Шаров І.Ф. 100 видатних імен України.-К., Видавничий дім “Альтернативи”, 1999. – 496 с. “Сто видатних імен України”перший крок до осягнення нашої історії через призму сприйняття.
Download ReportTranscript Шаров І.Ф. 100 видатних імен України.-К., Видавничий дім “Альтернативи”, 1999. – 496 с. “Сто видатних імен України”перший крок до осягнення нашої історії через призму сприйняття.
Slide 1
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 2
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 3
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 4
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 5
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 6
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 7
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 8
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 9
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 10
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 11
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 12
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 13
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 14
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 15
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 16
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 17
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 18
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 19
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 20
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 21
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 22
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 2
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 3
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 4
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 5
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 6
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 7
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 8
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 9
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 10
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 11
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 12
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 13
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 14
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 15
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 16
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 17
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 18
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 19
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 20
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 21
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.
Slide 22
Шаров І.Ф. 100 видатних імен
України.-К., Видавничий дім
“Альтернативи”, 1999. – 496 с.
“Сто видатних імен України”перший крок до осягнення
нашої історії через призму
сприйняття життя й діяльності
Найвидатніших постатей, що
прославили своїми подвигами
й ділами українську землю.
Сковорода Григорій:
ідейна спадщина і
сучасність / І.П.Стогній .К., 2003.-716с.
Присвячено 280-річчю
народження Г.С.Сковороди
Пропонована
книга
є
збіркою науково-теоретичних
праць ,
що
продовжує
розпочатий в
попередніх
збірках “Сковорода Григорій.
Дослідження.
Розвідки.
Матеріали” та “Сковорода
Григорій : образ мислення“
аналіз творчості Григорія
Сковороди
в
контексті
української
та
світової
культури.
Г. Сковорода
Замлинский В.А. Богдан
Хмельницкий. – М.: Мол.
Гвардия, 1989. – 336 с.
Книга
рассказывает о
замечательном
сыне
украинского народа Богдане
Хмельницком. С его именем
связана
борьба
за
освобождение украинского
народа от чужеземного ига и
воссоединение Украины с
Россией.
В
книге
использованы
неизвестные
архивные
материалы.
Мазепа: Збірник /
Ю.І. Іваниченко. – К.:
Мистецтво, 1993. – 240 с.
Мазепа - герой чи Мазепа зрадник
українського
народу?
Відповідь на ці
питання читач
знайде в
збірнику, присвяченому
життю одного з
найосвіченіших
діячів української історії, видатного
державця, гетьмана України, який у
світовій галереї політиків посідає
одне з найпочесніших місць.
Вічний як народ: Сторінки до
біографії Т. Г. Шевченка:
Навч. посібник / В65
Автори-упорядники О. І.
Руденко, Н. Б. Петренко. — К.:
Либідь, 1998. — 272 с.
Тема України, доля народу,
біблійні мотиви — ці невичерпні
пласти творчості українського
генія, великого поета і художника
Т. Г. Шевченка висвітлюються в
книзі. Сторінки життя та творчості
Кобзаря, хрестоматійно відомі
теми доповнюють і поглиблюють
раніше
не
публіковані
документи, спогади сучасників
Т. Г. Шевченка,
а
також
репродукції
з його картин,
офортів, автографи тощо.
Товстуха Є.
Микола Лисенко:
Оповіді про композитора. –
К.: Рад. Письменник, 1998. –
343 с.
У книзі українського радянського
прозаїка простежується життєвий і
творчий шлях видатного композитора,
фольклориста, громадського діяча
Миколи Віталійовича Лисенка (1842—
1912). Вихованець Петербурзької та
Лейпцігської консерваторій, випускник
Київського університету, М. В. Лисенко
був високоосвіченою людиною свого
часу.
Події, про які йдеться у книзі,
відбуваються в Києві,
Харкові,
Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у
Лейпцігу та Дрездені.
Біографія головного героя нерозривно пов'язана з іменами
відомих діячів культури тієї епохи: П. І. Чайковського,
М. П. Мусоргського, І. Я. Франка, Лесі Українки,
Марії
Заньковецької, М. М. Коцюбинсього, М. П. Старицького та ін.
Усе для школи.
Українська література:
Іван Франко. - К.:
АртЕк, 2001. - 62 с.
Анатолій Завальнюк. Микола
Леонтович. Дослідження,
документи, листи. До 125-ї річниці
від дня народження. -Вінниця:
«Поділля-2000», 2002. - 256 с.
