ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Часові межі – 14-18 століття Література Ренесансу і бароко Літературознавчі терміни Ренесанс, або Відродження – історичний період розвитку країн Європи у 15 -16
Download ReportTranscript ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Часові межі – 14-18 століття Література Ренесансу і бароко Літературознавчі терміни Ренесанс, або Відродження – історичний період розвитку країн Європи у 15 -16
Slide 1
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА
ЛІТЕРАТУРА
Часові межі – 14-18 століття
Література Ренесансу і бароко
Літературознавчі терміни
Ренесанс, або Відродження – історичний
період розвитку країн Європи у 15 -16 ст.,
коли відбувався перехід від Середньовіччя
до Нового часу. Характерні ознаки –
гуманізм, інтерес до фольклору,
національної мови, античності.
Бароко – стиль у європейському мистецтві,
якому властиві декоративна пишність,
вигадливість форм, контрастність,
використання метафор, порівнянь, алегорій.
Розвиток української культури
Братства –просвітницькі
товариства при православних
церквах. Обстоювали
православ’я, відкривали школи,
друкарні, бібліотеки.
Найактивніше діяли братства у
Львові, Острозі, Луцьку та
Києві.
1576 р. – заснована Острозька
колегія,
1632 р. – КиєвоМогилянська академія.
Першодрукарі: Святополк
Фіоль, Франциск Скорина, Іван
Федоров.
Перші друковані книги в
Україні: Буквар – 1574р.,
Апостол – 1574р.,
Біблія –
1581р.
Іван Вишенський – мислитель,
богослов, полеміст
Народився у м.Судова Вишня
між 1545-1550 рр. – помер на
горі Афон між 1622-1633 рр.
Здобув вищу освіту, закінчивши
Острозьку школу.
Жив у різних містах Галичини,
Поділля і Волині, зокрема й у
Луцьку.
У середині 80-х років 16 ст.
прийняв чернечий постриг і
оселився на горі Афон.
Жив у кількох монастирях, а
згодом у печері.
На прохання земляків приїздив
в Україну, однак повернувся
назад на Афон.
Обстоював православну віру,
був гострим критиком унії.
Огляд творчості
Серед визначних творів
письменника – “Послання до
єпископів”, “Тобі, котрий
мешкає в землі, що зветься
Польська...”, “Послання до
князя Острозького”,
“Викриття дияволасвітодержця”.
Ідеї, висловлені у творах:
аскетизм, релігійність,
засудження жорстокості
можновладців, їхнього
нехтування приписам віри,
захист простих трудівників,
пробудження їх людської
гідності.
Ознаки стилю: використання
емоційно забарвленої лексики,
антитези, різка критика
католицької церкви, пошук
життєвого ідеалу.
Історично-мемуарна проза
Характеристика твору
1.Часові межі
літопису
2.Автор
3.Теми
4.Мотиви,
ідеї
5.Художні
особливості
“ЛІТОПИС
САМОВИДЦЯ”
“ЛІТОПИС
Г.ГРАБЯНКИ”
“ЛІТОПИС
С.ВЕЛИЧКА”
Вступ до 1648 року.
Докладно – 16481702рр. Стисло – до
1784 року.
Історія козацтва
з
часу його виникнення
до 1709 р.
1648 – 1700 роки
(4 томи)
Анонім, можливо, Роман
Ракушка- Романовський
Гадяцький полковник
Григорій Грабянка (?
– 1738)
Самійло Величко – дуже
освічена людина, знав 6
мов (1670 - ?)
Чорна рада в Ніжині
1663 р.
Життя, перемоги
Хмельницького
Старшинські усобиці,
наслідки набігів татар,
Іван Сірко
Гостра критика
розбрату серед козаків
Уславлення гетьмана
Богдана
Хмельницького
“Україну треба рятувати”
Емоційний виклад
Наведення текстів
документів
Деяка ідеалізація постаті
Богдана Хмельницького
Б.
Українська барокова поезія
Семен Климовський – поет і
філософ.
Народився між 1690- 1700
роками на Харківщині, помер
наприкінці 18 ст. у селі
Припутнях на Херсонщині.
1724 р. надіслав цареві Петру І
два філософсько-поетичні
трактати, що містили різку
критику царської влади.
Невмирущу славу принесла
Климовському його пісня “Їхав
козак за Дунай”, що стала
народною, відомою в Європі,
пережила століття.
Пісня, що підкорила Європу
Їхав козак за Дунай,
Сказав: “Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!”
-Постій, постій, козаче!
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!
-Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!
-Не хочу я нічого,
Окрім тебе одного.
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!
Свиснув козак на коня:
-Зоставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года.
Тебе ж, мила, не забуду,
Доки жив на світі буду,
Коли умру на війні,
Поплач обо мні!
Іван Величковський
Поет, перекладач, культурний і громадський діяч.
Народився близько 1650 року на Чернігівщині.
Навчався у Києво-Могилянській академії.
Жив у Чернігові, працював у друкарні Лазаря Барановича.
Пізніше оселився в Полтаві, був священиком, помер
1701 року.
Писав епіграми, панегірики, курйозні вірші.
У збірці “Дзигар iз напівдзигарком” переважають духовні
мотиви.
Книга “Млеко од овці пастору належноє” –
це теоретична праця про курйозне віршування
із власними прикладами.
Винаходи Івана Величковського у курйозній поезії –
“рак словесний”, “рак літеральний”, “вірш-луна”.
Драматургія
Витоки драми як жанру літератури – у фольклорі.
Перші драматичні твори з’явилися у вищих школах,
тому їх називають шкільними.
Авторами цих драм були викладачі колегіумів,
священики, а виконавцями – спудеї.
Шкільні драми були на різдвяну, великодню, історичну
тематику.
Найвідоміші твори: “Милість Божа” аноніма,
“Воскресіння мертвих” Г.Кониського, “Олексій, чоловік
Божий” аноніма, “Володимир” Феофана Прокоповича.
У перервах між діями шкільної драми ставилися
інтермедії (інтерлюдії) – побутові гумористичні сценки
на фольклорній основі.
Вертеп як вид
театрального дійства
Слово “вертеп” у перекладі з
грецької означає печера.
Вертеп є різновидом лялькового
театру.
Вертепна скринька має вигляд
двоповерхового будиночка.
Вертепна вистава поєднує
різдвяну містерію (верхній ярус)
із веселими сценками з
народного життя (нижній ярус).
Дійові особи вертепу: Богоматір,
Йосип, Ангели, Царі-Волхви,
Пастухи, Цар Ірод, Воїни (верхній
ярус) і Селянин, Циган, Жид,
Москаль, Лях, Дід, Баба (нижній
ярус).
Вертепна драма не мала
усталеного тексту.
Нині традиції вертепу
відроджуються.
Григорій Сковорода
1722-1794
Народився 3 грудня 1722 року в
селі Чорнухах на Полтавщині.
Прагнення знань привело
12річного хлопця у КиєвоМогилянську академію, де
навчався з перервами більше 10
років.
Три роки провів у Петербурзі як
співак придворної капели, однак
залишив її.
У серпні 1744 року здійснив
подорож Європою (Угорщина,
Австрія, Словаччина, ймовірно,
Італія та Франція) у складі
дипломатичної місії.
Працював у Переяславському та
Харківському колегіумах, домашнім
учителем у поміщика Степана
Томари.
Із 1769 року вів мандрівне життя.
Помер 9 листопада 1794 року в
оселі друга.
Автор автоепітафії “Світ ловив
мене, та не спіймав”.
Світогляд Сковороди
Свої філософські погляди Сковорода висловлював практично
в усіх творах, а найбезпосередніше – у трактатах.
На погляд філософа, буття складається з антитез.
Так
само двоїстою є людина.
Світобудова, за Сковородою, складається з 3 світів:
макрокосмосу (Всесвіту), мікрокосмосу (людина), світу
символів (Біблія).
Людина народжена для щастя. Шлях до нього – у
самопізнанні.
Основа буття – це любов.
У трактаті “Розмова, звана Алфавіт, або Буквар світу”
Сковорода обстоює ідею спорідненої праці.
Надзвичайно важливу роль у становленні людини Сковорода
відводив вихованню.
Поетична творчість
Рукописна збірка “Сад божественних пісень”
складається з 30 творів.
Кожен текст – пісня, що має мелодію, створену
самим автором.
Кожна пісня втілює певну думку, взяту зі Святого
Письма.
У збірці є зразки пейзажної, інтимної,
філософської, сатиричної лірики.
10-а пісня “Всякому місту – звичай і права...”
висміює суспільні вади: здирництво. бюрократизм,
пияцтво, розпусту, ледарство, підлабузництво,
гонитву за багатством.
Цей твір став популярною народною піснею.
Байкарська творчість
Сковорода – перший український
байкар.
Байка – це невеликий повчальний
твір, у якому в алегоричних
образах тварин, рослин, предметів
зображують людей.
Ознаки байки: алегорія
(інакомовлення), мораль (повчання)
може виділятися в окрему
частину, мандрівні сюжети.
У збірку “Байки Харківські”
увійшло 30 байок, написаних
прозою, переважно у формі
діалогу.
Основні теми байок: тема
справжньої цінності людини
(“Голова і Тулуб”, “Ворона і Чиж”);
викриття марнославства (“Щука
і Рак”, “Олениця і Кабан”); дружба
(“Жайворонок і Дрізд”, “Собака і
Вовк”), тема “спорідненої праці”
(“Бджола і Шершень”)
Сковорода – Сократ, Горацій та
Езоп в одній особі
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Не все те отрута, що неприємне на смак.
Як багато зла криється за гарною подобою: гадюка ховається у
траві.
Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга – душевну тугу.
Не суди лиця, суди слово. (із афоризмів Сковороди)
Slide 2
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА
ЛІТЕРАТУРА
Часові межі – 14-18 століття
Література Ренесансу і бароко
Літературознавчі терміни
Ренесанс, або Відродження – історичний
період розвитку країн Європи у 15 -16 ст.,
коли відбувався перехід від Середньовіччя
до Нового часу. Характерні ознаки –
гуманізм, інтерес до фольклору,
національної мови, античності.
Бароко – стиль у європейському мистецтві,
якому властиві декоративна пишність,
вигадливість форм, контрастність,
використання метафор, порівнянь, алегорій.
Розвиток української культури
Братства –просвітницькі
товариства при православних
церквах. Обстоювали
православ’я, відкривали школи,
друкарні, бібліотеки.
Найактивніше діяли братства у
Львові, Острозі, Луцьку та
Києві.
1576 р. – заснована Острозька
колегія,
1632 р. – КиєвоМогилянська академія.
Першодрукарі: Святополк
Фіоль, Франциск Скорина, Іван
Федоров.
Перші друковані книги в
Україні: Буквар – 1574р.,
Апостол – 1574р.,
Біблія –
1581р.
Іван Вишенський – мислитель,
богослов, полеміст
Народився у м.Судова Вишня
між 1545-1550 рр. – помер на
горі Афон між 1622-1633 рр.
Здобув вищу освіту, закінчивши
Острозьку школу.
Жив у різних містах Галичини,
Поділля і Волині, зокрема й у
Луцьку.
У середині 80-х років 16 ст.
прийняв чернечий постриг і
оселився на горі Афон.
Жив у кількох монастирях, а
згодом у печері.
На прохання земляків приїздив
в Україну, однак повернувся
назад на Афон.
Обстоював православну віру,
був гострим критиком унії.
Огляд творчості
Серед визначних творів
письменника – “Послання до
єпископів”, “Тобі, котрий
мешкає в землі, що зветься
Польська...”, “Послання до
князя Острозького”,
“Викриття дияволасвітодержця”.
Ідеї, висловлені у творах:
аскетизм, релігійність,
засудження жорстокості
можновладців, їхнього
нехтування приписам віри,
захист простих трудівників,
пробудження їх людської
гідності.
Ознаки стилю: використання
емоційно забарвленої лексики,
антитези, різка критика
католицької церкви, пошук
життєвого ідеалу.
Історично-мемуарна проза
Характеристика твору
1.Часові межі
літопису
2.Автор
3.Теми
4.Мотиви,
ідеї
5.Художні
особливості
“ЛІТОПИС
САМОВИДЦЯ”
“ЛІТОПИС
Г.ГРАБЯНКИ”
“ЛІТОПИС
С.ВЕЛИЧКА”
Вступ до 1648 року.
Докладно – 16481702рр. Стисло – до
1784 року.
Історія козацтва
з
часу його виникнення
до 1709 р.
1648 – 1700 роки
(4 томи)
Анонім, можливо, Роман
Ракушка- Романовський
Гадяцький полковник
Григорій Грабянка (?
– 1738)
Самійло Величко – дуже
освічена людина, знав 6
мов (1670 - ?)
Чорна рада в Ніжині
1663 р.
Життя, перемоги
Хмельницького
Старшинські усобиці,
наслідки набігів татар,
Іван Сірко
Гостра критика
розбрату серед козаків
Уславлення гетьмана
Богдана
Хмельницького
“Україну треба рятувати”
Емоційний виклад
Наведення текстів
документів
Деяка ідеалізація постаті
Богдана Хмельницького
Б.
Українська барокова поезія
Семен Климовський – поет і
філософ.
Народився між 1690- 1700
роками на Харківщині, помер
наприкінці 18 ст. у селі
Припутнях на Херсонщині.
1724 р. надіслав цареві Петру І
два філософсько-поетичні
трактати, що містили різку
критику царської влади.
Невмирущу славу принесла
Климовському його пісня “Їхав
козак за Дунай”, що стала
народною, відомою в Європі,
пережила століття.
Пісня, що підкорила Європу
Їхав козак за Дунай,
Сказав: “Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!”
-Постій, постій, козаче!
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!
-Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!
-Не хочу я нічого,
Окрім тебе одного.
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!
Свиснув козак на коня:
-Зоставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года.
Тебе ж, мила, не забуду,
Доки жив на світі буду,
Коли умру на війні,
Поплач обо мні!
Іван Величковський
Поет, перекладач, культурний і громадський діяч.
Народився близько 1650 року на Чернігівщині.
Навчався у Києво-Могилянській академії.
Жив у Чернігові, працював у друкарні Лазаря Барановича.
Пізніше оселився в Полтаві, був священиком, помер
1701 року.
Писав епіграми, панегірики, курйозні вірші.
У збірці “Дзигар iз напівдзигарком” переважають духовні
мотиви.
Книга “Млеко од овці пастору належноє” –
це теоретична праця про курйозне віршування
із власними прикладами.
Винаходи Івана Величковського у курйозній поезії –
“рак словесний”, “рак літеральний”, “вірш-луна”.
Драматургія
Витоки драми як жанру літератури – у фольклорі.
Перші драматичні твори з’явилися у вищих школах,
тому їх називають шкільними.
Авторами цих драм були викладачі колегіумів,
священики, а виконавцями – спудеї.
Шкільні драми були на різдвяну, великодню, історичну
тематику.
Найвідоміші твори: “Милість Божа” аноніма,
“Воскресіння мертвих” Г.Кониського, “Олексій, чоловік
Божий” аноніма, “Володимир” Феофана Прокоповича.
У перервах між діями шкільної драми ставилися
інтермедії (інтерлюдії) – побутові гумористичні сценки
на фольклорній основі.
Вертеп як вид
театрального дійства
Слово “вертеп” у перекладі з
грецької означає печера.
Вертеп є різновидом лялькового
театру.
Вертепна скринька має вигляд
двоповерхового будиночка.
Вертепна вистава поєднує
різдвяну містерію (верхній ярус)
із веселими сценками з
народного життя (нижній ярус).
Дійові особи вертепу: Богоматір,
Йосип, Ангели, Царі-Волхви,
Пастухи, Цар Ірод, Воїни (верхній
ярус) і Селянин, Циган, Жид,
Москаль, Лях, Дід, Баба (нижній
ярус).
Вертепна драма не мала
усталеного тексту.
Нині традиції вертепу
відроджуються.
Григорій Сковорода
1722-1794
Народився 3 грудня 1722 року в
селі Чорнухах на Полтавщині.
Прагнення знань привело
12річного хлопця у КиєвоМогилянську академію, де
навчався з перервами більше 10
років.
Три роки провів у Петербурзі як
співак придворної капели, однак
залишив її.
У серпні 1744 року здійснив
подорож Європою (Угорщина,
Австрія, Словаччина, ймовірно,
Італія та Франція) у складі
дипломатичної місії.
Працював у Переяславському та
Харківському колегіумах, домашнім
учителем у поміщика Степана
Томари.
Із 1769 року вів мандрівне життя.
Помер 9 листопада 1794 року в
оселі друга.
Автор автоепітафії “Світ ловив
мене, та не спіймав”.
Світогляд Сковороди
Свої філософські погляди Сковорода висловлював практично
в усіх творах, а найбезпосередніше – у трактатах.
На погляд філософа, буття складається з антитез.
Так
само двоїстою є людина.
Світобудова, за Сковородою, складається з 3 світів:
макрокосмосу (Всесвіту), мікрокосмосу (людина), світу
символів (Біблія).
Людина народжена для щастя. Шлях до нього – у
самопізнанні.
Основа буття – це любов.
У трактаті “Розмова, звана Алфавіт, або Буквар світу”
Сковорода обстоює ідею спорідненої праці.
Надзвичайно важливу роль у становленні людини Сковорода
відводив вихованню.
Поетична творчість
Рукописна збірка “Сад божественних пісень”
складається з 30 творів.
Кожен текст – пісня, що має мелодію, створену
самим автором.
Кожна пісня втілює певну думку, взяту зі Святого
Письма.
У збірці є зразки пейзажної, інтимної,
філософської, сатиричної лірики.
10-а пісня “Всякому місту – звичай і права...”
висміює суспільні вади: здирництво. бюрократизм,
пияцтво, розпусту, ледарство, підлабузництво,
гонитву за багатством.
Цей твір став популярною народною піснею.
Байкарська творчість
Сковорода – перший український
байкар.
Байка – це невеликий повчальний
твір, у якому в алегоричних
образах тварин, рослин, предметів
зображують людей.
Ознаки байки: алегорія
(інакомовлення), мораль (повчання)
може виділятися в окрему
частину, мандрівні сюжети.
У збірку “Байки Харківські”
увійшло 30 байок, написаних
прозою, переважно у формі
діалогу.
Основні теми байок: тема
справжньої цінності людини
(“Голова і Тулуб”, “Ворона і Чиж”);
викриття марнославства (“Щука
і Рак”, “Олениця і Кабан”); дружба
(“Жайворонок і Дрізд”, “Собака і
Вовк”), тема “спорідненої праці”
(“Бджола і Шершень”)
Сковорода – Сократ, Горацій та
Езоп в одній особі
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Не все те отрута, що неприємне на смак.
Як багато зла криється за гарною подобою: гадюка ховається у
траві.
Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга – душевну тугу.
Не суди лиця, суди слово. (із афоризмів Сковороди)
Slide 3
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА
ЛІТЕРАТУРА
Часові межі – 14-18 століття
Література Ренесансу і бароко
Літературознавчі терміни
Ренесанс, або Відродження – історичний
період розвитку країн Європи у 15 -16 ст.,
коли відбувався перехід від Середньовіччя
до Нового часу. Характерні ознаки –
гуманізм, інтерес до фольклору,
національної мови, античності.
Бароко – стиль у європейському мистецтві,
якому властиві декоративна пишність,
вигадливість форм, контрастність,
використання метафор, порівнянь, алегорій.
Розвиток української культури
Братства –просвітницькі
товариства при православних
церквах. Обстоювали
православ’я, відкривали школи,
друкарні, бібліотеки.
Найактивніше діяли братства у
Львові, Острозі, Луцьку та
Києві.
1576 р. – заснована Острозька
колегія,
1632 р. – КиєвоМогилянська академія.
Першодрукарі: Святополк
Фіоль, Франциск Скорина, Іван
Федоров.
Перші друковані книги в
Україні: Буквар – 1574р.,
Апостол – 1574р.,
Біблія –
1581р.
Іван Вишенський – мислитель,
богослов, полеміст
Народився у м.Судова Вишня
між 1545-1550 рр. – помер на
горі Афон між 1622-1633 рр.
Здобув вищу освіту, закінчивши
Острозьку школу.
Жив у різних містах Галичини,
Поділля і Волині, зокрема й у
Луцьку.
У середині 80-х років 16 ст.
прийняв чернечий постриг і
оселився на горі Афон.
Жив у кількох монастирях, а
згодом у печері.
На прохання земляків приїздив
в Україну, однак повернувся
назад на Афон.
Обстоював православну віру,
був гострим критиком унії.
Огляд творчості
Серед визначних творів
письменника – “Послання до
єпископів”, “Тобі, котрий
мешкає в землі, що зветься
Польська...”, “Послання до
князя Острозького”,
“Викриття дияволасвітодержця”.
Ідеї, висловлені у творах:
аскетизм, релігійність,
засудження жорстокості
можновладців, їхнього
нехтування приписам віри,
захист простих трудівників,
пробудження їх людської
гідності.
Ознаки стилю: використання
емоційно забарвленої лексики,
антитези, різка критика
католицької церкви, пошук
життєвого ідеалу.
Історично-мемуарна проза
Характеристика твору
1.Часові межі
літопису
2.Автор
3.Теми
4.Мотиви,
ідеї
5.Художні
особливості
“ЛІТОПИС
САМОВИДЦЯ”
“ЛІТОПИС
Г.ГРАБЯНКИ”
“ЛІТОПИС
С.ВЕЛИЧКА”
Вступ до 1648 року.
Докладно – 16481702рр. Стисло – до
1784 року.
Історія козацтва
з
часу його виникнення
до 1709 р.
1648 – 1700 роки
(4 томи)
Анонім, можливо, Роман
Ракушка- Романовський
Гадяцький полковник
Григорій Грабянка (?
– 1738)
Самійло Величко – дуже
освічена людина, знав 6
мов (1670 - ?)
Чорна рада в Ніжині
1663 р.
Життя, перемоги
Хмельницького
Старшинські усобиці,
наслідки набігів татар,
Іван Сірко
Гостра критика
розбрату серед козаків
Уславлення гетьмана
Богдана
Хмельницького
“Україну треба рятувати”
Емоційний виклад
Наведення текстів
документів
Деяка ідеалізація постаті
Богдана Хмельницького
Б.
Українська барокова поезія
Семен Климовський – поет і
філософ.
Народився між 1690- 1700
роками на Харківщині, помер
наприкінці 18 ст. у селі
Припутнях на Херсонщині.
1724 р. надіслав цареві Петру І
два філософсько-поетичні
трактати, що містили різку
критику царської влади.
Невмирущу славу принесла
Климовському його пісня “Їхав
козак за Дунай”, що стала
народною, відомою в Європі,
пережила століття.
Пісня, що підкорила Європу
Їхав козак за Дунай,
Сказав: “Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!”
-Постій, постій, козаче!
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!
-Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!
-Не хочу я нічого,
Окрім тебе одного.
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!
Свиснув козак на коня:
-Зоставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года.
Тебе ж, мила, не забуду,
Доки жив на світі буду,
Коли умру на війні,
Поплач обо мні!
Іван Величковський
Поет, перекладач, культурний і громадський діяч.
Народився близько 1650 року на Чернігівщині.
Навчався у Києво-Могилянській академії.
Жив у Чернігові, працював у друкарні Лазаря Барановича.
Пізніше оселився в Полтаві, був священиком, помер
1701 року.
Писав епіграми, панегірики, курйозні вірші.
У збірці “Дзигар iз напівдзигарком” переважають духовні
мотиви.
Книга “Млеко од овці пастору належноє” –
це теоретична праця про курйозне віршування
із власними прикладами.
Винаходи Івана Величковського у курйозній поезії –
“рак словесний”, “рак літеральний”, “вірш-луна”.
Драматургія
Витоки драми як жанру літератури – у фольклорі.
Перші драматичні твори з’явилися у вищих школах,
тому їх називають шкільними.
Авторами цих драм були викладачі колегіумів,
священики, а виконавцями – спудеї.
Шкільні драми були на різдвяну, великодню, історичну
тематику.
Найвідоміші твори: “Милість Божа” аноніма,
“Воскресіння мертвих” Г.Кониського, “Олексій, чоловік
Божий” аноніма, “Володимир” Феофана Прокоповича.
У перервах між діями шкільної драми ставилися
інтермедії (інтерлюдії) – побутові гумористичні сценки
на фольклорній основі.
Вертеп як вид
театрального дійства
Слово “вертеп” у перекладі з
грецької означає печера.
Вертеп є різновидом лялькового
театру.
Вертепна скринька має вигляд
двоповерхового будиночка.
Вертепна вистава поєднує
різдвяну містерію (верхній ярус)
із веселими сценками з
народного життя (нижній ярус).
Дійові особи вертепу: Богоматір,
Йосип, Ангели, Царі-Волхви,
Пастухи, Цар Ірод, Воїни (верхній
ярус) і Селянин, Циган, Жид,
Москаль, Лях, Дід, Баба (нижній
ярус).
Вертепна драма не мала
усталеного тексту.
Нині традиції вертепу
відроджуються.
Григорій Сковорода
1722-1794
Народився 3 грудня 1722 року в
селі Чорнухах на Полтавщині.
Прагнення знань привело
12річного хлопця у КиєвоМогилянську академію, де
навчався з перервами більше 10
років.
Три роки провів у Петербурзі як
співак придворної капели, однак
залишив її.
У серпні 1744 року здійснив
подорож Європою (Угорщина,
Австрія, Словаччина, ймовірно,
Італія та Франція) у складі
дипломатичної місії.
Працював у Переяславському та
Харківському колегіумах, домашнім
учителем у поміщика Степана
Томари.
Із 1769 року вів мандрівне життя.
Помер 9 листопада 1794 року в
оселі друга.
Автор автоепітафії “Світ ловив
мене, та не спіймав”.
Світогляд Сковороди
Свої філософські погляди Сковорода висловлював практично
в усіх творах, а найбезпосередніше – у трактатах.
На погляд філософа, буття складається з антитез.
Так
само двоїстою є людина.
Світобудова, за Сковородою, складається з 3 світів:
макрокосмосу (Всесвіту), мікрокосмосу (людина), світу
символів (Біблія).
Людина народжена для щастя. Шлях до нього – у
самопізнанні.
Основа буття – це любов.
У трактаті “Розмова, звана Алфавіт, або Буквар світу”
Сковорода обстоює ідею спорідненої праці.
Надзвичайно важливу роль у становленні людини Сковорода
відводив вихованню.
Поетична творчість
Рукописна збірка “Сад божественних пісень”
складається з 30 творів.
Кожен текст – пісня, що має мелодію, створену
самим автором.
Кожна пісня втілює певну думку, взяту зі Святого
Письма.
У збірці є зразки пейзажної, інтимної,
філософської, сатиричної лірики.
10-а пісня “Всякому місту – звичай і права...”
висміює суспільні вади: здирництво. бюрократизм,
пияцтво, розпусту, ледарство, підлабузництво,
гонитву за багатством.
Цей твір став популярною народною піснею.
Байкарська творчість
Сковорода – перший український
байкар.
Байка – це невеликий повчальний
твір, у якому в алегоричних
образах тварин, рослин, предметів
зображують людей.
Ознаки байки: алегорія
(інакомовлення), мораль (повчання)
може виділятися в окрему
частину, мандрівні сюжети.
У збірку “Байки Харківські”
увійшло 30 байок, написаних
прозою, переважно у формі
діалогу.
Основні теми байок: тема
справжньої цінності людини
(“Голова і Тулуб”, “Ворона і Чиж”);
викриття марнославства (“Щука
і Рак”, “Олениця і Кабан”); дружба
(“Жайворонок і Дрізд”, “Собака і
Вовк”), тема “спорідненої праці”
(“Бджола і Шершень”)
Сковорода – Сократ, Горацій та
Езоп в одній особі
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Не все те отрута, що неприємне на смак.
Як багато зла криється за гарною подобою: гадюка ховається у
траві.
Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга – душевну тугу.
Не суди лиця, суди слово. (із афоризмів Сковороди)
Slide 4
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА
ЛІТЕРАТУРА
Часові межі – 14-18 століття
Література Ренесансу і бароко
Літературознавчі терміни
Ренесанс, або Відродження – історичний
період розвитку країн Європи у 15 -16 ст.,
коли відбувався перехід від Середньовіччя
до Нового часу. Характерні ознаки –
гуманізм, інтерес до фольклору,
національної мови, античності.
Бароко – стиль у європейському мистецтві,
якому властиві декоративна пишність,
вигадливість форм, контрастність,
використання метафор, порівнянь, алегорій.
Розвиток української культури
Братства –просвітницькі
товариства при православних
церквах. Обстоювали
православ’я, відкривали школи,
друкарні, бібліотеки.
Найактивніше діяли братства у
Львові, Острозі, Луцьку та
Києві.
1576 р. – заснована Острозька
колегія,
1632 р. – КиєвоМогилянська академія.
Першодрукарі: Святополк
Фіоль, Франциск Скорина, Іван
Федоров.
Перші друковані книги в
Україні: Буквар – 1574р.,
Апостол – 1574р.,
Біблія –
1581р.
Іван Вишенський – мислитель,
богослов, полеміст
Народився у м.Судова Вишня
між 1545-1550 рр. – помер на
горі Афон між 1622-1633 рр.
Здобув вищу освіту, закінчивши
Острозьку школу.
Жив у різних містах Галичини,
Поділля і Волині, зокрема й у
Луцьку.
У середині 80-х років 16 ст.
прийняв чернечий постриг і
оселився на горі Афон.
Жив у кількох монастирях, а
згодом у печері.
На прохання земляків приїздив
в Україну, однак повернувся
назад на Афон.
Обстоював православну віру,
був гострим критиком унії.
Огляд творчості
Серед визначних творів
письменника – “Послання до
єпископів”, “Тобі, котрий
мешкає в землі, що зветься
Польська...”, “Послання до
князя Острозького”,
“Викриття дияволасвітодержця”.
Ідеї, висловлені у творах:
аскетизм, релігійність,
засудження жорстокості
можновладців, їхнього
нехтування приписам віри,
захист простих трудівників,
пробудження їх людської
гідності.
Ознаки стилю: використання
емоційно забарвленої лексики,
антитези, різка критика
католицької церкви, пошук
життєвого ідеалу.
Історично-мемуарна проза
Характеристика твору
1.Часові межі
літопису
2.Автор
3.Теми
4.Мотиви,
ідеї
5.Художні
особливості
“ЛІТОПИС
САМОВИДЦЯ”
“ЛІТОПИС
Г.ГРАБЯНКИ”
“ЛІТОПИС
С.ВЕЛИЧКА”
Вступ до 1648 року.
Докладно – 16481702рр. Стисло – до
1784 року.
Історія козацтва
з
часу його виникнення
до 1709 р.
1648 – 1700 роки
(4 томи)
Анонім, можливо, Роман
Ракушка- Романовський
Гадяцький полковник
Григорій Грабянка (?
– 1738)
Самійло Величко – дуже
освічена людина, знав 6
мов (1670 - ?)
Чорна рада в Ніжині
1663 р.
Життя, перемоги
Хмельницького
Старшинські усобиці,
наслідки набігів татар,
Іван Сірко
Гостра критика
розбрату серед козаків
Уславлення гетьмана
Богдана
Хмельницького
“Україну треба рятувати”
Емоційний виклад
Наведення текстів
документів
Деяка ідеалізація постаті
Богдана Хмельницького
Б.
Українська барокова поезія
Семен Климовський – поет і
філософ.
Народився між 1690- 1700
роками на Харківщині, помер
наприкінці 18 ст. у селі
Припутнях на Херсонщині.
1724 р. надіслав цареві Петру І
два філософсько-поетичні
трактати, що містили різку
критику царської влади.
Невмирущу славу принесла
Климовському його пісня “Їхав
козак за Дунай”, що стала
народною, відомою в Європі,
пережила століття.
Пісня, що підкорила Європу
Їхав козак за Дунай,
Сказав: “Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!”
-Постій, постій, козаче!
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!
-Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!
-Не хочу я нічого,
Окрім тебе одного.
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!
Свиснув козак на коня:
-Зоставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года.
Тебе ж, мила, не забуду,
Доки жив на світі буду,
Коли умру на війні,
Поплач обо мні!
Іван Величковський
Поет, перекладач, культурний і громадський діяч.
Народився близько 1650 року на Чернігівщині.
Навчався у Києво-Могилянській академії.
Жив у Чернігові, працював у друкарні Лазаря Барановича.
Пізніше оселився в Полтаві, був священиком, помер
1701 року.
Писав епіграми, панегірики, курйозні вірші.
У збірці “Дзигар iз напівдзигарком” переважають духовні
мотиви.
Книга “Млеко од овці пастору належноє” –
це теоретична праця про курйозне віршування
із власними прикладами.
Винаходи Івана Величковського у курйозній поезії –
“рак словесний”, “рак літеральний”, “вірш-луна”.
Драматургія
Витоки драми як жанру літератури – у фольклорі.
Перші драматичні твори з’явилися у вищих школах,
тому їх називають шкільними.
Авторами цих драм були викладачі колегіумів,
священики, а виконавцями – спудеї.
Шкільні драми були на різдвяну, великодню, історичну
тематику.
Найвідоміші твори: “Милість Божа” аноніма,
“Воскресіння мертвих” Г.Кониського, “Олексій, чоловік
Божий” аноніма, “Володимир” Феофана Прокоповича.
У перервах між діями шкільної драми ставилися
інтермедії (інтерлюдії) – побутові гумористичні сценки
на фольклорній основі.
Вертеп як вид
театрального дійства
Слово “вертеп” у перекладі з
грецької означає печера.
Вертеп є різновидом лялькового
театру.
Вертепна скринька має вигляд
двоповерхового будиночка.
Вертепна вистава поєднує
різдвяну містерію (верхній ярус)
із веселими сценками з
народного життя (нижній ярус).
Дійові особи вертепу: Богоматір,
Йосип, Ангели, Царі-Волхви,
Пастухи, Цар Ірод, Воїни (верхній
ярус) і Селянин, Циган, Жид,
Москаль, Лях, Дід, Баба (нижній
ярус).
Вертепна драма не мала
усталеного тексту.
Нині традиції вертепу
відроджуються.
Григорій Сковорода
1722-1794
Народився 3 грудня 1722 року в
селі Чорнухах на Полтавщині.
Прагнення знань привело
12річного хлопця у КиєвоМогилянську академію, де
навчався з перервами більше 10
років.
Три роки провів у Петербурзі як
співак придворної капели, однак
залишив її.
У серпні 1744 року здійснив
подорож Європою (Угорщина,
Австрія, Словаччина, ймовірно,
Італія та Франція) у складі
дипломатичної місії.
Працював у Переяславському та
Харківському колегіумах, домашнім
учителем у поміщика Степана
Томари.
Із 1769 року вів мандрівне життя.
Помер 9 листопада 1794 року в
оселі друга.
Автор автоепітафії “Світ ловив
мене, та не спіймав”.
Світогляд Сковороди
Свої філософські погляди Сковорода висловлював практично
в усіх творах, а найбезпосередніше – у трактатах.
На погляд філософа, буття складається з антитез.
Так
само двоїстою є людина.
Світобудова, за Сковородою, складається з 3 світів:
макрокосмосу (Всесвіту), мікрокосмосу (людина), світу
символів (Біблія).
Людина народжена для щастя. Шлях до нього – у
самопізнанні.
Основа буття – це любов.
У трактаті “Розмова, звана Алфавіт, або Буквар світу”
Сковорода обстоює ідею спорідненої праці.
Надзвичайно важливу роль у становленні людини Сковорода
відводив вихованню.
Поетична творчість
Рукописна збірка “Сад божественних пісень”
складається з 30 творів.
Кожен текст – пісня, що має мелодію, створену
самим автором.
Кожна пісня втілює певну думку, взяту зі Святого
Письма.
У збірці є зразки пейзажної, інтимної,
філософської, сатиричної лірики.
10-а пісня “Всякому місту – звичай і права...”
висміює суспільні вади: здирництво. бюрократизм,
пияцтво, розпусту, ледарство, підлабузництво,
гонитву за багатством.
Цей твір став популярною народною піснею.
Байкарська творчість
Сковорода – перший український
байкар.
Байка – це невеликий повчальний
твір, у якому в алегоричних
образах тварин, рослин, предметів
зображують людей.
Ознаки байки: алегорія
(інакомовлення), мораль (повчання)
може виділятися в окрему
частину, мандрівні сюжети.
У збірку “Байки Харківські”
увійшло 30 байок, написаних
прозою, переважно у формі
діалогу.
Основні теми байок: тема
справжньої цінності людини
(“Голова і Тулуб”, “Ворона і Чиж”);
викриття марнославства (“Щука
і Рак”, “Олениця і Кабан”); дружба
(“Жайворонок і Дрізд”, “Собака і
Вовк”), тема “спорідненої праці”
(“Бджола і Шершень”)
Сковорода – Сократ, Горацій та
Езоп в одній особі
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Не все те отрута, що неприємне на смак.
