Transcript В'ячеслав Козак: Децентралізовані моделі надання послуг в сільських населених пунктах

Швейцарсько-український проект
“Підтримка децентралізації в Україні” DESPRO
Децентралізовані моделі надання послуг в
сільських населених пунктах
Вячеслав Козак,
Спеціаліст з питань децентралізації
DESPRO
Географія проекту
2
Цілі децентралізації



Оптимізація відносин між державою,
органами місцевого самоврядування та
громадами
Покращення ефективності публічних
послуг (на прикладі послуги
водопостачання)
Сприяння місцевому розвитку
Перешкоди розвитку сільського
водопостачання в Україні




Незначний, як правило, обсяг послуги в межах
одного населеного пункту
низька
привабливість для інвестора
Віддаленість населених пунктів один від одного
Слабка можливість технічного об’єднання систем
водопостачання
Низький рівень розуміння концепції “послуга” серед
сільських мешканців: споживач, надавач послуги,
договірні відносини, оплата послуги тощо
Приклад моделі децентралізованого
водопостачання на сільському рівні
Сільська/селищна рада, виконком
формуванні
вартості
послуги
Членство
Плата за
послугу
ОБСЛУГОВУЮЧИЙ
КООПЕРАТИВ
(неприбутковий)
Споживачі(громада)
Співфінансування проектів громад
(1 фаза, 2007-2009)
Загальна сума – 7,6 млн. грн.
DESPRO –
54% (заплановано - 75%)
Місцевий бюджет – 17% (заплановано 15%)
Внески населення – 29% (заплановано10%)
40 проектів
Співфінансування проектів громад
(2 фаза 2010-2012)
Загальна сума – 36 млн. грн.
DESPRO –
7,4 млн. грн. (20,%) (заплановано -60%)
Місцевий бюджет – 3,4 млн. грн. (9%) (заплановано -10%)
Внески населення – 25,2 млн. грн. (71%) (заплановано -30%)
32 проекти : АРК – 7 проектів
Вінницька область – 10 проектів
Сумська область – 15 проектів
Важливі наслідки
впровадження моделі
Швидкі:



Забезпечення населення якісною послугою
водопостачання
Врегулювання питань власності, встановлення
економічно обґрунтованої собівартості послуги,
отримання необхідних дозвільних документів
впровадження договірних відносин
Залучення внутрішніх цільових інвестицій загальна вартість відновлення водопостачання
складається з внесків бюджетів, громади та
співфінансування
Висновки



Модель децентралізованого водопостачання за
участі громади доводить свою ефективність і
вирішує низку важливих завдань в даних
соціально-економічних умов та політикоправовому середовищі в Україні
Децентралізована модель водопостачання має
перспективу щодо подальшого розвитку, у тому
числі у напрямку укрупнення, об’єднання,
кооперації тощо
Для розбудови на базі децентралізованої моделі
різних форм “ регіоналізації “ необхідне
створення відповідних умов у політикоправовому, регуляторному, фіскальному
середовищі
Важливі наслідки
впровадження моделі
Довгострокові:



Активізація громади у питаннях місцевого
розвитку
Формування “ нового “ типу відносин між
громадами та органами влади різних
рівнів
Посилення спроможностей як громад, так і
органів влади щодо спільного планування
та реалізації суспільно важливих ініціатив
Запровадження інтегрованого
підходу до ПТПВ у сільських
регіонах на основі
міжмуніципального співробітництва
ПТПВ сьогодні: Основні
проблеми для громад
Загальні враження







На даний час відсутні процедури щодо системного планування
у сфері ПТПВ
Тарифна система існує, але не завжди зрозуміло, чи тарифи є
економічно обґрунтованими та такими, що забезпечують
фінансову сталість (управління полігоном, будівництво нового
полігону, навчання персоналу тощо)
Деякі елементи інтегрованого ПТПВ існують, але іноді не
пов’язані між собою; питання ПТПВ часто обмежуються
технічною частиною рішень
Брак знань щодо “ноу-хау” у методах планування, специфічних
технічних рішеннях та фінансовому менеджменті
Фінансові наслідки пропонованих технічних рішень часто не
обговорювалися та/або невідомі
Брак уваги щодо участі громадян та їх інформуванні
Планування нових полігонів: нагальна потреба! Процедури
планування відповідно до офіційних процедур, значні кошти
для будівництва потрібні, так само як і навчання!
Типова ситуація у трьох сусідніх
громадах
Ситуація та наслідки:
- Негативний вплив на навколишнє середовище, невідповідність вимогам щодо
ПТПВ
- Низький рівень формальної міжмуніципальної координації з ПТПВ
- Часто низький рівень покриття витрат від тарифів
Громада A
Громада B
відходи
=UAH?
Громада C
Наявні практики щодо ПТПВ в малих
містах
Практики:

