не
висока
Низька
ІV - Зона
4-6
5-7
Низька
Аварія на гідротехнічній споруді
tпр = R / u
W

N B 3600
В
Н,м
5
10
25
50
N,м3/с*м
10
30
125
350
U= 5
…7м/с
u
h
R
Параметр
H
h, м
Термін
існування
хвилі, год.
R, км
0
25
50
100
150
200
250
300
0,25
Н
0,2
Н
0,15
Н
0,075
Н
0,05
Н
0,03
Н
0,02
Н
0,015
Н
Т
1,7Т
2,6Т
4Т
5Т
6Т
7Т
8Т
Вторинні уражаючі фактори при аварії на пожежавибухонебезпечному об’єкті
ІІ – зона дії продуктів вибуху: R2=1,7R1; ΔΡ= 1300(R1/R)3+50 =
300…1350 кПа
І – зона детонації
1 кПа ≈ 0,01 кгс/см2;
1 атм ≈ 100 кПа.
R  17,5
3
Q
ΔP= 1700 кПа
ІІІ – зона дії ПУХ: ΔΡ=700 / [3(1+29,8х3)0,5-1] при (х=0,24R/R1)≤ 2
ΔΡ=22 / [х(lgx+0,158)0,5] при (х=0,24R/R1)≥ 2
Зони радіоактивного зараження
5 ; 0,014
50; 0,14
Г
1500; 4,2
В
Б
500; 1,4
А
5000, 14
М
де
(50; 0,14)
50 – Dn, рад
0,14 – Pn, рад/год
Ядерний осередок ураження
Параметр
ΔРф,
кгс / см2
q=1Мт,
R, км
Ступінь
руйнуван
ня
будинків,
споруд
Ступінь
руйнуван
ня
гідротехні
чних
споруд
Пожежі
Енерговодопоста
чання
Суцільна
Окремі
Відсутнє
100 %
Висока
Суціль
ні
Відсутнє
До 90%
Висока
Суціль
ні
До 50 %
До 40%
Окремі
До 80%
Окремі
випадки
Ураження людей
в
будівлях
Імовірність
епідемій
Суцільна
І - Зона
>0,5
4,0
5,4
ІІ - Зона
Висока
0,3-0,5
Середня
ІІІ - Зона
0,2-0,3
6,9
Утворення
прорану
Можливе
утворенн
я прорану
Не
висока
Низька
ІV - Зона
0,1-0,2
13
Низька
Низька
G = 5800 Мгт. -- 15000 од.
1 млн. Км2
лісів
400 млн. т2
Пороху з
d = 1 мкм
“Science”
Пожежі на
протязі 2 – х
місяців
Через 10 діб Косл сонячної радіації становитиме 0,5 ... 0,95
У північнній півкулі температура в літку знизиться до – 230 С,
а через місяць піднімется до – 100 С
У північнній півкулі загине фіто і зоо світ
У північнній півкулі миттєво загинуть 1 млрд. людей
У північнній півкулі отримує ураження 1 млрд. людей
У світі на протязі доби 50% людей отримує дози опромінення, що не сумісні з
життям
У північнній півкулі у промислових районах повітря буде заражене
небезпечними хімічними речовинами підприємств, що зруйновані ядерними
ударами
Інформаційна війна
Метеорологічна війна
Тема 3.2. Основи захисту об’єкта господарської
діяльності.
ЛІТЕРАТУРА
Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та
природного характеру: Закон України.-К.,2000.
1.
Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях,
Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005.-286 с.
2.
Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-570 с.
3.
Шоботов В.М. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2004,-430 с.
1.
2.
3.
Законодавство України у сфері захисту населення і територій у
надзвичайних ситуаціях. Призначення, мета, основні принципи, завдання
та заходи цивільного захисту (ЦЗ) населення.
Єдина державна система запобігання та реагування на надзвичайні
ситуації техногенного та природного походження, її структура та режими
функціонування.