Як багато зла криється за гарною подобою: гадюка ховається у
траві.
Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга – душевну тугу.
Не суди лиця, суди слово. (із афоризмів Сковороди)
Slide 5
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА
ЛІТЕРАТУРА
Часові межі – 14-18 століття
Література Ренесансу і бароко
Літературознавчі терміни
Ренесанс, або Відродження – історичний
період розвитку країн Європи у 15 -16 ст.,
коли відбувався перехід від Середньовіччя
до Нового часу. Характерні ознаки –
гуманізм, інтерес до фольклору,
національної мови, античності.
Бароко – стиль у європейському мистецтві,
якому властиві декоративна пишність,
вигадливість форм, контрастність,
використання метафор, порівнянь, алегорій.
Розвиток української культури
Братства –просвітницькі
товариства при православних
церквах. Обстоювали
православ’я, відкривали школи,
друкарні, бібліотеки.
Найактивніше діяли братства у
Львові, Острозі, Луцьку та
Києві.
1576 р. – заснована Острозька
колегія,
1632 р. – КиєвоМогилянська академія.
Першодрукарі: Святополк
Фіоль, Франциск Скорина, Іван
Федоров.
Перші друковані книги в
Україні: Буквар – 1574р.,
Апостол – 1574р.,
Біблія –
1581р.
Іван Вишенський – мислитель,
богослов, полеміст
Народився у м.Судова Вишня
між 1545-1550 рр. – помер на
горі Афон між 1622-1633 рр.
Здобув вищу освіту, закінчивши
Острозьку школу.
Жив у різних містах Галичини,
Поділля і Волині, зокрема й у
Луцьку.
У середині 80-х років 16 ст.
прийняв чернечий постриг і
оселився на горі Афон.
Жив у кількох монастирях, а
згодом у печері.
На прохання земляків приїздив
в Україну, однак повернувся
назад на Афон.
Обстоював православну віру,
був гострим критиком унії.
Огляд творчості
Серед визначних творів
письменника – “Послання до
єпископів”, “Тобі, котрий
мешкає в землі, що зветься
Польська...”, “Послання до
князя Острозького”,
“Викриття дияволасвітодержця”.
Ідеї, висловлені у творах:
аскетизм, релігійність,
засудження жорстокості
можновладців, їхнього
нехтування приписам віри,
захист простих трудівників,
пробудження їх людської
гідності.
Ознаки стилю: використання
емоційно забарвленої лексики,
антитези, різка критика
католицької церкви, пошук
життєвого ідеалу.
Історично-мемуарна проза
Характеристика твору
1.Часові межі
літопису
2.Автор
3.Теми
4.Мотиви,
ідеї
5.Художні
особливості
“ЛІТОПИС
САМОВИДЦЯ”
“ЛІТОПИС
Г.ГРАБЯНКИ”
“ЛІТОПИС
С.ВЕЛИЧКА”
Вступ до 1648 року.
Докладно – 16481702рр. Стисло – до
1784 року.
Історія козацтва
з
часу його виникнення
до 1709 р.
1648 – 1700 роки
(4 томи)
Анонім, можливо, Роман
Ракушка- Романовський
Гадяцький полковник
Григорій Грабянка (?
– 1738)
Самійло Величко – дуже
освічена людина, знав 6
мов (1670 - ?)
Чорна рада в Ніжині
1663 р.
Життя, перемоги
Хмельницького
Старшинські усобиці,
наслідки набігів татар,
Іван Сірко
Гостра критика
розбрату серед козаків
Уславлення гетьмана
Богдана
Хмельницького
“Україну треба рятувати”
Емоційний виклад
Наведення текстів
документів
Деяка ідеалізація постаті
Богдана Хмельницького
Б.
Українська барокова поезія
Семен Климовський – поет і
філософ.
Народився між 1690- 1700
роками на Харківщині, помер
наприкінці 18 ст. у селі
Припутнях на Херсонщині.
1724 р. надіслав цареві Петру І
два філософсько-поетичні
трактати, що містили різку
критику царської влади.
Невмирущу славу принесла
Климовському його пісня “Їхав
козак за Дунай”, що стала
народною, відомою в Європі,
пережила століття.
Пісня, що підкорила Європу
Їхав козак за Дунай,
Сказав: “Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!”
-Постій, постій, козаче!
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!
-Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!
-Не хочу я нічого,
Окрім тебе одного.
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!
Свиснув козак на коня:
-Зоставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года.
Тебе ж, мила, не забуду,
Доки жив на світі буду,
Коли умру на війні,
Поплач обо мні!
Іван Величковський
Поет, перекладач, культурний і громадський діяч.
Народився близько 1650 року на Чернігівщині.
Навчався у Києво-Могилянській академії.
Жив у Чернігові, працював у друкарні Лазаря Барановича.
Пізніше оселився в Полтаві, був священиком, помер
1701 року.
Писав епіграми, панегірики, курйозні вірші.
У збірці “Дзигар iз напівдзигарком” переважають духовні
мотиви.
Книга “Млеко од овці пастору належноє” –
це теоретична праця про курйозне віршування
із власними прикладами.
Винаходи Івана Величковського у курйозній поезії –
“рак словесний”, “рак літеральний”, “вірш-луна”.
Драматургія
Витоки драми як жанру літератури – у фольклорі.
Перші драматичні твори з’явилися у вищих школах,
тому їх називають шкільними.
Авторами цих драм були викладачі колегіумів,
священики, а виконавцями – спудеї.
Шкільні драми були на різдвяну, великодню, історичну
тематику.
Найвідоміші твори: “Милість Божа” аноніма,
“Воскресіння мертвих” Г.Кониського, “Олексій, чоловік
Божий” аноніма, “Володимир” Феофана Прокоповича.
У перервах між діями шкільної драми ставилися
інтермедії (інтерлюдії) – побутові гумористичні сценки
на фольклорній основі.
Вертеп як вид
театрального дійства
Слово “вертеп” у перекладі з
грецької означає печера.
Вертеп є різновидом лялькового
театру.
Вертепна скринька має вигляд
двоповерхового будиночка.
Вертепна вистава поєднує
різдвяну містерію (верхній ярус)
із веселими сценками з
народного життя (нижній ярус).
Дійові особи вертепу: Богоматір,
Йосип, Ангели, Царі-Волхви,
Пастухи, Цар Ірод, Воїни (верхній
ярус) і Селянин, Циган, Жид,
Москаль, Лях, Дід, Баба (нижній
ярус).
Вертепна драма не мала
усталеного тексту.
Нині традиції вертепу
відроджуються.
Григорій Сковорода
1722-1794
Народився 3 грудня 1722 року в
селі Чорнухах на Полтавщині.
Прагнення знань привело
12річного хлопця у КиєвоМогилянську академію, де
навчався з перервами більше 10
років.
Три роки провів у Петербурзі як
співак придворної капели, однак
залишив її.
У серпні 1744 року здійснив
подорож Європою (Угорщина,
Австрія, Словаччина, ймовірно,
Італія та Франція) у складі
дипломатичної місії.
Працював у Переяславському та
Харківському колегіумах, домашнім
учителем у поміщика Степана
Томари.
Із 1769 року вів мандрівне життя.
Помер 9 листопада 1794 року в
оселі друга.
Автор автоепітафії “Світ ловив
мене, та не спіймав”.
Світогляд Сковороди
Свої філософські погляди Сковорода висловлював практично
в усіх творах, а найбезпосередніше – у трактатах.
На погляд філософа, буття складається з антитез.
Так
само двоїстою є людина.
Світобудова, за Сковородою, складається з 3 світів:
макрокосмосу (Всесвіту), мікрокосмосу (людина), світу
символів (Біблія).
Людина народжена для щастя. Шлях до нього – у
самопізнанні.
Основа буття – це любов.
У трактаті “Розмова, звана Алфавіт, або Буквар світу”
Сковорода обстоює ідею спорідненої праці.
Надзвичайно важливу роль у становленні людини Сковорода
відводив вихованню.
Поетична творчість
Рукописна збірка “Сад божественних пісень”
складається з 30 творів.
Кожен текст – пісня, що має мелодію, створену
самим автором.
Кожна пісня втілює певну думку, взяту зі Святого
Письма.
У збірці є зразки пейзажної, інтимної,
філософської, сатиричної лірики.
10-а пісня “Всякому місту – звичай і права...”
висміює суспільні вади: здирництво. бюрократизм,
пияцтво, розпусту, ледарство, підлабузництво,
гонитву за багатством.
Цей твір став популярною народною піснею.
Байкарська творчість
Сковорода – перший український
байкар.
Байка – це невеликий повчальний
твір, у якому в алегоричних
образах тварин, рослин, предметів
зображують людей.
Ознаки байки: алегорія
(інакомовлення), мораль (повчання)
може виділятися в окрему
частину, мандрівні сюжети.
У збірку “Байки Харківські”
увійшло 30 байок, написаних
прозою, переважно у формі
діалогу.
Основні теми байок: тема
справжньої цінності людини
(“Голова і Тулуб”, “Ворона і Чиж”);
викриття марнославства (“Щука
і Рак”, “Олениця і Кабан”); дружба
(“Жайворонок і Дрізд”, “Собака і
Вовк”), тема “спорідненої праці”
(“Бджола і Шершень”)
Сковорода – Сократ, Горацій та
Езоп в одній особі
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Не все те отрута, що неприємне на смак.
Як багато зла криється за гарною подобою: гадюка ховається у
траві.
Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга – душевну тугу.
Не суди лиця, суди слово. (із афоризмів Сковороди)
Slide 6
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА
ЛІТЕРАТУРА
Часові межі – 14-18 століття
Література Ренесансу і бароко
Літературознавчі терміни
Ренесанс, або Відродження – історичний
період розвитку країн Європи у 15 -16 ст.,
коли відбувався перехід від Середньовіччя
до Нового часу. Характерні ознаки –
гуманізм, інтерес до фольклору,
національної мови, античності.
Бароко – стиль у європейському мистецтві,
якому властиві декоративна пишність,
вигадливість форм, контрастність,
використання метафор, порівнянь, алегорій.
Розвиток української культури
Братства –просвітницькі
товариства при православних
церквах. Обстоювали
православ’я, відкривали школи,
друкарні, бібліотеки.
Найактивніше діяли братства у
Львові, Острозі, Луцьку та
Києві.
1576 р. – заснована Острозька
колегія,
1632 р. – КиєвоМогилянська академія.
Першодрукарі: Святополк
Фіоль, Франциск Скорина, Іван
Федоров.
Перші друковані книги в
Україні: Буквар – 1574р.,
Апостол – 1574р.,
Біблія –
1581р.
Іван Вишенський – мислитель,
богослов, полеміст
Народився у м.Судова Вишня
між 1545-1550 рр. – помер на
горі Афон між 1622-1633 рр.
Здобув вищу освіту, закінчивши
Острозьку школу.
Жив у різних містах Галичини,
Поділля і Волині, зокрема й у
Луцьку.
У середині 80-х років 16 ст.
прийняв чернечий постриг і
оселився на горі Афон.
Жив у кількох монастирях, а
згодом у печері.
На прохання земляків приїздив
в Україну, однак повернувся
назад на Афон.
Обстоював православну віру,
був гострим критиком унії.
Огляд творчості
Серед визначних творів
письменника – “Послання до
єпископів”, “Тобі, котрий
мешкає в землі, що зветься
Польська...”, “Послання до
князя Острозького”,
“Викриття дияволасвітодержця”.
Ідеї, висловлені у творах:
аскетизм, релігійність,
засудження жорстокості
можновладців, їхнього
нехтування приписам віри,
захист простих трудівників,
пробудження їх людської
гідності.
Ознаки стилю: використання
емоційно забарвленої лексики,
антитези, різка критика
католицької церкви, пошук
життєвого ідеалу.
Історично-мемуарна проза
Характеристика твору
1.Часові межі
літопису
2.Автор
3.Теми
4.Мотиви,
ідеї
5.Художні
особливості
“ЛІТОПИС
САМОВИДЦЯ”
“ЛІТОПИС
Г.ГРАБЯНКИ”
“ЛІТОПИС
С.ВЕЛИЧКА”
Вступ до 1648 року.
Докладно – 16481702рр. Стисло – до
1784 року.
Історія козацтва
з
часу його виникнення
до 1709 р.
1648 – 1700 роки
(4 томи)
Анонім, можливо, Роман
Ракушка- Романовський
Гадяцький полковник
Григорій Грабянка (?
– 1738)
Самійло Величко – дуже
освічена людина, знав 6
мов (1670 - ?)
Чорна рада в Ніжині
1663 р.
Життя, перемоги
Хмельницького
Старшинські усобиці,
наслідки набігів татар,
Іван Сірко
Гостра критика
розбрату серед козаків
Уславлення гетьмана
Богдана
Хмельницького
“Україну треба рятувати”
Емоційний виклад
Наведення текстів
документів
Деяка ідеалізація постаті
Богдана Хмельницького
Б.
Українська барокова поезія
Семен Климовський – поет і
філософ.
Народився між 1690- 1700
роками на Харківщині, помер
наприкінці 18 ст. у селі
Припутнях на Херсонщині.
1724 р. надіслав цареві Петру І
два філософсько-поетичні
трактати, що містили різку
критику царської влади.
Невмирущу славу принесла
Климовському його пісня “Їхав
козак за Дунай”, що стала
народною, відомою в Європі,
пережила століття.
Пісня, що підкорила Європу
Їхав козак за Дунай,
Сказав: “Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!”
-Постій, постій, козаче!
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!
-Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!
-Не хочу я нічого,
Окрім тебе одного.
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!
Свиснув козак на коня:
-Зоставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года.
Тебе ж, мила, не забуду,
Доки жив на світі буду,
Коли умру на війні,
Поплач обо мні!
Іван Величковський
Поет, перекладач, культурний і громадський діяч.
Народився близько 1650 року на Чернігівщині.
Навчався у Києво-Могилянській академії.
Жив у Чернігові, працював у друкарні Лазаря Барановича.
Пізніше оселився в Полтаві, був священиком, помер
1701 року.
Писав епіграми, панегірики, курйозні вірші.
У збірці “Дзигар iз напівдзигарком” переважають духовні
мотиви.
Книга “Млеко од овці пастору належноє” –
це теоретична праця про курйозне віршування
із власними прикладами.
Винаходи Івана Величковського у курйозній поезії –
“рак словесний”, “рак літеральний”, “вірш-луна”.
Драматургія
Витоки драми як жанру літератури – у фольклорі.
Перші драматичні твори з’явилися у вищих школах,
тому їх називають шкільними.
Авторами цих драм були викладачі колегіумів,
священики, а виконавцями – спудеї.
Шкільні драми були на різдвяну, великодню, історичну
тематику.
Найвідоміші твори: “Милість Божа” аноніма,
“Воскресіння мертвих” Г.Кониського, “Олексій, чоловік
Божий” аноніма, “Володимир” Феофана Прокоповича.
У перервах між діями шкільної драми ставилися
інтермедії (інтерлюдії) – побутові гумористичні сценки
на фольклорній основі.
Вертеп як вид
театрального дійства
Слово “вертеп” у перекладі з
грецької означає печера.
Вертеп є різновидом лялькового
театру.
Вертепна скринька має вигляд
двоповерхового будиночка.
Вертепна вистава поєднує
різдвяну містерію (верхній ярус)
із веселими сценками з
народного життя (нижній ярус).
Дійові особи вертепу: Богоматір,
Йосип, Ангели, Царі-Волхви,
Пастухи, Цар Ірод, Воїни (верхній
ярус) і Селянин, Циган, Жид,
Москаль, Лях, Дід, Баба (нижній
ярус).
Вертепна драма не мала
усталеного тексту.
Нині традиції вертепу
відроджуються.
Григорій Сковорода
1722-1794
Народився 3 грудня 1722 року в
селі Чорнухах на Полтавщині.
Прагнення знань привело
12річного хлопця у КиєвоМогилянську академію, де
навчався з перервами більше 10
років.
Три роки провів у Петербурзі як
співак придворної капели, однак
залишив її.
У серпні 1744 року здійснив
подорож Європою (Угорщина,
Австрія, Словаччина, ймовірно,
Італія та Франція) у складі
дипломатичної місії.
Працював у Переяславському та
Харківському колегіумах, домашнім
учителем у поміщика Степана
Томари.
Із 1769 року вів мандрівне життя.
Помер 9 листопада 1794 року в
оселі друга.
Автор автоепітафії “Світ ловив
мене, та не спіймав”.
Світогляд Сковороди
Свої філософські погляди Сковорода висловлював практично
в усіх творах, а найбезпосередніше – у трактатах.
На погляд філософа, буття складається з антитез.
Так
само двоїстою є людина.
Світобудова, за Сковородою, складається з 3 світів:
макрокосмосу (Всесвіту), мікрокосмосу (людина), світу
символів (Біблія).
Людина народжена для щастя. Шлях до нього – у
самопізнанні.
Основа буття – це любов.
У трактаті “Розмова, звана Алфавіт, або Буквар світу”
Сковорода обстоює ідею спорідненої праці.
Надзвичайно важливу роль у становленні людини Сковорода
відводив вихованню.
Поетична творчість
Рукописна збірка “Сад божественних пісень”
складається з 30 творів.
Кожен текст – пісня, що має мелодію, створену
самим автором.
Кожна пісня втілює певну думку, взяту зі Святого
Письма.
У збірці є зразки пейзажної, інтимної,
філософської, сатиричної лірики.
10-а пісня “Всякому місту – звичай і права...”
висміює суспільні вади: здирництво. бюрократизм,
пияцтво, розпусту, ледарство, підлабузництво,
гонитву за багатством.
Цей твір став популярною народною піснею.
Байкарська творчість
Сковорода – перший український
байкар.
Байка – це невеликий повчальний
твір, у якому в алегоричних
образах тварин, рослин, предметів
зображують людей.
Ознаки байки: алегорія
(інакомовлення), мораль (повчання)
може виділятися в окрему
частину, мандрівні сюжети.
У збірку “Байки Харківські”
увійшло 30 байок, написаних
прозою, переважно у формі
діалогу.
Основні теми байок: тема
справжньої цінності людини
(“Голова і Тулуб”, “Ворона і Чиж”);
викриття марнославства (“Щука
і Рак”, “Олениця і Кабан”); дружба
(“Жайворонок і Дрізд”, “Собака і
Вовк”), тема “спорідненої праці”
(“Бджола і Шершень”)
Сковорода – Сократ, Горацій та
Езоп в одній особі
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Не все те отрута, що неприємне на смак.
Як багато зла криється за гарною подобою: гадюка ховається у
траві.
Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга – душевну тугу.
Не суди лиця, суди слово. (із афоризмів Сковороди)
Slide 7
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА
ЛІТЕРАТУРА
Часові межі – 14-18 століття
Література Ренесансу і бароко
Літературознавчі терміни
Ренесанс, або Відродження – історичний
період розвитку країн Європи у 15 -16 ст.,
коли відбувався перехід від Середньовіччя
до Нового часу. Характерні ознаки –
гуманізм, інтерес до фольклору,
національної мови, античності.
Бароко – стиль у європейському мистецтві,
якому властиві декоративна пишність,
вигадливість форм, контрастність,
використання метафор, порівнянь, алегорій.
Розвиток української культури
Братства –просвітницькі
товариства при православних
церквах. Обстоювали
православ’я, відкривали школи,
друкарні, бібліотеки.
Найактивніше діяли братства у
Львові, Острозі, Луцьку та
Києві.
1576 р. – заснована Острозька
колегія,
1632 р. – КиєвоМогилянська академія.
Першодрукарі: Святополк
Фіоль, Франциск Скорина, Іван
Федоров.
Перші друковані книги в
Україні: Буквар – 1574р.,
Апостол – 1574р.,
Біблія –
1581р.
Іван Вишенський – мислитель,
богослов, полеміст
Народився у м.Судова Вишня
між 1545-1550 рр. – помер на
горі Афон між 1622-1633 рр.
Здобув вищу освіту, закінчивши
Острозьку школу.
Жив у різних містах Галичини,
Поділля і Волині, зокрема й у
Луцьку.
У середині 80-х років 16 ст.
прийняв чернечий постриг і
оселився на горі Афон.
Жив у кількох монастирях, а
згодом у печері.
На прохання земляків приїздив
в Україну, однак повернувся
назад на Афон.
Обстоював православну віру,
був гострим критиком унії.
Огляд творчості
Серед визначних творів
письменника – “Послання до
єпископів”, “Тобі, котрий
мешкає в землі, що зветься
Польська...”, “Послання до
князя Острозького”,
“Викриття дияволасвітодержця”.
Ідеї, висловлені у творах:
аскетизм, релігійність,
засудження жорстокості
можновладців, їхнього
нехтування приписам віри,
захист простих трудівників,
пробудження їх людської
гідності.
Ознаки стилю: використання
емоційно забарвленої лексики,
антитези, різка критика
католицької церкви, пошук
життєвого ідеалу.
Історично-мемуарна проза
Характеристика твору
1.Часові межі
літопису
2.Автор
3.Теми
4.Мотиви,
ідеї
5.Художні
особливості
“ЛІТОПИС
САМОВИДЦЯ”
“ЛІТОПИС
Г.ГРАБЯНКИ”
“ЛІТОПИС
С.ВЕЛИЧКА”
Вступ до 1648 року.
Докладно – 16481702рр. Стисло – до
1784 року.
Історія козацтва
з
часу його виникнення
до 1709 р.
1648 – 1700 роки
(4 томи)
Анонім, можливо, Роман
Ракушка- Романовський
Гадяцький полковник
Григорій Грабянка (?
– 1738)
Самійло Величко – дуже
освічена людина, знав 6
мов (1670 - ?)
Чорна рада в Ніжині
1663 р.
Життя, перемоги
Хмельницького
Старшинські усобиці,
наслідки набігів татар,
Іван Сірко
Гостра критика
розбрату серед козаків
Уславлення гетьмана
Богдана
Хмельницького
“Україну треба рятувати”
Емоційний виклад
Наведення текстів
документів
Деяка ідеалізація постаті
Богдана Хмельницького
Б.
Українська барокова поезія
Семен Климовський – поет і
філософ.
Народився між 1690- 1700
роками на Харківщині, помер
наприкінці 18 ст. у селі
Припутнях на Херсонщині.
1724 р. надіслав цареві Петру І
два філософсько-поетичні
трактати, що містили різку
критику царської влади.
Невмирущу славу принесла
Климовському його пісня “Їхав
козак за Дунай”, що стала
народною, відомою в Європі,
пережила століття.
Пісня, що підкорила Європу
Їхав козак за Дунай,
Сказав: “Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!”
-Постій, постій, козаче!
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!
-Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!
-Не хочу я нічого,
Окрім тебе одного.
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!
Свиснув козак на коня:
-Зоставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года.
Тебе ж, мила, не забуду,
Доки жив на світі буду,
Коли умру на війні,
Поплач обо мні!
Іван Величковський
Поет, перекладач, культурний і громадський діяч.
Народився близько 1650 року на Чернігівщині.
Навчався у Києво-Могилянській академії.
Жив у Чернігові, працював у друкарні Лазаря Барановича.
Пізніше оселився в Полтаві, був священиком, помер
1701 року.
Писав епіграми, панегірики, курйозні вірші.
У збірці “Дзигар iз напівдзигарком” переважають духовні
мотиви.
Книга “Млеко од овці пастору належноє” –
це теоретична праця про курйозне віршування
із власними прикладами.
Винаходи Івана Величковського у курйозній поезії –
“рак словесний”, “рак літеральний”, “вірш-луна”.
Драматургія
Витоки драми як жанру літератури – у фольклорі.
Перші драматичні твори з’явилися у вищих школах,
тому їх називають шкільними.
Авторами цих драм були викладачі колегіумів,
священики, а виконавцями – спудеї.
Шкільні драми були на різдвяну, великодню, історичну
тематику.
Найвідоміші твори: “Милість Божа” аноніма,
“Воскресіння мертвих” Г.Кониського, “Олексій, чоловік
Божий” аноніма, “Володимир” Феофана Прокоповича.
У перервах між діями шкільної драми ставилися
інтермедії (інтерлюдії) – побутові гумористичні сценки
на фольклорній основі.
Вертеп як вид
театрального дійства
Слово “вертеп” у перекладі з
грецької означає печера.
Вертеп є різновидом лялькового
театру.
Вертепна скринька має вигляд
двоповерхового будиночка.
Вертепна вистава поєднує
різдвяну містерію (верхній ярус)
із веселими сценками з
народного життя (нижній ярус).
Дійові особи вертепу: Богоматір,
Йосип, Ангели, Царі-Волхви,
Пастухи, Цар Ірод, Воїни (верхній
ярус) і Селянин, Циган, Жид,
Москаль, Лях, Дід, Баба (нижній
ярус).
Вертепна драма не мала
усталеного тексту.
Нині традиції вертепу
відроджуються.
Григорій Сковорода
1722-1794
Народився 3 грудня 1722 року в
селі Чорнухах на Полтавщині.
Прагнення знань привело
12річного хлопця у КиєвоМогилянську академію, де
навчався з перервами більше 10
років.
Три роки провів у Петербурзі як
співак придворної капели, однак
залишив її.
У серпні 1744 року здійснив
подорож Європою (Угорщина,
Австрія, Словаччина, ймовірно,
Італія та Франція) у складі
дипломатичної місії.
Працював у Переяславському та
Харківському колегіумах, домашнім
учителем у поміщика Степана
Томари.
Із 1769 року вів мандрівне життя.
Помер 9 листопада 1794 року в
оселі друга.
Автор автоепітафії “Світ ловив
мене, та не спіймав”.
Світогляд Сковороди
Свої філософські погляди Сковорода висловлював практично
в усіх творах, а найбезпосередніше – у трактатах.
На погляд філософа, буття складається з антитез.
Так
само двоїстою є людина.
Світобудова, за Сковородою, складається з 3 світів:
макрокосмосу (Всесвіту), мікрокосмосу (людина), світу
символів (Біблія).
Людина народжена для щастя. Шлях до нього – у
самопізнанні.
Основа буття – це любов.
У трактаті “Розмова, звана Алфавіт, або Буквар світу”
Сковорода обстоює ідею спорідненої праці.
Надзвичайно важливу роль у становленні людини Сковорода
відводив вихованню.
Поетична творчість
Рукописна збірка “Сад божественних пісень”
складається з 30 творів.
Кожен текст – пісня, що має мелодію, створену
самим автором.
Кожна пісня втілює певну думку, взяту зі Святого
Письма.
У збірці є зразки пейзажної, інтимної,
філософської, сатиричної лірики.
10-а пісня “Всякому місту – звичай і права...”
висміює суспільні вади: здирництво. бюрократизм,
пияцтво, розпусту, ледарство, підлабузництво,
гонитву за багатством.
Цей твір став популярною народною піснею.
Байкарська творчість
Сковорода – перший український
байкар.
Байка – це невеликий повчальний
твір, у якому в алегоричних
образах тварин, рослин, предметів
зображують людей.
Ознаки байки: алегорія
(інакомовлення), мораль (повчання)
може виділятися в окрему
частину, мандрівні сюжети.
У збірку “Байки Харківські”
увійшло 30 байок, написаних
прозою, переважно у формі
діалогу.
Основні теми байок: тема
справжньої цінності людини
(“Голова і Тулуб”, “Ворона і Чиж”);
викриття марнославства (“Щука
і Рак”, “Олениця і Кабан”); дружба
(“Жайворонок і Дрізд”, “Собака і
Вовк”), тема “спорідненої праці”
(“Бджола і Шершень”)
Сковорода – Сократ, Горацій та
Езоп в одній особі
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Не все те отрута, що неприємне на смак.
Як багато зла криється за гарною подобою: гадюка ховається у
траві.
Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга – душевну тугу.
Не суди лиця, суди слово. (із афоризмів Сковороди)
Slide 8
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА
ЛІТЕРАТУРА
Часові межі – 14-18 століття
Література Ренесансу і бароко
Літературознавчі терміни
Ренесанс, або Відродження – історичний
період розвитку країн Європи у 15 -16 ст.,
коли відбувався перехід від Середньовіччя
до Нового часу. Характерні ознаки –
гуманізм, інтерес до фольклору,
національної мови, античності.
Бароко – стиль у європейському мистецтві,
якому властиві декоративна пишність,
вигадливість форм, контрастність,
використання метафор, порівнянь, алегорій.
Розвиток української культури
Братства –просвітницькі
товариства при православних
церквах. Обстоювали
православ’я, відкривали школи,
друкарні, бібліотеки.
Найактивніше діяли братства у
Львові, Острозі, Луцьку та
Києві.
1576 р. – заснована Острозька
колегія,
1632 р. – КиєвоМогилянська академія.
Першодрукарі: Святополк
Фіоль, Франциск Скорина, Іван
Федоров.
Перші друковані книги в
Україні: Буквар – 1574р.,
Апостол – 1574р.,
Біблія –
1581р.
Іван Вишенський – мислитель,
богослов, полеміст
Народився у м.Судова Вишня
між 1545-1550 рр. – помер на
горі Афон між 1622-1633 рр.
Здобув вищу освіту, закінчивши
Острозьку школу.
Жив у різних містах Галичини,
Поділля і Волині, зокрема й у
Луцьку.
У середині 80-х років 16 ст.
прийняв чернечий постриг і
оселився на горі Афон.
Жив у кількох монастирях, а
згодом у печері.
На прохання земляків приїздив
в Україну, однак повернувся
назад на Афон.
Обстоював православну віру,
був гострим критиком унії.
Огляд творчості
Серед визначних творів
письменника – “Послання до
єпископів”, “Тобі, котрий
мешкає в землі, що зветься
Польська...”, “Послання до
князя Острозького”,
“Викриття дияволасвітодержця”.
Ідеї, висловлені у творах:
аскетизм, релігійність,
засудження жорстокості
можновладців, їхнього
нехтування приписам віри,
захист простих трудівників,
пробудження їх людської
гідності.
Ознаки стилю: використання
емоційно забарвленої лексики,
антитези, різка критика
католицької церкви, пошук
життєвого ідеалу.
Історично-мемуарна проза
Характеристика твору
1.Часові межі
літопису
2.Автор
3.Теми
4.Мотиви,
ідеї
5.Художні
особливості
“ЛІТОПИС
САМОВИДЦЯ”
“ЛІТОПИС
Г.ГРАБЯНКИ”
“ЛІТОПИС
С.ВЕЛИЧКА”
Вступ до 1648 року.
Докладно – 16481702рр. Стисло – до
1784 року.
Історія козацтва
з
часу його виникнення
до 1709 р.
1648 – 1700 роки
(4 томи)
Анонім, можливо, Роман
Ракушка- Романовський
Гадяцький полковник
Григорій Грабянка (?
– 1738)
Самійло Величко – дуже
освічена людина, знав 6
мов (1670 - ?)
Чорна рада в Ніжині
1663 р.
Життя, перемоги
Хмельницького
Старшинські усобиці,
наслідки набігів татар,
Іван Сірко
Гостра критика
розбрату серед козаків
Уславлення гетьмана
Богдана
Хмельницького
“Україну треба рятувати”
Емоційний виклад
Наведення текстів
документів
Деяка ідеалізація постаті
Богдана Хмельницького
Б.
Українська барокова поезія
Семен Климовський – поет і
філософ.
Народився між 1690- 1700
роками на Харківщині, помер
наприкінці 18 ст. у селі
Припутнях на Херсонщині.
1724 р. надіслав цареві Петру І
два філософсько-поетичні
трактати, що містили різку
критику царської влади.
Невмирущу славу принесла
Климовському його пісня “Їхав
козак за Дунай”, що стала
народною, відомою в Європі,
пережила століття.
Пісня, що підкорила Європу
Їхав козак за Дунай,
Сказав: “Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!”
-Постій, постій, козаче!
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!
-Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!
-Не хочу я нічого,
Окрім тебе одного.
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!
Свиснув козак на коня:
-Зоставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года.
Тебе ж, мила, не забуду,
Доки жив на світі буду,
Коли умру на війні,
Поплач обо мні!
Іван Величковський
Поет, перекладач, культурний і громадський діяч.
Народився близько 1650 року на Чернігівщині.
Навчався у Києво-Могилянській академії.
Жив у Чернігові, працював у друкарні Лазаря Барановича.
Пізніше оселився в Полтаві, був священиком, помер
1701 року.
Писав епіграми, панегірики, курйозні вірші.
У збірці “Дзигар iз напівдзигарком” переважають духовні
мотиви.
Книга “Млеко од овці пастору належноє” –
це теоретична праця про курйозне віршування
із власними прикладами.
Винаходи Івана Величковського у курйозній поезії –
“рак словесний”, “рак літеральний”, “вірш-луна”.
Драматургія
Витоки драми як жанру літератури – у фольклорі.
Перші драматичні твори з’явилися у вищих школах,
тому їх називають шкільними.
Авторами цих драм були викладачі колегіумів,
священики, а виконавцями – спудеї.
Шкільні драми були на різдвяну, великодню, історичну
тематику.
Найвідоміші твори: “Милість Божа” аноніма,
“Воскресіння мертвих” Г.Кониського, “Олексій, чоловік
Божий” аноніма, “Володимир” Феофана Прокоповича.
У перервах між діями шкільної драми ставилися
інтермедії (інтерлюдії) – побутові гумористичні сценки
на фольклорній основі.
Вертеп як вид
театрального дійства
Слово “вертеп” у перекладі з
грецької означає печера.
Вертеп є різновидом лялькового
театру.
Вертепна скринька має вигляд
двоповерхового будиночка.
Вертепна вистава поєднує
різдвяну містерію (верхній ярус)
із веселими сценками з
народного життя (нижній ярус).
Дійові особи вертепу: Богоматір,
Йосип, Ангели, Царі-Волхви,
Пастухи, Цар Ірод, Воїни (верхній
ярус) і Селянин, Циган, Жид,
Москаль, Лях, Дід, Баба (нижній
ярус).
Вертепна драма не мала
усталеного тексту.
Нині традиції вертепу
відроджуються.
Григорій Сковорода
1722-1794
Народився 3 грудня 1722 року в
селі Чорнухах на Полтавщині.
Прагнення знань привело
12річного хлопця у КиєвоМогилянську академію, де
навчався з перервами більше 10
років.
Три роки провів у Петербурзі як
співак придворної капели, однак
залишив її.
У серпні 1744 року здійснив
подорож Європою (Угорщина,
Австрія, Словаччина, ймовірно,
Італія та Франція) у складі
дипломатичної місії.
Працював у Переяславському та
Харківському колегіумах, домашнім
учителем у поміщика Степана
Томари.
Із 1769 року вів мандрівне життя.
Помер 9 листопада 1794 року в
оселі друга.
Автор автоепітафії “Світ ловив
мене, та не спіймав”.
Світогляд Сковороди
Свої філософські погляди Сковорода висловлював практично
в усіх творах, а найбезпосередніше – у трактатах.
На погляд філософа, буття складається з антитез.
Так
само двоїстою є людина.
Світобудова, за Сковородою, складається з 3 світів:
макрокосмосу (Всесвіту), мікрокосмосу (людина), світу
символів (Біблія).
Людина народжена для щастя. Шлях до нього – у
самопізнанні.
Основа буття – це любов.
У трактаті “Розмова, звана Алфавіт, або Буквар світу”
Сковорода обстоює ідею спорідненої праці.
Надзвичайно важливу роль у становленні людини Сковорода
відводив вихованню.
Поетична творчість
Рукописна збірка “Сад божественних пісень”
складається з 30 творів.
Кожен текст – пісня, що має мелодію, створену
самим автором.
Кожна пісня втілює певну думку, взяту зі Святого
Письма.
У збірці є зразки пейзажної, інтимної,
філософської, сатиричної лірики.
10-а пісня “Всякому місту – звичай і права...”
висміює суспільні вади: здирництво. бюрократизм,
пияцтво, розпусту, ледарство, підлабузництво,
гонитву за багатством.
Цей твір став популярною народною піснею.
Байкарська творчість
Сковорода – перший український
байкар.
Байка – це невеликий повчальний
твір, у якому в алегоричних
образах тварин, рослин, предметів
зображують людей.
Ознаки байки: алегорія
(інакомовлення), мораль (повчання)
може виділятися в окрему
частину, мандрівні сюжети.
У збірку “Байки Харківські”
увійшло 30 байок, написаних
прозою, переважно у формі
діалогу.
Основні теми байок: тема
справжньої цінності людини
(“Голова і Тулуб”, “Ворона і Чиж”);
викриття марнославства (“Щука
і Рак”, “Олениця і Кабан”); дружба
(“Жайворонок і Дрізд”, “Собака і
Вовк”), тема “спорідненої праці”
(“Бджола і Шершень”)
Сковорода – Сократ, Горацій та
Езоп в одній особі
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Не все те отрута, що неприємне на смак.