Збирання змішаних відходiв

Розміщення відходiв на полiгонах без обробки та/або
переробки

Більшість полiгонiв не відповідають вимогам законодавства (є
звалищами)

Полiгони майже повністю заповнені

Тарифна система створена, але не завжди рівень покриття
витрат є достатнім ( дефіцит)

Відсутність кампаній підвищення обізнаності громадян щодо
ПТПВ
Наслідки:

Низька ефективність ПТПВ, повторне використання вiдходiв
майже відсутнє

Негативні впливи на навколишнє середовище

Потрібні нові полігони ТПВ, що відповідають стандартам
Міжмуніципальна модель ПТПВ:
Приклад для 3 громад
Міжмуніципальна співпраця у ПТПВ створена на основі:
- Узгоджених процесів, договорів та тарифної системи
- Прозорих видатків та доходів
- Доступу до полігону, меншої кількості несанкціонованих звалищ
- Обізнаності серед громадян
Громада A
Громада B
Громада C
Відходи = грн
Відходи =грн
Міжмуніципальна модель ПТПВ –
Вигоди
- Ефективне використання
обмежених ресурсів (напр.,
Економіка
недублювання послуг)
- Економія на масштабі
- Менше витрат на первинні
матеріали
- Створення доходу
- Менший непрямий негативний
Суспільство
Навколишнє вплив
середовище
- Покращена якість життя
- Кращий імідж
- Відповідність закону
- Повторне використання
обмежених ресурсів
-Зменшений негативний
вплив
DESPRO: Покрокова процедура
планування ПТПВ
Участь громадян
Мобілізація
Визначення базових даних
Створення Планувальної
структури
Визначити/Оцінити Варіанти
Розробити стратегію
Розробити План дій
Реалізувати Стратегічний план
• Мобілізація процесу планування за участю основних
“гравців” , зокрема, громад
• Створення відходів (наявна ситуація/тенденції), склад
сміття, ринок переробки, моделі ПТПВ, зацікавлені
• сторони
Інституційні структури
• Збирання відходів/переробка/обробка/розміщення
• Управління фінансами (тарифи, покриття витрат...)
• Підвищення обізнаності/інформація
• Серед компонентів структури
• Розробка Стратегії ПТПВ з урахуванням обраної
моделі ПТПВ
• Виконання заходів
• Заходи та контракти
• Етапи прийняття рішень
• Планування та підготовка до виконання
• Виконання, зокрема, на інституційному, технічному та
адміністративному рівнях
Інтегрований підхід щодо ПТПВ – Концепція
Елементи системи поводження з ТПВ
Створення
Збирання
Зменшення
Зменшення
Сортування
Вторинне
використ.ання
Вивезення
Розміщення
Переробка
Утилізація
Аспекти
-Технічний
- Екологічний/Здоров’я
- Фінансово-економічний
- Соціальний
- Інституційний
- Політико-правовий
19
Час
Життєздатність
- Державні органи (регулювання, дозволи, контроль)
- ОМС
- Комунальні підприємства
- Приватний сектор (“формальний”)
- Приватний сектор (“неформальний”)
- Користувачі послуг (громадяни, підпр-ва, туристи)
- НУО
- Донорські установи
Планування
Зацікавлені сторони
Модернізація (перехід к
інтегрованому підходу щодо ПТПВ)
Характерні риси:
 Закриття місцевих звалищ та відкриття
регіональних санітарних полігонів
 Міжмуніципальне управління
 Зростання витрат на ПТПВ
 Розширення діяльності муніципальних
підприємств
 Розвиток приватного сектору
 Заборона\криминалізація традиційних
“неформальних” практик ПТПВ
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
www.despro.org.ua