Монографія, яка подається як
чергове
видання пошани до
видатного
українського
композитора Миколи Леонтовича,
продовжує традицію поглиблення
наших знань про
українську
культуру. Робота є
новим і
вартісним зібранням теоретичних
досліджень самого автора, а також
різноманітних
матеріалів,
документів, фотографій, кількох
дослідницьких статей
інших
авторів.
Ця книга – наслідок багаторічної
праці автора, знаної і шанованої в
українській
музичній культурі
людини.
Мурашко Олександр:
Альбом. – К.: Мистецтво,
1980. – 68 с., іл.
В українському мистецтві кінця ХIХ початку ХХ ст. творчість О.Мурашко
посідає одне з центральних місць. Його
новаторські твори сконцентрували в собі
багато важливих тогочасних художніх
проблем, ознаменували нову епоху в
українському живопису
початку
ХХ
століття. Він був серед тих майстрів
пензля,
які,
сприйнявши реалістичні
традиції
вітчизняного мистецтва ХIХ
століття, наполегливо прокладали шлях
новому.
“Ніхто в даний момент не
підходив
більше
для
ролі національного вождя,
як Грушевський; ніхто навіть
і рівнятися не міг з ним щодо
загальнопризнаного
авторитету й тої поваги,
якою оточувало його все
українське громадянство. “
Дмитро Дорошенко,
“Історія України”, т.1
Великий українець: Матеріали з життя та діяльності
М.С. Грушевського. – К.: Веселка, 1992. – 551 с.
Вперше під “дахом” однієї книжки зібрано такий
многогранний
діяльність
і цінний матеріал про життя та
Михайла
Грушевського.
Праці
великого українця про українську державність і
сьогодні
актуальні
й
пророчі.
Вперше
друкуються разом усі три автобіографії, ряд
невідомих листів, альбом унікальних фотографій
Грушевського, документи про переслідування,
імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого
історика,
першого
України, генія українського народу.
Президента
УСЕ для школи.
Українська література:
Павло Тичина.
Максим Рильський.
Володимир Сосюра. –
К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
Ця книга - про любов.
До жінки, музики і поезії. До природи й культури. До людини і
нації. Любов, відлиту у слові трьох чільних українських поетів
XX віку.
Любов чи нелюбов – річ переважно ірраціональна. Тож годі
переконувати когось полюбити поезію. Ще важче – спонукати
полюбити поетів. Бо ж поезія з авше чистіша і шляхетніша від
життя.
В ній не переконують, що любити Тичину, Рильського чи
Сосюру (митців, яких багато хто не любить - як у більшості
випадків - через незнання) - варто. Їх тексти, дібрані до цієї
хрестоматії, промовлятимуть самі за себе. І той, кому Бог дав
душу тонку і чисту, - почує голос Божий з-поміж рокотання
епох.
І
сторицею
воздасться труд його, затрачений на
вживання у текст як долю.
Адже чесний творчий чин речників Розстріляного
відродження.
Випробування епохою вони витримали не всі.
Хто ж із них витримає випробування вічністю?
Віриться, що останні з могікан - витримають.
Українська література:
Усе для школи.
Поети-шістдесятники.
– К.: АртЕк, 2001. – 80 с.
З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю
кров'ю. Пиши кров'ю, і ти дізнаєшся, що кров - це дух.
Фрідріх Ніцше. "Так казав Заратустра“
... Про шістдесятників писати непросто. Так само
непросто, як і необхідно. І не тільки з обов 'язку перед
власною пам'яттю. Насамперед - із невтоленної
внутрішньої потреби духу, - пошукуючи власне коріння
в минувшині, прозирати крізь крону прийдешнього –
небо вічності.
Осягнути корінь і крону духовної революції 60-х,
переболіти злети й падіння її речників і заручників,
прочитати їх письмена як мистецькі скарби в Щоденнику
історії ...
Писати треба кров'ю. Читати – серцем. Тільки тоді
збагнеш, що кров – це дух .
Кравчук Л.: Є така держава – Україна.
Матеріали з виступів, інтерв’ю,
брифінгів. – К. : Глобус, 1992. – 223 с.
Вести політику України треба
так, щоб ми були в мирі з усіма
нашими сусідами. Ми повинні
бути сильними і багатими – щоб
нас поважали; ми повинні бути
миролюбними – щоб нас не
боялися;
ми повинні бути
розумними – щоб з нами шукали
співробітництва; ми повинні
бути вільними – щоб допомогти
своїм
прикладом
здобути
свободу іншим.