Як багато зла криється за гарною подобою: гадюка ховається у
траві.
Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга – душевну тугу.
Не суди лиця, суди слово. (із афоризмів Сковороди)
Slide 9
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА
ЛІТЕРАТУРА
Часові межі – 14-18 століття
Література Ренесансу і бароко
Літературознавчі терміни
Ренесанс, або Відродження – історичний
період розвитку країн Європи у 15 -16 ст.,
коли відбувався перехід від Середньовіччя
до Нового часу. Характерні ознаки –
гуманізм, інтерес до фольклору,
національної мови, античності.
Бароко – стиль у європейському мистецтві,
якому властиві декоративна пишність,
вигадливість форм, контрастність,
використання метафор, порівнянь, алегорій.
Розвиток української культури
Братства –просвітницькі
товариства при православних
церквах. Обстоювали
православ’я, відкривали школи,
друкарні, бібліотеки.
Найактивніше діяли братства у
Львові, Острозі, Луцьку та
Києві.
1576 р. – заснована Острозька
колегія,
1632 р. – КиєвоМогилянська академія.
Першодрукарі: Святополк
Фіоль, Франциск Скорина, Іван
Федоров.
Перші друковані книги в
Україні: Буквар – 1574р.,
Апостол – 1574р.,
Біблія –
1581р.
Іван Вишенський – мислитель,
богослов, полеміст
Народився у м.Судова Вишня
між 1545-1550 рр. – помер на
горі Афон між 1622-1633 рр.
Здобув вищу освіту, закінчивши
Острозьку школу.
Жив у різних містах Галичини,
Поділля і Волині, зокрема й у
Луцьку.
У середині 80-х років 16 ст.
прийняв чернечий постриг і
оселився на горі Афон.
Жив у кількох монастирях, а
згодом у печері.
На прохання земляків приїздив
в Україну, однак повернувся
назад на Афон.
Обстоював православну віру,
був гострим критиком унії.
Огляд творчості
Серед визначних творів
письменника – “Послання до
єпископів”, “Тобі, котрий
мешкає в землі, що зветься
Польська...”, “Послання до
князя Острозького”,
“Викриття дияволасвітодержця”.
Ідеї, висловлені у творах:
аскетизм, релігійність,
засудження жорстокості
можновладців, їхнього
нехтування приписам віри,
захист простих трудівників,
пробудження їх людської
гідності.
Ознаки стилю: використання
емоційно забарвленої лексики,
антитези, різка критика
католицької церкви, пошук
життєвого ідеалу.
Історично-мемуарна проза
Характеристика твору
1.Часові межі
літопису
2.Автор
3.Теми
4.Мотиви,
ідеї
5.Художні
особливості
“ЛІТОПИС
САМОВИДЦЯ”
“ЛІТОПИС
Г.ГРАБЯНКИ”
“ЛІТОПИС
С.ВЕЛИЧКА”
Вступ до 1648 року.
Докладно – 16481702рр. Стисло – до
1784 року.
Історія козацтва
з
часу його виникнення
до 1709 р.
1648 – 1700 роки
(4 томи)
Анонім, можливо, Роман
Ракушка- Романовський
Гадяцький полковник
Григорій Грабянка (?
– 1738)
Самійло Величко – дуже
освічена людина, знав 6
мов (1670 - ?)
Чорна рада в Ніжині
1663 р.
Життя, перемоги
Хмельницького
Старшинські усобиці,
наслідки набігів татар,
Іван Сірко
Гостра критика
розбрату серед козаків
Уславлення гетьмана
Богдана
Хмельницького
“Україну треба рятувати”
Емоційний виклад
Наведення текстів
документів
Деяка ідеалізація постаті
Богдана Хмельницького
Б.
Українська барокова поезія
Семен Климовський – поет і
філософ.
Народився між 1690- 1700
роками на Харківщині, помер
наприкінці 18 ст. у селі
Припутнях на Херсонщині.
1724 р. надіслав цареві Петру І
два філософсько-поетичні
трактати, що містили різку
критику царської влади.
Невмирущу славу принесла
Климовському його пісня “Їхав
козак за Дунай”, що стала
народною, відомою в Європі,
пережила століття.
Пісня, що підкорила Європу
Їхав козак за Дунай,
Сказав: “Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!”
-Постій, постій, козаче!
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!
-Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!
-Не хочу я нічого,
Окрім тебе одного.
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!
Свиснув козак на коня:
-Зоставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года.
Тебе ж, мила, не забуду,
Доки жив на світі буду,
Коли умру на війні,
Поплач обо мні!
Іван Величковський
Поет, перекладач, культурний і громадський діяч.
Народився близько 1650 року на Чернігівщині.
Навчався у Києво-Могилянській академії.
Жив у Чернігові, працював у друкарні Лазаря Барановича.
Пізніше оселився в Полтаві, був священиком, помер
1701 року.
Писав епіграми, панегірики, курйозні вірші.
У збірці “Дзигар iз напівдзигарком” переважають духовні
мотиви.
Книга “Млеко од овці пастору належноє” –
це теоретична праця про курйозне віршування
із власними прикладами.
Винаходи Івана Величковського у курйозній поезії –
“рак словесний”, “рак літеральний”, “вірш-луна”.
Драматургія
Витоки драми як жанру літератури – у фольклорі.
Перші драматичні твори з’явилися у вищих школах,
тому їх називають шкільними.
Авторами цих драм були викладачі колегіумів,
священики, а виконавцями – спудеї.
Шкільні драми були на різдвяну, великодню, історичну
тематику.
Найвідоміші твори: “Милість Божа” аноніма,
“Воскресіння мертвих” Г.Кониського, “Олексій, чоловік
Божий” аноніма, “Володимир” Феофана Прокоповича.
У перервах між діями шкільної драми ставилися
інтермедії (інтерлюдії) – побутові гумористичні сценки
на фольклорній основі.
Вертеп як вид
театрального дійства
Слово “вертеп” у перекладі з
грецької означає печера.
Вертеп є різновидом лялькового
театру.
Вертепна скринька має вигляд
двоповерхового будиночка.
Вертепна вистава поєднує
різдвяну містерію (верхній ярус)
із веселими сценками з
народного життя (нижній ярус).
Дійові особи вертепу: Богоматір,
Йосип, Ангели, Царі-Волхви,
Пастухи, Цар Ірод, Воїни (верхній
ярус) і Селянин, Циган, Жид,
Москаль, Лях, Дід, Баба (нижній
ярус).
Вертепна драма не мала
усталеного тексту.
Нині традиції вертепу
відроджуються.
Григорій Сковорода
1722-1794
Народився 3 грудня 1722 року в
селі Чорнухах на Полтавщині.
Прагнення знань привело
12річного хлопця у КиєвоМогилянську академію, де
навчався з перервами більше 10
років.
Три роки провів у Петербурзі як
співак придворної капели, однак
залишив її.
У серпні 1744 року здійснив
подорож Європою (Угорщина,
Австрія, Словаччина, ймовірно,
Італія та Франція) у складі
дипломатичної місії.
Працював у Переяславському та
Харківському колегіумах, домашнім
учителем у поміщика Степана
Томари.
Із 1769 року вів мандрівне життя.
Помер 9 листопада 1794 року в
оселі друга.
Автор автоепітафії “Світ ловив
мене, та не спіймав”.
Світогляд Сковороди
Свої філософські погляди Сковорода висловлював практично
в усіх творах, а найбезпосередніше – у трактатах.
На погляд філософа, буття складається з антитез.
Так
само двоїстою є людина.
Світобудова, за Сковородою, складається з 3 світів:
макрокосмосу (Всесвіту), мікрокосмосу (людина), світу
символів (Біблія).
Людина народжена для щастя. Шлях до нього – у
самопізнанні.
Основа буття – це любов.
У трактаті “Розмова, звана Алфавіт, або Буквар світу”
Сковорода обстоює ідею спорідненої праці.
Надзвичайно важливу роль у становленні людини Сковорода
відводив вихованню.
Поетична творчість
Рукописна збірка “Сад божественних пісень”
складається з 30 творів.
Кожен текст – пісня, що має мелодію, створену
самим автором.
Кожна пісня втілює певну думку, взяту зі Святого
Письма.
У збірці є зразки пейзажної, інтимної,
філософської, сатиричної лірики.
10-а пісня “Всякому місту – звичай і права...”
висміює суспільні вади: здирництво. бюрократизм,
пияцтво, розпусту, ледарство, підлабузництво,
гонитву за багатством.
Цей твір став популярною народною піснею.
Байкарська творчість
Сковорода – перший український
байкар.
Байка – це невеликий повчальний
твір, у якому в алегоричних
образах тварин, рослин, предметів
зображують людей.
Ознаки байки: алегорія
(інакомовлення), мораль (повчання)
може виділятися в окрему
частину, мандрівні сюжети.
У збірку “Байки Харківські”
увійшло 30 байок, написаних
прозою, переважно у формі
діалогу.
Основні теми байок: тема
справжньої цінності людини
(“Голова і Тулуб”, “Ворона і Чиж”);
викриття марнославства (“Щука
і Рак”, “Олениця і Кабан”); дружба
(“Жайворонок і Дрізд”, “Собака і
Вовк”), тема “спорідненої праці”
(“Бджола і Шершень”)
Сковорода – Сократ, Горацій та
Езоп в одній особі
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Не все те отрута, що неприємне на смак.
Як багато зла криється за гарною подобою: гадюка ховається у
траві.
Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга – душевну тугу.
Не суди лиця, суди слово. (із афоризмів Сковороди)
Slide 10
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА
ЛІТЕРАТУРА
Часові межі – 14-18 століття
Література Ренесансу і бароко
Літературознавчі терміни
Ренесанс, або Відродження – історичний
період розвитку країн Європи у 15 -16 ст.,
коли відбувався перехід від Середньовіччя
до Нового часу. Характерні ознаки –
гуманізм, інтерес до фольклору,
національної мови, античності.
Бароко – стиль у європейському мистецтві,
якому властиві декоративна пишність,
вигадливість форм, контрастність,
використання метафор, порівнянь, алегорій.
Розвиток української культури
Братства –просвітницькі
товариства при православних
церквах. Обстоювали
православ’я, відкривали школи,
друкарні, бібліотеки.
Найактивніше діяли братства у
Львові, Острозі, Луцьку та
Києві.
1576 р. – заснована Острозька
колегія,
1632 р. – КиєвоМогилянська академія.
Першодрукарі: Святополк
Фіоль, Франциск Скорина, Іван
Федоров.
Перші друковані книги в
Україні: Буквар – 1574р.,
Апостол – 1574р.,
Біблія –
1581р.
Іван Вишенський – мислитель,
богослов, полеміст
Народився у м.Судова Вишня
між 1545-1550 рр. – помер на
горі Афон між 1622-1633 рр.
Здобув вищу освіту, закінчивши
Острозьку школу.
Жив у різних містах Галичини,
Поділля і Волині, зокрема й у
Луцьку.
У середині 80-х років 16 ст.
прийняв чернечий постриг і
оселився на горі Афон.
Жив у кількох монастирях, а
згодом у печері.
На прохання земляків приїздив
в Україну, однак повернувся
назад на Афон.
Обстоював православну віру,
був гострим критиком унії.
Огляд творчості
Серед визначних творів
письменника – “Послання до
єпископів”, “Тобі, котрий
мешкає в землі, що зветься
Польська...”, “Послання до
князя Острозького”,
“Викриття дияволасвітодержця”.
Ідеї, висловлені у творах:
аскетизм, релігійність,
засудження жорстокості
можновладців, їхнього
нехтування приписам віри,
захист простих трудівників,
пробудження їх людської
гідності.
Ознаки стилю: використання
емоційно забарвленої лексики,
антитези, різка критика
католицької церкви, пошук
життєвого ідеалу.
Історично-мемуарна проза
Характеристика твору
1.Часові межі
літопису
2.Автор
3.Теми
4.Мотиви,
ідеї
5.Художні
особливості
“ЛІТОПИС
САМОВИДЦЯ”
“ЛІТОПИС
Г.ГРАБЯНКИ”
“ЛІТОПИС
С.ВЕЛИЧКА”
Вступ до 1648 року.
Докладно – 16481702рр. Стисло – до
1784 року.
Історія козацтва
з
часу його виникнення
до 1709 р.
1648 – 1700 роки
(4 томи)
Анонім, можливо, Роман
Ракушка- Романовський
Гадяцький полковник
Григорій Грабянка (?
– 1738)
Самійло Величко – дуже
освічена людина, знав 6
мов (1670 - ?)
Чорна рада в Ніжині
1663 р.
Життя, перемоги
Хмельницького
Старшинські усобиці,
наслідки набігів татар,
Іван Сірко
Гостра критика
розбрату серед козаків
Уславлення гетьмана
Богдана
Хмельницького
“Україну треба рятувати”
Емоційний виклад
Наведення текстів
документів
Деяка ідеалізація постаті
Богдана Хмельницького
Б.
Українська барокова поезія
Семен Климовський – поет і
філософ.
Народився між 1690- 1700
роками на Харківщині, помер
наприкінці 18 ст. у селі
Припутнях на Херсонщині.
1724 р. надіслав цареві Петру І
два філософсько-поетичні
трактати, що містили різку
критику царської влади.
Невмирущу славу принесла
Климовському його пісня “Їхав
козак за Дунай”, що стала
народною, відомою в Європі,
пережила століття.
Пісня, що підкорила Європу
Їхав козак за Дунай,
Сказав: “Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!”
-Постій, постій, козаче!
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!
-Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!
-Не хочу я нічого,
Окрім тебе одного.
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!
Свиснув козак на коня:
-Зоставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года.
Тебе ж, мила, не забуду,
Доки жив на світі буду,
Коли умру на війні,
Поплач обо мні!
Іван Величковський
Поет, перекладач, культурний і громадський діяч.
Народився близько 1650 року на Чернігівщині.
Навчався у Києво-Могилянській академії.
Жив у Чернігові, працював у друкарні Лазаря Барановича.
Пізніше оселився в Полтаві, був священиком, помер
1701 року.
Писав епіграми, панегірики, курйозні вірші.
У збірці “Дзигар iз напівдзигарком” переважають духовні
мотиви.
Книга “Млеко од овці пастору належноє” –
це теоретична праця про курйозне віршування
із власними прикладами.
Винаходи Івана Величковського у курйозній поезії –
“рак словесний”, “рак літеральний”, “вірш-луна”.
Драматургія
Витоки драми як жанру літератури – у фольклорі.
Перші драматичні твори з’явилися у вищих школах,
тому їх називають шкільними.
Авторами цих драм були викладачі колегіумів,
священики, а виконавцями – спудеї.
Шкільні драми були на різдвяну, великодню, історичну
тематику.
Найвідоміші твори: “Милість Божа” аноніма,
“Воскресіння мертвих” Г.Кониського, “Олексій, чоловік
Божий” аноніма, “Володимир” Феофана Прокоповича.
У перервах між діями шкільної драми ставилися
інтермедії (інтерлюдії) – побутові гумористичні сценки
на фольклорній основі.
Вертеп як вид
театрального дійства
Слово “вертеп” у перекладі з
грецької означає печера.
Вертеп є різновидом лялькового
театру.
Вертепна скринька має вигляд
двоповерхового будиночка.
Вертепна вистава поєднує
різдвяну містерію (верхній ярус)
із веселими сценками з
народного життя (нижній ярус).
Дійові особи вертепу: Богоматір,
Йосип, Ангели, Царі-Волхви,
Пастухи, Цар Ірод, Воїни (верхній
ярус) і Селянин, Циган, Жид,
Москаль, Лях, Дід, Баба (нижній
ярус).
Вертепна драма не мала
усталеного тексту.
Нині традиції вертепу
відроджуються.
Григорій Сковорода
1722-1794
Народився 3 грудня 1722 року в
селі Чорнухах на Полтавщині.
Прагнення знань привело
12річного хлопця у КиєвоМогилянську академію, де
навчався з перервами більше 10
років.
Три роки провів у Петербурзі як
співак придворної капели, однак
залишив її.
У серпні 1744 року здійснив
подорож Європою (Угорщина,
Австрія, Словаччина, ймовірно,
Італія та Франція) у складі
дипломатичної місії.
Працював у Переяславському та
Харківському колегіумах, домашнім
учителем у поміщика Степана
Томари.
Із 1769 року вів мандрівне життя.
Помер 9 листопада 1794 року в
оселі друга.
Автор автоепітафії “Світ ловив
мене, та не спіймав”.
Світогляд Сковороди
Свої філософські погляди Сковорода висловлював практично
в усіх творах, а найбезпосередніше – у трактатах.
На погляд філософа, буття складається з антитез.
Так
само двоїстою є людина.
Світобудова, за Сковородою, складається з 3 світів:
макрокосмосу (Всесвіту), мікрокосмосу (людина), світу
символів (Біблія).
Людина народжена для щастя. Шлях до нього – у
самопізнанні.
Основа буття – це любов.
У трактаті “Розмова, звана Алфавіт, або Буквар світу”
Сковорода обстоює ідею спорідненої праці.
Надзвичайно важливу роль у становленні людини Сковорода
відводив вихованню.
Поетична творчість
Рукописна збірка “Сад божественних пісень”
складається з 30 творів.
Кожен текст – пісня, що має мелодію, створену
самим автором.
Кожна пісня втілює певну думку, взяту зі Святого
Письма.
У збірці є зразки пейзажної, інтимної,
філософської, сатиричної лірики.
10-а пісня “Всякому місту – звичай і права...”
висміює суспільні вади: здирництво. бюрократизм,
пияцтво, розпусту, ледарство, підлабузництво,
гонитву за багатством.
Цей твір став популярною народною піснею.
Байкарська творчість
Сковорода – перший український
байкар.
Байка – це невеликий повчальний
твір, у якому в алегоричних
образах тварин, рослин, предметів
зображують людей.
Ознаки байки: алегорія
(інакомовлення), мораль (повчання)
може виділятися в окрему
частину, мандрівні сюжети.
У збірку “Байки Харківські”
увійшло 30 байок, написаних
прозою, переважно у формі
діалогу.
Основні теми байок: тема
справжньої цінності людини
(“Голова і Тулуб”, “Ворона і Чиж”);
викриття марнославства (“Щука
і Рак”, “Олениця і Кабан”); дружба
(“Жайворонок і Дрізд”, “Собака і
Вовк”), тема “спорідненої праці”
(“Бджола і Шершень”)
Сковорода – Сократ, Горацій та
Езоп в одній особі
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Не все те отрута, що неприємне на смак.
Як багато зла криється за гарною подобою: гадюка ховається у
траві.
Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга – душевну тугу.
Не суди лиця, суди слово. (із афоризмів Сковороди)
Slide 11
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА
ЛІТЕРАТУРА
Часові межі – 14-18 століття
Література Ренесансу і бароко
Літературознавчі терміни
Ренесанс, або Відродження – історичний
період розвитку країн Європи у 15 -16 ст.,
коли відбувався перехід від Середньовіччя
до Нового часу. Характерні ознаки –
гуманізм, інтерес до фольклору,
національної мови, античності.
Бароко – стиль у європейському мистецтві,
якому властиві декоративна пишність,
вигадливість форм, контрастність,
використання метафор, порівнянь, алегорій.
Розвиток української культури
Братства –просвітницькі
товариства при православних
церквах. Обстоювали
православ’я, відкривали школи,
друкарні, бібліотеки.
Найактивніше діяли братства у
Львові, Острозі, Луцьку та
Києві.
1576 р. – заснована Острозька
колегія,
1632 р. – КиєвоМогилянська академія.
Першодрукарі: Святополк
Фіоль, Франциск Скорина, Іван
Федоров.
Перші друковані книги в
Україні: Буквар – 1574р.,
Апостол – 1574р.,
Біблія –
1581р.
Іван Вишенський – мислитель,
богослов, полеміст
Народився у м.Судова Вишня
між 1545-1550 рр. – помер на
горі Афон між 1622-1633 рр.
Здобув вищу освіту, закінчивши
Острозьку школу.
Жив у різних містах Галичини,
Поділля і Волині, зокрема й у
Луцьку.
У середині 80-х років 16 ст.
прийняв чернечий постриг і
оселився на горі Афон.
Жив у кількох монастирях, а
згодом у печері.
На прохання земляків приїздив
в Україну, однак повернувся
назад на Афон.
Обстоював православну віру,
був гострим критиком унії.
Огляд творчості
Серед визначних творів
письменника – “Послання до
єпископів”, “Тобі, котрий
мешкає в землі, що зветься
Польська...”, “Послання до
князя Острозького”,
“Викриття дияволасвітодержця”.
Ідеї, висловлені у творах:
аскетизм, релігійність,
засудження жорстокості
можновладців, їхнього
нехтування приписам віри,
захист простих трудівників,
пробудження їх людської
гідності.
Ознаки стилю: використання
емоційно забарвленої лексики,
антитези, різка критика
католицької церкви, пошук
життєвого ідеалу.
Історично-мемуарна проза
Характеристика твору
1.Часові межі
літопису
2.Автор
3.Теми
4.Мотиви,
ідеї
5.Художні
особливості
“ЛІТОПИС
САМОВИДЦЯ”
“ЛІТОПИС
Г.ГРАБЯНКИ”
“ЛІТОПИС
С.ВЕЛИЧКА”
Вступ до 1648 року.
Докладно – 16481702рр. Стисло – до
1784 року.
Історія козацтва
з
часу його виникнення
до 1709 р.
1648 – 1700 роки
(4 томи)
Анонім, можливо, Роман
Ракушка- Романовський
Гадяцький полковник
Григорій Грабянка (?
– 1738)
Самійло Величко – дуже
освічена людина, знав 6
мов (1670 - ?)
Чорна рада в Ніжині
1663 р.
Життя, перемоги
Хмельницького
Старшинські усобиці,
наслідки набігів татар,
Іван Сірко
Гостра критика
розбрату серед козаків
Уславлення гетьмана
Богдана
Хмельницького
“Україну треба рятувати”
Емоційний виклад
Наведення текстів
документів
Деяка ідеалізація постаті
Богдана Хмельницького
Б.
Українська барокова поезія
Семен Климовський – поет і
філософ.
Народився між 1690- 1700
роками на Харківщині, помер
наприкінці 18 ст. у селі
Припутнях на Херсонщині.
1724 р. надіслав цареві Петру І
два філософсько-поетичні
трактати, що містили різку
критику царської влади.
Невмирущу славу принесла
Климовському його пісня “Їхав
козак за Дунай”, що стала
народною, відомою в Європі,
пережила століття.
Пісня, що підкорила Європу
Їхав козак за Дунай,
Сказав: “Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!”
-Постій, постій, козаче!
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!
-Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!
-Не хочу я нічого,
Окрім тебе одного.
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!
Свиснув козак на коня:
-Зоставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года.
Тебе ж, мила, не забуду,
Доки жив на світі буду,
Коли умру на війні,
Поплач обо мні!
Іван Величковський
Поет, перекладач, культурний і громадський діяч.
Народився близько 1650 року на Чернігівщині.
Навчався у Києво-Могилянській академії.
Жив у Чернігові, працював у друкарні Лазаря Барановича.
Пізніше оселився в Полтаві, був священиком, помер
1701 року.
Писав епіграми, панегірики, курйозні вірші.
У збірці “Дзигар iз напівдзигарком” переважають духовні
мотиви.
Книга “Млеко од овці пастору належноє” –
це теоретична праця про курйозне віршування
із власними прикладами.
Винаходи Івана Величковського у курйозній поезії –
“рак словесний”, “рак літеральний”, “вірш-луна”.
Драматургія
Витоки драми як жанру літератури – у фольклорі.
Перші драматичні твори з’явилися у вищих школах,
тому їх називають шкільними.
Авторами цих драм були викладачі колегіумів,
священики, а виконавцями – спудеї.
Шкільні драми були на різдвяну, великодню, історичну
тематику.
Найвідоміші твори: “Милість Божа” аноніма,
“Воскресіння мертвих” Г.Кониського, “Олексій, чоловік
Божий” аноніма, “Володимир” Феофана Прокоповича.
У перервах між діями шкільної драми ставилися
інтермедії (інтерлюдії) – побутові гумористичні сценки
на фольклорній основі.
Вертеп як вид
театрального дійства
Слово “вертеп” у перекладі з
грецької означає печера.
Вертеп є різновидом лялькового
театру.
Вертепна скринька має вигляд
двоповерхового будиночка.
Вертепна вистава поєднує
різдвяну містерію (верхній ярус)
із веселими сценками з
народного життя (нижній ярус).
Дійові особи вертепу: Богоматір,
Йосип, Ангели, Царі-Волхви,
Пастухи, Цар Ірод, Воїни (верхній
ярус) і Селянин, Циган, Жид,
Москаль, Лях, Дід, Баба (нижній
ярус).
Вертепна драма не мала
усталеного тексту.
Нині традиції вертепу
відроджуються.
Григорій Сковорода
1722-1794
Народився 3 грудня 1722 року в
селі Чорнухах на Полтавщині.
Прагнення знань привело
12річного хлопця у КиєвоМогилянську академію, де
навчався з перервами більше 10
років.
Три роки провів у Петербурзі як
співак придворної капели, однак
залишив її.
У серпні 1744 року здійснив
подорож Європою (Угорщина,
Австрія, Словаччина, ймовірно,
Італія та Франція) у складі
дипломатичної місії.
Працював у Переяславському та
Харківському колегіумах, домашнім
учителем у поміщика Степана
Томари.
Із 1769 року вів мандрівне життя.
Помер 9 листопада 1794 року в
оселі друга.
Автор автоепітафії “Світ ловив
мене, та не спіймав”.
Світогляд Сковороди
Свої філософські погляди Сковорода висловлював практично
в усіх творах, а найбезпосередніше – у трактатах.
На погляд філософа, буття складається з антитез.
Так
само двоїстою є людина.
Світобудова, за Сковородою, складається з 3 світів:
макрокосмосу (Всесвіту), мікрокосмосу (людина), світу
символів (Біблія).
Людина народжена для щастя. Шлях до нього – у
самопізнанні.
Основа буття – це любов.
У трактаті “Розмова, звана Алфавіт, або Буквар світу”
Сковорода обстоює ідею спорідненої праці.
Надзвичайно важливу роль у становленні людини Сковорода
відводив вихованню.
Поетична творчість
Рукописна збірка “Сад божественних пісень”
складається з 30 творів.
Кожен текст – пісня, що має мелодію, створену
самим автором.
Кожна пісня втілює певну думку, взяту зі Святого
Письма.
У збірці є зразки пейзажної, інтимної,
філософської, сатиричної лірики.
10-а пісня “Всякому місту – звичай і права...”
висміює суспільні вади: здирництво. бюрократизм,
пияцтво, розпусту, ледарство, підлабузництво,
гонитву за багатством.
Цей твір став популярною народною піснею.
Байкарська творчість
Сковорода – перший український
байкар.
Байка – це невеликий повчальний
твір, у якому в алегоричних
образах тварин, рослин, предметів
зображують людей.
Ознаки байки: алегорія
(інакомовлення), мораль (повчання)
може виділятися в окрему
частину, мандрівні сюжети.
У збірку “Байки Харківські”
увійшло 30 байок, написаних
прозою, переважно у формі
діалогу.
Основні теми байок: тема
справжньої цінності людини
(“Голова і Тулуб”, “Ворона і Чиж”);
викриття марнославства (“Щука
і Рак”, “Олениця і Кабан”); дружба
(“Жайворонок і Дрізд”, “Собака і
Вовк”), тема “спорідненої праці”
(“Бджола і Шершень”)
Сковорода – Сократ, Горацій та
Езоп в одній особі
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Не все те отрута, що неприємне на смак.
Як багато зла криється за гарною подобою: гадюка ховається у
траві.
Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга – душевну тугу.
Не суди лиця, суди слово. (із афоризмів Сковороди)
Slide 12
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА
ЛІТЕРАТУРА
Часові межі – 14-18 століття
Література Ренесансу і бароко
Літературознавчі терміни
Ренесанс, або Відродження – історичний
період розвитку країн Європи у 15 -16 ст.,
коли відбувався перехід від Середньовіччя
до Нового часу. Характерні ознаки –
гуманізм, інтерес до фольклору,
національної мови, античності.
Бароко – стиль у європейському мистецтві,
якому властиві декоративна пишність,
вигадливість форм, контрастність,
використання метафор, порівнянь, алегорій.
Розвиток української культури
Братства –просвітницькі
товариства при православних
церквах. Обстоювали
православ’я, відкривали школи,
друкарні, бібліотеки.
Найактивніше діяли братства у
Львові, Острозі, Луцьку та
Києві.
1576 р. – заснована Острозька
колегія,
1632 р. – КиєвоМогилянська академія.
Першодрукарі: Святополк
Фіоль, Франциск Скорина, Іван
Федоров.
Перші друковані книги в
Україні: Буквар – 1574р.,
Апостол – 1574р.,
Біблія –
1581р.
Іван Вишенський – мислитель,
богослов, полеміст
Народився у м.Судова Вишня
між 1545-1550 рр. – помер на
горі Афон між 1622-1633 рр.
Здобув вищу освіту, закінчивши
Острозьку школу.
Жив у різних містах Галичини,
Поділля і Волині, зокрема й у
Луцьку.
У середині 80-х років 16 ст.
прийняв чернечий постриг і
оселився на горі Афон.
Жив у кількох монастирях, а
згодом у печері.
На прохання земляків приїздив
в Україну, однак повернувся
назад на Афон.
Обстоював православну віру,
був гострим критиком унії.
Огляд творчості
Серед визначних творів
письменника – “Послання до
єпископів”, “Тобі, котрий
мешкає в землі, що зветься
Польська...”, “Послання до
князя Острозького”,
“Викриття дияволасвітодержця”.
Ідеї, висловлені у творах:
аскетизм, релігійність,
засудження жорстокості
можновладців, їхнього
нехтування приписам віри,
захист простих трудівників,
пробудження їх людської
гідності.
Ознаки стилю: використання
емоційно забарвленої лексики,
антитези, різка критика
католицької церкви, пошук
життєвого ідеалу.
Історично-мемуарна проза
Характеристика твору
1.Часові межі
літопису
2.Автор
3.Теми
4.Мотиви,
ідеї
5.Художні
особливості
“ЛІТОПИС
САМОВИДЦЯ”
“ЛІТОПИС
Г.ГРАБЯНКИ”
“ЛІТОПИС
С.ВЕЛИЧКА”
Вступ до 1648 року.
Докладно – 16481702рр. Стисло – до
1784 року.
Історія козацтва
з
часу його виникнення
до 1709 р.
1648 – 1700 роки
(4 томи)
Анонім, можливо, Роман
Ракушка- Романовський
Гадяцький полковник
Григорій Грабянка (?
– 1738)
Самійло Величко – дуже
освічена людина, знав 6
мов (1670 - ?)
Чорна рада в Ніжині
1663 р.
Життя, перемоги
Хмельницького
Старшинські усобиці,
наслідки набігів татар,
Іван Сірко
Гостра критика
розбрату серед козаків
Уславлення гетьмана
Богдана
Хмельницького
“Україну треба рятувати”
Емоційний виклад
Наведення текстів
документів
Деяка ідеалізація постаті
Богдана Хмельницького
Б.
Українська барокова поезія
Семен Климовський – поет і
філософ.
Народився між 1690- 1700
роками на Харківщині, помер
наприкінці 18 ст. у селі
Припутнях на Херсонщині.
1724 р. надіслав цареві Петру І
два філософсько-поетичні
трактати, що містили різку
критику царської влади.
Невмирущу славу принесла
Климовському його пісня “Їхав
козак за Дунай”, що стала
народною, відомою в Європі,
пережила століття.
Пісня, що підкорила Європу
Їхав козак за Дунай,
Сказав: “Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!”
-Постій, постій, козаче!
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!
-Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!
-Не хочу я нічого,
Окрім тебе одного.
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!
Свиснув козак на коня:
-Зоставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года.
Тебе ж, мила, не забуду,
Доки жив на світі буду,
Коли умру на війні,
Поплач обо мні!
Іван Величковський
Поет, перекладач, культурний і громадський діяч.
Народився близько 1650 року на Чернігівщині.
Навчався у Києво-Могилянській академії.
Жив у Чернігові, працював у друкарні Лазаря Барановича.
Пізніше оселився в Полтаві, був священиком, помер
1701 року.
Писав епіграми, панегірики, курйозні вірші.
У збірці “Дзигар iз напівдзигарком” переважають духовні
мотиви.
Книга “Млеко од овці пастору належноє” –
це теоретична праця про курйозне віршування
із власними прикладами.
Винаходи Івана Величковського у курйозній поезії –
“рак словесний”, “рак літеральний”, “вірш-луна”.
Драматургія
Витоки драми як жанру літератури – у фольклорі.
Перші драматичні твори з’явилися у вищих школах,
тому їх називають шкільними.
Авторами цих драм були викладачі колегіумів,
священики, а виконавцями – спудеї.
Шкільні драми були на різдвяну, великодню, історичну
тематику.
Найвідоміші твори: “Милість Божа” аноніма,
“Воскресіння мертвих” Г.Кониського, “Олексій, чоловік
Божий” аноніма, “Володимир” Феофана Прокоповича.
У перервах між діями шкільної драми ставилися
інтермедії (інтерлюдії) – побутові гумористичні сценки
на фольклорній основі.
Вертеп як вид
театрального дійства
Слово “вертеп” у перекладі з
грецької означає печера.
Вертеп є різновидом лялькового
театру.
Вертепна скринька має вигляд
двоповерхового будиночка.
Вертепна вистава поєднує
різдвяну містерію (верхній ярус)
із веселими сценками з
народного життя (нижній ярус).
Дійові особи вертепу: Богоматір,
Йосип, Ангели, Царі-Волхви,
Пастухи, Цар Ірод, Воїни (верхній
ярус) і Селянин, Циган, Жид,
Москаль, Лях, Дід, Баба (нижній
ярус).
Вертепна драма не мала
усталеного тексту.
Нині традиції вертепу
відроджуються.
Григорій Сковорода
1722-1794
Народився 3 грудня 1722 року в
селі Чорнухах на Полтавщині.
Прагнення знань привело
12річного хлопця у КиєвоМогилянську академію, де
навчався з перервами більше 10
років.
Три роки провів у Петербурзі як
співак придворної капели, однак
залишив її.
У серпні 1744 року здійснив
подорож Європою (Угорщина,
Австрія, Словаччина, ймовірно,
Італія та Франція) у складі
дипломатичної місії.
Працював у Переяславському та
Харківському колегіумах, домашнім
учителем у поміщика Степана
Томари.
Із 1769 року вів мандрівне життя.
Помер 9 листопада 1794 року в
оселі друга.
Автор автоепітафії “Світ ловив
мене, та не спіймав”.
Світогляд Сковороди
Свої філософські погляди Сковорода висловлював практично
в усіх творах, а найбезпосередніше – у трактатах.
На погляд філософа, буття складається з антитез.
Так
само двоїстою є людина.
Світобудова, за Сковородою, складається з 3 світів:
макрокосмосу (Всесвіту), мікрокосмосу (людина), світу
символів (Біблія).
Людина народжена для щастя. Шлях до нього – у
самопізнанні.
Основа буття – це любов.
У трактаті “Розмова, звана Алфавіт, або Буквар світу”
Сковорода обстоює ідею спорідненої праці.
Надзвичайно важливу роль у становленні людини Сковорода
відводив вихованню.
Поетична творчість
Рукописна збірка “Сад божественних пісень”
складається з 30 творів.
Кожен текст – пісня, що має мелодію, створену
самим автором.
Кожна пісня втілює певну думку, взяту зі Святого
Письма.
У збірці є зразки пейзажної, інтимної,
філософської, сатиричної лірики.
10-а пісня “Всякому місту – звичай і права...”
висміює суспільні вади: здирництво. бюрократизм,
пияцтво, розпусту, ледарство, підлабузництво,
гонитву за багатством.
Цей твір став популярною народною піснею.
Байкарська творчість
Сковорода – перший український
байкар.
Байка – це невеликий повчальний
твір, у якому в алегоричних
образах тварин, рослин, предметів
зображують людей.
Ознаки байки: алегорія
(інакомовлення), мораль (повчання)
може виділятися в окрему
частину, мандрівні сюжети.
У збірку “Байки Харківські”
увійшло 30 байок, написаних
прозою, переважно у формі
діалогу.
Основні теми байок: тема
справжньої цінності людини
(“Голова і Тулуб”, “Ворона і Чиж”);
викриття марнославства (“Щука
і Рак”, “Олениця і Кабан”); дружба
(“Жайворонок і Дрізд”, “Собака і
Вовк”), тема “спорідненої праці”
(“Бджола і Шершень”)
Сковорода – Сократ, Горацій та
Езоп в одній особі
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Не все те отрута, що неприємне на смак.