Сили і засоби цивільного захисту населення та персоналу об’єкту.
Цивільний захист
• Система
організаційних,
інженернотехнічних,
санітарно-гігієнічних,
протиепідемічних та інших заходів, які
здійснюються центральними і місцевими
органами виконавчої влади, органами
місцевого
самоврядування,
підприємствами,
установами
та
організаціями з метою запобігання та
ліквідації надзвичайних ситуацій
Правова основа цивільного захисту
Конституція України;
Закони України: "Про правові засади цивільного захисту" – 2004 р.;
"Про
захист
населення
і
територій
від
надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру";
"Про Цивільну оборону України";
"Про правовий режим надзвичайного стану";
"Про правовий режим воєнного часу";
" Про аварійно-рятувальні служби";
"Про об'єкти підвищеної небезпеки";
"Про використання ядерної енергії та радіаційну
безпеку";
"Про забезпечення санітарного та
епідеміологічного благополуччя населення" та інші.
Мета цивільного захисту
 реалізація
Державної
політики,
спрямованої на забезпечення безпеки та
захисту населення і територій, матеріальних
і культурних цінностей та довкілля від
негативних наслідків надзвичайних ситуацій
у мирний час та особливий період;
 подолання
ситуацій
наслідків
надзвичайних
Завдання цивільного захисту
• збирання та аналітичне опрацювання інформації про
надзвичайну ситуацію (НС);
• прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків
НС;
• здійснення нагляду і контролю у сфері цивільного
захисту;
• розробка та виконання нормативно-правових актів;
• розробка і здійснення запобіжних заходів у сфері
цивільного захисту;
• створення, збереження і раціональне використання
матеріальних ресурсів спрямованих на забезпечення ПС;
• оповіщення населення про виникнення або загрозу
виникнення НС;
• організація захисту населення і територій від НС та інші
Основні заходи цивільного захисту
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
оповіщення та інформування;
спостереження і лабораторний контроль;
укриття у захисних спорудах;
здійснення заходів з евакуації населення;
інженерний захист;
медичний захист;
психологічний захист;
біологічний захист;
екологічний захист;
радіаційний і хімічний захист;
захист населення від несприятливих побутових
або нестандартних ситуацій
Сили цивільного захисту
• оперативно-рятувальна служба ЦЗ;
• спеціалізовані (воєнізовані) та
спеціалізовані аварійно-рятувальні
формування;
• аварійно-відновлювальні формування;
• формування особливого періоду;
• авіаційні та піротехнічні підрозділи;
• технічні служби;
• підрозділи забезпечення та матеріальних
резервів.
Єдина державна система цивільного
захисту населення і територій
Органи управління
Сили й засоби ЦЗ
На які покладається
виконання
Державної політики у сфері цивільного захисту
Режими функціонування ЄСЦЗ
•
•
•
•
•
режим повсякденного стану;
режим підвищеної готовності;
режим надзвичайної ситуації;
режим надзвичайного стану;
режим воєнного стану.
Дачі
Сад
и
РБМК - 1000
Атомгра
д
Хлор – 50 т
Прирічч
я
Поповк
а
Хлор –
40 т
Заріччя
Аміак – 200 т
Бельц
и
Хатинкаа
Рибне
Пропан – 120 т
Гусенці
ІІ - зона
Ольшанк
а
Яблунька
ІІІ - зона
Хліби
Хутори
Масштаб: 1: 100
000
Дачі
Сад
и
РБМК - 1000
Атомг
рад
Приріччя
Поповка
Хлор – 50
т
Хлор – 40 т
Заріччя
Аміак – 200 т
Хатинка
Рибне
Бельци
Пропан – 120 т
Гусе
нці
Зона ІІ
Хлі
би
Зона ІІІ
13.00
2
Ольш
анка
Яблунька
Хутори
12.08
5
інверсія
Тг=150С
Тп=130С
Масштаб: 1: 100 000