Як багато зла криється за гарною подобою: гадюка ховається у
траві.
Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга – душевну тугу.
Не суди лиця, суди слово. (із афоризмів Сковороди)
Slide 13
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА
ЛІТЕРАТУРА
Часові межі – 14-18 століття
Література Ренесансу і бароко
Літературознавчі терміни
Ренесанс, або Відродження – історичний
період розвитку країн Європи у 15 -16 ст.,
коли відбувався перехід від Середньовіччя
до Нового часу. Характерні ознаки –
гуманізм, інтерес до фольклору,
національної мови, античності.
Бароко – стиль у європейському мистецтві,
якому властиві декоративна пишність,
вигадливість форм, контрастність,
використання метафор, порівнянь, алегорій.
Розвиток української культури
Братства –просвітницькі
товариства при православних
церквах. Обстоювали
православ’я, відкривали школи,
друкарні, бібліотеки.
Найактивніше діяли братства у
Львові, Острозі, Луцьку та
Києві.
1576 р. – заснована Острозька
колегія,
1632 р. – КиєвоМогилянська академія.
Першодрукарі: Святополк
Фіоль, Франциск Скорина, Іван
Федоров.
Перші друковані книги в
Україні: Буквар – 1574р.,
Апостол – 1574р.,
Біблія –
1581р.
Іван Вишенський – мислитель,
богослов, полеміст
Народився у м.Судова Вишня
між 1545-1550 рр. – помер на
горі Афон між 1622-1633 рр.
Здобув вищу освіту, закінчивши
Острозьку школу.
Жив у різних містах Галичини,
Поділля і Волині, зокрема й у
Луцьку.
У середині 80-х років 16 ст.
прийняв чернечий постриг і
оселився на горі Афон.
Жив у кількох монастирях, а
згодом у печері.
На прохання земляків приїздив
в Україну, однак повернувся
назад на Афон.
Обстоював православну віру,
був гострим критиком унії.
Огляд творчості
Серед визначних творів
письменника – “Послання до
єпископів”, “Тобі, котрий
мешкає в землі, що зветься
Польська...”, “Послання до
князя Острозького”,
“Викриття дияволасвітодержця”.
Ідеї, висловлені у творах:
аскетизм, релігійність,
засудження жорстокості
можновладців, їхнього
нехтування приписам віри,
захист простих трудівників,
пробудження їх людської
гідності.
Ознаки стилю: використання
емоційно забарвленої лексики,
антитези, різка критика
католицької церкви, пошук
життєвого ідеалу.
Історично-мемуарна проза
Характеристика твору
1.Часові межі
літопису
2.Автор
3.Теми
4.Мотиви,
ідеї
5.Художні
особливості
“ЛІТОПИС
САМОВИДЦЯ”
“ЛІТОПИС
Г.ГРАБЯНКИ”
“ЛІТОПИС
С.ВЕЛИЧКА”
Вступ до 1648 року.
Докладно – 16481702рр. Стисло – до
1784 року.
Історія козацтва
з
часу його виникнення
до 1709 р.
1648 – 1700 роки
(4 томи)
Анонім, можливо, Роман
Ракушка- Романовський
Гадяцький полковник
Григорій Грабянка (?
– 1738)
Самійло Величко – дуже
освічена людина, знав 6
мов (1670 - ?)
Чорна рада в Ніжині
1663 р.
Життя, перемоги
Хмельницького
Старшинські усобиці,
наслідки набігів татар,
Іван Сірко
Гостра критика
розбрату серед козаків
Уславлення гетьмана
Богдана
Хмельницького
“Україну треба рятувати”
Емоційний виклад
Наведення текстів
документів
Деяка ідеалізація постаті
Богдана Хмельницького
Б.
Українська барокова поезія
Семен Климовський – поет і
філософ.
Народився між 1690- 1700
роками на Харківщині, помер
наприкінці 18 ст. у селі
Припутнях на Херсонщині.
1724 р. надіслав цареві Петру І
два філософсько-поетичні
трактати, що містили різку
критику царської влади.
Невмирущу славу принесла
Климовському його пісня “Їхав
козак за Дунай”, що стала
народною, відомою в Європі,
пережила століття.
Пісня, що підкорила Європу
Їхав козак за Дунай,
Сказав: “Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!”
-Постій, постій, козаче!
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!
-Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!
-Не хочу я нічого,
Окрім тебе одного.
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!
Свиснув козак на коня:
-Зоставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года.
Тебе ж, мила, не забуду,
Доки жив на світі буду,
Коли умру на війні,
Поплач обо мні!
Іван Величковський
Поет, перекладач, культурний і громадський діяч.
Народився близько 1650 року на Чернігівщині.
Навчався у Києво-Могилянській академії.
Жив у Чернігові, працював у друкарні Лазаря Барановича.
Пізніше оселився в Полтаві, був священиком, помер
1701 року.
Писав епіграми, панегірики, курйозні вірші.
У збірці “Дзигар iз напівдзигарком” переважають духовні
мотиви.
Книга “Млеко од овці пастору належноє” –
це теоретична праця про курйозне віршування
із власними прикладами.
Винаходи Івана Величковського у курйозній поезії –
“рак словесний”, “рак літеральний”, “вірш-луна”.
Драматургія
Витоки драми як жанру літератури – у фольклорі.
Перші драматичні твори з’явилися у вищих школах,
тому їх називають шкільними.
Авторами цих драм були викладачі колегіумів,
священики, а виконавцями – спудеї.
Шкільні драми були на різдвяну, великодню, історичну
тематику.
Найвідоміші твори: “Милість Божа” аноніма,
“Воскресіння мертвих” Г.Кониського, “Олексій, чоловік
Божий” аноніма, “Володимир” Феофана Прокоповича.
У перервах між діями шкільної драми ставилися
інтермедії (інтерлюдії) – побутові гумористичні сценки
на фольклорній основі.
Вертеп як вид
театрального дійства
Слово “вертеп” у перекладі з
грецької означає печера.
Вертеп є різновидом лялькового
театру.
Вертепна скринька має вигляд
двоповерхового будиночка.
Вертепна вистава поєднує
різдвяну містерію (верхній ярус)
із веселими сценками з
народного життя (нижній ярус).
Дійові особи вертепу: Богоматір,
Йосип, Ангели, Царі-Волхви,
Пастухи, Цар Ірод, Воїни (верхній
ярус) і Селянин, Циган, Жид,
Москаль, Лях, Дід, Баба (нижній
ярус).
Вертепна драма не мала
усталеного тексту.
Нині традиції вертепу
відроджуються.
Григорій Сковорода
1722-1794
Народився 3 грудня 1722 року в
селі Чорнухах на Полтавщині.
Прагнення знань привело
12річного хлопця у КиєвоМогилянську академію, де
навчався з перервами більше 10
років.
Три роки провів у Петербурзі як
співак придворної капели, однак
залишив її.
У серпні 1744 року здійснив
подорож Європою (Угорщина,
Австрія, Словаччина, ймовірно,
Італія та Франція) у складі
дипломатичної місії.
Працював у Переяславському та
Харківському колегіумах, домашнім
учителем у поміщика Степана
Томари.
Із 1769 року вів мандрівне життя.
Помер 9 листопада 1794 року в
оселі друга.
Автор автоепітафії “Світ ловив
мене, та не спіймав”.
Світогляд Сковороди
Свої філософські погляди Сковорода висловлював практично
в усіх творах, а найбезпосередніше – у трактатах.
На погляд філософа, буття складається з антитез.
Так
само двоїстою є людина.
Світобудова, за Сковородою, складається з 3 світів:
макрокосмосу (Всесвіту), мікрокосмосу (людина), світу
символів (Біблія).
Людина народжена для щастя. Шлях до нього – у
самопізнанні.
Основа буття – це любов.
У трактаті “Розмова, звана Алфавіт, або Буквар світу”
Сковорода обстоює ідею спорідненої праці.
Надзвичайно важливу роль у становленні людини Сковорода
відводив вихованню.
Поетична творчість
Рукописна збірка “Сад божественних пісень”
складається з 30 творів.
Кожен текст – пісня, що має мелодію, створену
самим автором.
Кожна пісня втілює певну думку, взяту зі Святого
Письма.
У збірці є зразки пейзажної, інтимної,
філософської, сатиричної лірики.
10-а пісня “Всякому місту – звичай і права...”
висміює суспільні вади: здирництво. бюрократизм,
пияцтво, розпусту, ледарство, підлабузництво,
гонитву за багатством.
Цей твір став популярною народною піснею.
Байкарська творчість
Сковорода – перший український
байкар.
Байка – це невеликий повчальний
твір, у якому в алегоричних
образах тварин, рослин, предметів
зображують людей.
Ознаки байки: алегорія
(інакомовлення), мораль (повчання)
може виділятися в окрему
частину, мандрівні сюжети.
У збірку “Байки Харківські”
увійшло 30 байок, написаних
прозою, переважно у формі
діалогу.
Основні теми байок: тема
справжньої цінності людини
(“Голова і Тулуб”, “Ворона і Чиж”);
викриття марнославства (“Щука
і Рак”, “Олениця і Кабан”); дружба
(“Жайворонок і Дрізд”, “Собака і
Вовк”), тема “спорідненої праці”
(“Бджола і Шершень”)
Сковорода – Сократ, Горацій та
Езоп в одній особі
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Не все те отрута, що неприємне на смак.
Як багато зла криється за гарною подобою: гадюка ховається у
траві.
Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга – душевну тугу.
Не суди лиця, суди слово. (із афоризмів Сковороди)
Slide 14
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА
ЛІТЕРАТУРА
Часові межі – 14-18 століття
Література Ренесансу і бароко
Літературознавчі терміни
Ренесанс, або Відродження – історичний
період розвитку країн Європи у 15 -16 ст.,
коли відбувався перехід від Середньовіччя
до Нового часу. Характерні ознаки –
гуманізм, інтерес до фольклору,
національної мови, античності.
Бароко – стиль у європейському мистецтві,
якому властиві декоративна пишність,
вигадливість форм, контрастність,
використання метафор, порівнянь, алегорій.
Розвиток української культури
Братства –просвітницькі
товариства при православних
церквах. Обстоювали
православ’я, відкривали школи,
друкарні, бібліотеки.
Найактивніше діяли братства у
Львові, Острозі, Луцьку та
Києві.
1576 р. – заснована Острозька
колегія,
1632 р. – КиєвоМогилянська академія.
Першодрукарі: Святополк
Фіоль, Франциск Скорина, Іван
Федоров.
Перші друковані книги в
Україні: Буквар – 1574р.,
Апостол – 1574р.,
Біблія –
1581р.
Іван Вишенський – мислитель,
богослов, полеміст
Народився у м.Судова Вишня
між 1545-1550 рр. – помер на
горі Афон між 1622-1633 рр.
Здобув вищу освіту, закінчивши
Острозьку школу.
Жив у різних містах Галичини,
Поділля і Волині, зокрема й у
Луцьку.
У середині 80-х років 16 ст.
прийняв чернечий постриг і
оселився на горі Афон.
Жив у кількох монастирях, а
згодом у печері.
На прохання земляків приїздив
в Україну, однак повернувся
назад на Афон.
Обстоював православну віру,
був гострим критиком унії.
Огляд творчості
Серед визначних творів
письменника – “Послання до
єпископів”, “Тобі, котрий
мешкає в землі, що зветься
Польська...”, “Послання до
князя Острозького”,
“Викриття дияволасвітодержця”.
Ідеї, висловлені у творах:
аскетизм, релігійність,
засудження жорстокості
можновладців, їхнього
нехтування приписам віри,
захист простих трудівників,
пробудження їх людської
гідності.
Ознаки стилю: використання
емоційно забарвленої лексики,
антитези, різка критика
католицької церкви, пошук
життєвого ідеалу.
Історично-мемуарна проза
Характеристика твору
1.Часові межі
літопису
2.Автор
3.Теми
4.Мотиви,
ідеї
5.Художні
особливості
“ЛІТОПИС
САМОВИДЦЯ”
“ЛІТОПИС
Г.ГРАБЯНКИ”
“ЛІТОПИС
С.ВЕЛИЧКА”
Вступ до 1648 року.
Докладно – 16481702рр. Стисло – до
1784 року.
Історія козацтва
з
часу його виникнення
до 1709 р.
1648 – 1700 роки
(4 томи)
Анонім, можливо, Роман
Ракушка- Романовський
Гадяцький полковник
Григорій Грабянка (?
– 1738)
Самійло Величко – дуже
освічена людина, знав 6
мов (1670 - ?)
Чорна рада в Ніжині
1663 р.
Життя, перемоги
Хмельницького
Старшинські усобиці,
наслідки набігів татар,
Іван Сірко
Гостра критика
розбрату серед козаків
Уславлення гетьмана
Богдана
Хмельницького
“Україну треба рятувати”
Емоційний виклад
Наведення текстів
документів
Деяка ідеалізація постаті
Богдана Хмельницького
Б.
Українська барокова поезія
Семен Климовський – поет і
філософ.
Народився між 1690- 1700
роками на Харківщині, помер
наприкінці 18 ст. у селі
Припутнях на Херсонщині.
1724 р. надіслав цареві Петру І
два філософсько-поетичні
трактати, що містили різку
критику царської влади.
Невмирущу славу принесла
Климовському його пісня “Їхав
козак за Дунай”, що стала
народною, відомою в Європі,
пережила століття.
Пісня, що підкорила Європу
Їхав козак за Дунай,
Сказав: “Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!”
-Постій, постій, козаче!
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!
-Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!
-Не хочу я нічого,
Окрім тебе одного.
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!
Свиснув козак на коня:
-Зоставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года.
Тебе ж, мила, не забуду,
Доки жив на світі буду,
Коли умру на війні,
Поплач обо мні!
Іван Величковський
Поет, перекладач, культурний і громадський діяч.
Народився близько 1650 року на Чернігівщині.
Навчався у Києво-Могилянській академії.
Жив у Чернігові, працював у друкарні Лазаря Барановича.
Пізніше оселився в Полтаві, був священиком, помер
1701 року.
Писав епіграми, панегірики, курйозні вірші.
У збірці “Дзигар iз напівдзигарком” переважають духовні
мотиви.
Книга “Млеко од овці пастору належноє” –
це теоретична праця про курйозне віршування
із власними прикладами.
Винаходи Івана Величковського у курйозній поезії –
“рак словесний”, “рак літеральний”, “вірш-луна”.
Драматургія
Витоки драми як жанру літератури – у фольклорі.
Перші драматичні твори з’явилися у вищих школах,
тому їх називають шкільними.
Авторами цих драм були викладачі колегіумів,
священики, а виконавцями – спудеї.
Шкільні драми були на різдвяну, великодню, історичну
тематику.
Найвідоміші твори: “Милість Божа” аноніма,
“Воскресіння мертвих” Г.Кониського, “Олексій, чоловік
Божий” аноніма, “Володимир” Феофана Прокоповича.
У перервах між діями шкільної драми ставилися
інтермедії (інтерлюдії) – побутові гумористичні сценки
на фольклорній основі.
Вертеп як вид
театрального дійства
Слово “вертеп” у перекладі з
грецької означає печера.
Вертеп є різновидом лялькового
театру.
Вертепна скринька має вигляд
двоповерхового будиночка.
Вертепна вистава поєднує
різдвяну містерію (верхній ярус)
із веселими сценками з
народного життя (нижній ярус).
Дійові особи вертепу: Богоматір,
Йосип, Ангели, Царі-Волхви,
Пастухи, Цар Ірод, Воїни (верхній
ярус) і Селянин, Циган, Жид,
Москаль, Лях, Дід, Баба (нижній
ярус).
Вертепна драма не мала
усталеного тексту.
Нині традиції вертепу
відроджуються.
Григорій Сковорода
1722-1794
Народився 3 грудня 1722 року в
селі Чорнухах на Полтавщині.
Прагнення знань привело
12річного хлопця у КиєвоМогилянську академію, де
навчався з перервами більше 10
років.
Три роки провів у Петербурзі як
співак придворної капели, однак
залишив її.
У серпні 1744 року здійснив
подорож Європою (Угорщина,
Австрія, Словаччина, ймовірно,
Італія та Франція) у складі
дипломатичної місії.
Працював у Переяславському та
Харківському колегіумах, домашнім
учителем у поміщика Степана
Томари.
Із 1769 року вів мандрівне життя.
Помер 9 листопада 1794 року в
оселі друга.
Автор автоепітафії “Світ ловив
мене, та не спіймав”.
Світогляд Сковороди
Свої філософські погляди Сковорода висловлював практично
в усіх творах, а найбезпосередніше – у трактатах.
На погляд філософа, буття складається з антитез.
Так
само двоїстою є людина.
Світобудова, за Сковородою, складається з 3 світів:
макрокосмосу (Всесвіту), мікрокосмосу (людина), світу
символів (Біблія).
Людина народжена для щастя. Шлях до нього – у
самопізнанні.
Основа буття – це любов.
У трактаті “Розмова, звана Алфавіт, або Буквар світу”
Сковорода обстоює ідею спорідненої праці.
Надзвичайно важливу роль у становленні людини Сковорода
відводив вихованню.
Поетична творчість
Рукописна збірка “Сад божественних пісень”
складається з 30 творів.
Кожен текст – пісня, що має мелодію, створену
самим автором.
Кожна пісня втілює певну думку, взяту зі Святого
Письма.
У збірці є зразки пейзажної, інтимної,
філософської, сатиричної лірики.
10-а пісня “Всякому місту – звичай і права...”
висміює суспільні вади: здирництво. бюрократизм,
пияцтво, розпусту, ледарство, підлабузництво,
гонитву за багатством.
Цей твір став популярною народною піснею.
Байкарська творчість
Сковорода – перший український
байкар.
Байка – це невеликий повчальний
твір, у якому в алегоричних
образах тварин, рослин, предметів
зображують людей.
Ознаки байки: алегорія
(інакомовлення), мораль (повчання)
може виділятися в окрему
частину, мандрівні сюжети.
У збірку “Байки Харківські”
увійшло 30 байок, написаних
прозою, переважно у формі
діалогу.
Основні теми байок: тема
справжньої цінності людини
(“Голова і Тулуб”, “Ворона і Чиж”);
викриття марнославства (“Щука
і Рак”, “Олениця і Кабан”); дружба
(“Жайворонок і Дрізд”, “Собака і
Вовк”), тема “спорідненої праці”
(“Бджола і Шершень”)
Сковорода – Сократ, Горацій та
Езоп в одній особі
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Не все те отрута, що неприємне на смак.
Як багато зла криється за гарною подобою: гадюка ховається у
траві.
Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга – душевну тугу.
Не суди лиця, суди слово. (із афоризмів Сковороди)
Slide 15
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА
ЛІТЕРАТУРА
Часові межі – 14-18 століття
Література Ренесансу і бароко
Літературознавчі терміни
Ренесанс, або Відродження – історичний
період розвитку країн Європи у 15 -16 ст.,
коли відбувався перехід від Середньовіччя
до Нового часу. Характерні ознаки –
гуманізм, інтерес до фольклору,
національної мови, античності.
Бароко – стиль у європейському мистецтві,
якому властиві декоративна пишність,
вигадливість форм, контрастність,
використання метафор, порівнянь, алегорій.
Розвиток української культури
Братства –просвітницькі
товариства при православних
церквах. Обстоювали
православ’я, відкривали школи,
друкарні, бібліотеки.
Найактивніше діяли братства у
Львові, Острозі, Луцьку та
Києві.
1576 р. – заснована Острозька
колегія,
1632 р. – КиєвоМогилянська академія.
Першодрукарі: Святополк
Фіоль, Франциск Скорина, Іван
Федоров.
Перші друковані книги в
Україні: Буквар – 1574р.,
Апостол – 1574р.,
Біблія –
1581р.
Іван Вишенський – мислитель,
богослов, полеміст
Народився у м.Судова Вишня
між 1545-1550 рр. – помер на
горі Афон між 1622-1633 рр.
Здобув вищу освіту, закінчивши
Острозьку школу.
Жив у різних містах Галичини,
Поділля і Волині, зокрема й у
Луцьку.
У середині 80-х років 16 ст.
прийняв чернечий постриг і
оселився на горі Афон.
Жив у кількох монастирях, а
згодом у печері.
На прохання земляків приїздив
в Україну, однак повернувся
назад на Афон.
Обстоював православну віру,
був гострим критиком унії.
Огляд творчості
Серед визначних творів
письменника – “Послання до
єпископів”, “Тобі, котрий
мешкає в землі, що зветься
Польська...”, “Послання до
князя Острозького”,
“Викриття дияволасвітодержця”.
Ідеї, висловлені у творах:
аскетизм, релігійність,
засудження жорстокості
можновладців, їхнього
нехтування приписам віри,
захист простих трудівників,
пробудження їх людської
гідності.
Ознаки стилю: використання
емоційно забарвленої лексики,
антитези, різка критика
католицької церкви, пошук
життєвого ідеалу.
Історично-мемуарна проза
Характеристика твору
1.Часові межі
літопису
2.Автор
3.Теми
4.Мотиви,
ідеї
5.Художні
особливості
“ЛІТОПИС
САМОВИДЦЯ”
“ЛІТОПИС
Г.ГРАБЯНКИ”
“ЛІТОПИС
С.ВЕЛИЧКА”
Вступ до 1648 року.
Докладно – 16481702рр. Стисло – до
1784 року.
Історія козацтва
з
часу його виникнення
до 1709 р.
1648 – 1700 роки
(4 томи)
Анонім, можливо, Роман
Ракушка- Романовський
Гадяцький полковник
Григорій Грабянка (?
– 1738)
Самійло Величко – дуже
освічена людина, знав 6
мов (1670 - ?)
Чорна рада в Ніжині
1663 р.
Життя, перемоги
Хмельницького
Старшинські усобиці,
наслідки набігів татар,
Іван Сірко
Гостра критика
розбрату серед козаків
Уславлення гетьмана
Богдана
Хмельницького
“Україну треба рятувати”
Емоційний виклад
Наведення текстів
документів
Деяка ідеалізація постаті
Богдана Хмельницького
Б.
Українська барокова поезія
Семен Климовський – поет і
філософ.
Народився між 1690- 1700
роками на Харківщині, помер
наприкінці 18 ст. у селі
Припутнях на Херсонщині.
1724 р. надіслав цареві Петру І
два філософсько-поетичні
трактати, що містили різку
критику царської влади.
Невмирущу славу принесла
Климовському його пісня “Їхав
козак за Дунай”, що стала
народною, відомою в Європі,
пережила століття.
Пісня, що підкорила Європу
Їхав козак за Дунай,
Сказав: “Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!”
-Постій, постій, козаче!
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!
-Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!
-Не хочу я нічого,
Окрім тебе одного.
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!
Свиснув козак на коня:
-Зоставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года.
Тебе ж, мила, не забуду,
Доки жив на світі буду,
Коли умру на війні,
Поплач обо мні!
Іван Величковський
Поет, перекладач, культурний і громадський діяч.
Народився близько 1650 року на Чернігівщині.
Навчався у Києво-Могилянській академії.
Жив у Чернігові, працював у друкарні Лазаря Барановича.
Пізніше оселився в Полтаві, був священиком, помер
1701 року.
Писав епіграми, панегірики, курйозні вірші.
У збірці “Дзигар iз напівдзигарком” переважають духовні
мотиви.
Книга “Млеко од овці пастору належноє” –
це теоретична праця про курйозне віршування
із власними прикладами.
Винаходи Івана Величковського у курйозній поезії –
“рак словесний”, “рак літеральний”, “вірш-луна”.
Драматургія
Витоки драми як жанру літератури – у фольклорі.
Перші драматичні твори з’явилися у вищих школах,
тому їх називають шкільними.
Авторами цих драм були викладачі колегіумів,
священики, а виконавцями – спудеї.
Шкільні драми були на різдвяну, великодню, історичну
тематику.
Найвідоміші твори: “Милість Божа” аноніма,
“Воскресіння мертвих” Г.Кониського, “Олексій, чоловік
Божий” аноніма, “Володимир” Феофана Прокоповича.
У перервах між діями шкільної драми ставилися
інтермедії (інтерлюдії) – побутові гумористичні сценки
на фольклорній основі.
Вертеп як вид
театрального дійства
Слово “вертеп” у перекладі з
грецької означає печера.
Вертеп є різновидом лялькового
театру.
Вертепна скринька має вигляд
двоповерхового будиночка.
Вертепна вистава поєднує
різдвяну містерію (верхній ярус)
із веселими сценками з
народного життя (нижній ярус).
Дійові особи вертепу: Богоматір,
Йосип, Ангели, Царі-Волхви,
Пастухи, Цар Ірод, Воїни (верхній
ярус) і Селянин, Циган, Жид,
Москаль, Лях, Дід, Баба (нижній
ярус).
Вертепна драма не мала
усталеного тексту.
Нині традиції вертепу
відроджуються.
Григорій Сковорода
1722-1794
Народився 3 грудня 1722 року в
селі Чорнухах на Полтавщині.
Прагнення знань привело
12річного хлопця у КиєвоМогилянську академію, де
навчався з перервами більше 10
років.
Три роки провів у Петербурзі як
співак придворної капели, однак
залишив її.
У серпні 1744 року здійснив
подорож Європою (Угорщина,
Австрія, Словаччина, ймовірно,
Італія та Франція) у складі
дипломатичної місії.
Працював у Переяславському та
Харківському колегіумах, домашнім
учителем у поміщика Степана
Томари.
Із 1769 року вів мандрівне життя.
Помер 9 листопада 1794 року в
оселі друга.
Автор автоепітафії “Світ ловив
мене, та не спіймав”.
Світогляд Сковороди
Свої філософські погляди Сковорода висловлював практично
в усіх творах, а найбезпосередніше – у трактатах.
На погляд філософа, буття складається з антитез.
Так
само двоїстою є людина.
Світобудова, за Сковородою, складається з 3 світів:
макрокосмосу (Всесвіту), мікрокосмосу (людина), світу
символів (Біблія).
Людина народжена для щастя. Шлях до нього – у
самопізнанні.
Основа буття – це любов.
У трактаті “Розмова, звана Алфавіт, або Буквар світу”
Сковорода обстоює ідею спорідненої праці.
Надзвичайно важливу роль у становленні людини Сковорода
відводив вихованню.
Поетична творчість
Рукописна збірка “Сад божественних пісень”
складається з 30 творів.
Кожен текст – пісня, що має мелодію, створену
самим автором.
Кожна пісня втілює певну думку, взяту зі Святого
Письма.
У збірці є зразки пейзажної, інтимної,
філософської, сатиричної лірики.
10-а пісня “Всякому місту – звичай і права...”
висміює суспільні вади: здирництво. бюрократизм,
пияцтво, розпусту, ледарство, підлабузництво,
гонитву за багатством.
Цей твір став популярною народною піснею.
Байкарська творчість
Сковорода – перший український
байкар.
Байка – це невеликий повчальний
твір, у якому в алегоричних
образах тварин, рослин, предметів
зображують людей.
Ознаки байки: алегорія
(інакомовлення), мораль (повчання)
може виділятися в окрему
частину, мандрівні сюжети.
У збірку “Байки Харківські”
увійшло 30 байок, написаних
прозою, переважно у формі
діалогу.
Основні теми байок: тема
справжньої цінності людини
(“Голова і Тулуб”, “Ворона і Чиж”);
викриття марнославства (“Щука
і Рак”, “Олениця і Кабан”); дружба
(“Жайворонок і Дрізд”, “Собака і
Вовк”), тема “спорідненої праці”
(“Бджола і Шершень”)
Сковорода – Сократ, Горацій та
Езоп в одній особі
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Не все те отрута, що неприємне на смак.
Як багато зла криється за гарною подобою: гадюка ховається у
траві.
Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга – душевну тугу.
Не суди лиця, суди слово. (із афоризмів Сковороди)
Slide 16
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА
ЛІТЕРАТУРА
Часові межі – 14-18 століття
Література Ренесансу і бароко
Літературознавчі терміни
Ренесанс, або Відродження – історичний
період розвитку країн Європи у 15 -16 ст.,
коли відбувався перехід від Середньовіччя
до Нового часу. Характерні ознаки –
гуманізм, інтерес до фольклору,
національної мови, античності.
Бароко – стиль у європейському мистецтві,
якому властиві декоративна пишність,
вигадливість форм, контрастність,
використання метафор, порівнянь, алегорій.
Розвиток української культури
Братства –просвітницькі
товариства при православних
церквах. Обстоювали
православ’я, відкривали школи,
друкарні, бібліотеки.
Найактивніше діяли братства у
Львові, Острозі, Луцьку та
Києві.
1576 р. – заснована Острозька
колегія,
1632 р. – КиєвоМогилянська академія.
Першодрукарі: Святополк
Фіоль, Франциск Скорина, Іван
Федоров.
Перші друковані книги в
Україні: Буквар – 1574р.,
Апостол – 1574р.,
Біблія –
1581р.
Іван Вишенський – мислитель,
богослов, полеміст
Народився у м.Судова Вишня
між 1545-1550 рр. – помер на
горі Афон між 1622-1633 рр.
Здобув вищу освіту, закінчивши
Острозьку школу.
Жив у різних містах Галичини,
Поділля і Волині, зокрема й у
Луцьку.
У середині 80-х років 16 ст.
прийняв чернечий постриг і
оселився на горі Афон.
Жив у кількох монастирях, а
згодом у печері.
На прохання земляків приїздив
в Україну, однак повернувся
назад на Афон.
Обстоював православну віру,
був гострим критиком унії.
Огляд творчості
Серед визначних творів
письменника – “Послання до
єпископів”, “Тобі, котрий
мешкає в землі, що зветься
Польська...”, “Послання до
князя Острозького”,
“Викриття дияволасвітодержця”.
Ідеї, висловлені у творах:
аскетизм, релігійність,
засудження жорстокості
можновладців, їхнього
нехтування приписам віри,
захист простих трудівників,
пробудження їх людської
гідності.
Ознаки стилю: використання
емоційно забарвленої лексики,
антитези, різка критика
католицької церкви, пошук
життєвого ідеалу.
Історично-мемуарна проза
Характеристика твору
1.Часові межі
літопису
2.Автор
3.Теми
4.Мотиви,
ідеї
5.Художні
особливості
“ЛІТОПИС
САМОВИДЦЯ”
“ЛІТОПИС
Г.ГРАБЯНКИ”
“ЛІТОПИС
С.ВЕЛИЧКА”
Вступ до 1648 року.
Докладно – 16481702рр. Стисло – до
1784 року.
Історія козацтва
з
часу його виникнення
до 1709 р.
1648 – 1700 роки
(4 томи)
Анонім, можливо, Роман
Ракушка- Романовський
Гадяцький полковник
Григорій Грабянка (?
– 1738)
Самійло Величко – дуже
освічена людина, знав 6
мов (1670 - ?)
Чорна рада в Ніжині
1663 р.
Життя, перемоги
Хмельницького
Старшинські усобиці,
наслідки набігів татар,
Іван Сірко
Гостра критика
розбрату серед козаків
Уславлення гетьмана
Богдана
Хмельницького
“Україну треба рятувати”
Емоційний виклад
Наведення текстів
документів
Деяка ідеалізація постаті
Богдана Хмельницького
Б.
Українська барокова поезія
Семен Климовський – поет і
філософ.
Народився між 1690- 1700
роками на Харківщині, помер
наприкінці 18 ст. у селі
Припутнях на Херсонщині.
1724 р. надіслав цареві Петру І
два філософсько-поетичні
трактати, що містили різку
критику царської влади.
Невмирущу славу принесла
Климовському його пісня “Їхав
козак за Дунай”, що стала
народною, відомою в Європі,
пережила століття.
Пісня, що підкорила Європу
Їхав козак за Дунай,
Сказав: “Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!”
-Постій, постій, козаче!
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!
-Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!
-Не хочу я нічого,
Окрім тебе одного.
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!
Свиснув козак на коня:
-Зоставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года.
Тебе ж, мила, не забуду,
Доки жив на світі буду,
Коли умру на війні,
Поплач обо мні!
Іван Величковський
Поет, перекладач, культурний і громадський діяч.
Народився близько 1650 року на Чернігівщині.
Навчався у Києво-Могилянській академії.
Жив у Чернігові, працював у друкарні Лазаря Барановича.
Пізніше оселився в Полтаві, був священиком, помер
1701 року.
Писав епіграми, панегірики, курйозні вірші.
У збірці “Дзигар iз напівдзигарком” переважають духовні
мотиви.
Книга “Млеко од овці пастору належноє” –
це теоретична праця про курйозне віршування
із власними прикладами.
Винаходи Івана Величковського у курйозній поезії –
“рак словесний”, “рак літеральний”, “вірш-луна”.
Драматургія
Витоки драми як жанру літератури – у фольклорі.
Перші драматичні твори з’явилися у вищих школах,
тому їх називають шкільними.
Авторами цих драм були викладачі колегіумів,
священики, а виконавцями – спудеї.
Шкільні драми були на різдвяну, великодню, історичну
тематику.
Найвідоміші твори: “Милість Божа” аноніма,
“Воскресіння мертвих” Г.Кониського, “Олексій, чоловік
Божий” аноніма, “Володимир” Феофана Прокоповича.
У перервах між діями шкільної драми ставилися
інтермедії (інтерлюдії) – побутові гумористичні сценки
на фольклорній основі.
Вертеп як вид
театрального дійства
Слово “вертеп” у перекладі з
грецької означає печера.
Вертеп є різновидом лялькового
театру.
Вертепна скринька має вигляд
двоповерхового будиночка.
Вертепна вистава поєднує
різдвяну містерію (верхній ярус)
із веселими сценками з
народного життя (нижній ярус).
Дійові особи вертепу: Богоматір,
Йосип, Ангели, Царі-Волхви,
Пастухи, Цар Ірод, Воїни (верхній
ярус) і Селянин, Циган, Жид,
Москаль, Лях, Дід, Баба (нижній
ярус).
Вертепна драма не мала
усталеного тексту.
Нині традиції вертепу
відроджуються.
Григорій Сковорода
1722-1794
Народився 3 грудня 1722 року в
селі Чорнухах на Полтавщині.
Прагнення знань привело
12річного хлопця у КиєвоМогилянську академію, де
навчався з перервами більше 10
років.
Три роки провів у Петербурзі як
співак придворної капели, однак
залишив її.
У серпні 1744 року здійснив
подорож Європою (Угорщина,
Австрія, Словаччина, ймовірно,
Італія та Франція) у складі
дипломатичної місії.
Працював у Переяславському та
Харківському колегіумах, домашнім
учителем у поміщика Степана
Томари.
Із 1769 року вів мандрівне життя.
Помер 9 листопада 1794 року в
оселі друга.
Автор автоепітафії “Світ ловив
мене, та не спіймав”.
Світогляд Сковороди
Свої філософські погляди Сковорода висловлював практично
в усіх творах, а найбезпосередніше – у трактатах.
На погляд філософа, буття складається з антитез.
Так
само двоїстою є людина.
Світобудова, за Сковородою, складається з 3 світів:
макрокосмосу (Всесвіту), мікрокосмосу (людина), світу
символів (Біблія).
Людина народжена для щастя. Шлях до нього – у
самопізнанні.
Основа буття – це любов.
У трактаті “Розмова, звана Алфавіт, або Буквар світу”
Сковорода обстоює ідею спорідненої праці.
Надзвичайно важливу роль у становленні людини Сковорода
відводив вихованню.
Поетична творчість
Рукописна збірка “Сад божественних пісень”
складається з 30 творів.
Кожен текст – пісня, що має мелодію, створену
самим автором.
Кожна пісня втілює певну думку, взяту зі Святого
Письма.
У збірці є зразки пейзажної, інтимної,
філософської, сатиричної лірики.
10-а пісня “Всякому місту – звичай і права...”
висміює суспільні вади: здирництво. бюрократизм,
пияцтво, розпусту, ледарство, підлабузництво,
гонитву за багатством.
Цей твір став популярною народною піснею.
Байкарська творчість
Сковорода – перший український
байкар.
Байка – це невеликий повчальний
твір, у якому в алегоричних
образах тварин, рослин, предметів
зображують людей.
Ознаки байки: алегорія
(інакомовлення), мораль (повчання)
може виділятися в окрему
частину, мандрівні сюжети.
У збірку “Байки Харківські”
увійшло 30 байок, написаних
прозою, переважно у формі
діалогу.
Основні теми байок: тема
справжньої цінності людини
(“Голова і Тулуб”, “Ворона і Чиж”);
викриття марнославства (“Щука
і Рак”, “Олениця і Кабан”); дружба
(“Жайворонок і Дрізд”, “Собака і
Вовк”), тема “спорідненої праці”
(“Бджола і Шершень”)
Сковорода – Сократ, Горацій та
Езоп в одній особі
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Не все те отрута, що неприємне на смак.
Як багато зла криється за гарною подобою: гадюка ховається у
траві.
Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга – душевну тугу.
Не суди лиця, суди слово. (із афоризмів Сковороди)
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА
ЛІТЕРАТУРА
Часові межі – 14-18 століття
Література Ренесансу і бароко
Літературознавчі терміни
Ренесанс, або Відродження – історичний
період розвитку країн Європи у 15 -16 ст.,
коли відбувався перехід від Середньовіччя
до Нового часу. Характерні ознаки –
гуманізм, інтерес до фольклору,
національної мови, античності.
Бароко – стиль у європейському мистецтві,
якому властиві декоративна пишність,
вигадливість форм, контрастність,
використання метафор, порівнянь, алегорій.
Розвиток української культури
Братства –просвітницькі
товариства при православних
церквах. Обстоювали
православ’я, відкривали школи,
друкарні, бібліотеки.
Найактивніше діяли братства у
Львові, Острозі, Луцьку та
Києві.
1576 р. – заснована Острозька
колегія,
1632 р. – КиєвоМогилянська академія.
Першодрукарі: Святополк
Фіоль, Франциск Скорина, Іван
Федоров.
Перші друковані книги в
Україні: Буквар – 1574р.,
Апостол – 1574р.,
Біблія –
1581р.
Іван Вишенський – мислитель,
богослов, полеміст
Народився у м.Судова Вишня
між 1545-1550 рр. – помер на
горі Афон між 1622-1633 рр.
Здобув вищу освіту, закінчивши
Острозьку школу.
Жив у різних містах Галичини,
Поділля і Волині, зокрема й у
Луцьку.
У середині 80-х років 16 ст.
прийняв чернечий постриг і
оселився на горі Афон.
Жив у кількох монастирях, а
згодом у печері.
На прохання земляків приїздив
в Україну, однак повернувся
назад на Афон.
Обстоював православну віру,
був гострим критиком унії.
Огляд творчості
Серед визначних творів
письменника – “Послання до
єпископів”, “Тобі, котрий
мешкає в землі, що зветься
Польська...”, “Послання до
князя Острозького”,
“Викриття дияволасвітодержця”.
Ідеї, висловлені у творах:
аскетизм, релігійність,
засудження жорстокості
можновладців, їхнього
нехтування приписам віри,
захист простих трудівників,
пробудження їх людської
гідності.
Ознаки стилю: використання
емоційно забарвленої лексики,
антитези, різка критика
католицької церкви, пошук
життєвого ідеалу.
Історично-мемуарна проза
Характеристика твору
1.Часові межі
літопису
2.Автор
3.Теми
4.Мотиви,
ідеї
5.Художні
особливості
“ЛІТОПИС
САМОВИДЦЯ”
“ЛІТОПИС
Г.ГРАБЯНКИ”
“ЛІТОПИС
С.ВЕЛИЧКА”
Вступ до 1648 року.
Докладно – 16481702рр. Стисло – до
1784 року.
Історія козацтва
з
часу його виникнення
до 1709 р.
1648 – 1700 роки
(4 томи)
Анонім, можливо, Роман
Ракушка- Романовський
Гадяцький полковник
Григорій Грабянка (?
– 1738)
Самійло Величко – дуже
освічена людина, знав 6
мов (1670 - ?)
Чорна рада в Ніжині
1663 р.
Життя, перемоги
Хмельницького
Старшинські усобиці,
наслідки набігів татар,
Іван Сірко
Гостра критика
розбрату серед козаків
Уславлення гетьмана
Богдана
Хмельницького
“Україну треба рятувати”
Емоційний виклад
Наведення текстів
документів
Деяка ідеалізація постаті
Богдана Хмельницького
Б.
Українська барокова поезія
Семен Климовський – поет і
філософ.
Народився між 1690- 1700
роками на Харківщині, помер
наприкінці 18 ст. у селі
Припутнях на Херсонщині.
1724 р. надіслав цареві Петру І
два філософсько-поетичні
трактати, що містили різку
критику царської влади.
Невмирущу славу принесла
Климовському його пісня “Їхав
козак за Дунай”, що стала
народною, відомою в Європі,
пережила століття.
Пісня, що підкорила Європу
Їхав козак за Дунай,
Сказав: “Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!”
-Постій, постій, козаче!
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!
-Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!
-Не хочу я нічого,
Окрім тебе одного.
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!
Свиснув козак на коня:
-Зоставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года.
Тебе ж, мила, не забуду,
Доки жив на світі буду,
Коли умру на війні,
Поплач обо мні!
Іван Величковський
Поет, перекладач, культурний і громадський діяч.
Народився близько 1650 року на Чернігівщині.
Навчався у Києво-Могилянській академії.
Жив у Чернігові, працював у друкарні Лазаря Барановича.
Пізніше оселився в Полтаві, був священиком, помер
1701 року.
Писав епіграми, панегірики, курйозні вірші.
У збірці “Дзигар iз напівдзигарком” переважають духовні
мотиви.
Книга “Млеко од овці пастору належноє” –
це теоретична праця про курйозне віршування
із власними прикладами.
Винаходи Івана Величковського у курйозній поезії –
“рак словесний”, “рак літеральний”, “вірш-луна”.
Драматургія
Витоки драми як жанру літератури – у фольклорі.
Перші драматичні твори з’явилися у вищих школах,
тому їх називають шкільними.
Авторами цих драм були викладачі колегіумів,
священики, а виконавцями – спудеї.
Шкільні драми були на різдвяну, великодню, історичну
тематику.
Найвідоміші твори: “Милість Божа” аноніма,
“Воскресіння мертвих” Г.Кониського, “Олексій, чоловік
Божий” аноніма, “Володимир” Феофана Прокоповича.
У перервах між діями шкільної драми ставилися
інтермедії (інтерлюдії) – побутові гумористичні сценки
на фольклорній основі.
Вертеп як вид
театрального дійства
Слово “вертеп” у перекладі з
грецької означає печера.
Вертеп є різновидом лялькового
театру.
Вертепна скринька має вигляд
двоповерхового будиночка.
Вертепна вистава поєднує
різдвяну містерію (верхній ярус)
із веселими сценками з
народного життя (нижній ярус).
Дійові особи вертепу: Богоматір,
Йосип, Ангели, Царі-Волхви,
Пастухи, Цар Ірод, Воїни (верхній
ярус) і Селянин, Циган, Жид,
Москаль, Лях, Дід, Баба (нижній
ярус).
Вертепна драма не мала
усталеного тексту.
Нині традиції вертепу
відроджуються.
Григорій Сковорода
1722-1794
Народився 3 грудня 1722 року в
селі Чорнухах на Полтавщині.
Прагнення знань привело
12річного хлопця у КиєвоМогилянську академію, де
навчався з перервами більше 10
років.
Три роки провів у Петербурзі як
співак придворної капели, однак
залишив її.
У серпні 1744 року здійснив
подорож Європою (Угорщина,
Австрія, Словаччина, ймовірно,
Італія та Франція) у складі
дипломатичної місії.
Працював у Переяславському та
Харківському колегіумах, домашнім
учителем у поміщика Степана
Томари.
Із 1769 року вів мандрівне життя.
Помер 9 листопада 1794 року в
оселі друга.
Автор автоепітафії “Світ ловив
мене, та не спіймав”.
Світогляд Сковороди
Свої філософські погляди Сковорода висловлював практично
в усіх творах, а найбезпосередніше – у трактатах.
На погляд філософа, буття складається з антитез.
Так
само двоїстою є людина.
Світобудова, за Сковородою, складається з 3 світів:
макрокосмосу (Всесвіту), мікрокосмосу (людина), світу
символів (Біблія).
Людина народжена для щастя. Шлях до нього – у
самопізнанні.
Основа буття – це любов.
У трактаті “Розмова, звана Алфавіт, або Буквар світу”
Сковорода обстоює ідею спорідненої праці.
Надзвичайно важливу роль у становленні людини Сковорода
відводив вихованню.
Поетична творчість
Рукописна збірка “Сад божественних пісень”
складається з 30 творів.
Кожен текст – пісня, що має мелодію, створену
самим автором.
Кожна пісня втілює певну думку, взяту зі Святого
Письма.
У збірці є зразки пейзажної, інтимної,
філософської, сатиричної лірики.
10-а пісня “Всякому місту – звичай і права...”
висміює суспільні вади: здирництво. бюрократизм,
пияцтво, розпусту, ледарство, підлабузництво,
гонитву за багатством.
Цей твір став популярною народною піснею.
Байкарська творчість
Сковорода – перший український
байкар.
Байка – це невеликий повчальний
твір, у якому в алегоричних
образах тварин, рослин, предметів
зображують людей.
Ознаки байки: алегорія
(інакомовлення), мораль (повчання)
може виділятися в окрему
частину, мандрівні сюжети.
У збірку “Байки Харківські”
увійшло 30 байок, написаних
прозою, переважно у формі
діалогу.
Основні теми байок: тема
справжньої цінності людини
(“Голова і Тулуб”, “Ворона і Чиж”);
викриття марнославства (“Щука
і Рак”, “Олениця і Кабан”); дружба
(“Жайворонок і Дрізд”, “Собака і
Вовк”), тема “спорідненої праці”
(“Бджола і Шершень”)
Сковорода – Сократ, Горацій та
Езоп в одній особі
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Не все те отрута, що неприємне на смак.
Як багато зла криється за гарною подобою: гадюка ховається у
траві.
Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга – душевну тугу.
Не суди лиця, суди слово. (із афоризмів Сковороди)
Slide 2
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА
ЛІТЕРАТУРА
Часові межі – 14-18 століття
Література Ренесансу і бароко
Літературознавчі терміни
Ренесанс, або Відродження – історичний
період розвитку країн Європи у 15 -16 ст.,
коли відбувався перехід від Середньовіччя
до Нового часу. Характерні ознаки –
гуманізм, інтерес до фольклору,
національної мови, античності.
Бароко – стиль у європейському мистецтві,
якому властиві декоративна пишність,
вигадливість форм, контрастність,
використання метафор, порівнянь, алегорій.
Розвиток української культури
Братства –просвітницькі
товариства при православних
церквах. Обстоювали
православ’я, відкривали школи,
друкарні, бібліотеки.
Найактивніше діяли братства у
Львові, Острозі, Луцьку та
Києві.
1576 р. – заснована Острозька
колегія,
1632 р. – КиєвоМогилянська академія.
Першодрукарі: Святополк
Фіоль, Франциск Скорина, Іван
Федоров.
Перші друковані книги в
Україні: Буквар – 1574р.,
Апостол – 1574р.,
Біблія –
1581р.
Іван Вишенський – мислитель,
богослов, полеміст
Народився у м.Судова Вишня
між 1545-1550 рр. – помер на
горі Афон між 1622-1633 рр.
Здобув вищу освіту, закінчивши
Острозьку школу.
Жив у різних містах Галичини,
Поділля і Волині, зокрема й у
Луцьку.
У середині 80-х років 16 ст.
прийняв чернечий постриг і
оселився на горі Афон.
Жив у кількох монастирях, а
згодом у печері.
На прохання земляків приїздив
в Україну, однак повернувся
назад на Афон.
Обстоював православну віру,
був гострим критиком унії.
Огляд творчості
Серед визначних творів
письменника – “Послання до
єпископів”, “Тобі, котрий
мешкає в землі, що зветься
Польська...”, “Послання до
князя Острозького”,
“Викриття дияволасвітодержця”.
Ідеї, висловлені у творах:
аскетизм, релігійність,
засудження жорстокості
можновладців, їхнього
нехтування приписам віри,
захист простих трудівників,
пробудження їх людської
гідності.
Ознаки стилю: використання
емоційно забарвленої лексики,
антитези, різка критика
католицької церкви, пошук
життєвого ідеалу.
Історично-мемуарна проза
Характеристика твору
1.Часові межі
літопису
2.Автор
3.Теми
4.Мотиви,
ідеї
5.Художні
особливості
“ЛІТОПИС
САМОВИДЦЯ”
“ЛІТОПИС
Г.ГРАБЯНКИ”
“ЛІТОПИС
С.ВЕЛИЧКА”
Вступ до 1648 року.
Докладно – 16481702рр. Стисло – до
1784 року.
Історія козацтва
з
часу його виникнення
до 1709 р.
1648 – 1700 роки
(4 томи)
Анонім, можливо, Роман
Ракушка- Романовський
Гадяцький полковник
Григорій Грабянка (?
– 1738)
Самійло Величко – дуже
освічена людина, знав 6
мов (1670 - ?)
Чорна рада в Ніжині
1663 р.
Життя, перемоги
Хмельницького
Старшинські усобиці,
наслідки набігів татар,
Іван Сірко
Гостра критика
розбрату серед козаків
Уславлення гетьмана
Богдана
Хмельницького
“Україну треба рятувати”
Емоційний виклад
Наведення текстів
документів
Деяка ідеалізація постаті
Богдана Хмельницького
Б.
Українська барокова поезія
Семен Климовський – поет і
філософ.
Народився між 1690- 1700
роками на Харківщині, помер
наприкінці 18 ст. у селі
Припутнях на Херсонщині.
1724 р. надіслав цареві Петру І
два філософсько-поетичні
трактати, що містили різку
критику царської влади.
Невмирущу славу принесла
Климовському його пісня “Їхав
козак за Дунай”, що стала
народною, відомою в Європі,
пережила століття.
Пісня, що підкорила Європу
Їхав козак за Дунай,
Сказав: “Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!”
-Постій, постій, козаче!
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!
-Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!
-Не хочу я нічого,
Окрім тебе одного.
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!
Свиснув козак на коня:
-Зоставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года.
Тебе ж, мила, не забуду,
Доки жив на світі буду,
Коли умру на війні,
Поплач обо мні!
Іван Величковський
Поет, перекладач, культурний і громадський діяч.
Народився близько 1650 року на Чернігівщині.
Навчався у Києво-Могилянській академії.
Жив у Чернігові, працював у друкарні Лазаря Барановича.
Пізніше оселився в Полтаві, був священиком, помер
1701 року.
Писав епіграми, панегірики, курйозні вірші.
У збірці “Дзигар iз напівдзигарком” переважають духовні
мотиви.
Книга “Млеко од овці пастору належноє” –
це теоретична праця про курйозне віршування
із власними прикладами.
Винаходи Івана Величковського у курйозній поезії –
“рак словесний”, “рак літеральний”, “вірш-луна”.
Драматургія
Витоки драми як жанру літератури – у фольклорі.
Перші драматичні твори з’явилися у вищих школах,
тому їх називають шкільними.
Авторами цих драм були викладачі колегіумів,
священики, а виконавцями – спудеї.
Шкільні драми були на різдвяну, великодню, історичну
тематику.
Найвідоміші твори: “Милість Божа” аноніма,
“Воскресіння мертвих” Г.Кониського, “Олексій, чоловік
Божий” аноніма, “Володимир” Феофана Прокоповича.
У перервах між діями шкільної драми ставилися
інтермедії (інтерлюдії) – побутові гумористичні сценки
на фольклорній основі.
Вертеп як вид
театрального дійства
Слово “вертеп” у перекладі з
грецької означає печера.
Вертеп є різновидом лялькового
театру.
Вертепна скринька має вигляд
двоповерхового будиночка.
Вертепна вистава поєднує
різдвяну містерію (верхній ярус)
із веселими сценками з
народного життя (нижній ярус).
Дійові особи вертепу: Богоматір,
Йосип, Ангели, Царі-Волхви,
Пастухи, Цар Ірод, Воїни (верхній
ярус) і Селянин, Циган, Жид,
Москаль, Лях, Дід, Баба (нижній
ярус).
Вертепна драма не мала
усталеного тексту.
Нині традиції вертепу
відроджуються.
Григорій Сковорода
1722-1794
Народився 3 грудня 1722 року в
селі Чорнухах на Полтавщині.
Прагнення знань привело
12річного хлопця у КиєвоМогилянську академію, де
навчався з перервами більше 10
років.
Три роки провів у Петербурзі як
співак придворної капели, однак
залишив її.
У серпні 1744 року здійснив
подорож Європою (Угорщина,
Австрія, Словаччина, ймовірно,
Італія та Франція) у складі
дипломатичної місії.
Працював у Переяславському та
Харківському колегіумах, домашнім
учителем у поміщика Степана
Томари.
Із 1769 року вів мандрівне життя.
Помер 9 листопада 1794 року в
оселі друга.
Автор автоепітафії “Світ ловив
мене, та не спіймав”.
Світогляд Сковороди
Свої філософські погляди Сковорода висловлював практично
в усіх творах, а найбезпосередніше – у трактатах.
На погляд філософа, буття складається з антитез.
Так
само двоїстою є людина.
Світобудова, за Сковородою, складається з 3 світів:
макрокосмосу (Всесвіту), мікрокосмосу (людина), світу
символів (Біблія).
Людина народжена для щастя. Шлях до нього – у
самопізнанні.
Основа буття – це любов.
У трактаті “Розмова, звана Алфавіт, або Буквар світу”
Сковорода обстоює ідею спорідненої праці.
Надзвичайно важливу роль у становленні людини Сковорода
відводив вихованню.
Поетична творчість
Рукописна збірка “Сад божественних пісень”
складається з 30 творів.
Кожен текст – пісня, що має мелодію, створену
самим автором.
Кожна пісня втілює певну думку, взяту зі Святого
Письма.
У збірці є зразки пейзажної, інтимної,
філософської, сатиричної лірики.
10-а пісня “Всякому місту – звичай і права...”
висміює суспільні вади: здирництво. бюрократизм,
пияцтво, розпусту, ледарство, підлабузництво,
гонитву за багатством.
Цей твір став популярною народною піснею.
Байкарська творчість
Сковорода – перший український
байкар.
Байка – це невеликий повчальний
твір, у якому в алегоричних
образах тварин, рослин, предметів
зображують людей.
Ознаки байки: алегорія
(інакомовлення), мораль (повчання)
може виділятися в окрему
частину, мандрівні сюжети.
У збірку “Байки Харківські”
увійшло 30 байок, написаних
прозою, переважно у формі
діалогу.
Основні теми байок: тема
справжньої цінності людини
(“Голова і Тулуб”, “Ворона і Чиж”);
викриття марнославства (“Щука
і Рак”, “Олениця і Кабан”); дружба
(“Жайворонок і Дрізд”, “Собака і
Вовк”), тема “спорідненої праці”
(“Бджола і Шершень”)
Сковорода – Сократ, Горацій та
Езоп в одній особі
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Не все те отрута, що неприємне на смак.
Як багато зла криється за гарною подобою: гадюка ховається у
траві.
Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга – душевну тугу.
Не суди лиця, суди слово. (із афоризмів Сковороди)
Slide 3
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА
ЛІТЕРАТУРА
Часові межі – 14-18 століття
Література Ренесансу і бароко
Літературознавчі терміни
Ренесанс, або Відродження – історичний
період розвитку країн Європи у 15 -16 ст.,
коли відбувався перехід від Середньовіччя
до Нового часу. Характерні ознаки –
гуманізм, інтерес до фольклору,
національної мови, античності.
Бароко – стиль у європейському мистецтві,
якому властиві декоративна пишність,
вигадливість форм, контрастність,
використання метафор, порівнянь, алегорій.
Розвиток української культури
Братства –просвітницькі
товариства при православних
церквах. Обстоювали
православ’я, відкривали школи,
друкарні, бібліотеки.
Найактивніше діяли братства у
Львові, Острозі, Луцьку та
Києві.
1576 р. – заснована Острозька
колегія,
1632 р. – КиєвоМогилянська академія.
Першодрукарі: Святополк
Фіоль, Франциск Скорина, Іван
Федоров.
Перші друковані книги в
Україні: Буквар – 1574р.,
Апостол – 1574р.,
Біблія –
1581р.
Іван Вишенський – мислитель,
богослов, полеміст
Народився у м.Судова Вишня
між 1545-1550 рр. – помер на
горі Афон між 1622-1633 рр.
Здобув вищу освіту, закінчивши
Острозьку школу.
Жив у різних містах Галичини,
Поділля і Волині, зокрема й у
Луцьку.
У середині 80-х років 16 ст.
прийняв чернечий постриг і
оселився на горі Афон.
Жив у кількох монастирях, а
згодом у печері.
На прохання земляків приїздив
в Україну, однак повернувся
назад на Афон.
Обстоював православну віру,
був гострим критиком унії.
Огляд творчості
Серед визначних творів
письменника – “Послання до
єпископів”, “Тобі, котрий
мешкає в землі, що зветься
Польська...”, “Послання до
князя Острозького”,
“Викриття дияволасвітодержця”.
Ідеї, висловлені у творах:
аскетизм, релігійність,
засудження жорстокості
можновладців, їхнього
нехтування приписам віри,
захист простих трудівників,
пробудження їх людської
гідності.
Ознаки стилю: використання
емоційно забарвленої лексики,
антитези, різка критика
католицької церкви, пошук
життєвого ідеалу.
Історично-мемуарна проза
Характеристика твору
1.Часові межі
літопису
2.Автор
3.Теми
4.Мотиви,
ідеї
5.Художні
особливості
“ЛІТОПИС
САМОВИДЦЯ”
“ЛІТОПИС
Г.ГРАБЯНКИ”
“ЛІТОПИС
С.ВЕЛИЧКА”
Вступ до 1648 року.
Докладно – 16481702рр. Стисло – до
1784 року.
Історія козацтва
з
часу його виникнення
до 1709 р.
1648 – 1700 роки
(4 томи)
Анонім, можливо, Роман
Ракушка- Романовський
Гадяцький полковник
Григорій Грабянка (?
– 1738)
Самійло Величко – дуже
освічена людина, знав 6
мов (1670 - ?)
Чорна рада в Ніжині
1663 р.
Життя, перемоги
Хмельницького
Старшинські усобиці,
наслідки набігів татар,
Іван Сірко
Гостра критика
розбрату серед козаків
Уславлення гетьмана
Богдана
Хмельницького
“Україну треба рятувати”
Емоційний виклад
Наведення текстів
документів
Деяка ідеалізація постаті
Богдана Хмельницького
Б.
Українська барокова поезія
Семен Климовський – поет і
філософ.
Народився між 1690- 1700
роками на Харківщині, помер
наприкінці 18 ст. у селі
Припутнях на Херсонщині.
1724 р. надіслав цареві Петру І
два філософсько-поетичні
трактати, що містили різку
критику царської влади.
Невмирущу славу принесла
Климовському його пісня “Їхав
козак за Дунай”, що стала
народною, відомою в Європі,
пережила століття.
Пісня, що підкорила Європу
Їхав козак за Дунай,
Сказав: “Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!”
-Постій, постій, козаче!
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!
-Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!
-Не хочу я нічого,
Окрім тебе одного.
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!
Свиснув козак на коня:
-Зоставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года.
Тебе ж, мила, не забуду,
Доки жив на світі буду,
Коли умру на війні,
Поплач обо мні!
Іван Величковський
Поет, перекладач, культурний і громадський діяч.
Народився близько 1650 року на Чернігівщині.
Навчався у Києво-Могилянській академії.
Жив у Чернігові, працював у друкарні Лазаря Барановича.
Пізніше оселився в Полтаві, був священиком, помер
1701 року.
Писав епіграми, панегірики, курйозні вірші.
У збірці “Дзигар iз напівдзигарком” переважають духовні
мотиви.
Книга “Млеко од овці пастору належноє” –
це теоретична праця про курйозне віршування
із власними прикладами.
Винаходи Івана Величковського у курйозній поезії –
“рак словесний”, “рак літеральний”, “вірш-луна”.
Драматургія
Витоки драми як жанру літератури – у фольклорі.
Перші драматичні твори з’явилися у вищих школах,
тому їх називають шкільними.
Авторами цих драм були викладачі колегіумів,
священики, а виконавцями – спудеї.
Шкільні драми були на різдвяну, великодню, історичну
тематику.
Найвідоміші твори: “Милість Божа” аноніма,
“Воскресіння мертвих” Г.Кониського, “Олексій, чоловік
Божий” аноніма, “Володимир” Феофана Прокоповича.
У перервах між діями шкільної драми ставилися
інтермедії (інтерлюдії) – побутові гумористичні сценки
на фольклорній основі.
Вертеп як вид
театрального дійства
Слово “вертеп” у перекладі з
грецької означає печера.
Вертеп є різновидом лялькового
театру.
Вертепна скринька має вигляд
двоповерхового будиночка.
Вертепна вистава поєднує
різдвяну містерію (верхній ярус)
із веселими сценками з
народного життя (нижній ярус).
Дійові особи вертепу: Богоматір,
Йосип, Ангели, Царі-Волхви,
Пастухи, Цар Ірод, Воїни (верхній
ярус) і Селянин, Циган, Жид,
Москаль, Лях, Дід, Баба (нижній
ярус).
Вертепна драма не мала
усталеного тексту.
Нині традиції вертепу
відроджуються.
Григорій Сковорода
1722-1794
Народився 3 грудня 1722 року в
селі Чорнухах на Полтавщині.
Прагнення знань привело
12річного хлопця у КиєвоМогилянську академію, де
навчався з перервами більше 10
років.
Три роки провів у Петербурзі як
співак придворної капели, однак
залишив її.
У серпні 1744 року здійснив
подорож Європою (Угорщина,
Австрія, Словаччина, ймовірно,
Італія та Франція) у складі
дипломатичної місії.
Працював у Переяславському та
Харківському колегіумах, домашнім
учителем у поміщика Степана
Томари.
Із 1769 року вів мандрівне життя.
Помер 9 листопада 1794 року в
оселі друга.
Автор автоепітафії “Світ ловив
мене, та не спіймав”.
Світогляд Сковороди
Свої філософські погляди Сковорода висловлював практично
в усіх творах, а найбезпосередніше – у трактатах.
На погляд філософа, буття складається з антитез.
Так
само двоїстою є людина.
Світобудова, за Сковородою, складається з 3 світів:
макрокосмосу (Всесвіту), мікрокосмосу (людина), світу
символів (Біблія).
Людина народжена для щастя. Шлях до нього – у
самопізнанні.
Основа буття – це любов.
У трактаті “Розмова, звана Алфавіт, або Буквар світу”
Сковорода обстоює ідею спорідненої праці.
Надзвичайно важливу роль у становленні людини Сковорода
відводив вихованню.
Поетична творчість
Рукописна збірка “Сад божественних пісень”
складається з 30 творів.
Кожен текст – пісня, що має мелодію, створену
самим автором.
Кожна пісня втілює певну думку, взяту зі Святого
Письма.
У збірці є зразки пейзажної, інтимної,
філософської, сатиричної лірики.
10-а пісня “Всякому місту – звичай і права...”
висміює суспільні вади: здирництво. бюрократизм,
пияцтво, розпусту, ледарство, підлабузництво,
гонитву за багатством.
Цей твір став популярною народною піснею.
Байкарська творчість
Сковорода – перший український
байкар.
Байка – це невеликий повчальний
твір, у якому в алегоричних
образах тварин, рослин, предметів
зображують людей.
Ознаки байки: алегорія
(інакомовлення), мораль (повчання)
може виділятися в окрему
частину, мандрівні сюжети.
У збірку “Байки Харківські”
увійшло 30 байок, написаних
прозою, переважно у формі
діалогу.
Основні теми байок: тема
справжньої цінності людини
(“Голова і Тулуб”, “Ворона і Чиж”);
викриття марнославства (“Щука
і Рак”, “Олениця і Кабан”); дружба
(“Жайворонок і Дрізд”, “Собака і
Вовк”), тема “спорідненої праці”
(“Бджола і Шершень”)
Сковорода – Сократ, Горацій та
Езоп в одній особі
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Не все те отрута, що неприємне на смак.
Як багато зла криється за гарною подобою: гадюка ховається у
траві.
Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга – душевну тугу.
Не суди лиця, суди слово. (із афоризмів Сковороди)
Slide 4
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА
ЛІТЕРАТУРА
Часові межі – 14-18 століття
Література Ренесансу і бароко
Літературознавчі терміни
Ренесанс, або Відродження – історичний
період розвитку країн Європи у 15 -16 ст.,
коли відбувався перехід від Середньовіччя
до Нового часу. Характерні ознаки –
гуманізм, інтерес до фольклору,
національної мови, античності.
Бароко – стиль у європейському мистецтві,
якому властиві декоративна пишність,
вигадливість форм, контрастність,
використання метафор, порівнянь, алегорій.
Розвиток української культури
Братства –просвітницькі
товариства при православних
церквах. Обстоювали
православ’я, відкривали школи,
друкарні, бібліотеки.
Найактивніше діяли братства у
Львові, Острозі, Луцьку та
Києві.
1576 р. – заснована Острозька
колегія,
1632 р. – КиєвоМогилянська академія.
Першодрукарі: Святополк
Фіоль, Франциск Скорина, Іван
Федоров.
Перші друковані книги в
Україні: Буквар – 1574р.,
Апостол – 1574р.,
Біблія –
1581р.
Іван Вишенський – мислитель,
богослов, полеміст
Народився у м.Судова Вишня
між 1545-1550 рр. – помер на
горі Афон між 1622-1633 рр.
Здобув вищу освіту, закінчивши
Острозьку школу.
Жив у різних містах Галичини,
Поділля і Волині, зокрема й у
Луцьку.
У середині 80-х років 16 ст.
прийняв чернечий постриг і
оселився на горі Афон.
Жив у кількох монастирях, а
згодом у печері.
На прохання земляків приїздив
в Україну, однак повернувся
назад на Афон.
Обстоював православну віру,
був гострим критиком унії.
Огляд творчості
Серед визначних творів
письменника – “Послання до
єпископів”, “Тобі, котрий
мешкає в землі, що зветься
Польська...”, “Послання до
князя Острозького”,
“Викриття дияволасвітодержця”.
Ідеї, висловлені у творах:
аскетизм, релігійність,
засудження жорстокості
можновладців, їхнього
нехтування приписам віри,
захист простих трудівників,
пробудження їх людської
гідності.
Ознаки стилю: використання
емоційно забарвленої лексики,
антитези, різка критика
католицької церкви, пошук
життєвого ідеалу.
Історично-мемуарна проза
Характеристика твору
1.Часові межі
літопису
2.Автор
3.Теми
4.Мотиви,
ідеї
5.Художні
особливості
“ЛІТОПИС
САМОВИДЦЯ”
“ЛІТОПИС
Г.ГРАБЯНКИ”
“ЛІТОПИС
С.ВЕЛИЧКА”
Вступ до 1648 року.
Докладно – 16481702рр. Стисло – до
1784 року.
Історія козацтва
з
часу його виникнення
до 1709 р.
1648 – 1700 роки
(4 томи)
Анонім, можливо, Роман
Ракушка- Романовський
Гадяцький полковник
Григорій Грабянка (?
– 1738)
Самійло Величко – дуже
освічена людина, знав 6
мов (1670 - ?)
Чорна рада в Ніжині
1663 р.
Життя, перемоги
Хмельницького
Старшинські усобиці,
наслідки набігів татар,
Іван Сірко
Гостра критика
розбрату серед козаків
Уславлення гетьмана
Богдана
Хмельницького
“Україну треба рятувати”
Емоційний виклад
Наведення текстів
документів
Деяка ідеалізація постаті
Богдана Хмельницького
Б.
Українська барокова поезія
Семен Климовський – поет і
філософ.
Народився між 1690- 1700
роками на Харківщині, помер
наприкінці 18 ст. у селі
Припутнях на Херсонщині.
1724 р. надіслав цареві Петру І
два філософсько-поетичні
трактати, що містили різку
критику царської влади.
Невмирущу славу принесла
Климовському його пісня “Їхав
козак за Дунай”, що стала
народною, відомою в Європі,
пережила століття.
Пісня, що підкорила Європу
Їхав козак за Дунай,
Сказав: “Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!”
-Постій, постій, козаче!
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!
-Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!
-Не хочу я нічого,
Окрім тебе одного.
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!
Свиснув козак на коня:
-Зоставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года.
Тебе ж, мила, не забуду,
Доки жив на світі буду,
Коли умру на війні,
Поплач обо мні!
Іван Величковський
Поет, перекладач, культурний і громадський діяч.
Народився близько 1650 року на Чернігівщині.
Навчався у Києво-Могилянській академії.
Жив у Чернігові, працював у друкарні Лазаря Барановича.
Пізніше оселився в Полтаві, був священиком, помер
1701 року.
Писав епіграми, панегірики, курйозні вірші.
У збірці “Дзигар iз напівдзигарком” переважають духовні
мотиви.
Книга “Млеко од овці пастору належноє” –
це теоретична праця про курйозне віршування
із власними прикладами.
Винаходи Івана Величковського у курйозній поезії –
“рак словесний”, “рак літеральний”, “вірш-луна”.
Драматургія
Витоки драми як жанру літератури – у фольклорі.
Перші драматичні твори з’явилися у вищих школах,
тому їх називають шкільними.
Авторами цих драм були викладачі колегіумів,
священики, а виконавцями – спудеї.
Шкільні драми були на різдвяну, великодню, історичну
тематику.
Найвідоміші твори: “Милість Божа” аноніма,
“Воскресіння мертвих” Г.Кониського, “Олексій, чоловік
Божий” аноніма, “Володимир” Феофана Прокоповича.
У перервах між діями шкільної драми ставилися
інтермедії (інтерлюдії) – побутові гумористичні сценки
на фольклорній основі.
Вертеп як вид
театрального дійства
Слово “вертеп” у перекладі з
грецької означає печера.
Вертеп є різновидом лялькового
театру.
Вертепна скринька має вигляд
двоповерхового будиночка.
Вертепна вистава поєднує
різдвяну містерію (верхній ярус)
із веселими сценками з
народного життя (нижній ярус).
Дійові особи вертепу: Богоматір,
Йосип, Ангели, Царі-Волхви,
Пастухи, Цар Ірод, Воїни (верхній
ярус) і Селянин, Циган, Жид,
Москаль, Лях, Дід, Баба (нижній
ярус).
Вертепна драма не мала
усталеного тексту.
Нині традиції вертепу
відроджуються.
Григорій Сковорода
1722-1794
Народився 3 грудня 1722 року в
селі Чорнухах на Полтавщині.
Прагнення знань привело
12річного хлопця у КиєвоМогилянську академію, де
навчався з перервами більше 10
років.
Три роки провів у Петербурзі як
співак придворної капели, однак
залишив її.
У серпні 1744 року здійснив
подорож Європою (Угорщина,
Австрія, Словаччина, ймовірно,
Італія та Франція) у складі
дипломатичної місії.
Працював у Переяславському та
Харківському колегіумах, домашнім
учителем у поміщика Степана
Томари.
Із 1769 року вів мандрівне життя.
Помер 9 листопада 1794 року в
оселі друга.
Автор автоепітафії “Світ ловив
мене, та не спіймав”.
Світогляд Сковороди
Свої філософські погляди Сковорода висловлював практично
в усіх творах, а найбезпосередніше – у трактатах.
На погляд філософа, буття складається з антитез.
Так
само двоїстою є людина.
Світобудова, за Сковородою, складається з 3 світів:
макрокосмосу (Всесвіту), мікрокосмосу (людина), світу
символів (Біблія).
Людина народжена для щастя. Шлях до нього – у
самопізнанні.
Основа буття – це любов.
У трактаті “Розмова, звана Алфавіт, або Буквар світу”
Сковорода обстоює ідею спорідненої праці.
Надзвичайно важливу роль у становленні людини Сковорода
відводив вихованню.
Поетична творчість
Рукописна збірка “Сад божественних пісень”
складається з 30 творів.
Кожен текст – пісня, що має мелодію, створену
самим автором.
Кожна пісня втілює певну думку, взяту зі Святого
Письма.
У збірці є зразки пейзажної, інтимної,
філософської, сатиричної лірики.
10-а пісня “Всякому місту – звичай і права...”
висміює суспільні вади: здирництво. бюрократизм,
пияцтво, розпусту, ледарство, підлабузництво,
гонитву за багатством.
Цей твір став популярною народною піснею.
Байкарська творчість
Сковорода – перший український
байкар.
Байка – це невеликий повчальний
твір, у якому в алегоричних
образах тварин, рослин, предметів
зображують людей.
Ознаки байки: алегорія
(інакомовлення), мораль (повчання)
може виділятися в окрему
частину, мандрівні сюжети.
У збірку “Байки Харківські”
увійшло 30 байок, написаних
прозою, переважно у формі
діалогу.
Основні теми байок: тема
справжньої цінності людини
(“Голова і Тулуб”, “Ворона і Чиж”);
викриття марнославства (“Щука
і Рак”, “Олениця і Кабан”); дружба
(“Жайворонок і Дрізд”, “Собака і
Вовк”), тема “спорідненої праці”
(“Бджола і Шершень”)
Сковорода – Сократ, Горацій та
Езоп в одній особі
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Не все те отрута, що неприємне на смак.
Як багато зла криється за гарною подобою: гадюка ховається у
траві.
Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга – душевну тугу.
Не суди лиця, суди слово. (із афоризмів Сковороди)
Slide 5
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА
ЛІТЕРАТУРА
Часові межі – 14-18 століття
Література Ренесансу і бароко
Літературознавчі терміни
Ренесанс, або Відродження – історичний
період розвитку країн Європи у 15 -16 ст.,
коли відбувався перехід від Середньовіччя
до Нового часу. Характерні ознаки –
гуманізм, інтерес до фольклору,
національної мови, античності.
Бароко – стиль у європейському мистецтві,
якому властиві декоративна пишність,
вигадливість форм, контрастність,
використання метафор, порівнянь, алегорій.
Розвиток української культури
Братства –просвітницькі
товариства при православних
церквах. Обстоювали
православ’я, відкривали школи,
друкарні, бібліотеки.
Найактивніше діяли братства у
Львові, Острозі, Луцьку та
Києві.
1576 р. – заснована Острозька
колегія,
1632 р. – КиєвоМогилянська академія.
Першодрукарі: Святополк
Фіоль, Франциск Скорина, Іван
Федоров.
Перші друковані книги в
Україні: Буквар – 1574р.,
Апостол – 1574р.,
Біблія –
1581р.
Іван Вишенський – мислитель,
богослов, полеміст
Народився у м.Судова Вишня
між 1545-1550 рр. – помер на
горі Афон між 1622-1633 рр.
Здобув вищу освіту, закінчивши
Острозьку школу.
Жив у різних містах Галичини,
Поділля і Волині, зокрема й у
Луцьку.
У середині 80-х років 16 ст.
прийняв чернечий постриг і
оселився на горі Афон.
Жив у кількох монастирях, а
згодом у печері.
На прохання земляків приїздив
в Україну, однак повернувся
назад на Афон.
Обстоював православну віру,
був гострим критиком унії.
Огляд творчості
Серед визначних творів
письменника – “Послання до
єпископів”, “Тобі, котрий
мешкає в землі, що зветься
Польська...”, “Послання до
князя Острозького”,
“Викриття дияволасвітодержця”.
Ідеї, висловлені у творах:
аскетизм, релігійність,
засудження жорстокості
можновладців, їхнього
нехтування приписам віри,
захист простих трудівників,
пробудження їх людської
гідності.
Ознаки стилю: використання
емоційно забарвленої лексики,
антитези, різка критика
католицької церкви, пошук
життєвого ідеалу.
Історично-мемуарна проза
Характеристика твору
1.Часові межі
літопису
2.Автор
3.Теми
4.Мотиви,
ідеї
5.Художні
особливості
“ЛІТОПИС
САМОВИДЦЯ”
“ЛІТОПИС
Г.ГРАБЯНКИ”
“ЛІТОПИС
С.ВЕЛИЧКА”
Вступ до 1648 року.
Докладно – 16481702рр. Стисло – до
1784 року.
Історія козацтва
з
часу його виникнення
до 1709 р.
1648 – 1700 роки
(4 томи)
Анонім, можливо, Роман
Ракушка- Романовський
Гадяцький полковник
Григорій Грабянка (?
– 1738)
Самійло Величко – дуже
освічена людина, знав 6
мов (1670 - ?)
Чорна рада в Ніжині
1663 р.
Життя, перемоги
Хмельницького
Старшинські усобиці,
наслідки набігів татар,
Іван Сірко
Гостра критика
розбрату серед козаків
Уславлення гетьмана
Богдана
Хмельницького
“Україну треба рятувати”
Емоційний виклад
Наведення текстів
документів
Деяка ідеалізація постаті
Богдана Хмельницького
Б.
Українська барокова поезія
Семен Климовський – поет і
філософ.
Народився між 1690- 1700
роками на Харківщині, помер
наприкінці 18 ст. у селі
Припутнях на Херсонщині.
1724 р. надіслав цареві Петру І
два філософсько-поетичні
трактати, що містили різку
критику царської влади.
Невмирущу славу принесла
Климовському його пісня “Їхав
козак за Дунай”, що стала
народною, відомою в Європі,
пережила століття.
Пісня, що підкорила Європу
Їхав козак за Дунай,
Сказав: “Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!”
-Постій, постій, козаче!
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!
-Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!
-Не хочу я нічого,
Окрім тебе одного.
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!
Свиснув козак на коня:
-Зоставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года.
Тебе ж, мила, не забуду,
Доки жив на світі буду,
Коли умру на війні,
Поплач обо мні!
Іван Величковський
Поет, перекладач, культурний і громадський діяч.
Народився близько 1650 року на Чернігівщині.
Навчався у Києво-Могилянській академії.
Жив у Чернігові, працював у друкарні Лазаря Барановича.
Пізніше оселився в Полтаві, був священиком, помер
1701 року.
Писав епіграми, панегірики, курйозні вірші.
У збірці “Дзигар iз напівдзигарком” переважають духовні
мотиви.
Книга “Млеко од овці пастору належноє” –
це теоретична праця про курйозне віршування
із власними прикладами.
Винаходи Івана Величковського у курйозній поезії –
“рак словесний”, “рак літеральний”, “вірш-луна”.
Драматургія
Витоки драми як жанру літератури – у фольклорі.
Перші драматичні твори з’явилися у вищих школах,
тому їх називають шкільними.
Авторами цих драм були викладачі колегіумів,
священики, а виконавцями – спудеї.
Шкільні драми були на різдвяну, великодню, історичну
тематику.
Найвідоміші твори: “Милість Божа” аноніма,
“Воскресіння мертвих” Г.Кониського, “Олексій, чоловік
Божий” аноніма, “Володимир” Феофана Прокоповича.
У перервах між діями шкільної драми ставилися
інтермедії (інтерлюдії) – побутові гумористичні сценки
на фольклорній основі.
Вертеп як вид
театрального дійства
Слово “вертеп” у перекладі з
грецької означає печера.
Вертеп є різновидом лялькового
театру.
Вертепна скринька має вигляд
двоповерхового будиночка.
Вертепна вистава поєднує
різдвяну містерію (верхній ярус)
із веселими сценками з
народного життя (нижній ярус).
Дійові особи вертепу: Богоматір,
Йосип, Ангели, Царі-Волхви,
Пастухи, Цар Ірод, Воїни (верхній
ярус) і Селянин, Циган, Жид,
Москаль, Лях, Дід, Баба (нижній
ярус).
Вертепна драма не мала
усталеного тексту.
Нині традиції вертепу
відроджуються.
Григорій Сковорода
1722-1794
Народився 3 грудня 1722 року в
селі Чорнухах на Полтавщині.
Прагнення знань привело
12річного хлопця у КиєвоМогилянську академію, де
навчався з перервами більше 10
років.
Три роки провів у Петербурзі як
співак придворної капели, однак
залишив її.
У серпні 1744 року здійснив
подорож Європою (Угорщина,
Австрія, Словаччина, ймовірно,
Італія та Франція) у складі
дипломатичної місії.
Працював у Переяславському та
Харківському колегіумах, домашнім
учителем у поміщика Степана
Томари.
Із 1769 року вів мандрівне життя.
Помер 9 листопада 1794 року в
оселі друга.
Автор автоепітафії “Світ ловив
мене, та не спіймав”.
Світогляд Сковороди
Свої філософські погляди Сковорода висловлював практично
в усіх творах, а найбезпосередніше – у трактатах.
На погляд філософа, буття складається з антитез.
Так
само двоїстою є людина.
Світобудова, за Сковородою, складається з 3 світів:
макрокосмосу (Всесвіту), мікрокосмосу (людина), світу
символів (Біблія).
Людина народжена для щастя. Шлях до нього – у
самопізнанні.
Основа буття – це любов.
У трактаті “Розмова, звана Алфавіт, або Буквар світу”
Сковорода обстоює ідею спорідненої праці.
Надзвичайно важливу роль у становленні людини Сковорода
відводив вихованню.
Поетична творчість
Рукописна збірка “Сад божественних пісень”
складається з 30 творів.
Кожен текст – пісня, що має мелодію, створену
самим автором.
Кожна пісня втілює певну думку, взяту зі Святого
Письма.
У збірці є зразки пейзажної, інтимної,
філософської, сатиричної лірики.
10-а пісня “Всякому місту – звичай і права...”
висміює суспільні вади: здирництво. бюрократизм,
пияцтво, розпусту, ледарство, підлабузництво,
гонитву за багатством.
Цей твір став популярною народною піснею.
Байкарська творчість
Сковорода – перший український
байкар.
Байка – це невеликий повчальний
твір, у якому в алегоричних
образах тварин, рослин, предметів
зображують людей.
Ознаки байки: алегорія
(інакомовлення), мораль (повчання)
може виділятися в окрему
частину, мандрівні сюжети.
У збірку “Байки Харківські”
увійшло 30 байок, написаних
прозою, переважно у формі
діалогу.
Основні теми байок: тема
справжньої цінності людини
(“Голова і Тулуб”, “Ворона і Чиж”);
викриття марнославства (“Щука
і Рак”, “Олениця і Кабан”); дружба
(“Жайворонок і Дрізд”, “Собака і
Вовк”), тема “спорідненої праці”
(“Бджола і Шершень”)
Сковорода – Сократ, Горацій та
Езоп в одній особі
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Не все те отрута, що неприємне на смак.
Як багато зла криється за гарною подобою: гадюка ховається у
траві.
Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга – душевну тугу.
Не суди лиця, суди слово. (із афоризмів Сковороди)
Slide 6
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА
ЛІТЕРАТУРА
Часові межі – 14-18 століття
Література Ренесансу і бароко
Літературознавчі терміни
Ренесанс, або Відродження – історичний
період розвитку країн Європи у 15 -16 ст.,
коли відбувався перехід від Середньовіччя
до Нового часу. Характерні ознаки –
гуманізм, інтерес до фольклору,
національної мови, античності.
Бароко – стиль у європейському мистецтві,
якому властиві декоративна пишність,
вигадливість форм, контрастність,
використання метафор, порівнянь, алегорій.
Розвиток української культури
Братства –просвітницькі
товариства при православних
церквах. Обстоювали
православ’я, відкривали школи,
друкарні, бібліотеки.
Найактивніше діяли братства у
Львові, Острозі, Луцьку та
Києві.
1576 р. – заснована Острозька
колегія,
1632 р. – КиєвоМогилянська академія.
Першодрукарі: Святополк
Фіоль, Франциск Скорина, Іван
Федоров.
Перші друковані книги в
Україні: Буквар – 1574р.,
Апостол – 1574р.,
Біблія –
1581р.
Іван Вишенський – мислитель,
богослов, полеміст
Народився у м.Судова Вишня
між 1545-1550 рр. – помер на
горі Афон між 1622-1633 рр.
Здобув вищу освіту, закінчивши
Острозьку школу.
Жив у різних містах Галичини,
Поділля і Волині, зокрема й у
Луцьку.
У середині 80-х років 16 ст.
прийняв чернечий постриг і
оселився на горі Афон.
Жив у кількох монастирях, а
згодом у печері.
На прохання земляків приїздив
в Україну, однак повернувся
назад на Афон.
Обстоював православну віру,
був гострим критиком унії.
Огляд творчості
Серед визначних творів
письменника – “Послання до
єпископів”, “Тобі, котрий
мешкає в землі, що зветься
Польська...”, “Послання до
князя Острозького”,
“Викриття дияволасвітодержця”.
Ідеї, висловлені у творах:
аскетизм, релігійність,
засудження жорстокості
можновладців, їхнього
нехтування приписам віри,
захист простих трудівників,
пробудження їх людської
гідності.
Ознаки стилю: використання
емоційно забарвленої лексики,
антитези, різка критика
католицької церкви, пошук
життєвого ідеалу.
Історично-мемуарна проза
Характеристика твору
1.Часові межі
літопису
2.Автор
3.Теми
4.Мотиви,
ідеї
5.Художні
особливості
“ЛІТОПИС
САМОВИДЦЯ”
“ЛІТОПИС
Г.ГРАБЯНКИ”
“ЛІТОПИС
С.ВЕЛИЧКА”
Вступ до 1648 року.
Докладно – 16481702рр. Стисло – до
1784 року.
Історія козацтва
з
часу його виникнення
до 1709 р.
1648 – 1700 роки
(4 томи)
Анонім, можливо, Роман
Ракушка- Романовський
Гадяцький полковник
Григорій Грабянка (?
– 1738)
Самійло Величко – дуже
освічена людина, знав 6
мов (1670 - ?)
Чорна рада в Ніжині
1663 р.
Життя, перемоги
Хмельницького
Старшинські усобиці,
наслідки набігів татар,
Іван Сірко
Гостра критика
розбрату серед козаків
Уславлення гетьмана
Богдана
Хмельницького
“Україну треба рятувати”
Емоційний виклад
Наведення текстів
документів
Деяка ідеалізація постаті
Богдана Хмельницького
Б.
Українська барокова поезія
Семен Климовський – поет і
філософ.
Народився між 1690- 1700
роками на Харківщині, помер
наприкінці 18 ст. у селі
Припутнях на Херсонщині.
1724 р. надіслав цареві Петру І
два філософсько-поетичні
трактати, що містили різку
критику царської влади.
Невмирущу славу принесла
Климовському його пісня “Їхав
козак за Дунай”, що стала
народною, відомою в Європі,
пережила століття.
Пісня, що підкорила Європу
Їхав козак за Дунай,
Сказав: “Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!”
-Постій, постій, козаче!
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!
-Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!
-Не хочу я нічого,
Окрім тебе одного.
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!
Свиснув козак на коня:
-Зоставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года.
Тебе ж, мила, не забуду,
Доки жив на світі буду,
Коли умру на війні,
Поплач обо мні!
Іван Величковський
Поет, перекладач, культурний і громадський діяч.
Народився близько 1650 року на Чернігівщині.
Навчався у Києво-Могилянській академії.
Жив у Чернігові, працював у друкарні Лазаря Барановича.
Пізніше оселився в Полтаві, був священиком, помер
1701 року.
Писав епіграми, панегірики, курйозні вірші.
У збірці “Дзигар iз напівдзигарком” переважають духовні
мотиви.
Книга “Млеко од овці пастору належноє” –
це теоретична праця про курйозне віршування
із власними прикладами.
Винаходи Івана Величковського у курйозній поезії –
“рак словесний”, “рак літеральний”, “вірш-луна”.
Драматургія
Витоки драми як жанру літератури – у фольклорі.
Перші драматичні твори з’явилися у вищих школах,
тому їх називають шкільними.
Авторами цих драм були викладачі колегіумів,
священики, а виконавцями – спудеї.
Шкільні драми були на різдвяну, великодню, історичну
тематику.
Найвідоміші твори: “Милість Божа” аноніма,
“Воскресіння мертвих” Г.Кониського, “Олексій, чоловік
Божий” аноніма, “Володимир” Феофана Прокоповича.
У перервах між діями шкільної драми ставилися
інтермедії (інтерлюдії) – побутові гумористичні сценки
на фольклорній основі.
Вертеп як вид
театрального дійства
Слово “вертеп” у перекладі з
грецької означає печера.
Вертеп є різновидом лялькового
театру.
Вертепна скринька має вигляд
двоповерхового будиночка.
Вертепна вистава поєднує
різдвяну містерію (верхній ярус)
із веселими сценками з
народного життя (нижній ярус).
Дійові особи вертепу: Богоматір,
Йосип, Ангели, Царі-Волхви,
Пастухи, Цар Ірод, Воїни (верхній
ярус) і Селянин, Циган, Жид,
Москаль, Лях, Дід, Баба (нижній
ярус).
Вертепна драма не мала
усталеного тексту.
Нині традиції вертепу
відроджуються.
Григорій Сковорода
1722-1794
Народився 3 грудня 1722 року в
селі Чорнухах на Полтавщині.
Прагнення знань привело
12річного хлопця у КиєвоМогилянську академію, де
навчався з перервами більше 10
років.
Три роки провів у Петербурзі як
співак придворної капели, однак
залишив її.
У серпні 1744 року здійснив
подорож Європою (Угорщина,
Австрія, Словаччина, ймовірно,
Італія та Франція) у складі
дипломатичної місії.
Працював у Переяславському та
Харківському колегіумах, домашнім
учителем у поміщика Степана
Томари.
Із 1769 року вів мандрівне життя.
Помер 9 листопада 1794 року в
оселі друга.
Автор автоепітафії “Світ ловив
мене, та не спіймав”.
Світогляд Сковороди
Свої філософські погляди Сковорода висловлював практично
в усіх творах, а найбезпосередніше – у трактатах.
На погляд філософа, буття складається з антитез.
Так
само двоїстою є людина.
Світобудова, за Сковородою, складається з 3 світів:
макрокосмосу (Всесвіту), мікрокосмосу (людина), світу
символів (Біблія).
Людина народжена для щастя. Шлях до нього – у
самопізнанні.
Основа буття – це любов.
У трактаті “Розмова, звана Алфавіт, або Буквар світу”
Сковорода обстоює ідею спорідненої праці.
Надзвичайно важливу роль у становленні людини Сковорода
відводив вихованню.
Поетична творчість
Рукописна збірка “Сад божественних пісень”
складається з 30 творів.
Кожен текст – пісня, що має мелодію, створену
самим автором.
Кожна пісня втілює певну думку, взяту зі Святого
Письма.
У збірці є зразки пейзажної, інтимної,
філософської, сатиричної лірики.
10-а пісня “Всякому місту – звичай і права...”
висміює суспільні вади: здирництво. бюрократизм,
пияцтво, розпусту, ледарство, підлабузництво,
гонитву за багатством.
Цей твір став популярною народною піснею.
Байкарська творчість
Сковорода – перший український
байкар.
Байка – це невеликий повчальний
твір, у якому в алегоричних
образах тварин, рослин, предметів
зображують людей.
Ознаки байки: алегорія
(інакомовлення), мораль (повчання)
може виділятися в окрему
частину, мандрівні сюжети.
У збірку “Байки Харківські”
увійшло 30 байок, написаних
прозою, переважно у формі
діалогу.
Основні теми байок: тема
справжньої цінності людини
(“Голова і Тулуб”, “Ворона і Чиж”);
викриття марнославства (“Щука
і Рак”, “Олениця і Кабан”); дружба
(“Жайворонок і Дрізд”, “Собака і
Вовк”), тема “спорідненої праці”
(“Бджола і Шершень”)
Сковорода – Сократ, Горацій та
Езоп в одній особі
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Не все те отрута, що неприємне на смак.
Як багато зла криється за гарною подобою: гадюка ховається у
траві.
Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга – душевну тугу.
Не суди лиця, суди слово. (із афоризмів Сковороди)
Slide 7
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА
ЛІТЕРАТУРА
Часові межі – 14-18 століття
Література Ренесансу і бароко
Літературознавчі терміни
Ренесанс, або Відродження – історичний
період розвитку країн Європи у 15 -16 ст.,
коли відбувався перехід від Середньовіччя
до Нового часу. Характерні ознаки –
гуманізм, інтерес до фольклору,
національної мови, античності.
Бароко – стиль у європейському мистецтві,
якому властиві декоративна пишність,
вигадливість форм, контрастність,
використання метафор, порівнянь, алегорій.
Розвиток української культури
Братства –просвітницькі
товариства при православних
церквах. Обстоювали
православ’я, відкривали школи,
друкарні, бібліотеки.
Найактивніше діяли братства у
Львові, Острозі, Луцьку та
Києві.
1576 р. – заснована Острозька
колегія,
1632 р. – КиєвоМогилянська академія.
Першодрукарі: Святополк
Фіоль, Франциск Скорина, Іван
Федоров.
Перші друковані книги в
Україні: Буквар – 1574р.,
Апостол – 1574р.,
Біблія –
1581р.
Іван Вишенський – мислитель,
богослов, полеміст
Народився у м.Судова Вишня
між 1545-1550 рр. – помер на
горі Афон між 1622-1633 рр.
Здобув вищу освіту, закінчивши
Острозьку школу.
Жив у різних містах Галичини,
Поділля і Волині, зокрема й у
Луцьку.
У середині 80-х років 16 ст.
прийняв чернечий постриг і
оселився на горі Афон.
Жив у кількох монастирях, а
згодом у печері.
На прохання земляків приїздив
в Україну, однак повернувся
назад на Афон.
Обстоював православну віру,
був гострим критиком унії.
Огляд творчості
Серед визначних творів
письменника – “Послання до
єпископів”, “Тобі, котрий
мешкає в землі, що зветься
Польська...”, “Послання до
князя Острозького”,
“Викриття дияволасвітодержця”.
Ідеї, висловлені у творах:
аскетизм, релігійність,
засудження жорстокості
можновладців, їхнього
нехтування приписам віри,
захист простих трудівників,
пробудження їх людської
гідності.
Ознаки стилю: використання
емоційно забарвленої лексики,
антитези, різка критика
католицької церкви, пошук
життєвого ідеалу.
Історично-мемуарна проза
Характеристика твору
1.Часові межі
літопису
2.Автор
3.Теми
4.Мотиви,
ідеї
5.Художні
особливості
“ЛІТОПИС
САМОВИДЦЯ”
“ЛІТОПИС
Г.ГРАБЯНКИ”
“ЛІТОПИС
С.ВЕЛИЧКА”
Вступ до 1648 року.
Докладно – 16481702рр. Стисло – до
1784 року.
Історія козацтва
з
часу його виникнення
до 1709 р.
1648 – 1700 роки
(4 томи)
Анонім, можливо, Роман
Ракушка- Романовський
Гадяцький полковник
Григорій Грабянка (?
– 1738)
Самійло Величко – дуже
освічена людина, знав 6
мов (1670 - ?)
Чорна рада в Ніжині
1663 р.
Життя, перемоги
Хмельницького
Старшинські усобиці,
наслідки набігів татар,
Іван Сірко
Гостра критика
розбрату серед козаків
Уславлення гетьмана
Богдана
Хмельницького
“Україну треба рятувати”
Емоційний виклад
Наведення текстів
документів
Деяка ідеалізація постаті
Богдана Хмельницького
Б.
Українська барокова поезія
Семен Климовський – поет і
філософ.
Народився між 1690- 1700
роками на Харківщині, помер
наприкінці 18 ст. у селі
Припутнях на Херсонщині.
1724 р. надіслав цареві Петру І
два філософсько-поетичні
трактати, що містили різку
критику царської влади.
Невмирущу славу принесла
Климовському його пісня “Їхав
козак за Дунай”, що стала
народною, відомою в Європі,
пережила століття.
Пісня, що підкорила Європу
Їхав козак за Дунай,
Сказав: “Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!”
-Постій, постій, козаче!
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!
-Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!
-Не хочу я нічого,
Окрім тебе одного.
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!
Свиснув козак на коня:
-Зоставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года.
Тебе ж, мила, не забуду,
Доки жив на світі буду,
Коли умру на війні,
Поплач обо мні!
Іван Величковський
Поет, перекладач, культурний і громадський діяч.
Народився близько 1650 року на Чернігівщині.
Навчався у Києво-Могилянській академії.
Жив у Чернігові, працював у друкарні Лазаря Барановича.
Пізніше оселився в Полтаві, був священиком, помер
1701 року.
Писав епіграми, панегірики, курйозні вірші.
У збірці “Дзигар iз напівдзигарком” переважають духовні
мотиви.
Книга “Млеко од овці пастору належноє” –
це теоретична праця про курйозне віршування
із власними прикладами.
Винаходи Івана Величковського у курйозній поезії –
“рак словесний”, “рак літеральний”, “вірш-луна”.
Драматургія
Витоки драми як жанру літератури – у фольклорі.
Перші драматичні твори з’явилися у вищих школах,
тому їх називають шкільними.
Авторами цих драм були викладачі колегіумів,
священики, а виконавцями – спудеї.
Шкільні драми були на різдвяну, великодню, історичну
тематику.
Найвідоміші твори: “Милість Божа” аноніма,
“Воскресіння мертвих” Г.Кониського, “Олексій, чоловік
Божий” аноніма, “Володимир” Феофана Прокоповича.
У перервах між діями шкільної драми ставилися
інтермедії (інтерлюдії) – побутові гумористичні сценки
на фольклорній основі.
Вертеп як вид
театрального дійства
Слово “вертеп” у перекладі з
грецької означає печера.
Вертеп є різновидом лялькового
театру.
Вертепна скринька має вигляд
двоповерхового будиночка.
Вертепна вистава поєднує
різдвяну містерію (верхній ярус)
із веселими сценками з
народного життя (нижній ярус).
Дійові особи вертепу: Богоматір,
Йосип, Ангели, Царі-Волхви,
Пастухи, Цар Ірод, Воїни (верхній
ярус) і Селянин, Циган, Жид,
Москаль, Лях, Дід, Баба (нижній
ярус).
Вертепна драма не мала
усталеного тексту.
Нині традиції вертепу
відроджуються.
Григорій Сковорода
1722-1794
Народився 3 грудня 1722 року в
селі Чорнухах на Полтавщині.
Прагнення знань привело
12річного хлопця у КиєвоМогилянську академію, де
навчався з перервами більше 10
років.
Три роки провів у Петербурзі як
співак придворної капели, однак
залишив її.
У серпні 1744 року здійснив
подорож Європою (Угорщина,
Австрія, Словаччина, ймовірно,
Італія та Франція) у складі
дипломатичної місії.
Працював у Переяславському та
Харківському колегіумах, домашнім
учителем у поміщика Степана
Томари.
Із 1769 року вів мандрівне життя.
Помер 9 листопада 1794 року в
оселі друга.
Автор автоепітафії “Світ ловив
мене, та не спіймав”.
Світогляд Сковороди
Свої філософські погляди Сковорода висловлював практично
в усіх творах, а найбезпосередніше – у трактатах.
На погляд філософа, буття складається з антитез.
Так
само двоїстою є людина.
Світобудова, за Сковородою, складається з 3 світів:
макрокосмосу (Всесвіту), мікрокосмосу (людина), світу
символів (Біблія).
Людина народжена для щастя. Шлях до нього – у
самопізнанні.
Основа буття – це любов.
У трактаті “Розмова, звана Алфавіт, або Буквар світу”
Сковорода обстоює ідею спорідненої праці.
Надзвичайно важливу роль у становленні людини Сковорода
відводив вихованню.
Поетична творчість
Рукописна збірка “Сад божественних пісень”
складається з 30 творів.
Кожен текст – пісня, що має мелодію, створену
самим автором.
Кожна пісня втілює певну думку, взяту зі Святого
Письма.
У збірці є зразки пейзажної, інтимної,
філософської, сатиричної лірики.
10-а пісня “Всякому місту – звичай і права...”
висміює суспільні вади: здирництво. бюрократизм,
пияцтво, розпусту, ледарство, підлабузництво,
гонитву за багатством.
Цей твір став популярною народною піснею.
Байкарська творчість
Сковорода – перший український
байкар.
Байка – це невеликий повчальний
твір, у якому в алегоричних
образах тварин, рослин, предметів
зображують людей.
Ознаки байки: алегорія
(інакомовлення), мораль (повчання)
може виділятися в окрему
частину, мандрівні сюжети.
У збірку “Байки Харківські”
увійшло 30 байок, написаних
прозою, переважно у формі
діалогу.
Основні теми байок: тема
справжньої цінності людини
(“Голова і Тулуб”, “Ворона і Чиж”);
викриття марнославства (“Щука
і Рак”, “Олениця і Кабан”); дружба
(“Жайворонок і Дрізд”, “Собака і
Вовк”), тема “спорідненої праці”
(“Бджола і Шершень”)
Сковорода – Сократ, Горацій та
Езоп в одній особі
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Не все те отрута, що неприємне на смак.
Як багато зла криється за гарною подобою: гадюка ховається у
траві.
Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга – душевну тугу.
Не суди лиця, суди слово. (із афоризмів Сковороди)
Slide 8
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА
ЛІТЕРАТУРА
Часові межі – 14-18 століття
Література Ренесансу і бароко
Літературознавчі терміни
Ренесанс, або Відродження – історичний
період розвитку країн Європи у 15 -16 ст.,
коли відбувався перехід від Середньовіччя
до Нового часу. Характерні ознаки –
гуманізм, інтерес до фольклору,
національної мови, античності.
Бароко – стиль у європейському мистецтві,
якому властиві декоративна пишність,
вигадливість форм, контрастність,
використання метафор, порівнянь, алегорій.
Розвиток української культури
Братства –просвітницькі
товариства при православних
церквах. Обстоювали
православ’я, відкривали школи,
друкарні, бібліотеки.
Найактивніше діяли братства у
Львові, Острозі, Луцьку та
Києві.
1576 р. – заснована Острозька
колегія,
1632 р. – КиєвоМогилянська академія.
Першодрукарі: Святополк
Фіоль, Франциск Скорина, Іван
Федоров.
Перші друковані книги в
Україні: Буквар – 1574р.,
Апостол – 1574р.,
Біблія –
1581р.
Іван Вишенський – мислитель,
богослов, полеміст
Народився у м.Судова Вишня
між 1545-1550 рр. – помер на
горі Афон між 1622-1633 рр.
Здобув вищу освіту, закінчивши
Острозьку школу.
Жив у різних містах Галичини,
Поділля і Волині, зокрема й у
Луцьку.
У середині 80-х років 16 ст.
прийняв чернечий постриг і
оселився на горі Афон.
Жив у кількох монастирях, а
згодом у печері.
На прохання земляків приїздив
в Україну, однак повернувся
назад на Афон.
Обстоював православну віру,
був гострим критиком унії.
Огляд творчості
Серед визначних творів
письменника – “Послання до
єпископів”, “Тобі, котрий
мешкає в землі, що зветься
Польська...”, “Послання до
князя Острозького”,
“Викриття дияволасвітодержця”.
Ідеї, висловлені у творах:
аскетизм, релігійність,
засудження жорстокості
можновладців, їхнього
нехтування приписам віри,
захист простих трудівників,
пробудження їх людської
гідності.
Ознаки стилю: використання
емоційно забарвленої лексики,
антитези, різка критика
католицької церкви, пошук
життєвого ідеалу.
Історично-мемуарна проза
Характеристика твору
1.Часові межі
літопису
2.Автор
3.Теми
4.Мотиви,
ідеї
5.Художні
особливості
“ЛІТОПИС
САМОВИДЦЯ”
“ЛІТОПИС
Г.ГРАБЯНКИ”
“ЛІТОПИС
С.ВЕЛИЧКА”
Вступ до 1648 року.
Докладно – 16481702рр. Стисло – до
1784 року.
Історія козацтва
з
часу його виникнення
до 1709 р.
1648 – 1700 роки
(4 томи)
Анонім, можливо, Роман
Ракушка- Романовський
Гадяцький полковник
Григорій Грабянка (?
– 1738)
Самійло Величко – дуже
освічена людина, знав 6
мов (1670 - ?)
Чорна рада в Ніжині
1663 р.
Життя, перемоги
Хмельницького
Старшинські усобиці,
наслідки набігів татар,
Іван Сірко
Гостра критика
розбрату серед козаків
Уславлення гетьмана
Богдана
Хмельницького
“Україну треба рятувати”
Емоційний виклад
Наведення текстів
документів
Деяка ідеалізація постаті
Богдана Хмельницького
Б.
Українська барокова поезія
Семен Климовський – поет і
філософ.
Народився між 1690- 1700
роками на Харківщині, помер
наприкінці 18 ст. у селі
Припутнях на Херсонщині.
1724 р. надіслав цареві Петру І
два філософсько-поетичні
трактати, що містили різку
критику царської влади.
Невмирущу славу принесла
Климовському його пісня “Їхав
козак за Дунай”, що стала
народною, відомою в Європі,
пережила століття.
Пісня, що підкорила Європу
Їхав козак за Дунай,
Сказав: “Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!”
-Постій, постій, козаче!
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!
-Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!
-Не хочу я нічого,
Окрім тебе одного.
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!
Свиснув козак на коня:
-Зоставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года.
Тебе ж, мила, не забуду,
Доки жив на світі буду,
Коли умру на війні,
Поплач обо мні!
Іван Величковський
Поет, перекладач, культурний і громадський діяч.
Народився близько 1650 року на Чернігівщині.
Навчався у Києво-Могилянській академії.
Жив у Чернігові, працював у друкарні Лазаря Барановича.
Пізніше оселився в Полтаві, був священиком, помер
1701 року.
Писав епіграми, панегірики, курйозні вірші.
У збірці “Дзигар iз напівдзигарком” переважають духовні
мотиви.
Книга “Млеко од овці пастору належноє” –
це теоретична праця про курйозне віршування
із власними прикладами.
Винаходи Івана Величковського у курйозній поезії –
“рак словесний”, “рак літеральний”, “вірш-луна”.
Драматургія
Витоки драми як жанру літератури – у фольклорі.
Перші драматичні твори з’явилися у вищих школах,
тому їх називають шкільними.
Авторами цих драм були викладачі колегіумів,
священики, а виконавцями – спудеї.
Шкільні драми були на різдвяну, великодню, історичну
тематику.
Найвідоміші твори: “Милість Божа” аноніма,
“Воскресіння мертвих” Г.Кониського, “Олексій, чоловік
Божий” аноніма, “Володимир” Феофана Прокоповича.
У перервах між діями шкільної драми ставилися
інтермедії (інтерлюдії) – побутові гумористичні сценки
на фольклорній основі.
Вертеп як вид
театрального дійства
Слово “вертеп” у перекладі з
грецької означає печера.
Вертеп є різновидом лялькового
театру.
Вертепна скринька має вигляд
двоповерхового будиночка.
Вертепна вистава поєднує
різдвяну містерію (верхній ярус)
із веселими сценками з
народного життя (нижній ярус).
Дійові особи вертепу: Богоматір,
Йосип, Ангели, Царі-Волхви,
Пастухи, Цар Ірод, Воїни (верхній
ярус) і Селянин, Циган, Жид,
Москаль, Лях, Дід, Баба (нижній
ярус).
Вертепна драма не мала
усталеного тексту.
Нині традиції вертепу
відроджуються.
Григорій Сковорода
1722-1794
Народився 3 грудня 1722 року в
селі Чорнухах на Полтавщині.
Прагнення знань привело
12річного хлопця у КиєвоМогилянську академію, де
навчався з перервами більше 10
років.
Три роки провів у Петербурзі як
співак придворної капели, однак
залишив її.
У серпні 1744 року здійснив
подорож Європою (Угорщина,
Австрія, Словаччина, ймовірно,
Італія та Франція) у складі
дипломатичної місії.
Працював у Переяславському та
Харківському колегіумах, домашнім
учителем у поміщика Степана
Томари.
Із 1769 року вів мандрівне життя.
Помер 9 листопада 1794 року в
оселі друга.
Автор автоепітафії “Світ ловив
мене, та не спіймав”.
Світогляд Сковороди
Свої філософські погляди Сковорода висловлював практично
в усіх творах, а найбезпосередніше – у трактатах.
На погляд філософа, буття складається з антитез.
Так
само двоїстою є людина.
Світобудова, за Сковородою, складається з 3 світів:
макрокосмосу (Всесвіту), мікрокосмосу (людина), світу
символів (Біблія).
Людина народжена для щастя. Шлях до нього – у
самопізнанні.
Основа буття – це любов.
У трактаті “Розмова, звана Алфавіт, або Буквар світу”
Сковорода обстоює ідею спорідненої праці.
Надзвичайно важливу роль у становленні людини Сковорода
відводив вихованню.
Поетична творчість
Рукописна збірка “Сад божественних пісень”
складається з 30 творів.
Кожен текст – пісня, що має мелодію, створену
самим автором.
Кожна пісня втілює певну думку, взяту зі Святого
Письма.
У збірці є зразки пейзажної, інтимної,
філософської, сатиричної лірики.
10-а пісня “Всякому місту – звичай і права...”
висміює суспільні вади: здирництво. бюрократизм,
пияцтво, розпусту, ледарство, підлабузництво,
гонитву за багатством.
Цей твір став популярною народною піснею.
Байкарська творчість
Сковорода – перший український
байкар.
Байка – це невеликий повчальний
твір, у якому в алегоричних
образах тварин, рослин, предметів
зображують людей.
Ознаки байки: алегорія
(інакомовлення), мораль (повчання)
може виділятися в окрему
частину, мандрівні сюжети.
У збірку “Байки Харківські”
увійшло 30 байок, написаних
прозою, переважно у формі
діалогу.
Основні теми байок: тема
справжньої цінності людини
(“Голова і Тулуб”, “Ворона і Чиж”);
викриття марнославства (“Щука
і Рак”, “Олениця і Кабан”); дружба
(“Жайворонок і Дрізд”, “Собака і
Вовк”), тема “спорідненої праці”
(“Бджола і Шершень”)
Сковорода – Сократ, Горацій та
Езоп в одній особі
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Не все те отрута, що неприємне на смак.
Як багато зла криється за гарною подобою: гадюка ховається у
траві.
Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга – душевну тугу.
Не суди лиця, суди слово. (із афоризмів Сковороди)
Slide 9
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА
ЛІТЕРАТУРА
Часові межі – 14-18 століття
Література Ренесансу і бароко
Літературознавчі терміни
Ренесанс, або Відродження – історичний
період розвитку країн Європи у 15 -16 ст.,
коли відбувався перехід від Середньовіччя
до Нового часу. Характерні ознаки –
гуманізм, інтерес до фольклору,
національної мови, античності.
Бароко – стиль у європейському мистецтві,
якому властиві декоративна пишність,
вигадливість форм, контрастність,
використання метафор, порівнянь, алегорій.
Розвиток української культури
Братства –просвітницькі
товариства при православних
церквах. Обстоювали
православ’я, відкривали школи,
друкарні, бібліотеки.
Найактивніше діяли братства у
Львові, Острозі, Луцьку та
Києві.
1576 р. – заснована Острозька
колегія,
1632 р. – КиєвоМогилянська академія.
Першодрукарі: Святополк
Фіоль, Франциск Скорина, Іван
Федоров.
Перші друковані книги в
Україні: Буквар – 1574р.,
Апостол – 1574р.,
Біблія –
1581р.
Іван Вишенський – мислитель,
богослов, полеміст
Народився у м.Судова Вишня
між 1545-1550 рр. – помер на
горі Афон між 1622-1633 рр.
Здобув вищу освіту, закінчивши
Острозьку школу.
Жив у різних містах Галичини,
Поділля і Волині, зокрема й у
Луцьку.
У середині 80-х років 16 ст.
прийняв чернечий постриг і
оселився на горі Афон.
Жив у кількох монастирях, а
згодом у печері.
На прохання земляків приїздив
в Україну, однак повернувся
назад на Афон.
Обстоював православну віру,
був гострим критиком унії.
Огляд творчості
Серед визначних творів
письменника – “Послання до
єпископів”, “Тобі, котрий
мешкає в землі, що зветься
Польська...”, “Послання до
князя Острозького”,
“Викриття дияволасвітодержця”.
Ідеї, висловлені у творах:
аскетизм, релігійність,
засудження жорстокості
можновладців, їхнього
нехтування приписам віри,
захист простих трудівників,
пробудження їх людської
гідності.
Ознаки стилю: використання
емоційно забарвленої лексики,
антитези, різка критика
католицької церкви, пошук
життєвого ідеалу.
Історично-мемуарна проза
Характеристика твору
1.Часові межі
літопису
2.Автор
3.Теми
4.Мотиви,
ідеї
5.Художні
особливості
“ЛІТОПИС
САМОВИДЦЯ”
“ЛІТОПИС
Г.ГРАБЯНКИ”
“ЛІТОПИС
С.ВЕЛИЧКА”
Вступ до 1648 року.
Докладно – 16481702рр. Стисло – до
1784 року.
Історія козацтва
з
часу його виникнення
до 1709 р.
1648 – 1700 роки
(4 томи)
Анонім, можливо, Роман
Ракушка- Романовський
Гадяцький полковник
Григорій Грабянка (?
– 1738)
Самійло Величко – дуже
освічена людина, знав 6
мов (1670 - ?)
Чорна рада в Ніжині
1663 р.
Життя, перемоги
Хмельницького
Старшинські усобиці,
наслідки набігів татар,
Іван Сірко
Гостра критика
розбрату серед козаків
Уславлення гетьмана
Богдана
Хмельницького
“Україну треба рятувати”
Емоційний виклад
Наведення текстів
документів
Деяка ідеалізація постаті
Богдана Хмельницького
Б.
Українська барокова поезія
Семен Климовський – поет і
філософ.
Народився між 1690- 1700
роками на Харківщині, помер
наприкінці 18 ст. у селі
Припутнях на Херсонщині.
1724 р. надіслав цареві Петру І
два філософсько-поетичні
трактати, що містили різку
критику царської влади.
Невмирущу славу принесла
Климовському його пісня “Їхав
козак за Дунай”, що стала
народною, відомою в Європі,
пережила століття.
Пісня, що підкорила Європу
Їхав козак за Дунай,
Сказав: “Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!”
-Постій, постій, козаче!
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!
-Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!
-Не хочу я нічого,
Окрім тебе одного.
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!
Свиснув козак на коня:
-Зоставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года.
Тебе ж, мила, не забуду,
Доки жив на світі буду,
Коли умру на війні,
Поплач обо мні!
Іван Величковський
Поет, перекладач, культурний і громадський діяч.
Народився близько 1650 року на Чернігівщині.
Навчався у Києво-Могилянській академії.
Жив у Чернігові, працював у друкарні Лазаря Барановича.
Пізніше оселився в Полтаві, був священиком, помер
1701 року.
Писав епіграми, панегірики, курйозні вірші.
У збірці “Дзигар iз напівдзигарком” переважають духовні
мотиви.
Книга “Млеко од овці пастору належноє” –
це теоретична праця про курйозне віршування
із власними прикладами.
Винаходи Івана Величковського у курйозній поезії –
“рак словесний”, “рак літеральний”, “вірш-луна”.
Драматургія
Витоки драми як жанру літератури – у фольклорі.
Перші драматичні твори з’явилися у вищих школах,
тому їх називають шкільними.
Авторами цих драм були викладачі колегіумів,
священики, а виконавцями – спудеї.
Шкільні драми були на різдвяну, великодню, історичну
тематику.
Найвідоміші твори: “Милість Божа” аноніма,
“Воскресіння мертвих” Г.Кониського, “Олексій, чоловік
Божий” аноніма, “Володимир” Феофана Прокоповича.
У перервах між діями шкільної драми ставилися
інтермедії (інтерлюдії) – побутові гумористичні сценки
на фольклорній основі.
Вертеп як вид
театрального дійства
Слово “вертеп” у перекладі з
грецької означає печера.
Вертеп є різновидом лялькового
театру.
Вертепна скринька має вигляд
двоповерхового будиночка.
Вертепна вистава поєднує
різдвяну містерію (верхній ярус)
із веселими сценками з
народного життя (нижній ярус).
Дійові особи вертепу: Богоматір,
Йосип, Ангели, Царі-Волхви,
Пастухи, Цар Ірод, Воїни (верхній
ярус) і Селянин, Циган, Жид,
Москаль, Лях, Дід, Баба (нижній
ярус).
Вертепна драма не мала
усталеного тексту.
Нині традиції вертепу
відроджуються.
Григорій Сковорода
1722-1794
Народився 3 грудня 1722 року в
селі Чорнухах на Полтавщині.
Прагнення знань привело
12річного хлопця у КиєвоМогилянську академію, де
навчався з перервами більше 10
років.
Три роки провів у Петербурзі як
співак придворної капели, однак
залишив її.
У серпні 1744 року здійснив
подорож Європою (Угорщина,
Австрія, Словаччина, ймовірно,
Італія та Франція) у складі
дипломатичної місії.
Працював у Переяславському та
Харківському колегіумах, домашнім
учителем у поміщика Степана
Томари.
Із 1769 року вів мандрівне життя.
Помер 9 листопада 1794 року в
оселі друга.
Автор автоепітафії “Світ ловив
мене, та не спіймав”.
Світогляд Сковороди
Свої філософські погляди Сковорода висловлював практично
в усіх творах, а найбезпосередніше – у трактатах.
На погляд філософа, буття складається з антитез.
Так
само двоїстою є людина.
Світобудова, за Сковородою, складається з 3 світів:
макрокосмосу (Всесвіту), мікрокосмосу (людина), світу
символів (Біблія).
Людина народжена для щастя. Шлях до нього – у
самопізнанні.
Основа буття – це любов.
У трактаті “Розмова, звана Алфавіт, або Буквар світу”
Сковорода обстоює ідею спорідненої праці.
Надзвичайно важливу роль у становленні людини Сковорода
відводив вихованню.
Поетична творчість
Рукописна збірка “Сад божественних пісень”
складається з 30 творів.
Кожен текст – пісня, що має мелодію, створену
самим автором.
Кожна пісня втілює певну думку, взяту зі Святого
Письма.
У збірці є зразки пейзажної, інтимної,
філософської, сатиричної лірики.
10-а пісня “Всякому місту – звичай і права...”
висміює суспільні вади: здирництво. бюрократизм,
пияцтво, розпусту, ледарство, підлабузництво,
гонитву за багатством.
Цей твір став популярною народною піснею.
Байкарська творчість
Сковорода – перший український
байкар.
Байка – це невеликий повчальний
твір, у якому в алегоричних
образах тварин, рослин, предметів
зображують людей.
Ознаки байки: алегорія
(інакомовлення), мораль (повчання)
може виділятися в окрему
частину, мандрівні сюжети.
У збірку “Байки Харківські”
увійшло 30 байок, написаних
прозою, переважно у формі
діалогу.
Основні теми байок: тема
справжньої цінності людини
(“Голова і Тулуб”, “Ворона і Чиж”);
викриття марнославства (“Щука
і Рак”, “Олениця і Кабан”); дружба
(“Жайворонок і Дрізд”, “Собака і
Вовк”), тема “спорідненої праці”
(“Бджола і Шершень”)
Сковорода – Сократ, Горацій та
Езоп в одній особі
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Не все те отрута, що неприємне на смак.
Як багато зла криється за гарною подобою: гадюка ховається у
траві.
Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга – душевну тугу.
Не суди лиця, суди слово. (із афоризмів Сковороди)
Slide 10
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА
ЛІТЕРАТУРА
Часові межі – 14-18 століття
Література Ренесансу і бароко
Літературознавчі терміни
Ренесанс, або Відродження – історичний
період розвитку країн Європи у 15 -16 ст.,
коли відбувався перехід від Середньовіччя
до Нового часу. Характерні ознаки –
гуманізм, інтерес до фольклору,
національної мови, античності.
Бароко – стиль у європейському мистецтві,
якому властиві декоративна пишність,
вигадливість форм, контрастність,
використання метафор, порівнянь, алегорій.
Розвиток української культури
Братства –просвітницькі
товариства при православних
церквах. Обстоювали
православ’я, відкривали школи,
друкарні, бібліотеки.
Найактивніше діяли братства у
Львові, Острозі, Луцьку та
Києві.
1576 р. – заснована Острозька
колегія,
1632 р. – КиєвоМогилянська академія.
Першодрукарі: Святополк
Фіоль, Франциск Скорина, Іван
Федоров.
Перші друковані книги в
Україні: Буквар – 1574р.,
Апостол – 1574р.,
Біблія –
1581р.
Іван Вишенський – мислитель,
богослов, полеміст
Народився у м.Судова Вишня
між 1545-1550 рр. – помер на
горі Афон між 1622-1633 рр.
Здобув вищу освіту, закінчивши
Острозьку школу.
Жив у різних містах Галичини,
Поділля і Волині, зокрема й у
Луцьку.
У середині 80-х років 16 ст.
прийняв чернечий постриг і
оселився на горі Афон.
Жив у кількох монастирях, а
згодом у печері.
На прохання земляків приїздив
в Україну, однак повернувся
назад на Афон.
Обстоював православну віру,
був гострим критиком унії.
Огляд творчості
Серед визначних творів
письменника – “Послання до
єпископів”, “Тобі, котрий
мешкає в землі, що зветься
Польська...”, “Послання до
князя Острозького”,
“Викриття дияволасвітодержця”.
Ідеї, висловлені у творах:
аскетизм, релігійність,
засудження жорстокості
можновладців, їхнього
нехтування приписам віри,
захист простих трудівників,
пробудження їх людської
гідності.
Ознаки стилю: використання
емоційно забарвленої лексики,
антитези, різка критика
католицької церкви, пошук
життєвого ідеалу.
Історично-мемуарна проза
Характеристика твору
1.Часові межі
літопису
2.Автор
3.Теми
4.Мотиви,
ідеї
5.Художні
особливості
“ЛІТОПИС
САМОВИДЦЯ”
“ЛІТОПИС
Г.ГРАБЯНКИ”
“ЛІТОПИС
С.ВЕЛИЧКА”
Вступ до 1648 року.
Докладно – 16481702рр. Стисло – до
1784 року.
Історія козацтва
з
часу його виникнення
до 1709 р.
1648 – 1700 роки
(4 томи)
Анонім, можливо, Роман
Ракушка- Романовський
Гадяцький полковник
Григорій Грабянка (?
– 1738)
Самійло Величко – дуже
освічена людина, знав 6
мов (1670 - ?)
Чорна рада в Ніжині
1663 р.
Життя, перемоги
Хмельницького
Старшинські усобиці,
наслідки набігів татар,
Іван Сірко
Гостра критика
розбрату серед козаків
Уславлення гетьмана
Богдана
Хмельницького
“Україну треба рятувати”
Емоційний виклад
Наведення текстів
документів
Деяка ідеалізація постаті
Богдана Хмельницького
Б.
Українська барокова поезія
Семен Климовський – поет і
філософ.
Народився між 1690- 1700
роками на Харківщині, помер
наприкінці 18 ст. у селі
Припутнях на Херсонщині.
1724 р. надіслав цареві Петру І
два філософсько-поетичні
трактати, що містили різку
критику царської влади.
Невмирущу славу принесла
Климовському його пісня “Їхав
козак за Дунай”, що стала
народною, відомою в Європі,
пережила століття.
Пісня, що підкорила Європу
Їхав козак за Дунай,
Сказав: “Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!”
-Постій, постій, козаче!
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!
-Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!
-Не хочу я нічого,
Окрім тебе одного.
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!
Свиснув козак на коня:
-Зоставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года.
Тебе ж, мила, не забуду,
Доки жив на світі буду,
Коли умру на війні,
Поплач обо мні!
Іван Величковський
Поет, перекладач, культурний і громадський діяч.
Народився близько 1650 року на Чернігівщині.
Навчався у Києво-Могилянській академії.
Жив у Чернігові, працював у друкарні Лазаря Барановича.
Пізніше оселився в Полтаві, був священиком, помер
1701 року.
Писав епіграми, панегірики, курйозні вірші.
У збірці “Дзигар iз напівдзигарком” переважають духовні
мотиви.
Книга “Млеко од овці пастору належноє” –
це теоретична праця про курйозне віршування
із власними прикладами.
Винаходи Івана Величковського у курйозній поезії –
“рак словесний”, “рак літеральний”, “вірш-луна”.
Драматургія
Витоки драми як жанру літератури – у фольклорі.
Перші драматичні твори з’явилися у вищих школах,
тому їх називають шкільними.
Авторами цих драм були викладачі колегіумів,
священики, а виконавцями – спудеї.
Шкільні драми були на різдвяну, великодню, історичну
тематику.
Найвідоміші твори: “Милість Божа” аноніма,
“Воскресіння мертвих” Г.Кониського, “Олексій, чоловік
Божий” аноніма, “Володимир” Феофана Прокоповича.
У перервах між діями шкільної драми ставилися
інтермедії (інтерлюдії) – побутові гумористичні сценки
на фольклорній основі.
Вертеп як вид
театрального дійства
Слово “вертеп” у перекладі з
грецької означає печера.
Вертеп є різновидом лялькового
театру.
Вертепна скринька має вигляд
двоповерхового будиночка.
Вертепна вистава поєднує
різдвяну містерію (верхній ярус)
із веселими сценками з
народного життя (нижній ярус).
Дійові особи вертепу: Богоматір,
Йосип, Ангели, Царі-Волхви,
Пастухи, Цар Ірод, Воїни (верхній
ярус) і Селянин, Циган, Жид,
Москаль, Лях, Дід, Баба (нижній
ярус).
Вертепна драма не мала
усталеного тексту.
Нині традиції вертепу
відроджуються.
Григорій Сковорода
1722-1794
Народився 3 грудня 1722 року в
селі Чорнухах на Полтавщині.
Прагнення знань привело
12річного хлопця у КиєвоМогилянську академію, де
навчався з перервами більше 10
років.
Три роки провів у Петербурзі як
співак придворної капели, однак
залишив її.
У серпні 1744 року здійснив
подорож Європою (Угорщина,
Австрія, Словаччина, ймовірно,
Італія та Франція) у складі
дипломатичної місії.
Працював у Переяславському та
Харківському колегіумах, домашнім
учителем у поміщика Степана
Томари.
Із 1769 року вів мандрівне життя.
Помер 9 листопада 1794 року в
оселі друга.
Автор автоепітафії “Світ ловив
мене, та не спіймав”.
Світогляд Сковороди
Свої філософські погляди Сковорода висловлював практично
в усіх творах, а найбезпосередніше – у трактатах.
На погляд філософа, буття складається з антитез.
Так
само двоїстою є людина.
Світобудова, за Сковородою, складається з 3 світів:
макрокосмосу (Всесвіту), мікрокосмосу (людина), світу
символів (Біблія).
Людина народжена для щастя. Шлях до нього – у
самопізнанні.
Основа буття – це любов.
У трактаті “Розмова, звана Алфавіт, або Буквар світу”
Сковорода обстоює ідею спорідненої праці.
Надзвичайно важливу роль у становленні людини Сковорода
відводив вихованню.
Поетична творчість
Рукописна збірка “Сад божественних пісень”
складається з 30 творів.
Кожен текст – пісня, що має мелодію, створену
самим автором.
Кожна пісня втілює певну думку, взяту зі Святого
Письма.
У збірці є зразки пейзажної, інтимної,
філософської, сатиричної лірики.
10-а пісня “Всякому місту – звичай і права...”
висміює суспільні вади: здирництво. бюрократизм,
пияцтво, розпусту, ледарство, підлабузництво,
гонитву за багатством.
Цей твір став популярною народною піснею.
Байкарська творчість
Сковорода – перший український
байкар.
Байка – це невеликий повчальний
твір, у якому в алегоричних
образах тварин, рослин, предметів
зображують людей.
Ознаки байки: алегорія
(інакомовлення), мораль (повчання)
може виділятися в окрему
частину, мандрівні сюжети.
У збірку “Байки Харківські”
увійшло 30 байок, написаних
прозою, переважно у формі
діалогу.
Основні теми байок: тема
справжньої цінності людини
(“Голова і Тулуб”, “Ворона і Чиж”);
викриття марнославства (“Щука
і Рак”, “Олениця і Кабан”); дружба
(“Жайворонок і Дрізд”, “Собака і
Вовк”), тема “спорідненої праці”
(“Бджола і Шершень”)
Сковорода – Сократ, Горацій та
Езоп в одній особі
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Не все те отрута, що неприємне на смак.
Як багато зла криється за гарною подобою: гадюка ховається у
траві.
Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга – душевну тугу.
Не суди лиця, суди слово. (із афоризмів Сковороди)
Slide 11
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА
ЛІТЕРАТУРА
Часові межі – 14-18 століття
Література Ренесансу і бароко
Літературознавчі терміни
Ренесанс, або Відродження – історичний
період розвитку країн Європи у 15 -16 ст.,
коли відбувався перехід від Середньовіччя
до Нового часу. Характерні ознаки –
гуманізм, інтерес до фольклору,
національної мови, античності.
Бароко – стиль у європейському мистецтві,
якому властиві декоративна пишність,
вигадливість форм, контрастність,
використання метафор, порівнянь, алегорій.
Розвиток української культури
Братства –просвітницькі
товариства при православних
церквах. Обстоювали
православ’я, відкривали школи,
друкарні, бібліотеки.
Найактивніше діяли братства у
Львові, Острозі, Луцьку та
Києві.
1576 р. – заснована Острозька
колегія,
1632 р. – КиєвоМогилянська академія.
Першодрукарі: Святополк
Фіоль, Франциск Скорина, Іван
Федоров.
Перші друковані книги в
Україні: Буквар – 1574р.,
Апостол – 1574р.,
Біблія –
1581р.
Іван Вишенський – мислитель,
богослов, полеміст
Народився у м.Судова Вишня
між 1545-1550 рр. – помер на
горі Афон між 1622-1633 рр.
Здобув вищу освіту, закінчивши
Острозьку школу.
Жив у різних містах Галичини,
Поділля і Волині, зокрема й у
Луцьку.
У середині 80-х років 16 ст.
прийняв чернечий постриг і
оселився на горі Афон.
Жив у кількох монастирях, а
згодом у печері.
На прохання земляків приїздив
в Україну, однак повернувся
назад на Афон.
Обстоював православну віру,
був гострим критиком унії.
Огляд творчості
Серед визначних творів
письменника – “Послання до
єпископів”, “Тобі, котрий
мешкає в землі, що зветься
Польська...”, “Послання до
князя Острозького”,
“Викриття дияволасвітодержця”.
Ідеї, висловлені у творах:
аскетизм, релігійність,
засудження жорстокості
можновладців, їхнього
нехтування приписам віри,
захист простих трудівників,
пробудження їх людської
гідності.
Ознаки стилю: використання
емоційно забарвленої лексики,
антитези, різка критика
католицької церкви, пошук
життєвого ідеалу.
Історично-мемуарна проза
Характеристика твору
1.Часові межі
літопису
2.Автор
3.Теми
4.Мотиви,
ідеї
5.Художні
особливості
“ЛІТОПИС
САМОВИДЦЯ”
“ЛІТОПИС
Г.ГРАБЯНКИ”
“ЛІТОПИС
С.ВЕЛИЧКА”
Вступ до 1648 року.
Докладно – 16481702рр. Стисло – до
1784 року.
Історія козацтва
з
часу його виникнення
до 1709 р.
1648 – 1700 роки
(4 томи)
Анонім, можливо, Роман
Ракушка- Романовський
Гадяцький полковник
Григорій Грабянка (?
– 1738)
Самійло Величко – дуже
освічена людина, знав 6
мов (1670 - ?)
Чорна рада в Ніжині
1663 р.
Життя, перемоги
Хмельницького
Старшинські усобиці,
наслідки набігів татар,
Іван Сірко
Гостра критика
розбрату серед козаків
Уславлення гетьмана
Богдана
Хмельницького
“Україну треба рятувати”
Емоційний виклад
Наведення текстів
документів
Деяка ідеалізація постаті
Богдана Хмельницького
Б.
Українська барокова поезія
Семен Климовський – поет і
філософ.
Народився між 1690- 1700
роками на Харківщині, помер
наприкінці 18 ст. у селі
Припутнях на Херсонщині.
1724 р. надіслав цареві Петру І
два філософсько-поетичні
трактати, що містили різку
критику царської влади.
Невмирущу славу принесла
Климовському його пісня “Їхав
козак за Дунай”, що стала
народною, відомою в Європі,
пережила століття.
Пісня, що підкорила Європу
Їхав козак за Дунай,
Сказав: “Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!”
-Постій, постій, козаче!
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!
-Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!
-Не хочу я нічого,
Окрім тебе одного.
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!
Свиснув козак на коня:
-Зоставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года.
Тебе ж, мила, не забуду,
Доки жив на світі буду,
Коли умру на війні,
Поплач обо мні!
Іван Величковський
Поет, перекладач, культурний і громадський діяч.
Народився близько 1650 року на Чернігівщині.
Навчався у Києво-Могилянській академії.
Жив у Чернігові, працював у друкарні Лазаря Барановича.
Пізніше оселився в Полтаві, був священиком, помер
1701 року.
Писав епіграми, панегірики, курйозні вірші.
У збірці “Дзигар iз напівдзигарком” переважають духовні
мотиви.
Книга “Млеко од овці пастору належноє” –
це теоретична праця про курйозне віршування
із власними прикладами.
Винаходи Івана Величковського у курйозній поезії –
“рак словесний”, “рак літеральний”, “вірш-луна”.
Драматургія
Витоки драми як жанру літератури – у фольклорі.
Перші драматичні твори з’явилися у вищих школах,
тому їх називають шкільними.
Авторами цих драм були викладачі колегіумів,
священики, а виконавцями – спудеї.
Шкільні драми були на різдвяну, великодню, історичну
тематику.
Найвідоміші твори: “Милість Божа” аноніма,
“Воскресіння мертвих” Г.Кониського, “Олексій, чоловік
Божий” аноніма, “Володимир” Феофана Прокоповича.
У перервах між діями шкільної драми ставилися
інтермедії (інтерлюдії) – побутові гумористичні сценки
на фольклорній основі.
Вертеп як вид
театрального дійства
Слово “вертеп” у перекладі з
грецької означає печера.
Вертеп є різновидом лялькового
театру.
Вертепна скринька має вигляд
двоповерхового будиночка.
Вертепна вистава поєднує
різдвяну містерію (верхній ярус)
із веселими сценками з
народного життя (нижній ярус).
Дійові особи вертепу: Богоматір,
Йосип, Ангели, Царі-Волхви,
Пастухи, Цар Ірод, Воїни (верхній
ярус) і Селянин, Циган, Жид,
Москаль, Лях, Дід, Баба (нижній
ярус).
Вертепна драма не мала
усталеного тексту.
Нині традиції вертепу
відроджуються.
Григорій Сковорода
1722-1794
Народився 3 грудня 1722 року в
селі Чорнухах на Полтавщині.
Прагнення знань привело
12річного хлопця у КиєвоМогилянську академію, де
навчався з перервами більше 10
років.
Три роки провів у Петербурзі як
співак придворної капели, однак
залишив її.
У серпні 1744 року здійснив
подорож Європою (Угорщина,
Австрія, Словаччина, ймовірно,
Італія та Франція) у складі
дипломатичної місії.
Працював у Переяславському та
Харківському колегіумах, домашнім
учителем у поміщика Степана
Томари.
Із 1769 року вів мандрівне життя.
Помер 9 листопада 1794 року в
оселі друга.
Автор автоепітафії “Світ ловив
мене, та не спіймав”.
Світогляд Сковороди
Свої філософські погляди Сковорода висловлював практично
в усіх творах, а найбезпосередніше – у трактатах.
На погляд філософа, буття складається з антитез.
Так
само двоїстою є людина.
Світобудова, за Сковородою, складається з 3 світів:
макрокосмосу (Всесвіту), мікрокосмосу (людина), світу
символів (Біблія).
Людина народжена для щастя. Шлях до нього – у
самопізнанні.
Основа буття – це любов.
У трактаті “Розмова, звана Алфавіт, або Буквар світу”
Сковорода обстоює ідею спорідненої праці.
Надзвичайно важливу роль у становленні людини Сковорода
відводив вихованню.
Поетична творчість
Рукописна збірка “Сад божественних пісень”
складається з 30 творів.
Кожен текст – пісня, що має мелодію, створену
самим автором.
Кожна пісня втілює певну думку, взяту зі Святого
Письма.
У збірці є зразки пейзажної, інтимної,
філософської, сатиричної лірики.
10-а пісня “Всякому місту – звичай і права...”
висміює суспільні вади: здирництво. бюрократизм,
пияцтво, розпусту, ледарство, підлабузництво,
гонитву за багатством.
Цей твір став популярною народною піснею.
Байкарська творчість
Сковорода – перший український
байкар.
Байка – це невеликий повчальний
твір, у якому в алегоричних
образах тварин, рослин, предметів
зображують людей.
Ознаки байки: алегорія
(інакомовлення), мораль (повчання)
може виділятися в окрему
частину, мандрівні сюжети.
У збірку “Байки Харківські”
увійшло 30 байок, написаних
прозою, переважно у формі
діалогу.
Основні теми байок: тема
справжньої цінності людини
(“Голова і Тулуб”, “Ворона і Чиж”);
викриття марнославства (“Щука
і Рак”, “Олениця і Кабан”); дружба
(“Жайворонок і Дрізд”, “Собака і
Вовк”), тема “спорідненої праці”
(“Бджола і Шершень”)
Сковорода – Сократ, Горацій та
Езоп в одній особі
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Не все те отрута, що неприємне на смак.
Як багато зла криється за гарною подобою: гадюка ховається у
траві.
Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга – душевну тугу.
Не суди лиця, суди слово. (із афоризмів Сковороди)
Slide 12
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА
ЛІТЕРАТУРА
Часові межі – 14-18 століття
Література Ренесансу і бароко
Літературознавчі терміни
Ренесанс, або Відродження – історичний
період розвитку країн Європи у 15 -16 ст.,
коли відбувався перехід від Середньовіччя
до Нового часу. Характерні ознаки –
гуманізм, інтерес до фольклору,
національної мови, античності.
Бароко – стиль у європейському мистецтві,
якому властиві декоративна пишність,
вигадливість форм, контрастність,
використання метафор, порівнянь, алегорій.
Розвиток української культури
Братства –просвітницькі
товариства при православних
церквах. Обстоювали
православ’я, відкривали школи,
друкарні, бібліотеки.
Найактивніше діяли братства у
Львові, Острозі, Луцьку та
Києві.
1576 р. – заснована Острозька
колегія,
1632 р. – КиєвоМогилянська академія.
Першодрукарі: Святополк
Фіоль, Франциск Скорина, Іван
Федоров.
Перші друковані книги в
Україні: Буквар – 1574р.,
Апостол – 1574р.,
Біблія –
1581р.
Іван Вишенський – мислитель,
богослов, полеміст
Народився у м.Судова Вишня
між 1545-1550 рр. – помер на
горі Афон між 1622-1633 рр.
Здобув вищу освіту, закінчивши
Острозьку школу.
Жив у різних містах Галичини,
Поділля і Волині, зокрема й у
Луцьку.
У середині 80-х років 16 ст.
прийняв чернечий постриг і
оселився на горі Афон.
Жив у кількох монастирях, а
згодом у печері.
На прохання земляків приїздив
в Україну, однак повернувся
назад на Афон.
Обстоював православну віру,
був гострим критиком унії.
Огляд творчості
Серед визначних творів
письменника – “Послання до
єпископів”, “Тобі, котрий
мешкає в землі, що зветься
Польська...”, “Послання до
князя Острозького”,
“Викриття дияволасвітодержця”.
Ідеї, висловлені у творах:
аскетизм, релігійність,
засудження жорстокості
можновладців, їхнього
нехтування приписам віри,
захист простих трудівників,
пробудження їх людської
гідності.
Ознаки стилю: використання
емоційно забарвленої лексики,
антитези, різка критика
католицької церкви, пошук
життєвого ідеалу.
Історично-мемуарна проза
Характеристика твору
1.Часові межі
літопису
2.Автор
3.Теми
4.Мотиви,
ідеї
5.Художні
особливості
“ЛІТОПИС
САМОВИДЦЯ”
“ЛІТОПИС
Г.ГРАБЯНКИ”
“ЛІТОПИС
С.ВЕЛИЧКА”
Вступ до 1648 року.
Докладно – 16481702рр. Стисло – до
1784 року.
Історія козацтва
з
часу його виникнення
до 1709 р.
1648 – 1700 роки
(4 томи)
Анонім, можливо, Роман
Ракушка- Романовський
Гадяцький полковник
Григорій Грабянка (?
– 1738)
Самійло Величко – дуже
освічена людина, знав 6
мов (1670 - ?)
Чорна рада в Ніжині
1663 р.
Життя, перемоги
Хмельницького
Старшинські усобиці,
наслідки набігів татар,
Іван Сірко
Гостра критика
розбрату серед козаків
Уславлення гетьмана
Богдана
Хмельницького
“Україну треба рятувати”
Емоційний виклад
Наведення текстів
документів
Деяка ідеалізація постаті
Богдана Хмельницького
Б.
Українська барокова поезія
Семен Климовський – поет і
філософ.
Народився між 1690- 1700
роками на Харківщині, помер
наприкінці 18 ст. у селі
Припутнях на Херсонщині.
1724 р. надіслав цареві Петру І
два філософсько-поетичні
трактати, що містили різку
критику царської влади.
Невмирущу славу принесла
Климовському його пісня “Їхав
козак за Дунай”, що стала
народною, відомою в Європі,
пережила століття.
Пісня, що підкорила Європу
Їхав козак за Дунай,
Сказав: “Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!”
-Постій, постій, козаче!
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!
-Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!
-Не хочу я нічого,
Окрім тебе одного.
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!
Свиснув козак на коня:
-Зоставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года.
Тебе ж, мила, не забуду,
Доки жив на світі буду,
Коли умру на війні,
Поплач обо мні!
Іван Величковський
Поет, перекладач, культурний і громадський діяч.
Народився близько 1650 року на Чернігівщині.
Навчався у Києво-Могилянській академії.
Жив у Чернігові, працював у друкарні Лазаря Барановича.
Пізніше оселився в Полтаві, був священиком, помер
1701 року.
Писав епіграми, панегірики, курйозні вірші.
У збірці “Дзигар iз напівдзигарком” переважають духовні
мотиви.
Книга “Млеко од овці пастору належноє” –
це теоретична праця про курйозне віршування
із власними прикладами.
Винаходи Івана Величковського у курйозній поезії –
“рак словесний”, “рак літеральний”, “вірш-луна”.
Драматургія
Витоки драми як жанру літератури – у фольклорі.
Перші драматичні твори з’явилися у вищих школах,
тому їх називають шкільними.
Авторами цих драм були викладачі колегіумів,
священики, а виконавцями – спудеї.
Шкільні драми були на різдвяну, великодню, історичну
тематику.
Найвідоміші твори: “Милість Божа” аноніма,
“Воскресіння мертвих” Г.Кониського, “Олексій, чоловік
Божий” аноніма, “Володимир” Феофана Прокоповича.
У перервах між діями шкільної драми ставилися
інтермедії (інтерлюдії) – побутові гумористичні сценки
на фольклорній основі.
Вертеп як вид
театрального дійства
Слово “вертеп” у перекладі з
грецької означає печера.
Вертеп є різновидом лялькового
театру.
Вертепна скринька має вигляд
двоповерхового будиночка.
Вертепна вистава поєднує
різдвяну містерію (верхній ярус)
із веселими сценками з
народного життя (нижній ярус).
Дійові особи вертепу: Богоматір,
Йосип, Ангели, Царі-Волхви,
Пастухи, Цар Ірод, Воїни (верхній
ярус) і Селянин, Циган, Жид,
Москаль, Лях, Дід, Баба (нижній
ярус).
Вертепна драма не мала
усталеного тексту.
Нині традиції вертепу
відроджуються.
Григорій Сковорода
1722-1794
Народився 3 грудня 1722 року в
селі Чорнухах на Полтавщині.
Прагнення знань привело
12річного хлопця у КиєвоМогилянську академію, де
навчався з перервами більше 10
років.
Три роки провів у Петербурзі як
співак придворної капели, однак
залишив її.
У серпні 1744 року здійснив
подорож Європою (Угорщина,
Австрія, Словаччина, ймовірно,
Італія та Франція) у складі
дипломатичної місії.
Працював у Переяславському та
Харківському колегіумах, домашнім
учителем у поміщика Степана
Томари.
Із 1769 року вів мандрівне життя.
Помер 9 листопада 1794 року в
оселі друга.
Автор автоепітафії “Світ ловив
мене, та не спіймав”.
Світогляд Сковороди
Свої філософські погляди Сковорода висловлював практично
в усіх творах, а найбезпосередніше – у трактатах.
На погляд філософа, буття складається з антитез.
Так
само двоїстою є людина.
Світобудова, за Сковородою, складається з 3 світів:
макрокосмосу (Всесвіту), мікрокосмосу (людина), світу
символів (Біблія).
Людина народжена для щастя. Шлях до нього – у
самопізнанні.
Основа буття – це любов.
У трактаті “Розмова, звана Алфавіт, або Буквар світу”
Сковорода обстоює ідею спорідненої праці.
Надзвичайно важливу роль у становленні людини Сковорода
відводив вихованню.
Поетична творчість
Рукописна збірка “Сад божественних пісень”
складається з 30 творів.
Кожен текст – пісня, що має мелодію, створену
самим автором.
Кожна пісня втілює певну думку, взяту зі Святого
Письма.
У збірці є зразки пейзажної, інтимної,
філософської, сатиричної лірики.
10-а пісня “Всякому місту – звичай і права...”
висміює суспільні вади: здирництво. бюрократизм,
пияцтво, розпусту, ледарство, підлабузництво,
гонитву за багатством.
Цей твір став популярною народною піснею.
Байкарська творчість
Сковорода – перший український
байкар.
Байка – це невеликий повчальний
твір, у якому в алегоричних
образах тварин, рослин, предметів
зображують людей.
Ознаки байки: алегорія
(інакомовлення), мораль (повчання)
може виділятися в окрему
частину, мандрівні сюжети.
У збірку “Байки Харківські”
увійшло 30 байок, написаних
прозою, переважно у формі
діалогу.
Основні теми байок: тема
справжньої цінності людини
(“Голова і Тулуб”, “Ворона і Чиж”);
викриття марнославства (“Щука
і Рак”, “Олениця і Кабан”); дружба
(“Жайворонок і Дрізд”, “Собака і
Вовк”), тема “спорідненої праці”
(“Бджола і Шершень”)
Сковорода – Сократ, Горацій та
Езоп в одній особі
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Не все те отрута, що неприємне на смак.
Як багато зла криється за гарною подобою: гадюка ховається у
траві.
Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга – душевну тугу.
Не суди лиця, суди слово. (із афоризмів Сковороди)
Slide 13
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА
ЛІТЕРАТУРА
Часові межі – 14-18 століття
Література Ренесансу і бароко
Літературознавчі терміни
Ренесанс, або Відродження – історичний
період розвитку країн Європи у 15 -16 ст.,
коли відбувався перехід від Середньовіччя
до Нового часу. Характерні ознаки –
гуманізм, інтерес до фольклору,
національної мови, античності.
Бароко – стиль у європейському мистецтві,
якому властиві декоративна пишність,
вигадливість форм, контрастність,
використання метафор, порівнянь, алегорій.
Розвиток української культури
Братства –просвітницькі
товариства при православних
церквах. Обстоювали
православ’я, відкривали школи,
друкарні, бібліотеки.
Найактивніше діяли братства у
Львові, Острозі, Луцьку та
Києві.
1576 р. – заснована Острозька
колегія,
1632 р. – КиєвоМогилянська академія.
Першодрукарі: Святополк
Фіоль, Франциск Скорина, Іван
Федоров.
Перші друковані книги в
Україні: Буквар – 1574р.,
Апостол – 1574р.,
Біблія –
1581р.
Іван Вишенський – мислитель,
богослов, полеміст
Народився у м.Судова Вишня
між 1545-1550 рр. – помер на
горі Афон між 1622-1633 рр.
Здобув вищу освіту, закінчивши
Острозьку школу.
Жив у різних містах Галичини,
Поділля і Волині, зокрема й у
Луцьку.
У середині 80-х років 16 ст.
прийняв чернечий постриг і
оселився на горі Афон.
Жив у кількох монастирях, а
згодом у печері.
На прохання земляків приїздив
в Україну, однак повернувся
назад на Афон.
Обстоював православну віру,
був гострим критиком унії.
Огляд творчості
Серед визначних творів
письменника – “Послання до
єпископів”, “Тобі, котрий
мешкає в землі, що зветься
Польська...”, “Послання до
князя Острозького”,
“Викриття дияволасвітодержця”.
Ідеї, висловлені у творах:
аскетизм, релігійність,
засудження жорстокості
можновладців, їхнього
нехтування приписам віри,
захист простих трудівників,
пробудження їх людської
гідності.
Ознаки стилю: використання
емоційно забарвленої лексики,
антитези, різка критика
католицької церкви, пошук
життєвого ідеалу.
Історично-мемуарна проза
Характеристика твору
1.Часові межі
літопису
2.Автор
3.Теми
4.Мотиви,
ідеї
5.Художні
особливості
“ЛІТОПИС
САМОВИДЦЯ”
“ЛІТОПИС
Г.ГРАБЯНКИ”
“ЛІТОПИС
С.ВЕЛИЧКА”
Вступ до 1648 року.
Докладно – 16481702рр. Стисло – до
1784 року.
Історія козацтва
з
часу його виникнення
до 1709 р.
1648 – 1700 роки
(4 томи)
Анонім, можливо, Роман
Ракушка- Романовський
Гадяцький полковник
Григорій Грабянка (?
– 1738)
Самійло Величко – дуже
освічена людина, знав 6
мов (1670 - ?)
Чорна рада в Ніжині
1663 р.
Життя, перемоги
Хмельницького
Старшинські усобиці,
наслідки набігів татар,
Іван Сірко
Гостра критика
розбрату серед козаків
Уславлення гетьмана
Богдана
Хмельницького
“Україну треба рятувати”
Емоційний виклад
Наведення текстів
документів
Деяка ідеалізація постаті
Богдана Хмельницького
Б.
Українська барокова поезія
Семен Климовський – поет і
філософ.
Народився між 1690- 1700
роками на Харківщині, помер
наприкінці 18 ст. у селі
Припутнях на Херсонщині.
1724 р. надіслав цареві Петру І
два філософсько-поетичні
трактати, що містили різку
критику царської влади.
Невмирущу славу принесла
Климовському його пісня “Їхав
козак за Дунай”, що стала
народною, відомою в Європі,
пережила століття.
Пісня, що підкорила Європу
Їхав козак за Дунай,
Сказав: “Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!”
-Постій, постій, козаче!
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!
-Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!
-Не хочу я нічого,
Окрім тебе одного.
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!
Свиснув козак на коня:
-Зоставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года.
Тебе ж, мила, не забуду,
Доки жив на світі буду,
Коли умру на війні,
Поплач обо мні!
Іван Величковський
Поет, перекладач, культурний і громадський діяч.
Народився близько 1650 року на Чернігівщині.
Навчався у Києво-Могилянській академії.
Жив у Чернігові, працював у друкарні Лазаря Барановича.
Пізніше оселився в Полтаві, був священиком, помер
1701 року.
Писав епіграми, панегірики, курйозні вірші.
У збірці “Дзигар iз напівдзигарком” переважають духовні
мотиви.
Книга “Млеко од овці пастору належноє” –
це теоретична праця про курйозне віршування
із власними прикладами.
Винаходи Івана Величковського у курйозній поезії –
“рак словесний”, “рак літеральний”, “вірш-луна”.
Драматургія
Витоки драми як жанру літератури – у фольклорі.
Перші драматичні твори з’явилися у вищих школах,
тому їх називають шкільними.
Авторами цих драм були викладачі колегіумів,
священики, а виконавцями – спудеї.
Шкільні драми були на різдвяну, великодню, історичну
тематику.
Найвідоміші твори: “Милість Божа” аноніма,
“Воскресіння мертвих” Г.Кониського, “Олексій, чоловік
Божий” аноніма, “Володимир” Феофана Прокоповича.
У перервах між діями шкільної драми ставилися
інтермедії (інтерлюдії) – побутові гумористичні сценки
на фольклорній основі.
Вертеп як вид
театрального дійства
Слово “вертеп” у перекладі з
грецької означає печера.
Вертеп є різновидом лялькового
театру.
Вертепна скринька має вигляд
двоповерхового будиночка.
Вертепна вистава поєднує
різдвяну містерію (верхній ярус)
із веселими сценками з
народного життя (нижній ярус).
Дійові особи вертепу: Богоматір,
Йосип, Ангели, Царі-Волхви,
Пастухи, Цар Ірод, Воїни (верхній
ярус) і Селянин, Циган, Жид,
Москаль, Лях, Дід, Баба (нижній
ярус).
Вертепна драма не мала
усталеного тексту.
Нині традиції вертепу
відроджуються.
Григорій Сковорода
1722-1794
Народився 3 грудня 1722 року в
селі Чорнухах на Полтавщині.
Прагнення знань привело
12річного хлопця у КиєвоМогилянську академію, де
навчався з перервами більше 10
років.
Три роки провів у Петербурзі як
співак придворної капели, однак
залишив її.
У серпні 1744 року здійснив
подорож Європою (Угорщина,
Австрія, Словаччина, ймовірно,
Італія та Франція) у складі
дипломатичної місії.
Працював у Переяславському та
Харківському колегіумах, домашнім
учителем у поміщика Степана
Томари.
Із 1769 року вів мандрівне життя.
Помер 9 листопада 1794 року в
оселі друга.
Автор автоепітафії “Світ ловив
мене, та не спіймав”.
Світогляд Сковороди
Свої філософські погляди Сковорода висловлював практично
в усіх творах, а найбезпосередніше – у трактатах.
На погляд філософа, буття складається з антитез.
Так
само двоїстою є людина.
Світобудова, за Сковородою, складається з 3 світів:
макрокосмосу (Всесвіту), мікрокосмосу (людина), світу
символів (Біблія).
Людина народжена для щастя. Шлях до нього – у
самопізнанні.
Основа буття – це любов.
У трактаті “Розмова, звана Алфавіт, або Буквар світу”
Сковорода обстоює ідею спорідненої праці.
Надзвичайно важливу роль у становленні людини Сковорода
відводив вихованню.
Поетична творчість
Рукописна збірка “Сад божественних пісень”
складається з 30 творів.
Кожен текст – пісня, що має мелодію, створену
самим автором.
Кожна пісня втілює певну думку, взяту зі Святого
Письма.
У збірці є зразки пейзажної, інтимної,
філософської, сатиричної лірики.
10-а пісня “Всякому місту – звичай і права...”
висміює суспільні вади: здирництво. бюрократизм,
пияцтво, розпусту, ледарство, підлабузництво,
гонитву за багатством.
Цей твір став популярною народною піснею.
Байкарська творчість
Сковорода – перший український
байкар.
Байка – це невеликий повчальний
твір, у якому в алегоричних
образах тварин, рослин, предметів
зображують людей.
Ознаки байки: алегорія
(інакомовлення), мораль (повчання)
може виділятися в окрему
частину, мандрівні сюжети.
У збірку “Байки Харківські”
увійшло 30 байок, написаних
прозою, переважно у формі
діалогу.
Основні теми байок: тема
справжньої цінності людини
(“Голова і Тулуб”, “Ворона і Чиж”);
викриття марнославства (“Щука
і Рак”, “Олениця і Кабан”); дружба
(“Жайворонок і Дрізд”, “Собака і
Вовк”), тема “спорідненої праці”
(“Бджола і Шершень”)
Сковорода – Сократ, Горацій та
Езоп в одній особі
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Не все те отрута, що неприємне на смак.
Як багато зла криється за гарною подобою: гадюка ховається у
траві.
Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга – душевну тугу.
Не суди лиця, суди слово. (із афоризмів Сковороди)
Slide 14
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА
ЛІТЕРАТУРА
Часові межі – 14-18 століття
Література Ренесансу і бароко
Літературознавчі терміни
Ренесанс, або Відродження – історичний
період розвитку країн Європи у 15 -16 ст.,
коли відбувався перехід від Середньовіччя
до Нового часу. Характерні ознаки –
гуманізм, інтерес до фольклору,
національної мови, античності.
Бароко – стиль у європейському мистецтві,
якому властиві декоративна пишність,
вигадливість форм, контрастність,
використання метафор, порівнянь, алегорій.
Розвиток української культури
Братства –просвітницькі
товариства при православних
церквах. Обстоювали
православ’я, відкривали школи,
друкарні, бібліотеки.
Найактивніше діяли братства у
Львові, Острозі, Луцьку та
Києві.
1576 р. – заснована Острозька
колегія,
1632 р. – КиєвоМогилянська академія.
Першодрукарі: Святополк
Фіоль, Франциск Скорина, Іван
Федоров.
Перші друковані книги в
Україні: Буквар – 1574р.,
Апостол – 1574р.,
Біблія –
1581р.
Іван Вишенський – мислитель,
богослов, полеміст
Народився у м.Судова Вишня
між 1545-1550 рр. – помер на
горі Афон між 1622-1633 рр.
Здобув вищу освіту, закінчивши
Острозьку школу.
Жив у різних містах Галичини,
Поділля і Волині, зокрема й у
Луцьку.
У середині 80-х років 16 ст.
прийняв чернечий постриг і
оселився на горі Афон.
Жив у кількох монастирях, а
згодом у печері.
На прохання земляків приїздив
в Україну, однак повернувся
назад на Афон.
Обстоював православну віру,
був гострим критиком унії.
Огляд творчості
Серед визначних творів
письменника – “Послання до
єпископів”, “Тобі, котрий
мешкає в землі, що зветься
Польська...”, “Послання до
князя Острозького”,
“Викриття дияволасвітодержця”.
Ідеї, висловлені у творах:
аскетизм, релігійність,
засудження жорстокості
можновладців, їхнього
нехтування приписам віри,
захист простих трудівників,
пробудження їх людської
гідності.
Ознаки стилю: використання
емоційно забарвленої лексики,
антитези, різка критика
католицької церкви, пошук
життєвого ідеалу.
Історично-мемуарна проза
Характеристика твору
1.Часові межі
літопису
2.Автор
3.Теми
4.Мотиви,
ідеї
5.Художні
особливості
“ЛІТОПИС
САМОВИДЦЯ”
“ЛІТОПИС
Г.ГРАБЯНКИ”
“ЛІТОПИС
С.ВЕЛИЧКА”
Вступ до 1648 року.
Докладно – 16481702рр. Стисло – до
1784 року.
Історія козацтва
з
часу його виникнення
до 1709 р.
1648 – 1700 роки
(4 томи)
Анонім, можливо, Роман
Ракушка- Романовський
Гадяцький полковник
Григорій Грабянка (?
– 1738)
Самійло Величко – дуже
освічена людина, знав 6
мов (1670 - ?)
Чорна рада в Ніжині
1663 р.
Життя, перемоги
Хмельницького
Старшинські усобиці,
наслідки набігів татар,
Іван Сірко
Гостра критика
розбрату серед козаків
Уславлення гетьмана
Богдана
Хмельницького
“Україну треба рятувати”
Емоційний виклад
Наведення текстів
документів
Деяка ідеалізація постаті
Богдана Хмельницького
Б.
Українська барокова поезія
Семен Климовський – поет і
філософ.
Народився між 1690- 1700
роками на Харківщині, помер
наприкінці 18 ст. у селі
Припутнях на Херсонщині.
1724 р. надіслав цареві Петру І
два філософсько-поетичні
трактати, що містили різку
критику царської влади.
Невмирущу славу принесла
Климовському його пісня “Їхав
козак за Дунай”, що стала
народною, відомою в Європі,
пережила століття.
Пісня, що підкорила Європу
Їхав козак за Дунай,
Сказав: “Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!”
-Постій, постій, козаче!
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!
-Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!
-Не хочу я нічого,
Окрім тебе одного.
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!
Свиснув козак на коня:
-Зоставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года.
Тебе ж, мила, не забуду,
Доки жив на світі буду,
Коли умру на війні,
Поплач обо мні!
Іван Величковський
Поет, перекладач, культурний і громадський діяч.
Народився близько 1650 року на Чернігівщині.
Навчався у Києво-Могилянській академії.
Жив у Чернігові, працював у друкарні Лазаря Барановича.
Пізніше оселився в Полтаві, був священиком, помер
1701 року.
Писав епіграми, панегірики, курйозні вірші.
У збірці “Дзигар iз напівдзигарком” переважають духовні
мотиви.
Книга “Млеко од овці пастору належноє” –
це теоретична праця про курйозне віршування
із власними прикладами.
Винаходи Івана Величковського у курйозній поезії –
“рак словесний”, “рак літеральний”, “вірш-луна”.
Драматургія
Витоки драми як жанру літератури – у фольклорі.
Перші драматичні твори з’явилися у вищих школах,
тому їх називають шкільними.
Авторами цих драм були викладачі колегіумів,
священики, а виконавцями – спудеї.
Шкільні драми були на різдвяну, великодню, історичну
тематику.
Найвідоміші твори: “Милість Божа” аноніма,
“Воскресіння мертвих” Г.Кониського, “Олексій, чоловік
Божий” аноніма, “Володимир” Феофана Прокоповича.
У перервах між діями шкільної драми ставилися
інтермедії (інтерлюдії) – побутові гумористичні сценки
на фольклорній основі.
Вертеп як вид
театрального дійства
Слово “вертеп” у перекладі з
грецької означає печера.
Вертеп є різновидом лялькового
театру.
Вертепна скринька має вигляд
двоповерхового будиночка.
Вертепна вистава поєднує
різдвяну містерію (верхній ярус)
із веселими сценками з
народного життя (нижній ярус).
Дійові особи вертепу: Богоматір,
Йосип, Ангели, Царі-Волхви,
Пастухи, Цар Ірод, Воїни (верхній
ярус) і Селянин, Циган, Жид,
Москаль, Лях, Дід, Баба (нижній
ярус).
Вертепна драма не мала
усталеного тексту.
Нині традиції вертепу
відроджуються.
Григорій Сковорода
1722-1794
Народився 3 грудня 1722 року в
селі Чорнухах на Полтавщині.
Прагнення знань привело
12річного хлопця у КиєвоМогилянську академію, де
навчався з перервами більше 10
років.
Три роки провів у Петербурзі як
співак придворної капели, однак
залишив її.
У серпні 1744 року здійснив
подорож Європою (Угорщина,
Австрія, Словаччина, ймовірно,
Італія та Франція) у складі
дипломатичної місії.
Працював у Переяславському та
Харківському колегіумах, домашнім
учителем у поміщика Степана
Томари.
Із 1769 року вів мандрівне життя.
Помер 9 листопада 1794 року в
оселі друга.
Автор автоепітафії “Світ ловив
мене, та не спіймав”.
Світогляд Сковороди
Свої філософські погляди Сковорода висловлював практично
в усіх творах, а найбезпосередніше – у трактатах.
На погляд філософа, буття складається з антитез.
Так
само двоїстою є людина.
Світобудова, за Сковородою, складається з 3 світів:
макрокосмосу (Всесвіту), мікрокосмосу (людина), світу
символів (Біблія).
Людина народжена для щастя. Шлях до нього – у
самопізнанні.
Основа буття – це любов.
У трактаті “Розмова, звана Алфавіт, або Буквар світу”
Сковорода обстоює ідею спорідненої праці.
Надзвичайно важливу роль у становленні людини Сковорода
відводив вихованню.
Поетична творчість
Рукописна збірка “Сад божественних пісень”
складається з 30 творів.
Кожен текст – пісня, що має мелодію, створену
самим автором.
Кожна пісня втілює певну думку, взяту зі Святого
Письма.
У збірці є зразки пейзажної, інтимної,
філософської, сатиричної лірики.
10-а пісня “Всякому місту – звичай і права...”
висміює суспільні вади: здирництво. бюрократизм,
пияцтво, розпусту, ледарство, підлабузництво,
гонитву за багатством.
Цей твір став популярною народною піснею.
Байкарська творчість
Сковорода – перший український
байкар.
Байка – це невеликий повчальний
твір, у якому в алегоричних
образах тварин, рослин, предметів
зображують людей.
Ознаки байки: алегорія
(інакомовлення), мораль (повчання)
може виділятися в окрему
частину, мандрівні сюжети.
У збірку “Байки Харківські”
увійшло 30 байок, написаних
прозою, переважно у формі
діалогу.
Основні теми байок: тема
справжньої цінності людини
(“Голова і Тулуб”, “Ворона і Чиж”);
викриття марнославства (“Щука
і Рак”, “Олениця і Кабан”); дружба
(“Жайворонок і Дрізд”, “Собака і
Вовк”), тема “спорідненої праці”
(“Бджола і Шершень”)
Сковорода – Сократ, Горацій та
Езоп в одній особі
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Не все те отрута, що неприємне на смак.
Як багато зла криється за гарною подобою: гадюка ховається у
траві.
Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга – душевну тугу.
Не суди лиця, суди слово. (із афоризмів Сковороди)
Slide 15
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА
ЛІТЕРАТУРА
Часові межі – 14-18 століття
Література Ренесансу і бароко
Літературознавчі терміни
Ренесанс, або Відродження – історичний
період розвитку країн Європи у 15 -16 ст.,
коли відбувався перехід від Середньовіччя
до Нового часу. Характерні ознаки –
гуманізм, інтерес до фольклору,
національної мови, античності.
Бароко – стиль у європейському мистецтві,
якому властиві декоративна пишність,
вигадливість форм, контрастність,
використання метафор, порівнянь, алегорій.
Розвиток української культури
Братства –просвітницькі
товариства при православних
церквах. Обстоювали
православ’я, відкривали школи,
друкарні, бібліотеки.
Найактивніше діяли братства у
Львові, Острозі, Луцьку та
Києві.
1576 р. – заснована Острозька
колегія,
1632 р. – КиєвоМогилянська академія.
Першодрукарі: Святополк
Фіоль, Франциск Скорина, Іван
Федоров.
Перші друковані книги в
Україні: Буквар – 1574р.,
Апостол – 1574р.,
Біблія –
1581р.
Іван Вишенський – мислитель,
богослов, полеміст
Народився у м.Судова Вишня
між 1545-1550 рр. – помер на
горі Афон між 1622-1633 рр.
Здобув вищу освіту, закінчивши
Острозьку школу.
Жив у різних містах Галичини,
Поділля і Волині, зокрема й у
Луцьку.
У середині 80-х років 16 ст.
прийняв чернечий постриг і
оселився на горі Афон.
Жив у кількох монастирях, а
згодом у печері.
На прохання земляків приїздив
в Україну, однак повернувся
назад на Афон.
Обстоював православну віру,
був гострим критиком унії.
Огляд творчості
Серед визначних творів
письменника – “Послання до
єпископів”, “Тобі, котрий
мешкає в землі, що зветься
Польська...”, “Послання до
князя Острозького”,
“Викриття дияволасвітодержця”.
Ідеї, висловлені у творах:
аскетизм, релігійність,
засудження жорстокості
можновладців, їхнього
нехтування приписам віри,
захист простих трудівників,
пробудження їх людської
гідності.
Ознаки стилю: використання
емоційно забарвленої лексики,
антитези, різка критика
католицької церкви, пошук
життєвого ідеалу.
Історично-мемуарна проза
Характеристика твору
1.Часові межі
літопису
2.Автор
3.Теми
4.Мотиви,
ідеї
5.Художні
особливості
“ЛІТОПИС
САМОВИДЦЯ”
“ЛІТОПИС
Г.ГРАБЯНКИ”
“ЛІТОПИС
С.ВЕЛИЧКА”
Вступ до 1648 року.
Докладно – 16481702рр. Стисло – до
1784 року.
Історія козацтва
з
часу його виникнення
до 1709 р.
1648 – 1700 роки
(4 томи)
Анонім, можливо, Роман
Ракушка- Романовський
Гадяцький полковник
Григорій Грабянка (?
– 1738)
Самійло Величко – дуже
освічена людина, знав 6
мов (1670 - ?)
Чорна рада в Ніжині
1663 р.
Життя, перемоги
Хмельницького
Старшинські усобиці,
наслідки набігів татар,
Іван Сірко
Гостра критика
розбрату серед козаків
Уславлення гетьмана
Богдана
Хмельницького
“Україну треба рятувати”
Емоційний виклад
Наведення текстів
документів
Деяка ідеалізація постаті
Богдана Хмельницького
Б.
Українська барокова поезія
Семен Климовський – поет і
філософ.
Народився між 1690- 1700
роками на Харківщині, помер
наприкінці 18 ст. у селі
Припутнях на Херсонщині.
1724 р. надіслав цареві Петру І
два філософсько-поетичні
трактати, що містили різку
критику царської влади.
Невмирущу славу принесла
Климовському його пісня “Їхав
козак за Дунай”, що стала
народною, відомою в Європі,
пережила століття.
Пісня, що підкорила Європу
Їхав козак за Дунай,
Сказав: “Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!”
-Постій, постій, козаче!
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!
-Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!
-Не хочу я нічого,
Окрім тебе одного.
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!
Свиснув козак на коня:
-Зоставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года.
Тебе ж, мила, не забуду,
Доки жив на світі буду,
Коли умру на війні,
Поплач обо мні!
Іван Величковський
Поет, перекладач, культурний і громадський діяч.
Народився близько 1650 року на Чернігівщині.
Навчався у Києво-Могилянській академії.
Жив у Чернігові, працював у друкарні Лазаря Барановича.
Пізніше оселився в Полтаві, був священиком, помер
1701 року.
Писав епіграми, панегірики, курйозні вірші.
У збірці “Дзигар iз напівдзигарком” переважають духовні
мотиви.
Книга “Млеко од овці пастору належноє” –
це теоретична праця про курйозне віршування
із власними прикладами.
Винаходи Івана Величковського у курйозній поезії –
“рак словесний”, “рак літеральний”, “вірш-луна”.
Драматургія
Витоки драми як жанру літератури – у фольклорі.
Перші драматичні твори з’явилися у вищих школах,
тому їх називають шкільними.
Авторами цих драм були викладачі колегіумів,
священики, а виконавцями – спудеї.
Шкільні драми були на різдвяну, великодню, історичну
тематику.
Найвідоміші твори: “Милість Божа” аноніма,
“Воскресіння мертвих” Г.Кониського, “Олексій, чоловік
Божий” аноніма, “Володимир” Феофана Прокоповича.
У перервах між діями шкільної драми ставилися
інтермедії (інтерлюдії) – побутові гумористичні сценки
на фольклорній основі.
Вертеп як вид
театрального дійства
Слово “вертеп” у перекладі з
грецької означає печера.
Вертеп є різновидом лялькового
театру.
Вертепна скринька має вигляд
двоповерхового будиночка.
Вертепна вистава поєднує
різдвяну містерію (верхній ярус)
із веселими сценками з
народного життя (нижній ярус).
Дійові особи вертепу: Богоматір,
Йосип, Ангели, Царі-Волхви,
Пастухи, Цар Ірод, Воїни (верхній
ярус) і Селянин, Циган, Жид,
Москаль, Лях, Дід, Баба (нижній
ярус).
Вертепна драма не мала
усталеного тексту.
Нині традиції вертепу
відроджуються.
Григорій Сковорода
1722-1794
Народився 3 грудня 1722 року в
селі Чорнухах на Полтавщині.
Прагнення знань привело
12річного хлопця у КиєвоМогилянську академію, де
навчався з перервами більше 10
років.
Три роки провів у Петербурзі як
співак придворної капели, однак
залишив її.
У серпні 1744 року здійснив
подорож Європою (Угорщина,
Австрія, Словаччина, ймовірно,
Італія та Франція) у складі
дипломатичної місії.
Працював у Переяславському та
Харківському колегіумах, домашнім
учителем у поміщика Степана
Томари.
Із 1769 року вів мандрівне життя.
Помер 9 листопада 1794 року в
оселі друга.
Автор автоепітафії “Світ ловив
мене, та не спіймав”.
Світогляд Сковороди
Свої філософські погляди Сковорода висловлював практично
в усіх творах, а найбезпосередніше – у трактатах.
На погляд філософа, буття складається з антитез.
Так
само двоїстою є людина.
Світобудова, за Сковородою, складається з 3 світів:
макрокосмосу (Всесвіту), мікрокосмосу (людина), світу
символів (Біблія).
Людина народжена для щастя. Шлях до нього – у
самопізнанні.
Основа буття – це любов.
У трактаті “Розмова, звана Алфавіт, або Буквар світу”
Сковорода обстоює ідею спорідненої праці.
Надзвичайно важливу роль у становленні людини Сковорода
відводив вихованню.
Поетична творчість
Рукописна збірка “Сад божественних пісень”
складається з 30 творів.
Кожен текст – пісня, що має мелодію, створену
самим автором.
Кожна пісня втілює певну думку, взяту зі Святого
Письма.
У збірці є зразки пейзажної, інтимної,
філософської, сатиричної лірики.
10-а пісня “Всякому місту – звичай і права...”
висміює суспільні вади: здирництво. бюрократизм,
пияцтво, розпусту, ледарство, підлабузництво,
гонитву за багатством.
Цей твір став популярною народною піснею.
Байкарська творчість
Сковорода – перший український
байкар.
Байка – це невеликий повчальний
твір, у якому в алегоричних
образах тварин, рослин, предметів
зображують людей.
Ознаки байки: алегорія
(інакомовлення), мораль (повчання)
може виділятися в окрему
частину, мандрівні сюжети.
У збірку “Байки Харківські”
увійшло 30 байок, написаних
прозою, переважно у формі
діалогу.
Основні теми байок: тема
справжньої цінності людини
(“Голова і Тулуб”, “Ворона і Чиж”);
викриття марнославства (“Щука
і Рак”, “Олениця і Кабан”); дружба
(“Жайворонок і Дрізд”, “Собака і
Вовк”), тема “спорідненої праці”
(“Бджола і Шершень”)
Сковорода – Сократ, Горацій та
Езоп в одній особі
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Не все те отрута, що неприємне на смак.
Як багато зла криється за гарною подобою: гадюка ховається у
траві.
Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга – душевну тугу.
Не суди лиця, суди слово. (із афоризмів Сковороди)
Slide 16
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА
ЛІТЕРАТУРА
Часові межі – 14-18 століття
Література Ренесансу і бароко
Літературознавчі терміни
Ренесанс, або Відродження – історичний
період розвитку країн Європи у 15 -16 ст.,
коли відбувався перехід від Середньовіччя
до Нового часу. Характерні ознаки –
гуманізм, інтерес до фольклору,
національної мови, античності.
Бароко – стиль у європейському мистецтві,
якому властиві декоративна пишність,
вигадливість форм, контрастність,
використання метафор, порівнянь, алегорій.
Розвиток української культури
Братства –просвітницькі
товариства при православних
церквах. Обстоювали
православ’я, відкривали школи,
друкарні, бібліотеки.
Найактивніше діяли братства у
Львові, Острозі, Луцьку та
Києві.
1576 р. – заснована Острозька
колегія,
1632 р. – КиєвоМогилянська академія.
Першодрукарі: Святополк
Фіоль, Франциск Скорина, Іван
Федоров.
Перші друковані книги в
Україні: Буквар – 1574р.,
Апостол – 1574р.,
Біблія –
1581р.
Іван Вишенський – мислитель,
богослов, полеміст
Народився у м.Судова Вишня
між 1545-1550 рр. – помер на
горі Афон між 1622-1633 рр.
Здобув вищу освіту, закінчивши
Острозьку школу.
Жив у різних містах Галичини,
Поділля і Волині, зокрема й у
Луцьку.
У середині 80-х років 16 ст.
прийняв чернечий постриг і
оселився на горі Афон.
Жив у кількох монастирях, а
згодом у печері.
На прохання земляків приїздив
в Україну, однак повернувся
назад на Афон.
Обстоював православну віру,
був гострим критиком унії.
Огляд творчості
Серед визначних творів
письменника – “Послання до
єпископів”, “Тобі, котрий
мешкає в землі, що зветься
Польська...”, “Послання до
князя Острозького”,
“Викриття дияволасвітодержця”.
Ідеї, висловлені у творах:
аскетизм, релігійність,
засудження жорстокості
можновладців, їхнього
нехтування приписам віри,
захист простих трудівників,
пробудження їх людської
гідності.
Ознаки стилю: використання
емоційно забарвленої лексики,
антитези, різка критика
католицької церкви, пошук
життєвого ідеалу.
Історично-мемуарна проза
Характеристика твору
1.Часові межі
літопису
2.Автор
3.Теми
4.Мотиви,
ідеї
5.Художні
особливості
“ЛІТОПИС
САМОВИДЦЯ”
“ЛІТОПИС
Г.ГРАБЯНКИ”
“ЛІТОПИС
С.ВЕЛИЧКА”
Вступ до 1648 року.
Докладно – 16481702рр. Стисло – до
1784 року.
Історія козацтва
з
часу його виникнення
до 1709 р.
1648 – 1700 роки
(4 томи)
Анонім, можливо, Роман
Ракушка- Романовський
Гадяцький полковник
Григорій Грабянка (?
– 1738)
Самійло Величко – дуже
освічена людина, знав 6
мов (1670 - ?)
Чорна рада в Ніжині
1663 р.
Життя, перемоги
Хмельницького
Старшинські усобиці,
наслідки набігів татар,
Іван Сірко
Гостра критика
розбрату серед козаків
Уславлення гетьмана
Богдана
Хмельницького
“Україну треба рятувати”
Емоційний виклад
Наведення текстів
документів
Деяка ідеалізація постаті
Богдана Хмельницького
Б.
Українська барокова поезія
Семен Климовський – поет і
філософ.
Народився між 1690- 1700
роками на Харківщині, помер
наприкінці 18 ст. у селі
Припутнях на Херсонщині.
1724 р. надіслав цареві Петру І
два філософсько-поетичні
трактати, що містили різку
критику царської влади.
Невмирущу славу принесла
Климовському його пісня “Їхав
козак за Дунай”, що стала
народною, відомою в Європі,
пережила століття.
Пісня, що підкорила Європу
Їхав козак за Дунай,
Сказав: “Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!”
-Постій, постій, козаче!
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!
-Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!
-Не хочу я нічого,
Окрім тебе одного.
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!
Свиснув козак на коня:
-Зоставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года.
Тебе ж, мила, не забуду,
Доки жив на світі буду,
Коли умру на війні,
Поплач обо мні!
Іван Величковський
Поет, перекладач, культурний і громадський діяч.
Народився близько 1650 року на Чернігівщині.
Навчався у Києво-Могилянській академії.
Жив у Чернігові, працював у друкарні Лазаря Барановича.
Пізніше оселився в Полтаві, був священиком, помер
1701 року.
Писав епіграми, панегірики, курйозні вірші.
У збірці “Дзигар iз напівдзигарком” переважають духовні
мотиви.
Книга “Млеко од овці пастору належноє” –
це теоретична праця про курйозне віршування
із власними прикладами.
Винаходи Івана Величковського у курйозній поезії –
“рак словесний”, “рак літеральний”, “вірш-луна”.
Драматургія
Витоки драми як жанру літератури – у фольклорі.
Перші драматичні твори з’явилися у вищих школах,
тому їх називають шкільними.
Авторами цих драм були викладачі колегіумів,
священики, а виконавцями – спудеї.
Шкільні драми були на різдвяну, великодню, історичну
тематику.
Найвідоміші твори: “Милість Божа” аноніма,
“Воскресіння мертвих” Г.Кониського, “Олексій, чоловік
Божий” аноніма, “Володимир” Феофана Прокоповича.
У перервах між діями шкільної драми ставилися
інтермедії (інтерлюдії) – побутові гумористичні сценки
на фольклорній основі.
Вертеп як вид
театрального дійства
Слово “вертеп” у перекладі з
грецької означає печера.
Вертеп є різновидом лялькового
театру.
Вертепна скринька має вигляд
двоповерхового будиночка.
Вертепна вистава поєднує
різдвяну містерію (верхній ярус)
із веселими сценками з
народного життя (нижній ярус).
Дійові особи вертепу: Богоматір,
Йосип, Ангели, Царі-Волхви,
Пастухи, Цар Ірод, Воїни (верхній
ярус) і Селянин, Циган, Жид,
Москаль, Лях, Дід, Баба (нижній
ярус).
Вертепна драма не мала
усталеного тексту.
Нині традиції вертепу
відроджуються.
Григорій Сковорода
1722-1794
Народився 3 грудня 1722 року в
селі Чорнухах на Полтавщині.
Прагнення знань привело
12річного хлопця у КиєвоМогилянську академію, де
навчався з перервами більше 10
років.
Три роки провів у Петербурзі як
співак придворної капели, однак
залишив її.
У серпні 1744 року здійснив
подорож Європою (Угорщина,
Австрія, Словаччина, ймовірно,
Італія та Франція) у складі
дипломатичної місії.
Працював у Переяславському та
Харківському колегіумах, домашнім
учителем у поміщика Степана
Томари.
Із 1769 року вів мандрівне життя.
Помер 9 листопада 1794 року в
оселі друга.
Автор автоепітафії “Світ ловив
мене, та не спіймав”.
Світогляд Сковороди
Свої філософські погляди Сковорода висловлював практично
в усіх творах, а найбезпосередніше – у трактатах.
На погляд філософа, буття складається з антитез.
Так
само двоїстою є людина.
Світобудова, за Сковородою, складається з 3 світів:
макрокосмосу (Всесвіту), мікрокосмосу (людина), світу
символів (Біблія).
Людина народжена для щастя. Шлях до нього – у
самопізнанні.
Основа буття – це любов.
У трактаті “Розмова, звана Алфавіт, або Буквар світу”
Сковорода обстоює ідею спорідненої праці.
Надзвичайно важливу роль у становленні людини Сковорода
відводив вихованню.
Поетична творчість
Рукописна збірка “Сад божественних пісень”
складається з 30 творів.
Кожен текст – пісня, що має мелодію, створену
самим автором.
Кожна пісня втілює певну думку, взяту зі Святого
Письма.
У збірці є зразки пейзажної, інтимної,
філософської, сатиричної лірики.
10-а пісня “Всякому місту – звичай і права...”
висміює суспільні вади: здирництво. бюрократизм,
пияцтво, розпусту, ледарство, підлабузництво,
гонитву за багатством.
Цей твір став популярною народною піснею.
Байкарська творчість
Сковорода – перший український
байкар.
Байка – це невеликий повчальний
твір, у якому в алегоричних
образах тварин, рослин, предметів
зображують людей.
Ознаки байки: алегорія
(інакомовлення), мораль (повчання)
може виділятися в окрему
частину, мандрівні сюжети.
У збірку “Байки Харківські”
увійшло 30 байок, написаних
прозою, переважно у формі
діалогу.
Основні теми байок: тема
справжньої цінності людини
(“Голова і Тулуб”, “Ворона і Чиж”);
викриття марнославства (“Щука
і Рак”, “Олениця і Кабан”); дружба
(“Жайворонок і Дрізд”, “Собака і
Вовк”), тема “спорідненої праці”
(“Бджола і Шершень”)
Сковорода – Сократ, Горацій та
Езоп в одній особі
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.
Не все те отрута, що неприємне на смак.
Як багато зла криється за гарною подобою: гадюка ховається у
траві.
Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга – душевну тугу.
Не суди лиця, суди слово. (із афоризмів Сковороди)